Щодо поняття кредит у цивільному праві України

Досліджується поняття «кредит» в цивільному праві України.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Бабаскін, А.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:	Держава і право
Теми:	Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64452
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Щодо поняття кредит у цивільному праві України / А.Ю. Бабаскін // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 256-260. — Бібліогр.: 27 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64452
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-644522014-06-16T03:01:58Z Щодо поняття кредит у цивільному праві України Бабаскін, А.Ю. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Досліджується поняття «кредит» в цивільному праві України. Исследуется понятие «кредит» в гражданском праве Украины. In article are investigated the essence of concept credit in the civil law of Ukraine. 2012 Article Щодо поняття кредит у цивільному праві України / А.Ю. Бабаскін // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 256-260. — Бібліогр.: 27 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64452 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
spellingShingle	Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Бабаскін, А.Ю. Щодо поняття кредит у цивільному праві України Держава і право
description	Досліджується поняття «кредит» в цивільному праві України.
format	Article
author	Бабаскін, А.Ю.
author_facet	Бабаскін, А.Ю.
author_sort	Бабаскін, А.Ю.
title	Щодо поняття кредит у цивільному праві України
title_short	Щодо поняття кредит у цивільному праві України
title_full	Щодо поняття кредит у цивільному праві України
title_fullStr	Щодо поняття кредит у цивільному праві України
title_full_unstemmed	Щодо поняття кредит у цивільному праві України
title_sort	щодо поняття кредит у цивільному праві україни
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64452
citation_txt	Щодо поняття кредит у цивільному праві України / А.Ю. Бабаскін // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 256-260. — Бібліогр.: 27 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT babaskínaû ŝodoponâttâkreditucivílʹnomupravíukraíni
first_indexed	2025-07-05T15:06:45Z
last_indexed	2025-07-05T15:06:45Z
_version_	1836819945481043968
fulltext	256 Держава і право • Випуск 56 А.Ю. Бабаскін ЩОДО ПОНЯТТЯ КРЕДИТ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ Досліджується поняття «кредит» в цивільному праві України. Ключові слова: Кредит, фінансовий кредит, комерційний кредит. Исследуется понятие «кредит» в гражданском праве Украины. Ключевые слова: Кредит, финансовый кредит, коммерческий кредит. In article are investigated the essence of concept credit in the civil law of Ukraine. Key words: credit, financial credit, commercial credit. Правову природу кредиту досліджували такі вчені, як О.Г. Братко, І.М. Безклубий, В.В. Вітрянский, Л.О. Новосьолова, Л.Г. Єфімова, О.М. Олійник, Є.А. Павлодський, С.К. Соломін, Г.А. Тосунян, К.А. Флейшиц, Я.О. Куник та багато ін. Проте до цього часу серед правознавців немає єдиного підходу до розуміння сутності кредиту (від лат. credit — довіра, або creditum — борг). Зазначене викликане складністю кредиту як економічної та правової категорії та тим, що в сучасній юридичній та економічній літературі термін кре- дит застосовується у різних значеннях для визначення різних відносин. Сучасні економіс- ти визнають, що за своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтво- рення кредит є однією з найскладніших економічних категорій1. Внаслідок цього в еконо- мічній літературі існує більше сорока визначень терміна «кредит»2 під яким, зокрема, розуміють, форму позиченої вартості, в якій вона рухається між кредитором і позичальни- ком3, або економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з при- воду мобілізації тимчасово вільних коштів і використання їх на умовах повернення й оплати4. І хоча розуміння юридичної сутності кредиту неможливе без розуміння його еконо- мічної природи, її можна розкрити виключно з економічних позицій. Тому можна пого- дитися з Л.Г. Єфімовою, яка вважає, що існуючі підходи у дослідженні кредиту як еконо- мічного явища не могли не вплинути на нечисленні правові дослідження кредиту останніх десятиріч, в яких це поняття розглядалося переважно через призму економічних катего- рій5. Внаслідок цього деякі науковці, наприклад, В.Ф. Кузьмін6 і Н.М. Арэф’єва7 визна- чають кредит як економічно-правову категорію, а С.А. Муратова та В.Г. Голишєв — як економічне явище, яке є підставою для визначення поняття кредитних правовідносин8. Не заперечуючи впливу економіки на право, та навпаки вважаємо, що кредит як еко- номічну та правову категорію не слід ототожнювати. Як зазначає Л.Г. Єфімова, є відноси- ни, які можуть бути розглянуті економічною наукою в якості кредитних, однак з точки зору права вони такими не є9. На думку Є.О. Суханова, у будь-якій ситуації, коли йдеться про передавання одним із участників товарного обігу іншому учаснику коштів (або майна) з умовою повернення їхнього еквіваленту і, як правило, сплати винагороди, мова йде про надання кредиту в економічному розумінні. Однак подібно до того як економічні відносини посередництва оформлюються різноманітними цивільно-правовими догово- рами, так і кредитні економічні взаємозв’язки юридично можуть бути оформлені по-різному: … у вигляді кредитного договору, за допомогою комерційного кредиту, у формі договору факторингу10. Отже, навіть якщо з економічної точки зору деякі відноси- ни і розглядаються як кредитні (наприклад, за договором фінансового лізингу, факторин- гу, при урахуванні банком векселів або наданні банком гарантій та поручительств), з пра- вової точки зору у приватних правовідносинах, що регулюються цивільним правом, вони 257Юридичні і політичні науки не можуть розглядатися як кредит. З урахуванням вказаного не можна погодитися з пози- цією М.М. Агаркова, який розглядав в якості кредиту так званий «гарантійний кредит», під яким він розумів прийняття на себе банком поруки перед третьою особою за свого клієнта, внаслідок чого банк хоча й не надає клієнту потрібні останньому кошти, але дає йому можливість отримати їх у третьої особи11. Цивілісти, як правило, розглядають поняття кредит у значенні, яке далеко виходить за межі відносин, що регулюються кредитним договором. Так, наприклад, Є.С. Компанієць та Е.Г. Полонський ще за часів колишнього СРСР визначали кредит як передання ціннос- тей (зазвичай коштів) з одного господарства в інше, при якому отримання еквівалента (рівноцінність) відокремлене певним проміжком часу12. Такої самої позиції у цьому питанні у наші часи дотримується Л.О. Новосьолова13. Відомий російський цивіліст В.В. Вітрянський вважає, що поняття «кредит» у цивільно-правовому розумінні знахо- диться у площині зобов’язальних відносин, та розуміє його як вид позикового зобов’язання, за яким одна сторона зобов’язується надати другій стороні грошову суму або відповідну кількість речей, що визначаються родовими ознаками, а остання — повер- нути у встановлений строк конкретну грошову суму або таку саму кількість речей такого ж роду якості14. Деякі науковці вважають кредит міжгалузевим поняттям, яке чинить системоутворю- ючий вплив на галузь банківського права15. Однак зазначена наукова позиція була піддана обґрунтованій критиці М.І. Брагінським, В.В. Вітрянським16 і С.К. Соломіним. На думку останнього, поняття «кредит» є приватно-правовим (цивільно-правовим), а можливість його використання в інших галузях права допускається законодавцем тією мірою, в якій це необхідно для регулювання відносин на міжгалузевому полі17. На думку Н.К. Ісаєвої, кредит — це відносини у зв’язку з передачею грошей або мате- ріальних цінностей у тимчасове користування за умови їх повернення18. Український цивіліст С.М. Лепех визначає кредит як фінансову послугу, яка полягає в передачі коштів, банківських металів на засадах повернення такої самої їх кількості, наданні відстрочення або розстрочення платежу19. Різноманітність підходів науковців до визначення поняття кредит обумовлюється не тільки його багатоаспектним характером, а й тим, що незважаючи на те, що назва пара- графу 2 г. 71 та назва г. 71 Цивільного кодекс України містять термін кредит, його норма- тивне визначення в законодавстві України відсутнє. Законодавство України надає норма- тивне визначення лише окремим формам кредиту: «фінансовий кредит» (ст. 2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.14 Податкового кодексу України), «комерційний кредит» (ст. 1057 ЦК України), та їхніх окремих підвидів: «банківський кредит» (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), «споживчий кредит» (ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»), «іпотечний житловий кредит» (ст. 14 Податкового кодексу України) та ін. Не сприяє збли- женню позицій науковців у цьому питанні й практика застосування у банківському зако- нодавстві термінів «банківський кредит» і «кредитна операція». Закон України «Про банки і банківську діяльність» визначає банківський «кредит як будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми». Таким чином, до банківського кредиту Закон відносить не тільки кредитні операції з розміщення залучених коштів, що здійсню- ються на підставі кредитного договору, а й операції на ринку цінних паперів від свого імені; надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передба- чають їх виконання у грошовій формі; придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів (факторинг); лізинг (ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про 258 Держава і право • Випуск 56 банки і банківську діяльність»). Отже, вказаним Законом до кредитних операцій віднесені активні операції банків, в яких останні виступають у ролі кредитора. Аналогічний підхід у цьому питанні демонструють і діючи в Україні банківські правила. Вважаємо, що більшість з перелічених у статтях 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитних операцій може бути віднесена до кредиту лише з еконо- мічної точки зору. Тому слід погодитися з Л.Г. Єфімовою, яка вважає, що хоча економісти і називають активні операції комерційних банків кредитними, це не відповідає правовій природі таких правочинів20. Тому не слід підходити до нормативно-правових актів банків- ського законодавства з суто цивілістичним підходом, вимагаючи приведення певних їхніх норм у відповідність до норм цивільного законодавств, як це, наприклад, робить В.П. Барбара, пропонуючи вилучити з Положення про порядок здійснення банками опе- рацій з векселями у національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 р. № 508 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003р. за № 174/7495) посилання на те, що опера- ції банків з урахування векселів є кредитними операціями21. На нашу думку, погляд закріплення в Законі України «Про банки і банківську діяль- ність» терміна «банківський кредит» в його економічному розумінні викликане тим, що: а) діяльність банків є фінансовим посередництвом, пов’язаним з отриманням і перероз- поділом фінансових коштів (ст.ст. 333, 349 Господарського кодексу України); б) більшість банківських операцій, у тому числі операції з надання банківських послуг, які становлять сутність банківської діяльності, належать до фінансових послуг (ст.ст. 1, 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»); в) банки є кредитними установами, які мають право надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів і на власний ризик (ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). Отже, як кредитні установи банки здійснюють кредитування не стільки використовуючи власний капітал, скільки за рахунок кредитних ресурсів, утворе- них за рахунок залучених коштів (банківські вклади, залишки коштів за рахунками клієн- тів, отримані банком кредити тощо). У зв’язку з вищевказаним діяльність банків ретельно регулюється нормами банків- ського законодавства, яке регулює специфічну групу суспільних відносин — банківські правовідносини, тобто взаємовідносини між суб’єктами банківського права в процесі здійснення банківської діяльності. Зазначені відносини, як зазначає О.А. Костюченко, мають як публічний, так і приватний характер22. На думку російського правознавця А.Є. Шерстобітова, діяльність банківської системи в цілому покликана забезпечити задо- волення публічних інтересів23. Отже, без задоволення останніх неможливо реалізувати і приватні інтереси учасників цивільних правовідносин. Тому застосування терміна «кре- дит» у його значенні, закріпленому в Законі України «Про банки і банківську діяльність», обумовлене насамперед сферою його застосування — публічно-правових відносин. З урахуванням вищевказаного слід підтримати тих науковців, які вважають, що поняття «кредитна операція» застосовується в Законі, що регулює діяльність банків, завдяки наявності публічних інтересів у банківській діяльності24, і в такому разі його слід розглядати у вузькому публічно-правовому розумінні25. На нашу думку, поняття кредит, кредитна операція в їх публічно-правовому аспекті не збігаються з поняттям кредит в його приватно-правовому аспекті. Вказане підтверджується і тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» від 15.02.2011р. № 3024-VI, до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» були внесені зміни, внаслідок чого з вказаної статті Закону зникли норми, які ототожнювали поняття «банківська операція» та «угода», та було встановлено право банка вчиняти будь- які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг і здій- снення іншої діяльності. 259Юридичні і політичні науки Отже, розглядаючи поняття кредит, слід враховувати, в яких саме правовідносинах це поняття має застосовуватися. Говорячи про цивільні відносини, слід зазначити, що на відміну від Цивільного кодек- су Української РСР 1963 р. Цивільний кодекс України 2003 р. відніс до кредиту не тільки фінансовий кредит, а й комерційний кредит (параграф 2 г. 71 ЦК України). Тому, незважа- ючи на багатоаспектний характер поняття «кредит», з урахуванням норм г. 71 Цивільного кодексу України це поняття в цивільному праві, на нашу думку, використовується: а) для визначення договірних зобов’язань за кредитним договором і зобов’язань комерційного кредиту, які не мають окремої договірної конструкції, та встановлюються сторонами в якості умови в інших цивільних договорах; б) для визначення об’єкта кредитного догово- ру, яким є сума коштів, яку банк або інша фінансова установа (кредитодавець) має надати позичальнику, а останній повернути кредитодавцеві; в) для зазначення предмета зобов’язання комерційного кредиту. Хоча деякі правознавці скептично ставляться до віднесення зобов’язань комерційно- го кредиту до кредиту26, на нашу думку, з набранням чинності Цивільного кодексу України (2003 р.) правова сутність поняття «кредит» вуцивільному праві значно більшою мірою ніж це було раніше наблизилося до його економічної сутності. Як зазначають дослідники економісти, найзагальнішим проявом кредиту, в якому розкривається його сутність і внутрішня структура, є форма позиченої вартості, в якій вона рухається між кре- дитором і позичальником. Таких форм існує дві — товарна (натурально-речова) та грошо- ва. Тому й форм кредиту також може бути дві — товарна та грошова27. Вищезазначеним формам кредиту в цілому і відповідає структура параграфа 2 г. 71 Цивільного кодексу України. Тому зазначений підхід в цьому питанні національного законодавця є цілком правильним і таким, що заслуговує позитивної оцінки. 1. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. — К.: Ника-Центр, 2004. — 6 С. 251-252. 2. Караченцова Т. Теория кредита и его функциональная роль в экономике/ Банкаускі веснік, листопад 2006. — С. 42. 3. Вовчак О.Д., Рущишин Н.М. Кредит і банків- ська справа: Підручник. — К.: Знання, 2008 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www//http://pidruchniki.ws/19740704/bankivska_sprava/formi_vidi_kreditu 4. Гроші і кредит: Підручник / О. М. Колодізєв, В.Ф.Колесніченко. — К.: Знання, 2010 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www//http://pidruchniki.ws/17530607/finansi/sutnist_funktsiyi_ kreditu. 5. Ефимова Л.Г. Банковское право: Учебное и практ. пособие. — М.: БЕК, 1994. — С. 174-180. 6. Банковское право: Учеб. Пособие / Отв. ред. А.А. Травкин. — М.: Юристь, 2006. — С. 169. 7. Банковское право: Уч. пос. / Под ред. проф. А.А. Травкина. — Волгоград: Изд. Волгоградского государственного университета, 2001. — С. 175. 8. Муратова С.А., Голышев В.Г. К вопросу о понятии сделки в кредитной сфере // Правоведение. — 2002. — №5(244). — С. 139-144. 9. Ефимова Л.Г. Банковские сделки: право и практика: Монография. — М.: НИМП, 2001. — С. 496. 10. Гражданское право: Учебник. В 2 т.: Т.II. Полутом 2 / Отв.ред. Е.А.Суханов. — М.: БЕК, 2000. — С. 204. 11. Агарков М.М. Основы банковского права; Учение о ценных бумагах. Курс лекций; Научное исследование. — М.: Бек, 1994. — С. 98. 12. Компанеец Е.С., Полонский Э.Г. Применение законодательства о кредитовании в расчетах. — М.: Юрид. лит., 1967. — С. 69. 13. Новоселова Л.А. Сделки уступки права (требования) в коммерческой практике. Факторинг. — М.: Статут, 2003. — С. 330. 14. Витрянский В.В. Кредитный договор: понятие, порядок заключения и испол- нения. — М.: Статут, 2005. — С. 11. 15. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть: Учебник / Под общ. ред. Б.Н. Топорина. — М.: 1999. — С. 189; Гетьманцев Д.О., Шукліна Н.Г. Банківське право: навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2007 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www//http: ukrlibru.com.ua/books/20/4/index/html. 16. Брагинский М.И., Витрянский В.В.Договорное право. Книга пятая в двух томах. Т.1 Договора о займе, бан- 260 Держава і право • Випуск 56 ковском кредите и факторинге. Договора, направленные на создание коллективных обра- зований. — М.: Статут, 2006 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:www//http://all- books.biz/pravo-grajdanskoe/kategorii-kredit-kreditnyie-pravootnosheniyav4549.html. 17. Соломин С.К. Банковский кредит: проблемы теории и практики. — М.: Юстицинформ, 2009. — С. 9. 18. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. Ю.С. Шем шучен ко. — К.: ТОВ Видавництво «Юридична думка», 2007. — С. 409. 19. Лепех С.М. Кредитний договір: Автореф. … канд. юрид. наук. — Львів, 2004. — С. 8. 20. Ефимова Л.Г. Банковское право: Учеб. и практ. пос. — М.: Изд. БЕК, 1994. — С. 179. 21. Барбара В.П. Цивільно-правове регулювання вексельних правовідносин в Україні (на матеріалах судової практики): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 2009. — С. 5. 22. Костюченко О.А. Банківське право: Підручник. — К.: Вид. А.С.К., 2003. — С. 19. 23. Шерстобитов А.Е. Правовое регулирование банков и иных кредитных организаций// Правовое регулирование банковской деятельности / Под ред. Е. А. Суханова. — М.: Учебно-консультационный центр Юрин-фор, 1997. — С. 17. 24. Боброва О.В. Правовые основы государственного регулирования банковского кредитования: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. — Саратов, 2000 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:www/http:// dissercat.com/content/pravovye-osnovy-gosudarstvennogo-regulirovaniya-bankovskogo- kreditovaniya 25. Ефимова Л.Г. Банковские сделки: право и практика: Монография. — М.: НИМП, 2001. — С. 48. 26. Бычкова Н.П., Авагян Г.Л., Баяндурян Г.Л. Кредитный договор: экономическая и правовая природа: Монография. — М.: Магистр, 2009. — С. 12-14. 27. Вовчак О.Д., Рудищин Н.М., Андрейків. Т.Я. Кредит і банківська справа: Підручник. — К.: Знання, 2008 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. http://pidruchniki. ws/19740704/bankivska_sprava/formi_vidi_kreditu/.

Щодо поняття кредит у цивільному праві України

Репозитарії

Схожі ресурси