Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології

Аналізується використання категорії «політичний інтерес» в українській політології. Показано множинність інтерпретацій політичного інтересу, який розкривають через категорії потреба, політичне, політика, влада, можливість. Звертається увага на трактування інтересу як стимулу політичної діяльності,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Рудницький, С.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schriftenreihe:	Держава і право
Schlagworte:	Політичні науки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64459
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології / С.В. Рудницький // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 612-617. — Бібліогр.: 33 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64459
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-644592014-06-16T03:02:37Z Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології Рудницький, С.В. Політичні науки Аналізується використання категорії «політичний інтерес» в українській політології. Показано множинність інтерпретацій політичного інтересу, який розкривають через категорії потреба, політичне, політика, влада, можливість. Звертається увага на трактування інтересу як стимулу політичної діяльності, на обумовленість інтересів суб’єкта позицією у соціальній і політичній системах. Анализируется использование категории «политический интерес» в украинской политологии. Показывается многообразие интерпретаций политического интереса, который раскрывают через категории потребность, политическое, політика, власть, возможность. Обращается внимание на трактовку интереса как стимула политической деятельности, на обусловленность интересов субъекта его позицией в социальной и политической системах. Usage of the category of «political interest» in the Ukrainian political science is analyzed in the article. The plurality of interpretation of political interest, which is revealed by the category demand, political, power, opportunity, is shown. The attention is paid to the interpretation of interest as a force of political activity in social and political systems. 2012 Article Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології / С.В. Рудницький // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 612-617. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64459 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Політичні науки Політичні науки
spellingShingle	Політичні науки Політичні науки Рудницький, С.В. Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології Держава і право
description	Аналізується використання категорії «політичний інтерес» в українській політології. Показано множинність інтерпретацій політичного інтересу, який розкривають через категорії потреба, політичне, політика, влада, можливість. Звертається увага на трактування інтересу як стимулу політичної діяльності, на обумовленість інтересів суб’єкта позицією у соціальній і політичній системах.
format	Article
author	Рудницький, С.В.
author_facet	Рудницький, С.В.
author_sort	Рудницький, С.В.
title	Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології
title_short	Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології
title_full	Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології
title_fullStr	Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології
title_full_unstemmed	Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології
title_sort	інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Політичні науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64459
citation_txt	Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології / С.В. Рудницький // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 612-617. — Бібліогр.: 33 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT rudnicʹkijsv ínterpretacííkategoríípolítičnijínteresvukraínsʹkíjpolítologíí
first_indexed	2025-07-05T15:07:03Z
last_indexed	2025-07-05T15:07:03Z
_version_	1836819964378480640
fulltext	612 Держава і право • Випуск 56 С.В. Рудницький ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КАТЕГОРІЇ «ПОЛІТИЧНИЙ ІНТЕРЕС» В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТОЛОГІЇ Аналізується використання категорії «політичний інтерес» в українській політології. Показано множинність інтерпретацій політичного інтересу, який розкривають через кате- горії потреба, політичне, політика, влада, можливість. Звертається увага на трактування інтересу як стимулу політичної діяльності, на обумовленість інтересів суб’єкта позицією у соціальній і політичній системах. Ключові слова: інтерес, політичний інтерес, політика, потреба, можливість, позиція суб’єкта у соціальній і політичній системах. Анализируется использование категории «политический интерес» в украинской полито- логии. Показывается многообразие интерпретаций политического интереса, который раскрывают через категории потребность, политическое, політика, власть, возможность. Обращается внимание на трактовку интереса как стимула политической деятельности, на обусловленность интересов субъекта его позицией в социальной и политической системах. Ключевые слова: интерес, политический интерес, политика, потребность, возмож- ность, позиция субъекта в социальной и политической системах. Usage of the category of «political interest» in the Ukrainian political science is analyzed in the article. The plurality of interpretation of political interest, which is revealed by the category demand, political, power, opportunity, is shown. The attention is paid to the interpretation of interest as a force of political activity in social and political systems. Key words: interest, political interest, politics, need, opportunity, subject position in the social and political systems. Україна є багатонаціональною країною і узгодження інтересів етнонаціональних груп є важливим для функціонування українського суспільства. Проблема узгодження інтере- сів актуалізує питання опису самих інтересів національних меншин, зокрема польської, яка займає важливе місце серед інших національних громад з огляду на свою чисельність і активну діяльність. У політологічній літературі існують численні праці, присвячені правам національних меншин1 і їх реалізації2, правовому статусу національних меншин3, участі національних меншин у політичному процесі в Україні4, у тому числі — польської5, але немає праць, присвячених інтересам поляків України. Потрібно зазначити, що у політичній науці загалом дана «інтерес» є однією з цен- тральних, оскільки саме політологія досліджує процеси політичної артикуляції, легітима- ції і регуляції інтересів. На думку Д. Александрова, який присвятив дисертаційне дослі- дження категорії «інтерес» як об’єкту протосоціологічної і соціологічної рефлексії, у першій половині XIX ст. категорія інтересу в класовій трактовці розроблялася у межах рамках марксизму, а з другої половини XIX ст. складається яскраво виражений плюралізм політичних вчень, які надають даній категорії соціально-групового характеру6. Українські політологи зосередилися на дослідженні політичного інтересу з 90-х років ХХ ст.7, тобто фактично від часу виникнення української політичної науки. Без перебільшення можна стверджувати, що важко знайти політологічне досліджен- ня, де б не вживалося слово «інтерес». Зрозуміло, що огляд всіх робіт, де використовуєть- ся ця категорія, неможливий, і навряд чи доцільний, тому ми зупинимося лише на вибра- них працях, що стосуються тією чи іншою мірою політичних інтересів. 613Юридичні і політичні науки Потрібно зазначити, що найпоширенішими є дослідження, присвячені групам інтер- есів. Так, О. Семченко, що дослідила ціннісний аспект груп політичних інтересів в Україні, зосереджується на функціонуванні груп інтересів у сучасній Україні, формах їхньої діяльності, місці та ролі груп у політичному процесі. Базовою для неї є насамперед категорія «політичні цінності»; категорія «інтереси» використовується при описі діяль- ності груп політичних інтересів, де йдеться про формулювання (артикуляцію) інтересів, їх агрегацію, інформування про інтереси та ін.8. Діяльності груп інтересів присвячена й роз- відка Д. Виговського, в якій він розглядає групи інтересів і групи тиску. Політичні інтер- еси згадуються автором тієї мірою, якою вони присутні в американських теоріях груп інтересів; інтереси також виступають у контексті функцій груп інтересів, до яких нале- жать, зокрема, артикуляція, агрегування і вибір інтересів9. Ю. Сабанадзе, що розглядає у своїй монографії групи інтересів в умовах перехідного суспільства, зосереджується, відпо- відно, на західних і вітчизняних теоріях груп інтересів, проблематиці лобізму, клановості, корпоративізму і неокорпоративізму. Він також зачіпає проблематики інтересів як таких настільки, наскільки вони пов’язані з теоріями групової політики і представленням інтер- есів у політичній системі суспільства10. Окрему увагу феномена інтересу як такому при- святив працю О. Ліснічук, що досліджував групи інтересів у багатоскладовому українсько- му суспільстві. Він здійснив огляд історії становлення інтересу як аналітичної категорії в європейській інтелектуальній традиції, охарактеризував основні підходи до тлумачення структури інтересів та їх типологізації, хоча базовими у його дослідженні виступають кон- цепції багатоскладового суспільства і теорії груп інтересів11. Я. Боренько, що присвятила дисертаційне дослідження групам інтересу у сучасній теорії політики, зосереджується на розгляді категорії «групи інтересу» у теоріях плюралізму і демократії, у вимірі «корпорати- візм-плюралізм», звертаючи увагу на відмінності американської та європейської наукової традиції. Попри звернення уваги на факт, що у компаративістиці остаточно розмежову- ється поняття групи (як сукупності індивідів), політичного інтересу (як політичних уста- новок групи) та діяльності (конкретно виражених вчинків), авторка самих політичних інтересів не розглядає12. Звичайно, можна навести ще багато досліджень, що аналізують групи інтересів — здійснюють, наприклад, типологізацію груп інтересів у політиці13, ана- лізують тенденції забезпечення громадського інтересу в суспільстві та державі, але не роз- глядають інтересів як таких14. Отже, у роботах, що присвячені групам інтересів, здебіль- шого аналізуються різноманітні аспекти функціонування самих інтересів чи представлен- ня інтересів у політичній системі, характеризуються теорії груп інтересів — насамперед американські15, говориться про артикуляцію, агрегування і репрезентацію інтересів як функції груп інтересів, але політичний інтерес як такий не розглядається. Категорія «політичний інтерес» використовується низкою українських дослідників для опису явищ і процесів політичного життя. Так, О. Коляса, який присвятив дисерта- ційне дослідження політичному інтересу як способу раціоналізації суспільних відносин, розглянув політичний інститут як спосіб раціоналізації суспільних відносин та інституалі- зацію політичного інтересу. Автор у категоріальному ряді «інтереси-потреби-цінності» вважає системозапочатковуючим елементом цінності і, відповідно, концентрується на аналізі категорії «політичні цінності»; він розглядає також сутність політичного інтересу і його взаємозв’язок з потребами і цінностями16. У дисертаційному дослідженні Л. Радченко, присвяченому об’єктивно-суб’єктивній детермінації і механізмам реалізації політичних інтересів, інтерес виступає базовою категорією: автор окремо розглядає розвиток концеп- ції політичних інтересів в історії політичної думки, аналізує сучасний стан дослідження проблеми політичних інтересів і методологію наукового аналізу даної категорії, розглядає співвідношення політичних потреб і політичних інтересів, вказує на роль політичної соці- алізації у формуванні політичних інтересів17. А. Волинський, що присвятив дисертаційне дослідження теоретико-методологічним основам аналізу політичного процесу у сучасній політичній науці, звертається до категорії «політичний інтерес» в процесі аналізу впливу 614 Держава і право • Випуск 56 політичних інтересів на протікання політичних процесів; він розглядає підходи до виді- лення політичних інтересів, виникнення політичних інтересів, ідеологію як механізм агрегування політичних інтересів18. Таким чином, праці, присвячені політичним проце- сам, суспільним відносинам, механізмам реалізації політичних інтересів приділяють наба- гато більше уваги категорії політичного інтересу. Політичні інтереси українські науковці трактують як стимули політичної активності, джерело політичної поведінки19, основні спонукальні мотиви політичної діяльності20, спонукальні сили, які змушують людей діяти в певному напрямі21, як детермінанти полі- тичного процесу22. Трактування інтересу як джерела політичної активності, мотиву полі- тичної поведінки дає змогу пояснити причини політичної діяльності, її мотиви, але не дає відповіді на питання про сутність політичного інтересу як такого. Тому для з’ясування змістовного навантаження даної категорії українські політологи звертаються до категорії «потреба». Сама ця категорія теж розглядається у різних галузях наукового знання — політології, економіці, філософії, соціології і теж викликає нескін- ченні дискусії. Поминаючи наразі суперечності у її визначенні, можна для цілей даної розвідки прийняти,що потреба — це об’єктивна необхідність живого організму в певних предметах або умовах зовнішнього середовища для відтворення життєвого циклу. Відсутність предметів, необхідних для підтримання нормальних умов життя і функціону- вання людини створює відчуття фізіологічного, соціального чи психологічного диском- форт, що постійно про себе нагадує. Інтерпретуючи категорію «інтерес» через категорію «потреба», Ф. Кирилюк і Л. Кре- мінь розуміють інтерес як потребу, що пройшла стадію мотивації, певного усвідомлення23. На думку О. Коляси, інтерес — це спосіб задоволення потреб. Активне ставлення суб’єкта до вибору оптимальних можливостей досягнення цілей проявляється у спрямованості уваги, думок, прагнень щодо певного предмета, явища і т.п. Інтерес є своєрідною раціо- нальною дією, яка вказує на ставлення людини до того, що її оточує24. У цих інтерпрета- ціях інтерес є своєрідним продовженням потреби, яка проходить стадію усвідомлення і перетворюється на інтерес, що спрямований на предмет, який задовольняє потребу, при- чому інтерес викликає вже цілеспрямовану діяльність людини чи соціальної групи. Потреба, яка має конкретний зміст, може внаслідок вибіркової спрямованості уваги викликати до життя декілька інтересів, які на додаток можуть бути суперечливими. Оскільки інтерес спрямований на задоволення певної потреби, а заспокоєння потре- би пов’язане зі здобуттям певного блага, то політичний інтерес інтерпретують через кате- горію «політика», «політичне», а відтак — через категорію «влада». Оскільки політика — це регулююча й організаційна діяльність, яка можлива на всіх рівнях відносин у суспіль- стві, … система взаємодій, за допомогою яких здійснюються і закріплюються розподіл цінностей у будь-якому суспільстві, … суспільна діяльність, що передбачає суперництво і співробітництво при здобутті і здійсненні влади25, то політичний інтерес стосується від- носин регулювання, контролю, впливу, розподілу26. Відтак, джерелом політичного інтер- есу вважають політичну зацікавленість осіб і груп, на яких впливають політичні рішен- ня27. Політичний інтерес виникає у ситуації, коли задоволення основних потреб невід’ємно пов’язане з діяльністю політичної влади, з необхідністю або збереження дано- го типу влади, або, навпаки, його зміни28. Ця інтерпретація розкриває поняття саме полі- тичного інтересу, інтересу присутнього у політичній площині через його артикуляцію, репрезентацію, трансляцію, лобіювання, реалізацію — у вузькому розумінні цього слова, тобто задоволення. Різноманітні потреби суб’єктів, що задовольняються через отримання певних благ, розподіл яких здійснюється через діяльність політичної влади, формують політичний інтерес, на відміну від потреб, що формують економічні чи соціальні інтереси. Поминаючи у даній розвідці складну проблему можливості існування економічних, соці- альних і інших інтересів, що не були б одночасно політичними (адже важко знайти еконо- мічні інтереси, які б не вимагали для своєї реалізації рішень політичної влади), варто 615Юридичні і політичні науки зазначити, що така інтерпретація інтересу не розкриває його змісту, вона лише рвідмежо- вує політичні інтереси від інших — економічних, соціальних, культурних та ін. Політичний інтерес визначають також як зв’язок між потребами і умовами існування суб’єкта. На думку В. Дубініна, інтерес потрібно розуміти як своєрідну сполучну ланку між потребами суб’єкта (у його випадку — етнічними) та умовами його існування29. Інтерес як відношення існує, головним чином, на рівні суспільної форми руху. Він має подвійну природу: зовнішню і внутрішню. Зовнішній бік інтересу полягає у розв’язанні протиріч між зовнішніми потребами і умовами життєдіяльності суб’єкта, внутрішній — у виборі шляхів, форм, методів і засобів розв’язання суперечностей між внутрішніми потре- бами і умовами життєдіяльності суб’єкта30. У цьому випадку акцентується увага на зв’язках між інтересами і потребами, на потребі як основі виникнення інтересу, причому звертається увага на суспільний характер інтересів на відміну від потреб, які можуть мати фізіологічний чи психологічний характер; звертається увага на множинність інтересів, викликаних певною потребою. При визначенні політичних інтересів використовують також поняття соціальної позиції: політичні інтереси є відображенням місця людини у соціальній та політичній системах, політичних відносинах. Інтереси спрямовані на ті соціальні відносини та інсти- тути, від яких залежить розподіл предметів, цінностей, благ, що забезпечують задоволення потреб31. Політичний інтерес інтерпретують також через категорію «можливість». На думку Д. Александрова, політичний інтерес виникає у ситуації, коли з’являються оптимальні засоби досягнення поставленої мети, коли з’являється можливість її реалізації32. Л. Радченко до складу політичного інтересу, крім необхідності задоволення потреб, що передбачає наявність самої потреби і крім можливості їх задоволення, що передбачає наявність способів і умов їх задоволення, включає також усвідомлення необхідності задо- волення потреб і можливостей їх задоволення. На її думку, політичний інтерес становить складну, багаторівневу систему, кожний з елементів якої може бути розглянутий як само- стійна система33. У цій інтерпретації не викликає заперечень важливість усвідомлення потреби — саме з усвідомленням потреби пов’язують виникнення інтересу; інтерес, як було зазначено, вважають потребою, що пройшла стадію усвідомлення. Суперечливим, однак, є інтерпретації інтересу як явища, обумовленого наявністю можливості його задо- волення — логічно припускати, що не всі політичні інтереси мають можливість реалізації. Підбиваючи підсумки розгляду даного питання, варто звернути увагу на широке вико- ристання даної категорії в українській політичній науці. Можна припускати, що на її популярність в українських політологічних дослідженнях вплинули як західні теорії груп інтересу, насамперед американські, так і традиції радянського суспільствознавства, зокре- ма, соціальна філософія і політична економія, що мали вагомі напрацювання у галузі інтересів внаслідок базового характеру даної категорії у марксизмі-ленінізмі. Огляд інтерпретації даної категорії свідчить про те, що вона пояснюється і через кате- горію «потреби», і через категорію «політичне», «влада», і через категорію «можливість». Політичні інтереси переважно трактуються як стимули політичної діяльності, джерело політичної поведінки. Інтерес означає вибіркову, раціональну дію, спрямовану на задо- волення певної потреби, що виникає з позиції суб’єкта у соціальній чи політичній систе- мі, причому виникнення інтересу пов’язують також з усвідомленням даної потреби. Попри широке використання категорії «інтерес» у політичній науці, її статус як інстру- мента пізнання політичних реалій залишається не окресленим, на що впливає множин- ність її інтерпретацій, яка виникає з давньої присутності даної категорії у суспільно орієн- тованих науках, таких як філософія, соціологія, політологія, правові науки. Тому для визначення пояснювальних можливостей категорії «інтерес», її змістовного навантажен- ня, варто звернутися до історії застосування категорії «інтерес» у суспільно орієнтованих науках, що є завданням окремої розвідки. 616 Держава і право • Випуск 56 1. Муцький П.П. Концептуальні підходи та політико-правові засади забезпечення індивідуальних і колективних прав національних меншин: Дис. … канд. політ. наук. — К., 2006. — 218 с. 2. Липчук О.І. Інституційні засади реалізації прав етнонаціональних меншин в Україні: Дис. … канд. політ. наук. — Чернівці, 2009. — 187 с.; Алмаші І.М. Реалізація прав національних меншин в Україні: Дис. … канд. юрид. наук. — Ужгород, 2006. — 227 с. 3. Нікітюк В.О. Статус етнонаціональних меншин (порівняльно-правний аспект). — К.: Естет, 1996. — 186 с.; Биков О.М. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні: Монографія. — К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2001. — 354 с.; Рябошапко Л.І. Правове становище національних меншин в Україні (1917-2000): Дис. … доктора юрид. наук. — Х., 2002. — 450 с. 4. Луцишин Г.І. Національні меншини у політичному житті України: Дис. ... канд. політ. наук. — Львів, 2002. — 190 с. 5. Калакура О.Я. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті. — К.: Знання України, 2007. — 508 с. 6. Александров Д.В. Категорія «інтерес» як об’єкт протосоціологічної і соціологічної рефлексії: Дис. … канд. соц. наук. — К., 2009. — с. 30-31. 7. Радченко Л.М. Політичні інтереси: об’єктивно-суб’єктивна детермінація і механізми реалізації: Дис. … канд. політ. наук. — К., 2009. — с. 33. 8. Семченко О. В. Ціннісний вимір функціонування груп політичних інтересів в Україні: Дис. ... канд. політ. наук. — Донецьк, 2007. — 234 с. 9. Виговський Д. Групи інтересів як центр політичного впливу на внутрнішньодержавному рівні // Вісник Львівського університету. Філософські науки. 2008. Вип. 11. — С. 202-211 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. nbuv.gov.ua/ portal/Natural/VLNU/ Philos/2008_11/22.pdf 10. Сабанадзе Ю.В. Групи інтере- сів у перехідних суспільствах: Монографія. — К.: Логос, 2009. — 208 с. 11. Лісничук О.В. Групи інтересів у багатоскладовому суспільстві. Політологічний аналіз: Автореф. дис. ... канд. політ. наук. — К., 2000. — 20 с. 12. Боренько Я.Й. Групи інтересу у сучасній теорії політики: Дис. … канд. політ. наук. — Львів, 2002. — 180 с. 13. Биковець В. Групи інтересів у політиці: досвід типологізації [Електронний ресурс] / «Віче». — Режим доступу: www. viche.info/journal/440 14. Новохацький В. Тенденції забезпечення громадського інтересу в суспільстві та державі // Політичний менеджмент. — 2004. — № 6. — С. 64-78. 15. Пред- став ництво інтересів громадян через групову політику / Основи демократії: Навч. посіб- ник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив: М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бон- дарук та ін.; За заг. ред. А. Колодій; М-во освіти і науки України, Ін-т вищої освіти АПН України, Укр.-канад. проект «Демократична освіта», Інститут вищої освіти. — К.: Вид-во «Ай Бі», 2002. — С. 413-447; Бакун Л. Группы в политике. К истории развития американ- ских теорий. [Електронний ресурс] / Полис. Политические ииследования. — Режим доступу: http://www.politstudies.ru/N2004 fulltext/1999/1/13.htm 16. Коляса О.Я. Політичний інтерес як спосіб раціоналізації суспільних відносин: Дис. … канд. політ. наук. — Львів, 2007. — 168 с. 17. Радченко Л.М. Цит. праця. 18. Волинський А.К. Теоретико-методологічні основи аналізу політичного процесу у сучасній політичній науці: Дис. ... канд. політ. наук. — К., 2006. — 214 с. 19. Поліщук І. Політичні знання та політичні інтереси громадян у контексті виборчого процесу (вітчизняний та іноземний досвід) // Людина і політика. — 2001. — №4 (16). — С. 90; Бебик В.М. Політологія: теорія, методологія, практика. — К.: МАУП, 1997. — С.160; Видрін Д. Політика: історія, технологія, екзистенція. — К.: Либідь, 2001. — С. 185. 20. Політологія: Академічний курс: Підручник для студентів юрид. спеці- альних вищих навч. закладів / М.І. Панов (керівн. авт. колект), Л.М. Герасіна, В.С. Журавський та ін. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2006. — С. 175. 21. Радченко Л.М. Цит. праця. — С.33 22. Волинський А.К. Цит. праця. — С.108. 23. Психология и политика: Учебное пособие для студ. гуманит. факультетов / Ф.М.Кирилюк, Л.А. Кремень, Ю.В. Ирхин; Киевский ун-т им. Т.Г.Шевченко. — К., 1993. — С.83. 24. Коляса О.Я. Цит. праця. — С.44 25. 25. Політологія: Підруч. для вузів / За ред. А. Колодій. — К.: Ельга-Н: Ніка-Центр, 2000. — С. 45. 26. Коляса О.Я. Цит. праця. — 617Юридичні і політичні науки С. 146. 27. Волинський А.К. Цит. праця. — С.110-111. 28. Радченко Л.М. Цит. праця. — С.33- 34. 29. Дубінін В.В. Роль інтересів народу в становлення та розвитку політичної системи суспільства: Монографія. — Краматорськ: ДДМА, 2006. — С.68. 30. Там само. — С. 68. 31. Радченко Л.М. Цит. праця. — С. 42-44. 32. Александров Д.В. Цит. праця. — С. 31-32. 33. Радченко Л.М. Цит. праця. — С. 51-52.

Інтерпретації категорії «політичний інтерес» в українській політології

Institution

Ähnliche Einträge