Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями
Здійснюється аналіз поняття «втручання у діяльність», яке вживається у Кримінальному кодексі України, та з’ясовується зміст поняття «вплив». Обґрунтовується суперечливість визначення поняття «втручання» через використання поняття «вплив»....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64462 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями / Я.І. Карапейчик // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 456-457. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64462 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-644622014-06-16T03:01:44Z Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями Карапейчик, Я.І. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Здійснюється аналіз поняття «втручання у діяльність», яке вживається у Кримінальному кодексі України, та з’ясовується зміст поняття «вплив». Обґрунтовується суперечливість визначення поняття «втручання» через використання поняття «вплив». Анализируется понятие «вмешательство в деятельность», употребляемое в Уголовном кодексе Украины. Определяется смысл понятия «влияние». Обосновывается противоречие при определении понятия «вмешательство» через использование понятия «влияние». This article analyses the notion «intervention in activity» from the Criminal Code of Ukraine and defines the content of notion «influence». It proves that the determination of «intervention» by using «influence» is inconsistent. 2012 Article Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями / Я.І. Карапейчик // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 456-457. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64462 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
spellingShingle |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Карапейчик, Я.І. Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями Держава і право |
description |
Здійснюється аналіз поняття «втручання у діяльність», яке вживається у Кримінальному
кодексі України, та з’ясовується зміст поняття «вплив». Обґрунтовується суперечливість
визначення поняття «втручання» через використання поняття «вплив». |
format |
Article |
author |
Карапейчик, Я.І. |
author_facet |
Карапейчик, Я.І. |
author_sort |
Карапейчик, Я.І. |
title |
Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями |
title_short |
Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями |
title_full |
Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями |
title_fullStr |
Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями |
title_full_unstemmed |
Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями |
title_sort |
втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64462 |
citation_txt |
Втручання у діяльність працівника правоохоронних органів: визначення змісту та співвідношення із суміжними поняттями / Я.І. Карапейчик // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 456-457. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT karapejčikâí vtručannâudíâlʹnístʹpracívnikapravoohoronnihorganívviznačennâzmístutaspívvídnošennâízsumížnimiponâttâmi |
first_indexed |
2025-07-05T15:07:10Z |
last_indexed |
2025-07-05T15:07:10Z |
_version_ |
1836819971300130816 |
fulltext |
456 Держава і право • Випуск 56
Я.І. Карапейчик
ВТРУЧАННЯ У ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКА ПРАВООХОРОННИХ
ОРГАНІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ
ІЗ СУМІЖНИМИ ПОНЯТТЯМИ
Здійснюється аналіз поняття «втручання у діяльність», яке вживається у Кримінальному
кодексі України, та з’ясовується зміст поняття «вплив». Обґрунтовується суперечливість
визначення поняття «втручання» через використання поняття «вплив».
Ключові слова: втручання у діяльність, вплив, опір, насильство.
Анализируется понятие «вмешательство в деятельность», употребляемое в Уголовном
кодексе Украины. Определяется смысл понятия «влияние». Обосновывается противоречие при
определении понятия «вмешательство» через использование понятия «влияние».
Ключевые слова: вмешательство в деятельность, воздействие, сопротивление, насилие.
This article analyses the notion «intervention in activity» from the Criminal Code of Ukraine and
defines the content of notion «influence». It proves that the determination of «intervention» by using
«influence» is inconsistent.
Key words: intervention in activity, influence, resistance, violence.
Правоохоронна діяльність спрямована на запобігання виникненню умов і причин
можливих та вчинених суспільно небезпечних явищ, припинення їх розвитку та ліквіда-
цію наслідків. Різним видам правоохоронної діяльності властива одна спеціальна ознака.
Вона полягає в тому, що охорона прав фізичної чи юридичної особи здійснюється шляхом
застосування публічно встановлених процедур. Як охоронний інструмент держави право-
охоронна діяльність впливає на поведінку суб’єктів правовідносин за допомогою вико-
ристання дозволів, приписів, заборон, контролю за їх додержанням і реалізації юридичної
відповідальності. Найприйнятніше визначення терміна «правоохоронні органи» містить-
ся у ч. 4 ст. 1 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над воєнною орга-
нізацією і правоохоронними органами держави», згідно з якою «правоохоронні органи —
державні органи, які відповідно до законодавства здійснюють правозастосовні або право-
охоронні функції». З викладеного можна зробити висновок, що дана діяльність визначе-
ного кола суб’єктів як органів у цілому, так і окремих їхніх службових і посадових осіб,
потребує не лише вичерпного законодавчого регулювання у межах структурування та
повноважень, а й захисту з боку держави внаслідок встановлення кримінальної відпові-
дальності за втручання у діяльність таких органів та осіб.
Отже, правильне визначення та розмежування смислового навантаження термінів
понятійного апарату кримінального законодавства є необхідною умовою правильності їх
подальшого застосування у правових нормах та, відповідно, тлумачення створених з їх
використанням норм необхідно надати визначення терміну втручання як визначальному
у досліджуваній нами статті Кримінального Кодексу України (далі — КК). Це питання
висвітлювалося також у працях таких науковців, як: С.С.Аскеров, С.М.Блажівський,
І.І. Давидович, І.М.Залялова, О.О.Кваша, А.І. Осадчий, В.В.Сміх, С.Г. Штогун та інших.
У КК вживається низка формулювань, якими законодавець позначає різні прояви
втручання у діяльність відповідного потерпілого. У кримінальному законодавстві, зокре-
ма у Кримінальному кодексі України, даний термін використовується у диспозиціях ста-
тей як «втручання у роботу» (ст.ст. 158, 361, 361-1, 376-1 КК України) та «втручання у
діяльність» (ч. 4 ст. 157, ст.ст. 160, 171, 343, 344, 376, 397 КК України), але нині однознач-
457Юридичні і політичні науки
ного та вичерпного тлумачення другому словосполученню не надано ані науковцями, ані
на законодавчому рівні. У вищезазначеному переліку злочинів законодавець, привласню-
ючи назви відповідним статтям, використовує формулювання, якими іменує ті чи інші
прояви «втручання у діяльність» відповідного потерпілого, тобто форми здійснення тако-
го втручання. Також зазначається і спосіб — законний чи незаконний — певної форми.
Наприклад, виходячи зі змісту ст. 343 КК України, «втручанням у діяльність» є «вплив у
будь-якій формі...». Всупереч цьому у ст. 344 КК України зазначено, що такий вплив має
бути незаконним, щоб відповідати терміну «втручання у діяльність».
У ч. 4 ст. 157 КК України використано формулювання «втручання службової особи з
використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з
референдуму їхніх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної
вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референду-
му», змістом якого відповідно є «втручання у діяльність».
Порушення законодавства про референдум (ст. 160 КК України), яке може бути вира-
жене як перешкоджання насильством, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином і
ведення агітації до дня проведення референдуму (ч. 1), а також підроблення документів
референдуму, приписування, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушення
таємниці голосування (ч. 3), за своїм змістом є втручанням у діяльність громадянина по
здійсненню свого права брати або не брати участь у референдумі.
Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 1), а також
переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику (ч. 2) роз-
криває зміст перешкоджання законній професійній діяльності журналістів за ст. 171 КК
України. Створювана тафтологія назви статті та диспозиції ч. 1 може бути уникнута шля-
хом заміни цього формулювання у назві терміном «втручання». Правильність такого тлу-
мачення терміна «втручання» і залучення до його змісту вказаних форм підтверджується
також диспозицією ст. 376 КК України: «Втручання в діяльність судових органів», «втру-
чання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити...». Можна зробити
висновок, що «перешкоджання» (за ст.ст. 160, 171 КК України) є наслідком втручання, яке
мало на меті перешкодити.
За ст. 397 КК України втручання в діяльність захисника чи представника особи роз-
кривається як «вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяль-
ності», а відповідно є перешкоджанням, а отже, таке визначення наведене від зворотньо-
го, в порівнянні зі ст.ст. 160, 171 КК України.
Окрім ст. 344 КК України, термін «втручання в діяльність» також використаний у
ст. 376 КК України — «Втручання в діяльність судових органів». Але у ст. 376 законодавець
не використав застосовуваного у попередніх статтях тлумачення «втручання» через «вплив
у будь-якій формі», оскільки, на нашу думку, заборонено саме втручання в діяльність
судді, тобто дії, що мають матеріальний прояв, спрямовані на перешкоджання діяльності
службової особи, тим самим неправомірні. А вплив, наприклад, відстоювання своєї пози-
ції у встановленому законом порядку в залі судових засідань чи з використанням письмо-
вих пояснень дозволяється. Тому можна дійти висновку, що незаконність впливу в цій
статті зумовлюється саме метою здійснення злочину.
І.М. Заялова суміжними з «втручанням у діяльність» визначає такі поняття: «опір»,
«непокора», «примушування», «невиконання законних вимог», «протидія», «перешко-
джання»1.
Пленум Верховного Суду України (далі — ПВС України) постановив, що під втручан-
ням вудіяльність працівника правоохоронного органу слід розуміти конкретні дії, спря-
мовані на перешкоду у виконанні ним службових обов’язків або на досягення прийняття
неправомірного рішення. Втручання може виявлятися в умовлянні, шантажуванні потер-
пілого, погрозі відмовити у наданні законних благ, а також у будь-якій іншій формі впли-
ву2. При цьому законодавець не надає ні визначення терміну «вплив», ні розмежування
|