Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання

Розглядається міжнародно-правовий режим космічної безпеки крізь призму фундаментальних понять і категорій. Робиться спроба виокремити та проаналізувати концептуальні засади формування інституту космічної безпеки, його генезу, становлення та розвиток....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Стельмах, О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:	Держава і право
Теми:	Міжнародне право і порівняльне правознавство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64472
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання / О.С. Стельмах // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 522-531. — Бібліогр.: 53 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64472
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-644722014-06-16T03:02:29Z Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання Стельмах, О.С. Міжнародне право і порівняльне правознавство Розглядається міжнародно-правовий режим космічної безпеки крізь призму фундаментальних понять і категорій. Робиться спроба виокремити та проаналізувати концептуальні засади формування інституту космічної безпеки, його генезу, становлення та розвиток. Рассматривается международно-правовой режим космической безопасности через призму фундаментальных понятий и категорий. Делается попытка выделить и проанализировать концептуальные основы формирования института космической безопасности, его генезис, становление и развитие. This article considers the international legal regime for space security through the prism of fundamental notions and categories. The attempt is made to define and analyse the conceptual grounds for constitution of the institute of space security, its genesis, formation and development. 2012 Article Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання / О.С. Стельмах // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 522-531. — Бібліогр.: 53 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64472 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародне право і порівняльне правознавство Міжнародне право і порівняльне правознавство
spellingShingle	Міжнародне право і порівняльне правознавство Міжнародне право і порівняльне правознавство Стельмах, О.С. Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання Держава і право
description	Розглядається міжнародно-правовий режим космічної безпеки крізь призму фундаментальних понять і категорій. Робиться спроба виокремити та проаналізувати концептуальні засади формування інституту космічної безпеки, його генезу, становлення та розвиток.
format	Article
author	Стельмах, О.С.
author_facet	Стельмах, О.С.
author_sort	Стельмах, О.С.
title	Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання
title_short	Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання
title_full	Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання
title_fullStr	Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання
title_full_unstemmed	Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання
title_sort	міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Міжнародне право і порівняльне правознавство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64472
citation_txt	Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання / О.С. Стельмах // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 522-531. — Бібліогр.: 53 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT stelʹmahos mížnarodnopravovijrežimkosmíčnoíbezpekidoteoríípitannâ
first_indexed	2025-07-05T15:07:33Z
last_indexed	2025-07-05T15:07:33Z
_version_	1836819996278259712
fulltext	522 Держава і право • Випуск 56 О.С. СТЕЛЬМАХ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ КОСМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: ДО ТЕОРІЇ ПИТАННЯ Розглядається міжнародно-правовий режим космічної безпеки крізь призму фундамен- тальних понять і категорій. Робиться спроба виокремити та проаналізувати концептуальні засади формування інституту космічної безпеки, його генезу, становлення та розвиток. Ключові слова: космічна безпека, інститут космічної безпеки, правовий режим космічної безпеки. Рассматривается международно-правовой режим космической безопасности через при- зму фундаментальных понятий и категорий. Делается попытка выделить и проанализиро- вать концептуальные основы формирования института космической безопасности, его гене- зис, становление и развитие. Ключевые слова: космическая безопасность, институт космической безопасности, пра- вовой режим космической безопасности. This article considers the international legal regime for space security through the prism of fundamental notions and categories. The attempt is made to define and analyse the conceptual grounds for constitution of the institute of space security, its genesis, formation and development. Key words: space security, institute of space security, legal regime for space security. Сукупність суспільних відносин, що виникають у зв’язку з дослідженням і викорис- танням космічного простору, становить предмет міжнародного космічного права. Ця галузь міжнародного публічного права є досить консервативною і водночас дуже впоряд- кованою системою міжнародно-правових норм і принципів, що визначають правовий статус космічного простору, де розташовані небесні тіла та космічні об’єкти антропоген- ного походження, та правовий режим його використання (провадження різних видів кос- мічної діяльності). Частина космічних об’єктів, що експлуатуються у космічному просто- рі, є інструментом забезпечення безпеки на Землі. З огляду на це безпека виведених на космічну орбіту об’єктів per se є не лише передумовою їх належного функціонування та убезпеченості їхньої фізичної цілісності та неушкодженості, але й гарантією постійності та безперебійності надання відповідних послуг. Крім того, в контексті екологічної складо- вої їх заплановане функціонування і вчасне та безпечне виведення з орбіти після завер- шення експлуатації є запорукою збереження збалансованості космічного середовища та сталості його розвитку як складової екосистеми (біосфери), а також безпечного середови- ща для космічної діяльності нинішнього та майбутніх поколінь. Це обумовлює вирізнення спеціального об’єкта регулювання міжнародного космічного права — шляхів і методів убезпечення антропогенної діяльності у космічному просторі та самого космічного сере- довища. Феномен безпеки космічної діяльності у міжнародно-правовому сенсі є новітнім і за своєю суттю досить складним і багатоплановим. Відтак, аналіз предмету дослідження слід розпочати з виділення та визначення змісту базових понять і категорій, якими слід оперу- вати у відповідній сфері. Неоднозначність тлумачення понятійно-термінологічного апа- рату дослідження, а іноді й повна відсутність ключових правових дефініцій, що тут спо- стерігаються, підсилюють необхідність такого підходу. Поняття «космічної безпеки» є серцевиною дослідження міжнародно-правового режиму безпеки космічної діяльності. На сучасному етапі розвитку політико-правової 523Юридичні і політичні науки думки його прийнято визначати як безпечний і сталий доступ до космічного простору та його використання, а також свободу від загроз, що виникають у космосі1. Цю дефініцію застосовують як робочу при колективному розгляді світовою спільнотою питань, що сто- суються космічної безпеки. Вважаємо, що запропоноване визначення може розглядатися як відправний пункт для аналізу проблем космічної безпеки, враховуючи й ті, що з’являються останнім часом і пов’язані зі зростаючою уразливістю космічного простору, космічних об’єктів, а також людей, що перебувають у космосі. Ми виходили з того, що космічна безпека — це публічний порядок у космічному просторі, що убезпечує як ціле- спрямовану антропогеннну діяльність з дослідження та використання космічного просто- ру, так і космічне середовище, в якому така діяльність має місце. Космічна безпека є видовим поняттям відносно родового поняття «міжнародної без- пеки», а тому й аналіз відповідного понятійного ряду слід здійснювати, йдучи від загально- го до спеціального. У міжнародно-правовому контексті під безпекою переважно розуміють стан захищеності інтересів держави, групи держав або міжнародного співтовариства від зовнішніх та внутрішніх загроз2. Розрізняють два види міжнародної безпеки: універсальну та регіональну, обидва з яких належать до колективної безпеки3. З огляду на особливості безпеки дослідження та використання космічного простору (встановлюється для косміч- ного простору в цілому з безпосереднім впливом на навколоземний простір) її доцільно розглядати як складову універсальної безпеки. Правові основи забезпечення міжнародної безпеки закладені в Статуті ООН з їх подальшим розвитком в концепції всеохоплюючої міжнародної безпеки, закріпленої в резолюціях Генеральної Асамблеї ООН від 4 грудня 1986 р. та від 7 грудня 1987 р. «Про створення всеохоплюючої системи міжнародного миру та безпеки»4, а також в резолюції від 7 грудня 1988 р. «Про всеохоплюючий підхід до укрі- плення міжнародного миру та безпеки відповідно до Статуту ООН»5. Окрім Статуту ООН та вищезазначених резолюцій Асамблеї ООН, важливе місце у системі джерел права між- народної безпеки займає Декларація про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 р. та Заключного акта Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі 1975 р.6 На додаток до цього, під егідою ООН було прийнято ще низку резолюцій та декларацій, орієнтованих на закріплення правових засад і підвищення ефективності права міжнародної безпеки7. До таких належать Декларація про запобігання та усунення спорів і ситуацій, що можуть загрожувати міжнародному миру та безпеці, і про роль ООН у цій сфері від 1988 р.8, резо- люцію Генеральної Асамблеї ООН про закріплення міжнародного миру, безпеки та міжна- родної співпраці в усіх її аспектах відповідно до Статуту ООН 1989 р.9 та Декларацію про встановлення фактів ООН у галузі підтримання міжнародного миру та безпеки 1991 р.10 Схиляємося до думки, що режим міжнародної космічної безпеки доцільно розглядати у двовимірній системі координат: як мету та метод. Режим повинен мати наслідком створен- ня публічного порядку, в якому забезпечені сприятливі умови для свободи мирного та від- повідального дослідження та використання космічного простору державами і міжнародни- ми організаціями відповідно до норм і принципів міжнародного права, зокрема міжнарод- ного космічного права та права міжнародної безпеки. До сфери його поширення повинні належати як діяльність зі створення безпечного середовища в космосі для конкретних антропогенних космічних об’єктів, забезпечення їхньої фізичної та операційної цілісності, так і убезпечення космічного простору в цілому. Не можна не погодитись із твердженням, що якісна характеристика космічного середовища прямо пов’язана зі здатністю безпечно функціонувати у ньому11. З огляду на це доцільним видається розглядати режим космічної безпеки під кутом зору сукупності інструментів підтримання безпечного космічного серед- овища загалом і його відповідального використання, з орієнтиром на встановлення гло- бальної колективної цілісної системи безпеки використання та дослідження космічного простору виключно і мирних цілях і в інтересах всього людства12. У перспективі сформована система міжнародної космічної безпеки: 524 Держава і право • Випуск 56 — має грунтуватися на принципах загального характеру й однакового рівня безпеки для всіх країн, незалежно від їхньої ролі на світовій космічній арені; міжнародного спів- робітництва у попередженні проблем безпеки, їх розв’язанні та колективності дій щодо усунення загрози безпеці; високого ступеня довіри та відкритості у міжнародних зносинах під час здійснення космічної діяльності, посиленої ролі превентивної дипломатії; систем- ного підходу до підтримання та укріплення безпеки тощо; — має унеможливити монополізацію важелів безпеки космічного простору низкою держав виключно у своїх національних інтересах. Відтак, поряд з принципами міжнародного космічного права, особливого смислового навантаження набувають міжнародні засоби укріплення, підтримання та поновлення режиму безпеки в космічному просторі, а також низка спеціальних засад і принципів права міжнародної безпеки та міжнародного екологічного права, а саме: принцип міжна- родного співробітництва для підтримки міжнародної космічної безпеки та попередження ситуацій, які могли б становити загрозу такому режиму; принцип неподільності безпеки (зважаючи на взаємозв’язок і взаємозалежність держав безпека має бути одна для всіх та однакова для всіх, не можна будувати безпеку одних держав за рахунок інших); принцип рівної безпеки або принцип ненасення шкоди безпеці (право кожної держави на безпеку та забезпечення безпеки для всіх на засадах рівності без отримання яких-небудь односто- ронніх переваг); принцип колективної та індивідуальної відповідальності за порушення права міжнародної безпеки; принцип охорони космічного середовища на користь ниніш- нього та наступних поколінь в інтересах забезпечення сталого розвитку13 (вжиття заходів зі збереження та покращення якості космічного середовища та раціонального управління природними ресурсами, створення розгалуженої системи міжнародного контролю та моніторингу космічного середовища, які грунтувалися б на всесвітньо-визнаних критері- ях, параметрах, стандартах). Крізь призму діяльності, що провадиться у космічному просторі, поняття «міжнарод- ної космічної безпеки» набуває низку класифікаційних прив’язок: «спільна», «коопера- тивна», «розподілена» та «стала». Перші три з них концептуально близькі за змістом і тісно пов’язані з функцією співробітництва. Для розуміння відповідних понять необхідним є висвітлення закладеної у них суті та специфіки застосування в доктрині космічного права. Космічний простір визнається інтернаціоналізованою спільною територією, що зна- ходиться за межами національної юрисдикції окремих держав. Це обумовлює необхід- ність створення космічної безпеки як спільної для всіх держав14. В її основу закладаються процеси багатосторонньої взаємодії та можливої інституалізації заходів прозорості та довіри15. Зазначається, що нарощення довіри може досягатися через управління доступом і використанням космічного простору, а також завдяки посиленню прозорості запусків і захисту космічних засобів від потенційної шкоди16. Концепція «спільної безпеки», що була розвинута Гамбурзьким інститутом досліджень питань миру та політики безпеки, охоплює поняття безпеки, забезпечення якої досягається засобами співробітництва17. Відповідно до міжнародно-правового постулату, закладеного в договорах ООН з питань космосу, космічний простір за визначенням є загальним надбанням. З огляду на це безпека не може бути досягнута зусиллями однієї держави чи групи держав, натомість, як вважає німецький вчений Детлев Волтер, повинна бути спільною та кооперативною, грунтуватися на принципах співробітництва18 та консультацій19, приписи щодо яких міс- тяться у Договорі про принципи діяльності держав з дослідження і використання косміч- ного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (далі — Договір про космос)20. У розвиток цієї позиції зазначається, що окрема держава не може уникнути негативних наслідків порушення балансу в космічному просторі, що спричиняє необхідність розгляду космічної безпеки як «розподіленої безпеки»21. Поділяючи цю позицію, вважаємо, що розв’язанню завдань, які стоять перед сучас- ним світовим космічним співтовариством, найбільше відповідає концепція міжнародної 525Юридичні і політичні науки космічної колективної безпеки, що має розглядатися як стратегічний вектор, спрямова- ний на встановлення надійного правового режиму за допомогою застосування моделі міжнародного багатостороннього діалогу та вироблення на його підставі міжнародно-пра- вового документа. Потреба чіткої координації зусиль, розроблення та прийняття універ- сальних міжнародно-правових норм обумовлює формування глобальної системи безпеки із застосуванням міжнародних дипломатичних каналів (переговорів т і консультацій), результатом яких має стати досягнення домовленостей щодо спільних цілей, створення нових правових інститутів, принципів і механізмів забезпечення правового режиму без- пеки. Формат макропроблеми, якого впевнено набуває безпека космічного простору для сталого розвитку людства, а також її глобальний характер не дають змоги досягти режиму міжнародної космічної безпеки в односторонньому порядку і, відповідно, потребує акти- візації міждержавного співробітництва22. Поняття «сталої космічної безпеки» вперше було комплексно представлене у межах проведеної у 2006 р. Конференції на тему «Побудова архітектури для сталої космічної безпеки»23. В ході конференції зазначалося, що еволюція космічної діяльності та одержа- ні від її здійснення переваги є сильним аргументом для світової спільноти співпрацювати заради досягнення сприятливого політико-дипломатичного середовища. Ризиковий характер космічної діяльності вимагає вжиття зусиль у розробленні правил, які б забез- печували безпечний та впорядкований рух у космічному просторі24. З огляду на це доцільним є акцентування уваги на виробленні правил поведінки у космічному просторі, які гарантували б не лише сталий доступ до космосу, а й безпеку його використання. Визнавалося, що є ще чимало резервів у формуванні заходів, спрямованих на забезпечен- ня безпечних операцій у космічному просторі, особливо в частині правил поведінки («дорожніх правил»)25. Концептуальний зміст космічної безпеки є дотичним до принципу «справедливого та відповідального використання космічного простору». Увага до цього принципу особливо загострилася завдяки ініційованому у 2008 р. Міжнародною академією астронавтики сим- позіуму26 і проведеному за сприяння Європейського інституту космічної політики27 та Світової фундації з питань безпеки28 — неурядових мозкових центрів з Європи та США. Симпозіум мав на меті окреслити міжнародну перспективу реалізації відповідного прин- ципу в космічній діяльності держав. За результатами роботи Симпозіуму було підготовано однойменну монографію «Справедливе та відповідальне використання космічного про- стору: міжнародна перспектива» (2010), що становить ІV том тематичного видання «Дослідження з питань космічної політики» Європейського інституту космічної політи- ки29. На додаток до цього було розроблено програмний документ, іменований «10 кроків для досягнення справедливого та відповідального використання космічного простору»30. З огляду на проблематику дослідження зі згаданого вище програмного документа доцільно виокремити наступні складові, які можуть бути застосовані при формуванні режиму космічної безпеки: — Окреслення перспективної ролі рішень, що забезпечуються завдяки використанню космічного простору в контексті орієнтиру на сталий розвиток; — Забезпечення обміну даними та доступу до узгодженого мінімуму інформації, необ- хідної для убезпечення космічного простору та космічної діяльності; — Посилення міжагентського діалогу та координація заходів з питань забезпечення безпеки між інституціями ООН та іншими зацікавленими організаціями; — Становлення гармонізованого правового режиму та розроблення додаткових пра- вових регуляторів рекомендаційного характеру («м’якого права»); — Визначення ефективніших засад міжнародного співробітництва; — Застосування консультаційних механізмів, узгодження міжнародного координацій- ного порядку для прийняття важливих для убезпечення космічного простору рішень і правових інструментів їх застосування; 526 Держава і право • Випуск 56 — Залучення якомога більшої кількості суб’єктів космічної діяльності до переговор- ного процесу та проведення консультацій; — Розвиток правил руху в космічному просторі, що підлягатимуть застосуванню всіма суб’єктами (враховуючи започаткування централізованої координаційної системи, про- цедуру вчасного інформування про заплановану діяльність, зокрема ту, що містить потен- ційний ризик спричинення шкоди експлуатації розміщених у космічному просторі об’єктів, перевірку планів з мінімізації ризиків і засміченості космічного простору; — Захист космічного середовища та планетарний захист в цілому, аналіз вчинених раніше помилок суб’єктів космічної діяльності (формування відповідної бази даних «нарощення потенціалу довіри») для уникнення їх у майбутньому; — Гарантування справедливого використання радіочастотного спектра, забезпечення рівного доступу всіх зацікавлених суб’єктів; — Розроблення міжнародного бачення використання космічного простору на довго- строкову перспективу. Здійснювана космічна діяльність повинна корелювати з вимогами мінімального та оптимального публічного порядку в космічному просторі. Останні, будучи залежними від характеру загроз космічній безпеці, не є чітко вираженими, для їх визначення паралелі відсутні31. Відтак, вважаємо, що відносна гранична межа між двома порядками проходи- тиме між тим, що є базовим (підтримка миру та безпеки, використання космічного про- стору виключно у мирних цілях, непривласнення космічного простору, заборона виведен- ня на орбіту навколо Землі об’єктів з ядерною зброєю або будь-якими іншими видами зброї масового знищення тощо) та бажаним (здійснення діяльності на благо та в інтересах всього людства, в інтересах розвитку міжнародного співробітництва, недопущення пере- шкод діяльності інших держав, уникнення шкідливого забруднення, у спеціально перед- бачених випадках проведення консультацій, інформування про характер, хід, місце та результати діяльності тощо). На нашу думку, відповідна межа не повинна залишатися сталою в часовому вимірі та має зміщуватися, розширюючи сферу мінімального порядку в космічному просторі (за рахунок факторів, які належать до нині чинного оптимального порядку), а сфера оптимального порядку має доповнюватися новими факторами, вио- кремленими з масиву напрацьованого м’якого права (кодексів поведінки, керівних пра- вил тощо) та звичаєвих кращих практик. Схиляємося до думки, що нарощення потенціа- лу оптимального публічного порядку в космічному просторі відбуватиметься після сплину певного часу, який є необхідним для набуття достатнього досвіду людством у сфері здій- снення космічної діяльності. Якщо поняття загальної користі (блага) є досить абстрактною категорією, то рівень врахування спільних інтересів може виступати певним мірилом для оцінки відповідності здійснюваної космічної діяльності засадам оптимального порядку. Оптимальний порядок вимагає пов’язувати розподілене використання Місяця та інших небесних тіл у процесі впровадження свободи дослідження та використання космічного простору з приписами ст. І Договору про космос (на благо та в інтересах усіх країн). Це обумовлює необхідність міжнародного співробітництва у процесі пошуку спільних інтересів і можливого регулю- вання сумісного використання ресурсів космічного середовища для досягнення справед- ливості доступу до космічного простору різними державами і на перспективу майбутніми поколіннями. Визначення спільних інтересів і значущість міжнародного співробітництва знайшли загальну підтримку як в ООН, так і поза її межами. Асоціація міжнародного права у 1960 р. наголошувала, що спільні інтереси людства мають слугувати основою міжнародного пра- вопорядку в космічному просторі, в тому числі щодо Місяця та інших небесних тіл32. Вчений у галузі міжнародного публічного права Лунг — Чу Чен спільні інтереси поді- ляє на інклюзивні та ексклюзивні33. Він зазначає, що під інклюзивними розуміються потреби та очікування стосовно діяльності, яка має рівень впливу на суспільство, а також 527Юридичні і політичні науки характеризується важливими наслідками у транснаціональному та глобальному масштабі. Ексклюзивні інтереси, в свою чергу, стосуються потреб і очікувань щодо діяльності, вплив якої поширюється головним чином на людей єдиної територіальної спільноти. Стосовно питання безпеки космічного простору спільний інтерес набуває форми інклюзивного, оскільки повинен враховувати інтереси всього людства. Дуглас Алдворт зазначає, що держави потребують впевненості у тому, що критичні космічні засоби вільні від загроз як штучного, так і природного походження. Саме це і формує питання безпеки. Наразі ж людство знаходиться на перетині вибору пріоритетів безпеки у космічному просторі та сталого доступу до нього34. У процесі мирного використання космічного простору можна виокремити два першо- чергові види загроз космічній безпеці, а саме види антропогенної діяльності, які 1) ство- рюють шкідливе забруднення та засмічення космосу (ч. 2 ст. IX Договору про космос) та такі, що 2) спричиняють потенційні перешкоди діяльності інших держав (ч. 3 ст. IX Договору про космос). Поняття «перешкоди» може наділятися різним змістовним наван- таженням, але головною його ознакою є негативні для космічного середовища та нор- мального функціонування об’єктів, розміщених у космічному просторі, наслідки. Вважаємо, що досягти мінімізації ризику колізій та перешкод можливо засобом проведен- ня консультацій. У чинному космічному праві передбачено два випадки, коли проведення консультацій ставиться суб’єктам космічної діяльності в обов’язок. До них належать ситу- ації, 1) коли держава, плануючи певний вид космічної діяльності, має підстави вважати, що така діяльність містить ризик потенційної загрози створення шкідливих перешкод діяльності, що провадиться іншими державами35, та 2) коли держава має підстави вважа- ти, що запланована іншою державою діяльність може спричинити перешкоди діяльності з дослідження та використання космічного простору у мирних цілях36. Закладення вимоги посиленої міжнародної координації з питань попередження негативних наслідків обгрун- товується, зокрема, ризиковим характером і підвищеною небезпекою космічної діяльнос- ті. Останнє також обумовлює необхідність запровадження міжнародного контролю кос- мічної діяльності з метою забезпечення кращої координації та уникнення будь-якого шкідливого втручання37. Вважаємо, що міжнародний правопорядок у космосі має грунту- ватися на координації (англ. — law of coordination)38, що може забезпечити як розумне використання космічного простору, так і здійснення космічної діяльності на користь всього людства. Орієнтуючись на розумне та відповідальне використання космічних ресурсів, необ- хідно, щоб держави щонайменш у тих випадках, що передбачені Договором про космос, зверталися до механізму міжнародних консультацій39. Ст. ХІ Договору про космос вимагає від держав-учасниць Договору інформувати Генерального секретаря ООН стосовно «при- роди, провадження, місцезнаходження та результатів такої діяльності». Отримані дані можуть бути взяті за основу в процесі координації запусків і поширення інформації, спря- мованих на безпечне та упорядковане провадження космічної діяльності. Слід зазначити, що поняття «космічного простору», що ми використали у вищенаве- деному визначенні, не є до кінця усталеним ні в космічно-правовій доктрині, ні у міжна- родному праві, ні в практиці космічної діяльності її суб’єктів. Зазвичай під ним розуміють простір за межами земної атмосфери, правовий режим якого визначений міжнародним космічним правом40. Однак у міжнародному космічному праві договірна делімітація пові- тряного та космічного простору до цього часу не здійснена, хоча питання вже не одне десятиріччя розглядається Юридичним підкомітетом Комітету ООН з питань мирного використання космічного простору. Виділилися два превалюючі підходи до розмежування цих двох просторів: функціональний та географічний (фізичний). Офіційна позиція з цієї проблеми поки, на жаль, відсутня. Причому крапка в цьому питанні навряд чи буде поставлена у найближчому майбутньому, зважаючи на принциповість обох позицій, що накладається на консенсусний порядок прийняття рішень у відповідному Комітеті ООН 528 Держава і право • Випуск 56 та його підкомітетах. Деякі делегації при цьому наполягають на тому, що будь-яка спроба визначити або делімітувати космічний простір на цьому етапі розвитку становила б виключно теоретичний захід, який би містив ризик ускладнення здійснюваної діяльності та у рамках якого, швидше за все, було б неможливо передбачити перспективи розвитку техніки41. З огляду на це існує думка, що державам слід і надалі діяти у межах нинішньої системи, що наразі не викликає значних практичних складнощів, до тих пір поки не виникне видима необхідність і практична основа для делімітації космічного простору42. Водночас важливим визнається продовження обговорення цих питань з тим, щоб до виникненння реальних проблем вже були наявні відповідні механізми43. Ми ж дотримує- мося позиції, що відсутність визначення та делімітації космічного простору спричинює правову невизначеність щодо розмежування між двома зовсім різноплановими правови- ми режимами (космічного та повітряного простору). Крім того, така ситуація ускладнює контроль держав за недоторканністю своїх суверенних прав на національну територію, частину якої становить повітряний простір, позбавляє чіткості щодо територіальної сфери здійснення державами своєї юрисдикції44. Для роботи над заданою проблематикою резолюцією Генеральної Асамблеї 65/9745 створено Робочу групу з визначення та делімітації космічного простору. У якості базису для опрацювання та аналізу в розпорядженні Робочої групи знаходиться пакет докумен- тів46, що відображає актуальний стан справ у процесі обговорення. До заданих документів, зокрема, належать записки Секретаріату Управління з питань космосу, іменовані «Національне законодавство і практика, що мають відношення до визначення та делімі- тації космічного простору»47 та «Питання, що стосуються визначення та делімітації кос- мічного простору: відповіді держав-членів»48. У фундаментальних міжнародно-правових документах з космічного права зазначаєть- ся, що космічний простір має використовуватися виключно у мирних цілях і в інтересах всього людства. Головний акцент робиться саме на «людстві» як загальній категорії, а не на сукупності національних інтересів суверенних держав світу, що випливає із правового статусу космічної сфери регулювання, визначеної спільним надбанням і спадщиною люд- ства. Конфронтація ж інтересів провідних космічних держав нівелює принцип примату загального публічного інтересу над приватним і, таким чином, ставить під загрозу як без- пеку усталеного космічного устрою, так і збереження ідейно-правових засад — гарантій забезпечення можливості використання та дослідження космічного простору у майбут- ньому відповідно до норм позитивного права. Значущість проблематики безпеки використання та дослідження космічного просто- ру у «виключно мирних цілях» прослідковується у формулюваннях диспозиційних поло- жень актів космічного права, зокрема, шляхом акцентування на «інтересах підтримки міжнародного миру та безпеки»49 та «забезпеченні максимального ступеня попереджува- ності для забезпечення безпеки»50. Міжнародне ж право у своїй цілісності покликане під- тримувати єдиний підхід до прийняття рішень у визначенні та убезпеченні спільного інтересу та мінімізації рішень, які б приймалися без врахування їхніх наслідків51. Доречно зазначити, що Юридичний підкомітет ООН з питань космічного простору вже опосередковано залучений до процесу започаткування режиму космічної безпеки завдяки висуненню концептуальних пропозицій щодо ефективнішого застосування Конвенції про реєстрацію об’єктів, що запускаються в космічний простір від 1975 р.52 шляхом створення Підкомітетом робочих груп, відповідальних за розроблення рекомен- дацій щодо гармонізації державних практик застосування положень Конвенції, вироблен- ня більш систематичного та стандартизованого методу виконання відповідних вимог53. Крім того, Підкомітет розробляє резолюції ООН щодо питань міжнародного співробітни- цтва в аспекті посилення заходів довіри та прозорості у космічному просторі, що свідчить на корись надання належної правової оцінки проблемі безпеки космічного простору та 529Юридичні і політичні науки нагальності потреби запровадження спільними зусиллями держав виважених шляхів гарантування режиму космічної безпеки. Визначальним вектором становлення режиму міжнародної безпеки космічного про- стору повинне бути забезпечення вільного від загроз сталого космічного середовища, з особливим значенням інтересів безпеки всього людства та принципу мирних цілей дослі- дження та використання космічного простору. Гіпотетично інструментарієм досягнення заданої мети можуть виступати заходи, спрямовані на посилення потенціалу міжнародно- го співробітництва, розроблення єдиної цілісної ідеолого-правової концепції з грунтов- ною аналітичною апробацією її емпіричної імплементованості (забезпечення проактивної функції права) та ініціації централізованої системи глобальної колективної безпеки. 1. Space Security Index [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. spacesecurity.org/space.security.2011.revised.pdf — С. 7. 2. Міжнародне публічне право / Під ред. В.М. Репецького. — К.: Знання 2011. — С. 331. 3. Международное публичное право: Учебник / Л.П. Ануфриева, К.А. Бекяшев, Е.Г. Моисеев, В.В. Устинов и др.; Отв. ред. К.А. Бекяшев. — М.: Проспект, 2011. — С. 486. 4. Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 41/92 від 4 грудня 1986 року та 42/93 від 7 грудня 1987 року «Про створення всеохо- плюючої системи міжнародного миру та безпеки» [Електронний ресурс]. — Режим досту- пу: http://www.un.org/documents/ga/res/42/a42r093.htm. 5. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 43/89 від 7 грудня 1988 року «Про всеохоплюючий підхід до укріплення міжнародно- го миру та безпеки відповідно до Статуту ООН» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.un.org/documents/ga/res/42/a42r093.htm. 6. Міжнародне публічне право / Під ред. В.М. Репецького. — К.: Знання 2011. — С. 332. 7. Там само. 8. Декларація про запо- бігання та усунення спорів і ситуацій, що можуть загрожувати міжнародному миру та без- пеці, і про роль ООН у цій сфері від 1988 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_573. 9. Резолюция Генеральной Ассамблеи 44/21 от 15 ноября 1989 года об укреплении международного мира, безопасности и международно- го сотрудничества во всех его аспектах в соответствии с Уставом ООН [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/ NR0/552/62/IMG/NR055262.pdf?OpenElement. 10. Декларація про встановлення фактів ООН у галузі підтримання міжнародного миру та безпеки 1991 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_570. 11. Building the Architecture for Sustainable Space Security. Conference Report, 30–31 March 2006 - UNIDIR [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://unidir.org/pdf/ouvrages/pdf-1-92-9045-185- 8-en.pdf — С. 15. 12. Стельмах О.С. До питання міжнародно-правового режиму безпеки дослідження та використання космічного простору в мирних цілях // Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». — К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2009. — № 4 (13). — С. 7. 13. Врахування положень Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 року (зокрема, на етапі запуску, оскільки питання делімі- тації все ще залишається відкритим) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. unece.org/env/lrtap/ та Столькгольмської декларації 1972 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.unep.org/Documents.Multilingual/Default.asp?DocumentID=97 &ArticleID=1503. 14. Building the Architecture for Sustainable Space Security. Conference Report, 30–31 March 2006 — UNIDIR [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// unidir.org/pdf/ouvrages/pdf-1-92-9045-185-8-en.pdf - С. 126. 15. Safeguarding Space Security: Prevention of an Arms Race in Outer Space. Conference Report, 21–22 March 2005 — UNIDIR [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://unidir.org/pdf/ouvrages/pdf-1-92-9045-179- 3-en.pdf — С. 61. 16. Building the Architecture for Sustainable Space Security. Conference Report, 30–31 March 2006 — UNIDIR [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// unidir.org/pdf/ouvrages/pdf-1-92-9045-185-8-en.pdf — С. 57. 17. Safeguarding Space Security: Prevention of an Arms Race in Outer Space. Conference Report, 21–22 March 2005 — 530 Держава і право • Випуск 56 UNIDIR. — С. 8. 18. Преамбула, а також статті І, ІІІ, V, IX, Х, ХІ Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, від 1967 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon.nau.ua/doc/?code=995_480 19. Статті IX, ХІІ Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, від 1967 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/ doc/?code=995_480. 20. Safeguarding Space Security: Prevention of an Arms Race in Outer Space. Conference Report, 21–22 March 2005 — UNIDIR [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://unidir.org/pdf/ouvrages/pdf-1-92-9045-179-3-en.pdf — С. 58. 21. Building the Architecture for Sustainable Space Security. Conference Report, 30–31 March 2006 — UNIDIR [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://unidir.org/pdf/ouvrages/pdf-1-92-9045-185- 8-en.pdf — С. 61. 22. Стельмах О.С. До питання міжнародно-правового режиму безпеки дослідження та використання космічного простору в мирних цілях // Повітряне і косміч- не право. — С. 4. 23. Building the Architecture for Sustainable Space Security. Conference, 30–31 March 2006. 24. Bhatt S. Legal Controls of Outer Space: Law, Freedom and Responsibility (S. Chand & Co (Pvt) Ltd, Ramnagar, New Dehli — 110055). — С. 272. 25. Building the Architecture for Sustainable Space Security. Conference Report, 30–31 March 2006 — UNIDIR. — С. 111. 26. Симпозіум «Справедливе та відповідальне використання космічно- го простору: міжнародна перспектива» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.espi.or.at/index.php?option=com_content&task=view&id=299&Itemid=1. 27. Перелік публікацій Європейського інституту космічної політики в рамках видань на тему «Дослідження з питань космічної політики» European Space Policy Institute [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.espi.or.at/. 28. Secure World Foundation [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://swfound.org/. 29. Тематичне видання «Дослідження з питань космічної політики» Європейського інституту космічної політики [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.espi.or.at/index.php?option=com_content&view=artic le&id=288&Itemid=54. 30. Програмний документ «10 кроків для досягнення справедливого та відповідального використання космічного простору» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.espi.or.at/images/stories/dokumente/leaflet/10%20steps.pdf. 31. Bhatt S. Цит. праця. — С. 176. 32. Report of the 49th Conference of ILA (Hamburg, 1960). — С. 280. 33. Lung — Chu Chen, An Introduction to Contemporary International Law, A Policy Oriented Perspective (Second Edition, Yale University Press 2000). — С. 85. 34. Building the Architecture for Sustainable Space Security. Conference Report, 30–31 March 2006. — С. 55. 35. Стаття IX Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, від 1967 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_480. 36. Стаття IX Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, вклю- чаючи Місяць та інші небесні тіла, від 1967 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_480. 37. Bhatt S. Цит. праця. — С. 210. 38. Schwarzenber- ger G. The Frontiers of International Law (London, 1962). — С.11-16. 39. Bhatt S. Цит. праця. — С. 216. 40. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін., т. 3. — К.: «Укр. енцикл.», 2001. — С. 372. 41. Доклад Юридического подко- митета о работе его пятидесятой сессии, проведенной в Вене, 28 марта — 8 апреля 2011 года — A/AC.105/990 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.oosa.unvienna. org/pdf/reports/ac105/AC105_990R.pdf. — С. 13-14. 42. A/AC.105/990 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.oosa.unvienna.org/pdf/reports/ac105/AC105_990R. pdf — С.13. 43. Там само. — С. 38. 44. Позиція Російської Федерації, висловлена на 644-ому засіданні Юридичного підкомітету Комітету ООН з питань космосу [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.oosa.unvienna.org/pdf/reports/transcripts/legal/ LEGALT_644R.pdf 45. Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей 65/97. Международное сотрудничество в использовании космического пространства в мирных 531Юридичні і політичні науки целях [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/ GEN/N10/518/38/PDF/N1051838.pdf?OpenElement. 46. A/AC.105/990 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.oosa.unvienna.org/pdf/reports/ac105/AC105_990R. pdf — С.13. 47. National legislation and practice relating to definition and delimitation of outer space [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.oosa.unvienna.org/oosa/ SpaceLaw/national/def-delim/index.html. 48. Questions on the definition and delimitation of outer space: replies from Member States [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.oosa.unvienna.org/oosa/SpaceLaw/national/def-delim/question.html. 49. Стаття ІІІ Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, від 1967 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_480. 50. Стаття ХІІ Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, вклю- чаючи Місяць та інші небесні тіла, від 1967 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_480. 51. Lung — Chu Chen, An Introduction to Contemporary International Law, A Policy Oriented Perspective (Second Edition, Yale University Press 2000). — С. 85. 52. Конвенція про реєстрацію об’єктів, що запускаються в космічний простір, від 1975 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.oosa.unvienna. org/oosa/en/SpaceLaw/treaties.html. 53. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 62/101 від 17 грудня 2007 «Рекомендації щодо посилення практики держав та міжнародних міжуря- дових організацій щодо реєстрації космічних об’єктів» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.oosa.unvienna.org/pdf/gares/ARES_62_101E.pdf.

Міжнародно-правовий режим космічної безпеки: до теорії питання

Репозитарії

Схожі ресурси