До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень

Розглядаються ідейно-теоретичні основи правової політології, її наукознавчий потенціал в осмисленні проблем політико-правової дійсності.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Сотник, А.Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:	Держава і право
Теми:	Політичні науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64504
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень / А.Л. Сотник // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 661-665. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-64504
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-645042014-06-16T03:02:52Z До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень Сотник, А.Л. Політичні науки Розглядаються ідейно-теоретичні основи правової політології, її наукознавчий потенціал в осмисленні проблем політико-правової дійсності. Рассматриваются идейно-теоретические основы правовой политологии, ее научный потенциал в осмыслении проблем политико-правовой действительности. The article is dedicated to the study of the theoretical sources of legal political science, its scientific potential in the comprehension of political — legal reality. 2012 Article До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень / А.Л. Сотник // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 661-665. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64504 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Політичні науки Політичні науки
spellingShingle	Політичні науки Політичні науки Сотник, А.Л. До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень Держава і право
description	Розглядаються ідейно-теоретичні основи правової політології, її наукознавчий потенціал в осмисленні проблем політико-правової дійсності.
format	Article
author	Сотник, А.Л.
author_facet	Сотник, А.Л.
author_sort	Сотник, А.Л.
title	До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень
title_short	До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень
title_full	До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень
title_fullStr	До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень
title_full_unstemmed	До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень
title_sort	до питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Політичні науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64504
citation_txt	До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень / А.Л. Сотник // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 661-665. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
series	Держава і право
work_keys_str_mv	AT sotnikal dopitannâproídejnoteoretičnízasadipravovoípolítologííâknovogonaprâmunaukovihdoslídženʹ
first_indexed	2025-07-05T15:08:51Z
last_indexed	2025-07-05T15:08:51Z
_version_	1836820077513539584
fulltext	661Юридичні і політичні науки А.Л. СОТНИК ДО ПИТАННЯ ПРО ІДЕЙНО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОЇ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НОВОГО НАПРЯМУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розглядаються ідейно-теоретичні основи правової політології, її наукознавчий потенціал в осмисленні проблем політико-правової дійсності. Ключові слова: політологія, право, політика, правова політика, держава. Рассматриваются идейно-теоретические основы правовой политологии, ее научный потенциал в осмыслении проблем политико-правовой действительности. Ключевые слова: политология, право, политика, правовая политика, государство. The article is dedicated to the study of the theoretical sources of legal political science, its scientific potential in the comprehension of political — legal reality. Key words: political science, law, politics, legal political science, state. Становлення України як демократичної, правової держави обумовлює потребу в ство- ренні якісної правової основи функціонування політичних інститутів. Особливістю нинішньої ситуації в багатьох перехідних суспільствах, зокрема й в Україні, є зростання ролі політичних методів регулювання суспільних відносин. Це призводить до загострення проблеми співвідношення політики та права, що має наслідком політизацію правових норм. Фактично кожне юридичне рішення має політичну природу, оскільки за своєю сутніс- тю є нормативною формою узгодження певних ідеологічних, соціально-групових, корпо- ративних чи партійних інтересів. Проте використання державою законодавчої влади в інтересах політичної кон’юнктури, де вибір на користь тих чи інших соціальних цінностей має скоріше декларативний характер, призводить до дискредитації як існуючої системи права, так і державних інституцій. Таким чином, проблема характеру взаємозв’язків полі- тики і права виходить за межі теми виключно конституційних засад суспільного і держав- ного життя, а також за межі філософії права чи теорії держави і права, і є перспективним напрямом для подальших теоретичних та практичних розробок. У цих умовах перед вітчизняною наукою постає завдання пошуку нових підходів, здатних пояснити сутність і спрогнозувати наслідки реальних політичних явищ та про- цесів. Особлива роль у цьому належить правовій політології, яка, враховуючи вплив сус- пільно-політичних процесів на функціонування та еволюцію правової системи, формує новий комплексний підхід до оцінки політико-правового простору. Зростання інтересу науковців до питання співвідношення політики і права обумовле- но багатогранністю їх сутності та тісним діалектичним зв’язком. На сучасному етапі дослі- дженням питань співвідношення політики і права займаються такі провідні вітчизняні та російські вчені, як С. Алексєєв, М. Антанович, В. Бабкін, А. Вигорбіна, Ю. Власов, С. Егорова, О. Зайчук, І. Ільїн, А. Карась, О. Костенко, М. Костицький, М. Козюбра, О. Львов, Г. Матвеєва, Г. Мальцев, М. Матузов, О. Малько, С. Максимов, О. Минькович — Слободяник, В. Нерсесянц, Н. Оніщенко, В. Смирнов, О. Скрипнюк, М. Цимбалюк та інші. Активно займається розробкою предметного поля правової політології Відділ право- вих проблем політології Інституту держави і права ім. М. В. Корецького НАН України, теоретичне осмислення даного питання висвітлено у працях І. Кресіної, А. Коваленка, С. Навального, Є. Перегуди, О. Чинчикова, Л. Яровенка. Глобалізація як нова парадигма політичного розвитку, правові проблеми врегулювання постглобалізаційних конфліктних ситуацій, правова політика як запобіжний чинник антиглобалізму, трансформація полі- 662 Держава і право • Випуск 56 тичних систем традиційних суспільств - усі ці актуальні проблеми правової політології стали предметом наукових досліджень співробітників, докторантів і аспірантів Відділу. Та, незважаючи на значний обсяг матеріалів з окреслених напрямів, триває процес виокрем- лення предмета досліджень правової політології. Власне становлення політології як самостійної суспільної науки тісно пов’язано із розвитком права. Політологія історично і методологічно сформувалась у межах правової науки і практики. Тому, незважаючи на подальше конституювання політичної науки та виокремлення її предмета та об’єкта, вона не може і не повинна позбавлятися своєї право- вої складової. Відомі російські вчені М. Матузов та О. Малько зазначають, що предмет політології тісно пов’язаний з предметом юридичної науки, особливо щодо таких питань, як держава, влада, право, закони, демократія, свобода, відповідальність, права людини, вибори, полі- тичний режим. Усі правові режими — продукт державної діяльності, а держава і вся її діяльність — епіцентр політики. Тому не може бути таких правових явищ, понять, катего- рій, які б існували у «чистому вигляді»1. Правова політологія являє собою новий напрям наукових досліджень, який базується на вивченні особливостей взаємодії політичної і правової сфери життя суспільства. Якщо політологія займається виявленням і вивченням загальних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування політичної сфери життя суспільства, то правова політологія розглядає право як основний системоутворюючий елемент політичної системи. Правова політологія здійснює оцінку політичної ефективності права, виявляє ті суспільно-полі- тичні відносини, які потребують нормалізації за допомогою юридичних норм. Сьогодні деякі вітчизняні науковці (С. Рябов, А. Шоркін) звертають увагу на те, що недоліком навчальних курсів політології є їх відірваність від реалій суспільно-політичного розвитку нашої держави. Тобто описання наявних політичних процесів замінено викла- денням конституційних норм владних відносин, де увага акцентується не на тому, що є насправді, а на тому, як має бути2. Правова політологія прагне подолати цю відірваність, визначаючи характер і ступінь впливу правового фактора на формування і розвиток політичних відносин, досліджуючи механізм взаємодії правових і неправових чинників, які впливають на регламентовані правом суспільні відносини. Таким чином, правова політологія розширює межі емпірич- них досліджень політології, включаючи дослідження політичної ролі права в предмет політологічного аналізу. Варто зазначити, що правова політологія базується на правовій концепції політики, ідейні витоки якої слід шукати у політико-правовій думці кінця XVIII — першої половини XIX століття. Погляди представників школи природного права (Г. Гроцій, Т. Гоббс, І. Кант, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо та ін.) вплинули на формування правового підходу до політики, який визначає, що саме у праві встановлюється та задається структура полі- тичної системи, а також містяться інститути, які покликані запобігати виникненню мож- ливих колізій у політичному процесі. В свою чергу легітимність державної політики зале- жить від здатності створити такі закони, які відповідатимуть природі людини, об’єктивним потребам суспільного розвитку. У трактаті Ж.-Ж. Руссо «Про суспільний договір, або Принципи політичного права» вперше мовиться про політичне право, сутність якого розкривається через теорію суспіль- ного договору3. У подальшому ідеї представників школи природного права знайшли своє закріплення в американській Декларації незалежності (1776 р.), французькій Декларації прав і свобод громадянина (1789 р.) та інших державних актах. Український науковець Н. Оніщенко зазначає, що значна частина сучасних концеп- цій виходить із розуміння держави як публічно-правового союзу народу, а права як основи цього союзу. Таке уявлення спрямоване на встановлення органічного зв’язку держави і 663Юридичні і політичні науки правової системи з демократичними принципами, формами і методами суспільного та державного життя, за якими гарантуються права і свободи людини й громадянина4. Треба відзначити, що сьогодні про концепцію правової політики говорять переважно у вітчизняній юридичній науці (С. Алексєєв, М. Матузов, О. Малько, О. Минькович — Слободяник, М. Панов, О. Рибаков, В. Селіванов та ін.), яка розглядається вченими як важливий компонент процесів формування і функціонування ефективної правової систе- ми суспільства. Наприклад, О. Минькович — Слободяник визначає правову політику як форму і різновид державної політики у правовій сфері, яка ґрунтується на принципах Конституції і загальновизнаних нормах міжнародного права5. Правова політологія виявляє нові можливості для осмислення політики і права, базу- ючись на природно-правовому та ціннісно-нормативному підході. Вона вибудовує новий алгоритм розуміння політики як діяльності заснованої на принципах права, які є її універ- сальними вимірами. Законність, гласність, рівність усіх перед законом і судом, гуманізм, справедливість та інші визначені юридичною наукою принципи сучасного права одночасно є і принципами сучасної політики, які визначають її якісну своєрідність та гуманістичну спрямованість. Власне історична еволюція права веде до зростання і зміцнення закладених в нього глибинних природно-правових гуманітарних начал. Відомий російський вчений С. Алек- сєєв стверджує, що на перших етапах право виступає як продукт державної діяльності, але поступово набуває самостійного статусу, крокуючи від права сильного до гуманістичного права сучасного громадянського суспільства6. Таким чином, політика і право розглядаються у правовій політології як етичні у своїй сутності категорії. Правова політологія повертається до гуманістичного сприйняття полі- тики (Платон, Арістотель) як діяльності, заснованої на принципах права, основною метою якої є вираження інтересів різних соціальних груп, втілення правил співжиття, принципів справедливості й підтримки суспільного порядку задля досягнення загального блага. При цьому право розглядається як носій справедливості та гуманності, як важлива складова демократичного розвитку суспільства. Не випадково сьогодні актуальною є про- блема розроблення і ухвалення не просто юридичних законів держави, а правових зако- нів, які б відображали природні права та нагальні потреби суспільного розвитку. Варто зазначити, що значний вплив на формування предметного поля правової полі- тології мав розвиток у першій половині XX століття в США філософії юридичного праг- матизму — теорій соціологічної юриспруденції та правового реалізму. Тенденція до комп- лексності політико-правових досліджень простежується у працях таких вчених, як Т. Арнольд, А. Бентлі, Е. Корвін, Г. Лассуел, К. Левелін, Ч. Меріам, Р. Паундт, Т. Пауел, Г. Притчет, О. Холмс, Дж. Френк та інші. На відміну від правового позитивізму (І. Бентам, Р. Ієринг, Г. Кельзен, П. Лабанд, Дж. Остін та ін.), який зводив завдання юридичної науки до формально логічного вивчен- ня діючого права, теорії соціологічної юриспруденції та правового реалізму орієнтувалися на вивчення «живого права», тобто системи правовідносин, поведінки людей в сфері права. Значний вклад у дослідження політичної складової права внесли ідеї Р. Паундта, Д. Пелтасона та Г. Шуберта, які вивчали особливості взаємодії соціальних груп у право- вому процесі. Для Г. Шуберта політичний підхід до права передбачав дослідження впливу людини, тих ролей, які вона виконує у суспільстві, на процес реалізації державної політи- ки. Тому, на думку Г. Шуберта, політичний аналіз права обумовлює широке міждисциплі- нарне дослідження, що включає здобутки сучасної антропології, психології, соціальної психології, сучасної біології та інших наук7. Погляди Р. Паунда, які стали ключовими положеннями реалістичної соціологічної юриспруденції, базувались на переконанні, що потрібно вивчати реальні умови, в яких здійснюється правосуддя. Право повинно бути реальним засобом соціального контролю і 664 Держава і право • Випуск 56 змін, здатним забезпечити реалізацію бажаних суспільних цілей. Тому, на його думку, рішення суддів повинні базуватися на емпіричному і прагматичному аналізі наслідків судових рішень, а не на логічній дедукції із «незмінно істинних» правових принципів8. Отже, теорії соціологічної юриспруденції та правового реалізму істотно вплинули на розширення правової проблематики як об’єкта політологічного аналізу, сприяли розвитку політико-правових досліджень. У результаті бурхливого розвитку міждисциплінарних досліджень у кінці 1969 року групою правників та соціологів була сформована «Асоціація права і суспільства», до якої пізніше приєдналася і група політологів. Крім того, у цей період в США виникає новий міждисциплінарний напрям дослі- джень у політичній науці і науці публічного права — політична юриспруденція. Проте дослідження у сфері політичної юриспруденції мали вузьку спрямованість, концентруючи увагу на процесі прийняття і ухвалення рішень Верховним Судом США. В цей же час вперше з’являється концепція суду як частини політичного процесу, яка у подальшому мала значний вплив на дослідження політичної ролі суду у політичній і правовій науці. На пострадянському просторі значний вклад у правову інтерпретацію політики та дослідження політичного змісту права привнесли праці відомих російських вчених (С. Алексєєва, Б. Кістяківського, М. Ковалевського, М. Матузова, О. Малько, С. Му - ромцева, В. Нерсесянца, П. Новгородцева, Л. Петражицького, Б. Чичеріна та ін.). Основоположником політичного права, на думку Л. Яровенко, можна вважати Б. Чичеріна, який вважав, що політичне право полягає в участі громадян у діях влади. Сюди він відносив дві категорії прав: участь у рішеннях особисто або через представників та доступ до посад9. Дослідженням політичних засад правової практики займались вчені-юристи Інституту держави і права (Ф. Бурлацький, В. Гулієв, В. Казимирчук, В. Кудрявцев, Е. Лукашева, В. Нерсесянц, Ю. Тихомиров, В. Чиркін та ін.), які розвивали власне бачення специфіки предмета і методу юридичної науки у співвідношенні з предметним полем інших гумані- тарних дисциплін. Отже, ускладнення суспільно-політичного життя обумовлює потребу у створенні ефективної правової основи регулювання суспільно-політичних відносин. Український науковець І. Кресіна вважає, що для подальшого розвитку політико-правових досліджень і конституювання правової політології та політичного права як самостійних наукових дослідницьких напрямів необхідно забезпечити вирішення таких першочергових про- блем: по-перше, це оперативне реагування на виникнення нових феноменів у політично- му житті України та розробка їх правової основи; по-друге, потребують якомога повнішо- го законодавчого забезпечення і закріплення зовнішньополітичні орієнтири країни10. Наукові розробки правової політології мають сприяти вдосконаленню соціально- політичних і правових механізмів системи державного управління, сприяти знаходженню шляхів урегулювання соціальних конфліктів і адаптації політичної системи до сучасних умов демократичного розвитку суспільства. 1. Политология для юристов / Под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. — М., 2002. — С. 32. 2. Рябов С. Г. Політична наука в Україні XXI ст.: стан та перспективи розвитку. — К., 2005. — С. 27. 3. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права [Електронний ресурс]. — К., 2001. — Режим доступу: http://litopys.org.ua/rousseau/rous. htm. 4. Оніщенко Н.М. Співвідношення права, правової системи і держави // Держава і право. — 2002. — Вип.16. — С. 6. 5. Минькович-Слободяник О.В. Правова політика: страте- гічні пріоритети і напрями вдосконалення: Монографія. — К.: Логос, 2012. — С. 30-31. 6. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения [Електронний ресурс]. — М., 2001. — Режим доступу: http://lexlibrary.org/library/54/5832. 7. Егоров С.А. Политическая юриспруденция в США . — М.: Наука, 1989. — С. 107. 8. Там само. — С. 161. 9. Яровенко Л.А. Формирование и развитие политического права: значение для европейской интеграции 665Юридичні і політичні науки Украины [Електронний ресурс] / // Європейські студії і право. — 2010. — № 2. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/esp/2010_2/10yalaenu.pdf. 10. Кресіна І.О. Правові проблеми політології // Правова держава. Спеціальний випуск. — 2002. — С. 212.

До питання про ідейно-теоретичні засади правової політології як нового напряму наукових досліджень

Репозитарії

Схожі ресурси