Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку

Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку

Досліджується теорія обов’язку в контексті розуміння категорії «кримінальна відповідальність». Спростовуються основні складові цієї теорії.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Сердюк, П.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:Держава і право
Теми:
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64528
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку / П.П. Сердюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 432-437. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-64528
record_format dspace
spelling irk-123456789-645282014-06-17T03:01:38Z Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку Сердюк, П.П. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Досліджується теорія обов’язку в контексті розуміння категорії «кримінальна відповідальність». Спростовуються основні складові цієї теорії. Исследуется теория обязанности в контексте понимания категории «уголовная ответственность». Опровергаются основные составляющие этой теории. We study the theory of duty in the context of understanding the category of “criminal responsibility”. We contradicted by the basic components of this theory. 2012 Article Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку / П.П. Сердюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 432-437. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64528 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
spellingShingle Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Сердюк, П.П.
Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку
Держава і право
description Досліджується теорія обов’язку в контексті розуміння категорії «кримінальна відповідальність». Спростовуються основні складові цієї теорії.
format Article
author Сердюк, П.П.
author_facet Сердюк, П.П.
author_sort Сердюк, П.П.
title Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку
title_short Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку
title_full Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку
title_fullStr Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку
title_full_unstemmed Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку
title_sort те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64528
citation_txt Те­орія криміна­ль­ної відповідаль­ності як обов’яз­ку / П.П. Сердюк // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 432-437. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT serdûkpp teoríâkrimínalʹnoívídpovídalʹnostíâkobovâzku
first_indexed 2025-07-05T15:09:45Z
last_indexed 2025-07-05T15:09:45Z
_version_ 1836820134086311936
fulltext П. П. СЕР ДЮК ТЕ­ОРІЯ­КРИМІНА­ЛЬ­НОЇ­ВІДПОВІДАЛЬ­НОСТІ­ЯК­ОБОВ’ЯЗ­КУ Досліджується те орія обов’яз ку в кон тексті ро зуміння ка те горії «криміна ль на відповідальність». Спро с то ву ють ся ос новні скла дові цієї те орії. Клю­чові­сло­ва: криміна ль на відповідальність, те орія обов’яз ку. Ис сле ду ет ся те о рия обя зан но с ти в кон тек с те по ни ма ния ка те го рии «уго лов ная от вет ст вен ность». Оп ро вер га ют ся ос нов ные со став ля ю щие этой те о рии. Клю­че­вые­сло­ва: уго лов ная от вет ст вен ность, те о рия обя зан но с ти. We study the theory of duty in the context of understanding the category of “criminal responsibility”. We contradicted by the basic components of this theory. Key­words: criminal responsibility, the theory of duty. По­ши­ре­ною­те­орією­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­є­те­орія­обов’яз­ку.­Во­на,­ як­відо­мо,­по­ля­гає­в­ро­зумінні­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­в­зна­ченні­обов’яз- ку­ осо­би,­ яка­ вчи­ни­ла­ зло­чин,­ за­зна­ти­ поз­бав­лен­ня­ осо­би­с­то­го­ та­ май­но­во­го­ ха­рак­те­ру.­Її­ос­но­ви­бу­ли­за­кла­дені­ще­в­за­гальній­те­орії­пра­ва.­Вплив­цієї­те­орії­ на­ га­лу­зеві­ сфе­ри­ пра­ва­ відчу­вається­ й­ до­нині.­ Оскільки­ те­орія­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності­ прий­ш­ла­на­ зміну­май­же­цілко­ви­то­му­па­ну­ван­ню­те­орії­ по­ка- ран­ня,­тре­ба­ба­чи­ти­за­гальні­ко­рені.­А­во­ни­про­яв­ля­ють­ся­ще­з­по­чат­ку­ро­зуміння­ пра­во­во­го­ спілку­ван­ня­ в­ суспільстві,­ йо­го­ ос­нов.­ При­хиль­ни­ки­ до­говірної­ та­ са­телітних­ те­орій­ дер­жа­ви­ та­ пра­ва­ вба­ча­ють­ в­ обов’яз­ку­ за­зна­ти­ по­ка­ран­ня­ відповідну­умо­ву­функціону­ван­ня­спра­вед­ли­вих­відно­син­між­співгро­ма­дя­на­ми1.­ У­ пев­них­ країнах­ світу,­ зо­к­ре­ма­ в­ Ко­лумбії,­ та­ке­ ро­зуміння­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності­закріплюється­на­рівні­рішень­Кон­сти­туційно­го­Су­ду2. Сам­термін­«відповідь»­з’явив­ся­ще­в­давніх­нор­ма­тив­них­пам’ят­ках­пра­ва,­ про­те­ мав­ про­це­су­аль­ну­ при­ро­ду.­ Я.О.­ Мо­товілов­кер,­ виділя­ю­чи­ криміна­ль­ну­ відповідальність­ у­ про­це­су­аль­но­му­ сенсі,­ ствер­д­жу­вав,­що­ вирішен­ня­ пи­тан­ня­ про­криміна­ль­ну­відповідальність,­у­ма­теріаль­но­му­сенсі,­не­мож­ли­ве­без­на­дан­ня­ особі­ мож­ли­вості­ за­пе­ре­чи­ти­ про­ти­ ви­су­ну­то­го­ об­ви­ну­ва­чен­ня,­ відповісти­ на­ ньо­го,­ звідси,­ за­зна­чав­ уче­ний,­ і­ зна­чен­ня­ терміна­ «відповідальність»­ у­ сенсі­ відповіді­ на­ ви­су­ну­те­ об­ви­ну­ва­чен­ня3.­ На­ро­див­шись­ у­ про­це­су­аль­но­му­ лоні,­ відповідальність­ не­ мис­ли­ла­ся­ як­ обов’язок­ відповіда­ти,­ а­ на­впа­ки,­ як­ пра­во­ відре­а­гу­ва­ти­ на­ об­ви­ну­ва­чен­ня.­ Б.В.­ Вол­женкін,­ ви­хо­дя­чи­ із­ ро­зуміння­ відповідаль­ності­ вза­галі­ як­ обов’яз­ку­ відповіда­ти­ за­ свої­ дії,­ вчин­ки­ виз­на­чав­ криміна­ль­ну­відповідальність­як­пе­ред­ба­че­ний­за­ко­ном­обов’язок­вин­ної­осо­би­ відповіда­ти,­у­ви­пад­ку­вчи­нен­ня­нею­зло­чи­ну,­в­криміна­ль­но­му­по­ряд­ку,­підко­ри- ти­ся­тій­мірі­при­му­су,­яку­дер­жа­ва­має­пра­во­ за­сто­су­ва­ти­ за­подібний­зло­чин4.­ По­зиція­ П.В.­ Ко­ро­бо­ва,­ який­ до­три­мується­ те­орії­ обов’яз­ку,­ кон­кретніша,­ оскільки­він­вка­зує­на­кон­кретні­про­яви­обов’яз­ку.­У­йо­го­ро­зумінні­криміна­ль­на­ відповідальність­–­це­обов’язок­осо­би,­яка­вчи­ни­ла­зло­чин,­за­зна­ти­за­су­д­жен­ня,­ по­ка­ран­ня­та­су­димість5.­За­зна­че­ний­по­гляд,­як­і­всі різно ви ди те орії обов’яз ку, еліміну ють сам обов’язок за межі за су д жен ня, по ка ран ня та су ди мості, тоб то криміна ль на відповідальність мис лить ся як сфе ра на леж но го юри дич но го, рад­ ше, ніж як сфе ра су що го, на яв но го, юри дич но го.­ На­при­клад,­ звільнен­ня­ від­ криміна­ль­ної­відповідаль­ності­має­мис­ли­ти­ся­за­сут­тю­як­звільнен­ня­від­обов’яз- 432 Держава і право • Випуск 55 ку­за­зна­ти­осуд,­по­ка­ран­ня,­су­димість.­Самі­ж­ці­про­це­си­вже­не­ма­ють­ціка­ви­ти­ при­хиль­ни­ка­цієї­те­орії,­ад­же­єди­ним­еле­мен­том­відповідаль­ності­вва­жається­не­ оцінка,­не­осуд­вин­но­го,­а­йо­го­обов’язок­цей­осуд­за­зна­ти,­при­чо­му­оз­на­че­ний­ обов’язок­ре­алізується­ним­не­са­мостійно,­а­цілком­за­ле­жить­від­діяль­ності­юри- с­дикційних­ ор­ганів6.­ По­стає­ пи­тан­ня:­ ­ чи­ звільнен­ня­ осо­би­ від­ по­ка­ран­ня­ або­ до­ст­ро­ко­ве­знят­тя­су­ди­мості­ма­ють­мис­ли­ти­ся­та­кож­як­звільнен­ня­від­криміна- ль­ної­відповідаль­ності?­Це­не­мож­ли­во,­ад­же­осо­ба­вже­за­зна­ла­осу­ду,­офіційної­ стиг­ма­ти­зації.­Про­те­по­гляд­на­криміна­ль­ну­відповідальність­як­обов’язок­за­зна- ти­не­ли­ше­осу­ду,­а­й­по­ка­ран­ня­та­су­ди­мості­зму­шує­йо­го­при­хиль­ників,­як­що­ во­ни­ба­жа­ють­збе­рег­ти­послідовність,­ска­за­ти,­що­звільнен­ня­від­обов’яз­ку­за­зна- ти­ по­ка­ран­ня­ та­ су­димість­ є­ ча­с­ти­ною­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності,­ от­же­ звільнен­ня­від­по­ка­ран­ня­та­знят­тя­су­ди­мості­є­та­кож­звільнен­ням­від­криміна­ль- ної­відповідаль­ності.­Од­ра­зу­впа­дає­у­вічі­­не­до­лугість­за­зна­че­но­го­підхо­ду,­ад­же­ він­ ви­хо­дить­ із­ аб­сур­ду,­що­про­яв­ляється­ в­ кон­ста­тації:­ звільнен ня від ча с ти ни має оз на ча ти звільнен ня і від ціло го, оскільки в си с темі, якою на ма га ють ся пред­ ста ви ти криміна ль ну відповідальність, ча с ти на вже не має са мостійно го зна­ чен ня; у си с тем но му виді во на за ле жить від ре ш ти еле ментів і впли ває на цю ре ш ту. У цьо му про яв ляється су пе реч ливість оз на че ної те орії, до то го ж слід підкрес ли ти, що во на існує не в чи с то му виді, а ґрун тується ще й на те орії «криміна ль на відповідальність – ціле, по ка ран ня – ча с ти на» з варіаціями, які до да ють сю ди ще й су димість. Ука за ний підхід та кож ви я с крав лює су пе реч­ ливість терміно логічно го зво ро ту – «фор ми ре алізації криміна ль ної відповідаль­ ності».­Су­пе­реч­ливість,­не­послідовність­ і­дуб­лю­ван­ня­сенсів­криміна­ль­но-пра- во­вих­ка­те­горій­обу­мов­лю­ють­ак­ту­альність­пе­ревірки­оз­на­че­ної­те­орії­криміна­ль- ної­ відповідаль­ності,­ яка­ сприй­мається­ більшістю­ те­о­ре­тиків­ криміна­ль­но­го­ пра­ва.­Та­ка­пе­ревірка­й­ста­но­вить­ме­ту­цієї­статті. Як­би­суть­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­по­ля­га­ла­в­обов’яз­ку­осо­би,­яка­вчи- ни­ла­зло­чин,­за­зна­ти­міри­не­га­тив­но­го­впли­ву,­то­тоді­до­ве­ло­ся­би­ка­ра­ти­осо­бу­ не­ли­ше­за­те,­що­во­на­вчи­ни­ла­зло­чин­не­діян­ня,­а­й­за­те,­що­во­на­ухи­ля­ла­ся­від­ сво­го­обов’яз­ку­за­зна­ти­відповідних­мір­з­дня,­ко­ли­во­на­вчи­ни­ла­зло­чин­і­пе­ре- хо­ву­ва­ла­ся­ від­ пра­во­суд­дя.­ Цей­ підхід,­ як­ вба­чається,­ є­ та­ким,­ що­ су­пе­ре­чить­ навіть­самій­при­роді­криміна­ль­но­го­пра­ва­як­охо­рон­ної,­публічної­га­лузі­пра­ва,­ що­ охо­ро­няє­ суспільні­ відно­си­ни,­ за­сто­со­ву­ю­чи­ при­ цьо­му­ при­му­сові­ пра­вові­ за­со­би,­ ча­с­ти­на­ з­ яких­ у­ ви­гляді­ криміна­ль­но-пра­во­вих­ наслідків­ суспільно­ не­без­печ­но­го­ діян­ня­ ре­алізується­ че­рез­ за­сто­су­ван­ня­ пра­ва,­ яке,­ як­ відо­мо,­ здійснюється­по­за­волінням­вин­ної­осо­би.­Відтак,­на­сам­факт­за­сто­су­ван­ня­при- му­су­не­впли­ває­те,­що­осо­ба­ба­жає­чи­не­ба­жає­ви­ко­ну­ва­ти­свій­обов’язок­за­зна- ти­ цих­ мір.­ Оскільки­ це­ так,­ то­ ро­зуміння­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності­ як­ обов’яз­ку­юри­дич­но­нікчем­не.­Оскільки­за­зна­че­ний­обов’язок­на­стає­з­мо­мен­ту­ вчи­нен­ня­зло­чи­ну,­то­маємо­вва­жа­ти,­що­осо­ба­ухи­ляється­від­ви­ко­нан­ня­сво­го­ обов’яз­ку­аж­до­ви­су­ван­ня­їй­офіційно­го­об­ви­ну­ва­чен­ня?­Які­ж­пра­вові­наслідки­ ма­ють­на­ста­ва­ти­за­та­ке­ухи­лен­ня­від­обов’яз­ку,­який,­до­речі,­ са­ма­осо­ба­не­в­ змозі­ви­ко­на­ти? О.О.­Чи­с­тя­ков­ствер­д­жує,­що­криміна­ль­но-пра­вові­відно­си­ни­знач­но­ширші,­ ніж­криміна­ль­на­відповідальність,­яка­ ­роз­ви­вається­в­кон­тексті­цих­відно­син7.­ Але,­оче­вид­но,­уче­ний­пе­ребільшив­роль­цих­відно­син,­оскільки­на­йо­го­дум­ку,­ за­ли­ша­ють­ся­ ли­ше­ відно­си­ни,­ пов’язані­ з­ об­ста­ви­на­ми,­ що­ ви­клю­ча­ють­ зло- чинність­ діян­ня­ та­ суспільно­ шкідли­ва­ діяльність­ не­о­суд­них.­ Фак­тич­но,­ тут­ 433Юридичні і політичні науки криміна­ль­но-пра­вові­ відно­си­ни­ та­ криміна­ль­на­ відповідальність­ нікчем­но­ відрізня­ють­ся­од­не­від­од­но­го­за­об­ся­гом.­Дослідник­вклю­чив­сю­ди­і­по­зи­тив­ний,­ і­не­га­тив­ний­ас­пек­ти­криміна­ль­ної­відповідаль­ності,­не­довівши,­що­криміна­ль­на­ відповідальність­як­аси­ме­т­ричні­відно­си­ни­відрізняється­від­змісту­криміна­ль­но- пра­во­вих­відно­син,­ви­лу­чив­ши­зі­змісту­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­ли­ше­не­ зло­чинні­діян­ня.­Ви­дається,­що­те­орію­О.О.­Чи­с­тя­ко­ва­цілком­мож­на­відне­с­ти­до­ те­орії­ обов’яз­ку,­ яка­ тяжіє­ до­ ото­тож­нен­ня­ са­мостійних­ соціаль­них­ явищ­ –­ криміна­ль­но-пра­во­вих­відно­син­і­криміна­ль­ної­відповідаль­ності.­Яка­іронія,­але­ ав­тор­ ви­т­ра­тив­ близь­ко­ п’ят­де­ся­ти­ сторінок­ тек­с­ту­ своєї­ ди­сер­тації­ на­ те,­щоб­ до­ве­с­ти­те­зу,­­яка­спро­с­то­вується­йо­го­те­орією­криміна­ль­ної­відповідаль­ності,­що­ є­ан­ти­те­зою. О.О.­Жит­ний­за­зна­чає,­що­те­орія,­що­роз­гля­дає­криміна­ль­ну­відповідальність­ як­обов’язок­осо­би,­яка­вчи­ни­ла­зло­чин,­бу­ти­підда­ною­пев­ним­не­спри­ят­ли­вим­ криміна­ль­но-пра­во­вим­ за­хо­дам,­ не­ відби­ває­ ре­аль­но­го­ впли­ву­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності­ на­ осо­бу­ за­ вчи­не­ний­ нею­ зло­чин,­ при­пу­с­кає­ мож­ливість­ відповідаль­ності­ не­ре­алізо­ва­ної,­ ото­тож­нює­ відповідальність­ з­ конфліктни­ми­ пра­вовідно­си­на­ми­і­є­виз­на­чен­ням­че­рез­те,­що­виз­на­чається8.­Із­ци­ми­за­ува­жен- ня­ми­мож­на­по­го­ди­ти­ся,­ од­нак,­ ви­дається,­що­про­бле­ма­не­ ви­чер­пується­ ли­ше­ ни­ми.­ Ва­гомішим­ ар­гу­мен­том­ про­ти­ те­орії­ обов’яз­ку,­ який,­ оче­вид­но,­ важ­ко­ спро­с­ту­ва­ти,­навіть,­спро­с­ту­вав­ши­ви­ще­на­ве­дені­за­пе­ре­чен­ня,­є­те,­що­за­зна­че­на­ те­орія­ про­ти­при­род­но­ за­би­рає­ в­ осо­би­ мож­ливість­ ве­с­ти­ се­бе­ соціаль­но­ безвідповідаль­но,­що­пра­ву­та­при­му­су­не­до­сна­ги.­Пра­во­не­мо­же­ви­ма­га­ти­від­ осо­би­ ма­ти­ певні­ пе­ре­ко­нан­ня­ чи­ зміню­ва­ти­ їх.­ Во­но­ мо­же­ впли­ва­ти­ ли­ше­ на­ зовнішню­по­ведінку,­а­що­до­мен­таль­ної­сфе­ри­на­вряд.­Ю.М.­Тка­чевсь­кий­з­цьо­го­ при­во­ду­ слуш­но­ за­зна­чає,­ що­ виз­на­чен­ня­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності­ че­рез­ обов’язок­ви­ну­ва­тої­осо­би­є­по­мил­ко­вим,­оскільки­пра­во­вий­обов’язок­не­мо­же­ ото­тож­ню­ва­ти­ся­з­пра­во­вою­відповідальністю.­Пра­во­вий­обов’язок­осо­би,­за­су­д- же­ної­ за­ вчи­нен­ня­ зло­чи­ну,­ ви­ко­нується­при­му­со­во,­ всу­пе­реч­ волі­ зо­бов’яза­ної­ осо­би9.­Дум­ка,­ ­яка­ґрун­тується­на­ідеї,­що­осо­бу­мож­на­юри­дич­но­зо­бов’яза­ти­ за­зна­ва­ти­ страж­дань­ є­ хиб­ною.­Хоч­би­ як­ там­не­ ка­за­ли,­що­по­ка­ран­ня­не­має­ вик­ли­ка­ти­страж­дан­ня,­а­є­ли­ше­об­ме­жен­ням­чи­поз­бав­лен­ням,­але­ос­танні­сло­ва­ є­зви­чай­ним­ев­фемізмом,­оскільки­лю­ди­ну­поз­бав­ля­ють­чо­гось­цінно­го­для­неї­–­ во­на­страж­дає,­так­са­мо­як­страж­дає­по­терпілий,­ко­ли­зло­чи­нець­поз­бав­ляє­йо­го­ чо­гось­ для­ ньо­го­ цінно­го.­ Осо­бу­ мож­на­ при­му­си­ти­ ви­ко­на­ти­ свій­ по­зи­тив­ний­ пра­во­вий­обов’язок,­од­нак­сам­цей­при­мус­не­є­но­вим.­Йо­го­слід­відрізня­ти­від­ обов’яз­ку,­ який­ осо­ба­ мо­же­ ви­ко­на­ти­ до­б­ровільно­ чи­ при­му­со­во.­ При­му­со­ве­ ви­ко­нан­ня­обов’яз­ку­не­є­по­ро­д­жен­ням­но­во­го­обов’яз­ку­за­зна­ти­при­мус.­Ні,­це­ при­му­со­ве­ ви­ко­нан­ня­ то­го­обов’яз­ку,­ який­був­не­ви­ко­на­ний.­Що­ж­сто­сується­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності,­ то­осо­ба­вже­не­мо­же­при­му­со­во­ви­ко­на­ти­ свій­ обов’язок,­який­бу­ло­по­ру­ше­но­в­ми­ну­ло­му,­ад­же­шко­да­вже­бу­ла­за­подіяна,­тож­ її­ ком­пен­сація,­ як­що­ й­ мож­ли­ва,­ то­ має­ «штраф­ний»­ ха­рак­тер,­ тоб­то­ во­на­ має­ бу­ти­більшою­ніж­са­ма­шко­да.­Б.­Шю­не­ман­зай­має­точ­ну,­але,­на­жаль,­не­по­ши- ре­ну­по­зицію,­по­при­оче­вид­ну­її­слушність.­Він­за­зна­чає,­що­відшко­ду­ван­ня­шко- ди,­ за­подіяної­ зло­чи­ном,­ ви­хо­дить­ за­ межі­ цивільно-пра­во­во­го­ обов’яз­ку­ ли­ше­ тоді,­ко­ли­пра­во­по­руш­ник­відшко­до­вує­більше­ніж­за­подіяв.­Тільки­тоді­мож­на­ по­ба­чи­ти­роз­пла­ту­за­зло­чин,­а­не­за­при­ват­ну­шко­ду10.­Відтак,­це­не­при­му­со­ве­ ви­ко­нан­ня­ обов’яз­ку,­ а­ но­ва­ спе­цифіка­ пра­во­во­го­ впли­ву­ на­ осо­бу,­ яка­ про­яв- ляється­не­в­обов’яз­ку­за­зна­ти­страж­дан­ня­за­вчи­не­ний­зло­чин,­а­в­са­мо­му­факті­ 434 Держава і право • Випуск 55 при­му­су,­який­сутнісно­про­яв­ляється,­го­ло­вним­чи­ном,­че­рез­підсум­ко­ву­оцінку­ дер­жа­вою­фак­ту­пра­во­по­ру­шен­ня­й­осо­би­пра­во­по­руш­ни­ка11. Мож­на­в­ціло­му­виділи­ти­три­різно­ви­ди­те­орії­обов’яз­ку.­Пер­ший­по­ля­гає­в­ ро­зумінні­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­як­ус­та­нов­ле­ної­криміна­ль­ним­за­ко­ном­ міри­ на­леж­ної­ по­ведінки,­ що­ відповідає­ охо­ронній­ сто­роні­ соціаль­них­ ро­лей­ учас­ників­суспільних­відно­син,­яка­про­яв­ляється­в­су­куп­ності­обов’язків­не­вчи- ня­ти­зло­чи­ну­та­ре­алізується­в­до­б­ровільній­і­при­му­совій­формі.­Ос­тан­ня­фор­ма­ за­сто­со­вується­ у­ ви­пад­ку­ вин­но­го­ по­ру­шен­ня­ та­ко­го­ обов’яз­ку.­ Що­до­ до­б- ровільної­фор­ми­ре­алізації­криміна­ль­ної­відповідаль­ності,­то­оче­вид­но,­що­во­на­ ви­хо­дить­із­за­галь­но­лек­сич­но­го­ро­зуміння­відповідаль­ності­й­не­зачіпає­га­лу­зе- вих­особ­ли­во­с­тей­ро­зуміння­криміна­ль­ної­відповідаль­ності.­Ав­тор­цьо­го­різно­ви- ду­ те­орії­ обов’яз­ку,­ В.В.­ По­хмелкін,­ наділяє­ при­му­со­ву­ фор­му­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності­відчут­ним­пе­наль­ним­ефек­том,­за­яким­са­ма­ка­те­горія­обов’яз­ку­ гу­бить­ся­в­ка­ральній­кон­станті­відповідаль­ності.­Він­ствер­д­жує,­що­та­ка­фор­ма­ ре­алізації­відповідаль­ності­втра­чає­спе­цифічний­криміна­ль­но-пра­во­вий­ха­рак­тер­ при­ її­ по­вно­му­ відриві­ від­ при­зна­чен­ня­ по­ка­ран­ня.­До­ то­го­ж­ уче­ний­ вклю­чає­ су­димість­до­змісту­са­мої­при­му­со­вої­фор­ми­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­й­не­ мис­лить­су­димість­як­наслідок­та­кої­відповідаль­ності12.­Подібний­по­гляд­роз­ри- ває­зв’язок­із­са­мим­обов’яз­ком,­оскільки­як­що­зло­чин­вже­вчи­не­ний,­то­навіть­ як­що­вва­жа­ти­криміна­ль­ну­відповідальність­при­му­со­вою­фор­мою­за­без­пе­чен­ня­ обов’яз­ку­ не­ вчи­ня­ти­ зло­чин,­ її­ за­сто­су­ван­ня­ вже­ не­ за­без­пе­чує­ ви­ко­нан­ня­ обов’яз­ку,­який­по­ру­ше­ний,­а­про­за­без­пе­чен­ня­обов’яз­ку­не­вчи­ня­ти­зло­чин­на­ май­бутнє­ще­за­ра­но­ве­с­ти­мо­ву,­оскільки­не­має­жод­них­га­рантій,­що­осо­ба­по­ру- шить­чи­не­по­ру­шить­цей­обов’язок­у­май­бут­нь­о­му­з­ог­ля­ду­на­за­сто­су­ван­ня­до­ неї­при­му­су­за­по­ру­шен­ня­обов’яз­ку,­яке­відбу­ло­ся.­Ди­вує­та­кож­відне­сен­ня­до­ змісту­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­ її­при­му­со­вої­фор­ми,­су­ди­мості.­Ос­тан­ня,­ оче­вид­но,­ не­ є­ за­со­бом­ за­без­пе­чен­ня­ ви­ко­нан­ня­ обов’яз­ку­ не­ по­ру­шу­ва­ти­ криміна­ль­но-пра­вові­за­бо­ро­ни,­оскільки­во­на­при­мен­шує­пра­во­вий­ста­тус­осо­би,­ мо­ти­ву­ю­чи­її­ли­ше­значніши­ми­ка­раль­ни­ми­наслідка­ми­вчи­нен­ня­но­во­го­зло­чи­ну.­ З­цієї­ж­по­зиції­мож­на­ка­за­ти,­що­підви­щен­ня­по­ка­ран­ня­ за­ зло­чин­та­кож­бу­де­ при­му­со­вою­фор­мою­криміна­ль­ної­відповідаль­ності,­але­на­вряд­чи­це­ко­рект­но. Дру­гий­ різно­вид­ те­орії­ обов’яз­ку,­ по­ля­гає­ в­ по­кла­данні­ на­ осо­бу­ обов’яз­ку­ ли­ше­за­зна­ти­певні,­пе­ред­ба­чені­криміна­ль­ним­за­ко­ном­об­ме­жен­ня,­як­пра­во­во­го­ наслідку­ вчи­нен­ня­ нею­ зло­чи­ну.­ Третій­ –­ у­ обов’яз­ку­ да­ти­ звіт­ пе­ред­ су­дом­ за­ вчи­не­не­й­за­зна­ти­певні,­пе­ред­ба­чені­криміна­ль­ним­за­ко­ном­об­ме­жен­ня,­як­пра- во­вий­наслідок­вчи­нен­ня­нею­зло­чи­ну. Два­ос­танні­вка­зані­різно­ви­ди­те­орії­обов’яз­ку­вже­не­відповіда­ють­дер­жав­но- пра­во­вим­ ре­аліям,­ оскільки­ є­ ат­ри­бу­том­ поліцейсь­ких­ дер­жав,­ що­ схильні­ до­ ри­го­ри­с­тич­но­го­став­лен­ня­до­гро­ма­дян.­Нині­ак­тивніше­за­сто­со­вується­звільнен- ня­від­криміна­ль­ної­відповідаль­ності,­і­та­ким­чи­ном,­дер­жа­ва­має­пра­во­за­сто­су- ва­ти­ криміна­ль­ну­ відповідальність­ до­ осо­би,­ яка­ вчи­ни­ла­ зло­чин,­ а­ мо­же­ і­ звільни­ти­від­неї.­Те­орія­обов’яз­ку­за­сут­тю­ви­ма­гає­від­осо­би­за­зна­ти­об­ме­жень­ навіть­ тоді,­ ко­ли­ інший­ суб’єкт­ криміна­ль­но-пра­во­вих­ відно­син­ –­ дер­жа­ва,­ не­ вва­жає­їхнє­за­сто­су­ван­ня­доцільним.­При­цьо­му­вка­за­на­те­орія­ре­пре­зен­тує­цей­ обов’язок­як­юри­дич­ний,­звідси,­як­що­за­умов­ла­тент­ності­зло­чи­ну­осо­ба­не­ви­ко- нає­ сво­го­ обов’яз­ку­ по­не­с­ти­ пе­ред­ба­чені­ за­ко­ном­ об­ме­жен­ня­ і­ страж­дан­ня,­ то­ та­ким­чи­ном,­во­на­не­ви­ко­нає­йо­го,­а­відтак,­її­тре­ба­при­тя­гу­ва­ти­до­юри­дич­ної­ відповідаль­ності­й­за­це­по­ру­шен­ня,­що­є­не­чу­ва­ним.­Не­пря­мо­та­кий­підхід­по­ка- 435Юридичні і політичні науки за­но­в­нормі,­що­пе­ред­ба­чає­умо­ви­звільнен­ня­від­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­ у­зв’яз­ку­із­закінчен­ням­строків­дав­ності­(ст.­49­КК­Ук­раїни),­ко­ли­що­до­осо­би,­ яка­ухи­ляється­від­слідства­або­су­ду,­зу­пи­няється­пе­ребіг­дав­ності.­Як­що­ж­осо­ба­ не­ба­жає­ви­ко­на­ти­сво­го­«обов’яз­ку»­за­зна­ти­криміна­ль­ної­відповідаль­ності,­то­ єди­не,­що­мо­же­ви­с­ту­пи­ти­умо­вою­для­при­пи­нен­ня­криміна­ль­но-пра­во­вих­відно- син­є­сплив­п’ят­над­ця­тирічно­го­стро­ку­з­ча­су­вчи­нен­ня­осо­бою­зло­чи­ну,­навіть­ як­що­це­зло­чин­не­ве­ли­кої­тяж­кості.­Ду­маю,­що­для­лю­ди­ни­при­род­но­не­ба­жа­ти­ за­зна­ти­осу­ду­й­страж­дань,­ то­му­по­гляд­на­криміна­ль­ну­відповідальність­як­на­ обов’язок­за­зна­ти­її­є­про­ти­при­род­ним­і­соціальні­нор­ми­не­змо­жуть­зміни­ти­цієї­ за­ко­номірності.­ От­же,­ стро­ки­ дав­ності­ не­ по­винні­ за­ле­жа­ти­ від­ то­го,­ чи­ ухи- ляється­осо­ба­від­слідства­і­су­ду,­чи­ні.­Це­не­пи­тан­ня­криміна­ль­ної­відповідаль- ності.­Обов’яз­ки,­що­пов’язані­з­уча­с­тю­осо­би­в­ре­алізації­криміна­ль­но-пра­во­вих­ відно­си­нах,­ не­ по­винні­ по­ля­га­ти­ в­ її­ зо­бов’язанні­ бу­ти­ ак­тив­ною­ в­ про­цесі­ вирішен­ня­пи­тан­ня­що­до­доцільності­за­сто­су­ван­ня­до­неї­криміна­ль­но-пра­во­вих­ наслідків­і­ка­ра­ти­осо­бу­за­те,­чо­го­во­на­при­род­но­праг­не­уник­ну­ти.­Хо­ча­осо­ба­ при­цьо­му­і­про­яв­ляє,­у­соціаль­но­му­сенсі,­безвідповідальність.­Це,­­швид­ше­за­ все,­ пи­тан­ня­ криміна­ль­но-пра­во­вих­ відно­син,­ а­ не­ криміна­ль­ної­ відповідаль- ності.­Відтак,­змістом­криміна­ль­но-пра­во­вих­відно­син­не­ма­ють­бу­ти­такі­пра­ва­ й­ обов’яз­ки,­ які­ су­пе­ре­чать­ дійсній­ соціальній­ при­роді­ криміна­ль­но-пра­во­вих­ відно­син,­тоб­то­обов’язок­за­зна­ти­об­ме­жень­і­страж­дань­не­має­бу­ти­скла­до­вою­ змісту­криміна­ль­но-пра­во­вих­відно­син,­оскільки­при­мус­як­ка­те­горія­публічно­го­ пра­ва­ не­ слід­ роз­гля­да­ти­ в­ пло­щині­ обов’яз­ку­ фізич­ної­ осо­би,­ яка­ вчи­ни­ла­ суспільно­не­без­печ­не­діян­ня.­При мус слід роз гля да ти по за кон тек с том обов’яз­ ку. Це своєрідний засіб публічно­пра во вої ре акції на вчи нен ня суспільно не без печ­ но го діян ня.­От­же,­за­зна­че­не­має­оз­на­ча­ти,­що­криміна­ль­но-пра­во­вий­при­мус­не­ по­ви­нен­ відповіда­ти­ обов’яз­ку­ вин­ної­ осо­би­ за­зна­ти­ йо­го,­ ад­же­ для­ та­ко­го­ обов’яз­ку­не­має­зна­чен­ня,­чи­до­б­ровільно­він­ре­алізується,­чи­ні. Тут­ви­дається­прин­ци­по­вим­пи­тан­ня,­чи­об­ме­жується­пра­во­що­до­впли­ву­на­ по­ведінку­ лю­дей­ дво­ма­ ка­те­горіями­ –­ «пра­во-обов’язок»?­Як­що­ так,­ то­ ба­чи­ти­ пра­во­по­за­ме­жа­ми­пра­вовідно­син,­зміст­яких­завжди­ви­яв­ляється­ли­ше­в­пра­вах­ і­обов’яз­ках,­є­по­мил­кою.­Але­оче­вид­но,­що­та­ке­пи­тан­ня­от­ри­мує­відповідь,­яка­ шу­гає­в­лабірин­тах­абе­рації­ си­метрії­пра­вовідно­син.­На­при­клад,­ як­що­дер­жа­ва­ має­ пра­во­ ка­ра­ти,­ то­ осо­ба­ має­ обов’язок­ за­зна­ти­ ка­ри.­ Ви­гля­дає­ си­ме­т­рич­но.­ Про­те­це­абе­ра­тив­на­си­метрія,­оскільки­як­що­все­роз­гля­да­ти­за­та­кою­лінійністю,­ то­за­умов­не­обхідної­обо­ро­ни,­той,­хто­за­хи­щається,­має­пра­во­за­подіяти­шко­ду­ жит­тю­ чи­ здо­ров’ю­ на­пад­ни­ка,­ звідси,­ чи­ не­ оз­на­чає­ це,­ що­ на­пад­ник­ має­ обов’язок­за­зна­ти­та­кої­шко­ди?­Оче­вид­не­без­глуз­дя­та­кої­си­ту­ації­по­яс­нюється­не­ менш­оче­вид­ним,­вуж­чим­змістом­та­ких­відно­син,­що­дає­яс­но­зро­зуміти­не­мож- ливість­по­ста­нов­ки­та­ко­го­пи­тан­ня.­З­«ка­раль­ни­ми»­відно­си­на­ми­та­ку­лінійність­ ви­я­ви­ти­складніше­че­рез­більший­об­сяг­і­мен­ший­зміст­цих­відно­син,­а­то­му­тут­ мож­ливі­такі­нісенітниці­як­обов’язок­за­зна­ти­по­ка­ран­ня.­Зло­чи­нець­на­коїв­ли­ха­ і­те­пер,­буцімто,­зо­бов’яза­ний­у­пра­во­во­му­сенсі­за­зна­ти­ли­ха.­Та­ка­ж­си­ту­ація­ мо­же­бу­ти­ап­рок­си­мо­ва­ною­й­на­відно­си­ни­не­обхідної­обо­ро­ни­між­на­пад­ни­ком­ і­тим,­хто­за­хи­щається.­Це­не­є­си­ме­т­ричністю,­тут­­швид­ше­аси­метрія­на­ко­ристь­ сильнішо­го,­тоб­то­дер­жа­ви,­а­то­му­та­ка­си­ту­ація­не­ба­чить­ся­сумнівною.­Про­те­ ця­сумнівність­оче­вид­на,­бо­дер жа ва взя ла на се бе пра во, у сенсі вла ди за сто со­ ву ва ти при мус, але цьо му пра ву відповідає не обов’язок осо би, що зда ва ло ся би логічним, а пра во осо би за зна ти та кої ка ри, яка не ви хо дить за межі ти по вої та 436 Держава і право • Випуск 55 не су пе ре чить за зда легідь виз на че ним умо вам криміналізації і пе налізації по ведінки.­ Та­ким­ чи­ном,­ аси­ме­т­ричність­ мож­ли­во­с­тей­ суб’єктів­ вирівнюється­ аси­ме­т­ричністю­логічної­си­с­те­ми­«пра­во-обов’язок»­на­ко­ристь­при­ват­ної­осо­би.­ В­іншо­му­ви­пад­ку­до­во­дить­ся­«ви­на­хо­ди­ти»­всілякі­нор­ма­тивні­ев­фемізми,­який­ по­ля­гає­у­не­обхідності­за­зна­ти­захід­дер­жав­но­го­при­му­су13.­Звідси,­з­од­но­го­бо­ку,­ не­мож­на­ змішу­ва­ти,­ а­ з­ іншо­го­–­це­все­од­но­обов’язок,­хо­ча­й­особ­ли­вий.­За­ сут­тю­це­про­сто­логіко-се­ман­тичні­хи­т­рощі,­а­не­на­уко­вий­ар­гу­мент,­ад­же­з­точ­ки­ зо­ру­логіки­та­лек­си­ки,­все­пра­виль­но­–­по­бу­до­ва­но­на­шля­ху­су­пе­реч­ності­за­хис- ну­стіну­зі­слів­«особ­ли­вий­вид».­За­змістом,­все­за­ли­ши­ло­ся­так,­як­є. Та­ким­ чи­ном,­ криміна ль на відповідальність має виз на ча ти ся не че рез обов’язок вин ної осо би да ти відповідь за вчи не не, а че рез офіційну кон кре ти зо ва­ ну оцінку діян ня осо би вин но го, яка про яв ляється в за су д женні, тоб то виз нан ня осо би як та кої, що розірва ла соціаль ний зв’язок між со бою й іншою лю ди ною, суспільством або дер жа вою.­Са­ма­те­орія­обов’яз­ку,­її­внутрішня­си­с­те­ма­та­ар­гу- мен­ти­при­хиль­ників­цієї­ те­орії­не­ ви­т­ри­му­ють­кри­ти­ки.­Го­ло­вним­чи­ном,­ во­на­ роз­си­пається­як­тільки­трош­ки­вий­ти­за­її­межі,­вра­ху­ва­ти,­що­най­мен­ше,­при­ро­ду­ людсь­кої­по­ведінки.­На­впа­ки,­ідея­при­му­су­в­криміна­ль­но­му­праві­не­го­во­рить,­ во­лає­про­бе­зуспішність­те­орії­обов’яз­ку. 1.­Murphy J.­Retributivism,­Moral­Education,­and­ the­Liberal­State­ //­Criminal­ Justice­ Ethics.­ –­ 1985.­ –­ Winter/Spring.­ –­ P.­ 7.­ 2.­ Fernбndez J.S.­ Causales­ De­ Ausencia­ De­ Responsabilidad­Penal­/­Jaime­Sandoval­Fernбndez­//­Revista­De­Derecho,­Universidad­Del­ Norte.­–­2003.­–­Nъm.­19.­–­P.­2.­3.­Мо то ви лов кер Я.О.­Об­уго­лов­ной­от­вет­ст­вен­но­с­ти­ об­ви­ня­е­мо­го­в­про­цес­су­аль­ном­смыс­ле­//­Уго­лов­ная­от­вет­ст­вен­ность:­про­бле­мы­со­дер- жа­ния,­ус­та­нов­ле­ния,­ре­а­ли­за­ции:­Меж­вуз.­сб.­на­уч.­тр.­–­Во­ро­неж:­Из­дат.­Во­ро­неж­ско- го­уни­вер­си­те­та,­1989.­–­С.­83.­4.­Вол жен кин Б.В.­Об­ще­ст­вен­ная­опас­ность­пре­ступ­ни- ка­ и­ ос­но­ва­ние­ уго­лов­ной­ от­вет­ст­вен­но­с­ти­ //­ Пра­во­ве­де­ние.­ –­ 1963.­ –­№­ 3.­ –­ С.­ 96.­ 5.­Ко ро бов П.В. Мо­мент­воз­ник­но­ве­ния­уго­лов­ной­от­вет­ст­вен­но­с­ти­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­ 2001.­–­№­2.­–­С.­148.­6.­Бла гов Е.В.­Те­о­рия­при­ме­не­ния­уго­лов­но­го­пра­ва:­Ав­то­реф.­ дис.­…­д-ра­юрид.­на­ук.­–­СПб.,­2005.­–­С.­12.­7.­Чи с тя ков А.А.­Те­о­ре­ти­че­с­кие­и­ме­то- до­ло­ги­че­с­кие­про­бле­мы­уче­ния­об­уго­лов­ной­от­вет­ст­вен­но­с­ти­и­ме­ха­низ­ме,­фор­ми­ру- ю­щем­ ее­ ос­но­ва­ние:­ Дис.­…­ д-ра­юрид.­ на­ук.­ –­ Ря­зань,­ 2003.­ –­ С.­ 15,­ 134.­ 8.­Жит­ ний О.О.­ Звільнен­ня­ від­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності­ у­ зв’яз­ку­ з­ дійо­вим­ ка­ят­тям:­ Мо­но­графія.­–­Х.:­Вид-во­Національ­но­го­універ­си­те­ту­внутрішніх­справ,­2004.­–­С.­25.­ 9.­Тка чев ский Ю.М. По­ня­тие­уго­лов­ной­от­вет­ст­вен­но­с­ти,­ее­суть­и­це­ли­//­Ве­ст­ник­Мос- ков­ско­го­уни­вер­си­те­та.­Сер.­11,­Пра­во.­–­2000.­–­№­6.­–­С.­4.­10.­Schьnemann B. The­Role­ of­ the­ Victim­ Within­ the­ Criminal­ Justice­ System:­ A­ Three-Tiered­ Concept­ /­ Bernd­ Schьnemann­//­Buffalo­Criminal­Law­Review.­–­1999.­–­Vol.­3.­–­P.­46.­11.­Фа рук шин М.Х. Во­про­сы­об­щей­те­о­рии­юри­ди­че­с­кой­от­вет­ст­вен­но­с­ти­//­Пра­во­ве­де­ние.­–­1969.­–­№­4.­–­ С.­ 31.­ 12.­По хмел кин В.В. Со­ци­аль­ная­ спра­вед­ли­вость­ и­ уго­лов­ная­ от­вет­ст­вен­ность:­ Моно­гра­фия.­–­Крас­но­ярск:­Изд-во­Крас­но­яр­ско­го­уни­вер­си­те­та,­1990.­–­С.­62-63,­71.­ 13.­Про ко по вич Г.А.­Те­о­ре­ти­че­с­кая­мо­дель­юри­ди­че­с­кой­от­вет­ст­вен­но­с­ти­в­пуб­лич­ном­ и­ча­ст­ном­пра­ве:­Ав­то­реф.­дис.­…­д-ра­юрид.­на­ук.­–­М.,­2010.­–­С.­23-24. 437Юридичні і політичні науки

Схожі ресурси