Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України
Вивчаються прояви, причини поширення інтолерантності (ксенофобії, расизму, дискримінації) у ЗМІ та публічному дискурсі України, а також основні труднощі боротьби з явищем....
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64547 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України / К.М. Вітман // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 520-526. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64547 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-645472014-06-17T03:01:48Z Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України Вітман, К.М. Політичні науки Вивчаються прояви, причини поширення інтолерантності (ксенофобії, расизму, дискримінації) у ЗМІ та публічному дискурсі України, а також основні труднощі боротьби з явищем. Изучаются проявления, причины распространения интолерантности (ксенофобии, расизма, дискриминации) в СМИ и публичном дискурсе Украины, а также основные трудности борьбы с явлением. The manifestations, reasons of intolerance (xenophobia, racisms, discrimination) circulation in mass-media and Ukrainian public discourse are studied as well as main difficulties of phenomenon counteraction. 2012 Article Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України / К.М. Вітман // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 520-526. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64547 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Вітман, К.М. Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України Держава і право |
description |
Вивчаються прояви, причини поширення інтолерантності (ксенофобії, расизму, дискримінації) у ЗМІ та публічному дискурсі України, а також основні труднощі боротьби з явищем. |
format |
Article |
author |
Вітман, К.М. |
author_facet |
Вітман, К.М. |
author_sort |
Вітман, К.М. |
title |
Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України |
title_short |
Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України |
title_full |
Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України |
title_fullStr |
Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України |
title_full_unstemmed |
Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України |
title_sort |
інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі україни |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64547 |
citation_txt |
Інтолерантність у мас-медіа та публічному дискурсі України / К.М. Вітман // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 520-526. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT vítmankm íntolerantnístʹumasmedíatapublíčnomudiskursíukraíni |
first_indexed |
2025-07-05T15:10:30Z |
last_indexed |
2025-07-05T15:10:30Z |
_version_ |
1836820181498724352 |
fulltext |
© ВІТМАН Ко с тян тин Ми ко лай о вич–докторполітичнихнаук,
К.М.ВІТМАН
ІНТО ЛЕ РАНТНІСТЬ У МАСМЕДІА ТА ПУБЛІЧНО МУ ДИС КУРСІ
УК РАЇНИ
Вив ча ють ся про яви, при чи ни по ши рен ня інто ле рант ності (ксе но фобії, ра сиз му,
дис кримінації) у ЗМІ та публічно му дис курсі Ук раїни, а та кож ос новні труд нощі
бо роть би з яви щем.
Ключовіслова: ра сизм, ксе но фобія, то ле рантність.
Изу ча ют ся про яв ле ния, при чи ны рас про ст ра не ния ин то ле рант но с ти (ксе но фо бии,
ра сиз ма, дис кри ми на ции) в СМИ и пуб лич ном дис кур се Ук ра и ны, а так же ос нов ные
труд но с ти борь бы с яв ле ни ем.
Ключевыеслова: ра сизм, ксе но фо бия, то ле рант ность.
The manifestations, reasons of intolerance (xenophobia, racisms, discrimination) circula
tion in massmedia and Ukrainian public discourse are studied as well as main difficulties of
phenomenon counteraction.
Keywords: racisms, xenophobia, discrimination.
«Підтриманняатмосферитолерантності,усуненнячинниківміжнаціональної
напруженостійконфліктівєоднимізпріоритетнихзавданьУкраїниякправової,
демократичноїдержави,щопрямуєшляхомінтеграціївєвропейськеспівтовари-
ство», проголосила держава в останній доповіді про виконання Рамкової кон-
венціїРадиЄвропипрозахистнаціональнихменшин1.Практичнійреалізаціїцих
завданьперешкоджаєвідсутністьсистемної,послідовноїполітикипротидіїпро-
явамнетерпимості(ксенофобії,расизму,дискримінації)якневід’ємноїскладової
поточноїетнонаціональноїполітики.Етнополітикакожноїдемократичноїдержа-
вивиконуєфункціюформуваннякультуриміжетнічноївзаємодіївполіетнічному
суспільстві,якапередбачаєпоєднаннянормативно-правовихвимог,щорегулю-
ють стосунки представників етнічних груп, з впровадженням різноманітних
соціальнихпрактикпозитивноївзаємодії2.
ЕтнонаціональнаполітикаУкраїнинаражаєтьсянасуттєвітруднощіуформу-
ванні культури толерантної, недискримінаційної міжетнічної взаємодії. Про це
свідчить багато фактів. По-перше, статистичні дані рівня нетолерантності в
українському соціумі, який стабільно залишається високим.Згідно з опитуван-
нямКМІСсукупнийіндексетнічноїдистанційованостів2010р.становив–5,3.
Нагадаємо, що допустимий рівень толерантності не перевищує 4, що означає
готовність допустити представників іншого етносу як членів родини, близьких
друзів,сусідів,колегпороботі.Найнижчийрівеньтолерантностіукраїнцімають
доциган,румунів,арабів,африканців.Більшістьреспондентівнепогоджуються,
щобціетнічнігрупижиливУкраїні,аотже,демонструютьксенофобіюустав-
леннідоних3.
По-друге,вільнепоширенняксенофобської (расистської,втомучисліанти-
семітської)літератури.ВУкраїнібезперешкодновидаютьсятарозповсюджують-
ся книги, брошури, які містять інформацію, що направлена на розпалювання
расової, релігійної ворожнечі та ненависті, а також приниження національної
честі,гідностітаобразипочуттівгромадянузв’язкузїхнімирелігійнимипереко-
520 Держава і право • Випуск 55
наннями.Цимсамимпорушуєтьсяконституційнийпринципрівноправностігро-
мадян незалежно від їхньої етнічної належності; ст. 46 Закону України «Про
інформацію»,відповіднодоякоїінформаціянеможебутивикористана,зокрема,
для пропаганди насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної,
релігійноїворожнечі,посяганнянаправатасвободи4;ст.28ЗаконуУкраїни„Про
видавничу справу”, яка встановлює обмеження: видавнича діяльність не може
бутивикористанадляпропагандинасильства,розпалюванняміжетнічної,расо-
вої,релігійноїворожнечі,посяганнянаправаісвободилюдини5;ст.161Криміна-
льногокодексуУкраїни,якавстановлюєвідповідальністьзаумиснідії,спрямо-
вані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та нена-
висті6.
Однак прямого застосування цих положень українського законодавства для
заборони ксенофобської літератури, що пропагує етнічну нерівність, поділ на
вищітанижчіраси/етноси,неспостерігається.Правоохоронніорганитаоргани
виконавчоївладиволіютьнепомічатиподібнихправопорушень,толерантностав-
лячись до проявів нетолерантності та етнічної ворожнечі. Неконтрольованим
залишаєтьсяйІнтернет-простір,щоєоднимзголовнихджерелпоширеннянето-
лерантності таксенофобіївУкраїні.Деяківеб–сайтисистематичнопублікують
антисемітські,расистські таксенофобськіматеріали,щомістятьелементидис-
кримінаціїзаознакоюетнічноїналежностітарозпалюютьміжетнічнуворожнечу.
Справавтому,щочиннезаконодавствонеміститьвизначенняпоняттязасобів
масовоїінформаціївмережіІнтернет,атакожспеціальногозакону,якийбирегу-
лювавїхнійстатус,порядокствореннятазасадидіяльності.Основнізакони,що
визначають діяльність ЗМІ: Закон України "Про інформацію", Закон України
"Продрукованізасобимасовоїінформації(пресу)вУкраїні",ЗаконУкраїни"Про
телебачення і радіомовлення", Закон України "Про інформаційні агентства" не
поширюються на Інтернет-видання. Ст. 20 Закону України „Про інформацію”
стверджує,щопорядокстворення(заснування)таорганізаціїдіяльностіокремих
засобів масової інформації визначаються законодавчими актами про ці засоби.
Г.Красноступнаполягаєнанеобхідностіпідготовкипроектузакону„Прозасоби
масовоїінформаціївмережіІнтернет”7.Відповіднийзаконмаєбутиприйнятийз
вимогами та обмеженнямищодо змісту інформації, які стосуються друкованих
ЗМІ,телебаченнятарадіомовлення.
Роль Інтернетуякджерела інформації вУкраїні зростає, водночасцясфера
залишаєтьсяпрактичнонерегульованою,щодозволяєрасистськиміксенофобсь-
киморганізаціямвикористовувативеб-сторінкиякмайданчикидлятиражування
інформації, спрямованої на розпалювання міжетнічної ворожнечі та ненависті,
поширення етнічних стереотипів, приниження національної честі та гідності
осіб.Водночасавторівтакихматеріалівнеможливопритягтидовідповідальності
заантидискримінаційнимзаконодавствомУкраїни,оскільки,по-перше,наІнтер-
нет-публікаціїнерозповсюджуєтьсязаконодавствопроЗМІ,апо-друге,складно
встановитиособу,якаїхпоширює.Цесерйознапроблема,яканівелюєіншізусил-
лядержавиуборотьбізнетолерантністю,дозволяючивільнепоширенняксено-
фобських,расистськихзакликіввмережіІнтернет.
НацюпроблемувказуєйЄвропейськаКомісіяпротирасизмутанетерпимості
вЧетвертійдоповідіпоУкраїні,оприлюдненій21лютого2012р.ЄКРНвислов-
люєподивзприводутого,щовУкраїніміжетнічнаненавистьіксенофобіяпри-
сутнянавітьнаІнтернет-форумах,організованихорганамимісцевогосамовряду-
521Юридичні і політичні науки
вання. У зв’язку з цим Європейська Комісія проти расизму та нетерпимості
рекомендуєукраїнськійвладівжитиконкретнихзаходівдлявирішенняпроблеми
запобігання використання Інтернету для розповсюдження расистських, ксено-
фобськихтаантисемітськихкоментарівіматеріалів8.Окрімзаконодавчоїрегла-
ментації,рекомендуєтьсяпідвищитипильністьзбокувладитаправоохоронних
органів і розпочати судове переслідування осіб, відповідальних за видання та
розповсюдженнярасистськихматеріалівчерезІнтернет.
Однак,якщоувипадкумережіІнтернетправоохоронніорганипосилаються
на труднощі, пов’язані з виявленням авторів ксенофобських матеріалів і
відсутністьзаконодавчихнорм,якірегламентувалибдіяльністьІнтернет-видань,
то незрозумілою залишається їхня бездіяльністьщодо поширення такої інфор-
мації в друкованих ЗМІ, діяльність яких має антидискримінаційні обмеження,
передбаченічиннимзаконодавством.Окрімвжезгадуваних,ст.3ЗаконуУкраїни
«Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» про неприпус-
тимістьзловживаннясвободоюдіяльностідрукованихЗМІзабороняєвикористо-
вувати їх для пропаганди насильства, розпалювання расової, національної,
релігійноїворожнечі.Увипадкупорушенняцьогоположеннясудзазверненням
припиняєвипусквидання9.Втім,ценезаважаєокремимдрукованимЗМІсисте-
матичнопоширюватипублікаціїксенофобського(расистського,антисемітського)
змісту.
Так,значногорозголосунелишевУкраїні,айзаїїмежаминабуласкандальна
публікація ксенофобської статті під назвою «Біля «Орнави» лилася «чорна»
кров..»уНовійтернопільськійгазетівід25січня2012р.Уніййдетьсяпробійку
міжстудентамизафриканськихтаарабськихкраїнчерезукраїнку.Статтянаси-
ченаксенофобськимивисловлюваннями,щопринижуютьгідністьосібузв’язку
зїхньоюетнічноюналежністю,неприйнятнимивтолерантномупублічномудис-
курсі. «Для Тернополя ж така масована «чорна навала» означає загострення
криміногенноїситуації,спалахпроституції,поламанідолінашихдівчаттажінок,
невідоміхвороби…»,–коментуютьприсутністьіноземнихстудентівумісцевих
ВНЗненазваніавтори10.Публікаціясупроводжуєтьсяфотоколажем,наякомуіно-
земні студенти зображені у вигляді мавп. У ній чітко простежується нетер-
пимість, зверхнє ставлення допредставників іншихрас.Ця стаття спричинила
міжнародний резонанс і була гостро розкритикована в європейських ЗМІ, які
звинуватилиУкраїнуувідкритомурасизмітаксенофобії.
Алередакціягазетинепобачилажоднихознакцихявищустатті,якатакнега-
тивно позначилася на іміджі України. У редакційній статті від 1 лютого Нова
тернопільська газетавибачилася запублікацію«Біля«Орнави»лилася«чорна»
кров..»,асамезанекоректнівисловлювання,якіобразиличестьігідністьінозем-
нихстудентів.Уматеріалі«Нірасизму!»зазначено,щоредакціяжоднимчином
немаланаміруобразитибудь-когочерезрасу,національністьчивіросповідання.
Тим часом студенти-іноземці вимагали не лише надрукувати вибачення за
публікаціюксенофобськогозмісту,айпокаратиофіційнихосібредакції,причет-
нихдопоявиматеріалу,щорозпалюєміжетнічнуворожнечу,напершійсторінці
другоїзапопулярністювмістіТернопільгазети.
Прокуратура, здійснивши перевірку складу злочину, передбаченого ст. 161
Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно
відїхньоїрасової,національноїналежностіабоставленнядорелігії),відмовилася
порушуватикримінальнусправузапідозроюунавмисномурозпалюваннірасової
522 Держава і право • Випуск 55
ворожнечівиданням"Новатернопільськагазета".Згіднозповідомленнямпроку-
ратури Тернопільської області перевірка показала, що автори публікації під
назвою"Біля"Орнави"лилася"чорна"кров..."немалинаметіскоїтинавмисні
дії, спрямовані на розпалення національної, расової та релігійної ворожнечі й
образупочуттівгромадянзаознакамираси,кольорушкіри,релігійнихтаінших
переконань.
Зцьоговипливає,щонавітьзаочевиднийпроявксенофобіїзазаконодавством
України неможливо притягнути до відповідальності винних, оскільки дуже
складно довести умисність дій як обов’язкову умову, передбачену ст.161 ККУ.
Редакціязапевнила,щооб’єктомкритикинасправдібулизловживанняалкоголем
інегіднаповедінкавнаслідокалкогольногосп’янінняіноземнихстудентів,алеаж
ніякнеїхняетнічнаналежністьабоколіршкіри.«Цешвидшеалегорія,якоюми
намагалися показати,що індивідуумчоловічої статі у нетверезому стані (будь-
якої раси, національності та віросповідання), якийщей залицяється дожінки,
нагадуємавпу»,–зазначаєтьсяустатті«Нірасизму!»,вякійредакціївибачається
передіноземнимистудентами11.Отже,прокуратуразробилависновок,щостуден-
ти з африканських та арабських країн зазнали образи ненавмисне,що означає
відсутність складу злочину в діях редакції Нової тернопільської газети, який
кваліфікуєтьсяст.161КримінальногокодексуУкраїни.
Проблема застосування антиксенофобського законодавства в Україні давно
відома. Рада Європи вже багато років поспіль через свої органи та інституції
закликає Україну привести етнонаціональне законодавство у відповідність до
міжнароднихстандартівпротидіїксенофобії,расизму,усіхвидівнетерпимостіта
дискримінації.Щостосуєтьсяст.161ККУ–цеумисністьзлочинутаскладосіб.
ПротягомостанніхроківуКримінальнийкодексУкраїникількаразіввносилися
зміни, спрямовані на посилення відповідальності за злочини ксенофобського,
расистськогохарактеру,алевониневирішувалицихпроблем.
Зокрема,булозбільшеномаксимальнепокараннязарозпалюваннянаціональ-
ної,расовоїчирелігійноїненавистіабозасприянняпрямомучинепрямомуобме-
женнюправ,абовстановленняпрямихчинепрямихпривілеївгромадянзаозна-
камирасикольорушкіри,політичних,релігійнихта іншихпереконаньз5до8
років(ст.161);етнічнамотивація(втомучислінаґрунтірелігійноїнетерпимості)
стала обтяжуючою обставиною, що посилює відповідальність у низці статей
Кримінальногокодексу,якістосуютьсязлочинівпротижиттячиздоров'ялюдини;
посиленовідповідальність заввезення,виготовлення, зберіганнятарозповсюд-
женнятворів,якіпропагуютьнасильствотажорстокість,расову,національнучи
релігійнунетерпимістьідискримінацію(ст.300).
Позитивнохарактеризуючиціпоправки,Європейськакомісіяпротирасизму
танетерпимостізазначає,щотакийважливийтерміняк«дискримінація»,введе-
нийнимидоКримінальногокодексу,нездобувправовоговизначення.ЄКРНвко-
тререкомендуєрозширитидіюст.161ККУ,щобвключитизлочини,вчиненіщодо
всіхосіб,якіперебуваютьпідюрисдикцієюУкраїни,анелишещодогромадян.
Цюрекомендацію,впершевикладенувТретійдоповідіЄКРНпоУкраїнівід2008
року,державапроігнорувалапідчасвнесеннязміндоКримінальногокодексув
частиніпосиленнявідповідальностізавчиненнязлочинівнаґрунтінетерпимості.
ЗМІУкраїнинедостатньоретельноуникаютьпоширенняінформації,спрямо-
ваноїнарозпалюванняміжетнічноїворожнечі,приниженнягідностіосібзаозна-
кою етнічної належності. По-перше, тому, що за подібні правопорушення не
523Юридичні і політичні науки
передбачено чіткої відповідальності українським законодавством, а по-друге,
тому,щовважаютьксенофобськуриторикуефективноюстратегієюдлязалучення
широкогоколаглядачів/читачів.ЄКРНзазначає,щоукраїнськіжурналіститаЗМІ
докладаютьмалозусильдляборотьбизрасизмом,ксенофобієютарасовоюдис-
кримінацією.ТимнеменшепровіднітелеканалиУкраїнипідписалиХартіюпро
партнерство заради інформаційнихправ і свобод та захисту суспільноїморалі.
Цейдокументзазмістомєсуспільнимдоговором,якийзвертаєувагунасаморе-
гулюваннявдотриманніЗМІ законодавствапро захист суспільноїморалі. ЗМІ,
щоприєдналисядоХартії, гарантуютьнедопущеннязісвоїхекранів історінок
пропагандивійни,фашизмутанеофашизму,насильства,приниженнягідностіта
честі особистості, розповсюдження ксенофобії, українофобії та антисемітизму,
расизму, розпалювання міжрегіональних, міжетнічних і міжконфесійних
конфліктів12.Однакцейдокументєскорішедекларацієюпронаміризоглядуна
йогодобровільний,необов’язковийхарактер.
У зв’язку з цим ЄКРН закликала органи влади України, не зазіхаючи на
редакційнунезалежністьтасвободуслова,вказатиЗМІнанеобхідністьзабезпе-
ченняподанняінформаціїтакимчином,щобнестворюватиатмосфериворожості
та неприйняття представників будь-якої етнічної групи, біженців, мігрантів, а
такожзаохочуватибудь-якуініціативузбокуЗМІщодоотримання,вдосконален-
няпрофесійноїпідготовкиусферіправлюдини,протидіїрасизмутарасовійдис-
кримінації.Українітакожрекомендувалистворитинезалежнийоргандлявідсте-
женняподанняінформаціїуЗМІ.
Вивчаючи проблематику поширення нетерпимості в публічному дискурсі,
необхіднообов’язковозгадатидіяльністьполітичнихсиліполітиків,щоспеку-
люють ксенофобськими, расистськими гаслами.У їхніх заявахпринципи толе-
рантності характеризуються як слабкість влади, пропагується Україна для
українців,дискримінаціяпевнихетнічнихгруп,обмеженняїхніхправ.Зокрема,
ультраправеВО«Свобода»намітингах,шпальтахпартійнихвиданьвільновико-
ристовує расистські, ксенофобські гасла (закликаючи українців боротися з
«жидократією,москалями»таін).УльтраправіполітичнісилиУкраїнивідкрито,
офіційно послуговуються в політичній боротьбі ксенофобською (нацистською,
расистською, зокрема антисемітською) риторикою. Принципи виключності та
нетолерантностізафіксованівїхніхполітичнихпрограмах,зякимивониберуть
участьувиборахусіхрівнів.
Поширеннянетолерантностівполітичномудискурсіпрактичнонезнаходить
протидіїзбокуорганіввлади.Насампередтому,щобільшістьчастинаукраїнських
політиківзахищенанедоторканністю(щоозначаєускладненупроцедурупритяг-
нення їх до кримінальної відповідальності). Зрозуміло,що рекомендаціїЄКРН
належнимчиномпокаратиполітиків,якіпорушуютьзаборонунарозпалювання
міжетнічноїворожнечі,небудутьдотримані.Аджевважається,щополітичнісили
та політиків у поширенні нетолерантності повинна стримувати реакція
українських виборців, які не схвалюють надмірної етнізації та ксенофобізації
політичногопроцесу.
Однак ультраправі політичні сили, намагаючись підвищити свій рейтинг,
навпакинамагаютьсяперевестиневдоволеннявиборцівсоціально-економічними
проблемамиветнічнерусло,формуючиобразетнічноговорога,винноговнега-
раздахукраїнців.Неприязнеставленняпоширюєтьсянелишенамігрантів, ай
українцівзіншимкольоромшкіри.Наприклад,Ю.Сиротюк,членполітрадиВО
524 Держава і право • Випуск 55
«Свобода» ксенофобськи прокоментував перемогу чорношкірої українки у
НаціональномувідборінаучастьуЄвробаченні:«Кращебуло,якбинаконкурс
Євробаченняпоїхалалюдина,якапредставляєсамеУкраїну.Авиходитьтак,що
минехочемопоказатисвоєобличчя.ІУкраїнубудутьасоціюватизіншимконти-
нентомдесьуАфриці»13.
Ця тенденція є небезпечною, оскільки сприяє поширенню ксенофобських,
ізоляціоністських установок в українському суспільстві. Відтак Європейська
комісіяпротирасизму танетерпимості наполегливорекомендувала українській
владіутриматисявідрасистськихіксенофобськихвисловлювань,звернувшиува-
гунапринципитакихдокументівякХартіяєвропейськихполітичнихпартійза
нерасистське суспільство та Декларація про використання расистських, анти-
семітськихіксенофобськихелементівуполітичномудискурсі,нашляхуУкраїни
доєвропейськихстандартів.
Поширеннюінтолерантностіумас-медіатапублічномудискурсіопосередко-
ванотакожсприяєвідсутністьєдиногоорганукоординації таконтролюзаходів
протидіїрасизмутаксенофобіївУкраїні.Ранішецяфункціябулапокладенана
Державний комітет у справах національностей та релігій. Саме Держкомнац-
релігійнайчастішезвертавсядосудовихорганівщодоприпиненнявипускуЗМІ,
що розповсюджують інформацію, спрямовану на розпалювання міжетнічної
ворожнечі. Ця урядова інституція брала участь у розробці програм з протидії
расизму та дискримінації в українському суспільстві, координувала діяльність
органів влади у сфері боротьби з проявами нетолерантності, налагоджувала
взаємодіюетнічнихгрупзорганамивлади,відповідальнимизаформуванняетно-
політики.
ПіслярозформуванняДержкомнацрелігійуказомПрезидентав2010р.уході
оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, його функції було
розпорошеноміжіншимиорганами.Алечастиназних,зокрематі,щостосують-
сяборотьбизрасизмоміксенофобією,небулипереданіжодниміншимустано-
вам. Відтак скоординований підхід у цій сфері, що об’єднує зусилля різних
сторін,якікомплексноберутьучастьупротидіїрасизму,буловтрачено.Досіне
прийнятерішення, якийдержавнийорганвізьменасебеобов’язоккоординації
зусильукраїнськоївладиуборотьбізрасизмом,ксенофобією,антисемітизмомі
расовою дискримінацією. ЄКРН закликає українську владу визначитися з цим
якомога швидше та забезпечити відповідний орган адекватними ресурсами,
достатнімидляефективновиконанняцихфункцій14.
Інтолератність (ксенофобія, расизм, дискримінація) широко представлені у
мас-медіатапублічномудискурсіУкраїни. Їїформитапроявиваріюються іне
знаходятьвідповідізбокудержави,яказобов’язаласядотримуватисяпринципів
толерантності, рівноправності танедискримінаціїнашляху європейської інтег-
рації.Навіть очевидні прояви ксенофобії та расизму в ЗМІ тапублічномудис-
курсі в абсолютній більшості випадків не завершуються притягненням до
відповідальності,аотже,залишаютьсябезкарними.Поширенняінтолерантності
умас-медіатапублічномудискурсісприяєксенофобізації,тиражуваннюетнічних
стереотипів, а отже, зниженню рівня толерантності в українському суспільстві
загалом.Безсистемної,узгодженоїборотьбизпроявамиінтолерантностінавсіх
рівнях (політичному,правовому, інформаційному, культурному)наоснові реко-
мендаційЄКРНксенофобіятарасизмзалишатимутьсявикликометнополітичній
стабільностітамирнійвзаємодіїетнічнихгрупвукраїнськомусуспільстві.
525Юридичні і політичні науки
1. Тре тя доповідь України про виконання Рамкової конвенції Ради Європи про
захистнаціональнихменшин(2009)[Електроннийресурс]/CouncilofEurope.–Режим
доступу: http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/minorities/3_FCNMdocs/PDF_3rd_SR_
Ukraine_uk.pdf. 2. Ан то нюк О.В.Основиетнополітики:Навч.Посібник.–К.:МАУП,
2005. –С. 43. 3.Динаміка толерантності до різних національних груп [Електронний
ресурс] / Human Rights in Ukraine. – Режим доступу: http://www.khpg.org/en/index.
php?id=1289944910.4.ЗаконУкраїни«Проінформацію»//ВВРУкраїни.–1992.–№48.
–Ст.650. 5. За кон Ук раїни«Провидавничусправу»//ВВРУкраїни.–1997.–№32.–Ст.
206. 6. КримінальнийкодексУкраїни//ВВРУкраїни.–2001.–№25.–26.–Ст.131.7.
Крас но ступ Г. Правове регулювання «Інтернет – засобів масової інформації» [Елек-
троннийресурс].–Режимдоступу:http://www.minjust.gov.ua/0/24640.8.Третядоповідь
УкраїнипровиконанняРамковоїконвенціїРадиЄвропипрозахист національнихмен-
шин(2009)[Електроннийресурс]/CouncilofEurope.–Режимдоступу:http://www.coe.
int/t/dghl/monitoring/minorities/3_FCNMdocs/PDF_3rd_SR_Ukraine_uk.pdf. 9. За кон
України«Продрукованізасобимасовоїінформації(пресу)вУкраїні»//ВВРУкраїни.
–1993.–№1.–Ст.1.10.Біля«Орнави»лилася«чорна»кров... //Новатернопільська
газета.–2012.–25січня. – С.1.11.Нірасизму!//Новатернопільськагазета.–2012.–1
лютого.–С.1.12.ПровідніукраїнськітелеканалипідписалиХартіюпропартнерство
[Електронний ресурс] / ЗМІУкраїни. – Режимдоступу: http://zmi.com.ua/?tag=новий
канал.13.ЗаявачленаСвободипроафриканськекорінняГайтанивикликалаобуренняв
рядахтолерантноїопозиції[Електроннийресурс]/Народнийоглядач.–Режимдоступу:
http://sd.org.ua/news.php?id=20749.14.ТретядоповідьУкраїнипровиконанняРамкової
конвенціїРадиЄвропипрозахистнаціональнихменшин(2009)[Електроннийресурс]/
Council of Europe. – Режим доступу: http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/minorities/3_
FCNMdocs/PDF_3rd_SR_Ukraine_uk.pdf.
526 Держава і право • Випуск 55
|