Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи
Розглядається вирішення соціальних питань Європейським Союзом, що допомагає досягти єдності при ухваленні життєво важливих для європейського інтеграційного процесу рішень і для втілення їх у життя....
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64548 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи / Л.В. Ярова // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 527-532. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64548 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-645482014-06-17T03:01:54Z Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи Ярова, Л.В. Політичні науки Розглядається вирішення соціальних питань Європейським Союзом, що допомагає досягти єдності при ухваленні життєво важливих для європейського інтеграційного процесу рішень і для втілення їх у життя. Рассматривается решение социальных вопросов Европейским Союзом, что помогает достичь единства при принятии жизненно важных для европейского интеграционного процесса решений и для воплощения их в жизнь. In the article the decision of social questions is examined European Union, that helps to attain unity at acceptance of vitally important for the European integration process decisions and for embodiment them in life. 2012 Article Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи / Л.В. Ярова // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 527-532. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64548 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Ярова, Л.В. Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи Держава і право |
description |
Розглядається вирішення соціальних питань Європейським Союзом, що допомагає досягти єдності при ухваленні життєво важливих для європейського інтеграційного процесу рішень і для втілення їх у життя. |
format |
Article |
author |
Ярова, Л.В. |
author_facet |
Ярова, Л.В. |
author_sort |
Ярова, Л.В. |
title |
Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи |
title_short |
Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи |
title_full |
Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи |
title_fullStr |
Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи |
title_full_unstemmed |
Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи |
title_sort |
соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64548 |
citation_txt |
Соціальна база європейського суспільства: проблеми і перспективи / Л.В. Ярова // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 527-532. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT ârovalv socíalʹnabazaêvropejsʹkogosuspílʹstvaproblemiíperspektivi |
first_indexed |
2025-07-05T15:10:32Z |
last_indexed |
2025-07-05T15:10:32Z |
_version_ |
1836820183740579840 |
fulltext |
© ЯРО ВА ЛІЛІАНА ВІКТОРІВНА – ДОК ТОР ПОЛІТИЧ НИХ НА УК,
ДО ЦЕНТ КА ФЕ Д РИ АДМІНІСТРА ТИВ НО ГО І КРИМІНА ЛЬ НО ГО ПРА-
ВА ОДЕСЬ КОЇ НАЦІОНАЛЬ НОЇ МОРСЬ КОЇ АКА ДЕМІЇ.
Л.В. ЯРО ВА
СОЦІАЛЬ НА БА ЗА ЄВРО ПЕЙСЬ КО ГО СУСПІЛЬСТВА: ПРО БЛЕ
МИ І ПЕР СПЕК ТИ ВИ
Роз гля дається вирішен ня соціаль них пи тань Євро пейсь ким Со ю зом, що до по ма гає
до сяг ти єдності при ух ва ленні життєво важ ли вих для євро пейсь ко го інте г раційно го
про це су рішень і для втілен ня їх у жит тя.
Ключові слова: соціаль на ба за, Євро пейсь кий Со юз, соціаль не парт нер ст ва,
соціаль ний діалог, без робіття,соціаль на нерівність.
Рас сма т ри ва ет ся ре ше ние со ци аль ных во про сов Ев ро пей ским Со ю зом, что по мо га
ет до стичь един ст ва при при ня тии жиз нен но важ ных для ев ро пей ско го ин те г ра ци он
но го про цес са ре ше ний и для во пло ще ния их в жизнь.
Ключевые слова: со ци аль ная ба за, Ев ро пей ский Со юз, со ци аль ное парт нер ст ва,
со ци аль ный ди а лог, без ра бо ти ца, со ци аль ное не ра вен ст во.
In the article the decision of social questions is examined European Union, that helps to
attain unity at acceptance of vitally important for the European integration process decisions
and for embodiment them in life.
Keywords: social base, European Union, social partnerships, social dialog, unemploy
ment, social inequality.
Нині загальновизнаною є проблема формування активної соціальної бази
європейського суспільства, оскільки жодна успішна діяльність у межах Євро-
пейськогоСоюзунеможливабезврахуванняпозиціїйогогромадян.Справедли-
вимєтвердженняпроте,щосоціальнабазапотрібнабудь-якійдержаві,будь-яко-
му міждержавному об'єднанню. Саме цим пояснюється популярність таких
понять,яксоціальнасолідарність,соціальнеоб'єднання,соціальнийдіалогтощо,
якіміцноутвердилисяякосновидовгостроковоїполітикиЄвропейськогоСоюзу.
ЯквідзначаєА.Левченко,останнімидесятиліттямиврозвиненихєвропейсь-
кихкраїнахвсечіткішесталаформуватисяновапарадигмасоціальноїполітики,
що поєднує три сили: державу (політична влада), ринок (економічна влада) та
громадянськесуспільство(дифузнавлада,щоорганізовуєтьсязнизу).Недивля-
чись на те, що баланс між цими силами є вельми рухливим, крихким і
конфліктним, у багатьох випадках він все ж досягає результату, забезпечує
взаємнекоректуванняйобмежуєвладуодинодного1.
Вирішення соціальних питаньЄвропейськимСоюзом і державами-членами
забезпечує йому соціальну підтримку з боку населення, допомагає досягти
єдностіприухваленніжиттєвоважливихдляєвропейськогоінтеграційногопро-
цесурішеньідлявтіленняїхужиття.Розуміючице,ЄвропейськийСоюздокла-
дає багато зусиль для подолання таких явищ, як дефіцит довіри до керівних
органівЄС(такзваний«євроскептицизм»),недоліквзаєморозумінняміждержа-
вами-членамиабоокремимисоціальнимигрупами.Загальновизнанимєтойфакт,
що одночасний і рівномірний розвиток економічних та соціальних змін є
527Юридичні і політичні науки
необхідноюумовоюмайбутньогорозвиткуЄвропейськогоСоюзу.
Як вважає С. Сильвестров, тип організації суспільногожиття, характерний
дляЄвросоюзу,стаєможливимзадотриманнятакихумов:всісистеминародного
господарстваорієнтованінаекономічнезростання,центр(йогорольможевико-
нувати держава та інтеграційне об'єднання) формує «здорове» (а отже, конку-
рентне) економічне середовище, законодавчо встановлюючи«правила гри»для
господарських суб'єктів і контролюючи макроекономічні пропорції. Пріоритет
надається розвитку ресурсів, які даються не «від природи», а залежать від
суспільства(новітехнологіївпромисловості, інформатиційосвіті, інноваційна
сфера, якісний розвиток людського капіталу через освіту, охорону здоров'я і
соціальніпрограми).Підвищуєтьсярівеньзахиступрироднихджерелдобробуту
шляхомвключеннявитратнаекологічнізаходиувитративиробництва;соціальне
партнерство дійсно ефективно, якщо владні структури відчувають свою
залежністьвідвиборців,якщопредставництворізнихінтересівнарізнихрівнях
ухваленнярішеньнеобмежуєтьсядекларуваннямпозицій,ареальнопризводить
до вироблення рішень на основі консенсусу. Звичайно, для цього необхідні
політичнакультура, висока активністьпрофесійнихоб'єднань і окремих грома-
дян,щодозволяєосновнимсоціальнимпартнерамповністюусвідомитизаконні
інтереси один одного та знаходити розумні компроміси на основі взаємності.
Окремим, але переконливимприкладом є захист європейським законодавством
соціальних прав робітників, легально прибулих з третіх країн, оскільки воно
виходитьізрівностіправназдобуттясоціальнихблаг,знеобхідностіїхнадання
на недискримінаційній основі по відношенню до повноправних громадян ЄС;
високийрівеньопрацьованостірішень,щоприймаютьсяЄвросоюзом.Їхнійінно-
ваційнийхарактерзабезпечуєтьсяглибокоюконцептуальноюта інформаційною
підготовкою,продуманістюорганізаційноїпроцедури2.
ОсобливістюполітикиЄСсталавідмовавідбезумовногодотриманняодного
зголовнихпринципівринковоїекономіки–вільноїконкуренціїнакористьрегу-
льованоїконкуренції.Такекоректуванняринковихмеханізміві«вільногоціноу-
творення»вЄСспрямованенелишена захистсоціальнихзавоювань, алейна
підтримку малого та середнього бізнесу, деяких галузей промисловості, що
страждаютьвідструктурноїкризитасільськогосподарськихвиробників.
Практика свідчить про високу ефективність політики заборони соціальної
нерівності,щопроводитьсявєвропейськихкраїнах.Прицьомуостаннімчасом
економікапристосовуєтьсядотакоїполітикитадемонструєзадовільніпоказники
зростання.Промірурівностіабонерівностіможнасудитинаосновіпорівняльно-
го аналізу відповідних показників по кожній країні. Міра рівності в розподілі
доходів,досягнутаєвропейськимикраїнами,–доситьвагомийдоказтого,щоце
найважливішийчинник,щозабезпечуєсоціальниймиріоберігаєсуспільствовід
великих потрясінь і революцій. В економічному плані зниження нерівності є
необхідноюумовоюзростанняспоживчогопопиту,відставанняякоговідзростан-
ня виробництва може породжувати (і породжувало у минулому) глибокі еко-
номічнікризи.
Крімтого,сьогодніпевнамірарівностіврозподілідоходівбагатьмадослідни-
камирозглядаєтьсяякважливийчинникдоступудоосвітиширокихверствнасе-
лення, а відтак накопичення людського капіталу, а також розвитку малого
підприємництва,щовідіграєважливурольвсучаснійекономіці.
Відкраїн,якимнадаєтьсяфінансовадопомога,країниЄСмаютьнамірдоби-
528 Держава і право • Випуск 55
ватися виконанняюридичних і економічних умов,що забезпечують поступове
вирішення гострих соціальних проблем.Юридичні умови – це ратифікація та
виконанняміжнароднихправовихнорм,націленихнарозширенняправгромадян.
Економічні можливості для поступового усунення бідності та соціального
відторгнення Євросоюз пов'язує з політикою створення нових робочих місць і
впровадження«ефективнихстратегійсоціальногорозвитку».
В цей час національні системи соціального забезпечення зберігають свою
автономність, але оскільки об'єднання ринків потенційно створює загрозу
«соціальногодемпінгу»,тоЄвросоюззафіксувавусвоїхпрограмнихдокументах
принципзбереженнявжедосягнутихукраїнах-учасницяхсоціальнихстандартів.
ПолітикаЄСнепоширюєтьсянарегулюваннявсіхаспектівнаціональноїсоціаль-
ноїполітики,загальнінормиЄСвизначаютьлишемінімальнісоціальністандарти
(впершевонибулизафіксованівзагальномувиглядівСоціальнійхартії1989р.і
включають гарантований режим праці та відпочинку, максимальну тривалість
робочоготижнятощо),нижчеякихнаціональніурядикраїн-членівзобов'язалися
не опускати міру соціального захисту. Досягнута також угода про те, що
національнесоціальнезаконодавствомаєорієнтуватисянадосягненнявисокого
рівнясоціальноїпідтримки.Проголошенопринципсправедливоїоплатипраціта
гідногопенсійногозабезпечення,достатніхдляпідтримкизвичногостилюжит-
тя3.
Середній термін, протягом якого безробітний отримує в ЄС допомогу, що
досягає80%заробітноїплатинаостанньомумісціроботи,складає8,5місяців
післязвільнення,тодіяквСШАрідкоперевищує4місяці;тривалістьоплачува-
ноївідпусткискладаєвЄвропі32дніпроти18вСША;тривалістьвідпусткипо
догляду за дитиною досягає вШвеції 72 тижнів, а вАмериці – не більше 12;
нарешті,попередженняпрозвільненняроблятьсявєвропейськихкраїнахза6-10
місяців,тодіяквСША–за60днів, іціприкладиневичерпуютьвідмінностей
соціальнихпослуг,щонадаютьсявЄвропітаСША4.
Протягом1990-хрр.переважнабільшістьєвропейськихзаконівусоціальній
сфері ґрунтувалася на Угоді про соціальну політику,що додавалася доМааст-
рихтського договору, на Соціальній хартії 1989 р., що не мала характеру
зобов'язальногодокумента.АлебританськийурядтогочасунепідписувавніУго-
ди,ніХартії.НаданийВеликобританіївинятокобмежувавможливістьприйняття
європейськогозаконодавствавсоціальнійгалузі,оскількисоціальнізобов'язання
тавитрати,покладенінафірмитихкраїн,якіпідпорядковувалисяєвропейським
законам,породжуваликонкурентніперевагидлябританськихфірм,щотежкори-
стувалисянеобмеженимдоступомнаєвропейськийринок.
Відновитиєдністьв«соціальномувимірі»інтеграціївдалосявгрудні1997р.,
коли лейбористський уряд, змінивши консерваторів у Великобританії, схвалив
Амстердамськийдоговір,щоінкорпорувавМаастрихтськийсоціальнийпротокол.
Ст. 136 Амстердамського договору, який набрав чинності в травні 1999 р.,
підтверджує,щосоціальнаполітика–цевіднині сфераспільної турботиЄвро-
пейськогоспівтоваристватадержав-членів.Договірніосновитапроцедуриухва-
лення рішень, що діють відносно європейського законодавства в соціальної
галузі,прописаніуст.137,139,1415.
ЗАмстердамськогодоговорурозпочаласяреформаструктурнихфондів,зва-
жаючи на розширення, що мало відбутися. У зв'язку з цим «Порядок денний
2000» передбачав, що розширення фінансуватиметься в масштабі політики
529Юридичні і політичні науки
об'єднаннязарахуноквнутрішньоїреформибюджету,щовжесклалася,беззалу-
чення додаткових засобів. Але Іспанія, Греція і Португалія наполягли на тому,
щоб фінансові інструменти політики об'єднання залишалися відкритими і для
країнзониєвро.Крімтого,вНіццькомудоговорі2001рокуІспаніївдалосядоби-
тисязбереженняпринципуодноголосностіпривирішенніпитанняпророзподіл
такихзасобівнаперіоддо2007р.
ЗнабуттямчинностіАмстердамськогодоговорувсписокцілейСпівтоварист-
ва було включено сприяння зайнятості (ст. 2),щонешкодить конкурентоспро-
можності. Аби цього добитися, Співтовариству була додана нова сфера
відповідальності на додаток до дій держав-членів, що передбачає вироблення
скоординованоїборотьбизапідвищеннязайнятості.
Узв'язкуіззростаннямбезробіття,якеунизцікраїнЄСневдаєтьсязменшити
дотепер,вирішенняпроблемзайнятостіпоступововисувалосянамісцеосновно-
гопріоритетувсоціальнійполітиціЄС.
Однієюзголовнихпричинзбільшеннярівняєвропейськогобезробіттястала
швидка зміна структури робочої сили,що поєднується з виразною соціальною
орієнтацієюєвропейських господарських систем.У1985-1995рр. сукупна зай-
нятістьуЄСскорочуваласявсередньомуна1,5%врік.Єдинимістотнимчинни-
ком,щогальмувавцейпроцес,залишалосязростаннязайнятостівдержавному
секторі, який забезпечував тоді більше 60 % нових робочих місць. В умовах
достатньо твердих соціальних гарантій і високого рівня життя європейці, що
втратилироботу,вважализакращежитинадержавнудопомогу(цьомусприялай
система європейськихцінностей:навітьуНімеччинінебільше15%персоналу
вважаютьдіяльністьнасвоємуробочомумісціважливішоюдлявласногорозвит-
ку, ніж активність за його межами. В той же час підприємці не могли легко
звільнятиприйнятихнароботуосіб(системоюколективнихдоговорівбулоохоп-
лено98%працівниківуАвстрії,95%–уФранціїтаФінляндії,92%–вНімеч-
чинітаблизько80%-вІспаніїтаІталії,щостримувалокомпаніївідзбільшення
зайнятості).Недивно,щодосередини1990-хроківзагальнийрівеньбезробіттяв
країнахЄСперевищив11%.Прицьомусередмолодіувіці16-25роківрівень
безробіття досягав 21,5 %, а в низці регіонів, зокрема в Південній Іспанії,
піднімавсящевище–до35%.
Такимчином,європейцісвідомовіддалиперевагувисокомурівнюбезробіття
надвисокимрівнеммайновоїнерівності6.
Найважливішим інструментом боротьби з безробіттям став компроміс між
урядом,підприємцямиітрудящими.Урядзаконодавчозакріплюваввужчірамки
робочоготижня,підприємціактивізувалистворенняновихробочихмісць,найма-
нийперсоналпогоджувавсянадеякезниженнярівнямінімальноїзаробітноїпла-
ти.ПершиминацейшляхсталиНідерланди,дебезробіттяв1984-2000рр.скоро-
тилося з 9,3 до 1,8 % працездатного населення, ставши найнижчим в ЄС. У
1996р.їїприкладперейнялаІспанія,дерівеньбезробіттязнизивсядоліта2001р.
з23,1до14,4%;у1997р.–Франція,ВеликобританіятаІталія,а1998р.–Німеч-
чина7.
Не зважаючи на те,що організація систем соціального захисту як і раніше
залишаласяусферівинятковоївідповідальностідержав-членів,в1990-іРадавсе
жприйняладвірекомендації,покликанісприятизближеннюполітикивційгалузі
надовготривалуперспективу.Зокрема,булорекомендовано,абикоженгромадя-
нинЄС,щонемаєзараздоходувідроботиабозкапіталу,отримувавмінімальну
530 Держава і право • Випуск 55
допомогувіддержави.Булазаснованасистемавзаємногоінформуваннязпитань
соціальногозахисту.
У люксембурзькій стратегії було виділено чотири теми: підприємницька
якість–готовністьдостворенняновихробочихмісцьзарахунокскороченнятру-
дових витрат, що не стосуються заробітної плати та інших форм податкового
обтяженнязайнятості;відповідністьвимогамнайму,тобтосприянняпрацівникам
в нарощуванні ними якостей і умінь, що сприятимуть здобуттю роботи; адап-
тивність–діянапідприємствайіндивідівзасобамиподатковогостимулювання;
рівністьможливостей–заохоченняучастіжінокнаринкупраці,атакожсприяння
інтеграціїінвалідівутрудовежиття.
У1999р.вКельніуцентрідискусіїопиниласякоординаціямакроекономічної
політики та ідея макроекономічного діалогу за участю соціальних партнерів.
Проте зчасустворенняєвропейськихспівтовариствсоціальнаполітика, завсіх
зусиллях, що додавалися до її розвитку, все ж продовжувала відставати від
політикиекономічної.Новоюспробоюзрівноважитиїх,вивестисоціальніпитан-
нянаавансценуєвропейськоїполітики,сталалісабонськастратегія.
НасесіїРадиЄвропивЛісабоніуберезні2000р.главидержавіурядівЄС
прийнялирішеннядо2010р.перетворитиЄвропуна«найінноваційнішу,конку-
рентоздатну і динамічну економіку в світі». На сесії знайшла підтримку мета
досягненнядо2010р.-70%зайнятостівкраїнахСоюзупри60%зайнятостідля
жінок.
Якзасвідчивчас,вирішеннятакихамбітнихзавданьвиявилосянереальним.
Протеценеозначає,щолісабонськастратегіявідсунутаубік.Вона,якіраніше,
залишаєтьсяоднимзосновнихнапрямівінтеграційноїдіяльності.
Модернізаціяєвропейськоїсоціальноїмоделішляхомструктурногореформу-
ваннянаціональнихринківпрацітадержавидобробутупаралельно іззаходами
протидії соціальній знедоленості ьа нарощуванню інвестицій в освіту і про-
фесійну підготовку зафіксована як один із засобів виконання «лісабонського
порядкуденного».
ЗіствореннямадекватноїправовоїбазиЄСзмігперекластисоціальнуполіти-
ку на комплексне програмування. Його основи були закладені на саміті ЄС в
Ніццівгрудні2000р.Зокрема,булоухваленоХартіюзасадничихправгромадян
ЄвропейськогоСоюзу,яказначнорозширилаположенняХартії1989р.іпоширю-
валаїїдіюнавсіхгромадян.Відповіднодоновоїст.144Договорубувзаснований
Комітет соціального захисту з консультативним статусом при Європейській
комісіїзметоюмоніторингусоціальноїситуаціїтарозвиткуполітикисоціального
захисту в державах-членах і ЄС в цілому, сприяння обміну інформацією та
досвідомуційсфері.
2004 р. в Ніцці на Саміті Європейського Союзу був прийнятий Новий
Соціальнийпорядокденний,якийвідображаєпріоритетніцілісоціальноїполіти-
киЄСнамайбутнє, а саме: вирішенняпроблеми зайнятості та зменшеннябез-
робіття, захист прав трудящих в умовах мінливої економіки, гендерне рівно-
прав'я, ліквідація бідності та боротьба з будь-якою дискримінацією. Хоча
Соціальнийпорядокденний–цепрограмадійЄвросоюзу в соціальній сфері і
вонаєдокументом,щонемаєюридичноїсили,буловисловленозагальнудумку
пронеобхідністьзакріпитиїїположеннявідповіднимиправовимиактами.
Європейськікраїнизнайшлиефективніспособиборотьбизсоціальнонеприй-
нятнимимасштабами безробіття.А це один з важливих аргументів на користь
531Юридичні і політичні науки
європейськоїмоделісуспільногорозвитку.
В той же час слід зазначити, що значне просування країн Євросоюзу до
соціальноїЄвропинеозначає,щовсіпроблемивирішені.
Як зазначаєН. Григор’єва, зміни на європейському ринку праці наприкінці
XXст.,збереженнятапостійнезростаннябезробіттясталисвоєріднимсигналом
проведенняреформнаринкупраці,вгалузісоціальногозабезпеченняісоціаль-
ногозахисту8.
Думкупроте,щозмінинеобхідні,сьогоднірозділяєбільшістьєвропейців,які
згодні з тим,що економіка головних країнЄвропейськогоСоюзу зростає дуже
повільно, а населення старіє дужешвидко,щобможна було зберігати державу
загальногодобробутутапродовжуватисподіватисяназдатністьрегіонустворю-
ватидостатньоробочихмісцьіуспішнобратиучастьвглобальнійконкуренції.
Вочевидь, збереження принципів соціально-орієнтованого ринкового госпо-
дарства може обернутися економічним застоєм, що вже сьогодні можна спос-
терігатиурядікраїнЄС.Протепокищонемаєіншогоспособу,якийдозволивби
повністюскористатисятиминелишематеріальними,алейсоціальнимиблагами,
яківпринципіздатнезабезпечитиекономічнезростання.
ПроцесрозширенняЄС,розвитокміжнароднихзв'язківіглобалізаціявціло-
муведутьдорозширеннядіапазонудійсоціальноїполітики,інтенсивногорозвит-
куїїзовнішньоговимірутаправовогооформленняїїдосягнень.НамірЄС,разом
з виправданим єдиним економічнимпростором, побудувати єдиний соціальний
простір, що функціонуватиме у відповідності до чітко фіксованих юридичних
норм,викликанийвимогамичасу,викликамиХХIст.
1.Лев чен ко А. П.Социальнаяполитикапредприятиявусловияхстановлениясоци-
альноориентированнойрыночнойэкономики:Автореф.дис.…канд.экон.наук.–Сара-
тов,2009.–19с.2.Силь ве с т ров С.Н.ОтобщегорынкаксоциальнойЕвропе[Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу: http://www.budgetrf.ru/Publications/Magazines/
VestnikSF/1998/vestniksf75-8/vestniksf75-8110.htm3.Тамже.4.Ино зем цев В.Возвраще-
ниеЕвропы.Вавангардепрогресса:социальнаяполитикавЕС//Мироваяэкономикаи
международныеотношения.–2002.–№2.–С.3-14.5.Стреж не ва М.Проблемысоци-
альнойполитикивЕвропейскомСоюзе//Мироваяэкономикаимеждународныеотно-
шения.–2006.–№8.–С.22-31.6.Ино зем цев В.Цит.робота.7.Тамже.8.Гри го рь е ва
Н.С.«Активноегражданство»:стратегияимеханизмсовременнойевропейскойсоци-
альнойполитики[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.socpolitika.ru/rus/
social_policy_research/applied_research/document5591
532 Держава і право • Випуск 55
|