Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації

Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації

Аналізуються питання сумісності глобалізації та соціальної держави, досліджуються наслідки впливу глобалізаційних процесів на соціальну сферу. Вивчаються основні наукові підходи у світовій політичній думці щодо соціальної ролі держави в епоху глобалізації....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Хома, Н.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64552
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації / Н.М. Хома // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 551-556. — Бібліогр.: 26 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-64552
record_format dspace
spelling irk-123456789-645522014-06-17T03:01:55Z Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації Хома, Н.М. Політичні науки Аналізуються питання сумісності глобалізації та соціальної держави, досліджуються наслідки впливу глобалізаційних процесів на соціальну сферу. Вивчаються основні наукові підходи у світовій політичній думці щодо соціальної ролі держави в епоху глобалізації. Анализируются вопросы совместимости глобализации и социального государства, исследуются последствия воздействия глобализационных процессов на социальную сферу. Изучаются основные научные подходы в мировой политической мысли относительно социальной роли государства в эпоху глобализации. Analysis of the compatibility issues of globalization and the welfare state, studied the effects of globalization on the social sphere. We study the basic scientific approaches in world political thought for the social role of the state in the era of globalization. 2012 Article Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації / Н.М. Хома // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 551-556. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64552 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Хома, Н.М.
Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
Держава і право
description Аналізуються питання сумісності глобалізації та соціальної держави, досліджуються наслідки впливу глобалізаційних процесів на соціальну сферу. Вивчаються основні наукові підходи у світовій політичній думці щодо соціальної ролі держави в епоху глобалізації.
format Article
author Хома, Н.М.
author_facet Хома, Н.М.
author_sort Хома, Н.М.
title Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
title_short Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
title_full Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
title_fullStr Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
title_full_unstemmed Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
title_sort основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64552
citation_txt Основні тенденції у розвитку соціальної держави в умовах глобалізації / Н.М. Хома // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 551-556. — Бібліогр.: 26 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT homanm osnovnítendencííurozvitkusocíalʹnoíderžavivumovahglobalízacíí
first_indexed 2025-07-05T15:10:41Z
last_indexed 2025-07-05T15:10:41Z
_version_ 1836820193538473984
fulltext © ХО МА НА ТАЛІЯ МИ ХАЙЛІВНА –КАН ДИ ДАТ ПОЛІТИЧ НИХ НА УК, ДО ЦЕНТ, ДОК ТО РАНТ ВІДДІЛУ ПРА ВО ВИХ ПРО БЛЕМ ПОЛІТО ЛОГІЇ ІНСТИ ТУ ТУ ДЕР ЖА ВИ І ПРА ВА ІМ. В.КО РЕЦЬ КО ГО НАН УК РАЇНИ Н.М. ХО МА ОС НОВНІ ТЕН ДЕНЦІЇ У РОЗ ВИТ КУ СОЦІАЛЬ НОЇ ДЕР ЖА ВИ В УМО ВАХ ГЛО БАЛІЗАЦІЇ Аналізу ють ся пи тан ня сумісності гло балізації та соціаль ної дер жа ви, досліджу­ ють ся наслідки впли ву гло балізаційних про цесів на соціаль ну сфе ру. Вив ча ють ся ос новні на укові підхо ди у світовій політичній думці що до соціаль ної ролі дер жа ви в епо ху гло балізації. Клю­чові­ сло­ва:­ гло балізація, соціаль на дер жа ва, дер жа ва соціаль них інве с тицій, соціаль на політи ка, соціаль ний за хист. Ана ли зи ру ют ся во про сы сов ме с ти мо с ти гло ба ли за ции и со ци аль но го го су дар ст ва, ис сле ду ют ся по след ст вия воз дей ст вия гло ба ли за ци он ных про цес сов на со ци аль ную сфе ру. Изу ча ют ся ос нов ные на уч ные под хо ды в ми ро вой по ли ти че с кой мыс ли от но си­ тель но со ци аль ной ро ли го су дар ст ва в эпо ху гло ба ли за ции. Клю­че­вые­сло­ва: гло ба ли за ция, со ци аль ное го су дар ст во, го су дар ст во со ци аль ных ин ве с ти ций, со ци аль ная по ли ти ка, со ци аль ная за щи та. Analysis of the compatibility issues of globalization and the welfare state, studied the effects of globalization on the social sphere. We study the basic scientific approaches in world political thought for the social role of the state in the era of globalization. Key­words: globalization, social state, the state social investment, social policy, social protection. У­ політо­логічних­ досліджен­нях­ ак­ту­алізується­ пи­тан­ня­ сумісності­ гло- балізації­та­соціаль­ної­дер­жа­ви­з­прак­тич­ною­ме­тою­усу­нен­ня­су­пе­реч­но­с­тей­між­ прин­ци­па­ми­вільної­торгівлі­та­своєрідним­про­текціонізмом­соціаль­ної­дер­жа­ви.­ Досліджен­ня­цих­на­уко­вих­ас­пектів­за­по­чат­ко­ва­не­У.­Бе­ком,­М.­Квіком,­В.­Ко­чет- ко­вим,­ Л.­ Ко­чет­ко­вою,­М.­Мар­чен­ком,­ І.­ Яж­бо­ровсь­кою­ та­ ін.­ Не­зва­жа­ю­чи­ на­ до­стат­ню­кількість­досліджень­яви­ща­гло­балізації,­у­вітчиз­няній­на­уці­прак­тич­но­ відсутні­ ро­бо­ти,­ які­ б­ роз­кри­ва­ли­ влив­ гло­балізації­ на­ соціаль­ну­ дер­жа­ву.­ Оскільки­Ук­раїна­по­чи­нає­роз­бу­до­ву­ва­ти­соціаль­ну­дер­жа­ву­й­вод­но­час­сти­ка­ти­ся­ з­гло­балізаційни­ми­вик­ли­ка­ми,­то­досліджен­ня­їхньої­сумісності­та­су­пе­реч­но­с- тей­ста­но­вить­знач­ний­на­уко­вий­інте­рес. Більшість­дослідників­виз­на­ють,­що­гло­балізацію­не­мож­на­оціню­ва­ти­од­но- знач­но,­тільки­зі­зна­ком­“плюс”­чи­“мінус”,­її­наслідки­мо­жуть­бу­ти­як­по­зи­тив- ни­ми,­так­і­не­га­тив­ни­ми1.­Цілком­оче­вид­но,­що­дер­жа­ва,­яка­праг­не­не­втра­ти­ти­ ва­желі­уп­равління­соціаль­но-еко­номічни­ми­про­це­са­ми,­зо­бов’яза­на­ре­а­гу­ва­ти­на­ вик­ли­ки­гло­балізації.­У­80-90-і­рр.­XX­ст.­зда­ва­ло­ся,­що­про­це­си­гло­балізації­при- ве­дуть,­ як­що­ не­ усю­ пла­не­ту,­ то­ більшість­ країн­ до­ стабільно­го­ зро­с­тан­ня­ та­ процвітан­ня,­ніякі­мас­штабні­кри­зи­не­ змо­жуть­підірва­ти­ за­галь­ний­оп­тимізм­ і­ віру­в­цінності­“вільної­торгівлі”­та­“вільно­го­рин­ку”.­Але­історія­зруй­ну­ва­ла­ці­ надії.­В­соціальній­політиці­ак­цен­ти­ста­ли­зміщу­ва­ти­ся­з­соціаль­ної­спра­вед­ли- вості­на­еко­номічне­інве­с­ту­ван­ня,­зво­дя­чи­її­до­най­ниж­чо­го­за­галь­но­го­соціаль- 551Юридичні і політичні науки но­го­ рівня­ та­ зберіга­ю­чи­ підтрим­ку­ тільки­ най­нуж­денніших2.­ Про­фе­сор­ По­знансь­ко­го­універ­си­те­ту­Ма­рек­Квік­за­зна­чає,­що­“сьо­годні­ми­ба­чи­мо­пе­рехід­ від­ соціаль­ної­ солідар­ності­ до­ по­си­лен­ня­ індивіду­алізму,­ від­ ідеї­ соціаль­ної­ єдності­до­ідеї­еко­номічної­кон­ку­ренції”3. Ба­га­то­дослідників­став­лять­за­пи­тан­ня:­чо­му­в­еру­гло­балізації­де­мон­ту­ють­ся­ інсти­ту­ти­ соціаль­ної­ дер­жа­ви?­ Чи­ са­ме­ гло­балізаційні­ про­це­си­ підри­ва­ють­ стабільність­ус­та­ле­них­соціаль­них­дер­жав? В­ епо­ху­ гло­балізації­ ідея­ “дер­жа­ви­ до­б­ро­бу­ту”­ за­знає­ низ­ки­ змін­ то­му,­ що­ по­ру­шується­си­с­те­ма­спря­му­ван­ня­ре­зуль­татів­капіталістич­но­го­ви­роб­ництва­на­ соціаль­не­вирівню­ван­ня,­ви­роб­ни­чу­де­мо­кратію­та­змен­шен­ня­за­леж­ності­осо­би­ від­ рин­ку4.­ За­раз­ відбу­вається­ фун­да­мен­таль­не­ зру­шен­ня­ в­ оцінці­ пер­спек­тив,­ шляхів­і­цілей­гло­балізації,­усвідо­млен­ня­то­го,­що­еко­номіка­і,­перш­за­все,­фінан- си­ обігна­ли­ в­ своєму­ роз­вит­ку­ старі­ соціальні­ інсти­ту­ти,­ ус­та­лені­ струк­ту­ри­ життєво­го­ світу,­ що­ по­кла­ло­ по­ча­ток­ де­гра­дації­ фун­да­мен­таль­них­ пе­ре­ду­мов­ західної­цивілізації.­І­оскільки­вже­один­раз­соціаль­на­дер­жа­ва­в­якості­“соціаль- но­го­ ком­промісу”­ (Ю.­ Ха­бер­мас)­ вря­ту­ва­ла­ капіталізм­ і­ ство­ри­ла­ мож­ливість­ три­ва­ло­го­еко­номічно­го­зро­с­тан­ня,­то­пе­ре­ос­мис­лен­ня­цьо­го­інсти­ту­ту­дає­надію­ не­тільки­на­пом’як­шен­ня­наслідків­кри­зи­для­гро­ма­дян,­а­й­на­зна­хо­д­жен­ня­но­вої­ траєкторії­ру­ху­всієї­західної­цивілізації5. У­самій­кон­ст­рукції­соціаль­ної­дер­жа­ви­імпліцит­но­місти­ла­ся­низ­ка­про­блем,­ які­ ак­ту­алізу­ва­ли­ся­ з­ по­чат­ком­но­во­го­ ета­пу­ суспільно­го­ роз­вит­ку­ –­ так­ зва­ної­ “постіндустріаль­ної­ре­во­люції”­та­йо­го­фінальній­стадії­–­“гло­балізації”.­На­дум- ку­ Ю.­ Ха­бер­ма­са,­ “мо­ва­ йде,­ по-пер­ше,­ про­ межі­ при­ми­рен­ня­ капіталізму­ та­ де­мо­кратії,­а­по-дру­ге,­про­мож­ли­вості­ви­роб­ництва­но­вих­життєвих­форм­бю­ро- кра­тич­но-пра­во­ви­ми­за­со­ба­ми”6.­Пер­ша­си­ту­ація­пов’яза­на­з­тим,­що­соціаль­на­ дер­жа­ва­ об­ме­же­на­ національ­ни­ми­ рам­ка­ми,­ су­ве­реніте­том­ над­ пев­ною­ те­ри- торією.­Во­на­не­мо­же­ре­гу­лю­ва­ти­світо­вий­ри­нок­і­діючих­на­ньо­му­гло­баль­них­ фінан­со­вих­ струк­тур­ і­ транс­національ­них­ кор­по­рацій.­ Са­ме­ цей­ “не­долік”­ соціаль­ної­ дер­жа­ви­ став­ гос­тро­ оче­вид­ний­ в­ про­цесі­ гло­балізації.­ Крім­ то­го,­ ос­нов­ний­ спосіб­ ре­гу­лю­ван­ня­ в­ соціальній­ дер­жаві­ –­ пе­ре­роз­поділ­ до­ходів­ на­ ко­ристь­ не­за­мож­них­ і­ соціаль­но­ не­за­хи­ще­них­ верств­ до­по­мо­гою­ бю­ро­кратії­ –­ при­зво­дить­по­сту­по­во­ до­ ерозії­ соціаль­ної­ ба­зи­ та­кої­ дер­жа­ви.­Чим­успішніша­ та­ка­політи­ка,­тим­більше­зро­с­та­ю­чий­за­вдя­ки­їй­се­редній­клас­усвідо­млює,­що­ дер­жа­ва­як­та­ка­не­є­“дже­ре­лом­до­б­ро­бу­ту”,­а­най­го­ловніше­те,­що­во­на­не­мо­же­ га­ран­ту­ва­ти­ постійно­го­ ро­бо­чо­го­ місця.­ Відбу­вається­ об’єднан­ня­ ви­борців­ із­ се­ред­нь­о­го­кла­су­ра­зом­із­пред­став­ни­ка­ми­за­мож­них­класів­про­ти­груп,­опіку­ва- них­соціаль­ною­дер­жа­вою. Сфор­му­ва­ли­ся­ дві­ провідні­ по­зиції­що­до­ су­час­но­го­ при­зна­чен­ня­ соціаль­ної­ дер­жа­ви:­ 1)­ підтри­мується­ ідея­ про­ те,­що­ в­ епо­ху­ гло­балізації­ соціаль­на­ роль­ дер­жа­ви­ по­вин­на­ зро­ста­ти.­ У­ пра­цях­ П.­ Ро­зан­вал­ло­на,­ П.­ Бурдьє,­ Т.­ Май­о­ра­ за­зна­чається,­ що­ спра­вед­ливість­ не­ мо­же­ бу­ти­ сфо­ку­со­ва­на­ ли­ше­ на­ пра­вовій­ рівності,­ а­ не­олібе­раль­ний­ ри­нок­ не­ мо­же­ заміни­ти­ існу­ючі­ ви­т­ра­ти­ дер­жа­ви- ??опіку­на7.­Соціаль­ну­дер­жа­ву­в­умо­вах­гло­балізації­соціал-де­мо­кра­ти­ба­чать­як­ «ак тив ну (ви пе ре д жа ю чу) соціаль ну дер жа ву» (vorsorgende sozialstaat),­ яка­ пе­ред­ба­чає­ба­ланс­між­пер­со­наль­ною­відповідальністю­лю­дей­і­за­хи­с­том­із­бо­ку­ дер­жа­ви.­Соціал-де­мо­кратії­Євро­пи­вва­жа­ють­кра­щою­кон­цепцію­ак­тив­ної­(pro­ active)­соціаль­ної­дер­жа­ви,­що­ба­зується­на­пра­вах­та­обов’яз­ках.­Ли­ше­в­та­ко­му­ ви­пад­ку,­ на­ їхнє­ пе­ре­ко­нан­ня,­ дер­жа­ва­ до­б­ро­бу­ту­мо­же­ бу­ти­ при­ваб­ли­вою8;­ 2)­ 552 Держава і право • Випуск 55 роз­ви­вається­політич­на­іде­о­логія­“но­во­го­тре­ть­о­го­шля­ху”,­яка­ста­ла­підста­вою­ роз­роб­ле­ної­англійським­соціоло­гом­Е.­Гідден­сом­кон­цепції­“дер жа ви соціаль них інве с тицій”.­Во­на­є­не­олібе­раль­ним­трак­ту­ван­ням­“дер­жа­ви­за­галь­но­го­до­б­ро­бу- ту”,­ де­ її­ роль­ об­ме­же­на­ помірно-пе­ре­роз­поділя­ю­чи­ми­ ме­ханізма­ми­ у­ сфері­ соціаль­но­го­за­без­пе­чен­ня­та­на­дан­ням­мож­ли­во­с­тей­для­на­ро­щу­ван­ня­інте­лек­ту- аль­но­го­капіта­лу­лю­ди­ни. Німецькі­ соціоло­ги­ Ю.­ Ха­бер­мас­ і­ У.­ Бек­ на­го­ло­шу­ють­ на­ не­зво­рот­ності­ транс­фор­мацій­соціаль­ної­дер­жа­ви­під­впли­вом­гло­балізації,­ко­ли­ми­вхо­ди­мо­в­ но­ву­епо­ху­з­но­вим­ба­лан­сом­між­еко­номікою­та­соціаль­ною­сфе­рою.­Тра­диційна­ кейнсіансь­ка­дер­жа­ва­за­галь­но­го­до­б­ро­бу­ту­з­її­по­туж­ною­“національ­но-дер­жав- ниць­кою”­ скла­до­вою,­ на­ їх­ дум­ку,­ при­ре­че­на,­ і­ кінець­ цьо­му­ євро­пейсь­ко­му­ соціаль­но­му­про­ек­ту­по­кла­де­ гло­балізація.­ “Пе­ре­ду­мо­ви­соціаль­ної­дер­жа­ви­та­ пенсійної­си­с­те­ми,­соціаль­но­го­за­без­пе­чен­ня­та­ко­му­наль­ної­політи­ки,­функціону- ван­ня­ інфра­с­т­рук­ту­ри,­ ор­ганізо­ва­на­ си­ла­ профспілок,­ міжви­роб­ни­ча­ си­с­те­ма­ пе­ре­го­ворів­із­пи­тань­та­риф­ної­ав­то­номії,­так­са­мо­як­дер­жавні­ви­т­ра­ти,­по­дат­ко- ва­си­с­те­ма­та­“спра­вед­ли­ве­опо­дат­ку­ван­ня”­–­все­пла­вить­ся­під­па­лю­чим­сон­цем­ гло­балізації­та­відли­вається­у­фор­ми,­які­роб­лять­мож­ли­вим­(як­пе­ред­ба­чається)­ політич­ний­ вплив”9.­ “Вир,­що­ тяг­не­ вниз­ соціаль­ну­ дер­жа­ву,­ про­яв­ляє­ се­бе­ не­ тільки­ змен­шен­ням­ ре­сурсів­ при­ стриб­ко­подібно­ зро­с­та­ю­чих­ ви­т­ра­тах,­ але­ й­ відсутністю­коштів­для­йо­го­уми­ро­тво­рен­ня,­у­той­час­як­прірва­між­бідни­ми­та­ ба­га­ти­ми­ шир­шає.­ Оскільки­ національ­но-дер­жавні­ рам­ки­ втра­ча­ють­ свою­ обов’яз­ковість,­ті,­хто­ви­г­рає­від­гло­балізації,­й­ті,­хто­від­неї­про­грає,­опи­ня­ють- ся,­так­би­мо­ви­ти,­за­різни­ми­сто­ла­ми.­Нові­ба­гаті­більше­не­по­тре­бу­ють­но­вих­ бідних.­До­мог­ти­ся­якоїсь­рівно­ва­ги­між­ни­ми­важ­ко­хо­ча­б­вже­то­му,­що­відсутні­ рам­ки­спільності,­в­яких­мож­на­бу­ло­б­ло­калізу­ва­ти­та­вре­гу­лю­ва­ти­цей­конфлікт,­ який­вий­шов­за­межі­національ­ної­дер­жа­ви”10. “Пе­реміщен­ня­ви­роб­ництва­в­спри­ят­ливіші­зо­ни,­спро­щен­ня­йо­го­струк­ту­ри,­ ма­сові­звільнен­ня­–­все­це­го­во­рить­про­те,­що­ви­со­ко­про­дук­тив­на­та­ви­со­ко­тех- но­логічна­ еко­номіка­ за­ли­шає­ спільноті­ “за­галь­но­го­ бла­го­ден­ст­ва”­ все­ мен­ше­ ро­бо­чих­місць­ і­ ро­бить­йо­го­ спо­жи­вачів­ зай­ви­ми­людь­ми.­Назріває­ еко­номічне­ соціаль­не­по­трясіння­не­чу­ва­них­мас­штабів.­Скрізь,­де­то­ва­ри­або­по­слу­ги­вільно­ про­да­ють­ся­че­рез­кор­до­ни,­працівників­невідво­рот­но­за­смок­тує­тря­си­на­знецінен- ня­ праці­ та­ раціоналізації”11.­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ не­ст­рим­на­ сво­бо­да­ капіта­лу­ в­ от­ри­манні­при­бут­ку­при­зво­дить­до­пе­реміщен­ня­центрів­про­мис­ло­вості­та­на­дан- ня­по­слуг­у­зо­ни­низь­ких­ви­т­рат­на­пра­цю,­по­датків,­еко­логічних­ви­мог,­що­при- зво­дить­ до­ ско­ро­чен­ня­ еко­номічно­ ак­тив­них­ гро­ма­дян­ в­ соціальній­ дер­жаві12.­ Цей­ про­цес­ при­зво­дить­ до­ то­го,­ що,­ з­ од­но­го­ бо­ку,­ зро­с­тає­ кількість­ клієнтів­ соціаль­ної­дер­жа­ви,­а­ з­ іншо­го­бо­ку,­постійно­ско­ро­чу­ють­ся­мож­ли­вості­уря­ду,­ то­му­що­він­теж­зму­ше­ний­змен­шу­ва­ти­по­дат­ки­для­вже­змен­ше­ної­кількості­еко- номічно­ак­тив­них­суб’єктів.­По­трап­ля­ю­чи­в­ці­“но­жиці”,­соціаль­на­дер­жа­ва­стає­ до­ро­гою­та­непідйом­ною­для­еко­номіки­в­умо­вах­не­кон­тро­ль­о­ва­ної­гло­балізації.­ Німецькі­ дослідни­ки­ за­зна­ча­ють,­ що­ “інте­г­рація­ світо­во­го­ рин­ку­ еко­номічно­ ду­же­ефек­тив­на.­Але­за­не­вт­ру­чан­ня­дер­жа­ви­гло­баль­на­еко­номічна­ма­ши­на­аб­со- лют­но­не­ефек­тив­на­в­роз­поділі­ви­роб­ле­но­го­та­ким­чи­ном­ба­гат­ст­ва;­чис­ло­тих,­ хто­про­грав,­на­ба­га­то­пе­ре­вер­шує­чис­ло­тих,­хто­ви­г­рав”13. Зовсім­по-іншо­му­оціню­ють­при­чи­ни­та­хід­гло­балізації­ав­то­ри,­які­до­три­му- ють­ся­ по­гля­ду­ на­ гло­балізацію­ як­ пе­ре­мо­гу­ у­ всесвітньо­му­ мас­штабі­ іде­о­логії­ “вільно­го­ рин­ку”.­Один­ із­ най­я­с­кравіших­ пред­став­ників­ цьо­го­ на­пря­му­ аме­ри- 553Юридичні і політичні науки кансь­кий­дослідник­Б.­Ліндсі­ пи­ше:­ “Як­що­ ви­хор­ су­час­них­подій­ роз­гля­да­ти­ в­ на­леж­но­му­кон­тексті,­стає­яс­но,­що­гло­балізація­не­є­яко­юсь­де­монічною­си­лою,­ яка­ не­сподіва­но­ зірва­ла­ся­ з­ лан­цю­га.­ На­впа­ки,­ во­на­ по­стає­ у­ ви­гляді­ свідо­мо­ об­ра­ної­міри­у­відповідь­на­всесвітній­про­вал­про­ектів­цен­т­ралізо­ва­но­го­пла­ну- ван­ня”14.­Оскільки,­на­дум­ку­Б.­Ліндсі,­соціальній­дер­жаві­не­вда­ло­ся­уник­ну­ти­ ні­ криз­ в­ еко­номіці,­ ні­ по­до­ла­ти­ нерівність­ у­ суспільстві­ (навіть­ більше­ то­го,­ соціаль­на­ до­по­мо­га­ дер­жа­ви­ ста­ла­ відтво­рю­ва­ти­ бідність,­ тільки­ вже­у­ ви­гляді­ “га­ран­то­ва­ної­ бідності”),­ то­ во­на­ (соціаль­на­ дер­жа­ва)­ підля­гає­ ліквідації,­ а­ її­ ос­новні­функції­–­при­ва­ти­зації.­На­йо­го­дум­ку,­тільки­по­ши­рен­ня­лібе­раль­ної­іде- о­логії­ в­ усь­о­му­ світі­ при­зво­дить­ до­ ліквідації­ на­галь­них­ про­блем­ су­час­но­го­ суспільства­та­гло­балізації,­яка­по­хо­дить­з­лібе­ралізму,­ство­рює­пе­ре­ду­мо­ви­для­ ста­ло­го­процвітан­ня­у­всьо­му­світі. Оскільки­про­цес­гло­балізації­пов’яза­ний­з­“роз­ми­ван­ням”­еко­номічних­кор- донів,­ із­ вільним­ пе­реміщен­ням­ капіталів,­ то­варів,­ ро­бо­чої­ си­ли,­ це­ по­ро­д­жує­ низ­ку­ про­блем­ що­до­ ре­алізації­ тру­до­вих­ і­ соціаль­них­ прав­ працівників15.­ Під­ пи­тан­ням­ є­ та­кож­ за­без­пе­чен­ня­ за­галь­ної­ зай­ня­тості­ на­се­лен­ня,­ до­сяг­нен­ня­ стабільності­тру­до­вих­відно­син.­В­умо­вах­гло­балізації­тру­дові­відно­си­ни­ста­ють­ над­зви­чай­но­ гнуч­ки­ми­ (а­ от­же,­ не­стабільни­ми)16.­ Знач­на­ ча­с­ти­на­ капіталів­ і­ ро­бо­чої­си­ли­сьо­годні­спря­мо­вується­у­сфе­ру­інфор­маційних­по­слуг.­Все­частіше­ фінан­со­ве­об­слу­го­ву­ван­ня,­технічна­підтрим­ка,­торгівля­про­во­дить­ся­за­те­ле­фо- ном,­че­рез­Інтер­нет.­Найм­працівників­здійснюється­за­до­по­мо­гою­еле­к­трон­них­ по­се­ред­ників,­при­цьо­му­ча­с­то­працівник­ і­ро­бо­то­да­вець­зна­хо­дять­ся­на­різних­ кінцях­пла­не­ти;­ відсутній­чіткий­тру­до­вий­роз­по­ря­док­ (ви­ко­ри­с­то­вується­ гнуч- кий­графік,­не­по­вний­ро­бо­чий­день­то­що),­влас­не­тру­дові­функції­на­пов­ню­ють­ся­ но­вим­змістом:­працівник­от­ри­мує­більше­ав­то­номії,­сво­бо­ди­в­прий­нятті­рішень.­ Межі­тру­до­вих­відно­син,­та­ким­чи­ном,­ста­ють­менш­чітки­ми,­ча­с­то­в­них­відсут- ня­ієрархія,­сто­сун­ки­підпо­ряд­ку­ван­ня17. Ви­ник­ла­но­ва­си­ту­ація,­ко­ли­існує­пря­ма­кон­ку­ренція­робітників­і­ви­роб­ників­ із­різних­країн­за­місце­у­гло­бальній­торгівлі,­яка­зму­шує­ме­недж­мент­ком­паній­ під­ти­с­ком­гло­баль­них­інве­с­торів­зни­жу­ва­ти­ви­т­ра­ти­за­будь-яку­ціну.­При­цьо­му­ мож­на­“за­галь­му­ва­ти”­гло­балізацію,­але­зу­пи­ни­ти­її­не­мож­на18. ­То­му­інсти­ту­ти­соціаль­ної­дер­жа­ви­на­ле­жить­не­де­мон­ту­ва­ти,­а­на­пов­ню­ва­ти­ но­вим­змістом,­на­сам­пе­ред­де­мо­кра­ти­зу­ва­ти,­тоб­то­вивільня­ти­від­вла­ди­гро­шей­ і­бю­ро­кратії,­до­по­ма­га­ти­гро­ма­дя­нам­втра­ча­ти­ста­тус­“клієнта”­і­на­бу­ва­ти­ста­ту­су­ “вільно­го­аген­та”.­Са­ме­та­ка­мож­ливість,­на­дум­ку­В.­Ко­чет­ко­ва­та­Л­Ко­чет­ко­вої,­ ви­ник­ла­ за­вдя­ки­ постіндустріальній­ ре­во­люції­ та­ гло­балізації,­ яка­ за­вер­шує­ пе­рехід­ від­ еко­номіки­ праці­ до­ еко­номіки­ знань­ у­ всесвітньо­му­ мас­штабі19.­ Своєрідний­ про­текціонізм­ соціаль­ної­ дер­жа­ви­ в­ умо­вах­ гло­балізації­ по­ля­гає­ в­ за­хисті­гідності­лю­ди­ни,­яка­хо­че­діяль­но­бра­ти­участь­у­виз­на­ченні­своєї­долі­та­ долі­сво­го­політич­но­го­співто­ва­ри­ст­ва20. Звер­не­мо­ува­гу,­що­в­умо­вах­гло­балізації­ус­клад­нюється­діяльність­пред­став- ниць­ких­ ор­ганів­ працівників,­ та­ких­ як­ коміте­ти­ підприємств­ або­ про­фесійні­ спілки.­На­ру­бежі­XX-XXI­ст.­відбу­ло­ся­зни­жен­ня­профспілко­вої­ак­тив­ності,­що­ пов’яза­но­ на­сам­пе­ред­ з­ індивіду­алізацією­ тру­до­вих­ відно­син:­ вже­ за­зна­ча­ло­ся,­ що­працівни­ки­з­різних­ку­точків­пла­не­ти­пра­цю­ють­до­ма,­за­до­по­мо­гою­Інтер­не- ту,­на­умо­вах­не­по­вно­го­ро­бо­чо­го­дня­то­що,­ма­ють­ду­же­різно­с­пря­мо­вані­інте­ре- си,­для­них­до­сить­важ­ко­сфор­му­ва­ти­ви­борні­профспілкові­ор­га­ни,­ор­ганізу­ва­ти­ їхню­ро­бо­ту,­сфор­му­лю­ва­ти­єдині­ви­мо­ги­до­ро­бо­то­давців.­У­цих­умо­вах,­з­од­но- 554 Держава і право • Випуск 55 го­бо­ку,­зро­с­тає­зна­чен­ня­міжна­род­них­тру­до­вих­і­соціаль­них­стан­дартів,­обов’яз- ко­вих­для­всіх­ро­бо­то­давців,­а­з­ іншо­го­бо­ку,­з’яв­ляється­не­обхідність­у­про­ве- денні­ ро­зум­ної­ соціаль­ної­ політи­ки­ з­ бо­ку­ бізне­су­ (йдеть­ся­ про­ по­пу­ляр­ну­ в­ ос­танні­ро­ки­на­За­ході­кон­цепцію­“соціаль­ної­відповідаль­ності­підприємств”)21.­ У­1997­р.­після­три­ва­ло­го­періоду­за­пек­лої­кри­ти­ки­дер­жав­но­го­втру­чан­ня­в­ еко­номіку­ як­ найбільшої­ пе­ре­шко­ди­ для­ її­ зро­с­тан­ня,­ після­ про­ве­ден­ня­ низ­ки­ ре­форм­із­де­ре­гу­лю­ван­ня­та­при­ва­ти­зації,­після­зда­ва­ло­ся­б­па­ну­ван­ня­іде­о­логії­ “мінімаль­ної­дер­жа­ви”­та­“ма­ло­го­уря­ду”,­аб­со­лют­но­не­сподіва­но­для­ба­га­ть­ох­із­ ідеєю­ не­обхідності­ пе­ре­ос­мис­лен­ня­ ролі­ дер­жа­ви­ ви­с­ту­пив­ Світо­вий­ банк.­ “Значні­ зміни­ в­ гло­бальній­ еко­номіці­ зму­шу­ють­ нас­ по­вер­ну­ти­ся­ до­ ба­зо­вих­ пи­тань­про­дер­жа­ву:­якою­має­бу­ти­її­роль,­що­мо­же­ро­би­ти,­що­во­на­не­мо­же­і­ як­діяти­най­кра­щим­чи­ном?”­–­так­сфор­му­лю­вав­за­вдан­ня,­по­став­лені­пе­ред­ав­то- ра­ми­ до­повіді­ “Дер­жа­ва­ в­ мінли­во­му­ світі”­ ди­рек­тор­ бан­ку­Дж.­Вул­фен­сон.­У­ своєму­ вступ­но­му­ слові­ він­ підкрес­лю­вав:­ “Ба­га­то­ хто­ ду­мав,­ що­ ос­тан­нь­ою­ крап­кою­цих­ре­форм­(що­до­лібе­ралізації­світо­вої­еко­номіки­–­авт.)­є­мінімаль­на­ дер­жа­ва.­ Та­ка­ дер­жа­ва­ не­ за­подіює­ шко­ди,­ але­ не­ мо­же­ при­не­с­ти­ і­ ве­ли­кої­ ко­ристі.­ Історія­ на­по­лег­ли­во­ по­вто­рює,­ що­ хо­ро­ший­ уряд­ –­ це­ не­ розкіш,­ а­ життєва­не­обхідність.­Без­ефек­тив­ної­дер­жа­ви­стійкий­роз­ви­ток­–­і­еко­номічний­ і­соціаль­ний­–­не­мож­ли­вий”22. От­же,­за­умов­гло­балізації­до­сить­про­бле­ма­тич­ним­стає­здійснен­ня­дер­жа­вою­ її­соціаль­них­функцій,­ і­на­сам­пе­ред­функції­соціаль­но­го­за­хи­с­ту­на­се­лен­ня23.­З­ од­но­го­бо­ку,­це­пов’яза­но­з­по­си­лен­ням­впли­ву­транс­національ­них­кор­по­рацій,­ що­ праг­нуть­ зни­зи­ти­ ви­т­ра­ти­ ви­роб­ництва,­ у­ т.ч.­ і­ за­ до­по­мо­гою­ зни­жен­ня­ соціаль­них­га­рантій­для­своїх­працівників.­За­со­би­впли­ву­національ­ної­дер­жа­ви­ на­ політи­ку­ та­ких­ ком­паній­ є­ до­сить­ об­ме­же­ни­ми.­ З­ іншо­го­ бо­ку,­ ос­лаб­лен­ня­ соціаль­ної­діяль­ності­дер­жа­ви­пов’яза­не­зі­сво­го­ро­ду­“лібе­раль­ним­ре­не­сан­сом”,­ який­спо­с­терігається­в­політиці­індустріаль­но­роз­ви­не­них­країн­з­кінця­90-х­років­ ХХ­ ст.­ і­ спри­чи­нив­ відступ­ від­ прин­ципів­ ко­лек­тив­ної­ відповідаль­ності­ та­ солідар­ної­ взаємо­до­по­мо­ги­ в­ соціальній­ сфері24.­ Сьо­годні­ соціальні­ відно­си­ни­ трак­ту­ють­ся­ більш­ індивіду­алістич­но,­ ніж­ це­ бу­ло­ кілька­ де­ся­тиліть­ то­му.­ Це­ при­зво­дить­не­тільки­до­де­я­ко­го­зни­жен­ня­ре­гу­лю­ю­чої­ролі­дер­жа­ви­в­соціальній­ сфері,­ але­ й­ до­ по­ши­рен­ня­ “лібе­раль­них”­ ус­та­но­вок­ у­ ма­совій­ свідо­мості,­ в­ ре­зуль­таті­чо­го­ба­га­то­мо­ло­дих­працівників­відмов­ля­ють­ся­від­участі­в­національ- них­пенсійних­си­с­те­мах,­відда­ю­чи­пе­ре­ва­гу­ індивіду­аль­ним­(на­ко­пи­чу­валь­ним)­ схе­мам­соціаль­но­го­за­хи­с­ту.­Крім­то­го,­де­мо­графічна­кри­за­(зни­жен­ня­на­ро­д­жу- ва­ності­та­про­цес­“старіння­на­се­лен­ня”)­по­ро­д­жує­серй­озні­про­бле­ми­з­фінан­су- ван­ням­пенсійних­си­с­тем25. Світові­ліде­ри­в­умо­вах­гло­баль­ної­кри­зи­зга­ду­ють­про­де­мо­кратію­і­соціаль- ну­дер­жа­ву­як­не­ми­нущі­західні­цінності.­Як­за­зна­чає­пре­зи­дент­США­Б.­Оба­ма:­ “Наш­індивіду­алізм­здав­на­об­ме­же­ний­суспільни­ми­цінно­с­тя­ми,­тим­клеєм,­який­ скріплює­будь-яке­здо­ро­ве­суспільство”26.­Та­ки­ми­цінно­с­тя­ми,­на­йо­го­дум­ку,­є­ сім’я,­ солідарність,­ обов’язок,­ патріотизм­ і­ де­мо­кратія.­ Го­ло­вне­ за­вдан­ня­ для­ політи­ка­знай­ти­ба­ланс­між­індивіду­алізмом­і­суспільни­ми­цінно­с­тя­ми,­відшу­ка- ти­пра­виль­ний­фун­да­мент­солідар­ності­в­но­вих­істо­рич­них­умо­вах. От­же,­у­політичній­думці­відсут­ня­єдність­в­оцінці­наслідків­гло­балізації­для­ по­даль­шо­го­ роз­вит­ку­ соціаль­ної­ дер­жа­ви.­Пер­спек­тив­ни­ми­ на­пря­ма­ми­ по­даль- ших­досліджень­є­на­сам­пе­ред­досліджен­ня­кон­крет­них­соціаль­них­наслідків­гло- балізації,­зу­мов­ле­них­де­мо­графічни­ми­зру­шен­ня­ми,­зро­с­тан­ням­без­робіття,­роз- 555Юридичні і політичні науки ши­рен­ням­мас­штабів­бідності­то­що. 1.­Мар чен ко М.Н.­Го­су­дар­ст­во­и­пра­во­в­ус­ло­ви­ях­гло­ба­ли­за­ции.­–­М.,­2008.­–­С.­7;­ До б рень ков В.И.­Гло­ба­ли­за­ция­и­Рос­сия:­Со­ци­о­ло­ги­че­с­кий­ана­лиз.­–­М.,­2006.­–­С.24;­ Лу ка шук И.И.­Гло­ба­ли­за­ция,­го­су­дар­ст­во,­пра­во,­XXI­век.­М.,­2000.­–­С.­12.­2. Яж бо­ ров ская И.С.­Гло­ба­ли­за­ция­и­опыт­транс­фор­ма­ции­в­стра­нах­Цен­т­раль­но-­и­Юго-Вос- точ­ной­Ев­ро­пы.­– М.:­"Academia",­2008.­–­С.186.­3.­Квик М.­Бу­ду­щее­го­су­дар­ст­ва­все­об- ще­го­бла­го­со­сто­я­ния:­ев­ро­пей­ская­пер­спек­ти­ва­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].-­Ре­жим­до­сту­пу:­ http://dialogs.org.ua/crossroad_full.php?m_id=20748­4.­Аи то ва Г.Ш.­Но­вое­в­по­ни­ма­нии­ спра­вед­ли­во­с­ти­в­эпо­ху­гло­ба­ли­за­ции:­со­ци­аль­но-фи­ло­соф­ский­ана­лиз:­Ав­то­реф.­дис.­ ...­ канд.­ фи­ло­соф.­ На­ук.­ –­М.:­ Ин-т­ фи­ло­со­фии­ РАН,­ 2011.­ –­ С.3-4.­ 5.­Ко чет ков В., Ко чет ко ва Л.­ Со­ци­аль­ное­ го­су­дар­ст­во­ и­ ми­ро­вой­ кри­зис:­ па­ра­диг­ма­ пре­одо­ле­ния­ // Власть.­ –­ 2009.­ –­№3.­ –­С.13.­6.­Ха бер мас Ю.­По­ли­ти­че­с­кие­ ра­бо­ты.­ –­М.:­Прак­сис,­ 2005.­–­С.97. 7.­Rosanvallon P.­La­nouvelle­question­sociale:­Repenser­L'Etat­Providence.­P.:­ Ed.­Du­ Seuil,­ 1995; Bourdieu P.­ L'essence­ du­ nйolibйralisme­ //­ Le­Monde­Diplo­matique.­ Mars.­–­1998;­Май ер Т. Го де с берг­и­да­лее:­но­вая­со­ци­ал-де­мо­кра­тия­//­Ми­ро­вая­эко­но- ми­ка­и­меж­ду­на­род­ные­от­но­ше­ния.­–­2000.­–­№­6. 8. Ша мо ва­Л.Г. Со ци аль ное го су дар­ ст во. Ис то рия. Со вре мен ность //­Рос­сия:­путь­к­со­ци­аль­но­му­го­су­дар­ст­ву­/­Ма­те­ри­а­лы­ Все­рос­сий­ской­на­уч­ной­кон­фе­рен­ции­(Моск­ва,­6­ию­ня­2008­г.).­—­М.:­На­уч­ный­экс­перт,­ 2008.­–­С.­391. 9.­Бек У.­Что­та­кое­гло­ба­ли­за­ция?­/­Пер.­с­нем.­А.­Гри­го­рь­е­ва­и­В.­Се­дель- ни­ка.—­М.:­Про­гресс-Тра­ди­ция,­ 2001.­—­С.9-10.­10. Там же. –­С.19-20.­11.­Мар тин Г.­П., Шу ман Х.­За­пад­ня­гло­ба­ли­за­ции.­Ата­ка­на­про­цве­та­ние­и­де­мо­кра­тию.­–­М.,­Аль- пи­на,­2001.­–­С.102.­12. Ко­чет­ков­В.В.­Со­ци­аль­ное­го­су­дар­ст­во­и­гло­ба­ли­за­ция­//­Юри- с­пру­ден­ция.­–­М.:­Изд-во­РГГУ,­2009.­–­№13.­–­С.42-43.­13. Мар тин Г.­П., Шу ман Х.­ За­пад­ня­гло­ба­ли­за­ции.­Ата­ка­на­про­цве­та­ние­и­де­мо­кра­тию.­М.,­Аль­пи­на,­2001.-­С.299.­ 14.­Лин сди Б.­ Гло­ба­ли­за­ция:­ по­вто­ре­ние­ прой­ден­но­го.­Не­о­пре­де­лен­ное­ бу­ду­щее­ гло- баль­но­го­ка­пи­та­лиз­ма.-­М.:­ИРИ­СЭН,­2006.-­С.11.­15.­Алек сан д ро ва А.В.­Пер­спек­ти­вы­ раз­ви­тия­тру­до­во­го­и­со­ци­аль­но­го­пра­ва­в­ус­ло­ви­ях­гло­ба­ли­за­ции­//­Пра­ва­че­ло­ве­ка­в­ Рос­сии­и­за­ру­бе­жом:­Ма­те­ри­а­лы­меж­ду­на­род­ных­на­уч­но-прак­ти­че­с­ких­кон­фе­рен­ций.­ –­М.,­2007.­–­С.­303.­16.­Ж. Мер ка дер Уги на.­Текст­до­кла­да­см.­на­сай­те­Цен­т­ра­срав­ни- тель­но­го­ тру­до­во­го­ и­ со­ци­аль­но­го­ пра­ва­ при­ Уни­вер­си­те­те­ Бор­до­ IV­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://­ comptrasec.u-bordeaux4.fr/static/SEMINAIRES.2005. htm.­17.­Алек сан д ро ва А.В.­Ев­ро­пей­ское­со­ци­аль­ное­за­ко­но­да­тель­ст­во­и­вы­зо­вы­гло­ба- ли­за­ции­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://uristrus.narod.ru/articles2/­ Alexandrova_Evrop_soc_zakvo.doc­18.­Там­же.­19.­Ко чет ков В., Ко чет ко ва Л.­Со­ци­аль- ное­го­су­дар­ст­во­и­ми­ро­вой­кри­зис:­па­ра­диг­ма­пре­одо­ле­ния­ // Власть.­–­2009.­–­№3.­–­ С.16.­20.­Ко­чет­ков­В.В.­Со­ци­аль­ное­го­су­дар­ст­во­и­гло­ба­ли­за­ция//­Юри­с­пру­ден­ция.­–­М.:­ Изд-во­РГГУ,­2009.­–­№13.­–­С.53.­21.­Родіонов О.В.Фор­му­ван­ня­кон­цепції­соціаль­ної­ відповідаль­ності­ підприємства [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www. nbuv.gov.ua/e-journals/vsunud/­2009-6E/­09rovsvp.htm;­Ри мар І.­Соціаль­но-відповідаль­не­ ве­ден­ня­бізне­су­та­ре­пу­тація­підприємства­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­22. Меж ду на род ная эко­но­ми­ки­ и­ меж­ду­на­род­ные­ от­но­ше­ния.­ –­ 2001.­ –­№­ 6.­ –­ С.­ 111.­ 23. Moreau M.­A.­ Normes­sociales,­droit­du­travail­et­mondialisation.­–­Paris:­DALLOZ,­2006.­–­P.­11.­24.­Ро ик В.­Эво­лю­ция­пен­си­он­ных­си­с­тем:­ми­ро­вые­тен­ден­ции­и­опыт­Рос­сии­//­Че­ло­век­и­труд.­ –­2008.­–­№­8.­–­С.­18.­25.­Алек сан д ро ва А.В.­Ев­ро­пей­ское­со­ци­аль­ное­за­ко­но­да­тель­ст­во­ и­вы­зо­вы­гло­ба­ли­за­ции­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://uristrus.narod.ru/ articles2/Alexandrova_Evrop_soc_zakvo.­Doc­26.­Оба ма Б.­Дер­зость­на­деж­ды:­Мыс­ли­о­ воз­рож­де­нии­аме­ри­кан­ской­меч­ты.­–­СПб:­Из­да­тель­ский­дом­«Аз­бу­ка-клас­си­ка»,­2008.­ –­С.65. 556 Держава і право • Випуск 55

Ähnliche Einträge