Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України

Аналізуються в історичній ретроспективі закріплені конституціями, актами конституційного характеру та законами України норми, які визначають сутність терміна «референдум». Акцентується на політико-правових особливостях їх внесення, доцільності та перспективі оновлення....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Де­рев’ян­ко, С.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64555
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України / С.М. Де­рев’ян­ко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 570-575. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-64555
record_format dspace
spelling irk-123456789-645552014-06-17T03:01:57Z Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України Де­рев’ян­ко, С.М. Політичні науки Аналізуються в історичній ретроспективі закріплені конституціями, актами конституційного характеру та законами України норми, які визначають сутність терміна «референдум». Акцентується на політико-правових особливостях їх внесення, доцільності та перспективі оновлення. Анализируются в исторической ретроспективе закрепленные конституциями, актами конституционного характера и законами Украины нормы, определяющие сущность термина «референдум». Акцентируется на политико-правовых особенностях их внесения, целесообразности и перспективе обновления. The article highlights the norms confirmed by the Constitutions, Constitutional acts and the Ukrainian laws in the historical retrospection which define the essence of the term «referendum». Political and legal peculiarities of the adoption, expediency and future updation are emphasized. 2012 Article Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України / С.М. Де­рев’ян­ко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 570-575. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64555 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Де­рев’ян­ко, С.М.
Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України
Держава і право
description Аналізуються в історичній ретроспективі закріплені конституціями, актами конституційного характеру та законами України норми, які визначають сутність терміна «референдум». Акцентується на політико-правових особливостях їх внесення, доцільності та перспективі оновлення.
format Article
author Де­рев’ян­ко, С.М.
author_facet Де­рев’ян­ко, С.М.
author_sort Де­рев’ян­ко, С.М.
title Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України
title_short Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України
title_full Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України
title_fullStr Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України
title_full_unstemmed Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України
title_sort політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах україни
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64555
citation_txt Політико-правові особливості визначення терміна «референдум» у законодавчих актах України / С.М. Де­рев’ян­ко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 570-575. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT derevânkosm polítikopravovíosoblivostíviznačennâtermínareferendumuzakonodavčihaktahukraíni
first_indexed 2025-07-05T15:10:48Z
last_indexed 2025-07-05T15:10:48Z
_version_ 1836820200605876224
fulltext © ДЕ РЕВ’ЯН КО СЕРГІЙ МИ РО НО ВИЧ – КАН ДИ ДАТ ІСТО РИЧ НИХ НА УК, ПРО ФЕ СОР ІНСТИ ТУ ТУ ІСТОРІЇ І ПОЛІТО ЛОГІЇ ПРИ КАР- ПАТСЬ КО ГО НАЦІОНАЛЬ НО ГО УНІВЕР СИ ТЕ ТУ ІМЕНІ ВА СИ ЛЯ СТЕ- ФА НИ КА. С.­М.­ДЕ­РЕВ’ЯН­КО­ ПОЛІТИ КО­ПРА ВОВІ ОСОБ ЛИ ВОСТІ ВИЗ НА ЧЕН НЯ ТЕРМІНА «РЕ ФЕ РЕН ДУМ» У ЗА КО НО ДАВ ЧИХ АК ТАХ УК РАЇНИ Аналізу ють ся в істо ричній ре т ро спек тиві закріплені кон сти туціями, ак та ми кон­ сти туційно го ха рак те ру та за ко на ми Ук раїни нор ми, які виз на ча ють сутність терміна «ре фе рен дум». Ак цен тується на політи ко­пра во вих особ ли во с тях їх вне сен ня, доцільності та пер спек тиві онов лен ня. Клю­чові­сло­ва: кон сти туція, за кон, ре фе рен дум, все на род не го ло су ван ня. Ана ли зи ру ют ся в ис то ри че с кой ре т ро спек ти ве за креп лен ные кон сти ту ци я ми, ак та ми кон сти ту ци он но го ха рак те ра и за ко на ми Ук ра и ны нор мы, оп ре де ля ю щие сущ­ ность тер ми на «ре фе рен дум». Ак цен ти ру ет ся на по ли ти ко­пра во вых осо бен но с тях их вне се ния, це ле со об раз но с ти и пер спек ти ве об нов ле ния. Клю­че­вые­сло­ва: кон сти ту ция, за кон, ре фе рен дум, все на род ное го ло со ва ние. The article highlights the norms confirmed by the Constitutions, Constitutional acts and the Ukrainian laws in the historical retrospection which define the essence of the term «refer­ endum». Political and legal peculiarities of the adoption, expediency and future updation are emphasized. Key­words: constitution, law, referendum, popular vote. Ба­зо­вим­еле­мен­том­національ­ної­кон­сти­туційної­мо­делі­ре­фе­рен­ду­му­(однієї­­ з­ провідних­ форм­ без­по­се­ред­нь­о­го­ здійснен­ня­ вла­ди­ на­ро­дом)­ є­ сам­ термін­ «ре­фе­рен­дум»,­ у­ виз­на­ченні­ яко­го­ відо­б­ра­жа­ють­ся­ йо­го­ істотні­ вла­с­ти­вості­ як­ політи­ко-пра­во­во­го­фе­но­ме­на.­ Ро­зуміння­ ре­фе­рен­ду­му­ впро­довж­ століть­ і­ до­нині­ є­ не­од­но­знач­ним,­ що­ зу­мов­люється­різним­трак­ту­ван­ням­сутнісних­за­сад­дер­жа­во­тво­рен­ня­на­кож­но­му­ з­ відрізків­ істо­рич­но­го­ ча­су,­ ідеї­ на­род­но­го­ су­ве­реніте­ту­ та­ ре­фе­ренд­ної­ де­мо- кратії­(фор­ми­її­ви­я­ву).­Це­спри­чи­ни­ло­поліваріантність­підходів­до­ос­мис­лен­ня­ ре­фе­рен­ду­му­ в­ політи­ко-пра­вовій­ думці­ та­ кон­сти­туційних­ при­пи­сах­ й­ інших­ за­ко­но­дав­чих­нор­мах,­що­ча­сом­по­за­дек­ла­рацією­пріори­тет­ності­цієї­фор­ми­без- по­се­ред­ньої­де­мо­кратії­ніве­лю­ва­ли­мож­ли­вості­та­дієвість­її­за­сто­су­ван­ня.­ Термін­«ре­фе­рен­дум»­не­тільки­міцно­увійшов­в­ук­раїнське­національ­не­за­ко- но­дав­ст­во,­юри­дич­ну­й­політо­логічну­на­уку,­в­ос­танні­ро­ки­він­став­що­ден­ним­ фігу­ран­том­ політич­но­го­ дис­кур­су,­ ус­та­ле­ним­ за­со­бом­ політич­ної­ ко­мунікації.­ Змістовні­ виз­на­чен­ня­ цьо­го­ терміна­ сфор­му­ль­о­вані­ у­ пра­цях­ Г.М.­ Во­лянсь­кої,­­ В.В.­ Ко­пей­чи­ко­ва,­ Л.Т.­ Кри­вен­ко,­ Б.Л.­ Кух­ти,­ М.І.­ Ма­лиш­ка,­ О.Г.­ Му­ра­ши­на,­­ М.В.­Оніщу­ка,­В.Ф.­По­горілка,­С.Г.­Ря­бо­ва,­А.П.­Та­ра­но­ва,­В.Л.­Фе­до­рен­ка,­­П.П.­ Шлях­ту­на,­А.О.­Ян­чу­ка,­О.І.­Юри­с­товсь­ко­го­та­інших­вче­них,­ен­цик­ло­пе­дич­них­ ви­дан­нях­і­слов­ни­ках­з­пра­ва­та­політо­логії.­Од­нак­на­ве­дені­тлу­ма­чен­ня­істот­но­ різнять­ся,­що­зу­мов­ле­но­не­од­но­значністю­ро­зуміння­істот­них­рис­цьо­го­інсти­ту­ту­ вче­ни­ми-прав­ни­ка­ми­й­політо­ло­га­ми.­До­то­го­ж­цілісно­го­виз­на­чен­ня­ре­фе­рен­ду- 570 Держава і право • Випуск 55 му­не­містить­чин­на­Кон­сти­туція­Ук­раїни,­до­сить­вузь­ким­­є­й­на­ве­де­не­в­чин­но- му­За­коні­Ук­раїни­«Про­все­ук­раїнський­та­місцеві­ре­фе­рен­ду­ми». То­му­ з’ясу­ван­ня­ особ­ли­во­с­тей­ ро­зуміння­ за­ко­но­дав­цем­ терміна­ «ре­фе­рен- дум»,­доцільності­та­пер­спек­ти­ви­йо­го­онов­лен­ня­ви­дається­на­уко­во­­і­прак­тич­но­ ва­го­мим.­ Перші­ спро­би­ вве­с­ти­ до­ вжит­ку­ в­ ук­раїнське­ національ­не­ за­ко­но­дав­ст­во­ термін­ «ре­фе­рен­дум»­ відне­се­мо­ до­ часів­ Ук­раїнської­ національ­ної­ ре­во­люції­ 1917-1920­рр.­Так,­«Ста­тут­про­дер­жав­ний­устрій,­пра­ва­і­воль­но­с­ти­Ук­раїнської­ На­род­ньої­Ре­с­публіки­(Кон­сти­туція­УНР)»­не­вжи­ває­терміна­«ре­фе­рен­дум»,­про- те­містить­по­ло­жен­ня,­які­да­ють­підста­ви­твер­ди­ти­про­праг­нен­ня­йо­го­ав­торів­ за­про­ва­ди­ти­цю­фор­му­на­род­но­го­во­ле­ви­яв­лен­ня.­Ст.­32­Кон­сти­туції­УНР­вста- нов­лю­ва­ло­ся,­що­«до­час­но­Все­на­родні­Збо­ри­роз­пу­с­ка­ють­ся­їхньою­по­ста­но­вою,­ а­та­кож­во­лею­на­ро­ду,­ви­яв­ле­ною­не­менш,­як­трьо­ма­міліона­ми­ви­борців,­пи­са- ни­ми­за­ява­ми,­пе­ре­да­ни­ми­че­рез­гро­ма­дян­Су­дові,­ко­т­рий­по­провірці­пра­во­силь- но­с­ти,­повідо­мляє­про­це­до­ма­ган­ня­Все­на­родні­Збо­ри»1. Ци­то­ва­не­по­ло­жен­ня­ за­ своєю­ сут­тю­ є­ яви­щем,­ яке­ сьо­годні­ кон­сти­туційно­ виз­на­че­но­ як­ «ініціюван­ня­ все­ук­раїнсько­го­ ре­фе­рен­ду­му­ за­ на­род­ною­ ініціати- вою».­Для­порівнян­ня­на­ве­де­мо­текст­ча­с­ти­ни­дру­гої­ст.­72­чин­ної­Кон­сти­туції­ Ук­раїни:­«Все­ук­раїнський­ре­фе­рен­дум­про­го­ло­шується­за­на­род­ною­ініціати­вою­ на­ви­мо­гу­не­менш­як­трьох­мільйонів­гро­ма­дян­Ук­раїни,­які­ма­ють­пра­во­го­ло­су,­ за­умо­ви,­що­підпи­си­що­до­при­зна­чен­ня­ре­фе­рен­ду­му­зібра­но­не­менш­як­у­двох­ тре­ти­нах­об­ла­с­тей­і­не­менш­як­по­сто­ти­сяч­підписів­у­кожній­об­ласті»2. Інші­кон­сти­туції­(ак­ти­кон­сти­туційно­го­ха­рак­те­ру)­Ук­раїнської­На­род­ної­Ре­с- публіки,­Ук­раїнської­Дер­жа­ви­періоду­Ге­ть­ма­на­ту,­Західно-Ук­раїнської­На­род­ної­ Ре­с­публіки­та­Ук­раїнської­На­род­ної­Ре­с­публіки­періоду­Ди­рек­торії,­що­засвідчує­ ре­тель­ний­їх­аналіз,­за­га­лом­не­пе­ред­ба­ча­ють­мож­ли­вості­за­сто­су­ван­ня­­у­кон­сти- туційно­му­ про­цесі­ цьо­го­ інсти­ту­ту­ без­по­се­ред­ньої­ де­мо­кратії,­ що­ зу­мов­ле­но­ особ­ли­во­с­тя­ми­ тво­рен­ня­ національ­ної­ ук­раїнської­ дер­жав­ності­ на­ по­чат­ку­ ХХ­ ст.,­та­й­самі­ак­ти­ма­ли­швид­ше­дек­ла­ра­тив­ний,­ніж­ре­аль­но­нор­ма­тив­ний­ха­рак- тер,­є­рад­ше­пам’ят­ка­ми­політи­ко-пра­во­вої­дум­ки.­ То­му­при­вер­тає­ува­гу­пер­ша­спро­ба­ви­ко­ри­с­тан­ня­в­ук­раїнській­політи­ко-пра- вовій­ тра­диції­ терміна­ «ре­фе­рен­дум»­ у­ відо­мих­ кон­сти­туційних­ про­ек­тах­ то­го­ ча­су.­ Так,­ у­ ав­торсь­ко­му­ «Про­екті­ кон­сти­туції­ (Ос­нов­них­ дер­жав­них­ за­конів)­ Ук­раїнської­На­род­ньої­Ре­с­публіки»,­ство­ре­но­му­1920­р.­ук­раїнським­прав­ни­ком­ про­фе­со­ром­О.О.­Ей­хель­ма­ном­(1854-1943),­де­таль­но­обґрун­то­ва­на­ідея­на­род­но- го­су­ве­реніте­ту,­фор­мою­ре­алізації­якої,­на­йо­го­дум­ку,­є­послідо­вне­за­сто­су­ван­ня­ «пра­ва­ ре­фе­рен­ду­му­на­ро­ду».­Під­ним­ вче­ний­ро­зуміє­ «пра­во­ без­по­се­ред­нь­о­го­ на­род­нь­о­го­го­ло­со­ван­ня­для­вирішен­ня­не­тільки­пи­тань,­що­сто­су­ють­ся­до­змін­ у­змісті­кон­сти­туції­–­Ос­нов­но­го­Дер­жав­но­го­За­ко­ну­–­але­фа­куль­та­тив­но­ і­для­ вирішен­ня­пи­тань­зви­чай­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва,­а­та­кож­де­я­ких­пи­тань­з­об­ся­гу­дер- жав­но­го­правління»3.­По­ло­жен­ня­про­ек­ту­кон­крет­но­виз­на­ча­ють­пред­мет­і­умо­ви­ про­ве­ден­ня­ре­фе­рен­ду­му,­по­ря­док­вве­ден­ня­ в­дію­йо­го­рішень.­Ок­ремі­ су­часні­ дослідни­ки­ вва­жа­ють­ відо­мо­го­ вче­но­го-прав­ни­ка­ пред­став­ни­ком­ національ­но- дер­жав­ниць­ко­го­на­пря­му­й­в­ук­раїнській­політо­логії. Се­ред­актів­кон­сти­туційно­го­за­ко­но­дав­ст­ва­ЗУНР­вирізняється­ство­ре­ний­­у­ то­му­ж­1920­р.­спеціаль­но­на­за­мов­лен­ня­Пре­зи­ден­та­ЗУНР,­док­то­ра­пра­ва­­Є.О.­ Пе­т­ру­ше­ви­ча­ (1863-1940),­про­ект­під­на­звою­«Кон­сти­туція­Західно-Ук­раїнської­ На­род­ної­ Ре­с­публіки»4.­ Йо­го­ ав­тор­ –­ виз­нач­ний­ ук­раїнський­ вче­ний-пра­во­зна- 571Юридичні і політичні науки вець,­ гро­мадсь­кий­ і­ політич­ний­ діяч­С.С.­Дністрянсь­кий­ (1870-1935).­ Сутність­ ре­фе­рен­ду­му­як­пра­во­во­го­інсти­ту­ту­сфор­му­ль­о­ва­на­ав­то­ром­та­ким­чи­ном:­«На- род­ви­ра­жає­свою­во­лю­че­рез­пред­став­ників­у­формі­за­конів­або­без­по­се­ред­ньо­у­ формі­ ре­фе­рен­думів­ (на­род­них­ рішень).­ За­ко­ни­ ви­да­ють­ся­ пред­став­ниць­ки­ми­ ор­га­на­ми,­­а­на­родні­рішен­ня­прий­ма­ють­ся­на­род­ни­ми­з’їзда­ми­(збо­ра­ми)»­(аб­зац­ пер­ший­­§­53)5.­За­ува­жи­мо,­що­у­на­ве­де­но­му­фор­му­лю­ванні­та­далі­в­тексті­про- ек­ту­ ­ С.С.­Дністрянсь­кий­ ос­нов­ною­ сутнісною­ оз­на­кою­ ре­фе­рен­ду­му­ виз­на­чає­ прий­нят­тя­ рішень­ на­ро­дом­ шля­хом­ го­ло­су­ван­ня,­ що­ відповідає­ то­го­час­но­му­ й­ новітньо­му­ ро­зумінню­ сут­ності­ ре­фе­рен­ду­му.­ С.С.­ Дністрянсь­кий­ роз­гля­дає­ ре­фе­рен­дум­фак­тич­но­ як­ постійно­ діючий­ інсти­тут,­ ви­пи­сав­ши­ у­ §­ 80­ про­ек­ту­ ме­ту­ та­ стро­ки­ йо­го­ про­ве­ден­ня.­ «Для­ без­по­се­ред­нь­о­го­ ви­ра­жен­ня­ за­галь­но­го­ во­ле­ви­яв­лен­ня­по­винні­скли­ка­ти­ся­За­галь­но­на­родні­Збо­ри­як­збо­ри­гро­ма­дян,­що­ ма­ють­пра­во­ го­ло­су»,­ за­стеріга­ю­чи,­що­«про­склад­За­галь­но­на­род­них­Зборів,­ а­ та­кож­про­участь­у­ньо­му­гро­ма­дян­по­ви­нен­бу­ти­прий­ня­тий­ос­нов­ний­за­кон­пер- шою­На­род­ною­Па­ла­тою­відра­зу­ж­після­її­скли­кан­ня»­(аб­зац­п’ятий­§­80­про­ек- ту)6.­Са­ме­ці­На­родні­Збо­ри,­на­дум­ку­львівсько­го­вче­но­го-прав­ни­ка,­нині­–­судді­ Кон­сти­туційно­го­Су­ду­Ук­раїни­П.Б.­Сте­цю­ка,­є­«ре­фе­рен­ду­мом»7.­ Од­нак­не­виз­на­че­ним­у­цих­про­ек­тах­є­ме­ханізм­ре­алізації­пра­ва­гро­ма­дян­на­ участь­ у­ ре­фе­рен­думі:­ оче­вид­но­ йдеть­ся­ не­ про­ го­ло­су­ван­ня­ всіх­ гро­ма­дян,­ а­ ли­ше­об­ра­них­ни­ми­пред­став­ниць­ких­ус­та­нов.­Про­те­сам­факт­виз­нан­ня­мож­ли- вості­ви­ко­ри­с­тан­ня­ре­фе­рен­ду­му­як­фор­ми­без­по­се­ред­нь­о­го­во­ле­ви­яв­лен­ня­на­ро- ду­є­свідчен­ням­ро­зуміння­ав­то­ра­ми­цих­про­ектів­де­мо­кра­тич­ної­спря­мо­ва­ності­ політич­но­го­ус­т­рою­у­май­бут­нь­о­му­су­ве­рен­ної­Ук­раїнської­дер­жа­ви. Перші­ ра­дянські­ кон­сти­туції­ –­ «Кон­сти­туція­ Ук­раїнської­ Соціялістич­ної­ Ра­дянсь­кої­Ре­с­публіки»­(прий­ня­та­14­бе­рез­ня­1919­р.)­та­«Кон­сти­туція­(Ос­нов­ний­ За­кон)­Ук­раїнської­Соціялістич­ної­Ра­дянсь­кої­Ре­с­публіки»­ (прий­ня­та­15­трав­ня­ 1929­ р.)­ –­ дек­ла­ру­ва­ли­ вста­нов­лен­ня­ дик­та­ту­ри­ місько­го­ та­ сільсько­го­ про­ле- таріату,­по­вно­влад­дя­рад­робітни­чих,­сол­датсь­ких­і­чер­во­но­армійських­де­пу­татів.­ Єди­ною­фор­мою­без­по­се­ред­ньої­де­мо­кратії­бу­ли­ви­бо­ри,­про­те­ви­бор­чим­пра­вом­ наділя­ли­ся­тільки­пра­цю­ючі.­ Виз­на­чен­ня­ сут­ності­ терміна­ «ре­фе­рен­дум»­ у­ ра­дянсь­кий­ час­ дослідни­ки­ ча­сом­ пов’язу­ють­ із­ йо­го­ офіційним­ виз­нан­ням­ у­ Кон­сти­туції­ СРСР­ 1936­ р.­ (пункт­«д»­ст.­49)­та­кон­сти­туціях­со­юз­них­ре­с­публік,­зо­к­ре­ма­Кон­сти­туції­УРСР­ 1937­р.­(пункт­«в»­ст.­30)8.­Спра­вед­ли­ви­ми,­вва­жаємо,­є­за­пе­ре­чен­ня­­Л.Т.­Кри­вен- ко­що­до­то­го,­що­«ре­фе­рен­дум­як­інсти­тут,­суть­яко­го­–­все­на­род­не­го­ло­су­ван­ня,­ Кон­сти­туція­1937­р.­не­закріплю­ва­ла»9.­Пред­мет­та­ко­го­опи­ту­ван­ня­ні­цією­кон- сти­туцією,­ні­інши­ми­за­ко­но­дав­чи­ми­ак­та­ми­то­го­ча­су­не­був­виз­на­че­ний. Роз­ме­жу­ван­ня­ре­фе­рен­ду­му­та­все­на­род­но­го­об­го­во­рен­ня­як­різних­форм­без- по­се­ред­ньої­де­мо­кратії­у­кон­сти­туційно-пра­во­вих­досліджен­нях­пов’язу­ють­із­їх­ ок­ре­мим­закріплен­ням­у­«Кон­сти­туції­(Ос­нов­но­му­За­коні)­Ук­раїнської­Ра­дянсь- кої­Соціалістич­ної­Ре­с­публіки»,­прий­нятій­20­квітня­1978­р.10,­ст.­5­якої­дек­ла­ру- ва­ла:­«най­важ­ливіші­пи­тан­ня­дер­жав­но­го­жит­тя­ви­но­сять­ся­на­все­на­род­не­об­го- во­рен­ня,­ а­ та­кож­ став­лять­ся­ на­ все­на­род­не­ го­ло­су­ван­ня­ (ре­фе­рен­дум)».­ Важ- ливість­ кон­сти­туційно­го­ закріплен­ня­ інсти­ту­ту­ ре­фе­рен­ду­му­ є­ без­сумнівною,­ про­те­про­ве­ден­ня­все­на­род­но­го­ го­ло­су­ван­ня­прак­тич­но­бу­ло­ма­лой­мовірним­ ­ з­ ог­ля­ду­на­при­чи­ни­пра­во­во­го­й­політич­но­го­ха­рак­те­ру.­До­то­го­ж­кон­сти­туція­не­ виз­на­ча­ла­ кон­крет­но­ видів­ і­ пред­ме­та­ ре­фе­рен­ду­му,­ ок­рес­лив­ши­ ос­танній­ уза- галь­ню­ю­чим­сло­во­спо­лу­чен­ням­«най­важ­ливіші­пи­тан­ня­дер­жав­но­го­жит­тя».­Ст.­ 572 Держава і право • Випуск 55 46­ вка­зує­ на­ мож­ливість­ участі­ гро­ма­дян­ у­ прий­нятті­ за­конів,­ а­ ст.­ 97­ за­ко­но- творчість­ гро­ма­дян­ пря­мо­ пов’язує­ із­ ре­фе­рен­ду­мом:­ «За­ко­ни­Ук­раїнської­ РСР­ прий­ма­ють­ся­ Вер­хов­ною­ Ра­дою­ Ук­раїнської­ РСР­ або­ на­род­ним­ го­ло­су­ван­ням­ (ре­фе­рен­ду­мом)»,­що­про­во­дить­ся­за­рішен­ням­Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїнської­РСР»­ (ча­с­ти­на­чет­вер­та).­Тут­же­на­зва­но­і­суб’єкт­при­зна­чен­ня­та­ко­го­ре­фе­рен­ду­му­–­ Вер­хов­на­ Ра­да­ Ук­раїнської­ РСР­ як­ най­ви­щий­ ор­ган­ дер­жав­ної­ вла­ди­ (ча­с­ти­на­ пер­ша).­Про­те ме­ханізму­ре­алізації­цьо­го­пра­ва­ні­ця­кон­сти­туція,­ні­інші­за­ко­но- давчі­ ак­ти­ то­го­ ча­су­ не­ місти­ли.­ По­ряд­ із­ по­нят­тям­ «все­на­род­не­ го­ло­су­ван­ня­ (ре­фе­рен­дум)»­(ст.­5)­у­цій­Кон­сти­туції­вжи­вається­як­то­тож­не­по­нят­тя­«на­род­не­ го­ло­су­ван­ня­(ре­фе­рен­дум)»­(ча­с­ти­на­чет­вер­та­ст.­97),­а­та­кож­«все­на­род­не­го­ло- су­ван­ня»­(ча­с­ти­на­дру­га­ст.­46).­ Особ­ли­ве­ зна­чен­ня­ для­ фор­му­ван­ня­ національ­ної­ кон­сти­туційної­ мо­делі­ ре­фе­рен­ду­му­ма­ють­по­ло­жен­ня­«Дек­ла­рації­про­дер­жав­ний­су­ве­ренітет­Ук­раїни»­ від­16­лип­ня­1990­р.­Зва­жа­ю­чи­на­йо­го­си­лу­і­вплив­на­зміни­в­суспільстві,­прав- ни­ки­ відно­сять­ цей­політич­ний­ за­ своїм­ ха­рак­те­ром­до­ку­мент­ до­ актів­ кон­сти- туційно­го­зна­чен­ня.­Сам­термін­«ре­фе­рен­дум»­у­до­ку­менті­не­вжи­вається,­про­те­ прин­ци­по­во­важ­ли­вим­є­виділен­ня­ок­ре­мо­го­розділу­ІІ­«На­ро­до­влад­дя»­та­дек­ла- ру­ван­ня­в­ньо­му­прин­ци­пу­«по­вно­влад­дя­на­ро­ду­Ук­раїни»,­яке­«ре­алізується­на­ ос­нові­Кон­сти­туції­Ре­с­публіки­як­без­по­се­ред­ньо,­так­і­че­рез­на­род­них­де­пу­татів,­ об­ра­них­до­Вер­хов­ної­Ра­ди­і­місце­вих­Рад­Ук­раїнської­РСР»11. Термін­ ре­фе­рен­дум­ є­ клю­чо­вим­ у­ прий­ня­то­му­ 3­ лип­ня­ 1991­ р.­ За­коні­ Ук­раїнської­РСР­«Про­все­ук­раїнський­та­місцеві­ре­фе­рен­ду­ми» за­№­1286-ХІІ:­ «Ре­фе­рен­дум­–­це­спосіб­прий­нят­тя­ гро­ма­дя­на­ми­Ук­раїни­шля­хом­го­ло­су­ван­ня­ за­конів­Ук­раїни,­інших­рішень­з­важ­ли­вих­пи­тань­за­галь­но­дер­жав­но­го­і­місце­во- го­ зна­чен­ня»12.­ З­ ура­ху­ван­ням­ ча­су­ і­ умов­ йо­го­ прий­нят­тя­ виз­на­чен­ня­ до­сить­ чітке­­і­містке.­При­нагідно­за­ува­жи­мо,­що­ще­до­прий­нят­тя­цьо­го­За­ко­ну­по­нят­тя­ «на­род­не­ го­ло­су­ван­ня­ (ре­фе­рен­дум)»­ зустрічаємо­ у­ по­ста­нові­ Вер­хов­ної­ Ра­ди­ Ук­раїнської­РСР­від­17­жовт­ня­1990­р.,­яка­на­ви­мо­гу­сту­дентів,­що­про­во­ди­ли­ го­ло­ду­ван­ня­в­м.­Києві­з­2­жовт­ня­1990­р.,­взя­ла­на­се­бе­зо­бов’язан­ня­«в­1991­році­ про­ве­с­ти­в­Ук­раїнській­РСР­на­род­не­го­ло­су­ван­ня­(ре­фе­рен­дум)­з­пи­тан­ня­довіри­ Вер­ховній­Раді­Ук­раїнської­РСР­два­над­ця­то­го­скли­кан­ня­і­за­йо­го­ре­зуль­та­та­ми­ виріши­ти­пи­тан­ня­про­про­ве­ден­ня­но­вих­ви­борів­до­кінця­ро­ку»­(аб­зац­дру­гий­ пунк­ту­1)13. Про­те­ по­ло­жен­ня­ Дек­ла­рації,­ як­ і­ нові­ підхо­ди­ до­ ро­зуміння­ ре­фе­рен­ду­му,­ ви­пи­сані­у­на­зва­но­му­за­коні,­вва­жаємо,­не­знай­ш­ли­на­леж­но­го­відо­б­ра­жен­ня­­у­ ре­дакції­Кон­сти­туції­Ук­раїни­(ста­ном­на­21­ве­рес­ня­1994­р.)­–­зберіга­ли­ся­на­звані­ нор­ми­Кон­сти­туції­Ук­раїнської­РСР­1978­ро­ку,­хо­ча­вве­де­но­й­низ­ку­но­вел.­Для­ ро­зуміння­ сут­ності­ ре­фе­рен­ду­му­ важ­ли­вим­ є­ по­ло­жен­ня­ про­ те,­ що­ «най­важ- ливіші­ пи­тан­ня­ ре­с­публікансь­ко­го­ і­ місце­во­го­ зна­чен­ня­ вирішу­ють­ся­ на­ сесіях­ Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїни,­Ав­то­ном­ної­Ре­с­публіки­Крим,­місце­вих­Рад­на­род­них­ де­пу­татів­ або­ ви­но­сять­ся­ ни­ми­ на­ ре­фе­рен­дум»­ (ча­с­ти­на­ пер­ша­ ст.­ 80)14.­ Та­ке­ фор­му­лю­ван­ня­фак­тич­но­закріплю­ва­ло­пред­мет­ре­фе­рен­ду­му,­а­та­кож­пе­ред­ба­ча- ло­мож­ливість­про­ве­ден­ня­місце­вих­ре­фе­рен­думів. У­Кон­сти­туції­Ук­раїни­1996­р.­сутність­цієї­дефініції­пря­мо­не­виз­на­че­на,­про- те­во­на,­вва­жаємо,­ча­ст­ко­во­роз­кри­вається­че­рез­ок­ремі­йо­го­нор­ми,­ви­пи­сані­по­ всьо­му­ тек­с­ту­ Ос­нов­но­го­ За­ко­ну­ дер­жа­ви.­ На­сам­пе­ред­ під­ ре­фе­рен­ду­мом­ ро­зуміється­«все­на­род­не­го­ло­су­ван­ня».­По­нят­тя­це­на­ве­де­не­у­пре­ам­булі­до­чин- ної­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни,­ де­ на­го­ло­шується:­ «ке­ру­ю­чись­ Ак­том­ про­го­ло­шен­ня­ 573Юридичні і політичні науки не­за­леж­ності­Ук­раїни­від­24­серп­ня­1991­ро­ку,­схва­ле­ним­1­груд­ня­1991­р.­все­на- род­ним­ го­ло­су­ван­ням».­ Йдеть­ся­ про­ все­ук­раїнський­ ре­фе­рен­дум,­ який­ на­дав­ ви­щої­ легітим­ності­ не­за­лежній­ Ук­раїнській­ дер­жаві.­ У­ ча­с­тині­ першій­ ст.­ 38­ закріпле­но,­що­«гро­ма­дя­ни­ма­ють­пра­во­бра­ти­участь­в­уп­равлінні­дер­жав­ни­ми­ спра­ва­ми,­у­все­ук­раїнсько­му­та­місце­вих­ре­фе­рен­ду­мах».­У­статті­69­на­зва­но­ще­ од­ну­сутнісну­оз­на­ку­ре­фе­рен­ду­му:­«на­род­не­во­ле­ви­яв­лен­ня­здійснюється­че­рез­ ви­бо­ри,­ре­фе­рен­дум­та­інші­фор­ми­без­по­се­ред­ньої­де­мо­кратії». От­же,­на­підставі­норм­Кон­сти­туції­Ук­раїни­сутність­по­нят­тя­«ре­фе­рен­дум»­ мож­на­сфор­му­лю­ва­ти­як­«на­род­не­во­ле­ви­яв­лен­ня»­шля­хом­(чи­че­рез)­«все­на­род- не­го­ло­су­ван­ня».­Пер­ша­оз­на­ка­при­та­ман­на­всім­йо­го­ви­дам,­дру­га­–­тільки­все- ук­раїнсько­му­ ре­фе­рен­ду­му.­ Інших­ відповідників­ не­має.­ Про­те­ на­ прак­тиці­ нерідко­вжи­вається­для­по­зна­чен­ня­ре­фе­рен­ду­му­й­термін­«плебісцит». Ро­зумінню­по­нят­тя­«во­ле­ви­яв­лен­ня»­при­свя­че­на­змісто­вна­слов­ни­ко­ва­стат­тя­ В.П.­ Гор­ба­тен­ка,­ у­ якій­ відо­мий­ вче­ний-політо­лог­ виз­на­чає­ йо­го­ як­ «про­цес­ втілен­ня­волі­соціаль­них­суб’єктів­у­соціаль­ну­дійсність,­що­пе­ред­ба­чає­здатність­ лю­ди­ни­ до­ ви­бо­ру­ ме­ти­ діяль­ності­ й­ мобілізації­ зу­силь,­ не­обхідних­ для­ її­ ре­алізації»15.­ Та­ким­ чи­ном,­ термін­ «ре­фе­рен­дум»­ є­ од­ним­ із­ ос­нов­них­ у­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни­та­інших­ак­тах­кон­сти­туційно­го­ха­рак­те­ру,­відо­б­ра­же­ний­у­назві­ба­зо­во- го­чин­но­го­За­ко­ну­Ук­раїни­«Про­все­ук­раїнський­та­місцеві­ре­фе­рен­ду­ми»,­ви­ко- ри­с­то­вується­у­тек­с­тах­більше­90-та­інших­за­ко­но­дав­чих­актів,­які­прий­няті­Вер- хов­ною­Ра­дою­Ук­раїни­за­20­років­не­за­леж­ності­та­скла­да­ють­ос­но­ву­пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­цьо­го­кон­сти­туційно­го­інсти­ту­ту,­а­та­кож­у­чис­лен­них­підза­кон­них­ нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ак­тах,­про­ек­тах­за­конів­про­вне­сен­ня­змін­до­Кон­сти­туції­ Ук­раїни­та­про­ре­фе­рен­ду­ми. Про­те­ очіку­ван­ня­ си­с­тем­но­го­ онов­лен­ня­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни,­ прий­нят­тя­ но­вих­За­конів­Ук­раїни­«Про­все­ук­раїнський­ре­фе­рен­дум»­ і­«Про­місцеві­ре­фе- рен­ду­ми»­умож­лив­лює­й­спо­ну­кає­до­вне­сен­ня­про­по­зицій­що­до­вдо­с­ко­на­лен­ня­ кон­сти­туційної­мо­делі­ре­фе­рен­ду­му.­На­це­спря­мо­вані­пев­ною­мірою­й­оп­ри­люд- нені­офіційно­чи­іншим­чи­ном­про­ек­ти­кон­сти­туційних­змін,­у­яких,­од­нак,­про­ виз­на­чен­ня­ змісту­ терміна­ «ре­фе­рен­дум»­ не­ йдеть­ся.­ На­томість­ різні­ варіан­ти­ зустрічаємо­у­про­ек­тах­за­конів­про­ре­фе­рен­ду­ми,­офіційно­за­реєстро­ва­них­у­Вер- ховній­Раді­Ук­раїни­різних­скли­кань. Здійсне­ний­на­ми­до­стат­ньо­по­вний­аналіз­вжи­ван­ня­у­кон­сти­туціях­за­рубіжних­ дер­жав­та­ок­ре­мих­за­ко­нах­про­ре­фе­рен­ду­ми­по­ло­жень,­які­сутнісно­роз­кри­ва­ють­ зміст­ терміна­ «ре­фе­рен­дум»,­ засвідчує,­ що­ у­ прак­тиці­ світо­во­го­ кон­сти- туціоналізму­по­при­терміно­логічне­роз­маїття­за­га­лом­ви­роб­ле­но­ро­зуміння­ре­фе- рен­ду­му­як­все­на­род­но­го­го­ло­су­ван­ня.­Як­си­ноніми­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­сло­во­спо- лу­чен­ня:­«во­ля­на­ро­ду»,­ яка­«по­вин­на­бу­ти­ з’ясо­ва­на»,­«все­на­род­ний­ре­фе­рен- дум»,­«все­на­род­не­го­ло­су­ван­ня»,­«го­ло­су­ван­ня­на­ро­ду»,­«на­род­на­пря­ма­кон­суль- тація»,­«на­род­не­го­ло­су­ван­ня»,­«на­род­ний­ре­фе­рен­дум»,­«на­родні­кон­суль­тації»,­ «за­галь­не­го­ло­су­ван­ня­(ре­фе­рен­дум)»,­«на­род­не­во­ле­ви­яв­лен­ня»,­«на­род­не­го­ло- су­ван­ня­че­рез­ре­фе­рен­дум»,­«на­род­ний­ре­фе­рен­дум»,­«ре­фе­рен­дум­(все­на­род­не­ го­ло­су­ван­ня)»,­ а­ та­кож­ «за­галь­но­на­род­ний­ ре­фе­рен­дум»,­ «національ­ний­ ре­фе- рен­дум»­то­що.­ От­же,­ на­ ос­нові­ здійсне­но­го­ аналізу­ ево­люції­ терміна­ «ре­фе­рен­дум»­ у­ національній­ та­ за­рубіжній­ політи­ко-пра­вовій­ думці­ та­ за­ко­но­тво­ренні­ про­по- нуємо,­прий­нят­не­з­ура­ху­ван­ням­ви­мог­нор­мо­про­ек­ту­ван­ня,­та­ке­йо­го­виз­на­чен- 574 Держава і право • Випуск 55 ня:­«ре­фе­рен­дум­–­од­на­із­пріори­тет­них­форм­без­по­се­ред­нь­о­го­здійснен­ня­на­ро- дом­су­ве­рен­ної­вла­ди,­яка­по­ля­гає­у­прий­нятті­гро­ма­дя­на­ми­Ук­раїни,­які­ма­ють­ пра­во­го­ло­су,­шля­хом­го­ло­су­ван­ня­Кон­сти­туції,­за­конів­Ук­раїни­та­інших­рішень­ із­най­важ­ливіших­пи­тань­за­галь­но­дер­жав­но­го­чи­місце­во­го­зна­чен­ня,­що­ма­ють­ ви­щу­юри­дич­ну­си­лу­і­є­обов’яз­ко­ви­ми­для­ви­ко­нан­ня». 1. Ста тут­ про­ дер­жав­ний­ устрій,­ пра­ва­ і­ воль­но­с­ти­ Ук­раїнської­ На­род­ної­ Ре­с- публіки­(Кон­сти­туція­УНР): Ух­ва­ле­ний­29­квітня­1918­ро­ку­Ук­раїнською­Цен­т­раль­ною­ Ра­дою­//­Кон­сти­туції­ і­кон­сти­туційні­ак­ти­Ук­раїни.­Історія­­ і­су­часність­/­Упоpяд.­І.О.­ Кpесіна;­Відп.­pед.­Ю.С.­Шем­шу­чен­ко.­–­К.:­Ін-т­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.­М.­Ко­рець­ко­го­ НАН­Ук­раїни,­2001.­–­С.­53.­2.­Кон сти туція Ук­раїни:­Прий­ня­та­на­п’ятій­сесії­Вер­хов- ної­Ра­ди­Ук­раїни­28­черв­ня­1996­ро­ку­//­ВВР­Ук­раїни.­–­1996.­–­№­30.­–­Ст.­141.­3.­Про­ ект кон­сти­туції­ (Ос­нов­них­дер­жав­них­за­конів)­Ук­раїнської­На­род­ньої­Ре­с­публіки­ [О.­ Ей­хель­ман,­ 1920­ р.]­ //­ Кон­сти­туційні­ ак­ти­ Ук­раїни.­ 1917-1920.­ Невідомі­ кон­сти­туції­ Ук­раїни.­–­К.:­Філо­соф.­і­соціолог.­дум­ка,­1992.­–­С.­149.­4.­Дністрянсь кий С.­Кон­сти- туція­Західно-Ук­раїнської­На­род­ної­Ре­с­публіки­(Про­ект,­1920­р.)­//­Сте­цюк­П.­Станіслав­ Дністрянсь­кий­як­кон­сти­туціоналіст.­–­Львів:­ЛДУ­ім.­­І.­Фран­ка;­Фонд спри­ян­ня­роз- вит­ку­укр.­пра­во­вої­дум­ки­та­про­паг.­держ.­тра­дицій,­1999.­–­С.­161-185.­5.­Дністрянсь­ кий С.­Кон­сти­туція­Західно-Ук­раїнської­На­род­ної­Ре­с­публіки­(Про­ект,­1920­р.)­//­Ви­бо- ри­та­де­мо­кратія.­–­2008.­–­№­4­(18).­–­С.­67.­6.­Там­са­мо.­–­С.­72.­7.­Сте цюк П.­Станіслав­ Дністрянсь­кий­ як­ кон­сти­туціоналіст.­ –­ С.­ 97.­ 8. Кон сти туція (Ос­нов­ний­ за­кон)­ Ук­раїнської­Ра­дянсь­кої­Соціалістич­ної­Ре­с­публіки:­Прий­ня­та­30­січня­1937­ро­ку­Над- зви­чай­ним­XIV­Ук­раїнським­ з’їздом­Рад­ де­пу­татів­ тру­дя­щих­ //­Кон­сти­туції­ і­ кон­сти- туційні­ак­ти­Ук­раїни.­Історія­і­су­часність.­–­С.­110.­9.­Кри вен ко Л.Т.­Кон­сти­туційно-пра- вові­ ос­но­ви­ ре­фе­рен­думів­ в­ Ук­раїні­ //­ Кон­сти­туційно-пра­вові­ фор­ми­ без­по­се­ред­ньої­ де­мо­кратії­в­Ук­раїні:­про­бле­ми­те­орії­і­прак­ти­ки.­До­10-ї­річниці­не­за­леж­ності­Ук­раїни.­ –­К.:­Ін-т­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.­М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни,­2001.­–­С.­163-164.­10.­ Кон­сти­туція­ (Ос­нов­ний­ За­кон)­ Ук­раїнської­ Ра­дянсь­кої­ Соціалістич­ної­ Ре­с­публіки:­ Прий­ня­та­на­по­за­чер­говій­сьомій­сесії­Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїнської­РСР­дев’ято­го­скли- кан­ня­ 20­ квітня­ 1978­ ро­ку­ //­ Кон­сти­туції­ і­ кон­сти­туційні­ ак­ти­ Ук­раїни.­ Історія­ і­ су­часність.­–­С.­156-202.­11.­Дек­ла­рація­про­дер­жав­ний­су­ве­ренітет­Ук­раїни:­Прий­ня­та­ Вер­хов­ною­Ра­дою­Ук­раїнської­ РСР­ 16­ лип­ня­ 1990­ ро­ку­ //­ Відо­мості­Вер­хов­ної­ Ра­ди­ Ук­раїнської­РСР.­–­1990.­–­№­31.­–­Ст.­429.­12.­За кон Ук­раїни­«Про­все­ук­раїнський­та­ місцеві­ре­фе­рен­ду­ми»:­Прий­ня­тий­03­лип­ня­1991­ро­ку­№­1286-ХІІ­//­Відо­мості­Вер­хов- ної­Ра­ди­Ук­раїнської­РСР.­–­1991.­–­№­33.­–­Ст.­443.­13.­Про роз гляд­ви­мог­сту­дентів,­які­ про­во­дять­ го­ло­ду­ван­ня­ в­ м.­ Києві­ з­ 2­ жовт­ня­ 1990­ ро­ку:­ По­ста­но­ва­ Вер­хов­ної­ Ра­ди­ Ук­раїнської­ РСР­ від­ 17­ жовт­ня­ 1990­ ро­ку­ №­ 402-XII­ //­ Відо­мості­ Вер­хов­ної­ Ра­ди­ Ук­раїнської­РСР.­–­1990.­–­№­45.­–­Ст.­604.­14.­Кон сти туція (Ос­нов­ний­За­кон)­Ук­раїни:­ Кон­сти­туція­УРСР­із­зміна­ми­і­до­пов­нен­ня­ми:­за­ста­ном­на­21­ве­рес­ня­1994­ро­ку­//­Кон- сти­туції­і­кон­сти­туційні­ак­ти­Ук­раїни.­Історія­і­су­часність.­–­С.­217.­15.­Гор ба тен ко В.П.­ Во­ле­ви­яв­лен­ня­//­Ве­ли­кий­ен­цик­ло­пе­дич­ний­юри­дич­ний­слов­ник­/­За­ред.­Ю.­С.­Шем- шу­чен­ка.­–­К.:­ТОВ­«Вид-во­»Юрид.­дум­ка»,­2007.­–­С.­119.­ 575Юридичні і політичні науки