Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин
Аналізуються підходи, концепції, визначення «громадянської дипломатії» як чинника демократизації міжнародних відносин, засобу забезпечення активного діалогу локальних цивілізацій і культур....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64556 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин / Т.В. Андрущенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 576-583. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64556 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-645562014-06-17T03:01:58Z Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин Андрущенко, Т.В. Політичні науки Аналізуються підходи, концепції, визначення «громадянської дипломатії» як чинника демократизації міжнародних відносин, засобу забезпечення активного діалогу локальних цивілізацій і культур. Анализируются подходы, концепции, определения «гражданской дипломатии» как фактора демократизации международных отношений, средства обеспечения активного диалога локальных цивилизаций и культур. Analysis approaches, conceptions, determination of “civil diplomacy» as factor of democratization of international relations, way of providing of active dialogue of local civilizations and cultures are analyzed. 2012 Article Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин / Т.В. Андрущенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 576-583. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64556 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Андрущенко, Т.В. Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин Держава і право |
description |
Аналізуються підходи, концепції, визначення «громадянської дипломатії» як чинника демократизації міжнародних відносин, засобу забезпечення активного діалогу локальних цивілізацій і культур. |
format |
Article |
author |
Андрущенко, Т.В. |
author_facet |
Андрущенко, Т.В. |
author_sort |
Андрущенко, Т.В. |
title |
Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин |
title_short |
Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин |
title_full |
Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин |
title_fullStr |
Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин |
title_full_unstemmed |
Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин |
title_sort |
громадянський чинник демократизації міжнародних відносин |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64556 |
citation_txt |
Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин / Т.В. Андрущенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 576-583. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT andruŝenkotv gromadânsʹkijčinnikdemokratizacíímížnarodnihvídnosin |
first_indexed |
2025-07-05T15:10:50Z |
last_indexed |
2025-07-05T15:10:50Z |
_version_ |
1836820202705125376 |
fulltext |
© АН Д РУ ЩЕН КО ТЕ ТЯ НА ВІКТОРІВНА – КАН ДИ ДАТ ПОЛІТИЧ НИХ
НА УК, ДОК ТО РАНТ НАЦІОНАЛЬ НО ГО ПЕ ДА ГОГІЧНО ГО УНІВЕР СИ-
ТЕ ТУ ІМЕНІ М.П. ДРА ГО МА НО ВА
Т.В.АНДРУЩЕНКО
ГРО МА ДЯНСЬ КИЙ ЧИН НИК ДЕ МО КРА ТИ ЗАЦІЇ МІЖНА РОД
НИХ ВІДНО СИН
Аналізу ють ся підхо ди, кон цепції, виз на чен ня «гро ма дянсь кої дип ло матії» як чин ни
ка де мо кра ти зації міжна род них відно син, за со бу за без пе чен ня ак тив но го діало гу
ло каль них цивілізацій і куль ту рю.
Ключовіслова:куль ту ра, цивілізація, гро ма дянсь ке суспільство, діалог цивілізацій.
Ана ли зи ру ют ся под хо ды, кон цеп ции, оп ре де ле ния «граж дан ской дип ло ма тии» как
фак то ра де мо кра ти за ции меж ду на род ных от но ше ний, сред ст ва обес пе че ния ак тив
но го ди а ло га ло каль ных ци ви ли за ций и куль тур.
Ключевыеслова: куль ту ра, ци ви ли за ция, граж дан ское об ще ст во, ди а лог ци ви ли за
ций.
Analysis approaches, conceptions, determination of “civil diplomacy» as factor of democ
ratization of international relations, way of providing of active dialogue of local civilizations
and cultures are analyzed.
Keywords: culture, civilization, civil society, dialogue of civilizations.
Середбагатьохфакторівцивілізаційнихперетвореньусучасномусвітіпоряд
з рівнем соціально-економічної модернізації суспільства, ступенем розвитку
політичноїкультуригромадян,створеннямсередньогокласувченіособливуувагу
приділяютьреаліяміперспективамстановленнягромадянськогосуспільства,що
трактується сучасними політологами як загальнолюдська та цивілізаційна
цінністьсистеми,щосаморегулюєтьсяівизначаєтенденціюдоподальшогомоно-
центричного розвитку соціально-економічної, політичної і культурної багато-
манітностісуспільногожиття1.Сьогоднігромадянськесуспільствостаєвиразни-
комзагальнолюдськихцінностей.
Вумовахглобалізаціїйсоціальноїтрансформаціїфункціональнарольгрома-
дянськогосуспільствазростаєтастаєуніверсальноюзасвоїмвпливомнажиття
суспільства, підкреслює Г. Зеленько2. Громадянське суспільство є важливим
механізмомнеформальногосоціальногопартнерства,засобомпідтримкибалансу
інтересівусуспільстві.Яксистемавзаємодіїгромадян,їхніхоб’єднаньурізних
сферахжиттєдіяльностісуспільства,існуючихусоціумівідносинособистостей,
сімейних, соціальних, економічних, культурних, релігійних та інших структур,
якірозвиваютьсяпозамежамивтручаннядержави,директивногорегулюваннята
регламентації,яксуспільствовільнихлюдей,свободаякихзахищенадержавою,
щоможливолишевумовахперетворенняостанньоївдійсноправову,демокра-
тичнудержаву,громадянськесуспільствостановитьтакусистемузв’язківтаінте-
ресів,щозабезпечуєвільнуреалізаціюкожноюлюдиноюїїприроднихправ.
До структури громадянського суспільства відносять свободу асоціацій
індивідів,колидобровільніоб’єднаннятаорганізаціївиражаютьінтересиіпраг-
ненняпевнихверствнаселення;союзипідприємців,найманихробітників,органи
576 Держава і право • Випуск 55
виробничого самоврядування, спілки споживачів та багато інших структур,
покликанихзабезпечуватидотриманняцивілізованихвідносинміжусімаучасни-
камивиробництвайобміну,пом’якшуватизіткненнячисленнихприватнихуст-
ремлінь3. Громадські організації та об’єднання як інститути громадянського
суспільствавиникають,першзавсе,дляпредставлення івираження інтересів і
захисту прав і свобод громадян. У зв’язку з тим, що діяльність громадських
організацій дуже багатогранна і вони вступають у найрізноманітніші суспільні
зв’язкизіншимипідструктурамисуспільства,токритеріївїхньоїкласифікаціїє
багато:суб’єкттаоб’єктдіяльності,сферадіяльності,видіспрямованістьдіяль-
ності, мета діяльності, функції, кількість зайнятих у громадських організаціях
тощо.
Передові держави і прогресивні організації громадськості роблять все
необхідне,щобзменшитиміжцивілізаційнийрозкол,авперспективі–нівелюва-
ти його. Роль громадянських організацій у цьому процесі важко переоцінити.
Громадянські організації – наукові, національно-культурні, жіночі, молодіжні
тощо – сприяють зближенню інтересів, поглибленню взаємопорозуміння,
співпраціміжнародамиікультурами,знижуютьміжнароднунапругучипроти-
стояння. Їхній рух отримав назву «громадянської дипломатії». Зупинимося на
йогоаналізідетальніше.
Насамперед,потрібнорозглянути поняттягромадянськоїдипломатіїякчасти-
ниміжнароднихвідносин,неофіційногосуб’єктавпливунаполітикуурядовихі
неурядовихструктурзарубіжнихкраїн.
Проблема взаємовідносин людини та політичної влади, громадянського
суспільства і держави особливо актуальна в країнах молодих демократій як
мусульманської,такіхристиянськоїцивілізацій,соціальнийгенотипякихстано-
вить сильна державність і патерналістський культурний архетип.Умежах цих
цивілізацій,підкреслюєВ.Співак,державаніколинезводиласядоролі«нічного
сторожа»або«неминучогозла»,азавждибуларушіємреформаторськихзусиль
«згори».Епоха«зіткненняцивілізацій»потребуєпереосмисленняіпереглядувиз-
начальноїролівцьомупроцесінелишедержави,айгромадянськогосуспільства.
Відтого,наскількивонобудесформованим,зрілим,цивілізованимістабільним,
залежитьрезультатглобальнихтрансформаційсвітовоїспільноти4.
Однією з характерних особливостей нашого часу, на думкуН. Іванченко, є
всезростаючийвпливнароднихмаснаміжнароднівідносинитаміжнароднепра-
во,щоєзакономірнимрезультатомрозвиткуоб'єктивногоісторичногопроцесуі
найважливішим чинником, який характеризує сучасний міжнародний стан.
Народні маси все рішучіше і активніше втручаються у вирішення глобальних
проблем.Зростаючеусвідомленняреальностіядерної,аотже,іекологічноїката-
строфи, дилема «вижити або загинути» об'єднують людей, залучають до анти-
воєнного і екологічного рухів багатомільйонне населення країн різних конти-
нентів, збільшують потенціал і ефективність масових виступів за виживання
людства. Маніфести, заклики, заяви, резолюції, рішення міжнародних анти-
воєннихіекологічнихнеурядовихорганізаційтарухіввисловлюютьколективну
думку народів, яка є важливим чинником у вирішенні даних проблем. Таким
чином,робитьвисновокН.Іванченко,народнадипломатіямаєважливезначення
увстановленніатмосферидовіри,етичного,гуманістичногонаповненняміжна-
роднихвідносин5.
Л. Чернявська вказує на посилення взаємодії між суспільними системами
577Юридичні і політичні науки
національногорівнятаміжнароднимисистемами,щозумовлюєзростаннчролі
неурядовогосектораусвітовійполітиці.Сьогодніубагатьохміжнароднихпроце-
сах неурядові структури відіграють не менш важливу роль, ніж держави чи
міждержавні інститути. У такій трансформації міжнародних відносин, їхній
транснаціоналізації та очевидному перенесенні акценту багатьох міжнародних
процесів у недержавний сектор чітко простежується стале зростання впливу
недержавнихінститутівтаорганізаційнелишеумежахокремихрегіонів,алейу
глобальномупросторі,вусіхбезвиняткувимірахміжнародноївзаємодії6.
Подоланнятоталітаризмуурізнихсферахсуспільногожиттяпередбачаєроз-
державленняйогоосновнихсфер іпереведеннянаосновисамоорганізації.Тут
особливодоречнаконцепція«організованогосуспільства»В.Андрущенка.Таке
перехіднесуспільствохарактеризуєтьсяпоступовимоновленням,дестабілізацією
основних показників якості життя, пошуком суспільних пріоритетів і стра-
тегічнихпартнерів,глибокоюінертністюмастощо.Трансформаційнесуспільство
пронизанесуперечностямийводночаспрагнеперманентнихзмінувсіхсферах
життя.
Напосиленняролінеурядових акторіву сучаснихміжнароднихвідносинах
вказуєТ.Зонова.Наїїдумку,упостбіполярномусвітівобластітелекомунікацій,
валютноїполітики,захистудовкілляз'явилисягрупиекспертів,щороблятьістот-
нийвпливназмістіхідміжнароднихпереговорів.Неурядовіорганізації,бізнес-
мени,діячікультуританауки,приватніфондийокремігромадянивсеактивніше
включаютьсяуміжнароднийконтекст.Уцьомуразінеурядовіакторизповною
підставоюможутьрозглядатисяякневід'ємначастинасучасноїдипломатії7.
З точки зору Н. Вінникової, посилення взаємозалежності та процеси гло-
балізаціїутворюютьпоявуфундаментальноновихтенденційусвітовійполітиці.
По-перше, відбувається автономізація діяльності транснаціональних акторів –
етнічних,релігійних,культурних,професійнихтаіншихгруп,мультинаціональ-
нихфірм,представниківринкових,комунікативних,інформаційнихіміграційних
потоків,атакождіаспор,кримінальнихкланів,окремихвидатнихособистостей.
Затакихумовдержавнийсуверенітетпідривається«розщепленням»лояльності
індивіда між трьома відносно самостійними сферами – державою, транс-
національнимитасоціокультурнимимережами.Цедаєпідставивестимовупро
спільнийметодологічний трендщодо баченняміжнародного середовища серед
сучаснихдослідниківглобалізаційнихпроцесів.Уполітичномувимірі–цедемо-
кратизаціятоталітарнихсуспільствта їхнійтранзитдодемократії,всоціально-
му–створенняглобальногогромадянськогосуспільства,в ідеологічному–роз-
повсюдженняліберальнихцінностейуякостіетико-фундаментальногомайбутнь-
ого світового громадянського суспільства. Інституційновсіціпроцесипов’язу-
ють із зростанням ролі глобального управління за рахунок посилення ролі
недержавнихакторівміжнароднихвідносин8.
НинінадумкуІ.Малкіної,всебільшедержавпочинаютьусвідомлювати,що
необхідношукатинові, багато в чомунетрадиційніпідходидо вирішенняпро-
блем виживання людства, створення нових і реорганізації існуючихмеханізмів
длякоординаціїзусильнелишедержавуцьомунапрямі,алейсамогонаселення
планети.Однієюзреально існуючих, аленевикористовуванихна глобальному
рівніможливостейєвизнаннядержавамипартнерськоїролівласнихсуспільствв
особібагаточисленнихнеурядовихорганізацій,діяльністьякихнаміжнародній
арені ажніякне загрожуєдемократичномурежиму.Більштого, вонапідсилює
578 Держава і право • Випуск 55
потенціалвласноїдержави,підвищуєйогоавторитетвособісвітовоїгромадської
думкиісприяєзовнішньополітичнимакціямурядів9.
В умовах посилення ролі недержавних акторів, зокрема громадських
організацій та рухів, у світовій політиці відбувається формування глобального
громадянськогосуспільства.
Масштаби громадянського суспільства, зазначає А. Мартінелі, стають гло-
бальними.На рівні світу по зна чи ло ся гро ма дянсь ке суспільство з ря ду транс
національ них співто ва риств,транснаціональнихнеурядовихорганізацій,колек-
тивнихглобальнихрухів,мережевихгрупзаінтересами,міжнароднихнауковихі
професійних асоціацій, через які індивіди досягають соціальних і політичних
домовленостейнарівнівсьогосвіту.Цеважливіакториглобальноїсцени.Вони
взаємодіютьздержавнимиіміжнароднимиорганізаціями,можутьгратизначущу
рольуформуваннімайбутньогосвітовогосуспільстватабутиатрибутомдемокра-
тичного глобального управління, «вирощуючи» інтернаціональний публічний
простір, цінності, що широко поділяються, усвідомлення спільності людства.
Емпіричнодоведенозростаннячислаакторівіїхньоїактивностінарівнісвіту10.
В.Куликоднієюізосновнихсучаснихтенденційусвітовихполітичнихпро-
цесахвважаєзростаннягромадянськоїучастівприйняттіважливихміжнародних
рішень.Актуалізаціяпроблематикиміжнароднихгромадськихоб’єднаньвідбула-
сяудругійполовиніХХст.,колисталоочевидно,щогромадянськесуспільство
має раніше незатребуваний потенціал налагодження діалогу між державами та
володіє інструментарієм впливу на міжнародні відносини. Громадянське
суспільстводедалірішучішейактивнішевтручаєтьсяурішенняглобальнихпро-
блем.Такимчином,робитьвисновокВ.Кулик,відбуваєтьсяглобалізаціягрома-
дянськогосуспільства11.
К.Триматакожвідзначаєфакттрансформаціїгромадянськогосуспільствапід
впливомглобалізаційнихпроцесів.Йогодіяльністьпочинаєвиходитинасвітовий
рівень.Відбуваєтьсяформуванняновоїсуспільнополітичноїодиниці–глобаль-
ногогромадянськогосуспільства.Основнимелементомглобальногогромадянсь-
когосуспільстваєнеурядовіорганізації,адеякізних(відповіднодомасштабів
їхньої роботи) складають його структурний центр, а саме – антиглобалістські
рухи,товариствадружбитакультурнихзв’язківіприродоохоронніорганізації12.
В.Бебикпропонуєрозглядатиглобальнегромадянськесуспільствоякплане-
тарнусукупністьусіхгромадянсвіту,їхніхвільнихоб’єднаньіасоціацій,пов’яза-
нихсуспільнимивідносинами,щоперебуваютьзамежаминовостворюваноїгло-
бальної держави (наддержавних, міждержавних і державно-національних
політичнихструктур),їїдирективногорегулюваннятарегламентації,щоїхгаран-
туютьіохороняютьполітичніструктуриглобальногосвіту.Такерозумінняфор-
мальнихінеформальнихструктурдаєпідставиговоритипротакийспецифічний
об’єктдослідженняполітології–глобальнегромадянськесуспільство13.
В.Степаненкорозглядаєглобальнегромадянськесуспільствояктаке,щовий-
шлозамежінаціональнихдержавідієуміжнародномумасштабі,об'єднуючиу
своїх мережах і організаціях представників різних країн і направляючи свою
активністьусферуглобальногосуспільногоблага,тобтонаподоланнянаслідків
стихійнихлих,запобіганнягуманітарнимконфліктамікатастрофам,боротьбуз
епідемієюВІЧ/СНІДУ,вирішенняпроблемекології,захистправлюдини,форму-
ванняміжнароднихдемократичнихкоаліційтощо.Прицьомуголовнаструктурна
ланканаціональнихгромадянськихсуспільств–недержавніорганізації–транс-
579Юридичні і політичні науки
формуютьсявглобальномуформатівміжнароднігромадськіорганізації,яківсе
щепотермінологічнійінерціївизначаютьякміжнароднінедержавніабонеуря-
дові14.
О.Макаричев до основних елементів транснаціоналізації інститутів грома-
дянськогосуспільстввідносить:створення«майданчиків»длякомунікаціїзклю-
човими політичними гравцями; розробка інструментарію та методології для
вирішенняпрактичнихпроблем;генеруванняйпоширенняідей,їхзахистпідчас
публічногообговорення; сервісні (контрактні)послугина замовлення владичи
бізнесу;збільшенняролінеурядовогосекторавсуспільнихдебатах;напрацюван-
нярекомендацій,якісприяютьстабільнішомуістійкішомурозвиткусуспільства15.
О. Чувардинський, досліджуючи проблеми становлення громадянського
суспільства, особливу увагу приділяє аналізу місця та ролі громадянського
суспільства в системі сучасних міжнародних відносин. Демократизація міжна-
роднихвідносинрозглядаєтьсянимякоб’єктивнатенденціяформуваннясучас-
ногосвітовогопорядку.Цютенденціюутверджуютьнелишедержавніустанови
тадипломатичніпрацівники,алейпересічнігромадяни,об’єднанівміжнародні
організації, спілки, асоціації тощо.Мова йде про своєрідне явище – «народну
дипломатію»,щорозгортаєтьсянатеренахусвідомленнянеобхідностіспільного
вирішення глобальних проблем сучасності, пов’язаних з виживанням людства.
Спільнірішеннятадії(антивоєннімасовірухи,екологічнідії,маніфестації,фору-
ми,неофіційнізустрічігромадськихлідерів,керівниківполітичнихпартійтощо)
об’єднуютьнароди,сприяютьутвердженнюзагальнолюдськихцінностей,здоро-
вогоглуздутачесності,відвертостітавідкритостіполітикиякознакміжнародної
дипломатії,девсеважливішурольграєнароднадипломатія16.
Отже,процесиглобалізації,зокрема,формуванняглобальногогромадянсько-
го суспільства, стимулюють підвищення значущості міжнародних громадських
організаційтарухів,яківсеактивнішепочинаютьбратиучастьудипломатичних
відносинах.
ЯкпишеМ.Лебедєва,удругійполовиніХХ–напочаткуХХІст.дипломатія
всебільшоюміроюпідпадаєпідконтрольгромадськості.Цездійснюєтьсязавдя-
киширшимможливостям засобів масової інформації, необхідності ратифікації
багатьохдокументів,і,нарешті,тому,щонаміжнароднуаренувсечастішевихо-
дятьнедержавніструктури,арізноманітнірухи(етнічні,релігійнітаінші),гро-
мадськіорганізаціїтаакадемічнікола,якіпочализайматися«традиційнимидип-
ломатичнимипроблемами»–пошукомзлагодиуконфліктнихситуаціях,надан-
нямпосередницькихпослугтощо17.
Дипломатична сфера, зазначає О. Манжуліна, перестала бути винятковою
прерогативоюдержави,іуспіхнаміжнароднійаренібагатовчомузалежитьвід
спільнихзусильдержавнихінедержавнихструктур.Дипломатія,колисьпереваж-
но одновимірний процес на рівні окремих урядів, зараз є багатогранною
діяльністю,уякійусепомітнішурольмаєгромадськадумка.Безумовно,політика
щеформуєтьсяуприватних,конфіденційнихбесідахміжпрофесійнимидиплома-
тами,багатовчомутаксамо,які200роківтому,алепрактичножоднаполітична
ініціативанеможеувінчатисяуспіхомбезсуспільноїпідтримки18.
На хвилі зростання впливу громадськості на здійснення світової політики
виникаєтарозвиваєтьсярухгромадянськоїдипломатії.Появагромадянськоїдип-
ломатії як новоїформиміжнародної діяльності пов’язується з трансформацією
державного суверенітету та новими технологіями, що дають змогу непро-
580 Держава і право • Випуск 55
фесійним дипломатам виходити на міжнародну сцену, обминувши державний
апарат19.
Як зазначаєТ.Медвєдєва, громадянська дипломатія в родовому вигляді (на
рівні окремихлюдських і груповихконтактіврізнихнародів) існувала з давніх
часів. З моменту її виходу на якісно інший рівень організації (формування
суспільнихінститутівісуспільнихрухів)їїможнарозділитиначотириісторичні
етапи.Першийетап–становленнятарозвитокпершихантивоєннихсуспільних
рухіввЄвропітаАмериці(початокXIXст-1918р.);другийетап–вихідгрома-
дянськоїдипломатіїнаміжконтинентальнийрівень(1919–1945рр.);третійетап
–залученнягромадянськоїдипломатіїдоідеологічноївійниірозвиткуорганізо-
ваного рухуприбічників світу (1946 – 1990 рр.); четвертий етап – розширення
сферидіяльностігромадянськоїдипломатіїтавихідїїінститутівнаміжнародний
рівеньякреальнихакторівміжнародноїполітики(1991р.–донині).
Нині,надумкуТ.Медведєвої,спостерігаєтьсязростанняролігромадянської
дипломатії наміжнародній арені, її безпосередня участь у світовій політиці як
реальних акторів, її вплив на вироблення зовнішньополітичних і внутрішньо-
політичних державних цілей і стратегій, а також величезний вклад, який вона
вносить до поліпшення міжнародного іміджу своєї країни і розвитку дружніх
зв'язківміжнародами20.
Такимчином,напочаткуXXIст.громадянськадипломатіястаєповноправним
актором світового політичного процесу. Зараз розвиток міжнародних відносин
вженеможевизначатисялишевиключнодіяльністюміжнародних ідержавних
органівбезширокоїопоринасуспільнісили.Самепоняття«громадянськадипло-
матія» завдяки ЗМІ вжеміцно увійшло до суспільно-політичногожиття, проте
досівнауковійлітературівонощенезнайшлоадекватноготеоретичногоосмис-
лення.
ЗавизначеннямТ.Медведєвої, громадянськадипломатія–ценеофіційнаяк
зовнішньополітична,таківнутрішньополітичнадіяльністьнезалежнихбезпосе-
редньовідурядівфізичних іюридичнихосіб,неурядовихорганізацій,рухівта
інститутів,спрямовананазбереженнямиру,розвиток іполіпшенняміждержав-
них відносин, на зміцнення дружби, взаєморозуміння і співпраці між різними
народами. При цьому існує різниця між громадянською та народною дипло-
матією.Незалежнівідурядуінститутиіснуютьудемократичнихдержавахзроз-
виненим інститутом громадянських прав і свобод. Для держав авторитарного
типу, коли реальні громадянські права та свободи відсутні, а міжнародна
діяльністьгромадськихорганізаційповністюпоставленапідконтрольдержави,
на думку Т. Медведєвої, доцільніше використовувати термін «народна дипло-
матія»21.
Водночас багато дослідників використовують поняття «громадянської» та
«народної»дипломатіїяксиноніми.Так,Н.ПриходькотаО.Тимофєєвбазовими
принципами функціонування інститутів народної дипломатії вважають авто-
номністьусвоїхдіяхірішенняхтанезалежністьвіддержавнихструктур.Власне
саметому,наїхнюдумку,вонаназивається«громадянською».Подібнудіяльність
можуть здійснювати не лише організації (неурядові організації), некомерційні
організації,релігійніорганізації,суспільніоб'єднанняіт.д.),алейприватніособи
(спортсмени, політики, діячі культури, бізнесмени), що проявляють себе на
неофіційному,аінодійнаособистісномурівні22.
О.Чувардинськийведемовупронароднудипломатію,щовиступаєінститу-
581Юридичні і політичні науки
томгромадянськогосуспільства,силою,щоактивновпливаєнапроцесиміжна-
родногожиття.Їїзначенняполягаєвофіційнійтанеофіційнійдіяльностісуб'єктів
громадянського суспільства країн у вирішенні проблем міжнародного
співробітництва,усприяннідіяльностізрозв'язанняміжнароднихсуперечностей
та розбіжностейміж державамимирнимшляхом.Активний розвиток народної
дипломатіїзумовлюєтьсяпроцесамиглобалізаціїтаінформаційноїреволюції,аїї
духовними підвалинами виступають загальнолюдські цінності та інтереси.
Міжнароднаполітиканеможебудуватисябезврахуванняінтересівмасовихрухів
у всіх країнах: антивоєнних, екологічних, професійних, молодіжних, жіночих,
товариствдружбитощо.
Центральнемісцеугромадянськійдипломатіїналежитьспеціальнимакторам.
Т.Медвєдєвавякостітакихосновнихакторівгромадянськоїдипломатіївиділяє
різногородусуспільніінститути,якімаютьнаступнізагальніособливості:фор-
мально,офіційнозасновані;єнеурядовими;неєсуб'єктамиміжнародногоправа;
нерозподіляютьприбуток;заснованінапринципісамоврядності;широковикори-
стовуютьпрацюдобровольців;суспільнокорисніабодіютьвручищіосновних
завдань громадянської дипломатії (тобто прагнуть до миру, дружби, взаєморо-
зуміння і співпраці між народами). До таких акторів належать: неурядові
організації, зокремаміжнароднінеурядовіорганізації, суспільні,національніта
релігійніоб'єднання(утомучисліпарламентські),політичніпартії,внутрішньо-
державнірегіони,юридичні тафізичніособи,щоберутьучастьуміжнародній
діяльностітарозділяютьосновніцілігромадянськоїдипломатії.Згіднозвизна-
ченнямгромадянськоїдипломатіїіосновнихумовїїздійснення,акторамигрома-
дянськоїдипломатіїнеможутьбутигромадськіорганізації,якіповністюфінансу-
ютьсяурядомабобудь-якоюміжнародноюорганізацією23.
1.Бабкіна О.В.Державаігромадянськесуспільство:механізмистримуваньіпроти-
ваг // Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін.
ЗбірникнауковихпрацьНаціональногопедагогічногоуніверситетуіменіМ.П.Драгома-
нова. – 2010. – Вип. 3. – С.5. 2. Зе лень ко Г.І. Політична «матриця» громадянського
суспільства:ДосвідкраїнВишеградськоїгрупитаУкраїни.–К.:ЗнанняУкраїни,2007.
– С. 44. 3. Співак В.М. Політико-правовий та соціокультурний виміри глобалізації:
Монографія.–К.:Логос,2011.–С.239-240.4. Тамсамо.–С.240.5. Иван чен ко Н.С.
Международныенеправительственныеорганизацииидвижениякакфакторобеспече-
ниявоенно-политическойиэкологическойбезопасности//Правоведение.—1991.–№
1. – С. 103. 6.Чер нявсь каЛ.Н. Суб'єктність міжнародних неурядових організацій у
світовійполітиці:Автореф.дис. ...канд.політ.наук.–К.,2007.–С.3.7. Співак В.М.
Цит.праця.–С.127.8. Иван чен ко Н.С.Цит.работа.–С.133-134.9. Чер нявсь каЛ.Н.
Цит.праця.–С.3-4.10. Мар ти нел ли А.Отмировойсистемыкмировомуобществу?//
Социологическиеисследования.–2009.–№1.–С.7.11. Ку лик В.О.Впливміжнарод-
нихмережевихгромадянськихініціативнабезпековуполітикуУкраїни//Науковізапи-
скиНаУКМА.– 2009. –Т. 95,Політичнінауки. –С. 69.12. Три ма К.А. Особливості
діяльностіукраїнськихекологічнихорганізаційвумовахглобалізації//Грані.–2009.–
№6.–С.147.13. Бе бик В.Глобальнегромадянськесуспільство : теорія,методологія,
менеджмент // Політичнийменеджмент. – 2006. –№ 2. – C. 145. 14. Сте па нен ко В.
Глобальне громадянське суспільство: концептуалізації та посткомуністичні варіації //
Соціологія:теорія,методи,маркетинг.–2005.–№2.–С.157.15. Ма ка ры чев А.С.Граж-
данское общество в России: между государством и международным сообществом //
Публичноепространство,гражданскоеобществоивласть:Опытразвитияивзаимодей-
ствия –М.: РАПН; РОССПЭН, 2008. – С. 23. 16. Чу вар динсь кий О.Г. Громадянське
582 Держава і право • Випуск 55
суспільствовУкраїні:становлення,функціонування,перспективирозвитку:Автореф.
дис....д-раполіт.наук.–Львів,2008.–С.23-24.17. Ле бе де ва М.М.Мироваяполитика.
–М.:АспектПресс,2003.–С.3074-308.18. Ман жу ли на О.А.Публичнаядипломатия
США:Дис....канд.полит.наук.–СПб.,2005.–С.4.19. Со вре мен ные международные
отношенияимироваяполитика:Учебник/А.В.Торкунов,И.Г.Тюлин,А.Ю.Мель-
вильидр.–М.:Просвещение:МГИМО,2004.–С.477.20. Мед ве де ва Т.И.Гражданская
(народная)дипломатияиеерольвроссийско-японскомполитическомдиалоге:Авто-
реф.дис....канд.полит.наук.–М.,2007.–С.14.21.Тамсамо.–С.12.22. При ходь ко
Н.,Ти мо фе ев О.ФакторнароднойдипломатиивотношенияхКитаясРоссиейиСША//
Власть.–2007.–№9.–С.76.23. Мед ве де ва Т.И.Цит.работа.–С.12-13.
583Юридичні і політичні науки
|