Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин

Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин

Аналізуються підходи, концепції, визначення «громадянської дипломатії» як чинника демократизації міжнародних відносин, засобу забезпечення активного діалогу локальних цивілізацій і культур....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Ан­д­ру­щен­ко, Т.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64556
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин / Т.В. Ан­д­ру­щен­ко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 576-583. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-64556
record_format dspace
spelling irk-123456789-645562014-06-17T03:01:58Z Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин Ан­д­ру­щен­ко, Т.В. Політичні науки Аналізуються підходи, концепції, визначення «громадянської дипломатії» як чинника демократизації міжнародних відносин, засобу забезпечення активного діалогу локальних цивілізацій і культур. Анализируются подходы, концепции, определения «гражданской дипломатии» как фактора демократизации международных отношений, средства обеспечения активного диалога локальных цивилизаций и культур. Analysis approaches, conceptions, determination of “civil diplomacy» as factor of democratization of international relations, way of providing of active dialogue of local civilizations and cultures are analyzed. 2012 Article Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин / Т.В. Ан­д­ру­щен­ко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 576-583. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64556 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Ан­д­ру­щен­ко, Т.В.
Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин
Держава і право
description Аналізуються підходи, концепції, визначення «громадянської дипломатії» як чинника демократизації міжнародних відносин, засобу забезпечення активного діалогу локальних цивілізацій і культур.
format Article
author Ан­д­ру­щен­ко, Т.В.
author_facet Ан­д­ру­щен­ко, Т.В.
author_sort Ан­д­ру­щен­ко, Т.В.
title Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин
title_short Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин
title_full Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин
title_fullStr Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин
title_full_unstemmed Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин
title_sort громадянський чинник демократизації міжнародних відносин
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64556
citation_txt Громадянський чинник демократизації міжнародних відносин / Т.В. Ан­д­ру­щен­ко // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 576-583. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT andruŝenkotv gromadânsʹkijčinnikdemokratizacíímížnarodnihvídnosin
first_indexed 2025-07-05T15:10:50Z
last_indexed 2025-07-05T15:10:50Z
_version_ 1836820202705125376
fulltext © АН Д РУ ЩЕН КО ТЕ ТЯ НА ВІКТОРІВНА – КАН ДИ ДАТ ПОЛІТИЧ НИХ НА УК, ДОК ТО РАНТ НАЦІОНАЛЬ НО ГО ПЕ ДА ГОГІЧНО ГО УНІВЕР СИ- ТЕ ТУ ІМЕНІ М.П. ДРА ГО МА НО ВА Т.­В.­АН­Д­РУ­ЩЕН­КО ГРО МА ДЯНСЬ КИЙ ЧИН НИК ДЕ МО КРА ТИ ЗАЦІЇ МІЖНА РОД­ НИХ ВІДНО СИН Аналізу ють ся підхо ди, кон цепції, виз на чен ня «гро ма дянсь кої дип ло матії» як чин ни­ ка де мо кра ти зації міжна род них відно син, за со бу за без пе чен ня ак тив но го діало гу ло каль них цивілізацій і куль ту рю. Клю­чові­сло­ва:­куль ту ра, цивілізація, гро ма дянсь ке суспільство, діалог цивілізацій. Ана ли зи ру ют ся под хо ды, кон цеп ции, оп ре де ле ния «граж дан ской дип ло ма тии» как фак то ра де мо кра ти за ции меж ду на род ных от но ше ний, сред ст ва обес пе че ния ак тив­ но го ди а ло га ло каль ных ци ви ли за ций и куль тур. Клю­че­вые­сло­ва: куль ту ра, ци ви ли за ция, граж дан ское об ще ст во, ди а лог ци ви ли за­ ций. Analysis approaches, conceptions, determination of “civil diplomacy» as factor of democ­ ratization of international relations, way of providing of active dialogue of local civilizations and cultures are analyzed. Key­words: culture, civilization, civil society, dialogue of civilizations. Се­ред­ба­га­ть­ох­фак­торів­цивілізаційних­пе­ре­тво­рень­у­су­час­но­му­світі­по­ряд­ з­ рівнем­ соціаль­но-еко­номічної­ мо­дернізації­ суспільства,­ сту­пе­нем­ роз­вит­ку­ політич­ної­куль­ту­ри­гро­ма­дян,­ство­рен­ням­се­ред­нь­о­го­кла­су­вчені­особ­ли­ву­ува­гу­ приділя­ють­ре­аліям­і­пер­спек­ти­вам­ста­нов­лен­ня­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­що­ трак­тується­ су­ча­сни­ми­ політо­ло­га­ми­ як­ за­галь­но­людсь­ка­ та­ цивілізаційна­ цінність­си­с­те­ми,­що­са­мо­ре­гу­люється­і­виз­на­чає­тен­денцію­до­по­даль­шо­го­мо­но- цен­т­рич­но­го­ роз­вит­ку­ соціаль­но-еко­номічної,­ політич­ної­ і­ куль­тур­ної­ ба­га­то- манітності­суспільно­го­жит­тя1.­Сьо­годні­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­стає­ви­раз­ни- ком­за­галь­но­людсь­ких­цінно­с­тей. В­умо­вах­гло­балізації­й­соціаль­ної­транс­фор­мації­функціональ­на­роль­гро­ма- дянсь­ко­го­суспільства­зро­с­тає­та­стає­універ­саль­ною­за­своїм­впли­вом­на­жит­тя­ суспільства,­ підкрес­лює­ Г.­ Зе­лень­ко2.­ Гро­ма­дянсь­ке­ суспільство­ є­ важ­ли­вим­ ме­ханізмом­не­фор­маль­но­го­соціаль­но­го­парт­нер­ст­ва,­за­со­бом­підтрим­ки­ба­лан­су­ інте­ресів­у­суспільстві.­Як­си­с­те­ма­взаємодії­гро­ма­дян,­їхніх­об’єднань­у­різних­ сфе­рах­життєдіяль­ності­суспільства,­існу­ю­чих­у­соціумі­відно­син­осо­би­с­то­с­тей,­ сімей­них,­ соціаль­них,­ еко­номічних,­ куль­тур­них,­ релігійних­ та­ інших­ струк­тур,­ які­роз­ви­ва­ють­ся­по­за­ме­жа­ми­втру­чан­ня­дер­жа­ви,­ди­рек­тив­но­го­ре­гу­лю­ван­ня­та­ рег­ла­мен­тації,­як­суспільство­вільних­лю­дей,­сво­бо­да­яких­за­хи­ще­на­дер­жа­вою,­ що­мож­ли­во­ли­ше­в­умо­вах­пе­ре­тво­рен­ня­ос­тан­ньої­в­дійсно­пра­во­ву,­де­мо­кра- тич­ну­дер­жа­ву,­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­ста­но­вить­та­ку­си­с­те­му­зв’язків­та­інте- ресів,­що­за­без­пе­чує­вільну­ре­алізацію­кож­ною­лю­ди­ною­її­при­род­них­прав.­ До­ струк­ту­ри­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ відно­сять­ сво­бо­ду­ асоціацій­ індивідів,­ко­ли­до­б­ровільні­об’єднан­ня­та­ор­ганізації­ви­ра­жа­ють­інте­ре­си­і­праг- нен­ня­пев­них­верств­на­се­лен­ня;­со­ю­зи­підприємців,­най­ма­них­робітників,­ор­га­ни­ 576 Держава і право • Випуск 55 ви­роб­ни­чо­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ спілки­ спо­жи­вачів­ та­ ба­га­то­ інших­ струк­тур,­ по­кли­ка­них­за­без­пе­чу­ва­ти­до­три­ман­ня­цивілізо­ва­них­відно­син­між­усіма­учас­ни- ка­ми­ви­роб­ництва­й­обміну,­пом’як­шу­ва­ти­зіткнен­ня­чис­лен­них­при­ват­них­ус­т- ремлінь3.­ Гро­мадські­ ор­ганізації­ та­ об’єднан­ня­ як­ інсти­ту­ти­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ви­ни­ка­ють,­перш­за­все,­для­пред­став­лен­ня­ і­ви­ра­жен­ня­ інте­ресів­ і­ за­хи­с­ту­ прав­ і­ сво­бод­ гро­ма­дян.­ У­ зв’яз­ку­ з­ тим,­ що­ діяльність­ гро­мадсь­ких­ ор­ганізацій­ ду­же­ ба­га­то­г­ран­на­ і­ во­ни­ всту­па­ють­ у­ найрізно­манітніші­ суспільні­ зв’яз­ки­з­інши­ми­підструк­ту­ра­ми­суспільства,­то­кри­теріїв­їхньої­кла­сифікації­є­ ба­га­то:­суб’єкт­та­об’єкт­діяль­ності,­сфе­ра­діяль­ності,­вид­і­спря­мо­ваність­діяль- ності,­ ме­та­ діяль­ності,­ функції,­ кількість­ зай­ня­тих­ у­ гро­мадсь­ких­ ор­ганізаціях­ то­що. Пе­ре­дові­ дер­жа­ви­ і­ про­гре­сивні­ ор­ганізації­ гро­мадсь­кості­ роб­лять­ все­ не­обхідне,­щоб­змен­ши­ти­міжцивілізаційний­роз­кол,­а­в­пер­спек­тиві­–­ніве­лю­ва- ти­ йо­го.­ Роль­ гро­ма­дянсь­ких­ ор­ганізацій­ у­ цьо­му­ про­цесі­ важ­ко­ пе­ре­оціни­ти.­ Гро­ма­дянські­ ор­ганізації­ –­ на­укові,­ національ­но-куль­турні,­ жіночі,­ мо­лодіжні­ то­що­ –­ спри­я­ють­ збли­жен­ню­ інте­ресів,­ по­глиб­лен­ню­ взаємо­по­ро­зуміння,­ співпраці­між­на­ро­да­ми­і­куль­ту­ра­ми,­зни­жу­ють­міжна­род­ну­на­пру­гу­чи­про­ти- сто­ян­ня.­ Їхній­ рух­ от­ри­мав­ на­зву­ «гро­ма­дянсь­кої­ дип­ло­матії».­ Зу­пи­ни­мо­ся­ на­ йо­го­аналізі­де­тальніше.­ На­сам­пе­ред,­потрібно­роз­г­ля­ну­ти по­нят­тя­гро­ма­дянсь­кої­дип­ло­матії­як­ча­с­ти- ни­міжна­род­них­відно­син,­не­офіційно­го­суб’єкта­впли­ву­на­політи­ку­уря­до­вих­і­ не­уря­до­вих­струк­тур­за­рубіжних­країн. Про­бле­ма­ взаємовідно­син­ лю­ди­ни­ та­ політич­ної­ вла­ди,­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ і­ дер­жа­ви­ особ­ли­во­ ак­ту­аль­на­ в­ країнах­ мо­ло­дих­ де­мо­кратій­ як­ му­суль­мансь­кої,­так­і­хри­с­ти­янсь­кої­цивілізацій,­соціаль­ний­ге­но­тип­яких­ста­но- вить­ силь­на­ дер­жавність­ і­ па­тер­налістський­ куль­тур­ний­ ар­хе­тип.­У­ме­жах­ цих­ цивілізацій,­підкрес­лює­В.­Співак,­дер­жа­ва­ніко­ли­не­зво­ди­ла­ся­до­ролі­«нічно­го­ сто­ро­жа»­або­«не­ми­ну­чо­го­зла»,­а­завжди­бу­ла­рушієм­ре­фор­ма­торсь­ких­зу­силь­ «зго­ри».­Епо­ха­«зіткнен­ня­цивілізацій»­по­тре­бує­пе­ре­ос­мис­лен­ня­і­пе­ре­гля­ду­виз- на­чаль­ної­ролі­в­цьо­му­про­цесі­не­ли­ше­дер­жа­ви,­а­й­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства.­ Від­то­го,­наскільки­во­но­бу­де­сфор­мо­ва­ним,­зрілим,­цивілізо­ва­ним­і­стабільним,­ за­ле­жить­ре­зуль­тат­гло­баль­них­транс­фор­мацій­світо­вої­спільно­ти4. Однією­ з­ ха­рак­тер­них­ особ­ли­во­с­тей­ на­шо­го­ ча­су,­ на­ дум­ку­Н.­ Іван­чен­ко,­ є­ все­зро­с­та­ю­чий­вплив­на­род­них­мас­на­міжна­родні­відно­си­ни­та­міжна­род­не­пра- во,­що­є­за­ко­номірним­ре­зуль­та­том­роз­вит­ку­об'єктив­но­го­істо­рич­но­го­про­це­су­і­ най­важ­ливішим­ чин­ни­ком,­ який­ ха­рак­те­ри­зує­ су­час­ний­ міжна­род­ний­ стан.­ На­родні­ ма­си­ все­ рішучіше­ і­ ак­тивніше­ втру­ча­ють­ся­ у­ вирішен­ня­ гло­баль­них­ про­блем.­Зро­с­та­ю­че­усвідо­млен­ня­ре­аль­ності­ядер­ної,­а­от­же,­і­еко­логічної­ка­та- ст­ро­фи,­ ди­ле­ма­ «ви­жи­ти­ або­ за­ги­ну­ти»­ об'єдну­ють­ лю­дей,­ за­лу­ча­ють­ до­ ан­ти- воєнно­го­ і­ еко­логічно­го­ рухів­ ба­га­томільйон­не­ на­се­лен­ня­ країн­ різних­ кон­ти- нентів,­ збільшу­ють­ по­тенціал­ і­ ефек­тивність­ ма­со­вих­ ви­с­тупів­ за­ ви­жи­ван­ня­ люд­ст­ва.­ Маніфе­с­ти,­ за­кли­ки,­ за­яви,­ ре­зо­люції,­ рішен­ня­ міжна­род­них­ ан­ти- воєнних­і­еко­логічних­не­уря­до­вих­ор­ганізацій­та­рухів­вис­лов­лю­ють­ко­лек­тив­ну­ дум­ку­ на­родів,­ яка­ є­ важ­ли­вим­ чин­ни­ком­ у­ вирішенні­ да­них­ про­блем.­ Та­ким­ чи­ном,­ро­бить­вис­но­вок­Н.­Іван­чен­ко,­на­род­на­дип­ло­матія­має­важ­ли­ве­зна­чен­ня­ у­вста­нов­ленні­ат­мо­сфе­ри­довіри,­етич­но­го,­гу­маністич­но­го­на­пов­нен­ня­міжна- род­них­відно­син5. Л.­ Чер­нявсь­ка­ вка­зує­ на­ по­си­лен­ня­ взаємодії­ між­ суспільни­ми­ си­с­те­ма­ми­ 577Юридичні і політичні науки національ­но­го­рівня­та­міжна­род­ни­ми­си­с­те­ма­ми,­що­зу­мов­лює­зро­с­таннч­ролі­ не­уря­до­во­го­сек­то­ра­у­світовій­політиці.­Сьо­годні­у­ба­га­ть­ох­міжна­род­них­про­це- сах­ не­уря­дові­ струк­ту­ри­ відігра­ють­ не­ менш­ важ­ли­ву­ роль,­ ніж­ дер­жа­ви­ чи­ міждер­жавні­ інсти­ту­ти.­ У­ такій­ транс­фор­мації­ міжна­род­них­ відно­син,­ їхній­ транс­націоналізації­ та­ оче­вид­но­му­ пе­ре­не­сенні­ ак­цен­ту­ ба­га­ть­ох­ міжна­род­них­ про­цесів­ у­ не­дер­жав­ний­ сек­тор­ чітко­ про­сте­жується­ ста­ле­ зро­с­тан­ня­ впли­ву­ не­дер­жав­них­інсти­тутів­та­ор­ганізацій­не­ли­ше­у­ме­жах­ок­ре­мих­регіонів,­але­й­у­ гло­баль­но­му­про­сторі,­в­усіх­без­ви­нят­ку­вимірах­міжна­род­ної­взаємодії6. По­до­лан­ня­то­таліта­риз­му­у­різних­сфе­рах­суспільно­го­жит­тя­пе­ред­ба­чає­роз- дер­жав­лен­ня­йо­го­ос­нов­них­сфер­ і­пе­ре­ве­ден­ня­на­ос­но­ви­са­мо­ор­ганізації.­Тут­ особ­ли­во­до­реч­на­кон­цепція­«ор­ганізо­ва­но­го­суспільства»­В.­Ан­д­ру­щен­ка.­Та­ке­ пе­рехідне­суспільство­ха­рак­те­ри­зується­по­сту­по­вим­онов­лен­ням,­де­с­табілізацією­ ос­нов­них­ по­каз­ників­ якості­ жит­тя,­ по­шу­ком­ суспільних­ пріори­тетів­ і­ стра- тегічних­парт­нерів,­гли­бо­кою­інертністю­мас­то­що.­Транс­фор­маційне­суспільство­ про­ни­за­не­су­пе­реч­но­с­тя­ми­й­вод­но­час­праг­не­пер­ма­нент­них­змін­у­всіх­сфе­рах­ жит­тя. На­по­си­лен­ня­ролі­не­уря­до­вих­ ак­торів­у­ су­час­них­міжна­род­них­відно­си­нах­ вка­зує­Т.­Зо­но­ва.­На­її­дум­ку,­у­постбіпо­ляр­но­му­світі­в­об­ласті­те­ле­ко­мунікацій,­ ва­лют­ної­політи­ки,­за­хи­с­ту­довкілля­з'яви­ли­ся­гру­пи­ек­с­пертів,­що­роб­лять­істот- ний­вплив­на­зміст­і­хід­міжна­род­них­пе­ре­го­ворів.­Не­уря­дові­ор­ганізації,­бізне­с- ме­ни,­діячі­куль­ту­ри­та­на­уки,­при­ватні­фон­ди­й­ок­ремі­гро­ма­дя­ни­все­ак­тивніше­ вклю­ча­ють­ся­у­міжна­род­ний­кон­текст.­У­цьо­му­разі­не­уря­дові­ак­то­ри­з­по­вною­ підста­вою­мо­жуть­роз­гля­да­ти­ся­як­невід'ємна­ча­с­ти­на­су­час­ної­дип­ло­матії7. З­ точ­ки­ зо­ру­ Н.­ Вінни­ко­вої,­ по­си­лен­ня­ взаємо­за­леж­ності­ та­ про­це­си­ гло- балізації­ут­во­рю­ють­по­яву­фун­да­мен­таль­но­но­вих­тен­денцій­у­світовій­політиці.­ По-пер­ше,­ відбу­вається­ ав­то­номізація­ діяль­ності­ транс­національ­них­ ак­торів­ –­ етнічних,­релігійних,­куль­тур­них,­про­фесійних­та­інших­груп,­муль­ти­національ- них­фірм,­пред­став­ників­рин­ко­вих,­ко­муніка­тив­них,­інфор­маційних­і­міграційних­ по­токів,­а­та­кож­діас­пор,­криміна­ль­них­кланів,­ок­ре­мих­ви­дат­них­осо­би­с­то­с­тей.­ За­та­ких­умов­дер­жав­ний­су­ве­ренітет­підри­вається­«роз­щеп­лен­ням»­ло­яль­ності­ індивіда­ між­ трьо­ма­ віднос­но­ са­мостійни­ми­ сфе­ра­ми­ –­ дер­жа­вою,­ транс- національ­ни­ми­та­соціокуль­тур­ни­ми­ме­ре­жа­ми.­Це­дає­підста­ви­ве­с­ти­мо­ву­про­ спільний­ме­то­до­логічний­ тренд­що­до­ ба­чен­ня­міжна­род­но­го­ се­ре­до­ви­ща­ се­ред­ су­час­них­дослідників­гло­балізаційних­про­цесів.­У­політич­но­му­вимірі­–­це­де­мо- кра­ти­зація­то­талітар­них­суспільств­та­ їхній­тран­зит­до­де­мо­кратії,­в­соціаль­но- му­–­ство­рен­ня­гло­баль­но­го­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­в­ іде­о­логічно­му­–­роз- пов­сю­д­жен­ня­лібе­раль­них­цінно­с­тей­у­якості­ети­ко-фун­да­мен­таль­но­го­май­бут­нь- о­го­ світо­во­го­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства.­ Інсти­туційно­всі­ці­про­це­си­пов’язу- ють­ із­ зро­с­тан­ням­ ролі­ гло­баль­но­го­ уп­равління­ за­ ра­ху­нок­ по­си­лен­ня­ ролі­ не­дер­жав­них­ак­торів­міжна­род­них­відно­син8. Нині­на­дум­ку­І.­Малкіної,­все­більше­дер­жав­по­чи­на­ють­усвідо­млю­ва­ти,­що­ не­обхідно­шу­ка­ти­нові,­ ба­га­то­ в­ чо­му­не­тра­диційні­підхо­ди­до­ вирішен­ня­про- блем­ ви­жи­ван­ня­ люд­ст­ва,­ ство­рен­ня­ но­вих­ і­ ре­ор­ганізації­ існу­ю­чих­ме­ханізмів­ для­ко­ор­ди­нації­зу­силь­не­ли­ше­дер­жав­у­цьо­му­на­прямі,­але­й­са­мо­го­на­се­лен­ня­ пла­не­ти.­Однією­з­ре­аль­но­ існу­ю­чих,­ але­не­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­них­на­ гло­баль­но­му­ рівні­мож­ли­во­с­тей­є­виз­нан­ня­дер­жа­ва­ми­парт­нерсь­кої­ролі­влас­них­суспільств­в­ особі­ба­га­то­чис­лен­них­не­уря­до­вих­ор­ганізацій,­діяльність­яких­на­міжна­родній­ арені­ аж­ніяк­не­ за­гро­жує­де­мо­кра­тич­но­му­ре­жи­му.­Більш­то­го,­ во­на­підси­лює­ 578 Держава і право • Випуск 55 по­тенціал­влас­ної­дер­жа­ви,­підви­щує­йо­го­ав­то­ри­тет­в­особі­світо­вої­гро­мадсь­кої­ дум­ки­і­сприяє­зовнішньо­політич­ним­акціям­урядів9. В­ умо­вах­ по­си­лен­ня­ ролі­ не­дер­жав­них­ ак­торів,­ зо­к­ре­ма­ гро­мадсь­ких­ ор­ганізацій­ та­ рухів,­ у­ світовій­ політиці­ відбу­вається­ фор­му­ван­ня­ гло­баль­но­го­ гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства. Мас­шта­би­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ за­зна­чає­ А.­ Мартінелі,­ ста­ють­ гло- баль­ни­ми.­На рівні світу по зна чи ло ся гро ма дянсь ке суспільство з ря ду транс­ національ них співто ва риств,­транс­національ­них­не­уря­до­вих­ор­ганізацій,­ко­лек- тив­них­гло­баль­них­рухів,­ме­ре­же­вих­груп­за­інте­ре­са­ми,­міжна­род­них­на­уко­вих­і­ про­фесійних­ асоціацій,­ че­рез­ які­ індивіди­ до­ся­га­ють­ соціаль­них­ і­ політич­них­ до­мо­вле­но­с­тей­на­рівні­всьо­го­світу.­Це­важ­ливі­ак­то­ри­гло­баль­ної­сце­ни.­Во­ни­ взаємодіють­з­дер­жав­ни­ми­і­міжна­род­ни­ми­ор­ганізаціями,­мо­жуть­гра­ти­зна­чу­щу­ роль­у­фор­му­ванні­май­бут­нь­о­го­світо­во­го­суспільства­та­бу­ти­ат­ри­бу­том­де­мо­кра- тич­но­го­ гло­баль­но­го­ уп­равління,­ «ви­ро­щу­ю­чи»­ інтер­національ­ний­ публічний­ простір,­ цінності,­ що­ ши­ро­ко­ поділя­ють­ся,­ усвідо­млен­ня­ спільності­ люд­ст­ва.­ Емпірич­но­до­ве­де­но­зро­с­тан­ня­чис­ла­ак­торів­і­їхньої­ак­тив­ності­на­рівні­світу10. В.­Ку­лик­однією­із­ос­нов­них­су­час­них­тен­денцій­у­світо­вих­політич­них­про- це­сах­вва­жає­зро­с­тан­ня­гро­ма­дянсь­кої­участі­в­прий­нятті­важ­ли­вих­міжна­род­них­ рішень.­Ак­ту­алізація­про­бле­ма­ти­ки­міжна­род­них­гро­мадсь­ких­об’єднань­відбу­ла- ся­у­другій­по­ло­вині­ХХ­ст.,­ко­ли­ста­ло­оче­вид­но,­що­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­ має­ раніше­ не­за­тре­бу­ва­ний­ по­тенціал­ на­ла­го­д­жен­ня­ діало­гу­ між­ дер­жа­ва­ми­ та­ во­лодіє­ інстру­мен­тарієм­ впли­ву­ на­ міжна­родні­ відно­си­ни.­ Гро­ма­дянсь­ке­ суспільство­де­далі­рішучіше­й­ак­тивніше­втру­чається­у­рішен­ня­гло­баль­них­про- блем.­Та­ким­чи­ном,­ро­бить­вис­но­вок­В.­Ку­лик,­відбу­вається­гло­балізація­гро­ма- дянсь­ко­го­суспільства11. К.­Три­ма­та­кож­відзна­чає­факт­транс­фор­мації­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­під­ впли­вом­гло­балізаційних­про­цесів.­Йо­го­діяльність­по­чи­нає­ви­хо­ди­ти­на­світо­вий­ рівень.­Відбу­вається­фор­му­ван­ня­но­вої­суспільно­політич­ної­оди­ниці­–­гло­баль- но­го­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства.­Ос­нов­ним­еле­мен­том­гло­баль­но­го­гро­ма­дянсь- ко­го­суспільства­є­не­уря­дові­ор­ганізації,­а­де­які­з­них­(відповідно­до­мас­штабів­ їхньої­ ро­бо­ти)­ скла­да­ють­ йо­го­ струк­тур­ний­ центр,­ а­ са­ме­ –­ ан­ти­гло­балістські­ ру­хи,­то­ва­ри­ст­ва­друж­би­та­куль­тур­них­зв’язків­і­при­ро­до­охо­ронні­ор­ганізації12. В.­Бе­бик­про­по­нує­роз­гля­да­ти­гло­баль­не­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­як­пла­не- тар­ну­су­купність­усіх­гро­ма­дян­світу,­їхніх­вільних­об’єднань­і­асоціацій,­пов’яза- них­суспільни­ми­відно­си­на­ми,­що­пе­ре­бу­ва­ють­за­ме­жа­ми­но­во­с­тво­рю­ва­ної­гло- баль­ної­ дер­жа­ви­ (над­дер­жав­них,­ міждер­жав­них­ і­ дер­жав­но-національ­них­ політич­них­струк­тур),­її­ди­рек­тив­но­го­ре­гу­лю­ван­ня­та­рег­ла­мен­тації,­що­їх­га­ран- ту­ють­і­охо­ро­ня­ють­політичні­струк­ту­ри­гло­баль­но­го­світу.­Та­ке­ро­зуміння­фор- маль­них­і­не­фор­маль­них­струк­тур­дає­підста­ви­го­во­ри­ти­про­та­кий­спе­цифічний­ об’єкт­досліджен­ня­політо­логії­–гло­баль­не­гро­ма­дянсь­ке­суспільство13. В.­Сте­па­нен­ко­роз­гля­дає­гло­баль­не­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­як­та­ке,­що­вий- ш­ло­за­межі­національ­них­дер­жав­і­діє­у­міжна­род­но­му­мас­штабі,­об'єдну­ю­чи­у­ своїх­ ме­ре­жах­ і­ ор­ганізаціях­ пред­став­ників­ різних­ країн­ і­ на­прав­ля­ю­чи­ свою­ ак­тивність­у­сфе­ру­гло­баль­но­го­суспільно­го­бла­га,­тоб­то­на­по­до­лан­ня­наслідків­ стихійних­лих,­за­побіган­ня­гу­манітар­ним­конфліктам­і­ка­та­ст­ро­фам,­бо­роть­бу­з­ епідемією­ВІЧ/СНІДУ,­вирішен­ня­про­блем­еко­логії,­за­хист­прав­лю­ди­ни,­фор­му- ван­ня­міжна­род­них­де­мо­кра­тич­них­ко­аліцій­то­що.­При­цьо­му­го­ло­вна­струк­тур­на­ лан­ка­національ­них­гро­ма­дянсь­ких­суспільств­–­не­дер­жавні­ор­ганізації­–­транс- 579Юридичні і політичні науки фор­му­ють­ся­в­гло­баль­но­му­фор­маті­в­міжна­родні­гро­мадські­ор­ганізації,­які­все­ ще­по­терміно­логічній­інерції­виз­на­ча­ють­як­міжна­родні­не­дер­жавні­або­не­уря- дові14.­ О.­Ма­ка­ри­чев­ до­ ос­нов­них­ еле­ментів­ транс­націоналізації­ інсти­тутів­ гро­ма- дянсь­ко­го­суспільств­відно­сить:­ство­рен­ня­«май­дан­чиків»­для­ко­мунікації­з­клю- чо­ви­ми­ політич­ни­ми­ грав­ця­ми;­ роз­роб­ка­ інстру­мен­тарію­ та­ ме­то­до­логії­ для­ вирішен­ня­прак­тич­них­про­блем;­ге­не­ру­ван­ня­й­по­ши­рен­ня­ідей,­їх­за­хист­під­час­ публічно­го­об­го­во­рен­ня;­ сервісні­ (кон­трактні)­по­слу­ги­на­ за­мов­лен­ня­ вла­ди­чи­ бізне­су;­збільшен­ня­ролі­не­уря­до­во­го­сек­то­ра­в­суспільних­де­ба­тах;­на­пра­цю­ван- ня­ре­ко­мен­дацій,­які­спри­я­ють­стабільнішо­му­і­стійкішо­му­роз­вит­ку­суспільства15. О.­ Чу­вар­динсь­кий,­ досліджу­ю­чи­ про­бле­ми­ ста­нов­лен­ня­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ особ­ли­ву­ ува­гу­ приділяє­ аналізу­ місця­ та­ ролі­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ в­ си­с­темі­ су­час­них­ міжна­род­них­ відно­син. Де­мо­кра­ти­зація­ міжна- род­них­відно­син­роз­гля­дається­ним­як­об’єктив­на­тен­денція­фор­му­ван­ня­су­час- но­го­світо­во­го­по­ряд­ку.­Цю­тен­денцію­ут­вер­д­жу­ють­не­ли­ше­дер­жавні­ус­та­но­ви­ та­дип­ло­ма­тичні­працівни­ки,­але­й­пе­ресічні­гро­ма­дя­ни,­об’єднані­в­міжна­родні­ ор­ганізації,­ спілки,­ асоціації­ то­що.­Мо­ва­ йде­ про­ своєрідне­ яви­ще­ –­ «на­род­ну­ дип­ло­матію»,­що­роз­гор­тається­на­те­ре­нах­усвідо­млен­ня­не­обхідності­спільно­го­ вирішен­ня­ гло­баль­них­ про­блем­ су­час­ності,­ пов’яза­них­ з­ ви­жи­ван­ням­ люд­ст­ва.­ Спільні­рішен­ня­та­дії­(ан­ти­воєнні­ма­сові­ру­хи,­еко­логічні­дії,­маніфе­с­тації,­фо­ру- ми,­не­офіційні­зустрічі­гро­мадсь­ких­лідерів,­керівників­політич­них­партій­то­що)­ об’єдну­ють­на­ро­ди,­спри­я­ють­ут­вер­д­жен­ню­за­галь­но­людсь­ких­цінно­с­тей,­здо­ро- во­го­глуз­ду­та­чес­ності,­відвер­тості­та­відкри­тості­політи­ки­як­оз­нак­міжна­род­ної­ дип­ло­матії,­де­все­важ­ливішу­роль­грає­на­род­на­дип­ло­матія16. От­же,­про­це­си­гло­балізації,­зо­к­ре­ма,­фор­му­ван­ня­гло­баль­но­го­гро­ма­дянсь­ко- го­ суспільства,­ сти­му­лю­ють­ підви­щен­ня­ зна­чу­щості­ міжна­род­них­ гро­мадсь­ких­ ор­ганізацій­та­рухів,­які­все­ак­тивніше­по­чи­на­ють­бра­ти­участь­у­дип­ло­ма­тич­них­ відно­си­нах. Як­пи­ше­М.­Ле­бедєва,­у­другій­по­ло­вині­ХХ­–­на­по­чат­ку­ХХІ­ст.­дип­ло­матія­ все­більшою­мірою­підпа­дає­під­кон­троль­гро­мадсь­кості.­Це­здійснюється­за­вдя- ки­шир­шим­мож­ли­во­с­тям­ за­собів­ ма­со­вої­ інфор­мації,­ не­обхідності­ ра­тифікації­ ба­га­ть­ох­до­ку­ментів,­і,­на­решті,­то­му,­що­на­міжна­род­ну­аре­ну­все­частіше­ви­хо- дять­не­дер­жавні­струк­ту­ри,­а­різно­манітні­ру­хи­(етнічні,­релігійні­та­інші),­гро- мадські­ор­ганізації­та­ака­демічні­ко­ла,­які­по­ча­ли­зай­ма­ти­ся­«тра­диційни­ми­дип- ло­ма­тич­ни­ми­про­бле­ма­ми»­–­по­шу­ком­зла­го­ди­у­конфліктних­си­ту­аціях,­на­дан- ням­по­се­ред­ниць­ких­по­слуг­то­що17. Дип­ло­ма­тич­на­ сфе­ра,­ за­зна­чає­ О.­ Ман­жуліна,­ пе­ре­ста­ла­ бу­ти­ ви­нят­ко­вою­ пре­ро­га­ти­вою­дер­жа­ви,­і­успіх­на­міжна­родній­арені­ба­га­то­в­чо­му­за­ле­жить­від­ спільних­зу­силь­дер­жав­них­і­не­дер­жав­них­струк­тур.­Дип­ло­матія,­ко­лись­пе­ре­важ- но­ од­но­вимірний­ про­цес­ на­ рівні­ ок­ре­мих­ урядів,­ за­раз­ є­ ба­га­то­г­ран­ною­ діяльністю,­у­якій­усе­помітнішу­роль­має­гро­мадсь­ка­дум­ка.­Бе­зу­мов­но,­політи­ка­ ще­фор­мується­у­при­ват­них,­конфіденційних­бесідах­між­про­фесійни­ми­дип­ло­ма- та­ми,­ба­га­то­в­чо­му­так­са­мо,­як­і­200­років­то­му,­але­прак­тич­но­жод­на­політич­на­ ініціати­ва­не­мо­же­увінча­ти­ся­успіхом­без­суспільної­підтрим­ки18. На­ хвилі­ зро­с­тан­ня­ впли­ву­ гро­мадсь­кості­ на­ здійснен­ня­ світо­вої­ політи­ки­ ви­ни­кає­та­роз­ви­вається­рух­гро­ма­дянсь­кої­дип­ло­матії.­По­ява­гро­ма­дянсь­кої­дип- ло­матії­ як­ но­вої­фор­ми­міжна­род­ної­ діяль­ності­ пов’язується­ з­ транс­фор­мацією­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту­ та­ но­ви­ми­ тех­но­логіями,­ що­ да­ють­ змо­гу­ не­про- 580 Держава і право • Випуск 55 фесійним­ дип­ло­ма­там­ ви­хо­ди­ти­ на­ міжна­род­ну­ сце­ну,­ об­ми­нув­ши­ дер­жав­ний­ апа­рат19. Як­ за­зна­чає­Т.­Медвєдєва,­ гро­ма­дянсь­ка­ дип­ло­матія­ в­ ро­до­во­му­ ви­гляді­ (на­ рівні­ ок­ре­мих­людсь­ких­ і­ гру­по­вих­кон­тактів­різних­на­родів)­ існу­ва­ла­ з­ давніх­ часів.­ З­ мо­мен­ту­ її­ ви­хо­ду­ на­ якісно­ інший­ рівень­ ор­ганізації­ (фор­му­ван­ня­ суспільних­інсти­тутів­і­суспільних­рухів)­її­мож­на­розділи­ти­на­чо­ти­ри­істо­ричні­ ета­пи.­Пер­ший­етап­–­ста­нов­лен­ня­та­роз­ви­ток­пер­ших­ан­ти­воєнних­суспільних­ рухів­в­Європі­та­Аме­риці­(по­ча­ток­XIX­ст­-1918­р.);­дру­гий­етап­–­вихід­гро­ма- дянсь­кої­дип­ло­матії­на­міжкон­ти­нен­таль­ний­рівень­(1919­–­1945­рр.);­третій­етап­ –­за­лу­чен­ня­гро­ма­дянсь­кої­дип­ло­матії­до­іде­о­логічної­війни­і­роз­вит­ку­ор­ганізо- ва­но­го­ ру­ху­прибічників­ світу­ (1946­ –­ 1990­ рр.);­ чет­вер­тий­ етап­ –­ роз­ши­рен­ня­ сфе­ри­діяль­ності­гро­ма­дянсь­кої­дип­ло­матії­та­вихід­її­інсти­тутів­на­міжна­род­ний­ рівень­як­ре­аль­них­ак­торів­міжна­род­ної­політи­ки­(1991­р.­–­до­нині).­ Нині,­на­дум­ку­Т.­Мед­ведєвої,­спо­с­терігається­зро­с­тан­ня­ролі­гро­ма­дянсь­кої­ дип­ло­матії­ на­міжна­родній­ арені,­ її­ без­по­се­ред­ня­ участь­ у­ світовій­ політиці­ як­ ре­аль­них­ ак­торів,­ її­ вплив­ на­ ви­роб­лен­ня­ зовнішньо­політич­них­ і­ внутрішньо- політич­них­ дер­жав­них­ цілей­ і­ стра­тегій,­ а­ та­кож­ ве­ли­чез­ний­ вклад,­ який­ во­на­ вно­сить­ до­ поліпшен­ня­ міжна­род­но­го­ іміджу­ своєї­ країни­ і­ роз­вит­ку­ дружніх­ зв'язків­між­на­ро­да­ми20. Та­ким­чи­ном,­на­по­чат­ку­XXI­ст.­гро­ма­дянсь­ка­дип­ло­матія­стає­по­вно­прав­ним­ ак­то­ром­ світо­во­го­ політич­но­го­ про­це­су.­ За­раз­ роз­ви­ток­ міжна­род­них­ відно­син­ вже­не­мо­же­виз­на­ча­ти­ся­ли­ше­ви­ключ­но­діяльністю­міжна­род­них­ і­дер­жав­них­ ор­ганів­без­ши­ро­кої­опо­ри­на­суспільні­си­ли.­Са­ме­по­нят­тя­«гро­ма­дянсь­ка­дип­ло- матія»­ за­вдя­ки­ ЗМІ­ вже­міцно­ увійшло­ до­ суспільно-політич­но­го­жит­тя,­ про­те­ досі­в­на­уковій­літе­ра­турі­во­но­ще­не­знай­ш­ло­адек­ват­но­го­те­о­ре­тич­но­го­ос­мис- лен­ня. За­виз­на­чен­ням­Т.­Мед­ведєвої,­ гро­ма­дянсь­ка­дип­ло­матія­–­це­не­офіційна­як­ зовнішньо­політич­на,­так­і­внутрішньо­політич­на­діяльність­не­за­леж­них­без­по­се- ред­ньо­від­урядів­фізич­них­ і­юри­дич­них­осіб,­не­уря­до­вих­ор­ганізацій,­рухів­та­ інсти­тутів,­спря­мо­ва­на­на­збе­ре­жен­ня­ми­ру,­роз­ви­ток­ і­поліпшен­ня­міждер­жав- них­ відно­син,­ на­ зміцнен­ня­ друж­би,­ взаємо­ро­зуміння­ і­ співпраці­ між­ різни­ми­ на­ро­да­ми.­ При­ цьо­му­ існує­ різни­ця­ між­ гро­ма­дянсь­кою­ та­ на­род­ною­ дип­ло- матією.­Не­за­лежні­від­уря­ду­інсти­ту­ти­існу­ють­у­де­мо­кра­тич­них­дер­жа­вах­з­роз- ви­не­ним­ інсти­ту­том­ гро­ма­дянсь­ких­ прав­ і­ сво­бод.­ Для­ дер­жав­ ав­то­ри­тар­но­го­ ти­пу,­ ко­ли­ ре­альні­ гро­ма­дянські­ пра­ва­ та­ сво­бо­ди­ відсутні,­ а­ міжна­род­на­ діяльність­гро­мадсь­ких­ор­ганізацій­повністю­по­став­ле­на­під­кон­троль­дер­жа­ви,­ на­ дум­ку­ Т.­ Мед­ведєвої,­ доцільніше­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ термін­ «на­род­на­ дип­ло- матія»21. Вод­но­час­ ба­га­то­ дослідників­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ по­нят­тя­ «гро­ма­дянсь­кої»­ та­ «на­род­ної»­дип­ло­матії­як­си­ноніми.­Так,­Н.­При­ходь­ко­та­О.­Ти­мофєєв­ба­зо­ви­ми­ прин­ци­па­ми­ функціону­ван­ня­ інсти­тутів­ на­род­ної­ дип­ло­матії­ вва­жа­ють­ ав­то- номність­у­своїх­діях­і­рішен­нях­та­не­за­лежність­від­дер­жав­них­струк­тур.­Влас­не­ са­ме­то­му,­на­їхню­дум­ку,­во­на­на­зи­вається­«гро­ма­дянсь­кою».­Подібну­діяльність­ мо­жуть­ здійсню­ва­ти­ не­ ли­ше­ ор­ганізації­ (не­уря­дові­ ор­ганізації),­ не­ко­мерційні­ ор­ганізації,­релігійні­ор­ганізації,­суспільні­об'єднан­ня­і­т.­д.),­але­й­при­ватні­осо­би­ (спорт­с­ме­ни,­ політи­ки,­ діячі­ куль­ту­ри,­ бізне­с­ме­ни),­ що­ про­яв­ля­ють­ се­бе­ на­ не­офіційно­му,­а­іноді­й­на­осо­бистісно­му­рівні22. О.­Чу­вар­динсь­кий­ве­де­мо­ву­про­на­род­ну­дип­ло­матію,­що­ви­с­ту­пає­інсти­ту- 581Юридичні і політичні науки том­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­си­лою,­що­ак­тив­но­впли­ває­на­про­це­си­міжна- род­но­го­жит­тя.­Її­зна­чен­ня­по­ля­гає­в­офіційній­та­не­офіційній­діяль­ності­суб'єктів­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ країн­ у­ вирішенні­ про­блем­ міжна­род­но­го­ співробітництва,­у­спри­янні­діяль­ності­з­розв'язан­ня­міжна­род­них­су­пе­реч­но­с­тей­ та­ розбіжно­с­тей­між­ дер­жа­ва­ми­мир­ним­шля­хом.­Ак­тив­ний­ роз­ви­ток­ на­род­ної­ дип­ло­матії­зу­мов­люється­про­це­са­ми­гло­балізації­та­інфор­маційної­ре­во­люції,­а­її­ ду­хов­ни­ми­ підва­ли­на­ми­ ви­с­ту­па­ють­ за­галь­но­людські­ цінності­ та­ інте­ре­си.­ Міжна­род­на­політи­ка­не­мо­же­бу­ду­ва­ти­ся­без­вра­ху­ван­ня­інте­ресів­ма­со­вих­рухів­ у­ всіх­ країнах:­ ан­ти­воєнних,­ еко­логічних,­ про­фесійних,­ мо­лодіжних,­ жіно­чих,­ то­ва­риств­друж­би­то­що­. Цен­т­раль­не­місце­у­гро­ма­дянській­дип­ло­матії­на­ле­жить­спеціаль­ним­ак­то­рам.­ Т.­Медвєдєва­в­якості­та­ких­ос­нов­них­ак­торів­гро­ма­дянсь­кої­дип­ло­матії­виділяє­ різно­го­ро­ду­суспільні­інсти­ту­ти,­які­ма­ють­на­ступні­за­гальні­особ­ли­вості:­фор- маль­но,­офіційно­за­сно­вані;­є­не­уря­до­ви­ми;­не­є­суб'єкта­ми­міжна­род­но­го­пра­ва;­ не­роз­поділя­ють­при­бу­ток;­за­сно­вані­на­прин­ципі­са­мо­вряд­ності;­ши­ро­ко­ви­ко­ри- с­то­ву­ють­пра­цю­до­б­ро­вольців;­суспільно­ко­рисні­або­діють­в­ру­чищі­ос­нов­них­ за­вдань­ гро­ма­дянсь­кої­ дип­ло­матії­ (тоб­то­ праг­нуть­ до­ ми­ру,­ друж­би,­ взаємо­ро- зуміння­ і­ співпраці­ між­ на­ро­да­ми).­ До­ та­ких­ ак­торів­ на­ле­жать:­ не­уря­дові­ ор­ганізації,­ зо­к­ре­ма­міжна­родні­не­уря­дові­ор­ганізації,­ суспільні,­національні­та­ релігійні­об'єднан­ня­(у­то­му­числі­пар­ла­ментські),­політичні­партії,­внутрішньо- дер­жавні­регіони,­юри­дичні­ та­фізичні­осо­би,­що­бе­руть­участь­у­міжна­родній­ діяль­ності­та­розділя­ють­ос­новні­цілі­гро­ма­дянсь­кої­дип­ло­матії.­Згідно­з­виз­на- чен­ням­гро­ма­дянсь­кої­дип­ло­матії­і­ос­нов­них­умов­її­здійснен­ня,­ак­то­ра­ми­гро­ма- дянсь­кої­дип­ло­матії­не­мо­жуть­бу­ти­гро­мадські­ор­ганізації,­які­повністю­фінан­су- ють­ся­уря­дом­або­будь-якою­міжна­род­ною­ор­ганізацією23. 1.­Бабкіна О.В.­Дер­жа­ва­і­гро­ма­дянсь­ке­суспільство:­ме­ханізми­стри­му­вань­і­про­ти- ваг­ //­ Політичні­ на­уки­ та­ ме­то­ди­ка­ ви­кла­дан­ня­ соціаль­но-політич­них­ дис­циплін.­ Збірник­на­уко­вих­праць­Національ­но­го­пе­да­гогічно­го­універ­си­те­ту­імені­М.П.­Дра­го­ма- но­ва.­ –­ 2010.­ –­ Вип.­ 3.­ –­ С.5.­ 2. Зе лень ко Г.І.­ Політич­на­ «ма­т­ри­ця»­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства:­Досвід­країн­Ви­ше­градсь­кої­гру­пи­та­Ук­раїни.­–­К.:­Знан­ня­Ук­раїни,­2007.­ –­ С.­ 44.­ 3. Співак В.М.­ Політи­ко-пра­во­вий­ та­ соціокуль­тур­ний­ виміри­ гло­балізації:­ Мо­но­графія.­–­К.:­Ло­гос,­2011.­–­С.­239-240.­4. Там­са­мо.­–­С.­240.­5. Иван чен ко Н.С.­ Меж­ду­на­род­ные­не­пра­ви­тель­ст­вен­ные­ор­га­ни­за­ции­и­дви­же­ния­как­фак­тор­обес­пе­че- ния­во­ен­но-по­ли­ти­че­с­кой­и­эко­ло­ги­че­с­кой­бе­зо­пас­но­с­ти­//­Пра­во­ве­де­ние.­—1991.­–­№­ 1.­ –­ С.­ 103.­ 6.­Чер нявсь ка­Л.Н.­ Суб'єктність­ міжна­род­них­ не­уря­до­вих­ ор­ганізацій­ у­ світовій­політиці:­Ав­то­реф.­дис.­ ...­канд.­політ.­на­ук.­–­К.,­2007.­–­С.­3.­7. Співак В.М. Цит.­пра­ця.­–­С.­127.­8. Иван чен ко Н.С.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­133-134.­9. Чер нявсь ка­Л.Н.­ Цит.­пра­ця.­–­С.­3-4.­10. Мар ти нел ли А.­От­ми­ро­вой­си­с­те­мы­к­ми­ро­во­му­об­ще­ст­ву?­//­ Со­ци­о­ло­ги­че­с­кие­ис­сле­до­ва­ния.­–­2009.­–­№­1.­–­С.­7.­11. Ку лик В.О.­Вплив­міжна­род- них­ме­ре­же­вих­гро­ма­дянсь­ких­ініціатив­на­без­пе­ко­ву­політи­ку­Ук­раїни­//­На­укові­за­пи- с­ки­На­УК­МА.­–­ 2009.­ –­Т.­ 95,­Політичні­на­уки.­ –­С.­ 69.­12. Три ма К.А. Особ­ли­вості­ діяль­ності­ук­раїнських­еко­логічних­ор­ганізацій­в­умо­вах­гло­балізації­//­Грані.­–­2009.­–­ №6.­–­С.­147.­13. Бе бик В.­Гло­баль­не­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­ :­ те­орія,­ме­то­до­логія,­ ме­недж­мент­ //­ Політич­ний­ме­недж­мент.­ –­ 2006.­ –­№­ 2.­ –­ C.­ 145.­ 14. Сте па нен ко В.­ Гло­баль­не­ гро­ма­дянсь­ке­ суспільство:­ кон­цеп­ту­алізації­ та­ по­ст­ко­муністичні­ варіації­ //­ Соціологія:­те­орія,­ме­то­ди,­мар­ке­тинг.­–­2005.­–­№2.­–­С.157.­15. Ма ка ры чев А.С.­Граж- дан­ское­ об­ще­ст­во­ в­ Рос­сии:­ меж­ду­ го­су­дар­ст­вом­ и­ меж­ду­на­род­ным­ со­об­ще­ст­вом­ //­ Пуб­лич­ное­про­ст­ран­ст­во,­граж­дан­ское­об­ще­ст­во­и­власть:­Опыт­раз­ви­тия­и­вза­и­мо­дей- ст­вия­ –­М.:­ РАПН;­ РОС­СПЭН,­ 2008.­ –­ С.­ 23.­ 16. Чу вар динсь кий О.Г.­ Гро­ма­дянсь­ке­ 582 Держава і право • Випуск 55 суспільство­в­Ук­раїні:­ста­нов­лен­ня,­функціону­ван­ня,­пер­спек­ти­ви­роз­вит­ку:­Ав­то­реф.­ дис.­...­д-ра­політ.­на­ук.­–­Львів,­2008.­–­С.­23-24.­17. Ле бе де ва М.М.­Ми­ро­вая­по­ли­ти­ка.­ –­М.:­Ас­пект­Пресс,­2003.­–­С.­3074-308.­18. Ман жу ли на О.А.­Пуб­лич­ная­дип­ло­ма­тия­ США:­Дис.­...­канд.­по­лит.­на­ук.­–­СПб.,­2005.­–­С.­4.­19. Со вре мен ные меж­ду­на­род­ные­ от­но­ше­ния­и­ми­ро­вая­по­ли­ти­ка:­Учеб­ник­/­А.­В.­Тор­ку­нов,­И.­Г.­Тю­лин,­А.­Ю.­Мель- виль­и­др.­–­М.:­Про­све­ще­ние:­МГИ­МО,­2004.­–­С.­477.­20. Мед ве де ва Т.И.­Граж­дан­ская­ (на­род­ная)­дип­ло­ма­тия­и­ее­роль­в­рос­сий­ско-япон­ском­по­ли­ти­че­с­ком­ди­а­ло­ге:­Ав­то- реф.­дис.­...­канд.­по­лит.­на­ук.­–­М.,­2007.­–­С.­14.­21.­Там­са­мо.­–­С.­12.­22. При ходь ко Н.,­Ти мо фе ев О.­Фак­тор­на­род­ной­дип­ло­ма­тии­в­от­но­ше­ни­ях­Ки­тая­с­Рос­си­ей­и­США­//­ Власть.­–­2007.­–­№­9.­–­С.­76.­23. Мед ве де ва Т.И.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­12-13. 583Юридичні і політичні науки

Схожі ресурси