Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави
Розкриваються основні аспекти діалектичної взаємодії держави та інформаційного суспільства у межах політико-правової дійсності.
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64561 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави / Є.В. Жуков // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 611-616. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64561 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-645612014-06-17T03:02:02Z Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави Жуков, Є.В. Політичні науки Розкриваються основні аспекти діалектичної взаємодії держави та інформаційного суспільства у межах політико-правової дійсності. Раскрываются основные аспекти диалектического взаимодействия государства информационного общества в пределах политико-правовой действительности. This article is devoted to consideration of common aspects of dialectics interaction of the state and informatization society in political and law space. 2012 Article Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави / Є.В. Жуков // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 611-616. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64561 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Жуков, Є.В. Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави Держава і право |
description |
Розкриваються основні аспекти діалектичної взаємодії держави та інформаційного суспільства у межах політико-правової дійсності. |
format |
Article |
author |
Жуков, Є.В. |
author_facet |
Жуков, Є.В. |
author_sort |
Жуков, Є.В. |
title |
Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави |
title_short |
Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави |
title_full |
Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави |
title_fullStr |
Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави |
title_full_unstemmed |
Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави |
title_sort |
діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64561 |
citation_txt |
Діалектика взаємодії інформаційного суспільства та держави / Є.В. Жуков // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 611-616. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT žukovêv díalektikavzaêmodííínformacíjnogosuspílʹstvataderžavi |
first_indexed |
2025-07-05T15:11:03Z |
last_indexed |
2025-07-05T15:11:03Z |
_version_ |
1836820215414915072 |
fulltext |
©ЖУ КОВ Євген Вікто ро вич–викладачХристиянськогогуманітарно-економічно-
гоуніверситету,м.Одеса
Є.В.ЖУКОВ
ДІАЛЕК ТИ КА ВЗАЄМОДІЇ ІНФОР МАЦІЙНО ГО СУСПІЛЬСТВА ТА
ДЕР ЖА ВИ
Роз кри ва ють ся ос новні ас пек ти діалек тич ної взаємодії дер жа ви та інфор маційно
го суспільства у ме жах політи копра во вої дійсності.
Ключові слова: інфор маційне суспільство, інфор маційні тех но логії, гро ма дянсь ке
суспільство, де мо кратія.
Рас кры ва ют ся ос нов ные ас пек ти ди а лек ти че с ко го вза и мо дей ст вия го су дар ст ва
ин фор ма ци он но го об ще ст ва в пре де лах по ли ти копра во вой дей ст ви тель но с ти.
Ключевыеслова: ин фор ма ци он ное об ще ст во, ин фор ма ци он ные тех но ло гии, граж
дан ское об ще ст во, де мо кра тия.
This article is devoted to consideration of common aspects of dialectics interaction of the
state and informatization society in political and law space.
Keywords: information society, information technologies, civil society, democracy.
Сучасний стан людського суспільства зумовлює висування нових вимог до
функціонування держави, формує нові викликищодо її діяльності, детермінує
новіумовиорганізаціїтощо.Всецезумовленепоширеннямглобалізаційнихпро-
цесів,уякихпровіднурольмаютьвикористанняінформаційнихтехнологій,які
спрощуютькомунікативнізв’язкитароблятьїхмісткішими,аніжзаумовпопе-
редніхісторичнихепох.Натлітакихумов–інформатизаціїтапереходудоінфор-
маційногосуспільства–державанеминучемає,якісуспільствовцілому,інтег-
руватисядотакихпроцесівізнайменшоюшкодоюдлясебе,мінімізувавширизи-
китапримножившикористьвідних.
Питання діалектичної взаємодії держави та інформаційного суспільства
різноюміроютапідрізнимкутомдосліджувалосятакимивітчизнянимифахівця-
ми,як:В.М.Скалацький,О.В.Соснін,А.І.Марущак,Г.Г.Почепцов,С.А.Чукут,
Д.В.Дюжев,О.М.Ємельяненко,В.І.Терещуктаін.
Щобдослідитивзаємодіюдержавитаінформаційногосуспільствавконтексті
існуючихміжнимипротиріч,антагоністичнихполюсів,щовиокремлюються їх
ідеальноютафактичноюонтологією,представимонашедослідженнядіалектич-
ноютрилогією:те за,ан ти те затасин тез.
Те зоюуданомуконтекстібудевиступатитвердженняпроте,щодер жа ва євід
природи такою, що не зацікав ле на у де мо но полізації сфер сво го впли ву, в тому
числіуідеологічнійсфері,а інфор маційне суспільство не виз нає та руй нує будь
які кор до ни,упершучергу,самевінформаційнійсфері,надаючилюдямрозмаїття
поглядівтаточокзору,щодемонополізуєзазіханнявладиуційплощині.
Так,Б.Расселзазначає,оскількидержаваєлишеюридичнафікція,якауособ-
люєтьсялюдьми,тобтопосадовимиособами,існуєдвііндивідуальномотивовані
закономірності державної влади, які характеризують зміст держави у його
динаміці,асаме:прагненнядосамоївлади(втомучисліїїзбереженнязасобою
у разі приходу до неї) та прагнення до слави (відправлення державної влади).
Суб’єктивнийаспектсутностідержавноївладиякінструментудосягненнязазна-
611Юридичні і політичні науки
ченої«слави»непередбачаєнаявністьконкурентівістимулюєпобічнепрагнення
суб’єктавладидоїхусуненнятавстановленнямонополіївласноговознесіннянад
рештою«об’єктіввладарювання».
ЯкзазначаєБ.Рассел,«рользнань(якзасобудосягненнявлади)невгамовно
падає,хочауминуломузнаннятамудрістьзавждислугувалипідставоюдлявлади
навітьдоототожнюваннявладитавченості».Такимчином,встановленняінфор-
маційногосуспільстватазагальнепідвищеннярівняосвіченостінаселенняпри-
зведедонівелюваннязнаньяквизначальногочинниканабуттявладиусуспільстві
(втомучислідержавної),висуваючинапереднійпланздатністькандидатаувла-
дубутивідповідальнимізразковимуморально-етичномуплані.Саметакіпере-
твореннятазміщенняакцентівнесутьусобісучаснийпроцесінформатизації1.
Розглянувшисуб’єктивнийаспект,щообґрунтовуєвищенаведенувищетезу,
перейдемодовиявленняоб’єктивнихчинників,якіможутьвикликатиспротивз
боку державищодо встановлення та утвердження інформаційного суспільства.
Зокрема,свідченнямтакогопервинногоспротивуможебутите,щоінформаційне
суспільство несе в собі масштабні реформи на всіх рівнях суспільного життя,
ускладнюючи їх, роблячи різноманітнішими тощо. Це зумовлює об’єктивну
необхідністьадаптуванняпублічноївладидоновихумовякуправомуполі(усу-
ненняпрогалинуправі,систематизаціятощо),таківорганізаційному(перетво-
реннянарівніапаратудержавитаїїмеханізмувцілому).
Інформаційнесуспільствозсуб’єктивногобокузнаходитьсвійвиразупраг-
неннілюдинидознань,володінняінформацієютаможливостіїївикористанняза
власним бажанням. Таке прагнення може не тільки збільшувати контроль за
діяльністю публічної влади, але й у випадку низького рівня правової культури
призводитидопротиправнихдій,щотакожнеєвінтересахдержави(наприклад,
поширенняуВсесвітнійелектронніймережіІнтернетматеріалівпровиготовлен-
нявибухівки;секретнихінструкційізпротидіїтерористичнимактам,проведення
конкретнихоперацій;місцядислокаціїсекретнихоб’єктів;матеріалівособистого
характеру,щоможутьбутивикористанідляшантажу;поширенняпорнографіїта
проституції, а також залучення до цих протизаконних видів діяльності непо-
внолітніхтощо).
Однакінформатизаціятавстановленняінформаційногосуспільствамаєйсвої
переваги,якіможназвестидотого,щозарахунокпідвищеннязагальноїосвіче-
ності люди стають більш здатними до ефективного контролюпублічної влади,
керуючисьлогікоютакритичноюоцінкоюпідчасреалізаціїбезпосередньоїдемо-
кратії,атакожзменшуватизначеннядержавитаіншихофіційнихорганівшляхом
самоврядування.
Наочнішедемонструєспектріхарактервпливунасуспільнежиття,аотже,й
надержаву,переліккритеріївінформаційногосуспільства,представленувдисер-
таційномудослідженіВ.М.Скалацького:системаіндикаторівтехнологічноїосна-
щеності: їїосновнепризначенняполягаєвтому,щобвимірюватитаоцінювати
станрозвиткуінформаційнихікомунікаційнихтехнологійурізнихкраїнах.При
цьому,зодногобоку,розглядаютьсязасоби,щобезпосередньозабезпечуютьвсі
необхідніопераціїзобробки,передачічивикористанняінформації,азіншого–
станресурсів,якіуможливлюютьцідії,впершучергу–людськіресурси;друга
системаіндикаторівноситьназву«індикаторпрозоростікомунікацій».Цясисте-
мапризначенадляоцінкиступенявикористанняінформаційнихікомунікаційних
технологійвпроцесахвзаємодіїусіхкатегорійнаселення,бізнесу,підприємціві
612 Держава і право • Випуск 55
владиміжсобоютаумежахкожноїзокремихкатегорій.Данусистемуіндика-
торівможнавикористатиідляоцінкиступеняпросуваннядоелектронногоуряду,
томуінколицейпоказникназивають«індикаторомпрозоростіуправління».Цей
індикаторзначноюміроюзалежитьвідпопередньогоіндикатора,щовідображає
ступінь технологічної оснащеності суспільства засобами інформаційно-ко-
мунікаційнихтехнологій;
третясистемаіндикаторів,щоназиваєтьсяіндикаторомстануінформаційного
суспільстваабоіндексомінформаційногосуспільства(Index–ISI),буларозроб-
ленавидавництвомWorldTimesікомпанієюIDC.Системадосліджуєстанінфор-
маційно-комунікаційних технологій і відображає темпи зростання діяльності у
сфері створення, розповсюдження та використання інформаційних технологій
загалом. Індекс інформаційного суспільства є характеристикою, що дає змогу
оцінити ступінь інтеграції будь-якої країни світу в глобальну інформаційну
спільноту. Аналіз структури цієї системи індикаторів засвідчує, що вони є
найбільшузагальненоютабагатофакторною,івідповіднодосвоєїназвиоцінює
прогрескраїннашляхудоінформаційногосуспільства.Основнимпризначенням
Індексуінформаційногосуспільстваєдопомогакраїнамвоцінюванніїхньогоста-
новища у сфері розвитку інформаційно-комунікаційних технологій відносно
інших держав і сприяння просуванню компаній до перспективних ринків. У
структурі Індексу інформаційного суспільства в загальній складності врахову-
ютьсядвадцятьтризмінні,поділеніначотиригрупи:комп’ютернаінфраструкту-
ра, інформаційна інфраструктура, інтернет-інфраструктура, соціальна інфраст-
руктура2.
Такимчином,державайінформаційнесуспільствоєдихотомічнимвіддзерка-
леннямсучаснихцивілізаційнихпроцесівусвоїйєдностітапротиріччях,що,з
одногобоку,говоритьнакористьвищесформульованоїтези,азіншого–підво-
дитьнасдоантитезинашогодіалектичногорозглядувзаємодіїдержавийінфор-
маційногосуспільства.
Ан ти те за може буди визначена як не мож ливість до сяг нен ня справжнь о го
ви со ко роз ви не но го інфор маційно го суспільства без спри ян ня цьо му з бо ку дер жа
ви, а дер жа ва не мо же ефек тив но ви ко ну ва ти своє соціаль не при зна чен ня за хис
ни ка суспільних інте ресів у су час них умо вах роз вит ку люд ст ва.
Втілення у життя на високому рівні вищеперелічених критеріїв інфор-
маційного суспільства найефективніше можна досягти за допомоги держави
(цільові програми стимулювання високотехнологічних галузей виробництва,
фінансування програм з поширення провідних інформаційних технологій у
суспільстві – наприклад, оснащення комп’ютерами та підключенням до
ВсесвітньоїелектронноїмережіІнтернетзакладівосвітитощо).
З точку зору теорії держави, її взаємодія з інформаційним суспільством в
вищеокресленійплощиніможебутивизначенанакількохрівнях:онтологічному,
аксіологічномутафункціональному3.
Нарівнісутностіпризначеннядержавиінформаційнесуспільствощебільше
порядковуєдіяльністьінститутівпублічноївладиінтересамсуспільствавцілому
такожногоіндивідазокрема.Особливоцезнаходитьсвійвиразутому,щогрома-
дянське суспільство та його окремі інститут від індивіда до політичної партії
отримуютьреальніінструментиконтролюдержавноївладизарахунокінформації
тависокогорівняосвіти,утомучисліправової.Затакихобставинвладанароду
не просто передається представницьким органам, які суто формально мають
613Юридичні і політичні науки
діятив інтересахсуспільства,айстаєполітичнотаюридичновідповідальною,
аджегромадськийконтрольстворюєумовидляконкуренціївсерединіполітичної
системи, де держава вже не має можливості ефективно використовувати свої
владні переваги, а стає рівним серед рівних учасником політичних процесів,
обмеженимсвоїмиповноваженнями,щозакріпленіуправі.
Аксіологічнаплощинавпливуінформаційногосуспільстванадержавуполя-
гаєутому,щопоширенняінформаціїтаневпиннийпрогрескомунікаційнихтех-
нологійєнайпотужнішимчинникомглобалізаціїтаінтеграціїдосвітовоїкульту-
ринаціональної,щонесевсобісуспільніцінностівсіхнародівсвіту,колиодна
культурадоповнюєіншу(наприклад,синтезованазконтинентальноготазагаль-
ногоправасистемаправаЄС).Утакомузначеннідержавамаєстатипровідником
найвизначнішихнетількинаціональних,алейміжнароднихцінностейсуспільно-
гожиття,постійновдосконалюючиїхнійобсягізміст.
Нафункціональномурівнідержавамаєсприятипідвищеннюпоказниківкри-
теріївінформаційногосуспільствазадлятого,щобуспішнореалізуватисвоєпри-
значенняуновомусучасномусвітівисокихтехнологій.
Зокрема, перший з вищенаведених критеріїв – «система індикаторів техно-
логічноїоснащеності»зачіпаєодразудекількафункційдержави:економічну(аку-
мулюваннякоштівірозробкапрограмстимулюваннявідповіднихгалузейгоспо-
дарства), соціальну (освіта, працевлаштування, соціальний захист), оборонну
(електронні системи зв’язку та комунікації всередині державного апарату).Так
для забезпечення технічної оснащеності високого рівня потрібно акумулювати
коштинаїхвиготовлення,запусктаобслуговування,підготовкуперсоналутощо.
Другийкритерій–«індикаторпрозоростікомунікацій»стосується,крімтих
функційдержави,щонаявнівпершомукритерії,передусімполітичної,атакож
культурноїтаінформаційної.
І,нарешті,останнійкритерійоб’єднуєвсобівсівищепереліченіфункціїдер-
жави,щоініціюютьсядвомапопереднімикритеріямиінформаційногосуспільства,
однак,навідмінувідних,цейкритерійзадаєзагальнийвекторрозвиткудержави
унапрямірозвиткувиготовлення,поширеннятаспоживанняінформаційнихпро-
дуктівунаціональнійекономіці,спонукаючиїїдовтіленняостанніхпрогресив-
них інноваційних технологій в економіку країни задля вивільнення більшої
кількості людей з метою їхньтого подальшого залучення у високотехнологічну
інформаційнусферу.
Рольдержавиувстановленніінформаційногосуспільстватакожальтернатив-
новизначаєтьсяФранцузькимурядом,асаме:рольдержавипотрійна.Діючияк
ка таліза тор, вонамає сприятиформуванню компаній та громадян,що були б
уже часткою Інформаційного суспільства. Як ре гу ля тор вона має гарантувати
повагудоправил,заякимидієМережа.Іякго ло вний гра вецьнацьомуполівона
можемодернізуватисвоїексплуатаційніметоди,атакожстосункиміжкомуналь-
нимобслуговуваннямігромадськістю.
Такимчином,реалізуватиідеюІнформаційногосуспільствабезучастідержа-
ви на практиці не є можливим, наскільки б не був популярним максимальний
лібералізм у цій сфері. Історія впровадження французької локальної мережі
«Мінітель»яснозаперечуєупередження«антидержавників»Каліфорнійськоїіде-
ології чи комітету Бангеманна. Цифрове майбутнє стане гібридом державного
втручання,ринковоїрегуляціїтавимогцифровоїспоживацькоїкультури4.
З іншого боку, інформаційне суспільство, як частково зазначалося вище,
614 Держава і право • Випуск 55
сутністьякогополягаєунаданнізнаньіновихможливостейкомунікаціїкожному,
атакожпередбачаючипостійнийрозвитоктехнологій,щороблятьцеможливим,
багато в чому спирається на сектор саме громадянського суспільства, яке є
вільнимвідбезпосередньоговтручаннязбокудержави.Саметутнароджуються
внаслідокконкуренції(ринковоїта/чиякучастьутрендах,організованихдержа-
воютощо)новіінформаційнітехнологіїтаформиїхньогозастосування,щопотім
маютьзворотнийвпливнадержаву.Такимчином,вартовизначитирольвстанов-
ленняінформаційногосуспільстваусприяннідержавівчастиніналежноговико-
наннянеюсвоїхфункцій.
Отже,правильноютакожєантитеза,якаговоритьпроте,щодержавапотре-
буєінструментівінформаційногосуспільства,аостаннє,усвоючергу,активного
допомогизбокудержавидлярозвиткувласнихінститутів,якімайжезбігаються
зінститутамигромадянськогосуспільства,аотже,розвиткудемократії.
Заключнийетапдіалектичногоаналізуполягаєуформулюваннімоделісинте-
зунапідставітезитаїїантитези.
Син тезвзаємодії дер жа ви та інфор маційно го суспільствазоглядунавище-
зазначенеможнавизначитиякспільну діяльність інсти тутів дер жа ви та гро ма
дянсь ко го суспільства, спря мо ва ну на підви щен ня по каз ників кри теріїв інфор
маційно го суспільства з ме тою вста нов лен ня та роз вит ку ос тан нь о го як за по
ру ки ут вер д жен ня де мо кратії та більшої, обґрун то ва ної ви со ким рівнем са мо
вря ду ван ня освіче но го на се лен ня, лібе ралізації дер жа ви, тоб то роз ши рен ня
сфері сво бо ди гро ма дянсь ко го суспільства.
Основніположеннятакоїформулисинтезудіалектичноївзаємодіїдержавита
інформаційногосуспільствавжерозглянутовищетаобґрунтовано,однакхотіло-
ся б також зупинитисяна тому,щомає складати акценти такої взаємодії задля
попередження прояву тих загроз, що можуть виникати у цьому процесі, адже
недарма в концепції інформаційного суспільства є й песимістичні погляди, які
визначають його як «суспільство, де населення значноюмірою є маніпулятив-
ним».
Так,наприклад,Г.Г.Почепцоввиокремлюєсімпринциповихпрорахунків,в
основіякихлежатьтакіпроблеми інформаційноїбезпеки (тобтозагрозизбоку
функціонуванняінформаційногопростору),як:інертність(запізненнязатемпами
оновленнядержавноїполітикивідповіднодозмінпотребсуспільства);поширен-
ня неякісного та/чи незаконного інформаційного продукту (що призводить до
падіння загальної та правової культури); відсутність відповідальних органів за
інформаційнусферу;відсутністьналежноївзаємодіїдержавитаінститутівгрома-
дянськогосуспільства;зменшенняавторитетуроботивдержавнихорганахчерез
відсутністьунихвласноїінформаційноїдіяльностітаінше5.
Крім того, не можна оминути увагою думку головного критика ідеї інфор-
маційногосуспільства–Д.Лайона,котрийзагаломзазначає,якіР.Чалдіні,що
розвитокінформаційнихтехнологійможезагнатинасунамижствореніштучні
умовиобмеженогоадаптуваннядооточуючогосередовища,щоускладнюєтьсяв
сучасномужиттікожноїмитітастаєменшдоступнимдлялюдськоїсвідомості,а
відтакіменшконтрольованим,стихійним6.
Останнязагроза інформаційногосуспільствамаєоб’єктивнийхарактерпро-
цесуінформатизаціїтамаєбутицентромувагикожноїдержавинашляхупобудо-
виінформаційногосуспільства.
Підводячипідсумок,можемодійтивисновку,щосучасніцивілізаційніпроце-
615Юридичні і політичні науки
сизумовлюютьнеминучезіткненнядержавнихіглобальнихінтересів,насампе-
ред, у інформаційній сфері. Тому держава та громадянське суспільство мають
вчасновідреагуватинатакийісторичнийвикликтаплідноспівпрацюватизадля
того,щоб уникнути чи бодаймінімізувати загрози такого зіткнення, зробивши
акцентинатихсферах,депроявінформаційногосуспільствабудекориснимдля
обохсторін.
1. Кон фи са хор А.Г.Психологиявласти.–СПб.:Питер,2004.–С.53.2. Ска лаць
кий В.М. Інформаційнесуспільство:сучаснітеоріїтамоделі (соціально-філософський
аналіз):Дис....канд.філос.наук.3. Ска кун О.Ф.Теоріядержавиіправа(Енциклопедич-
нийкурс):Підручник.–Х.:Еспада,2006.–С.77-78;Нер се сянц В.С.Проблемыобщей
теориигосударстваиправа:Учебникдлявузов.–М.:Норма,2006.–С.541.4.Шев
чук О., Го ло буць кий О. E-Ukraine – «Електронна Україна» [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.e-ukraine.biz/ukraine5.html 5. По чеп цов Г.Г., Чу кут С.А.
Інформаційнаполітика:Навч.посіб.–К.:Знання,2006.–С.20-21.6. Лай он Д.Інфор-
маційнесуспільство:проблемитаілюзії//Сучасназарубіжнасоціальнафілософія.–К.,
1996.–С.362–380;Чал ди ни Р.Психологиявлияния.–СПб.:Питер,2006.–С.256.
616 Держава і право • Випуск 55
|