Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості
Досліджуються основні етапи проведення реформ адміністративно-територіального устрою Великої Британії, визначаються його характерні риси та особливості, а також шляхи змін....
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64571 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості / Л.А. Панкулич // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 617-622. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64571 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-645712014-06-17T03:02:04Z Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості Панкулич, Л.А. Політичні науки Досліджуються основні етапи проведення реформ адміністративно-територіального устрою Великої Британії, визначаються його характерні риси та особливості, а також шляхи змін. Исследуются основне этапы проведения реформ административно-территориального устройства Великобритании, определяются его характерные черты и особенности, а также и пути изменения. The article examines the main stages of the reform of administrative-territorial structure of the UK, is determined by its characteristic features and peculiarities, as well as ways to change. 2012 Article Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості / Л.А. Панкулич // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 617-622. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64571 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Панкулич, Л.А. Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості Держава і право |
description |
Досліджуються основні етапи проведення реформ адміністративно-територіального устрою Великої Британії, визначаються його характерні риси та особливості, а також шляхи змін. |
format |
Article |
author |
Панкулич, Л.А. |
author_facet |
Панкулич, Л.А. |
author_sort |
Панкулич, Л.А. |
title |
Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості |
title_short |
Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості |
title_full |
Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості |
title_fullStr |
Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості |
title_full_unstemmed |
Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості |
title_sort |
реформування адміністративно-територіального устрою великої британії: основні етапи і характерні особливості |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64571 |
citation_txt |
Реформування адміністративно-територіального устрою Великої Британії: основні етапи і характерні особливості / Л.А. Панкулич // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 617-622. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT pankuličla reformuvannâadmínístrativnoteritoríalʹnogoustroûvelikoíbritanííosnovníetapiíharakterníosoblivostí |
first_indexed |
2025-07-05T15:11:25Z |
last_indexed |
2025-07-05T15:11:25Z |
_version_ |
1836820238625144832 |
fulltext |
© ПАН КУ ЛИЧ ЛА РИ СА АНА ТОЛІЇВНА – АСПІРАНТ КА ІНСТИ ТУ ТУ
ДЕР ЖА ВИ І ПРА ВА ІМ. В.М. КО РЕЦЬ КО ГО НАН УК РАЇНИ
Л.А.ПАНКУЛИЧ
РЕ ФОР МУ ВАН НЯ АДМІНІСТРА ТИВ НОТЕ РИ ТОРІАЛЬ НО ГО
УС Т РОЮ ВЕ ЛИ КОЇ БРИ ТАНІЇ: ОС НОВНІ ЕТА ПИ І ХА РАК ТЕРНІ
ОСОБ ЛИ ВОСТІ
Досліджу ють ся ос новні ета пи про ве ден ня ре форм адміністра тив ноте ри торіаль
но го ус т рою Ве ли кої Бри танії, виз на ча ють ся йо го ха рак терні ри си та особ ли вості, а
та кож шля хи змін.
Ключові слова: ре фор ма адміністра тив ноте ри торіаль но го ус т рою, місце ве
уп равління, де во люція.
Ис сле ду ют ся ос нов не эта пы про ве де ния ре форм ад ми ни с т ра тив нотер ри то ри
аль но го ус т рой ст ва Ве ли ко бри та нии, оп ре де ля ют ся его ха рак тер ные чер ты и осо бен
но с ти, а так же и пу ти из ме не ния.
Ключевые слова: ре фор ма ад ми ни с т ра тив нотер ри то ри аль но го ус т рой ст ва,
ме ст ное уп рав ле ние, де во лю ция.
The article examines the main stages of the reform of administrativeterritorial structure
of the UK, is determined by its characteristic features and peculiarities, as well as ways to
change.
Keywords: reform of the administrativeterritorial organization, local government, devo
lution.
Вконтекстіреформуванняадміністративно-територіальногоустроюУкраїни
на особливу увагу заслуговує досвід Великої Британії. За формою державного
устроюВеликаБританія–унітарнадержава,щосталабатьківщиноюєвропейсь-
кого консерватизму. Засадничі принципи її інститутів формувалися протягом
багатьох століть. Проте саме в останні десятиліття чітко окреслюються нові
принципитаорієнтириувідносинахміжцентральнимурядомтарегіонами,спо-
стерігаютьсяпроцесидецентралізаціїідеволюціївладнихповноваженьмісцевим
органам.Вагомезначеннявцьомупроцесінадаєтьсяпроцесумодернізаціїдер-
жавногоуправліннязметоюпідвищеннязагальногодобробутубританців,подо-
ланнядиспропорційвекономічномурозвиткуокремихрегіонівкраїни.
Зазначеній проблематиці приділено вагому увагу в працях зарубіжних (Г.
Алмонда,М.Байгереєва,Н.Капітонової,О.Кеннета,А.Черкасова)тавітчизня-
нихдослідників(В.Бакірова,М.Іжи,С.Трояна,М.Ткачука).
До складу Об’єднаного Королівства входять Англія, Шотландія, Уельс,
Північна Ірландіятакількаостровів.Всівонирізняться занаціональною,мов-
ною,релігійноюознаками,атакожюридичнимстатусоміформамиуправління.
Значнакількістьвідміннихособливостейісприялапередачі(деволюції)частини
повноваженьрізнимрівняммісцевогоуправлінняцихтериторій.Реформування
адміністративно-територіальногоустроютутвідбувалосяудекількаетапів.Пер-
ший(1970-1980-тірр.)розпочавсязреформимісцевогоуправління,входіякого
значноскороченокількістьмуніципалітетів,окресленоїхнізавданнятафункції.
Другий(1980-поч.1990-рр.)бувпов’язанийізреорганізацієюуправлінськогоапа-
рату, зменшеннямкількостідержслужбовців.Підчастретьогоетапу (кін.1990-
617Юридичні і політичні науки
618 Держава і право • Випуск 55
2000рр.)адміністративноїреформи,якийбуввикликанийзагальноєвропейськи-
ми процесами регіоналізації, дещо модифіковано державний устрій Великої
Британії.
Першим документом, що поклав початок реформам адміністративно-тери-
торіальногоустрою,бувАктпромісцевеуправління,прийнятий1972р.Згідноз
ним,введеноновусистемаадміністративно-територіальногоподілу.Актпередба-
чавперехіддоспрощеноїдворівневоїсистемиуправліннязарахунокзбільшення
розширенняукрупненнямісцевихтериторіальниходиниць.Уст.1Актузазнача-
лося,щозметоюорганізаціїмісцевогосамоуправління,з1квітня1974р.тери-
торіяАнглії (за виняткомВеликогоЛондону та о.Сіллі) поділялася на області
місцевогосамоуправління,щоіменувалисяграфствами,авцихграфствах,усвою
чергу, утворювалися райони місцевого самоуправління, які називалися округа-
ми1. Ті округи, які визначалися законом як «сільські», поділялись на приходи.
Хочазаприходамизакріпленіокреміповноваження(облаштуванняйутримання
спортивнихмайданчиків,місцьвідпочинкуіт.п.),їхняроль,засловамиА.І.Чер-
касова,зводиласяпереважнодотого,щовонивиступалияксвоєріднігрупитиску
місцевихжителівщодорішень,якіприймалисявищимиорганамивлади2.Тери-
торіяСполученогоКоролівства,згідноАкту,включала59графств:6метрополь-
них,доскладуякихувійшли36округів,і52адміністративних(неметропольних)
графств, які включили333округи3. 6найбільшихмістотрималистатусметро-
польних(столичних)графств4.Спільноюособливістюдляметропольнихінеме-
тропольних графств (із округами) було те, що управління їхньою територією
здійснювалиради,якіобралисянаселенням.Радинеметропольнихграфствмали
дещоширші повноваження, в порівнянні з радамиметропольних графств.Акт
вносив цілий ряд змін в організацію влади на місцях: створювалися 6 метро-
політен–графствнаосновівеликихміськихконгломерацій(Ліверпуль,Манчес-
тер-Бірмінгем,Лідс –Бредфорт,Шеффілд і т.д.).До їхнього складу ввійшли 36
округів.Радиграфств-метрополійповиннібулизайматисянайважливішимистра-
тегічнимипитаннями.Райони,наякі вониподілялися,малиповноваження,що
прирівнювалисядоповноваженьстандартних«нових»графств;кількістьдрібних
графствскоротиласяз145до54,аокругівчимуніципалітетів–з1383до4025.
«Нові» графства виникали переважно на базі традиційних, їхні територіальні
межіспрощено,раціоналізовано;ліквідовувалисяміста-графства,вонизливалися
зтериторією«нового»графства;скорочуваласякількістьрайонівграфств,відбу-
валосьїхнєзбільшення.Водночасбулиукрупненіприходи,їхнякількістьскоро-
тилася до 11 тисяч. Статус приходу отримали деякі з ліквідованих невеликих
графств і міст-графств; вводилася посада аудиторів, які здійснювали контроль
центральноївладизаорганамимісцевогосамоврядування.Аудиторидіяливкож-
номуокрузі,нанихпокладалисяфункціїконтролюзавитратоюгрошовихкоштів,
виділенихдержавоюнасуспільнігромадськіпотреби;уШотландіїзапроваджу-
валася дворівнева система з поділом на 9 регіонів, до складу яких входили 49
районнихі3острівніради.
У період урядуванняМ. Тетчер (1970–1980-ті рр.) особливих здобутків на
шляху реформування територіального устроюне було здійснено.Процес тери-
торіальногоперетвореннябувдещовідкинутийузв’язкузпогіршеннямсоціаль-
но-економічногостановищаВеликобританії.Так,наприкінці1970-хрр.вОб’єдна-
номуКоролівстізначноприскорилисьінфляційніпроцеси,щознайшловідобра-
ження у прискореній динаміці цін на споживчі товари та послуги, скоротився
619Юридичні і політичні науки
обсягпромисловоговиробництва,рослобезробіття,знизивсярівеньжиттянасе-
лення і т. п. Така песимістична ситуація, в якій знаходилася Великобританія
наприкінці1970-хрр.істалопередумовоюдозастосуваннярадикальнихметодів
консервативним урядом на чолі з М. Тетчер. Було взято курс на проведення
антиінфляційних заходів. Важливим напрямом контролю за грошовою масою
було прийняття рішення про обмеження урядових витрат, що породжували
дефіцит бюджету. Скорочувалася кількість урядових службовців, проводилася
структурна перебудова управлінського апарату, ліквідовувались особливо
«дорогі»йогопідрозділи.Економіякоштівпозначиласянетількинацентрально-
му,алейнамісцевомурівнях.Так,16липня1985р.булозатвердженоАктмісце-
вогоуправління,якимпередбачалосяліквідаціяпредставницькихорганівмісце-
вогосамоврядування(рад)увеликихмістах,утомучислійрадиВеликогоЛон-
дона.Зліквідацієюстоличноїрадибуластворенаунітарнаструктурамісцевого
самоврядування. Більшість функцій ліквідованої Ради передані лондонським
бюротарайоннимрадамстолицібеззміни.ВЛондонідіяльністьстоличнихбюро
сталакоординуватисяспеціальноюкомісією,якуочолюваводинізміністрів.Така
координація призвела до посилення впливу центрального рівня на самоврядні
органи. Реформа місцевого управління, проведена М. Тетчер, дещо негативно
позначилисянарозвиткумісцевихпредставницькихорганів,відкинувшийогона
десятиліття.Крімтого,вонатакінедосяглаоднієїзголовнихсвоїхцілей–еко-
номіїкоштів,оскількибулосформованобагатоуправлінськихструктур,якізабез-
печувалироботоюколишніхспівробітниківРадивеликогоЛондону6.
Восени1990р.урядочоливпредставникконсервативноїпартіїДж.Мейджор.
Йогокабінетвдавсядопродовженняреформи,розпочатоїнапочатку70-хрр.З
цієюметоюбулоствореноКомісіюзпитаньмісцевогосамоврядування,доскладу
якоїувійшличленимісцевихпредставницькихорганіврізнихрівнів,бізнесмени,
вчені.Основнимзавданнямкомісіїсталарозробкарекомендаційщодонеобхідності
перегляду системи адміністративно-територіального поділу та місцевого само-
врядування в Англії, Шотландії та Уельсі з метою зменшення бюрократизації
місцевогоуправлінняйусуненнядублюванняфункційорганіврізнихрівнів.До
кінця 1993 р. Комісія підготувала доповідь, у якій рекомендувала скоротити
кількість ланок адміністративно-територіального поділу вУельсі таШотландії.
Першими реформуванню підлягали міські графства, в яких були скорочені
окружніорганисамоврядування,аїхніфункціїпереданіміськійвладі.
У1994р.булиприйнятіАктипромісцевесамоврядуваннядляШотландіїта
Уельсу. ВШотландії замість попередніх регіонів та округів утворено 32 тери-
торіальніодиницімісцевогоуправління,включаючитриострівні(Шотландські,
ОркнейськітаГебридськіострови).Актамизакріплювавсяподілокругівуграф-
ствахнаприходиабообщини,щовизначалисянизовимиланкамиадміністратив-
но-територіальногоподілу.ВрезультатіурядовихреформвШотландіїзалишився
лишеодинрівеньтериторіальногоуправління(невраховуючиобщин),представ-
лений 32 територіями. Адміністративне управління уШотландії нині реалізує
міністерство у справахШотландії, голова якого є членом Кабінету міністрів і
зобов’язаний виконувати його рішення.Новий адміністративно-територіальний
поділУельсувключає11графствістількижміст-графств.Якіраніше,всільській
місцевостіграфстваподіляютьсянаобщини.Межівосьмиграфств,якііснували
до цього часу, було дещо змінено, а органи місцевого самоврядування в них
ліквідовано.
620 Держава і право • Випуск 55
Наприкінці 1990-х рр. реформа адміністративно-територіального устрою
ВеликоїБританіїдещозміниласвійвекторунапрямідеволюції.«Деволюція»–
передачаповноваженьізвищогорівняурядуваннянанижчий7.Політичнаеліта
країни усвідомлювала,що далі зволікати з проведенням деволюційних реформ
неможливо.Зодногобоку,врегіонахвсегучнішелуналиполітичнозабарвлені
вимогипроведеннядеволюції,зроставвпливнаціоналістичнихпартійвУельсіта
Шотландії.Зіншогобоку,перебуванняКоролівствавЄСнаочнодовело,щобри-
танськасистемадержавногоуправліннясуттєвозастарілайневідповідаєстан-
дартам,визначенимпроцесомєвропейськоїінтеграції.Державнийустрійкраїни,
за словами деяких дослідників, поступово змінюється з унітарної форми на
квазіфедеративнузелементамиконфедерації8.
Період1997-2007рр.відомийякчасактивногоперетвореннябританськоїдер-
жави та суспільства. Перегляд традиційних і значною мірою застарілих форм
державно-політичногожиттякраїниздійснивноволейбористськийурядТ.Блера.
Лейбористськийурядпрагнуввибудуватиновууправлінськувертикаль–центр
–регіони–місцевесамоуправління,якоюзабезпечуваласябполітичнацілісність
держави з одночасним збереженням адміністративного балансу в питаннях
наданнятериторіяммаксимальноможливоїсвободийініціатививпитанняхвиз-
наченняперспективекономічного,фінансового,соціальногорозвитку9.Протягом
1998-2001рр.виданоряддокументів:урядовідоповіді«Сучаснамісцевавлада.У
взаємодіїзлюдьми»(липень1998р.);«Модернізаціявлади»(березень1999р.);
«Модернізація фінансів місцевих рад» (вересень 2000 р.); «Сильне місцеве
управління – якісні громадські послуги» (грудень 2001 р.). У них містились
основніпринципиреформмісцевогосамоврядування,стратегіятамеханізми їх
впровадження.КінцеваметареформлейбористськогоурядуТ.Блера–привести
народдовлади10.1998р.булоприйнято«Актпроагентстваобласногорозвитку»,
згіднозяким,територіяОб’єднаногоКоролівства(завиняткомВеликогоЛондо-
ну)поділяласьна8областей,укожнійізякихдіялиособливіоргани,щоформу-
валисядержавнимсекретарем.Цеагентствообласногорозвиткуйобласнапала-
та.На агентство покладаласяфункція розробки економічної стратегії розвитку
області,організаціяуправлінняекономікоюувідповідностіздирективамицент-
ральногоуряду,анаобласнупалату–сприянняувиробленністратегіїобластіта
контрользаїївиконанням.
Наприкінці1990-хрр.лейбористськийурядзначнодецентралізувавсистему
державної влади, пішовши на значні поступки деяким регіонам Об’єднаного
Королівства:Шотландії,ПівнічнійІрландіїтаУельсу.Значнимпоштовхомдозро-
станняпроцесіврегіоналізації,сталаДеклараціяпрорегіоналізм,прийнятаАсам-
блеєюрегіонівЄвропи4грудня1996р.Вихідєвропейськихрегіонівнаміжнарод-
ну арену, розширення їхнього самоврядування – все це надихнуло британські
регіонивимагатинаданняїмавтономнихправ.1997р.урядомТ.Блерапроведені
референдумивШотландіїтаУельсі.Слідзазначити,щоподібніреферендумиз
питаньнаданняавтономіїШотландіїтаУельсупроводилисьще1979р.Законо-
проектизданогопитаннявносилисянарозглядпарламенту,булисхваленіЄлиза-
ветою ІІ,однакнажодній зцихтериторійвонинеотрималибільшості голосів
виборців.Такимчином,рішеннянареферендумінебулоприйнятоістатусуавто-
номних одиниць ніШотландія, ні Уельс не отримали. 1997 р. лейбористський
урядТ.Блера зновуповернувся до розглядупроектівпро автономіюУельсу та
Шотландії,винісшийогонарегіональнийреферендум,щовідбувсяувересні.На
621Юридичні і політичні науки
голосування були також поставлені питання про утворення парламенту Шот-
ландіїіпростворенняАсамблеїУельсу.Застворенняшотландськогопарламенту
проголосувалл74,3%.ВУельсістворенняасамблеїпідтримали51,3%учасників
референдуму.Так,з2000р.Шотландіяотрималаполітичнуавтономію,Уельс–
адміністративну.Створеннявідповіднихзаконодавчихорганівзначнорозширило
праварегіонів.УШотландіїпарламентотримаввинятковізаконодавчіповнова-
ження в галузях освіти, охорони здоров’я, місцевого самоврядування, еко-
номічногорозвитку,навколишньогосередовища,рибальства,сільськоготалісо-
вого господарства, спорту тамистецтва.Центральний уряд втратив право вето
щодорішеньмісцевихорганівзцихпитань.Такінайважливішіфункції,яккон-
ституційний устрій країни, оборона, зовнішня політика, національна безпека,
імміграція, єдиний ринок товарів і послуг, питання регулювання транспорту,
радіомовлення, політика соціальних пільг, центральні економічні та фінансові
рішеннязалишилисязаВестмінстером.АсамблеїУельсубулинаданідещовужчі
права, ніж для парламенту Шотландії. Асамблея не наділена законодавчими
повноваженнями.Їйналежитьлишеправорозширеноготлумаченнятихзаконів,
які прийняті британським Парламентом. Асамблея займається питаннями
регіональногорозвиткуУельсу.Слідзазначити,щовсізаконодавчіакти,якіприй-
маються регіональними парламентами, а також рішення регіональної влади не
можуть суперечити законодавству Об’єднаного Королівства. Із законодавцями
парламентівінаціональнихасамблейпрацююютьспеціальніекспертніюридичні
органи,якіпроводятьдетальнийаналіззаконопроектів,щопропонуютьсядороз-
глядунастадіяхїхньоїпідготовкийобговорення.
СтосовноситуаціївПівнічнійІрландії,слідзазначити,щоїївідносинизцен-
тральнимурядомрозвивалисядоситьнапруженовпорівняннізіншимирегіона-
ми країни. Це зумовлено, перш за все, історією приєднання цієї території до
Великобританії.До1972р.ПівнічнаІрландіябулатериторіальноюавтономієюу
складіунітарноїдержави.Тутдіявобранийнаселеннямпредставницькийорган
(стормонт) і уряд автономії. У двопалатному парламенті на основі представ-
ництвавнижнійпалатітихчи іншихполітичнихпартійвирішувалосяпитання
проскладурядурегіону,якийбуввідповідальнимпередпарламентом.Протецен-
тральні органи влади зберігали своє верховенство відносно державних органів
ПівнічноїІрландії.Ітільки1972р.британськийурядрозпустивмісцевийпарла-
мент(стормонт),увівшитакзване«прямеправління»11.Всяповнотавладиперей-
шлаврозпорядженняміністерстваусправахПівнічноїІрландії.В1973-1974рр.
була створена Національна Асамблея – законодавчий органПівнічної Ірландії.
Протесепаратистськінастроїнаційтериторіїневщухали.Ситуаціядещозміни-
ласялишезприходомдовладиурядуТ.Блера.1995р.вм.Белфастбулапідписа-
намирнаугодаміжБританськимурядомта ірландцями,а10квітня1998–так
званаугода«Доброїп’ятниці»(GoodFridayAgreement).Угодаотрималависоку
оцінкузбокукерівництваопозиційноїдоурядуконсервативноїпартіїяк«істо-
рична»подія.Вонабуласхвалена71,2%і94,4%жителівПівнічноїІрландіїта
Ірландської Республіки відповідно на проведеному в травні 1998 р. Референ-
думі12.Підписаннядокументабулодоповненеекономічнимпакетому350млн.ф.
ст.,виділенихурядомнарозвитокОльстера.Ціресурсипередбачалосявитратити
набудівництвошкіл,доріг,навчаннябезробітнихтаіншіцілі.Передачаповнова-
женьзаконодавчому(ПівнічноірландськаАсамблея)тавиконавчому(Виконавчий
комітетОльстера)органамПівнічноїІрландіїухваленапарламентомВеликоїБри-
622 Держава і право • Випуск 55
танiї 30 листопада 1999 р., а 1 грудня королеваЄлизавета ІІ затвердила закон.
Офіційнапередачаповноваженьвідбулася2грудня1999р.Підписанняугодипро
політичневрегулюванняольстерськоїпроблемисталовагомимздобуткомкабіне-
туТ. Блера. За словамиК.О.Моргана ця подія стала найуспішнішою спробою
зближенняміжольстерськимиполітиками,адляТ.Блера–однимзнайбільших
дипломатичнихдосягнень13.
ТериторіальнеурядуванняОб’єднаногоКоролівства,зоглядунавищезазна-
ченізміни,щовідбулисяпротягомостанніхдесятиліть,маєдедалібільшеознак
деволюції та децентралізації владних повноважень. Політична регіоналізація в
СполученомуКоролівстві,щопроводитьсяшляхомдеволюції,зумовлює(вперше
за багато десятиліть, якщо не століть) модернізацію традиційно британського
способу державного правління. Серед позитивних аспектів деволюції можна
назвати зростання громадянської активності в регіонах, а такожчастковунейт-
ралізаціюмісцевогосепаратизму.ПроцесдеволюціїуВеликійБританіїєпевним
зразком для вирішення регіонально-територіальних проблем з елементами
національноїсамоідентифікаціїдлябагатьохкраїнЄвропи.
1.Акт промісцевеуправління1972року//[Електроннийресурс]–Режимдоступу:
www.gmu-countries.ru/europa/uk/uk-encl-locgovact.html.2.Чер ка сов А.И.Сравнительное
местноеуправление:теорияипрактика.–М.,Издат.“Форум-Инфра-М”,1998.–С.26.
3.Порівняль на політика. Основні політичні системи сучасного світу / За заг. ред. В.
Бакірова,М.Сазонова.–Х.:ХНУім.В.Каразіна,2008.–С.218.4.Ино ст ран ноекон-
ституционноеправо/Подред.В.В.Маклакова.–М.:Юристъ,1996.–С.64.5.Та ран Ю.
Якіщореформуєадміністративно-територіальнареформа?//[Електроннийресурс]–
Режим доступу: dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=3649 6. Чер ка сов А.И. Цит.
работа.–С.70.7.Ко рот кий оксфордськийполітичнийсловник/Пер.зангл.;Заред.
І.Макліна, А. Макмілана. – К., 2006. – С. 164. 8. Іжа М.М. Система регіонального
управління:світовийдосвідіУкраїна.–Одеса,2011.–С.183.9.Бай ге реєв М.Велико-
британия:реформированиевластнойвертикали//[Електроннийресурс]–Режимдосту-
пу:www.chelt.ru/2002/1-02/uk_marat-1.html.10.Ал монд Г., Па у элл Дж., Стром К.Срав-
нительнаяполитологиясегодня:Моровойобзор/Подред.М.В.Ильина,А.Ю.Мельви-
ля. – М.: Аспект Пресс, 2002. – С. 298. 11. Тро ян С.С., Ки ри дон А.М., Тка чук М.Д.
ПолітичнісистемикраїнЄвропитаПівнічноїАмерики:Навч.пос.–Рівне:РІСКіСУ,
2007.–С.71.12. Ка пи то но ва Н.К.Великобританиявкон.ХХ–началеХХІвека:от
консерваторовклейбористам:Учеб.пос.–М.:МГИМО(У)МИДРоссии,2003.–С.128.
13.Ис то рия Великобритании/Под.ред.О.Кеннета.–М.:Издат.«ВесьМир»,2008.–
С.632.
|