Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння
Проаналізовано підходи до онтологічного розуміння нормопроектної діяльності у контексті визначення дефінітивного навантаження опорних термінів, що складають номенологічну характеристику цього важливого соціально-нормативного феномену, що лежить в основі правотворчої діяльності держави та її уповнова...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64579 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння / Р.В. Чорнолуцький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 25-34. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-64579 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-645792014-06-17T03:02:13Z Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння Чорнолуцький, Р.В. Теорія держави і права Проаналізовано підходи до онтологічного розуміння нормопроектної діяльності у контексті визначення дефінітивного навантаження опорних термінів, що складають номенологічну характеристику цього важливого соціально-нормативного феномену, що лежить в основі правотворчої діяльності держави та її уповноважених суб’єктів. Проанализированы подходы к онтологическому пониманию нормопроектной деятельности в контексте определения дефинитивной нагрузки опорных терминов, которые составляют номенологическую характеристику этого важного социально-нормативного феномена, лежащего в основе правотворческой деятельности государства и его уполномоченных субъектов. Going is analysed near the ontological understanding of normoproektnaya activity in the context of decision of the definition loading of supporting terms, which make nomenological description of this important socially-normative phenomenon, lying in basis of lawmaking activity of the state and his authorized subjects. 2012 Article Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння / Р.В. Чорнолуцький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 25-34. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64579 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Чорнолуцький, Р.В. Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння Держава і право |
description |
Проаналізовано підходи до онтологічного розуміння нормопроектної діяльності у контексті визначення дефінітивного навантаження опорних термінів, що складають номенологічну характеристику цього важливого соціально-нормативного феномену, що лежить в основі правотворчої діяльності держави та її уповноважених суб’єктів. |
format |
Article |
author |
Чорнолуцький, Р.В. |
author_facet |
Чорнолуцький, Р.В. |
author_sort |
Чорнолуцький, Р.В. |
title |
Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння |
title_short |
Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння |
title_full |
Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння |
title_fullStr |
Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння |
title_full_unstemmed |
Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння |
title_sort |
нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64579 |
citation_txt |
Нормопроектна діяльність: підходи до онтологічного розуміння / Р.В. Чорнолуцький // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 25-34. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT čornolucʹkijrv normoproektnadíâlʹnístʹpídhodidoontologíčnogorozumínnâ |
first_indexed |
2025-07-05T15:11:43Z |
last_indexed |
2025-07-05T15:11:43Z |
_version_ |
1836820258256584704 |
fulltext |
Р. В. ЧОР НО ЛУЦЬ КИЙ
НОРМОПРОЕКТНАДІЯЛЬНІСТЬ:
ПІДХОДИДООНТОЛОГІЧНОГОРОЗУМІННЯ
Про аналізо ва но підхо ди до он то логічно го ро зуміння нор мо про ект ної діяль ності у
кон тексті виз на чен ня дефінітив но го на ван та жен ня опор них термінів, що скла да ють
но ме но логічну ха рак те ри с ти ку цьо го важ ли во го соціаль но-нор ма тив но го фе но ме ну,
що ле жить в ос нові пра во твор чої діяль ності дер жа ви та її упов но ва же них суб’єктів.
Ключові слова: нор мо про ект на діяльність, соціаль не про ек ту ван ня, гу манітар не
про ек ту ван ня, про ект, кон цепція.
Про ана ли зи ро ва ны под хо ды к он то ло ги че с ко му по ни ма нию нор мо про ект ной де я-
тель но с ти в кон тек с те оп ре де ле ния де фи ни тив ной на груз ки опор ных тер ми нов, ко то-
рые со став ля ют но ме но ло ги че с кую ха рак те ри с ти ку это го важ но го со ци аль но-нор ма-
тив но го фе но ме на, ле жа ще го в ос но ве пра во твор че с кой де я тель но с ти го су дар ст ва и
его упол но мо чен ных субъ ек тов.
Ключевые слова: нор мо про ект ная де я тель ность, со ци аль ное про ек ти ро ва ние,
гу ма ни тар ное про ек ти ро ва ние, про ект, кон цеп ция.
Going is analysed near the ontological understanding of normoproektnaya activity in the
context of decision of the definition loading of supporting terms, which make nomenological
description of this important socially-normative phenomenon, lying in basis of lawmaking
activity of the state and his authorized subjects.
Keywords: normoproektnaya activities, social planning, humanitarian planning, project,
conception.
Перманентні зміни в державі й соціумі, що відбуваються під об’єктивним
впливомекономічної,політичноїіправовоїглобалізації,атакожпов’язанізпоси-
леннямміждержавноїінтеграційноїспівпраці,актуалізуютьпроблематикупідви-
щення якості розробки законодавчих та іншихнормативно-правових актів кон-
кретноїдержави–членаміжнародноїспільноти.Такіправовіактиповинніадек-
ватновідображатизміни,щовідбуваються, інестивсобімогутнійпроспектив-
нийіпрогностичнийпотенціали,необхіднідляоптимальногоправовогорегулю-
ваннясуспільнихідержавнихпроцесів.Зазначенітенденціїоб’єктивуютьіакту-
алізуютьрольізначеннянормопроектноїдіяльностівздійсненніпублічноївлади.
Зауважимо,що вказана проблематика, органічно пов’язана з нормотворчою
діяльністю в її матеріальному та процесуальному виявах, мала своє наукове
обґрунтування в юридичній літературі з різних кутів зору. Теоретичні аспекти
юридичного процесу або процесуальної форми у контексті їх статутарного та
функціональноговиникнення,реалізаціїтаналежногоюридико-правовогосупро-
водження ґрунтовно досліджувалися вченими радянського періоду, серед яких
В.М.Горшеньов,В.Г.Крупін,Ю.І.Мельников,П.О.Недбайло,В.С.Основін,
В.М.Протасов,В.М.Савицький,Л.С.Явичтаін.
Фундаментальнікатегоріїусферізаконодавчої(законотворчої)діяльності,в
томучислізбокуякісної їїоцінки,розглядалисявпрацяхтакихрадянськихта
російськихучених,як:С.С.Алексєєв,Е.С.Анічкін,С.А.Авак’ян,К.В.Ара-
новський, В. М. Баранов, В. І. Борисов, Д. А. Керімов, О. А. Лукашова,
О.Г.Лук’янова, В. О. Лучин, О. В. Малько, М. І. Матузов, А. В. Міцкевич,
25Юридичні і політичні науки
О.С.Піголкін,Ю.О.Тіхоміров,Р.О.Халфіна,Т.Я.Хабрієва.
Усучаснійправовійнауцісереддосліджень,якієтеоретико-методологічною
основою дослідження законодавчого процесу, в тому числі й нормопроектної
діяльності в Україні, слід вказати наукові праці українських та російських
дослідників Л. І. Антонової, О. В. Батанова, В. Р. Барського, Д. М. Бєлова,
Ю.М.Бисаги,Н.О.Бобрової,Л.В.Бориславського,С.В.Буянкіна,О.Н.Булако-
ва,А.Г.Братко,Р.Ф.Васильєва,В.О.Гергелійника,В.В.Лазарєва,С.Л.Лисен-
кова,О.ГГузнова,Т.Д.Зражевської,Д.О.Ковачева,В.А.Кряжкова,П.В.Кра-
шенінникова,В.М.Манохина,В.В.Медведчука,І.Р.Метшина,Т.С.Масловсь-
кої, Н. О. Міхальової, В. П. Паліюка, Ю. С. Педька, В. Ф. Погорілка, С. В.
Поленіної,В.М.Сирих,М.С.Салікова,О.В.Совгирі,С.В.Степашина,В.Л.
Федоренка,С.М.Шахрая,К.С.Шугріноїтаін.
Водночаспроблематиканормопроектноїдіяльностівїїонтологічномуаспекті
залишаєтьсядосліджуваноюнедостатньо,щосуттєвовпливаєнаякіснийрівень
нормопроектнихробітусучаснихумовах.
Вважаємо,щодлядослідженняонтологічнихаспектівнормопроектноїдіяль-
ностівкрайважливимєвизначенняїїсутностітазмістушляхоманалізугносео-
логічнихітеоретичнихпідходівдодефінітивузазначеногофеномену.
Логіко-семантичназв’язка«нормопроектнадіяльність»міститьусобінизку
опорнихтермінів,щомаютьвеликезначеннядляз’ясуванняїїдефінітивноговиз-
начення.
Так,прикметник«нормопроектна»фактичноєсинтезомдвохслів(двохзна-
чень)–іменників«норма»(унашомувипадку«правованорма»і«проект».
Термін «норма» має в гносеології декілька тлумачень. Латинською мовою
normaозначає«наугольник».ФранцузькийфілософталікарЖ.Кингилемпояс-
нює, що норма – це «те, за допомогою чого випрямляють, розпрямляють,
вирівнюють»1.Нормауказуєнате,якимщоповиннебутиідозволяєсудити,чи
такцеєнасправді.
На думку французького енциклопедиста А. Конт-Спонвіля, слово «норма»
можеслужитисинонімомслів«правило»,«ідеал»,«цінність».Якщоспробувати
додати цьому поняттю строгіший сенс, то слід виділити його узагальнюючий
характер.Норма–цезагальнийрід,окремимивидамиякогоєправила,ідеалиі
цінності.Зцієїпричинислово«норма»виглядаєдоситьрозпливчасто,що,зодно-
гобоку,робитьйоговельмизручним,азіншого–створюєпевнітруднощі.Виг-
раючивширотізначення,термінзнеобхідністювтрачаєстрогістьтлумачення2.
Крімтого,уфілософіїпіднимрозуміютьприпис,розпорядження,дозвілабо
заборону діяти певним чином, що виражається нормативним або деонтичним
висловом3.Новітнійсловникіноземнихслівтависловівміститьдекількатлума-
ченьтерміна«норма».Це:1)узаконеневстановлення;порядок,визнанийобов’яз-
ковим;2)встановленаміра,середнявеличиначого-небудь;3)сукупністьвідомо-
стей,щопоміщаютьсявлівомунижньомукутку1-оїсмугидрукарськогоаркуша;
4)уматематиціузагальнювальнепоняттяабсолютноївеличиничисла;5)норма
радіаційноїбезпеки4.Дляцілейнашогодослідженнямаєгносеологічнетамето-
дологічнезначенняпершевизначення.
Уюриспруденціїтермін«норма»використовуєтьсяулогічнійзв’язці«норма
права» або «правова норма». Під нормою права (англ. rule of law) академік
О.Ф.Скакун розуміє: а) загальнообов’язкове правило поведінки (зразок, мас-
штаб,еталон);б)якесформувалосявсуспільствівідповіднодомірисвободи,що
26 Держава і право • Випуск 57
визнаваласявньому;в) сформульоване (санкціоноване) і забезпечуванедержа-
воюякюридичнозначущийзасібрегулюваннясуспільнихвідносин5.
Методологічноважливимиуконтекстітелеологічноїдомінантитасемантич-
ного навантаження для нашого дослідження, є підходи зазначеного автора до
архітектонікиправатанормиправа,атакождовизначеннявластивостейтакри-
теріальнихознакправаяктакоготаправовоїнорми,щоєйоговиразником.
По-перше,воназазначає,щоознакинормиправатакісамо,якіправавціло-
му,оскількивониєсистемамиправовихзасобів,яківикористовуютьсясуб’єкта-
миправадлядосягненнясвоїхцілей.Тількиунихрізнірівні.Нормаправаявляє
собою систему мінімальних засобів: дозволів, зобов’язань, заборон. А право є
системоюправовихзасобівбільшвисокогорівня:інститутів,підгалузей,галузей,
які складаються з сукупності норм, тобто норма права, оскільки вона регулює
групупевнихсуспільнихвідносин,лишевсукупностізіншими,узгодженимиз
неюнормами,складаєсистемуправа6.
По-друге,доознактакритеріївнормиправаО.Ф.Скакунвідноситьтакі–
нормаправаце:
1) правило поведінки регулятивного характеру (онтологічний критерій. –
Авт.);
2)загальнообов’язковеправилоповедінки(імперативнийкритерій.–Авт.);
3)правилоповедінкизагальногохарактеру(соціологічнийкритерій.–Авт.);
4)формально-визначенеправилоповедінки,щомаєнадавально-зобов’язую-
чийхарактер(статутарно-формальнийкритерій.–Авт.);
5)правилоповедінки,прийнятевстроговстановленомупорядку(процесуаль-
нийкритерій.–Авт.);
6)правилоповедінки,щозабезпеченевсімазаходамидержавноговпливу,аж
дозастосуванняпримусу7(критерійгарантованостіреалізації.–Авт.).
АналогічнийпідхідсповідувавС.Л.Лисенков,якийвизначавнормуправаяк
загальнообов’язкове,формальновизначенеправилоповедінкизагальногохарак-
теру,якевустановленомупорядкуприймається,змінюєтьсятавідміняєтьсядер-
жавоюабоуповноважениминеюсуб’єктамиізабезпечуєтьсяможливістюзасто-
суваннядержавногопримусу8.
Тобто,говорячипроонтологіюнормопроектноїдіяльностівконтекстіприсут-
ностівнійнормопроектногокомпоненту,слідрозуміти,щойдетьсянасамперед
пророзробкупроектіввідповіднихправовихнормувиглядівідповіднихзагаль-
нихправилповедінкизметоюрегулюваннясуспільнихвідносин,щомаютьваж-
ливесоціальнезначення.Такудіяльністьздійснюєдержававособіуповноваже-
них нею органів та забезпечує виконання легалізованих нею норм (правил
поведінки)державнимпримусом.
Поняття проектної діяльності спирається на опорний термін «проект». Під
проектом (від лат. projectus – кинутий вперед) розуміють: 1) сукупність доку-
ментів(розрахунків,кресленьтощо)длястворенняякоїсьспоруди,технологічно-
го процесу або виробу; 2) попередній, можливий текст якогось документа;
3)план,задум9.
Розкриваючионто-гносеологічнезначенняпроекту,А.Конт-Спонвільхарак-
теризуєйогояксправжнєбажання,націлененамайбутнє,виконанняякогозале-
житьвіднас.Цещеневоля(вольовебажаннямаєнаувазідію),правильніше,це
всьоголишеволя(усьогоденні)добажання(надалі).Алебачитивпроектідже-
релоабсолютноїсвободи,якцеробитьСартр,означаєзабувати,щопроектусилу
своєїприсутностівсьогоденнітаксамоєреальний,отже,таксамонеобхідний,
27Юридичні і політичні науки
яківсеінше10.
Отже,впроектіможнапобачити,по-перше,пріоритетсоціального інтересу,
щоєреальноюпричиноюсоціальнихдій,подій,звершень,щостоїтьзабезпосе-
реднімиспонуками–мотивами,помислами,ідеями–індивідів,щоберутьучасть
вцихдіях,соціальнихгруп,класів11татаким,щоєпервиннимелементомуфор-
муванніволілюдинидодії;по-друге,симбіоззародженоговольовогофакторув
людинитабажаннявтілитиудійсністьсвійінтерес.
Переважнопраксеологічнимихарактеристикамивідрізняєтьсядефініціяпро-
екту,щоміститьсяуСловникуГОСТРИСО9000-2008«Системименеджменту
якості»12.Тутпроекттлумачитьсяякунікальнийпроцес (процесуальнаскладо-
ва.–Авт.),щоскладаєтьсяізсукупностіскоординованихікерованихвидівдіяль-
ності (управлінська складова. –Авт.) з початковою і кінцевою датами (часова
складова.–Авт.),уживанийдлядосягненнямети(телеологічнаскладова–Авт.),
є відповідним конкретним вимогам, що включають обмеження за термінами,
вартістюіресурсами(організаційнаскладова.–Авт.)
Такожслідзвернутиувагунаоб’єктнухарактеристикупроекту,щоміститься
у Вікіпедії (Вільній енциклопедії) – проект – це роботи, плани, заходи й інші
завдання, спрямовані на створення нового продукту (пристрої, роботи, послу-
ги)13.
Водночастребапроаналізуватиспорідненийзтерміном«проект»онто-діяль-
ніснийтермін«проектування»(такожвідлат.projectіо–киданнявперед)–роз-
робкапроектуабостворенняплану,діїумайбутньому.Самевінмаєвідповіднета
достатнє функціональне навантаження та відображає телеологічну (цільову)
спрямованістьпроектутайогодіяльніснухарактеристику.
На думку російської дослідниці-філософа С. Б. Савелової, проектування є
діяльністюзістворенняпроектів.Вонапідкреслює,щопроектуванняхарактери-
зуєтьсядвомамоментами:ідеальнимхарактеромдіїійогонаціленістюнапояву
(створення)чого-небудьумайбутньому.Цідвіхарактеристикивідрізняютьпро-
ектування як таке від інших широких (у деякому розумінні граничних) типів
діяльності,наприкладвіддослідження14.
Вуправлінськійнауці,асамевнауціуправлінняпроектами,вважається,що
виконанняпроектускладаєсамепроектувальнудіяльність,якавключає:
–проведення управлінських заходів (проектне управління). Досягається на
основі використання, зокрема, принципів і методів, що є частиною системи
менеджментупідприємства,якаєуніверсальноюдлявирішеннярізнихвиробни-
чихзавдань;
–вирішенняспеціалізованогозавдання:
1)розробкапродукціїдлязамовника.Продуктамипроектуможутьбути:
А)результатимаркетинговихдосліджень(маркетинг);
Б)проектно-конструкторськадокументація(управлінняпроектуванням).Ком-
плекттакоїдокументаціїназиваєтьсяпроектом.Вінпризначенийдлястворення
розробленого пристрою, його експлуатації, ремонту і ліквідації, а також для
перевіркиабовідтворенняпроміжнихікінцевихрішень,наосновіякихвінбув
розроблений;
В)технологічнадокументація(управліннявиробництвом);
Г)програмнезабезпечення(управлінняпроектами);
Д)таін.;
2)вирішеннявнутрішніхвиробничихзавдань:
28 Держава і право • Випуск 57
А)підвищенняякостіпродукції(управлінняякістю);
Б)підвищенняефективностіорганізаціїпраці(управлінняперсоналом);
В)оптимізаціяфінансовихпотоків(фінансовийменеджмент);
Г)таін.
Проектиможутьбутиоб’єднанівпрограмупроектівдлядосягненняєдиного
результату або в портфель проектів для ефективнішого управління. Портфель
проектівможескладатисязпрограм15.
Сліднаголосити,щоіснуютьнайрізноманітнішівиди,методиіспособипро-
ектування.Наприклад,розрізняють:а)технічнепроектуванняабопроектування
запрототипами,тобтоорганізованезадачнимчином(наприклад,вирішенняпев-
ного кола завдань при розробці проектно-кошторисної документації, розробка
реалізаційнихпроектівздосягненнязаздалегідьвідомихцілей);б) гуманітарне
проектуванняабовласнепроектуванняувузькомуіточномусенсіслова,зяким
пов’язанапроблемнаорганізаціямисленняідіяльності,доякогоналежитьіпро-
ектуванняусферіправа,нормопроектування,нормопроектнадіяльність.
Гуманітарнепроектування–цетехнологіяздійсненняперетвореньутакому
разі,коли,по-перше,результатпроектногорішеннянапередневідомий,апо-дру-
ге,технологія,реалізаціяякоїзабезпечуєрозвиток16.Відмінністьцихвидівпро-
ектуванняіснуєвмежахвідповідноїдихотоміїтаміститьсявтеоретичнійсупе-
речці,що здійснюється в рамках особливої проблематики: підстав абометодо-
логічнихпринципів.
Під методологічними принципами проектування розуміється сукупність
свідомих,рефлексованихінесвідомих,невідрефлексованихустановок,щовизна-
чаютьотримуванийурезультатіпродуктзасхемоюактудіяльності(постановка
завдань;використовуванідляїхвирішеннязасоби;загальнаорганізаціяпроцесу
тощо).Уцихпринципахвиділяютьсядвавзаємопов’язаних,аледалеконетотож-
нихшари:
1)онтологічний(шарбаченняірозуміння);
2)організаційно-діяльнісний(шардіїтаїїорганізації)17.
Слід зазначити, що без подібної двошаровості організації та порушення
порядку реалізації технологічного «ланцюжка», що склався у проектній діяль-
ності,будь-якийметодологічнийпринципперестаєпрацювати.Бобудь-якіпере-
творенняздійснюютьсяспершуврозумовійімітації(сферасвідомостітарозумо-
воїдіяльності.–Авт.)ілишепотімупрактичнійдії(сферапраксеології.–Авт.).
Проектуваннябудуєтьсянаосновірозумовоїроботиіндивідашляхомпогод-
женняпонять,вибудовуваннявласнихуявлень,тобтоконцептуалізації.Уцьому
аспекті концептуалізація є засобом формування ідеальної дійсності; співор-
ганізаціїрізноспрямованихібагатообразнихтечій;освітиісамоосвіти,самоство-
ренняучасниківпроцесуроботизмайбутнім.
Основоюконцептуалізаціїєконцепція.Концепціяабоконцепт(відлат.con-
ceptio – розуміння, сприйняття, система) – це генеральний задум, керівна ідея.
Концепціявизначаєстратегіюдій.Такожконцепціяєсистемоюпоглядівнаявища
усвіті,вприроді,всуспільстві18.Концепція–цепевнийспосіброзуміння(трак-
тування,сприйняття)якого-небудьпредмета,явищаабопроцесу;основнаточка
зору на предмет, керівна ідея для його систематичного висвітлення, комплекс
поглядів,пов’язанихміжсобоюітаких,щовипливаютьодинзіншого,система
шляхів вирішенняобраного завдання.Поняття концепції вживається такождля
позначенняпровідногозадуму,конструктивногопринципувполітичнійтаінших
видахдіяльності19.
29Юридичні і політичні науки
НадумкуА.Конт-Спонвіля,концепт–філософськийчинауковий–цеабст-
рактнаідея,щовідрізняєтьсяточністютавизначеністю,церезультатпрактикиі
елементтеорії20.
Уконтекстігуманітарногопроектуванняконцепція–цененауковийпрогноз,
апроект,образ,розумоваконструкція,щонадаємісцедлязаповненняідеальними
уявленнямимайбутньогодлятих,хтоїїрозробляє.
Угносеологічномурозумінніконцепція–ценасампередідея,наетапірозроб-
киякої,можнаотримативсінеобхіднівідомості,щодозволяютьоцінитипроекті
сформувати точні вимоги до подальшого проектування. Вона дозволяє повно-
цінно оцінити потенційні можливості проекту, а також обрати напрям і хід
подальшоїроботи.
У концепції міститься відповідний телеологічний та праксеологічний
потенціал–відповідаючиодночасноназапитання,щоіякробитиіяквлаштова-
нийсвітроботи,мизобов’язаніотриматимеханізмреалізаціїсвоїхзадумів.Саме
концепція є співорганізуючою рамкою поліологічної організації діяльності, на
підставіякоїнароджуєтьсяполітикаякзасібреалізаціїуправлінськоїдіяльності.
Усвоючергу,політиказмінюєситуацію,ановаситуаціявимагаєпереглядукон-
цепції,тобтоперепроектування.
Прицьому реалізованість, практичність і ефективність задумів виявляється
прямою функцією форм самоорганізації, що приймаються проектувальниками.
Ідеї і технікадемократії участі (партиципаторноїдемократії) виводяться саме з
припущення,щонемає інеможебутипитанняпроте,хто зприхильниківабо
супротивників проекту має рацію «насправді», тому що кожен має рацію
по-своєму.Рефлексіясвоєїпозиціїякчасткової,приватної,такої,щознаходиться
урядіінших,утомучислійтаких,щоконкуруютьміжсобою,поставленасамим
проектувальникомтадетермінуєтьсясамоюситуацієюперетворень.
Партиципаторна демократія (від фр. participate – брати участь) визнає
необхідністьучастіширокихверствнаселенняне тількиу виборах своїхпред-
ставників інавітьнетількивухваленнірішеньнареферендумах,зборахтощо,
алеібезпосередньовполітичномупроцесі–підготовці,ухваленнітаздійсненні
рішень,атакожконтролізаїхвиконанням21.
Ця теорія виходить з трактування демократії як універсального принципу
організаціївсіхгалузейсуспільногожиття.Демократіяповиннабутискрізь–в
сім’ї,школі,вуніверситетах,навиробництві,впартіях,державітощо.Усуспіль-
ствінеіснуєтакихгалузей,якізнаходятьсяпозаполітикоюінедопускаютьдемо-
кратичноїучасті.
Головними цілями партиципації (участі) є усестороння демократизація
суспільства,соціальнаемансипаціяісуспільнасамореалізаціяособи.Максималь-
нимрозширеннямучастігромадянвухваленнірішеньнавсіхступеняхвладиіу
всіхсферахжиттєдіяльностілюдинидосягаєтьсямаксимальнийоблікуполітиці
інтересів народу, міцна легітимація влади, подолання політичного відчуження
громадян. Участь багатьох людей в управлінні збільшує інтелектуальний
потенціал для ухвалення рішень, підвищує вірогідність їх оптимізації, отже,
забезпечуєзростаннястабільностіполітичноїсистемиіефективностіуправління22.
Отже, об’єктивно зростає значимість та роль нормопроектної діяльності у
стабілізаціїдержавностітарозвиткунормативно-регулятивнихпроцесів.
Отже,якщоминехочемодіятисилоюабообманом,угуманітарномупроек-
туванніопиняєтьсябезальтернативноюполілогічнаорганізаціядіяльності,вини-
30 Держава і право • Випуск 57
каєраціональністьіншогороду,ніжунауці.Гуманітарнепроектування–цетех-
нологія«роботизмайбутнім»,щовключаєрозробкузадумівперетвореннямиру
(ситуації,діяльностітощо)іїхреалізацію,втомучислійусферіправовоїреаль-
ності,врезультатіякоїперетворюванестаєнепростоіншим(яквонозмінилосяб
уходіприродноїеволюції),алесаметаким,якимбулозадумане.Утакомуразі
майбутнє не прогнозується, а будується. При цьому розробка концептуального
проектуєвласнепроектуванням,щовтягуєусебейпроцесйогореалізації.
Такого роду діяльність є необхідною при проектуванні багатокомплексних
динамічних систем, до яких можна віднести і правову систему, яка динамічно
розвивається, особливо в період становлення та реформування держави та
соціуму.
УцьомуконтекстіС.Б.Савеловавважає,щоздійсненнягуманітарногопро-
ектування можливе при появі методологічної позиції, яка не фіксується інсти-
туційно,апривласнюєтьсяспівтовариствомнеформально23.Отже,вонавважає,
щопроектант-методолог,яксуб’єктнормопроектноїдіяльності,непроектуєсис-
теми,азаймаєтьсяспіворганізацієюдіяльностісуб’єктів,щоїїпроектують.Вод-
ночас треба зазначити,що такійпозиції притаманні певні недоліки.По-перше,
вона не враховує особливостей нормопроектної діяльності, тобто діяльності з
розробки саме проектів нормативно-правових актів. По-друге, спираючись на
вищезазначені критеріальні ознаки нормативно-правових актів, нормопроектна
діяльність щодо їх створення повинна: а) бути інституційно оформленою;
б)відбуватисьшляхомвідповідноїпрофільноїдіяльностіналежних,тобтоупов-
новаженихдержавою,суб’єктів;в)здійснюватисьвідповіднимчиномупроцесу-
альному та формальному аспектах; г) реалізовуватися шляхом відповідного
організаційного та організаційно-правового супроводження та забезпечення.
По-третє,привласненняпроектівнормативно-правовихактів,якрезультатунор-
мопроектноїдіяльності,відбуваєтьсяспівтовариством,тобтогромадянамидержа-
ви або членами територіальної спільноти не неформальним чином, а шляхом
легалізаціїдержавоюабоіншимуповноваженимнеюорганомпроектунорматив-
но-правовогоактавповноціннийюридичнийакт,щомаєвідповіднуюридичну
силу,реалізаціяякогоєзабезпеченоюсилоюдержавногопримусу.По-четверте,у
роліпроектанта-методологавпроцесінормопроектувальноїдіяльностівиступає
відповідний суб’єкт публічної влади, до компетенції якого входить розробка
відповідногонормативногоакта(наприклад,длянормопроектувальноїдіяльності
усферізаконодавства–ПарламентУкраїни).
Водночасможутьбутивиділеніп’ятьметодологічнихпринципів,якідосить
повноокреслюютьсукупністьдіяльностейіїхможливуспіворганізаціювзагаль-
номупроцесіпроектуваннясистем:
1. Побудова взаємодіючої системи суб’єктів проектування (їх сумісність)
(комунікаційнийфакторунормопроектувальнійдіяльності.–Авт.);
2. Розвиток думкодіяльності як ядро створення і організації правоосвітніх
спільнотуширокомурозуміннітакихспільнот(інтелектуальнийфакторунормо-
проектнійдіяльності.–Авт.);
3.Функціональнаорієнтаціявпроектованусферуіншихсфердіяльності(як
провідний процес побудови сфери правової освіти та правового регулювання)
(факторкумулятивностівнормопроектувальнійдіяльності.–Авт.);
4.Розгортаннярефлексіїодночаснихівзаємопов’язанихпроцесівпроектуван-
няіреалізації(розробкапроектівнормативно-правовихактівуїхзв’язкузеко-
номічними,політичними,соціальними,екологічнимипроцесами,щопроходятьу
31Юридичні і політичні науки
суспільстві та державі) (фактор комплексності та системності в нормопроекту-
вальнійдіяльності.–Авт.);
5.Індивідуалізаціяпроектування(суб’єктнийфакторвнормопроектувальній
діяльності.–Авт.).
Отже,гуманітарнепроектування–це:
–штучне(інтелектуальнийкритерій.–Авт.),цілеспрямоване(телеологічний
критерій.–Авт.),здійснюванезарахуноквласнихзусиль(індивідуальнийкри-
терій.–Авт.)перетворення(трансформаційнийкритерій.–Авт.),щозабезпечує
розвиток, як сукупність необоротних, спрямованих та закономірних змін
матеріальнихтаідеальнихоб’єктівучасі,щосприймаєтьсяяклінійне24(критерій
розвитку.–Авт.);
–форма(разомзпрограмуванням)реалізаціїпроблемноїорганізаціїмислен-
няідіяльності(логіко-формальнийкритерій.–Авт.).Гуманітарніпроекти,вяких
відповідальністьзареалізаціюсвоїхідейповинналягатинаплечіавторів-розроб-
ників (критерій відповідальності. – Авт.), в принципі перевіряються не на їх
істинність,анаїхреалізованість(критерійреалізованості.–Авт.).
«Великийтлумачнийсловниксучасноїукраїнськоїмови»зазначає,щотермін
«діяльність»бересвійпочатоквідтерміна«дія»–праця,діяльність,здійснення
будь-чого;сукупністьучинківбудь-кого;робота,функціонуваннябудь-якоїмаши-
ни,агрегату,підприємства;впливнакогосьчищось25.Піднеюуфункціонально-
му(діяльнісному)аспектіслідрозуміти:а)застосуваннясвоєїпрацідобудь-чого
(праця, діяльністьлюдейубудь-якій сфері); б)функціонування, діянняорганів
живого організму (робота, функціонування будь-якої організації, установи
тощо)26.
Отже,термін«діяльність»базуєтьсянафункціональнійознаці,щопотребує
активної поведінки суб’єкта, який, здійснюючипевні діяння, своєюметоюмає
досягнення відповідної телеологічної домінанти – досягнення соціального
результату.Такаповедінкасуб’єктаєусвідомленою,убільшостівипадківцілес-
прямованою,таназовнівправовійдіяльностівонаможевиявлятисяякувигляді
дії,такіувиглядібездіяльності(стримуваннявіддії).Крімтого,такаповедінка
складає відповідний алгоритм, який є основоположним у соціальній практиці
людини.
Уконтекстінормопроектувальноїдіяльностітермін«діяльність»маєвелике
функціонально-діяльніснепризначеннятавідповіднединамічненаповнення,бо
припускаєактивнуповедінкусуб’єктанормопроектувальноїдіяльностізметою
досягненнявідповідногосоціальногоефектушляхомрозробкивідповідногопро-
ектунормативно-правовогоакта.
Резюмуючи,зазначимотаке:
–роль і значення нормопроектної діяльності у здійсненні публічної влади
об’єктивуютьіактуалізуютьперманентнізмінивдержавійсоціумі,щовідбува-
ютьсяпідоб’єктивнимвпливомекономічної,політичноїіправовоїглобалізації,а
такожтакі,щоєпов’язанимизпосиленнямміждержавноїінтеграційноїспівпраці,
щопотребуютьпідвищенняякостірозробкизаконодавчихтаіншихнормативно-
правовихактівконкретноїдержави–членаміжнародноїспільноти;
–проблематиканормопроектноїдіяльностієорганічнопов’язаноюзнормо-
творчою діяльністю в її матеріальному та процесуальному виявах та має своє
науковеобґрунтуваннявюридичнійлітературізрізнихкутівзору;
–проблематиканормопроектноїдіяльності в її онтологічномуаспекті зали-
32 Держава і право • Випуск 57
шаєтьсядосліджуваноюнедостатньо,щосуттєвовпливаєнаякіснийрівеньнор-
мопроектнихробітусучаснихумовах;
– для дослідження онтологічних аспектів нормопроектної діяльності вкрай
важливимє:а)визначенняїїсутностітазмістушляхоманалізугносеологічнихі
теоретичнихпідходів до дефінітиву зазначеногофеномену; б) врахування того,
щологіко-семантичназв’язка«нормопроектнадіяльність»міститьусобінизку
опорнихтермінів,щомаютьвеликезначеннядляз’ясуванняїїдефінітивноговиз-
начення;
– щодо онтології нормопроектної діяльності в контексті присутності в ній
нормопроектногокомпоненту,тослідрозуміти,щойдетьсянасампередпророз-
робкупроектіввідповіднихправовихнормувиглядівідповіднихзагальнихпра-
вил поведінки з метою регулювання суспільних відносин, що мають важливе
соціальне значення. Таку діяльність здійснює держава в особі уповноважених
неюорганівтазабезпечуєвиконаннялегалізованихнеюнорм(правилповедінки)
державнимпримусом;
–нормопроектувальна діяльністьналежить до гуманітарногопроектування,
технологіяякогоміститьсявінноваційномухарактеріздійсненняперетвореньу
тому разі, коли, по-перше, результат проектного рішення наперед невідомий, а
по-друге,технологія,реалізаціяякоїзабезпечуєрозвиток;
– гуманітарне проектування – це: а) штучне (інтелектуальний критерій. –
Авт.); б) цілеспрямоване (телеологічний критерій. – Авт.); в) здійснюване за
рахунок власних зусиль (індивідуальний критерій. – Авт.); г) перетворення
(трансформаційнийкритерій.–Авт.);д)щозабезпечуєрозвиток,яксукупність
необоротних, спрямованих та закономірних змін матеріальних та ідеальних
об’єктівучасі,щосприймаєтьсяяклінійне(критерійрозвитку.–Авт.).
1.Кин ги лем Ж.Нормаипатология.–Мн.:Наука,1965.–С.21.2.Конт-Спон виль А.
Философский словарь/ Пер. с французского Е. В. Головиной. – М.: Этерна, 2012. –
C.359.3. Нор ма//Философскийсловарь[Электронныйресурс].–Режимдоступа:http://
dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/837/%D0%9D%D0%9E%D0%A0%D0%9C
%D0%904. Нор ма//Новейшийсловарьиностранныхсловивыражений.–Мн.:Хар-
вест;М.: ООО «ИздательствоАСТ», 2001. – С. 571. 5. Нор ма права//Юридический
научно-практический словарь-справочник (основные термины и понятия) / Скакун
О.Ф.,БондаренкоД.А. /Подобщ. ред. профессораСкакунО.Ф. –Харьков:Эспада,
2007.–С.187-188.6. Тамсамо.–С.188.7. Тамсамо.8. Ли сен ков С.Л.Загальнатеорія
держави іправа.–К.:Юрисконсульт,2006.–С.140.9. Про ект //Новейшийсловарь
иностранныхсловивыражений.–Мн.:Харвест;М.:ООО«ИздательствоАСТ»,2001.
–С.660.10. Про ект//Конт-СпонвильА.Философскийсловарь/Пер.сфранцузского
Е.В.Головиной.–М.:Этерна,2012.–C.458.11. Ин те рес//Философскийсловарь[Эле-
ктронный ресурс]. – Режим доступа: http://vseslova.com.ua/word/%D0%98%D0%
BD%D1%82% D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81-40929 12. Про ект// ГОСТ РИСО
9000-2008 «Системыменеджмента качества.Основные положения и словарь» [Элек-
тронныйресурс]. –Режимдоступа:http://files.stroyinf.ru/Data1/55/55465/13. Про ект//
Википедия.Свободная энциклопедия [Электронныйресурс]. –Режимдоступа: http://
ru.wikipedia.org/wiki/%CF%F0%EE%E 5%EA%F2 14. Cаве ло ва С.Б. Проектирование//
Новейшийфилософскийсловарь[Электронныйресурс].–Режимдоступа:http://www.
slovopedia.com/6/207/771007.html15. Грей Клиф форт. Ф.,Лар сон Эрик У. Управление
проектами:Практическоеруководство /Пер. с англ. –М.:ДелоиСервис, 2003. –С.
18-19.16. Cаве ло ва С.Б.Проектирование//Новейшийфилософскийсловарь[Электрон-
ный ресурс]. – Режим доступа: http://www.slovopedia.com/6/207/ 771007.html 17. Там
33Юридичні і політичні науки
само.18. Кон цеп ция//Экономическийсловарь[Электронныйресурс].–Режимдоступа:
http://dic.academic.ru/dic.nsf/econ_dict/8022 19. Кон цеп ция// Википедия. Свободная
энциклопедия[Электронныйресурс].–Режимдоступа:http://ru.wikipedia.org/wiki/%CA
%EE%ED%F6%E5%EF%F6%E8%FF 20. Кон цепт// Конт-Спонвиль А. Философский
словарь/Пер.сфранцузскогоЕ.В.Головиной.–М.:Этерна,2012.–С.261.21. Те о рия
политики:Учебноепособие/Подред.Б.А.Исаева.–СПб.:Питер,2008.–С.23.22.
Кин Джон.Демократияигражданскоеобщество/Пер.сангл.–М.:Прогресс-Традиция,
2001.–C.34-35.23. Cаве ло ва С.Б.Проектирование//Новейшийфилософскийсловарь
[Электронныйресурс].–Режимдоступа:http://www.slovopedia.com/6/207/771007.html
24. Мар ко ва Л.А. Развитие//Энциклопедия эпистемологии и философии науки. –М.:
«Канон+»РООИ«Реабилитация»,2009.–С.791.25. Ве ли кийтлумачнийсловниксучас-
ноїукраїнськоїмови/Укл.ігол.ред.В.Т.Бусел.–К.–Ірпінь:ВТФ:Перун,2001.–С.
228.26. Тамсамо.
34 Держава і право • Випуск 57
|