Правова політика як чинник функціонування правової держави

Правова політика як чинник функціонування правової держави

Розглянуто можливості впливу правової політики на формування правової держави в Україні і як її визначального чинника – громадянського суспільства. Наводиться думка про те, що правова політика є тією силою, яка може втілити на практиці всі теоретичні основи формування правової держави....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Минькович-Слободяник, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64583
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Правова політика як чинник функціонування правової держави / О.В. Минькович-Слободяник // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 56-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-64583
record_format dspace
spelling irk-123456789-645832014-06-17T03:01:59Z Правова політика як чинник функціонування правової держави Минькович-Слободяник, О.В. Теорія держави і права Розглянуто можливості впливу правової політики на формування правової держави в Україні і як її визначального чинника – громадянського суспільства. Наводиться думка про те, що правова політика є тією силою, яка може втілити на практиці всі теоретичні основи формування правової держави. Предпринята попытка рассмотреть влияние правовой политики на формирование правового государства. В этой связи высказывается мнение о том, что правовая политика является движущей силой в реализации теоретических основ правового государства на практике и обосновывается ее основополагающее влияние на формирование гражданского общества. In this article it is undertaken to attempts to consider influence of policy of law on formation of the constitutional state. In this regard the thought that policy of law is a motive power in realization theoretical bases of the constitutional state in practice is given and its fundamental influence locates in formation of civil society. 2012 Article Правова політика як чинник функціонування правової держави / О.В. Минькович-Слободяник // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 56-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64583 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Минькович-Слободяник, О.В.
Правова політика як чинник функціонування правової держави
Держава і право
description Розглянуто можливості впливу правової політики на формування правової держави в Україні і як її визначального чинника – громадянського суспільства. Наводиться думка про те, що правова політика є тією силою, яка може втілити на практиці всі теоретичні основи формування правової держави.
format Article
author Минькович-Слободяник, О.В.
author_facet Минькович-Слободяник, О.В.
author_sort Минькович-Слободяник, О.В.
title Правова політика як чинник функціонування правової держави
title_short Правова політика як чинник функціонування правової держави
title_full Правова політика як чинник функціонування правової держави
title_fullStr Правова політика як чинник функціонування правової держави
title_full_unstemmed Правова політика як чинник функціонування правової держави
title_sort правова політика як чинник функціонування правової держави
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64583
citation_txt Правова політика як чинник функціонування правової держави / О.В. Минькович-Слободяник // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 56-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT minʹkovičslobodânikov pravovapolítikaâkčinnikfunkcíonuvannâpravovoíderžavi
first_indexed 2025-07-05T15:11:53Z
last_indexed 2025-07-05T15:11:53Z
_version_ 1836820268629098496
fulltext О. В. МИНЬ КО ВИЧ-СЛО БО ДЯ НИК ПРА­ВО­ВА­ПОЛІТИ­КА­ЯК­ЧИН­НИК­ФУНКЦІОНУ­ВАН­НЯ­­ ПРА­ВО­ВОЇ­ДЕР­ЖА­ВИ Роз г ля ну то мож ли вості впли ву пра во вої політи ки на фор му ван ня пра во вої дер жа ви в Ук раїні і як її виз на чаль но го чин ни ка – гро ма дянсь ко го суспільства. На во дить ся дум- ка про те, що пра во ва політи ка є тією си лою, яка мо же втіли ти на прак тиці всі те о- ре тичні ос но ви фор му ван ня пра во вої дер жа ви. Клю­чові­ сло­ва:­ пра во ва політи ка, пра во ва дер жа ва, гро ма дянсь ке суспільство, легітим на вла да, пра ва лю ди ни. Пред при ня та по пыт ка рас смо т реть вли я ние пра во вой по ли ти ки на фор ми ро ва ние пра во во го го су дар ст ва. В этой свя зи вы ска зы ва ет ся мне ние о том, что пра во вая по ли- ти ка яв ля ет ся дви жу щей си лой в ре а ли за ции те о ре ти че с ких ос нов пра во во го го су дар- ст ва на прак ти ке и обос но вы ва ет ся ее ос но во по ла га ю щее вли я ние на фор ми ро ва ние граж дан ско го об ще ст ва. Клю­че­вые­сло­ва: пра во вая по ли ти ка, пра во вое го су дар ст во, граж дан ское об ще ст- во, ле ги тим ная власть, пра ва че ло ве ка, раз де ле ние вла с тей. In this article it is undertaken to attempts to consider influence of policy of law on forma- tion of the constitutional state. In this regard the thought that policy of law is a motive power in realization theoretical bases of the constitutional state in practice is given and its funda- mental influence locates in formation of civil society. Key­words: legal policy, legal states, civil society, legitimate power, human liberties, divi- sion of the authorities. Пра­во­ва­ політи­ка,­ бу­ду­чи­ за­со­бом­ де­мо­кра­тич­них­ пе­ре­тво­рень­ суспільства,­ здат­на­фор­му­ва­ти­і­в­пер­спек­тиві­до­ся­га­ти­цілей­стра­тегічно­го­ха­рак­те­ру:­1)­ство- рю­ва­ти­ і­ роз­ви­ва­ти­ ос­но­ви­ пра­во­вої­ дер­жа­ви­ і­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства;­ 2)­ ре­гу­лю­ва­ти­складні­відно­си­ни­між­суспільством­і­дер­жа­вою;­3)­ре­аль­но­за­без­пе- чу­ва­ти­пра­ва­і­сво­бо­ди­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на. У­зв’яз­ку­з­цим­хотіло­ся­б­роз­г­ля­ну­ти­дії­пра­во­вої­політи­ки­в­сфері­фор­му­ван- ня­пра­во­вої­дер­жа­ви­най­важ­ливішим­пріори­те­том­не­як­са­моціль,­а­в­ім’я­ре­аль- но­го­за­без­пе­чен­ня­прав­лю­ди­ни. ­Пра­во­вою­прий­ня­то­вва­жа­ти­дер­жа­ву,­яка­ґрун­тується­тільки­на­ос­нові­пра­ва,­ але­за­та­ких­об­ста­вин­не­ми­ну­че­ви­ни­кає­пи­тан­ня­про­мож­ливість­«зв’яза­ти»­дер- жав­ну­ вла­ду­ пра­вом.­ У­ цьо­му­ ро­зумінні,­ на­при­клад,­ Г.­ Єллінек­ го­во­рив­ про­ не­обхідність­ «пра­во­во­го­ са­мо­об­ме­жен­ня­ дер­жа­ви».­На­ йо­го­ дум­ку,­ «діяльність­ дер­жа­ви­ре­гу­люється­міцни­ми­пра­во­ви­ми­нор­ма­ми,­що­ви­ни­ка­ють­і­підля­га­ють­ зміні­ли­ше­у­вста­нов­ле­них­пра­во­вих­фор­мах.­Та­ка­нор­ма­на­сам­пе­ред­обов’яз­ко­ва­ для­ор­ганів­дер­жа­ви.­Але­вод­но­час­є­вже­пов’яза­ною­і­діяльністю­са­мої­дер­жа- ви»1.­З­цьо­го­вип­ли­ває,­що­в­пра­вовій­дер­жаві­про­бле­ма­знімається­вже­тим,­що­ са­ма­вла­да­по­чи­нає­ма­ти­пра­во­вий­ха­рак­тер.­ З­аналізу­літе­ра­ту­ри­ба­чи­мо,­що­виз­на­чи­ти­оз­на­ки­пра­во­вої­дер­жа­ви­до­сить­ склад­но.­На­ука­й­досі­не­ви­ро­би­ла­єди­ну­кон­цепцію­пра­во­вої­дер­жа­ви.­ Її­ро­зу- міння­за­знає­постійних­і­знач­них­змін2.­Зо­к­ре­ма,­не­без­пе­реч­ною­є­спро­ба­роз­гля- да­ти­ пра­во­ву­ дер­жа­ву­ як­ ор­ганізацію,­що­має­ такі­ оз­на­ки:­ 1)­ на­явність­ гро­ма- дянсь­ко­го­суспільства;­2)­вер­хо­вен­ст­во­пра­ва;­3)­поділ­вла­ди;­4)­го­ло­вна­функція­ су­ду­не­як­ор­га­ну­ре­пресії,­а­ор­га­ну­пра­во­суд­дя;­5)­пред­ме­том­су­до­во­го­роз­гля­ду­ 56 Держава і право • Випуск 57 мо­же­бу­ти­сам­за­кон.­Тут­на­сам­пе­ред­вик­ли­ка­ють­сумніви­оз­на­ки,­які­сто­су­ють­ся­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ і­ поділу­ вла­ди,­ оскільки­ дослідни­ки­ ро­зуміють­ їх­ по-різно­му.­ Зо­к­ре­ма,­ ос­тан­ня­ трак­тується­ від­ бук­валь­но­го­ сен­су­ до­ ро­зуміння­ йо­го­або­як­оз­на­ки,­або­як­прин­ци­пу­поділу­вла­ди. За­зна­чи­мо­спірні­пи­тан­ня,­які­сто­су­ють­ся­і­та­кої­оз­на­ки­пра­во­вої­дер­жа­ви,­як­ на­явність­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства.­Розбіжності­вип­ли­ва­ють­з­то­го,­що­згідно­ з­ те­оріями­ кла­сич­но­го­ лібе­ралізму­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ пря­мо­ пов’яза­не­ з­ вчен­ням­ про­ «гро­ма­дянсь­ке­ суспільство».­ На­ цій­ підставі­ на­явність­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­на­дум­ку­Л.­І.­Спи­ри­до­но­ва3­та­інших­ав­торів,­є­обов’яз­ко­вою­пе­ред- у­мо­вою­ство­рен­ня­пра­во­вої­дер­жа­ви. Про­те­важ­ли­во­за­ува­жи­ти,­що­вчен­ня­не­олібе­ралізму,­яке­має­у­своєму­ар­се- налі­ідею­«пра­ва­на­гідне­людсь­ке­існу­ван­ня»,­не­вва­жає­обов’яз­ко­вою­оз­на­кою­ пра­во­вої­дер­жа­ви­на­явність­«гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства». Сьо­годні­все­ще­за­ли­ша­ють­ся­без­ар­гу­мен­то­ва­ної­відповіді­й­такі­оз­на­ки­пра- во­вої­ дер­жа­ви,­ як­ на­явність­ на­род­но­го­ пред­став­ництва,­ виз­нан­ня­ осо­би­с­тості­ безу­мов­ною­цінністю­та­ін. Не­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­пред­ме­том­на­шо­го­досліджен­ня­не­є­по­вне­і­точ­не­вста- нов­лен­ня­всіх­скла­до­вих­пра­во­вої­дер­жа­ви,­хотіло­ся­б­роз­г­ля­ну­ти­ли­ше­ті­з­них,­ які­ле­жать­в­ос­нові­її­фор­му­ван­ня­і­виз­на­ють­ся­більшістю­пра­во­знавців,­а­та­кож­ ак­цен­ту­ва­ти­ува­гу­на­різно­му­ро­зумінні­ос­нов­них­ідей­пра­во­вої­дер­жа­ви. По-пер­ше,­відзна­чи­мо­існу­ван­ня­в­те­оріях­за­ви­ще­но­го­ста­ту­су­кон­сти­туційно- го­ак­та,­ який­виз­на­чає­спосіб­правління­в­дер­жаві.­Як­спра­вед­ли­во­ за­зна­чав­А.­ Ес­мен,­«кон­сти­туція­не­має­на­меті­ство­ри­ти­дер­жа­ву,­яка­існує­раніше­неї­і­яка­є­ наслідком­ при­род­но­го­фак­ту­ ут­во­рен­ня­ нації;­ во­на­має­ своїм­ пред­ме­том­ пра­во­ виз­на­чен­ня­фор­ми­дер­жа­ви­і­правління.­Це­за­кон,­по­суті­своїй,­та­ко­го­ж­ха­рак­те- ру,­як­й­інші,­тільки­штуч­но,­хо­ча­шля­хом­ду­же­ро­зум­ної­комбінації,­на­дає­кон- сти­туційним­за­ко­нам­особ­ли­вої­стійкості­ і­ си­ли,­ви­лу­чив­ши­ їх­ з-під­вла­ди­зви- чай­но­го­за­ко­но­дав­ця»4. По-дру­ге,­ви­ма­га­ють­ос­мис­лен­ня­різні­по­гля­ди­на­вчен­ня­про­вста­нов­лен­ня­ вла­ди­на­ро­ду.­Так,­М.­М.­Ка­реєв,­уче­ний­лібе­раль­но-де­мо­кра­тич­но­го­спря­му­ван- ня­за­зна­чав,­що,­бу­ду­чи­послідо­вно­здійсне­ним­у­Кон­сти­туції­Франції­1791­ро­ку,­ прин­цип­ на­ро­до­влад­дя­ привів­ у­ політич­но­му­ житті­ дер­жа­ви­ до­ по­вної­ дез­ор- ганізації­ви­ко­нав­чої,­су­до­вої­та­цер­ков­ної­вла­ди­ і­ос­та­точ­но­зруй­ну­вав­будь-яку­ мож­ливість­за­кон­но­го­уп­равління­цен­т­ралізо­ва­ною­вла­дою5. По-третє,­ істот­ною­ є­ та­ об­ста­ви­на,­ що­ осо­бистість­ роз­гля­дається­ не­ як­ «ос­нов­ний­еле­мент­суспільства»,­а,­го­ло­вним­чи­ном,­у­зна­ченні­індивіду­аль­ності,­ сво­бо­да­ якої­ ста­но­вить­ наріжний­ камінь­ усь­о­го­ суспільно­го­жит­тя.­У­ зв’яз­ку­ з­ цим­пред­ме­том­на­уко­вих­досліджень­і­по­стає­відно­шен­ня­«осо­бистість­–­дер­жа- ва».­У­та­ко­му­кон­тексті­зро­зуміло,­що­без­меж­ний­роз­ви­ток­сво­бо­ди­при­зве­де­до­ за­галь­ної­нерівності:­ бе­зу­мов­не­ здійснен­ня­рівності­має­ своїм­наслідком­по­вне­ при­ду­шен­ня­сво­бо­ди.­Обид­ва­ці­по­нят­тя­ма­ють­бу­ти­зве­дені­до­ви­щої­нор­ми,­в­ якій­во­ни­по­винні­знай­ти­своє­при­ми­рен­ня.­На­дум­ку­П.­І.­Нов­го­род­це­ва,­від­дер- жа­ви­ви­ма­гається­не­тільки­усу­нен­ня­юри­дич­них­пе­ре­шкод­до­роз­вит­ку­сво­бо­ди,­ а­й­на­дан­ня­ма­теріаль­ної­мож­ли­вості­для­най­кра­що­го­ви­яв­лен­ня­сво­бо­ди6.­ Ціка­вою­є­й­дум­ка­Л.­Штей­на,­який­з­цьо­го­при­во­ду­пи­сав,­що­сво­бо­да­має­ сенс­і­ме­ту­тільки­тоді­й­тільки­до­ти,­по­ки­за­без­пе­че­но­без­пе­реш­код­не­ко­ри­с­ту- ван­ня­нею.­За­па­ну­ван­ня­ку­лач­но­го­пра­ва­існує­ви­димість­ве­ли­кої­осо­би­с­тої­сво- бо­ди,­але­тільки­од­на­ви­димість.­Сво­бо­да,­яку­в­кож­ну­хви­ли­ну­мо­же­об­ме­жи­ти­ або­ зовсім­ зни­щи­ти­ най­сильніший,­ є­ тільки­ при­вид,­ це­ по­вна­ про­ти­лежність­ 57Юридичні і політичні науки аб­со­лют­ної­ сво­бо­ди7.­ На­при­клад,­ швей­царсь­кий­ гро­ма­дя­нин,­ який­ сто­гне­ під­ гнітом­ незлічен­них­ па­ра­графів­ за­ко­ну,­ а­ та­кож­ під­ ва­гою­ ве­ли­чез­ної­ кількості­ релігійних,­ політич­них­ і­ мо­раль­них­ імпе­ра­тивів,­ жи­ве­ незрівнян­но­ вільніше,­ то­му­що­йо­му­без­печніше­в­цих­відве­де­них­для­ньо­го­ме­жах,­ніж­бро­дя­чий­зу­лус,­ який­кож­ну­хви­ли­ну­боїться­за­своє­жит­тя­і­май­но.­Про­те­в­цьо­му­сенсі­сво­бо­да,­ що­ за­без­пе­чується­ за­ до­по­мо­гою­ «незлічен­них­ па­ра­графів­ за­конів»­ не­ уз­го­д- жується­з­най­го­ловнішим­у­до­к­т­рині­лібе­ралізму­–­пра­вом­са­мостійно­виз­на­ча­ти­ умо­ви­сво­го­існу­ван­ня­і­об­ра­ти­шля­хи­вирішен­ня­соціаль­них­за­вдань.­ Ха­рак­тер­но,­ що­ в­ іншо­му­ сенсі,­ сфор­му­лю­вав­ши­ «пра­во­ на­ гідне­ людсь­ке­ існу­ван­ня»,­П.­І.­Нов­го­род­цев­обґрун­ту­вав­йо­го­тим,­що­«ко­ри­с­ту­ван­ня­сво­бо­дою­ мо­же­ бу­ти­ па­ралізо­ва­не­ не­ста­чею­ коштів.­От­же,­ в­ ім’я­ охо­ро­ни­ сво­бо­ди­ пра­во­ по­вин­но­взя­ти­на­се­бе­тур­бо­ту­про­ма­теріальні­умо­ви­її­здійснен­ня8. Про­те­ прак­тич­на­ ре­алізація­ ідеї­ індивіду­алізму,­ у­ фор­маль­но-пра­во­во­му­ її­ ро­зумінні,­ на­штов­хується­ на­ про­ти­ва­гу­ прин­ципів­ рівності­ й­ сво­бо­ди.­ З­ цьо­го­ жор­ст­ко­ вип­ли­ває,­ що,­ виз­на­чив­ши­ лю­ди­ну­ та­ її­ невід’ємні­ при­родні­ пра­ва­ ви­щою­цінністю,­слід­здійсню­ва­ти­такі­еко­номічні­й­пра­вові­дії,­вклю­ча­ю­чи­за­со- би­пра­во­вої­політи­ки,­при­яких­кож­на­лю­ди­на­ма­ла­б­не­тільки­політичні­пра­ва,­ але­і­мінімум­соціаль­них­та­еко­номічних­прав­і­мож­ли­во­с­тей.­Як­що­зу­пи­ни­ти­ся­ ли­ше­на­політич­них­сво­бо­дах,­дек­ла­ро­ва­них­Кон­сти­туцією,­ігно­ру­ю­чи­соціаль­но- еко­номічний­ас­пект,­то­це­бу­де­ли­ше­півмірою.­Так,­виз­на­чив­ши­«пра­во­на­гідне­ людсь­ке­ існу­ван­ня»,­ не­ мож­на­ ігно­ру­ва­ти­ по­даль­шу­ соціалізацію­ суспільства,­ тоді­ як­не­мож­на­ ігно­ру­ва­ти­ і­ той­факт,­що­надмірна­ рег­ла­мен­то­ваність­ з­ бо­ку­ дер­жа­ви­і­втру­чан­ня­ос­тан­ньої­в­усі­спра­ви­та­кож­є­шкідли­вою.­ От­же,­су­д­жен­ня­про­па­ну­ван­ня­пра­ва,­за­кла­дені­в­ос­но­ву­всієї­си­с­те­ми­вчен­ня­ про­пра­во­ву­дер­жа­ву,­з­точ­ки­зо­ру­на­уки­пра­ва­і­логіки­є­цілком­послідо­вни­ми­і­ закінче­ни­ми.­Од­нак­у­ре­альній­дійсності­зна­хо­дить­підтвер­д­жен­ня­і­дум­ка­про­те,­ що­за­пев­них­умов­дер­жа­ва­мо­же­втра­ти­ти­свою­роль­як­ви­ща­соціаль­но-політич- на­ор­ганізація­суспільства. Здійсню­ю­чи­по­даль­шу­ха­рак­те­ри­с­ти­ку­пра­во­вої­дер­жа­ви,­ба­чи­мо,­що­в­су­час- но­му­суспільно­му­ро­зумінні­ідея­цьо­го­фе­но­ме­на­відро­ди­ла­ся­і­ста­ла­втілю­ва­ти­ся­ в­ре­аль­ну­дійсність­ли­ше­після­двох­світо­вих­війн,­ба­га­ть­ох­ре­во­люцій­в­Європі­ та­Азії­і­кра­ху­ко­лоніаль­ної­си­с­те­ми,­тоб­то­до­се­ре­ди­ни­XX­століття.­Про­те­важ- ли­во­підкрес­ли­ти,­що­ідею­пра­во­вої­дер­жа­ви­не­слід­аб­со­лю­ти­зу­ва­ти,­пе­ребільшу- ва­ти­міру­її­ре­аль­но­го­здійснен­ня. Відповідно­до­су­час­но­го­ро­зуміння­пра­во­ва­дер­жа­ва­–­це­на­сам­пе­ред­особ­ли- ва,­найбільш­до­с­ко­на­ла­мо­дель­де­мо­кра­тич­ної­цивілізо­ва­ної­дер­жа­ви.­В­її­по­нятті­ виділя­ють­ся­два­го­ловні­еле­мен­ти:­а)­ви­су­ван­ня­на­пер­ший­план­осо­би­с­тості,­ її­ прав­і­сво­бод,­їх­га­ран­то­ва­ності;­б)­об­ме­жен­ня­пра­вом­меж­дер­жав­ної­вла­ди,­пра- во­ва­рег­ла­мен­тація­ме­ханізму­її­фор­му­ван­ня­та­діяль­ності.­Пра­во­ви­с­ту­пає­в­та­ко- му­ разі­ од­но­час­но:­ 1)­ дер­жав­ним­ ре­гу­ля­то­ром­ суспільних­ відно­син;­ 2)­ мірою­ сво­бо­ди;­3)­за­со­бом­роз­ши­рен­ня­меж­мож­ли­во­с­тей­діяль­ності­осо­би­с­тості­у­всіх­ сфе­рах­жит­тя­суспільства. От­же,­об­ме­жен­ня­пра­вом­меж­діяль­ності­дер­жа­ви­є­однією­з­найбільш­важ­ли- вих­сутнісних­оз­нак­пра­во­вої­дер­жа­ви.­Оче­вид­на­не­обхідність­та­ко­го­об­ме­жен­ня­ ба­­чить­ся­на­сам­пе­ред­в­то­му,­щоб­суб’єктивні­особ­ли­вості­ха­рак­те­ру­і­не­доліки­тієї­ чи­іншої­по­са­до­вої­осо­би­не­змог­ли­пе­ре­тво­ри­ти­ся­на­ва­ди­са­мої­дер­жав­ної­вла­ди. З­цьо­го­з­не­ми­нучістю­вип­ли­ває­вис­но­вок­про­пріори­тет­не­ста­но­ви­ще­пра­во- вої­політи­ки­в­пра­вовій­дер­жаві,­оскільки­ос­тан­ня­не­змо­же­ефек­тив­но­функціону- ва­ти­ без­ на­уко­во­ обґрун­то­ва­ної­ пра­во­вої­ політи­ки.­ У­ рам­ках­ та­кої­ політи­ки­ 58 Держава і право • Випуск 57 на­дається­мож­ливість­ ре­алізації­ двох­ тісно­ взаємо­пов’яза­них­ сторін,­що­ сто­су- ють­ся­ пра­во­вої­ дер­жа­ви:­ 1)­ фор­маль­но-юри­дич­ної,­ ко­ли­ про­цес­ фор­му­ван­ня­ і­ діяль­ності­ дер­жа­ви­ вво­дить­ся­ в­ су­ворі­ пра­вові­ межі;­ 2)­ соціаль­но-юри­дич­ної,­ ко­ли­за­без­пе­чу­ють­ся­і­за­хи­ща­ють­ся­пра­ва­і­сво­бо­ди­осо­би­с­тості.­На­на­шу­дум­ку,­ за­вдя­ки­ пра­вовій­ політиці­ обидві­ сто­ро­ни­ мо­жуть­ ви­я­ви­ти­ се­бе­ не­ інак­ше,­ як­ взяті­в­єдності­та­взаємозв’яз­ку. Вва­жаємо­над­зви­чай­но­важ­ли­вим­підкрес­ли­ти,­що­пра­во­ва­політи­ка­в­своєму­ по­тенціалі­має­мож­ли­вості­за­без­пе­чи­ти­фор­му­ван­ня­пра­во­вої­дер­жа­ви­на­роз­роб- ле­них­нею­за­са­дах­з­ура­ху­ван­ням­ре­алій­ук­раїнської­дійсності.­До­чис­ла­найбільш­ важ­ли­вих­прин­ципів­мож­на­відне­с­ти:­1)­легітимність­дер­жав­ної­вла­ди;­2)­взаємну­ відповідальність­дер­жа­ви­і­осо­би­с­тості;­3)­поділ­вла­ди;­4)­ви­со­кий­рівень­за­кон- ності;­5)­єдність­при­род­но­го­та­по­зи­тив­но­го­пра­ва. Легітимність­дер­жав­ної­вла­ди­по­ля­гає­в­то­му,­що­пра­во­ва­політи­ка­пе­ред­ба- чає,­щоб­фор­му­ван­ня,­по­вно­ва­жен­ня,­межі­дер­жав­ної­вла­ди,­функціону­ван­ня­усіх­ влад­них­струк­тур­рег­ла­мен­ту­ва­ли­ся­пра­вом,­ґрун­ту­ва­ли­ся­на­Кон­сти­туції­і­за­ко- нах­Ук­раїни. Прин­цип­взаємної­відповідаль­ності­дер­жа­ви­й­осо­би­с­тості­мож­на­ха­рак­те­ри- зу­ва­ти­тим,­що­Кон­сти­туція­Ук­раїни­(ст.­3),­як­го­ло­вний­еле­мент­пра­во­вої­політи- ки,­ закріпи­ла­ по­ло­жен­ня­ про­ те,­ що­ «лю­ди­на,­ її­ пра­ва­ і­ сво­бо­ди,­ є­ ви­щою­ цінністю.­Виз­нан­ня,­до­три­ман­ня­і­за­хист­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на­–­ обов’язок­дер­жа­ви».­Цим­вста­нов­ле­но­пріори­тет­осо­би­с­тості­в­си­с­темі­соціаль- них­цінно­с­тей­дер­жа­ви­і­суспільства.­Вод­но­час­відповідно­до­ст.­24­Кон­сти­туції­ Ук­раїни­га­ран­тується­рівність­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на­не­за­леж­но­від­ статі,­ра­си,­національ­ності,­мо­ви,­по­хо­д­жен­ня,­май­но­во­го­і­по­са­до­во­го­ста­но­ви- ща,­місця­про­жи­ван­ня,­пе­ре­ко­нань,­а­та­кож­інших­об­ста­вин. Важ­ли­вим­фак­то­ром­об­ме­жен­ня­меж­дер­жав­ної­вла­ди­та­взаємної­відповідаль- ності­дер­жа­ви­й­осо­би­с­тості­є,­з­од­но­го­бо­ку,­роз­ви­ток­і­за­хист­прав­і­сво­бод­гро- ма­дян,­зро­с­тан­ня­їх­зна­чи­мості­в­пра­вовій­сфері,­а­з­іншо­го­–­закріплен­ня­в­Кон- сти­туції­Ук­раїни­відповідаль­ності­осо­би­пе­ред­дер­жа­вою­і­суспільством. Про­те,­прак­ти­ка­по­ка­зує,­що­прин­цип­взаємної­відповідаль­ності­між­дер­жа- вою­ та­ осо­бою­ ре­алізується­ склад­но­ і­ зна­хо­дить­ся­ да­ле­ко­ від­ іде­а­лу.­ У­ цьо­му­ зв’яз­ку­вістря­пра­во­вої­політи­ки­має­бу­ти­спря­мо­ва­не­на­ви­роб­лен­ня­за­ко­но­дав- чих­ за­ходів,­ спря­мо­ва­них­ про­ти­ свавілля,­ бю­ро­кра­тиз­му,­ ко­рупції,­ не­по­ва­ги­ до­ прав­осо­би­та­інших­по­ру­шень­за­ко­ну.­При­цьо­му­особ­ли­во­го­зна­чен­ня­пра­во­ва­ політи­ка­на­дає­то­му,­щоб­у­за­ко­но­давстві,­з­од­но­го­бо­ку,­закріплю­ва­ли­ся­га­рантії­ прав­дер­жав­них­служ­бовців,­а­з­іншо­го­–­об­ме­жен­ня­і­за­бо­ро­ни­в­їх­діяль­ності. Як­підтвер­д­жує­досвід,­ пра­во­ва­політи­ка­по­вин­на­приділя­ти­ува­гу­ і­ та­ко­му­ прин­ци­пу­фор­му­ван­ня­і­діяль­ності­пра­во­вої­дер­жа­ви,­як­поділ­вла­ди.­З­при­во­ду­ цьо­го­прин­ци­пу­досі­се­ред­уче­них­не­зга­са­ють­су­пе­реч­ки.­У­зв’яз­ку­з­цим­за­зна- чи­мо,­що­ос­нов­не­при­зна­чен­ня­прин­ци­пу­поділу­вла­ди­по­ля­гає,­з­од­но­го­бо­ку,­в­ за­без­пе­ченні­функціону­ван­ня­кож­ної­гілки­вла­ди,­а­з­іншо­го­–­ство­рен­ня­«об­ме- жень­і­про­ти­ваг»­у­взаєми­нах­між­різни­ми­гілка­ми­вла­ди,­щоб­ви­клю­чи­ти­підне- сен­ня­якої-не­будь­однієї­з­них­над­інши­ми. З­ цьо­го­ вип­ли­ває,­ що­ пра­во­ва­ політи­ка­ при­ фор­му­ванні­ пра­во­вої­ дер­жа­ви­ особ­ли­ву­ ува­гу­ по­кли­ка­на­ приділя­ти­ втілен­ню­ в­ жит­тя­ прин­ци­пу­ за­кон­ності.­ Йдеть­ся­про­те,­що­в­умо­вах­дії­пра­во­вої­політи­ки­за­конність­по­вин­на­бу­ти­більш­ якісною.­Під­цим­мається­на­увазі:­1)­ре­аль­не­вер­хо­вен­ст­во­Кон­сти­туції­Ук­раїни­ і­за­конів­у­си­с­темі­нор­ма­тив­них­актів;­2)­ре­аль­не,­а­не­дек­ла­ра­тив­не­до­три­ман­ня­ і­ви­ко­нан­ня­по­ло­жен­ня­ст.­8­Кон­сти­туції­Ук­раїни­про­те,­що­во­на­має­най­ви­щу­ 59Юридичні і політичні науки юри­дич­ну­си­лу,­пря­му­дію­і­за­сто­со­вується­на­всій­те­ри­торії­Ук­раїни. Прин­цип­ за­кон­ності­ в­ діяль­ності­ пра­во­вої­ дер­жа­ви­ ви­ма­гає­ і­ то­го,­ щоб,­ з­ од­но­го­бо­ку,­су­во­ро­до­три­му­ва­ла­ся­ст.­24­Кон­сти­туції­Ук­раїни­про­рівність­всіх­ пе­ред­за­ко­ном­і­су­дом,­а­з­іншо­го­–­щоб­за­без­пе­чу­ва­ла­ся­за­галь­на­обов’яз­ковість­ ви­ко­нан­ня­Кон­сти­туції­і­за­конів­усіма,­і­на­сам­пе­ред­панівни­ми­струк­ту­ра­ми.­ Прин­цип­за­кон­ності­в­умо­вах­фор­му­ван­ня­пра­во­вої­політи­ки­пра­во­вої­дер­жа- ви­ пе­ред­ба­чає­ і­ підви­ще­ну­ відповідальність­ дер­жав­них­ служ­бовців,­ по­са­до­вих­ осіб­за­до­три­ман­ня­за­конів.­Здійснен­ня­цьо­го­прин­ци­пу­пов’яза­не­з­бо­роть­бою­з­ пра­во­по­ру­шен­ня­ми,­ при­бор­кан­ням­ зло­чин­ності.­ Од­нак,­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ вжиті­ за­хо­ди,­по­ки­не­вда­ло­ся­підірва­ти­коріння­ор­ганізо­ва­ної­зло­чин­ності­та­ко­рупції.­ У­ та­ких­ умо­вах­ є­ цілком­ спра­вед­ли­ви­ми­ до­ко­ри­ на­ ад­ре­су­ вла­ди,­ яка­ ви­яв­ляє­ свою­не­здатність­за­хи­с­ти­ти­на­се­лен­ня­від­зло­чин­них­по­ся­гань,­на­ве­с­ти­на­леж­ний­ по­ря­док­у­країні. Здійснен­ня­пра­во­вої­політи­ки­ство­рює­спри­ят­ливі­умо­ви­для­пра­во­вої­дер­жа- ви­ре­алізу­ва­ти­прин­цип­єдності­при­род­но­го­та­по­зи­тив­но­го­пра­ва,­закріпле­но­го­в­ Кон­сти­туції­Ук­раїни.­У­зв’яз­ку­з­цим­підкрес­ли­мо,­що­по­ло­жен­ня­та­ви­мо­ги­при- род­но­го­ пра­ва­ на­бу­ва­ють­ юри­дич­ної­ си­ли,­ ста­ють­ пра­во­ви­ми­ яви­ща­ми­ ли­ше­ після­то­го,­як­от­ри­му­ють­закріплен­ня­як­нор­ми­чин­но­го­по­зи­тив­но­го­пра­ва.­При- род­не­пра­во­нездійснен­не­без­по­зи­тив­но­го,­а­си­ла­ос­тан­нь­о­го­корінить­ся­в­праві­ при­род­но­му.­З­цьо­го­вип­ли­ває,­що­єдність­при­род­но­го­та­по­зи­тив­но­го­пра­ва­мо­же­ бу­ти­за­без­пе­че­но­за­со­ба­ми­пра­во­вої­політи­ки. Пра­во­ва­дер­жа­ва­не­мо­же­бу­ти­вве­де­на­будь-яким­од­ним­пра­во­вим­ак­том.­Це­ про­дукт­три­ва­лої­і­склад­ної­діяль­ності­суб’єктів­пра­во­вої­політи­ки­і­на­сам­пе­ред­ са­мої­дер­жа­ви. 1. Ел ли нек Г.­Пра­во­со­вре­мен­но­го­го­су­дар­ст­ва.­–­Т.­1:­Об­щее­уче­ние­о­го­су­дар­ст­ве.­–­ СПб.,­ 1908.­ –­С.268.­2. Нер се сянц B.C.­Фи­ло­со­фия­ пра­ва.­ –­М.,­ 1997.­ –­С.­95-105.­3. Спи ри до нов Л.И.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва.­–­СПб.,­1995.­–­С.­112-116.­4. Эс мен А.­ Об­щие­ос­но­ва­ния­кон­сти­ту­ци­он­но­го­пра­ва.­–­СПб.,­1878.­–­С.199.­5. Ка ре ев Н.Н.­Про- ис­хож­де­ние­со­вре­мен­но­го­на­род­но-пра­во­во­го­го­су­дар­ст­ва.­–­СПб.,­1908.­–­С.189-192.­6. Нов го род цев П.И. Кри­зис­со­вре­мен­но­го­пра­во­со­зна­ния.­Вве­де­ние­в­фи­ло­со­фию­пра­ва.­ –­М.,­1996.­–­С.­205.­7. Штейн Л.­Со­ци­аль­ний­во­прос­с­фи­ло­соф­ской­точ­ки­зре­ния.­–­М.,­ 1988.­–­С.552.­8. Нов го род цев П.И.­Пра­во­на­до­стой­ное­че­ло­ве­че­с­кое­су­ще­ст­во­ва­ние­//­ Со­чи­не­ния.­–­М.,­1995.­–­С.­322-323. 60 Держава і право • Випуск 57

Схожі ресурси