Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект

Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект

Висвітлюється зарубіжний досвід організації служби в органах місцевого самоврядування. Розглянуто положення, які свідчать про різноманітність національних систем служби в органах місцевого самоврядування, наявність у них спільних та відмінних рис....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Падалко, Г.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Назва видання:Держава і право
Теми:
Конституційне право
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64599
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект / Г.В. Падалко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 123-129. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-64599
record_format dspace
spelling irk-123456789-645992014-06-17T03:01:46Z Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект Падалко, Г.В. Конституційне право Висвітлюється зарубіжний досвід організації служби в органах місцевого самоврядування. Розглянуто положення, які свідчать про різноманітність національних систем служби в органах місцевого самоврядування, наявність у них спільних та відмінних рис. Освещается зарубежный опыт организации службы в органах местного самоуправления. Рассмотрены положения, свидетельствующие о разнообразии национальных систем службы в органах местного самоуправления, наличии у них общих и отличительных черт. The article highlights the international experience of the organization of service in local self-government bodies. We consider the situation, showing the diversity of national systems of service in local self-government bodies, whether they have a common and distinctive features. 2012 Article Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект / Г.В. Падалко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 123-129. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64599 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Падалко, Г.В.
Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект
Держава і право
description Висвітлюється зарубіжний досвід організації служби в органах місцевого самоврядування. Розглянуто положення, які свідчать про різноманітність національних систем служби в органах місцевого самоврядування, наявність у них спільних та відмінних рис.
format Article
author Падалко, Г.В.
author_facet Падалко, Г.В.
author_sort Падалко, Г.В.
title Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект
title_short Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект
title_full Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект
title_fullStr Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект
title_full_unstemmed Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект
title_sort централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2012
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64599
citation_txt Централізація та децентралізація в організації служби в органах місцевого самоврядування: муніципально-правовий аспект / Г.В. Падалко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 123-129. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT padalkogv centralízacíâtadecentralízacíâvorganízacííslužbivorganahmíscevogosamovrâduvannâmunícipalʹnopravovijaspekt
first_indexed 2025-07-05T15:12:32Z
last_indexed 2025-07-05T15:12:32Z
_version_ 1836820309309652992
fulltext Г. В. ПА ДАЛ КО ЦЕН­Т­РАЛІЗАЦІЯ­ТА­ДЕ­ЦЕН­Т­РАЛІЗАЦІЯ­В­ОР­ГАНІЗАЦІЇ СЛУЖ­БИ­В­ОР­ГА­НАХ­МІСЦЕ­ВО­ГО­СА­МО­ВРЯ­ДУ­ВАН­НЯ:­­ МУНІЦИ­ПАЛЬ­НО-ПРА­ВО­ВИЙ­АС­ПЕКТ Висвітлюється за рубіжний досвід ор ганізації служ би в ор га нах місце во го са мо вря- ду ван ня. Роз г ля нуто по ло жен ня, які свідчать про різно манітність національ них си с тем служ би в ор га нах місце во го са мо вря ду ван ня, на явність у них спільних та відмінних рис. Клю­чові­сло­ва: місце ве са мо вря ду ван ня, те ри торіаль на гро ма да, пи тан ня місце во- го зна чен ня, публічна служ ба, служ ба в ор га нах місце во го са мо вря ду ван ня, служ бовці та по са дові осо би ор ганів місце во го са мо вря ду ван ня, ор ганізація служ би в ор га нах місце во го са мо вря ду ван ня, де цен т ралізація, цен т ралізація. Ос ве ща ет ся за ру беж ный опыт ор га ни за ции служ бы в ор га нах ме ст но го са мо- управ ле ния. Рас смо т ре ны по ло же ния, сви де тель ст ву ю щие о раз но об ра зии на ци о наль- ных си с тем служ бы в ор га нах ме ст но го са мо управ ле ния, на ли чии у них об щих и от ли- чи тель ных черт. Клю­че­вые­ сло­ва: ме ст ное са мо управ ле ние, тер ри то ри аль ная гро ма да, во про сы ме ст но го зна че ния, пуб лич ная служ ба, служ ба в ор га нах ме ст но го са мо управ ле ния, слу жа щие и долж но ст ные ли ца ор га нов ме ст но го са мо управ ле ния, ор га ни за ция служ- бы в ор га нах ме ст но го са мо управ ле ния, де цен т ра ли за ция, цен т ра ли за ция. The article highlights the international experience of the organization of service in local self-government bodies. We consider the situation, showing the diversity of national systems of service in local self-government bodies, whether they have a common and distinctive fea- tures. Key­ words: local self-government, territorial hromada, questions of local impotence, public service, service in local self-government bodies, public servants and officials in local self-government bodies, organization of service in local self-government bodies, decentraliza- tion, centralization. Уп­ро­ва­д­жен­ня­де­мо­кра­тич­них­прин­ципів­в­Ук­раїні­су­про­во­д­жується­зміною­ па­ра­диг­ми­ функціону­ван­ня­ інсти­тутів­ публічної­ служ­би.­ Пе­рехід­ до­ но­вої­ уп­равлінської­ прак­ти­ки­ дер­жа­ви­ ви­ма­гає­ не­ тільки­ пе­ре­орієнтації­ дер­жав­но- суспільних­ відно­син,­ що­ ма­ють­ фор­му­ва­ти­ся­ на­ за­са­дах­ кон­сен­су­су­ та­ співробітництва,­а­й­ре­фор­му­ван­ня­інсти­тутів­служ­би­в­ор­га­нах­дер­жав­ної­вла­ди­ та­ ор­га­нах­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ що­ по­тре­бує­ сво­го­ ґрун­тов­но­го­ до­к­т­ри- наль­но­го­ос­мис­лен­ня­та­на­уко­во­го­су­про­во­ду. Досліджен­ня­ політи­ко-пра­во­вих­ за­сад­ де­цен­т­ралізації­ публічної­ служ­би­ в­ кон­тексті­адміністра­тив­ної,­муніци­паль­ної­та­інших­ре­форм­у­су­часній­Ук­раїні­є­ ак­ту­аль­ним­з­ог­ля­ду­на­особ­ли­вості­су­час­но­го­роз­вит­ку­політич­них­інсти­тутів­та­ суспільних­ відно­син­ у­ ціло­му.­ Виз­на­ю­чи,­ що­ ос­нов­не­ при­зна­чен­ня­ публічної­ служ­би­–­за­до­во­лен­ня­публічних­(суспільних­і­ко­лек­тив­них)­по­треб­лю­дей­че­рез­ ство­рю­вані­вла­дою­ор­га­ни,­ус­та­но­ви,­підприємства­й­ор­ганізації,­а­го­ло­вним­кри- терієм­ефек­тив­ності­діяль­ності­публічної­служ­би­є­якість­за­до­во­лен­ня­публічних­ по­треб­на­се­лен­ня,­мож­на­кон­ста­ту­ва­ти,­що­існу­ю­ча­в­Ук­раїні­си­с­те­ма­публічної­ служ­би­за­ли­шається­в­ціло­му­не­ефек­тив­ною,­внутрішньо­су­пе­реч­ли­вою,­не­за­вер- ше­ною,­громіздкою­і­відірва­ною­від­лю­дей,­внаслідок­чо­го­во­на­є­галь­мом­у­про- ве­денні­соціаль­но-еко­номічних­і­політич­них­ре­форм. 123Юридичні і політичні науки Світо­вий­досвід­свідчить­про­те,­що­для­до­сяг­нен­ня­ви­со­ко­го­рівня­суспільно- го­ роз­вит­ку­ потрібна­ силь­на,­ ди­намічна,­ функціональ­на,­ зба­лан­со­ва­на­ си­с­те­ма­ публічної­ служ­би,­ як­ ре­зуль­тат­ вда­ло­ про­ве­де­них­ ре­форм,­ і­ та­ка­ кон­цепція­ суспільно-політич­них­пе­ре­тво­рень,­яка­об’єдну­ва­ла­б,­а­не­роз’єдну­ва­ла­на­род,­і­ бу­ла­спря­мо­ва­на­на­поліпшен­ня­якості­жит­тя­гро­ма­дян.­В­істо­рич­но­му­ми­ну­ло­му­ Ук­раїни­іде­о­логія­суспільних­ре­форм­не­ли­ше­не­бу­ла­ре­алізо­ва­ною,­а­навіть­зро- зуміло­сфор­му­ль­о­ва­ною.­Оскільки­си­с­те­ма­ор­ганізації­вла­ди­не­здат­на­ре­алізу­ва- ти­та­ке­за­вдан­ня,­то­му­ак­ту­аль­ною­є­про­бле­ма­на­уко­во­го­обґрун­ту­ван­ня­іде­о­логії­ су­час­них­ре­фор­ма­торсь­ких­ініціатив­у­сфері­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Ук­раїні,­ у­то­му­числі­й­з­по­зиції­оп­ти­маль­но­го­поєднан­ня­цен­т­ралізації­та­де­цен­т­ралізації. Те­о­ре­тичні­за­са­ди­да­ної­про­бле­ма­ти­ки­ви­кла­де­но­у­пра­цях­та­ких­вітчиз­ня­них­ вче­них,­як­М.­О.­Бай­му­ра­тов,­О.­В.­Ба­та­нов,­В.­І.­Бор­де­нюк,­І.­П.­Бут­ко,­В.­А.­Гри- гор’єв,­Р.­К.­Да­ви­дов,­В.­М.­Кам­по,­О.­О.­Кар­лов,­А.­А.­Ко­ва­лен­ко,­М.­І.­Корнієнко,­ В.­ В.­ Крав­чен­ко,­ П.­М.­ Люб­чен­ко,­ Н.­ В.­Міши­на,­ О.­ А.­Му­зи­ка,­М.­ П.­ Орзіх,­ В.­Ф.­По­горілко,­М.­О.­Пух­тинсь­кий,­О.­В.­Чу­ма­ко­ва,­О.­О.­Яцунсь­ка­та­ін. Аналіз­ок­ре­мих­ас­пектів­ор­ганізації­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­у­порівняль- но­му­ас­пекті­в­су­часній­російській­на­уці­про­во­див­ся­у­пра­цях­А.­А.­Ак­ма­ло­вої,­ І.­А.­Але­ба­с­т­ро­вої,­Г.­В.­Ба­ра­ба­ше­ва,­М.­С.­Бон­да­ря,­В.­І.­Ва­сильєва,­В.­В.­Єре­мя- на,­О.­О.­Ку­тафіна,­О.­І.­Чер­ка­со­ва,­В.­Є.­Чиркіна,­Н.­Е.­Шишкіної,­К.­С.­Шу­г­ри- ної­та­ін.­Ва­го­мий­вне­сок­у­вив­чен­ня­про­блем­роз­вит­ку­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван- ня­зро­би­ли­німецькі­кон­сти­туціоналісти:­Б.­Май­гер,­Л.­Зум­вальд,­Т.­Вюр­тен­бер- гер,­ Р.­ Гра­верт,­Ж.­ Зіллер­ і­Д.­Хаш­ке.­ Здо­бут­ки­ англійських­ уче­них­ у­ вив­ченні­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­пе­ре­важ­но­до­пов­ню­ють­ідеї,­за­про­по­но­вані­фахівця­ми­ з­дер­жа­во­тво­рен­ня:­В.­Бедж­го­том,­С.­Гар­де­не­ром,­А.­Дайсі.­Вне­сок­до­аналізу­цієї­ про­бле­ми­зро­би­ли­та­кож­А.­Ант,­Д.­Бей­кер,­С.­Ко­пус,­А.­Тат-Кей­Хо,­П.­Ватт. Нині­в­стабільних­у­політич­но­му­та­соціаль­но-еко­номічно­му­плані­дер­жа­вах­ скла­ла­ся­ своя­ влас­на­ мо­дель­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­ Внаслідок­ то­го,­ що­ більшість­цих­дер­жав­прой­ш­ли­в­ціло­му­схожі­ета­пи­сво­го­роз­вит­ку,­ви­хо­дя­чи­зі­ спільності­їх­цілей,­за­дач­та­інте­ресів,­слід­ска­за­ти,­що­всі­ці­мо­делі­ма­ють­ба­га­то­ схо­жих­рис,­про­те­не­поз­бав­лені­й­пев­ної­індивіду­аль­ності.­Зо­к­ре­ма,­мо­же­мо­спо- с­теріга­ти­схожі­мо­мен­ти­закріплен­ня­ха­рак­те­ру­по­вно­ва­жень­місце­во­го­са­мо­вря- ду­ван­ня,­близькі­за­змістом­та­фор­мою­ме­ханізми­взаємовідно­син,­які­ви­ни­ка­ють­ між­ дер­жав­ни­ми­ та­ муніци­паль­ни­ми­ ор­га­на­ми­ в­ про­цесі­ здійснен­ня­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­то­що.­Прин­ци­по­вим­за­ли­шається­те,­що­в­усіх­ви­пад­ках­дер­жа­ва­ за­ли­шає­за­со­бою­пра­во­кон­тро­лю­ва­ти­здійснен­ня­по­вно­ва­жень­місце­ви­ми­ор­га- на­ми,­що­є­ істот­ним­еле­мен­том­в­ціло­му­дер­жав­но­го­ме­ханізму­та­підтвер­д­жує­ тим­са­мим­пев­ну­єдність­діяль­ності­дер­жа­ви­та­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня. Слід­за­зна­чи­ти,­що­Євро­пейсь­ка­Хартія­про­місце­ве­са­мо­вря­ду­ван­ня,­прий­ня- та­Ра­дою­Євро­пи­15­жовт­ня­1985­р.,­дає­за­галь­не­виз­на­чен­ня­місце­во­го­са­мо­вря- ду­ван­ня,­ що­ фак­тич­но­ ста­ло­ універ­саль­ним­ і­ прий­ня­те­ всіма­ де­мо­кра­тич­ни­ми­ дер­жа­ва­ми,­ ство­рю­ю­чи­міцні­ нор­ма­тивні­ умо­ви­ для­ роз­вит­ку­ усіх­ без­ ви­нят­ку­ муніци­паль­них­ си­с­тем­ су­час­ності.­ Так,­ під­ місце­вим­ са­мо­вря­ду­ван­ням­ Євро- пейсь­ка­Хартія­ро­зуміє­пра­во­і­спро­можність­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ ме­жах­ за­ко­ну­ здійсню­ва­ти­ ре­гу­лю­ван­ня­ і­ уп­равління­ суттєвою­ ча­ст­кою­ суспільних­справ,­які­на­ле­жать­до­їхньої­ком­пе­тенції,­в­інте­ре­сах­місце­во­го­на­се- лен­ня.­Та­ка­кон­цеп­ту­аль­на­мо­дель­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­ви­хо­дить­на­сам­пе- ред­з­то­го,­що­місцеві­співто­ва­ри­ст­ва­на­се­лен­ня­яв­ля­ють­со­бою­один­з­ос­нов­них­ еле­ментів­ будь-яко­го­ де­мо­кра­тич­но­го­ ре­жи­му,­ а­ пра­во­ гро­ма­дян­ на­ участь­ в­ 124 Держава і право • Випуск 57 уп­равлінні­ суспільни­ми­ спра­ва­ми­ є­ скла­до­вою­ча­с­ти­ною­де­мо­кра­тич­них­ прин- ципів­по­бу­до­ви­більшості­су­час­них­дер­жав. Крім­то­го,­прин­цип­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­ви­хо­дить­з­то­го,­що­участь­гро- ма­дян­в­уп­равлінні­суспільни­ми­спра­ва­ми­без­по­се­ред­ньо­мо­же­бу­ти­ре­алізо­ва­на­ са­ме­на­місце­во­му­рівні.­То­му­оче­вид­но,­що­ існу­ван­ня­місце­вих­співто­ва­риств,­ наділе­них­ ре­аль­ни­ми­ по­вно­ва­жен­ня­ми,­ дає­ мож­ливість­ за­без­пе­чи­ти­ та­ке­ уп­равління,­ що­ бу­ло­ б­ найбільш­ ефек­тив­ним­ і­ мак­си­маль­но­ на­бли­же­ним­ до­ по­треб­на­се­лен­ня. Слід­за­зна­чи­ти,­що­си­ла­і­вплив­ор­ганів­та­по­са­до­вих­осіб­місце­во­го­са­мо­вря- ду­ван­ня­в­країнах­з­різни­ми­пра­во­ви­ми­си­с­те­ма­ми­відо­б­ра­жа­ють­ступінь­де­мо- кра­тиз­му­ існу­ю­чо­го­політич­но­го­ре­жи­му.­Ці­суб’єкти­ви­ник­ли­ і­роз­ви­ва­ли­ся­як­ пря­ма­про­ти­ва­га­аб­со­лютній­владі­цен­т­ра.­У­си­лу­цьо­го­во­ни­ду­же­ча­с­то­бу­ли­в­ опо­зиції­цен­т­раль­но­му­уря­ду,­і­їхні­взаєми­ни­ча­с­то­ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся­відвер­тим­ про­ти­сто­ян­ням­ з­ пи­тань­ роз­поділу­ ком­пе­тенції,­ фінан­со­во-еко­номічних­ пи­тань­ то­що.­Спо­чат­ку­ці­ ор­га­ни­фор­му­ва­ли­ся­на­ос­нові­ об­ме­же­но­го­ ви­бор­чо­го­пра­ва­ за­мож­ни­ми­гро­ма­дя­на­ми­суспільства­при­на­яв­ності­серй­оз­них­цен­зо­вих­бар’єрів­ (гра­мот­ності,­ освіти,­ осілості,­ май­но­во­го­ цен­зу).­ Зго­дом­ си­с­те­ма­ фор­му­ван­ня­ ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­бу­ла­де­мо­кра­ти­зо­ва­на,­ці­ор­га­ни­пе­ре­тво­ри­ли- ся­на­най­ма­совіші­й­найбільш­на­бли­жені­до­на­се­лен­ня.­ Вва­жається,­що­мо­делі­ уп­равління­на­місцях,­ вла­с­тиві­ за­рубіжним­країнам,­ скла­ли­ся­ як­ ре­зуль­тат­ роз­вит­ку­ дер­жав­ під­ впли­вом­ про­цесів­ де­мо­кра­ти­зації,­ ур­банізації­та­у­відповідь­на­вик­ли­ки­суспільства1.­Та­кож­до­су­час­них­про­блем­ роз­вит­ку­си­с­тем­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­відно­сять­вплив­гло­баль­них­змін­на­ вирішен­ня­місце­вих­справ,­за­про­ва­д­жен­ня­інте­г­ро­ва­но­го­уп­равління,­за­без­пе­чен- ня­ по­зи­тив­них­ змін­ у­ соціаль­но-еко­номічно­му­ роз­вит­ку­ та­ роз­ши­рен­ня­ еко- номічної­са­мостійності­те­ри­торій,­підви­щен­ня­мобільності­ро­бо­чої­си­ли­то­що2. Ос­но­во­по­лож­ним­ у­ виз­на­ченні­ функцій­ і­ ком­пе­тенції­ ор­ганів­ місце­во­го­ уп­равління­й­роз­ме­жу­ванні­пред­метів­відан­ня­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­і­місце- вих­ор­ганів­дер­жав­ної­ви­ко­нав­чої­вла­ди­є­прин­цип­де­цен­т­ралізації­і­де­кон­цен­т- рації3.­ По­при­ різно­маніття­ кон­цепцій­ де­цен­т­ралізації,­ оче­вид­но,­ що­ са­ме­ во­на­ при­во­дить­до­ра­ди­каль­них­змін­у­струк­тур­них,­фінан­со­вих,­адміністра­тив­них­та­ інших­ви­я­вах­функціону­ван­ня­дер­жа­ви­та­її­ча­с­тин4. На­відміну­від­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­дер­жа­ва­завжди­–­від­сво­го­ви­ник- нен­ня­ до­ на­ших­ днів­ та­ на­май­бутнє­ –­ бу­ла,­ є­ та­ за­ли­шить­ся­ цен­т­ралізо­ва­ною­ суб­станцією.­ Цен­т­ралізм­ ор­ганічно­ при­та­ман­ний­ дер­жаві­ та­ об’єкти­вується­ в­ то­му,­що­певні­функції­мо­жуть­та­ма­ють­бу­ти­при­та­ман­ни­ми­тільки­їй­у­ціло­му­ та­жод­ною­мірою­не­мо­жуть­бу­ти­пе­ре­дані­те­ри­торіаль­ним­оди­ни­цям­як­ча­с­ти­нам­ дер­жа­ви.­У­де­мо­кра­тичній­дер­жаві­–­це­техніка­адміністра­тив­но­го­уп­равління,­за­ якою­уп­равлінські­по­вно­ва­жен­ня­пе­ре­да­ють­ся­зни­зу­вверх5.­Цен­т­ралізаційні­про- це­си,­не­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­їх­уп­ро­довж­роз­вит­ку­цивілізації­постійно­су­про­во­д- жу­ють­відцен­т­рові­тен­денції,­є­істо­рич­но­доміну­ю­чи­ми­в­політиці.­Об’єктив­но­це­ зу­мов­ле­но­на­сам­пе­ред­са­мою­соціаль­ною­при­ро­дою­вла­ди­з­ її­цен­т­раліза­торсь- ким­за­своєю­сут­тю­праг­нен­ням­до­єди­но­влад­дя,­па­ну­ван­ня­і­підпо­ряд­ку­ван­ня6. Так,­на­при­клад,­ба­зо­ви­ми­прин­ци­па­ми­для­італійсько­го­за­ко­но­дав­ця­з­мо­мен- ту­ ра­тифікації­ Євро­пейсь­кої­ Хартії­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ ста­ли­ прин­ци­пи­ місце­вої­ ав­то­номії­ та­ ши­ро­кої­ де­цен­т­ралізації­ в­ ме­жах­ єди­ної,­ унітар­ної­ та­ не­подільної­ Ре­с­публіки.­ Су­часні­ досліджен­ня­ вка­зу­ють,­ що­ сутність­ яви­ща­ «італійської­ав­то­номії»­доцільно­роз­гля­да­ти­че­рез­роз­крит­тя­змісту­її­різно­видів:­ 125Юридичні і політичні науки нор­ма­тив­но-пра­во­вої­–­мож­ливість­вста­нов­лю­ва­ти­влас­ний­нор­ма­тив­но-пра­во­вий­ по­ря­док­у­ме­жах­на­да­ної­ком­пе­тенції­і­закріплю­ва­ти­їх­у­за­ко­нах,­ста­ту­тах,­рег­ла- мен­тах;­політи­ко-адміністра­тив­ної­–­сво­бо­да­ви­бо­ру­політи­ко-адміністра­тив­но­го­ кур­су­ на­ підставі­ інте­ресів­місце­вих­ спільнот­ чи­ їх­ більшості­ (пра­во­ на­ вибір,­ са­мостійне­ виз­на­чен­ня­ спо­собів­ адміністра­тив­ної­ діяль­ності,­ оціню­ван­ня­ не­обхідності­та­своєчас­ності­прий­нят­тя­уп­равлінських­рішень),­тоб­то­прин­ципів,­ які­ма­ють­без­по­се­реднє­зна­чен­ня­з­по­зиції­ор­ганізації­та­функціону­ван­ня­служ­би­ в­ор­га­нах­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня. Зо­к­ре­ма,­аналізу­ю­чи­особ­ли­вості­ста­ту­су­по­са­до­вих­осіб­та­ор­ганів­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Італії,­І.­П.­Ше­леп­ниць­ка­до­во­дить,­що­го­ло­вна­по­са­до­ва­осо­ба­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ (сінда­ко)­ на­ рівні­ ко­му­ни­ –­ поєднує­ функції­ різних­ видів­ вла­ди:­ го­ло­ви­ ко­му­наль­ної­ адміністрації­ (пред­став­ляє­ місце­ву­ оди­ни­цю;­ скли­кає,­ очо­лює­ ви­ко­нав­чий­ ор­ган­ –­ джун­ту)­ та­ уря­до­во­го­ чи­нов­ни­ка­ (пе­ри- ферійний­ ор­ган­ дер­жав­ної­ адміністрації­ та­ пред­став­ник­ дер­жа­ви­ на­ місце­во­му­ рівні).­ У­ ре­фор­ма­торсь­кий­ період­ йо­го­ функції­ роз­ши­ре­но­ пра­вом:­ при­зна­ча- ти­ /­ звільня­ти­ асе­сорів­ (членів­ джун­ти),­ ге­не­раль­но­го­ ди­рек­то­ра­ (ме­не­д­же­ра)­ ко­му­ни,­інших­уп­равлінців;­оби­ра­ти­се­к­ре­та­ря­ко­му­ни­з­Національ­но­го­реєстру. Сінда­ко­оби­рається­меш­кан­ця­ми­ко­му­ни­на­5­років­шля­хом­про­ве­ден­ня­пря- мих­ви­борів­за­про­порційною­си­с­те­мою­з­ко­рекцією­на­базі­фор­му­ли­Онд­та­у­два­ ту­ри.­ Ана­логічно­ оби­ра­ють­ся­ на­се­лен­ням­ інші­ го­ло­ви­ адміністра­тив­но-те­ри- торіаль­них­оди­ниць­(сінда­ко­міста-ме­т­ро­полії,­пре­зи­ден­ти­провінції­та­об­ласті),­ але­функції­ їх­де­що­відрізня­ють­ся,­оскільки­на­цих­рівнях­функціонує­пре­фект,­ який­здійснює­дер­жав­ний­кон­троль. В­ італійсько­му­ за­ко­но­давстві­ служ­ба­ в­ ор­га­нах­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ на­ле­жить­до­публічної.­Служ­бові­відно­си­ни­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­як:­до­б­ровільні;­з­ ви­ко­ри­с­тан­ням­пер­со­наль­но­го­підхо­ду;­юри­дич­но­дво­с­то­ронні.­По­ряд­з­юри­дич- ни­ми­ви­мо­га­ми­до­служ­бовців­у­Італії­вве­де­но­стан­дарт­публічної­ети­ки.­Ва­го­ме­ місце­в­про­цесі­про­хо­д­жен­ня­служ­би­в­ор­га­нах­вла­ди­зай­має­фа­хо­ва­підго­тов­ка­ служ­бовців, знач­на­ча­с­ти­на­яких­має­ви­щу­освіту­(май­же­54­%­апа­ра­ту­–­юри­с­ти­ і­ публічні­ адміністра­то­ри).­ Пи­тан­ня­ кон­тро­лю­ за­ ка­д­ро­вим­ за­без­пе­чен­ням­ для­ публічних­ адміністрацій­ по­кла­да­ють­ся­ на­ Національ­ну­ Агенцію­ уп­равління,­ ос­нов­ною­функцією­ якої­ є­ ут­во­рен­ня­ національ­но­го­ реєстру­ се­к­ре­тарів­ ко­мун,­ провінцій­та­об­ла­с­тей. Ос­новні­кон­трольні­функції­з­бо­ку­дер­жа­ви­за­діяльністю­по­са­до­вих­осіб­та­ ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­по­кла­да­ють­ся­на­пре­фек­та,­який­здійснює­пре- вен­тив­ний­кон­троль­за­рішен­ня­ми­місце­вої­вла­ди.­Не­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­в­Ре­с- публіці­Італія­за­про­ва­д­же­но­уря­до­ву­вер­ти­каль,­її­місцеві­лан­ки­в­особі­уря­до­вих­ пред­став­ників­–­пре­фектів­не­бе­руть­на­се­бе­всіх­функцій­дер­жав­но­го­керівництва­ що­до­ відповідних­ те­ри­торій,­ а­ здійсню­ють­ ли­ше­ на­гля­до­во-кон­трольні­функції­ що­до­ ор­ганів­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ тоб­то,­ ре­алізу­ю­чи­ «адміністра­тив­ну­ опіку»,­не­поз­бав­ля­ють­їх­відчут­тя­гос­по­да­ря­відповідної­те­ри­торії. З­1992­р.­в­Італії­впро­ва­д­же­но­кон­цепцію­«служ­би­но­во­го­по­коління»,­по­си- ле­но­про­це­си­де­бю­ро­кра­ти­зації,­ви­ко­ри­с­та­но­нові­фор­ми­ор­ганізації­праці,­ут­во- ре­но­ на­ національ­но­му­ рівні­ Агенцію­ пред­став­ництва­ та­ юри­дич­них­ угод­ з­ уп­равлінця­ми­ (ARAN)­ у­ співпраці­ з­ профспілка­ми,­ здійсне­но­ моніто­рин­го­ву­ діяльність,­ за­кла­де­но­ мо­раль­но-етичні­ стан­дар­ти­ служ­бовців,­ ство­ре­но­ націо- нальні­реєстри­на­певні­по­са­ди­в­ор­га­нах­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­пе­ред­ба­че­но­ нові­фор­ми­діяль­ності­з­ви­ко­ри­с­тан­ням­новітніх­інфор­маційних­тех­но­логій7. 126 Держава і право • Випуск 57 У­свою­чер­гу,­у­Франції­істо­рич­но­сфор­му­ва­ли­ся­цен­т­ралізаційні­тен­денції­в­ ор­ганізації­ си­с­те­ми­ публічної­ вла­ди,­що­ ство­ри­ло­ низ­ку­ пе­ре­шкод­ для­ де­цен­т- ралізації­ публічної­ служ­би.­ В­ ре­зуль­таті­ муніци­паліте­ти­ (ко­му­ни)­ як­ ба­зо­вий­ рівень­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­все­ще­не­от­ри­ма­ли­на­леж­них­їм­по­вно­ва­жень,­ оскільки­за­хо­ди­що­до­де­цен­т­ралізації­зо­се­ре­ди­ли­ся­в­ос­нов­но­му­на­рівні­де­пар- та­ментів.­Вод­но­час­цен­т­раль­ний­уряд­про­дов­жує­зберіга­ти­силь­ну­ор­ганізаційну­ та­ пер­со­наль­ну­ при­сутність­ на­ регіональ­но­му­ та­ місце­во­му­ рівнях­ (з­ по­чат­ку­ де­цен­т­ралізації­ у­ 1982­ р.­ за­галь­на­ кількість­ дер­жав­них­ служ­бовців,­ більшість­ яких­зо­се­ре­д­же­на­в­регіональ­них­та­місце­вих­ор­га­нах,­зрос­ла,­а­не­змен­ши­ла­ся). От­же,­більшість­дер­жав­но­го­апа­ра­ту­Франції­бу­ла­у­най­кра­що­му­ви­пад­ку­де­кон- цен­т­ро­ва­на,­але­не­де­цен­т­ралізо­ва­на8. Більш­ яс­к­ра­во­ ви­ра­жені­ при­кла­ди­ об­ме­же­ної­ цен­т­ралізації­ знаходимо­ за­ ме­жа­ми­ Євро­пи.­ Мож­на­ го­во­ри­ти­ про­ «м’яку»­ та­ «жор­ст­ку»­ цен­т­ралізацію­ за­леж­но­від­сту­пе­ня­впли­ву­те­ри­торіаль­ної­гро­ма­ди­і­її­ви­бор­них­ор­ганів­місце- во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­на­цен­т­ралізо­ва­не­при­зна­чен­ня­місце­во­го­го­ло­ви. М’яка­цен­т­ралізація­частіше­зустрічається­в­унітар­них­дер­жа­вах,­на­при­клад­в­ Індо­незії­ та­Мон­голії.­У­цих­ країнах­ і­ на­ регіональ­но­му,­ і­ на­ ло­каль­но­му­рівні­ при­зна­чен­ня­ голів­ про­хо­дить­ за­ уча­с­тю­ пред­став­ниць­ких­ ор­ганів­ відповідної­ те­ри­торії.­В­Індо­незії­глав­муніци­палітетів­про­по­ну­ють­місцеві­збо­ри­і­за­твер­д- жу­ють­ у­ центрі.­ У­ Мон­голії­ гла­ву­ те­ри­торії­ на­ кож­но­му­ рівні­ при­зна­ча­ють­ з­ відповідно­го­ви­що­го­рівня­за­по­дан­ням­місце­вої­ра­ди. Жор­ст­ка­цен­т­ралізація­частіше­зустрічається­у­фе­де­раціях:­ Індії,­Па­ки­с­тані,­ Ма­лайзії.­Особ­ливістю­цен­т­ралізо­ва­них­фе­де­рацій­є­кон­троль­над­місце­вим­са­мо- вря­ду­ван­ням­з­бо­ку­регіонів,­а­не­тільки­з­бо­ку­фе­де­раль­но­го­цен­т­ру.­В­Індії­вер- ти­каль­вла­ди­фор­мується­як­все­ре­дині­штатів,­ так­ і­цен­т­раль­ним­уря­дом.­Уряд­ штатів­при­зна­чає­адміністра­торів­у­рай­о­ни­та­муніци­паліте­ти,­на­які­поділя­ють­ся­ рай­о­ни.­Цен­т­раль­ний­уряд­при­зна­чає­рай­онні­магістра­ти,­які­зай­ма­ють­ся­по­дат- ка­ми­і­пра­во­суд­дям.­На­се­лен­ня­оби­рає­ра­ди,­при­чо­му­в­де­я­ких­ви­пад­ках­ви­би­рає­ навіть­голів­ра­ди.­У­Па­ки­с­тані­в­дивізіонах­ і­ок­ру­гах­на­се­лен­ня­оби­рає­ра­ди,­а­ глав­ви­ко­нав­чої­вла­ди­–­комісарів­дивізіонів­ і­на­чаль­ників­ок­ругів­при­зна­ча­ють­ вищі­ ви­ко­навчі­ ор­га­ни.­Схо­жа­ си­ту­ація­ є­ на­місце­во­му­рівні­ в­Ма­лайзії:­ уря­ди­ штатів­ при­зна­ча­ють­ мерів­ міст,­ пре­зи­дентів­ рад­ сільських­ ок­ругів­ і­ муніци- палітетів,­ фор­му­ють­ ви­ко­навчі­ коміте­ти;­ на­се­лен­ня­ оби­рає­ ра­ди­ сільських­ ок­ругів,­міські­та­муніци­пальні­ра­ди. Ще­сильніше­роз­ви­не­на­жор­ст­ка­цен­т­ралізація­місце­вої­вла­ди­в­аф­ри­кансь­ких­ та­ арабсь­ких­ му­суль­мансь­ких­ країнах.­ В­ унітар­них­ країнах­ цен­т­раль­на­ вла­да­ мо­же­ви­бу­до­ву­ва­ти­ви­ко­нав­чу­вер­ти­каль­аж­до­ни­зо­вих­рівнів.­Місце­ве­са­мо­вря- ду­ван­ня­ здійснюється­ тільки­ че­рез­ ви­бо­ри­ рад,­ при­чо­му­ з­ ду­же­ об­ме­же­ни­ми­ по­вно­ва­жен­ня­ми.­ В­ Се­не­галі­ пре­зи­дент­ країни­ при­зна­чає­ глав­ те­ри­торій­ усіх­ рівнів:­ пре­фек­та­ де­пар­та­мен­ту,­ су­пре­фек­та­ ок­ру­гу­ та­ го­ло­ву­ сільської­ гро­ма­ди.­ Ана­логічна­си­ту­ація­в­Нігері:­при­зна­ча­ють­ся­пре­фек­ти­ок­ругів­і­гла­ви­ко­мун.­У­ Гані­ навіть­ пред­став­ницькі­ зібран­ня­ в­ ок­ру­гах,­ ме­т­ро­поліях­ і­ муніци­паліте­тах­ оби­ра­ють­ся­тільки­на­дві­тре­ти­ни,­а­од­ну­тре­ти­ну­про­по­нує­цен­т­раль­ний­уряд;­ гла­ви­ви­ко­нав­чої­вла­ди­при­зна­ча­ють­ся­пре­зи­ден­том,­але­підля­га­ють­за­твер­д­жен- ню­місце­ви­ми­збо­ра­ми9. Зга­даємо­досвід­де­цен­т­ралізо­ва­ної­мо­делі­служ­би­в­ор­га­нах­місце­во­го­са­мо- вря­ду­ван­ня,­ ха­рак­тер­ним­ при­кла­дом­ яко­го­ є­ Німеч­чи­на.­ Нор­ма­тив­но-пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­ ко­му­наль­но­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ Німеч­чи­ни­ має­ дві­ особ­ли­вості:­ з­ 127Юридичні і політичні науки од­но­го­ бо­ку,­ ха­рак­те­ри­зується­ кон­цен­т­рацією­ більшості­ за­ко­но­дав­чих­ актів­ на­ рівні­ фе­де­рації­ з­ силь­ним­ впли­вом­ зе­мель­ че­рез­ зе­мельні­ уря­ди,­ а­ з­ іншо­го­ –­ де­цен­т­ралізацією­та­де­кон­цен­т­рацією­адміністра­тив­них­функцій­на­зе­мель­но­му­ рівні­ та­ в­ ме­жах­ зе­мель­ –­ на­ рівні­ ко­му­наль­но­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­Ви­ко­нав­чим­ ор­га­ном­місько­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Німеч­чині,­за­леж­но­від­мо­делі,­є­од­но­осо­бо- вий­ керів­ник­ –­ бур­гомістр­ чи­ ди­рек­тор­ або­ ко­легіаль­ний­ ви­ко­нав­чий­ ор­ган­ –­ магістрат.­Місцеві­ ста­ту­ти­ ре­гу­лю­ють­ струк­ту­ру­ ви­ко­нав­чих­ ор­ганів,­ яка­ скла- дається­ з­ різних­ ор­ганів­ спеціаль­ної­ ком­пе­тенції­ (де­пар­та­мен­ти,­ відділи,­ бю­ро­ то­що).­Із­за­галь­ної­кількості­працівників­публічно­го­сек­то­ра­35­%­є­працівни­ка­ми­ ор­ганів­ко­му­наль­но­го­са­мо­вря­ду­ван­ня.­У­Німеч­чині,­як­і­в­Ук­раїні,­во­ни­по­винні­ відповіда­ти­ ви­мо­гам­ пев­но­го­ ран­гу.­ У­ Німеч­чині­ найбільший­ відсо­ток­ служ- бовців­відповідає­ви­мо­гам­се­ред­нь­о­го­ран­гу,­а­чи­нов­ників­–­підви­ще­но­го. Досліджу­ю­чи­пра­во­вий­ста­тус­бур­гомістра­в­Німеч­чині,­Х.­М.­Ко­ха­лик­ви­я­ви- ла,­що,­за­ви­нят­ком­Бре­ме­на,­Берліна­та­Гам­бур­га,­він­оби­рається­гро­ма­дя­на­ми­за­ ма­жо­ри­тар­ною­ си­с­те­мою­ ви­борів:­ на­штат­ну­ по­са­ду­ –­ на­ 5–9­ років­ та­ на­ гро- мадсь­ких­ за­са­дах­–­на­ виз­на­че­ний­період­об­ран­ня.­Ос­новні­по­вно­ва­жен­ня­бур- гомістра­в­Німеч­чині­ви­о­крем­лю­ють­ся­у­такі­гру­пи:­пред­став­ницькі,­ор­ганізаційно- роз­по­рядчі,­ко­ор­ди­наційні. Не­обхідні­для­до­ст­ро­ко­во­го­при­пи­нен­ня­по­вно­ва­жень­ бур­гомістра­по­каз­ни­ки­в­Німеч­чині­вищі,­ніж­в­Ук­раїні.­У­Німеч­чині­ ініціати­ва­ відкли­кан­ня­бур­гомістра­відбу­вається­на­ви­мо­гу­1/3­–­2/3­і­за­рішен­ням­2/3­–­3/4 членів­ра­ди­та­ли­ше­в­ок­ре­мих­зем­лях­–­на­ви­мо­гу­гро­ма­дян­(1/3 гро­ма­дян­гро­ма- ди­в­Сак­сонії),­тоді­як­в­Ук­раїні­–­ра­дою­за­влас­ною­ініціати­вою­або­на­ви­мо­гу­не­ мен­ше­ 1/10­ гро­ма­дян.­ На­ відміну­ від­ Ук­раїни,­ де­ міський­ го­ло­ва­ мо­же­ бу­ти­ відкли­ка­ним­ за­ рішен­ням­ ра­ди­ –­ 2/3 го­лосів­ де­пу­татів­ або­ ре­фе­рен­ду­му­ –­ більшістю­го­лосів­гро­ма­дян,­в­Німеч­чині­ця­про­це­ду­ра­відбу­вається­ли­ше­шля- хом­ ре­фе­рен­ду­му,­ не­обхідна­ для­ цьо­го­ більшість­ відрізняється­ і­ ста­но­вить­ 20–50%­гро­ма­дян. Пред­став­ництвом­гро­ма­ди­за­про­порційною­ви­бор­чою­си­с­те­мою­оби­ра­ють­ся­ на­строк­її­ка­денції­за­ступ­ни­ки­бур­гомістра,­кількість­яких­за­ле­жить­від­чи­сель- ності­меш­канців­у­гро­маді.­За­ступ­ни­ки­бур­гомістра­мо­жуть­із­до­рад­чим­го­ло­сом­ бра­ти­ участь­ у­ засідан­нях­ ра­ди­ та­ комісіях.­Як­що­ бур­гомістр­ чи­ один­ зі­ служ- бовців­ на­ керівній­ по­саді­ не­ відповіда­ють­ не­обхідним­ ви­мо­гам­ ви­що­го­ ран­гу­ служ­би,­то­один­із­за­ступ­ників­бур­гомістра­зо­бов’яза­ний­відповіда­ти­цим­ви­мо- гам.­Рішен­ня­про­відкли­кан­ня­за­ступ­ників­бур­гомістра­ініціюється­більшістю­та­ ух­ва­люється­2/3 від­за­галь­но­го­кількісно­го­скла­ду­ра­ди10. От­же,­за­рубіжний­досвід­де­мон­ст­рує­ши­ро­ку­палітру­муніци­паль­них­си­с­тем­ та­мо­де­лей­ ор­ганізації­муніци­паль­ної­ служ­би.­Не­зва­жа­ю­чи­на­ своєрідні­шля­хи­ ви­ник­нен­ня,­ста­нов­лен­ня­та­роз­вит­ку­муніци­палізму,­відмінні­підхо­ди­що­до­кон- сти­туційної­ та­ за­ко­но­дав­чої­ рег­ла­мен­тації­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ явні­ відмінності­у­фор­мах­та­ме­то­дах­взаємодії­з­цен­т­раль­ним­уря­дом,­ор­ганізаційно- пра­во­вих­па­ра­ме­т­рах­муніци­паль­них­си­с­тем­у­за­рубіжних­країнах,­по­са­дові­осо- би­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ ма­ють­ прак­тич­но­ од­на­кові­ за­вдан­ня­ та­ функції,­ вирішу­ють­ май­же­ од­но­типні­ пи­тан­ня,­ за­без­пе­чу­ю­чи­ життєдіяльність­ муніци- паль­них­спільнот­на­ос­нові­за­конів­та­інших­нор­ма­тив­них­актів­ор­ганів­дер­жав- ної­вла­ди,­а­та­кож­влас­них­муніци­паль­них­актів,­які­прий­ма­ють­ся­ни­ми­в­ме­жах­ своєї­ком­пе­тенції. Бурх­ли­вий­ роз­ви­ток­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ су­час­них­ західних­ де­мо- 128 Держава і право • Випуск 57 кратіях,­ тріум­фаль­ний­ рух­ прин­ципів­ суб­сидіар­ності,­ регіоналізації­ та­ де­цен­т- ралізації,­ який­відбув­ся­у­період­після­дру­гої­ світо­вої­ війни­в­Європі­ та­США,­ по­ро­див­тен­денцію­муніци­палізації­кон­сти­туційно­го­жит­тя­та­пра­во­вих­си­с­тем­у­ ціло­му.­В­де­мо­кра­тич­но­му­світі­все­більше­відбу­вається­усвідо­млен­ня­то­го,­що­ надмірний­цен­т­ралізм­має­наслідком­не­ефек­тивність­дер­жав­но­го­апа­ра­ту­та­фак- тич­ну­ де­валь­вацію­ кон­сти­туційних­ норм.­ Місце­ве­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ та­ де­цен­т- ралізація­ ста­ють­ те­пер­ провідни­ми­ прин­ци­па­ми­ де­мо­кра­тич­ної­ внутрішньої­ та­ зовнішньої­дер­жав­ної­політи­ки­та­кон­сти­туційно-пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­у­роз- ви­нених­за­рубіжних­країнах. 1. Ми хай ли шин Л. Р.­Удо­с­ко­на­лен­ня­си­с­те­ми­місце­во­го­уп­равління­в­Ук­раїні­з­ви­ко- ри­с­тан­ням­ за­рубіжно­го­ досвіду­ :­ Ав­то­реф.­ дис.­ …канд.­ на­ук­ з­ держ.­ упр.­ –­ Львів,­ 2008.­–­С.­1.­2. Ас та по ва Т. О.­Адап­тація­за­рубіжно­го­досвіду­ре­фор­му­ван­ня­діяль­ності­ ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Ук­раїні:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­на­ук­з­держ.­упр.­ –­Х.,­2010.­–­С.­4.­3. Кру сян А. Р.­Де­цен­т­ра­ли­за­ция­и­де­кон­цен­т­ра­ция­пуб­лич­ной­вла­с­ти:­ со­от­но­ше­ние­в­те­о­рии­и­за­ко­но­да­тель­ст­ве­Ук­ра­и­ны­//­Юри­ди­че­с­кий­ве­ст­ник.­–­1999.­–­ №­1.­–­С.­29.­4. Шиш ки на Н. Э.­Со­вре­мен­ные­го­су­дар­ст­вен­но-пра­во­вые­про­бле­мы­ме­ст- но­го­ уп­рав­ле­ния­ и­ са­мо­управ­ле­ния­ в­ за­ру­беж­ных­ стра­нах­ :­ (эко­но­ми­ко-фи­нан­со­вый­ ас­пект):­Ав­то­реф.­дис.­…­докт.­юрид.­на­ук.­–­Ир­кутск,­1997.­–­С.­21,­27–28,­5. Чер ка- сов А. И.­Цен­т­ра­ли­за­ция­//­Юри­ди­че­с­кая­эн­цик­ло­пе­дия­/­Отв.­ред.­Б.­Н.­То­пор­нин.­–­М.:­ Юристъ,­2001.­–­С.­1189.­6. Гор ба тен ко В. П., На гре бель ний В.П.­Цен­т­ралізація­//­Юри- дич­на­ен­цик­ло­педія:­В­6­т.­/­[Ред­кол.:­Ю.­С.­Шем­шу­чен­ко­(го­ло­ва­ред­кол.)­та­ін.].­–­К.­:­ Вид-во­«Ук­раїнська­ен­цик­ло­педія»­імені­М.­П.­Ба­жа­на,­1998–2004.­–­Т.­6­:­Т–Я.­–­К.­:­ Укр.­ен­цикл.,­2004.­–­С.­350.­7. Ше леп ниць ка І. П.­Досвід­ста­нов­лен­ня­си­с­те­ми­місце­во- го­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Ре­с­публіці­Італія­та­йо­го­адап­тація­для­Ук­раїни­:­Ав­то­реф.­дис.­…­ канд.­на­ук­з­держ.­упр.­–­К.,­2009.­–­С.­7,­12,­15–16.­8. Матвієнко А. С. Політи­ко-пра­вові­ за­са­ди­де­цен­т­ралізації­вла­ди­в­кон­тексті­адміністра­тив­ної­ре­фор­ми­в­Ук­раїні­:­Ав­то­­реф.­ дис.­…­канд.­політ.­на­ук.­–­К.,­2010.­–­С.­11.­9. Гор ный М.­Му­ни­ци­паль­ная­по­ли­ти­ка­и­ ме­ст­ное­са­мо­управ­ле­ние­в­Рос­сии:­Учеб.­пос.–­СПб.:­ГУ­–­ВШЭ­СПб­фи­ли­ал,­2010.­–­ С.­38–39.­10. Ко ха лик Х. М.­Досвід­ста­нов­лен­ня­і­роз­вит­ку­ко­му­наль­но­го­са­мо­вря­ду­ван- ня­в­Німеч­чині­та­мож­ливість­йо­го­адап­тації­в­містах­Ук­раїни­:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­ на­ук­з­держ.­упр.­–­Львів,­2011.­–­С.­7–8,­10–11. 129Юридичні і політичні науки

Схожі ресурси