Про рейди
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2007
|
| Назва видання: | Український визвольний рух |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64983 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про рейди / Р. Шухевич // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 13-17. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-64983 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-649832014-06-22T03:02:19Z Про рейди Шухевич, Р. Джерела до історії визвольного руху 2007 Article Про рейди / Р. Шухевич // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 13-17. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64983 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Джерела до історії визвольного руху Джерела до історії визвольного руху |
| spellingShingle |
Джерела до історії визвольного руху Джерела до історії визвольного руху Шухевич, Р. Про рейди Український визвольний рух |
| format |
Article |
| author |
Шухевич, Р. |
| author_facet |
Шухевич, Р. |
| author_sort |
Шухевич, Р. |
| title |
Про рейди |
| title_short |
Про рейди |
| title_full |
Про рейди |
| title_fullStr |
Про рейди |
| title_full_unstemmed |
Про рейди |
| title_sort |
про рейди |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Джерела до історії визвольного руху |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/64983 |
| citation_txt |
Про рейди / Р. Шухевич // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 13-17. — укр. |
| series |
Український визвольний рух |
| work_keys_str_mv |
AT šuhevičr prorejdi |
| first_indexed |
2025-07-05T15:30:32Z |
| last_indexed |
2025-07-05T15:30:32Z |
| _version_ |
1836821442134540288 |
| fulltext |
12
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
13
№ 10
комісар а пана Еміліяна Чеховського. Вбивство правдоподібно на по-
літичному підложжі. Слідство ведеться. Подробиці поки що в таєм-
ниці».
Польська поліція стала перед загадкою, якої не могла розв’яза-
ти довший час. Щойно три роки пізніше довідалася з архіву Сеника,
що вбивником комісара Чеховського був Юрко Березинський. Та
він вже тоді не жив. Дня 30-го листопада 1932 року згинув смертю
революціонера в Городку Ягайлонськім.
ВЕЛИКІ РОКОВИНИ
(Уривок)
…Лиш борися, на мирися.
Радше впадь, а сил не трать,
Гордо стій і не корися,
Хоч пропадь, але не зрадь!
Кожний думай, що на тобі
Мільйонів стан стоїть,
Що за долю мільйонів
Мусиш дати ти одвіт.
Кожний думай: тут, в тім місці,
Де стою я у вогні.
Важиться тепер вся доля
Величезної війни.
…Чи побіди довго ждати?
Ждати довго!» То й не жди ж!
Нині вчися побіджати,
Завтра певно побідиш.
(Іван Франко)
РОМАН ШУХЕВИЧ — ‘ЧАГАР’
ПРО РЕЙДИ
Рейдом звичайно називають маневрування в запіллі ворога.
Тому, що ціла діяльність УПА зводиться до дій у ворожому запіл-
лі, виходило б, що кожний маневр УПА треба б назвати рейдом.
Та знаменною прикметою для рейду є оперування у повному віді-
рванні від власних баз, від власного вищого командування. Тим-то в
наших повстанських умовинах рейдом будемо називати тільки ма-
неврування в теренах, дотепер не опанованих нашим повстанським
рухом, де немає для нас харчових і санітарних баз, де при перемар-
шах і квартируванні треба приймати окремі заходи обережності.
Так, наприклад, перемарш по теренах Білорусії будемо називати
рейдом, зате маневр по опанованих нами теренах Західно-Україн-
ських Земель не буде рейдом.
Які ж цілі переслідують рейди наших частин?
В першу чергу це будуть цілі політично-пропагандивні й щой-
но на другому місці стоятимуть бойові цілі, які є тільки доповненням
до політичних завдань. Що воно так, а не інакше, виходить хоч би
з того, що революція, яку приходиться здій снювати українському
народові, є в першу чергу революцією політичною, сама ж УПА є
силою не тільки мілітарною, а політично-мілітарною.
Які військові одиниці найкраще надаються до рейдів?
Це основно залежить від можливостей законспірування своїх
рухів перед ворогом чи то від можливостей пробиватися крізь во-
рожі застави. При більшому насиченні терену воро жими війська-
ми треба радше мати на увазі зручне маневру вання поміж тими
військами, а ніж розраховувати на власну пробойову силу. Тим то
вважаємо, що в наших умовинах най більш придатна до рейдів час-
тина — це чота. Кількістю своєї скорострільної зброї зможе вона,
на випадок потреби, виби тися з ворожого оточення, а рівночасно
легко їй законспіру вати свій рух і місце постою.
Перед виходом у рейд чота мусить бути відповідно вивінувана
й приготовлена. Одержавши від свого зверхника трасу й завдання
рейду, чотовий мусить до цього підготовити відділ як з погляду по-
літичного, так і військового.
14
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
15
№ 10РОМАН ШУХЕВИЧ — ‘ЧАГАР’ ПРО РЕЙДИ
Щодо політичної підготовки, [то] чотовий мусить подбати, щоб
при частині був пропагандист, який зможе пров[а]дити всю намі-
чену політичну роботу, — для нього відділ є тільки збройною охо-
роною і допомогою. Може ним бути й самий чотовий, якщо він з по-
гляду політичного задовільно вироб лена людина. Та краще, щоб до
цього була призначена окрема людина, бо чотовий увесь час мусить
дбати про військові за ходи охорони відділу, а евентуальна полі-
тична робота могла б його надмірно переобтяжувати зі шкодою для
чисто війсь кової справи частини. До політичної підготовки відділу
нале жить забрання потрібної на призначені терени літератури та
переведення короткого політичного інструктажу всієї частини пе-
ред вимаршем.
При військовій підготовці чотовий мусить пам’ятати, що до рей-
ду можна брати зі собою тільки людей фізично здорових і загарто-
ваних, які зможуть кожного дня робити довші перемарші. Людей
треба конче, відповідно до пори року, вивінувати, головно, взуттям
і плащами, які служитимуть за прик риття під час сну. Очевидно,
взуття можна б виміняти в тих бійців, які залишаються на місці, або
заготовити бодай ходаки, личаки тощо. Під час приготування від-
ділу до вимаршу чо товий мусить пам’ятати, що відділу не можна
обвантажувати ніякими речами, які не є конче потрібні, бо тоді час-
тина стає отяжілою і нерухливою. До таких найконечніших речей
нале жати буде передусім запасна амуніція і санітарний матеріял.
Кількість амуніції залежатиме від часу тривання рейду. Щоб не
обтяжувати самого відділу більшою кількістю запасної амуніції,
можна її дотранспортувати до терену рейдів і там позакопувати в
кількох криївках, з яких потім поповнюва тиметься недобір. Якщо
йдеться про медичну допомогу, то ясно, що з рейдуючим відділом
мусить піти хоч один добрий санітар, який вмів би давати собі
раду при різних пораненнях. Цей санітар бере для відділу необхід-
ну кількість санматеріялу, яким зможе обслужити всіх поранених.
Цей санматеріял можна так само переховувати на терені рейдів у
криїв ках, щоб не обтяжувати ним відділу.
Зброя перед вимаршем мусить бути випробувана й евен туальні
її недоліки повинні бути основно усунені.
Ніякий командир не пуститься в незнані терени без карти й
компасу. Тому що карт не все можна дістати, чотовий може злади-
ти сам собі карту бажаних теренів, відрисовуючи її від оригінально ї
через прозорий папір або просто прикладаючи на вікні звичайний
папір до карти і копіюючи її до світла. Оче видно, що таким спо-
собом не одержується карт зовсім доклад них, але при добрій ста-
ранності можна дістати карти задо вільно докладні для орієнтації
в терені.
Щоб якнайменше обтяжувати бійців і тим самим зробити від-
діл дуже рухливим, добре є для деяких теренів (не боло тистих, не
дуже пересічених ярами і ріками, не гористих) зла дити двоколку,
на якій транспортується ввесь надмірний ба гаж, а також ранених.
Замість двоколок можна вживати коней для в’ючення на них ван-
тажів, але тоді коней треба більше, ніж до двоколок. У зимову пору
справу транспорту вантажів розв’язують найкраще сани, тягнені
кіньми, або й спеціяльно зладжені на широких полозах низькі са-
ночки, які тягнуть самі бійці.
Окремо мусять підготовлятися рейди кінноти, що, побіч різних
недогод, мають одну дуже важливу прикмету — рухли вість. Кін-
нотній частині треба передусім основно переглянути коні та поши-
ти (з мішків, напханих сіном) примітивні, але для наших умовин
майже зовсім задовільні сідла.
Основним стилем кожного повстанського рейду є його конспіра-
тивність, рухливість і заскакування ворога акціями там, де він їх
не сподівається.
Щоб рейд був якнайбільше конспіративний, кожен боєць му-
сить дуже суворо зберігати військову таємницю, пам’ятаючи, що
кожне зайве, неконспіративне слово може загубити цілий відділ, а з
ним і його особисто. Ні одного слова про місця постою, напрям маршу,
озброєння, чисельність відділу, не зраджу вати псевд командирів, ні
вищих зверхників. Для маскування мо же відділ з успіхом вжива-
ти ворожих військових одягів або вис тупати під видом дезертирів
із червоної армії тощо. Зрозумілою річчю є, що просування частин
може відбуватися тільки вночі, а вдень тільки в лісних околицях, де
не можна сподіватися зус трічі ані з ворогом, ані з цивільним насе-
ленням. Щоб не здемаскувати відділу, місце постою треба вибирати
таке, щоб його ніхто не помітив, отже — відокремлені хати, хутори,
ліси, дебри й і.п. Коли треба заквартирувати в оселях, то першим
обов’язком є не випустити нікого з хат, які займе відділ, аж до того
часу, по ки відділ із тих хат не відійде. Ні в якому випадку не можна
квартирувати в одній оселі довше, ніж одну добу.
16
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
17
№ 10РОМАН ШУХЕВИЧ — ‘ЧАГАР’ ПРО РЕЙДИ
Другою прикметою рейду мусить бути його рухливість. Отже,
ніколи не залишатися на місці, все бути в русі. Від кожного місця, де
проведено якусь політичну акцію, негайно відбитися хоч би тільки
15 км. Тільки велика рухливість від ділу і велика різноманітність у
виборі траси мар[шу] та місць постоїв дає забезпеку перед розшиф-
руванням і знищенням частини.
Щоб могти пророблювати намічену політичну роботу, чота му-
сить з’являтися там, де ворог того не сподівається, і в такий час, щоб
ворог не міг перешкодити у виконанні акції. Отже — заскочення во-
рога. Тут знову різноманітність грає вирішальну ролю. Не вільно
робити акцій все по тому самому шляху, щоб ворог на основі траси
не міг зорієнтуватися у виборі чергових місць акцій і не приготовив
там засідок. Якщо йде про час акцій, то їх найкраще переводити в
передвечірніх годинах, щоб зараз потім вибратися з оселі.
Так отже, на кожний рейд складаються такі три основні дії:
марш, квартирування й акції.
Марш відділу — це звичайний перемарш із забезпеченням, при
чому найголовнішим є вибір самої траси маршу. Вона не сміє бути
прямолінійна, бо таку ворог зараз розшифрує. Треба робити час-
ті викрути вбоки, минати людські оселі, щоб не звернути на себе
уваги, старатися вибрати трасу таку, щоб ворог ніяк її не сподівав-
ся. Тому що всі марші, це майже як правило, відбуваються нічною
порою, нераз доведеться корис туватися місцевими провідниками.
Тоді їх не можна відпус тити скоріше, як чергового дня вечором,
коли вже намічаєть ся відхід із місця постою.
Само місце постою треба вибирати таке, щоб воно давало мож-
ливість доброго зорення і відвороту: біля лісів, ярів, ровів і т.п. За-
квартируватися найрадше перед світанком, щоб за дня не було вже
нічого помітно. Всі стійки мусять бути повнотою закриті перед мож-
ливим ворожим зоренням. Чота квартирує скупчено в одному або
двох сумежних господарствах, в пов ному бойовому поготівлі. Щой-
но перед вечором можна злагіднити бойову готовість і дозволити
на деякі полегші. Основ ний харч споживає відділ перед вимаршем,
беручи зі собою ще й запас на дорогу, а прийшовши до нового місця
постою, може користуватися тільки харчами, які будуть на місці. Ні
в якому випадку не вільно над ранком роздобувати харчі в тій оселі,
до якої відділ приходить. При роздобуванні харчів пам’ятати про
те, що відділ мусить старатися здобувати для себе прихильність
населення, отже, треба змагати до справедливого розкладання тя-
гару прохарчування на більшу кількість людей, евентуально на
колгоспи й т.п. Всіх людей, які помітили місце постою відділу, треба
негайно придержати і затримати аж до відходу відділу. А політичні
акції відділу — це мітинги, роздавання колгоспного добра, нищення
засобів експлуатації народу й т.п. Всі ті акції пров[а]дити перед ве-
чором, після чого відділ негайно відмаршовує.
Боїв старається відділ уникати й веде їх тільки виключно для
власної оборони. Деколи робить засідку, коли може майже напев-
но вийти з неї переможно, не втрачаючи, а, навпаки, здобуваючи
амуніцію.
Якщо відділ має довший час рейдувати в одному терені, то по-
винен приготовити собі на цьому терені суворо законспіровані,
від населення незалежні криївки, які зможуть нераз у важких умо-
винах послужити за місце постою. Не вільно приготовляти криївок
великих: одну для цілого відділу, а найвище одну на десять людей.
У криївках приміщується також ранених разом із санітаром, який
опікується раненими. Для них приготовляється задовільні харчові
припаси, щоб ранених унезалежнити від населення.
Від рішучости, підприємчивости й помисловости коман дира, від
витривалости й завзяття бійців залежатиме успіх чи провал рейду.
Без сумніву, рейд — справа нелегка, є він мис тецтвом у партизан-
ському ділі. Тим-то командири та бійці, що провели успішні рейди,
справедливо користаються вояцькою пошаною, вони здобувають
для себе і своїх частин безсмертну вояцьку славу.
|