Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65068 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ / Л.В. Бутко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 217. — С. 178-180. — Бібліогр.: 7 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-65068 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-650682014-06-22T03:01:45Z Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ Бутко, Л.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 2011 Article Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ / Л.В. Бутко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 217. — С. 178-180. — Бібліогр.: 7 назв. — рос. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65068 81”367.635 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Бутко, Л.В. Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Бутко, Л.В. |
| author_facet |
Бутко, Л.В. |
| author_sort |
Бутко, Л.В. |
| title |
Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ |
| title_short |
Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ |
| title_full |
Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ |
| title_fullStr |
Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ |
| title_full_unstemmed |
Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ |
| title_sort |
стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних змі |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65068 |
| citation_txt |
Стверджувальні і заперечні партикульні комплекси у мові сучасних ЗМІ / Л.В. Бутко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 217. — С. 178-180. — Бібліогр.: 7 назв. — рос. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT butkolv stverdžuvalʹníízaperečnípartikulʹníkompleksiumovísučasnihzmí |
| first_indexed |
2025-07-05T15:36:37Z |
| last_indexed |
2025-07-05T15:36:37Z |
| _version_ |
1836821824326860800 |
| fulltext |
Бутко Л.В.
СТВЕРДЖУВАЛЬНІ І ЗАПЕРЕЧНІ ПАРТИКУЛЬНІ КОМПЛЕКСИ У МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ
178
Бутко Л.В. УДК 81”367.635
СТВЕРДЖУВАЛЬНІ І ЗАПЕРЕЧНІ ПАРТИКУЛЬНІ КОМПЛЕКСИ
У МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ
Основною ознакою постіндустріального суспільства є виробництво і розповсюдження інформації, тому
сучасність вимагає активного й усебічного дослідження засобів масової комунікації як основного джерела її
поширення. Лінгвістична наука також активно долучається до обстеження ЗМІ, які, з одного боку,
репрезентують сучасні мовні тенденції, з іншого – великою мірою впливають на мовну ситуацію в
суспільстві, формуючи лексичні, фразеологічні, синтаксичні, словотвірні уподобання носія мови.
Сучасні мовні системи ЗМІ характеризуються поширенням структурно, семантично і стилістично
різнопланових лексичних одиниць. До них належать і словоформи, які за своїми лексико-граматичними
властивостями мають ознаки слова, а нарізнооформлене написання зближує їх із фразеологічними
одиницями. Нарізнооформлені структури не є простим поєднанням різних компонентів і не можуть
вивчатися як формальне сполучення мінімальних одиниць. Об’єднуючись, компоненти утворюють нову
одиницю з притаманними їй граматичними, семантичними і стилістичними властивостями. Дослідженню
таких зв’язаних сполучень присвячені роботи представників різних мовознавчих шкіл і напрямків:
В. В. Бабайцевої [1], В. В. Виноградова [2], І. Р. Вихованця, К. Г. Городенської [3], А. П. Загнітка [4],
А. А. Лучик [5], Р. П. Рогожникової [6] та ін.
З-поміж нарізнооформлених одиниць А. А. Лучик виокремлює такі лексико-граматичні класи:
1) прислівникові сполуки – на льоту, на самоті;
2) прийменникові сполуки – в (у) порівнянні, в (у) напрямі до;
3) еквіваленти сполучників – в (у) міру того, як; незважаючи на те, що;
4) еквіваленти часток – аж гульк, аж бач;
5) еквіваленти вигуків – а нуте; ах ти ж.
Окрім зазначених класів, у складі еквівалентів слова фіксуються такі одиниці, які не співвідносяться з
будь-якою частиною мови, тобто їхньою класифікаційною ознакою є синтаксична функція. Це можуть бути
структури з функцією присудка (в ажурі, у зборі), вставного слова (на щастя, на біду), а також стійкі
мовленнєві звороти (річ у тому, що; факт той, що) та цетери (і под.; та ін.) [5, с. 95-96].
На думку Р. П. Рогожникової, несамостійні частини мови є найбільш використовуваними серед інших
еквівалентів слів [6, с. 113]. Серед них виокремлюються і партикульні конструкції.
Нарізнооформлені частки за структурними особливостями належать до фразових часток. Серед них за
функціонально-семантичними особливостями у досліджуваному матеріалі виділено стверджувальні
партикульні лексичні комплекси (ЛК).
Ці одиниці досить поширені у досліджуваному матеріалі. Усі вони підкреслюють те, що сказане
повністю відповідає дійсності, і виступають як еквіваленти речення.
У лінгвістичних дослідженнях наголошується на надзвичайно різноманітних функціональних
семантико-стилістичних властивостях часток, оскільки «кожна окрема частка є полістилістичною
категорією і в функціональному плані може мати різне навантаження» [7, с. 262]. Загалом широке вживання
часток є типовою рисою розмовного мовлення, що пов’язане з його експресивністю, невимушеністю,
непідготовленістю.
Партикульні ЛК авже ж і еге ж служать для підтвердження стверджувальної відповіді. Наприклад:
Які Ваші прогнози: чи збільшиться міський бюджет? – Авже ж, це питання вже вирішене! (З газети);
Українське лютеранство: тризірковість? Еге ж! (З блогу). Також одиниці функціонують для вираження
недовіри, сумніву та для підкреслення заперечення: Депутати виконали свої обіцянки? – Авже ж!
Стануть вони такими дрібницями голови собі забивати! (З газети); – А ти його до нас запроси. – Еге ж,
запроси! І слухати не хоче. (З газети). Окрім спільних умов функціонування і стилістичних характеристик,
комплекси мають подібну форму вираження: репрезентують модель, компонентами якої є частки.
На відміну від зазначених одиниць, партикульний ЛК ну аякже служить у розмовному мовленні лише
для підтвердження попереднього питання або раніше висловленої думки. Наприклад: Ну аякже!
Конкурентів зараз традиційно «прикривають» (З газети).
Такі самі функціонально-семантичні властивості має комплекс і точно. Наприклад: Йому здавалось, що
вистава вже розпочалась. І точно, вони спізнились (З газети). На рівні форми вираження разом із
одиницею так точно, що первинно функціонувала в мовленні військових як формула стверджувальної
відповіді, а зараз набуває іронічного відтінку, формує модель, другим компонентом якої є частка точно.
Наприклад: Так точно! Буде порядок наведений! (Пообіцяли як завжди) (З газети).
Для підсиленого підтвердження чогось у репліці-відповіді функціонує і партикульний ЛК саме так:
Саме так! Рекорд з продажу? Саме так! (З блогу).
Ускладнення форми вираження одиниці і (й) є шляхом препозитивного інкорпорування компонента
так, яке відбувається в структурі ЛК так і є (єсть), не змінює стилістичних властивостей одиниці.
Наприклад: Як було важко заробляти свої копійки, так і є... (З інтернетгазети). Дієслівний компонент є цієї
одиниці має лексичний варіант єсть, який характеризується рідкісним уживанням у сучасній українській
мові. Наприклад: Сьома година! Так і єсть (Леся Українка).
Структура комплексу так і є (єсть) подібна до структури партикульного ЛК так і бути, що
вживається для вираження вимушеної згоди. Наприклад: Так і бути. Трохи ваших фотожаб (З
інтернетгазети). Структура цього комплексу виявляє здатність ускладнюватись шляхом інфіксування
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
179
прислівникового компонента тому, формуючи ЛК так тому і бути з дещо підсиленими семантичними
властивостями: – Ми домовились. Так тому і бути! (З газети).
Для вираження вимушеної згоди вживається і комплекс нехай і так, який має іншу форму вираження:
його структуру формують лише компоненти граматичного класу часток. Наприклад: – Треба, кажуть,
лікувати соціальну корозію. Нехай і так (З газети).
Частки утворюють структуру і партикульного ЛК ну що ж. Окрім властивості виражати перехід до
нової думки, підсумовуючи сказане раніше, ця одиниця може вживатися для підкреслення значення
запитання. Наприклад, порівняйте: – Ну що ж. Приходьте. Аудиторія чекає (З газети); Ну що ж! Люди, що
ж це ви робите? (З газети).
За ознаками форми вираження до комплексу ну що ж, з огляду на наявність партикульного компонента
що, наближається ЛК то й що. Ця одиниця вживається як відгук на звертання чи на повідомлення про
щось: «То й що, що в пальто спекотно – надворі ж осінь!», – каже літня дамочка своїй колежанці, сидячи
на терасі кав’ярні (З інтернетгазети).
Ускладнення форми вираження одиниці то й що шляхом препозитивного інкорпорування компонента
ну, яке відбувається в структурі ЛК ну то й що, не змінює стилістичних властивостей, проте підсилює
семантичні: Ну то й що, що колючий? (З інтернетгазети).
Стверджувальні партикульні комплекси утворюються і за допомогою заперечної частки не, коли її
заперечне значення контрастує із загальним змістовим навантаженням тексту. Наприклад: Де не взялись
робітники комунального підприємства! І почали шмагати крони дерев (З газети). Ця одиниця є засобом
стилізації під фольклорний твір і створює сатиричний ефект. Структура комплексу де не складається з
партикульних складових.
Партикульний компонент не також здатен функціонувати у ролі початкового компонента ЛК цієї
функціонально-семантичної групи, формуючи сполуку не без того. Одиниця служить для висловлення
певної згоди в чомусь: Це призведе до ускладнення усієї системи оподаткування. Не без того... (З газети).
Структура комплексу здатна шляхом постпозитивного інкорпорування партикульного компонента щоб
формувати чотирикомпонентну структуру не без того щоб. Подібне розширення структури суттєво не
змінює семантичних властивостей утвореного партикульного ЛК: – Не без того, щоб коли й відпочити, але
відпочинок повинен бути активним (З газети).
Одиниця ще б пак, як і всі комплекси цієї функціонально-семантичної групи, вживається для
ствердження чого-небудь. Наприклад: Ще б пак, мрію придбати басейн затьмарює перспектива
грандіозного будівництва, що триватиме місяці, бруд на ділянці й будівельники, що вештатимуться під
ногами (З газети). Досліджуваний матеріал також виявив здатність цієї одиниці вживатися для підкреслення
зрозумілості, звичайності фактів: «Газпром» став найприбутковішою компанією світу. Ще б пак – одна
шоста земної кулі й населення 200 мільйонів (З інтернетгазети)
Заперечних партикульних ЛК у досліджуваному матеріалі виявлено 15 одиниць. Основна їх функція –
висловлювати заперечення.
Партикульний ЛК так ні виражає в розмовному мовленні обурення, незадоволення, виступаючи
еквівалентом речення при заперечній відповіді на питання. Наприклад: Так ні!.. Немає логіки в цій країні
(З газети). Структура цієї одиниці входить до тієї ж моделі, що й заперечний партикульний комплекс ба ні,
який служить у розмовному мовленні для протиставлення невідповідності однієї частини висловлювання
іншій: Ба ні, навряд чи вашій дитині сподобаються такі розваги (З газети).
Із одиницею ба ні за ознаками форми вираження, семантичними і стилістичними властивостями
зближується партикульний ЛК та ба. Наприклад: Воюємо, воюємо з окупаційною владою з Кремля, та ба!
Нічого не зробити не можемо (З газети).
Заперечна частка ні, окрім партикульних ЛК ба ні і так ні, входить до складу комплексу е ні,
об’єднуючись із вигуковим компонентом. Утворена одиниця вживається при вираженні незгоди з чиїмись
словами чи діями: Е ні! Будівельна компанія і не думала виправляти свої огріхи (З газети).
У розмовному мовленні для підкреслення заперечення з відтінком досади вживається партикульний ЛК
де там. Наприклад: Зверталися до керуючої компанії. Навіть слухати не схотіли… написали скаргу до
райвиконкому. Не реагують. Пішли до мера. Де там! (З газети). За рахунок препозитивного
інкорпорування партикульного компонента та формується комплекс та де там. Таке ускладнення
структури не впливає на стилістичну характеристику одиниці, проте спричинює підсилення висловленої
думки. Наприклад: Здавалося б, знаємо про майстерність шахраїв, ніби озброєні. Та де там! Раз – і знову
попадаємось на їх вудочку (З газети).
Подібну до комплексу де там форму вираження має партикульний ЛК де вже тут, що входить до
моделі, початковим компонентом якої є елемент де. Комплекс де вже вживається для вираження
заперечення: – Де вже забули! І досі згадують, і досі сумують за радянськими часами (З газети). Зазначена
одиниця також може функціонувати для вираження неможливості чогось: Де вже! Вартість землі в місті
зросла в рази, а для деяких підприємств плата стала взагалі непомірною (З газети).
Структура партикульного ЛК е де вже там також утворилась внаслідок ускладнення форми вираження
комплексу де там. Причому це ускладнення підсилило семантику, проте не змінило стилістичних
властивостей одиниці: Е, де вже там екомити! Реконструкція тривала понад 1,5 роки і коштувала
близько 1 млн грн. Фонтан має підсвічування, в подальшому його обіцяють зробити ще й музичним
(З газети).
Для вираження неможливості чогось функціонують і розмовні партикульні ЛК куди ж пак і так куди
ж пак. Наприклад: Куди ж пак! Це поки що жодних змін я не відчуваю. Але, можливо, потім вони
Бутко Л.В.
СТВЕРДЖУВАЛЬНІ І ЗАПЕРЕЧНІ ПАРТИКУЛЬНІ КОМПЛЕКСИ У МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ
180
дадуться взнаки. Навесні й подивимось, як ми це пережили (З газети); Зараз доступні книги, розвинена
бібліотечна мережа, то ж читайте – так куди ж пак – ми й так уже «начитані» (З газети). Окрім
спільних семантичних і стилістичних характеристик, зазначені одиниці мають подібність і на рівні форми
вираження. Структура комплексу так куди ж пак є похідною від структури куди ж пак внаслідок типового
для партикульних ЛК лівостороннього її ускладнення.
Партикульний компонент так, як і в структурі комплексу так куди ж пак, є початковим елементом і у
складі заперечного партикульного ЛК так де тобі, виявляючи здатність об’єднуватись із партикульним і
займенниковим компонентами. Наприклад: Медики давали клятву Гіппократа, гуманно повинні ставитись
до пацієнтів… Так де тобі! Не маєш чим заплатити благодійні внески – не розраховуй навіть, що до тебе
підійдуть! (З газети).
Проте компонент так може функціонувати у структурі заперечних партикульних ЛК як елемент
третього кроку її розгортання. Це комплекс як би не так, що виступає еквівалентом речення при заперечній
відповіді на питання, виражаючи категоричну незгоду, відмову. Наприклад: Сподівалися, що європейська
спільнота буде опікуватися нашою державою. Як би не так! (З газети).
За ознаками форми вираження, з огляду на наявність у структурі займенникового компонента, до
партикульного ЛК так де тобі наближається НЛК та для чого, що служить для вираження непогодження з
пропозицією співрозмовника. Наприклад: Мирна революція в Росії? Та для чого, не треба (З газети).
Одиниця може функціонувати в українській мові і для вираження запитання: – Та для чого не можна?
Будуть обіцяти все у передвиборчу кампанію (З газети). На рівні форми вираження одиниця та для чого
репрезентує трикомпонентну модель з ланцюговим нанизуванням компонентів.
Як категоричне заперечення вживається у мові ЗМІ ЛК аж нікуди: – Дуже сприяє міське керівництво
ефективній роботі управляючих компаній? Аж нікуди (З газети). На рівні форми вираження ця одиниця
представляє нетипове для партикульних ЛК поєднання частки і прислівника.
Для підсиленого вираження заперечення у мові ЗМІ вживається партикульний ЛК страх як: Коли я
запитала, чи хочуть студенти взяти участь у прибиранні території парку, вони категорично заволали: –
Страх як!!! (З газети). У процесі формування партикульних ЛК поєднання колишнього іменника і частки є
нетиповим. Партикульний комплекс страх як функціонує в українській мові паралельно з омонімічною
прислівниковою одиницею: І Остапові стало жалко Соломію, страх як жалко (М. Коцюбинський).
Отже, у мові сучасних ЗМІ активно вживаються стверджувальні і заперечні партикульні ЛК. До складу
яких можуть входити два (аж нікуди), три (ще б пак) і чотири компоненти (як би не так). Найбільш
поширеними є двокомпонентні партикульні ЛК, що є похідними від партикульно-партикульних сполучень
(авже ж). Менш активно утворюють стверджувальні і заперечні партикульні ЛК займенники (так де тобі),
іменники (страх як), прийменники (та для чого), дієслова (так і бути).
Партикульні ЛК здатні утворювати інші нарізнооформлені частки шляхом пре- і постпозиційного
інкорпорування й інфіксування (де там – та де там, не без того – не без того щоб, так і бути – так тому
і бути). Причому подібне ускладнення форми вираження здебільшого не змінює стилістичних
характеристик створеної одиниці, проте підсилює її виражальні можливості. Досліджувані НЛК,
співвідносні з частками, виявляють здатність вступати в омонімічні відношення, причому лише з
прислівниковими сполуками української мови.
Джерела та література:
1. Бабайцева В. В. Явления переходности в грамматике русского языка / В. В. Бабайцева. – М. : Изд. дом
«Дрофа», 2000. – 640 с.
2. Виноградов В. В. Лексикология и лексикография : избр. труды / В. В. Виноградов. – М. : Наука, 1977. –
312 с.
3. Вихованець І. Теоретична морфологія української мови / І. Вихованець, К. Городенська; за ред.
І. Вихованця. – К. : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. – 400 с. – (Академічна граматика української мови).
4. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Морфологія : монографія / А. П. Загнітко. –
Донецьк : ДонДУ, 1996. – 437 с.
5. Лучик А. А. Природа і статус еквівалентів слова у мовній системі / А. А. Лучик // Мовознавство. – 2006.
– № 5. – С. 95-99.
6. Рогожникова Р. П. Об эквивалентах слова в русском языке / Р. П. Рогожникова // Вопросы языкознания.
– 1977. – № 5. – С. 110-116.
7. Сучасна українська літературна мова : в 5 кн. / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1969-1973. –
Кн. 5 : Стилістика. – 1973.– 587 с.
|