Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект
Метою статті є виявлення особливостей формування й ефективної реалізації інвестиційного потенціалу національної економіки в процесі конвергенції України та ЄС і розробка рекомендацій щодо його розвитку в контексті інтеграції до європейського та світового економічних просторів....
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65094 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект / О.О. Носирєв // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 214. — С. 99-103. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-65094 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-650942014-06-23T03:02:01Z Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект Носирєв, О.О. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою статті є виявлення особливостей формування й ефективної реалізації інвестиційного потенціалу національної економіки в процесі конвергенції України та ЄС і розробка рекомендацій щодо його розвитку в контексті інтеграції до європейського та світового економічних просторів. 2011 Article Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект / О.О. Носирєв // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 214. — С. 99-103. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65094 911.3 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Носирєв, О.О. Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект Культура народов Причерноморья |
| description |
Метою статті є виявлення особливостей формування й ефективної реалізації інвестиційного потенціалу національної економіки в процесі конвергенції України та ЄС і розробка рекомендацій щодо його розвитку в контексті інтеграції до європейського та світового економічних просторів. |
| format |
Article |
| author |
Носирєв, О.О. |
| author_facet |
Носирєв, О.О. |
| author_sort |
Носирєв, О.О. |
| title |
Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект |
| title_short |
Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект |
| title_full |
Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект |
| title_fullStr |
Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект |
| title_full_unstemmed |
Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект |
| title_sort |
інвестиційне співробітництво україни з єс: регіональний аспект |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65094 |
| citation_txt |
Інвестиційне співробітництво України з ЄС: регіональний аспект / О.О. Носирєв // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 214. — С. 99-103. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT nosirêvoo ínvesticíjnespívrobítnictvoukraínizêsregíonalʹnijaspekt |
| first_indexed |
2025-07-05T15:37:39Z |
| last_indexed |
2025-07-05T15:37:39Z |
| _version_ |
1836821889595473920 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
99
Так «польську» підтему неможливо презентувати без відвідування католицького костьолу, бельгійську
– без знайомства зі старовинним трамваєм, який був відкритий в Катеринославі в 1895 році, а зараз кожний
турист має можливість проїхати на старовинному трамваї старовинним проспектом. Єврейський «слід»
може бути прослід кований шляхом показу і розповіді про архітектурні пам’ятки, авторами проектів яких
були видатні архітектори єврейського походження. Наприклад, Краснопольський О.Л. – архітектор
Катеринослава-Дніпропетровська в 1912-1944 роках.
Французьку тему можна розвивати під час розповіді про вибір місця для будівництва міста
Катеринослава на сучасній Соборній площі. В цьому процесі приймав участь французький академік Клод
Геруа, архітектор, член Паризької Академії з 1759 р., автор двох варіантів генерального плану
Катеринослава.
Німецька лінія може бути простежена під час виходу і прогулянки у парку ім. Лазаря Глоби (колишній
Катеринославський Казенний сад), в якому з 1807 до середини 1840-х рр. працював німецький вчений-
садівник Адам Гуммель. Аналогічних прикладів можна навести багато. Це й американська танцівниця
Айседора Дункан, угорський письменник Мате Залка, кубинський видатний шахіст Хосе Рауль Капабланка
(1888-1942 рр.), що був чемпіоном світу з шахів.
Підкреслимо значущість топонімічної інформації під час екскурсії про іноземців, оскільки в сучасних і
попередніх назвах вулиць, площ, набережних та ін. урботопонімах відбити імена видатних особистостей –
представників різних етносів та країн. Наприклад, вулиця Шолом-Алейхема (колишня Єврейська), вулиця
Караїмська (тепер Ширшова). Під час екскурсії або наприкінці її бажанї зустрічі з представниками
національних культурних товариств: німців «Відродження», євреїв «Культура і милосердя», поляків
«Огнісько» та ін.
Важко, іноді неможливо, але бажано закінчити екскурсію загальним анімаційним дійством сумісно з
представниками національних товариств. Такий анамаційний проект потребує значної підготовки, але
виховний результат буде неперевершеним.
Висновки і перспективи подальших досліджень в даному напрямі. Якщо згадати глобальні
компетенції в освіті, яким необхідно навчити молодь за рекомендаціями ЮНЕСКО: навчити пізнавати,
навчити робити щось практичне, навчити жити разом й просто навчити жити, то тематична екскурсія
«Іноземці в степах України» дійсно допомагає пізнати свій край і місце іноземців в його історії і культурі,
на позитивних і негативних прикладах показати, як жили разом люди різних національностей і релігійних
конфесій. Подальший напрямок вдосконалення тематичних екскурсій аналогічного змісту ми бачимо в
залучені нових нетрадиційних форм їх проведення, наприклад, екскурсію-спектакль як цікаву форму
формування об’єктивних регіональних уявлень.
Джерела та література:
1. Бабарицька В. К. Екскурсознавство і музеєзнавство : навч. посіб. / В. К. Бабарицька, А. Я. Короткова,
О. Ю. Малиновська. – К. : Альтерпрес, 2007. – 464 с.
2. Бейдик О. О. Рекреаційні ресурси України : навч. посіб. / О. О. Бейдик. – К. : Альтерпрес, 2009. – 400 с.
3. Емельянов Б. В. Методика подготовки и проведения екскурсии : учеб. пособие / Б. В. Емельянов. – М. :
ЦРИБ «Турист», 1989. – 100 с.
Носирєв О.О. УДК 911.3
ІНВЕСТИЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З ЄС:
РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Актуальність проблеми. На 1 липня 2011 року інвестиції в Україну склали 47 205,7 млн. дол. США, в
тому числі з країн ЄС - 37 686 млн. дол. США. Таким чином, інвестиції в Україну з країн ЄС складають 79,8
% всіх інвестицій, що надходять в Україну, в той час як на інші країни світу припадає лише 20,2 %. Тому
можна говорити про те, що Україна значною мірою залежить від країн ЄС та повинна враховувати це в
своїй зовнішній та зовнішньоекономічній політиці.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Процесам інтеграції постсоціалістичних країн Європи,
пошуку форм їхньої взаємодії з країнами – світовими технологічними лідерами та інвестиційному
співробітництв України з країнами ЄС присвячені праці таких науковців як Л. Абалкіна, Л. Бальцерович,
П. Буніч, А. Філіпенка, Ю. Магогона, С. Юрченко, Г. Кулєшової, В. Московкіна та ін.
Метою статті є виявлення особливостей формування й ефективної реалізації інвестиційного потенціалу
національної економіки в процесі конвергенції України та ЄС і розробка рекомендацій щодо його розвитку
в контексті інтеграції до європейського та світового економічних просторів.
Завданнями дослідження у зв’язку із поставленою метою є:
- проаналізувати інвестиційний потенціал України в розрізі співпраці нашої держави з європейськими
країнами з позиції економіко-географічного дослідження;
- дослідити та структурувати інституційні умови і фактори співробітництва України та ЄС у
грошовому, галузевому та регіональному вимірах;
- визначити проблеми та запропонувати напрямки підвищення інвестиційного потенціалу України в
процесі конвергенції з ЄС.
Носирєв О.О.
ІНВЕСТИЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З ЄС: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
100
Викладення основного матеріалу. Динаміка обсягів інвестицій в Україну з усіх країн світу, в тому
числі з країн ЄС з 2004 по 2011 роки свідчить про невпинне зростання обсягів інвестицій в Україну: на
початку 2004 року загальний обсяг інвестицій в Україну склав 6 794,4 млн. дол., а на початок 2011 року
виріс майже у вісім разів та склав 44 708 млн. дол. Крива зростання обсягів наближена до прямої, що
свідчить про майже рівномірний приріст обсягів інвестицій в Україну (приблизно 5 000 млн. дол. США на
рік). Одночасно зростав обсяг інвестицій в Україну з країн ЄС: з 3 805,3 до 35 225 млн. дол. США за
відповідний період. Крива зростання за формою також наближена до прямої лінії. Також спостерігається
зростання значення інвестицій ЄС в Україну. Частка інвестицій ЄС в Україну активно зростала з 2004 до
2008 року з 56 % до 78 %, та з 2008 року стабільно складає 78-79 %. Це свідчить про те, що інвестиційні
зв’язки України з ЄС досягли свого найвищого рівня, і головною задачею на цьому етапі є підтримка
інвестиційного співробітництва. Одночасно зростання частки інвестицій ЄС може бути шкідливим для
економічних стосунків між країнами, оскільки Україна є інвестиційно залежною від Європейського Союзу.
В географічній структурі країн-інвесторів (рис. 1) в Україну лідером є Кіпр. На 01.07.2011 інвестиції з
Кіпра в Україну склали 11 619,6 млн. дол. США, що відповідає 30,8 % від всіх інвестицій країн ЄС в
Україну та 24,6 % від інвестицій всіх країн світу в ЄС. На другому місці – Німеччина, інвестиції якої в
Україну склали 7 365,5 млн. дол. США (відповідно 19,5 % інвестицій з країн ЄС та 15,5 % інвестицій країн
світу); на третьому – Нідерланди – 4 779,5 млн. дол. США (12,7% та 10,1 % відповідно). В п’ятірці лідерів
інвесторів в Україну також знаходяться Австрія (2 855,8 млн. дол. США) та Франція ( 2 284,8 млн. дол.
США), що складають 7,6 % та 6,3 % інвестицій з країн ЄС.
Рис. 1. Географічна структура інвестицій в Україну з країн ЄС станом на 01.07.2011 р.
(Побудовано за даними [2]).
За останні сім років перша п’ятірка країн-інвесторів в Україну суттєво не змінилась: в її складі присутні
були Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Велика Британія, Австрія. У 2010 році до п’ятірки увійшла Франція,
трохи обігнавши за розміром інвестицій та витіснивши зі списку Велику Британію. Перше місце за цей
період посідали Кіпр та Німеччина. Спостерігається відступ позицій Великої Британії. Розглянемо окремо
регіональну структуру всіх прямих інвестицій Кіпру (який є найбільшим інвестором в Україну), що
надійшли до України за перше півріччя 2011 року (рис. 2).
Рис. 2. Регіональна структура прямих інвестицій Кіпру в Україну на 01.07.2011 р.
(Побудовано за даними [2]).
Практично 39 % інвестицій з Кіпру надходить у місто Київ (4 808,5 млн. дол. США). На другому місці –
Дніпропетровська область (1 927, 6 млн. дол. США), або 15 %. Третє місце посідає Одеська область (1117,8
млн. дол. США) – 9 %. В п’ятірці також знаходяться Донецька (1014,9 млн. дол. США, 8,5 %) та Харківська
області (572,6 млн. дол. США, 4,5 %).
Географічна структура інвестицій України в ЄС на 01.07.2011 (рис. 3) на 97,2 % складається з
інвестицій до Кіпру (6 389,3 млн. дол. США). Це також складає 92,1 % всіх інвестицій України. Решта країн
союзу в сумі отримує 2,8 % українських інвестицій. Серед них слід відзначити Польщу, яка отримала 51,1
млн. дол. США інвестицій, що відповідає 0,8 %. Така односпрямованість інвестиційної політики має
негативний характер, оскільки будь-яке погіршення економічних відносин з Кіпром може призвести до
кризи інвестиційної активності України. З 2004 до 2006 року перше місце в обсязі інвестицій з України
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
101
посідала Польща; також найбільшими інвестиційними об’єктами були Іспанія та Велика Британія. Кіпр
входив до п’ятірки лідерів, а з 2007 року з великим відривом (5825,5 млн. дол. США до 30,7 млн. дол. США
в Латвію) він стає лідером та домінуючим інвестиційним напрямком для України.
Рис. 3. Географічні напрямки інвестиційних потоків в Україну (а) та з України (б) у 2009-2010 рр.
(Побудовано за даними [2])
Друге та третє місце посідають Латвія та Польща; Іспанія, Австрія та Велика Британія здають позиції. В
2009 році в п’ятірці лідерів з’явилась Німеччина.
Порівняння обсягів інвестицій, які надходять в Україну з ЄС та у зворотному напрямку (рис. 4) свідчать
про те, що інвестиційний потенціал використовується не в повну міру. В 2004-2006 роках обсяг інвестицій з
ЄС в Україну був в 110-240 разів менше за обсяг інвестицій ЄС в Україну. З 2007 року цей показник
коливається від 1,9 до 5,4. Не зважаючи на позитивні зміни, Україна все ще не реалізувала свій
інвестиційний потенціал.
За розподілом обсягів інвестицій на душу населення (рис. 5) лідерами є Київ (8,34 млн. дол.. США на 1
тис. осіб), а також Київська, Харківська та Дніпропетровська області (1-2,31 млн. дол. США на 1 тис. осіб).
Достатньо високі показники в Донецькій, Одеській, Івано-Франківській областях, а також в Автономій
Республіці Крим та у Севастополі. Найнижчі показники зареєстровані в Кіровоградській, Тернопільській та
Черновецькій областях (менше ніж 0,1 млн. дол. США на 1 тис. осіб).
Рис.4. Динаміка обсягів інвестицій в Україну з ЄС у порівнянні із обсягом інвестицій в ЄС з України
в 2003-2010 рр. (Побудовано за даними [2]).
Носирєв О.О.
ІНВЕСТИЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З ЄС: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
102
Рис.5. Регіональний розподіл прямих інвестицій з ЄС в Українуна 01.07.2011 р.
(Побудовано за даними [2]).
На рис. 6 відображена диференціація регіонів України за переважанням країн-інвесторів. При складанні
картосхеми домінуючими вважались ті країни, інвестиції яких складали в загальній структурі 30 % та
більше, за умов, якщо був відсутній інший лідер з аналогічними показниками не менше 25-30 %. Регіони, в
структурі прямих інвестицій в які присутні дві або більше переважаючі країни-інвестори, та ті країни,в яких
жодна з країн не домінує в структурі інвестицій, віднесено до категорії регіонів із «змішаним» джерелом
інвестицій.
Рис. 6. Регіональна диференціація регіонів України за переважаючим джерелом інвестування
на 01.07.2011 р. (Побудовано за даними [2]).
В більшості південних та східних областей України переважає складова частка Кіпру в структуру
прямих інвестицій в регіон. До цих регіонів належать Донецька (46 %), Луганська (67 %), Запорізька (36 %),
Херсонська (50 %), Миколаївська (41 %), Одеська (34 %), Сумська (70 %) області, а також Черкаська,
Житомирська (44 %), Волинська (44 %) та Закарпатська (36 %) області. Більшість західних та центральних
областей належать до змішаного типу. Так, Київ представлено великою кількістю інвесторів, найбільш
потужними з яких є Кіпр та Нідерланди. В Київській, Кіровоградської області це Нідерланди, Кіпр та
Велика Британія; для Вінницької – Німеччина, Польща, Франція. Для Львівської області головними
інвесторами є Польща, Австрія та Кіпр,для Рівненської – Німеччина, Великобританія та Кіпр. В
Чернівецькій області жодна з країн-інвесторів не займає більше 10 % в структурі інвестицій. Німеччина
переважає в структурі обсягів інвестицій в Чернігівській (45 %), Дніпропетровській (60,5 %) Тернопільській
(30 %) областях та Севастополі ; Нідерланди – в Івано-Франківській (33 %) та Хмельницькій (68 %);
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
103
Франція – в Харківській (58 %) області. В деяких регіонах України головним джерелом інвестицій
виступають не країни-члени ЄС: в Полтавській (Швейцарія) області та в АР Крим (Російська Федерація).
Висновки та перспективи подальших досліджень. Україна зацікавлена у дисперсному розподілі
прямих іноземних інвестицій з країн ЄС, проте, аналіз свідчить про значну нерівномірність їхнього
регіонального розподілу як в регіональному, так і в галузевому вимірах. Найбільша зацікавленість
інвесторів з ЄС в Україні спостерігається в сферах народного господарства зі швидкою окупністю
інвестицій (фінансовий сектор, харчова промисловість, будівництво). В регіональному вимірі явними
лідерами є розвинуті регіони з найкращою в країні інфраструктурою для ведення бізнесу. Динаміка
грошового виміру свідчить про зростання інвестиційної зацікавленості ЄС в Україні. Основним інвестором
з країн ЄС в Україну є Кіпр, що свідчить про недосконалість фіскальної та податкової системи нашої
держави, адже Кіпр є відомою офшорною зоною. Модель розвитку України має будуватись на
національному інвестиційному потенціалі з чітко визначеними пріоритетами його розвитку із
безпосередньою міжнародною взаємодією в продукуванні і запозиченні світового, насамперед
європейського, досвіду.
Джерела та література:
1. Лиськова Л. М. Пріоритети інноваційного розвитку України в домінантах євроінтеграційних процесів /
Л. М. Лиськова // Міжнародна економічна політика. – 2007. – № 7. – С. 107-127.
2. Держкомстат України : [Електронний ресурс] : офіційний сайт. – Режим доступу : ukrstat.gov.ua.
3. Макогон Ю. В. Глобализация и Украина в мировой экономике / Ю. В. Макогон, Т. В. Орехова. –
Донецк : Альфа-пресс, 2005. – 400 с.
4. Макогон Ю. В. Участие Украины в различных интеграционных объединениях: совместное состояние и
перспективы / Ю. В. Макогон // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення
іноземних інвестицій: регіональний аспект : зб. наук. праць. – Донецьк : ДонНУ, 2004. – Ч. 1. – С. 14-27.
Шиян Д.В. УДК 911.3
ЕКОЛОГО-ГЕОПАТОГЕННЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ КРИВБАСУ
Основною проблемою будь-якого регіону старого промислового освоєння, до якого належить і
Кривбас, є забруднення навколишнього середовища. У місті, протяжністю понад 60 км та чисельністю
населення понад 600 тис. осіб, спостерігається «рекордна» концентрація гігантських гірничовидобувних та
переробних підприємств (8 з 11 підприємств України) з яких - найбільший в світі металургійний комбінат –
ВАТ «Арселор Міттал»[1]. Майже всі промислові підприємства розташовані неподалік житлової забудови і
є основними джерелами забруднення довкілля. Тому останніми роками у загальній динаміці захворюваності
значна частка припадає саме на екологічно залежні хвороби [15]. Яскраву індивідуальність у географію
захворюваності вносить також своєрідне економіко-географічне положення Кривбасу, пов’язане з його
унікальною витягнутою конфігурацією.
У зростанні захворюваності та смертності крім дії токсичних промислових викидів останнім часом
відмічають також феноменом синергізму. Так, «накладаючись» на традиційні, екологічно зумовлені
хвороби чинять додатковий комплексний ефект [4]. Оскільки в зазначених регіонах досить висока густота
населення з відповідним розвитком соціальної інфраструктури, то у формування загальної картини
захворюваності активно додаються і соціальні чинники. З наведеного зрозуміло, що саме багатоаспектність
просторового прояву захворюваності населення на екологічно залежні хвороби обумовлює застосування
методів і підходів суспільної географії, пов’язаних, зокрема, з районуванням території.
Сучасна суспільна географія у вивченні захворюваності здебільшого користується традиційними
методами виділення медико-географічних районів - об'єктивно існуючих територіальних динамічних
систем, достатньо однорідних за умовами формування суспільного здоров'я. Це невипадково, бо науки про
Землю, до яких належить і географія, мають багаті традиції як у дослідженні медико-географічних проблем,
так і у розробці схем районування. Ще починаючи з напрацювань створеної В.І.Вернадським біогеохімічної
лабораторії (БІОГЕЛу) ключовими у теорії медичної географії стали уявлення про біогеохімічні провінції і
біогеохімічне районування. Окрім природних біогеохімічних провінцій, межі яких найчастіше збігаються з
розповсюдженням тих або інших гірських порід або типів ґрунтів, виділяються антропогенні (техногенні),
виникнення яких пов'язане з технологічною діяльністю людини - забрудненням навколишнього
середовища, обумовленим розвитком промисловості. Межі техногенних біогеохімічних провінцій
збігаються з ареалом розсіювання хімічних речовин навколо підприємств або їх груп [3]. Територія, що
потрапила в сферу індустріального освоєння, змінюється, перетворюючись у ряді випадків з чисто
природної або сільськогосподарської у високо урбанізовану [2]. Саме за таким просторовим сценарієм
розвивався і Кривбас [9].
Як бачимо, підходи до виділення медико-географічних районів цілком логічні, але торкаються більше
ендогенної - природно-географічної (геохімічної) основи досліджуваної території. З поглибленням
техногенезу на території потужних мегаполісів природно-зональні фактори відступають на другий план,
поступаючись місцем екзогенним (зовнішнім) факторам, що ускладнює процедуру районування через
нечіткий прояв доволі суб’єктивних соціальних, просторових, поведінкових процесів життєдіяльності
населення.
|