Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря

У бычков в Одесском заливе обнаружено 10 видов гельминтов, среди которых наиболее распространенные: трематоды Cryptocotyle concavum (Creplin), C. lingua (Creplin), нематода Dichelyne minutus (Rudolphi) и акантоцефал Acanthocephaloides propinquus (Dujardin). Подтверждено существование в заливе пяти в...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Квач, Ю.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України 2007
Назва видання:	Вестник зоологии
Теми:	Фауна и систематика
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65245
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря / Ю.В. Квач // Вестник зоологии. — 2007. — Т. 41, № 3. — С. 207–211. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-65245
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-652452014-06-24T03:01:36Z Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря Квач, Ю.В. Фауна и систематика У бычков в Одесском заливе обнаружено 10 видов гельминтов, среди которых наиболее распространенные: трематоды Cryptocotyle concavum (Creplin), C. lingua (Creplin), нематода Dichelyne minutus (Rudolphi) и акантоцефал Acanthocephaloides propinquus (Dujardin). Подтверждено существование в заливе пяти видов паразитов бычков, обнаружено 5 видов гельминтов. n total, 10 helminth species are found in gobiids of the Gulf of Odessa. The trematodes Cryptocotyle concavum (Creplin), C. lingua (Creplin), nematode Dichelyne minutus (Rudolphi) and acanthocephalan Acanthocephaloides propinquus (Dujardin) are the most widespread species. Five parasite species infecting gobiids are confirmed to exist in the Gulf. Also 5 helminth species are recorded for the first time in the Gulf of Odessa fauna. 2007 Article Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря / Ю.В. Квач // Вестник зоологии. — 2007. — Т. 41, № 3. — С. 207–211. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0084-5604 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65245 576.89:597.556.333.1(262.5 uk Вестник зоологии Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фауна и систематика Фауна и систематика
spellingShingle	Фауна и систематика Фауна и систематика Квач, Ю.В. Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря Вестник зоологии
description	У бычков в Одесском заливе обнаружено 10 видов гельминтов, среди которых наиболее распространенные: трематоды Cryptocotyle concavum (Creplin), C. lingua (Creplin), нематода Dichelyne minutus (Rudolphi) и акантоцефал Acanthocephaloides propinquus (Dujardin). Подтверждено существование в заливе пяти видов паразитов бычков, обнаружено 5 видов гельминтов.
format	Article
author	Квач, Ю.В.
author_facet	Квач, Ю.В.
author_sort	Квач, Ю.В.
title	Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря
title_short	Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря
title_full	Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря
title_fullStr	Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря
title_full_unstemmed	Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря
title_sort	гельмінтофауна бичків (gobiidae) одеської затоки чорного моря
publisher	Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Фауна и систематика
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65245
citation_txt	Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря / Ю.В. Квач // Вестник зоологии. — 2007. — Т. 41, № 3. — С. 207–211. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Вестник зоологии
work_keys_str_mv	AT kvačûv gelʹmíntofaunabičkívgobiidaeodesʹkoízatokičornogomorâ
first_indexed	2025-07-05T15:43:36Z
last_indexed	2025-07-05T15:43:36Z
_version_	1836822264579883008
fulltext	ÓÄÊ 576.89:597.556.333.1(262.5) ÃÅËÜÌ²ÍÒÎÔÀÓÍÀ ÁÈ×Ê²Â (GOBIIDAE) ÎÄÅÑÜÊÎ¯ ÇÀÒÎÊÈ ×ÎÐÍÎÃÎ ÌÎÐß Þ. Â. Êâà÷ Îäåñüêèé ô³ë³àë ²íñòèòóòó á³îëîã³¿ ï³âäåííèõ ìîð³â ÍÀÍ Óêðà¿íè, âóë. Ïóøê³íñüêà, 37, Îäåñà, 65125 Óêðà¿íà E-mail: quach@paco.net Ïðèéíÿòî 8 ñåðïíÿ 2006 Ãåëüìèíòîôàóíà áû÷êîâ (Gobiidae) Îäåññêîãî çàëèâà ×åðíîãî ìîðÿ. Êâà÷ Þ. Â. — Ó áû÷êîâ â Îäåññêîì çàëèâå îáíàðóæåíî 10 âèäîâ ãåëüìèíòîâ, ñðåäè êîòîðûõ íàèáîëåå ðàñïðîñòðàíåííûå: òðåìàòîäû Cryptocotyle concavum (Creplin), C. lingua (Creplin), íåìàòîäà Dichelyne minutus (Rudol- phi) è àêàíòîöåôàë Acanthocephaloides propinquus (Dujardin). Ïîäòâåðæäåíî ñóùåñòâîâàíèå â çàëèâå ïÿòè âèäîâ ïàðàçèòîâ áû÷êîâ, îáíàðóæåíî 5 âèäîâ ãåëüìèíòîâ. Êëþ÷åâûå ñ ëîâ à: áû÷êè, ãåëüìèíòû, Îäåññêèé çàëèâ, ×åðíîå ìîðå. The Helminth Fauna of Gobies (Gobiidae) of the Gulf of Odessa of the Black Sea. Kvach Yu. V. — In total, 10 helminth species are found in gobiids of the Gulf of Odessa. The trematodes Cryptocotyle concavum (Creplin), C. lingua (Creplin), nematode Dichelyne minutus (Rudolphi) and acanthocephalan Acanthocephaloides propinquus (Dujardin) are the most widespread species. Five parasite species infecting gobiids are confirmed to exist in the Gulf. Also 5 helminth species are recorded for the first time in the Gulf of Odessa fauna. Ke y wo r d s: gobiids, helminths, Gulf of Odessa, Black Sea. Âñòóï Îäíèìè ç íàéìàñîâ³øèõ âèä³â ðèá ó ïðèáåðåæíèõ á³îöåíîçàõ ï³âí³÷íî-çàõ³äíî¿ ÷àñòèíè ×îðíîãî ìîðÿ ³ ëèìàíàõ Ïðè÷îðíîìîð’ÿ º ïðåäñòàâíèêè ðîäèíè Gobiidae. Ó ×îðíîìó ìîð³ ìåøêàº 27 âèä³â ö³º¿ ðîäèíè, 5 ç ÿêèõ ìàþòü ïðîìèñëîâå çíà÷åííÿ (Ñìèðíîâ, 1986). Ãåëüì³íòè º îäíèì ç âàæëèâèõ êîìïîíåíò³â âîäíèõ á³îöåíîç³â. Áè÷êè — íîñ³¿ áàãàòüîõ ³íâàç³éíèõ õâîðîá ïðîìèñëîâèõ ðèá ³ ìîæóòü âèñòóïàòè ïðîì³æíèìè õàçÿÿìè ïàðàçèò³â ïòàõ³â ³ ññàâö³â (ëþäèíè âêëþ÷íî). Äàí³ ç ãåëüì³íòîôàóíè ðèá Îäåñüêî¿ çàòîêè âèêëàäåí³ â ïðàöÿõ á³ëüø ÿê 30-ë³òíüî¿ äàâíîñò³ (×åðíûøåíêî, 1947, 1949, 1955; ×åðíûøåíêî, Ñâåíöèöêàÿ, 1970). Ï³ä ÷àñ ïîïåðåäí³õ ãåëüì³íòîëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü çàòîêà áóëà ö³ëêîì â³äêðèòîþ àêâàòîð³ºþ, àëå çàðàç, çàâäÿêè çì³öíåííþ áåðåã³â ïðîòèçñóâíèìè ñïîðóäàìè, ÷àñòèíà ïðèáåðåææÿ ÿâëÿº ñîáîþ çàìêíåí³ ëàãóíè (Çåëèíñêèé, Èëüþøèí, 1968). Çàâäÿêè íàìèâó ï³ñêó ñêëàä ´ðóíò³â íà áàãàòüîõ ä³ëÿíêàõ çì³íèâñÿ, ùî ïðèçâåëî äî çì³íè ôàóíè. Ó íàøèõ ïîïåðåäí³õ ïðàöÿõ íàâåäåíî äàí³ ùîäî çàðàæåíîñò³ ð³çíèõ âèä³â áè÷ê³â ç Îäåñüêî¿ çàòîêè íåìàòîäîþ D. minutus (Êâà÷, 2000 a, b), à òàêîæ äàí³ ç ãåëüì³íòîôàóíè áè÷ê³â êðóãëÿêà Neogobius melanostomus ³ ñêåëüíîãî N. eurycephalus (Êâà÷, 2001). Îäíàê ñó÷àñí³ óçàãàëüíåí³ ïðàö³ ñòîñîâíî ãåëüì³íòîôàóíè ð³çíèõ âèä³â áè÷ê³â Îäåñüêî¿ çàòîêè â³äñóòí³. Òàêèì ÷èíîì, àêòóàëüíèì ïèòàííÿì º âèâ÷åííÿ ñó÷àñíîãî âèäîâîãî ñêëàäó ãåëüì³íò³â áè÷ê³â Îäåñüêî¿ çàòîêè ÿê íàéïî- øèðåí³øèõ âèä³â ðèá ö³º¿ àêâàòîð³¿. Ìàòåð³àë i ìåòîäè Ëîâ â³äáóâàâñÿ â ð³çí³ ñåçîíè (îêð³ì çèìè) ïðîòÿãîì 1996–2003 ðð. çà äîïîìîãîþ âóäêè ³ ñà÷êà (ä³àìåòð â³÷êà 5 ìì). Ðèáó â³äëîâëþâàëè ó çàìêíåíèõ ëàãóíàõ, óòâîðåíèõ ïðîòèçñóâíèìè ñïîðóäàìè (ðàéîí 11 ñò. Âåëèêîãî Ôîíòàíó, ìèñ Ìàëèé Ôîíòàí), ³ íà â³äêðèòèõ ä³ëÿíêàõ (ðàéîí ìèñó Å, Vestnik zoologii, 41(3): 207–211, 2007 © Þ. Â. Êâà÷, 2007 Ôàóíà è ñèñòåìàòèêà Êóÿëüíèöüêî-Õàäæèáåéñüêîãî Ïåðåñèïó, ìèñè Ëàíæåðîí ³ Â. Ôîíòàí; ðèñ. 1). Ëîâ â³äáóâàâñÿ íà ãëèáèí³ 1–8 ì. Â³äêðèò³ ä³ëÿíêè â³äð³çíÿþòü- ñÿ çà ñêëàäîì ´ðóíò³â: íà Ïåðåñèïó — ï³ùàí³, á³ëÿ Ëàíæåðîíó — ãàëüêîâ³, íà Â. Ôîíòàí³ — øòó÷í³ áåòîíí³ áëîêè. Çà íàøèìè äàíèìè, ñîëî- í³ñòü âîäè â çàòîö³ ï³ä ÷àñ äîñë³äæåíü êîëè- âàëàñü â³ä 10 äî 15‰ â çàëåæíîñò³ â³ä ñåçîíó. Íàìè äîñë³äæåíî 478 åêç. áè÷ê³â 7 âèä³â: áè÷îê êðóãëÿê — N. melanostomus (330 åêç.), êàì’ÿíèé — N. ratan (8 åêç.), ñêåëüíèé — N. eu- rycephalus (83 åêç.), æàáà — Mesogobius batracho- cephalus (22 åêç.), ÷îðíèé — Gobius niger (15 åêç.), çåëåí÷óê — Zosterisessor ophiocephalus (5 åêç.) ³ öóöèê — Proterorhinus marmoratus (15 åêç.). Âèÿâëåíèõ ãåëüì³íò³â ô³êñóâàëè 70%-âèì ðîç÷èíîì ñïèðòó. Ìåòàöåðêàð³¿ òà ëè÷èíêè íå- ìàòîä ïîïåðåäíüî âèëó÷àëè ç öèñò. Ïðèãî- òóâàííÿ ïðåïàðàò³â ³ âèçíà÷åííÿ ïàðàçèò³â ïðîâîäèëè çà çàãàëüíîïðèéíÿòèìè ìåòîäàìè. Äëÿ àíàë³çó çàðàæåíîñò³ âèêîðèñòîâóâàëè ïàðàçèòîëîã³÷í³ ³íäåêñè çà À. Áàøåì (Bush et al., 1997). Äëÿ ñåðåäí³õ ïîêàçíèê³â (M) âèçíà÷àëè ñòàíäàðòíå â³äõèëåííÿ (sd). Ãåëüì³íòîôàóíó ïîð³âíþâàëè çà äîïîìîãîþ ³íäåêñà ×åêàíîâ- ñüêîãî-Ñ’ºðåíñåíà. Ðåçóëüòàòè òà îáãîâîðåííÿ Ó áè÷ê³â â çàòîö³ âèÿâëåíî 10 âèä³â ãåëüì³íò³â (òàáë. 1). Íàéïîøèðåí³ø³ òðåìàòîäè ðîäèíè Heterophyidae: Cryptocotyle concavum ³ C. lingua, à òàêîæ íåìàòîäà Dichelyne minutus ³ àêàíòîöåôàë Acanthocephaloides propinquus. Â³ëüíèé âîäîîáì³í íà â³äêðèòèõ ä³ëÿíêàõ ïðèáåðåææÿ ñïðèÿº î÷èùåííþ âîäè, òàêèì ÷èíîì ìåòàöåðêàð³¿ Cryptocotyle spp. òóò çóñòð³÷àëèñÿ ó â³äíîñíî íåâåëèê³é ê³ëüêîñò³ (ó á³ëüøîñò³ âèïàäêàõ äåê³ëüêà äåñÿòê³â íà ðèáó). Íà çàìêíóò³é ä³ëÿíö³ â ðàéîí³ 11 ñò. Â. Ôîíòàíó, äå ïðîâîäèòüñÿ ñêèäàííÿ äðåíàæíèõ âîä ç³ øòîëüí³ ¹ 7, çàðàæåí³ñòü áè÷êà êðóãëÿêà áóëà äîñèòü âèñîêîþ: âñ³ îñîáèíè çàðàæåí³ ìåòàöåðêàð³ÿìè C. concavum (MI = 276,0 ± 97,5; 54– 400 åêç.) ³ 80% — C. lingua (MI = 170,3 ± 78,0; 52–240 åêç.). Õàçÿÿìè ïàðòåí³ò öèõ òðåìàòîä âèñòóïàþòü ìîëþñêè ðîäó Hydrobia (Zander et al., 2000). Âåëèêà ê³ëüê³ñòü ìåòàöåðêàð³é ïîâ’ÿçàíà ç âåëèêîþ ÷èñåëüí³ñòþ öèõ ìîëþñê³â, ùî â ñâîþ ÷åðãó çàëåæèòü â³ä çàáðóäíåíîñò³ âîäè. Ïîêàçíèêè ³íäåêñó ðÿñíîñò³ çàðàæåíîñò³ ìåòàöåðêàð³ÿìè C. concavum, C. lin- gua ³ Pygidiopsis genata ó çàòîö³ íèæ÷³, í³æ ó Ïðè÷îðíîìîðñüêèõ ëèìàíàõ (òàáë. 1) (Kvach, 2001, 2002 a, b). Öå, ñêîð³ø çà âñå, âèêëèêàíî óðáàí³çîâàí³ñòþ ðàéîíó. Îñê³ëüêè âçäîâæ óñüîãî óçáåðåææÿ çàòîêè òà ïðèëåãëèõ ðàéîí³â ðîçòàøîâàí³ íàñåëåíí³ ïóíêòè (Îäåñà, Ëþñòäîðô, ²ëë³÷³âñüê, Þæíèé òà ³í.), òî ì³ñöÿ, ïðèäàòí³ äëÿ óòâîðåííÿ êîëîí³é ðèáî¿äíèõ ïòàõ³â (îñòàòî÷í³ õàçÿ¿ öèõ ãåëüì³íò³â), â³äñóòí³. Ó ðàéîí³ 11 ñò. Â. Ôîíòàíó ó áè÷êà êðóãëÿêà âèÿâëåíî ëè÷èíêó Raphidascaris sp., à òàêîæ äâ³ ëè÷èíêè — ó êèøå÷íèêó îäí³º¿ ãëîñè (Platichthyes flesus luscus, íåîïóáë³êîâàí³ äàí³), ùî ñêîð³ø çà âñå âèêëèêàíî õèæèì ñïîñîáîì æèòòÿ. Íàìè â³äçíà÷åíà òåíäåíö³ÿ äî çá³ëüøåííÿ ³íòåíñèâíîñò³ çàðàæåíîñò³ áè÷êà êðóãëÿêà íåìàòîäîþ D. minutus á³ëÿ Ïåðåñèïó â ïîð³âíÿíí³ ç ³íøèìè äîñë³äæå- íèìè ä³ëÿíêàìè çàòîêè. Öå ìîæå áóòè ïîâ’ÿçàíî ç òèì, ùî â öüîìó ì³ñö³ ïðîõî- 208 Þ. Â. Êâà÷ Ðèñ. 1. Ñõåìàòè÷íà ìàïà ðàéîíó äîñë³äæåííÿ. — ì³ñöÿ ëîâó ðèá. Fig. 1. Schematic map of the investigated area. — sampling sites. 209Ãåëüì³íòîôàóíà áè÷ê³â (Gobiidae)… Òàáëèö ÿ 1. Çàðàæåí³ñòü áè÷ê³â ãåëüì³íòàìè â Îäåñüê³é çàòîö³ T a b l e 1. Infestation of gobiids with helminths in the Gulf of Odessa TREMATODA Ðîäèíà Mono r ch i d a e Asymphylodora pontica Tschernyschenko P 7,6 – – – – – – MI 19,8 ± 20,6 – – – – – – IR 1–80 – – – – – – A 1,5 – – – – – – Ðîäèíà C r yp t o g on im i d a e Timoniella imbuti- forme (Molin) met. P 0,3 – – – – 2 ç 5 åêç. – MI 7 – – – – 5,5 ± 0,7 – IR 7 – – – – 5–6 – A 0,02 – – – – 0,8 – Ðîäèíà He t e r o ph y i d a e Cryptocotyle concavum (Creplin) met. P 25,2 5 ç 8 åêç. 39,8 100 60 4 ç 5 åêç. 66,7 MI 89,3 ± 134,5 14,6 ± 15,4 7,7 ± 4,3 13,1 ± 11,2 6,1 ± 8,9 1,8 ± 1,0 4,7 ± 9,0 IR 1–400 4–41 2–22 1–43 1–29 1–3 1–30 A 22,5 9,1 3,1 13,1 3,7 1,4 3,1 C. lingua (Creplin) met. P 23,3 5 ç 8 åêç. 50,6 9,1 46,7 4 ç 5 åêç. 26,7 MI 54,7 ± 91,0 6,6 ± 5,3 5,0 ± 3,5 10,0 ± 0,0 3,6 ± 1,3 2,8 ± 1,7 2,3 ± 1,3 IR 1–350 2–14 1–21 10 2–5 1–5 1–4 A 12,8 4,1 2,5 0,9 1,7 2,2 0,6 Pygidiopsis genata Looss met. P – – 12,0 – – – – MI – – 1,3 ± 0,7 – – – – IR – – 1 –3 – – – – A – – 0,2 – – – – NEMATODA Ðîäèíà An i s a k i d a e Raphidascaris sp. larva P 0,3 – – – – – – MI 1 – – – – – – IR 1 – – – – – – A 0,003 – – – – – – Ðîäèíà Cucu l l a n i d a e Dichelyne minutus (Rudolphi) P 19,4 1 ç 8 åêç. 13,3 36,4 13,3 3 ç 5 åêç. 20 MI 6,7 ± 9,2 3,0 ± 1,4 8,8 ± 14,3 1,1 ± 0,4 2,5 ± 2,1 1,3 ± 0,6 2,3 ± 2,3 IR 1–51 2–4 1–50 1–2 1–4 1–2 1–5 A 1,3 0,8 1,2 0,4 0,3 0,8 0,5 Ðîäèíà Acu a r i i d a e Streptocara crassicauda (Creplin) larvae P 0,3 3 ç 8 åêç. – 13,6 – – – MI 4 3,7 ± 2,3 – 1,7 ± 1,2 – – – IR 4 1–5 – 1–3 – – – A 0,01 1,4 – 0,2 – – – Âèä ãåëüì³íòà Ï îê àç í è ê N eo go bi us m el an os to m us N . ra ta n N . eu ry ce ph al us M es og ob iu s ba tr ac ho ce ph al us G ob iu s ni ge r Z os te ri se ss or op hi oc ep ha lu s P ro te ro rh in us m ar m or at us äèòü ñêèä âîäè ç Õàäæèáåéñüêîãî ëèìàíó, ÿêèé º âîäîéìîþ äëÿ íàêîïè÷åííÿ ñò³÷íèõ âîä ç³ ñòàíö³¿ á³îëîã³÷íîãî î÷èùåííÿ «Ï³âí³÷íà». ßê â³äîìî ç ë³òåðàòóðè, âåëèêà ê³ëüê³ñòü D. minutus º ïîêàçíèêîì îðãàí³÷íîãî çàáðóäíåííÿ (Sulgostowska, Styczyn´ska-Jurewicz, 1996). Ñêåëüíèé áè÷îê ìåøêàº ñåðåä îáðîñòàíü êàì³ííÿ, òîìó ïîøèðåíèé á³ëÿ ìèñó Ëàíæåðîí, äå ðîçòàøîâàí³ çäåá³ëüø êàì’ÿíèñò³ ´ðóíòè. Â ðàéîí³ Ïåðåñèïó âèÿâëåí³ ïîîäèíîê³ åêçåìïëÿðè ñêåëüíîãî áè÷êà íà êàì³ííÿõ ïðèáåðåæíî¿ çîíè. Ñïîñ³á æèòòÿ êàì’ÿíîãî áè÷êà ìåíø ïîâ’ÿçàíèé ç êàì³ííÿì, í³æ ó ñêåëüíîãî (Ñìèðíîâ, 1986), òîìó êàì’ÿíèé áè÷îê â³äçíà÷àâñÿ âçäîâæ óñüîãî ïðèáåðåææÿ, ó òîìó ÷èñë³ é íà ï³ùàíèõ ä³ëÿíêàõ. Âèäîâå ð³çíîìàí³òòÿ ãåëüì³íò³â áóëî ìåíøèì, í³æ ó ñêåëüíîãî áè÷êà, õî÷à çàðàæåí³ñòü ïàðàçèòàìè Cryptocotyle spp. áóëà á³ëüøîþ. Ïåðø³ äîñë³äæåííÿ ïàðàçèò³â ðèá Îäåñüêî¿ çàòîêè áóëè ïðîâåäåí³ À. Ñ. ×åð- íèøåíêîì ïðîòÿãîì 1940, 1941 ³ 1944 ðð. (×åðíûøåíêî, 1947, 1949, 1955). Ãåëüì³íòîôàóíà ðèá ñêëàäàëà 44 âèäè, 5 ç ÿêèõ âèÿâëåíî ó áè÷ê³â: Schistocephalus sp. pl., A. pontica, Contracaecum sp. l., D. minutus, T. exiguus. Òîä³ áóëà äîñë³äæåíà â³äíîñíî ìàëà ê³ëüê³ñòü áè÷ê³â (áè÷îê êðóãëÿê — 40 åêç., áè÷îê øèðìàí Neogobius syrman — 5 åêç., áè÷îê áàáêà N. fluviatilis — 1 åêç.) ç ðàéîíó Â. Ôîíòàíó, Ïåðåñèïó, Êðèæàí³âêè. Ó 1970 ð. ç’ÿâèëàñÿ ðîáîòà ç ãåëüì³íòîôàóíè áè÷ê³â Îäåñüêî¿ çàòîêè À. Ñ. ×åðíèøåíêî ³ Ã. À. Ñâåíöèöüêî¿ (1970), îäíàê ðîçïîä³ë ïàðàçèò³â ïî õàçÿÿõ, äîñë³äæåí³ âèäè ðèá, ì³ñöÿ ³ ïåð³îä ëîâó íå íàâîäÿòüñÿ. Â³ä- çíà÷åíà çàðàæåí³ñòü ëèñóíà ìàðìóðîâîãî Pomatoschistus marmoratus (Risso) òðåìà- òîäàìè Aphalloides coelomicola Dollfus et al. ³ Timoniella imbutiforme met., à òàêîæ ó ð³çíèõ âèä³â áè÷ê³â (âèäè íå âêàçàí³) áóëè âèÿâëåí³ Scolex pleuronectis Mu�ller, C. concavum met., P. genata met., Tetrarhynchobothrium sp. l., D. minutus. Çà äàíèìè ïîïåðåäí³õ äîñë³äæåíü, ó áè÷êà êðóãëÿêà áóëî â³äçíà÷åí³ ÷îòèðè âèäè ãåëüì³íò³â: A. pontica, Contracaecum sp. l., D. minutus, T. exiguus (×åðíûøåí- êî, 1947, 1949, 1955). ²íäåêñ ×åêàíîâñüêîãî-Ñ’ºðåíñåíà ó ïîð³âíÿíí³ ç íàøèìè äàíèìè ñêëàâ 46,2%. Óðàõîâóþ÷è ãåëüì³íòîôàóíó âñ³õ áè÷ê³â ³íäåêñ ×åêàíîâñü- êîãî-Ñ’ºðåíñåíà ñêëàâ 57,1%. 210 Þ. Â. Êâà÷ Çàê³í÷åííÿ òàáë. 1. Âèä ãåëüì³íòà Ï îê àç í è ê N eo go bi us m el an os to m us N . ra ta n N . eu ry ce ph al us M es og ob iu s ba tr ac ho ce ph al us G ob iu s ni ge r Z os te ri se ss or op hi oc ep ha lu s P ro te ro rh in us m ar m or at us Ïðèì ³ ò ê à. P — åêñòåíñèâí³ñòü, %; MI — ñåðåäíÿ ³íòåíñèâí³ñòü, M ± sd; IR — ³íòåíñèâí³ñòü, min–max; A — ðÿñí³ñòü. ACANTHOCEPHALA Ðîäèíà A rh y t hmac an t h i d a e Acanthocephaloides propinquus (Dujardin) P 3,3 1 ç 8 åêç. 1,2 4,5 93,3 2 ç 5 åêç. 20 MI 1,2 ± 0,4 1 1,0 ± 0,0 1 9,6 ± 6,5 4,0 ± 0,0 1,3 ± 0,6 IR 1–2 1 1 1 2–23 4 1–2 A 0,04 0,1 0,01 0,05 8,9 1,6 0,3 Ðîäèíà I l l i o s e n t i d a e Telosentis exiguus von Linstow P 0,6 – 3,6 – – 3 ç 5 åêç. – MI 1,0 ± 0,0 – 1,3 ± 0,6 – – 1,3 ± 0,6 – IR 1 – 1–2 – – 1–2 – A 0,01 – 0,05 – – 0,8 – Òàêèì ÷èíîì, íàìè ï³äòâåðäæåíî ³ñíóâàííÿ â çàòîö³ ï’ÿòè âèä³â ïàðàçèò³â áè÷ê³â. Ïðîòå íå âèÿâëåíî ëè÷èíêè öåñòîä Schistocephalus sp., S. pleuronectis, Te- trarhynchobothrium sp., òðåìàòîäà A. coelomicola ³ ëè÷èíêè íåìàòîä Contracaecum sp., ÿê³ â³äçíà÷àëèñÿ çà äàíèìè ïîïåðåäí³õ äîñë³äæåíü (×åðíûøåíêî, 1947, 1949, 1955; ×åðíûøåíêî, Ñâåíöèöêàÿ, 1970). Âïåðøå âèÿâëåíî â çàòîö³ 5 âèä³â ãåëüì³íò³â: òðåìàòîäà C. lingua met., íåìàòîäè Raphidascaris sp. l. ³ S. crassicauda l., àêàíòîöåôàë A. propinquus. Ðîáîòà âèêîíàíà çà ï³äòðèìêîþ Otto Kinne Foundation (OKF). Çåëèíñêèé È. Ï., Èëüþøèí Â. ß. Èçó÷åíèå îäåññêèõ îïîëçíåé â ñâÿçè ñî ñòðîèòåëüñòâîì ïðîòèâî- îïîëçíåâûõ ñîîðóæåíèé // Ãèäðîãåîëîãèÿ è èíæåíåðíàÿ ãåîëîãèÿ àðèäíîé çîíû ÑÑÑÐ : Ìà- òåðèàëû ñðåäíåàçèàòñêîãî ñîâåù. ïî âîïð. èçó÷. îïîëçíåé è áîðüáû ñ íèìè. — Äóøàíáå, 1968. — ¹ 12. — Ñ. 92–97. Êâà÷ Þ. Â. Çàðàæåííîñòü áû÷êà-êðóãëÿêà Neogobius melanostomus (Pallas) è áû÷êà-ðûæèêà N. cepha- larges (Pallas) èç Îäåññêîãî çàëèâà ×åðíîãî ìîðÿ íåìàòîäàìè Cucullanellus minutus (Rud.) // Ýêîëîãè÷åñêàÿ áåçîïàñíîñòü ïðèáðåæíîé è øåëüôîâîé çîí è êîìïëåêñíîå èñïîëüçîâàíèå ðåñóðñîâ øåëüôà / Â. À. Èâàíîâ è äð. — Ñåâàñòîïîëü, 2000 à. — Ñ. 458–461. Êâà÷ Þ. Â. Çàðàæåííîñòü áû÷êîâûõ ðûá (Gobiidae) íåìàòîäàìè Cucullanellus minutus (Nematoda, Cucullanidae) â âîäîåìàõ Ñåâåðî-Çàïàäíîãî Ïðè÷åðíîìîðüÿ // Ýêîë. ìîðÿ. — 2000 á. — Âûï. 52. — Ñ. 31–33. Êâà÷ Þ. Ñó÷àñí³ äàí³ ùîäî óðàæåíîñò³ ðèá ðîäèíè Gobiidae Îäåñüêî¿ çàòîêè ³ Õàäæèáåéñüêîãî ëè- ìàíó ÿê ³íäèêàòîð åêîëîã³÷íîãî ñòàíó ñåðåäîâèùà // Íàóê. â³ñí. ÓêðÄËÒÓ. — Ëüâ³â, 2001. — Âèï. 11.1. — Ñ. 35–39. Ñìèðíîâ À. È. Îêóíåîáðàçíûå (áû÷êîâûå), ñêîðïåíîîáðàçíûå, êàìáàëîîáðàçíûå, ïðèñîñêîîáðàçíûå, óäèëüùèêîîáðàçíûå. — Êèåâ : Íàóê. äóìêà, 1986. — 320 ñ. — (Ôàóíà Óêðàèíû; Ò. 8, âûï. 5). ×åðíûøåíêî À. Ñ. Ìàòåðèàëû ïî ïàðàçèòîôàóíå ðûá Îäåññêîãî çàëèâà : Äèññ. ... êàíä. áèîë. íàóê. — Îäåññà, 1947. — 223 ñ. ×åðíûøåíêî À. Íîâûå ãåëüìèíòû ðûá ×åðíîãî ìîðÿ // Ïð. Îäåñüê. óí-òó. Ñåð. Á³îë. — 1949. — 4, ¹ 57. — Ñ. 79–91. ×åðíûøåíêî À. Ñ. Ìàòåðèàëû ïî ïàðàçèòîôàóíå ðûá Îäåññêîãî çàëèâà // Òð. Îäåñ. óí-òà. Ñåð. Áèîë. — 1955. — 145, ¹ 7. — Ñ. 211–222. ×åðíûøåíêî À. Ñ., Ñâåíöèöêàÿ Ã. À. Ñðàâíèòåëüíî-ýêîëîãè÷åñêàÿ õàðàêòåðèñòèêà ãåëüìèíòîôàóíû áû÷êîâ (ñåì. Gobiidae) ëèìàíîâ Ñåâåðî-Çàïàäíîãî Ïðè÷åðíîìîðüÿ è Îäåññêîãî çàëèâà // Âîïðîñû ìîðñêîé ïàðàçèòîëîãè : Ìàòåðèàëû I Ñèìï. ïî ïàðàçèòàì è áîëåçíÿì ìîðñêèõ æèâîòíûõ. — Êèåâ, 1970. — Ñ. 135–137. Bush A. O., Lafferty K. D., Lotz J. M., Shostak A. W. Parasitology meets ecology on its own terms: Margolis et al. revisited // J. Parasitol. — 1997. — 83. — P. 575–583. Kvach Yu. Helminthes of gobies from the Tuzly’s Lagoons (the North-Western part of the Black Sea) // Oceanol. Studies. — 2001. — 30, N 3–4. — P. 103–113. Kvach Yu. Helminthes of goby fish of the Hryhoryivsky Estuary // Vestn. Zoologii. — 2002 a. — 36, N 3. — P. 71–76. Kvach Yu. The helminthes parasitising gobies and other fishes in the Budaksky Lagoon (Black Sea, Ukraine) // Oceanol. Studies. — 2002 b. — 31, N 1–2. — P. 59–65. Sulgostowska T., Styczyn´ska-Jurewicz E. Internal helminth parasites of the flounder, Platichthys flesus L., as tags of pollution in the Gulf of Gdan´sk, Southern Baltic Sea // Crangon : Proc. 2nd Intern. Estuary Symp. (Gdan´sk, October 18–22, 1993). — Gdynia, 1996. — N 1. — P. 211–220. Zander C. D., Reimer L. W., Barz K. et al. Parasites communities of the Salzhaff (Northwest Mecklenburg, Baltic Sea) II. Guide communities, with special regard to snails, benthic crustaceans, and small-sized fishes // Parasitol. Res. — 2000. — 86. — P. 359–372. 211Ãåëüì³íòîôàóíà áè÷ê³â (Gobiidae)…

Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря

Репозитарії

Схожі ресурси