Залізні вироби з Рухотина

Подано результати технологічних досліджень колекції залізних виробів з поселення VIII—X ст. Рухотин у Чернівецькій обл.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Недопако, Д.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2009
Schriftenreihe:	Археологія
Schlagworte:	До історії стародавнього виробництва
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65366
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Залізні вироби з Рухотина / Д.П. Недопако // Археологія. — 2009. — № 4. — С. 68-75. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-65366
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-653662014-06-25T03:01:23Z Залізні вироби з Рухотина Недопако, Д.П. До історії стародавнього виробництва Подано результати технологічних досліджень колекції залізних виробів з поселення VIII—X ст. Рухотин у Чернівецькій обл. В статье приведены результати технологических исследований коллекции железных изделий из поселения VIII-X вв. Рухотин в Черновицкой области. Установлено, что для изготовления железных изделий различного назначения чаще всего использовали железо и сталь. Для упрочнения изделий применяли технологии цементации и термообработки. Однако не обнаружено использование технологий наварки и трехслойного пакета, зафиксированных на соседнем синхронном памятнике Рашков I. The article presents the results of technological research of a set of ironware from the 8 th c. through the 10 th c. settlement Rukhotyn in Chernivtsi Oblast. It is determined that iron and steel were most often used as a material for production ironware of various purposes. Technologies of cementation and thermal treatment were implemented to strengthen the production. However, the use of technologies of founding and tetrahedral sheets sandwiching known on the neighbouring and synchronous site Rashkiv I are not traced. 2009 Article Залізні вироби з Рухотина / Д.П. Недопако // Археологія. — 2009. — № 4. — С. 68-75. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65366 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва
spellingShingle	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Недопако, Д.П. Залізні вироби з Рухотина Археологія
description	Подано результати технологічних досліджень колекції залізних виробів з поселення VIII—X ст. Рухотин у Чернівецькій обл.
format	Article
author	Недопако, Д.П.
author_facet	Недопако, Д.П.
author_sort	Недопако, Д.П.
title	Залізні вироби з Рухотина
title_short	Залізні вироби з Рухотина
title_full	Залізні вироби з Рухотина
title_fullStr	Залізні вироби з Рухотина
title_full_unstemmed	Залізні вироби з Рухотина
title_sort	залізні вироби з рухотина
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2009
topic_facet	До історії стародавнього виробництва
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65366
citation_txt	Залізні вироби з Рухотина / Д.П. Недопако // Археологія. — 2009. — № 4. — С. 68-75. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT nedopakodp zalíznívirobizruhotina
first_indexed	2025-07-05T15:52:40Z
last_indexed	2025-07-05T15:52:40Z
_version_	1836822834488279040
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 468 © Д.П. НЕДОПАКО, 2009 натуральная сода + известь), часть – по ближневосточным рецептам (песок + зола солончаковых растений). Это значит, что на северные берега Черного моря подобные изделия поступали из различных регионов Империи. По- следние открытия остатков стеклоделия в городах Северного Понта свидетельствуют, что часть палочек могла из- готавливаться на месте из привозных полуфабрикатов. Анализ условий находок стеклянных палочек в вероятных могилах «жриц» совместно с сосудами для хранения жидкостей и масел, показал, что они, очевидно, являлись составной частью парфюмерных наборов и одновременно служили инсигниями служительниц Великих богинь. A.S. Ostroverkhov GLASS PERFUME STICKS OF THE ROMAN PERIOD The article presents comprehensive characteristics of the glass «sticks» of the Roman period, based on the materials from the Odesa Archaeological Museum and the State Hermitage, most of which were found at the Ancient cities of the north coast of the Back Sea. The collection includes both the items that have analogies on the territory of the Eastern and Western provinces of the Roman Empire, and unique objects. Judging from the data on chemical mixture, some glasses were made in the Mediterranean school traditions of glassmaking and others in the Near East traditions. That means that such products were delivered from the various regions of the Roman Empire. The recent finds of the remains of glassmaking in the cities of the North Pontus evidence that some sticks could be made here of imported half-made products. The analyses of circumstances of the finds of glass sticks in the likely «priestesses’ tombs» together with the pots for storing liquids and oils showed that they evidently were elements of perfume sets and at the same time insignia of priestesses of the Great goddesses. ЗАЛІЗНІ ВИРОБИ З РУХОТИНА Д.П. Недопако Подано результати технологічних досліджень колекції залізних виробів з поселення VIII—X ст. Рухотин у Чернівецькій обл. К л ю ч о в і с л о в а: східні слов’яни, поселення, технологія виготовлення залізних речей У VIII—IX ст. на зміну підсічній системі земле- робства у східних слов’ян приходить більш про- дуктивна парова система обробітку землі. В цей час різко зростає кількість поселень у так зва- них гніздах-общинах. Якщо у VI—VII ст. в таких осередках налічувалось одне-два поселення, то у VIII—X ст. на деяких кількість їх сягає 7—11. Од- ним з таких гнізд-поселень типу Луки Райковець- кої є Рухотин у Чернівецькій обл. У VI—VII ст. тут було тільки одне поселення, а у VIII—X ст. їх налі- чувалось уже 11 (Тимощук 1990, с. 86—87). Замчище-городище Рухотин розташоване на мисі у північній частині однойменного села. Центральна площа городища має розміри 220 × 170 м і обмежена валом, з напільного боку про- ходять ще три вали. На його території та на су- сідніх пагорбах розміщуються слов’янські по- селення IХ ст., поруч з селом — скіфське го- родище, поселення черняхівської культури та XII—XIII ст. (Винокур і ін. 1984, с. 166—167; Тимощук 1990, с. 174—175). Колекція залізних виробів з Рухотина налі- чує 245 одиниць речей різних категорій досить доброї збереженості. Серед знахідок слід виді- лити групу наконечників стріл (понад 80 екз. різних типів). Склад колекції такий. Ножі — 46 екз. різної збереженості. Здебіль- шого вістря леза знищено корозією, а саме тут проявляються технологічні особливості предме- тів. Для структурних досліджень відібрано 19 екз. Переважно це цілі ножі, але є декілька фрагмен- тів лез з доброю збереженістю вістря. Усі ножі з прямою спинкою, на жодному цілому екземпля- рі немає отворів для прикріплення руків’я, тож їх вставляли в дерев’яні чи кістяні колодки. Наконечники стріл — 88 екз. вістер різ- них типів. Переважають пласкі листкоподіб- ні — 48 екз., серед них п’ять втульчастих. По- вністю вцілів 41 наконечник. 16 мають широ- ке лезо. Максимальна довжина вістер 125 мм, мінімальна — 65 мм. Для технологічних дослі- джень відібрано 36 екз. Зразки відбиралися з пера вістря. Результати аналізів наконечників стріл буде подано в окремій статті. ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4 69 Шила — 11 екз. Вони квадратні в перетині із згладженими ребрами, одне шило має окру- глу форму. Слід зауважити, що деякі екземпля- ри можна розглядати і як залишки вістер стріл, знищені корозією. Крім перерахованих предметів, також вивче- но чотири невеликі мотички, дві коси, нараль- ник, два великі тесла, довге зубило із розклепа- ною ударною частиною та невелике ковадло з шипом для фіксації на дерев’яній основі. Технологічні дослідження проводились за прийнятою для археологічного заліза методи- кою, яка неодноразово описувалась в роботах, присвячених вивченню стародавніх технологій обробки заліза. Результати аналізів Ножі (рис. 1). Серед досліджених ножів ви- діляється ніж ан. 1228. Він має довге вузьке лезо прямокутного перетину без заточеного вістря, на ребрі та пласкому боці видно насічки. Скла- дається враження, що спочатку виріб форму- вався як ніж, але потім його доробили як напи- лок, нанісши насічку. Взяти зразок з леза не вдалося, оскільки воно дуже тверде. Проба «на іскру» показала значний вміст вуглецю, проба напилком виявила дуже високу твердість по всій поверхні леза. Для ана- лізу взято зразок із держака, де твердість дозво- лила це зробити. Метал зразка середньої чисто- ти, структура перлітна з вмістом вуглецю 0,7 % та мікротвердістю 322—351 кг/мм2. Отже, можна припустити, що ніж-напилок виготовлено з вуглецевої сталі досить висо- кої якості, робоча частина загартована в хо- лодній воді, що й спричинило дуже високу твердість. Ан. 1229. При зовнішньому огляді ножа з’ясувалося, що його держак сформовано шля- хом «загортання» одного краю на основу. Але загорнутий край не був приварений до основи. Від леза вдалося взяти невеличкий зразок, тому що воно дуже тверде. Висока твердість зафіксо- вана по всій поверхні леза (проба напилком). Метал чистий, має окремі точкові включення. Структура дрібногольчастого мартенситу з мі- кротвердістю 1000 кг/мм2. Ніж виготовлено з високовуг лецевої сталевої заготовки або нас- крізь цементованої залізної заготовки з наступ- ним сухим гартуванням. Ан. 1230. Метал середньої чистоти. Струк- тура на спинці феритна з мікротвердістю 151 кг/мм2. На вістрі структура дрібнозернис- того ферито-перліту з нерівномірним розподі- лом вуглецю. Вміст його становить 0,6 %, мі- кротвердість 254 кг/мм2. Ніж виготовлено з не- якісно цементованої заготовки. Ан. 1231. Метал дуже засмічений неметале- вими включеннями. Структура суто феритна з мікротвердістю 170—181 кг/мм2. Ніж виготов- лено з кричного заліза низької якості. Ан. 1232. Лезо ножа розшарувалось. Метал чистий, має феритну структуру з мікротвердістю 143—221 кг/мм2. Лезо сформовано шляхом скла- дання навпіл залізної заготовки високої якості. Ан. 1281. Фрагмент леза — дуже невираз- ний, має клиноподібну форму. Метал невисо- кої якості, має структуру різнозернистого фе- риту з мікротвердістю 135—170 кг/мм2. Ніж ви- готовлено з низькоякісної залізної заготовки. Ан. 1282. Метал чистий, має поодинокі точ- кові включення. Основна структура ферито- перлітна з вмістом вуглецю 0,5—0,6 % та мі- кротвердістю 254 кг/мм2. На лезі структура дрібногольчастого відпущеного мартенситу з мікротвердістю 464 кг/мм2. Ніж виготовлено з якісної сталевої заготовки з наступним гарту- ванням та низьким відпуском вістря леза. Ан. 1289. Лезо ножа. Метал середньої чи- стоти. Структура практично перлітна з мікро- твердістю 221—274 кг/мм2. Ніж виготовлено з високовуглецевої сталі середньої якості. Ан. 1290. Метал середньої чистоти. Структу- ра леза на одному боці має феритну структуру з мікротвердістю 206 кг/мм2, на протилежно- му — ферито-перлітну структуру з мікротвер- дістю 254 кг/мм2. Ніж воготовлено з кричного заліза середньої якості з наступною однобіч- ною цементацією. Ан. 1291. Метал дуже чистий, має мартен- ситну структуру з мікротвердістю 724 кг/мм2. Ніж виготовлено з якісної сталевої заготовки з наступним гартуванням. Ан. 1292. Метал містить багато включень різної форми. Структура феритна з мікротвер- дістю 181 кг/мм2. Ніж відковано з кричної за- готовки поганої якості. Ан. 1293. Метал чистий, має поодинокі точ- кові включення. Структура ферито-перлітна з вмістом вуглецю 0,4—0,6 % та мікротвердістю 252 кг/мм2. Ніж викувано з якісної вуглецевої сталі. Ан. 1295. Невеликий фрагмент леза. Метал середньої чистоти, мікроструктура відпуще- ного мартенситу з мікротвердістю 572 кг/мм2. Лезо виготовлено зі сталі середньої якості з на- ступним гартуванням та низьким відпуском. Ан. 1296. Фрагмент леза. Метал брудний, має значну кількість точкових та витягнутих ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 470 Рис. 1. Технологічні схеми залізних виробів з Рухотина (ножі та шила) включень. Структура феритна з мікротвердіс- тю 143—221 кг/мм2. Ніж виготовлено з крич- ного заліза низької якості. Ан. 1297. Фрагмент леза. Метал чистий, дуже твердий. Структура має сорбітний харак- тер з мікротвердістю 464—572 кг/мм2. Ніж ви- готовлено з якісної сталевої заготовки з на- ступним гартуванням та низьким відпуском. Ан. 1298. Багато точкових та витягнутих включень. Основна структура феритна з мі- ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4 71 кротвердістю 221 кг/мм2. З одного боку не- значна смуга ферито-перліту з мікротвердістю 274 кг/мм2. Ніж виготовлено з кричної заго- товки низької якості з наступною однобічною цементацією. Ан. 1299. Метал дуже брудний. Основна структура феритна, мікротвердість 193 кг/мм2. На вістрі дрібнозерниста ферито-перлітна структура, в якій кількість вуглецю зменшу- ється від вістря до фериту на спинці. Ніж від- ковано з неякісної кричної заготовки з наступ- ною цемeнтацією леза. Ан. 1300. Метал чистий. Структура ферито- перлітна, вміст вуглецю збільшується від спин- ки до вістря. Мікротвердість вістря складає 421 кг/мм2. Ніж виготовлено з якісної залізної заготовки з наступною цементацією, гартуван- ням та низьким відпуском вістря. Ан. 1307. Метал чистий. Структура смугас- та, смуги фериту з мікротвердістю 181 кг/мм2 чергуються зі смугами ферито-перліту з мікро- твердістю 322 кг/мм2. Ніж виготовлено з нерів- номірно навуглецьованої сталі високої якості. Сільськогосподарські знаряддя (рис. 2). До- сліджено дві мотички, косу та носик коси. Ан. 1294. Мотичка. Метал середньої чисто- ти, має структуру нерівномірно навуглецьованої сталі з мікротвердістю 221—322 кг/мм2. Струк- тура має сліди перегрівання. Мотичка виготов- лена з нерівномірно навуглецьованої сталі. Ан. 1304. Мотичка. Метал середньої чисто- ти, має структуру ферито-перліту, вміст вуглецю змінюється від 0,6 % на вістрі до 0,3 % в глиби- ні зразка. Мікротвердість коливається в межах 206—252 кг/мм2. Знаряддя викуване з кричного заліза з наступною цементацією леза. Ан. 1305. Коса. На торці коси чітко вид- но розшарування по зварному шву. Метал міс- тить багато точкових та витягнутих включень. Структура переважно феритна з мікротвердістю 254 кг/мм2. На одній бічній поверхні є залиш- ки ферито-перлітного шару з мікротвердістю 351 кг/мм2. Коса виготовлена шляхом складан- ня навпіл залізної штаби для одержання необ- хідного об’єму металу, якість зварювання пога- на, лезо піддано однобічній цементації. Ан. 1305. Фрагмент носика коси. Метал се- редньої чистоти. З одного боку структура фе- ритна з мікротвердістю 206 кг/мм2, з іншого — ферито-перлітна з мікротвердістю 351 кг/мм2, вміст вуглецю зменшується вглиб зразка. Коса виготовлена з кричного заліза середньої якості з наступною однобічною цементацією. Інструменти. Досліджено п’ять зразків — із зубила, трьох тесел та ножиць. Ан. 1233. Зубило. На зрізі чітко видно три шари металу, а також розшарування. В металі багато включень. Структура має характер плас- тинчастого перліту з вмістом вуглецю в межах 0,4—0,6 %. Зубило відковано з середньовугле- цевої сталі. Ан. 1301. Ножиці. Метал середньої чисто ти. В центрі зразка перлітна смуга, яка виходить на вістря леза. Мікротвердість цієї смуги тут стано- вить 221—274 кг/мм2, на вістрі — 421 кг/мм2. З двох боків зразка є зневуглецьовані смуги. Но- жиці виготовлені з нерівномірно навуглецьо- ваної сталі, вістря ножиць термооброблено — гартування та відпуск. Ан. 1284. Тесло. Метал має багато немета- левих включень. Структура переважно ферит- на з мікротвердістю 181 кг/мм2. З одного боку є перлітна смуга з мікротвердістю 254 кг/мм2. Виріб виготовлено з неякісного кричного залі- за з наступною однобічною цементацією. Ан. 1302. Тесло. Після реставрації на одній бічній поверхні виявився поперечний шов, який проходить через усе лезо. В металі багато вклю- чень. Структура ферито-перлітна з нерівно- мірним розподілом вуглецю та мікротвердістю 181—221 кг/мм2. Лезо тесла сформовано шляхом загортання заготовки на основу. Інструмент від- ковано з нерівномірно навуглецьованої сталі. Ан. 1303. Тесло. Метал досить чистий, має по- одинокі точкові включення. Структура ферито- перліту та перліту, максимальний вміст вуглецю становить 0,7 % на вістрі леза. Мікротвердість на вістрі 274 кг/мм2, біля спинки — 254 кг/мм2. Ви- ріб викувано з кричного заліза високої якості з наступною цементацією вістря леза. Шила (рис. 1). Досліджено 9 екз. шил та проколок. Ан. 1235. Шило. Метал середньої чистоти. Основна структура феритна з мікротвердістю 206 кг/мм2. На одному боці зразка є перлітна зона з вмістом вуглецю 0,2 % . У цій зоні є сліди перегрівання. Шило викувано з кричного залі- за середньої якості, навуглецьована зона утво- рилась випадково. Ан. 1236. Шило. В металі багато неметале- вих включень. Структура феритна з мікротвер- дістю 221 кг/мм2. При вирізці зразка метал роз- шарувався на дві частини. Виріб виготовлено з кричного заліза низької якості, можливе засто- сування технології пакетування для одержання необхідного об’єму металу. Ан. 1237. Шило. Метал чистий, має пооди- нокі точкові включення. Структура феритна з мікротвердістю 181 кг/мм2. З двох протилеж- них сторін зразка є навуглецьовані зони з ви- ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 472 Рис. 2. Технологічні схеми залізних виробів з Рухотина (сільськогосподарські знаряддя та ножиці) соким вмістом вуглецю (0,7 %) та мікротвер- дістю 274 кг/мм2. Інструмент викувано з крич- ного заліза високої якості, можлива випадкова цементація. Ан. 1238. Шило. Метал чистий. Структу- ра дис персного мартенситу з мікротвердістю 724 кг/мм2. Виготовлено з якісної вуглецевої сталі з наступним гартуванням. Ан. 1239. Шило. Метал середньої чисто- ти. Структура феритна з мікротвердістю 170— 181 кг/мм2. Виготовлено з кричної заготовки середньої якості. Ан. 1240. Шило. Метал чистий, має пооди- нокі точкові включення. Структура феритна з мікротвердістю 181—203 кг/мм2. Виготовлено з кричного заліза високої якості. Ан. 1241. Метал середньої чистоти. Зразок поділено на три частини двома зварними шва- ми. Структура ферито-перлітна з вмістом вуг- лецю 0,2 %. Шило викувано з маловуглецевої сталі із застосуванням технології пакетування. Ан. 1278. Проколка. Метал середньої чи- стоти. Структура ферито-перлітна, на краях зразка вміст вуглецю складає 0,6 %, до центра зменшується майже до стану фериту. Мікро- твердість перліту становить 221 кг/м2. Про- колка виготовлена з кричної заготовки серед- ньої якості з наступною майже наскрізною це- ментацією. Ан. 1279. Шило. Має багато точкових вклю- чень. Дрібнозерниста структура складається з феритної зони з мікротвердістю 181 кг/мм2 та перлітної зони з мікротвердістю 206 кг/мм2. Виріб викувано з кричного заліза низької якос- ті з наступною однобічною цементацією. Підсумки технологічних досліджень Ножі. За вмістом шлакових включень вісім ножів мають досить високий показник — вони містять дуже мало включень. П’ять ножів із се- редньою кількістю шлаків, ще п’ять мають до- сить багато включень. Отже, за цим показни- ком матеріал ножів доволі якісний. З кричного заліза без подальшої зміцню- вальної обробки відковано шість ножів, зі сталі ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4 73 одержання необхідного об’єму металу засто- совували технологію складання заготовки нав- піл (тесло ан. 1302), зубило ан. 1233 виготов- лено з пакетованої заготовки. У тесла ан. 1284 лезо піддано однобічній цементації, а у тес- ла ан. 1303 цементовано вістря леза. Ножиці ан. 1301 виготовлені з нерівномірно навугле- цьованої заготовки і, можливо, були загарто- вані та відпущені. Жоден з інструментів не ви- роблений із заліза без подальшої зміцнюваль- ної технології. За вмістом шлакових включень метал не досить якісний. Отже, досліджені інструменти виготовлені із застосуванням простих технологій, викорис- тання сталі та цементації забезпечувало опти- мальні технологічні якості. Шила. За вмістом неметалевих включень, шила виготовлялись з досить якісного матері- алу. З кричного заліза відковано чотири шила, одне з них — з пакетованої заготовки. Зі сталі виготовлено два шила, причому од- не з них загартоване і має високу твердість (ан. 1238), а ще одне (ан. 1241) має сліди паке- тування. У трьох випадках (ан. 1237, 1278, 1279) для зміцнення виробів застосували технологію цементації. На основі одержаних результатів можна ска- зати, що ковалі з Рухотина мали достатню кіль- кість металу. Досить рідко використовували па- кетовані заготовки, при виготовленні великих предметів застосовували технологію згинання заготовки напіл. Для підвищення робочих ха- рактеристик вироби піддавали термообробці та цементації, іноді після цементації проводили термообробку. При виготовленні сільськогосподарських зна- рядь та інструментів завжди використовували сталь та зміцнювальні технології, в жодному ви- падку не застосовували кричне залізо без подаль- шого його зміцнення. Різноманітність техноло- гій виготовлення шил може свідчити про їхнє призначення для роботи з різними матеріалами. Слід відзначити, що рівень температур при ко- вальській обробці був оптимальним. У жодному випадку не виявлено слідів перегрівання металу. Якщо підвести загальні підсумки технологіч- ного дослідження колекції з Рухотина, картина буде такою. По 13 предметів мають значну та се- редню кількість шлакових включень, 12 містять мало включень. Найчастіше для виготовлен- ня предметів використовували кричне залізо без будь-якої зміцнювальної обробки — 12 екз. (31,5 %), зі сталі з різним вмістом вуглецю ви- творено дев’ять предметів (23,6 %). 10 виробів виготовлено із застосуванням технології цемен- з різним вмістом вуглецю виготовлено дев’ять. Серед них вирізняється ніж-напилок (ан. 1228). Можливу технологію виготовлення цього ін- струмента викладено в аналітичній частині. З дев’яти сталевих ножів шість піддано термо- обробці в різних варіантах. Крім ножа-напилка, привертає увагу ніж ан. 1229, який має дуже ви- соку твердість — 1000 кг/мм2. Можливо, цей ніж після гартування у холодній воді підлягав відпус- ку, але з якихось причин остання операція не про- водилась. Ніж ан. 1291 теж було піддано гартуван- ню, але в цьому випадку середовище для гарту- вання було м’яким. У ножа ан. 1282 гартуванню та відпуску піддавалося тільки вістря леза. Для зміцнення у чотирьох випадках вико- ристали цементацію. У двох з них однобічна цементація (ан. 1290, 1298), в одному цементу- валось вістря леза (ан. 1299), а ще у одного но- жа — вістря леза з подальшою термообробкою: гартування та відпуск (ан. 1300). Жодного разу використання технології паке- тування не виявлено, але у ножа ан. 1229 держак виготовлено шляхом загинання одного краю за- готовки на основу. Ця операція не була заверше- на, загнута частина не приварена до основи. Отже, ножі виготовляли з кричного заліза та сталі різної якості. Кількість суцільнозаліз- них та суцільносталевих без термообробки но- жів майже однакова — п’ять та чотири відпо- відно. Для підвищення якості ножів викорис- товували термообробку та цементацію. В.Д. Гопак дослідив значну колекцію за- лізних виробів з пам’яток Дніпровсько-Дніс- тровського межиріччя останньої чверті I тис. (Гопак 1976). Серед досліджених 32 ножів тут переважають суцільносталеві — 10 екз., вісім з них термооброблені. З кричного заліза відкова- но дев’ять ножів. З так званого пакетного мета- лу (зварювання вузьких смуг заліза та сталі) ви- готовлено вісім, у двох випадках виявлено нава- рювання сталевого леза на залізну основу. Таким чином, при виготовленні ножів з Ру- хотина використовували простіші матеріали і технологічні засоби. Сільськогосподарські знаряддя. Коса та фраг - мент коси виготовлені за технологією однобіч- ної цементації. У цілої коси для отримання не- обхідного об’єму металу було застосовано тех- нологію згинання заготовки навпіл. Дві мотички викувані зі сталі. В жодному випадку не використано термообробку, за вміс- том шлакових включень вихідний матеріал не досить якісний. Інструменти. При виготовленні інстру- ментів використовували різні технології. Для ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 474 Таблиця. Залізні вироби та технологія їх виготовлення Ана- ліз № Предмет Неметалеві включення Ферит Перліт Технологія 1228 Ніж (напилок) Середня кількість 0,6—0,7 % (руків’я), 351—322 Високовуглецева сталь, робоча частина загартована 1229 Ніж Мало 1000 Вуглецева сталь, гартування 1230 Ніж Середня 151—181 254—274 Середньовуглецева сталь 1231 Ніж Багато 170—181 Кричне залізо 1232 Ніж Мало 143—221 Кричне залізо 1281 Ніж фрагм-й Багато 135—170 Кричне залізо 1282 Ніж Мало 0,6 %, 254—464 Сталь, гартування вістря 1289 Ніж, лезо Середня 0,7—0,8 % 221—274 Високовуглецева сталь 1290 Ніж Середня 206—254 542 Однобічна цементація 1291 Ніж Мало 572—724 Сталь, гартування 1292 Ніж Багато 181 Кричне залізо 1293 Ніж Мало 0,4—0,5 % 254 Середньовуглецева сталь 1295 Ніж фрагм-й Середня 572 М’яке гартування, сталь 1296 Ніж фрагм-й Багато 143—221 Кричне залізо 1297 Ніж фрагм-й Мало 464—572 Сталь, гартування, відпуск 1298 Ніж фрагм-й Багато 221 274 Кричне залізо, однобічна цемен тація 1299 Ніж фрагм-й Багато 193 274—351 Цементація вістря леза 1300 Ніж Мало 193 421 Цементація вістря, гартування, відпуск 1307 Ніж Мало 181 322, 0,7 % Вуглецева сталь 1306 Коса фрагм-на Середня 206 351 Цементація одбічна 1294 Мотичка Середня 221 322 Нерівномірно навуглецьована сталь 1304 Мотичка Середня 206 254 Середньовуглецева сталь 1305 Коса Багато 251 351 Згинання заготовки навпіл,однобічна цементація 1233 Зубило Багато 351 Сталь, пакетована заготовка 1234 Шпора Багато 151—181 Кричне залізо 1284 Тесло Багато 181 254 Однобічна цементація леза 1301 Ножиці Середня 221 274—421 Нерівномірно навуглецьована заготовка, прискорене охолодження 1302 Тесло Багато 181 221 0,6—0,7 % Складання сталевої заготовки навпіл 1303 Тесло Мало 254—274 Цементація вістря 1235 Шило Середня 206 Кричне залізо 1236 Шило Багато 221 Кричне залізо, пакет 1237 Шило Мало 181 274 Кричне залізо, цементація 1238 Шило Мало 724 Сталь, гартування 1239 Шило Середня 170—181 Кричне залізо 1240 Шило Мало 181—203 Кричне залізо 1241 Шило Середня 203 Маловуглецева сталь, пакетування 1278 Шило Середня 221 Кричне залізо, наскрізна цементація 1279 Шило Багато 181 206 Кричне залізо, однобічна цементація тації (26,3 %). В одному випадку цементація по- єднувалася з наступною термообробкою. Рухотинські ковалі мали достатню кіль- кість заліза, пакетування визначено у трьох випадках: при виготовленні металоємких ви- робів — коси (ан. 1302, 1305) та невеликого зубила. Коси виготовлено за досить пошире- ною для цієї категорії речей технологією зги- нання навпіл залізної штаби, зубило зварене з трьох сталевих штаб. Матеріали слов’янських пам’яток останньої чверті I тис. досліджувались і раніш. Г.О. Воз- несенська вивчила велику колекцію заліз- них предметів з розкопок городища ромен- ської культури Горналь у Курській обл. (Воз- несенская 1979). Встановлено, що порівняно з матеріалами третьої чверті I тис. зменшила- ся кількість виробів, виготовлених з найбільш доступної та дешевої сировини — заліза та сир- цевої сталі. Натомість зросла роль цементації у різних варіантах, а також зварювання заліза та сталі в одному предметі, з’явилися вироби, ви- готовлені за технологією тришарового клин- ка. Г.О. Вознесенська також дослідила колек- ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4 75 цію залізних виробів з поселення кінця VII — початку IX ст. Рашків I 1. Воно розташоване на відстані приблизно 10 км від поселення Рухо- тин, тому порівняння технологій є доречним. Як видно з результатів металографічного аналізу, ковалі з Рашкова здебільшого вико- ристовували звичайне кричне залізо, значно рідше сталь. Для зміцнення виробів застосо- вували технологію цементації та термообробки сталевих та цементованих виробів. Досить час- то використовували технологію наварювання сталевого леза на залізну основу. Порівнюючи технологію виготовлення за- лізних виробів з Рашкова I та Рухотина, дохо- димо висновку, що на обох пам’ятках існував практично однаковий набір технологій за ви- нятком технології наварювання сталевих лез, яка відсутня в Рухотині. В колекції з Рухотина якість металу за вмістом неметалевих включень вища, ніж у Рашкові. Переважання заліза та ста- лі у виробах з пам’яток типу Луки Райковецької показала Г.О. Вознесенська, підсумовуючи тех- нологічні дослідження 90 предметів, одночас- 1 Результати дослідження не опубліковані, висловлюю щиру подяку Г.О. Вознесенській за надання цих ма- теріалів для порівняльного аналізу. но констатуючи оволодіння ковалями такими складними технологіями, як цілеспрямоване пакетування та наварювання сталевих лез (Воз- несенська, Недопако, Паньков 1996, с. 60). Питання про сировинну базу ковальської продукції з Рухотина не викликає жодних труднощів. Крім того, що природне середови- ще навколо поселення сприяло видобутку за- ліза, слід враховувати наявність значного ви- робничого центру на Добринівському горо- дищі (Тимощук 1976, с. 110—116). Масштаби виробництва заліза на цьому центрі перевищу- вали потреби місцевого населення, і залізо та вироби з нього могли постачати і на сусідні по- селення. До того ж на багатьох поселеннях на- вколо Добринівського городища трапляються сліди видобутку заліза у вигляді залізних шла- ків (Тимощук 1990, с. 110). Підводячи підсумки дослідження залізних виробів з Рухотина, можна константувати ши- роке використання заліза та сталі, застосуван- ня цементації та термообобки для зміцнення робочих частин інструментів, цілеспрямоване використання вихідних матеріалів. Щиро вдячний Л.П. Михайлині за надання ма- теріалів для дослідження. Винокур І.С., Гуцал А.Ф., Пеняк С.І., Тимощук Б.О., Якубовський В.І. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. — К., 1984. Вознесенская Г.А. Технология кузнечного производства у восточных славян в VIII—X вв. // СА. — 1979. — № 2. — С. 70—76. Вознесенська Г.О., Недопако Д.П., Паньков С.В. Чорна металургія та металообробка населення Східноєвропейсько- го лісостепу за доби ранніх слов’ян і Київської Русі. — К., 1996. Гопак В.Д. Техника кузнечного ремесла у восточных славян во второй половине I тыс. н. э. (Днепровско- Днестровское междуречье) // СА. — 1976. — № 2. — С. 46—56. Тимощук Б.О. Слов’яни Північної Буковини V—IX ст. — К., 1976. Тимощук Б.А. Восточнославянская община VI—X вв. нашей эры. — М., 1990. Одержано 09.09.2007 Д.П. Недопако ЖЕЛЕЗНЫЕ ИЗДЕЛИЯ ИЗ РУХОТИНА В статье приведены результати технологических исследований коллекции железных изделий из поселения VIII– X вв. Рухотин в Черновицкой области. Установлено, что для изготовления железных изделий различного назна- чения чаще всего использовали железо и сталь. Для упрочнения изделий применяли технологии цементации и термообработки. Однако не обнаружено использование технологий наварки и трехслойного пакета, зафиксиро- ванных на соседнем синхронном памятнике Рашков I. D.P. Nedopako IRONWARE FROM RUKHOTYN The article presents the results of technological research of a set of ironware from the 8 th c. through the 10 th c. settlement Rukhotyn in Chernivtsi Oblast. It is determined that iron and steel were most often used as a material for production ironware of various purposes. Technologies of cementation and thermal treatment were implemented to strengthen the production. However, the use of technologies of founding and tetrahedral sheets sandwiching known on the neighbouring and synchronous site Rashkiv I are not traced.

Залізні вироби з Рухотина

Institution

Ähnliche Einträge