Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури
У статті йдеться про матеріальну культуру населення Криму ранньозалізного часу, що традиційно пов’язується із кизил-кобинською культурою. Подано характеристику матеріалів, зокрема, детальну класифікацію кераміки, обґрунтовано синхронізацію її з іншими культурами Північного Причорномор’я і хронологію...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65473 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури / Е.А. Кравченко // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 11-26. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-65473 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-654732014-06-26T03:01:45Z Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури Кравченко, Е.А. Статті У статті йдеться про матеріальну культуру населення Криму ранньозалізного часу, що традиційно пов’язується із кизил-кобинською культурою. Подано характеристику матеріалів, зокрема, детальну класифікацію кераміки, обґрунтовано синхронізацію її з іншими культурами Північного Причорномор’я і хронологію молодшого дотаврського періоду. Младший дотаврский период (МДП) является наиболее проблемным с точки зрения хронологии и синхрони- зации кизил-кобинской культуры. Ситуация еще более усложнилась после пересмотра центральноевропейской хронологии и удревнения ряда ключевых памятников. Будучи одним из ярчайших явлений раннего железного века Северного Причерноморья МДП, с одной стороны, соотносится с памятниками Северного Кавказа как по материальной культуре, так и по технологическим приемам металлургии железа, с другой — имеет четкие аналоги в культурах неклассического гальштата и Среднего Приднестровья. Кроме того, керамика этого периода представлена в степных черногоровских погребениях Северного Причерноморья. Период составляют два хронологических горизонта кизил-кобинской культуры — III-УБ и IV-УБ, выделенные по материалам поселения Уч-Баш. Горизонт ІІІ-УБ на основе синхронизации материала с комплексами Нижнего Дуная, Правобережной Украинской Лесостепи и черногоровскими погребениями Степи соотносится с периодом НаВ2. Суммарно он может датироваться второй половиной или концом Х — серединой ІХ вв. до н. э. Горизонт IV-УБ синхронизируется с комплексами Северного Кавказа и Балкано-Карпат, более соответствуя датам уточненной хронологии НаВ2/3 — НаС1(ранний). Круг аналогий виду IV/4 (корчаговидные сосуды) указывает на датировку временем НаС, его самой ранней фазой около 800—750 гг. до н. э. Биконические корчаги, черпаки и открытые сосуды, декорированные налепами и отрезками валиков разных схем, характерны для гавской традиции позднего варианта (НаС, Бабадаг ІІІ). Аналогичные комплексы известны на Среднем Днестре (Непоротово) и определяются по С14 концом IX — первой половиной VIII вв. до н. э. Биконические сосуды с налепным орнаментом в виде птичьей лапы находят полные аналоги среди материала могильника Сержень-Юрт в Чечне, где датируются НаВ3—НаС1 или рубежом ІХ—VIII вв. до н. э. Таким образом, этот горизонт получает дату НаВ3—НаС1, по Г. Мюллер-Карпе, или конец IX — первая половина VIII вв. до н. э. По уточненной центральноевропейской хронологии это НаВ2/3—НаС1(ранний), по Х. Паре, или вторая половина ІХ — начало VІІІ вв. до н. э. Наличие материала, представленного в черногоровских погребениях Степи, не выходящего за рамки горизонта III-УБ кизил-кобинской культуры, не позволяет полностью отказаться от выделения этого горизонта и определяет его временное расположение между комплексами НаВ1 и НаВ2/3 с аналогами в материалах Степного Причерноморья, ранее определяемых НаВ2. МДП соотносится со значительным увеличением поселений, расположенных в предгорьях Крыма, чаще всего, в труднодоступных местах. В материальной культуре и, прежде всего, в керамическом комплексе, домостроительстве прослеживается преемственность с предыдущим Старшим дотаврским перидом. Есть основания связывать такого рода расцвет с функционированием мощного центра металлургии железа на самом крупном поселении периода — Уч-Баш. Уточним, что поселенческие памятники обоих дотаврских периодов немногочисленны по сравнению с после дующим временем, однако функционировали на протяжении 150—300 лет. Следы пожаров на поселениях не приводили к прекращению жизни на них, что, вероятно, связано с возможностью возобновления хозяйственной деятельности. Возможно, это объясняется их расположением возле источников сырья — высококачественных глин, металлоносных руд и т. д., а также определенной гибкой инфраструктурой региона, когда отдельные негативные факторы не приводили к уничтожению сложившейся системы. The Younger Pre-Taurian period is the most problematic with relation to chronology and synchronization of Kyzyl-Koba culture. A situation became more difficult after revision of the Central European chronology and making the key sites older. As one of the most outstanding phenomena of the Early Iron Age in the north coast of the Back Sea, the Younger Pre-Taurian period, on one hand, correlates with the monuments of the Northern Caucasus both by the material culture, and by the technological methods of iron metallurgy, and on the other hand, it has close analogies in cultures of non-classic Hallstatt and the Dnister River middle region. Besides, ceramics of this period is found in Chornohorivka culture steppe zone territory of the north coast of the Back Sea. The period consists of two chronological horizons of Kyzyl-Koba culture: III-UB and IV-UB, determined on the materials of Uch-Bash settlement. III-UB horizon based on synchronization of the material with the complexes of the Danube River lower region, the Dnipro River left bank forest-steppe zone, and of the Chornohorivska culture burials of the Steppe, correlates with the period HaB2. In sum, it can be dated from the second half or the end of the 10th c. to the middle of the 9th c. BC. IV-UB horizon is synchronized with complexes of the Northern Caucasus and the Balkan-Carpathians, corresponding more to the dates of specified chronology НаВ2/3 — НаС1 (early). Circle of analogies of the IV/4 type (large pot like vessels) indicates the early phase (about 800—750 BC) HaC period date. Bi-cone large pots, dippers, and open-shape vessels decorated with mouldings and parts of cordons of various schemes are typical for Gava culture traditions of the late variant (HaC, Babadag III). Similar complexes are known in the Dnister River middle region (Neporotove) and are dated with C14 by the end of the 9th through the first half of the 8th c. BC. Bi-cone vessels with mouldings in the form of bird’s foot have direct analogies in the materials of a Serzhen-Yurt burial ground in Chechnya, where they are dated by НаВ3 НаС1, which is the edge of the 9th and the 8th c. BC. Consequently, this horizon is dated by НаВ3—НаС1, according to H. Muller- Karpe, or from the end of the 9th c. to the first half of the 8th c. BC. According to the specified Central European chronology it corresponds НаВ2/3—НаС1 (early), by Ch. Pare, or the second half of the 9th c. – the beginning of the 8th c. BC. The existence of material presented in Chornohorivka culture burials in the Steppe, which holds within the III-UB horizon of Kyzyl-Koba culture, does not allow the author to refuse completely to single out this horizon, and it determines the chronological place of this material between НаВ1 and НаВ2/3 complexes, with analogies in Steppe zone of north coast of the Back Sea that were previously dated to HaB2. Younger Pre-Taurian period shows a significant increase of settlements situated in the Crimean foothills, most often in arduous places. In the material culture, and first of all, in ceramic assemblages and house-building a succession after the previous Older Pre-Taurian period is traced. There are reasons to relate such a blossom with the functioning of a powerful iron metallurgic centre at Uch-Bash, the biggest settlement of the period. It should be noted, that settlements of both Pre-Taurian periods are not numerous if compared to the further time, but they functioned from 150 to 300 years. Traces of fires at the settlements did not lead to the seizure of life there, which is probably related to the possibility of a renewal of an economic activity. Perhaps, it is due to localization of the settlements near the raw material sources: high quality clays, metal-bearing ores, etc., as well as certain flexible infrastructure of the region, where some negative factors did not lead to the destruction of the existing system. 2010 Article Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури / Е.А. Кравченко // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 11-26. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65473 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Кравченко, Е.А. Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури Археологія |
| description |
У статті йдеться про матеріальну культуру населення Криму ранньозалізного часу, що традиційно пов’язується із кизил-кобинською культурою. Подано характеристику матеріалів, зокрема, детальну класифікацію кераміки, обґрунтовано синхронізацію її з іншими культурами Північного Причорномор’я і хронологію молодшого дотаврського періоду. |
| format |
Article |
| author |
Кравченко, Е.А. |
| author_facet |
Кравченко, Е.А. |
| author_sort |
Кравченко, Е.А. |
| title |
Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури |
| title_short |
Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури |
| title_full |
Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури |
| title_fullStr |
Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури |
| title_full_unstemmed |
Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури |
| title_sort |
хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65473 |
| citation_txt |
Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури / Е.А. Кравченко // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 11-26. — Бібліогр.: 49 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT kravčenkoea hronologíâmolodšogodotavrsʹkogoperíodukizilkobinsʹkoíkulʹturi |
| first_indexed |
2025-07-05T15:56:37Z |
| last_indexed |
2025-07-05T15:56:37Z |
| _version_ |
1836823083217846272 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 11
Хронологія і механізм формування кизил-ко-
бинської культури викликає чимало диску-
сій у вивченні населення ранньої залізної до-
би Північного Причорномор’я. Останнім ча-
сом це ускладнилося через подавнення низки
пам’яток регіону відповідно з оновленою схе-
мою центральноєвропейської хронології (Pare
1996; Бруяко 2004). З іншого боку, «проблем-
ним» є молодший, дотаврський, період кизил-
кобинської культури, синхронний із комплек-
сами НаВ2/3—НаС1 (ранньої фази) Балкано-
Карпат, Північного Причорномор’я і Північ-
ного Кавказу, який за старою хронологічною
схемою був розірваний у часі із попереднім
періодом з причин слабкої наповненості ма-
теріалом, синхронізованим в інших культурах
з часом НаВ2. Проте серед матеріалу, синхро-
нізованого із чорногорівськими комплексами,
початково датованими часом НаВ2, основна
частина якого при перегляді хронології увій-
шла до наступного періоду, виділилася гру-
па, яка і стратиграфічно, і типологічно займає
проміжну позицію між комплексами старшого
(СДП) і молодшого (МДП) дотаврських пері-
одів. Водночас більшість аналогів до матеріа-
лу цієї групи надають речі із чорногорівських
поховань, насамперед із камерними конструк-
ціями (Гошко, Отрощенко 1986; Махортых
2004), і це не дозволяє повністю відмовитися
від виокремлення групи пам’яток Північного
Причорномор’я, датованих часом НаВ2. У цій
ситуації спробуємо розглянути опорні комп-
лекси двох горизонтів кизил-кобинської куль-
тури — ІІІ-УБ і IV-УБ1, матеріал яких і формує
МДП (рис. 1).
Кінець СДП маркується загибеллю будів-
лі 2 Уч-Башу (рис. 2), матеріальний комплекс
якої належить до горизонту ІІІ-УБ (Kravchenko
2005). На згарищі знайдено уламок тридірчас-
того кістяного псалія (рис. 3, 1), що за О.І. Те-
У статті йдеться про матеріальну культуру населення Криму ранньозалізного часу, що традиційно пов’язується із
кизил-кобинською культурою. Подано характеристику матеріалів, зокрема, детальну класифікацію кераміки, обґрун-
товано синхронізацію її з іншими культурами Північного Причорномор’я і хронологію молодшого дотаврського періоду.
К л ю ч о в і с л о в а: ранній залізний вік, Крим, кизил-кобинська культура, хронологія, синхронізація
ХРОНОЛОГІЯ МОЛОДШОГО ДОТАВРСЬКОГО
ПЕРІОДУ КИЗИЛ-КОБИНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
© Е.А. КРАВЧЕНКО, 2010
1 Назви горизонтів складаються із їх порядкового но-
мера (І, ІІ, ІІІ і т.д.) і перших літер пам’ятки, за комп-
лексами якої їх було виділено. Для обох дотаврських
періодів це Уч-Баш (УБ). Дослідження здійснено за
матеріалами розкопок С.Ф. Стржелецького 1952—
1953 рр. (див. список літератури).
Е.А. Кравченко
A.V. Korokhina
SOME PROBLEMS OF STUDY OF GENESIS
AND DEVELOPMENT OF BONDARYKHYNSKA CULTURE
The article deals with some disputable aspects of the problem of origin of Bondarykhynska culture. Attention is paid to the
discussion about its genetic basis which is presented by two contrary viewpoints. The author doubts the hypothesis of evolution
of the Malobudkivsk type from the Marianivska culture, particularly, the existence of the «the second horizon of the Marianivska
culture» in the Dnipro and Don Rivers forest-steppe region as a cultural basis of the Malobudkivsk type monuments. At the
same time, the question is raised about the participation of a component related with the cultural groups of the Volga River
region in genesis of the Bondarykha culture. The source of this component can be presumably seen in the latest monuments
of Pozdnyakovo culture and syncretic Pozdnyakovo and the Early Textile culture groups. The attention is paid to the issues
of participation of the local cultural groups of the Final Bronze Age (bearers of Zrubna community and Studenok type) in
this process. Substantiation of independent status of Post-Zrubna type necessitates the consideration of relationship between
Bondarykhynska culture and Zrubna community within two interrelated aspects, presupposing the establishing of correlation
of Bondarykhynska Culture materials with Berezhnivsko-Maivska Zrubna culture, and Post-Zrubna type as individual
formations. According to the recent research, Studenok type materials are considered to be connected by origin with the Don
and Volga Rivers region or the Oka River basin and to be presenting traditions close to those of Malobudkivsk type.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 112
реножкіним належить до стержнеподібних із
отворами в одній площині (Тереножкин 1976,
с. 181). Такі псалії мають широке датування
від білозерського до ранньочорногорівсько-
го часу. Подібні зразки відомі у матеріалах ІІ
фази Бабадаг, що також доволі широко дату-
ється Х—ІХ ст. до н. е. (Morints 1987, p. 52, 64,
fig. 14, 2), поселення Цахнеуц та інших групи
Козія-Сахарна (Кашуба 2000, рис. ХХХ, 4, 5,
11). М.Т. Кашуба доходить висновку про іден-
тичність цього типу псаліїв із пізньочорнолісь-
кими, а також чорногорівськими північно-
східної зони, за О.Р. Дубовською (Кашуба 2000,
с. 325—326). Наразі такі псалії зараховують до
групи із отворами однакового розміру на од-
ній осі без шляпок на кінцях і без потовщен-
ня навколо отворів — тип Жирноклеївський 1
(Вальчак, Мамонтов, Сазонов 1996, с. 35—36),
що відповідають ранньому етапу чорногорів-
ської культури степів Східної Європи.
Ця подія (загибель будівлі?) припадає на го-
ризонт ІІІ-УБ, який датується приблизно кін-
цем Х — серединою ІХ ст. до н. е. МДП, синх-
ронний НаВ2/3 і початку НаС, у другій поло-
вині ІХ ст. до н. е. характеризується окремими
проявами рис культур Північного Кавказу, і
ця тенденція простежується протягом усього
періоду до середини VIII ст. до н. е. Кераміка
саме цього періоду трапляється у підкурган-
них степових похованнях із камерними кон-
струкціями. Історично це може бути пов’язано
з появою у регіоні степових нома дів, із чим
узгоджуються і пожежі на поселен нях, і поя-
ва кавказьких типів у керамічному комплек-
сі кизил-кобинської культури. Кількість по се-
лень зростає більш, ніж удвічі, кизил-ко бин-
ські племена заселяють центральну і східну
частини Кримських гір, проте матеріал цих
пам’яток виглядає досить провінційно на тлі
Західного Криму. Соціальна структура насе-
лення МДП не реконструюється через неста-
чу джерел. Проте констатується високий рі-
вень гончарства і металургії заліза. Цей недо-
вгий період закінчився доволі разючою зміною
матеріального комплексу у другій половині
VIII ст. до н. е., що можна пов’язати із прихо-
дом нової людності у регіон, цього разу зі схо-
ду — Передкавказзя і Кубані.
Молодший дотаврський період припадає на
ІХ—середину VIII ст. до н. е. (НаВ2-3—НаС:
рання фаза). Є підстави припускати, що по-
селення Уч-Баш деякий час не функціонува-
ло, оскільки основна кількість матеріалу цьо-
го періоду припадає на горизонт IV-УБ. Однак
пам’ятку досліджено частково, тож цей висно-
вок є гіпотетичним. Поселення Сахарна Голо-
вка, навпаки, функціонувало на початку пе-
ріоду. Є також підстави припускати існування
поселення у верхів’ї Камишевої бухти.
Могильники цього часу у західній групі ки-
зил-кобинської культури наразі ідентифіку-
вати не вдається. Часом НаВ2-3—НаС (рання
фаза) датується центральна група могильника
Дружне І, що, ймовірно, належить одноймен-
ному поселенню. Поховальну конструкцію
представлено підквадратною кам’яною скри-
нею, ледь заглибленою у давню поверхню (Ко-
лотухин 2000, рис. 9, 48).
Центральну і східну групу пам’яток за цього
періоду репрезентовано поселеннями Ашла-
ма-Дере, епонімною пам’яткою Кизил-Коба,
Таш-Джарган 2, Дружне 1. Можливо, до цього
Рис. 1. Пам’ятки дотаврських періодів кизил-кобинської культури: а — СДП; б — МДП
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 13
ж ча су належить могильник Чуюнча (Колоту-
хин 1996, с. 124—133; Наукові фонди ІА НАНУ,
кол. 343).
Знаряддя з поселень, як і в попередній пері-
од, мають землеробський характер: зернотер-
ки, розтирачі, товкачі, вкладні до серпів. Мате-
ріал будівлі 3 Уч-Башу містить 35 прясел і їхніх
уламків, що свідчить про розвиток прядильно-
го ремесла і ткацтва. Уч-баські матеріали та-
кож вказують на значний, як і в попередній
період, розвиток гончарства (викиди кераміч-
ного браку). Традиції у виготовленні кераміки,
деякі прийоми лощення і фарбування посу-
ду вказують на безперервність гончарних тра-
дицій на поселенні від раннього горизонту. Ті
самі тенденції простежуються і за матеріалами
Сахарної Головки цього періоду. МДП датуєть-
ся потужний комплекс металургії заліза на по-
Рис. 2. Уч-Баш. План розкопу І 1953 р. (за С.Ф. Стржелецьким)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 114
селенні Уч-Баш — найраніший у Північному
Причорномор’ї, розкопки якого з 2006 р. про-
водить автор 2.
Відомостей про світогляд, окрім знаків на
посуді, немає. Цим періодом датуються кіль-
ка чорнолощених посудин із наліпом у вигляді
пташиної лапи на тулубі (рис. 4, 6; 5, 3). В.І. Ко-
зенкова, інтерпретуючи подібні зображення на
посуді із Сержень-Юртівського могильника,
визначає їх як «образ» — стилізоване обличчя,
що за характером зображення є близьким пере-
дньо- і малоазійським, зокрема й троянським
прототипам. Це може свідчити про єдині іде-
ологічні корені населення, яке лишило усі ці
культури (Козенкова 2002, с. 72).
Вкажемо, що поселенські пам’ятки обох
дотаврських періодів є нечисленними у Криму,
проте існували впродовж 150—300 років. Сліди
пожеж на поселеннях не призводили до припи-
нення життя на них, що, ймовірно, пов’язано
із можливістю відновлення господарської ді-
яльності. Можливо, це зумовлено їх розташу-
ванням біля джерел сировини — високоякіс-
них глин, металоносних руд та ін. Площа, на
якій простежується суцільний культурний шар
і скупчення об’єктів, лише на Уч-баському
поселенні становить понад 7 га. Зважаючи на
площі мису Уч-Баш, зруйновані вибухом і Ка-
меноломенним урвищем, у давнину вона була
втричі більшою, що робить це поселення од-
ним із найбільших у передскіфський час на
півдні сучасної України.
Субстратна основа населення в цей пері-
од є місцевою, що вказує на відсутність різких
демографічних змін. На користь цього свід-
чить продовження традицій попереднього го-
ризонту у виготовленні кераміки. При цьому
впливи інших культур у цей період демонстру-
ють двовекторність: за збереження традицій-
них для попереднього горизонту впливів куль-
тур «некласичного» гальштату із Подунав’я та
Середнього Подністров’я або споріднених з
ними простежується поява типів, генетично
пов’язаних із Передкавказзям. Це збігається
зі зміною історичної ситуації у цьому регіоні.
Обидва передскіфські періоди демонструють
певну генетичну спорідненість за трьома про-
відними категоріями кераміки: горщикоподіб-
ний посуд, корчагоподібний і кубкоподібний.
Аби впевнитися в цьому, розглянемо де-
тально керамічний комплекс обох горизонтів
Уч-Башу дотаврського періоду.
Гризонт ІІІ поселення Уч-Баш (ІІІ-УБ)
Горизонт виділено на основі матеріалу з до лів-
ки будівлі 2, що загинула у пожежі (Kravchen ko
2005), культурного шару і давньої поверхні над
залишками також спаленої будівлі 1 (дет. див.:
Кравченко 2004), ям 1—5, 9, 11, 13, 14, 26, 44,
56, 57 розкопу 1 (рис. 2). На розкопі 2 комп-
лексів із синхронним матеріалом не зафіксова-
но. Аналогічний керамічний комплекс знайде-
но в ямі 2 поселення Сахарна Головка. За пла-
ніграфічними спостереженнями С.Ф. Стрже-
лецького, ями 1—14 групуються між собою і
тяжіють до західного борта розкопу 1 (1952 р.).
Інші ями розташовані у північно-західному
куті розкопу 1 (1953 р.). До групи ям 1952 р. та-
кож належать ями 6, 7 і 17, але за матеріалом їх
не можна віднести до цього горизонту.
У комплексах трапляються пращові камені,
верхні частини вістер дротиків, кам’яні зерно-
терки та їхні фрагменти, уламки точильних ка-
менів та точил, мергелеві кружки із централь-
ним отвором, крем’яні вкладні, прясла, мушлі
морських черепашок із просвердленим отво-
ром. Комплекси3 горизонту синхронізовано на
основі аналізу керамічного посуду.
3 Під комплексом ми розуміємо археологічний об’єкт,
штучно обмежений у давнину і непорушений у сво-
їх межах після припинення функціонування, яке від-
булося одномоментно або протягом незначного часу,
який не має принципового значення для хронологіч-
ної шкали, що застосовується (наприклад, датуван-
ня у межах століття дозволяє для уточнення вико-
ристовувати комплекс, що функціонував менш, ніж
століття, за стратиграфічними та іншими спостере-
женнями). У межах класів нелощеної (кухонної) і
лощеної (парадної) кераміки виділено найдрібнішу
класифікаційну таксономічну одиницю — вид, що є
інстру-ментом для виокремлення групи артефактів,
які існували у вузький проміжок часу, що відповідає
хронологічному горизонту і відбиває єдність форми,
орнаменту і технології виготовлення. При виділен-
ні враховувались орнамент, його мотив і спосіб на-►
Рис. 3. Уламок псалія (1) з будівлі 2 і точило (2) із бу-
дівлі 3
2 Матеріали готуються до публікації.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 15
Клас нелощений посуд. Вид ІІІ/1. Великий
посуд (рис. 6, 5—7) із короткою шийкою, тро-
хи відігнутим вінцем і розширеним тулубом,
товстостінний, без грубих домішок у тісті. Ві-
дома орнаментація — наліпний широкий пру-
жок, декорований пальцевими защипами.
Найпоказовіші фрагменти дуже деформова-
но пожежею, тому аналоги їм можуть бути не-
коректними. Ймовірно, вид належить до того
ж типологічного ряду, що й види І/1 (Кравчен ко
2009, рис. 5) і ІІ/3 попередніх горизонтів.
Вид ІІІ/2. Великий посуд із плавно відігну-
тим вінцем, високою шийкою, що перегином
переходить в опукле плече, із ретельно загла-
дженою зовнішньою поверхнею, переважно
ангобованою (рис. 7, 2—20). Тулуб видовже-
них пропорцій переходить у пласке дно, яке за
діаметром менше за вінця. Максимальне роз-
ширення тулуба припадає на верхню третину
посудини. Найбільший її діаметр менший за
висоту. Характерна орнаментація — підтрикут-
ний у перетині пружок під горлом із розімкне-
ними кінцями, які не перетинаються.
Вид знаходиться в одному типологічному
ряді з підвидом І/3б (Кравченко 2009, рис. 7) і
видом ІІ/2 (Кравченко 2004, рис. 4, 5) попере-
дніх горизонтів (рис. 7, 1). Посуд будівлі 2 по-
ходить із шару на долівці під обмазкою (рис. 7,
16—18). Подібний посуд знайдено у заповне-
нні ям поселення Ашлама-Дере біля Бахчиса-
рая (Крис 1957, с. 44, рис. 2, 1, 2).
Вид ІІІ/3. Великий тарний посуд (рис. 6,
1—4), іноді трохи підлощений, з домішкою піс-
ку і черепашкового піску, без ангобу, із дугопо-
дібно відігнутими широкими вінцями, корот-
кою увігнутою шийкою, що переходить у ви-
пнуте плече і тулуб із найбільшим розширенням
у верхній третині посудини, яка конічно звужу-
ється до вузького плаского дна. Діаметр вінець
значно перевищує діаметр дна і трохи менший
за діаметр тулуба, висота посудини приблизно
несення, обробка поверхні, формувальна маса, ви-
пал, особливості технології виготовлення, форма.
За виділеними ознаками сукупність видів у комплек-
сах при непорушності складу функціональних кате-
горій було синхронізовано і об’єднано у просторово-
часові одиниці — хронологічні горизонти — вузькі
проміжки часу, що характеризуються певним набо-
ром ознак матеріальної культури (себто, горизонт не
є періодом, він може межувати або не межувати із
наступним на сьогодні відомим горизонтом).
Рис. 4. Корчагоподібний посуд: а — вид ІІІ/5; б — вид
IV/4. Уч-Баш, розкоп 1: 1, 2 — яма 1; 3 — яма 26; 4 —
шар над обмазкою будівлі 2; 5, 7/10 — будівля 3; 6 — дав-
ня поверхня над шаром, що перекривав будівлю 1; 8, 9,
11—13 — яма 46; 14 — яма 63; 15 — яма 35; 16 — яма 65
Рис. 5. Корчагоподібний посуд, вид IV/5. Уч-Баш, роз-
коп 1: 1, 2 — яма 46; 3 — яма 65; 4 — шар над обмазкою
будівлі 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 116
дорівнює найбільшій ширині. Посуд зазвичай
не орнаментовано або орнаментовано рогопо-
дібним виступом-наліпом на плечі (рис. 6, 1).
Тісто дуже цупке, стінки товсті і доволі важкі на
тлі кераміки з попередніх горизонтів.
Одна посудина походить із будівлі 2 із шару
на підлозі (рис. 6, 1).
Цей вид спричинює неабиякі труднощі із
синхронізацією. З одного боку, він може бути
результатом розвитку виду І/1, відомого з біло-
зерського часу, з іншого — його форма є ближ-
чою до набагато ранішого посуду: великих чаш,
відомих у комплексі поселень Бурун-Елі і Тау-
Кипчак (Колотухин 2003, рис. 49, 7; 59, 15), які
належать до доби пізньої бронзи. Найвірогідні-
ше, що всі вони є похідними від чаш «сабати-
нівського» комплексу (Гершкович 1997, рис. 5,
4). Значна кількість архаїчних рис у попередніх
горизонтах дозволяє припускати таку можли-
вість, надто, що представлений вид походить
із долівки будівлі 2, а, отже, передує пожежі і є
ближчим до попередніх горизонтів, аніж до на-
ступних. Дослідники взаємовпливів культур бі-
лозерської і Ноа також констатують подібність
певних форм їхнього посуду (Агульников 2004,
с. 5, рис. 2, 7), виводячи тим самим подібні фор-
ми із ареалу балкано-карпатських культур, де
схожі трапляються в керамічному комплексі
групи Холеркань-Ханска, яка змінює Ноа і са-
батинівську культуру внаслідок демографічно-
го переміщення із Нижнього Подунав’я (Levitki
1994, p. 167—172, fig. 4, 35, 38). Вид належить до
типологічному ряду видів І/1 (Кравченко 2009,
рис. 5) і ІІ/3 попередніх горизонтів.
Рис. 6. Горщикоподібний посуд: а — вид ІІІ/3; б — вид ІІІ/1. Уч-Баш, розкоп 1: 1, 4 — долівка будівлі 2;
2 — яма 26; 3 — яма 2; 5, 6 — яма 5; 7 — яма 44
Рис. 7. Горщикоподібний посуд: 1 — види І/3б, ІІ/2; а — вид ІІІ/2; б — вид IV/1; с — вид IV/3. Уч-Баш, розкоп 1:
2, 3 — яма 26; 7, 8 — яма 13; 9 — яма 14; 10, 14, 19, 20 — яма 5; 11 — яма 2; 12—13 — яма 1; 15 — яма 3; 16—18 — до-
лівка будівлі 2; 24, 25, 32 — яма 46; 21—23, 29, 30 — яма 63; 26, 27 — засипка будівлі 3; 28 — яма 65; 31 — яма 34.
Сахарна Головка: 4—6 — яма 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 17
Клас лощений посуд. Вид ІІІ/4. Посуд (корча-
ги) переважно товстостінний і доволі важкий
на тлі кераміки попередніх горизонтів, з окру-
глим тулубом із найбільшим його розширен-
ням у нижній частині, рівно відігнутим вінцем
і високим горлом та дном без уступу (рис. 8).
Плічко часто модельоване незначним переги-
ном (біля середини висоти посудини). Орна-
ментований від плеча відрізком пружка, на-
ліпом, наліпом-кнопкою з канелюрами зни-
зу, наліпом у вигляді перевернутого півмісяця.
Висота посуду дорівнює або ненабагато пере-
вищує його найбільший діаметр, що припадає
на середину або нижню половину.
Із шару на долівці походить кілька фрагмен-
тів стінок із наліпом — перекинутим півмісяцем
(рис. 8, 20). У шарах над обмазкою також є по-
суд з подібною орнаментацією. Проте закриті
комплекси містять форми, аналогічні матеріалу
із підлоги будівлі 2 і частково горизонту ІІ-УБ.
Подібні корчаги відомі також серед інвен-
тарю підкурганних скорчених поховань Криму
і Північнопричорноморського степу, що тра-
диційно визначаються як чорногорівські: Во-
лодимирівка поховання 2/10 (Махортых 2004,
рис. 2, 1—4), Аккермень поховання 11/2 (Гош-
ко, Отрощенко 1986). У верхньому шарі посе-
лення Уч-Баш знайдено чимало уламків поді-
бного посуду чудової якості — тонкостінних,
міцних на злам, із дзеркальним лощенням і
ре тельно нанесеним орнаментом. Цей вид і
за профілюванням, і за орнаментацією є гене-
тично близьким до парадних циліндрошийних
кубків білозерської культури, з одного боку,
і відповідного посуду чорногорівських похо-
вань — з іншого.
Вид ІІІ/5. Біконічний посуд (корчаги) се-
редніх пропорцій із найбільшим розширенням
тулуба на середині або у нижній частині, із ві-
дігнутим вінцем, звуженою короткою шийкою
і пласким дном (рис. 4, 1—4). Посуд тонкостін-
ний, із добре вимішаної відмуленої маси без
грубих домішок, зі світлою поверхнею. Відо-
мий орнамент — наліп над перегином тулуба.
Цей вид у матеріалі будівлі 2 представлено у
шарах над обмазкою. Він є типологічно ближ-
чим до біконічних корчаг наступного горизонту
виду IV/4 і, можливо, корчаг-кубків IV/5; ймо-
вірно, відображає зміну типів на поселенні.
Вид ІІІ/6. Посуд товстостінний (кубки та
черпаки), лощений зовні чорним або бурим
кольором, із плавним профілем без чітко ви-
раженого ребра з діаметром вінець, що при-
близно дорівнює найбільшій ширині посуди-
ни та дорівнює або більший за її висоту (рис. 9,
1—20). Найбільша ширина припадає на ниж-
ню половину або середину висоти, вінце слаб-
ко відігнуте, шийка висока, виражена слаб-
Рис. 8. Корчагоподібний посуд, вид ІІІ/4. Уч-Баш: 2, 3 — яма 1; 5, 17 — яма 2; 4, 6 — яма 13; 7—9 —
яма 3; 10 — яма 14; 11—13, 28 — яма 5; 18 — яма 57; 20, 21 — будівля 2, 24 — яма 44; 26 — шар над
обмазкою будівлі 2. Сахарна Головка: 14—16, 19, 22, 23, 25, 27 — яма 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 118
ко. Ручки черпаків петлеподібні, підіймають-
ся над вінцями. Орнамент — шишкоподібні
або пружкові наліпи у верхній частині тулуба,
часто потрійні. У шарі над обмазкою будівлі 2
траплявся подібний посуд, орнаментований
вдавленнями. Тісто із домішками грубо-, дріб-
нозернистого та черепашкового піску, випал
хороший.
Вид у матеріалі будівлі 2 представлено зна-
хідками на долівці (рис. 9, 16) і в нашаруван-
нях над обмазкою (рис. 9, 4, 7, 9). Посуд цьо-
го виду і його підвидів добре представлено на
Рис. 9. Кубкоподібний посуд: а — вид ІІІ/6; б — вид ІІІ/7; с — вид IV/7. Уч-Баш, розкоп 1: 1, 15 — яма 26; 3 — яма
56; 4, 7, 9, 23 — шар над обмазкою будівлі 2; 5, 13, 14 — яма 5; 6 — яма 1; 10 — яма 11; 11 — яма 13; 12, 17 — яма
14; 16, 21, 22 — будівля 2; 18 — яма 4; 20 — яма 2; 25, 26 — будівля 3; 27 — яма 46; 28 — яма 63. Сахарна Головка:
2, 24 — яма 2
Рис. 10. Мископодібний посуд: а — вид ІІІ/8; б — вид ІІІ/9; с — вид IV/8; d — види IV/9 і IV/9a; е — вид IV/10. Уч-
Баш, розкоп 1: 1, 2, 8 — будівля 2; 4 — яма 3; 7 — шар над обмазкою будівлі 2; 9 — яма 4; 10, 15, 16 — яма 14; 18,
19, 25, 27, 30 — будівля 3; 20, 21, 28, 29 — яма 65; 22—24, 31 — яма 63; 26 — яма 34; 32 — яма 46. Сахарна Головка:
5, 6, 11, 12, 13, 17 — яма 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 19
сГригорівському городищі, однак там він інакше
орнаментований (Смирнова 1980, рис. 2, 23—
25, 27, 28; 3, 5; 4, 11). Г.І. Смирнова датувала цю
пам’ятку пізньочорноліським часом і синхроні-
зувала із групою Сахарна-Солончени та похо-
ванням у кургані 1 біля с. Мервинці, де також
відомі черпаки подібної форми. Відповідно з
переглянутою хронологією пізньочорнолісь-
ких та жаботинських старожитностей (Дараган
2005, с. 16) і через відсутність жаботинських ма-
теріалів на Григорівському городищі (Смирнова
1980, с. 133), його дата припадає на фінал НаВ2 і
визначається у межах ІХ ст. до н. е.
Вид належить до типологічного ряду ви-
дів Іа/3 (Кравченко 2009, рис. 11) і ІІ/7 (там
само, рис. 5, 6) попередніх горизонтів.
Вид ІІІ/7. Посуд (кубки та черпаки) із чіт-
ко виділеною шийкою, відігнутим вінцем,
сферичним тулубом і округлим дном з омфа-
лом (рис. 9, 21—24). Діаметр вінця приблиз-
но дорівнює діаметру тулуба та висоті посу-
дини. Перехід горла у тулуб позначено ребром
або перегином. Ручки черпаків петлеподіб-
ні, підняті над вінцями. Посуд тонкостінний,
формувальна маса без грубих домішок. Відо-
ма орнаментація у вигляді відрізків наліпно-
го пружка. Орнамент наліпними пружками
(парними або потрійними) відомий у західних
пам’ятках, як то Бабадаг, лише у його ІІІ фазі
(Morintz 1987, fig. 10, 7). Посуд вкрито світлим
(бурим або жовтим) лощенням.
Посуд будівлі 2 походить із шару над долів-
кою (рис. 9, 21, 22) і з нашарувань над обмаз-
кою (рис. 9, 23). Вид співвідноситься із видом
IV/7 наступного горизонту і знаходиться в од-
ному типологічному ряді з видами Іа/3 (Крав-
ченко 2009, рис. 11) і ІІ/7 (Кравченко 2004,
рис. 5, 6) попередніх горизонтів.
Вид ІІІ/8. Відкритий посуд великого об’єму
(глибокі миски типу лутеріїв) із загнутими вінця-
ми, часто із внутрішнім ребром на вінцях (рис. 10,
1—8). Усі зразки доволі подібні. За цілими фор-
мами реконструюються посудини на піддоні і
плоскодонні без піддону. Посуд товстостінний зі
слабким лощенням з обох боків. Орнамент — на-
ліпи на вінцях із наскрізними горизонтальними
отворами або без них. На одному фрагменті —
потрійний наліп на вінцях. Увесь посуд або його
фрагменти мають цупке тісто і, порівняно із мис-
ками попередніх горизонтів, доволі значну вагу.
Посуд походить і з рівня підлоги, і з наша-
рувань над обмазкою будівлі 2. Він співвідно-
ситься із видом ІІ/10 попереднього горизонту
(Кравченко 2004, рис. 7).
Вид ІІІ/9. Відкритий посуд невеликого об’є-
му (чашки і плошки), тонкостінний, без гру-
бих домішок (рис. 10, 9—17). Серед домішок —
черепашковий і дрібнозернистий пісок. По-
суд добре профільований, вінця загладжені до
середини. Зовні і зсередини посуд добре ло-
щений чорним або коричневим. Характер-
на орнаментація — наліпний пружок, опуще-
ний вертикально або діагонально від вінця, або
наліп-упор на вінцях. Посуд співвідноситься із
видом IV/8 і IV/9 наступного горизонту.
Відтак, назвемо характерні особливості по-
суду горизонту ІІІ.
1. В орнаментації нелощеної кераміки —
підтрикутний у перетині наліпний пружок із
розімкненими кінцями, що горизонтально
або під незначним нахилом заходять один за
одний.
2. Корчаги біконічної форми із найбільшим
розширенням на середині чи нижній полови-
ні висоти.
3. Домінування плавного профілю на пе-
реході горла у тулуб над профілюванням із ре-
бром.
4. Превалювання наліпного пружкового де-
кору (відрізки пружка) на лощеному посуді і
поодинокі випадки канельованого орнаменту.
5. Поява на мисках декору у вигляді опуще-
ного від вінця вниз пружка.
6. Поява декору у вигляді пальцевих вдав-
лень.
7. Декоративні виступи-наліпи на лощено-
му посуді у вигляді невеликих рогоподібних
виростів або кнопок.
8. Скорочення кількості посуду із якісним
дзеркальним лощенням зовні чорним і, осо-
бливо, жовтим та коричневим на тлі ранішого
горизонту.
9. Переважання товстостінного досить важ-
кого посуду, виготовленого із цупкого тіста.
Оскільки цей горизонт є фактично хроноло-
гічним зрізом, у ньому наявні типи і попередньо-
го горизонту, і наступного. Попри це, виділені
види ІІІ/2, 3, 4, 6, 7, 8 мають відображати реаль-
ний момент, тобто час загибелі будівлі 2, що від-
булося напередодні осідання у шар уламка псалія
чорногорівського типу. Як вказувалося, цей пса-
лій належить до стержнеподібних із трьома од-
наковими отворами в одній площині і датується
кінцем періоду НаВ2. Цим періодом датуються
аналоги керамічному комплексу горизонту. Кін-
цем Х — початком ІХ ст. до н. е. визначаються і
аналоги із підкурганних чорногорівських комп-
лексів Степу. Сукупно матеріал можна датува-
ти другою половиною Х або кінцем Х — серед-
иною ІХ ст. до н. е., хоча не виключено, що види
із повними аналогами у попередньому горизонті
із долівки будівлі 2 можуть вказувати на близь-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 120
кість часу загибелі будівлі 1 і будівлі 2 у Х ст. до
н. е., після чого поселення певний час не функ-
ціонувало, скажімо до середини ІХ ст. до н. е.
Але, оскільки пам’ятку розкопано частково, та-
кий висновок є гіпотетичним.
Яма 2 поселення Сахарна Головка належить
до західної групи ям. Матеріал із неї відповідає
виділеному горизонту ІІІ, більшою мірою ма-
ючи аналоги у шарах над обмазкою будівлі 2.
Отже, яма може бути датована ІХ ст. до н. е.
Горизонт IV поселення Уч-Баш (IV-УБ)
Він об’єднує комплекси будівлі 3 (Кравченко
2005; 2005а; Kravchenko 2005), з денної поверх-
ні, зафіксованої над шаром, що перекриває
рештки будівлі 1, ям 34, 35, 37, 46, 63 та 65 роз-
копу І (рис. 2). Розкоп ІІ не містить ідентичної
кераміки. Опорні комплекси цього горизон-
ту — це будівля 3, яка є закритим комплексом і
надає найбільшу кількість цілих форм, і ями 46
і 65, що синхронізуються із матеріалом будів лі
3 за видовим складом кераміки. Ці ями містили
рештки керамічного браку, окремі фрагменти
посуду із ями 65 належали зразкам, знайденим
у ямі 46. За стратиграфічними спостереження-
ми С.Ф. Стржелецького, ямі 46 передувала яма
44, віднесена нами до попереднього горизонту.
Інші ями згруповано в горизонт на основі іден-
тичності видового набору кераміки. Планігра-
фічно усі ями тяжіють до південно-західної час-
тини розкопу, але їх розташовано на віддалі від
будівлі 3. Ймовірною є локалізація центральної
споруди на нерозкопаній ділянці. Навколо за-
лишків будівлі 3 ям не зафіксовано.
Серед матеріалу — значна кількість уламків
зернотерок, точила (рис. 3, 2), пращові камені,
уламки діоритових сокир, мергелевих пласких
кружків із отвором та тягарців, крем’яні вклад-
ні та інші знаряддя, глиняні прясла, підвіски із
мушлів морських черепашок, уламки кістяних
знарядь, шматки шлаку, вуглини й ін. Видовий
аналіз кераміки виділених комплексів підтвер-
див правильність їх синхронізації в межах го-
ризонту, а відмінність описаних видів від ви-
дів інших горизонтів — правильність виділен-
ня горизонту.
Клас нелощений посуд. Вид IV/1. Великий
та середній посуд із відігнутим вінцем, діаметр
якого менший за найбільший діаметр, дуго-
подібною високою шийкою, що переходить в
округлий тулуб із найбільшим розширенням
на середині висоти посудини (рис. 7, 21—28).
Формувальна маса щільна, зовнішня поверхня
не ангобована, іноді трапляється підлощений
ангоб зсередини. Орнаментований підтрикут-
ним пружком під шийкою із кінцями, що захо-
дять один за одний.
Вид належить до одного типологічного ря-
ду з видами І/3б, ІІ/2, ІІІ/2 попередніх гори-
зонтів.
Вид IV/2. Біконічний посуд із широким гор-
лом, прямим плічком без перегину і ребром
нижче середини висоти, на яке припадає най-
більший діаметр, від нього тулуб конічно звужу-
ється до плаского вузького дна (рис. 11). Діаметр
вінець трохи менший за найбільший діаметр і
вдвічі більший за діаметр дна. Найбільший ді-
аметр дорівнює висоті посудини. Орнамента-
ція — пружок (на фрагментах трапляється тіль-
ки відтягнутий, на реконструйованій формі не
можна визначити його структуру).
Аналогічний посуд відомий серед інвента-
рю Сержень-Юртівського могильника, де він є
превалюючою формою (Козенкова 2002, с. 59).
Більшість поховань із таким посудом В.І. Ко-
зенкова датує кінцем ІХ — початком VII ст. до
н. е. або НаВ3 — початок НаС1, за Г. Мюллер–
Карпе (Козенкова 2002, с. 128).
Вид IV/3. Середній та малий посуд (горщи-
ки) із різко відігнутим вінцем і шийкою, що пе-
регином переходить у розширений сферичний
тулуб (рис. 7, 29—32). Зовні має світлий ангоб
(бурий або рожевий). Тісто ретельно виміша-
не із дрібнозернистим піском, дрібноструктур-
не. Випал добрий. Відома орнаментація — нав-
скісні вдавлення паличкою на шийці.
Інші форми нелощеного посуду: мініатюр-
на відкрита посудина конічної форми, непро-
порційна, із омфалом на дні (рис. 10, 30). У
культурах канельованого гальштату такі чаш-
Рис. 11 Горщикоподібний посуд, вид IV/2. Уч-Баш,
розкоп 1: 1 — яма 37; 2, 3 — яма 46
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 21
ки трапляються, головно, у складі інвентарю
поховань на досить широкому хронологічному
відрізку (див., напр.: Patek 1968, Taf. XVI, 1—10;
XXI, 1—25; Стоянов 1997, табл. V, 41—46), що
дозволяє припустити їхню обрядову функцію.
Клас лощена кераміка. Вид IV/4. Біконіч-
ний посуд з високою шийкою (корчаги), ві-
дігнутим вінцем, що трохи більше за діаметр
плаского вузького дна, і найбільшим розши-
ренням тулуба на середині висоти (рис. 4,
5—16). Найбільший діаметр тулуба вдвічі біль-
ший за діаметр вінець і дорівнює або трохи
менший за висоту посудини. Посуд виготов-
лено із міцного добре вимішаного тіста сіро-
бурого кольору із домішкою дрібнозернисто-
го та черепашкового піску, рідше — шамоту.
Його ангобовано різного кольору сумішшю
від яскраво-помаранчевого до синьо-чорного.
Зовні, за винятком керамічного браку, має ло-
щення відмінної якості. Характерний орна-
мент — наліпи-виступи, часто облямовані на-
півкруглими або фігурними пружками (рис. 4,
7, 8, 10, 12, 13, 16). Відома також орнаментація
мигдалеподібними вдавленнями під наліпом-
виступом (рис. 4, 5), паличковими вдавлення-
ми, заповненими пастою (рис. 4, 14), наліп-
ною фігурою у вигляді пташиної лапи (рис. 4,
6), «мотузковими» відтисками з трьох гори-
зонтальних ліній на плечі (рис. 4, 15).
Подібний посуд є в шарах фази ІІІ поселен-
ня Бабадаг (Morints 1987, fig. 8, 7—9) та інших
пам’ятках культури Бабадаг, де також датуєть-
ся її третьою фазою (Topoleanu, Jugặnaru 1995,
p. 207, fig. 6, 3, 4). У культурах полів поховань
дунайського регіону він з’являється дещо рані-
ше і доживає до НаС і скіфського часу (Patek
1968, S. 90). У румунських матеріалах так само
поширеною є характерна для виду орнамента-
ція наліпами-виступами на плечі. «Мотузко-
вий» орнамент є найпоширенішим у кобяков-
ській культурі (Шарафутдинова 1980, с. 36), де
корчагу із подібною орнаментацією знайдено
разом із бронзовим дволезовим ножем, датова-
ним X—VIII ст. до н. е. (Шарафутдинова 1967,
с. 75—81, рис. 25). Широка дата ножа не дозво-
ляє вужче визначити тип орнаменту, але потра-
пляє у вужче датування за матеріалами Бабадаг
і не суперечить їм. Третю фазу пам’яток Баба-
даг виділено за наявністю у її комплексах ке-
раміки типу Басарабі, що вирішило питання їх
синхронізації (Petrescu-Dimbovita 1988, р. 182) і
визначення часом НаС. У степових підкурган-
них похованнях три таких посудини супрово-
джували п. 5/32 і 5/9, п. 7/39 у Рисовому, що, за
Н.О. Гаврилюк, належать до чорногорівсько-
новочеркаського періоду (Гаврилюк 1979, с. 28,
рис. 5, 3—5). Подібні корчаги відомі у пізньо-
чорноліських комплексах Немирівського го-
родища (Смирнова 1996, с. 73, рис. 7, 4, 5).
Символ у вигляді пташиної лапи на тулу-
бі чорнолощеної парадної кераміки відомий і
в культурах канельованого гальштату, і в Кав-
казькому регіоні. Щоправда, в усіх випадках
посуд походить із поховань, що вказує на певне
значення цього символу. У некрополі Сборя-
ново 1, у похованні, датованому початком Х —
початком ІХ ст. до н. е., його нанесено канелю-
рою на чашці (Стоянов 1997, с. 30—36, табл. ІІ,
25). Трапляється такий символ і на ліпному по-
суді егейського світу, де, на жаль, не має чіткої
дати (Benton, Waterhouse 1973, fig. 7, 155a). По-
вні аналоги такому знаку є на корчагах із п’яти
поховань Сержень-Юртівського могильни-
ка. Як і на уч-баських посудинах, його нанесе-
но на тулуб пружковими наліпами (Козенкова
2002, табл. 24, 8; 39, 14; 52, 18, 19; 54, 12, 14; 61,
16). Усі поховання датовано від НаВ1 до НаВ3,
за Г. Мюллер-Карпе. За наведеним інвентарем,
усі могили, крім однієї, вкладаються у промі-
жок від середини ІХ до середини VIII ст. до
н. е. Серед них лише одна має тверду вузьку
дату, причому символ тут має таку ж форму, як і
уч-баський, і нанесено його на верхню частину
тулуба біконічного горщика. Датується похо-
вання початком VIII ст. до н. е., що припадає,
на думку автора, на злам НаВ2/НаВ3 (Козен-
кова 2002, с. 128, 130). В.І. Козенкова припус-
кає семантичне значення цього декору — жі-
ночий образ, що виконував функцію обере-
га (Козенкова 2002, с. 73). У Криму подібний
наліп відомий на стінці корчаги (?) з поселен-
ня Кизил-Коба (Колотухин 1996, рис. 26, 17).
Подібний декор трапився на корчазі зі скор-
ченого поховання у кургані 1 біля с. Булахівка
Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл.
(Махортых 2006, рис. 60, 4—6).
Вид складає один типологічний ряд із ви-
дом ІІІ/5.
Вид IV/5. Посуд грушоподібної форми
(кубки-корчаги) з вузьким високим горлом,
що плавно розширюється до нижньої напів-
сферичної частини, із округлим дном з омфа-
лом (рис. 5). Найбільше розширення тулуба
припадає на нижню третину висоти. Горло пе-
реходить у тулуб через перегин або без нього.
За відсутності вінець можна лише припускати,
що висота посуду перевищувала найбільший
діаметр. Посуд тонкостінний, але черепок дуже
міцний. Зовні вкритий світлим помаранчевим
або рожевим ангобом, по якому проводилося
лощення. Орнаментація — наліпи-виступи,
оточені знизу напівкруглими подвійними або
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 122
потрійними пружками, або пружки, попарно
опущені від ребра до дна. Є наліп у вигляді пта-
шиної лапи, як у виді IV/4 (рис. 5, 3).
Цей посуд, як писала А.І. Мелюкова, не має
повних аналогів у кераміці дунайсько-кар пат-
ського регіону, хоч традиційно з ним пов’язаний
(Мелюкова 1979, с. 66, рис. 21, 3). На нашу дум-
ку, він може бути генетично пов’язаним із поді-
бними формами культури Басарабі (Guma 1993,
pl. LXXXIII). Втім, такий посуд є в Криму, на-
приклад, у похованні 7/7 Астанинського моги-
льника, де супроводжує кістяк у зібганому стані
(Махор тых 2004, рис. 1, 1, 2). А.І. Мелюкова ви-
значила цей комплекс як ранньокочівний (Ме-
люкова 1979, с. 64—66).
Посудина із подібною орнаментацією, з від-
битими вінцями, відома з поселення Ашлама-
Дере (Крис 1981, табл. 20, 6), щоправда, рані-
ше подана як ціла (Крис 1957, с. 44, рис. 2, 3).
Після ознайомлення з колекцією з’ясувалося,
що корчагу у давнину було розбито на багато
шматків і відремонтовано. Вінце було втрачено
повністю, тому шийку рівно обпиляли і злам
замазали якоюсь органічною речовиною (смо-
ла із глиною?). Посудину декоровано потрій-
ним наліпним пружком, вертикально опуще-
ним від плеча до придонної частини. Подібна
до неї за формою посудина походить із ранньо-
кочівницького поховання 5/2 біля Зимогір’я,
яке датується VIII ст. до н. е. (Дубовская 1985,
рис. 1, 2). На Немирівському городищі є кор-
чаги із наліпними напівкруглими пружками
під наліпом-виступом на плічку. Г.І. Смирно-
ва відносить їх до скіфського шару (Смирно-
ва 1996, с. 76, рис. 10, 1—5). Однак наявність
у керамічному браку із ями 46 Уч-Башу посу-
ду, що належить за матеріалами Немирова і до
«чорноліського», і до «скіфського» шарів, вка-
зує на їхню одночасність. Подібна орнамен-
тальна схема із напівкруглими канелюрами
навколо наліпу відома на кераміці поселення
Цахнеуць групи Козія-Сахарна (Кашуба 2000,
рис. L, 10). Невеликі корчаги подібного профі-
лю і орнаментації є на епонімному поселенні
Кизил-Коба (Колотухин 1996, рис. 25, 10, 13).
Вид IV/6. Посуд (черпаки або кухлі) з висо-
кою шийкою, слабко відігнутим вінцем, ви-
діленим ребром, напівсферичним тулубом,
округлим дном і петлеподібною ручкою, що
підіймається над вінцем на 2—4 см (рис. 12).
Найбільший діаметр припадає на нижню по-
ловину висоти посудини і дорівнює їй або тро-
хи перебільшує її. Усі форми товстостінні, у
тісті домішки дрібно-, крупнозернистого та
черепашкового піску, іноді — жорстви з по-
дрібненого вапняку. Зовнішня поверхня вкри-
та лощенням буро-жовтого кольору по ангобу,
внутрішня — ретельно загладжена. Характер-
ний орнамент — вдавлення (три або п’ять) на
ребрі з боку, протилежного ручці, іноді — по
обох боках (по два).
Підвид IV/6а. Дворучна посудина відповід-
них видові пропорцій, на ребрі — подвійний
наліп, облямований внизу напівкруглим пруж-
ком (рис. 12, 11).
Подібний посуд за формою і орнаментаці-
єю відповідає фазі ІІІ поселення Бабадаг, тра-
пляються там і дворучні кухлі з таким самим
профілем і орнаментом, є він і в шарах Баба-
даг ІІ—ІІІ (Morintz 1987, fig. 9, 10—15; Morintz,
Juganaru 1995, fig. III, 5). Подібна посудина по-
ходить із поховання кургану 98 Б біля с. Парка-
ни (Махортых 2003, рис. 36, 18). Також цей вид
відомий на пам’ятках Середнього Подністров’я
(Непоротів ІІІ, розкоп 7, споруда 23 (10)), що
вузько датуються. Л.І. Крушельницька визначає
цей компекс часом НаС (Крушельницька 1998,
с. 113, 185; рис. 68). Вона також вважає цей вид
Рис. 12. Кухлеподібний посуд, вид IV/6. Уч-Баш, роз-
коп 1: 1, 3—6, 10, 11 — будівля 3; 2 — шар над обмазкою
будівлі 2; 7 — яма 35; 8, 9 — яма 65
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 23
черпаків типовим для непоротівських пам’яток і
пов’язує його походження із культурами східно-
балканського кола (Крушельницька 1985, с. 111).
Подібна форма черпаків і кубків починає пре-
валювати у культурах східнобалканського кола
із появою пам’яток типу Басарабі (Guma 1993,
pl. LXIII, 3—6; CII, 18). Кубок подібної форми
походить із парного дитячого поховання 9/3 біля
с. Шалаші у Західному Криму (Колотухин 2000,
рис. 25, 2). Випростані кістяки — один на спині,
інший на боці — орієнтовані на південний захід.
Вид IV/7. Приземкуватий посуд малих об’є-
мів (кубки) із відігнутим вінцем, що частіше
перегином переходить у тулуб (за наявності
шийки, вона не така висока, як у черпаків, ре-
бро ледь помітне) (рис. 9, 25—28). Діаметр ві-
нець менший за найбільший діаметр тулуба,
що припадає на другу третину посудини. На
тлі малих форм інших горизонтів посуд тов-
стостінний, тісто із домішками дрібно-, гру-
бозернистого і черепашкового піску, випал хо-
роший. Лощені по світлому (буро-жовтому)
ангобу так само, як і вид IV/6. Орнаментація
зазвичай відсутня.
Вид належить до того ж типологічного ряду
що й види Іа/3, ІІ/7, ІІІ/6, 7.
Вид IV/8. Відкритий посуд з діаметром ві-
нець понад 20 см (миски), напівсферичний,
округлодонний із омфалом на дні (рис. 10,
18—24). Діаметр вінець удвічі більший за ви-
соту посудини. Черепок міцний, тісто із до-
мішками дрібно-, грубозернистого та че-
репашкового піску, обидві поверхні лоще-
ні, переважно без ангобу. Часто трапляється
орнаментація у вигляді наліпного пружка,
опущеного від вінця (рис. 10, 18), або парного
наліпу-виступу на вінцях з наскрізним отво-
ром (рис. 10, 19, 21).
Вид IV/9. Відкритий неглибокий напівсфе-
ричний посуд (чашки та плошки) із діаметром
вінець меншим за 20 см (рис. 10, 25, 26). Тісто
із домішками грубо-, дрібнозернистого та че-
репашкового піску, випал хороший. Посудин-
ки тонкостінні (завтовшки до 0,5 см), мають
якісне лощення з обох боків, якщо стінка тов-
стіша, то поверхня лише загладжена. Відома
посудина із горизонтальною ручкою на вінцях
із вертикальним отвором посередині (рис. 10,
26). Орнаментація відсутня. Подібні горизон-
тальні ручки відомі на кераміці культури Баса-
рабі (Guma 1993, pl. LXXXIV, 16).
Вид IV/9a. Мініатюрний відкритий посуд із
діаметром вінець, що вдвічі більший за висо-
ту (рис. 10, 27—29). Стінки різко звужуються
до округлого дна, їх вкрито якісним лощенням.
Формувальна маса щільна, без грубих домішок,
із додатком дрібнозернистого та черепашкового
піску. Випал хороший. Орнаментація невідома.
Вид IV/10. Відкритий посуд, що різко зву-
жується до дна (рис. 10, 31, 32). Тонкостінний,
із добре вимішаного тіста без грубих домішок,
частіше чорно- або коричневолощений по ан-
гобу. Відома орнаментація у вигляді вертикаль-
ного пружкового наліпу, опущеного від вінця
вниз, і наліпу-виступу під вінцями із наскріз-
ним горизонтальним отвором. Цілих форм у
розглянутих комплексах немає, але профілю-
вання дозволяє припускати, що зараховані до
виду фрагменти походять від тарілок із плас-
ким дном або піддоном.
Миски і чаші подібної форми поширені в
гальштатських культурах, культурах Північно-
го Причорномор’я і Передкавказзя. Орнамент
у вигляді невеликих вертикально опущених від
вінця відрізків пружка трапляється на керамі-
ці культур канельованого гальштату, а також на
передскіфських і скіфських пам’ятках Укра-
їнського Лісостепу (Patek 1968, Taf. XCVII, 16;
Крушельницька 1976, рис. 37, 16; 1985, рис. 34,
31; Смирнова 1984, рис. 6, 7). У Криму поді-
бна орнаментація засвідчена на мисках із посе-
лень Кизил-Коба і Дружне І (Колотухин 1996,
рис. 26, 18, 23; 31, 10). Посуд з піддоном ши-
роко представлено на чорноліських пам’ятках,
де він пов’язується із керамікою голіградсько-
го кола (Смирнова 1984, рис. 11, 1—4).
Науважимо на характерних особливостях по-
суду горизонту IV.
1. Широкогорлий опуклобокий посуд у скла-
ді нелощеної кераміки.
2. Наявність біконічного посуду серед нело-
щеного.
3. Біконічні високогорлі корчаги серед ло-
щеної кераміки.
4. Грушоподібні корчаги-кубки у складі па-
радного посуду.
5. Кухлі із високим горлом і сферичним
при земкуватим тулубом.
6. Відсутність канельованого орнаменту.
7. Превалювання в орнаментації лощеного
посуду пружків і вдавлень, наліпів-виступів,
облямованих знизу наліпним підтрикутним
пружком, вдавлень на ребрі, парних наліпів на
вінцях мисок.
8. Наявність посуду з наліпним орнаментом
у вигляді пташиної лапи.
9. Орнаментація мотузковим штампом.
10. Так звані тарілки.
11. Дворучні кухлі.
12. Превалювання серед закритого посуду
зразків із найбільшим діаметром тулуба у нижній
половині (між другою і третьою третинами).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 124
Агульников С.М. Компоненты культуры ноуа в белозерской погребальной обрядности // Старожитності Степового
Причорномор’я і Криму. — Запоріжжя, 2004. — Вип. ХІ. — С. 3—10.
Бруяко И.В. Обновленная схема гальштатской хронологии Центральной Европы и памятники раннего железно-
го века юга Восточной Европы // Старожитності Степового Причорномор’я і Криму. — Запоріжжя, 2004. —
Вип. ХІ. — С. 41—46.
Вальчак С.Б., Мамонтов В.И., Сазонов А.А. Ранние памятники черногоровского этапа в Восточной Европе: проис-
хождение и хронология // Историко-археологический альманах. — М., 1996. — № 2. — С. 23—46.
Гаврилюк Н.А. Лощеная керамика степных погребений предскифского времени // Памятники древних культур
Северного Причерноморья. — К., 1979. — С. 20—40.
Гершкович Я.П. Происхождение и эволюция сабатиновского керамического комплекса // Археологический аль-
манах. — Донецк, 1997. — № 6. — С. 125—144.
Гошко Т.Ю., Отрощенко В.В. Погребения киммерийцев в катакомбных и подбойных сооружениях // СА. — 1986. —
№ 1. — С. 168—183.
Дараган М.Н. О финале культуры позднего Чернолесья в Среднем Поднепровье // Збірка на пошану Софії Станіс-
лавівни Березанської. —К., 2005. —С. 283—296.
Дубовская О.Р. Погребение лучника раннего железного века // СА. — 1985. — № 2. — С. 166—172.
Кашуба М.Т. Раннее железо в лесостепи между Днестром и Сиретом (культура Козия-Сахарна) // Stratum plus. —
2000. — №3. — С. 241—488.
Козенкова В.И. У истоков горского менталитета. Могильник эпохи поздней бронзы—раннего железа у аула Сер-
жень-Юрт, Чечня. — М., 2002 (Материалы по изучению историко-культурного наследия Северного Кавка-
за. — Вып. ІІІ).
Колотухин В.А. Горный Крым в эпоху поздней бронзы — начала железного века. — К., 1996.
Колотухин В.А. Киммерийцы и скифы Степного Крыма. — Симферополь, 2000.
Колотухин В.А. Поздний бронзовый век Крыма. — К., 2003.
Кравченко Е.А. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Уч-Баш // Археологія. — 2004. — № 4. — С. 52—66.
Кравченко Э.А. Материалы эпохи раннего железа с поселения Уч-Баш в Юго–Западном Крыму // Боспорский
феномен. Проблема соотношения письменных и археологических источников: Материалы междунар. науч.
конф. — СПб., 2005. — С. 299—305.
Кравченко Э.А. Материалы эпохи раннего железа с поселения Уч-Баш в Юго-Западном Крыму // Сугдейский
сборник. — К.; Судак, 2005а. — Вып. 2. — С. 485—496.
Кравченко Е.А. Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш (горизонт І-УБ) // Археологія. — 2009. —
№ 1. — С. 15—22.
Крис Х.И. Поселение кизил-кобинской культуры в балке Ашлама-Дере // ИАДК. — К., 1957. — С. 40—46.
Крис Х.И. Кизил-кобинская культура и тавры. — М., 1981 (САИ. — Вып. Д І—7).
Крушельницька Л.І. Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. — К., 1976.
Крушельницька Л.І. Взаємозв’язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Ценральної Європи. —
К., 1985.
Крушельницька Л.І. Чорноліська культура Середнього Подністров’я. — Львів, 1998.
Охарактеризований горизонт є досить по-
казовим і яскравим явищем ранньої залізної
доби Західного Криму, оскільки відображає
кілька традицій, що переплелися у керамічно-
му комплексі. Коло наведених аналогів до виду
IV/4 вказує на датування часом НаС, його най-
ранішу фазу близько 800—750 рр. до н. е. (Те-
реножкин 1976, с. 206; Дараган 2005). Біконічні
корчаги, кухлі і відкритий посуд разом із орна-
ментацією наліпами із пружком характерні для
гавської культурної традиції пізнього варіан-
та — НаС, Бабадаг ІІІ (Morintz 1987; Morintz,
Juganaru 1995), аналогічні комплекси відомі на
Середньому Дністрі (Непоротове), що визнача-
ються за С
14
кінцем ІХ — першою половиною
VIII ст. до н. е. (Крушельницька 1985, с. 111).
Біконічний нелощений посуд і наліпний орна-
мент у вигляді пташиної лапи мають аналоги
в могильнику Сержень-Юрт, де вони датують-
ся НаВ3—НаС1 або межею ІХ—VIII ст. до н. е.
(Козенкова 2002, с. 73, 130). Отже, цей горизонт
має відносну дату НаВ3—НаС рання фаза, за
Г. Мюллер-Карпе, або кінець ІХ — перша поло-
вина VIII ст. до н. е. За поточненою хронологією
це НаВ2/3—НаС1 (ранній), що припадає на дру-
гу половину ІХ — початок VІІІ ст. до н. е. (Pare
1996). Слід також вказати, що повним аналогом
грушоподібних корчаг-кубків горизонту IV-УБ
МДП є посудина із підкурганного поховання
біля с. Астаніне Ленінського р-ну АРК (Мелю-
кова 1979, с. 64—66; Махортых 2004, рис. 1, 1,
2). Горизонт відображає пізню фазу дотаврських
періодів у Криму, синхронних передскіфському
часу у Причорноморському Степу.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 25
Махортых С.В. Культурные контакты населения Северного Причерноморья и Центральной Европы в киммерий-
скую эпоху. — К., 2003.
Махортых С.В. Черногоровские древности Крыма // Старожитності Степового Причорномор’я і Криму. — Запо-
ріжжя, 2004. — Вип. ХІ. — С. 158—163.
Махортых С.В. Киммерийцы Северного Причерноморья. — К., 2006.
Мелюкова А.И. Скифия и фракийский мир. — М., 1979.
Смирнова Г.И. Среднее Поднестровье и Нижнее Подунавье в предскифское время // Thracia. — 1980. — T. V. —
C. 121—144.
Смирнова Г.И. О формировании позднечернолесской культуры на Среднем Днестре. На материалах поселения
Днестровка-Лука // АСГЭ. — Л., 1984. — № 25. — С. 43—60.
Смирнова Г.И. Немировськое городище — общая характеристика памятника VIII—VI вв. до н. э. // Археологія. —
1996. — № 4. — С. 67—84.
Стоянов Т. Могилен некропол от ранножелезната епоха. «Сборяново» І. — София, 1997.
Стржелецкий С.Ф. Отчет о раскопках раннетаврского поселения Уч-Баш X—VIII вв. до н. э. // НА НЗХТ. —
Спр. 680/І—ІІІ.
Стржелецкий С.Ф. Коллекционная опись // НА НЗХТ. — Спр. 674/I.
Стржелецкий С.Ф. Отчет о раскопках раннетаврского поселения Уч-Баш // НА НЗХТ. — Спр. 690/I.
Стржелецкий С.Ф. Дневник и фотографии к отчету // НА НЗХТ. — Спр. 690/Iа.
Стржелецкий С.Ф. Дневник // НА НЗХТ. — Спр. 690/Iб.
Стржелецкий С.Ф. Коллекционная опись // НА НЗХТ. — Спр. 686.
Тереножкин А.И. Киммерийцы. — К., 1976.
Шарафутдинова Э.С. Раскопки на Кобяковском поселении эпохи поздней бронзы в 1962 г. // КСИА. — 1967. —
112. — С. 75—89.
Шарафутдинова Э.С. Памятники предскифского времени на Нижнем Дону (кобяковская культура).— Л., 1980
(САИ — Вып. ВІ-ІІ).
Benton S., Waterhouse H. Excavations in Ithaka: Tris Langadas // The Annual of the British School at Athens. — London,
1973. — № 68. — P. 1—24.
Guma M. Civilizacia primei epoci a fierului in Sud-Vestul Romaniei. —Bucuresti, 1993 (Bibliotheca Thracologica. — T. IV).
Kravchenko E. Pre-Greek Population on the Heraclean Peninsula: Ceramic Analysis // The Study of Anсient Territories.
Chersonesos and Metaponto. 2004 Field Report. — Ostin, 2005. — P. 33—38.
Levitki O. Culturi din epoca hallstattului timpuriu si mijlociu // Thraco-Dacica. — Bucuresti, 1994. — T. XV. — № 1—2. —
S. 159—214.
Morintz S. Hallstattul timpuriu si mijlociu оn zona istro-pontica // Thraco-Dacica. — 1987. — T. VIII. — P. 39—67.
Morintz S., Jugаnaru G. Raport privind sapaturile arheologice efectuate оn sectorul V al acezǎrii hallstattiene de la Babadag
(1991—1992) // Peuce. — 1995. — XI. — P. 177—202.
Pare Ch. F. E. Chronology in Central Europe at the End of the Bronze Age // Acta Atchaeologica. — København, 1996. —
Vol. 67. — Absolute Chronology. Archaeological Europe 2500—500 BC. — P. 99—120.
Patek E. Die Urnenfelderkultur in Transdanubien. — Budapest, 1968.
Petrescu-Dimbovita M. Certaines considérations sur quelques problemès du Hallstatt de l’espase Carpato-Danubien-Pon-
tique d’après les données des recherches résentes // Slovenska Archeologia. — 1988. — T. XXXVI-1. — P. 175—188.
Topoleanu F., Juganăru G. Asezarea de tip Babadag de la Niculitel-«Cornet» (Judetul Tulcea). Sapaturile de salvare efectuate
оn 1988 // Peuce. — XI .— 1995. —P. 203—229.
Надійшла 20.08.2009
Э.А. Кравченко
ХРОНОЛОГИЯ МЛАДШЕГО ДОТАВРСКОГО ПЕРИОДА КИЗИЛ-КОБИНСКОЙ КУЛЬТУРЫ
Младший дотаврский период (МДП) является наиболее проблемным с точки зрения хронологии и синхрони-
зации кизил-кобинской культуры. Ситуация еще более усложнилась после пересмотра центральноевропейской
хронологии и удревнения ряда ключевых памятников. Будучи одним из ярчайших явлений раннего железного
века Северного Причерноморья МДП, с одной стороны, соотносится с памятниками Северного Кавказа как по
материальной культуре, так и по технологическим приемам металлургии железа, с другой — имеет четкие ана-
логи в культурах неклассического гальштата и Среднего Приднестровья. Кроме того, керамика этого периода
представлена в степных черногоровских погребениях Северного Причерноморья. Период составляют два хро-
нологических горизонта кизил-кобинской культуры — III-УБ и IV-УБ, выделенные по материалам поселения
Уч-Баш. Горизонт ІІІ-УБ на основе синхронизации материала с комплексами Нижнего Дуная, Правобережной
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 126
Украинской Лесостепи и черногоровскими погребениями Степи соотносится с периодом НаВ2. Суммарно он
может датироваться второй половиной или концом Х — серединой ІХ вв. до н. э.
Горизонт IV-УБ синхронизируется с комплексами Северного Кавказа и Балкано-Карпат, более соответствуя
датам уточненной хронологии НаВ2/3 — НаС1(ранний). Круг аналогий виду IV/4 (корчаговидные сосуды) указыва-
ет на датировку временем НаС, его самой ранней фазой около 800—750 гг. до н. э. Биконические корчаги, черпаки
и открытые сосуды, декорированные налепами и отрезками валиков разных схем, характерны для гавской тради-
ции позднего варианта (НаС, Бабадаг ІІІ). Аналогичные комплексы известны на Среднем Днестре (Непоротово) и
определяются по С
14
концом IX — первой половиной VIII вв. до н. э. Биконические сосуды с налепным орнаментом
в виде птичьей лапы находят полные аналоги среди материала могильника Сержень-Юрт в Чечне, где датируются
НаВ3—НаС1 или рубежом ІХ—VIII вв. до н. э. Таким образом, этот горизонт получает дату НаВ3—НаС1, по Г.
Мюллер-Карпе, или конец IX — первая половина VIII вв. до н. э. По уточненной центральноевропейской хроноло-
гии это НаВ2/3—НаС1(ранний), по Х. Паре, или вторая половина ІХ — начало VІІІ вв. до н. э.
Наличие материала, представленного в черногоровских погребениях Степи, не выходящего за рамки гори-
зонта III-УБ кизил-кобинской культуры, не позволяет полностью отказаться от выделения этого горизонта и
определяет его временное расположение между комплексами НаВ1 и НаВ2/3 с аналогами в материалах Степного
Причерноморья, ранее определяемых НаВ2. МДП соотносится со значительным увеличением поселений, рас-
положенных в предгорьях Крыма, чаще всего, в труднодоступных местах. В материальной культуре и, прежде
всего, в керамическом комплексе, домостроительстве прослеживается преемственность с предыдущим Старшим
дотаврским перидом. Есть основания связывать такого рода расцвет с функционированием мощного центра ме-
таллургии железа на самом крупном поселении периода — Уч-Баш.
Уточним, что поселенческие памятники обоих дотаврских периодов немногочисленны по сравнению с после-
дующим временем, однако функционировали на протяжении 150—300 лет. Следы пожаров на поселениях не при-
водили к прекращению жизни на них, что, вероятно, связано с возможностью возобновления хозяйственной дея-
тельности. Возможно, это объясняется их расположением возле источников сырья — высококачественных глин,
металлоносных руд и т. д., а также определенной гибкой инфраструктурой региона, когда отдельные негативные
факторы не приводили к уничтожению сложившейся системы.
E.A. Kravchenko
CHRONOLOGY OF A YOUNGER PRE-TAURIAN PERIOD OF KYZYL-KOBA CULTURE
The Younger Pre-Taurian period is the most problematic with relation to chronology and synchronization of Kyzyl-Koba
culture. A situation became more difficult after revision of the Central European chronology and making the key sites
older. As one of the most outstanding phenomena of the Early Iron Age in the north coast of the Back Sea, the Younger
Pre-Taurian period, on one hand, correlates with the monuments of the Northern Caucasus both by the material culture,
and by the technological methods of iron metallurgy, and on the other hand, it has close analogies in cultures of non-classic
Hallstatt and the Dnister River middle region. Besides, ceramics of this period is found in Chornohorivka culture steppe
zone territory of the north coast of the Back Sea. The period consists of two chronological horizons of Kyzyl-Koba culture:
III-UB and IV-UB, determined on the materials of Uch-Bash settlement. III-UB horizon based on synchronization of the
material with the complexes of the Danube River lower region, the Dnipro River left bank forest-steppe zone, and of the
Chornohorivska culture burials of the Steppe, correlates with the period HaB2. In sum, it can be dated from the second half
or the end of the 10th c. to the middle of the 9th c. BC.
IV-UB horizon is synchronized with complexes of the Northern Caucasus and the Balkan-Carpathians, corresponding
more to the dates of specified chronology НаВ2/3 — НаС1 (early). Circle of analogies of the IV/4 type (large pot like
vessels) indicates the early phase (about 800—750 BC) HaC period date. Bi-cone large pots, dippers, and open-shape vessels
decorated with mouldings and parts of cordons of various schemes are typical for Gavà culture traditions of the late variant
(HaC, Babadag III). Similar complexes are known in the Dnister River middle region (Neporotove) and are dated with C
14
by the end of the 9th through the first half of the 8th c. BC. Bi-cone vessels with mouldings in the form of bird’s foot have
direct analogies in the materials of a Serzhen-Yurt burial ground in Chechnya, where they are dated by НаВ3—НаС1, which
is the edge of the 9th and the 8th c. BC. Consequently, this horizon is dated by НаВ3—НаС1, according to H. Muller-
Karpe, or from the end of the 9th c. to the first half of the 8th c. BC. According to the specified Central European chronology
it corresponds НаВ2/3—НаС1 (early), by Ch. Pare, or the second half of the 9th c. – the beginning of the 8th c. BC.
The existence of material presented in Chornohorivka culture burials in the Steppe, which holds within the III-UB
horizon of Kyzyl-Koba culture, does not allow the author to refuse completely to single out this horizon, and it determines
the chronological place of this material between НаВ1 and НаВ2/3 complexes, with analogies in Steppe zone of north coast
of the Back Sea that were previously dated to HaB2. Younger Pre-Taurian period shows a significant increase of settlements
situated in the Crimean foothills, most often in arduous places. In the material culture, and first of all, in ceramic assemblages
and house-building a succession after the previous Older Pre-Taurian period is traced. There are reasons to relate such a
blossom with the functioning of a powerful iron metallurgic centre at Uch-Bash, the biggest settlement of the period.
It should be noted, that settlements of both Pre-Taurian periods are not numerous if compared to the further time, but
they functioned from 150 to 300 years. Traces of fires at the settlements did not lead to the seizure of life there, which is
probably related to the possibility of a renewal of an economic activity. Perhaps, it is due to localization of the settlements
near the raw material sources: high quality clays, metal-bearing ores, etc., as well as certain flexible infrastructure of the
region, where some negative factors did not lead to the destruction of the existing system.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|