Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське
Майстерня з виготовлення бурштинових прикрас та хрестиків, досліджена на одному із селищ Ходосівського археологічного комплексу, розглядається в контексті специфіки цієї галузі за доби Київської Русі....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65866 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське / І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 112-126. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-65866 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-658662014-07-05T03:01:25Z Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. До історії стародавнього виробництва Майстерня з виготовлення бурштинових прикрас та хрестиків, досліджена на одному із селищ Ходосівського археологічного комплексу, розглядається в контексті специфіки цієї галузі за доби Київської Русі. Работами последних десятилетий доказан высокий уровень развития материальной и духовной культуры села Южной Руси, тем не менее поселение Ходосовка-Рославское является неординарным памятником. В 2008 г. здесь открыт комплекс по изготовлению янтарных украшений. В заполнении одной из построек, а также недалеко от ее углубленной части было собрано свыше 230 кусков янтаря, среди которых заготовки бусин, готовые и испорченные изделия, отходы производства и сырье. Указанная постройка, объект 9, имела прямоугольные очертания, размеры 3,4 ? 3,8 м при глубине 0,90 м, была ориентирована углами по сторонам света с небольшим отклонением, заполнена супесью разных оттенков. На дне постройки исследовано несколько ям. В заполнении объекта собраны обломки керамической посуды древнерусского времени, среди которых – фрагменты со следами поливы, бытовой инвентарь, орудия труда и инструменты, детали костюма. Привлекает внимание 36 обломков стеклянных браслетов. В объекте и рядом найдены уплощённая бипирамидальная бусина, еще одна такая же без отверстия, четыре обломка подобных и фрагмент заготовки изделия этого типа. По одному экземпляру насчитывается обломков конической бусины (вероятнее всего – края бипирамидальной, где грани не выражены) и заготовки бипирамидальной. Форма двух заготовок с каналом отверстия не определима, на одном фрагменте фиксируется часть отверстия. Выявлено три заготовки с несквозными отверстиями, цилиндр с выпуклостями (бусина нестандартной формы (?) без отверстия), незавершённую пирамидальную подвеску. Собраны десять плоских и плоско-выпуклых вставок в металлическую основу. Привлекают внимание фрагменты четырёх крестиков с квадратами в средокрестии. Указанный объект рассмотрен в общем контексте развития обработки янтаря на Руси. Известные древнерусские комплексы, связанные с массовыми находками янтаря, можно свести к нескольким категориям. В их числе местонахождения с концентрациями смолы без функциональной интерпретации (одно из киевских и муромское), места складирования для последующих продажи или производства (три киевских), места, связанные с переработкой и обработкой. В числе последних объект по производству олифы в Новгороде, места изготовления украшений и нательных крестиков без фиксации производственных сооружений (два киевских, полоцкое, новгородское, беловежское, возможно волковысское) и следы производства (?) в Ростове, а также мастерские в Киеве, Белоозере, Старой Рязани и на поселении Ходосовка-Рославское. Исследованный на селище комплекс содержал не только янтарь, но и вещи, которые могли использовать при обработке последнего. В их числе ножи, возможно для очистки поверхности заготовок, в том числе – непригодный для бытовых нужд с 20-миллиметровым клинком. Оселки могли применяться для придания изделием окончательной формы и шлифования поверхности, что зафиксировано в составленном в начале XII в. труде монаха-бенедиктинца Теофила «Список различных искусств». Свинцовые пластины, находки которых зафиксированы в заполнении постройки, в древности использовали в том числе и для осветления янтаря. Изученная мастерская укладывается в общую схему обработки янтаря в древней Руси, представленную очень немногочисленными объектами, и служит дополнительным аргументом в пользу высокого уровня развития древнерусского села вообще и раскапываемого поселения в частности. The works of the last decades proved a high level of development of material and spiritual cultures of villages of the Southern Rus; nevertheless, Khodosivka-Roslavske settlement is an unordinary site. Here a complex where amber jewellery had been made was discovered in 2008. In the filling of one of the structures, and also near its underground part more than 230 amber pieces were collected, among which were beads billets, ready and marred items, waste products and raw materials. This structure, object 9, had rectangular delineation, 3,4 ? 3,8 m measurement, 0,90 m depth, and corners meridian oriented, with some deflection, and it was filled with sandy soil of various hints. In the bottom of the structure several pits were studied. In the filling of the object the fragments of ceramics of the Ancient Rus period were found, among which were those with glaze vestiges, everyday inventory, tools and instruments, and clothing elements. 36 pieces of glass bracelets are of a special attention. In and near the object a flattened bi-pyramid bead, another of that kind, but without a hole, four pieces of such and a fragment of half-finished product of this type were found. There were a fragment of cone bead (probably an edge of bi-pyramid one, but with non-marked borders) and a fragment of a half-finished bi-pyramid one. The form of two half-made beads with bores of holes could not be determined; at one of fragments a part of a hole can be seen. Three halffinished beads with unfinished holes, a cylinder with humps (a bead of uncommon form (?) without a hole), an unfinished pyramid pendant were also found. Ten flat, and flat and convex mountings for the metal settings are collected. Fragments of four crosses with squares in their centres are of a special attention. This object should be viewed in a general context of development of amber processing in Rus. Known Ancient Rus sites were bulk of amber was found could be divided into several categories. They are the locations with resin concentrations without functional interpretation (one in Kyiv and some in Murom), places for storage for the following sale or production (three in Kyiv), and sites related to production and processing. The latter includes a place were drying oil was produced in Novgorod, sites were adornments and crosses were made without production structures being found (two in Kyiv, one in Novgorod, Bela Vezha, and possibly in Volkovyk), and traces of manufacture (?) in Rostov, as well as workshops in Kyiv, Beloozero, Stara Ryazan, and Khodosivka-Roslavske settlement. A complex studied at the settlement included not only amber, but also items which could have been used in its processing. They include knives, perhaps for clearing the surface of half-finished products, among which a knife unsuitable for everyday needs, with 20-milimeters long blade. Hones could have been used for final shaping of the products and polishing their surfaces, which is recorded in the 12 th c. book List of Various Arts by a Benedictine monk Teophilles. Lead plates found in the filling of a structure in ancient times were used also to clarify amber. The workshop studied fits into a general scheme of amber processing in Ancient Rus, which is represented by few objects found during the whole period of excavations, and provides an additional argument in favour of a high level of development of Ancient Rus village in general and the settlement under the study in particular. 2010 Article Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське / І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 112-126. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65866 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва |
| spellingShingle |
До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське Археологія |
| description |
Майстерня з виготовлення бурштинових прикрас та хрестиків, досліджена на одному із селищ Ходосівського археологічного комплексу, розглядається в контексті специфіки цієї галузі за доби Київської Русі. |
| format |
Article |
| author |
Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. |
| author_facet |
Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. |
| author_sort |
Готун, І.А. |
| title |
Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське |
| title_short |
Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське |
| title_full |
Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське |
| title_fullStr |
Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське |
| title_full_unstemmed |
Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське |
| title_sort |
майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі ходосівка-рославське |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
До історії стародавнього виробництва |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65866 |
| citation_txt |
Майстерня з обробки бурштину на давньо-руському селищі Ходосівка-Рославське / І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір // Археологія. — 2010. — № 1. — С. 112-126. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT gotunía majsternâzobrobkiburštinunadavnʹorusʹkomuseliŝíhodosívkaroslavsʹke AT suhonosam majsternâzobrobkiburštinunadavnʹorusʹkomuseliŝíhodosívkaroslavsʹke AT kazimírom majsternâzobrobkiburštinunadavnʹorusʹkomuseliŝíhodosívkaroslavsʹke |
| first_indexed |
2025-07-05T16:14:18Z |
| last_indexed |
2025-07-05T16:14:18Z |
| _version_ |
1836824195904831488 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1112
Певні результати робіт на неординарному се-
лищі Ходосівка-Рославське на Київщині, яке
досліджує Північна експедиція ІА НАНУ в
ме жах програми вивчення, охорони та музеє-
фікації пам’яток культурної спадщини Ходо-
сівського археологічного комплексу, студію-
вання експериментальної археології, популя-
ризації історико-культурного надбання серед
широкого загалу, вже вводилися до науково-
го обігу (Готун 2008; Готун, Сухонос, Казимір
2009). Попри незначну відкриту за два сезо-
ни площу — 234 м 2 (рис. 1), отримані дані до-
зволяють говорити про поселення як яскра-
ве яви ще. Пам’ятка репрезентує складний
соціально-економічний феномен. Речовий
комплекс вказує на такі види діяльності насе-
лення як рільництво, тваринництво, мислив-
ство, рибальство, видобуток заліза. Здавалося
б, пункт відповідає зразкам заплавних селищ,
виділених П.П. Толочком, мешканці яких за-
ймались вирощуванням зерна, тваринницт-
вом, відхожими промислами (Толочко 1980,
с. 34, 162—163). Водночас привертає увагу зна-
чна кількість престижних речей у шарі та запо-
вненні об’єктів. І навіть зроблений за резуль-
татами масштабних розкопок останніх десяти-
літь висновок про високий рівень суспільно-
економічного і культурного розвитку селищ та
їхні паритетні стосунки з містом (Моця 1994,
с. 52; 1995, с. 141; 1996, с. 45 та ін.) не може слу-
гувати вичерпним поясненням з огляду на те,
що у цьому випадку йдеться про невелике по-
селення на дюні, серед широкої дніпровсь кої
заплави. Додатковим свідченням такої неор-
динарності може бути, досліджений у 2008 р.
комплекс, який можна пов’язувати з виготов-
ленням бурштинових прикрас. Зупинимося на
його характеристиці.
Об’єкт 9 (рис. 2) зафіксовано на глибині
0,40 м від рівня сучасної поверхні на тлі світ-
лого материка. Він мав підпрямокутні обри-
си, розміри 3,40 × 3,80 м і був зорієнтований
кутами за сторонами світу з незначним від-
хиленням. Його котлован заглиблено в мате-
рик на 0,90 м. Південно-західна межа об’єкта 9
при микала до сусідньої споруди 7. Заповне-
ння було багатошаровим, зверху залягав шар
чорно-сірого супіску, подекуди з дрібними
уламками горілого дерева. Його потужність
коливалася від 0,20 до 0,55 м. У ньому фіксува-
лися лінзи чорного супіску, насиченого вугли-
нами. Нижче, під чорно-сірим супіском, ви-
явлено шар схожого, але менш інтенсивного
за забарвленням, однорідного сірого супіску.
Його потужність у південній частині об’єкта
сягала 0,50 м, у північному напрямку зменшу-
валась і шар переходив у невеликий прошарок
завтовшки до 0,20 м. По боках об’єкта шар сі-
рого супіску потроху світлішав і переходив у
материк, містив прошарки та лінзи насичено-
го чорного супіску потужністю 0,05—0,10 м.
На дні об’єкта простежено шар такого ж чор-
ного супіску з багатьма вуглинами. Він зверху
перекривав шар сіро-жовтого однорідного су-
піску. У східній частині об’єкта розчищено яму
близько 1,0 м в діаметрі, глибина якої 0,55 м
від рівня долівки. Її було заповнено сірим од-
норідним супіском з включенням лінз чорно-
сірого кольору. На дні ями також фіксувався
горілий шар однорідного чорно-сірого супіс-
ку. Ще одну яму, заповнену світло-сірим супіс-
ком, розчищено у південній частині споруди.
Вона мала видовжену майже овальну в плані
форму, видовжену по осі північ—південь. Пів-
денна її частина виходила за межі об’єкта 9 і за-
ймала західну частину сусідньої споруди 7. Гли-
бина ями у північній частині становить 0,68 м,
у південній — 0,53 м від рівня долівки. Ціка-
во, що кераміка траплялася у заповненні пів-
нічної частини ями і зовсім була відсутня у пів-
денній. Можливо, у цьому випадку варто вес-
ти мову про видовжене заглиблення у долівці
об’єкта 7 та округле в долівці об’єкта 9, які зли-
лися на рівні фіксації в одну пляму. Іншу яму, © І.А. ГОТУН, А.М. СУХОНОС, О.М. КАЗИМІР, 2010
І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір
МАЙСТЕРНЯ З ОБРОБКИ БУРШТИНУ
НА ДАВНЬОРУСЬКОМУ СЕЛИЩІ ХОДОСІВКА-РОСЛАВСЬКЕ
Майстерня з виготовлення бурштинових прикрас та хрестиків, досліджена на одному із селищ Ходосівського археоло-
гічного комплексу, розглядається в контексті специфіки цієї галузі за доби Київської Русі.
К л ю ч о в і с л о в а: Давня Русь, селище, майстерня, бурштин
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 113
діаметр якої 0,55 м і глибина 0,16 м від рівня
долівки об’єкта, заповнену однорідним сірим
супіском, розчищено у північній частині кот-
ловану. Дещо на південь, ближче до центру
розташовувалася ще одна яма, діаметр і глиби-
на якої 0,20 м, заповнено її чорним супіском із
залишками горілої деревини. Ці ями є рештка-
ми конструкцій будівлі. Інша конструктивна
особливість споруди полягає у наявності двох
невеличких напівсферичних заглиблень, роз-
ташованих впритул до північно-східної стіни.
Їхнє заповнення є ідентичним верхньому шару
об’єктів 7 та 9, вони заглиблені в материк, від-
повідно, на 0,25 м і 0,37 м. Трохи вище від рівня
фіксації одного із заглиблень, на 0,27 м ниж-
че, ніж рівень сучасної поверхні, розчищено
неповний розвал давньоруського кружально-
го горщика. Наразі складно говорити про при-
значення цих двох заглиблень та їх зв’язок з
основною площею будівлі. Можливо, вони не
є синхронними зі спорудою 9, але стратигра-
фічно цього простежити не вдалося. У захід-
ній частині заповнення об’єкта 9, на глибині
0,75—0,80 м, знайдено ще один неповний роз-
вал давньоруського гончарного горщика впе-
реміж із кістками тварин, у північній частині
на глибині 0,25 м розчищено рештки згорілої
колоди завдовжки 0,30 м.
Із заповнення споруди походять кістки тва-
рин, птахів, риб, їхня луска, уламки гончарно-
го посуду, подекуди зі слідами поливи зелено-
го, жовтого, зрідка червоного кольорів. Слід
відзначити кілька фрагментів із двобічною зе-
леною поливою. Зауважимо, що до недавнього
часу вважалося, що давньоруський полив’яний
посуд притаманний містам, а на сільських по-
селеннях майже відсутній (Древняя... 1997, с. 28).
Викликають зацікавленість індивідуальні зна-
хідки з об’єкта. Серед них 36 уламків скляних
браслетів, скляна та пастова намистини, два
залізні язички пряжок, половина бронзової
накладки, свинцевий ґудзик, навершя велико-
го бронзового хреста-енколпіона, три шифер-
них та керамічне прясельце (і фрагмент ще од-
ного доби палеометалів), залізні ключ, части-
на замка, дверний пробій, дві ланки ланцюга,
гак, кістяний наконечник стріли, фрагмент ке-
рамічного тягарця, залізні наральник, частина
окуття, два інструменти, стрижень, дві лодій-
ні заклепки, п’ять ножів, два кресала, бронзова
голка, мідні (2 екз.), залізні (2 екз.) та свинцеві
(5 екз.) пластини і два шматки свинцю, шість
залізних цвяхів та понад 10 неатрибутованих
виробів, 13 точильних каменів, фрагмент жо-
рен, заготовки намистин і вставок з бурштину
та готові прикраси, а також сировина та відходи
Рис. 1. Ходосівка-Рославське. План розкопу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1114
виробництва (кількість бурштинових знахідок у
споруді та навколо перевищила 230) тощо.
На функціональні особливості споруди, як
уже відзначалось, вказують знахідки уламків
бурштину в її заповненні (рис. 3). Самі по собі
вони могли бути наслідком видобувного про-
мислу, предметом торгівлі, зокрема і посеред-
ницької, відповідно і розглядалися спочатку
лише як факт. Саме так трактувався і шматок
бурштину, знайдений у попередньому сезо-
ні, тим паче фахівці наголошували на необ-
хідності враховувати можливість різних шля-
хів і причин потрапляння знахідок у культур-
ний шар (Раппопорт 1967, с. 4). Але у процесі
подальших досліджень було встановлено, що
окремі з них піддавали обробці — вони мають
сліди спилювання, шліфування та свердлін-
ня. Крім того, тут знайдено заготовки виро-
бів із бурштину, намистини без отвору, улам-
ки та вже готові вироби, брак (рис. 4; 5). Це
дозволяє інтерпретувати споруду як майстер-
ню ювеліра, що працював з означеною сиро-
виною. Показово, що більшість бурштинових
знахідок походила з нижніх 30 см заповнен ня,
хоча вони траплялись і у верхніх пластах, а не-
значна кількість — у навколишньому шарі та
заглибленій частині сусіднього об’єкта 7. До
того ж, якщо у південному та східному секто-
рах споруди виявлено, відповідно, 33 та 20 та-
ких знахідок, то у північному та західному їх
налічувалось 58 і 127.
Загалом в об’єкті та поруч знайдено сплю-
щену біпірамідальну намистину і ще одну таку
ж без отвору, чотири фрагменти подібних та
уламок заготовки схожого виробу. Виявлено
також по 1 екз. фрагментів конічної намисти-
ни (ймовірно — край біпірамідальної, де грані
не виражено) та заготовки біпірамідальної. За-
готовки намистин невизначеної форми (з ка-
налом отвору) репрезентовано двома знахід-
ками та однією з частиною отвору. Виявлено
також три заготовки намистин, можливо, бі-
пірамідальних з ненаскрізними отворами. До
комплексу входив циліндр з рядами напівку-
лястих виступів на поверхні (намистина не-
звичної форми без отвору?) та незавершена пі-
рамідальна підвіска з ненаскрізним отвором і
нешліфованою поверхнею. Зафіксовано та-
Рис. 2. Об’єкти 7 та 9. План та розрізи
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 115
кож заготовки вставок у металеву основу ка-
блучок (?) двох видів: пласкі й опукло-пласкі.
Пласкі представлено двома круглими і поло-
виною ще однієї. До цієї ж категорії, ймовір-
но, слід віднести уламок виробу неправильної
форми. Опукло-пласкі (6 екз.) округлої, оваль-
ної та мигдалеподібної форми, у чотирьох ви-
падках це половинки виробів. Привертають
увагу пласкі уламки з вирізаними зубчиками —
частини чотирьох хрестиків з квадратами в се-
редхресті. Частинами виробів могли бути два
уламки складної форми з обробленою поверх-
нею. До складу колекції входить видовжений
циліндр, який може бути частиною бурштино-
вого сталактита (?) та виріб складної форми з
обробленою (?) поверхнею.
Решту бурштинових знахідок умовно розді-
лено на шматки зі слідами обробки, тобто ско-
лами, слідами зчищання непрозорої кірки на
поверхні тощо (95 екз.), без них (72 екз.) і ско-
ли. Цей поділ є досить умовним, адже сколота
під час видобутку чи транспортування части-
Рис. 3. Схема локалізації бурштинових знахідок
на зумовлює зарахування шматка до категорії
«фрагмент зі слідами обробки», хоча йдеться
тут не про обробку для створення виробу. Так
само приблизними є критерії для розмежу-
вання дрібних фрагментів зі слідами обробки
і просто сколів. Зрештою, інформативними у
цьому випадку є не терміни польової фіксації
матеріалу, а знахідки, безпосередньо пов’язані
з виробництвом. Варто також відзначити,
що найбільші екземпляри шматків буршти-
ну мали розміри 39 × 5—14 × 6—16 мм та 40 ×
6—22 × 5—12 мм, а найменші сколи — 1 × 2 ×
3 мм та 1 × 3 × 5 мм. Щодо їхнього кольору, то
переважають різні відтінки жовтогарячого та
червоно-помаранчевого, хоч трапляються ва-
ріанти забарвлення від помаранчево-жовтого
до темно-вишневого, значна частина різного
ступеню прозорості за непоодиноких непро-
зорих.
Для ідентифікації об’єкта з майстернею
юве ліра необхідною умовою є наявність від-
повідних інструментів. Відомо, що особливі
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1116
пристосування у подібних випадках не вико-
ристовували. Майстри обходились універсаль-
ними знаряддями широкого призначення та
інструментами, які застосовували в інших га-
лузях. Так, аналізуючи обробку бурштину за
доби середньовіччя, Р.Л. Розенфельдт, а зго-
дом і Р.Г. Шаповалов запропонували врахову-
вати можливість використання абразивів і то-
чильних каменів, безрозвідної пилки, свердел
і напилків з дрібною насічкою, ножів, набору
пристосувань і матеріалів для полірування ви-
робів, а також знарядь, наведених Б.О. Колчи-
ним для косторізного ремесла. Це дозволяло
пройти всі стадії механічної обробки матеріа-
лу: сортування, розкрій, шліфування, поліру-
вання, свердління, огранювання, гравірування
(Розенфельдт 1978, с. 200; Шаповалов 1998).
Водночас вказувалось на відсутність інстру-
ментів бурштинщика у кожній з відомих на той
час майстерень (Розенфельдт 1978, с. 200).
Переглянувши набір речей із заповнення
споруди 9, можна дійти висновку, що окремі з
них могли використовувати не лише у побуті, а
й у цій галузі ремесла. Серед придатних для об-
робки бурштину були ножі, які могли застосо-
вувати для зняття природних окисів з поверх-
ні майбутньої заготовки. Привертає увагу, крім
звичних виробів, непридатний для побуто-
вих потреб мініатюрний залізний черешковий
ніж, довжина леза якого не перевищує 20 мм.
Точильні бруски могли застосовувати для на-
дання виробам остаточної форми та шліфу-
вання поверхні. Підтвердження використан-
ня їх у цьому виробництві знаходимо у про-
аналізованій Р.Г. Шаповаловим праці початку
XII ст. монаха-бенедиктинця Теофіла «Список
различных искусств»: «осторожно шлифуй ян-
тарь с водой на ровном песчаном камне до тех
пор, пока золотистый цвет его не проступит
везде равномерно». Назване джерело засвідчує,
що давні ювеліри знали також і способи тер-
мічної обробки бурштину для коригування
кольору та виготовлення бурштинового лаку.
Для освітлення смоли застосовували свинце-
Рис. 4. Типи виробів із майстерні на Рославському
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 117
Рис. 5. Прикраси і предмети особистого благочестя із
майстерні: напівфабрикати, вироби, брак
ві пластини, аналогічні знайденим у заповне-
нні споруди. Теофіл зазначав, що на них кла-
ли бурштин, накривали його спеціальною су-
мішшю і потроху нагрівали (Шаповалов 1998).
Проте наразі невідомо, чи практикували це
майстри з поселення Ходосівка-Рославське.
Знайдені пластини, як і решта інструментів,
були універсальними, і їх могли використову-
вати для інших потреб (за два роки досліджень
на пам’ятці виявлено вироби випрямлені і
згорнуті в трубку, швидше за все, тягарці для
рибальських сіток). Відоме давнім технологам
було і томління засипаного піском бурштину
в глиняних горщиках, що надавало сукциніту
червонуватого кольору, близького до сердолі-
ку (Розенфельдт 1978, с. 198). У цьому випадку
теж важко простежити сліди такого процесу за
браком специфічних знахідок.
Охарактеризувавши досліджений об’єкт і
не зупиняючись на особливостях бурштину та
його використанні з часів палеоліту, оскільки
це описано у спеціальній літературі (Сребро-
дольский 1984; Фракей 1990 та ін.), зупинимо-
ся на деяких загальних міркуваннях.
Згадані широкі дослідження південнорусь-
кого села, які й призвели до висновку про ви-
сокий рівень його розвитку, дозволяють де-
тально уявити різні аспекти господарства та
побуту середньовічної сільської людності. Але
опубліковані матеріали про сільське ювелірне
ремесло та обробку каменю у регіоні не міс-
тять згадок про майстерні з обробки бурштину
на сільських поселеннях. Аналізуючи ремес-
ла південноруського села, фахівці обмежують-
ся зауваженнями, що «на території Південно-
Західної Русі наявні також родовища... марму-
ру..., бурштину, кришталю та інш., які могли
використовуватися в давньоруський час... За-
фіксовані випадки залишків майстерень з об-
робки бурштину в Києві... не виключають дано-
го припущення» (Село… 2003, с. 139—140), або
констатують факт наявності родовищ (Петра-
ускас 2006, с. 78) чи виявлення бурштинових
прикрас у містах та майстерень у Києві (Ар-
хеология… 1986, с. 441—442). Понад те, попри
значну відкриту площу на низці поселень, що
стали певною мірою еталонними, більшість де-
монструє відсутність навіть поодиноких виро-
бів із цього матеріалу. Зокрема, такі знахідки за
простеженого високого рівня розвитку матері-
альної культури не траплялись на Автуницько-
му селищі, де розкрито площу понад 27 тис. м2,
на поселенні Ліскове за дослідженої площі
близько 14 тис. м2. За близько 20 років розко-
пок Григорівської групи селищ, розташованої
на Дніпрі (вивчено площу близько 10 тис. м2),
виявлено лише один привізний бурштиновий
кулон (Петрашенко 2005, с. 109). Подібна кар-
тина спостерігається і на селищах межиріччя
Дніпра та нижньої течії Десни, де на семи по-
селеннях розкрито площу понад 1 тис. м 2, а ще
на чотирьох — від 101 м2 до 1 тис. м2 (Веремей-
чик 1994, с. 3). За даними О.М. Веремейчик,
з усіх названих пам’яток, зокрема з поселень
Шумлай та Деснянка, походять дві намисти-
ни — кругла і призматична. Поодинокими є
бурштинові знахідки і в самому Чернігові, хоч
там виявлено окремі фрагменти необробленої
смоли. Така ж ситуація і в Переяславі, де цю
категорію знахідок репрезентовано поодино-
кими виробами 1. Тож порівнювати дослідже-
ний комплекс можна лише з матеріалами кіль-
кох давньоруських міст.
Висловлено думку про існування у домон-
гольський час на території Русі значної кіль-
кості дрібних майстерень, де виготовляли при-
краси з бурштину. Не виключають і наявність
кількох таких майстерень у кожному відносно
великому місті. Цю точку зору аргументували
повідомленнями про постійні знахідки шмат-
ків бурштину майже в усіх давньоруських міс-
1 Користуючись нагодою, висловлюємо вдячність
О.М. Веремейчик та О.В. Колибенку за люб’язно
надані консультації з означеного приводу.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1118
тах. Особливо багато їх було в культурних на-
шаруваннях Новгорода, Старої Ладоги, Рос-
това, Києва, Волковиська (Розенфельдт 1978,
с. 198). Для розуміння особливостей комп-
лексу, якому присвячено цю публікацію, вар-
то розглянути конкретні приклади і, за можли-
вості, визначити їхні загальні та прикметні ха-
рактеристики.
Розкопки давнього Києва дали значну кіль-
кість бурштинових знахідок. Відомі готові виро-
би (у вигляді поховального інвентарю, прикрас
із шару та заповнення споруд тощо), спеціалізо-
вані майстерні, склади сировини (тут не розгля-
даються яскраві результати недавніх досліджень
Подільської експедиції, оскільки матеріали пе-
ребувають на стадії наукового опрацювання,
і їх ще не опубліковано). За спостереження-
ми фахівців, порівняно зі знахідками у скла-
ді бурштинових комплексів, окремих виробів
знайде но дуже мало. Серед таких — поодино-
кі сплющено-циліндричні, видовжені бітрапе-
цієподібні, сплющені багатогранні намистини.
З-поміж інших виробів — трапецієподібні плас-
кі підвіски тощо. Знахідки вкладаються у межі
X — першої половини XI ст. Для XII — початку
XIII ст. картина зовсім інша. Лише під час роз-
копок у 1969 і 1975 рр. майстерень по вул. Ярос-
лавській та Зелінського, крім інших численних
знахідок, було виявлено понад 20 намистин, але
інших форм: 22 були біпірамідальними, дві — пі-
рамідальними. Крім намиста, знайдено заготов-
ки і фрагменти каблучок, вставки до прикрас з
інших матеріалів, натільні хрест тощо. У той час,
як ранні вироби могли мати прибалтійське похо-
дження, основна маса київського археологічного
бурштину з комплексів XII—XIII ст. належать до
подніпровських сортів т. зв. «київського сукцині-
ту» (Зоценко 1985, с. 137—138).
У кількох комплексах давнього Києва за-
фіксовано значну кількість бурштину без слі-
дів обробки. Він може маркувати пункти тор-
гівлі, зокрема посередницької, зберігання,
підготовки до обробки без слідів виробництва
тощо. Не виключені випадки і просто перехо-
вування, що для бурштину-сирця неоднора-
зово відзначено на шляху від його балтійських
родовищ (Сребродольский 1984, с. 100).
Показовими є матеріали розкопок 1892 р. у
Верхньому місті. Тут зафіксовано шматки бурш-
тину в кількох місцях, зокрема, неподалік Деся-
тинної, Андріївської та Василівської церков. У
публікації матеріалів вказано, що по вул. Трьох-
святительській знайдено до 30 шматків буршти-
ну, один — 4 вершки в діаметрі, решта — менші.
Більшість місцевого, темного кольору, хоча за-
барвлення кількох на зламі світло-воскове, що
свідчить про балтійське походження останніх.
З огляду на вартість знахідок, дослідник вба-
чав у них показник розвитку торгівлі (Хойнов-
ский 1893, с. 42 и сл.). Керівник розкопок наго-
лошував на наявних на той час свідченнях, що
викопний бурштин знаходився в самому Києві
та інших місцях вище по Дніпру і нижче Киє-
ва, у глибоких ярах, а також і в самому Дніпрі
біля Канева і Неяситницького порогу (Забелин
1876, с. 225). Варто додати, що деякі дослідни-
ки припускали локалізацію майстерні в одному
із розкопаних тут жител з кількома необробле-
ними шматками бурштину (Розенфельдт 1978,
с. 199), але цю точку зору за браком напівфаб-
рикатів, відходів і зіпсованих виробів, здається,
недостатньо аргументовано.
Іншим прикладом може слугувати вивчене у
1967 р. на вул. Великій Житомирській, 14 жит-
ло XII—XIII ст. зрубної конструкції, яке заги-
нуло у дні татаро-монгольського розгрому. На
його дерев’яній підлозі лежали великі корча-
ги, обгорілі рештки дерев’яного посуду, улам-
ки скляних браслетів, шиферні прясельця. У
північно-західному кутку біля північної стін-
ки виявлено залишки дерев’яної бочки, близь-
ко 50 см в діаметрі, наповненої червоним дні-
провським бурштином. Вдалося зібрати близь-
ко 8 кг, хоч значна частина смоли, ймовірно,
загинула у пожежі. Дослідники, що вивчали
цю ділянку міста, за відсутності будь-яких ре-
місничих інструментів та бурштинових виро-
бів, дійшли висновку про належність обійстя
одному із представників давньоруського ку-
пецтва (Толочко 1968, с. 196; Толочко, Кили-
евич, Дяденко 1968, с. 191, 193). Цікаво, що за
часів панування думки про прибалтійське по-
ходження бурштинових знахідок на території
Давньої Русі цей факт наводився як приклад
імпорту у спеціальній дерев’яній тарі (Розен-
фельдт 1978, с. 198).
Подібну знахідку виявлено розкопками
М.А. Сагайдака у 1983 р. по вул. Героїв Три-
пілля, де у зруйнованій будівництвом споруді
із залишками опалювального пристрою бурш-
тин залягав суцільним шаром вагою понад 1 кг.
Матеріал був необроблений і міг використо-
вуватись не лише для виготовлення прикрас,
але і як сировина для приготування лаку, оліфи
тощо (Сагайдак 1983, с. 11; Ивакин, Степанен-
ко 1985, с. 101).
Ймовірно, з місцем зберігання пов’язані й
окремі шматки бурштину, виявлені розкопка-
ми 1987—1988 рр. по вул. Воздвиженській, 25
по всій площі розкопу, та скупчення необро-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 119
блених уламків на глибині 1,3—1,5 м. Дрібні
фрагменти без слідів обробки знайдено у за-
повненні об’єкта першої половини XIII ст., за-
глиблену частину якого зафіксовано з позна-
чки 1,6—1,7 м. Наявність серед бурштинових
знахідок заготовки намистини дозволила до-
слідникам припустити існування поруч май-
стерні, яка не потрапила в досліджену ділян-
ку (Ивакин, Козубовский 1987, с. 11, табл. 28;
Ивакин, Козубовский, Чекановский 1988, с. 4,
11, табл. 23; Козубовський, Івакін, Чеканов-
ський 1993, с. 253, 257).
Водночас непоодинокими для Києва є ви-
падки, коли простежено залишки саме ви-
робництва прикрас та предметів особисто-
го вжитку. Зокрема, при дослідженні у 1938 р.
відомого житла VIII («майстерні художника»)
XII—XIII ст. на території Михайлівського Зо-
лотоверхого монастиря з-поміж інших речей
знайдено близько 650 г бурштину, репрезен-
тованого переважно необробленими велики-
ми шматками, а також понад 50 напівобробле-
них намистин та кілька заготовок натільних
хрестів. Там же було кілька готових намистин
та незначна кількість виробів, зіпсованих, оче-
видно, у процесі обробки. Знахідки виявлено
у вкритому жовтою поливою глечику та біля
нього. Крім роботи з бурштином, господар за-
ймався ливарною справою і був художником,
на що вказують знахідки фарб. Керівник роз-
копок зауважував, що попри окремі і непо-
одинокі знахідки бурштинових виробів у ки-
ївських житлових і поховальних комплексах,
майстерня за кількістю матеріалу і напівфабри-
катів значно перевершила їх, як і єдину відо-
му на той час майстерню, відкриту розкопками
В.О. Городцова у Старій Рязані (Каргер 1938,
с. 30; 1950, с. 30, 32—33; 1958, с. 473, 475). Вар-
то відзначити, що із заповнення споруди VIII
походить кілька кременів, інтерпретованих
М.К. Каргером як знаряддя для шліфування,
з приводу чого висловлено сумніви, з огляду
на існування досконаліших металевих знарядь
(Розенфельдт 1978, с. 200).
Цікаве відкритя було здійснено у 1969 р. по
вул. Ярославській, 41. Бурштин виявлено у за-
повненні житлової споруди 2 з керамікою XII—
XIII ст. та залізним ножем. У межах розкопу
зафіксовано невелику круглу яму, розрізану
східною стіною споруди 1. На її дні простеже-
но сліди горілого дерева, яке йшло в різних на-
прямках і утворювало щось на зразок плете-
ної з лика нижньої частини кошика. У запо-
вненні знайдено виключно бурштин, котрий,
очевидно, й зберігався у спеціальній посуди-
ні, поставленій у яму. Вказано на його значну
кількість та червонуватий колір. Це і просто
шматочки, і заготовки різних виробів, гото-
ва продукція: каблучки, багатогранні біконіч-
ні намистини, натільні хрести. Дослідники за-
уважували, що така значна кількість бурштину
(73 заготовки та цілі вироби) могла бути лише
поблизу майстерні з його обробки, але конста-
тували, що саму майстерню не виявлено (То-
лочко 1969, с. 2, 4—6; Толочко, Гупало 1975,
с. 11, 14; Новое... 1981, с. 332, 334). Цікаво, що
деякі з опублікованих знахідок із цього комп-
лексу (Толочко, Гупало 1975, с. 16, рис. 6) схо-
жі на біпірамідальні намистини з поселення
Ходосівка-Рославське. Такі вироби (шести- і
восьмигранні, сплющені, зі згладженою в се-
редній частині гранню, рибоподібні, досить
стандартного розміру, довжина яких близько
1,5—2,0 см, хоча трапляються і менші) неодно-
разово фіксували при дослідженні Києва та
його околиць. Їх вважають притаманними пів-
денноруським землям та поширеними в курга-
нах в’ятичів, радимичів, кривичів. Більшість
із них походить із південноруських майсте-
рень і виготовлена з місцевого матеріалу (Кар-
гер 1950, с. 32; 1958, с. 475; Розенфельдт 1978,
с. 202; Зоценко 1985, с. 138; Ивакин, Степа-
ненко 1985, с. 82, 92, 102; Сагайдак 1991, с. 113;
Зоценко, Брайчевська 1993, с. 84; Івакін, Козу-
бовський 1993, с. 123, 126, 127).
У 1975 р. по вул. Зелінського, 3, на терито-
рії садиби Покровської церкви, в шарі XIII ст.,
у невеликому (1,0 × 1,5 м) фрагменті споруди
з розвалом печі, дослідженої частково, виявле-
но 18 заготовок і напівфабрикатів із бурштину
червонуватого кольору. Більшість заготовок —
пласкі шматки завтовшки до 3 мм квадратної,
трикутної, ромбоподібної і багатокутної форм,
розміри 1,5—2,0 см. Є круглі та біпірамідальні,
на яких помітні сліди незавершених отворів.
Бурштин було піддано термічній обробці для
надання схожості з сердоліком. Автори вка-
зували на фіксацію вже другої майстерні з ви-
готовлення таких прикрас на Київському По-
долі і звертали увагу на червоний колір бурш-
тину в усіх майстернях, крім розташованої на
вул. Десятинній, де траплялись також шматки
жовтого (Гупало, Івакін, Сагайдак 1975, с. 24—
25, табл. 53; 1979, с. 53, рис. 11; Новое… 1981,
с. 333—334; Сагайдак 1991, с. 123). Показово,
що у цьому випадку можна провести парале-
лі не лише з біпірамідальними намистинами,
а й звернути увагу на наявність на Рославсько-
му пласких виробів і відходів від використання
пластин незначної товщини.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1120
Продовження у 1985 р. розкопок у сади-
бі Покровської церкви по вул. Покровська, 7
дозволило простежити в шарах XII — початку
XIII ст. залишки частини споруди з розвалом
опалювального пристрою (конкретних осо-
бливостей приміщення не простежено) та слі-
ди виробництва майстра-ювеліра, який ви-
готовляв здебільшого прикраси з бурштину, а
також, можливо, скла (браслети, намистини,
каблучки) та вкривав поливою керамічні ви-
роби. Знайдено значну кількість необроблено-
го бурштину, розпорошеного в давньорусько-
му шарі. Виявлено досить багато напівфабри-
катів, напівоброблених та бракованих виробів,
але повністю готових практично нема. Асорти-
мент майстерні складають, головно, біпірамі-
дальні багатогранні намистини, хрести, пря-
мокутні та трикутні підвіски, чотирикутні та
сферичні вставки до щиткових металевих ка-
блучок, каблучки, круглі вироби (шашки, ґу-
дзики?). Найбільше заготовок і бракованих де-
талей біпірамідальних багатогранних намис-
тин (19 екз.), їхня довжина 15—25 мм. Колір
здебільшого темно-вишневий прозорий, але у
деяких (5 екз.) — молочний непрозорий. 10 на-
мистин зламано при свердлінні отвору. У чо-
тирьох намистин оброблено, але не відшліфо-
вано лише чотири бічні грані, отвори відсутні.
Намистини досить різні за формою. У перетині
вони чотири-, шести- та восьмикутні, біпірамі-
дальні сплющені, рибоподібні тощо. Знайдено
сім натільних хрестів з квадратом у центрі, без
циркульного орнаменту (всі фрагментовані),
три уламки каблучок з товстим обідком і по-
чатком щитка та дві з тонким ободком. Серед
інших виробів — сім підвісок та вставок, роз-
міри 9 × 14 мм, товщина 5 мм. Виявлено також
одну підвіску списоподібної форми і дві – три-
кутної. Аналіз показав місцеве, дніпровське
походження знайденого тут бурштину. Весь на-
бір виробів у цій майстерні є характерним для
Південної Русі XII—XIII ст. (Ивакин, Козу-
бовский 1985, с. 7—8, табл. 35, 36; 1993, с. 123,
126—127, 130).
У 1981 р. по вул. Щекавицькій, 25—27 у шарі
XI—XII ст. було досліджено об’єкт, визначе-
ний як місце виробництва. Тут виявлено зна-
чну кількість необробленого темно-червоного
бурштину разом з бракованими скляними брас-
летами та скляним і металургійним шлаком,
бронзовими виробами та обрізками, ливарни-
ми формами, пряслами, шліфувальними брус-
ками. Загальна вага необробленого буршти-
ну 545 г. Його шматки мали різні розміри. Ве-
ликих (5,0 × 4,0 × 2,7 см) небагато. Переважали
шматки з розмірами 2,0 × 1,5 × 0,5—1,0 см. Ви-
робів також небагато. Це вставки для щиткових
бронзових перснів (3 екз.), уламок рівнобічно-
го гладенького натільного хреста, ромбоподібні
підвіски (заготовки). Крім того, знайдено фраг-
мент характерного для XII—XIII ст. хрестика з
прямокутними виступами в основі і заокругле-
ними кінцями з вічками крапково-циркульного
орнаменту зовні. За межами майстерні шар міс-
тив біпірамідальну бурштинову намистину, по-
руч — біпірамідальну сердолікову, що дозволило
дослідникам висловити припущення про вико-
ристання бурштинового намиста як дешевшо-
го замінника останніх. Спектральний аналіз
шматків бурштину показав його прибалтійське
походження. Автори підкреслили незвичність
цього факту, оскільки прибалтійський бурш-
тин був популярним у Києві в X — на початку
XI ст. Пізніше, особливо у XII ст., тут вико-
ристовували місцевий придніпровський (Ива-
кин, Степаненко 1981—1982 с. 8—9, табл. 36;
1985, с. 80, 82, 92, 101, 102, рис. 26; Сагайдак
1991, с. 145, табл. XXIII). Принагідно вкажемо,
що, за спостереженнями фахівців, методами
природничих наук не завжди можна визначити
родовища смоли. Спектральні ознаки, які
свідчать про балтійське походження бурштину,
притаманні і для сукциніту з Пальмникенського
родовища в Прибалтиці, і для зразків із Білорусії
та України, зокрема й Прикарпаття, тобто ознаки
балтійського походження є специфічними для
сукциніту, досить широко розповсюдженого на
території між Балтійським і Чорним морями
(Савкевич, Шакс 1970, с. 267).
На думку фахівців, асортимент буршти-
нових виробів з давньокиївських майстерень
був розрахований на широке коло споживачів
і міста, і села. Ці вироби, безумовно, належа-
ли до продукції масового виробництва (Розен-
фельдт 1978, с. 200; Новое… 1981, с. 334).
Цікаві матеріали отримано в процесі дослі-
джень давнього Новгорода. За перші два де-
сятиріччя масштабних повоєнних розкопок
(1951—1970 рр.) зібрано понад 2 тис. екз. нео-
бробленого бурштину, заготовок і виробів з ньо-
го (Рыбина 1972, с. 224), на кінець 90 рр. нази-
вали цифру понад 7 тис. (Шаповалов 1898).
Бурштин потрапляв до міста у якості сировини,
починаючи з X ст. Але особливо багато знахідок
відзначено у шарі середини XII ст. Дослідники
спочатку вважали його прибалтійським, хоча і
вказували на наявність родовищ на Київщині та
Харківщині, можливість його доставки з інших
місць та промовисті дані про різке зменшення
кількості бурштинових знахідок, що збігало-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 121
ся зі скороченням інших предметів південного
імпорту, які надходили дніпровським шляхом,
а згодом наголошували на доставці бурштину
в домонгольські часи з Подніпров’я (Рыбина
1972, с. 224—226; 1978, с. 38—45).
Фахівці звертали увагу на знахідки на луб’я-
ницькому розкопі в 1967 р., але без виявлен-
ня значних споруд, понад 1 тис. шматків бурш-
тину, серед яких п’ять готових виробів (чотири
намистини і хрестик) і, що суттєво, сліди ви-
робництва (відходи у вигляді дрібних шмат-
ків, сім заготовок намистин з недосвердлени-
ми отворами і недошліфованою поверхнею),
а також вказували на зв’язок господаря сади-
би з торгівлею ювелірними товарами, що ар-
гументується проживанням поряд з новгород-
ським Торгом, змістом виявленої тут берес-
тяної грамоти, наявністю італійської камеї,
мініатюрних терезів, ливарної форми, улам-
ків тиглів, дроту, обрізків з кольорових мета-
лів. Тоді ж відкрито залишки садиби майстра
з обробки бурштину першої чверті XIII ст. з
понад 700 шматками необробленої сировини,
заготовками намистин і хрестиком на іл лін-
ському розкопі (Рындина, Хорошев 1968, с. 18;
Рыбина 1972, с. 227; 1978, с. 117; Розенфельдт
1978, с. 199).
На увагу заслуговує також вивчене у 1973—
1977 рр. на троїцькому розкопі обійстя худож-
ника другої половини XII — початку XIII ст.
Там в садибі А зібрано 1151 шматок буршти-
ну: від великих (5,0 × 5,0 × 2,5 см) до дрібних,
більшість мала розміри в середньому 2,0 × 1,5 ×
0,5 см, — балтійського походження, як пока-
зав аналіз. Траплявся бурштин, який прикипів
до уламків кераміки, та загорнутий в просо-
чену олією тканину. Зібрано кераміку, облиту
розплавленим бурштином з олією. На підставі
описаної в рукописах XVII ст. з новгородсько-
го Софійського собору технології отримання
оліфи дослідники дійшли висновку про сліди
процедури перетворення бурштину на компо-
нент смолистих домішок у оліфі. Цим пояс-
нюється і значна кількість на ділянці уламків
причорноморських амфор, ймовірно, від олії.
Серед інших знахідок із садиби — бурштино-
ві натільні хрести двох типів, намистини (пе-
реважно зонні, але знайдено овально-пласку
і грановану призматичну), тягарці, терези на
зразок аптечних тощо (Янин 1980, с. 116; Кол-
чин, Хорошев, Янин 1981, с. 86 и сл.).
Місцевими із довізної сировини у Волко-
виську за результатами робіт 1954 р. вважали
дрібні речі з бурштину, як і інші ювелірні ви-
роби. В готовому вигляді знайдено три намис-
тини, натільний хрестик і уламок каблучки.
Крім виробів, зібрано 36 шматків необробле-
ного матеріалу. В розкопі І виявлено поруч 20
шматків, що дозволило припустити наявність
відповідних майстерень на городищі. Розподі-
лялись готові вироби і шматки нерівномірно: в
шарі XIII — початку XIV ст. їх знайдено три, в
шарі другої половини XII — першої половини
XIII ст. — сім, у шарі від середини XI — початку
XII до середини XII ст. — 41 (Тарасенко 1957,
с. 272). Пізніше вказувалося, що на території
невеликого розкопу зібрано 42 шматки бурш-
тину та вироби, обробку яких не завершено
(Розенфельдт 1978, с. 199).
У Старій Рязані сліди однієї з майстерень,
де виготовляли намисто, виявлено В.О. Город-
цовим на Північному городищі у 1926 р. Сто-
совно її особливостей відзначалося, що у жит-
лі 9 були уламки бурштину з отвором, у житлі
10 — два необроблені шматки, дві намистини,
одна з яких незавершена, у житлі 14 — кіль-
ка шматків, а в житлі 19 — один. Окрім того,
біля житла 9 знайдено шматки, які належали
до ділянки сусіднього нерозкопаного об’єкта.
Ці знахідки призвели до висновку, що їхня
концентрація дозволяє окреслити «осередок»
ювелірів у трьох поруч розташованих будин-
ках у четвертій і п’ятій траншеях (Мансуров
1941, с. 80—86). В ході подальших розкопок
на тій само ділянці знайдено бурштинові на-
мистини, а також частково оброблені шматки
смоли. Через погану збереженість чітко визна-
чити житло, в якому була майстерня, не вда-
лося. Знахідки бурштину лежали у невеликій
ямі неправильної округлої форми, можливо
передпічній, у помешканні ремісника. Вона
датується XII ст. (Монгайт 1955, с. 131). На
думку дослідників, бурштин (у всякому разі —
частина) надходив до міста у вигляді сирови-
ни, а місцеві умільці вирізали з нього намис-
тини, персні, хрести, вставки (Даркевич, Бо-
рисевич 1995, с. 81).
У Білоозері серед залишків наземної зруб-
ної будівлі 10, виявленої в нашаруваннях кін-
ця XI—XII ст., зафіксовано шість хрестиків з
бурштину, біпірамідальну намистину, заготов-
ку з просвердленим отвором. Уламок ще одно-
го хрестика походив із сусіднього житла 9, там
само виявлено бурштиновий щитковий пер-
стень і незавершені вироби. Це дало підставу
стверджувати, що цей комплекс може вказува-
ти на існування майстерні з обробки бурштину.
Зафіксовано також сім гребенів і заготовку кіс-
тяної ложки, через що висловлено припущен-
ня про паралельний розвиток ремесел (Голубе-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1122
ва 1973, с. 86, рис. 23, 8, 12, 15, 21, 22; Розен-
фельдт 1978, с. 199).
Бурштин та вироби з нього траплялись по
всій площі розкопу на Великому посаді серед-
ньовічного Полоцька. Найбільше (630 знахі-
док) припадає на 13-й пласт, основна ж кіль-
кість походить із садиби ювеліра (сім споруд
XII—XIII ст. на рівні пластів 11—12). Крім
шматків смоли та результатів її обробки, до
комплексу входили також набір ювелірних
виробів, їхніх заготовок, знарядь праці і від-
ходи виробництва. Показові терези-плічки
з важками, ювелірні пінцет і ковадло, тиглі
зі слідами дорогоцінних металів, матеріали,
пов’язані з косторізним виробництвом. При-
пускають, що тут мешкала династія ювелірів-
художників. Особливості обробки бурштину в
цій садибі детально не описано (Тарасов 2008,
с. 174—179).
Залишки майстерні дослідив М.М. Воронін
1955 р. у Ростові. Тут знайдено понад 220 шмат-
ків бурштину, здебільшого дрібних. На думку
автора розкопок, майстерня з основним комп-
лексом знахідок лишилась за межами розкри-
тої ділянки. Подібним чином інтерпретовано й
матеріал досліджень М.М. Вороніна у 1946 р. у
Муромі, де зібрано 26 необроблених шматків у
розкопі біля церкви Миколи Набережного, ще
105 — на північному і південному схилах крем-
ля (Розенфельдт 1978, с. 199—200). І якщо у
першому випадку логічно погодитися з вислов-
леною точкою зору, то у другому випадку мож-
ливість існування неподалік і майстерень може
розглядатись лише як одна з версій.
Виготовлення бурштинових виробів про-
стежено також у Білій Вежі, і в цьому випад-
ку дослідники не сумніваються у придніпров-
ському походженні сировини. Тут виявлено
не лише численні вироби з цього матеріалу у
вигляді намистин, підвісок, хрестів тощо. За-
фіксовано й майстерню, де їх виготовляли. На
місці останньої зібрано величезну кількість
шматків бурштину, а також заготовок і браку
(Артамонов 1958, с. 69). Цікаво, що до скла-
ду одного з поховальних комплексів пам’ятки
входять червоні біпірамідальні подібні до
бурштинових намистини, відомі на території
Подніпров’я (Артамонов 1958, рис. 60). Але у
публікації не зазначено матеріал, з якого їх ви-
готовлено.
Наведені комплекси давньоруського часу
з численними бурштиновими знахідками до-
зволяють розподілити їх за певними категорі-
ями. Найпростіша — з небагатьма знахідками
за відсутності чітких слідів виробництва, хоч
концентрація бурштинових виробів і вирізняє
їх з-поміж загалу. До таких комплексів слід від-
нести описаний І.А. Хойновським київський,
а також муромський. Вони характеризуються
шматками смоли без слідів виробництва і мо-
жуть маркувати зберігання чи то з метою об-
робки, чи то продажу. Віднесення їх до майсте-
рень є досить проблематичним.
Наступна категорія — значні концентрації
матеріалу без слідів виробництва. Її репрезен-
тують київські пункти по вул. Велика Жито-
мирська, 14 та Героїв Трипілля. У той час, як
перший ототожнюють з помешканням купця,
інші могли слугувати для зберігання сирови-
ни на продаж, виготовлення виробів, приго-
тування лаку тощо. Можливим є навіть варі-
ант ситуативного капіталовкладення. Окрему
позицію займає новгородський комплекс із
«садиби художника», де наявність бурштину
зумовлено приготуванням оліфи. Проміжне
місце займає комплекс у Києві по вул. Воздви-
женській, 25. Швидше за все, він пов’язаний з
виробництвом, але воно фіксується лише од-
нією заготовкою і було розташоване за меж-
ами розкопу.
Щодо інших пам’яток, названих місцями
виробництва ювелірних виробів, картина та-
кож є доволі строкатою (хоча у звітах та пу-
блікаціях часто бракує інформації про страти-
графічну ситуацію). Зокрема, у Волковиську
зафіксовано готові цілі й фрагментовані ви-
роби, а також нечисленні необроблені шмат-
ки, їх ототожнено з майстернею без належної
аргументації. Згодом з’явились дані про на-
явність у комплексі незавершених виробів.
Більше випадків виявлення слідів майстерень
для обробки смоли за відсутності ознак самої
споруди. Показовим у цьому значенні є, пе-
редусім, київський комплекс по вул. Ярос-
лавській, 41. Цю категорію також репрезенту-
ють біловезький (знахідки на місці майстер-
ні) та полоцький (де знахідки розпорошено в
пластах і спорудах, хоч і в межах садиби юве-
ліра). Варті уваги і київські матеріали з сади-
би Покровської церкви (бурштин виявлено у
шарі та фрагменті частково вивченої спору-
ди) і старорязанські (особливості майстерні
не можна охарактеризувати через локалізацію
знахідок). З певною часткою умовності сюди
варто також зарахувати ростовський комп-
лекс з імовірною майстернею за межами від-
критої площі. Хоч опубліковані з нього мате-
ріали передбачають його місце, скоріше, по-
руч київського з розкопок І.А. Хойновського
та муромського, але згадка про дрібні шмат-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 123
Артамонов М.И. Саркел – Белая Вежа // Волго-Донская археологическая экспедиция. Т. I // МИА. — 1958. —
62. — С. 7—84.
Археология Украинской ССР. — К., 1986. — Т. 3.
Веремейчик О.М. Сільські поселення в межиріччі нижньої течії Десни і Дніпра ІХ — першої половини ХІІІ ст.:
Авто реф. дис. ... канд. іст. наук. — К., 1994.
Голубева Л.А. Весь и славяне на Белом озере X—XIII вв. — М., 1973.
Готун І.А. Неординарність давньоруського села на прикладі селища Ходосівка-Рославське // Археологія. — 2008. —
№ 3. — С. 25—34.
Готун І.А., Сухонос А.М., Казимір О.М. Нове давньоруське селище поблизу Ходосівки // АДУ 2006—2007 рр. — К.,
2009. — С. 84—86.
Гупало К.Н., Ивакин Г.Ю., Сагайдак М.А. Отчет об археологических исследованиях Подола в 1975 г. // НА ІА
НАНУ. — 1975/25а.
ки бурштину (відходи виробництва?) дозво-
ляє розглядати цю сукупність знахідок разом
з виробничими осередками.
У чотирьох випадках концентрація буршти-
ну пов’язана з певними спорудами. Стосовно
Білоозера та Старої Рязані може йтися про на-
земні зрубні житла. У Києві по вул. Щекавиць-
кій, 25—27 сліди обробки бурштину знайдено
у виробничій, можливо, зрубної конструкції
будівлі з черенем, слідами горен (?) та залиш-
ками інших виробництв. У садибі Михайлів-
ського Золотоверхого монастиря бурштин був
у заглибленому житлі, на поселенні Ходосівка-
Рославське — в об’єкті без опалювального при-
строю, розташованому на захід від синхронного
житла. Пошук певних діагностичних прикмет
зараз є передчасним. Пристосування житла чи
ремісничої споруди для різних виробництв, які
не потребували спеціального устаткування чи
режиму використання, є досить розповсюдже-
ним явищем у давньоруський час.
Серед названих пунктів із залишками об-
робки бурштину привертає увагу кілька разів
відзначене поєднання цього ремесла з інши-
ми. Найвірогідніше, це свідчить про відсут-
ність у Русі домонгольського часу спеціаліза-
ції з обробки бурштину і про поєднання цього
ремесла з суміжними. Щодо кольорової мета-
лообробки, то ця тенденція простежена в ки-
ївській «майстерні художника» з Верхнього
міста в комплексі по вул. Щекавицькій та, на-
приклад, у одній з новгородських майс терень.
Поєднання з обробкою кістки можна при-
пустити в Білоозері, в Полоцьку обидві галу-
зі представлено в межах садиби ювеліра. Ки-
ївський майстер (із садиби Покровської церк-
ви), крім обробки бурштину, міг виготовляти
скляні вироби і покривати посуд поливою. Ці-
каво, що на селищі Ходосівка-Рославське не
лише значно більше, ніж на інших синхрон-
них пам’ятках, полив’яного посуду, тут вияв-
лено також надто багато кераміки з окремими
краплями поливи, що може опосередковано
вказувати на її місцеве нанесення. Але пара-
лелі з майстернею в садибі Покровської церк-
ви у цьому випадку не мають надійних під-
став, адже покищо немає даних про виготов-
лення на Рославському поливи, не говорячи
вже про виконнання цих функцій майстром
з обробки бурштину. Ще одна досить умовна
паралель — наявність шліфувальних брусків,
про що згадувалось в описі майстерень. Ви-
користання їх передбачено технологією, і це
простежено на селищі Ходосівка-Рославське.
На жаль, їх виявлено у багатопрофільних май-
стернях і важко довести призначення каменів
саме для обробки бурштину. Єдиний надійний
аналог — виготовлення у двох пунктах київ-
ського Подолу біпірамідальних намистин, по-
дібних до продукції майстерні на Рославсько-
му, а також вставок і, можливо, хрестиків, але
у цьому випадку йдеться не про витворення
якихось шедеврів, а про стандартну продук-
цію широкого вжитку.
Розгляд дослідженого на поселенні Ходо-
сівка-Рославське комплексу з обробки бурш-
тину на тлі розвитку цієї галузі на Русі дозво-
ляє дійти висновку, що будівля та знахідки з її
заповнення вкладаються у відому на сьогод-
ні схему розвитку цього ремесла. Водночас це
одна з небагатьох для всієї давньоруської тери-
торії і єдина серед відомих виявлена на сели-
щі — не у передмісті великого центру чи тери-
торіальному осередку, а на невеликій заплавній
пам’ятці. Споруда вирізняється з-поміж інших
подібних наявністю інструментів та пристосу-
вань, які могли використовувати у виробниц-
тві. Але їх універсальний характер позбавляє
цю особливість еврістичності чи сенсаційнос-
ті і не дозволяє об’єкт 9 з Рославського вважа-
ти еталонним. Але його вивчення додало аргу-
ментації висновкам про високий рівень розви-
тку давньоруських селищних структур та про
неординарність цього поселення.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1124
Гупало К.М., Івакін Г.Ю., Сагайдак М.А. Дослідження Київського Подолу (1974–1975 рр.) // Археологія Києва. До-
слідження і матеріали. — К., 1979. — С. 38—62.
Даркевич В.П., Борисевич Г.В. Древняя столица Рязанской земли XI—XIII вв. — М., 1995.
Древняя Русь. Быт и культура. — М., 1997.
Забелин И. История русской жизни с древнейших времен. Ч. I. — М., 1876.
Зоценко В.Н. О происхождении и использовании янтаря в Киеве (X — первая половина XIII в.) // Археологичес-
кие исследования Киева 1978—1983 гг. — К., 1985. — С. 137—142.
Зоценко В.М., Брайчевська О.А. Ремісничий осередок XI–XII ст. на Київському Подолі // Стародавній Київ. Архе-
ологічні дослідження 1984–1989 рр. — К., 1993. — С. 43—103.
Ивакин Г.Ю., Козубовский Г.А. Отчет о раскопках Подольской экспедиции ИА АН УССР в 1985 г. на ул. Зелинско-
го (Покровская церковь) и ул. Оболонская // НА ІА НАНУ. — 1985/8а.
Ивакин Г.Ю., Козубовский Г.А. Отчет о раскопках в Киеве в 1987 г. на Гончарах и Кожемяках // НА ІА НАНУ. —
1987/26а.
Івакін Г.Ю., Козубовський Г.А. Дослідження Південної частини Подолу в 1984–1985 рр. // Стародавній Київ. Архе-
ологічні дослідження 1984—1989 рр. — К., 1993. — С. 104—133.
Ивакин Г.Ю., Козубовский Г.А., Чекановский А.А. Отчет о раскопках на урочище Гончары и Кожемяки в 1988 г. и
новостроечных работах по ул. Оболонская, 43—47 // НА ІА НАНУ. — 1988/25б.
Ивакин Г.Ю., Степаненко Л.Я. Отчет о раскопках по ул. Щекавицкой № 25—27 в 1981—1982 гг. // НА ІА
НАНУ. — 1981—1982/34д.
Ивакин Г.Ю., Степаненко Л.Я. Раскопки в северо-западной части Подола в 1980—1982 гг. // Археологические ис-
следования Киева 1978–1983 гг. — К., 1985. — С. 77—105.
Каргер М.К. Раскопки в Киеве в 1938 году // НА ІА НАНУ. — Ф. ІІМК/к, № 82.
Каргер М.К. Археологические исследования древнего Киева. Отчеты и материалы (1938—1947 гг.). — К., 1950.
Каргер М.К. Древний Киев. Очерки по истории материальной культуры древнерусского города. Т. I. — М.; Л., 1958.
Козубовський Г.А., Івакін Г.Ю., Чекановський А.А. Дослідження урочищ Гончарі та Кожум’яки у 1987—1989 р. //
Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984—1989 рр. — К., 1993. — С. 238—270.
Колчин Б.А., Хорошев А.С., Янин В.Л. Усадьба новгородского художника XII в. — М., 1981.
Мансуров А.А. Древне-русские жилища по материалам археологических раскопок в Старой Рязани // ИЗ. — 1941. —
№ 12. — С. 61—95.
Монгайт А.Л. Старая Рязань. — М., 1955 (МИА. — 49: Материалы и исследования по археологии древнерусских
городов. — Т. IV).
Моця А.П. Автуничи — сельское поселение эпохи Киевской Руси // Природа. — 1994. — № 5. — С. 52.
Моця А.П. Южнорусское село: результаты и перспективы исследований // МАР. — Вып. 2. — Славянская архео-
логия 1990. Раннесредневековый город и его округа. — М., 1995. — С. 136—141.
Моця А.П. Київська Русь: результати та перспективи досліджень // УІЖ. — 1996. — № 4. — С. 41—49.
Новое в археологии Киева. — К., 1981.
Петраускас А.В. Ремесла та промисли сільського населення Середнього Подніпров’я в IX–XIII ст. — К., 2006.
Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). — К., 2005.
Раппопорт П.А. О типологии древнерусских поселений // КСИА. — 1967. — 110. — С. 3—8.
Розенфельдт Р.Л. Янтарь на Руси // Проблемы советской археологии. — М., 1978. — С. 197—208.
Рыбина Е.А. Из истории ввоза янтаря в Новгород (по материалам раскопок 1951—1970 гг.) // Новое в археоло-
гии. — М., 1972. — С. 224—228.
Рыбина Е.А. Археологические очерки истории новгородской торговли X–XIV вв. — М., 1978.
Рындина Н.В., Хорошев С.А. Раскопки в Новгороде // АО 1967 г. — М., 1968. — С. 17—18.
Савкевич С.С., Шакс И.А. К вопросу о возможности использования ИК-спектров янтаря для определения его про-
исхождения в археологических объектах // СА. — 1970. — № 1. — С. 265—267.
Сагайдак М.А. Отчет об исследованиях в зоне строительства теплотрассы по ул. Героев Триполья в 1983 г. // НА ІА НАН
України. — 1983/181.
Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ: проблеми топографії, стратиграфії, хронології. — К., 1991.
Село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель). — К., 2003.
Сребродольский Б.И. Янтарь. — М., 1984.
Тарасенко В.Р. Раскопки городища «Шведская гора» в Волковыске в 1954 г. // Материалы по археологии БССР. —
Минск, 1957. — Т. І. — С. 258—279.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1 125
Тарасов С.В. Средневековые полоцкие ювелиры // Дьнеслово: Збірка праць на пошану дійсного члена НАН Укра-
їни П.П. Толочка з нагоди його 70-річчя. — К., 2008. — С. 172—180.
Толочко П.П. Исследования на Украине // АО 1967 г. — М., 1968. — С. 186—198.
Толочко П.П., Килиевич С.Р., Дяденко В.Д. Из работ Киевской археологической экспедиции // АИУ в 1967 г. — К.,
1968. — Вып. II. — С. 186—193.
Толочко П.П. Звіт про роботу Київської археологічної експедиції в 1969 р. // НА ІА НАНУ. — 1969/20.
Толочко П.П., Гупало К.М. Розкопки Києва у 1969—1970 рр. // Стародавній Київ. — К., 1975. — С. 5—27.
Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII—XIII веков. — К., 1980.
Фракей Э. Янтарь. — М., 1990.
Хойновский И.А. Раскопки великокняжеского двора древнего града Киева, произведенные весною 1892 года. —
К., 1893.
Шаповалов Р.Г. Обработка янтаря в средневековом Новгороде // Новгород и Новгородская Земля. История и ар-
хеология: Материалы научной конференции. — 1998. — Вып. 12. — www.bibliotekar.ru/rusNovgorod/71.htm.
Янин В.Л. Открытие мастерской художника XII в. в Новгороде // ВАН. — 1980. — № 1. — С. 112—121.
Надійшла 28.05.2009
И.А. Готун, А.М. Сухонос, А.Н. Казимир
МАСТЕРСКАЯ ПО ОБРАБОТКЕ ЯНТАРЯ
НА ДРЕВНЕРУССКОМ СЕЛИЩЕ ХОДОСОВКА-РОСЛАВСКОЕ
Работами последних десятилетий доказан высокий уровень развития материальной и духовной культуры села Юж-
ной Руси, тем не менее поселение Ходосовка-Рославское является неординарным памятником. В 2008 г. здесь от-
крыт комплекс по изготовлению янтарных украшений. В заполнении одной из построек, а также недалеко от ее
углубленной части было собрано свыше 230 кусков янтаря, среди которых заготовки бусин, готовые и испорченные
изделия, отходы производства и сырье. Указанная постройка, объект 9, имела прямоугольные очертания, размеры
3,4 × 3,8 м при глубине 0,90 м, была ориентирована углами по сторонам света с небольшим отклонением, заполнена
супесью разных оттенков. На дне постройки исследовано несколько ям. В заполнении объекта собраны обломки
керамической посуды древнерусского времени, среди которых – фрагменты со следами поливы, бытовой инвен-
тарь, орудия труда и инструменты, детали костюма. Привлекает внимание 36 обломков стеклянных браслетов. В
объекте и рядом найдены уплощённая бипирамидальная бусина, еще одна такая ж без отверстия, четыре обломка
подобных и фрагмент заготовки изделия этого типа. По одному экземпляру насчитывается обломков конической
бусины (вероятнее всего – края бипирамидальной, где грани не выражены) и заготовки бипирамидальной. Форма
двух заготовок с каналом отверстия не определима, на одном фрагменте фиксируется часть отверстия. Выявлено
три заготовки с несквозными отверстиями, цилиндр с выпуклостями (бусина нестандартной формы (?) без отвер-
стия), незавершённую пирамидальную подвеску. Собраны десять плоских и плоско-выпуклых вставок в металличе-
скую основу. Привлекают внимание фрагменты четырёх крестиков с квадратами в средокрестии. Указанный объект
рассмотрен в общем контексте развития обработки янтаря на Руси.
Известные древнерусские комплексы, связанные с массовыми находками янтаря, можно свести к нескольким
категориям. В их числе местонахождения с концентрациями смолы без функциональной интерпретации (одно из
киевских и муромское), места складирования для последующих продажи или производства (три киевских), места,
связанные с переработкой и обработкой. В числе последних объект по производству олифы в Новгороде, места
изготовления украшений и нательных крестиков без фиксации производственных сооружений (два киевских,
полоцкое, новгородское, беловежское, возможно волковысское) и следы производства (?) в Ростове, а также ма-
стерские в Киеве, Белоозере, Старой Рязани и на поселении Ходосовка-Рославское.
Исследованный на селище комплекс содержал не только янтарь, но и вещи, которые могли использовать при
обработке последнего. В их числе ножи, возможно для очистки поверхности заготовок, в том числе – непригод-
ный для бытовых нужд с 20-миллиметровым клинком. Оселки могли применяться для придания изделием окон-
чательной формы и шлифования поверхности, что зафиксировано в составленном в начале XII в. труде монаха-
бенедиктинца Теофила «Список различных искусств». Свинцовые пластины, находки которых зафиксированы в
заполнении постройки, в древности использовали в том числе и для осветления янтаря.
Изученная мастерская укладывается в общую схему обработки янтаря в древней Руси, представленную очень
немногочисленными объектами, и служит дополнительным аргументом в пользу высокого уровня развития древ-
нерусского села вообще и раскапываемого поселения в частности.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 1126
I.A. Hotun, A.M. Sukhonos, O.M. Kazymir
AMBER WORKSHOP AT KHODOSIVKA-ROSLAVSKE,
THE ANCIENT RUS PERIOD SETTLEMENT
The works of the last decades proved a high level of development of material and spiritual cultures of villages of the Southern
Rus; nevertheless, Khodosivka-Roslavske settlement is an unordinary site. Here a complex where amber jewellery had been
made was discovered in 2008. In the filling of one of the structures, and also near its underground part more than 230 amber
pieces were collected, among which were beads billets, ready and marred items, waste products and raw materials. This
structure, object 9, had rectangular delineation, 3,4 × 3,8 m measurement, 0,90 m depth, and corners meridian oriented,
with some deflection, and it was filled with sandy soil of various hints. In the bottom of the structure several pits were
studied. In the filling of the object the fragments of ceramics of the Ancient Rus period were found, among which were those
with glaze vestiges, everyday inventory, tools and instruments, and clothing elements. 36 pieces of glass bracelets are of a
special attention. In and near the object a flattened bi-pyramid bead, another of that kind, but without a hole, four pieces
of such and a fragment of half-finished product of this type were found. There were a fragment of cone bead (probably an
edge of bi-pyramid one, but with non-marked borders) and a fragment of a half-finished bi-pyramid one. The form of two
half-made beads with bores of holes could not be determined; at one of fragments a part of a hole can be seen. Three half-
finished beads with unfinished holes, a cylinder with humps (a bead of uncommon form (?) without a hole), an unfinished
pyramid pendant were also found. Ten flat, and flat and convex mountings for the metal settings are collected. Fragments
of four crosses with squares in their centres are of a special attention. This object should be viewed in a general context of
development of amber processing in Rus.
Known Ancient Rus sites were bulk of amber was found could be divided into several categories. They are the locations
with resin concentrations without functional interpretation (one in Kyiv and some in Murom), places for storage for the
following sale or production (three in Kyiv), and sites related to production and processing. The latter includes a place were
drying oil was produced in Novgorod, sites were adornments and crosses were made without production structures being
found (two in Kyiv, one in Novgorod, Bela Vezha, and possibly in Volkovyk), and traces of manufacture (?) in Rostov, as
well as workshops in Kyiv, Beloozero, Stara Ryazan, and Khodosivka-Roslavske settlement.
A complex studied at the settlement included not only amber, but also items which could have been used in its processing.
They include knives, perhaps for clearing the surface of half-finished products, among which a knife unsuitable for everyday
needs, with 20-milimeters long blade. Hones could have been used for final shaping of the products and polishing their
surfaces, which is recorded in the 12 th c. book List of Various Arts by a Benedictine monk Teophilles. Lead plates found in
the filling of a structure in ancient times were used also to clarify amber.
The workshop studied fits into a general scheme of amber processing in Ancient Rus, which is represented by few objects
found during the whole period of excavations, and provides an additional argument in favour of a high level of development
of Ancient Rus village in general and the settlement under the study in particular.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|