Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі

Статтю присвячено результатам досліджень гірничо-металургійних пам’яток Картамиського археологічного мікро-району у Бахмутській улоговині Донбасу, які впродовж дев’яти років вивчаються спільними зусиллями науковців України і Росії....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Бровендер, Ю.М., Отрощенко, В.В., Пряхін, А.Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2010
Назва видання:	Археологія
Теми:	До історії стародавнього виробництва
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65875
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі / Ю.М. Бровендер, В.В. Отрощенко, А.Д. Пряхін // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 87-101. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-65875
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-658752014-07-05T03:01:21Z Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі Бровендер, Ю.М. Отрощенко, В.В. Пряхін, А.Д. До історії стародавнього виробництва Статтю присвячено результатам досліджень гірничо-металургійних пам’яток Картамиського археологічного мікро-району у Бахмутській улоговині Донбасу, які впродовж дев’яти років вивчаються спільними зусиллями науковців України і Росії. В статье опубликованы материалы многолетних стационарных исследований украинско-российской экспедиции на Картамышском рудопроявлении Донбасса. Объектами исследований явились специализированные на метал-лопроизводстве памятники эпохи бронзы — рудники (Червонэ озеро I—IV), техногенный участок рудника Чер-вонэ озеро I, а также поселения Червонэ озеро 1 и 3. Картамышский комплекс горно-металлургических памятни-ков является одним из наиболее выразительных явлений древней производственной деятельности на территории Восточной Европы. The materials of many years stationary investigation of Ukrainian-Russian expedition at the Kartamysh ore deposit show in Donbas region are published in the article. The objects of research are metal production oriented sites of the Late Bronze Age – the mines (Chervone ozero I—IV), technogenic section of Chervone ozero I pit and also Chervone ozero 1 and 3 settlements. Kartamysh complex of mining and metallurgical sites is one of the most prominent in ancient metal production on the territory of the Eastern Europe. 2010 Article Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі / Ю.М. Бровендер, В.В. Отрощенко, А.Д. Пряхін // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 87-101. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65875 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва
spellingShingle	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Бровендер, Ю.М. Отрощенко, В.В. Пряхін, А.Д. Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі Археологія
description	Статтю присвячено результатам досліджень гірничо-металургійних пам’яток Картамиського археологічного мікро-району у Бахмутській улоговині Донбасу, які впродовж дев’яти років вивчаються спільними зусиллями науковців України і Росії.
format	Article
author	Бровендер, Ю.М. Отрощенко, В.В. Пряхін, А.Д.
author_facet	Бровендер, Ю.М. Отрощенко, В.В. Пряхін, А.Д.
author_sort	Бровендер, Ю.М.
title	Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі
title_short	Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі
title_full	Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі
title_fullStr	Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі
title_full_unstemmed	Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі
title_sort	картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному донбасі
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
topic_facet	До історії стародавнього виробництва
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65875
citation_txt	Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі / Ю.М. Бровендер, В.В. Отрощенко, А.Д. Пряхін // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 87-101. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT brovenderûm kartamisʹkijkompleksgírničometalurgíjnihpamâtokbronzovogovíkuvcentralʹnomudonbasí AT otroŝenkovv kartamisʹkijkompleksgírničometalurgíjnihpamâtokbronzovogovíkuvcentralʹnomudonbasí AT prâhínad kartamisʹkijkompleksgírničometalurgíjnihpamâtokbronzovogovíkuvcentralʹnomudonbasí
first_indexed	2025-07-05T16:14:41Z
last_indexed	2025-07-05T16:14:41Z
_version_	1836824219923513344
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 87 До історії стародавнього виробництва На початку нового тисячоліття в українській археології склався новий науковий напрям, що об’єднав фахівців Інституту археології НАН України, Донбаського державного технічно- го університету (м. Алчевськ Луганської обл.) та Воронезького державного університету Ро- сії. В українсько-російській науково-дослідній лабораторії, яка функціонує в межах створено- го наказом президента НАН України і міністра освіти і науки України на базі Донбаського дер- жавного технічного університету (Донбаський відділ Східноукраїнської філії ІА НАН Украї- ни) таким напрямом є розробка проблематики з історії виробничої діяльності за доби брон- зи в межах Дніпро-Донської зони. Досліджен- ня, які проводяться лабораторією, мають між- дисциплінарний характер (на ґрунті залучено- го потенціалу Донбаського державного техніч- ного університету, а також низки факультетів природничо-наукового напряму Воронезького університету). Проблема металовиробництва за доби брон- зи завжди привертала увагу фахівців, а остан- нім часом особливо активно. Цьому знач ною мірою посприяли результати розкопок таких спеціалізованих на металовиробниц тві посе- лень зрубної культурно-історичної спільноти (КІС), як Усове озеро на Сіверському Дінці (Березанская 1990) та Мосоловське на р. Бітюг (Пряхин 1996), які певною мірою стимулюва- ли проведення масштабних археологічних ро- біт у міднорудних областях Східної Європи. Розкопки пам’яток зрубної КІС на Каргалин- ському рудному полі Оренбурзької обл., РФ (Каргалы I—V), рудопроявів біля с. Михайлово- Овсянка на лівому березі Волги у південній частині Самарської обл., РФ (Матвеева, Ко- лев, Королев 2004; Горащук, Колев 2004), біля с. Нове Усманово на р. Сок на північному сході Самарської обл. (Кузнецов, Петерсон, Моча- лов 2005; Кузнецов и др. 2005), а також Карта- миському рудопрояві на сході України істотно збільшили джерелознавчу базу з історії гірничо- металургійного виробництва, дали якісно но- вий матеріал для історичних узагальнень та ви- сновків. Для виникнення та функціонування в будь-якому регіоні світу повного комплексу гірничо-металургійного виробництва, перш за все, необхідна власна міднорудна база (Черных 1997). Дані геології свідчать, що Східна Євро- па дуже бідна на ці ресурси. Однак нечисленні давні гірничі об’єкти значною мірою поруше- ні (а іноді повністю знищені) у пізніший час. У східноукраїнському регіоні — Донбасі — спо- стерігається ціла система чудово збережених об’єктів давньої виробничої діяльності (гірни- чі виробки, техногенні ділянки, спеціалізовані поселення гірників-металургів), яка за масш- табами і вагомістю займає пріоритетне місце, а за збереженістю являє унікальну територію для вивчення історії давнього металовиробни- цтва і Європи, і Євразії загалом (Бровендер и др. 2002). Останнім часом з вивченням виробничої діяльності населення доби бронзи східноєвро- пейського Степу і Лісостепу важливого значен- Статтю присвячено результатам досліджень гірничо-металургійних пам’яток Картамиського археологічного мікро- району у Бахмутській улоговині Донбасу, які впродовж дев’яти років вивчаються спільними зусиллями науковців України і Росії. К л ю ч о в і с л о в а: Східна Україна, Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток, копальня, метало- виробництво, поселення, рудопрояв, техногенна ділянка © Ю.М. БРОВЕНДЕР, В.В. ОТРОЩЕНКО, А.Д. ПРЯХІН, 2010 Ю.М. Бровендер, В.В. Отрощенко, А.Д. Пряхін КАРТАМИСЬКИЙ КОМПЛЕКС ГІРНИЧО- МЕТАЛУРГІЙНИХ ПАМ’ЯТОК БРОНЗОВОГО ВІКУ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ДОНБАСІ ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 288 ня набуває Донецький гірничо-металургійний центр — потужний осередок давнього гірни- цтва, металургії та металообробки на півдні Східної Європи. Його виділення пов’язано з ім’ям С.Й. Татаринова, який спільно з геоло- гами обстежив відомі рудопрояви Бахмутської улоговини, а завдяки знайденому біля копа- лень матеріалу, пов’язаному зі зрубною КІС, датував їх добою пізньої бронзи. На деяких пам’ятках, розташованих на території мідних рудопроявів Донбасу, він провів невеликі роз- копки (Татаринов 1978; 1988; 2002). Найвиразнішим серед пам’яток виробни- чої діяльності, виявлених у зоні донбаських мідних рудопроявів, є комплекс Картамисько- го археологічного мікрорайону, розташований біля с. Новозванівка Попаснянського р-ну Лу- ганської обл. (Пряхин и др. 1996; 2003). Окремі пам’ятки цього мікрорайону (копальні Черво- не озеро I—III та техногенна ділянка), раніше були виявлені С.Й. Татариновим (Татаринов 2003, с. 26—28). Наукова цінність та вагомість цього істо ри- ко-культурного та наукового об’єкта полягає в тому, що на обмеженій території, площа 3,2 га, розташовані пам’ятки, які репрезен тують усі цикли найдавнішого металовиробництва — від видобутку мідної руди до виготовлення мета- левих виробів, а саме гірничодобувного, гір ни- чо-збагачувального, металургійного та ме тало- обробного циклів. До пам’яток мікрорайону входять три кар’є- ри, система підземних виробок, техногенна ді- лянка зі збагачення мідної руди, а також два по- селення, спеціалізовані на металовиробництві. Слід нагадати, що попередні археологічні дослі- дження в зоні мідних рудопроявів Бахмутської улоговини торкалися здебільшого поселень, роз- ташованих поблизу виробничих зон. Від 2001 р. спільними зусиллями Інституту археології НАН України, Донбаського держав- ного технічного університету та Воронезького державного університету на комплексі пам’я- ток Картамиського археологічного мікро ра йо- ну розгорнено стаціонарні польові досліджен- ня, які з часом набули систематичного харак- теру (Пряхин и др. 2003; Толочко, Отрощенко 2005). Картамиський рудопрояв знаходиться на схід ному краю Бахмутської улоговини (пів- нічно-східному закінченні нижньопермських від кладів — Р1 krt (Q) Картамиської мульди — західної частини Калинівської синклиналі). Зруд нення пов’язане з так зв. «сірою зоною», що складена пісковиками, алевролітами й ар- гілітами переважно сірих тонів (на не вивітре- ній поверхні). Причиною цього є підвищений вміст вуглефікованої органіки, яка була оса- джувачем сполук міді на дні водного палеоба- сейну. Пісковики, переважно кварцового скла- ду з карбонатно-глинистим цементом, насичені рештками вуглефікованої палеофлори. Загаль- не падіння гірських порід на південь сягає 55— 60о (за замірами на корінних виходах гірських порід). На східному фланзі Картамиського ру- допрояву фіксуються розривні порушення, які перетинають і зміщують рудну зону. Знахідки уламків пісковиків із чіткими дзеркалами сков- зання засвідчують прояв розривної тектоніки. В межах рудопрояву простежено чотири руд- них горизонти потужністю до 0,8 м і завдовжки до кількох кілометрів, репрезентованих тілами лінзоподібної форми суцільних та вкраплених руд (Лурье, Краснопевцева 1969). Мінеральний склад руд — халькозин, значно менше — борніт і халькопіріт. У зоні окислення розвинені мала- хіт та азурит. Копальні Картамиського археологічного мікрорайону. Перш за все, привертає увагу масш- табність відкритих гірничих робіт, яка була можлива завдяки виходу практично на поверх- ню рудних покладів мідистих пісковиків. Най- більшим за площею є кар’єр копальні Червоне озеро I (рис. 1). Він еліптичної форми і сягає розмірів 100 × 70 м (Отрощенко и др. 1997). Товщина розроблених порід більша, ніж 6 м (точну глибину виробки не встановлено через значні намули). Внутрішні схили кар’єру за- кріплено штучною кам’яною кладкою, яка пе- решкоджала його зсуву і розмиву. За попере- дніми підрахунками тут було видобуто понад 60 тис. т гірських порід, зокрема ґрунтів роз- криття покладів (Бровендер 2005, с. 148). Найбільше вражає подвійний кар’єр ко- пальні Червоне озеро II, витягнений вздовж краю пасма пісковиків по лінії захід—схід (рис. 1). Його більша східна чаша має розмі- ри 145 × 30 м, а глибина сягає 8 м (без ураху- вання наносів). Розміри західної чаші 76 × 35 м за глибини від 3 до 5 м. Поміж виробками іс- нує залишений цілик-перетин завширшки по- над 3 м, який, імовірно, свідчить про вклинен- ня в цьому місці рудного тіла, а, можливо, був створений з метою зручного транспортування руди через кар’єр. Обсяг видобутої мідноруд- ної породи становить понад 30 тис. м3 (Бровен- дер 2009, с. 106). Третя відкрита виробка копальні Черво- не озеро III (у формі овалу, орієнтованого в північно-східному напрямку) має розміри 40 × ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 89 30 м за глибини 5 м (рис. 1), імовірний видобу- ток руди — приблизно 4 тис. м3 (там само). Підземні виробки розміщено на гребені пасма пісковиків, і спершу вони фіксували- ся на поверхні за лійкоподібними западинами діаметром до 8 м та глибиною до 2 м (рис. 1). Компактність їхнього розташування свідчить про застосування технології розробки неве- ликими вертикальними виробками у вигляді шахтових стовбурів (Бровендер, Гайко, Шу- бін 2005, с. 48), які, з метою циркуляції повіт- ря, поєднувалися між собою вентиляційною збійкою (Бровендер 2009, с. 106). Деякі були з’єднані горизонтальними штреками (виробки 1 і 2). На глибині 3,8 м від поверхні біля пів- денної частини шахтового стовбура простеже- но виритий під кутом падіння гірських порід (50—55 о) обшир (похилий стовбур шахти), за- повнений червоною глиною. На деяких ділян- ках зафіксовано порожнини, що виникли вна- слідок змиву дощовою і талою водою. Шири- на обширу така сама, як і ширина південної стінки шурфу, що, можливо, змінюється з гли- биною (Бровендер 2008, с. 65—66). Небезпека обвалу стелі та стінок, що виникла через від- сутність кріплень, змусила припинити дослі- дження виробки 1 копальні Червоне озеро IV до організації тут безпечних умов праці. Найбільше досліджена виробка 1. Є мож- ливість стверджувати давнє її походження. Під- ставою тому є знайдене тут поховання давньо- го рудокопа. Його відкрито у південній частині вертикального стовбура, у своєрідній «кишені», заглибленій в корінну породу на глибину 2,7 м. Розміри могили 2,15 × 1,3 м. На дні ями в межах імітованої кам’яної скрині у вигляді поєднаних під прямим кутом двох стін із брил мідистого пісковику, що примикали до північної сторони ями, лежав скелет людини у скорченому стані на лівому боці, головою на південний схід—схід. За спиною, біля черепа, лежала горщикоподіб- на посудина. Її слабкопрофільовану шийку по периметру орнаментовано вдавленнями палич- ки. На зовнішній стороні денця — зображення у вигляді солярного знака. На поверхні посудини зберігся червоний ангоб. Перед обличчям похо- ваного було ребро тварини, стан якого не дозво- ляє виконати трасологічний аналіз. Привертає увагу той факт, що у посудині містилися шма- точки збагаченої мідної руди, знайдені у знач- ній кількості на техногенній ділянці копаль- ні Червоне озеро I (Бровендер 2008а). Похова- ний лежав під потужним кам’яним закладом, на якому виявлено посудину горщикоподібної форми, орнаментовану по тулубу трикутними вдавленнями. Компактно розташовані трикут- ники немов позначають кути ромбів. Серед ка- міння закладу виявлено значну кількість кісток жертовних тварин. Поховальний обряд і харак- тер кераміки свідчать про належність похова- ного до носіїв бережнівсько-маївської зрубної культури (Бровендер 2005; 2008). Біля підземних виробок розташована ви- робнича ділянка для первинного подрібнення та сортування руди, а також відвал пустої по- роди зі щільно подрібненою гірничою масою. Площа відвалу складає декілька десятків квад- ратних метрів. Техногенна ділянка копальні Червоне озеро I. В районі найбільшого кар’єру Червоне озеро I є велика техногенна ділянка, на якій здійсню- валося збагачення руди. У межах дослідженої площі виявлено три стратиграфічні горизонти, які відповідають трьом періодам її функціону- вання. Знайдено тут і котловани виробничих будівель (Бровендер 2008а). Особливу увагу привертає розташоване у північно-західній частині будівлі 2 скупчення Рис. 1. План Картамиського археологічного мікрорайону ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 290 шматків мідистого пісковику, що має близьку до круглої у плані форму з відносно вільним місцем у центрі (виробничий комплекс 1). Се- ред каміння та переважно на поверхні рівно- мірно розташовувалися знаряддя з кісток тва- рин і кам’яні, пов’язані з гірничодобувною та гірничо-збагачувальною діяльністю. Комп- лекс дуже нагадує залишки порушеної часом наземної металургійної печі. Знайдено тут і шматочки деревного вугілля. Штучне пере- криття виробничого комплексу значною кіль- кістю знарядь свідчить про існування в Дон- басі особливого виду давнього виробничого культу (Бровендер 2005, с. 18). Про культ гір- ничих знарядь говорить А.Х. Маргулан — до- слідник давнього гірництва Джезказгану. У до- слідженому ним регіоні на дні давніх виробок і в основі відвалів було знайдено обережно скла- дені гірничі знаряддя — молоти-кувадла, вели- кі кирки, клиння. Часто такі скупчення скла- далися з уламків кам’яних знарядь (Маргулан 2001, с. 56). Дуже цікавим є так зв. рів-траншея, яка за стратиграфією є найранішою серед дослідже- них комплексів на техногенній ділянці. Рів простягався з південного заходу на північний схід на довжину більше ніж 12 м. Досліджений частково. Ширина 1,6—2,2 м, глибина 0,4— 0,6 м. Рів заповнено перетертим техноген- ним піском мідистого пісковику, в товщі якого знай дено поодинокі уламки знарядь із каменю та кістки. Вражаючими знахідками, виявлени- ми у заповненні рову, є чотири розвали горщи- ків, а також рештки дерев’яної чаші. Особли- вої уваги заслуговує конструкція, виявлена на дні рову. Конструкцію у вигляді кам’яної скри- ні складено з брил мідистого пісковику, орієн- товано по лінії північний схід—схід — півден- ний захід—захід. Її розміри 0,6 × 0,4 м, висота брил, що утворюють скриню, до 0,2 м (Бро- вендер, Загородняя 2007, с. 43). Практично весь матеріал, знайдений на пло- щі розкопу, є культурно цілісним. Про це свід- чать однотипні вироби з каменю, кістки та ке- раміки (рис. 2—4). Індикатором культурної належності пам’ятки є кераміка. Основна її кількість (90,8 %) належить до степанівського типу бережнівсько-маївської зрубної культури. Поодинокими тут є фрагмен- ти кераміки катакомбної (1,1 %) і бабинської (4,6 %) культур, а також ранньої покровсько- мосоловської зрубної культури. Всього на дослідженій площі техногенної ділянки у 204 м2, за потужності культурного шару, який у деяких місцях досягав понад 1 м, виявлено 445 фрагментів кераміки від 87 по- судин, зокрема п’ять розвалів. Зауважимо, що така слабка насиченість культурного шару ке- рамікою зумовлена специфікою пам’ятки. Виявлено також велику кількість кістя- них знарядь, серед яких десятки цілих і зла- маних інструментів з ребер і лопаток тварин з характерною мідною зеленню — рудовидобув- ні копачки та знаряддя, які використовували у збагачувальному процесі, а також знаряддя з каменю — мотики, кайла, молоти, товкачі, ру- доподрібнювальні плити, рудодробильне (ру- дотерне) каміння, чекани (Килейников 1996; 1997; 2005; Панковський 2005; Бровендер 2008) та фрагменти кераміки. Загальна кількість знай- дених тут знарядь із кістки становить 287 екз., з каменю — 193 екз. (рис. 2; 3). Металургійний цикл виробництва на техно- генній ділянці виразно репрезентують шма- точки шлакованого пісковику (3 екз.), шлаку (13 екз.), шлакованої кераміки (6 екз.), а та- кож штейну (56 екз.). Штейн має пластинчас- ту форму завтовшки 0,2—0,6 см. Деякі його шматки повторюють форму придонної части- ни плавильної чаші. Вивчення складу елементів у штейні дозво- лило Ю.П. Шубіну зробити висновок, що в ньому міститься значна кількість міді у вигляді крапель розміром до 5 мм. На його думку, ви- сокий вміст міді зумовлював необхідність по- дрібнення штейну для її видалення. Дослідник звертає увагу на дрібні вибоїни на рудодро- бильних, а у деяких випадках і на рудотерних плитах-платформах. Причину їхньої появи він пов’язує з подрібненням досить твердого ма- теріалу — штейну — на відміну від нетвердих халькозинових руд (Шубин 2005, с. 176). За- уважимо, що диференціювати рудодробильні та рудотерні плити (платформи) неможливо. Подрібнення та розтирання руди здійснюва- лося на одних і тих самих знаряддях — плат- формах. Різниця полягає в тому, що на одних більше простежуються сліди від подрібнення, на інших — їх загладжено у процесі розтиран- ня руди. Виявлення знарядь, а також «свідоцтв», що представляють усі основні етапи металовироб- ництва — гірничодобувний, гірничо-зба га чу- вальний, а також металургійний — у межах од- нієї виробничо-техногенної ділянки дає підста- ви говорити про відсутність розподілу праці між мешканцями Картамиського мікрорайону (Бро- вендер 2005, с. 20). Аналогічний комплекс, який доповнюється даними з металообробки, маємо на поселенні Червоне озеро 3 (Бровендер 2006), ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 91 а також інших пам’ятках Донецького гірничо- металургійного центру — Вискрівка, Клино- ве, Пилипчатине 1, Пилипчатине 2 (Татаринов 2003), Мідна руда (Бровендер 2005б). Підсумок стає переконливішим при згадці серії знахі- док, особливо пов’язаних з виробничим комп- лексом 1 будівлі 2 техногенної ділянки Червоне озеро I, де металургійна піч була перекрита ма- сивом кістяних гірничодобувних знарядь. За кістками тварин отримано п’ять радіову- глецевих дат із техногенної ділянки копальні Червоне озеро I. Аналізи виконано у Київській радіовуглецевій лабораторії Інституту геохі- мії навколишнього середовища НАН України Рис. 2. Кам’яні знаряддя з техногенної ділянки копальні Червоне озеро I: 1 — мотика; 2—3 — прив’язні молоти; 4—5 — ручні молоти; 6 — рудодробильна (рудотерна) плита; 7 — товкач; 8 — чекан; 9—11 — рудодробильне (рудо- терне) каміння; 12 — плита пісковику зі слідами ударів металевим знаряддям; 13—14 — диски ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 292 та Міністерства надзвичайних ситуацій Укра- їни (аналітик М.М. Ковалюх). За середніми показниками калібровані дати вкладаються у XVI ст. до н. е. За ймовірності в одну сигму діапазон дат охоплює 1681—1447 рр. до н. е., а за ймовірності у дві сигми — 1741—1411 рр. до н. е. (Бровендер 2005, с. 19—20). Поселення Червоне озеро 1. Одним із скла- дових Картамиського гірничо-металургійного комплексу є поселення Червоне озеро 1. Воно розташоване біля копальні Червоне озеро I впритул до південного і південно-західного схилу відвалу порід (рис. 1). На ділянці, дотичній до південного схилу відвалу порід копальні Червоне озеро I (сектор А), досліджено площу 352 м2. На особливу ува- гу заслуговує комплекс кам’яних конструкцій, які зі сходу та півдня дугою огинали жертовну яму, в заповненні якої знайдено значну кіль- кість кісток тварин. Яму перекривав потужний кам’яний заклад. Шість кам’яних конструкцій на зразок скрині, розташовані з інтервалом 1—2 м, ма- ють вигляд ям округлої форми, стінки яких укріплено вертикально поставленими плитами пісковику. Діаметр ям 0,6—1,2 м, глибина кон- струкцій 0,14—0,20 м. На дні однієї виявлено розвал нижньої частини посудини. Це дає під- стави казати про дослідження ще одного комп- лексу, який ілюструє складну систему вироб- ничих культів давніх гірників-металургів. Культурно-хронологічну належність цієї пам’ятки визначає керамічний комплекс, який загалом відноситься до бережнівсько- маївської зрубної культури (рис. 5). Усього тут знайдено фрагменти від 40 посудин (зокрема вісім розвалів), серед яких виділяються чоти- ри типи: банки, горщикоподібний посуд, гор- щики і блюда. Орнамент простежено на 12 фрагментах, він представлений відбитками мотузки, а також наліпним валиком гладень- ким чи розчленованим вдавленнями палички, Рис. 3. Кістяні знаряддя з техногенної ділянки копальні Червоне озеро I ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 93 скісними насічками, а також пальцевими за- щипами. Валиковий посуд складає 9 екз. Зна- хідки фрагмента вінця товстостінної посуди- ни вовнизького типу (Шарафутдинова 1982), орнаментованого масивним наліпленим ва- ликом у вигляді скісних трикутників, розчле- нованих вдавленнями з нігтем, а також фраг- мента посудини, орнаментованої під вінцем подвійним валиком, розвалу посуду, орна- ментованого у верхній частині меандром, ви- конаним відбитком мотузки, а ще прикраше- ного під вінцем валиком з насічками, а по бо- ковині — гладеньким валиком, свідчать про ранній вік цієї пам’ятки, яка розглядається нами в системі бережнівсько-маївської зруб- ної культури. Рис. 4. Кераміка з техногенної ділянки копальні Червоне озеро I ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 294 Кам’яні знаряддя (75 екз.) представлено ви- робами гірничодобувного циклу (мотики, кайло, молоти); гірничо-збагачувального (рудодробиль- ні /рудотерні/ плити і таке само каміння); мета- лургійного (совок); металообробного (ливарні форми, ковадла, чекани, абразиви) (рис. 5). Про функціонування тут металургійного циклу свід- чать шматок шлакового пісковику та уламки ке- раміки (4 екз.), а також шматок шлаку та шматок штейну. Впадає в очі відсутність знарядь із кіст- ки, які масово представлені на техногенній ді- лянці копальні Червоне озеро I. Заслуговують на увагу результати розкопок ділянки поселення Червоне озеро 1, дослідженої Рис. 5. Знахідки з поселення Червоне озеро 1. Сектор А: 1—10 — кераміка; 11 — рудодробильні (рудотерні) камені; 12 — рудодробильна (рудотерна) плита; 13 — уламок кам’яної ливарної форми; 14 — чекан ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 95 біля південно-західного схилу породного відвалу копальні Червоне озеро I, сектор Б (рис. 1). У межах сектора Б, площа якого 75 м2, вияв- лено будівлю 1. Це напівземлянка, заглиблена у ґрунт до 0,42 м (в материк до 0,20 м), за формою близька до квадрата, орієнтована по лінії пів- нічний захід—південний схід. Її розміри 6,8 × 5,6 м. Дно коритоподібне, трохи понижувалося до центру. Стінки котловану укріплені камін- ням мідистого пісковику завширшки до 0,3 м в деяких місцях. На дні центральної частини бу- дівлі виявлено нагромадження подрібненого каміння мідистого пісковику, серед якого фік- сувалися вкраплення деревного вугілля. За межами будівлі, біля її південно-західного рогу, знаходилась яма округлої форми, запов- нена кістками тварин та уламками посуду. За 4 м на північ від будівлі 1 знайдено жер- товний камінь. Він має вигляд крупного шмат- ка кварцитоподібного пісковику, на верхній площині якого чітко виражене заглиблення, яке до краю переходить у жолоб. Розміри ка- Рис. 6. Знахідки з поселення Червоне озеро 1. Сектор Б: 1—20, 22 — кераміка; 21, 23, 24 — кам’яні диски ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 296 меня 0,7 × 0,5 × 0,6 м. Зовні він нагадує гірни- чодобувне знаряддя — прив’язний молот. Знахідки, знайдені на площі цього розкопу, є культурно однорідними та пов’язані з насе- ленням бережнівсько-маївської зрубної культу- ри (рис. 6). Серед виробничого інструментарію тут виявлено знаряддя гірничодобувного циклу (мотика, молот) та металообробного (абразив). Традиційними знахідками на пам’ятках Кар- тамиського гірничо-металургійного комплексу є кам’яні диски. Не є винятком поселення Чер- воне озеро 1. Всього тут знайдено 14 дисків, зо- крема в секторі А — 12, у секторі Б — два. Крім того, в секторі Б знайдено і керамічний диск. Таким чином, матеріал, виявлений в проце- сі розкопок пам’ятки Червоне озеро 1, дав важ- Рис. 7. Кам’яні знаряддя з поселення Червоне озеро 3: 1—3 — прив’язні молоти; 4 — мотика; 5 — кайло; 6 — товкач; 7 — рудодробильна (рудотерна) плита; 8—9 — чекани ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 97 ливі та винятково цінні свідчення виробничої діяльності населення бережнівсько-маївської культури зрубної КІС. Аналіз керамічного ма- теріалу дозволяє вважати його однією з найра- ніших пам’яток виробничої діяльності зрубної спільноти, досліджених біля копалень Бахмут- ської улоговини. Поселення Червоне озеро 3. Однією з найви- разніших пам’яток виробничої діяльності До- нецького гірничо-металургійного центру, яка дала яскраві свідоцтва металовиробництва доби бронзи, є поселення Червоне озеро 3 (Бровен- дер 2005а; 2006; Бровендер, Загородняя 2007; Бровендер, Загородняя, Ключнева 2008). Рис. 8. Поселення Червоне озеро 3. Керамічні (1, 2) та кам’яні (3—13) вироби: 1 — уламок покришки ли- варної форми; 2, 3, 5—8 — уламки ливарних форм; 4 — талькова заготовка ливарної форми; 9, 11 — чека- ни; 10 — ковадло; 12, 13 — диски ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 298 Поселення Червоне озеро 3 влаштоване в долині нині висохлої річки, за 300 м на пів- денний схід від найбільшого кар’єру копальні Червоне озеро I і за 100 м на південний захід від копальні Червоне озеро III (рис. 1) (Бро- вендер 2005, с. 147; 2006, с. 129). За шість років тут досліджено площу 376 м2 і виявлено три бу- дівлі, які, очевидно, складають один житлово- господарський комплекс. Одна з них (житло- ва) мала кам’яний цоколь. Центральне місце в комплексі займала будів- ля 1. З південно-західного боку до неї примика- ла будівля 2, а з південно-східного — майже си- метрично до будівлі 2 — будівля 3. Є підстави Рис. 9. Червоне озеро 3. Кераміка з будівлі 2 ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 99 говорити про їхню синхронність, оскільки вони займали одну стратиграфічну позицію, а харак- тер виявленого матеріалу, перш за все кераміка, дає можливість робити такі висновки. Площа будівлі 1 близько 30 м2, будівлі 2 (виробничої) — близько 47 м2, будівлі 3 — 37 м2. Найцікавішою є будівля 2, яка дала винят- ково важливі свідоцтва, перш за все, про ор- ганізацію виробничої діяльності давнього на- селення зрубної КІС на території центру. Як свідчить матеріал, спеціалізація цього вироб- ничого комплексу на металовиробництві є за- кономірною, оскільки він розташований біля копалень, причому на території одного з най- багатших рудопроявів у Донбасі. Тут знай де- но свідоцтва гірничодобувного, гірничо-зба га- чувального, металургійного та металооб роб- ного циклів, тобто всіх складових системи металовиробництва (рис. 7; 8). Але найвираз- ніше тут репрезентовано сліди металургійно- го та металообробного циклів. Ця обставина не дивує, оскільки гірничодобувні та гірничо- збагачувальні знаряддя є масовими і на копаль- нях (Червоне озеро I), і біля них (техногенна ділянка копальні Червоне озеро I). На відміну від гірничодобувних знарядь, знайдених на ко- пальнях, деякі зразки цієї функціональної гру- пи на поселеннях практично не мають слідів спрацьованості, тобто фактично не викорис- товувались у виробничому процесі. Тому є під- стави вважати, що їх виготовляли безпосеред- ньо на поселенні. На користь цього вказують і виявлені в котловані будівлі 2 численні улам- ки кварцитоподібного пісковику — сировини, з якої виготовляли ці знаряддя. Наявність у будівлі 2 рудодробильних плит (платформ) зі слідами спрацьованос- ті свідчить про функціонування тут гірничо- збагачувального циклу (рис. 7, 7). Однак, на відміну від техногенної ділянки копальні Чер- воне озеро I, де відходи виробничої діяльності призводили до утворення товстелезного шару перетертого мідистого пісковику (техногенно- го піску зеленуватого кольору), в будівлі 2 та навколо неї подібних відходів не зафіксовано. Вочевидь, тут здійснювали подрібнення знач- ною мірою вже збагаченої руди, переважно сульфідних мідних руд (халькозину), які не да- ють такої кількості відходів, як вторинні окис- ні мідні руди (Бровендер 2006). Однією з умов вдалого проведення мета- лургійного циклу є ретельна підготовка рудно- го концентрату, і роль води набуває тут винят- кового значення. Давній колодязь, який було знайдено в будівлі 2, дав відповідь на запитан- ня, яке тривалий час залишалося відкритим: «Де давні рудокопи брали воду, якщо територія в зоні рудопрояву була практично безводною?» (Та- таринов 2003). Збагачення водою руди на поселенні здій- снювали у великих горщиках. Про це свідчить знайдений біля скупчення випалювальних ям розвал заглибленого у материк горщика, на денці якого виразно простежувалися залишки зцементованого рудного концентрату. В розта- шованих поряд випалювальних ямах, можливо, просушували та випалювали руду. Підготовле- ний до плавки рудний концентрат засипали в металургійну піч, залишки якої знайдено в ра- йоні західного рогу будівлі. Отриманий метал тут же надходив до подальшої обробки — лит- тя, кування, шліфовки, заточування. Знахідки в будівлі 2 уламків ливарних форм (рис. 8, 1—8), виготовлених з різної сирови- ни — глини, пісковику і тальку, тобто вико- наних у різних культурних традиціях, мають принципово важливе значення через ту об- ставину, що надають інформацію про зв’язки давнього населення Донецького кряжа з на- селенням, яке мешкало і на прилеглій (Сівер- ськодонецьке лівобережжя, Приазов’я), і на віддаленій від нього території (Наддніпрян- щина, Донщина). Йдеться, перш за все, про зв’язки ранньої бережнівсько-маївської зруб- ної культури Донецького кряжа з пізньою покровсько-мосоловською зрубною культу- рою Доно-Донецького регіону, а також з ран- ньою бережнівсько-маївською зрубною куль- турою Наддніпрянщини, комплекси якої І.М. Шарафутдінова відносить до так звано- го вовнизького типу — перехідного від бабин- ської культури до сабатинівської (Шарафутди- нова 1982). Загальна кількість виробів, виявле- них на поселенні Червоне озеро 3, становить 255 од.: кам’яних — 226, кістяних — 25, кера- мічних — 4. Всього на поселенні Червоне озеро 3 знай де- но фрагменти кераміки від 309 посудин (рис. 9). Найрозповсюдженішою є горщикоподібна фор- ма (40,4 %), дещо менше банок (37,9 %) і гор- щиків (20,1 %). Незначну групу представлено мисками (1,6 %). Серед орнаментованої кера- міки (42,7 %) виділяється валиковий посуд, частка якого від загальної кількості кераміки на поселенні складає 28,2 %. Аналіз знахідок з поселення Червоне озеро 3 дає підстави розглядати весь зрубний матеріал у межах I-го періоду бережнівсько-маївської зрубної культури. Слід зауважити й на наяв- ність тут поодиноких фрагментів бабинської, а ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2100 також ранньої покровсько-мосоловської кера- міки (по 3 од., разом 2 %). Досліджені на Картамиші виробничі комп- лекси бронзового віку не є рідкістю в зоні мід- них родовищ Донбасу. Аналогічні їм відомі та- кож на інших рудопроявах Бахмутської улого- вини — Вискрівське, Кислий Бугор, Клинове (Татаринов 2003). У підсумку зазначимо, що результати до- сліджень комплексу пам’яток Картамисько- го археологічного мікрорайону дали винятко- во важливі свідоцтва щодо металовиробництва у населення бережнівсько-маївської зрубної культури, з діяльністю якого пов’язано найак- тивніший період функціонування Донецького гірничо-металургійного центру за доби бронзи. Березанская С.С. Усово озеро. Поселение срубной культуры на Северском Донце. — К., 1990. Бровендер Ю.М., Горовой А.Ф., Дорофеев В.Н., Отрощенко В.В., Пряхин А.Д., Шкурский Е.Ф., Шафранский В.Г. Украинско-российская экспедиция по изучению древних памятников горного дела Донбасса (Итоги поле- вого сезона 2001 года и перспективы исследований). — К.; Воронеж, 2002. Бровендер Ю.М. Картамышский производственный комплекс Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы // Проблеми гірничої археології: Мат-ли II-го Міжнар. Картамиського польового археологічного се- мінару. — Алчевськ, 2005. — С. 11—30. Бровендер Ю.М. Картамыш: некоторые итоги и перспективы исследований // Мат-ли наукової конф. археологів і краєзнавців, присв. 75-річчю від дня народження Л.В. Бєдіна. — Луганськ, 2005а. — С. 145—160. Бровендер Ю.М. Обследование памятников эпохи поздней бронзы на рудопроявлении Медная руда // Пробле- ми дослідження пам’яток археології Східної України. Мат-ли II-ої Луганської міжнар. історико-археолог. конф. — Луганськ, 2005б. — С. 90—94. Бровендер Ю.М. Производственная постройка 2 поселения Червонэ озеро-3 // Эпоха металла Восточной Европы (история исследования, публикации). — Воронеж, 2006. — С. 129—145 (Археология восточноевропейской лесостепи. — 20). Бровендер Ю.М. Копальня Червоне озеро IV Картамиського гірничо-металургійного комплексу доби бронзи // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 64—69. Бровендер Ю.М. Итоги раскопок техногенного участка на Картамышском рудопроявлении // Древности 2006— 2008. — Харьков, 2008а. — С. 184—203. Бровендер Ю.М. Мідний рудник бронзової доби Картамиш // Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гір- ництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк, 2009. — С. 102—115. Бровендер Ю.М., Гайко Г.І., Шубін Ю.П. Геологічні та технологічні особливості розробки мідних руд в стародавніх копальнях Картамиша // Проблеми гірничої археології. Мат-ли II-го Міжнар. Картамиського польового ар- хеол. семінару. — Алчевськ, 2005. — С. 47—51. Бровендер Ю.М., Загородняя О.Н. Исследования на Картамыше в 2007 году // Археологічні відкриття на Сході України в 2007 р.: Тези доп. регіональної наук.-практ. конф. — Луганськ, 2007. — С. 41—46. Бровендер Ю.М., Загородняя О.Н. Формально-типологический анализ орудий металлопроизводства бережновско- маевской срубной культуры (по материалам памятников Картамышского археологического микрорайо- на) // Проблеми гірничої археології. Мат-ли VI-го Міжнар. Картамиського польового археол. семінару. — Алчевськ, 2007а. — С. 52—68. Бровендер Ю.М., Загородняя О.Н., Ключнева И.Н. Исследование памятников Картамышского горно-метал- лургического комплекса в 2008 году // Археологічні відкриття на сході України в 2008 р. Тези доп. наук.- практ. конф. — Луганськ, 2008. — С. 23—30. Горащук И.В., Колев Ю.И. Каменные и костяные орудия с рудника бронзового века Михайлово-Овсянка на юге Самарской области // Вопросы археологии Урала и Поволжья. — Самара, 2004. — 2. — С. 89—104. Каргалы I; II. — М., 2002; III. — М., 2004; IV. —М., 2005; V. — М, 2007. Килейников В.В. Трасологический анализ каменных орудий труда с рудника Червонэ озеро I // Северо-Восточное Приазовье в системе евразийских древностей (энеолит—бронзовый век). Мат-лы Междунар. конф. — До- нецк, 1996. — Ч. II. — С. 3—4. Килейников В.В. Костяные орудия труда с рудника Червонэ озеро Картамышского рудопроявления // Пятьдесят сезонов археологов Воронежского университета. — Воронеж, 1997. — С. 103—105 (Археология восточно- европейской лесостепи. — 10). Килейников В.В. Новые трасологические данные об орудиях труда с памятников Картамышского рудопроявле- ния // Проблеми гірничої археології. Мат-ли II-го Міжнар. Картамиського польового археол. семінару. — Алчевськ, 2005. — С. 80—84. Кузнецов П.Ф., Мочалов О.Д., Петерсон Д., Попова Л., Семенова А.П., Кормилицын Д.В. Поиск следов горнорудного дела эпохи поздней бронзы в Среднем Поволжье (археологические работы в неисследованных районах Са- марской области) // Известия Самарского научного центра Российской академии наук — Самара, 2005. — Т. 7. — № 2. — С. 332—343. ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 101 Кузнецов П.Ф., Петерсон Д.Л., Мочалов О.Д. Новые исследования рудных проявлений в лесостепном Заволжье (первые итоги начала работ) // Проблеми гірничої археології. Мат-ли II-го Міжнар. Картамиського польо- вого археол. семінару. — Алчевськ, 2005. — С. 113—118. Лурье А.М., Краснопевцева Г.Н. Меденосность нижнепермских отложений Донбасса. — М.,1969. Маргулан А.Х. Сарыарка. Горное дело и металлургия в эпоху бронзы. — Алматы, 2001. Матвеева Г.И., Колев Ю.И., Королев А.И. Горно-металлургический комплекс бронзового века у с. Михайлово- Овсянка на юге Самарской области (первые результаты исследования) // Вопросы археологии Урала и По- волжья. — Самара, 2004. — 2. — С. 69—88. Отрощенко В.В., Пряхин А.Д., Беседин В.И., Бровендер Ю.М., Саврасов А.С. Украинско-российская экспедиция по изучению памятников эпохи бронзы Донецкого бассейна // Пятьдесят сезонов археологов Воронежского университета. — Воронеж, 1997. — С. 95—103 (Археология восточноевропейской лесостепи. — 10). Панковський В.Б. Деякі результати технологічного та функціонального аналізу кістяних знарядь Червоного озе- ра І // Проблеми гірничої археології: Мат-ли ІІ-го Міжнар. Картамиського польового археол. семінару. — Алчевськ, 2005. — С. 189—192. Пряхин А.Д. Мосоловское поселение металлургов-литейщиков эпохи поздней бронзы. Кн. 2. — Воронеж, 1996. Пряхин А.Д., Отрощенко В.В., Саврасов А.С., Бровендер Ю.М. Некоторые результаты исследований украинско- российской экспедиции на Картамышском рудопроявлении Луганской области Украины // Доно-Донецкий регион в эпоху бронзы. — Воронеж, 2003. — С. 102—117 (Археология восточноевропейской лесостепи. — 17). Пряхин А.Д., Саврасов А.С., Отрощенко В.В., Бровендер Ю.М. Обследование рудника на рудопроявлении Картамыш // Доно-Донецкий регион в системе древностей эпохи бронзы восточноевропейской степи и ле- состепи. Тез. докл. и материалы научн. конф. — Воронеж, 1996. — Вып. 2. — С. 10—13. Татаринов С.И. Древний медный рудник «Выскривский» в Донецкой области // СА. — 1978. — № 4. — С. 251—255. Татаринов С.И. Сезонное жилище горняков-металлургов эпохи бронзы у с. Пилипчатино в Донбассе // СА. — 1988. — № 4. — С. 196—202. Татаринов С.И. Жилище бронзового века на Клиновском медном руднике в Донбассе // Археологический альма- нах. — Донецк, 2002. — 10. — С. 209—214. Татаринов С.И. Древние горняки-металлурги Донбасса. — Славянск, 2003. Толочко П.П., Отрощенко В.В. До комплексної міжнародної співпраці // Проблеми гірничої археології. Мат-ли II-го Міжнар. Картамиського польового археол. семінару. — Алчевськ, 2005. — С. 4—5. Черных Е.Н. Каргалы. Забытый мир. — М., 1977. Шарафутдинова И.Н. Степное Поднепровье в эпоху поздней бронзы. — К., 1982. Шубин Ю.П. Предварительные результаты изучения археологических шлаков медеплавильного производства Бахмутской котловины Донбасса // Исторические и футурологические аспекты развития горного дела. — Алчевск, 2005. — С. 176—178. Надійшла 20.08.2009 Ю.М. Бровендер, В.В. Отрощенко, А.Д. Пряхин КАРТАМЫШСКИЙ КОМПЛЕКС ГОРНО-МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ПАМЯТНИКОВ БРОНЗОВОГО ВЕКА В ЦЕНТРАЛЬНОМ ДОНБАССЕ В статье опубликованы материалы многолетних стационарных исследований украинско-российской экспедиции на Картамышском рудопроявлении Донбасса. Объектами исследований явились специализированные на метал- лопроизводстве памятники эпохи бронзы — рудники (Червонэ озеро I—IV), техногенный участок рудника Чер- вонэ озеро I, а также поселения Червонэ озеро 1 и 3. Картамышский комплекс горно-металлургических памятни- ков является одним из наиболее выразительных явлений древней производственной деятельности на территории Восточной Европы. Yu.M. Brovender, V.V. Otroshchenko, A.D. Pryakhin KARTAMYSH MINING AND METALLURGICAL COMPLEX OF THE BRONZE AGE IN THE CENTRAL DONBAS REGION. The materials of many years stationary investigation of Ukrainian-Russian expedition at the Kartamysh ore deposit show in Donbas region are published in the article. The objects of research are metal production oriented sites of the Late Bronze Age – the mines (Chervone ozero I—IV), technogenic section of Chervone ozero I pit and also Chervone ozero 1 and 3 settlements. Kartamysh complex of mining and metallurgical sites is one of the most prominent in ancient metal production on the territory of the Eastern Europe.

Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам’яток бронзового віку в центральному Донбасі

Репозитарії

Схожі ресурси