Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині
Повторний аналіз матеріалів енеолітичного комплексу біля с. Голишів Волинської обл. дозволив поточнити їх культур-ну атрибуцію та відносну хронологію.
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65879 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині/ О.Л.Позiховський // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 5-18. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-65879 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-658792014-07-05T03:01:23Z Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині Позiховський, О.Л. Статті Повторний аналіз матеріалів енеолітичного комплексу біля с. Голишів Волинської обл. дозволив поточнити їх культур-ну атрибуцію та відносну хронологію. На рубеже столетий польские исследователи С. Кадров и А. Закосцельна разработали периодизацию и хроноло- гию неолита (за среднеевропейской схемой) территории Малопольщи, для создания которой привлекли и памят- ники Западной Волыни. В частности, предклассическая (первая) фаза люблинско-волынской культуры выделе- на ими на основании материалов исследованного Н.А. Пелещишиным поселения и могильника в окрестностях с. Голышев Волынской обл., которые он отнес к зимновскому этапу лендельской культуры. Заметим, что Н.А. Пеле- щишин опубликовал материал не по комплексам (за исключением могильника), что затрудняет осмысление па- мятника. Г.В. Охрименко, который продолжил исследование поселения, правильно выделил две фазы: малицкую и люблинско-волынскую, но не сумел правильно соотнести их с этапами в развитии указанных культур. Исходя из значения памятника, осуществлен повторный его анализ с учетом разработок польских исследова- телей по периодизации указанных культур и выделены четыре фазы заселения останца. Малицкая культура. К первой фазе отнесены объекты 1 и 2/2005. Керамика из них и в культурном слое вблизи изготовлена из хорошо вымешанной массы с добавлениями мелкого шамота и песка, редко — дресвы. Поверх- ность заглажена, ровная, цвет от светло-серого и коричнево-желтого до темно-серого и черного оттенков, обжиг качественный. Доминируют горшки, профилированные миски, хотя есть и конические, вазы, кубки, амфоры. Характерная орнаментация — отпечатки ногтей и пальцев, защипы. Биконические кубки с отогнутым венчиком и накольчатым орнаментом, а также небольшие амфоры с углубленным орнаментом типичны для фазы Ib, по С. Кадрову/А. Закосцельной, и известны на многих памятниках Польши. Керамика второй фазы по технологии очень близка к посуде первой фазы и отличается лишь типологическим набором: профилированные и конические миски, вазы, кубки с шаровидным туловом и высокой шейкой, амфо-ры. Способ нанесения углубленного орнамента иной, есть штампованный в виде проглаженных мелких оттисков овальной формы, размещенных на максимальной выпуклости тулова, в верхней или нижней его части, по краю венчика. Ямки образуют горизонтальные линии, треугольники и близкие к ним формы. Композиционно с ними связаны полусферические, усеченно-конические выступы, короткие косые валики. К этой фазе относятся погре-бения 3 и 4 и несколько сосудов из разрушенных могил 1972 г. в южной части останца. Скорченные на левом боку погребения с южной ориентацией сопровождались вазами, кубками, костями животных, кремневыми пластина-ми, костяными проколками, найден также шлифовальный камень. Керамика с поселения и могильника имеет многочисленные аналогии на памятниках жешовской фазы в Польше и на Волыни (Костянец, Листвин, Острог). Люблинско-волынская культура. Первая фаза представлена большим количеством объектов и находок. Ямы расположены двумя скоплениями. Керамика изготовлена из хорошо вымешанной массы с добавлением очень мелкого шамота (преобладает) и песка. Поверхность темно-серая, редко — коричневая, в большинстве лощеная, ровная. Выделены конические миски с прямыми или слабо выпуклыми стенками, кубки с шаровидным туловом и типа конических мисок на поддонах, вазы, амфоры. На фоне увеличения ассортимента посуды ее орнаментация становится более однообразной: рельефные выступы по краю венчика или посредине тулова. Однако появляется роспись белой краской. С этой фазой связаны погребения 1, 2 и 5, в которых обнаружена посуда, аналогичная найденной на поселении. Покойники лежали скорченно на правом или левом боку головой на юг. Вторая фаза представлена полуземлянкой 1973 г., ямами 37/1973 и 1/2004. Технологически посуда не отлича-ется от предыдущей фазы, но в ней доминируют миски, есть также вазы и амфоры, в частности амфора с ручками на венчике, фрагмент наконечника дротика с черенком. Таким образом: 1) поселенческие объекты и погребения относятся к разным фазам развития малицкой и люблинско-волынской культур; 2) объекты и находки, относящиеся к фазе Ib малицкой культуры, представ-ляют первый ранний памятник в Западной Волыни; 3) факт перекрытия ямы 2/2005 малицкой культуры ямой 7/2005 люблинско-волынской свидетельствует, что малицкая культура является более ранней, чем люблинско-волынская, и позволяет опровергнуть мнение Н.А. Пелещишина о более поздней позиции костянецкого этапа на фоне зимновского лендельской культуры; 4) как показывает планиграфия комплексов, неисследованной оста-лась довольно большая часть останца. At the turn of the centuries Polish scholars S. Kadrow and A. Zakoscielna developed the devision into periods and chronology of the Neolithic (according to the Central European scheme) of Lesser Poland territory, and used for the purpose also monuments of the Western Volyn region. For instance, the determined the pre-classical (the first) phase of Lublin-Volyn culture basing on the materials of a settlement and a burial ground near Holyshiv village of Volyn Oblast, studied by M.A. Peleshchyshyn and referred by him to the Zymne stage of Lendel culture. One should note, that M.A. Peleshchyshyn published the materials not within the complexes (excluding the burial ground), and that complicates the comprehension of a monument. H.V. Okhrimenko who continued the research of the settlement was right having seen two phases in the history of the site, the Malytska and the Lubl in-Volyn ones, though he could not properly correlate them with the stages of development of these cultures. To proceed from the meaning of the site, the second analysis of it was made with taking into consideration the elaborations of Polish scholars on division into periods of the cultures mentioned, and four phases of settling of monadnock were determined. Malytska culture. Objects 1 and 2/2005 are referred to the first phase. Ceramics found there and in cultural layer around is made of well mixed paste with a touch of small fire-clay pieces, sand, and rare of gravel. Surface is smoothed, flat, colour varies from light gray and brown and yellow to dark grey and black tints; firing is of good quality. Jugs, profile dishe s dominate, but there are also conic dishes, vases, bowls, and amphorae. Characteristic ornamentation includes finger-prints, nail-prints, and tucks. Bi-conic bowls with turn up rims and punctured ornament are typical for Ib phase, according to S. Kadrow and A. Zakoscelna, and known at many sites in Poland. Ceramics of the second phase technologically is very close to the vessels of the first phase and distinguishes only by its typological set: profiled and conic dishes, vases, bowls with globular body and high neck, and amphorae. The way of making deep ornament is different, and there is a stamped ornament including small smoothed prints in form of oval on the biggest prominence of a body, in the upper and lower part of it, and on edge of a rim. Pits form horizontal lines, triangulars and clos e to that forms. Compositionally they are related with half-spherical and cut-conic juts, and short slanting bolsters. Burials 3 and 4 and some vessels from the destroyed tombs of 1972 in the southern part of monadnock belong to this phase. Flexed on the left side burials southward oriented were supplemented with vases, bowls, bones of animals, flint plates, tools for puncturing, and also grindstone was found. Ceramics from the settlement and burial ground finds numerous analogies at the sites of the Rzeszov phase in Poland and of Volyn (Kostyanets, Lystvyn, Ostroh). 2010 Article Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині/ О.Л.Позiховський // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 5-18. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65879 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Позiховський, О.Л. Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині Археологія |
| description |
Повторний аналіз матеріалів енеолітичного комплексу біля с. Голишів Волинської обл. дозволив поточнити їх культур-ну атрибуцію та відносну хронологію. |
| format |
Article |
| author |
Позiховський, О.Л. |
| author_facet |
Позiховський, О.Л. |
| author_sort |
Позiховський, О.Л. |
| title |
Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині |
| title_short |
Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині |
| title_full |
Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині |
| title_fullStr |
Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині |
| title_full_unstemmed |
Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині |
| title_sort |
голишів і проблема періодизації енеоліту західної волині |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65879 |
| citation_txt |
Голишів і проблема періодизації енеоліту Західної Волині/ О.Л.Позiховський // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 5-18. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT pozihovsʹkijol golišívíproblemaperíodizacííeneolítuzahídnoívoliní |
| first_indexed |
2025-07-05T16:14:52Z |
| last_indexed |
2025-07-05T16:14:52Z |
| _version_ |
1836824230904201216 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 5
Статті
Однією з невирішених проблем доби енеоліту
Західної Волині є питання його періодизації та
хронології. Перепоною для їхнього розв’зання
були не відсутність досліджених пам’яток (хоча
більшість з них розкопано незначними площа-
ми), а, перш за все, відмінні підходи україн-
ських і польських дослідників до цієї пробле-
матики. Звідсіля і різні назви одних і тих само
культурних явищ. Це докладно висвітлено в лі-
тературі (Конопля 1990, с. 4; Zakościelna, Gurba
1997, s. 201).
На рубежі століть С. Кадровим та А. Закос-
цєльною було розроблено періодизацію ма-
ліцької (МК) та люблінсько-волинської куль-
тур (ЛВК), яка отримала визнання у дослід-
ників Центральної та Східної Європи. Для її
розробки автори залучили старожитності і з
території Польщі, і з пам’яток Західної Волині.
Зокрема, матеріали з поселення та могильни-
ка біля с. Голишів Волинської обл. стали осно-
вою для виділення першої (передкласичної)
фази ЛВК (Kadrow, Zakościelna 2000, p. 208;
Zakościelna 2006а, s. 80). Її прикметними ри-
сами, на думку дослідників, є: посуд з рисами
МК фаз І с/ІІ а (профільовані вази та біконіч-
ні посудини з карбованими по краю вінцями;
штамповий орнамент у верхній частині тулуба)
та наявність посуду ЛВК (високі конічні вази з
чотирма потовщеннями по краю вінець, куб-
ки з високою циліндричною шийкою, конічна
миска, розмальована білою фарбою). Виділен-
ня цієї фази ґрунтувалося на публікації першо-
го дослідника цієї пам’ятки М.А. Пелещиши-
на. В ній детально описано побутові об’єкти,
поховання, посуд та знаряддя праці, віднесені
ним до проміжної ланки між пам’ятками типу
Зимно і Костянець лендельської культури (Пе-
лещишин 1998, с. 78).
На нашу думку, М.А. Пелещишиним було
допущено суттєві методичні помилки, які й
спричинили непорозуміння у визначенні за-
рубіжними дослідниками місця пам’ятки в пе-
ріодизаційній схемі енеоліту Західної Волині
та суміжних територій. По-перше, знахідки,
окрім артефактів із поховань, опубліковано не
за комплексами. Це звужує пізнавальні мож-
ливості для інших дослідників, позбавляє їх
твердої опори у визначенні місця цієї пам’ятки
в системі інших, особливо коли немає можли-
вості оглянути матеріали. По-друге, при ана-
лізі кераміки навіть за публікацією А.М. Пе-
лещишина чітко виділяються дві різночасо-
ві групи: посуд з накольчастим і штамповим
орнаментом та без нього. Перша, безперечно,
пов’язана з фазою І b МК: біконічний кубок з
накольчастим орнаментом та фрагмент ще од-
ного (Пелещишин 1998, рис. 6, 2, 3). Конічні
миски, розписний черпак, амфори з ручками
на максимальній випуклості тулуба походять
із закритих комплексів і мають численні ана-
логії в ЛВК (там само, рис. 3, 1—3; 5, 1—10; 6,
1). І, нарешті, помилково до енеолітичного по-
суду віднесено профільовані миски, оздоблені
двома рядками трикутних штампів, і горщик з
вертикальними валиками (там само, рис. 3, 6;
4, 1, 2). Аналогії цьому посуду знаходимо в ба-
денській культурі (Zastawny 1999, rys. 9), мате-
ріали якої є в шарі трипільської культури (етап
С ІІ) Голишівської пам’ятки.
Подібні «традиції» публікації матеріалів
ене олітичного часу з поселення Голишів про-
довжив Г.В. Охріменко, який проводив роз-
копки поселення у 2004—2006 рр. за участі
автора цієї публікації і виявив на ньому низ-© О.Л. ПОЗІХОВСЬКИЙ, 2010
О.Л. Позіховський
ГОЛИШІВ І ПРОБЛЕМА ПЕРІОДИЗАЦІЇ
ЕНЕОЛІТУ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ
Повторний аналіз матеріалів енеолітичного комплексу біля с. Голишів Волинської обл. дозволив поточнити їх культур-
ну атрибуцію та відносну хронологію.
К л ю ч о в і с л о в а: Східна Європа, Західна Волинь, маліцька культура, люблінсько-волинська культура, поселення,
могильники, кераміка
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 26
ку об’єктів. Цей дослідник загалом правильно
виділив дві фази заселення урочища: носіями
МК та ЛВК. Однак у численних публікаціях
він подає знахідки з об’єктів не за комплекса-
ми (напр.: Охріменко й ін. 2007, рис. 24, 2; ко-
льорова вклейка між сторінками 480—481), а з
культурного шару — сукупно, не розділяючи їх
за культурною належністю (там само, рис. 14,
16 і далі), або поєднує різні хронологічно куль-
тури в один часовий проміжок (Охріменко,
Позіховський, Скляренко 2006, рис. 12).
З огляду на сказане вважаємо за необхідне
знову повернутися до цієї важливої та своєрід-
ної пам’ятки і зробимо спробу проаналізувати
весь масив матеріалів доби енеоліту.
Поселення та могильник розташовані в
уроч. Замчисько за 1 км на захід від с. Голишів,
на останці лівого берега р. Чорногузка (ліва
притока р. Стир), оточеному зі сходу та пів-
дня сучасним руслом річки, а з заходу — широ-
кою болотистою долиною. З півночі останець
від окремлений від основного берега вузькою
промоїною, яка утворилась у льодовиковий
період. Видовжений по осі північ—південь,
останець має довжину близько 200 м, найбіль-
шу ширину 100—200 м, висоту над рівнем до-
лини до 10 м. Круті схили зі східної та західної
сторін, вузька промоїна з півночі, заболочена
долина визначають останець як добре захище-
не природою місце для проживання невеликих
груп людей у різні історичні епохи (рис. 1, 1).
Згідно з сучасним фізико-географічним по-
ділом, пам’ятка знаходиться на північному
краю Західно-Волинської височини провінції
Українських височин лісостепової смуги Схід-
ної Європи. За 20—30 км на північ від села по-
чинається болотяно-лісове Полісся.
Всього розкопано близько 2300 м2. Страти-
графічна колонка має такий вигляд: шар чор-
нозему в різних місцях завтовшки від 0,3 до
1,0 м, нижче — підґрунтя і материкова глина.
Найбільшу кількість знахідок та 11 об’єктів
Рис. 1. Голишів. Топографічний план та план розкопу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 7
енеолітичного часу виявлено в шарі підґрунтя.
Чіткої стратиграфії між ними не встановлено.
Лише в одному випадку вдалося зафіксувати,
що яма 7/2005 ЛВК перетинала об’єкт 2/2005
МК. Зважаючи на цю обставину, заакцентує-
мо увагу на аналізі знахідок із об’єктів та куль-
турного шару, перш за все кераміки, оскільки
вироби з кременю, рогу і кістки з культурно-
го шару не завжди можна чітко ідентифікувати
через їхню подібність до знарядь трипільської
культури. Відтак, аналіз кераміки дозволяє ви-
ділити два горизонти: ранній МК і пізній ЛВК,
а в кожному по дві фази.
Маліцька культура
До МК відносимо два об’єкти — 1 і 2/2005,
виявлені у північній частині останця. Обидва
мають неправильну в плані форму і спочатку
використовувалися як ями для вибирання гли-
ни, а потому — як сміттєві. В об’єктах зафіксо-
вано доволі значну кількість матеріалів — ке-
раміку, знаряддя з кременю, кістки і рогу.
Одразу зауважимо, що у більшості публі-
кацій кераміки МК морфологію посуду не
розроблено. Причиною цього, в першу чер-
гу, є його фрагментованість, що унеможлив-
лює висвітлення усіх параметрів. Голишівські
комплекси із ям дали доволі значну серію ці-
лого або археологічно цілого посуду, що ро-
бить його, по суті, еталонним. Критерієм y ви-
значенні різновидів посуду є співвідношення
діаметрів вінець, найбільшої випуклості посу-
дини і дна до висоти.
Технологія виготовлення посуду не відзнача-
ється різноманітністю. Керамічна маса ретель-
но вимішана, містить домішку подрібненого ша-
моту і природну домішку дуже дрібного піску, в
окремих випадках — лише дрібного піску, в по-
одиноких — жорстви. Поверхня сіра з різними
відтінками, загладжена, рівна, зрідка — лоще-
на, м’яка на дотик (мучниста), злам, як прави-
ло, двошаровий, рідко — тришаровий. Останню
особливість відмічено для тонкостінного посуду.
Посуд представлено кількома основними
типами: горщиками, мисками, вазами, кубка-
ми й амфорами.
Горщики мають стрункі пропорції: високий
конічний тулуб з прямими стінками перехо-
дить у випуклі плічка, вінця нахилені досере-
дини (рис. 2, 1, 3) або трохи відігнуті (рис. 2, 2).
Край вінець заокруглений та потоншений зсе-
редини. Горщики прикрашено на плічках гру-
пами пальцевих відбитків з нігтем або пальце-
вими защипами (рис. 2, 1—3; 5, 12).
Найбільше вживаними та різноманітними
були миски. Домінують профільовані біконіч-
ні посудини з виразним заокругленим зламом
тулуба, розташованим посередині висоти або у
верхній частині. Край вінець скошено заокру-
глений зсередини. Типова орнаментація — го-
ризонтальний рядок пальцевих відбитків на
максимальній випуклості (рис. 2, 6; 3, 3, 7; 4, 9,
11; 5, 8—10) і штамповані ямки (рис. 5, 11, 19).
Окремі миски цього зразка позбавлені орна-
менту (рис. 3, 5). Кількісно їм не поступаються
миски з випуклими плічками та прямими (тро-
хи увігнутими?) або лійчасто розхиленими він-
Рис. 2. Голишів. Знахідки з об’єкта 1/2005. Маліцька культура (Іb)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 28
цями. На відміну від попередніх їх декоровано
пальцевими відбитками і під краєм вінець. До-
датковим елементом декору слугують одинар-
ні або подвійні напівсферичні виступи (рис. 5,
18). Єдиним екземпляром представлено ко-
нічну миску з товстим трохи увігнутим дном
(рис. 4, 10).
Ймовірно, горщикам та мискам кількісно
не поступалися вази, що мають конічну нижню
частину тулуба, випуклі плічка, пряму або слаб-
ко увігнуту шийку (рис. 2, 7, 8; 3, 1, 6). Як і про-
фільовані миски та частина горщиків, вони при-
крашені на плічках нігтьовими відбитками, ін-
коли у поєднанні з вузькими вертикальними або
горизонтальними виступами (рис. 5, 14, 15, 17).
Іноді орнамент розміщено на плічках (рис. 5, 13)
або під краєм вінець (рис. 3, 6). Частина виробів
позбавлена орнаменту (рис. 2, 7; 3, 5).
Нерідко траплялися амфори з біконічним
або банякуватим тулубом, на якому розміщені
ріжкуваті дугасті ручки з вертикальним отво-
ром. Злам тулуба підкреслено горизонтальним
рядком пальцевих відбитків (рис. 3, 2; 4, 12).
Важливе значення для датування цього
комплексу мають знахідки кубків біконічної
форми з плавно відігнутими і заокругленими
вінцями. На відміну від решти посуду, доволі
одноманітного за орнаментацією, їх оздоблено
досить складним геометричним візерунком,
виконаним дво- або тризубим штампом, рито-
ваними лініями. Верхню частину посуду аж до
перегину прикрашено скісними смугами, які
Рис. 3. Голишів. Знахідки з об’єкта 2/2005. Маліцька культура (Іb)
Рис. 4. Голишів. Знахідки з об’єкта 2/2005. Маліцька культура (Іb)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 9
утворюють мотив трикутників, обернених вер-
шинами в різні сторони. Злам тулуба додатко-
во підкреслено рядком більших мілких ямок та
напівсферичних виступів (рис. 5, 3, 6, 7). Час-
тину виробів орнаментовано ритованими го-
ризонтальними та скісними лініями (рис. 5,
4, 5). Зафіксовано також невеличкі посудини
з циліндричним тулубом і прямою невисокою
шийкою (рис. 5, 16). Вони неорнаментовані,
але поверхня лощена.
Колекцію керамічних виробів доповнюють
знайдені в ямі 2/2005 дві фрагментовані ложки
з короткими ручками (рис. 4, 1, 2).
В ямах 1 і 2/2005 виявлено також вироби з
кременю, кістки та рогу. Серед крем’яних виді-
лено серединні та бокові різці, кінцеві скребки,
проколки, вкладень до поздовжнього серпа,
скобель (рис. 2, 4, 5; 3, 4; 4, 3—8). Заготовками
для них слугували пластинчасті та відщепові
форми темно-сірого західно-волинського ту-
ронського кременю. Частину виробів виготов-
лено на пошкоджених знаряддях.
Добірку знарядь доповнюють вироби з кіст-
ки та рогу — землекопачка, проколки та два
мініатюрні тесла з опоки (рис. 5, 1, 2). В ямі
1/2005 знайдено також пронизку, виготовлену
з трубчастої пташиної кістки (рис. 2, 9).
Місце охарактеризованих матеріалів з Голи-
шева у періодизації МК визначають, насампе-
ред, кубки з накольчастим орнаментом. Біко-
нічна форма, орнамент у вигляді смуг із трикут-
ників, орнаментація зламу тулуба дозволяють
розмістити рештки поселення з цими двома
об’єктами в межах її класичної фази (I b) (Kadrow,
Zakościelna 2000, p. 200—204). Ще одним під-
твердженням раннього датування є фрагменти
посуду з ритованим орнаментом, и якому відо-
мі в ранньолендельських комплексах Західної
Угорщини та самбожецько-опатовській групі
у Польщі (Kaczanowska, Kozłowski 2006, ryс. 2,
7), культурі пізньої стрічкової кераміки на Ку-
явах (Czerniak 1994, ryс. 21, 14). Орнаментика
у вигляді відбитків пальців, защипів, пластич-
них виступів на горщиках, вазах і мисках добре
вписується в канони кухонної групи кераміки
(Zakościelna, Gurba 1997, ryс. 3, c; Włodarczak
2004, ryс. 7; Przybylska Kurgan 2004, ryс. 3; 9;
Padło, Ratajczak, Zakościelna 2009, ryс. 2, 6). Та-
ким чином, пам’ятка в Голишеві є першим до-
стовірним поселенням класичної фази МК у
Західній Волині, оскільки згадувані в літерату-
рі матеріали з поселень у Луцьку та Мишкові не
збереглися (Cynkałowski 1961, s. 31).
Через доволі значний проміжок часу міс-
це поселення класичної фази МК зайняли но-
сії жешовської фази цієї культури. Об’єктів цієї
фази поки що не виявлено, а виділення її ста-
ло можливим на підставі аналізу кераміки. Тех-
нологічно посуд є досить одноманітним. Його
виготовлено з добре вимішаної маси, до якої
додано дрібний пісок, шамот, в одному випад-
ку — пірит. Поверхня сіра різних відтінків, за-
гладжена, рівна. Злам одношаровий, рідко —
двошаровий.
Попри значну фрагментованість, можна
виділити такі типи посуду: миски конічні та
біконічні, а також вази. Перші мають трохи
увігнуті стінки з потоншеними зсередини за-
округленими краями вінець, по яких нане-
сено овальні ямки (рис. 6, 1). У мисок дру-
гого підтипу злам ребра досить гострий, і на
ньому розміщено горизонтальний ряд міл-
ких овальних ямок. Шийки цих мисок пря-
мі або увігнуті, край вінець відтягнутий назо-
вні і трохи заокруглений, в іншому екземпля-
рі — косо зрізаний назовні (рис. 6, 2—4). По
Рис. 5. Голишів. Знахідки з культурного шару. Маліць-
ка культура (Іb)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 210
краю вінець розміщено широкі овальні ямки,
скісні насічки, інколи — скісні орнаментова-
ні валики. Частина уламків має прямі або ду-
гасті стінки і, ймовірно, походить від профі-
льованих мисок. На тлі одноманітно прикра-
шених діагностичних фрагментів вони мають
багату орнаментацію у вигляді трикутників,
звернених вершинами догори або донизу.
Ямки овальної і підтрикутної форм виконані
в техніці прогладжування (рис. 6, 5—7). Вазо-
подібна посудина мала конічну нижню час-
тину тулуба, випуклі плічка, високу, ледь роз-
хилену пряму шийку із рівно зрізаним краєм
вінець. На максимальній випуклості тулуба
розміщено дві дугасті ручки з горизонталь-
ним отвором.
Посуд цієї фази має багато аналогій на по-
селеннях Західної Волині і суміжних регіо-
нів Польщі, до прикладу, із синхронних посе-
лень Хорів (Пелещишин, Позіховський 1998,
рис. 1, 2; 2, 1, 2; 5, 2—4), Острог-Старий пляж І
(Позіховський 1998, рис. 2; 4), Вельбівне-Дач-
мир (Позіховський 2005, рис. 1—3), Острог-
Старий пляж ІІ (неопубліковані матеріали з
розвідок автора).
Люблінсько-волинська культура
Для наступного горизонту, пов’язаного з
ЛВК, на основі планіграфії виділено дві фази.
До першої відносяться об’єкти 30, 32—34/1973
і 4, 7, 8/2005, котрі чітко оконтурюють дві на-
земні споруди, орієнтовані по лінії північний
захід—південний схід (рис. 1, 2). Як і об’єкти
МК, об’єкти ЛВК були розміщені у північній
частині останця: один знаходився на його за-
хідному краю, інший — на східному. Нагада-
ємо, що яма 7/2005 ЛВК частково перекрива-
ла яму 2/2005 МК. З другою фазою пов’язана
напівземлянка, розкопана у 1973 р., та ями
37/1973 і 1/2004, розташовані у південній час-
тині останця.
Усі об’єкти, за винятком напівземлянки, в
плані мали округлу форму, в бічній проекції
їхні стіни прямі або трапецієподібні (30/1973,
1/2004), дно плавно звужувалося або було рів-
не. Складнішою була напівземлянка 1973 року,
що складалася з трьох невеликих ям, розташо-
ваних по лінії північний схід—південний захід
і з’єднаних між собою. Центральною була яма
з розмірами 1,6 × 1,2 × 0,5 м з досить рівним
дном. Біля її південної стіни на материковому
останці заввишки 0,25 м від дна знаходився че-
рінь печі? 0,9 × 0,7 м і завтовшки 0,1 м. Яма з
південно-західного боку овальної форми, роз-
мірами 1,5 × 1,2 м, була вкопана в материк на
0,2 м, а з північно-східного боку — менша, за-
глиблена на 0,3 м (Пелещишин 1973/81).
Найбільша кількість знахідок відноситься
до першої фази. Посуд представлено двома тех-
нологічними групами. Посуд першої виготов-
лено з добре вимішаної щільної маси з доміш-
ками дуже дрібного піску і шамоту. Поверхня
чорна, лощена, зрідка — ретельно загладже-
на. Друга група технологічно є подібною, але
в якості опріснювача додано лише дрібний пі-
сок. Товщина стінок залежно від типу посуду
сягає 0,4—1,2 см.
Виділяються такі типи посуду: миски, вази,
кубки та амфори.
Миски включають два основні різновиди:
конічні зі слабко випуклими у верхній части-
ні плічками та конічні з прямими стінками.
Краї вінець заокруглені, рівно зрізані, скошені
досередини або потоншені з обох сторін (по-
гострені). По краю вінець наліплено горизон-
тальні або трохи підняті над краєм виступи,
які є єдиним елементом декору мисок, окрім
лощіння (рис. 7, 4, 5; 8, 2, 4—7). На окремих
плоских денцях мисок є орнамент у вигляді па-
ралельних пролощених ліній, на тлі яких інко-
Рис. 6. Голишів. Знахідки з культурного шару. Маліць-
ка культура (жешовська фаза)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 11
ли розміщено трикутник з відбитків овальних
ямок (Пелещишин 1998, рис. 5, 9). Стінки од-
нієї миски біля дна декоровано зиґзаґоподіб-
ним орнаментом (рис. 8, 9). З внутрішньої сто-
рони на денці однієї миски є низький півсфе-
ричний виступ.
За кількістю та різноманіттям форм мискам
не поступаються кубки. Найпоширенішими
є тонкостінні кубки з низько розміщеним ку-
лястим тулубом, високою прямою або увігну-
тою шийкою. Вони мали, як правило, округле
дно. Більшість неорнаментовані, хоча на стін-
ках декотрих зафіксовано залишки покриття
червоною фарбою, а в одному випадку по ній
нанесено і білу (Охріменко та ін. 2007, с. 323).
Вагоме місце серед кубків займає посуд, який
за формою та орнаментацією нагадує миски
першого підтипу. Єдиною відмінністю є лише
те, що вони вищі (рис. 7, 3). І, нарешті, третій
підтип кубків має пустотілу циліндричну ніжку
різної висоти або конічну. Форму верхньої час-
тини тулуба цих кубків через фрагментованість
визначити важко (рис. 8, 8).
Значною розмаїтістю форм відзначають-
ся вази, серед яких вирізнено зразки зі слаб-
ко виділеними плічками та високими лійчасто
розхиленими прямими вінцями і з випуклими
плічками та лійчасто розхиленими увігнутими
вінцями (рис. 7, 1; 8, 3, 10). Краї вінець потон-
шені зовні та заокруглені, трохи заокруглені,
косо зрізані назовні. Вази, як і миски та куб-
ки, оздоблено надзвичайно бідно: інколи по
краю вінець та по максимальній випуклості ту-
луба нанесено овально-видовжені прогладже-
ні ямки. Край вінець однієї посудини хвиляс-
тий. Доповнюють загалом скромну орнамен-
тацію одинарні або подвійні виступи під краєм
вінець. Суто практичне значення мали дугасті
ручки, розміщені на плічках, на максимальній
випуклості тулуба, а в поодиноких випадках —
під краєм вінець (Пелещишин 1998, рис. 3, 5,
7, 8). Ще однією прикметною рисою ваз є їхні
розміри — в діаметрі вони сягають 32 см.
Помітне місце в наборі посуду займають ам-
фори, які дійшли у фрагментованому стані. Усі
вони мають сферичний тулуб, на максималь-
ній випуклості якого розміщувалися дугас-
ті або підпрямокутні ручки. Повністю вціліла
посудина з об’єкта 30/1973 мала виразний бі-
конічний тулуб і чотири маленькі дугасті вуш-
ка, розміщені дещо вище ребра, та високі лій-
часто розхилені вінця (Пелещишин 1973/81,
рис. 20, 4).
Рідкісною знахідкою є невеликий черпак
(яма 30/1973) конічної форми зі слабко випу-
клими стінками, плоским дном, потоншеним
краєм вінець, до якого прикріплено ріжко-
подібний виступ-ухват. Ззовні посудину роз-
мальовано білою фарбою у вигляді груп скіс-
них смужок та дотичних кутами трикутників.
У нижній частині посудини, над краєм дна,
нанесено дві горизонтальні паралельні смуги
(Пелещишин 1998, рис. 6, 1).
Вироби з інших матеріалів представлено
уламком рогової мотики (рис. 8, 1) і скребком
із симетричним лезом (рис. 7, 2).
Більшість виявленого в об’єктах та культур-
ному шарі посуду з погляду форм і технології
має аналоги у ЛВК на всій території її поши-
рення у могильниках і поселеннях. Особли-
во це стосується конічних мисок з прямими
та випуклими стінками: Зимне (Пелещишин
2004, рис. 7, 2, 4, 7), Більшівці (Tkaczuk 2005,
ryc. 3, 10, 11, 13), Гарбатувці Колонії ( Polańska
Рис. 7. Голишів. Знахідки з об’єкта 4/2005. Люблінсько-
волинська культура (фаза І)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 212
1999, ryc. 3, 6) та багато ін. Аналогії амфорам
відомі з Зимного (Пелещишин 2004, рис. 5, 2,
5, 7). Різноманітні за формою кубки (у першу
чергу глибокі конічні) мають численні відпо-
відники в Гарбатувці Колонії (Polańska 1999,
ryc. 2, 7—9), Топорніці (Buszewicz 1991, ryc. 3,
2) тощо. Кубки на пустотілій з перемичкою
прямій ніжці виявлено у похованні 4 в Груде-
ку Надбужному (Zakościelna 2006а, ryc. 4, 13),
похованні 122 у Злотій (Sałacińska, Zakościelna
2007, ryc. 29. 2/II). Кубки з кулястим тулубом
і прямою або увігнутою шийкою віднайдено
лише в енеолітичних комплексах Західної Во-
лині, наприклад, на могильнику в Острозі (По-
зіховський, Самолюк 2008, рис. 2, 5; 6, 1; 9, 6).
Щоправда, кубки з Острога прикрашено білою
фарбою на природному тлі, тоді як на кубках
з Голишева орнамент виконано білою фарбою
на червоному фарбованому тлі.
Більш складною є ситуація з вазами, перш
за все через те, що у похованнях ЛВК вони не
трапилися, а на поселеннях здебільшого не
виділені морфологічно через різні обставини.
Проте, як свідчить аналіз кераміки, вази були
різноманітними за формою і кількісно не по-
ступалися іншим видам посуду.
Охарактеризований матеріал та його озна-
ки (розпис білою фарбою, глибокі конічні куб-
ки, миски з потовщенням по краю вінець),
маючи численні аналогії у ЛВК, здавалося б,
мав би полегшити віднесення його до тієї чи
іншої фази культури в періодизації С. Кадро-
ва та А. Закосцєльної. Однак згадані ознаки
притаманні і класичній ІІ-й, і ІІІ-й фазам роз-
витку (Zakościelna 2006а, s. 82—88). Водночас
чітко фіксуються також такі ранні ознаки, як
нанесення білої фарби на червоному тлі, ку-
лясті кубки, хвилястий край вінець на вазах,
накольчастий орнамент на ребрі, прогладжені
мілкі ямки по краю вінець, кубки на низькій
пустотілій ніжці. Такі само ознаки зафіксова-
но і в пам’ятках жешовської фази (костянець-
кої, за українською термінологією) МК (Коно-
пля 1990, рис. 2; Michalak-Ścibior 1996, ryc. 9, А;
Пелещишин 1997, рис. 13, 4, 6, 8; 14, 13).
Таким чином, можна стверджувати, що ця
фаза співвідноситься з групою пам’яток, у яких
виявлено ознаки жешовської фази МК та ЛВК.
Яскравим зразком такої само пам’ятки, як Го-
лишів, є поселення в Лясі Стоцькому (Kadrow,
Zakościelna 2000, fig. 18—20).
На відміну від першої фази, до якої відно-
ситься більша кількість об’єктів і значний ре-
човий комплекс, в об’єктах другої фази виявле-
но незначну кількість знахідок, що, ймовірно,
пов’язано з нетривалістю їхнього побутуван-
ня. Кераміку виготовлено з ретельно виміша-
ної маси, в якій є домішка дуже дрібного піску,
зрідка додавали шамот та жорству. Поверхня
сіра (переважно темно-сірого відтінку), лоще-
на з обох боків (миски) або ззовні (вази). Злам
зазвичай одношаровий, маса щільна. Виділено
миски, вази та амфори.
Рис. 8. Голишів. Знахідки з об’єктів 7/2005 (1—9) та
8/2005 (10). Люблінсько-волинська культура (фаза І)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 13
Найбільше репрезентовано миски. Серед
них є конічні з прямими стінками, з увігнути-
ми посередині висоти чи випуклими стінками і
плавно загнутими досередини вінцями і близь-
кі до напівсферичних (рис. 9, 5, 7). Є одна мис-
ка кулястої форми. Краї вінець оформлено по-
різному: заокруглені, потоншені із зовнішньо-
го боку, рівно зрізані, косо зрізані досередини.
До краю вінець прикріплено горизонтальні
підтрикутні виступи.
Серед ваз є зразки з конічним тулубом, ви-
пуклими плічками, високими увігнутими він-
цями з рівно або косо зрізаним досередини
краєм (рис. 9, 6). На максимальній випуклос-
ті тулуба розміщені зрізано-конічні виступи.
Можливо, окремі вироби мали на плічках ду-
гасті ручки.
Амфори представлено лише одним фраг-
ментом з нахиленими досередини прямими
вінцями зі слабко заокругленим краєм, до яких
прикріплено дугасті ручки (рис. 9, 4).
Окрім кераміки ЛВК, в об’єкті 1/2004 зна-
йдено три уламки горщика волинської нео-
літичної культури. Їх виготовлено з добре ви-
мішаної доволі щільної маси, до якої додано,
окрім дрібно посічених рослин, жорству, ша-
мот і пірит. Ззовні вони темно-сірого кольо-
ру, лощені, внутрішню поверхню загладжено.
Товщина стінок 0,5—0,6 см. Фрагменти нале-
жали посудинам із нахиленими досередини
прямими вінцями, край яких трохи заокругле-
ний. Під краєм вінець або трохи нижче з вну-
трішньої сторони розміщено два ряди нако-
лів, які зовні утворюють виступи-перлини. Під
Рис. 9. Голишів. Знахідки з об’єкта 1/2004. Люблінсько-волинська культура (пізня фаза)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 214
ними нанесено ритовану горизонтальну ялин-
ку з ямками на кінцях ліній (рис. 9, 1—3).
В об’єктах цієї фази, передовсім в об’єкті
1/2004, трапилася значна кількість виробів із
кременю та відходів крем’яного виробництва.
Переважають відходи — пластини й відщепи.
Останні походять від бічної і поздовжньої під-
правки нуклеусів та мають спинки, суцільно або
частково вкриті жовновою кіркою, зберігають
один, рідше декілька негативів від попередньо-
го відокремленого сколу. Більшість пластин
фрагментована і представлена їхніми верхні-
ми та нижніми частинами (рис. 9, 12). Знахід-
ки віднесено до типів первинних поздовжньо-
крайових і поздовжньо правильних.
Ретушовані пластини різняться за видами
заготовок, кількістю робочих країв, особливос-
тями вторинної обробки, функціональним при-
значенням. Для їх виготовлення використано
первинні поздовжні, верхні та середні частини
пластин. Типологічний склад цієї групи розма-
їтий — є вироби з одним ретушованим бічним
краєм (рис. 9, 10, 11) і стрільчастоподібним ро-
бочим краєм (рис. 9, 14). Ретушовані пласти-
ни представлено ножами одно- і дволезовими
(рис. 9, 10). Леза погострено дрібною лускопо-
дібною та косо-струменистою ретушшю. Серед
різців виділено лише кутові, заготовками для
яких слугували первинні відщепи і січення по-
здовжньої крайової пластини (рис. 9, 8, 9).
Склад виробничого інвентарю доповню-
ють скобель (рис. 9, 12), наконечник стріли
овально-видовженої форми, виготовлений на
уламку верхньої частини жниварського зна-
ряддя, його поверхню з обох сторін піддано
обробці суцільною дрібнофасетковою косо-
струменистою ретушшю (рис. 9, 13), нако-
нечник дротика з черенком, виготовлений на
пластині і сформований по обох краях дрібною
лускоподібною ретушшю (рис. 9, 14).
В колекції знарядь є також проколка з труб-
частої кістки (рис. 9, 15) та уламок рогової мо-
тики.
Розглянуті матеріали, як і першої фази,
мають прямі аналогії в усіх періодах існуван-
ня ЛВК. Однак наявність у комплексі амфо-
ри з ручками під вінцями дозволяє віднести
цей тип до фази ІІІ (Kadrow, Zakościelna 2000,
р. 223, fig. 26, с).
Для розуміння історичних процесів, які
відбувалися у Західній Волині за доби енеолі-
ту, важливе значення мають знахідки в об’єкті
1/2004 уламків горщика волинської неолітич-
ної культури. Кераміку лісового неоліту зафік-
совано в Броноціцах (Kruk, Milisauskas 1985,
ryc. 13, 8; T. VI—VII). Мікроліти у формі тра-
пеції та наконечники стріл типу Сосня відомі
у похованнях у Ксьонжніцах (Zakościelna 2006,
р. 291).
Наостанок звернемося до матеріалів могиль-
ника, дослідженого 1972 р. Це перша пам’ятка
такого зразка не тільки у Західній Волині. Мо-
гильник розташовано на південний схід від
житлово-господарського комплексу другої
фази ЛВК і на час його існування він уже пере-
став функціонувати.
Розкопками виявлено п’ять поховань, ще
стільки ж зруйновано під час земляних робіт у
1960-х рр. Усього, орієнтовно, було близько 10
поховань, і розташовувалися вони двома гру-
пами на відстані 6—8 м одне від одного. По-
при те, що і досліджені поховання збереглися
в поганому стані, можна стверджувати, що не-
біжчики лежали на лівому або правому (залеж-
но від статі) боці в скорченому стані, мабуть,
головою на південь1. Оскільки поховання де-
тально описані М.А. Пелещишиним (Пелещи-
шин 1998, с. 76), зупинимося лише на знахід-
ках. Аналіз супроводу надає можливості роз-
поділити їх між МК та ЛВК.
До МК відносяться поховання 3 і 4 та по-
суд зі зруйнованих могил (Пелещишин 1998,
рис. 4, 3, 12; 7; 9, 2, 4; 10). У похованнях, окрім
крем’яних пластин, кістяних проколок і шлі-
фувального каменя, знайдено цілий та фраг-
ментований посуд, виготовлений з досить
щільної маси з додаванням дрібного піску. По-
верхня темно-сіра, акуратно загладжена. Тра-
пилися вази (переважають) і кубки.
Серед ваз виокремлено три підтипи. По-
суд першого (3 екз.) має конічну зі слабко ви-
пуклими стінками нижню частину тулуба, ви-
сокі плавно заокруглені плічка, нахилену до-
середини або увігнуту шийку, плавно відігнуті
вінця; другого — конічну з прямими стінками
нижню частину тулуба, високі плавно заокру-
глені плічка і відігнуті вінця; у третього підтипу
нижня частина тулуба слабко випукла, на мак-
симальній випуклості розміщено дві прямокут-
ні ручки, середньо висока шийка увігнута, він-
ця трохи розхилені, по краю вінець виступи.
Посуд останнього зразка прикрашено пластич-
1 У короткому повідомленні про відкриття могильни-
ка М.А. Пелещишин вказував на південну орієнта-
цію похованих (Пелещишин 1973), у публікації —
на північно-західну або північну (Пелещишин 1998,
с. 76). Оскільки поховання МК та ЛВК орієнтовані
виключно на південь (напр.: Wilk 2006, s. 262), слід
вважати першу інформацію надійнішою. У звіті про
розкопки опису поховань немає.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 15
ним та штамповим декором, сформованим від-
тисками овального штампу, та скісними вали-
ками. Основними зонами декору є плічка, краї
вінець, в одному випадку — край дна (Пелещи-
шин 1998, рис. 4, 3; 9, 2, 4; 10, 2, 3).
Кубки представлено однією формою — з
низько розміщеним кулястим тулубом і не-
стійким заокругленим дном, високою увігну-
тою шийкою, трохи відігнутими вінцями (Пе-
лещишин 1998, рис. 4, 12; 10, 1).
Аналогії цьому посуду відомі у значній кіль-
кості на багатьох поселеннях жешовської фази
(ІІ b) Західної Волині. Наприклад, подібні за
формою та стилем орнаментації вази і кубки
знайдено в Костянці, Листвині (Пелещишин
1997, рис. 7, 1, 2; 12, 1).
З першою фазою ЛВК, виділеною для посе-
лення, пов’язані поховання 1, 2 і 5. Вони супро-
воджувалися виключно керамікою, у складі якої
є миски (3 екз.), ваза і горщик. Технологічні при-
йоми, морфологія та аналогії співпадають з по-
даною вище характеристикою посуду цієї фази.
Миски конічної форми з прямими, трохи
загнутими досередини у верхній частині стін-
ками, край вінець заокруглений, косо зріза-
ний досередини, денце плоске. До краю вінець
прикріплено чотири симетрично розташовані
горизонтальні підтрикутні виступи (Пелещи-
шин 1998, рис. 8, 1, 2, 4; 9, 1). Ваза має конічну
нижню частину, максимальну випуклість посе-
редині висоти, високу ввігнуту шийку, відігнуті
вінця із заокругленим краєм. На плічках дві ду-
гасті ручки (Пелещишин 1998, рис. 9, 3).
Рідкісною на могильнику є посудина, морфо-
логічно наближена до горщиків. Вона біконічної
форми, ребро заокруглене та прикрашене чотир-
ма симетрично розташованими півсферични-
ми виступами, вінця трохи відтягнуті назовні, їх
край потоншений (Пелещишин 1998, рис. 8, 3).
Таким чином, аналіз комплексу знахідок,
виявлених на Голишевській пам’ятці протя-
гом усіх років досліджень, дозволяє дійти та-
ких висновків:
на пам’ятці чітко виділяються чотири
фази — дві МК і дві ЛВК;
виокремлення матеріалів ранньої фази
(Іb) МК дозволяє включати територію Західної
Волині до ядра формування цього культурного
явища;
важливе значення для розуміння історич-
них процесів за доби енеоліту на Західній Во-
лині мають досліджені поселення та могиль-
ники різних фаз розвитку МК і ЛВК;
факт перекриття ями 2/2005 фази Іb МК
ямою 7/2005 ЛВК спростовує припущення
М.А. Пелещишина про те, що зимнівський
етап є давнішим від костянецького, згідно роз-
робленої ним періодизації енеоліту Західної
Волині (Пелещишин 1998, с. 78);
факт багатошарового характеру пам’ятки
не дозволяє погодитися з віднесенням Голи-
шівського комплексу до передкласичної фази
розвитку ЛВК. На нашу думку, пам’ятками
такого типу можуть бути лише ті, що мають
риси другої (жешовської) фази МК та ЛВК.
До їх числа слід віднести досліджене А. За-
косцєльною поселення в Лясі Стоцькому (Za-
kościelna, Gurba 1997) і поселення та могиль-
ник першої фази ЛВК у Голишеві. Однак для
підтвердження або заперечення цієї тези по-
трібні не тільки кабінетні студії, але й дослі-
дження нових пам’яток.
Конопля В.М. Лендельская культура // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. Энеолит, бронза и раннее
железо. — К., 1990. — С. 4—17.
Охріменко Г., Кучинко М., Скляренко Н., Собуцький М., Охріменко В. Вивчення багатошарової пам’ятки Голишів на
Волині // Охріменко Г., Скляренко Н., Каліщук О., Ткач В., Романчук О. Олександр Цинкаловський та пра-
історія Волині. — Луцьк, 2007. — С. 319—402.
Охріменко Г., Позіховський О., Скляренко Н. Вивчення глиняної пластики та інших керамічних виробів пізньотри-
пільського поселення Голишів // Нариси культури давньої Волині. — Луцьк, 2006. — С. 259—284.
Пелещишин М.А. Розкопки біля с. Голишів Волинської області (Звіт про роботу Волинсько-Дністрянської архео-
логічної експедиції у 1972 році) // НА ІА НАНУ. — 1972/88.
Пелещишин М.А. Археологічні дослідження на Волині в 1973 р. (Звіт про розкопки Волинської археологічної екс-
педиції Львівського держуніверситету біля с. Голишів Волинської області) // НА ІА НАНУ. — 1973/81.
Пелещишин Н.А. Раскопки у с. Голышев Волынской обл. // АО 1972. — М., 1973. — С. 231.
Пелещишин М.А. Поселення мідного віку біля сіл Костянець і Листвин у Західній Волині. — Львів, 1997.
Пелещишин М. Поселення та могильник в Голишеві і деякі проблеми періодизації лендельської культури на Захід-
ній Волині // Волино-Подільські археологічні студії. — Львів, 1998. — 1. — С. 74—88.
Пелещишин М. Енеолітичне поселення Зимне в Західній Волині. — Тернопіль, 2004.
Пелещишин М.А., Позіховський О.Л. Поселення лендельської культури біля с. Хорова у Середньому Погоринні //
Археологічні дослідження Львівського університету. — Львів, 1998. — 3. — С. 73—84.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 216
Позіховський О.Л. Поселення лендель-полгарської культурно-історичної спільності в м. Острозі // Там само. —
С. 85—92.
Позіховський О. Поселення лендель-полгарської культурно-історичної спільноти біля села Вельбівне на Волині
(за матеріалами розкопок 2002 року) // Археологічна спадщина Яна Фітцке. — Луцьк, 2005. — С. 206—215.
Позіховський О.Л., Самолюк В.О. Енеолітичний кремаційний могильник в околицях Острога на Західній Волині //
Археологія. — 2008. — № 1. — С. 28—40.
Buszewicz J. Topornica. stan. 21 // Prace i Materiały Zamojskie. — Zamośc, 1991. — № 3. — S. 287—296.
Czerniak L. Wczesny i środkowy okres neolitu na Kujawach 5400—3650 p. n. e. — Poznań, 1994.
Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynja i Poliesia Wołynskiego. — Warszawa, 1961.
Kaсzanowska M., Kozłowski J.K. Grupa samborzecko-opatowska // Dziedzictwo cywilizacji naddunajskich: Małopolska na
przełomie epoki kamienia i miedzi. — Kraków, 2006. — Т. 1. — S. 23—36.
Kadrow S., Zakościelna A. An Outline of the Evolution of Danubian Cultures in Małopolska and Western Ukraine // BPS. —
2000. — 9. — P. 187—255.
Кruk J., Milisauskas S. Brononice. Osiedle obronne ludności kultury Lubelsko-Wołyńskiej (2800—2700 lat p. n. e.). —
Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź, 1985.
Michalak-Ścibior J. Zagadnienie chronologii i periodyzacji kultury malickiej w świetlie nowych żródeł z Wyżyny
Sandomierskiej // Kultura malicka. Drugi etap adaptacji naddunajskich wzorców kulturowych w neolicie północnej
części Środkowej Europy. — Kraków, 1996. — S. 35—49.
Padło K., Ratajczak R., Zakościelna A. Nowe materiały kultury malickiej ze Wschodniej Lubelszczyzny // Hereditas
praeteriti. Additamenta archaeologica et hisrorica dedicata Ioanni Gurba Octogesimo Anno Nascendi. — Lublin,
2009. — S. 105—111.
Polańska M. Grób kultury wołyńsko-lubelskiej ceramiki malowanej ze stan. 7 w Garbatówce Kolonii. woj. Lubielskie //
АРS. — 1999. — 4. — S. 9—15.
Przybylska Kurgan M. Przyczynek do poznania kultury malickiej w Rejonie Raciborza, woj. Śląskie // Materiały arche o-
logiczne Nowej Huty. — Kraków, 2004. —XXIV. — S. 103—120.
Sałacińska B., Zakościelna A. Pierwsze groby kultur ceramik wstęgowych w Polsce. Groby kultury lubelsko-wołyńskiej ze
stanowiska Złota «Grodzisko I» i «Grodzisko II» // WA. — 2007. — LIX. — S. 77—114.
Tkaczuk T. Importy kultur malickiej i lubelsko-wołyńskiej na osadach kultury trypolskiej // APŚ. — 2005. — VII. — S. 150—155.
Wilk S. Graves of the Lublin-Volhynian Culture at Site 2 in Książnice, District of Busko Zdrój. 2004 Exploration Season //
SA. — 2006. — 58. — P. 247—270.
Włodarczak P. Materiały kultur kręgu lendzielsko-polgarskiego ze stanoviska 16 w Targowisku, pow. Wieliczka, woj.
Małopolskie // Materiały Archeologiczne Nowej Huty. — Kraków, 2004. — XXIV. — S. 89—102.
Zakościelna A. Flint Inventory of Grave 5 of the Lublin-Volhynian Culture on Site 2 in Książnice, Busko Zdrój District //
SA. — 2006. — 58. — P. 271—301.
Zakościelna A. Kultura lubelsko-wołyńska. Zagadnienia jej genezy, periodyzacji i chronologii // Dziedzictwo cywilizacji
naddunajskich: Małopolska na przełomie epoki kamienia i miedzi. — Kraków, 2006a. — Т. 1. — S. 77—94.
Zakościelna A., Gurba J. Z problematyki kultury malickiej na Wyżynie Lubelsko-Wolyńskiej // APŚ. — 1997. — II. —
S. 201—209.
Zastawny A. Uwagi na temat chronologii osadnictwa kultury badeńskiej w zachodniej częsci Małopolski // SA. — 1999. —
51. — S. 9—55.
Надійшла 03.11.2009
А.Л. Позиховский
ГОЛЫШЕВ И ПРОБЛЕМА ПЕРИОДИЗАЦИИ ЭНЕОЛИТА ЗАПАДНОЙ ВОЛЫНИ
На рубеже столетий польские исследователи С. Кадров и А. Закосцельна разработали периодизацию и хроноло-
гию неолита (за среднеевропейской схемой) территории Малопольщи, для создания которой привлекли и памят-
ники Западной Волыни. В частности, предклассическая (первая) фаза люблинско-волынской культуры выделе-
на ими на основании материалов исследованного Н.А. Пелещишиным поселения и могильника в окрестностях
с. Голышев Волынской обл., которые он отнес к зимновскому этапу лендельской культуры. Заметим, что Н.А. Пеле-
щишин опубликовал материал не по комплексам (за исключением могильника), что затрудняет осмысление па-
мятника. Г.В. Охрименко, который продолжил исследование поселения, правильно выделил две фазы: малицкую
и люблинско-волынскую, но не сумел правильно соотнести их с этапами в развитии указанных культур.
Исходя из значения памятника, осуществлен повторный его анализ с учетом разработок польских исследова-
телей по периодизации указанных культур и выделены четыре фазы заселения останца.
Малицкая культура. К первой фазе отнесены объекты 1 и 2/2005. Керамика из них и в культурном слое вблизи
изготовлена из хорошо вымешанной массы с добавлениями мелкого шамота и песка, редко — дресвы. Поверх-
ность заглажена, ровная, цвет от светло-серого и коричнево-желтого до темно-серого и черного оттенков, обжиг
качественный. Доминируют горшки, профилированные миски, хотя есть и конические, вазы, кубки, амфоры.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 17
Характерная орнаментация — отпечатки ногтей и пальцев, защипы. Биконические кубки с отогнутым венчиком
и накольчатым орнаментом, а также небольшие амфоры с углубленным орнаментом типичны для фазы Ib, по
С. Кадрову/А. Закосцельной, и известны на многих памятниках Польши.
Керамика второй фазы по технологии очень близка к посуде первой фазы и отличается лишь типологическим
набором: профилированные и конические миски, вазы, кубки с шаровидным туловом и высокой шейкой, амфо-
ры. Способ нанесения углубленного орнамента иной, есть штампованный в виде проглаженных мелких оттисков
овальной формы, размещенных на максимальной выпуклости тулова, в верхней или нижней его части, по краю
венчика. Ямки образуют горизонтальные линии, треугольники и близкие к ним формы. Композиционно с ними
связаны полусферические, усеченно-конические выступы, короткие косые валики. К этой фазе относятся погре-
бения 3 и 4 и несколько сосудов из разрушенных могил 1972 г. в южной части останца. Скорченные на левом боку
погребения с южной ориентацией сопровождались вазами, кубками, костями животных, кремневыми пластина-
ми, костяными проколками, найден также шлифовальный камень.
Керамика с поселения и могильника имеет многочисленные аналогии на памятниках жешовской фазы в
Польше и на Волыни (Костянец, Листвин, Острог).
Люблинско-волынская культура. Первая фаза представлена большим количеством объектов и находок. Ямы
расположены двумя скоплениями. Керамика изготовлена из хорошо вымешанной массы с добавлением очень
мелкого шамота (преобладает) и песка. Поверхность темно-серая, редко — коричневая, в большинстве лощеная,
ровная. Выделены конические миски с прямыми или слабо выпуклыми стенками, кубки с шаровидным туловом
и типа конических мисок на поддонах, вазы, амфоры. На фоне увеличения ассортимента посуды ее орнаментация
становится более однообразной: рельефные выступы по краю венчика или посредине тулова. Однако появляется
роспись белой краской. С этой фазой связаны погребения 1, 2 и 5, в которых обнаружена посуда, аналогичная
найденной на поселении. Покойники лежали скорченно на правом или левом боку головой на юг.
Вторая фаза представлена полуземлянкой 1973 г., ямами 37/1973 и 1/2004. Технологически посуда не отлича-
ется от предыдущей фазы, но в ней доминируют миски, есть также вазы и амфоры, в частности амфора с ручками
на венчике, фрагмент наконечника дротика с черенком.
Таким образом: 1) поселенческие объекты и погребения относятся к разным фазам развития малицкой и
люблинско-волынской культур; 2) объекты и находки, относящиеся к фазе Ib малицкой культуры, представ-
ляют первый ранний памятник в Западной Волыни; 3) факт перекрытия ямы 2/2005 малицкой культуры ямой
7/2005 люблинско-волынской свидетельствует, что малицкая культура является более ранней, чем люблинско-
волынская, и позволяет опровергнуть мнение Н.А. Пелещишина о более поздней позиции костянецкого этапа
на фоне зимновского лендельской культуры; 4) как показывает планиграфия комплексов, неисследованной оста-
лась довольно большая часть останца.
O.L. Pozikhovskyj
HOLYSHIV AND THE PROBLEM OF DIVISION INTO PERIODS
OF THE COPPER AGE OF THE WESTERN VOLYN REGION
At the turn of the centuries Polish scholars S. Kadrow and A. Zakoscielna developed the devision into periods and chronology of
the Neolithic (according to the Central European scheme) of Lesser Poland territory, and used for the purpose also monuments
of the Western Volyn region. For instance, the determined the pre-classical (the first) phase of Lublin-Volyn culture basing on the
materials of a settlement and a burial ground near Holyshiv village of Volyn Oblast, studied by M.A. Peleshchyshyn and referred
by him to the Zymne stage of Lendel culture. One should note, that M.A. Peleshchyshyn published the materials not within
the complexes (excluding the burial ground), and that complicates the comprehension of a monument. H.V. Okhrimenko who
continued the research of the settlement was right having seen two phases in the history of the site, the Malytska and the Lublin-
Volyn ones, though he could not properly correlate them with the stages of development of these cultures.
To proceed from the meaning of the site, the second analysis of it was made with taking into consideration the elaborations of
Polish scholars on division into periods of the cultures mentioned, and four phases of settling of monadnock were determined.
Malytska culture. Objects 1 and 2/2005 are referred to the first phase. Ceramics found there and in cultural layer around
is made of well mixed paste with a touch of small fire-clay pieces, sand, and rare of gravel. Surface is smoothed, flat,
colour varies from light gray and brown and yellow to dark grey and black tints; firing is of good quality. Jugs, profile dishes
dominate, but there are also conic dishes, vases, bowls, and amphorae. Characteristic ornamentation includes finger-prints,
nail-prints, and tucks. Bi-conic bowls with turn up rims and punctured ornament are typical for Ib phase, according to
S. Kadrow and A. Zakoscelna, and known at many sites in Poland.
Ceramics of the second phase technologically is very close to the vessels of the first phase and distinguishes only by its
typological set: profiled and conic dishes, vases, bowls with globular body and high neck, and amphorae. The way of making
deep ornament is different, and there is a stamped ornament including small smoothed prints in form of oval on the biggest
prominence of a body, in the upper and lower part of it, and on edge of a rim. Pits form horizontal lines, triangulars and close
to that forms. Compositionally they are related with half-spherical and cut-conic juts, and short slanting bolsters. Burials 3
and 4 and some vessels from the destroyed tombs of 1972 in the southern part of monadnock belong to this phase. Flexed
on the left side burials southward oriented were supplemented with vases, bowls, bones of animals, flint plates, tools for
puncturing, and also grindstone was found.
Ceramics from the settlement and burial ground finds numerous analogies at the sites of the Rzeszóv phase in Poland
and of Volyn (Kostyanets, Lystvyn, Ostroh).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 218
Lublin-Volyn culture. The first phase is representedy by a great amount of objects and finds. Pits are situated in two
gatherings. Ceramics is made of well mixed paste with a touch of very small pieces of fire-clay (prevailing) and sand. Its
surface is dark grey, sometimes brown, polished in most of cases, and flat. There are conic dishes with upright or hardly
prominent walls, bowls with global bodies and of type of conic dishes on trays, vases, and amphorae. Against a background of
widening of range of vessels their ornamentation becomes more monotonous: relief juts of the edge of a rim and in the centre
of a body. However, drawings made with white paint appear. Burials 1, 2 and 5 containing vessels analogous to that found at
the settlement are referred to this phase. Buried were flexed on their right or left side with their heads oriented to the south.
The second phase is represented by the half-dugout of 1973, pits 37/1973 and 1/2004. The vessels technologically do not
differ the ones of the previous phase, but here dishes dominate, there are also vases and amphorae, for instance an amphora
with handles on the rim, a fragment of a tip of dart with a haft.
Consequently, 1) settled objects and burials belong to separate phases of development of Malytska and Lublin-Volyn
cultures; 2) objects and ginds of Ib phase of Malytska culture represent the first early site in the Western Volyn region;
3) the fact that 2/2005 pit of Malytska culture was overlapped by 7/2005 pit of Lublin-Volyn culture testifies, that Malytska
culture is earlier than Lublin-Volyn one, and allow the author to deny N.A. Peleshchyshyn’s opinion about later position
of Kostyanets stage against Zymne-Lendel culture; 4) as planigraphy of the complexes shows, quite a big part of ostanets
remains not researched.
1974 р. вийшла відома монографія І.К. Свєш-
нікова, яка закрила певною мірою прогали-
ну у відтворенні етнокультурної ситуації на
північно-західних просторах України по зане-
паду там старих ранньоземлеробських культур
(трипільська, лійчастих кубків). Виразом змін,
що сталися о тій порі, була поява носіїв культу-
ри кулястих амфор (ККА) на Волині та Поділлі
і підкарпатської культури шнурової кераміки
(ПК) у Верхній Наддністрянщині (Свєшніков
1974). У тій праці дослідник вперше і востан-
нє виклав аргументацію своєї концепції ПК,
надалі підтверджуючи її незмінність у відпо-
відних розділах колективних узагальнюючих
праць (Археология 1985, с. 375—3911; Археоло-
гия 1990, с. 49—74). Так концепція І.К. Свєш-
нікова, концентровано виражена в періодиза-
© К.П. БУНЯТЯН, 2010
ції і пов’язаному з нею просторовому розвитку
ПК, стала хрестоматійною в українській архе-
ології, і на неї орієнтувалися й орієнтуються
донині дослідники при розв’язанні суміжних
проблем — приміром, взаємодії культур, їхньої
синхронізації та навіть походження деяких.
Парадокс полягає у тому, що позиція
І.К. Свєшнікова стосовно ПК була доволі ори-
гінальною, а, просто кажучи, вразливою, на що
одразу звернули увагу зарубіжні вчені. Не всі й
українські археологи їй довіряли, але долали
спричинений нею дискомфорт дещо механіч-
но, не занурюючись у суть проблеми, що при-
зводить до певних непорозумінь. Це й спрово-
кувало звернення до теми ПК.
Концепція І.К. Свєшнікова. І.К. Свєшніков
розглядав ПК як значне територіальне утво-
рення, яке охоплювало простори на північ і
північний схід від Карпат і було представле-
но чотирма локальними групами: краківсько-
сандомирською, любачівською, верхньодніст-
рянською та подільською, але головну увагу він
К.П. Бунятян
ПІДКАРПАТСЬКА КУЛЬТУРА ШНУРОВОЇ КЕРАМІКИ
Здійснено аналіз концепцій підкарпатської культури, висунених у 1970-і рр. І.К. Свєшніковим та Я. Махніком, а та-
кож проблеми епішнурового горизонту пам’яток Верхньої Наддністрянщини і північно-західного Поділля.
К л ю ч о в і с л о в а: Східна Європа, північно-західна територія України, підкарпатська культура шнурової кераміки,
епішнуровий горизонт пам’яток
1 Через якісь причини у цьому виданні вказівки пунк-
тів на рис. 100, який ілюструє ПК, переплутано.
|