Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин

Розглянуто результати коренеутворення стеблових живців залежно від тривалості експериментального термічного стресу у видів і культиварів деревно-кущових рослин з різною регенераційною здатністю. Показано ефективність використання даного прийому у практиці вегетативного розмноження з метою отримання...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Довбиш, Н.Ф., Хархота, Л.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Донецький ботанічний сад НАН України 2010
Schriftenreihe:	Промышленная ботаника
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65953
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин / Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 118-122. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-65953
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-659532014-07-06T03:01:56Z Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин Довбиш, Н.Ф. Хархота, Л.В. Розглянуто результати коренеутворення стеблових живців залежно від тривалості експериментального термічного стресу у видів і культиварів деревно-кущових рослин з різною регенераційною здатністю. Показано ефективність використання даного прийому у практиці вегетативного розмноження з метою отримання якісного садивного матеріалу декоративних деревно-кущових рослин. The results of rootformation of species and cultivars of trees and shrubs with different regenerative capacity depending on duration of thermal stress have been considered. The effectiveness of this method in vegetative reproduction practice with the purpose of obtaining high-quality planting samples of fancy tree-and-shrub plants has been shown. 2010 Article Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин / Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 118-122. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-6204 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65953 581.165:635.948:634.942 uk Промышленная ботаника Донецький ботанічний сад НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розглянуто результати коренеутворення стеблових живців залежно від тривалості експериментального термічного стресу у видів і культиварів деревно-кущових рослин з різною регенераційною здатністю. Показано ефективність використання даного прийому у практиці вегетативного розмноження з метою отримання якісного садивного матеріалу декоративних деревно-кущових рослин.
format	Article
author	Довбиш, Н.Ф. Хархота, Л.В.
spellingShingle	Довбиш, Н.Ф. Хархота, Л.В. Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин Промышленная ботаника
author_facet	Довбиш, Н.Ф. Хархота, Л.В.
author_sort	Довбиш, Н.Ф.
title	Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин
title_short	Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин
title_full	Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин
title_fullStr	Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин
title_full_unstemmed	Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин
title_sort	ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин
publisher	Донецький ботанічний сад НАН України
publishDate	2010
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65953
citation_txt	Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин / Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 118-122. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Промышленная ботаника
work_keys_str_mv	AT dovbišnf efekttermíčnogostresuprikoreneutvorennísteblovihživcívderevnokuŝovihroslin AT harhotalv efekttermíčnogostresuprikoreneutvorennísteblovihživcívderevnokuŝovihroslin
first_indexed	2025-07-05T16:16:36Z
last_indexed	2025-07-05T16:16:36Z
_version_	1836824339584909312
fulltext	ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10118 УДК 581.165:635.948:634.942 Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота ЕФЕКТ ТЕРМІЧНОГО СТРЕСУ ПРИ КОРЕНЕУТВОРЕННІ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ ДЕРЕВНО-КУЩОВИХ РОСЛИН деревно-кущові рослини, ризогенез, стеблові живці, термічний стрес Вступ Розмноження рослин стебловими живцями займає значне місце серед різних засобів вегета- тивного розмноження. У стеблових живців в процесі регенерації утворюються адвентивні (при- даткові) корені та надземний приріст пагонів, і таким чином формуються самостійні корене власні рослини. У стеблових живців одних видів формування придаткових коренів відбувається легко і швидко, інших – повільно і в невеликій кількості. Тому виділяють групи рослин із різною вко- рінюваністю їхніх стеблових живців. Але такий розподіл рослин можна вважати дещо умовним, так як їхня регенераційна здатність обумовлена не тільки біологічними особливостями виду, а залежить і від інших численних факторів, як то: вік, походження та умови зростання маточних рослин, строки живцювання, зовнішні умови вкорінення живців тощо [2, 4]. Урахування і ви- користання всіх цих факторів дозволяє досягти підвищення вкорінюваності стеблових живців більшості рослин. У процесі удосконалення прийомів розмноження стебловими живцями деревно-кущових рослин науковці Донецького ботанічного саду проводили дослідження стосовно встановлення оптимальних строків живцювання їх на південному сході України, залежності коренеутворення стеблових живців від їхньої довжини та наявності листків, впливу фізіологічно активних речовин та субстрату для їхнього вкорінення [2, 3, 5 – 7]. Використання фізіологічно активних речовин (ФАР) для обробки зелених стеблових живців є одним із основних прийомів, що впливає на ко- ренеутворення живців і займає провідне місце серед інших при живцюванні. Недоліком дано- го способу є необхідність визначення шляхом тривалих експериментальних досліджень опти- мальної концентрації та експозиції дії ФАР, необхідність придбання досить коштовних речовин, що, врешті решт, призводить до здорожування садивного матеріалу в процесі його отримання. До того ж, з точки зору екологічної шкідливості, використання будь-яких хімічних засобів є не- бажаним у аспекті охорони навколишнього середовища. Окрім цього, літературні дані свідчать [1], що проміжок часу між нарізанням пагонів та ви- саджуванням живців повинен бути найменшим, тобто збільшення цього терміну значно знижує укорінюваність живців. Наприклад, в контролі укорінюваність Сotinus coggygria Scop. становила 100%, через 24 год. – 18%, через 48 год. – 4%, через 72 год. – 0%. Отже, це є основним недоліком при транспортуванні на великі відстані стеблових живців цінних видів і культиварів деревно- кущових рослин з колекційних фондів інших ботанічних установ та розсадників. На сьогодні нами продовжуються дослідження з розробки прийомів поліпшення ризоге- незу стеблових живців на прикладі малопоширених в регіоні декоративних видів і культиварів деревно-кущових рослин, які при отриманні позитивних результатів можна рекомендувати для практики вегетативного розмноження з метою впровадження в зелене будівництво регіону. Метою наших досліджень був пошук ефективних засобів стимуляції ризогенезу стеблових живців деревно-кущових рослин для отримання високоякісних саджанців. Об’єкти та методика досліджень Об’єктом досліджень були види і культивари інтродукованих деревно-кущових рослин (табл.), що мають різну регенераційну здатність. Живці нарізали в період активного росту па- гонів. Для підтримки природного водного балансу у живців їх загортали у зволожений фільтру- вальний папір і витримували при температурі +4°С протягом 24, 48, 72 годин в холодильнику. © Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 119 Та бл иц я. П ок аз ни ки р из ог ен ез у ст еб ло ви х ж ив ці в за ле ж но в ід т ри ва ло ст і т ер мі чн ог о ст ре су у в ид ів і ку ль ти ва рі в де ре вн о- ку щ ов их р ос ли н з р із но ю ре ге не ра ці йн ою зд ат ні ст ю В ид , к ул ьт ив ар Дата живцювання Ко нт ро ль Тр ив ал іс ть т ер мі чн ог о ст ре су , г од ин 24 24 + ІМ К * 48 48 + ІМ К * 72 72 + ІМ К * по ка зн ик и укорінюваність, % загальна довжина коренів, см укорінюваність, % загальна довжина коренів, см укорінюваність, % загальна довжина коренів, см укорінюваність, % загальна довжина коренів, см укорінюваність, % загальна довжина коренів, см укорінюваність, % загальна довжина коренів, см укорінюваність, % загальна довжина коренів, см З ви со ко ю р ег ен ер ац ій но ю зд ат ні ст ю C or nu s a lb a L . ´ Va ri eg at a´ 3. 07 60 54 ,1 ±3 ,3 70 12 6, 0± 4,2 40 13 1,5 ±5 ,1 20 19 ,0 ±1 ,1 50 11 1, 7± 3,5 10 61 ,2± 2, 4 60 94 ,8± 3, 2 G in kg o bi lo ba L . 9.0 7 48 18 ,2 ±1 ,1 86 19 ,6 ±1 ,2 86 10 ,4 ±1 ,2 64 21 ,1 ±1 ,3 29 7, 5± 1, 1 55 4, 6± 0, 8 83 10 ,5± 1,1 Li gu st ru m o va lif ol iu m H as sk . ´ Au re um ´ 2. 07 86 68 ,7 ±3 ,2 10 0 71 ,3 ±3 ,6 70 27 ,5 ±2 ,1 60 80 ,6 ±2 ,8 90 57 ,4 ±1 ,6 70 40 ,0± 2,4 50 51 ,4± 1, 9 L. v ul ga re L . ´ Au re um ´ 3. 07 93 24 ,7 ±1 ,6 90 66 ,0 ±2 ,4 10 0 86 ,3 ±3 ,3 10 0 16 0, 6± 4,2 10 0 14 8, 6± 2,1 60 15 4,7 ±4 ,7 70 12 9,5 ±3 ,8 Ph ila de lp hu s c or on ar iu s L . 4. 07 27 86 ,8 ±3 ,7 90 15 6, 7± 6,2 90 17 1,6 ±5 ,8 50 15 2,4 ±5 ,1 10 0 36 9, 5± 6,8 25 63 ,2 ±1 ,7 45 75 ,2 ±1 ,9 Ph . c or on ar iu s ´N an us ´ 3. 07 63 16 ,5 ±1 ,1 54 28 ,3 ±1 ,3 60 29 ,9 ±1 ,4 62 27 ,6 ±1 ,5 65 23 ,4 ±1 ,3 65 24 ,5± 1, 6 80 29 ,9± 1, 4 З се ре дн ьо ю р ег ен ер ац ій но ю зд ат ні ст ю Be rb er is th un be rg ii D C . ´A tro pu rp ur ea ´ 25 .06 67 23 ,4 ±0 ,8 50 25 ,0 ±1 ,1 70 44 ,4 ±1 ,6 60 12 ,4 ±1 ,1 70 44 ,7 ±1 ,6 32 18 ,4 ±2 ,1 48 23 ,6 ±2 ,4 B. th un be rg ii ´P ur pu re a´ 25 .06 24 35 ,2 ±1 ,6 10 39 ,2 ±1 ,3 50 39 ,3 ±1 ,5 0 0, 0 50 62 ,3 ±2 ,2 0 0, 0 30 27 ,8 ±1 ,9 Co to ne as te r h or izo nt al is D cn . 4. 07 28 26 ,2 ±1 ,5 37 30 ,8 ±1 ,6 60 71 ,7 ±3 ,2 34 35 ,3± 2, 5 34 86 ,3 ±3 ,5 31 55 ,4 ±2 ,8 60 69 ,8± 4, 2 La bu rn um a na gy ro id es M ed . 2. 07 33 10 ,1 ±1 ,2 0 0, 0 20 28 ,7 ±1 ,6 0 0,0 6 6, 0± 1, 2 0 0, 0 13 10 ,9± 1,3 Ph ys oc ar pu s o pu lif ol iu s ( L. ) M ax im . ´ Lu te us ´ 12 .06 47 8, 2± 0, 9 56 20 ,2 ±1 ,7 80 39 ,0 ±1 ,8 90 32 ,8 ±1 ,8 10 0 38 ,6 ±2 ,1 36 18 ,6 ±1 ,8 45 21 ,1 ±1 ,7 З ни зь ко ю р ег ен ер ац ій но ю зд ат ні ст ю C or nu s m as L . 5. 06 0 0, 0 0 0, 0 90 85 ,9 ±2 ,7 0 0,0 70 69 ,5 ±2 ,4 0 0, 0 10 8, 5± 1, 4 Ph ys oc ar pu s o pu lif ol iu s ( L. ) M ax im . ´ D ia bl o´ 12 .06 25 28 ,4 ±1 ,5 10 18 ,3 ±1 ,4 70 36 ,7 ±1 ,9 11 16 ,5 ±1 ,3 91 55 ,1 ±3 ,6 0 0, 0 24 18 ,2 ±1 ,7 Vi bu rn um c ar le si i H em sl . 20 .06 0 0, 0 22 25 ,9 ±1 ,6 87 29 ,0 ±1 ,8 7 19 ,0 ±1 ,1 80 29 ,0 ±1 ,4 0 0, 0 25 14 ,7 ±1 ,9 П ри мі тк и: 1. * – ж ив ці п іс ля т ер мі чн ог о ст ре су о бр об ле но в од ни м ро зч ин ом ін до лі лм ас ля но ї к ис ло ти (І М К ). 2. “ 0 ” – ж ив ці н е вк ор ін ил ис я. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10120 Завдяки дії зниженої (порівняно з температурою навколишнього середовища) позитивної тем- ператури (термічний стрес) на зелені стеблові живці досягається стимуляція їх коренеутворен- ня, підвищення відсотку вкорінюваності та виходу садивного матеріалу без витрат на хімічні обробки. Схема проведення досліду була ускладнена варіантами з обробкою живців, що зазнали стре- су, водним розчином β-індолілмасляної кислоти (ІМК) в концентрації 100 мг/л з експозицією 5 годин. У контрольному варіанті живці після нарізування відразу було висаджено в субстрат. Вкорінення живців проходило в оранжерейному комплексі при температурі повітря від +26°С до +36°С та відносній вологості повітря 80 – 96%. Як субстрат використовували пісок. Результати досліджень та їх обговорення Нами було досліджено стимуляцію ризогенезу стеблових живців з листками стресовою дією низькою позитивною температурою (+4°С), тобто вплив термічного стресу як чинника стимуля- ції ризогенезу живців. Температуру +4°С вважаємо оптимальним режимом для довгострокового збереження життєздатності білків і метаболічних систем живців рослин при холодовому стресі. Рослинні організми в більшості випадків реагують на стрес не підсиленням обміну речовин, а на- впаки зниженням функціональної діяльності. У зв’язку з цим при стресах в тканинах рослин під- вищується концентрація гормонів, що гальмують обмін речовин [9]. У живців з листками, окрім цього, при стресовій дії низьких позитивних температур у листках активується синтез фітогормо- нів і змінюється їх співвідношення порівняно з тим, що мають рослини в сприятливих умовах. Якщо порівняти показники ризогенезу стеблових живців в контролі з відповідними даними у живців, що зазнали термічного стресу протягом 24 год., то можна відмітити, що у живців 7 із 16 досліджуваних видів і культиварів збільшились як відсоток укорінюваності, так і загальна довжи- на коренів – Cotoneaster horizontalis, Ginkgo biloba, Ligustrum ovalifolium ´Aureum´, Philadelphus coronarius, Physocarpus opulifolius ´Luteus´, Cornus alba ´Variegata´, Viburnum carlesii. У групі видів і культиварів з високою регенераційною здатністю відсоток укорінюваності був вищим у 67% живців, а коренева система – краще розвиненою в усіх укорінених живців. Так, відсоток укорінюваності живців Philadelphus coronarius в контролі складав 27%, довжина їхніх коренів – 86,8±3,7 см; після термічного стресу протягом 24 год. укорінюваність живців даного виду скла- дала 90% і довжина їхніх коренів – 156,7±6,2 см. У 40% живців рослин з середньою регенерацій- ною здатністю кращими були і відсоток укорінюваності, і показники розвитку кореневої системи. У живців культиварів Berberis thunbergii ´Atropurpurea´ та B. thunbergii ´Purpurea´ збільшилась лише загальна довжина коренів. Стеблові живці Laburnum anagyroides після термічного стре- су не укорінилися. Особливої уваги заслуговують результати вкорінення стеблових живців виду Viburnum carlesii – рослини з низькою регенераційною здатністю, живці якої в контрольному варіанті не формують придаткових коренів. В результаті проведеного термічного стресу отри- мано 22% вкорінених живців із загальною довжиною коренів 25,9±1,6 см. Живці групи рослин з низькою регенераційною здатністю (Calycantus floridus, Chyonanthus virginicus, Cornus mas), що не вкорінюються в контролі, були індиферентними і до дії стресору, а на живці Physocarpus opulifolius ´Diablo´ термічний стрес впливав негативно. При збільшенні експозиції термічного стресу до 48 год. у 50% стеблових живців рослин з ви- сокою регенераційною здатністю підвищився відсоток укорінюваності, 83% вкорінених живців мали краще розвинену кореневу систему, ніж в контролі. Вкорінені живці із добре розвиненою кореневою системою мають значно вищий відсоток приживлюваності після висаджування у кон- тейнери, утворюють міцні надземні прирости пагона, добре переносять зимівлю, тобто значно швидше набувають вигляду стандартних саджанців. Так, в контрольному варіанті вкорінилося 93% живців культивару Ligustrum vulgare ´Aureum´, загальна довжина їхніх коренів складала 24,7±1,6 см; після термічного стресу вкорінилося 100% живців, а загальна довжина їхніх коре- нів в 6 – 7 разів перевищувала аналогічний показник живців в контролі – 160,6±4,2 см. У 40% представників групи рослин з середньою регенераційною здатністю відмічено поліпшення всіх показників коренеутворення, порівняно з контрольним варіантом. Слід відмітити, що показники ризогенезу живців підвищувалися у Lіgustrum vulgare ´Aureum´, Physocarpus opulifolius ´Luteus´, ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 121 Philadelphus сoronarius ´Nanus´ (відсоток укорінюваності), Cotoneaster horizontalis (загальна до- вжина коренів), навіть порівняно з аналогічними показниками попереднього варіанту. При збіль- шенні тривалості термічного стресу до 72 годин у 31% живців від загальної кількості вкоріне- них живців кращими, ніж в контрольному варіанті, були показники розвитку кореневої системи, у 13% – водночас і відсоток вкорінюваності, і загальна довжина коренів. Так, у живців виду Cotoneaster horizontalis зі збільшенням тривалості стресової дії показники загальної довжини коренів значно зростають після 48 годин (до 35,3±2,5 см), а особливо після дії протягом 72 годин (до 55,4±2,8 см). Отже, термічний стрес живців певних видів і культиварів не тільки може збе- регти їхню потенційну ризогенну здатність, а навіть поліпшити її показники. За умов збільшення тривалості термічного стресу можна подовжити період зберігання живців. Обробка стеблових живців, що зазнали термічного стресу, водним розчином ІМК сприяла підвищенню відсотку вкорінюваності у 56% живців при тривалості термічного стресу про- тягом 24 і 48 год., поліпшенню розвитку кореневої системи у 75% і 69% живців, що підлягали стресу протягом 24 і 48 год., відповідно. Тривалість термічного стресу протягом 72 год. у су- купності із обробкою живців розчином ІМК поліпшувала показники ризогенезу: у 56% живців більш розвиненою була коренева система, у 44% – вищим відсоток укорінюваності. Слід від- мітити максимальні результати ризогенезу живців наступних культиварів – Berberis thunbergii ´Atropurpurea´, B. thunbergii ́ Purpurea´, Philadelphus coronarius, Physocarpus opulifolius ́ Luteus´ і живців групи рослин з низькою регенераційною здатністю Сornus mas, Physocarpus opulifolius ´Diablo´, Viburnum carlesii після термічного стресу протягом 24 і 48 год. і наступної обробки їх розчином ІМК. Висновки Таким чином, термічний стрес у живців певних видів і культиварів деревно-кущових рослин не тільки зберігає їхню потенційну здатність до коренеутворення, а навіть поліпшує її показники. Термічний стрес у зелених живців деревно-кущових рослин протягом 24 годин можна пропону- вати як один із прийомів стимуляції їхнього коренеутворення, який дозволяє раціонально вико- ристовувати рослинний матеріал, підвищити вихід високоякісних саджанців більш ефективними засобами (замість використання хімічних стимуляторів) [8]. Доступність запропонованого спо- собу дозволяє його широке використання працівниками розсадників, фермерами, садівниками- аматорами. За умов збільшення тривалості термічного стресу стеблових живців можна подо- вжити період їхньої здатності до ризогенезу, що надає можливості використовувати цей прийом для транспортування живців цінних видів і культиварів у переносних побутових холодильних камерах. 1. Вехов Н.К. Вегетативное размножение древесных растений летними черенками / Н.К. Вехов, М.П. Ильин. – Л.: Б.и., 1934. – 282 с. 2. Глухов О.З. Прискорене розмноження малопоширених деревних листяних рослин на південному сході України / О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш.– Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2003. – 162 с. 3. Глухов О.З. Прискорене розмноження Acer platanoides L. `Crimson King` cтебловими живцями / О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Інтродукція рослин. – 2007, Вип. 3 . – С. 55–59. 4. Довбиш Н.Ф. Регенераційна здатність деяких деревних рослин / Н.Ф. Довбиш // Укр. ботан. журн. – 2000. – Т. 57, № 2. – С. 201–206. 5. Довбиш Н.Ф. Дослідження ризогенезу живців селекційних форм Cornus mas L. у Донецькому бота- нічному саду НАН України / Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Матер. міжнарод. наук. конф., присвяченої 200-річчю заснування Кременецького ботанічного саду “Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми” (Кременець, 18– 23 червня 2007 р.). – Креме- нець – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. – С. 59–60. 6. Пат. 20669 UA, МПК (2007) А01G 7/00, А01G 29/00. Спосіб вегетативного розмноження клена го- стролистого `Малиновий король` (Acer platanoides L.`Crimson King`) : Патент на корисну модель / О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота. – № u 2006 06133; заявл. 2.06.06; опубл. 15.02.07. – Бюл. № 2. – 6 с. 7. Пат. 26216 UA, МПК (2006) А01G 1/00, А01G 7/00. Спосіб вегетативного розмноження гінкго дво- лопатевого (Ginkgo biloba L.) : Патент на корисну модель /О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота. – № u 2007 04661; заявл. 26.04.07; опубл. 10.09.07. – Бюл. № 14. – 6 с. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10122 8. Пат. 42241 UA, МПК (2009) А01G 7/00. Спосіб термостресової стимуляції коренеутворення сте- блових живців для прискореного розмноження декоративних деревно-кущових листяних рослин: Патент на корисну модель / І.І. Коршиков, О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота. – № u 2009 01050; заявл. 10.02.09; опубл. 25.06.09. – Бюл. № 12. – 8 с. 9. Полевой В.В. Физиология растений / Всеволод Владимирович Полевой. – М.: Высш. шк., 1989. – 464 с. Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 08.07.2010 УДК 581.165:635.948:634.942 ЕФЕКТ ТЕРМІЧНОГО СТРЕСУ ПРИ КОРЕНЕУТВОРЕННІ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ ДЕРЕВНО-КУЩОВИХ РОСЛИН Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота Донецький ботанічний сад НАН України Розглянуто результати коренеутворення стеблових живців залежно від тривалості експериментально- го термічного стресу у видів і культиварів деревно-кущових рослин з різною регенераційною здатністю. Показано ефективність використання даного прийому у практиці вегетативного розмноження з метою отримання якісного садивного матеріалу декоративних деревно-кущових рослин. UDC 581.165:635.948:634.942 THE IMPACT OF THERMAL STRESS IN THE COURSE OF ROOTFORMATION OF TREE AND SHRUB STEM–CUTTINGS N.F. Dovbysh, L.V. Kharkhota Donetsk Botanical Garden, the National Academy of Sciences of Ukraine The results of rootformation of species and cultivars of trees and shrubs with different regenerative capacity depending on duration of thermal stress have been considered. The effectiveness of this method in vegetative reproduction practice with the purpose of obtaining high-quality planting samples of fancy tree-and-shrub plants has been shown.

Ефект термічного стресу при коренеутворенні стеблових живців деревно-кущових рослин

Institution

Ähnliche Einträge