Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання
The study of terms of cutting influence on stem cuttings rooting of species Ficus L. genus have been carried out. It has been stated that the rhythms of growth and sprout development considered and optimal terms of their cutting facilitates defined, it can help to use their natural potential before...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2010
|
| Назва видання: | Промышленная ботаника |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65954 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання / Ж.В. Ковалевська // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 123-126. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-65954 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-659542014-07-09T21:15:53Z Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання Ковалевська, Ж.В. The study of terms of cutting influence on stem cuttings rooting of species Ficus L. genus have been carried out. It has been stated that the rhythms of growth and sprout development considered and optimal terms of their cutting facilitates defined, it can help to use their natural potential before rhizogenesis and presents the bioecological basis for obtaining a plant material of full value of the eight species adapted to greenhouse conditions in Donbass. Проведено дослідження щодо укорінюваності живців залежно від строків живцювання представників роду Ficus L. Визначено, що врахування ритмів росту і розвитку пагонів з визначенням оптимальних строків їх живцювання сприяє використанню природного потенціалу рослин до ризогенезу та є біоекологічною основою отримання повноцінного садивного матеріалу восьми досліджених видів, пристосованих до умов захищеного ґрунту у Донбасі. 2010 Article Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання / Ж.В. Ковалевська // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 123-126. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-6204 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65954 581.143.28:631.532:635.91 uk Промышленная ботаника Донецький ботанічний сад НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
The study of terms of cutting influence on stem cuttings rooting of species Ficus L. genus have been carried out. It has been stated that the rhythms of growth and sprout development considered and optimal terms of their cutting facilitates defined, it can help to use their natural potential before rhizogenesis and presents the bioecological basis for obtaining a plant material of full value of the eight species adapted to greenhouse conditions in Donbass. |
| format |
Article |
| author |
Ковалевська, Ж.В. |
| spellingShingle |
Ковалевська, Ж.В. Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання Промышленная ботаника |
| author_facet |
Ковалевська, Ж.В. |
| author_sort |
Ковалевська, Ж.В. |
| title |
Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання |
| title_short |
Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання |
| title_full |
Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання |
| title_fullStr |
Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання |
| title_full_unstemmed |
Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання |
| title_sort |
укорінюваність живців видів роду ficus l. залежно від строків живцювання |
| publisher |
Донецький ботанічний сад НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/65954 |
| citation_txt |
Укорінюваність живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання / Ж.В. Ковалевська // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 123-126. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Промышленная ботаника |
| work_keys_str_mv |
AT kovalevsʹkažv ukorínûvanístʹživcívvidívroduficuslzaležnovídstrokívživcûvannâ |
| first_indexed |
2025-07-05T16:16:38Z |
| last_indexed |
2025-07-05T16:16:38Z |
| _version_ |
1836824342270312448 |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 123
УДК 581.143.28:631.532:635.91
Ж.В. Ковалевська
УКОРІНЮВАНІСТЬ ЖИВЦІВ ВИДІВ РОДУ FICUS L. ЗАЛЕЖНО
ВІД СТРОКІВ ЖИВЦЮВАННЯ
Ficus L., стеблові живці, укорінюваність, ритми росту, пагони
Вступ
У Донецькому ботанічному саду НАН України зібрано одну з найбільших у країні колекцію
представників роду Ficus L., що налічує 70 видів і культиварів. Представники цього роду були і
залишаються основою для створення композицій у фітодизайні, бо вони характеризуються над-
звичайною пластичністю в досить різних умовах утримання, майже не пошкоджуються шкідни-
ками і хворобами, позитивно реагують на різні способи і форми обрізки, що дозволяє формувати
рослини за типом «бонсай», використовувати їх на різних рівнях горизонту і у вертикальному
озелененні. Саме це визначає значний попит населення на ці рослини.
У Донецькому ботанічному саду і поза його межами вже накопичено значний досвід з роз-
множення представників роду Ficus [1,3,4,7,8]. Проте питання дослідження ризогенної здатності
видів цього роду залишаються актуальними.
Мета роботи
Метою нашої роботи було визначення особливостей ризогенезу живців в зв’язку з ритмами
росту пагонів представників роду Ficus.
Об’єкти та методика
Одним з найважливіших аспектів у вивченні ритмів росту інтродуцентів є дослідження рит-
му розвитку їхніх пагонів у складному комплексі екологічних умов регіону. Визначення опти-
мальних строків живцювання пов’язували з детальним вивченням динаміки розвитку цього ор-
гану протягом вегетаційного періоду в сукупності з динамікою розвитку всього організму [2,6].
Вивчення впливу фізіологічно активних речовин на укорінюваність стеблових живців проводили
за методикою З.Я. Іванової [5], Р. Х. Турецької [9]. В якості стимуляторів ризогенезу живців ви-
користовували α-індолілоцтову (ІОК), α-індолілмасляну (ІМК), α-нафтілоцтову (НОК) кислоти в
водних розчинах з експозицією 5 годин. Укорінення живців проводили в оранжереї тепличного
комплексу з використанням туманної установки.
Об’єктом нашого дослідження були: Ficus gibbosa Blume, F. glomerata Roxb., F. rubiginosa
Desf. ex Venten., F. sycomorus L., F. subrepanda, Wall. ex King, F. macrophylla Desf. ex Pers.,
F. wallis-choudae Delile.
Живцювання проводили наприкінці квітня (20.04) та у середині червня (16.06). У всіх
досліджених видів перша дата припадала на початок росту пагонів, друга – на середину або
на кінець фази активного росту пагонів. Під час першого строку живцювання ми нарізали
напівздерев’янілі пагони минулорічного приросту, під час другого – напівздерев’янілі та зелені
пагони приросту поточного року.
Результати та обговорення
Ритми росту пагонів досліджених видів роду Ficus є досить подібними. Зазвичай по-
вільний ріст пагонів спостерігається вже з середини весни. Далі у травні – червні пагони
вступають у фазу активного росту, який триває до кінця літа і починає уповільнюватися у
вересні – жовтні.
Живці F. glomerata, нарізані у квітні, тобто на початку фази активного росту, мали укоріню-
ваність 40 %. Живці цього виду, нарізані під час активного росту пагонів, тобто у червні, мали
укорінюваність 80 %. За розвитком кореневої системи живці, нарізані у різні періоди, майже не
© Ж.В. Ковалевська
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10124
відрізнялися. Починаючи з липня, ріст пагонів F. glomerata поступово затухає та припиняється
у жовтні. Період спокою триває до кінця березня – початку квітня. Тобто для цього виду живцю-
вання під час активного росту пагонів виявилося більш ефективним.
Більший відсоток укорінюваності живців при живцюванні в період активного росту пагонів
спостерігається і у F. sycomorus (відповідно строків живцювання укорінюваність 36 та 40 %),
F. subrepanda (0 та 10 %), F. rubiginosa (23 та 40 %).
Інша ситуація спостерігається у F. elastica. Живці цього виду, нарізані на початку активного
росту, мали укорінюваність 10 %. Живці, нарізані у червні, не укорінювалися. Тобто можна за-
значити, що для цього виду необхідно брати живці з минулорічних напівздерев’янілих пагонів,
оскільки зелені живці з пагонів поточного року не укорінюються.
Укорінюваність живців F. gibbosa була однакова у різні строки живцювання і становила
60 %. Живці різнилися за розвитком кореневої системи. Під час першого живцювання загальна
довжина коренів становила 168,9±0,5 см, під час другого − 66,9±0,4 см.
Виявилося, що укорінюваність живців не залежить від строків живцювання і у F. macrophylla,
а завжди однакова і становить близько 10 %.
Укорінення живців F. wallis-choudae не спостерігалося в жодному варіанті.
Строки живцювання значно впливають і на чутливість живців до обробки стимулятора-
ми росту (табл.). У більшості випадків обробка живців стимуляторами росту сприяла підви-
щенню їх укорінюваності та кращому розвитку їхньої кореневої системи. Для таких видів, як
F. gibbosa, F. subrepanda, F. glomerata, F. rubiginosa значно вдалішим виявився другий строк
живцювання. Під час живцювання у червні значно краще проявилася дія стимуляторів корене-
утворення. Прояв сприятливої дії стимуляторів на утворення коренів та ріст пагонів залежить
не тільки від зовнішніх факторів, а й від фізіологічного стану живців, що укорінюються [5].
Той чи інший фізіологічний стан пагонів пов’язаний з віком материнської рослини та пагонів, з
яких нарізають живці. Для F. gibbosa найкращим стимулятором виявилася ІМК, після обробки
живців цим стимулятором їх укорінюваність сягала 80 %. Також для цього виду хороші резуль-
тати щодо укорінюваності живців були отримані при їх обробці НОК – 65 %. Для F. subrepanda
найкращий результат – 30 % укорінених живців був отриманий після їх обробки ІМК. Хороші
результати з укорінення живців F. glomerata були отримані після обробки їх НОК, укоріню-
ваність становила 90 %. Кращі показники розвитку кореневої системи для цього виду були
отримані після обробки живців ІМК. Живці F. rubiginosa найкраще укорінювались після їх об-
робки ІМК (укорінюваність 70 %). Для F. sycomorus кращі результати з укорінювання живців
були отримані під час квітневого живцювання. Укорінюваність живців цього виду у деяких ви-
падках при обробці НОК та ІМК становила 100 %, хоча показники розвитку кореневої системи
були кращі у контрольному варіанті. Укорінюваність живців F. elastica була найкращою після
обробки їх ІМК. Для стимуляції коренеутворення живців F. macrophylla найкраще себе показа-
ли ІМК та НОК. Як видно з наведених у таблиці даних, у більшості випадків обробка живців
стимуляторами коренеуворення значно сприяла розвитку кореневої системи, що є важливим
фактором під час дорощування кореневласних рослин. Укорінення живців F. wallis-choudae не
спостерігалося навіть при обробці їх стимуляторами росту.
Таким чином, процеси, пов’язані з вегетативним розмноженням взагалі і розмноженням
стебловими живцями зокрема, обумовлюються загальними закономірностями росту та розви-
тку рослин та їхніх частин в онтогенезі. Оптимальний строк живцювання забезпечує високий
відсоток укорінення живців, найшвидше утворення та ріст коренів, пробудження бруньок, а
також значну чутливість до обробки стимуляторами росту, а в подальшому більшу життєздат-
ність рослин.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10 125
Таблиця. Показники укорінюваності живців видів роду Ficus L. залежно від строків живцювання
та дії ФАР.
Стимулятор
Дата живцювання
20.04.2009 16.06.2009
Укоріню-
ваність, %
Загальна
довжина
коренів, см,
M±m
Кількість
коренів, шт.,
M±m
Укоріню-
ваність, %
Загальна
довжина
коренів, см,
M±m
Кількість
коренів, шт.,
M±m
Ficus gibbosa Blume
Контроль 60,0 168,9±0,5 270,7±0,9 60,0 66,9±0,4 94,5±0,5
ІОК 43,0 151,1±0,9 232,3±0,6 40,0 176,0±0,4 156,9±0,5
ІМК 43,0 64,6±0,4 82,6±0,6 80,0 316,2±0,8 183,7±0,7
НОК − − − 65,0 227,8±0,8 167,3±0,5
F. subrepanda Wall. ex King
Контроль 0 0 0 10,0 75,9±0,9 81,0±0,9
ІМК 0 0 0 30,0 199,9±0,9 183,0±1,2
НОК 0 0 0 10,0 120,8±1,2 33,0±1,1
F. glomerata Roxb.
Контроль 40,0 55,5±0,5 102,3±0,5 80,0 60,6±0,6 80,7±0,8
ІМК 15,0 137,9±0,5 208,9±0,8 70,0 126,4±0,8 164,3±0,5
ІОК 10,0 62,2±0,8 53,0±0,4 50,0 85,4±0,6 126,3±0,6
НОК 40,0 112,0±0,4 189,0±0,6 90,0 89,9±0,5 133,0±0,4
F. rubiginosa Desf. ex Venten.
Контроль 23,0 38,4±0,8 40,7±0,4 40,0 46,3±0,8 52,8±0,5
ІМК 30,0 161,2±0,8 162,3±0,2 70,0 118,4±0,5 138,1±0,7
ІОК 25,0 70,9±0,5 98,4±0,3 30,0 38,0±0,6 49,7±0,6
НОК 40,0 144,9±0,6 167,3±0,5 40,0 129,5±0,7 135,6±0,5
F. sycomorus L.
Контроль 36,0 140,1±0,8 147,4±0,5 40,0 208,9±0,4 227,0±0,4
ІМК 86,0 28,2±0,5 23,9±0,4 − − −
ІОК 68,0 26,4±0,6 22,6±0,7 − − −
НОК 73,0 52,8±0,5 33,8±0,4 10,0 91,3±0,4 114,0±0,5
F. elastica Roxb. ex Hornem.
Контроль 10,0 4,3±1,2 6,0±0,8 0 0 0
ІМК 40,0 120,8±1,0 112,1±0,9 30,0 7,6±0,5 3,0±1,2
ІОК 27,0 115,9±0,9 113,3±0,7 − − −
НОК 29,0 159,2±0,8 180,5±0,6 20,0 13,9±0,9 26,5±0,6
F. macrophylla Desf. ex Pers.
Контроль 10,0 3,4±1,2 6,0±0,9 10,0 6,5±1,2 4,0±1,1
ІМК 20,0 125,2±0,7 226,1±0,8 0 0 0
ІОК 17,5 130,5±0,7 178,7±0,8 – – –
НОК 20,0 91,1±0,6 170,8±0,6 0 0 0
Примітки: «–» – дослід не проводили; M±m – середнє арифметичне значення та похибка
Висновки
Дослідження ризогенезу живців видів роду Ficus показало його залежність від строків жив-
цювання. Досліджені нами представники умовно можна поділити на три групи. До першої гру-
пи належать види, у яких кращі показники укорінюваності живців спостерігали у більш ран-
ні строки, на початку активного росту пагонів, тобто при живцюванні 20.04 (F. elastica). До
другої – види, у яких кращі показники укорінюваності живців спостерігали при живцюванні у
більш пізні строки, коли пагони знаходилися у фазі активного росту (F. subrepanda, F. glomerata,
F. rubiginosa, F. sycomorus). До третьої – види, укорінюваність живців яких не залежала від стро-
ків живцювання (F. gibbosa, F. macrophylla). Живці F. wallis-choudae не проявили здатності до
укорінення в жодному варіанті.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2010, вып. 10126
Вплив стимуляторів на живці значною мірою варіює залежно від строків проведення жив-
цювання, що пов’язано з фізіологічною готовністю пагонів до живцювання, яка залежить від віку
маточної рослини та пагонів, умов існування маточної рослини та інших факторів.
Вдале поєднання оптимального строку живцювання з використанням певного стимулятора
для обробки живців дає можливість отримати максимальний вихід укорінених живців з добре
розвиненою кореневою системою у найкоротші строки. Тобто це сприяє використанню природ-
ного потенціалу рослин до ризогенезу та є біоекологічною основою отримання якісного садив-
ного матеріалу видів роду Ficus.
1. Гесдерфер М. Комнатное садоводство. Уход за комнатными растениями, их выбор и размножение.
Приспособление комнат для культуры в них растений / Макс Гесдерфер – Киев: Техніка, 2004. –
(Репринтное воспроизведение издания 1904 г.) – 736 с.
2. Глухов О.З. Прискорене розмноження малопоширених деревних листяних рослин на південному сході
України / О.З.Глухов, Н.Ф. Довбиш. – Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2003. – 162 с.
3. Горницкая И.П. Интродукция тропических и субтропических растений, её теоретические и прикладные
аспекты / Ирина Петровна Горницкая. – Донецк: Донеччина, 1995. – 304 с.
4. Горницкая И.П. Каталог растений для работ по фитодизайну: Разработки Донецкого ботанического
сада НАН Украины / И.П. Горницкая, Л.П. Ткачук. – Донецк: ООО «Лебедь», 2005. – 234 с.
5. Иванова З.Я. Биологические основы и приёмы вегетативного размножения древесных растений
стеблевыми черенками / Зинаида Яковлевна Иванова. – Киев: Наук. думка, 1982. – 288 с.
6. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. – М.: Б.и., 1975. – 27 с.
7. Тавлинова Г.К. Фикус / Галина Константиновна Тавлинова. – Л.: Изд-во лесотех. академии им. С.М. Кирова,
1956. – 30 с.
8. Тавлинова Г.К. Цветоводство / Галина Константиновна Тавлинова. – СПб.: Агропромиздат, ТОО
«Диамант», 1998. – 464 с.
9. Турецкая Р.Х. Инструкция по применению стимуляторов роста при размножении растений / Рахиль
Хаимовна Турецкая. − М.: Изд-во АН СССР, 1963. – 72 с.
Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 20.07.2010
УДК 581.143.28:631.532:635.91
УКОРІНЮВАНІСТЬ ЖИВЦІВ ВИДІВ РОДУ FICUS L. ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ ЖИВЦЮВАННЯ
Ж.В. Ковалевська
Донецький ботанічний сад НАН України
Проведено дослідження щодо укорінюваності живців залежно від строків живцювання представників роду
Ficus L. Визначено, що врахування ритмів росту і розвитку пагонів з визначенням оптимальних строків
їх живцювання сприяє використанню природного потенціалу рослин до ризогенезу та є біоекологічною
основою отримання повноцінного садивного матеріалу восьми досліджених видів, пристосованих до умов
захищеного ґрунту у Донбасі.
UDC 581.143.28:631.532:635.91
ROOTING OF STEM CUTTINGS OF SPECIES FICUS L. GENUS DEPENDING ON THE TERMS
OF CUTTING
Zh.V. Kovalevska
Donetsk Botanical Garden, the National Academy of Sciences of Ukraine
The study of terms of cutting influence on stem cuttings rooting of species Ficus L. genus have been carried out.
It has been stated that the rhythms of growth and sprout development considered and optimal terms of their cutting
facilitates defined, it can help to use their natural potential before rhizogenesis and presents the bioecological basis
for obtaining a plant material of full value of the eight species adapted to greenhouse conditions in Donbass.
|