Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою
Досліджено вплив попередньої обробки насіння Pinus sylvestris темного і світлого кольору та Pinus pallasiana 2 мМ розчином саліцилової кислоти (СК) на енергію проростання й активність пероксидази проростків, отриманих із цього насіння та інфікованих грибом Heterobasidion annosum. Встановлено, що в п...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Физиология и биохимия культурных растений |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66306 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою / О.В. Чемеріс, М.І. Бойко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 4. — С. 348-355. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-66306 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-663062014-07-11T03:01:36Z Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою Чемеріс, О.В. Бойко, М.І. Досліджено вплив попередньої обробки насіння Pinus sylvestris темного і світлого кольору та Pinus pallasiana 2 мМ розчином саліцилової кислоти (СК) на енергію проростання й активність пероксидази проростків, отриманих із цього насіння та інфікованих грибом Heterobasidion annosum. Встановлено, що в проростках P. sylvestris, Р. pallasiana, отриманих з обробленого СК насіння та інфікованого Н. аnnosum, підвищується активність пероксидази порівняно з необробленими (контрольними) проростками. Виявлено різний характер зміни активності пероксидази у проростків P. sylvestris, отриманих із насіння темного і світлого кольору, що вказує на їх фізіологічну різноякісність. СК підвищує енергію проростання насіння і стійкість проростків P. sylvestris, Р. pallasiana до гриба Н. аnnosum на початковому етапі їх зараження. Исследовано влияние предварительной обработки семян Pinus sylvestris темного и светлого цвета и Pinus pallasiana 2 мМ раствором салициловой кислоты (СК) на энергию прорастания и активность пероксидазы проростков, полученных из этих семян и инфицированных грибом Heterobasidion annosum. Установлено, что в проростках Р. sylvestris, Р. pallasiana, полученных из обработанных СК семян и инфицированных Н. annosum, повышается активность пероксидазы по сравнению с необработанными (контрольными) проростками. Выявленный разный характер изменения активности пероксидазы в проростках Р. sylvestris, полученных из семян темного и светлого цвета, указывает на их физиологическую разнокачественность. СК повышает энергию прорастания семян и устойчивость проростков Р. sylvestris, Р. pallasiana к грибу Н. annosum на начальном этапе их заражения. The influence of treatment by solution (2 mM) of salicylic acid (SA) of Pinus sylvestris dark and light colour seeds and Pinus pallasiana seeds on their germination power and the activity of peroxidase in seedlings received from these seeds and infected with fungus Heterobasidion annosum was investigated. The activity of peroxidase in Р. sylvestris and Р. pallasiana seedlings received from the SA treated seeds and infected Н. annosum raised in comparison with the non-treated (control) seedlings. Different character of changes of peroxidase activity in Р. sylvestris seedlings from seeds of dark and light colour indicates their physiological differences. SA increased the germination power of seeds and resistance of Р. sylvestris and Р. pallasiana seedlings to Н. annosum fungus at the initial stage of infection. 2010 Article Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою / О.В. Чемеріс, М.І. Бойко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 4. — С. 348-355. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0522-9310 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66306 581.1 uk Физиология и биохимия культурных растений Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Досліджено вплив попередньої обробки насіння Pinus sylvestris темного і світлого кольору та Pinus pallasiana 2 мМ розчином саліцилової кислоти (СК) на енергію проростання й активність пероксидази проростків, отриманих із цього насіння та інфікованих грибом Heterobasidion annosum. Встановлено, що в проростках P. sylvestris, Р. pallasiana, отриманих з обробленого СК насіння та інфікованого Н. аnnosum, підвищується активність пероксидази порівняно з необробленими (контрольними) проростками. Виявлено різний характер зміни активності пероксидази у проростків P. sylvestris, отриманих із насіння темного і світлого кольору, що вказує на їх фізіологічну різноякісність. СК підвищує енергію проростання насіння і стійкість проростків P. sylvestris, Р. pallasiana до гриба Н. аnnosum на початковому етапі їх зараження. |
| format |
Article |
| author |
Чемеріс, О.В. Бойко, М.І. |
| spellingShingle |
Чемеріс, О.В. Бойко, М.І. Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою Физиология и биохимия культурных растений |
| author_facet |
Чемеріс, О.В. Бойко, М.І. |
| author_sort |
Чемеріс, О.В. |
| title |
Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою |
| title_short |
Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою |
| title_full |
Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою |
| title_fullStr |
Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою |
| title_full_unstemmed |
Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою |
| title_sort |
активність пероксидази в інфікованих грибом heterobasidion annosum (fr.) bref. проростках pinus sylvestris l. та pinus pallasiana d. don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66306 |
| citation_txt |
Активність пероксидази в інфікованих грибом Heterobasidion annosum (FR.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. та Pinus pallasiana D. Don за попередньої обробки насіння саліциловою кислотою / О.В. Чемеріс, М.І. Бойко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 4. — С. 348-355. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Физиология и биохимия культурных растений |
| work_keys_str_mv |
AT čemerísov aktivnístʹperoksidazivínfíkovanihgribomheterobasidionannosumfrbrefprorostkahpinussylvestrisltapinuspallasianaddonzapoperednʹoíobrobkinasínnâsalícilovoûkislotoû AT bojkomí aktivnístʹperoksidazivínfíkovanihgribomheterobasidionannosumfrbrefprorostkahpinussylvestrisltapinuspallasianaddonzapoperednʹoíobrobkinasínnâsalícilovoûkislotoû |
| first_indexed |
2025-07-05T16:34:20Z |
| last_indexed |
2025-07-05T16:34:20Z |
| _version_ |
1836825455440691200 |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2010. Т. 42. № 4
УДК 581.1
АКТИВНIСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ В IНФIКОВАНИХ ГРИБОМ
HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF. ПРОРОСТКАХ
PINUS SYLVESTRIS L. ТА PINUS PALLASIANA D. DON ЗА
ПОПЕРЕДНЬОЇ ОБРОБКИ НАСIННЯ САЛIЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ
О.В. ЧЕМЕРIС, М.I. БОЙКО
Донецький національний університет
83050 Донецьк, вул. Щорса, 46
e-mail: chemeris07@rambler.ru
Досліджено вплив попередньої обробки насіння Pinus sylvestris темного і світло-
го кольору та Pinus pallasiana 2 мМ розчином саліцилової кислоти (СК) на енер-
гію проростання й активність пероксидази проростків, отриманих із цього на-
сіння та інфікованих грибом Heterobasidion annosum. Встановлено, що в
проростках P. sylvestris, Р. pallasiana, отриманих з обробленого СК насіння та
інфікованого Н. аnnosum, підвищується активність пероксидази порівняно з не-
обробленими (контрольними) проростками. Виявлено різний характер зміни ак-
тивності пероксидази у проростків P. sylvestris, отриманих із насіння темного і
світлого кольору, що вказує на їх фізіологічну різноякісність. СК підвищує
енергію проростання насіння і стійкість проростків P. sylvestris, Р. pallasiana до
гриба Н. аnnosum на початковому етапі їх зараження.
Ключові слова: Pinus sylvestris L., Pinus pallasiana D. Don, Heterobasidion annosum,
пероксидаза, саліцилова кислота.
Саліцилова, або ортогідроксибензойна, кислота належить до групи фе-
нольних сполук рослинного походження. Вона бере участь у захисних
реакціях при інфікуванні рослин різними патогенами [2, 4, 12] та в разі
дії на них абіотичних чинників [5, 9]. Важливу роль СК відіграє у фор-
муванні системної набутої стійкості рослин [21], що супроводжується
синтезом індивідуальних PR-білків (pathogenesis related) [2, 21]. Вважа-
ють, що екзогенна СК пригнічує активність каталази у клітинах рослин
і це приводить до збільшення вмісту пероксиду водню [17, 23], що, у
свою чергу, індукує експресію генів, відповідальних за синтез захисних
білків [24] i деяких ферментів [16].
Пероксидаза (КФ 1.11.1.7) виконує важливу функцію при нейтра-
лізації активних форм кисню, які виникають за реакції рослин на пато-
ген внаслідок «окиснювального спалаху» [7, 17]. Вважають, що перокси-
даза може брати участь у регулюванні рівня й активності ендогенних та
екзогенних сигнальних молекул у рослині [25].
Гриб Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. — коренева губка — небезпеч-
ний патоген, який завдає значної шкоди лісовому господарству багатьох
країн світу. Захворювання, яке він спричинює, призводить до зниження
продуктивності деревостанів, захисних функцій лісів, якості деревини
[13, 18]. Біологічні методи боротьби з цим патогеном розроблені недо-
© О.В. ЧЕМЕРIС, М.I. БОЙКО, 2010
348
статньо у зв’язку зі слабким вивченням взаємодії гриба і рослини-хазя-
їна. Для створення стійких хвойних насаджень необхідно дослідити фізіо-
лого-біохімічні процеси хворих і здорових рослин, а також з’ясувати ме-
ханізми стійкості різних видів сосни.
Насіння P. sylvestris має різне забарвлення насіннєвої оболонки, яке
в межах одного дерева стале і не змінюється протягом його життя [8, 14].
Вивченню стійкості проростків Pinus sylvestris L. — сосни звичайної та
Pinus pallasiana D. Don — сосни кримської до гриба Н. аnnosum присвя-
чено чимало праць. Можливо, проростки P. sylvestris, отримані з різно-
барвного насіння, відрізняються за фізіолого-біохімічними показника-
ми, й отже, за стійкістю до Н. annosum [1, 6].
Так, згідно з літературними даними, в стеблах проростків P. sylvestris
із насіння темного кольору активність пероксидази істотно зростає в разі
зараження Н. аnnosum порівняно з проростками, отриманими з насіння
світлого кольору [6]. Виявлено вірогідне підвищення активності фермен-
ту в інфікованих грибом Н. аnnosum проростках P. sylvestris, P. pallasiana
[19]. Поряд з цим важливу роль у регуляції захисних реакцій у рослинах
за дії патогенів відіграє СК [21]. Вміст ендогенної СК в інокульованому
вірусом тютюнової мозаїки листку тютюну значно збільшувався і дося-
гав 1 мг/г сирої речовини [26]. Однак механізм дії екзогенної СК на
ступінь патогенності Н. аnnosum щодо проростків хвойних рослин у на-
уковій літературі не висвітлений.
У зв’язку з цим метою нашого дослідження було визначення розвит-
ку хвороби та активності пероксидази в проростках P. sylvestris і P. pal-
lasiana, отриманих з насіння, обробленого розчином СК, та інфікованих
грибом Н. аnnosum.
Методика
У дослідах використано насіння Pinus sylvestris L. — сосни звичайної та
Pinus pallasiana D. Don — сосни кримської. Окремо вивчали реакцію
проростків Р. sylvestris, отриманих з насіння темного і світлого кольору,
попередньо обробленого розчином СК, та проростків P. pallasiana на
інфікування міцелієм штаму НА-6-96 гриба Heterobasidion annosum (Fr.)
Bref. — кореневої губки. До насіння Р. sylvestris темного кольору відібра-
ли насіння наступних кольорів: brunneus (темно-каштановий, бурий),
umbrinus (умбровий), niger (чорний); світлого кольору: plumbeus (свин-
цевий), cinereus griseus (попелясто-сірий), avallaneus (горіховий) [11].
Насіння P. sylvestris, P. pallasiana промивали під проточною водою
упродовж 1,5 год і стерилізували 15 %-м розчином пероксиду водню про-
тягом 30 хв. Потім насіння P. sylvestris, P. pallasiana замочували в 2 мМ
розчині СК на 1 год (варіант СК-1), 3 год (варіант СК-3) та 24 год
(варіант СК-24). Після цього насіння P. sylvestris, P. pallasiana висаджу-
вали на агаризоване поживне середовище Чапека—Докса [3] з вмістом
глюкози 3 г/л [1] у пробірки 20 200 мм.
Енергію проростання і схожість насіння P. sylvestris, P. pallasiana виз-
начали на 7-му і 15-ту доби згідно з ДСТУ 14161—86 [22]. Проростки P.
sylvestris, P. pallasiana у віці 21 доба інокулювали міцелієм штаму НА-6-
96. В дослідах візуально оцінювали ступінь стійкості інфікованих про-
ростків P. sylvestris, P. pallasiana на 4-ту, 7-му й 10-ту доби після іноку-
ляції грибом за втратою тургору, зміною кольору, появою некрозів
порівняно з контрольними (не обробленими СК) проростками.
349
АКТИВНОСТЬ ПЕРОКСИДАЗЫ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 4
Зміну активності пероксидази в проростках P. sylvestris, P. pallasiana
визначали за методом Бояркіна [10], що ґрунтується на встановленні
швидкості реакції окиснення бензидину до утворення продукту синього
кольору певної концентрації, яку визначали за допомогою фотоелектро-
колориметра КФК-2-УХЛ 4.2 із червоним світлофільтром. Активність
ферменту обчислювали за результатами фотометрії реакційних сумішей
з урахуванням коефіцієнтів молярної екстинкції за відповідними форму-
лами.
Досліди проводили у шестиразовій повторності. Отримані дані об-
роблені статистично методом двофакторного дисперсійного аналізу якіс-
них і кількісних ознак, множинне порівняння середньоарифметичних
величин виконано методом Дункана [15].
Результати та обговорення
Обробка насіння P. sylvestris темного і світлого кольору розчином 2 мМ
СК протягом 1 та 3 год спричинювала підвищення енергії його пророс-
тання порівняно з контрольним (рис. 1, а). Обробка розчином СК про-
тягом 24 год призводила до зниження енергії проростання насіння со-
сни звичайної темного і світлого кольору. Для насіння P. pallasiana
енергія проростання підвищувалась лише за умови його обробки розчи-
ном СК протягом 1 год. Схожість насіння P. sylvestris, P. pallasiana була
на рівні контролю за попередньої обробки розчином СК за винятком
насіння P. sylvestris темного кольору, варіанта СК-24 (див. рис. 1, б), в
якому цей показник вірогідно знижувався. З літератури відомо, що у на-
350
О.В. ЧЕМЕРИС, М.И. БОЙКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 4
Рис. 1. Енергія проростання (а) та схожість насіння (б) Р. sylvestris, Р. pallasiana за попе-
редньої обробки його саліциловою кислотою
б
а
сінні пшениці, обробленому розчином 0,1 мМ СК, підвищувався рівень
схожості в умовах сольового стресу [20]. Можливо, різна дія СК на енер-
гію проростання та схожість насіння різних рослин пов’язана із застосо-
вуваною в експериментах концентрацією цього хімічного чинника та ви-
довими особливостями організму.
Активність пероксидази в інфікованих проростках P. sylvestris, P. pal-
lasiana змінювалась порівняно з контрольними рослинами. Активність
ферменту в проростках P. sylvestris, отриманих з насіння темного кольо-
ру, обробленого 2 мМ розчином СК протягом 3 і 24 год, та проростків,
інфікованих штамом НА-6-96 H. annosum, на 4-ту добу після інфікуван-
ня була вірогідно вищою, ніж у контрольних не оброблених СК проро-
стках. Водночас активність пероксидази в проростках P. sylvestris, отри-
маних з насіння темного кольору, обробленого розчином СК протягом
1 год, була на рівні здорових проростків і нижчою, ніж в інфікованих,
але не оброблених СК проростках P. sylvestris (рис. 2, а). За попередньої
обробки насіння P. sylvestris темного кольору розчином СК протягом
3 год та інфікування проростків сосни звичайної штамом НА-6-96 ак-
тивність пероксидази на 4-ту і 7-му доби після інфікування була на од-
наковому рівні. Тільки на 10-ту добу після інфікування проростків P. syl-
vestris, отриманих з насіння темного кольору, попередньо обробленого
СК, активність пероксидази у варіантах СК-1 і СК-3 зрівнялась із кон-
трольними та інфікованими, але не обробленими СК рослинами, за ви-
нятком варіанта СК-24, де активність ферменту була вірогідно вищою
від контрольної. Iнфікування проростків P. sylvestris, отриманих з
насіння темного кольору й не обробленого СК, штамом НА-6-96 при-
зводило до підвищення активності ферменту на 4-ту й 10-ту доби і до
її зниження — на 7-му добу.
Активність пероксидази в проростках P. sylvestris, отриманих з на-
сіння світлого кольору, за попередньої його обробки розчином СК та ін-
фікування міцелієм штаму НА-6-96 зростала у варіанті СК-3 на 4-ту до-
бу після інфікування порівняно з інфікованими, але не обробленими СК
контрольними рослинами і здоровими (незараженими) рослинами (див.
рис. 2, б). Активність ферменту в проростках P. sylvestris у варіанті СК-3
на 7-му добу знижувалась. На 7-му добу після інфікування значно підви-
щувалась активність ферменту у варіанті СК-1, але вона була вірогідно
нижчою, ніж у контрольних рослин інфікованого варіанта й істотно ви-
щою порівняно з неінфікованими рослинами. У проростків P. sylvestris,
отриманих з насіння світлого кольору, обробленого розчином СК, на 10-
ту добу після зараження H. annosum виявлено підвищення активності
пероксидази порівняно зі здоровими рослинами, але вона була значно
нижчою, ніж в інфікованих проростків сосни звичайної, отриманих з на-
сіння, не обробленого СК.
Активність ферменту вірогідно підвищувалась протягом розвитку
інфекції в інфікованих міцелієм штаму НА-6-96 проростках P. pallasiana.
Активність пероксидази в проростках сосни кримської, насіння якої бу-
ло попередньо оброблене розчином СК, за умов інфікування міцелієм
гриба H. annosum вірогідно підвищувалась порівняно з контрольними
рослинами, але була значно нижчою, ніж у проростках P. pallasiana, ін-
фікованих лише міцелієм штаму НА-6-96. Слід зазначити, що у варіанті
СК-24 активність ферменту була найнижчою (див. рис. 2, в).
Проростки P. sylvestris, P. pallasiana, насіння яких було оброблене
перед висаджуванням розчином СК, виявились стійкішими до ураження
351
АКТИВНОСТЬ ПЕРОКСИДАЗЫ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 4
міцелієм штаму НА-6-96 (рис. 3). Для проростків P. sylvestris, отриманих
з насіння як темного, так і світлого кольору, на 4-ту добу після інфіку-
вання візуальних відмінностей між інфікованими і здоровими пророст-
ками в усіх варіантах досліду не зафіксовано. Для проростків P. palla-
siana, насіння якої не було оброблене розчином СК, але інфіковане
міцелієм штаму НА-6-96, ураження становило 8,9 %. Проростки P. pal-
lasiana, насіння якої попередньо обробляли розчином СК, виявились
стійкими до патогена.
На 7-му добу з моменту інфікування проростків P. sylvestris, отри-
маних з насіння темного кольору, у варіантах СК-1 та СК-3 пошкодже-
них грибом H. annosum рослин не зареєстровано. Кількість інфікованих
проростків P. sylvestris варіанта СК-24 становила 6,3 %, а кількість інфі-
кованих проростків, отриманих з насіння, не обробленого СК, була в
352
О.В. ЧЕМЕРИС, М.И. БОЙКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 4
Рис. 2. Активність пероксидази в проростках Р. sylvestris з насіння темного (а) і світлого (б)
кольору і в проростках Р. pallasiana (в), попередньо оброблених саліциловою кислотою та
інфікованих штамом гриба Н. annosum (НА-6-96):
1—3 — варіанти обробки насіння 2 мМ розчином саліцилової кислоти відповідно упродовж 1, 3 і 24 год;
4 — насіння без попередньої обробки розчином саліцилової кислоти; 5 — контрольні проростки
б
в
Доба після інфікування
а
межах 23 %. Найбільшу кількість уражених проростків P. sylvestris, отри-
маних з насіння світлого кольору, зареєстровано у варіанті СК-24, най-
меншу — у варіантах СК-1 та СК-3.
Для проростків P. pallasiana на 7-му добу після інфікування штамом
НА-6-96 найменше уражених проростків (8,3 %) було у варіанті СК-3, у
варіантах СК-1 та СК-24 відсоток інфікованих проростків знаходився
приблизно на однаковому рівні — відповідно 21,4 і 20 %. Кількість інфі-
кованих штамом НА-6-96 проростків P. pallasiana, отриманих з насіння,
попередньо не обробленого розчином СК, досягала 50 %.
На 10-ту добу після інфікування найбільше уражених проростків
P. sylvestris, P. pallasiana було у варіантах без попередньої обробки насін-
ня розчином СК і дорівнювало для проростків сосни звичайної з насіння
темного кольору — 88,9 %, з насіння світлого кольору — 76,9, для сосни
кримської — 65,4 %. Для проростків P. sylvestris, отриманих з насіння
темного кольору, найменшу кількість інфікованих рослин зафіксовано у
варіанті СК-1 — 28,6 %, для проростків P. sylvestris, отриманих з насіння
світлого кольору — у варіантах СК-3 та СК-24 — відповідно 25 і 20 %,
для проростків P. pallasiana — у варіанті СК-24 — 25 %.
Отримані дані підтверджують, що попередня обробка насіння
P. sylvestris, P. pallasiana 2 мМ розчином СК підвищує енергію його про-
ростання. Різний характер зміни активності пероксидази проростків
P. sylvestris, отриманих з насіння темного і світлого кольору в разі попе-
редньої обробки СК й інфікування грибом H. annosum вказує на їх фізіо-
логічну різноякісність, яка відіграє важливу роль у формуванні стійкості
P. sylvestris до гриба Н. annosum. Реакція проростків P. sylvestris з насіння
світлого кольору та P. pallasiana на попередню обробку насіння СК й по-
дальше інфікування Н. annosum майже однакова. Стійкість проростків
P. sylvestris і P. pallasiana до гриба Н. annosum підвищується за поперед-
ньої обробки насіння СК на початкових етапах розвитку хвороби і, мож-
ливо, в разі постійного її надходження в рослини сприятиме формуван-
ню в них системної набутої стійкості.
353
АКТИВНОСТЬ ПЕРОКСИДАЗЫ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 4
Рис. 3. Кількість уражених грибом Н. annosum проростків Р. sylvestris, отриманих з насіння
темного (1) і світлого (2) кольору, та Р. pallasiana (3), попередньо оброблених розчином
саліцилової кислоти
1. Бойко М.I. Фізіолого-біохімічні особливості системи Pinus sylvestris L. — Heterobasidion
annosum (Fr.) Bref. і перспективи практичного використання екзометаболітів деяких де-
реворуйнівних грибів: Автореф. дис. … д-ра біол. наук. — К., 1996. — 41 с.
2. Васюкова Н.И., Герасимова Н.И., Озерецковская О.Л. Роль салициловой кислоты в бо-
лезнеустойчивости растений // Прикл. биохимия и микробиология. — 1999. — 35,
№ 5. — С. 557—563.
3. Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Краткий справочник по физиологии растений. —
Киев: Наук. думка, 1973. — 592 с.
4. Дмитрієв О.П., Кравчук Ж.М. Активні форми кисню та імунітет рослин // Цитология
и генетика. — 2005. — 39, № 4. — С. 64—75.
5. Колупаєв Ю.Є., Карпець Ю.В. Саліцилова кислота і стійкість рослин до абіотичних стре-
сорів // Вісн. Харків. аграр. ун-ту. Сер. Біологія. — 2009. — Вип. 2 (17). — С. 19—39.
6. Кудінова О.В. Фізіологічні реакції проростків Pinus sylvestris L. на інфекцію
Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.: Автореф. дис. … канд. біол. наук. — К., 2004. —
18 с.
7. Максимов И.В., Черепанова Е.А. Про/антиоксидантная система и устойчивость рас-
тений к патогенам // Успехи соврем. биологии. — 2006. — 126, № 3. — С. 250—
261.
8. Мамаев С.А. Формы внутривидовой изменчивости древесных растений. — М.: Наука,
1972. — С. 95—96.
9. Маменко Т.П., Роїк Л.В. Вплив саліцилової кислоти на активність антиоксидантних
процесів в озимої пшениці за умов різного водозабезпечення // Физиология и биохи-
мия культ. растений. — 2008. — 40, № 1. — С. 69—77.
10. Методы биохимического исследования растений / Под ред. А.И. Ермакова. — 3-е изд.,
перераб. и доп. — Л.: Агропромиздат, 1982. — 551 с.
11. Мищенко П.И. Шкала цветов. Пособие для ботаников и зоологов при научных и науч-
но-прикладных работах. — Петроград, 1915. — 14 с.
12. Молодченкова О.О. Предполагаемые функции салициловой кислоты в растениях // Фи-
зиология и биохимия культ. растений. — 2001. — 33, № 6. — С. 463—473.
13. Негруцкий С.Ф. Корневая губка. — М.: Агропромиздат, 1986. — 196 с.
14. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная. — М.: Наука, 1964. — 192 с.
15. Приседський Ю.Г. Статистична обробка результатів біологічних експериментів. — До-
нецьк: Кассіопея, 1999. — 210 с.
16. Тарчевский И.А., Максютова Н.Н., Яковлева В.Г., Гречкин А.Н. Янтарная кислота —
миметик салициловой кислоты // Физиология растений. — 1999. — 46, № 1. — С. 23—
28.
17. Тарчевский И.А. Элиситор-индуцированные сигнальные системы и их взаимодейст-
вие // Там же. — 2000. — 47. — С. 321—331.
18. Федоров Н.И. Корневые гнили хвойных пород. — М.: Лесн. пром-сть, 1984. — 161 с.
19. Чемеріс О.В. Зміна активності антиоксидантних ферментів в проростках Pinus sylvestris L.
та Pіnus pallasiana D. Don., інфікованих грибом Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. // Вісн.
Донецьк. ун-ту. Сер. Природничі науки. — 2008. — № 2. — С. 322—325.
20. Шакирова Ф.М., Безрукова М.В. Индукция салициловой кислотой устойчивости пше-
ницы к засолению среды // Изв. РАН. Сер. Биология. — 1997. — № 2. — С. 149—
153.
21. Шакирова Ф.М., Сахабутдинова А.Р. Сигнальная регуляция устойчивости растений к
патогенам // Успехи соврем. биологии. — 2003. — 123, № 6. — С. 563—572.
22. ГОСТ 14161—86. Семена хвойних древесных пород. Посевные качества. Технологичес-
кие условия.
23. Chen Z., Silva H., Klessing D.F. Active oxygen species in the induction of plant systemic
acquired resistance by salicylіc acid // Science. — 1993. — 262, N 12. — P. 1883—1866.
24. Durner J., Klessing D.F. Salicylic acid is a modulator of tobacco and mammalian catalases //
J. Biol. Chem. — 1996. — 271. — P. 28492—28501.
25. Low P.S., Merida J.R. The oxidative burst in plant defense: function and signal transduction //
Physiol. plant. — 1996. — 96. — P. 533—542.
26. Yalpani N., Silverman P., Wilson T.M. et al. Salicylic acid is a systemic signal and an inducer
of pathogenesis-related proteins in virus-infected tobacco // Plant Cell. — 1991. — 3. —
P. 809—819.
Отримано 10.12.2009
354
О.В. ЧЕМЕРИС, М.И. БОЙКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 4
АКТИВНОСТЬ ПЕРОКСИДАЗЫ В ИНФИЦИРОВАННЫХ ГРИБОМ
HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF. ПРОРОСТКАХ PINUS SYLVESTRIS L. И
PINUS PALLASIANA D. DON ПРИ ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЙ ОБРАБОТКЕ СЕМЯН
САЛИЦИЛОВОЙ КИСЛОТОЙ
О.В. Чемерис, М.И. Бойко
Донецкий национальный университет
Исследовано влияние предварительной обработки семян Pinus sylvestris темного и светлого
цвета и Pinus pallasiana 2 мМ раствором салициловой кислоты (СК) на энергию прораста-
ния и активность пероксидазы проростков, полученных из этих семян и инфицированных
грибом Heterobasidion annosum. Установлено, что в проростках Р. sylvestris, Р. pallasiana, по-
лученных из обработанных СК семян и инфицированных Н. annosum, повышается актив-
ность пероксидазы по сравнению с необработанными (контрольными) проростками. Вы-
явленный разный характер изменения активности пероксидазы в проростках Р. sylvestris,
полученных из семян темного и светлого цвета, указывает на их физиологическую разно-
качественность. СК повышает энергию прорастания семян и устойчивость проростков
Р. sylvestris, Р. pallasiana к грибу Н. annosum на начальном этапе их заражения.
THE ACTIVITY OF PEROXIDASE IN PINUS SYLVESTRIS L. AND
PINUS PALLASIANA D. DON SEEDLINGS FROM SEEDS TREATED BY SALICYLIC
ACID AND INFECTED WITH HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF.
O.V. Chemeris, M.I. Boyko
Donetsk National University
46 Schorsa St., Donetsk, 83050, Ukraine
The influence of treatment by solution (2 mM) of salicylic acid (SA) of Pinus sylvestris dark and
light colour seeds and Pinus pallasiana seeds on their germination power and the activity of per-
oxidase in seedlings received from these seeds and infected with fungus Heterobasidion annosum
was investigated. The activity of peroxidase in Р. sylvestris and Р. pallasiana seedlings received from
the SA treated seeds and infected Н. annosum raised in comparison with the non-treated (control)
seedlings. Different character of changes of peroxidase activity in Р. sylvestris seedlings from seeds
of dark and light colour indicates their physiological differences. SA increased the germination
power of seeds and resistance of Р. sylvestris and Р. pallasiana seedlings to Н. annosum fungus at
the initial stage of infection.
Key words: Pinus sylvestris L., Pinus pallasiana D. Don, Heterobasidion annosum, peroxidase, sali-
cylic acid.
355
АКТИВНОСТЬ ПЕРОКСИДАЗЫ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 4
|