Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi
В умовах польового досліду вивчали здатність Tn5-мутантів штаму Bradyrhizobium japonicum 646 приживатися в орному шарі ґрунту після інокуляції насіння або внесення інокулюма в ґрунт і в наступному році утворювати ефективний симбіоз із соєю. На підставі різної стійкості штаму-стандарту 634б і Tn5-мут...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Физиология и биохимия культурных растений |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66329 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi / С.М. Маліченко, В.К. Даценко, П.М. Маменко, С.Я. Коць // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 6. — С. 530-536. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-66329 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-663292014-07-11T03:01:51Z Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi Маліченко, С.М. Даценко, В.К. Маменко, П.М. Коць, С.Я. В умовах польового досліду вивчали здатність Tn5-мутантів штаму Bradyrhizobium japonicum 646 приживатися в орному шарі ґрунту після інокуляції насіння або внесення інокулюма в ґрунт і в наступному році утворювати ефективний симбіоз із соєю. На підставі різної стійкості штаму-стандарту 634б і Tn5-мутантів Т66, 118, 3-11 до антибіотиків канаміцину та стрептоміцину встановлено, що в наступному після інокуляції році досліджувані ризобії успішно приживались і не втрачали вірулентності й азотфіксувальної активності. Ці властивості ризобій зберігаються незалежно від способу бактеризації сої. В условиях полевого опыта изучали способность Тn5-мутантов штамма Bradyrhizobium japonicum 646 приживаться в пахотном слое почвы после инокуляции семян или внесения инокулюма в почву и в следующем году образовывать эффективный симбиоз с соей. Исходя из различной устойчивости штамма-стандарта 634б и Тn5-мутантов Т66, 118, 3—11 к антибиотикам канамицину и стрептомицину, установлено, что в следующем после инокуляции году исследуемые ризобии успешно приживались и не теряли вирулентности и азотфиксирующей активности. Данные свойства ризобий сохраняются независимо от способа бактеризации сои. The ecizing ability of Tn5-mutants of Bradyrhizobium japonicum 646 in soil plough-layer after the presowing seeds inoculation or inoculum application into the soil as well as preservation of their symbiotic properties was studied in field experiments. Basing on various resistance capability of standard strain 634b and Tn5-mutants T66, 118 and 3—11 to kanamycin and streptomycin it was shown that studied rhizobia well ecized in the soil and maintained their virulence and nitrogen fixing activity. The named rhizobial characteristics were preserved independently of used soybean inoculation means. 2010 Article Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi / С.М. Маліченко, В.К. Даценко, П.М. Маменко, С.Я. Коць // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 6. — С. 530-536. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0522-9310 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66329 581.851.155 uk Физиология и биохимия культурных растений Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
В умовах польового досліду вивчали здатність Tn5-мутантів штаму Bradyrhizobium japonicum 646 приживатися в орному шарі ґрунту після інокуляції насіння або внесення інокулюма в ґрунт і в наступному році утворювати ефективний симбіоз із соєю. На підставі різної стійкості штаму-стандарту 634б і Tn5-мутантів Т66, 118, 3-11 до антибіотиків канаміцину та стрептоміцину встановлено, що в наступному після інокуляції році досліджувані ризобії успішно приживались і не втрачали вірулентності й азотфіксувальної активності. Ці властивості ризобій зберігаються незалежно від способу бактеризації сої. |
| format |
Article |
| author |
Маліченко, С.М. Даценко, В.К. Маменко, П.М. Коць, С.Я. |
| spellingShingle |
Маліченко, С.М. Даценко, В.К. Маменко, П.М. Коць, С.Я. Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi Физиология и биохимия культурных растений |
| author_facet |
Маліченко, С.М. Даценко, В.К. Маменко, П.М. Коць, С.Я. |
| author_sort |
Маліченко, С.М. |
| title |
Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi |
| title_short |
Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi |
| title_full |
Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi |
| title_fullStr |
Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi |
| title_full_unstemmed |
Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi |
| title_sort |
здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66329 |
| citation_txt |
Здатнiсть транспозонових мутантiв ризобiй сої приживатись у ґрунтi i зберiгати симбiотичнi властивостi / С.М. Маліченко, В.К. Даценко, П.М. Маменко, С.Я. Коць // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 6. — С. 530-536. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Физиология и биохимия культурных растений |
| work_keys_str_mv |
AT malíčenkosm zdatnistʹtranspozonovihmutantivrizobijsoípriživatisʹugruntiizberigatisimbiotičnivlastivosti AT dacenkovk zdatnistʹtranspozonovihmutantivrizobijsoípriživatisʹugruntiizberigatisimbiotičnivlastivosti AT mamenkopm zdatnistʹtranspozonovihmutantivrizobijsoípriživatisʹugruntiizberigatisimbiotičnivlastivosti AT kocʹsâ zdatnistʹtranspozonovihmutantivrizobijsoípriživatisʹugruntiizberigatisimbiotičnivlastivosti |
| first_indexed |
2025-07-05T16:35:14Z |
| last_indexed |
2025-07-05T16:35:14Z |
| _version_ |
1836825512846032896 |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2010. Т. 42. № 6
УДК 581.851.155
ЗДАТНIСТЬ ТРАНСПОЗОНОВИХ МУТАНТIВ РИЗОБIЙ СОЇ
ПРИЖИВАТИСЬ У ҐРУНТI I ЗБЕРIГАТИ СИМБIОТИЧНI
ВЛАСТИВОСТI
С.М. МАЛIЧЕНКО, , П.М. МАМЕНКО, С.Я. КОЦЬ
Iнститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17
e-mail: azot@ifrg.kiev.ua
В умовах польового досліду вивчали здатність Tn5-мутантів штаму Bradyrhizobium
japonicum 646 приживатися в орному шарі ґрунту після інокуляції насіння або
внесення інокулюма в ґрунт і в наступному році утворювати ефективний симбіоз
із соєю. На підставі різної стійкості штаму-стандарту 634б і Tn5-мутантів Т66,
118, 3-11 до антибіотиків канаміцину та стрептоміцину встановлено, що в на-
ступному після інокуляції році досліджувані ризобії успішно приживались і не
втрачали вірулентності й азотфіксувальної активності. Ці властивості ризобій
зберігаються незалежно від способу бактеризації сої.
Ключові слова: Bradyrhizobium japonicum, соя, приживаність, бульбочки, азот-
фіксація.
Відомо, що передпосівна інокуляція насіння бобових культур бульбочко-
вими бактеріями забезпечує відчутне підвищення їх урожаю на ґрунтах,
де ці культури давно не вирощували. Цей агротехнічний захід особливо
ефективний при інтродукції окремих родів бобових, які походять з
інших, географічно віддалених регіонів. Зокрема це стосується сої, буль-
бочкові бактерії якої до останнього часу в ґрунтах України були відсутні.
Тому бактеризація посівного матеріалу сої ризобіями є обов’язковою
ланкою в технології вирощування цієї важливої сільськогосподарської
культури для створення азотфіксувального симбіозу. Його ефективність
залежить насамперед від вірулентності й азотфіксувальної активності ри-
зобіальних штамів-інокулянтів, їх конкурентоспроможності, стійкості до
негативного впливу аборигенної мікрофлори. Не менш важливою в цьо-
му плані є також здатність бульбочкових бактерій приживатись в орному
шарі ґрунту і протистояти несприятливим екологічним умовам — екстре-
мальним температурам ґрунту, зниженій вологості тощо [10].
Щоб отримати перспективні для сільськогосподарської практики
штами бульбочкових бактерій, нині застосовують як традиційний метод
аналітичної селекції, фізичний і хімічний мутагенез, так і новітні генно-
інженерні методи, зокрема транспозоновий мутагенез [9, 15]. За ос-
таннім ми отримали низку Tn5-мутантів повільнорослих бульбочкових
бактерій, у тім числі і мутантів виробничого штаму Bradyrhizobium japo-
nicum 646 [5—8], на один з яких (Т66) отримано патент.
Згідно з програмою досліджень, ми ретельно перевіряли ці мутанти
в умовах лабораторних, вегетаційних і польових дослідів на наявність у
них агрономічно цінних симбіотичних ознак, насамперед на активність
В.К. ДАЦЕНКО
© С.М. МАЛIЧЕНКО, , П.М. МАМЕНКО, С.Я. КОЦЬ, 2010В.К. ДАЦЕНКО
530
азотфіксації та ефективність симбіозу із соєю. В результаті було відібра-
но контрастні за цими властивостями мутанти [2, 3, 6].
У літературі є повідомлення, що ризобій, інтродукованих у ґрунт у
вигляді інокулянту посівного матеріалу бобових культур, уже через 1—2
роки не вдається виділити з кореневих бульбочок. Так, Броквел та співавт.
[14], вивчивши утворення бульбочок протягом першого і другого року
після інтродукції 19 штамів Rhizobium leguminosarum bv. trifolii у ґрунт, в
якому були відсутні місцеві ризобії цього типу, виявили, що впродовж
першого після інтродукції року штами ініціюють утворення 80 % бульбо-
чок, а протягом другого залежно від властивостей кожного окремого шта-
му — 19—94 %. Патика та співавт. [11, 12] встановили, що після інокуляції
сої в її ризосфері титр ризобій у процесі вегетації рослин поступово підви-
щується, але після зимово-весняного періоду — помітно знижується.
З урахуванням важливості передпосівної бактеризації сої бульбочко-
вими бактеріями ми поставили за мету вивчення рівня їх приживаності
в ґрунті після інокуляції посівного матеріалу або безпосереднього вне-
сення інокулюма в ґрунт під час передпосівної культивації останнього.
Це питання особливо актуальне у зв’язку з отриманням нами нових
транспозонових мутантів ризобій сої і необхідністю всебічного їх вив-
чення, в тім числі з’ясування ступеня приживаності в ґрунті, резистент-
ності до умов навколишнього середовища і здатності зберігати свої
симбіотичні властивості після перезимівлі.
Методика
Здатність нових транспозонових мутантів бульбочкових бактерій при-
живатися після перезимівлі в орному шарі темно-сірого лісового ґрунту
і зберігати свої основні симбіотичні властивості — вірулентність та
азотфіксувальну активність у симбіозі з соєю сорту Мар’яна вивчали
шляхом посіву неінокульованого досліджуваними ризобіями насіння на
ділянці, де в попередній рік вирощували сою із застосуванням іноку-
ляції насіння, або коли інокулянт вносили безпосередньо в ґрунт. Ви-
користано Tn5-мутанти Т66, 118 і 3-11 штаму B. japonicum 646, які в ре-
зультаті мутагенезу набули стійкості до 200 мкг/мл канаміцину (Кm) і
зберегли резистентність до 1000 мкг/мл стрептоміцину (Str) у поживно-
му середовищі. Контролем слугував чутливий до цих антибіотиків
штам-стандарт 634б (KmS StrS). Титр усіх культур під час інокуляції був
108. Щоб запобігти потраплянню ризобій з однієї ділянки на іншу,
відстань між ними була 1 м. Крім того, на другий рік досліду ґрунт не
перекопували, а окремо розпушували кожну ділянку. Визначали
кількість бульбочок та їх загальну азотфіксувальну активність [13] у
період найінтенсивнішого функціонування симбіозу — на початку утво-
рення соєю бобів. Повторність досліду чотириразова, лабораторних
досліджень — десятиразова.
Культуру ризобій, які індукували спонтанне утворення кореневих
бульбочок у наступному після закладання досліду році, визначали за
відомою методикою [10] у нашій модифікації [8]. З відмитих коренів 20
типових рослин кожного варіанта досліду відділяли бульбочки і підра-
ховували їх середню кількість на 1 рослину, тим самим визначали віру-
лентність досліджуваних ризобій. Потім відбирали 10 найхарак-
терніших із них, щоб з’ясувати, яка саме ризобіальна культура
ініціювала утворення бульбочок.
531
СПОСОБНОСТЬ ТРАНСПОЗОНОВЫХ МУТАНТОВ РИЗОБИЙ СОИ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 6
Результати та обговорення
Найголовніші симбіотичні властивості транспозонових мутантів штаму
646 B. japonicum, а саме їх вірулентність та азотфіксувальна активність в
обидва роки досліджень наведені в табл. 1. Усім вивченим культурам
притаманна висока вірулентність, про що свідчить велика кількість
ініційованих ними кореневих бульбочок. При цьому помітна тенденція
до збільшення кількості бульбочок, утворених Тn5-мутантами, порівня-
но зі стандартним штамом 634б як у разі застосування передпосівної іно-
куляції насіння, так і за безпосереднього внесення інокулювальної сус-
пензії бульбочкових бактерій у ґрунт під передпосівну культивацію. Така
закономірність зберігається і в наступному після бактеризації дослідних
ділянок році. Принагідно зазначимо, що вірулентність взятих для вив-
чення бульбочкових бактерій в обидва роки досліджень була в основно-
му вищою в разі внесення інокулюма в ґрунт.
Бульбочки на коренях сої успішно утворились унаслідок спонтанної
інокуляції ризобіями, які залишились у ґрунті і зберегли свою віру-
лентність після перезимівлі. Серед трьох узятих для досліду транспозоно-
вих мутантів ризобій найкращу здатність приживатися в ґрунті виявив
Tn5-мутант 3-11, що підтверджує майже дворазове збільшення в наступ-
ному році випробувань кількості утворених кореневих бульбочок у сої на
ділянках, бактеризованих цим мутантом у попередньому році.
Стосовно загальної азотфіксувальної активності, виміряної ацетилен-
редукційним методом, зазначимо, що за винятком Tn5-мутанта 118 ре-
шта досліджуваних ризобій, в основному переважали за цим показником
штам-стандарт 634б.
Привертає увагу і той факт, що інтенсивність азотфіксації сої в усіх
без винятку варіантах досліду в наступному після виробничої інокуляції
насіння році дещо знизилася. З одного боку, це можна пояснити мож-
ливим зменшенням азотфіксувальної активності ризобіальних клітин у
результаті перезимівлі в орному шарі ґрунту, з іншого — причиною та-
кого феномену може бути те, що попередником сої при її вирощуванні
в наступному році була ця ж сама культура, яка, як відомо, добре збага-
чує ґрунт сполуками азоту за рахунок післяжнивних решток. Тому за на-
явності в ґрунті достатньої кількості азоту соя успішно поєднує
симбіотрофне азотне живлення з автотрофним. Не можна також не бра-
ти до уваги й відмінність погодних умов протягом обох років досліджень,
яка безперечно впливала на інтенсивність симбіотичної азотфіксації.
До початку досліджень здатності ризобій сої приживатися в ґрунті
за різних способів їх внесення ми встановили [8], що стандартний штам
B. japonicum 634б і Tn5-мутанти Т66, 118, 3-11 штаму B. japonicum 646
відрізняються за ступенем стійкості до певних антибіотиків. Так, якщо
штам 634б чутливий до канаміцину (KmS) i стрептоміцину (StrS), то
досліджувані транспозонові мутанти здатні рости на середовищі МДА,
збагаченому 1000 мкг/мл Str і 200 мкг/мл Km. У зв’язку з цим можна ди-
ференціювати, якими ризобіями — штамом-стандартом чи мутантами
утворена та чи інша коренева бульбочка.
Здатність ризобій, ізольованих із бульбочок сої, що утворилися
внаслідок спонтанної інокуляції застосованими в попередньому році
різними культурами бульбочкових бактерій, рости на МДА з антибіоти-
ками і без них ілюструють дані табл. 2, де показано, що ізоляти усіх де-
сяти проаналізованих типових бульбочок, які утворилися за спонтанної
532
С.М. МАЛИЧЕНКО, , П.Н. МАМЕНКО, С.Я. КОЦЬВ.К. ДАЦЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 6
інокуляції штамом B. japonicum
634б, мали суцільний ріст на се-
редовищі МДА без антибіотиків.
Водночас ізоляти двох бульбочок
утворили поодинокі колонії на
МДА, збагаченому Km і Str. Це оз-
начає, що в цьому процесі брав
участь один із Tn5-мутантів. Ма-
буть, це був Т66 або 118, варіанти з
інокуляцією якими територіально
розміщені поряд із варіантом, де
інокулянтом слугував штам 634б.
Iзоляти з восьми бульбочок, які
могли б рости на МДА + Str або
МДА + Km, не виділялись. Це оз-
начає, що вони утворені лише шта-
мом 634б.
У табл. 2 і на рисунку наве-
дено дані, які ілюструють участь
Tn5-мутанта Т66 в утворенні 10
типових бульбочок. Видно, що всі
ізоляти з них були здатні рости на
середовищі з антибіотиками. От-
же, проаналізовані бульбочки
ініційовані транспозоновими му-
тантами незалежно від способу
інокуляції сої. У даному випадку
це транспозант Т66, оскільки в
рік закладання досліду він був за-
стосований як інокулянт саме на
цих ділянках, звідки в наступному
році відбиралися зразки бульбо-
чок для аналізу.
У варіантах, де інокулянтами
слугували рекомбінанти 118, 3-11
(див. табл. 2), ізоляти лише з однієї
бульбочки як в одному, так і в
іншому випадку не росли на МДА,
збагаченому антибіотиками Km і
Str. Безсумнівно, ця бульбочка ут-
ворена за участю штаму 634б, адже
інших чутливих до використаних у
досліді антибіотиків штамів ри-
зобій у ґрунті не було, що підтвер-
джує відсутність кореневих буль-
бочок у неінокульованої сої,
висіяної в попередньому році.
На підставі наведеного мож-
на зробити висновок, що через 1
рік після передпосівної іноку-
ляції сої, незалежно від способу
її застосування бульбочкові бак-
533
СПОСОБНОСТЬ ТРАНСПОЗОНОВЫХ МУТАНТОВ РИЗОБИЙ СОИ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 6
534
С.М. МАЛИЧЕНКО, , П.Н. МАМЕНКО, С.Я. КОЦЬВ.К. ДАЦЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 6
терії сої, зокрема Tn5-мутанти штаму B. japonicum 646 — Т66, 118 і 3-11,
здатні приживатися в орному шарі ґрунту, не втрачають своєї вірулент-
ності і зберігають при цьому притаманну їм азотфіксувальну активність
та резистентність до канаміцину і стрептоміцину.
1. Андронов Е.Е., Петрова С.Н., Чижевская Е.П. и др. Влияние внесения генетически мо-
дифицированного штамма Sinorhizobium meliloti АСН-5 на структуру почвенного сооб-
щества микроорганизмов // Микробиология. — 2009. — 78, № 4. — С. 525—534.
2. Воробей Н.А., Коць С.Я., Маліченко С.М., Якимчук Р.А. Дослідження симбіотичних сис-
тем сої, утворених за участю транспозантів Bradyrhizobium japonicum // Физиология и
биохимия культ. растений. — 2006. — 38, № 5. — С. 1—9.
3. Даценко В.К., Мельник В.М., Коць С.Я., Омельчук С.В. Фізіологічна взаємодія сої з но-
вими Тn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum // С.-г. мікробіологія. — 2008. — Вип. 8. —
С. 52—60.
4. Коць С.Я., Маліченко С.М., Даценко В.К. та ін. Тn5-мутанти Bradyrhizobium japonicum —
отримання та вивчення їхніх властивостей / Фактори експериментальної еволюції ор-
ганізмів: Зб. наук. праць. Т. 7. — К.: Логос, 2009. — С. 28—32.
5. Коць С.Я., Маліченко С.М., Маменко П.М., Дрозденко Г.М. Перспективність використан-
ня Тn5-мутантів ризобій при виготовленні бактеріальних добрив // С.-г.
мікробіологія. — 2008. — Вип. 8. — С. 32—38.
6. Маліченко С.М., Даценко В.К., Василюк В.М. Ефективність симбіотичних систем, утво-
рених за участю сої і транспозантів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum
646 // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біологія. — 2006. — Вип. 18. — С. 144—148.
7. Маліченко С.М., Даценко В.К., Василюк В.М., Коць С.Я. Транспозоновий мутагенез
штамів Bradyrhizobium japonicum // Физиология и биохимия культ. растений. — 2007. —
39, № 5. — С. 409—418.
8. Маліченко С.М., Даценко В.К., Маменко П.М. та ін. Взаємодія Тn5-мутантів Brady-
rhizobium japonicum з іншими ризобіальними штамами за сумісної інокуляції сої // Фи-
зиология и биохимия культ. растений. — 2009. — 41, № 3. — С. 235—241.
9. Новикова Н.И., Шарыпова Л.А., Симаров Б.В. Транспозоновый мутагенез у штамма
СХМ1-105 Rhizobium meliloti // Молекул. микробиология, вирусология. — 1986. — № 8. —
С. 32—36.
10. Патика В.П., Коць С.Я., Волкогон В.В. та ін. Біологічний азот. — К.: Світ, 2003. — 422 с.
11. Патика В.П., Тихонович I.А., Філіп’єв I.Д. та ін. Мікроорганізми і альтернативне зем-
леробство. — К.: Урожай, 1993. — 175 с.
535
СПОСОБНОСТЬ ТРАНСПОЗОНОВЫХ МУТАНТОВ РИЗОБИЙ СОИ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 6
Реізоляти культур В. japonicum, виділені з бульбочок рослин у варіанті з інокуляцією
насіння:
1 — 634б; 2 — Т66; а — контроль (середовище МДА без антибіотиків); б — МДА + Кm
12. Патыка В.Ф., Толкачев Н.З., Шерстобоева Е.В. и др. Препараты клубеньковых бактерий
для повышения урожайности бобовых культур / Україна в світових земельних продо-
вольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах: Тези доп. Міжнар. конф. (гру-
день 1995). — С. 313—314.
13. Hardy R.W., Holsten R.D., Jackson E.K. et al. The acetylene-ethylene assay for N2-fixation:
laboratory and field evaluation // Plant Physiol. — 1968. — 43, N 8. — P. 1185—1207.
14. Rhizobiaceae. Молекулярная биология бактерий, взаимодействующих с растениями /
Под ред. Г. Спайнка, А. Кондороши, П. Хукаса / Пер. И.А. Тихоновича, Н.А. Прово-
рова. — СПб: Б.и., 2002. — 567 с.
15. Simon P., O’Konnell M., Labes M., Puhler A. Plasmid vector for the genetic analysis and
manipulations of Rhizobium and other gram-negative bacteria // Methods in enzymol. —
1986. — 108. — P. 640—659.
Отримано 14.12.2009
СПОСОБНОСТЬ ТРАНСПОЗОНОВЫХ МУТАНТОВ РИЗОБИЙ СОИ ПРИЖИВАТЬСЯ
В ПОЧВЕ И СОХРАНЯТЬ СИМБИОТИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА
С.М. Маличенко, , П.Н. Маменко, С.Я. Коць
Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев
В условиях полевого опыта изучали способность Тn5-мутантов штамма Bradyrhizobium
japonicum 646 приживаться в пахотном слое почвы после инокуляции семян или внесения
инокулюма в почву и в следующем году образовывать эффективный симбиоз с соей. Ис-
ходя из различной устойчивости штамма-стандарта 634б и Тn5-мутантов Т66, 118, 3—11 к
антибиотикам канамицину и стрептомицину, установлено, что в следующем после иноку-
ляции году исследуемые ризобии успешно приживались и не теряли вирулентности и азот-
фиксирующей активности. Данные свойства ризобий сохраняются независимо от способа
бактеризации сои.
THE ABILITY OF TRANSPOSON MUTANTS OF SOYBEAN RHIZOBIA TO ECIZE IN
SOIL AND PRESERVE THEIR SYMBIOTIC PROPERTIES
S.M. Malichenko, , P.M. Mamenko, S.Ya. Kots
Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine
31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine
The ecizing ability of Tn5-mutants of Bradyrhizobium japonicum 646 in soil plough-layer after the
presowing seeds inoculation or inoculum application into the soil as well as preservation of their
symbiotic properties was studied in field experiments. Basing on various resistance capability of
standard strain 634b and Tn5-mutants T66, 118 and 3—11 to kanamycin and streptomycin it was
shown that studied rhizobia well ecized in the soil and maintained their virulence and nitrogen
fixing activity. The named rhizobial characteristics were preserved independently of used soybean
inoculation means.
Key words: Bradyrhizobium japonicum, soybean, ecizing ability, nodules, nitrogen fixation.
V.K. Datsenko
В.К. Даценко
536
С.М. МАЛИЧЕНКО, , П.Н. МАМЕНКО, С.Я. КОЦЬВ.К. ДАЦЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 6
|