Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату

У вегетаційних дослідах показано, що сорти озимої пшениці, які формують в умовах дефіциту фосфору розвинену кореневу систему з високими фізіологічною активністю та інтенсивністю ексудації кислот, мають підвищену здатність до використання фосфору трикальційфосфату. В інших сортів підвищити цю здатніс...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Давидова, О.Є., Аксиленко, М.Д., Мокринський, В.М., Гаєвський, А.П., Матюша, Т.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України 2011
Назва видання:	Физиология и биохимия культурных растений
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66409
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату / О.Є. Давидова, М.Д. Аксиленко, В.М. Мокринський, А.П. Гаєвський, Т.В. Матюша // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 4. — С. 307-315. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-66409
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-664092014-07-14T03:01:23Z Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату Давидова, О.Є. Аксиленко, М.Д. Мокринський, В.М. Гаєвський, А.П. Матюша, Т.В. У вегетаційних дослідах показано, що сорти озимої пшениці, які формують в умовах дефіциту фосфору розвинену кореневу систему з високими фізіологічною активністю та інтенсивністю ексудації кислот, мають підвищену здатність до використання фосфору трикальційфосфату. В інших сортів підвищити цю здатність можна застосуванням для передпосівної обробки насіння біологічно активних речовин — регуляторів росту і розвитку рослин, антиоксидантів, макро- і мікроелементів. Для кожного сорту пшениці біологічно активні речовини та їх дози для підвищення здатності рослин використовувати фосфор трикальційфосфату потрібно визначати індивідуально. В вегетационных опытах показано, что сорта озимой пшеницы, формирующие в условиях дефицита фосфора развитую корневую систему с высокими физиологической активностью и интенсивностью экссудации кислот, имеют повышенную способность к использованию фосфора трикальцийфосфата. У других сортов повысить эту способность можно путем применения для предпосевной обработки семян биологически активных веществ — регуляторов роста и развития растений, антиоксидантов, макро- и микроэлементов. Для каждого сорта пшеницы биологически активные вещества и их дозы для повышения способности растений использовать фосфор трикальцийфосфата необходимо определять индивидуально. In pot experiments it was shown, that winter wheat cultivars that form in phosphorus-deficit conditions developed roots with high physiological activity and intensive exudation of acids, have increased ability to use three-calcium phosphate phosphorus. It is possible to increase this ability of another cultivars by using of biological active substances — growth and development plant regulators, antioxidants, macro- and microelements as well. It is necessary to define individually for every cultivar biological active substances and their doses for increase of plants ability to use threecalcium рhosphate phosphorus. 2011 Article Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату / О.Є. Давидова, М.Д. Аксиленко, В.М. Мокринський, А.П. Гаєвський, Т.В. Матюша // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 4. — С. 307-315. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0522-9310 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66409 631.4:631.8 uk Физиология и биохимия культурных растений Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У вегетаційних дослідах показано, що сорти озимої пшениці, які формують в умовах дефіциту фосфору розвинену кореневу систему з високими фізіологічною активністю та інтенсивністю ексудації кислот, мають підвищену здатність до використання фосфору трикальційфосфату. В інших сортів підвищити цю здатність можна застосуванням для передпосівної обробки насіння біологічно активних речовин — регуляторів росту і розвитку рослин, антиоксидантів, макро- і мікроелементів. Для кожного сорту пшениці біологічно активні речовини та їх дози для підвищення здатності рослин використовувати фосфор трикальційфосфату потрібно визначати індивідуально.
format	Article
author	Давидова, О.Є. Аксиленко, М.Д. Мокринський, В.М. Гаєвський, А.П. Матюша, Т.В.
spellingShingle	Давидова, О.Є. Аксиленко, М.Д. Мокринський, В.М. Гаєвський, А.П. Матюша, Т.В. Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату Физиология и биохимия культурных растений
author_facet	Давидова, О.Є. Аксиленко, М.Д. Мокринський, В.М. Гаєвський, А.П. Матюша, Т.В.
author_sort	Давидова, О.Є.
title	Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату
title_short	Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату
title_full	Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату
title_fullStr	Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату
title_full_unstemmed	Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату
title_sort	вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату
publisher	Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
publishDate	2011
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66409
citation_txt	Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату / О.Є. Давидова, М.Д. Аксиленко, В.М. Мокринський, А.П. Гаєвський, Т.В. Матюша // Физиология и биохимия культурных растений. — 2011. — Т. 43, № 4. — С. 307-315. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Физиология и биохимия культурных растений
work_keys_str_mv	AT davidovaoê vplivbíologíčnoaktivnihrečovinímíkroelementívnazdatnístʹozimoípšenicívikoristovuvatifosfortrikalʹcíjfosfatu AT aksilenkomd vplivbíologíčnoaktivnihrečovinímíkroelementívnazdatnístʹozimoípšenicívikoristovuvatifosfortrikalʹcíjfosfatu AT mokrinsʹkijvm vplivbíologíčnoaktivnihrečovinímíkroelementívnazdatnístʹozimoípšenicívikoristovuvatifosfortrikalʹcíjfosfatu AT gaêvsʹkijap vplivbíologíčnoaktivnihrečovinímíkroelementívnazdatnístʹozimoípšenicívikoristovuvatifosfortrikalʹcíjfosfatu AT matûšatv vplivbíologíčnoaktivnihrečovinímíkroelementívnazdatnístʹozimoípšenicívikoristovuvatifosfortrikalʹcíjfosfatu
first_indexed	2025-07-05T16:41:55Z
last_indexed	2025-07-05T16:41:55Z
_version_	1836825932963250176
fulltext	УДК 631.4:631.8 ВПЛИВ БIОЛОГIЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН I МIКРОЕЛЕМЕНТIВ НА ЗДАТНIСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦI ВИКОРИСТОВУВАТИ ФОСФОР ТРИКАЛЬЦIЙФОСФАТУ О.Є. ДАВИДОВА,1 М.Д. АКСИЛЕНКО,1 В.М. МОКРИНСЬКИЙ,1 А.П. ГАЄВСЬКИЙ,1 Т.В. МАТЮША2 1Науково-інженерний центр «АКСО» Національної академії наук України 02160 Київ, Харківське шосе, 50 е-mail: selit@ua.fm 2Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» 03056 Київ, просп. Перемоги, 37 е-mail: biotech@ntu-kpi.kiev.ua У вегетаційних дослідах показано, що сорти озимої пшениці, які формують в умовах дефіциту фосфору розвинену кореневу систему з високими фізіологічною активністю та інтенсивністю ексудації кислот, мають підвищену здатність до ви- користання фосфору трикальційфосфату. В інших сортів підвищити цю здатність можна застосуванням для передпосівної обробки насіння біологічно активних речовин — регуляторів росту і розвитку рослин, антиоксидантів, макро- і мікро- елементів. Для кожного сорту пшениці біологічно активні речовини та їх дози для підвищення здатності рослин використовувати фосфор трикальційфосфату потрібно визначати індивідуально. Ключові слова: Triticum aestivum L., Triticum durum L., пшениця, біологічно активні речовини, мікроелементи, фосфорне живлення, трикальційфосфат. В Україні площа ріллі з низьким і середнім вмістом доступного для рос- лин фосфору становить близько 18 млн га, середньозважений його вміст у ґрунтах — 9,8 мг за оптимального — 16 мг Р2О5 на 100 г ґрунту. В ос- танні роки кількість макроелементів, які вносять на 1 га посівної площі, значно зменшилась: фосфору — із 40—46 до 3—4, азоту — із 60 до 5—15, калію — із 35 до 1—2 кг діючої речовини [8]. Дефіцит фосфорного живлення спричинює в тканинах рослин, зо- крема провідної зернової культури України — пшениці, порушення клю- чових метаболічних процесів — фосфорилювання, біосинтезу білка і фітогормонів, зменшення накопичення в клітинному соку розчинних вуглеводів, що призводить до зниження врожаю зерна, його якості, зи- мо- й морозостійкості посівів, стійкості до вилягання, нерідко — до за- гибелі посівів. Отже, дефіцит фосфору є стресовою ситуацією для пше- ниці, яку як культуру відносять до найчутливіших, слабко адаптованих до цього стресу, що найбільше потерпає від нього і супроводжується значними збитками [16]. Адаптивні реакції пшениці на дефіцит фосфорного живлення, на- явність в основних типах ґрунтів України великих запасів валового, практично недоступного для рослин фосфору (до 3—4 т Р2О5 на 1 га ор- ного шару) дають реальні можливості для зменшення дефіциту фосфору ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2011. Т. 43. № 4 307 © О.Є. ДАВИДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСЬКИЙ, А.П. ГАЄВСЬКИЙ, Т.В. МАТЮША, 2011 в живленні пшениць розробкою і застосуванням хіміко-біологічних за- собів, які сприятимуть поліпшенню фосфорного живлення рослин у разі використання ними фосфору важкорозчинних ґрунтових мінеральних та органічних фосфатів. Такі препарати в умовах дефіциту фосфору мають позитивно впливати на розвиток і фізіологічну активність кореневої сис- теми, інтенсивність ексудації нею кислих фосфатаз, органічних кислот, на процес фотосинтезу й накопичення органічної речовини, виявляти антиоксидантну дію, сприяти підвищенню засвоєння рослинами фосфо- ру з ґрунту і добрив [2, 5, 10, 11, 17]. Мета роботи — дослідження впливу регуляторів росту і розвитку рос- лин (РРР) фітогормональної дії, антиоксидантів і мікроелементів на здат- ність рослин пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату — важ- ливої складової важкорозчинних мінеральних ґрунтових фосфатів. Методика Об’єктами досліджень були пшениця м’яка (Triticum aestivum L.) озима сорту Смуглянка і селекційної лінії (с.л.) УК 1057 (селекції Iнституту фізіології рослин і генетики НАН України, Київ) та пшениця тверда (Triticum durum L.) сорту Лагуна (селекції Селекційно-генетичного інсти- туту НААН України, Одеса). Передпосівну обробку насіння проводили методом напіввологого протруювання препаратом максим стар 025 FS (1,5 л/т). Робочий розчин готували із розрахунку 21,5 л (20 л води, 1,5 л протруйника), біологічно активні речовини (БАР) вводили безпосередньо в розчин протруйника. Оброблене насіння протягом 1 доби пророщували в термостаті за 26 С. Проростки висаджували у вегетаційні посудини місткістю 3 л, маса су- хого піску в посудині — 2,4 кг, вологість — 70 % ПВ. Кількість рослин на посудину — 15, повторність — 12-разова, тривалість дослідів — 21 до- ба. Освітлення — 5—6 тис. лк, світловий період — 12,5 год/доба. Проро- стки вирощували на промитому від фосфатів та прожареному кварцово- му піску фракції 2—3 мм на поживному середовищі Хогланда—Арнона за відсутності сполук фосфору [4]. Джерелом фосфору слугував найпо- ширеніший у переважній більшості ґрунтів, сприятливих для пшениць, важкорозчинний мінеральний фосфат — трикальційфосфат. У 21-добових рослин визначали: • кількість органічних кислот в кореневих ексудатах за методом Ко- ренмана [6]; • вміст малонового діальдегіду (МДА) — за методикою [14]. Морфологію кореневої системи вивчали після попереднього фарбу- вання її у 0,1 %-му водному розчині фуксину з подальшим визначенням кількості та сумарної довжини зародкових коренів і бічних коренів однієї рослини. Вміст сухої речовини в рослинних зразках встановлювали термо- гравіметричним методом. У сухих зразках рослин після їх мокрого озо- лення за методом Гінзбург визначали вміст загального фосфору фотоме- трично за Деніже в модифікації Левицького [3]. Як біологічно активні речовини для передпосівної обробки насіння використовували лігногумат калію та його комплекс із мікроелементами, РРР триман-1, як антиоксиданти — селенат натрію [1, 12, 13], саліцило- ву кислоту [7, 9, 15, 18, 19], сульфіт натрію, бензойну кислоту. У деяких варіантах досліду застосовували суміш мікроелементів (Zn + Cu + B + 308 О.Е. ДАВЫДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСКИЙ и др. Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 4 + Mn + Mo + Co у співвідношенні 10 : 17 : 3 : 8 : 5 : 4, де бор — у формі борної кислоти, цинк, мідь, манган, кобальт — сульфатів, молібден — молібдату амонію), а також солі, що містили основні поживні макроеле- менти: дигідрофосфат калію та вуглеамонійні солі (ВАС — гідрокарбо- нат амонію з домішкою 4—6 % карбонату амонію). Для вегетаційних дослідів брали БАР, які в лабораторних дослідах із первинного скринінгу забезпечували найкращу схожість та найвищу енергію проростання насіння відповідного сорту. Схеми досліду наведе- но в таблиці. Результати оброблені статистично методом дисперсійного аналізу з використанням комп’ютерних програм Excel та Agrostat. Результати та обговорення У таблиці вміщено результати визначення впливу БАР на накопичення сухої речовини і винос фосфору 21-добовими рослинами за їх вирощу- вання на субстраті з трикальційфосфатом. Згідно з ними, найістотніше відносно контролю (на 15—33 %) накопичення сухої речовини цілими рослинами пшениці сорту Смуглянка підвищували саліцилова кислота, її суміш із селенатом натрію, лігногумат калію; с.л. УК 1057 — саліцило- ва кислота та її амонійна сіль (варіант СК, 140 мг/т + ВАС, 88 мг/т). За- стосування БАР практично не вплинуло на накопичення сухої речовини 21-добовими рослинами твердої пшениці сорту Лагуна. Тільки за вико- ристання суміші мікроелементів і селенату натрію відмічено тенденцію до підвищення цього показника (на 4—5 %). Усі застосовані БАР спри- яли збільшенню маси надземної частини рослин пшениці сорту Смуглян- ка. У с.л. УК 1057 вірогідне збільшення (на 20—22 %) маси надземної ча- стини рослин забезпечували тільки саліцилова кислота та її амонійна сіль. У сорту Лагуна — БАР практично не впливали на масу надземної частини рослин. Більшість застосованих БАР забезпечила збільшення маси і корене- вої системи: у сорту Смуглянка — в разі обробки саліциловою кислотою, її сумішшю із селенатом натрію, лігногуматом калію; у с.л. УК 1057 — саліциловою кислотою, її амонійною сіллю, сумішшю ВАС з КН2РО4; у сорту Лагуна — у варіантах з обробкою селенатом натрію, сумішшю мікроелементів, саліциловою кислотою. Надземна частина рослин пшениці сорту Смуглянка виносила на 8—14 % більше фосфору відносно контролю у варіантах із застосуванням селенату натрію разом із саліциловою кислотою, а також селенату натрію окремо; у с.л. УК 1057 — саліцилової кислоти з ВАС і тільки саліцило- вої кислоти. Тверда пшениця сорту Лагуна за цим показником в усіх ва- ріантах досліду не дала позитивного результату. Коренева система пшениці сорту Смуглянка виносила на 55—70 % більше фосфору за використання саліцилової кислоти та її суміші з се- ленатом натрію. У с.л. УК 1057 відмічено лише тенденцію до підвищен- ня цього показника у варіантах досліду із застосуванням саліцилової кислоти та її амонійної солі. Коренева система пшениці сорту Лагуна на 12—20 % збільшувала винос фосфору в разі обробки саліциловою кисло- тою, селенатом натрію та сумішшю мікроелементів. Збільшення на 15—25 % виносу фосфору цілими рослинами пше- ниці сорту Смуглянка забезпечило застосування саліцилової кислоти, її суміші з селенатом натрію та окремо селенату натрію. У с.л. УК 1057 309 ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ И МИКРОЭЛЕМЕНТОВ Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 4 310 О.Е. ДАВЫДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСКИЙ и др. Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 4 тенденція до підвищення цього показника відмічена в разі обробки саліциловою кислотою та її амонійною сіллю, у сорту Лагуна — лише у варіанті з обробкою селенатом натрію. Слід зазначити, що використане у дослідах насіння (в перерахунку на 100 насінин) містило фосфор: сорту Смуглянка — 39,1; с.л. УК 1057 — 43,7; сорту Лагуна — 39,1 мг Р2О5. Єдиним джерелом фосфору в субст- раті був трикальційфосфат, тому винос рослинами фосфору, який пере- вищував його вміст у насінні, може бути обумовлений тільки збільшен- ням здатності рослин використовувати фосфор із трикальційфосфату. За 21 добу росту контрольні рослини засвоїли фосфор із трикальційфосфа- ту в такій кількості, мг Р2О5 на 100 рослин: с.л. УК 1057 — 6,3, сорту Ла- гуна — 6,9, сорту Смуглянка — 2,7. Підвищена здатність рослин перших двох генотипів без застосування БАР використовувати фосфор трикаль- ційфосфату — єдиного джерела фосфору — може бути пов’язана з більш розвиненою в цьому разі і фізіологічно активною кореневою системою: більшими на 14—18 % кількістю зародкових коренів та їх сумарної довжи- ни, більшою кількістю бічних коренів і на 20—80 % — їх сумарної до- вжини, майже на 20 % — робочої вбирної поверхні кореневої системи. Однак ці генотипи, на відміну від сорту Смуглянка, були менш чутливі до застосованих БАР для передпосівної обробки насіння з метою поліпшення живлення рослин фосфором трикальційфосфату. Теоретично збільшення використання рослинами фосфору трикаль- ційфосфату значною мірою має забезпечуватись посиленням кореневої ексудації органічних кислот, які утворюють комплексні кальцієві солі й вивільняють при цьому з фосфату кальцію аніони ортофосфорної кисло- ти, доступні для живлення рослин. Проте у більшості варіантів не відмі- чено позитивної кореляції між цими показниками. Більшість досліджених БАР позитивно впливала на морфологію ко- реневої системи рослин пшениці (рис. 1). Передпосівна обробка насіння пшениці сорту Смуглянка розчина- ми саліцилової кислоти, селенату натрію і найбільшою мірою — їх су- мішшю обумовила збільшення у рослин кількості зародкових коренів із 4,4 до 5,0, на 55—90 % — їх сумарної довжини, на 54—62 % — кількості бічних коренів та їх сумарної довжини. Такі зміни у морфології корене- вої системи позитивно корелюють із накопиченням рослинами сухої ре- човини та виносом ними фосфору. Найбільший позитивний вплив на морфологію кореневої системи рослин с.л. УК 1057 чинили суміш КН2РО4 з ВАС, саліцилова кислота та її амонійна сіль: збільшення на 27—33 % довжини зародкових коренів, на 36—61 % — кількості й довжини бічних коренів, на 18—26 % — кіль- кості коренів III порядку. Ці зміни у морфології кореневої системи по- зитивно корелювали тільки з накопиченням сухої речовини рослинами. Щодо виносу рослинами фосфору в цих варіантах, відмічено тільки тен- денцію до його збільшення (на 5,4—6,4 % порівняно з контролем). У контрольних рослин твердої пшениці сорту Лагуна на трикальцій- фосфаті за 21 добу формувалась дуже розвинена коренева система з 5,2 зародковими коренями, 117 бічними коренями і 25 коренями III поряд- ку в середньому на 1 рослину. Серед застосованих БАР у досліді з цим сортом на довжину зародкових коренів вірогідно вплинули селенат нат- рію, суміш мікроелементів та сульфіт натрію, на кількість й, особливо, довжину бічних коренів і коренів III порядку — селенат натрію, саліци- лова кислота, суміш мікроелементів. Ці сполуки сприяли збільшенню 311 ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ И МИКРОЭЛЕМЕНТОВ Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 4 довжини бічних коренів на 20—35 %, кількості коренів III порядку — до 50 %. Такі зміни у морфології кореневої системи під впливом БАР по- зитивно корелювали у рослин цього сорту з виносом фосфору тільки ко- реневою системою. Щодо впливу досліджених БАР на винос фосфору цілими 21-добовими рослинами сорту Лагуна, відмічено тільки тенден- цію до збільшення цього показника. Однак стимулювальний вплив БАР на розвиток кореневої системи та ексудацію кислот дає підстави вважа- ти, що на подальших етапах органогенезу ці сполуки поліпшуватимуть фосфорне живлення рослин із використанням мінеральних важкороз- чинних ґрунтових фосфатів. Вивчено вплив БАР на вміст у листках рослин малонового діаль- дегіду — проміжного продукту пероксидного окиснення ліпідів (рис. 2). Аналіз діаграм дає підстави стверджувати, що БАР у більшості варіантів запобігали розвитку окиснювального стресу. У рослин сорту Смуглянка 312 О.Е. ДАВЫДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСКИЙ и др. Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 4 Рис. 1. Вплив передпосівної обробки насіння біологічно активними речовинами на мор- фологію кореневої системи 21-добових рослин озимої пшениці: сорт Смуглянка: максим стар 025 FS, 1,5 л/т (контроль); 1 — лігногумат калію, 100 г/т; 2 — лігногумат калію з мікроелементами, 100 г/т; 3 — Na2SeO4, 20 мг/т; 4 — саліцилова кислота, 140 мг/т; 5 — Na2SeO4, 20 мг/т + саліцилова кислота, 140 мг/т; УК 1057: максим стар 025 FS, 1,5 л/т (контроль); 1 — саліцилова кислота, 140 мг/т; 2 — саліцилова кис- лота, 140 мг/т + ВАС, 400 г/т; 3 — саліцилова кислота, 140 мг/т + ВАС, 400 г/т + КН2РО4, 100 г/т; 4 — ВАС, 400 г/т + КН2РО4, 100 г/т; 5 — саліцилова кислота, 140 мг/т + ВАС, 88 мг/т (саліцилат амонію); сорт Лагуна: максим стар 025 FS, 1,5 л/т (контроль); 1 — Na2SeO4, 20 мг/т; 2 — Na2SO3, 20 г/т; 3 — суміш мікроелементів, 10 г/т; 4 — саліцилова кислота, 140 мг/т; 5 — бензойна кислота, 1200 мг/т; А — кількість зародкових коренів, шт/рослину; Б — сумарна довжина зародкових коренів, см/рослину; В — кількість бічних коренів, шт/рослину; Г — сумарна довжина бічних коренів, см/рослину вміст МДА був найменшим у варіанті сумісного використання селенату натрію і саліцилової кислоти (—41,8 %), в той час як окреме викорис- тання цих сполук знижувало його відповідно на 31,3 та 23,2 %. У цього сорту зниження вмісту МДА в листках у відповідних варіантах позитив- но корелювало зі збільшенням виносу рослинами фосфору. У рослин с.л. УК 1057 значне зменшення (на 28—48 %) вмісту МДА спостерігали за впливу саліцилової кислоти, менше — її амонійної солі та суміші саліцилової кислоти, ВАС і КН2РО4. У рослин сорту Лагуна зниження вмісту МДА на 33—38 % відміче- но в разі застосування суміші мікроелементів, бензойної та саліцилової кислот, на 20 % — при застосуванні сульфіту натрію. У рослин цього сорту, як і у с.л. УК 1057, зниження вмісту МДА в листках за обробки позитивно корелювало з інтенсивнішим розвитком кореневої системи та ексудацією кислот. Щодо виносу фосфору рослинами цих варіантів, відмічено тільки тенденцію до його збільшення, особливо — кореневою системою (до 17 %). Отже, спростовано загальноприйняту думку про те, що пшениця як культура нездатна використовувати фосфор із трикальційфосфату — важливої складової важкорозчинних мінеральних ґрунтових фосфатів. Згідно з результатами виконаних дослідів, таку здатність виявляють сор- ти пшениці, що формують в умовах дефіциту фосфору дуже розвинену кореневу систему з великою робочою вбирною поверхнею та інтенсив- ною ексудацією кислот. В інших сортів пшениці, на нашу думку, підвищити здатність рос- лин до використання фосфору з трикальційфосфату можна передпосів- ною обробкою насіння біологічно активними речовинами (РРР, антиок- сидантами, мікроелементами), які стимулюють процеси росту і розвитку кореневої системи, ексудацію кислот. Для дослідженого сорту Смуглян- ка і с.л. УК 1057 — це насамперед саліцилова кислота, її амонійна сіль, селенат натрію; для сорту Лагуна — саліцилова та бензойна кислоти, се- ленат натрію. Для кожного сорту пшениці БАР та їх дозу для підвищен- ня здатності рослин до використання фосфору ґрунтових мінеральних фосфатів потрібно визначати індивідуально. 1. Вихрева В.А., Хрянин В.Н., Стаценко А.П., Блинохватов А.Ф. О причинах антистрессовой активности селена // Бюл. ВНИИ удобрений и агропочвоведения. — 2001. — № 115. — С. 20—21. 2. Волынец А.П., Шуканов В.П., Манжелесова Н.Е. и др. Защитное действие фиторегулято- ров в смесях // Материалы V Междунар. науч. конф. «Регуляторы роста, развития и 313 ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ И МИКРОЭЛЕМЕНТОВ Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 4 Рис. 2. Вплив передпосівної обробки насіння біологічно активними речовинами на вміст малонового діальдегіду в листках 21-добових рослин озимої пшениці, нмоль/г сирої речовини листків (варіанти 1—5 передпосівної обробки насіння такі ж самі, як і на рис. 1) продуктивности растений» (Минск, 28—30 ноября 2007). — Минск: Право и экономи- ка, 2007. — С. 37. 3. Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. — К.: Нічлава, 2003. — 320 с. 4. Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Краткий справочник по физиологии растений. — Киев: Наук. думка, 1973. — 591 с. 5. Долгополов А.А., Дедик И.Н., Троязыков Д.Д. и др. Повышение адаптивности и продук- тивности растений яровой пшеницы применением регуляторов роста и симбиотрофиз- ма // Материалы V Междунар. науч. конф. «Регуляторы роста, развития и продуктив- ности растений» (Минск, 28—30 ноября 2007). — Минск: Право и экономика, 2007. — С. 54. 6. Коренман И.Н. Фотометрический анализ. Методы определения органических соедине- ний. — М.: Химия, 1975. — С. 267—269. 7. Маменко Т.П., Роїк Л.В. Вплив саліцилової кислоти на активність антиоксидантних процесів в озимої пшениці за умов різного водозабезпечення // Физиология и биохи- мия культ. растений. — 2008. — 40, № 1. — С. 68—77. 8. Металіді В.С., Шепель I.В. Сировинна база фосфатів України // Мінеральні ресурси України. — 1999. — № 2. — С. 14—17. 9. Молодченкова О.О., Адамовская В.Г., Цисельская Л.И. и др. Продукты пероксидного окисления липидов и антиоксидантная система проростков пшеницы при фузариозе и воздействии салициловой кислоты // Физиология и биохимия культ. растений. — 2006. — 38, № 6. — С. 535—544. 10. Прусакова Л.Д., Кефели В.И., Белопухов С.Л. и др. Роль фенольных соединений в расте- ниях // Агрохимия. — 2008. — № 7. — С. 86—96. 11. Прусакова Л.Д., Малеванная Н.Н., Белопухов С.Д., Вакуленко В.В. Регуляторы роста рас- тений с антистрессовыми и иммунопротекторными свойствами // Там же. — 2005. — № 11. — С. 76—86. 12. Серегина И.И., Ниловская Н.Т., Остапенко Н.В. Роль селена в формировании урожая зерна яровой пшеницы // Там же. — 2001. — № 1. — С. 44—50. 13. Серегина И.И. Влияние селена на продуктивность и вынос азота удобрений из почвы растениями яровой пшеницы // Там же. — 2008. — № 8. — С. 20—25. 14. Стальная И.Д., Гарашвили Т.Г. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты // Современные методы в биохимии. — М.: Медицина, 1977. — С. 66—68. 15. Фатхутдинова Д.Р., Сахатбутдинова А.Р., Максимов И.В. и др. Влияние салициловой кислоты на антиоксидантные ферменты в проростках пшеницы // Агрохимия. — 2004. — № 8. — С. 27—31. 16. Jiang Zong-ging, Teng Chao-hian, Huang Zian-lian et al. Jangzhou daxue xuebao // Nongue yu shengming kexue ban. = J. Yangzhou Univ. Agr. and Life Sci. Ed. — 2006. — 27, N 2. — P. 26—30. 17. Lee Yong Bok, Hoon Chang, Hwang Soon Yoong et al. Enhancement of phosphate adsorption by silicate in soils with salt accumulation // Soil Sci. and Plant Nutr. — 2004. — 50, N 4. — P. 493—499. 18. Metwally A., Tunkemeier J., Manfred G. et al. Salicylic acid alleviates the cadmium toxicity in barley seedlings // Plant Physiol. — 2003. — 132, N 1. — P. 272—281. 19. Sing Bhupinder, Usha K. Salicylic acid induced physiological and biochemical changes in wheat seedlings under water stress // Plant Grow. Regul. — 2003. — 39, N 2. — P. 137—141. Отримано 18.12.2009 ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ И МИКРОЭЛЕМЕНТОВ НА СПОСОБНОСТЬ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ ИСПОЛЬЗОВАТЬ ФОСФОР ТРИКАЛЬЦИЙФОСФАТА О.Е. Давыдова,1 М.Д. Аксиленко,1 В.М. Мокринский,1 А.П. Гаевский,1 Т.В. Матюша2 1Научно-инженерный центр «АКСО» Национальной академии наук Украины, Киев 2Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» В вегетационных опытах показано, что сорта озимой пшеницы, формирующие в условиях дефицита фосфора развитую корневую систему с высокими физиологической активностью и интенсивностью экссудации кислот, имеют повышенную способность к использованию фосфора трикальцийфосфата. У других сортов повысить эту способность можно путем 314 О.Е. ДАВЫДОВА, М.Д. АКСИЛЕНКО, В.М. МОКРИНСКИЙ и др. Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 4 применения для предпосевной обработки семян биологически активных веществ — регу- ляторов роста и развития растений, антиоксидантов, макро- и микроэлементов. Для каж- дого сорта пшеницы биологически активные вещества и их дозы для повышения способ- ности растений использовать фосфор трикальцийфосфата необходимо определять индивидуально. BIOLOGICAL ACTIVE SUBSTANCES AND MICROELEMENTS INFLUENCE ON WINTER WHEAT ABILITY FOR USING THREE-CALCIUM PHOSPHATE PHOSPHORUS O.E. Davydova,1 M.D. Aksylenko, V.M. Mokrinskyi,1 A.P. Gaevskyi,1 T.V. Matyusha2 1Scientifically-Engineering Center «AKSO» National Academy of Sciences of Ukraine 50 Kharkov highway, Kyiv, 02160, Ukraine 2National Technical University of Ukraine «Kiev Polytechnical Institute» 37 pr. Peremogy, Kyiv, 03056, Ukraine In pot experiments it was shown, that winter wheat cultivars that form in phosphorus-deficit con- ditions developed roots with high physiological activity and intensive exudation of acids, have increased ability to use three-calcium phosphate phosphorus. It is possible to increase this ability of another cultivars by using of biological active substances — growth and development plant re- gulators, antioxidants, macro- and microelements as well. It is necessary to define individually for every cultivar biological active substances and their doses for increase of plants ability to use three- calcium рhosphate phosphorus. Key words: Triticum aestivum L., Triticum durum L., wheat, biological active substances, microele- ments, phosphorus nutrition, three-calcium рhosphate. 315 ВЛИЯНИЕ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ И МИКРОЭЛЕМЕНТОВ Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 4

Вплив біологічно активних речовин і мікроелементів на здатність озимої пшениці використовувати фосфор трикальційфосфату

Репозитарії

Схожі ресурси