Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер
Для ліній кукурудзи зародкової плазми Ланкастер показано можливість застосування хлориду натрію для моделювання хлоридного засолення in vitro, оцінено вміст хлорид-іонів у калюсній тканині. Iнтенсивність надходження хлорид-іонів із поживного середовища в калюси та їх виходу після зняття хлоридного н...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Физиология и биохимия культурных растений |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66452 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер / К.В. Деркач, О.Є. Абраімова, Я.В. Степневська, Т.М. Сатарова // Физиология и биохимия культурных растений. — 2013. — Т. 45, № 1. — С. 45-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-66452 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-664522014-07-16T03:01:45Z Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер Деркач, К.В. Абраімова, О.Є. Степневська, Я.В. Сатарова, Т.М. Для ліній кукурудзи зародкової плазми Ланкастер показано можливість застосування хлориду натрію для моделювання хлоридного засолення in vitro, оцінено вміст хлорид-іонів у калюсній тканині. Iнтенсивність надходження хлорид-іонів із поживного середовища в калюси та їх виходу після зняття хлоридного навантаження залежить від генотипних особливостей калюсів, вмісту сахарози в середовищі індукції калюсогенезу, концентрації хлориду натрію. Визначено харак- тер дії різних концентрацій NaCl під час субкультивування, показано можливість отримання рослин-регенерантів з калюсної тканини кукурудзи, субкультивованої на середовищі з 6 г/л хлориду натрію. Для линий кукурузы зародышевой плазмы Ланкастер показана возможность применения хлорида натрия для моделирования хлоридного засоления in vitro, оценено содержание хлорид-ионов в каллюсной ткани. Интенсивность поступления хлорид-ионов из питательной среды в каллюсы и их выход после снятия хлоридной нагрузки зависит от генотипических особенностей каллюсов, содержания сахарозы в среде индукции каллюсогенеза, концентрации хлорида натрия. Определен характер действия разных концентраций NaCl при субкультивировании, показана возможность получения растений-регенерантов из каллюсной ткани кукурузы, субкультивированной на среде с 6 г/л хлорида натрия. For maize inbreds of Lancaster germplasm the possibility of the application of sodium chloride to simulate chloride salinification in vitro is shown and the contents of chloride ions were estimated. Intensity of chloride uptake from nutrient medium to callus tissue and exit of chloride-ions after removal of the chloride load depended on genotypic peculiarities of calli, sucrose contents in the medium of callus induction and the concentration of sodium chloride. The pattern of the action of different concentrations of NaCl under subcultivation is determined and the possibility to receive regenerants from maize callus tissue, subcultivated on the medium with 6 g/l sodium chloride is shown. 2013 Article Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер / К.В. Деркач, О.Є. Абраімова, Я.В. Степневська, Т.М. Сатарова // Физиология и биохимия культурных растений. — 2013. — Т. 45, № 1. — С. 45-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0522-9310 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66452 581.143.6:633.15 uk Физиология и биохимия культурных растений Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Для ліній кукурудзи зародкової плазми Ланкастер показано можливість застосування хлориду натрію для моделювання хлоридного засолення in vitro, оцінено вміст хлорид-іонів у калюсній тканині. Iнтенсивність надходження хлорид-іонів із поживного середовища в калюси та їх виходу після зняття хлоридного навантаження залежить від генотипних особливостей калюсів, вмісту сахарози в середовищі індукції калюсогенезу, концентрації хлориду натрію. Визначено харак- тер дії різних концентрацій NaCl під час субкультивування, показано можливість отримання рослин-регенерантів з калюсної тканини кукурудзи, субкультивованої на середовищі з 6 г/л хлориду натрію. |
| format |
Article |
| author |
Деркач, К.В. Абраімова, О.Є. Степневська, Я.В. Сатарова, Т.М. |
| spellingShingle |
Деркач, К.В. Абраімова, О.Є. Степневська, Я.В. Сатарова, Т.М. Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер Физиология и биохимия культурных растений |
| author_facet |
Деркач, К.В. Абраімова, О.Є. Степневська, Я.В. Сатарова, Т.М. |
| author_sort |
Деркач, К.В. |
| title |
Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер |
| title_short |
Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер |
| title_full |
Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер |
| title_fullStr |
Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер |
| title_full_unstemmed |
Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер |
| title_sort |
вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66452 |
| citation_txt |
Вплив хлориду натрію на калюсогенний і регенераційний потенціали ліній кукурудзи плазми ланкастер / К.В. Деркач, О.Є. Абраімова, Я.В. Степневська, Т.М. Сатарова // Физиология и биохимия культурных растений. — 2013. — Т. 45, № 1. — С. 45-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Физиология и биохимия культурных растений |
| work_keys_str_mv |
AT derkačkv vplivhloridunatríûnakalûsogennijíregeneracíjnijpotencíalilíníjkukurudziplazmilankaster AT abraímovaoê vplivhloridunatríûnakalûsogennijíregeneracíjnijpotencíalilíníjkukurudziplazmilankaster AT stepnevsʹkaâv vplivhloridunatríûnakalûsogennijíregeneracíjnijpotencíalilíníjkukurudziplazmilankaster AT satarovatm vplivhloridunatríûnakalûsogennijíregeneracíjnijpotencíalilíníjkukurudziplazmilankaster |
| first_indexed |
2025-07-05T16:43:41Z |
| last_indexed |
2025-07-05T16:43:41Z |
| _version_ |
1836826044390178816 |
| fulltext |
УДК 581.143.6:633.15
ВПЛИВ ХЛОРИДУ НАТРІЮ НА КАЛЮСОГЕННИЙ
І РЕГЕНЕРАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛИ ЛІНІЙ КУКУРУДЗИ ПЛАЗМИ
ЛАНКАСТЕР
К.В. ДЕРКАЧ1, О.Є. АБРАІМОВА1, Я.В. СТЕПНЕВСЬКА2, Т.М. САТАРОВА1
1Державна установа Інститут сільського господарства степової зони Національ-
ної академії аграрних наук України
49600 Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14
e-mail: katerina-d-d@yandex.ua
2Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-техно-
логічний університет»
49005 Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 8
Для ліній кукурудзи зародкової плазми Ланкастер показано можливість застосу-
вання хлориду натрію для моделювання хлоридного засолення in vitro, оцінено
вміст хлорид-іонів у калюсній тканині. Iнтенсивність надходження хлорид-іонів
із поживного середовища в калюси та їх виходу після зняття хлоридного наван-
таження залежить від генотипних особливостей калюсів, вмісту сахарози в се-
редовищі індукції калюсогенезу, концентрації хлориду натрію. Визначено харак-
тер дії різних концентрацій NaCl під час субкультивування, показано можливість
отримання рослин-регенерантів з калюсної тканини кукурудзи, субкульти-
вованої на середовищі з 6 г/л хлориду натрію.
Ключові слова: Zea mays L., культура in vitro, калюсогенез, хлорид натрію.
У зв’язку з прогресуючим потеплінням клімату, засоленням ґрунтових
вод і ґрунту отримання стійких до абіотичних чинників, зокрема до за-
солення й посухи, генотипів кукурудзи є актуальним і перспективним
напрямом селекційних досліджень в Україні.
Процес накопичення у ґрунті солей (найчастіше хлоридів і сульфатів
натрію, кальцію, магнію, карбонатів і нітратів калію) призводить до ут-
ворення солонкуватих і солончакових ґрунтів. Він може відбуватись у
природних умовах посушливих районів у результаті капілярного піднят-
тя солонкуватих і солоних вод, а також під впливом техногенних чин-
ників — надмірного надходження поливної води, незадовільного
функціонування водозбірної та дренажної мереж у зрошувальних систе-
мах. В останньому випадку зрошувальні й ґрунтові води змішуються, що
викликає підіймання солей по капілярах до поверхні і засолення зрошу-
ваних земель [1]. Тривала дія підвищеної концентрації хлориду натрію
спричинює осмотичний стрес і негативно відбивається на багатьох
фізіологічних процесах рослин, зумовлює анатомічні зміни в тканинах і
органах, пригнічує мітотичну активність кореневої меристеми [8]. Вияв-
лено спільність механізмів реагування клітин злаків на засолення й по-
суху in vivo тa in vitro, що виявляється в порушенні осмотичних характе-
ристик. Ростові процеси гальмуються, а в нестійких генотипів —
припиняються. У разі засолення збільшується вміст іонів натрію і
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2013. Т. 45. № 1
45
© К.В. ДЕРКАЧ, О.Є. АБРАІМОВА, Я.В. СТЕПНЕВСЬКА, Т.М. САТАРОВА, 2013
кальцію у тканинах, зменшується вміст іонів калію та співвідношення
К+/Na+. Як на рівні проростків, так і на рівні калюсної тканини у со-
лестійких форм виявлено вищу активність супероксиддисмутази в нормі
й менше зниження активності цього ферменту за осмотичного стресу
[10]. При цьому динаміка вмісту хлорид-іонів при засоленні майже не
досліджена.
Використання хлориду натрію в культурі in vitro дає змогу створю-
вати осмотичне навантаження і тим самим моделювати дію засолення й
частково посухи. Відомі роботи, пов’язані з оцінкою та добором гено-
типів кукурудзи на стійкість до засолення й посухи у польових умовах [9,
14, 15], а також із використанням культури in vitro [1, 13], де показано
можливість добору стійких до певного рівня засолення генотипів куку-
рудзи. На середовищах із хлоридом натрію з метою клітинної селекції
проведено культивування калюсів пшениці [6], цукрових і кормових бу-
ряків [11], ефіроолійної герані [7], кукурудзи [5]. Однак методика
клітинної і тканинної селекції in vitro для кукурудзи розроблена недо-
статньо, наявні відомості охоплюють обмежене коло генотипів.
Лінії кукурудзи зародкової плазми Ланкастер перспективні для ство-
рення високопродуктивних скоростиглих гібридів, їх використовують у
селекції на посухо- і жаростійкість та як донори високої комбінаційної
здатності [4].
Метою нашої роботи було дослідження впливу різних концентрацій
хлориду натрію на здатність до культивування та регенераційний по-
тенціал калюсної тканини ліній кукурудзи плазми Ланкастер, а також
оцінювання вмісту хлорид-іонів у калюсній тканині під час сольового
навантаження та після його зняття.
Методика
Матеріалом для досліджень була калюсна тканина комерційних ліній ку-
курудзи Zea mays L. ДК267, ДК212, ДК298, ДК675, які належать до за-
родкової плазми Ланкастер, та модельних ліній Chi31, PLS61 (екзотична
зародкова плазма). Калюси індукували з незрілих зародків завдовжки 1—
1,5 мм на модифікованому середовищі N6 за [3] з 30 г/л сахарози
(«Merck», Німеччина) (середовище К1) або 60 г/л сахарози (середовище
К2) у темряві. Отримані з обох середовищ 30-добові калюси трансплан-
тували на середовище К1 з різним вмістом хлориду натрію (Хімреактив,
Україна) (6 г/л (0,1 н розчин), 30 г/л (0,5 н) та 60 г/л (1 н розчин)) із по-
дальшим пасажуванням на середовища такого самого складу через кожні
30 діб. Через 90 діб за дії NaCl визначали діаметр субкультивованих ка-
люсів. Вплив засолення на калюсну тканину оцінювали за показником
«питомий діаметр калюсів», який розраховували як середньоарифметич-
не значення діаметра одного калюсу на певному середовищі культиву-
вання.
У калюсній тканині, субкультивованій протягом 210 діб за дії хло-
риду натрію, визначали вміст іонів Сl– фототурбідиметричним методом
за [12] iз використанням фотоелектроколориметра КФК-3. Для визна-
чення хлоридів формували середню пробу з 5—10 калюсів, наважка ста-
новила 0,5—1,5 г, аналітична повторність дворазова.
Загалом калюси субкультивували на середовищах із певним
вмістом хлориду натрію протягом 210 діб, після чого сольове наванта-
ження знімали перенесенням на регенераційне середовище без хлориду
46
Е.В. ДЕРКАЧ, О.Е. АБРАИМОВА, Я.В. СТЕПНЕВСКАЯ, Т.Н. САТАРОВА
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 1
натрію. Через 60 діб субкультивування без дії NaCl в калюсах також виз-
начали вміст хлорид-іонів.
Як регенераційне використовували середовище з мінеральною
основою МС з додаванням 690 мг/л L-проліну («Merck», Німеччина),
100 мг/л музоінозиту («Serva», США), 100 мг/л гідролізату казеїну
(«Sigma», США), 0,1 мг/л 6-бензиламінопурину (БАП) («Sigma», США)
та 20 г/л сахарози.
Результати оброблено статистично згідно з [2]. Дані в таблицях на-
ведено у вигляді x ± mt0,05, де x — середньоарифметичне значення показ-
ника, m — похибка середньоарифметичного, t0,05 — критерій Стьюдента
за рівня значущості 0,05.
Результати та обговорення
Калюси ліній кукурудзи плазми Ланкастер (ДК267, ДК212, ДК298,
ДК675) та ліній PLS61, Chi31, індуковані на щитках незрілих зародків на
середовищах К1 і К2, трансплантували на середовище К1, доповнене 0;
6; 30 і 60 г/л хлориду натрію, й субкультивували протягом 90 діб. Через
90 діб визначали питомий діаметр калюсів (рисунок). У табл. 1 наведено
дані щодо питомого приросту діаметра калюсів за дії різних концент-
рацій NaCl для всіх досліджених ліній.
У контрольному варіанті, без дії хлориду натрію, приріст діаметра
калюсів за період субкультивування був найбільшим і особливо про-
явився в ліній ДК675, PLS61, Chi31. За впливу 6 г/л хлориду натрію в
середовищі субкультивування діаметр калюсів після 90 діб перевищував
вихідний усіх досліджених ліній за обох рівнів сахарози, хоча його
приріст був дещо повільнішим, ніж у контролі. За дії 30 і 60 г/л хлори-
ду натрію й обох рівнів сахарози середні значення приросту діаметра ка-
люсів вірогідно не відрізнялись від нуля, про що свідчить перевищення
середніх значень довірчими інтервалами (див. табл. 1). За високих кон-
центрацій солі забарвлення калюсів змінювалось із жовтого та блідо-
жовтого на біле.
Отже, для досліджених ліній кукурудзи виявлено, що за концент-
рації хлориду натрію 6 г/л при субкультивуванні ріст калюсної тканини
уповільнюється, але не припиняється, а за 30 і 60 г/л збільшення діаме-
тра калюсів повністю інгібується. Калюси, індуковані на середовищі з
підвищеним вмістом сахарози (60 г/л), як у контролі, так і за дії 6 г/л
NaCl росли активніше, ніж індуковані за 30 г/л сахарози.
В усіх ліній незалежно від вмісту сахарози в середовищі індукції че-
рез 210 діб субкультивування з NaCl вміст хлорид-іонів у калюсах
збільшувався (табл. 2). Коефіцієнт кореляції між вмістом хлорид-іонів на
47
ВЛИЯНИЕ ХЛОРИДА НАТРИЯ
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 1
ТАБЛИЦЯ 1. Питомий приріст діаметра калюсів для всіх досліджених ліній кукурудзи після
90 діб субкультивування на середовищах з NaCl, %
Вміст сахарози в середовищі індукції, г/лВміст NaCl у середовищі
субкультивування, г/л 30 60
0 64,7±19,1 72,1±9,9
6 28,8±18,1 41,4±11,1
30 0,6±3,1 3,4±4,0
60 5,3±9,0 2,3±3,3
1 г маси сирих калюсів і концентрацією хлориду натрію в середовищі
субкультивування становив 0,73 (rкрит 0,05 = 0,35), що вказує на наявність
істотної позитивної й тісної кореляції. Характер виявленої залежності
був неоднозначним для різних ліній за двох рівнів сахарози. Так, у кон-
тролі досліджені лінії накопичували хлориди на рівні 1,82—2,97 мг Сl–/г
маси сирих калюсів, окрім PLS61, в якої вихідний рівень цього показ-
ника був підвищений. За дії 6 г/л солі рівень хлоридів у різних ліній для
48
Е.В. ДЕРКАЧ, О.Е. АБРАИМОВА, Я.В. СТЕПНЕВСКАЯ, Т.Н. САТАРОВА
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 1
Питомий діаметр калюсів кукурудзи, індукованих на середовищі з вмістом 30 (а) і 60 г/л
сахарози (б), після 90 діб субкультивування на середовищах з NaCl:
1 — вихідний питомий діаметр калюсів, мм; 2 — питомий діаметр калюсів після 90 діб субкультиву-
вання на середовищах з NaCl, мм.
П р и м і т к а. У межах кожної лінії зліва направо: питомий діаметр калюсів при субкультивуванні з
вмістом NaCl 0 (контроль); 6; 30; 60 г/л
а
б
30 г/л сахарози коливався в межах 14,01—24,06, для 60 г/л сахарози — в
межах 7,14—32,05 мг Сl–/г маси сирих калюсів. За концентрацій 30 і 60
г/л NaCl, які повністю пригнічували ріст, накопичення хлоридів калю-
сами різко зростало. За дії 30 г/л солі для 30 г/л сахарози вміст Сl–/г ма-
си сирих калюсів становив 27,05—214,95 мг, для 60 г/л сахарози —
40,44—123,08 мг. За субкультивування на 60 г/л солі ці межі підвищува-
лись відповідно до 43,73—363,66 і 50,02—338,89 мг. Великий розмах
варіювання між лініями вказував на генотипний контроль інтенсивності
поглинання хлоридів. Найбільші абсолютні значення вмісту хлоридів у
калюсах виявлено в лінії PLS61, яка з усіх досліджених ліній мала також
найвищий вихідний рівень хлоридів.
Отже, ступінь надходження хлоридів із поживного середовища в ка-
люсну тканину залежить від генотипних особливостей калюсів, вмісту
хлориду натрію в середовищі субкультивування та вмісту сахарози в се-
редовищі індукції калюсогенезу.
49
ВЛИЯНИЕ ХЛОРИДА НАТРИЯ
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 1
ТАБЛИЦЯ 2. Вміст хлоридів у калюсній тканині кукурудзи, мг Сl–/г маси сирих калюсів
Після 210 діб на
середовищі з NaCl
Через 60 діб після зняття
хлоридного навантаження
Вміст сахарози у середовищі індукції, г/лЛінія
Вміст NaCl у
середовищі
субкультивуван-
ня протягом
210 діб, г/л 30 60 30 60
ДК267 0 — 2,86±0,06 — 2,68±0,06
6 — 20,29±0,12 — 6,29±0,61
30 — 58,15±1,01 — —
60 — 175,30±2,70 — —
ДК212 0 — 2,30±0,05 — 2,29±0,04
6 — 11,70±0,59 — 2,71±0,06
30 — 123,08±0,10 — —
60 — 150,10±0,31 — —
ДК298 0 1,88±0,31 2,88±0,05 2,63±0,06 1,17±0,05
6 24,06±0,54 7,14±0,10 2,24±0,02 3,03±0,05
30 27,05±0,09 92,21±1,12 7,58±0,47 2,75±0,05
60 43,73±0,52 107,68±0,91 — 5,72±0,10
ДК675 0 1,82±0,07 2,97±0,04 1,05±0,02 4,55±0,01
6 19,54±0,21 32,05±0,59 2,10±0,02 4,68±0,03
30 36,71±1,63 40,44±0,69 3,74±0,04 3,48±0,03
60 189,27±0,59 50,02±0,14 5,32±0,09 4,75±0,07
PLS61 0 4,30±0,05 8,77±0,06 — —
6 14,01±0,15 26,00±0,20 — —
30 214,95±1,35 118,75±2,39 — —
60 363,66±1,30 338,89±4,34 — —
Всього 0 2,67±0,32 3,96±0,12 1,84±0,06 2,67±0,09
6 19,20±0,60 19,44±0,87 2,17±0,03 4,18±0,62
30 92,90±2,12 86,53±2,91 5,66±0,47 3,12±0,06
60 198,89±1,52 164,40±5,20 5,32±0,09 5,24±0,12
Після зняття хлоридного навантаження шляхом субкультивування
протягом 60 діб на безсольовому середовищі хлориди виходили з калюс-
ної тканини (див. табл. 2). Їх вміст залежно від генотипу знижувався до
1,05—7,58 мг Сl–/г маси сирих калюсів. При цьому швидкість виходу
хлоридів із калюсної тканини залежала від концентрації NaCl у середо-
вищі попереднього субкультивування. Зокрема для 30 і 60 г/л хлориду
натрію залишковий вміст хлорид-іонів дещо перевищував контрольні
значення.
Рослини-регенеранти були отримані у ліній ДК298, Chi31, PLS61
після субкультивування тільки на контрольному середовищі й на середо-
вищі з 6 г/л хлориду натрію (табл. 3). При субкультивуванні за дії 30 і
60 г/л солі регенерація не відбувалась. За 6 г/л NaCl регенераційний по-
тенціал калюсів знижувався відносно контролю, але був достатнім для
отримання регенерантів.
Отже, в результаті проведених досліджень доведено можливість за-
стосування хлориду натрію in vitro для моделювання хлоридного засо-
лення, оцінено вміст хлоридів у калюсній тканині. Для досліджених
ліній кукурудзи 6 г/л хлориду натрію за субкультивування уповільнює,
але не припиняє ріст калюсної тканини, а дія 30 і 60 г/л цієї речовини
повністю інгібує збільшення діаметра калюсів. Калюси, індуковані на се-
редовищі з підвищеним вмістом сахарози (60 г/л), як у контролі, так і за
дії 6 г/л NaCl росли активніше, ніж індуковані на 30 г/л сахарози. Вста-
новлено, що збільшення концентрації хлориду натрію в середовищі суб-
культивування спричинює критичне накопичення хлорид-іонів у ка-
люсній тканині. Ступінь надходження хлоридів із поживного
середовища в калюсну тканину та вихід хлорид-іонів після зняття хло-
ридного навантаження залежать від генотипних особливостей калюсів,
вмісту сахарози в середовищі індукції калюсогенезу, концентрації хлори-
ду натрію в середовищі субкультивування. Доведено можливість отри-
мання рослин-регенерантів за субкультивування калюсної тканини на
середовищі з 6 г/л хлориду натрію.
1. Аль-Холани Х.А.М. Получение стресс-толерантных растений кукурузы методом клеточ-
ной селекции: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — М., 2010. — 24 с.
50
Е.В. ДЕРКАЧ, О.Е. АБРАИМОВА, Я.В. СТЕПНЕВСКАЯ, Т.Н. САТАРОВА
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 1
ТАБЛИЦЯ 3. Регенераційний потенціал калюсів кукурудзи, субкультивованих на середовищах
з NaCl
Кількість культивованих
калюсів, шт.
Кількість регенерантів,
отриманих на 1 калюс, шт.
Вміст сахарози в середовищі індукції, г/лЛінія
Вміст NaCl у
середовищі
субкультивуван-
ня, г/л 30 60 30 60
0 — 6 — 0ДК298
6 — 6 — 0,83
0 4 4 6,00 5,00PLS61
6 4 5 4,75 2,20
0 — 5 — 3,60Chi31
6 — 5 — 1,60
0 4 15 6,00 2,53Всього
6 4 16 4,75 1,69
2. Атраментова Л.О., Утевська О.М. Статистичні методи в біології. — Харків: Вид-во
Харків. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2007. — 288 с.
3. Деркач К.В., Абраімова О.Є., Сатарова Т.М. Калусогенний потенціал ліній кукурудзи
групи Ланкастер в умовах in vitro // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Біологія. Екологія. —
2011. — 19(1). — С. 16—21.
4. Дзюбецький Б.В., Черчель В.Ю., Воскобойник О.В., Нетреба О.О. Варіювання тривалості
періоду «сходи—цвітіння жіночих суцвіть» залежно від умов року, строку сівби та гено-
типів батьківських форм гібрида // Бюл. Iн-ту зерн. госп-ва УААН. — 2009. — № 37. —
С. 22—26.
5. Долгих Ю.И. Сомаклональная изменчивость растений и возможности ее практичес-
кого использования (на примере кукурузы): Дис. … д-ра биол. наук. — М., 2005. —
384 с.
6. Дубровна О.В., Моргун Б.В. Клітинна селекція пшениці на стійкість до стресових чин-
ників довкілля // Физиология и биохимия культ. растений. — 2009. — 41, № 6. —
С. 463—475.
7. Егорова Н.А. Исследование устойчивости к солевому стрессу каллюсных культур эфи-
ромасличной герани // Там же. — С. 523—530.
8. Жижина М.Н., Кабузенко С.Н. Влияние биологически активных веществ на митотиче-
скую активность клеток корневой меристемы растений кукурузы и ячменя в условиях
солевого стресса // Уч. зап. Таврич. ун-та им. В.И. Вернадского. Биология. Химия. —
2006. — 19 (58), № 4. — С. 80—85.
9. Омельченко А.В., Кабузенко С.Н., Белоусов А.А., Сериков В.А. Локализация натрия в
компартментах тканей корней и надземной части гибридов кукурузы нового поколе-
ния в связи с их солеустойчивостью // Там же. — 2009. — 22 (61), № 4. — С. 112—
121.
10. Терлецкая Н.В. Использование культуры клеток при изучении устойчивости зерно-
вых злаков к абиотическим стрессам // Тез. IХ Междунар. конф. «Биология клеток
растений in vitro и биотехнология» (Звенигород, 8—12 сент. 2008). — М., 2008. —
С. 390.
11. Чугункова Т.В. Використання клітинної селекції для створення стійких форм буряків //
Физиология и биохимия культ. растений. — 2009. — 41, № 6. — С. 509—515.
12. ГОСТ 10671.7—74. Реактивы. Методы определения примеси хлоридов. — Взамен ГОСТ
10671—63; Введ. 01.07.75. — М.: Изд-во стандартов, 1974. — 5 с.
13. Al-Naggar A.M.M., Ragab A.I., Al-Bakry M.R.I. Plant regeneration of some Egyptian maize
genotypes from type II callus maintained under water stress condition // Arab J. Biotechnol. —
2011. — 14, N 1. — P. 49—60.
14. Farhad W., Cheema M.A., Saleem M.F., Saqib M. Evaluation of drought tolerant and sensitive
maize hybrids // Int. J. Agr. Biol. — 2011. — 13. — P. 523—528.
15. Obeng-Bio E., Bonsu M., Obeng-Antwi K., Akromah R. Establishing the basis for drought to-
lerance in maize (Zea mays L.) using some secondary traits in the field // Afr. J. Plant Sci. —
2011. — 5(12). — 702—709.
Отримано 20.08.2012
ВЛИЯНИЕ ХЛОРИДА НАТРИЯ НА КАЛЛЮСОГЕННЫЙ И РЕГЕНЕРАЦИОННЫЙ
ПОТЕНЦИАЛЫ ЛИНИЙ КУКУРУЗЫ ПЛАЗМЫ ЛАНКАСТЕР
Е.В. Деркач1, О.Е. Абраимова1, Я.В. Степневская2, Т.Н. Сатарова1
1Государственное учреждение Институт сельского хозяйства степной зоны Национальной
академии аграрных наук Украины, Днепропетровск
2 Государственное высшее учебное заведение «Украинский государственный химико-тех-
нологический университет», Днепропетровск
Для линий кукурузы зародышевой плазмы Ланкастер показана возможность применения
хлорида натрия для моделирования хлоридного засоления in vitro, оценено содержание
хлорид-ионов в каллюсной ткани. Интенсивность поступления хлорид-ионов из питатель-
ной среды в каллюсы и их выход после снятия хлоридной нагрузки зависит от генотипи-
ческих особенностей каллюсов, содержания сахарозы в среде индукции каллюсогенеза,
концентрации хлорида натрия. Определен характер действия разных концентраций NaCl
при субкультивировании, показана возможность получения растений-регенерантов из кал-
люсной ткани кукурузы, субкультивированной на среде с 6 г/л хлорида натрия.
51
ВЛИЯНИЕ ХЛОРИДА НАТРИЯ
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 1
INFLUENCE OF SODIUM CHLORIDE ON CALLUSOGENESIS AND REGENERATIVE
POTENTIAL OF MAIZE INBREDS OF LANCASTER GERMPLASM
K.V. Derkach1, O.E. Abraimova1, Ya.V. Stepnevska2, T.M. Satarova1
1Agricultural Steppe Zone Institute, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
14 Dzerzhynskyi St., Dnipropetrovsk, 49600, Ukraine
2Ukrainian State University of Chemical Technology
8 Gagarin Pr., Dnipropetrovsk, 49005, Ukraine
For maize inbreds of Lancaster germplasm the possibility of the application of sodium chloride to
simulate chloride salinification in vitro is shown and the contents of chloride ions were estimat-
ed. Intensity of chloride uptake from nutrient medium to callus tissue and exit of chloride-ions
after removal of the chloride load depended on genotypic peculiarities of calli, sucrose contents in
the medium of callus induction and the concentration of sodium chloride. The pattern of the
action of different concentrations of NaCl under subcultivation is determined and the possibility
to receive regenerants from maize callus tissue, subcultivated on the medium with 6 g/l sodium
chloride is shown.
Key words: Zea mays L., culture in vitro, callusogenesis, sodium chloride.
52
Е.В. ДЕРКАЧ, О.Е. АБРАИМОВА, Я.В. СТЕПНЕВСКАЯ, Т.Н. САТАРОВА
Физиология и биохимия культ. растений. 2013. Т. 45. № 1
|