Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету

Стаття присвячена маловідомим фактам біографії українського філософа та ідеолога українського націоналізму д-ра Юліяна Вассияна на тлі епохи.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Стефанчук, У.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2012
Schriftenreihe:	Український визвольний рух
Schlagworte:	Історія УВО та ОУН у 1920—1939 рр.
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66549
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету / У. Стефанчук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2012. — Збірник 17. — С. 140-158. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-66549
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-665492014-07-18T03:01:54Z Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету Стефанчук, У. Історія УВО та ОУН у 1920—1939 рр. Стаття присвячена маловідомим фактам біографії українського філософа та ідеолога українського націоналізму д-ра Юліяна Вассияна на тлі епохи. The article is dedicated to unknown facts of Ukrainian philosopher and ideologist of Ukrainian nationalism dr. Julian Vassyan’s biography on the historical background. 2012 Article Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету / У. Стефанчук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2012. — Збірник 17. — С. 140-158. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66549 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія УВО та ОУН у 1920—1939 рр. Історія УВО та ОУН у 1920—1939 рр.
spellingShingle	Історія УВО та ОУН у 1920—1939 рр. Історія УВО та ОУН у 1920—1939 рр. Стефанчук, У. Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету Український визвольний рух
description	Стаття присвячена маловідомим фактам біографії українського філософа та ідеолога українського націоналізму д-ра Юліяна Вассияна на тлі епохи.
format	Article
author	Стефанчук, У.
author_facet	Стефанчук, У.
author_sort	Стефанчук, У.
title	Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету
title_short	Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету
title_full	Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету
title_fullStr	Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету
title_full_unstemmed	Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету
title_sort	д-р юліян вассиян — кілька ескізів до портрету
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Історія УВО та ОУН у 1920—1939 рр.
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66549
citation_txt	Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету / У. Стефанчук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2012. — Збірник 17. — С. 140-158. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.
series	Український визвольний рух
work_keys_str_mv	AT stefančuku drûlíânvassiânkílʹkaeskízívdoportretu
first_indexed	2025-07-05T16:47:09Z
last_indexed	2025-07-05T16:47:09Z
_version_	1836826262003253248
fulltext	140 Устина Стефанчук Докторантка факультету державних та економічних наук Українського Вільного Університету (Мюнхен) Стаття присвячена маловідомим фактам біографії українського філо- софа та ідеолога українського націоналізму д-ра Юліяна Вассияна на тлі епохи. Ключові слова: Ю. Вассиян, ОУН, націоналізм, нація, ПУН. Ustyna Stefanchuk Dr. Julian Vassyan – several sketches for the portrait The article is dedicated to unknown facts of Ukrainian philosopher and ideologist of Ukrainian nationalism dr. Julian Vassyan’s biography on the historical background. Key words: J. Vassyan, OUN, Nationalism, Nation, PUN. 141 № 17Устина Стефанчук Др. Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету Д-Р ЮЛІЯН ВАССИЯН: КІЛЬКА ЕСКІЗІВ ДО ПОРТРЕТУ Багате українське минуле є духом не-українське, бо українська людина не зуміла сама статися джерелом власного історичного розвитку, вона скорилася наказам чужої волі… і ще й сьогодні не має достатньо міцних внутрішніх основ, щоб здобути собі позицію історичного підмету1. Ю. Вассиян ХХ століття в історії України ознаменоване появою цілої низки непересічних особистостей, які творили обличчя цілої епохи, — знаних та невідомих для сучасних українців, консерваторів та революціонерів, постатей помітних, амбітних, що їхні імена й дотепер викликають емоційні збурення та дискусії. І на їхньому тлі залишається непоміченим науковець світового рівня — д-р Юліян Вассиян. Останніми роками інтерес до постаті мислителя значно зріс, проте більшість фактів з його життя, як і його ідеї, залишаються незнаними не лише для пересічних українців, а й для спеціалістів. Проте праці Ю. Вассияна є переконливим аргу- ментом для усіх, хто порівнює український націоналізм із полі- тичними рухами радикального спрямування, сприймаючи його в негативному сенсі. Його статті — відповідь усім тим, хто нама- гається очорнити український націоналістичний рух. Визнання та декларування беззаперечної цінності особи, її життя та гідності є засадничими у філософській концепції Ю. Вассияна та в ідеології ОУН загалом. Націоналізм Ю. Вассияна позбавлений агресії, для нього це — форма та спосіб людського зростання, в першу чергу духовного. Необізнаний читач може закинути: позбавлений агре- сії — значить, безвольний і надмірно ліберальний. Але ні: націо- налізм у Ю. Вассияна — вольовий, базований на ідеї переможного чину, проте має характер цілісної, логічно обґрунтованої ідеоло- гічної системи, а відтак позбавлений непотрібного фанатизму та демагогії. 1 Вассиян Ю. Степовий сфінкс. Твори. Т. 1: Степовий сфінкс (суспільно-філософічні нариси). — Торонто: Євшан зілля, 1972. — С. 51. 142 ІСТОРІЯ УВО ТА ОУН У 1920—1939 рр. Твори Ю. Вассияна демонструють не лише логіку та блискучий науковий аналіз теоретика, а й глибокі переживання активного діяча підпільного руху, який пережив усі перемоги та поразки визвольних змагань, а його життєвий шлях є відображенням долі цілого покоління українців. Виказ викладів (залікова книга) студента УВПІ ім. Драгоманова в Празі Ю. Вассияна (1924 р.) 143 № 17Устина Стефанчук Др. Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету Історіографія зазначеної проблеми на сьогодні є незначною, хоча впродовж останніх років, як вже було сказано, зросло заці- кавлення постаттю Вассияна. Серед усього обсягу існуючих праць лише кілька заторкують питання біографії мислителя (статті Оле- га Багана2, Богдана Червака3 та Лідії Сніцарчук4). Переважна більшість дослідників, натомість, зосереджує свою увагу на його творчості як ідеолога націоналізму, мислителя, філософа, роз- криваючи окремі аспекти його інтелектуальної спадщини (йдеться про праці Марка Антоновича5, Юрія Пундика6, Петра Стерча7, сучасних дослідників — Михайла Голянича8, В’ячеслава Артюха9, Анатолія Свідзинського10, Дарії Стоян11. Остання дослідниця, зо- крема, в кандидатській дисертації розглядала Ю. Вассияна крізь призму його філософських рефлексій. Найбільшим джерелом ін- формації щодо життєписних даних Ю. Вассияна залишаються спогади його сучасників: Богдана Гошовського12, Зеновія Книша13, 2 Баган О. Філософ-воїн (До 55-річчя з дня смерті першого ідеолога ОУН Ю. Вассияна [Електорнний ресурс] // День. — 2008. — 3 жовтня. — № 177. — Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/254496/; Баган О. Філософ-воїн (продо- вження) [Електорнний ресурс] // День. — 2008. — 10 жовтня. — № 182. — Режим доступу: //http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=254904&mainlang=ukr 3 Червак Б. Теоретик українського націоналізму Юліян Вассиян // Українська дум- ка. — 1996. — 25 квітня. — С. 4. 4 Сніцарчук Л. Вассиян Юліан Іванович // Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1995. — Вип. ІІ. — С. 52—54. 5 Антонович М. Історіософія Юліяна Вассияна (спроба характеристики) // ОУН: Минуле і майбуття / Відп. ред. С. Таран. — К.: Фундація ім. О. Ольжича, 1993. — С. 144—150. 6 Пундик Ю. Юліян Вассиян: Людина // Самостійна Україна. — 1954. — Ч. 10. — Жовтень. — С. 16—19. 7 Стерчо П. Дещо із думок Юліяна Вассияна // Самостійна Україна. — 1979. — Ч. 1—2. — Січень-лютий. — С. 2—6. 8 Голянич М. Проблема людини і нації в історіософській концепції Ю. Вассияна // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. — Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпат. у-ту «Плай», 2002. — Вип. 3. — С. 78—81. 9 Артюх В. Юліан Вассиян: історія, історіософія, історична пам'ять [Електорнний ресурс]. — Режим доступу: http://politosophia.org/page/yulian-vassyan.html; Артюх В. Про філософсько-історичні ідеї Юліана Вассияна [Електорнний ре- сурс]. — Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-11657.html 10 Свідзинський A. Юліян Вассиян і проблеми сучасного державотворення в Україні // Універсум. — 2000. — № 7—10. — С. 81—89. 11 Стоян Д. В. Ю. І. Вассиян як представник української філософської думки: дис- ертація кандидата філософ. наук / 09.00.05 / — К., 2010. — С. 186. 12 Гошовський Б. Мислитель, ідеолог, публіцист (вступна стаття) // Вассиян Ю. Твори. Т. 1: Степовий сфінкс (суспільно-філософічні нариси). — Торонто: Євшан зілля, 1972. — С. 18—25. 144 ІСТОРІЯ УВО ТА ОУН У 1920—1939 рр. Володимира Мартинця14, Томи Лапичака15 — та архівні матеріа- ли, розпорошені по різних країнах. Відтак, на сьогодні немає ви- черпного наукового опрацювання всього обсягу ідей та поглядів Ю. Вассияна, його ролі на тлі доби, а також його біографії, а ті праці, що існують, здебільшого або повторюють в загальних ри- сах одна одну, або є фрагментарними. Ця стаття подає маловідомі Прослухані дисципліни та оцінки студента Ю. Вассияна за ІІ семестр 1924 н.р.(УВПІ ім. Драгоманова) 145 № 17Устина Стефанчук Др. Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету факти з життя мислителя і є спробою надати існуючим біографіч- ним даним більш цілісного та структурованого вигляду. Ю. Вассиян народився 12 січня 1894 р. в с. Колоденце Жов- ківського повіту (зараз с. Колоденці Кам’янка-Бузького р-ну Львівської обл.) в сім’ї вчителів народної школи Івана Вассияна та Вільгельміни (з мадярсько-польського роду Урбан). В родинних архівах були збережені документи, що засвідчували давнє по- ходження роду Вассиянів, ймовірно, вірменське, згадку про що знаходимо в статті Б. Гошовського. Прізвища предків — єпископів Володимирського та Туровського — зустрічалися в «Історії Укра- їни-Руси» М. Грушевського в описах волинського літопису 1495 р.: «Під тим же р. 1495 сучасна волинська літопись записує: “зібрали ся епископи — володимирський Васиян, полоцький Лука, туров- ський Васиян … і поставили митрополитом Макарія”»16. Отже, є підстави стверджувати, що Ю. Вассиян походить з давнього укра- їнського (або українізованого) священичого роду. Закінчивши народну школу (навчався в ній у 1901—1905 рр.) в с. Дзіболки того ж Жовківського повіту, Ю. Вассиян переїздить до Львова. Тут 1906 р. стає учнем Української академічної гімназії. У червні 1914 р. Юліян успішно її закінчив (одноголосно визнаний зрілим «до студій на Університеті», документ підписано директо- ром гімназії І. Кокорудзом та членами іспитової комісії). Цього ж року вписався на філософський факультет Львівського універси- тету Яна Казимира, де одразу активно включився в громадське та студентське життя. Проте бути студентом Ю. Вассиянові довелося недовго. Вже у вересні 1914 р. двадцятирічний юнак разом із своїм старшим братом Володимиром (художником, студентом Академії мистецтва у Кракові) вступив до Легіону Січових стрільців (УСС). 13 Книш З. Спогади про д-ра Юліяна Вассияна // Самостійна Україна. — 1954. — Ч. 3—4. — Березень-квітень. — С. 10—12. 14 Мартинець В. Юліян Вассиян // Українське підпілля. Від УВО до ОУН. Спогади і матеріали до передісторії та історії Українського організованого націоналізму. — Б. м. в., 1949. — С. 211—213. 15 Лапичак Т. Юліян Вассиян // Самостійна Україна. — 1954. — Ч. 10. — Жовтень. — С. 5—15. 16 Гошовський Б. Мислитель, ідеолог, публіцист (вступна стаття) // Вассиян Ю. Твори. Т. 1: Степовий сфінкс (суспільно-філософічні нариси). — Торонто: Євшан зілля, 1972. — С. 23; Див. також: Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. 5. — К.: Наукова думка, 1994. — С. 413. 146 ІСТОРІЯ УВО ТА ОУН У 1920—1939 рр. Він пройшов весь шлях УСС і Української Галицької Армії: був в угорському полоні, брав участь у воєнних діях на теренах Над- дніпрянської України, врешті, хворів на тиф у «чотирикутнику Перелік студентів-стипендіатів І курсу УВПІ ім. Драгоманова 1924/1925 н.р. 147 № 17Устина Стефанчук Др. Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету смерті». У 1916 р. помирає брат (внаслідок важкої хвороби, набутої в мадярському полоні), а невдовзі і мати Ю. Вассияна17. Від червня 1920 до березня 1921 р. Ю. Вассиян перебував у польському таборі для полонених у Домб’ю. Після звільнення він не зміг продовжити розпочатого перед війною навчання у полоні- зованому університеті Яна Казимира через на низку заборон для студентів-українців, що їх впровадила польська влада. Натомість 1922 р. Ю. Вассиян обійняв посаду в товаристві «Просвіта» і розпо- чав студії на філософському відділі (кафедра філософії пропедев- тики (експериментальної психології) Українського Таємного Уні- верситету у Львові. В тому ж році подав документи до Альбертус Університет в Кенігсбергу, проте з невідомих причин не поїхав туди на навчання, хоч був зарахований до числа студентів18. У 1921 р. постає Українська крайова студентська рада (УКСР) (виконавча структура Професійної організації українського сту- дентства — «ПРОФОРУС»), що мала захищати їхні права еко- номічно та інформаційно (через посередництво друкованого ор- гану — газети «Наш шлях»). Українське студентство було носієм націоналістичної ідеології і чи не найактивнішим її втілювачем, що великою мірою зумовлювалось тими політичним обставинами, які створила польська влада. Особливо гостро постала ситуація з Українським університетом та освітою в цілому після 1918 р. Відтак, УКСР тісно співпрацювала з підпільною Українською Військовою Організацією (УВО) на чолі з Євгеном Коновальцем, що вела боротьбу проти польської окупації. Майже одразу після утворення Організації в її ряди вливається студент Ю. Вассиян- ‘Лисовський’ і обіймає посаду університетського референта. Вна-Лисовський’ і обіймає посаду університетського референта. Вна-’ і обіймає посаду університетського референта. Вна- і обіймає посаду університетського референта. Вна- слідок цього восени 1922 р. польська поліція проводить ревізію в помешканні Ю. Вассияна та інших активних учасників студент- Вассияна та інших активних учасників студент-Вассияна та інших активних учасників студент- ського руху19. Щоб протистояти радянофільським настроям, що почали поширюватися внаслідок запровадження нової економіч- ної політики, студенти Таємного університету створили першу 17 Лапичак Т. Юліян Вассиян // Самостійна Україна. — 1954. — Ч. 10. — Жовтень. — С. 6. 18 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі — ЦДАВО України). — Ф. 3979. — Оп. 1. — Спр. 359. — Арк. 3. 19 Арештування між студентством // Наш шлях (Львів). — 1922. — Ч. 4. — Вересень. — С. 15. 148 ІСТОРІЯ УВО ТА ОУН У 1920—1939 рр. на Західній Україні таємну нелегальну організацію під назвою «Група української державницької молоді» (ГУДМ). Існує думка, що Ю. Вассиян одразу став одним із її представників. Серед її членів також були Степан Охримович, Іван Ґабрусевич, Богдан Кравців, Осип Боднарович, Володимир Диденко та інші20. Що- правда, участь Ю. Вассияна в групі ставить під сумнів Зиновій Книш — очевидець подій та безпосередній член ГУДМ — у своїй праці «Становлення ОУН», аргументуючи це тим, що в час за- снування групи в Краю (1925 р.) Ю. Вассиян вже був на студіях у Празі. Це підтверджується студентською документацією Вищого педагогічного інституту ім. Драгоманова21. Слід згадати, що вка- зана праця З. Книша може спричинити певну плутанину в назвах. При згадці львівської Групи української державницької молоді (пізніше, у 1926 р., вона трансформована в Союз української на- ціоналістичної молоді) З. Книш вживає назву «Група української націоналістичної молоді», яка була, за його словами, загально- вживаною, на відміну від офіційної22. Проте цю організацію не слід плутати із Групою української національної молоді (ГУНМ), що постала стараннями інтернованих вояків УГА в чеському містечку Ліберець в 1922 р., хоч вона, ймовірно, попередила появу ГУДМ в Галичині23. Водночас Ю. Вассиян активно виявляє свою позицію щодо становища українських вищих шкіл, зокрема, беручи участь як представник студентства в Кураторії українських високих шкіл у Львові. Ця організація, створена 1923 р., ставила собі за мету легалізацію українських підпільних вищих шкіл, зокрема Таєм- ного університету. До Кураторії входили представники наукових, 20 Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 рр. / За ред. С. Ленкавського. — Мюнхен; Лондон; Нью-Йорк: Українське вид-во 1968. — Т. 1. — С. 55. 21 Реєстр студентів І курсу ВПІ ім. Драгоманова 1924/25 н.р. // Slovansk knihovna (Praha) / Ukrajins’kyj Vysokyj Pedahohi nyj Instytut im. M. Drahomanova (T-DRAH). — Z kladni dokumenty 1—118. — Personalie studenti № 100, 1925; Книш З. При джерелах українського організованого націоналізму / З передм. д-ра Д. Квітковського. — Торонто: Срібна Сурма, 1970. — С. 67. 22 Книш З. При джерелах українського організованого націоналізму / З передм. д-ра Д. Квітковського. — Торонто: Срібна Сурма, 1970. — С. 67. 23 Там само. — С. 44—45; Мартинець В. Українське підпілля. Від УВО до ОУН. Спогади і матеріяли до передісторії та історії Українського організованого на- ціоналізму. — 1949. — С. 148—152. 149 № 17Устина Стефанчук Др. Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету культурно-освітніх та економічних установ, а також майже всіх партій і течій, що діяли в Галичині24. У липні 1924 р., після закриття Таємного університету, Ю. Вассиян, як і багато інших студентів, нелеґально переїхав за кордон, до Праги25. Слід мати на увазі, що празьке серед- овище значно відрізнялося від галицького, українська громада здобула тут певною мірою привілейоване становище через мате- ріальну та моральну підтримку чехословацького уряду, що було зумовлене його наростаючим конфліктом з офіційною Варшавою. З початком навчального семестру 1924/25 рр. Ю. Вассиян стає студентом історично-літературного відділу (літературний підвід- діл) Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драго- манова (УВПІ)26. Серед його однорічників були поети Олесь Ба- бій (літературний відділ) та Олег Кандиба (історичний), обидва також активні діячі ОУН27. З-поміж професорів, виклади яких слухав студент Ю. Вассиян, були, зокрема, такі провідні укра- їнські науковці як проф. д-р Софія Русова (педагогіка та дидак- тика), проф. д-р Василь Сімович (українська та старослов’янська мови), проф. д-р Дмитро Чижевський (філософські дисципліни), проф. д-р Отто Ейхельман (основи права), доц. Володимир Сі- чинський (історія мистецтва, малювання), проф. д-р Леонід Бі- лецький (літературознавець, ректор Інституту в 1923—1926 рр.), проф. д-р Дмитро Дорошенко (історія України), проф. д-р Сте- пан Сірополко (педагогіка), а також Степан Ріпецький, Агенор Артимович, Максим Славинський та інші. Ці люди, поза всяким сумнівом, вклали свій внесок у формування Ю. Вассияна як на- уковця та мислителя. У Празі Ю. Вассиян відразу став одним з лідерів згаданої ГУНМ (а у 1926—1928 рр. — її головою), почав друкуватися у її новоствореному органі — журналі «Національна 24 Мартинець В. Українське підпілля. Від УВО до ОУН. Спогади і матеріяли до пере- дісторії та історії Українського організованого націоналізму. — 1949. — С.113. 25 Гошовський Б. Мислитель, ідеолог, публіцист (вступна стаття) // Вассиян Ю. Твори. Т. 1: Степовий сфінкс (суспільно-філософічні нариси). — Торонто: Євшан зілля, 1972. — С. 20. 26 ЦДАВО України. — Ф. 3972. — Оп. 1. — Спр. 359. — Арк. 7. 27 Список студентів-стипендіатів Українського Вищого Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова // Slovansk knihovna (Praha). — Ukrajins’kyj Vysokyj Pedahohi nyj Instytut im. M. Drahomanova (T-DRAH). — Z kladni dokumenty 1—118. — Personalie studenti № 112, 1927/1928. 150 ІСТОРІЯ УВО ТА ОУН У 1920—1939 рр. думка»28. У згаданому місячнику виходили праці філософсько- го спрямування: «Рефлексії» (Ч. 5) та «Пізнання життя» (Ч. 10, 1927 р.). У своїй фундаментальній праці, присвяченій націоналіс- тичному рухові, довголітній товариш та однодумець Ю. Вассия- на, що з ним він разом мешкав в празькому Сміхові, редактор «Національної думки» Володимир Мартинець відзначає його роз- відки з-посеред усіх інших29. Українське громадське життя в Чехословаччині (ЧСР), позбавле- не фактичного зовнішнього ворога, підривалося внутрішніми супер- ечностями — міжпартійними, міжгруповими. Зокрема, конфліктува- ли між собою члени урядів УНР та ЗУНР, представники Директорії та гетьманці. Всі вони намагалися здобути прихильність української молоді. Проте жодна з цих груп не користувалася особливим авто- ритетом серед студентства, яке належало ще до «воєнного поко- ління», що сформувалося на поразках визвольних змагань і тепер особливо виразно відчувало потребу нового підходу до вирішен- ня політичних питань та нової стратегії у формуванні ідеології, яка мала б мати об’єднуючий характер та загальнонаціональний масш- таб. Такою новою силою мала бути ОУН, що ставила собі за мету згуртувати всі групи та формації націоналістичного спрямування. Паралельно з навчанням в УВПІ Ю. Вассиян як докторант сту- діював філософію та слов’янську філологію в Карловім універси- теті, куди вступив на зимовий семестр 1924/1925 рр. У 1929 р. Ю. Вассиян закінчив університет у Празі, його докторська дисер- тація, що мала назву «Поєднання розуміння філософії в її відно- шенні до наук про основи поетики і метафізики», була захищена в 1928 р. Робота отримала дуже схвальні рецензії, зокрема від таких знаних науковців — професорів Карлового Університету, як професор соціології Бретіслав Фоустка (1862—1947) та знаний чеський філософ проф. Францішек Крейчі (1858—1934)30. Останній 28 З життя Групи УНМ: Звіт // Національна Думка (Прага) — 1925. — Ч. 5. — Грудень. — С. 41—44. 29 Мартинець В. Українське підпілля. Від УВО до ОУН. Спогади і матеріяли до пере- дісторії та історії Українського організованого націоналізму. — 1949. — С. 158. 30 Рецензія на дисертаційну працю Ю. Вассияна (Posudky disertacn pr ce prof. Br tis law Foustka) // Архів Карлового Університету в Празі. — Фонд Філософського факультету. — Інвент. число 1274. — Картон ч. 109 (чес. мовою); Рецензія на дис- ертаційну працю (Posudky disertacn pr cе prof. Franti ek Krej i) // Архів Карлового Університету в Празі. — Фонд Філософського факультету. — Інвент. число 1275. — Картон ч. 109 (чес. мовою). 151 № 17Устина Стефанчук Др. Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету вважається одним із найвідоміших чеських позитивістів, засно- вником модерної чеської психології. Позитивний відгук від про- фесорів світового рівня є свідченням високої цінності дисертації. Цікаво, що згаданий професор Ф. Крейчі у своїх наукових пра- цях центральне місце відводив сцієнтизму, а відтак критиці ірра- ціональної філософії та ідеалізму, який, натомість, був вихідним пунктом філософської конструкції докторанта Ю. Вассияна. Проте Ф. Крейчі вважав себе науково зорієнтованим гуманістом і дуже велику вагу приділяв психології та антропології. Цими науками ще з львівських часів також цікавився Ю. Вассиян. Обидва професори рекомендували дисертаційну працю Ю. Вассияна до схвалення та відзначили його непересічне знання класичної філософії загалом та предмету дослідження зокрема31. Серед інших професорів, у яких мав нагоду навчатися Ю. Вас- сиян в Карловому університеті, були такі знані постаті, як Отакар Фішер, Ян Благослав Козак, Вінценц Лесни, Бретіслав Фоустка. Згаданий вище професор д-р Ф. Крейчі провадив основні дисци- пліни з філософії протягом всіх років докторських студій32. Тим часом у суспільній свідомості від початку 1927 р. фор- мувалася думка про необхідність об’єднання всіх громадсько-по- літичних сил націоналістичного спрямування в одну дієву фор- мацію (основою такого об’єднання мали стати ГУНМ (Прага) та Легія українських націоналістів (Подєбради), які вже були пер- шорядними націоналістичними потугами, а також УВО). Так, в червні того ж року формується проект статуту Союзу Організацій українських націоналістів, проте остаточне злиття покладено на майбутній Конгрес, який не лише мав покликати до життя нову організацію, а й ідеологічно оформити та поширити український націоналізм і випрацювати шляхи розбудови майбутньої націо- нальної держави у всіх ділянках. У 1927 р. д-р Ю. Вассиян, вже бувши помітною постаттю у націоналістичному середовищі, делегований (як член ГУНМ ра- 31 Czech philosophy in the XX th century. Czech philosophical studies II. Edited by Lubomir Novy, Jiri Gabriel, Jaroslav Hroch. — Washington D. C.: The Council for Research in Values and Philosophy. — 1994. — P. 35—38. 32 Особисті справи студентів // Архів Карлового Університету в Празі. — Фонд Філософського факультету. — Katalogy poslucha 1924—1928 r. — Інвент. число 711. — Картон ч. 89—100 (чес. мовою). 152 ІСТОРІЯ УВО ТА ОУН У 1920—1939 рр. зом із д-ром Степаном Нижан- ківським) на першу Конферен- цію українських націоналістів у Берліні (3—7 листопада), що мала підготувати фундамент для об’єднання різних, в тому числі вже згаданих, націоналістичних підпільних організацій в одну структуру. Одна із підставових статей Ю. Вассияна «До голо- вних засад націоналізму» вперше вийшла друком у другому но- мері офіційного видання Прово- ду ОУН — журналі «Розбудова Нації» (лютий 1928 р.) і відіграла значну роль у формуванні ціліс- ної ідеології. Зокрема, щодо за- значеної статті один із авторів біографії Ю. Вассияна, д-р Тома Лапичак, писав: «В ній розро- блені і вичерпно схоплені основні проблеми націоналізму[,] і уважне їх перестудіювання покаже, що не багато вже можна і на ділі вже не багато додано до тих перших його формулювань. Все, що по- тім написано, являється, можна сказати, тільки коментарями і поясненнями до виложених там основних думок. Стаття послужила в значній мірі основою для роз- робки ідеологічної проблематики в підготовці Першого Конгресу Українських Націоналістів»33. На посаду редактора «Розбудови Нації» (після ув’язнення В. Мартинця, який редагував перше число видання) розглядалась кандидатура Ю. Вассияна (ще раніше Дмитра Донцова); Вассиян, Титульна сторінка докторської дисертації Ю. Вассияна в Карловім університеті (Прага). Тема дисертації: «Предмет філософії. Поєднання розуміння філософії у її відношенні до наук про основи поетики та метафізики» (1927 р.) 33 Лапичак Т. Юліян Вассиян // Самостійна Україна. — 1954. — Ч. 10. — Жовтень. — С. 6. 153 № 17Устина Стефанчук Др. Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету вочевидь, відмовився, аргументуючи це бажанням сконцентрува- ти увагу на філософії та завершенні праці над докторатом, тож справу було доручено Петрові Кожевниківу (член ЛУН)34. Однак майже всі статті перед поданням до друку перечитували полков- ник Є. Коновалець та Ю. Вассиян35. Внаслідок розходження поглядів щодо структури майбутньої організації та певних міжпартійних суперечностей, а також з мір- кувань конспірації Конгрес не відбувся в запланований час, на- томість у квітні 1928 р. було скликано другу Конференцію укра- їнських націоналістів у Празі, в якій Ю. Вассиян брав активну участь як представник ГУНМ (разом з д-ром С. Нижинківським та Осипом Бойдуником). Друга Конференція виконала свою мету вповні і стала дуже вдалим підґрунтям не лише для Конгресу, а й для остаточної кристалізації бачення організаційної праці. У листах інж. Дмитра Андрієвсього (ідеологічного референта ПУН) до Ю. Вассияна в справі підготовки Конгресу знаходимо перелік запланованих рефератів, серед яких доповідь Вассияна назива- ється першою. «Згідно нашої умови, — пише Андрієвський, — маєм стати до спільної роботи над приготуванням до Конгресу. Чекаю Ваших зауваг щодо моїх тез, або Вашу схему ідеологічної плятформи… Нині у мене так укладається справа тем рефератів: 1. Націоналізм а існуючі ідеології — Вассиян, 2. Політика а куль- тура та релігія — Боднарович, 3. Україна в світовій політиці — Андрієвський, 4. Націоналізм а сучасна політика — Коновалець, 5. Військова потуга України — Сушко, 6. Політика а господарчі інтереси України — Костарів, 7. Націоналізм а земельна справа — Сціборський, 8. Націоналізм а соціальне питання — Мартинець, 9. Статут і чинність націоналістів — Кожевників»36. Це є ще одним свідченням авторитету Ю. Вассияна як глибокого та послідовного мислителя серед націоналістичних кіл, що, як видно, визнавав і Д. Андрієвський, який в багатьох питаннях був рішучим опонен- том Вассияна. 34 Бойків О. Моя співпраця з полковником // Євген Коновалець та його доба. — Мюнхен: Видання Фундації ім. Євгена Коновальця, 1974. — С. 625. 35 Мандрик М. Український націоналізм: становлення в міжвоєнну добу / Передм. В. Вериги. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2006. — С. 264. 36 Лист Д. Андрієвського до Ю. Вассияна від 2 травня 1928 р. // Архів ОУН у Києві. — Фонд Дмитра Андрієвського. 154 ІСТОРІЯ УВО ТА ОУН У 1920—1939 рр. Конгрес відбувся 28 січня — 3 лютого 1929 р. у Відні. До складу Президії обрано: голову — Миколу Сціборського, заступників — Миколу Капустянського та Ю. Вассияна. Наради відбувалися в окремих комісіях, Ю. Вассиян став головою Ідеологічної комісії (до неї належали також Д. Андрієвський, Степан Ленкавський, Дмитро Демчук та С. Охримович); праця цієї комісії тривала на Конгресі найдовше. Ю. Вассиян та С. Ленкавський відстоювали ідеалістичну концепцію українського націоналізму (в руслі творів Д. Донцова), на відміну від Д. Андрієвського та Д. Демчука. Саме тут мислитель виступив із доповіддю «Ідеологічні основи україн- ського націоналізму»37. Зазначена доповідь згодом лягла в основу ідеологічних резолюцій — «Загальних означень» Конгресу38. Серед інших тез, зокрема, тут подано обґрунтування ідеї української Потвердження, що студент Ю. Вассиян справді навчається в УВПІ ім. Драгоманова і якраз приступив до складання дипломних іспитів (1929 р.) Посвідка, правдоподібно, надана для стипендійної комісії Управи чесько-українського комітету або ж для Міністерства національної освіти Чехословацької республіки 37 Вассиян Ю. Ідеологічні основи українського націоналізму // Розбудова Нації (Прага). — 1929. — Ч. 3—4. — Березень—квітень. — С. 65—77. 38 Постанови Конгресу Українських Націоналістів // Розбудова Нації. — 1929. — Ч. 3—4. — Березень—квітень. — С. 131—134. 155 № 17Устина Стефанчук Др. Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету нації — найвищого рівня організації людської спільноти як ви- хідного і першочергового прямування українського народу, що його може бути досягнено лише шляхом національної революції і зусиль кожного над собою. На Конгресі Ю. Вассияна призначили членом ПУН та керівни- ком його ідеологічної референтури. Тоді з’явилася його брошура «Програма виховання в ОУН» (подана в «Розбудові нації» як офі- ційне звідомлення Ідеологічної референтури ПУН)39 та План пра- ці Проводу українських націоналістів (частковий передрук якого знаходимо в «Розбудові нації» за 1930 р.)40. Членом ПУН він зали- шався аж до своєї смерті. Від самого початку творення ОУН значну увагу приділено ін- формуванню та впливу на громадські настрої. З цією метою було вирішено видавати часопис національної думки на західноукраїн- ських землях (ЗУЗ), там, де це було вкрай необхідне, під поль- ською окупацією. Так, в Перемишлі стараннями Євгена Зибліке- вича та Зенона Пеленського було відновлено та реорганізовано газету «Український голос» (1929—1932 рр.), яка стала дуже впли- вовим та значимим виданням, про що свідчили, зокрема, постійні утиски та цензура з боку польської влади. Після львівської конфе- ренції ОУН у травні 1930 р. Ю. Вассиян, отримавши завдання Про- воду, переїхав до Перемишля і взявся за редагування згаданого місячника. На жаль, вже 2 листопада 1931 р. у Бродах польська по- ліція арештувала Ю. Вассияна як підозрюваного у справі «конгре- сівців» — виявлених нею учасників І Конгресу ОУН. На львівсько- му судовому процесі у вересні 1932 р. Ю. Вассиян разом з групою провідних діячів ОУН (О. Бойдуником, О. Бабієм, С. Ленкавським, З. Пеленським) був засуджений до чотирьох років ув’язнення. Ю. Вассиян відбував покарання спершу у львівських «Бриґідках», згодом у дрогобицькій тюрмі, де відзначався, за спогадами З. Кни- ша, великою сумлінністю в дотримуванні приписів в’язничної по- ведінки, відповідальністю в конспірації, щирістю до товаришів. Описуючи у своїх споминах тюремний побут, З. Книш наголошує на демократизмі постаті Ю. Вассияна, який «відмовлявся від най- 39 Програма виховання в Організації Українських Націоналістів. Офіційна частина // Розбудова Нації. — Ч. 10—11. — Жовтень—листопад. — С. 349—352; Ч. 12. — Грудень. — С. 402—407. 40 Архів ОУН у Києві. — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 141. — Арк. 311—329. 156 ІСТОРІЯ УВО ТА ОУН У 1920—1939 рр. дрібніших привілеїв і дуже дбав про те, щоб у нічому не нарушити наших внутрішніх порядків, не дати найменшої підстави вважати себе ліпшим од найпростішого сільського хлопця, що разом з ним за ту саму національну ідею попався до тюрми»41. Вийшовши на волю у 1935 р., Юліян замешкав у свого батька в Бродах, таємно підтримуючи контакти з підпіллям ОУН. Невдовзі після звільнен- ня Вассияна знову арештували і відправили до концентраційного табору в Березі Картузькій, де він перебував до середини вересня 1939 р., коли німецькі війська окупували Польщу42. Радянська окупація Західної України восени 1939 р. застала Ю. Вассияна знову в Бродах. Провід ОУН, усвідомлюючи особли- ву важливість мислителя для націоналістичного руху, організу- вав перевезення Ю. Вассияна за кордон, щоб він мав можливість вільно працювати. Впродовж тривалого перебування в Кракові він працює як перекладач з німецької мови в Українському централь- ному комітеті (до 1941 р.)43. Особливо важко, проте дуже виважено і тверезо сприйняв Ю. Вассиян розлам у ще недавно цілісному українському націоналістичному середовищі, що стався внаслідок внутрішньооргінізаційних розходжень та різного бачення політич- них реалій, що склалися. Він добре розумів шкідливість такого роз’єднання та плачевні наслідки, бувши очевидцем міжусобиць та недалекоглядності, які вже одного разу спричинилися до про- валу українських визвольних змагань. Відтак за кожної можливої нагоди він намагався примирити опонентів, спонукати їх до усві- домлення спільної ідеї та кінцевої цілі. Згадки про це знаходимо в спогадах сучасників, зокрема, Т. Лапичака. Бачачи усю безна- дійність своїх починань, Ю. Вассиян все більше заглиблювався в ділянку чистої філософії та психології, шукаючи в першій заспо- коєння, а в другій — пояснень колишніх поразок, а також тих подій, свідком яких був він сам. 41 Книш З. Так перо пише (Вибрані статті). — Торонто: Срібна Сурма, 1965. — С. 69. 42 Лапичак Т. Юліян Вассиян // Самостійна Україна. — 1954. — Ч. 10. — Жовтень. — С. 7.; Гошовський Б. Мислитель, ідеолог, публіцист (вступна стат- тя) // Вассиян Ю. Твори Т. 1: Степовий сфінкс (суспільно-філософічні нариси). — Торонто: Євшан зілля, 1972. — С. 22. 43 Лапичак Т. Юліян Вассиян // Самостійна Україна. — 1954. — Ч. 10. — Жовтень. — С. 7. 157 № 17Устина Стефанчук Др. Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету Вибух німецько-радянської війни знову повернув Ю. Вассияна на рідні землі. Всі ці роки він активно готував теоретичні й про- пагандивні матеріали для ПУН під проводом Андрія Мельника, одночасно продовжував працю перекладача при Українському до- помоговому комітеті в м. Броди. У січні 1944 р. його арештувало ґестапо, і він опинився в концентраційному таборі в м. Брец біля Берліна (разом із давніми товаришами О. Бойдуником, М. Бажан- ським, М. Бігуном, К. Мельником, В. Левицьким та В. Мартинцем). Опис в’язничного побуту міститься у спогадах В. Мартинця44. Во- сени 1944 р., після виходу на волю, Вассиян короткий час пере- р., після виходу на волю, Вассиян короткий час пере-р., після виходу на волю, Вассиян короткий час пере- бував на лікуванні на Шлезьку, згодом переїхав до Сан Георген в Австрії (де, ймовірно, залишався до кінця війни), пізніше — до Баварії, відтак опинився в таборах в Авґсбурзі та Ділінгені, де викладав у таборовій гімназії. Впродовж війни та повоєнних років Ю. Вассиян не перестав плідно працювати в ПУН. 1945 р. брав участь в жовтневій Конференції ОУН в Мюнхені, в Ідеологічній конференції ОУН 1946 р., а також у ІІІ Великому зборі україн- ських націоналістів в кінці серпня 1947 р. Саме тут він виголосив свою знану доповідь «Українська ідея життя» (вийшла друком в журналі «Орлик» в Бергтесгадені під псевдонімом Д. Бродиш)45. На початку 1950 р. Ю. Вассиян переїхав до Сполучених Шта- тів, в місто Сен Пол в Міннесоті; навесні того ж року осів у Чикаго. Тут він залишався Крайовим провідником ОУН аж до своєї смерті. З приводу свого переїзду до США Ю. Вассиян в листі до свого давнього товариша О. Бойдуника писав, що це було чи не найбіль- шою його помилкою, і тепер через неможливість бути корисним (по переїзді Ю. Вассиян працював, здебільшого, як некваліфіко- ваний робітник на тимчасових роботах) він постійно перебуває в «стані пригноблення та безнадії»46. Поза тим, у США Ю. Вассиян продовжує писати; основні його статті цього часу виходять в часо- писі «Самостійна Україна». З видавництвом «Самостійної України» пов’язує мислителя тривала співпраця, фактично, він великою мі- 44 Мартинець В. Br tz — німецький концентраційний табір (спогади в’язня). — Штутгарт: Накладом «КЕП», 1946. — С. 119. 45 Д. Бродиш. Українська ідея життя // Орлик. Місячник культури і суспільного життя. — 1947. — Ч. 10. — Жовтень. — С. 1—4. 46 Лист Ю. Вассияна до О. Бойдуника від 1 березня 1950 р. // Архів ОУН у Києві. — Фонд Й. Бойдуника. 158 ІСТОРІЯ УВО ТА ОУН У 1920—1939 рр. рою спричинився до його розбудови, а в 1958 р. саме тут побачила світ перша збірка праць Ю. Вассияна «Суспільно-філософічні на- риси»47. 3 жовтня 1953 р., через три роки після переїзду до США, д-р Ю. Вассиян помер внаслідок серцевого нападу. Він знайшов вічний притулок на парафіяльному цвинтарі св. Миколая в Чикаго. Скоро мине шістдесят років від дня смерті д-ра Ю. Вассияна, а його постать, як і його праці, досі не знайшла належного осмис- лення та вивчення. До цього часу немає повного видання творів мислителя, а окремі друковані праці майже невідомі. Видається доцільним та актуальним не просто вивчати ідеї д-ра Юліяна Вас- сияна, відкривати незнані сторінки його біографії, а й розглядати його постать в ширшому контексті, в руслі європейської інтелек- туальної традиції, представником якої він був. 47 Вассиян Ю. Суспільно-філософічні нариси. — Чікаго: Вид-во «Самостійної України», 1958. — С. 92.

Д-р Юліян Вассиян — кілька ескізів до портрету

Institution

Ähnliche Einträge