Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року

У статті досліджуються головні аспекти функціонування Воєнної округи (групи) «Турів» восени 1943 р. в умовах німецької окупації. Відтворюються окремі події, пов’язані зі збройним опором окупаційній владі, протистоянням радянським партизанським загонам та поширенням українського визвольного руху в кр...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Дем’янюк, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2012
Назва видання:	Український визвольний рух
Теми:	Період збройної боротьби ОУН та УПА
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66554
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року / О. Дем’янюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2012. — Збірник 17. — С. 246-258. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-66554
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-665542014-07-18T03:01:46Z Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року Дем’янюк, О. Період збройної боротьби ОУН та УПА У статті досліджуються головні аспекти функціонування Воєнної округи (групи) «Турів» восени 1943 р. в умовах німецької окупації. Відтворюються окремі події, пов’язані зі збройним опором окупаційній владі, протистоянням радянським партизанським загонам та поширенням українського визвольного руху в краї. The major aspects of military group’s «Turiv» in the conditions of German occupation in autumn of 1943 are researched in the article, some events which are connected with armed resistance against occupation government, fights with Soviet partisan’s detachment and widening of Ukrainian liberation movement in the country are reproduced. 2012 Article Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року / О. Дем’янюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2012. — Збірник 17. — С. 246-258. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66554 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА
spellingShingle	Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА Дем’янюк, О. Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року Український визвольний рух
description	У статті досліджуються головні аспекти функціонування Воєнної округи (групи) «Турів» восени 1943 р. в умовах німецької окупації. Відтворюються окремі події, пов’язані зі збройним опором окупаційній владі, протистоянням радянським партизанським загонам та поширенням українського визвольного руху в краї.
format	Article
author	Дем’янюк, О.
author_facet	Дем’янюк, О.
author_sort	Дем’янюк, О.
title	Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року
title_short	Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року
title_full	Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року
title_fullStr	Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року
title_full_unstemmed	Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року
title_sort	діяльність підрозділів воєнної округи «турів» на теренах волині восени 1943 року
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Період збройної боротьби ОУН та УПА
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66554
citation_txt	Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року / О. Дем’янюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2012. — Збірник 17. — С. 246-258. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
series	Український визвольний рух
work_keys_str_mv	AT demânûko díâlʹnístʹpídrozdílívvoênnoíokrugiturívnaterenahvolinívoseni1943roku
first_indexed	2025-07-05T16:47:21Z
last_indexed	2025-07-05T16:47:21Z
_version_	1836826275119890432
fulltext	246 Олександр Дем’янюк Кандидат історичних наук, професор кафедри гуманітарних дисциплін Луцького інституту розвитку людини університету «Україна» У статті досліджуються головні аспекти функціонування Воєнної округи (групи) «Турів» восени 1943 р. в умовах німецької окупації. Відтворюються окремі події, пов’язані зі збройним опором окупацій- ній владі, протистоянням радянським партизанським загонам та по- ширенням українського визвольного руху в краї. Ключові слова: Українська Повстанська Армія, Воєнна округа «Турів», Волинь, німецька окупація, український повстанський рух. Oleksandr Demianiuk Activity of Military group’s «Turiv» parts at the Volyn’s territory in autumn of 1943 The major aspects of military group’s «Turiv» in the conditions of German occupation in autumn of 1943 are researched in the article, some events which are connected with armed resistance against occupation govern- ment, fights with Soviet partisan’s detachment and widening of Ukrainian liberation movement in the country are reproduced. Key words: Ukrainian Revolting Army, military group «Turiv», Volyn’, German occupation, Ukrainian liberation movement. 247 № 17Олександр Дем’янюк Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині... 1 Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943—1949. Довідник: в 2-х ч. — Нью- Йорк: Пролог — Ч. І. — 1994. — 199 с.; Ч. ІІ. — 1995. — 295 с.; Мірчук П. Українська повстанська армія. 1942—1952. — Мюнхен: Cicero, 1953. — 320 с.; Денисюк В. Т. Літопис Камінь-Каширщини: Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2001. — 524 с.; Марчук І. Воєнна округа (група) «Турів» (виникнення і еволюція) // Воля і Батьківщина. — 1997. — № 3. — С. 39—43; Ковальчук В. Діяльність ОУН(б) і Запілля УПА на Волині й південному Поліссі (1941—1944 рр.). — Торонто; Львів: Вид-во «Літопис УПА», 2006. — 498 с.; Антонюк Я. М. Діяльність СБ ОУН на Волині. Історико-краєзнавче видання. — Луцьк: Волинська книга, 2007. — 176 с. ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДРОЗДІЛІВ ВОЄННОЇ ОКРУГИ «ТУРІВ» НА ТЕРЕНАХ ВОЛИНІ ВОСЕНИ 1943 РОКУ Становлення та розвиток українського національного руху у ХХ ст. стали можливими завдяки зростанню рівня національної свідомості значної частини українського населення у ході націо- нально-визвольних змагань 1917—1923 рр. Національна ідея, яка викристалізувалася у боротьбі за українську державність, у на- ступні роки набула чітко окреслених програмних засад. У роки Другої світової війни відродження української держав- ності набуло нових рис, наповнилося практичними діями, охопило значну частину українського населення, у першу чергу на західно- українських територіях. Із зростанням військового протистояння во- рогуючих держав змінилися акценти українського визвольного руху. На місце політичних заяв та декларацій провідників українського на- ціонального руху прийшов озброєний спротив окупаційній владі. У фарватері цієї боротьби йшли військові формування отамана Тараса Боровця-‘Бульби’ та обох течій Організації Українських Націоналістів (ОУН(б) і ОУН(м)). Потужний повстанський рух під час Другої світової війни охопив і волинські терени. Недарма при- йнято асоціювати Волинь із «краєм, де зародилася УПА». Проте й сьогодні, через двадцять років після проголошення не- залежності України, історія українського повстанського руху та історія Української Повстанської Армії (УПА) залишається недо- статньо дослідженою, а окремі її сторінки ще чекають на вивчення. Так, малодослідженою залишається проблема функціонування Воєнної округи «Турів», яка територіально охоплювала майже усі західноволинські землі. Побічно ця тема розглядалася у працях П. Со- доля, П. Мірчука, В. Денисюка, І. Марчука, В. Ковальчука, Я. Анто- нюка1, однак фундаментального дослідження поки що не створено. 248 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА 249 № 17Олександр Дем’янюк Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині... Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб відобразити головні аспекти функціонування Воєнної округи (групи) «Турів» восени 1943 р. в умовах німецької окупації та відтворити окремі події, пов’язані зі збройним опором окупаційній владі, радянській партизанці та поширенням українського визвольного руху у во- линському краї. Об’єднання та структурування українського повстанського руху припало саме на 1943 р. Рішення про зміну пріоритетних напрямків повстанського руху на українських землях було при- йняте ще в лютому 1943 р., під час роботи ІІІ конференції Проводу ОУН(б). Було вирішено перейти від політичних до збройних мето- дів боротьби з окупаційною владою та залучити до неї інші укра- їнські повстанські сили. Так, 22 лютого відбулася офіційна нарада представників С. Бандери і Т. Боровця, на якій було визначено, що «ОУН змінює свій погляд на партизанку й визнає потребу її існування та потреби збільшення повстанських лав»2. Проте наступні кілька місяців виявили розбіжності у погля- дах керівників національного підпілля на організацію збройної антиокупаційної боротьби, результатом чого стала неможливість створення єдиного революційного фронту та переформатування українського повстанського руху. Протягом літа 1943 р. підрозді- ли УПА в районі Володимира-Волинського роззброїли нечисленні військові відділи ОУН(м), а вже у серпні було розпочато анало- гічні акції проти формувань Української Народної Революційної Армії (УНРА) Т. Боровця. Микола Лебедь констатував, що «влітку 1943 р. Волинь майже всеціло лишається під володінням УПА»3. З огляду на масштабність та результати проведених акцій мо- жемо стверджувати, що організаційний період створення УПА під егідою ОУН(б) завершився до осені 1943 р. У зверненні ко- мандування групи «Турів» до українського населення Холмщини і Підляшшя у серпні 1943 р. вказувалося, що «УПА бореться за Самостійну Соборну Українську Державу, а в спілці з іншими по- неволеними народами — за самостійні національні держави всіх 2 Бульба-Боровець Т. Армія без держави. Слава і трагедія українського повстан- ського руху. Спогади. — Вінніпег: Ін-т дослідів Волині, 1981. — С. 260. 3 Лебедь Микола. УПА. Українська повстанська армія. Її ґенеза, ріст і дії у визволь- ній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. 1 частина. Німецька окупація України. — Дрогобич: Відродження, 1993. — С. 73. 250 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА народів на їх власних землях… УПА б’є і буде бити всіх тих, хто хоче так чи інакше поневолити Україну»4. До початку осені 1943 р. було здійснено адміністративно-вій- ськовий поділ контрольованої повстанцями західноукраїнської території та проведено військову реорганізацію УПА. У складі повстанської армії утворено сотні, курені, загони та групи, а пів- нічно-західні українські землі (ПЗУЗ) поділено на чотири опера- тивно-територіальні угрупування — Воєнні округи (ВО) з поділом на військові надрайони, військові райони, військові підрайони, кущі та станиці5. На території кожної Воєнної округи базувалися і діяли відповідні групи УПА, керівництво якими здійснювало опе- ративно-територіальне командування. 30 серпня 1943 р. Головний командир УПА Дмитро Клячківський-‘Клим Савур’ видав наказ, яким зобов’язував ор- ганізаційно-мобілізаційних референтів у ВО «негайно приступити до організації самооборони. Кожний надрайон, район, село пови- нно стати військовим табором, а увесь нарід, здібний до оборони і наступу, — вояками»6. Щодо Волині, то більша частина її території структурно вхо- дила до складу Воєнної округи «Турів». Окрім Волинської області, до ВО «Турів» восени 1943 р. належали землі Берестейської області теперішньої Білорусії. В основному це були місця компактного про- живання українського населення. Згідно з військово-адміністра- тивним поділом, запілля УПА ВО «Турів» включало такі військові надрайони: Луцький — «Хортиця», Володимир-Волинський — «Степ», Ковельський — «Кодак» та Берестейський. До осені 1943 р. Воєнну округу «Турів» очолював Микола Ковтунюк-‘Олег’, а від вересня — Юрій Стельмащук-‘Рудий’7. Використовуючи довоєнний адміністративно-територіальний поділ УРСР, можемо приблизно визначити волинські території, які восени 1943 р. входили до надрайонів ВО «Турів». До військо- вого надрайону «Кодак» з центром в м. Ковель належали землі 4 Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі — ЦДАВО України). — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 86. — Арк. 25—25 зв. 5 Вовк О. Невідомі сторінки історії УПА // Військо України. — 2001. — № 11— 12. — С. 38. 6 ЦДАВО України. — Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 48. — Арк. 11. 7 Денисюк В. Т. Літопис Камінь-Каширщини: Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2001. — С. 99. 251 № 17Олександр Дем’янюк Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині... Голобського, Головненського, Заболотського, Камінь-Каширсько- го, Ковельського, Любешівського, Любомльського, Маневицько- го, Матіївського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського та Шацького районів УРСР. До військового надрайону «Хортиця» входили території Ківерецького, Колківського, Луцького, Олиць- кого, Острожецького, Рожищенського, Сенкевичівського, Терем- нівського, Торчинського і Цуманського районів УРСР. До вій- ськового надрайону «Степ» належали Вербський, Берестецький, Володимирський, Горохівський, Іваничівський, Локачинський, Озютинський та Устилузький райони УРСР8. Спираючись на архівні джерела, можемо відтворити кордони повстанських районів на Волині. На території військового надра- йону «Кодак» існували: Камінь-Каширський повстанський район: Мильці — Підріччя (зх.) — Раків Ліс — Угриничі (пн.) — Рудка — Великий Обзир (сх.) — Стобихівка — Заруддя — Мильці (пд.); Ковельський повстанський район: по лінії сіл Грушівка — Дов- гоноси — Городище (зх.) — Несухоїже — Лапні (пн.) — Вулька Любитівська — Стеблі (сх.) — Любитів — Грушівка (пд.); Седли- щанський повстанський район: Пісочне (зх.) — Датин (пн.) — Божа Воля (сх.) — Мизове (пд.); повстанський район «Карлик»: Яревище (зх.) — Заболоття (пн.) — Дубечне (сх.) — Кримне (пд.); повстан- ський район «Корт»: Матіїв (зх.) — Красноволя (пн.) — Черкаси (сх.) — Старі Кошари — Матіїв (пд.); повстанський район «Ри- нок»: Адамчуки — Кошари (зх.) — Хрипськ (пн.) — Кропивни- ки — Смоляри (сх.) — Пехи — Голядин — Адамчуки (пд.)9. У військовий надрайон «Хортиця» восени 1943 р. входили: Цу- манський повстанський район, що включав селище Цумань та на- вколишні села, і повстанський район «Хортиця», межі якого охо- плювали Миків (зх.) — Красноволя (пн.) — Липне — Скреготівка (сх.) — Романівна — Карпилівка — Миків (пд.)10. 8 Карта «Військово-адміністративний поділ військової округи УПА «Турів» (сер- пень—листопад 1943 р.)» // Літопис УПА. Нова серія. — Київ; Торонто, 1999. — Т. 2: Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943—1944. Документи і матеріали. — С. 476; Ковальчук В. Діяльність ОУН(б) і Запілля УПА на Волині й південному Поліссі (1941—1944 рр.). — Торонто; Львів: Вид-во «Літопис УПА», 2006. — С. 24—27. 9 ЦДАВО України. — Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 59. — Арк. 136—138, 182; Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГО України). — Ф. 57. — Оп. 4. — Спр. 357. — Арк. 43—62 зв. 10 ЦДАВО України. — Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 127. — Арк. 13—22. 252 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА До початку осені 1943 р. на території ПЗУЗ фактично сфор- мувалася структура і командний склад УПА. Так, в межах ВО «Турів» діяла група УПА «Турів» на чолі із командиром Миколою Ковтанюком-‘Олегом’, шефом воєнного штабу (ШВШ) Бори- сом Бердником-‘Климом’ та політвиховником ‘Хмурим’. Струк- турно командуванню групи «Турів» підпорядковувалися заго- ни: «Котловина» (командир Степан Коваль-‘Юрій Рубашенко’, шеф військового штабу ‘Яр’, політвиховник ‘Хома’); «Озеро» (командир Юрій Стельмащук-‘Рудий’, шеф військового штабу Олексій Шум-‘Вовчак’, політвиховник ‘Тур’); «Січ» (імені Іва- на Богуна) (командир ‘Лівар’, шеф військового штабу Порфирій Антонюк-‘Кліщ’, політвиховник Віктор Шибиста-‘Брова’)11. Із створенням структури українського повстанського руху у запіллі розпочалась професійна підготовка бійців загонів УПА. На початок осені 1943 р. у розпорядженні більшості повстанських бо- йових одиниць були програми з вивчення «повстанцями військово- го діла»12. Значна увага почала приділятися зовнішньому вигляду новобранців, їх особистій гігієні, рівню національної свідомості. Командир групи «Турів» ‘Олег’ наказував усім командирам групи: «Давати відповідні вказівки та інструкції, перевести відчити серед повстанців на теми суспільної гігієни, систематично переводити лікарські оглядини повстанців»13. Іншим наказом він приписував своїм підлеглим «звертатися по посадам або рангам, додаючи сло- во “друже”. … До козаків, коли відоме прізвище, то по прізвищу, додаючи слово “друже”, напр., “друже Оса”, або коли прізвище невідоме, просто “друже”»14. Восени 1943 р. при всіх загонах групи вже діяли підстаршин- ські школи. Окрім них при групі «Турів» функціонували саперні, санітарні, шоферські, радіотехнічні, господарчі та інші вишколи і курси. Така мережа кваліфікаційних курсів та військових ви- школів створювалася у відповідності до згадуваного вище нака- зу Головного командира УПА, де зазначалося: «В надрайонах, районах, осередках негайно приступити до систематичного вій- 11 Літопис УПА. Нова серія. — Київ; Торонто, 1999. — Т. 2: Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943—1944. Документи і матеріали. — С. 20. 12 ЦДАВО України. — Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 1. 13 Там само. — Спр. 5. — Арк. 1. 14 Там само. — Спр. 1. — Арк. 4; Державний архів Рівненської області (далі — ДАРО.). — Ф. Р-30. — Оп. 2. — Спр. 16. — Арк. 182. 253 № 17Олександр Дем’янюк Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині... ськового вишколу молоді: вчити військового впоряду, заправляти практично в маршах, в пробних алярмах тощо і в полевій службі. Всі мусять добре пізнати терен»15. Командування УПА розуміло, що ефективний та якісний спротив окупаційній владі можуть чи- нити лише вишколені та спеціально підготовлені вояки. У військо- вому надрайоні «Степ» протягом 24 вересня — 10 жовтня 1943 р. вишколено 4 кущових юнацтва, 5 зв’язкових та 5 господарчих16. Зазначимо, що отримані на вишколах і курсах навички та вміння згодом неодноразово рятували життя волинянам — бійцям УПА. Після закінчення вишколу або курсів випускники направля- лися до різних груп УПА. Перевага надавалася формуванню бої- вок Служби безпеки (СБ) ОУН Головний командир УПА Дмитро Клячківський-‘Клим Савур’ наказував 30 жовтня 1943 р.: «Якщо органи СБ потребують людей озброєних до боївок — виділити»17. Відповідна робота посилилася напередодні приходу на Волинь большевицьких військ. Значну роль у налагодженні повстанського підпілля на Волині відігравала служба безпеки ОУН. Головними її завданнями СБ во- сени 1943 р. стали: перевірка повстанських новобранців, виявлен- ня ворожих агентів як у військах, так і в цивільних структурах запілля, агітаційна діяльність серед місцевого населення, вербун- кові акції в населених пунктах ПЗУЗ, виявлення та вилучення зброї. Шефом служби безпеки ВО «Турів» та керівником роз- відувального відділу Крайової референтури СБ був Анатолій Козяр-‘Володимир’. Комендантом СБ надрайону «Степ» та керівни- ком контррозвідувального відділу Крайової референтури СБ при військовому штабі УПА-Північ був Олекса Присяжнюк-‘Мітла’18. На районних керівників служби безпеки УПА покладалися обов’язки з перевірки нових вояків. УПА, організація розвідувальної роботи на терені їх діяльності, взаємодія боївок СБ з відділами самооборони та підрозділами УПА в обороні українського населення від ворога. Органи СБ перебирали на себе значну частину повноважень розвід- 15 ЦДАВО України. — Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 48. — Арк. 11. 16 Там само. — Спр. 127. — Арк. 16. 17 ДАРО. — Ф. Р-30. — Оп. 2. — Спр. 32. — Арк. 108. 18 Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943—1949. Довідник: в 2-х ч. — Нью- Йорк: Пролог — Ч. ІІ. — 1995. — С. 188. 254 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА ницьких підрозділів УПА, які на волинських теренах були створені згідно з наказом командира групи «Турів» ще наприкінці серпня 1943 р.: «Зформувати при кожній сотні чоту розвідчиків з вибраних з сотні людей, котрі б мали розвідничий хист»19. У вересні 1943 р. службою безпеки військового надрайону «Степ» було заарештовано Михайла Тарнавського (Ковельсько- Володимирського єпископа Мануїла). Місцева СБ зібрала матеріа- ли, які доводили співпрацю М. Тарнавського з німецьким ґестапо, а у довоєнний період — з большевицьким НКВД. Революційний трибунал УПА 11 вересня 1943 р. визнав єпископа Мануїла «ви- нним у зраді українського народу та ворожій діяльності і засудив його на смерть через повішення»20. Підрозділи служби безпеки брали активну участь в охороні західноволинських земель, обороні місцевого настелення від ви- зиску окупантів. Так, 21 вересня 1943 р. місцева боївка СБ не до- зволила німецько-польському підрозділу захопити с. Ворончин, яке територіально входило у військовий надрайон «Степ»21. Склад органів служби безпеки ОУН поповнювався не лише ви- пускниками загальновійськових вишколів та курсів. На теренах ВО «Турів» діяли спеціальні вишколи для особового складу СБ. Відпо- відно до інструкції, керівники СБ зобов’язувалися постійно під- вищувати свій професійний рівень, проводити вишколи для сво- їх заступників та керівників боївок СБ22. Крім того, розвідувальні курси стали обов’язковими на всіх без винятку старшинських ви- школах УПА. Один з розвідницьких вишколів проходив у с. Кукуріки Ковель- Кукуріки Ковель-Кукуріки Ковель- ського району. Курсанти вивчали основи розвідувальної справи, специфіку нелегальної роботи, основи конспірації. Особливу ува- гу звертали на ідеологічну підготовку. У с. Стара Гута проходили курси для жінок-розвідниць СБ. Курси, які тривали десять днів, проводили надрайонний референт СБ ‘Гонта’ і досвідчена розвід- ниця ‘Саня’. На розвідницькому вишколі, який був в основному розрахований на мешканок Турійського, Мацеївського, Любомль- 19 ЦДАВО України. — Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 1. 20 Там само. — Ф. 3837. — Оп. 1. — Спр. 9. — Арк. 43. 21 Там само. — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 118. — Арк. 53. 22 Державний архів Волинської області (далі — ДАВО). — Ф. Р-1021. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 47. 255 № 17Олександр Дем’янюк Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині... ського, Головненського, Шацького, Заболотського, Ратнівського, Селищенського, Камінь-Каширського, Ковельського та інших ра- йонів військового надрайону «Кодак», здебільшого вивчали осно- ви шифрування та конспірації23. Восени 1943 р. разом із зміною тактики ведення збройної бо- ротьби командування УПА завершило підготовку до створення розгалуженої та дієвої мережі повстанських відділів. 16 серпня командир групи «Турів» ‘Олег’ звернувся до всіх командирів від- ділів групи з наказом «підготувати Ваші відділи до акції проти ворожих сил на терені, в якому знаходяться Ваші відділи» та за- боронив «безцілево зміняти постій»24. До цього ж часу належить створення перших на теренах Во- лині повстанських підрозділів з представників інших національ- ностей. Чужонаціональні відділи в УПА були організовані за на- ціональним принципом. Частини з меншою кількістю особового складу об’єднані в сотні, з більшою — в курені. У ВО «Турів» першим утворився курінь узбеків. Підставою до цього став наказ ‘Олега’: «Організувати чуженаціональні відділи, а спеціяльно з узбеків»25. Командиром цього куреня став Мір Олієв-‘Ташкент’26. На кінець літа — початок осені припадають вдалі військові операції підрозділів УПА на Волині. Однією із таких операцій ста- ло захоплення м. Камінь-Каширський підрозділами загону «Озе- Камінь-Каширський підрозділами загону «Озе-Камінь-Каширський підрозділами загону «Озе- ро»27 під командуванням Юрія Стельмащука-‘Рудого’ і шефа вій- ськового штабу Олексія Шума-‘Вовчака’ в ніч з 19 на 20 серпня. На території міста та його околиць було поширено українську владу, яку очолював Устим Кузьменко-‘Ярослав’. Лише наприкін- ці вересня 1943 р. Камінь-Каширський було відбито у повстанців партизанським з’єднанням Олексія Федорова, проте ненадовго, бо місто захопили німецькі війська, що надійшли з Ковеля. Боротьба УПА з радянськими партизанами, чисельність яких восени 1943 р. на Волині зросла, продовжувалася і в інших міс- 23 Антонюк Я. М. Діяльність СБ ОУН на Волині. Історико-краєзнавче видання. — Луцьк: Волинська книга, 2007. — С. 36. 24 ЦДАВО України. — Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 1. 25 Там само. — Арк. 2. 26 Літопис УПА. Нова серія. — Київ; Торонто, 2010. — Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ 1943—1945. — С. 87. 27 Літопис УПА. Нова серія. — Київ; Торонто, 1999. — Т. 2: Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943—1944. Документи і матеріали… — С. 25. 256 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА цевостях краю. Так, сотня УПА ‘Мазепи’, яка дислокувалася по- близу с. Кримне, вела бої з радянськими партизанами в околицях сіл Вулька-Пнівненська та Верхи Камінь-Каширського району. Курінь Климука-‘Назара’, місце постійного базування якого зна- ходилося поблизу с. Хотешів, мав сутички з партизанами О. Федо- рова та польськими партизанськими загонами біля села Черче та містечка Любешів28. Повстанським підрозділам, які входили до складу групи «Ту- рів», вдалося захопити й інші населені пункти Волині: Деражню, Олику, Цумань, Горохів. 7—9 вересня 1943 р. дев’ять сотень групи «Турів» під командуванням Олексія Шума-‘Вовчака’ билися з нім- цями та польською допоміжною поліцією під с. Радовичі Ковель- ського району29. Особливо відзначилася у цих боях сотня Тихона Зінчука-‘Архипа’ із загону «Озеро»30. Із залізничного вузла Ко- вель було підтягнуто близько 2000 гітлерівців, яких підтримував бронепоїзд. З української сторони у тому бою брали участь понад 1000 повстанців31. Німці мали 208 убитих та багато поранених, а повстанці — лише 16 вбитих та трьох поранених32. Такий резуль- тат бойової операції збентежив німецьку адміністрацію Ковеля та змусив її ввести в місті особливий стан. Від травня до листопада 1943 р. проіснувала так звана Кол- ківська республіка. Її територія охоплювала сучасні межі Колків- ського, Маневицького, Рожищенського, Ківерцівського районів Волинської області та частину Степаньського і Радивилівського районів Рівненської області. За місцем знаходження вона перебу- вала у межах двох воєнних округ: «Турів» та «Заграва». Тому на її території діяли накази керівників обох ВО. Так, в межах Колків- ської республіки був поширений наказ шефа політичного штабу групи «Заграва» ‘Остапа’ від 20 вересня 1943 р. про початок від 28 Денисюк В. Т. Літопис Камінь-Каширщини: Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2001. — С. 100. 29 Мірчук П. Українська повстанська армія. 1942—1952. — Мюнхен: Cicero, 1953. — С. 48. 30 Літопис УПА. Нова серія. — Київ; Торонто, 2010. — Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ 1943—1945. Нові документи. — С. 67. 31 Крильчицький С. Помста Полісся [Електронний ресурс] // Кримська світлиця. — 2004. — 30 квітня. — Режим доступу: http://povstanets.kiev.ua/includes/articles/ index.php?do=pomsta. 32 Мірчук П. Українська повстанська армія. 1942—1952. — Мюнхен: Cicero. — 1953. — С. 49. 257 № 17Олександр Дем’янюк Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині... 1 жовтня навчального року в усіх школах на теренах, звільнених УПА33. Охороняли територію Колківської республіки від зазіхань ні- мецьких військ, радянських партизанів та відділів Армії Крайо- вої три сотні курінного ‘Олега’, сотні ‘Цигана’, ‘Ворона’, ‘Недолі’, ‘Шаули’, жандармерія ‘Острого’, ‘Мокрого’34. Цивільну адміністра- цію у ту пору очолював Юрій Шевченко-‘Моряк’. Було відновлено роботу місцевих адміністрацій, шкіл, майстерень, пекарень, елек- тростанції, друкарні, лікарень. На території Колківської республіки діяло 5 військових шпиталів, підстаршинські школи, різноспрямо- вані вишколи, курси для молодшого медичного персоналу. Німецькі регулярні війська здійснювали неодноразові спроби знищити Колківську республіку. Наступи йшли з боку Тростянця, Голоб, Борович, Маневич, Чорторийська, Ківерець. Протягом ве- ресня—жовтня 1943 р. на території республіки відбулося 47 боїв проти німецьких військ та 57 — проти радянських партизанів. Втрати німецьких військ сягнули 1500 осіб, у той час як у по- встанців загинуло 414 вояків35. На початку листопада 1943 р. німецьке командування залучи- ло до боротьби з українськими повстанцями бронетехніку, ар- тилерію та авіацію. 3 листопада розпочався масований наступ зі сторони Луцька, Рожищ та Маневич із використанням танків, а 4 листопада Колки було піддано бомбардуванню німецькою авіа- цією36. Повстанці змушені були відступити. Більша частина їх під командуванням сотенного Максимчука-‘Стрілки’ перебазувалася в район с. Комарове Маневицького району, де й перебувала до середини грудня 1943 р. Вранці 11 вересня 1943 р. чота українських повстанців загону імені І. Богуна на чолі з Андрієм Мартинюком-‘Березою’ прийня- ла бій на околицях с. Новий Загорів Локачинського району, яке тоді входило до військового надрайону «Степ». 45 українських по- встанців розпочали нерівну боротьбу із переважаючим у декіль- 33 Літопис УПА. — Торонто, 1989. — Т. 1: Волинь і Полісся: німецька окупація; книга перша: Початки УПА; документи і матеріяли. — С. 170. 34 Маршрути поколінь. Путівник героїчними стежками УПА на Волині. — Луцьк: Терен. — 2011. — С. 31. 35 Там само. — С. 32. 36 ЦДАВО України. — Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 34. — Арк. 14. 258 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА ка десятків разів ворогом. Удосвіта 12 вересня частина повстанців під прикриттям своїх поранених товаришів вирвалася із німецько- го оточення. У цьому бою повстанці втратили 29 бійців, натомість втрати німців становили 400 вояків37. У «Наказі з приводу бою в Загорові» командир групи «Турів» ‘Рудий’ зазначив: «Атаковані ба- гатократно переважаючим ворогом, що кинув проти них танки, лі- таки і сотні піхоти, вони гідно й твердо встояли на своєму посту»38. З наближенням фронту у лавах групи «Турів» розпочалася ре- організація та підготовка до переходу в зону дії радянської армії. У зв’язку з реорганізацією виконувач обов’язків командира групи «Турів» ‘Вовчак’ вимагав 8 грудня 1943 р. «прибути всім команди- рам сотень, курінним і сотенним виховникам та бунчужним групи на перевишкіл»39 та звільнити з рядів УПА всіх козаків, які через стан здоров’я або з якихось інших причин не можуть бути в УПА40. На початку грудня 1943 р. відбуваються зміни й у структурі запіл- ля УПА на ПЗУЗ, змінюються межі військових округ та військових надрайонів. Так, у ВО «Турів» з’явився раніше невідомий надрайон «Байрак»41, центр якого знаходився у Любомлі. Дещо раніше, у лис- топаді, загін «Котловина» (командир Степан Коваль-‘Рубашенко’), який базувався на теренах військового надрайону «Хортиця», було передано до групи «Заграва», що діяла на Рівненщині. Таким чином, упродовж осені 1943 р. більшість території сучас- ної Волинської області входило до складу Воєнної округи «Турів». У цей період було завершено формування мережі повстанських загонів, здійснено заходи дисциплінарного та санітарно-гігієніч- ного характеру, спрямовані на підвищення боєготовності повстан- ських підрозділів, закладено фундамент для збройної боротьби в радянському тилу. Восени 1943 р. відділи УПА провели вдалі вій- ськові операції проти німецьких військ біля Каменя-Каширського, Деражні, Олики, Цумані, Горохова, Радович, Нового Загорова; проти радянських партизан поблизу сіл Вулька-Пнівненська, Вер- хи, Хотешів Камінь-Каширського району, м. Любешів. 37 Маршрути поколінь. Путівник героїчними стежками УПА на Волині. — Луцьк: Терен, 2011. — С. 51. 38 ЦДАВО України. — Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 5. — Арк. 8. 39 Там само. — Спр. 12. — Арк. 17. 40 Там само. — Арк. 18. 41 Там само. — Спр. 59. — Арк. 148.

Діяльність підрозділів Воєнної округи «Турів» на теренах Волині восени 1943 року

Репозитарії

Схожі ресурси