Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2006
|
| Назва видання: | Український визвольний рух |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67198 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ / В. Манзуренко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2006. — Збірник 7. — С. 267-287. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-67198 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-671982014-08-23T03:01:26Z Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ Манзуренко, В. Символіка 2006 Article Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ / В. Манзуренко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2006. — Збірник 7. — С. 267-287. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67198 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Символіка Символіка |
| spellingShingle |
Символіка Символіка Манзуренко, В. Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ Український визвольний рух |
| format |
Article |
| author |
Манзуренко, В. |
| author_facet |
Манзуренко, В. |
| author_sort |
Манзуренко, В. |
| title |
Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ |
| title_short |
Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ |
| title_full |
Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ |
| title_fullStr |
Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ |
| title_full_unstemmed |
Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ |
| title_sort |
лицарі найвищих бойових нагород упа в наказах гвш |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Символіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67198 |
| citation_txt |
Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ / В. Манзуренко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2006. — Збірник 7. — С. 267-287. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Український визвольний рух |
| work_keys_str_mv |
AT manzurenkov licarínajviŝihbojovihnagorodupavnakazahgvš |
| first_indexed |
2025-07-05T17:17:33Z |
| last_indexed |
2025-07-05T17:17:33Z |
| _version_ |
1836828174973927424 |
| fulltext |
266
збірник Український визвольний рух С И М В О Л І К А
267
СИМВОЛІКА
Віталій МАНЗУРЕНКО
ЛИЦАРІ НАЙВИЩИХ БОЙОВИХ НАГОРОД УПА
В НАКАЗАХ ГВШ
Донедавна широкому загалові дослідників історії УПА було
відомо тільки шість наказів Головного військового штабу (ГВШ)
УПА, що охоплюють період 1944–1952 рр. Перших три, а саме: ч. 1/44
від 23.01.1944 р. (вказівки щодо роботи військових штабів), ч. 2/44
від 26.01.1944 р. (про старшинські іменування й інші персональні
справи) та ч. 3/44 від 27.01.1944 р. (про встановлення й наділювання
військових відзначень), – були надруковані в першому томі
«Літопису УПА»1. Наказ ч. 2/49 від 29.08.1948 р. про часове
припинення діяльності всіх підвідділів і штабів УПА з кінцем 1949 р.
був розміщений у першому довіднику Петра Содоля «Українська
Повстанча Армія, 1943�49»2. Наказ ч. 1/51 від 25.07.1951 р. (про
підвищення у військових ступенях та нагородження) надруковано
у «Військово�історичному альманасі» Центрального музею Зброй�
них Сил України3. Останній опублікований наказ – ч. 5/52 від
14.10.1952 р. про вшанування пам’яті бійців і командирів УПА, які
полягли смертю героїв у боротьбі за визволення українського
народу, було розміщено в фотоальбомі «Армія безсмертних»4. Утім,
автор не відкидає можливості, що в цей період були зроблені також
окремі публікації інших наказів ГВШ УПА чи їхніх фрагментів.
Серед нещодавно віднайдених у Державному архіві СБУ доку�
ментів, виявлено 31 наказ ГВШ УПА5 періоду від 1944 до 1952 рр.,
серед яких – шість уже відомих. Якою ж була загальна кількість
наказів четвертого організаційно�персонального відділу ГВШ за
вказаний період, встановити не вдалося. Серед знайдених докумен�
тів відсутні накази ч. 1/45 від 25.04.1945 р. та ч. 2/45 від 27.04.1945 р.,
______________________________________
1 Літопис Української Повстанської Армії. – Торонто, 1989. – Т. 1: Волинь і Полісся:
німецька окупація; книга перша: Початки УПА; документи і матеріяли. – С. 164–167.
2 Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943"49. Довідник. – Нью"Йорк, 1994. – С. 59.
3 Кучерук О. Нововиявлені документи до історії нагород УПА // Військово"історичний
альманах. – Київ, 2002. – № 2 (5). – С. 159–160.
4 Армія безсмертних. Фотоальбом повстанських світлин / Упор. В. В’ятрович та ін. –
Львів, 2002. – С. 13–19.
5 Державний архів Служби безпеки України (далі – ДА СБУ). – Ф. 13. – Спр. 376 – Т. 60.
Однак спільними керівними органами для обох частин залишалися
Великий збір ОУН та Провід ОУН.
У підсумку, з викладеного матеріалу випливає, що в початкових
планах Проводу ОУН не було передбачено створення її широкої
мережі за кордоном. Завдання представництва, яке він вислав за
кордон, зводилося до налагодження зовнішньополітичних
контактів та організації повернення на Україну тих членів ОУН, що
під впливом обставин воєнного часу там опинилися. При цьому
Провід ОУН не передбачав, що в німецькому ув’язненні виживе та
перед закінченням Другої світової війни вийде на волю достатньо
велика група членів ОУН, які займали в ній провідні посади в
довоєнний період, а зокрема і з числа тодішніх найвищих
керівників, – Голова Проводу С. Бандера та його заступники
Я. Стецько і С. Ленкавський. Результатом зустрічі та спільних
нарад провідних членів ОУН обох категорій (тих, що прибули на
доручення Проводу ОУН з України, і тих, що вийшли з німецького
ув’язнення) стало створення в лютому 1945 р. ЗЦ ОУН. Такий
керівний орган не був передбачений чинним устроєм ОУН, однак у
тогочасній ситуації став компромісною формою поєднання в одній
інституції тих провідних кадрів, що опинилися на еміграції. Акцент
на керівній ролі інституції вказував, що початково ЗЦ зосе�
реджувався на виконанні окреслених вище завдань Проводу ОУН.
Створена ним мережа осередків ОУН за кордоном стала резуль�
татом організаційного впорядкування наявних там членів, але тоді
ще не йшлося про цілеспрямоване нарощування членства та
розширення структури. Однак розвиток ситуації привів ЗЦ ОУН до
переконання, що за кордоном доцільно творити повноцінну орга�
нізаційну мережу. Свою початкову настанову щодо закордонного
членства змінив і Провід ОУН. Так, на базі ЗЦ ОУН та упо�
рядкованої його силами мережі в лютому 1946 р. було створено
Закордонні частини ОУН.
Розкриття історії ЗЦ ОУН, як першого етапу у формуванні ЗЧ
ОУН, дає перспективу для подальшого дослідження історії ОУН
післявоєнного еміграційного періоду.
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
269268
підлеглих командирів проект до відзначення нагородами вояків
УПА і, зробивши зауваження, подавав пропозиції до УГВР. Керів�
ництво УГВР їх розглядало, а відтак подавало в постанові УГВР
псевда, і дуже рідко – справжні прізвища, відзначених тільки
найвищими нагородами УПА. А вже на основі постанови готували
черговий наказ ГВШ УПА.
Розгляньмо процедуру на прикладі Лева Футали – «Лагідного»
та Михайла Дуди – «Громенка». У колекції ім. Петра Потічного є
копія документа «Проект до відзначення вояків УПА з В[ідтинка] –
“Лемко”»7, де стоїть власноручний підпис командира Воєнної
округи (ВО) 6 «Сян» Мирослава Онишкевича – «Зигмунта»*.
Документ потрапив до колекції з Архіву Міністерства безпеки
Польщі і складається з таблиці, що має такі позиції: «Ступінь і
псевдо», «Функція в УПА», «Проект» (тобто подання до нагоро�
дження) та «За що [нагороджений]». 5 лютого 1946 р. Мирослав
Онишкевич надіслав «Проект до відзначень» ГК УПА Романові
Шухевичу, де запропонував нагородити «сотника�політвиховника
“Лагідного” Золотим Хрестом І ступеня та командира відділу
“Громенка” Золотим Хрестом ІІ ступеня»**. Роман Шухевич, своєю
чергою, подав клопотання до УГВР, яке, на жаль, не збереглося до
нашого часу. Відомо, що тоді Роман Шухевич був також головою
Генерального секретаріату УГВР та генеральним секретарем
Військових справ УГВР, тому його подання могло мати як письмову,
так і усну форму. Уже 8 лютого 1946 р. було ухвалено постанову
УГВР про надання відзначеним нагород, які запропонував
командир Закерзонської ВО 6 «Сян» М. Онишкевич. 15 лютого
цього ж року в наказі ч. 1/46 було оголошено про нагородження
Лева Футали – «Лагідного» Золотим хрестом бойової заслуги 1�го
класу та Михайла Дуди – «Громенка» Золотим хрестом бойової
заслуги 2�го класу8. Як згадує відповідальний секретар «Літопису
УПА» професор Петро Потічний – «Малий» («Воробчик»), у той час –
стрілець сотні «Громенка»: «Нас поставили в каре і перед строєм
оголосили наказ, в якому вказувалося про нагородження
“Лагідного” Золотим хрестом бойової заслуги 1�го класу та
______________________________________
7 The Peter J. Potichtyj Collection on Insurgency and Counter"Insurgency in Ukraine //
Robarts Library, University of Toronto.
* Командир ВО 6 «Сян» Мирослав Онишкевич мав різні псевда, серед них: «Олег», «Богдан»,
«Орест» та «Білий». Псевдо «Зигмунт» уживалося порівняно рідко.
** «[…] Золотим Хрестом І ступеня та […] Золотим Хрестом ІІ ступеня […]» – так в
оригіналі. У цьому випадку в проекті до відзначення не вказано, яким саме Хрестом
слід провести нагородження. Також, помилково вжито слово «ступінь» замість «клас».
8 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376 – Т. 60. – Арк. 251–252.
котрі зберігаються в Центральному державному архіві вищих
органів влади та управління України6. Тут немає також наказу з
числом 4/44, який мав би бути виданий між лютим і червнем 1944 р.
Зробивши аналіз віднайдених наказів, можемо ствердити, що
найбільше їх було видано 1944 р. – 9 або 10. Точну кількість вказати
неможливо, тому що лишається невідомим, чи існував наказ ч. 4/44.
У наступних роках кількість наказів за рік коливається від двох до
п’яти. По два накази було в 1946, 1950 та 1951 рр. По три – в 1947, 1948
та 1949 рр. Чотири – в 1945 рр. та п’ять – у 1952 р. Кількість наказів за
рік залежала не тільки від активності повстанців, але й від тих умов,
у яких провадилось штабову документацію. Більшість наказів, а
саме 18, складаються з двох частин: номінації (підвищення у
військових ступенях) та відзначення (нагородження). Чотири
накази були присвячені тільки підвищенню у військових ступенях,
один – тільки нагородженню. Також треба зауважити, що накази
ГВШ УПА, в яких подається номінація та відзначення, крім наказу
ч. 1/45*, складалися на основі постанов Української Головної
Визвольної Ради (УГВР). Це пояснюється тим, що винятково цей
орган мав право надавати найвищі нагороди УПА й номінувати на
ступені від майора до генерала.
Отже, відзначення повстанців найвищими нагородами УПА, а
саме Золотим хрестом заслуг, Золотим хрестом бойової заслуги 1�го
та 2�го класів і Срібним хрестом заслуги здійснювали наказом ГВШ
УПА, який, своєю чергою, складали на основі постанови УГВР. Це
стосується практично всіх наказів, котрі складаються як з
номінації та нагородження повстанців, так і окремо з нагородження,
за винятком наказу ч. 1/45, про що мовилося вище. Для того щоб
зрозуміти систему надання бойових нагород УПА, треба
звернутися до наказу ч. 3/44. У ньому чітко вказано, що військове
відзначення першого ступеня – Золотий хрест бойової заслуги 1�го
класу та військове відзначення другого ступеня – Золотий хрест
бойової заслуги 2�го класу надає УГВР на внесок Головного
командира (ГК) УПА. Те саме сказано і щодо Золотого та Срібного
хрестів заслуги, їх теж надає УГВР на внесок ГК УПА. З цього
випливає, що процедура виглядала так: ГК УПА отримував від
______________________________________
6 Центральний державний архів вищих органів влади України (далі – ЦДАВО України). –
Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 14. – Арк. 26–32.
* «[…] в наказі 1/45 постанова УГВР не є вказана, хоч така мала бути. Беручи до уваги,
що у наказі 2/45 подається постанова УГВР від 22 квітня 1945 року, треба припускати,
що це також повинно відноситися до наказу 1/45. “Перебийніс” просто забув це
вписати» (приватний лист П. Содоля до автора. Нью"Йорк. 16.12.2005 р.).
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
271270
стрільця «Петі», нагородженого Золотим хрестом бойової заслуги
2�го класу. Це свідчить про те, що подання або не дійшло до ГК УПА,
або заслуги старшого стрільця «Петі» не було визнано достатніми
для нагородження бойовою нагородою УПА такого високого класу.
Керівництво ОУН і військове керівництво УПА весь час удоско�
налювало нагородну систему УПА. Про це свідчить наступний
документ – лист від 1 жовтня 1946 р. за підписом Ярослава
Мельника – «Роберта»12, Крайового провідника ОУН Карпатського
краю до «Нечая»*, де наведено зразок проекту�подання для
внесення кандидатів на відзначення нагородами УПА. Тут ми
бачимо чітко розроблений зразок проекту до подання з інформа�
тивними колонками: «Псевдо кандидата», «Функційне становище»,
«Округа або к[оманда] В[і]д[тин]ка», «Пропозиція відзнач[ення]»,
«Факти особливих заслуг». Одночасно цим документом керівни�
цтво ОУН прирівнювало членів ОУН до вояків УПА при відзначенні
нагородами.
Незважаючи на те, що керівництво розробило зразок проекту�
подання, краєві командири і далі складали їх у довільній формі. В ар�
хіві СБУ вдалося відшукати «Лист участників УПА та членів
революційного підпілля, яких пропонується нагородити», поданий
у липні 1950 р. та підписаний невстановленим командиром із псев�
дом «Харчук». Із двадцяти кандидатів тільки одного повстанця –
старшого вістуна «Дуба» – було представлено до Золотого хреста
бойової заслуги (без зазначення класу нагороди).
Ось як це подано в клопотанні: «Сл[авної] п[ам’яті] ст[арший]
віст[ун] ДУБ, літ около 40, від 1944 р[оку] був командиром СКВ в
районі Большівці, згинув по геройські 1947 р[оку]. Під його
командою СКВ звів цілий ряд переможних боїв з переважаючими
силами большевиків, здобув три ППС, кілька кулеметів, пістолетів
та іншу зброю та військовий виряд. Найголовніший його бій був в
1945 р[оці], в якому сл[авної] п[ам’яті] Дуб зі своїм СКВ (около 30 осіб)
розгромив роту «Рубахи» з р[айо]ну Підгайці, здобуваючи при тому
три ППС та іншу зброю, а також три осідлані коні. В тому бою СКВ не
мав жодних втрат. По геройськи пробився сл[авної] п[ам’яті] Дуб з
криївки, яку були обложили 6 большевиків. В криївці був Дуб з
двома боєвиками. Большевики відкрили вхід та почали кричати щоб
______________________________________
12 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376 – Т. 47. – Арк. 12.
* Лист «Роберта» адресований одному з безпосередніх підлеглих теренових провідників.
На той час у крайового провідника ОУН Карпатського краю дійсно був безпосередній
підлеглий «Нечай» – окружний провідник Дрогобиччини Іван Лаврів (приватний лист
В. Мороза до автора. Львів. 01.09.2003 р.).
“Громенка” Золотим хрестом бойової заслуги 2�го класу. Самих
нагород не надавали, так як на той час були відсутні нагородні
знаки». Отже ми бачимо, що шлях від представлення до високої
нагороди і до відзначення в наказі, незважаючи на тяжкі умови
підпілля 1946 р., долалося всього за десять днів.
Подібні проекти відзначень краєві командири і далі подавали ГК
УПА. В архіві СБУ вдалося відшукати ще одне подання командира
ВО 6 «Сян» М. Онишкевича від 28.05.1946 р., цього разу підписане
псевдом «Олег». Серед п’яти відзначених тільки одного повстанця –
старшого стрільця «Петю» – було представлено «до Золотого
хреста ІІ ступеня»*.
У попередньому проекті відзначень М. Онишкевич у колонці
«За що» дуже коротко подавав перелік особливих заслуг. Стосовно
М. Дуди – «Громенка» було вказано: «За вміле кермування
в[ід]д[ілом] мимо ранення. Гляди опер[аційні] звіти під “У[дарник]�
2” з 22.10.45 р.»9, а стосовно Л. Футали – «Лагідного» ще стисліше:
«Гляди залучник�відпис з VIII/45»10.
У нововиявленому проекті відзначень вказано, що старшого
стрільця бойовика РБСБ** «Петю» представлено до відзначення
«за те, що в акції на в[ійсько] п[ольське] в с[елі] Кузмині 22.Х.45 [року]
дав доказ своєї відваги. Разом з роєм боєвиків ліквідує вороже
кулеметне гніздо та здобуває особисто в рукопашнім бою кулемета.
Зводить сам особисто нерівний бій з в[ійськом] п[ольським] та вбиває
з “півкрісівки” 12 п[ольських] вояків. З акції виходить разом з
боєвиками цілим. Серія ворожого кулемета пошарпала йому блюзу,
светер і попарила шкіру. 24.Х.45 [року] з 3 боєвиками стрічає групу
в[ійська] п[ольського], в числі 20 осіб, з якими зводить бій та вбиває
5 вояків групи в[ійська] п[ольського] 29.ІХ.45 [року] в часі палення
дооколичних сіл Бірчі, вміло провадить чоту СКВ*** та БСБ****
двічі відкидаючи ворога з його бункрів»11. Серед виявлених наказів
ГВШ УПА не вдалося відшукати того, який би стосувався старшого
______________________________________
* «[…] Золотим Хрестом ІІ ступеня […]» – так в оригіналі. У цьому проекті до відзначення
також не вказано, яким саме Хрестом провести нагородження. Слово «ступінь» теж
помилково вжито замість слова «клас».
9 The Peter J. Potichtyj Collection on Insurgency and Counter"Insurgency in Ukraine.
10 Там само. Інформацію щодо залучника – відпису див.: Літопис Української Повстанської
Армії. – Торонто–Львів, 2001. – Т. 33: Тактичний відтинок УПА 26"й «Лемко»:
Лемківщина і Перемищина (Документи і матеріяли). – С. 446–448.
** РБСБ – районна боївка Служби безпеки (СБ).
*** СКВ – самооборонні кущові відділи.
**** БСБ – боївка СБ.
11 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376 – Т. 47. – Арк. 6.
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
273272
Червоного хреста на ПЗУЗ, член крайового проводу ОУН ПЗУЗ*.
Останнім у кагорті Лицарів, нагороджених Золотим хрестом
заслуги, згідно з наказом ч. 3/52 від 12.10.1952 р., підписаним
останнім ГК УПА Василем Куком – «Василем Ковалем», опинився
Яків Бусел – «Київський», заступник командира групи УПА�
«Північ», начальник шостого політвиховного відділу Крайового
військового штабу (КВШ), підполковник**.
Відзначення Головного Командира УПА Романа Шухевича
Золотим хрестом заслуги відбулося згідно з постановою УГВР від
07.07.1950 р.14. У цьому випадку, як виняток, наказу ГВШ УПА на
його нагородження не було. Це пов’язано з тим, що Роман Шухевич
загинув 05.03.1950 р., а Василь Кук був призначений ГК УПА
08.07.1950 р., а отже протягом чотирьох місяців в умовах підпілля
проходило відновлення та реорганізація діяльності ГВШ УПА.
Тому наступне число наказу (1/50) підписав останній ГК УПА
Василь Кук аж 28.07.1950 р.
Серед Лицарів, нагороджених Золотим хрестом заслуги не
вдалось ідентифікувати лише одного повстанця – «Ата». Відомо
тільки, що він мав ранг поручника�політвиховника, був окружним
провідником ОУН на північній Рівненщині та заступником про�
відника Рівненської області Анатолія Маєвського – «Уліяна»15.
Серед повстанців, нагороджених Золотим хрестом заслуги,
шестеро мали ранг генерала, чотирнадцятеро – ранг старшин,
одинадцятеро військових ступенів не мало. Згідно з наказом ч. 3/44,
«за особливу працю для Українських Збройних Сил військові і
______________________________________
* Мостович Олена – «Верба» (1915 (?) – 13.02.1945). Народилася в с. Малин Млинівського
р"ну Рівненської області. З родини священника Української автокефальної православної
церкви. Провідниця жіночої сітки ОУН на ПЗУЗ (1941–1943), організатор і керівник
УЧХ на ПЗУЗ, член крайового проводу ОУН ПЗУЗ (1943–1945), довірена особа
Д. Клячківського. Загинула біля с. Оржів Рівненського р"ну Рівненської обл. в бою зі
спецгрупою НКВД. Посмертно нагороджена УГВР Золотим хрестом заслуги.
** Яків Бусел – «Київський» («Галина», «Дніпровий», «Шахтар»; 1910 (?) – 15.09.1945).
Народився в м. Клевані Рівненської обл. Член ОУН, організаційний референт Крайової
екзекутиви (КЕ) ПЗУЗ (1935–1937), кількаразовий в’язень польських тюрем, член
осередку пропаганди ОУН у Кракові (1940–1941), керівник крайової референтури
пропаганди та редактор усіх підпільних видань на ПЗУЗ (1941–1944), начальник
політвиховного відділу КВШ групи УПА"«Північ» (1943–1944), заступник крайового
провідника ПЗУЗ та заступник крайового командира групи УПА"«Північ» (1944),
начальник політвиховного відділу ГВШ УПА (1944–1945). Загинув у с. Бишки
Козівського р"ну Тернопільської обл. в бою з підрозділом Внутрішніх фійськ (ВВ) НКВД.
14 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376 – Т. 60. – Арк. 179.
15 Літопис УПА. Нова серія. – Київ–Торонто, 2006. – Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля:
УПА та запілля 1944"1946. Документи і матеріали. – С. 47.
ті виходили. Дуб моментально укладає план виходу. Одного посилає
на гору, нібито він здався. Коли цей виліз і трьох більшовиків
зайнялося коло нього, щоб його зв’язати, тоді вискакує сам Дуб з
автоматом і дає чергу по тих більшовиках. Большевики почали
втікати. Тоді цей, що його вязали, схопив від одного з большевиків
ППШ і відкрив вогонь по більшовиках, що були на боці на стійці з
кулеметом. В міжчасі вискакує третій і теж відкрив вогонь по
большевикам. У висліді трьох большевиків було вбитих, а іншим
трьом вдалося втечи мабуть пораненими. Підпільники здобули 1 ку�
лемет, 1 ППШ та 1 кріс і наган і навіть ніхто з них не був ранений»13.
Це подання дійшло до командування УПА, і в наказі ч. 2/50 від
30.07.1950 р. серед нагороджених Золотим хрестом бойової заслуги
1�го класу було вказано старшого вістуна «Дуба». Враховуючи, що
«Лист участників УПА та членів революційного підпілля, яких
пропонується нагородити» був датований липнем 1950 р. (не
вказано, якого саме дня), рішення УГВР про нагородження – 25 лип�
ня цього ж року, а наказ ГВШ УПА – 30 липня, можна стверджу�
вати, що від представлення до оголошення в наказі про відзначення
минуло не більше 25 днів. Це вказує на те, з якою відповідальністью
ставилося командування УПА, а зокрема ГК УПА Василь Кук, до
своєчасного відзначення повстанців бойовими нагородами.
Аналізуючи списки нагороджених Золотим хрестом заслуги
(зведено в Таблиці № 1), вдалося встановити, що згідно з вияв�
леними наказами четвертого організаційно�персонального відділу
ГВШ УПА цією найвищою нагородою було відзначено тільки 31 по�
встанця. Їхнє нагородження проведено, починаючи від 11.10.1945 р.
(наказ ч. 4/45). Першим Лицарем у списку відзначених Золотим
хрестом заслуги, згідно з цим наказом, підписаним ГК УПА
Романом Шухевичем – «Тарасом Чупринкою», стоїть Микола
Козак – «Смок», крайовий референт СБ Північно�Західних
Українських Земель (ПЗУЗ), майор СБ*. Наступна нагороджена –
Олена Мостович – «Верба», організатор і керівник Українського
______________________________________
13 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376 – Т. 61. – Арк. 73–77.
* Козак Микола – «Смок» («Вівчар», «Чупринка», «Богдан», «Петро»; 1914–08.02.1949).
Народився в с. Рахиня Долинського р"ну Івано"Франківської обл. Член ОУН від 1934 р.,
політичний в’язень польських тюрем (1937–1939), повітовий провідник ОУН на
Лемківшині (1940–1941), член похідних груп ОУН (літо 1941), окружний провідник
ОУН у Хмельницькій області (1941–1942), організаційний референт і обласний
провідник ОУН Вінницької області (1942–1943), крайовий референт СБ Осередньо"
Східних Українських земель (ОСУЗ) (1944), крайовий референт СБ ПЗУЗ (1945),
крайовий провідник ОУН ПЗУЗ (1948–1949). Майор СБ. Загинув біля с. Пітушків
Млинівського р"ну Рівненської обл. у бою зі спецгрупою МҐБ.
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
275274
майор Василь Процюк – «Кропива», шеф КВШ групи УПА�
«Південь»*.
Відзначення ГК УПА Романа Шухевича Золотим хрестом
бойової заслуги 1�го класу також відбулося згідно з постановою
УГВР від 07.07.1950 р.17. І в цьому випадку, як виняток, наказу ГВШ
УПА на його нагородження не було. Тільки Р. Шухевич, як ГК УПА,
посмертно отримав за одною постановою УГВР дві найвищі
нагороди УПА – Золотий хрест заслуги та Золотий хрест бойової
заслуги 1�го класу.
Серед сорока нагороджених Золотим хрестом бойової заслуги
1�го класу вдалось ідентифікувати тільки 23 повстанців. Така
невелика кількість ідентифікованих пов’язана з тим, що цією
нагородою відзначено не лише вищий старшинський склад УПА, а
й підстаршинський. Якщо прізвища та імена відомих повстанських
командирів були знані широкому загалові, то підстаршинський
склад УПА був відомий здебільшого за псевдами, чого вимагала
сувора конспірація.
З�поміж сорока повстанців, нагороджених Золотим хрестом
бойової заслуги 1�го класу, один (Р. Шухевич) мав звання генерала,
23 – старшинські, 8 – підстаршинські, а звань 8 повстанців не вста�
новлено («А», «Журавель» – «Костя», «Лилик», «Максим» – «Су�
хий», «Ромко», «Тарас», «Ярко» та «Ярошенко»). З огляду на те, що це
були члени підпілля та СБ, військових ступенів вони могли і не мати.
Згідно з наказом ч. 3/44 Золотий хрест бойової заслуги 1�го
класу міг «одержати кожний вояк УПА без різниці в ранзі і функції
за бойові заслуги підчас своєї служби в рядах УПА»18. Це доводить,
що Хрести бойової заслуги надавали до червня 1947 р. винятково
військовикам. У наказі ч. 1/47 від 05.06.1947 р. вже вказано: «[…] з
огляду на це, що багато членів ОУН та інших цивільних осіб, що
беруть чинну участь в українськім визвольно�революційнім русі,
відзначилося геройством в боях, та повною посвятою в праці для
визвольної справи, рішенням УГВР від дня 30.[0]5.47 р. поширю�
______________________________________
* Процюк Василь – «Кропива» (1914 – 13.05.1944). Народився в с. Городиловичі
Сокальського р"ну Львіської обл. З родини селян. Член ОУН, командир сотні
кременецького куреня (весна 1943), начальник вишкільного відділу штаб ВО «Богун»
(листопад 1943), командир оперативної групи «Схід» групи УПА"«Південь» (від лютого
1944), заступник командира та шеф КВШ групи УПА"«Південь», член крайового проводу
ОУН ОСУЗ (від березеня 1944). Загинув у с. Кордишів Шумського р"ну Тернопільської
обл. в бою з підрозділом ВВ НКВД.
17 ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. 376 – Т. 60. – Арк. 179.
18 Літопис Української Повстанської Армії. – Т. 1. – С. 165.
цивільні особи можуть одержати військове відзначення – Хрест
Заслуги відповідної кляси»16. Отже, це вказує на те, що Хрестами
заслуги нагороджували всіх активних учасників національно�
визвольної боротьби, незалежно від того, чи були вони військо�
виками, чи цивільними.
Золотий хрест заслуги надавали повстанцям у виняткових
випадках. Порівняно з іншими нагородами УПА, це відзначення
отримала невелика кількість повстанців. ГК УПА Роман Шухевич
за шість років відзначив Золотим хрестом заслуги всього чотир�
надцять повстанців, останній Головний командир УПА Василь Кук
за три роки – шістнадцять. Р. Шухевич отримав цю нагороду
посмертно, згідно з постановою УГВР від 1950 р. За роками кількість
нагороджених була такою: 1945 р. – 8 нагород, 1946 – 4, 1947 – 1, 1949 – 1,
1950 – 4, 1951 – 5, 1952 – 8. Останнє нагородження, згідно з наказом
ч. 3/52 від 12.10.1952 р., було приурочено святкуванню десятиріччя
УПА. За цим наказом п’ятеро вищих командирів УПА – Яків Бусел,
Ростислав Волошин, Дмитро Грицай, Дмитро Клячківський та
Дмитро Маївський – отримали Золотого хреста заслуги посмертно.
Цю ж нагороду було надано Івану Климову за значний внесок у
розвиток визвольного руху до 1942 р.
Згідно з наказами четвертого організаційно�персонального
відділу ГВШ УПА, Золотим хрестом бойової заслуги 1�го класу
було відзначено 40 повстанців (Таблиця № 2). Треба зауважити, що
саме цією нагородою в УПА було проведено найперше
нагородження. Згідно з наказом ч. 1/45 від 25.04.1945 р., першими
Лицарями нагород УПА стали хорунжий Дмитро Карпенко –
«Яструб», командир куреня «Верховинці» ВО 3 Лисоня* та
хорунжий Дмитро Пелип – «Євшан», командир куреня «Галайда»
ВО 2 «Буг»**. Останній Лицар, нагороджений Золотим хрестом
бойової заслуги 1�го класу, згідно зі святковим наказом ч. 3/52, – це
______________________________________
16 Літопис Української Повстанської Армії. – Т. 1. – С. 165.
* Карпенко Дмитро – «Яструб» (1917 – 17.12.1944 ). Народився в Полтавській обл.
Стрілець у курені УНС «Гайдамаки» (серпень 1943), командир сотні «Сіроманці» ВО
«Лисоня» (початок 1944), командир куреня ВО «Лисоня» (вересень 1944). Загинув під
час нападу на районний центр Нові Стрілища Жидачівського р"ну Львівської обл.
** Пелип Дмитро – «Євшан» (1910 – 07.11.1944). Народився в с. Голо"Равське (нині
Равське) Жовківського р"ну Львівської обл. Член ОУН, організатор та командир боївки
в околиці Рави"Руської (1943), командир сотні «Галайда» ВО 2 «Буг» (від квітня
1944), командир куреня (від серпня 1944), підвищений ГВШ до хорунжого (01.10.1944),
підвищений ГВШ до поручника (15.10.1944). Важко поранений у бою (04.11.1944),
помер від ран біля с. Яструбичі Радехівського р"ну Львівської обл.
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
277276
року Петро Федун – «Полтава» відправив його кур’єром на Захід.
Івана Хома успішно перетнув чотири кордони і в жовтні 1950 р.
доставив пошту, за що був нагороджений повторно.
При складенні Таблиці № 2 виникло питання стосовно іденти�
фікації особи «Максима». Таке псевдо мали Іван Литвинчук – кра�
йовий командир групи УПА�«Північ» та Роман Кравчук – заступ�
ник провідника ОУН на ПЗУЗ. У таблиці було вирішено подати
Романа Кравчука на основі того, що в наказі ч. 1/52 від 20.06.1952 р.
Золотим хрестом заслуги нагороджено двох повстанців – полков�
ника «Полтаву» та полковника «Максима». Відомо, що Петро Федун –
«Полтава» та Роман Кравчук – «Максим» загинули в один день
(22.12.1951 р.) в одному (Рогатинському) районі Івано�Франківської
області. Тому вірогідно, що названий у наказі полковник «Максим» –
це Роман Кравчук.
Останнє нагородження Золотим хрестом бойової заслуги 1�го
класу (наказом ч. 3/52) було приурочено до святкування десяти�
річчя УПА. За цим наказом п’ятеро перших командирів УПА –
Василь Івахів, Сергій Качинський, Дмитро Корінець, Василь
Процюк та Микола Свистун – отримали нагороду посмертно.
Аналізуючи дані щодо нагороджених Золотим хрестом бойової
заслуги 2�го класу (Таблиця № 3), ми встановили, що згідно з
наказом ГВШ УПА ним нагороджено 32 повстанців. Треба
зауважити, що цією нагородою відзначили на 8 повстанців менше,
ніж Золотим хрестом бойової заслуги 1�го класу, хоч вона й нижча
за класом. За наказом ч. 1/45 від 25.04.1945 р. першими Лицарями
Золотого хреста бойової заслуги 2�го класу стали майор Федір
Польовий – «Поль», командир старшинської школи «Олені» групи
УПА�«Захід»* та поручник Іван Бутковський – «Гуцул», командир
ВО 4 «Говерля» групи УПА�«Захід»**. Останній Лицар Золотого
______________________________________
* Польовий Федір – «Поль» (1913 – 15.10.1944), Народився на Кременеччині Тернопільської
обл. Командир підстаршинської школи (літо 1943), начальник вишкільного відділу КВШ
групи УПА"«Північ» (від серпня 1943), командир старшинської школи «Лісові чорти»
(від жовтня 1943), командир куреня старшинської школи «Олені» (від квітня 1944).
Загинув біля с. Липа Долинського р"ну Івано"Франківської обл. в бою з частинами
військ НКВД.
** Бутковський Іван – «Гуцул» ( 02.05.1910 – 05.07.1967). Народився. в Сколе Львівської
обл. Член УВО та ОУН, політв’язень польських тюрем, командир сотні Карпатської
Січі (1938–1939) в ранзі хорунжого, командир вишкільного куреня «Чорні чорти»
Української народної самооборони (від листопада 1943), командир Станіславівської
ВО 4 групи УПА"«Захід» (від січня 1944). Звільнений через поранення та висланий на
лікування за кордон (липень 1944). У Мюнхені організовує військовий центр при ЗП
УГВР, очолює місію УПА при ЗП УГВР (від 1945). Підвищений УГВР до підполковника.
Помер в Мюнхені, Німеччина.
ється надавання усіх відзначень УПА теж на ці особи»19. Після цього
наказу бойовими нагородами УПА стали відзначати і військовиків,
і цивільних осіб, що теж простежується в наступних наказах ГВШ.
Золотий хрест бойової заслуги 1�го класу надавали повстанцям,
як і Золотий хрест заслуги, у виняткових випадках. ГК УПА Роман
Шухевич за шість років відзначив цією нагородою всього 12 по�
встанців, останній ГК УПА Василь Кук за три роки – 22 повстанців.
ГК УПА Роман Шухевич отримав цю нагороду посмертно за
постановою УГВР від 1950 р. За роками кількість нагороджених
була такою: 1945 р. – 7 нагород, 1946 – 4, 1947 – 1, 1948 – 5, 1949 – 3, 1950 –
9, 1951 – 6, 1952 – 7. Троє повстанців, а саме Василь Процюк –
«Кропива», Микола Свистун – «Ясен»* та Іван Хома – «Богдан»**
були нагороджені двічі. Перший Золотий хрест бойової заслуги 1�го
класу Василь Процюк – «Кропива» та Микола Свистун – «Ясен»
отримали згідно з наказу ч. 4/45 від 11.10.1945 р., підписаним Рома�
ном Шухевичем. Другий – згідно з наказом ч. 3/52, підписаним
останнім ГК УПА Василем Куком. Можливо, при складенні наказу
ч. 3/52 ГК УПА Василеві Куку не було відомо про наказ ч. 4/45, і це
привело до подвійного нагородження. Також треба мати на увазі, що
за попередні визначні заслуги у боротьбі за незалежність України
Василь Процюк – «Кропива» та Микола Свистун – «Ясен» були наго�
роджені вдруге в святочному наказі ч. 3/52 до десятиліття УПА.
Що ж до подвійного нагородження Золотим хрестом бойової
заслуги 1�го класу третього повстанця, Івана Хоми – «Богдана»,
жодних сумнівів немає. Першого Золотого хреста бойової заслуги 1�
го класу йому було надано за те, що як заступник провідника
кур’єрскої групи УГВР у листопаді 1949 р. він прибув до Західної
Німеччини з кур’єрскою поштою, а в травні 1950 р. успішно
десантувався в Україні зі зворотньою поштою від Закордонного
представництва УГВР до УГВР та Проводу ОУН. У серпні цього ж
______________________________________
19 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376 – Т. 60. – Арк. 254 – 254 зв.
* Свистун Микола – «Ясен» (1912 – 08.12.1944). Народився в с. Одрове Радехівського р"
ну Львівської обл. Член УВО (від 1928), ОУН (від 1929), політичний в’язень польських
тюрем (1930, 1933–1936, 1939), командир куреня УПА на ПЗУЗ (1943), оперативний
старшина КВШ групи УПА"«Південь» (1944), головний командувач Гурбенського бою
(24.04.1944), заступник командира та шеф КВШ групи УПА"«Південь» (від травня
1944). Через зраду місця постою загинув під час бою в Обгівському лісі Здолбунівського
р"ну Рівненської обл., стріляючи до останніх набоїв, а важко ранений в ноги розірвав
себе гранатою.
** Хома Іван – «Богдан» (21.12.1920–27.06.1975). Народився в с. Малковичі Городецького
р"ну Львіської обл. З родини селян. Член Юнацтва ОУН (від 1938), референт СБ
Самбірського р"ну (1945–1948), заступник провідника кур’єрської групи УГВР на
Захід (1949). Помер у Нью"Йорку, США.
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
279278
боротьби за незалежність України були нагороджені найвищими
нагородами УПА – Золотим хрестом заслуги та Золотими хрестами
бойової заслуги 1�го та 2�го класів. Така мала кількість відзначених
свідчить про високий статус повстанських нагород. Треба
зауважити, що після 1952 р. жодними бойовими нагородами УПА, ні
в Україні, ні за кордоном не нагороджували.
Автор сподівається, що в подальшому таблиці, наведені в цій
статті, допоможуть ідентифікувати повстанців, відзначених най�
вищими нагородами УПА. Наразі зі 103 нагороджених встановлено
прізвища 76 повстанців, тобто 74% від загальної кількості.
Щоб мати вичерпну інформацію про формування нагородної
системи УПА, необхідно провести подібне дослідження також
щодо нагороджених Срібними та Бронзовими хрестами. Зрозуміло,
що цими нагородами відзначали здебільшого повстанців, які мали
підстаршинські і рядові військові ступені, а також цивільних осіб.
Тому тут ідентифікація невідомих повстанців є справою пробле�
матичнішою.
P. S. Автор буде вдячний за будь�які уточнення та доповнення
до наведених таблиць, які можна надсилати на адресу редакції.
хреста бойової заслуги 2�го класу, згідно з наказом ч. 2/51 від
20.10.1951, – вістун Ігор Чипіль – «Орест», референт пропаганди
Турківського району Дрогобицької округи ОУН*.
З�поміж 32 нагороджених Золотим хрестом бойової заслуги 2�го
класу вдалось ідентифікувати 23 повстанців. 9 повстанців
лишаються не встановленими. Оскільки «Кармелюк» був членом
збройного підпілля Подільського краю, не виключено, що військо�
вого звання він не мав. Серед 32 нагороджених повстанців 24 мали
старшинські звання, 7 – підстаршинські та один, «Кармелюк»,
напевно, не мав військового ступеня.
Золотим хрестом бойової заслуги 2�го класу, як і Золотим
хрестом бойової заслуги 1�го класу, відзначали повстанців у
виняткових випадках. ГК УПА Роман Шухевич надав цю нагороду
всього 28 повстанцям, ГК Василь Кук – 4 повстанцям. За роками
кількість нагороджених була такою: 1945 р. – 15 нагород, 1946 – 6,
1948 – 5, 1949 – 2, 1950 – 2, 1951 – 2.
У приватному архіві дослідника національно�визвольного руху
Петра Содоля (Нью�Йорк, США) зберігається наказ ч. 1/50 від
28.07.1950 р., який через кур’єрську пошту потрапив на Захід.
Цікавим у цьому машинописному наказі є власноручне виправ�
лення, вірогідно, рукою ГК УПА Василя Кука. Тут вказано двох
нагороджених Золотим хрестом бойової заслуги 2�го класу:
булавного Миколу Тхора – «Шварного» та булавного Дмитра
Хомика – «Рибалку». До них чорнилом дописаний старший
булавний «Мак», можливо, з почту командира Тактичного відтинка
«Маківка», як і попередні повстанці. До цього часу не вдалося знайти
підтвердження про нагородження булавного «Мака» ні серед
постанов УГВР, ні серед спогадів повстанців. Тому це питання
лишається відкритим для дальших досліджень.
Представлень до нагород вищих класів, а саме Золотого Хреста
заслуги та Золотих Хрестів бойової заслуги 1�го та 2�го класів, було
зроблено дуже мало. Від часу введення нагород наказом ч. 3/44 від
27.01.1944 р. і до останнього наказу з нагородженнями ч. 3/52 від
12.10.1952 р., тобто протягом майже восьми років, Золотим хрестом
заслуги було відзначено 31 повстанця, Золотим хрестом бойової
заслуги 1�го класу – 40 повстанців, а Золотим хрестом бойової
заслуги 2�го класу – 32. Отже, на сьогодні вдалося встановити, що
тільки 103 Лицарі повстанської армії за вісім років активної
______________________________________
* Інформацію отримано від дослідника націлнально"визвольного руху П. Содоля (Нью"
Йорк, США).
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
281280
______________________________________
* Тут і далі покликання на: ДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 376.
Табл. 1. Відзначені Золотим хрестом заслуги
Посада
член Головного Командування УПА і
Проводу ОУН
окружний провідник ОУН на північній
Рівенщині
провідник ОУН ОСУЗ, член Проводу
ОУН
член Головного Командування УПА і
Проводу ОУН
начальник політвиховного відділу ВО
«Буг», крайовий референт пропаганди
Львівського краю
комендант запілля УПА на ПЗУЗ,
генеральний секретар внутрішніх справ
УГВР, член Бюро Проводу ОУН
крайовий командир УПА�Північ, провід�
ник ОУН ПЗУЗ, член Проводу ОУН,
віце�президент УГВР, член Головної
Ради ОУН
шеф ГВШ УПА, член УГВР і Проводу ОУН
комендант Рівненського надрайонного
запілля ВО «Богун»
командир ВО «Буг», заступник голови ГС
УГВР, член Проводу ОУН
командир запілля ВО «Богун» УПА�Північ
член Проводу ОУН
командир УПА�Північ, член Проводу
ОУН
крайовий референт СБ ПЗУЗ, заступник
крайового провідника ОУН ПЗУЗ
організаційний референт Західного краю
«Дніпро»
Головний Командир УПА, голова ГС УГВР,
голова Проводу ОУН на ПЗУЗ
генеральний секретар закордонних
справ УГВР, голова Головної Ради ОУН
крайовий командир УПА�Північ
заступник крайового провідника ОУН ПЗУЗ
начальник політвиховного відділу ГК
УПА, член Бюро Проводу ОУН
крайовий референт СБ ПЗУЗ
крайовий провідник ОУН Карпатського краю
організатор і керівник УЧХ на ПЗУЗ,
член крайового проводу ОУН ПЗУЗ
УПА –Північ
Псевдо
«Михайло», «Григор»,
«Березовський»
«Ат»
Улас»,»Титар»,
«Василенко»
«Галина», «Київський»
«Ватюга», «Стрункий»
«Горбенко»,
«Павленко»
«Савченко»,
«Щербаченко»
«Герасимовський»
«Всеволод»
«Перебийніс», «Палій»
«Матрос», «Свирид»
«Горновий», «Осипенко»,
«Артем»
«Пташка»
«Легенда»
«Клим Савур»,
«Охрім»
«Смок», «Вівчар»
«Гарасим»
«Коваль», «Леміш»
«Рубан», «Ярополк»
«Максим»
«Уліян», «Іліян»
«Тарас», «Косар»
«Безрідний»,
«Сіроманець»
«Роберт»
«Верба»
«Крилатий»
Звання
генерал СБ
поручник�політвиховник
підполковник�
політвиховник
майор�політвиховник
полковник�
політвиховник
полковник�
політвиховник
генерал�хорунжий
підполковник�
політвиховник
хорунжий
генерал�політвиховник
полковник
майор СБ
генерал�хорунжий
полковник
генерал�політвиховник
майор�політвиховник
УГВР
08.02.1946
15.06.1952
25.07.1950
11.10.1952
08.02.1946
11.10.1952
25.07.1950
20.10.1951
11.10.1952
08.10.1945
01.10.1950
08.10.1945
11.10.1952
11.10.1952
08.10.1945
08.10.1945
26.08.1949
20.10.1951
25.07.1950
15.06.1952
11.10.1952
08.10.1945
30.05.1947
08.10.1945
08.10.1945
ГВШ/ГК
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 1/52 від 20.06.1952
ч. 2/50 від 30.07.1950
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 2/50 від 30.07.1950
ч. 2/51 від 20.10.1951
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 1/51 від 25.07.1951
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 3/49 від 15.10.1949
ч. 2/51 від 20.10.1951
ч. 2/50 від 30.07.1950
ч. 1/52 від 20.06.1952
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 1/47 від 05.06.1947
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 4/45 від 11.10.1945
Джерело
Т. 60. – Арк. 251–252*
Т. 60. – Арк. 279–280
Т. 60. – Арк. 274–275
Т. 60. – Арк. 281–282
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк.. 281–282
Т. 60. – Арк. 274–275
Т. 60. – Арк. 277–278
Т. 60. – Арк. 281–282
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 276
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 281–282
Т. 60. – Арк. 281–282
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 272
Т. 60. – Арк. 277–278
Т. 60. – Арк. 274–275
Т. 60. – Арк. 279–280
Т. 60. – Арк. 281–282
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 254–254 зв.
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 243–245
№
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
Прізвище та імена
Арсенич Микола
Бей Василь
Бусел Яків
Ваврук Василь
Волошин Ростислав
Галаса Василь
Гриньох Іван
Грицай Дмитро
Денищук
Олександр
Дяків Осип
Затовканюк
Сильвестр
Климів Іван
Клячківський
Дмитро
Козак Микола
Козяр Анатолій
Кук Василь
Лебедь Микола
Литвинчук Іван
Маєвський Анатолій
Маївський Дмитро
Макар Василь
Мельник Ярослав
Мостович Олена
Несторук Євген
№
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
283282
Табл. 2. Відзначені Золотим хрестом бойової заслуги 1>го класу
№
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
Прізвище та імена
Андрусяк Василь
Василяшко Василь
Дуда Михайло
Івахів Василь
Карпенко Дмитро
Качинський Сергій
Клячківський
Дмитро
Кобиць Іван
Корінець Дмитро
Кравчук Роман
Псевдо
«А»
«Грегіт», «Різун»
«Перемога»
«Грань»
«Громенко»
«Дуб»
«Дубовий»,
«Дмитро»
«Журавель», «Костя»
«Зайчик»
«Заревич Р.»
«Сом», «Сонар», «Рос»
«Яструб»
«Остап»
«Кірам»
«Охрім», «Савур»
«Мазепа»
«Комар»
«Бористен»
«Максим»
«Лилик»
Звання
полковник
сотник
хорунжий
сотник
старший вістун
старший булавний
старший вістун
поручник
підполковник
сотник
поручник
хорунжий
полковник
хорунжий
вістун
майор
полковник
Посада
член збройного підпілля Городоцької
округи ОУН Львівського краю*
командир ТВ «Чорний Ліс» ВО «Говерля»
командир ТВ «Климів» ВО «Буг»
чотовий сотні «Ударник 5» ВО «Сян»
командир сотні «Ударник 2» ВО «Сян»,
пізніше – кур’єр Місії УПА ЗП УГВР
член збройного підпілля Львівського краю*
командир сотні УПА�Північ в 1944–1945
роках, пізніше член підпілля, ймовірно, в
Західному краю ПЗУЗ*
районний провідник на ПЗУЗ*
ройовий сотні «Ударник 5» ВО «Сян»
член ЗП УГВР
перший командир УПА на ПЗУЗ
командир куреня «Сіроманці»
(«Верховинці») ВО «Лисоня»
організатор перших відділів УПА
член збройного підпілля Львівського краю*
командир УПА�Північ, член ГВШ УПА, член
Проводу ОУН
командир сотні у ВО «Турів» УПА�Північ
кур’єр ГК УПА
шеф штабу ВО «Заграва»
крайовий провідник ОУН ЗУЗ, член
Проводу ОУН
член підпілля Стрийського надрайону
Дрогобицької округи ОУН*
ГВШ/ГК
ч. 1/49 від 07.05.1949
ч. 2/46 від 10.10.1946
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 2/48 від 02.09.1948
ч. 1/50 від 28.07.1950
ч. 2/50 від 30.07.1950
ч. 3/48 від 23.10.1948
ч. 2/50 від 30.07.1950
ч. 2/48 від 02.09.1948
ч. 2/51 від 20.10.1951
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 1/45 від 25.04.1945
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 3/49 від 15.10.1949
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 3/48 від 23.10.1948
ч. 1/50 від 28.07.1950
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 1/52 від 20.06.1952
ч. 2/50 від 30.07.1950
УГВР
04.05.1949
07.10.1946
08.02.1946
23.08.1948
20.07.1950
25.07.1950
16.10.1948
25.07.1950
23.08.1948
20.10.1951
11.10.1952
22.04.1945
11.10.1952
26.08.1949
08.02.1946
16.10.1948
20.07.1950
11.10.1952
15.06.1952
25.07.1950
Джерело та інше
*Т. 60. – Арк. 270
Т. 60. – Арк. 253
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк. 264–265
Т. 60. – Арк. 273
Т. 60. – Арк. 274–275
Т. 60. – Арк. 267–269
Т. 60. – Арх. 274–275
Т. 60. – Арк. 264–265
Т. 60. – Арк. 277–278
Т. 60. – Арк. 281–282
ЦДАВО України. –
Ф. 3838. – Оп. 1. –
Спр.14. – Арк. 26–32
Т. 60. – Арк. 281–282
Т. 60. – Арк. 272
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк. 267–269
Т. 60. – Арк. 273
Т. 60. – Арк. 281–282
Т. 60. – Арк. 279–280
Т. 60. – Арк. 274–275
26
27
28
29
30
31
Присяжнюк Олекса
Слюзар Дмитро
Старух Ярослав
Стецько Ярослав
Федун Петро
Шухевич Роман
«Мітла», «Макар»
«Арпад», «Золотар»
«Стяг», «Ярлан»,
«Стояр»
«Карбович»
«Волянський»,
«Полтава»
«Тарас Чупринка»,
«Тур»
начальник контррозвідки КВШ УПА�Північ,
референт СБ, член крайового проводу
ОУН ПЗУЗ,
крайовий провідник ОУН Львівського краю
член Проводу ОУН, провідник
Закерзонського краю
голова Українського Державного
Правління, член Проводу ОУН
начальник політвиховного відділу ГК УПА,
заступник голови ГС УГВР, член Проводу
ОУН
Головний Командир УПА, голова
генерального секретаріату УГВР, голова
Проводу ОУН на українських землях
майор�політвиховник
полковник�
політвиховник
майор�
політвиховник
генерал�хорунжий
08.10.1945
08.02.1946
07.10.1946
20.10.1951
01.10.1950
Постанова УГВР
п. 1
ч. 4/45 від
11.10.1945
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 2/46 від
10.10.1946
ч. 2/51 від
20.10.1951
ч. 1/51 від
25.07.1951
б/н від 07.07.1950
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк.. 251–252
Т. 60. – Арк. 253
Т. 60. – Арк. 277–278
Т. 5. – Арк. 276
Т. 60. – Т. 5. – Арк. 179
26
27
28
29
30
31
№
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
______________________________________
* Тут і далі, якщо не зазначено іншого, покликання на: ДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 376.
______________________________________
* Інфіормацію отримано від дослідника національно"визвольного руху П. Содоля (Нью"
Йорк, США).
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
285284
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
Мельник Макар
Паньків Іван
Пелип Дмитро
Процюк Василь
Савченко Микола
(проживав під
іменем Мико�
ленко Петро)
Свистун Микола
Скуба Микита
Стебельський
Степан
Федун Петро
Футала Лев
Хома Іван
Шухевич Роман
Ющенко Павло
«Максим», «Сухий»
«Кора», «Кузьма»
«Назар»
«Осип»
«Явір»
«Євшан», «Ем»
«Кропива»
«Ромко»
«Байда»
«Ясен», «Ярбей»,
«Ворон»
«Лайдака»
«Хрін»
«Тарас»
«Полтава»,
«Волянський»
«Лагідний»
«Богдан»,»Ігор»,
«Кардаш», «Орест»
«Тарас Чупринка»,
«Тур»
«Моряк»
«Ярко»
«Ярошенко»
шеф зв’язкового пункту УПА�Південь
курінний у ВО «Заграва» УПА�Північ
почет ГК (начальник охорони ГК УПА, загинув в
1945 р.)*
член збройного підпілля Дрогобицької округи
ОУН*
почет штабу ВО «Буг»
командир куреня «Галайда» ВО «Буг»
шеф КВШ УПА�Південь
надрайонний референт СБ Тернопільщини
командир Перемиського куреня, пізніше
командир рейдуючих частин УПА в 1947–
1948 рр.
заступник комапдира та шеф штабу УПА�
Південь
курінний УПА�Північ
командир сотні «Ударник�5 « ВО «Сян», пі�
зніше командир ТВ «Маківка» ВО «Говерля»
член підпілля Стрийського надрайону
Дрогобицької округи ОУН*
начальник політвиховного відділу ГК УПА, за�
ступник голови ГС УГВР, член Проводу ОУН
політвиховник сотні «Ударник�2» ВО «Сян»
референт СБ Турківського надрайоннового
проводу, пізніше кур’єр УГВР *
Головний Командир УПА, голова Проводу ОУН
на україн�ських землях, голова генерального
секретаріату УГВР
член СБ Дрогобицької округи ОУН*
член підпілля Стрийського надрайону
Дрогобицької округи ОУН*
член збройного підпілля Рогатинської округи
ОУН Львівського краю*
сотник
стрілець
ст.вістун
поручник
хорунжий
майор
майор
майор
хорунжий
сотник
полковник�
політвиховник
булавний�
політвиховник
поручник СБ
генерал�хорунжий
вістун
08.10.1945
08.10.1945
08.10.1945
20.10.1951
26.08.1949
22.04.1945
08.10.1945
11.10.1952
05.07.1951
20.10.1951
08.10.1945
11.10.1952
16.10.1948
25.08.1947
25.07.1950
15.06.1952
08.02.1946
20.07.1950
20.10.1951
Постанова
УГВР п. 2
20.07.1950
25.07.1950
05.07.1951
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 3/45 від 10.10.1945
ч. 2/51 від 20.10.1951
ч. 3/49 від 15.10.1949
ч. 1/45 від 25.04.1945
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 1/51 від 25.07.1951
ч. 2/51 від 20.10.1951
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 3/52 від 12.10.1952
ч. 3/48 від 23.10.1948
ч. 2/47 від 02.09.1947
ч. 2/50 від 30.07.1950
ч. 1/52 від 20.06.1952
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 1/50 від 28.07.1950
ч. 2/51 від 20.10.1951
б/н від 07.07.1950
ч. 1/50 від 28.07.1950
ч. 2/50 від 30.07.1950
ч. 1/51 від 25.07.1951
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 240–241
Т. 60. – Арк. 277–278
Т. 60. – Арк. 272
ЦДАВО України. – Ф.
3838. – Оп. 1. – Спр. 14. –
Арк. 26–32
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 281–282
Т. 60. – Арк. 276
Т. 60. – Арк. 277–278
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 281–282.
Т. 60. – Арк. 267–269
Т. 60. – Арк. 255
Т. 60. – Арк. 274–275
Т. 60. – Арк. 279–280
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк. 273
Т. 60. – Арк. 277–278
ДА СБ України Ф.13.
Спр.376. Т.5. Арк. 179
Т. 60. – Арк. 273
Т. 60. – Арк. 274–275
Т. 60. – Арк. 276
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
______________________________________
* Інфіормацію отримано від дослідника національно"визвольного руху П. Содоля (Нью"
Йорк, США).
С И М В О Л І К А збірник Український визвольний рух
287286
Табл. 3. Відзначені Золотим хрестом бойової заслуги 2>го класу
* Тут і далі, якщо не зазначено іншого, покликання на: ДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 376.
______________________________________
* Інфіормацію отримано від дослідника національно"визвольного руху П. Содоля (Нью"
Йорк, США).
№
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
Прізвище та ім’я
Андрусяк
Василь
Бутковський Іван
Воробець Федір
Гричан Іван *
Діжак Роман
Дуда Михайло
Золотник Іван *
Казван Дмитро
Качан Остап
Климишин Іван
Корінець Дмитро
Левкович Василь
Литвинчук Іван
Матвійчук Федір
Межишин Зеновій *
Місько Микола
Охримович Василь
Польовий Федір
Сало Іван *
Степчук
Олександр *
Тхір Микола *
Хомик Дмитро *
Чипіль Ігор *
Псевдо
«Грегіт»,
«Різун»
«Гуцул»
«Верещака»
«Гармаш»
«Пащенко»
«Кармелюк»
«Громенко»
«Довбенко»
«Черник»
«Кармелюк»
«Саблюк»
«Крук»
«Бористен»
«Крук»
«Крутіж»
«Вороний»
«Дубовий»
«Гук»
«Дух»
«Бойко»
«Орлик»
«Кузьма»
«Поль»
«Мамай»
«Стах»
«Сторчан»
«Таран»
«Шварний»
«Рибалка»
«Орест»
«Шум»
«Шум»
Посада
командир ТВ «Чорний Ліс» ВО «Говерля»
командир ВО «Говерля» УПА�Захід
командир ЗГ «44» УПА�Північ
шеф КВШ УПА�Південь
командир сотні ЗГ «44» УПА�Північ *
командир підвідділу «Холодноярці�4» ТВ
«Розточчя» ВО «Буг»
командир сотні «Ударник�2» ВО «Сян»
командир куреня ВО «Донбас» УПА�Південь*
шеф штабу ВО «Богун» УПА�Північ, пізніше
шеф штабу ВО «Донбас» УПА�Південь
член збройного підпілля Подільського краю *
заступник командира ВО «Богун»
командир Кременецького куреня
шеф штабу ВО «Заграва» УПА�Північ
почет ГВШ
командир куреня «Жубри», заступник командира
Миколаївського тактичного відтинка ВО «Буг»
командир ВО «Буг»
командир ВО «Заграва», пізніше ЗГ «33», пізніше
крайовий командир УПА�Північ
командир куреня УПА�Південь
кулеметник сотні «Ударник�5» ВО «Сян» *
командир кінної диверсійної групи, охорони
осередку СБ ПЗУЗ
член СБ ВО «Буг» *
член УГВР, член Проводу ОУН
командир старшинської школи «Олені» УПА�
Захід
командир куреня ВО «Холодний Яр» УПА�Південь *
командир сотні «Ударник�8» ВО «Сян», пізніше
«Ударник�5» ВО «Говерля» *
командир куреня ВО «Холодний Яр» УПА�
Південь *
командир боївки/роя ВО «Буг»
почет командира тактичного відтинка «Маківка» *
почет командира тактичного відтинка «Маківка» *
референт пропаганди Турківського району
Дрогобицької округи ОУН *
командир сотні в курені «Бувалого» УПА�Південь
шеф зв’язку УПА�Південь
Звання
полковник
підполковник
майор
сотник
сотник
ст.вістун
сотник
сотник
майор
сотник
поручник
майор
хорунжий
поручник
полковник
полковник
поручник
вістун
хорунжий
ст. вістун
майор–політвиховник
майор
сотник
поручник
сотник
ст. вістун
булавний
булавний
вістун
поручник
поручник
УГВР
08.10.1945
06.06.1948
08.10.1945
08.02.1946
08.02.1946
08.10.1945
08.10.1945
06.06.1948
08.10.1945
06.06.1948
08.10.1945
04.05.1949
08.02.1946
08.02.1946
08.10.1945
06.06.1948
23.08.1948
08.10.1945
08.02.1946
20.10.1951
08.10.1945
26.08.1949
08.10.1945
08.02.1946
20.07.1950
20.07.1950
20.10.1951
08.10.1945
08.10.1945
ГВШ /ГК
ч. 1/45 від 25.04.1945
ч. 1/45 від 25.04.1945
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 1/48 від 12.06.1948
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 1/48 від 12.06.1948
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 1/48 від 12.06.1948
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 1/49 від 07.05.1949
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 1/48 від 12.06.1948
ч. 2/48 від 02.09.1948
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 2/51 від 20.10.1951
ч. 1/45 від 25.04.1945
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 3/49 від 11.10.1949
ч. 4/45 від 15.10.1945
ч. 1/46 від 15.02.1946
ч. 1/50 від 28.07.1950
ч. 1/50 від 28.07.1950
ч. 2/51 від 20.10.1951
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 4/45 від 11.10.1945
Джерело
ЦДАВО України. – Ф. 3838.–
Оп. 1. – Спр. 14. –Арк. 26–32
ЦДАВО України. – Ф. 3838.–
Оп. 1. – Спр. 14. – Арк. 26–32
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 259–261
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 259–261
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 259–261
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 270
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 259–261
Т. 60. – Арк. 264–265
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк. 277–278
ЦДАВО України. – Ф. 3838.–
Оп. 1. – Спр. 14. –Арк. 26–32
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 272
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 251–252
Т. 60. – Арк. 273
Т. 60. – Арк. 273
Т. 60. – Арк. 277–278
Т. 60. – Арк. 243–245
Т. 60. – Арк. 243–245
№
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
|