Новини науки

• У січні цього року в науковому журналі «Open Biology» було опубліковано статтю нобелівського лауреата, першовідкривача подвійної спіралі ДНК, Джеймса Уотсона, в якій він розмірковує з приводу своєї нової гіпотези про роль антиоксидантів у розвитку онкологічних захворювань і висловлює скептичне с...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67257
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Новини науки // Вісн. НАН України. — 2013. — № 4. — С. 91-95. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-67257
record_format dspace
spelling irk-123456789-672572014-08-30T03:01:24Z Новини науки Новини науки • У січні цього року в науковому журналі «Open Biology» було опубліковано статтю нобелівського лауреата, першовідкривача подвійної спіралі ДНК, Джеймса Уотсона, в якій він розмірковує з приводу своєї нової гіпотези про роль антиоксидантів у розвитку онкологічних захворювань і висловлює скептичне ставлення до нинішнього захоплення антиоксидантними добавками для профілактики й лікування раку. Стаття викликала широкий резонанс у науковому співтоваристві, спровокувавши хвилю дискусій про користь антиоксидантних препаратів. • У статті в одному з лютневих номерів газети «Financial Times» лауреат Нобелівської премії з фізики 2010 року за дослідження графену Андрій Гейм поділився з читачами своїми побоюваннями щодо наступу світової технологічної кризи, спричиненої значним зменшенням потоку нових фундаментальних наукових відкриттів. • Нобелівський лауреат з економіки 2001 р. Джозеф Стігліц у статті, яка на початку цього року з’явилася у відомому фінансовому виданні «CFO Insight Magazine», розмірковує над тим, що людство, прагнучи вирішити дрібні насущні проблеми, часом забуває про більш глобальні загрози, ставить під питання майбутнє світової політики і економіки. 2013 Article Новини науки // Вісн. НАН України. — 2013. — № 4. — С. 91-95. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67257 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Новини науки
Новини науки
spellingShingle Новини науки
Новини науки
Новини науки
Вісник НАН України
description • У січні цього року в науковому журналі «Open Biology» було опубліковано статтю нобелівського лауреата, першовідкривача подвійної спіралі ДНК, Джеймса Уотсона, в якій він розмірковує з приводу своєї нової гіпотези про роль антиоксидантів у розвитку онкологічних захворювань і висловлює скептичне ставлення до нинішнього захоплення антиоксидантними добавками для профілактики й лікування раку. Стаття викликала широкий резонанс у науковому співтоваристві, спровокувавши хвилю дискусій про користь антиоксидантних препаратів. • У статті в одному з лютневих номерів газети «Financial Times» лауреат Нобелівської премії з фізики 2010 року за дослідження графену Андрій Гейм поділився з читачами своїми побоюваннями щодо наступу світової технологічної кризи, спричиненої значним зменшенням потоку нових фундаментальних наукових відкриттів. • Нобелівський лауреат з економіки 2001 р. Джозеф Стігліц у статті, яка на початку цього року з’явилася у відомому фінансовому виданні «CFO Insight Magazine», розмірковує над тим, що людство, прагнучи вирішити дрібні насущні проблеми, часом забуває про більш глобальні загрози, ставить під питання майбутнє світової політики і економіки.
format Article
title Новини науки
title_short Новини науки
title_full Новини науки
title_fullStr Новини науки
title_full_unstemmed Новини науки
title_sort новини науки
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2013
topic_facet Новини науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67257
citation_txt Новини науки // Вісн. НАН України. — 2013. — № 4. — С. 91-95. — укр.
series Вісник НАН України
first_indexed 2025-07-05T17:21:58Z
last_indexed 2025-07-05T17:21:58Z
_version_ 1836828452774215680
fulltext 91ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 НОВИНИ НАУКИ • У січні цього року в науковому журналі «Open Biology» було опубліковано статтю нобелівського лауреата, першовідкривача подвійної спіралі ДНК, Джеймса Уотсона, в якій він розмірковує з приводу своєї нової гіпотези про роль антиоксидантів у розвитку онкологічних захворювань і висловлює скептич- не ставлення до нинішнього захоплення антиоксидантними добавками для профілактики й лікування раку. Стаття викликала широкий резонанс у науковому співтоваристві, спровокувавши хвилю дискусій про користь антиоксидантних препаратів. • У статті в одному з лютневих номерів газети «Financial Times» лауреат Нобелівської премії з фізики 2010 року за дослідження графену Андрій Гейм поділився з читачами своїми побоюваннями щодо наступу світової технологічної кризи, спричиненої значним зменшенням потоку нових фундаменталь- них наукових відкриттів. • Нобелівський лауреат з економіки 2001 р. Джозеф Стігліц у статті, яка на початку цього року з’я вилася у відомому фінансовому виданні «CFO Insight Magazine», розмірковує над тим, що людство, прагнучи вирішити дрібні насущні проблеми, часом забуває про більш глобальні загрози, ставить під питання майбутнє світової політики і економіки. ПРО ОКСИДАНТИ, АНТИОКСИДАНТИ І НЕВИЛІКОВНІ ФОРМИ РАКУ 8 січня 2013 р. в журналі «Open Biology» Лондонського королівського товариства з’я вилася стаття нобелівського лауреата Джеймса Д. Уотсона (James Dewey Watson), одного з авторів відкриття подвійної спіралі ДНК, під назвою «Oxidants, antioxidants and the current incurability of metastatic cancers» (doi: 10.1098/rsob.120144). У цій публікації вчений зізнається, що вважає свою нову гі- потезу щодо ролі антиоксидантів у розвитку онкологічних захворювань своєю «найваж- ливішою роботою після відкриття подвійної спіралі», оскільки вона пояснює, чому бага- то видів раку сьогодні є невиліковними, осо- бливо коли вони перебувають на пізній ста- дії розвитку і в організмі наявні метастази. «Нині у світі неухильно знижується смерт ність від багатьох видів раку, насам- перед від раку крові. Тому особливої значу- щості набуває той факт, що багато видів епітеліального раку (карциноми) і майже всі мезенхімальні пухлини (саркоми) залиша- ються переважно невиліковними захворю- ваннями», — пише Дж. Уотсон у вступній частині статті. В основу його гіпотези покладено розви- ток ідеї про вплив так званих активних форм кисню (АФК) на прогресування онкологіч- них пухлин. Усвідомлюючи неоднозначність їхньої дії на організм, Дж. Уотсон називає АФК «позитивною життєвою силою», пояс- нюючи у статті ту важливу роль, яку вони відіграють у апоптозі — регульованому про- цесі самознищення клітин. За його словами, це один із ключових механізмів, що виник завдяки мільйонам років еволюції, для того щоб відсівати біологічну дисфункцію, яка Нобелівський лауреат Джеймс Д. Уотсон 92 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 НОВИНИ НАУКИ становить загрозу для виживання організму. Проте, з другого боку, АФК можуть призво- дити до незворотного ушкодження ключо- вих білків і молекул нуклеїнових кислот (наприклад, ДНК і РНК). Антиоксиданти дають змогу керувати функ- ціонуванням АФК і у звичайній життєдіяль- ності організму нейтралізують їх. Однак, згід- но з теорією Дж. Уотсона, на пізніх стадіях раку антиоксиданти не захищають організм, а навпаки, сприяють прогресуванню захво- рювання. Саме антиоксиданти дозволяють раковим клітинам успішно протистояти дії хіміо- і променевої терапії. Фактично вони формують стійкість пухлинних клітин до та- ких видів лікування. Учений припускає, що стійкість ракових клітин до лікування значною мірою зумов- лена наявністю мутантних білків, таких як, наприклад, Myc. Пухлини, що містять ці біл- ки, зазначає він, часто найгірше відповіда- ють на лікування. Посилаючись на дані останніх досліджень, Дж. Уотсон стверджує, що в такому разі неефективність терапії спричинена саме підвищеним рівнем анти- оксидантів, які знищують АФК. Нобелівський лауреат закликає колег по- чати розроблення антиметастатичних пре- паратів якомога швидше. «Якщо ми не зна- йдемо шлях для зниження рівня антиокси- дантів, то й через 10 років рак на пізніх стадіях залишатиметься так само невилі- ковним, як нині», — зазначає вчений. Крім того, у цій статті Дж. Уотсон висло- вив скептичне ставлення до поширеного останніми роками захоплення антиокси- дантними добавками і багатими на антиок- сиданти продуктами, такими як, наприклад, чорниця або броколі. На його думку, антиок- сиданти спричинили більше випадків раку, ніж запобігли його появі. «З того часу, як я зосередився на лікуванні раку, я спостерігав, як люди вживали антиоксидантні харчові до- бавки з метою його профілактики і навіть лікування. <...> За останніми даними, які свідчать про те, що більша частина невилі- ковних пізніх стадій раку виникає саме від ак- тивного вживання антиоксидантів, прийшов час поставити питання, чи не підвищують вони ймовірність розвитку раку», — пише вчений. Він упевнений, що антиоксиданти, зокрема вітаміни А, С, Е і селен, неефективні проти раку шлунка і не подовжують життя, а навпаки, вкорочують його. Особливо багато питань викликає вітамін Е. І хоча Дж. Уотсон говорить лише про тео- рію, подаючи її у формі роздумів, які потріб- но ретельно перевіряти, його стаття викли- кала широкий резонанс у науковому співто- варистві. Багато видань, навіть не маючи прямого стосунку до науки, прокоментували його публікацію, спричинивши хвилю дис- кусій про користь антиоксидантів загалом. Так, професор Нік Джонс, головний науко- вий співробітник британського онкологічного дослідницького центру Cancer Research UK, погодився з думкою нобелівського лауреата і зазначив, що результати кількох досліджень підтвердили, що антиоксиданти неефективні для профілактики раку у здорових людей і мо- жуть навіть збільшити ризик захворювання. Він підкреслив, що вітаміни й мінерали по- винні надходити до організму за допомогою здорового та збалансованого харчування. Стів Вільямсон із Королівського фарма- цевтичного товариства Великої Британії до- дає: «Багато людей, що лікуються від раку, буквально «хапаються» за ідею прийому ан- тиоксидантів і дійсно вірять, що вони допо- можуть їм у боротьбі з хворобою. Я завжди раджу пацієнтам утриматися від таких препаратів у період застосування хіміоте- рапії, оскільки це завадить отриманню ба- жаного результату». На думку Генрі Скаукрофта (Henry Scow- croft) із центру Cancer Research UK, яку він висловив на сторінках газети «The Guard- ian», першовідкривач подвійної спіралі ДНК озвучив факти, на які фахівці з боротьби з онкозахворюваннями вказують уже давно. Ціла низка масштабних досліджень остан- ніх років підтверджує слова Дж. Уотсона, але ці результати, на жаль, не опинилися у сфері уваги широкої публіки. Безліч даних неод норазово свідчили, що майже всі анти- оксидантні речовини, за винятком, можливо, 93ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 НОВИНИ НАУКИ вітаміну D, справляють дуже незначний по- зитивний вплив на здорових людей, при- наймні в тому, що стосується запобігання он кологічним захворюванням і збільшення тривалості життя. Більш того, деякі антиок- сиданти, такі як вітаміни А, Е і бета-каротин, навпаки, навіть збільшують ризик розвитку захворювання і передчасної смерті. І хоча фахівці постійно інформують про це громадськість, знову і знову повертаючись до зазначеної теми і в статтях у профільних журналах, і в наукових блогах, і в інших до- ступних засобах масової інформації, як свід- чать опитування, суспільство переконане, що слово «антиоксидант» є синонімом здоров’я. Чому ж антиоксидантний міф так глибоко вкорінився в соціокультурному вимірі? Однією з головних і очевидних причин та- кого усталеного ставлення до проблеми, на думку Генрі Скаукрофта, є повсюдне викорис- тання слова «антиоксиданти» в рекламі. Заяв- ляючи про користь для здоров’я різних про- дуктів харчування, напоїв, косметики, рекламні оголошення буквально рясніють повідомлен- нями, що все це завдяки «високому рівню ан- тиоксидантів» у товарі. Однак автор звертає увагу й на іншу, більш глибинну причину. Всім хочеться жити довше і не хворіти, але перевірені рецепти здоров’я дуже прозаїчні: не палити, бути у формі, дотримуватися зба- лансованої дієти, обмежити споживання ал- коголю, вести активний спосіб життя. Все це важка робота, і набагато простіше випити за- повітну таблетку і вірити в її всемогутність. І все ж суспільству доведеться проковтну- ти гірку пігулку наукових доказів, і хай кра- ще її видасть такий світовий авторитет, як Дж. Уотсон, який у своїй статті радить «їсти чорницю просто тому, що вона смачна, а не тому, що вона рятує від раку і подовжує три- валість життя». ЛЮДСТВО ОЧІКУЄ ГЛИБОКА ТЕХНОЛОГІЧНА КРИЗА 5 лютого 2013 р. у газеті «Financial Times» було опубліковано статтю нобелівського ла- уреата з фізики Андрія Гейма (Andre Geim) з красномовною назвою «Be afraid, very afraid, of the tech crisis». У ній він поділився з чита- чами своєю стурбованістю щодо подальшого розвитку науки та думками з цього приводу, що з’явилися в нього після відвідання еконо- мічного форуму в Давосі. Відомий фізик, удостоєний 2010 року най- престижнішої нагороди за новаторські екс- перименти з вивчення графену, впевнений, що банківська та фінансова кризи — це дале- ко не найгірше з того, що загрожує сучасно- му людству. За його словами, вчені вже спо- стерігають, як світ поступово занурюється в глибоку технологічну кризу, зумовлену ско- роченням потоку нових фундаментальних відкриттів, унаслідок чого проривні техно- логії з’являються набагато рідше, ніж це по- трібно для забезпечення сталого економіч- ного зростання. «Я бачу серйозну кризу в отриманні нових знань. Не можна сказати, що відкриттів не- має зовсім, однак швидкість цього процесу зна- чно зменшилася. Проте без нових знань мож- лива поява лише похідних технологій, а вони, попри всю свою значущість, не здатні підтри- мувати той рівень економічного зростання, до якого людство встигло звикнути з початку ін- дустріальної революції», — зазначив А. Гейм. На жаль, люди не дуже логічні істоти. Для більшості з них фінансові інвестиції в теоре- тичну науку видаються марною витратою грошей, оскільки вони не можуть забезпечи- ти миттєву віддачу у вигляді сучасних екві- валентів «хліба й видовищ». Проте, на думку Нобелівський лауреат Андрій Гейм 94 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 НОВИНИ НАУКИ А. Гейма, «марних фундаментальних знань» не буває. Адже саме таким, на перший погляд абстрактним матеріям, як математика, кван- това фізика, теорія відносності, всі ми зо бо- в’язані появою комп’ютерів, мобільного зв’яз- ку, GPS-навігації та Інтернету. «Ланцюжок від фундаментального відкриття до споживчого товару довгий і незрозумілий, але зруйнуйте основу — і розсиплеться весь ланцюг». Бурхливий технологічний прогрес остан- ніх сорока років нобелівський лауреат по в’я- зує з протистоянням СРСР і США у часи холодної війни, коли загроза справжнього «гарячого» конфлікту змусила обидві сторо- ни вкладати великі кошти у фундаментальні дослідження. Нинішні ж загрози, такі як гло- бальне потепління, перенаселення й висна- ження природних ресурсів, мало лякають широкий загал, що дає змогу урядам різних країн поступово згортати дослідницькі про- грами, прикриваючись економічною необ- хідністю у зниженні витрат. Андрій Гейм зауважив, що Давоський фо- рум, на превеликий жаль, не залишив у ньо- го надії на покращення ситуації — імовірно, для цього потрібно змінити людську приро- ду. «Однак я бачив сон. Індустріальна рево- люція й економічне зростання триватимуть. І все тому, що астрономи виявлять величез- ний астероїд, який через 50 років протара- нить Землю. Ось це буде досить страшно. Зрозуміло, людство впорається з цією загро- зою, але для цього йому знадобляться дійсно нові знання й технології. І нарешті, у моєму сні, світ зрозуміє, що соціальні мережі мо- жуть зробити окремих людей надзвичайно багатими, однак вони не можуть врятувати планету, оскільки для цього необхідні нові фундаментальні відкриття», — такими сло- вами А. Гейм завершив свою статтю. ПОСТКРИЗОВІ КРИЗИ Наприкінці січня 2013 р. у відомому фі- нансовому виданні «CFO Insight Magazine» вийшла друком стаття «The Post-Crisis Crises» Джозефа Стігліца (Joseph Eugene Stiglitz), лауреата Нобелівської премії з еко- номіки, професора Колумбійського універ- ситету, екс-голови Ради економічних кон- сультантів при президентові США, колиш- нього першого віце-президента Світового банку, іноземного члена РАН. Автор вважає, що через фінансово-еко- номічну кризу, яка концентрує увагу люд- ства на вирішенні нагальних поточних про- блем, ми почали ігнорувати значущі довго- строкові проблеми світової економіки, проте вони нікуди не зникають і продовжують «тліти». Наприклад, проблема глобального поте- пління. Низькі показники світової економі- ки останнім часом спричинили уповільнен- ня темпів зростання викидів вуглекислого газу, але це лише короткий перепочинок. І ми не демонструємо тут ніякого прогресу. Іс- нує думка, що, враховуючи економічний спад, можна відсунути глобальне потепління на другий план. Навпаки, модернізація гло- бальної економіки відповідно до змін кліма- ту сприятиме відновленню сукупного попи- ту та економічному зростанню. Разом з тим темпи науково-технічного прогресу і глобалізації вимагають швидких структурних змін. Такі зміни можуть бути болісними і травматичними, тому ринки час- то ставляться до них скептично. Подібно до того, як Велика депресія частково була спри- чинена труднощами переходу від аграрної економіки до виробничої, так і сьогоднішні проблеми певною мірою виникають через необхідність переходу від виробництва до послуг. Сучасні фінансові ринки краще при- стосовані до спекуляції й експлуатації, ніж до надання коштів для створення нових під- приємств, особливо малих і середніх компа- ній. Крім того, такий перехід потребує інвес- тицій у людський капітал. Серед послуг, які люди найчастіше не можуть собі дозволити, а приватний капітал побоюється надавати через недосконалість ринку, можна назвати охорону здоров’я та освіту. В цих секторах уряд має відігравати провідну роль. До кризи 2008 р. було багато розмов про глобальні дисбаланси та про необхідність торгівлі надлишками в таких країнах, як Німеччина і Китай. Ці питання не втратили 95ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 4 НОВИНИ НАУКИ гостроти, більше того, відмова Німеччини від вирішення хронічної проблеми з над- лишком виробленої продукції є невід’ємною частиною кризи євро. Зовнішній торговель- ний баланс Китаю у відсотках від ВВП зна- чно скоротився, але довгострокові наслідки цього досі не ясні. Загальний зовнішньо- торговельний дефіцит США не зникне без збільшення внутрішніх заощаджень і фун- даментальних змін у світових валютних до- мовленостях. Нарешті, в усьому світі існує криза нерів- ності. Проблема полягає в тому, що соціаль- ні групи і країни з найвищими прибутками отримують найбільшу частку економічного пирога, а середній клас не бере значної учас- ті в розподілі дивідендів від економічного зростання, тоді як у багатьох країнах поши- рюється бідність. У США рівність можли- востей було визнано міфом. Хоча велика ре- цесія посилила ці тенденції, вони були оче- видними задовго до її початку. Більш того, Дж. Стігліц стверджує, що така нерівність зростає і є однією з причин економічного спаду та наслідком глибоких структурних змін, що відбуваються в глобальній економі- ці. Економічна та політична система, яка не забезпечує більшість громадян необхідними благами, не може бути стійкою в довгостро- ковій перспективі. Врешті-решт, віра в де- мократію й ринкову економіку руйнувати- меться і легітимність чинних інститутів та механізмів буде поставлена під питання. Доброю новиною є те, що розрив між роз- виненими країнами і тими, що розвивають- ся, в останні три десятиліття скоротився. Проте сотні мільйонів людей залишаються в бідності, і прогрес у подоланні такого стано- вища не дуже значний. Певну роль у цьому відіграють несправедливі торгові угоди, в тому числі невиправдані сільськогосподар- ські субсидії, які призводять до зниження цін і впливають на розмір прибутку найбід- ніших країн. Розвинені держави не викона- ли свої обіцянки, які вони давали у Досі в листопаді 2001 р., про створення торговель- ного режиму, орієнтованого на розвиток, та на саміті G8 у Гленіглсі в 2005 р. щодо зна- чного збільшення допомоги найбіднішим країнам. Сам по собі ринок не може вирішити жод- ну з цих проблем. Глобальне потепління є квінтесенцією проблеми «суспільних благ». Для того щоб відбулися структурні перехо- ди, яких потребує світ, уряди мають зайняти більш активну позицію, незважаючи на те, що в Європі і США зростає необхідність у скороченні витрат. Ми повинні відповісти собі на запитання: чи усвідомлюємо ми свою відповідальність за ті заходи, яких нині вживаємо для бо- ротьби з кризою, якщо вони посилюють довгострокові проблеми? Адже обрані шля- хи послаблюють економіку сьогодні та під- ривають перспективи на майбутнє. Іронія полягає в тому, що недостатній сукупний попит є основним джерелом нинішньої гло- бальної слабкості. Однак альтернатива іс- нує: потрібно інвестувати в наше майбутнє, в ті шляхи, які допоможуть нам одночасно розв’язати проблеми і глобального потеп- ління, і глобальної нерівності, і бідності й запровадити необхідні структурні зміни. Нобелівський лауреат Джозеф Е. Стігліц