Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька

Уперше на основі показників індексу чистоти повітря здійснено інтегральне оцінювання екологічного стану урбаноекосистем, проведено картування забруднення повітря на територіях індустріального міста південного сходу України – Донецька. Виділено ліхеноіндикаційні зони: сильно (ІЧП 0 – 5), помірно (ІЧП...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Аверчук, А.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Донецький ботанічний сад НАН України 2011
Назва видання:	Промышленная ботаника
Теми:	Растения в урбанизированной среде
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67390
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька / А.С. Аверчук // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 76-83. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-67390
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-673902014-09-07T03:01:59Z Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька Аверчук, А.С. Растения в урбанизированной среде Уперше на основі показників індексу чистоти повітря здійснено інтегральне оцінювання екологічного стану урбаноекосистем, проведено картування забруднення повітря на територіях індустріального міста південного сходу України – Донецька. Виділено ліхеноіндикаційні зони: сильно (ІЧП 0 – 5), помірно (ІЧП 5 – 10), слабко (ІЧП 10 – 15) забруднена та незабруднена (ІЧП > 15). Проведене картування ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон за показником ІЧП підтверджується даними управління екологічної безпеки у Донецькій області. For the first time the integrated assessment of environmental condition of urban ecosystems based on the values of air pollution index has been accomplished, the air pollution levels on the territories of Donetsk – the industrial city in the south-east of Ukraine have been charted. The following liсhenoindicational areas have been distinguished: heavily (API 0 – 5), moderately (API 5 – 10), slightly (API > 10 – 15) polluted and unpolluted (API > 15). The conducted charting of isotoxic liсhenoindicational areas by the API value is confirmed by the data of the environmental safety management in Donetsk region. 2011 Article Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька / А.С. Аверчук // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 76-83. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 1728-6204 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67390 582.29: 581.52: 581.522.4 (477.60) uk Промышленная ботаника Донецький ботанічний сад НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Растения в урбанизированной среде Растения в урбанизированной среде
spellingShingle	Растения в урбанизированной среде Растения в урбанизированной среде Аверчук, А.С. Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька Промышленная ботаника
description	Уперше на основі показників індексу чистоти повітря здійснено інтегральне оцінювання екологічного стану урбаноекосистем, проведено картування забруднення повітря на територіях індустріального міста південного сходу України – Донецька. Виділено ліхеноіндикаційні зони: сильно (ІЧП 0 – 5), помірно (ІЧП 5 – 10), слабко (ІЧП 10 – 15) забруднена та незабруднена (ІЧП > 15). Проведене картування ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон за показником ІЧП підтверджується даними управління екологічної безпеки у Донецькій області.
format	Article
author	Аверчук, А.С.
author_facet	Аверчук, А.С.
author_sort	Аверчук, А.С.
title	Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька
title_short	Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька
title_full	Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька
title_fullStr	Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька
title_full_unstemmed	Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька
title_sort	ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста донецька
publisher	Донецький ботанічний сад НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Растения в урбанизированной среде
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67390
citation_txt	Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька / А.С. Аверчук // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 76-83. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
series	Промышленная ботаника
work_keys_str_mv	AT averčukas líhenoíndikacíâzabrudnennâpovítrâvumovahmístadonecʹka
first_indexed	2025-07-05T17:26:50Z
last_indexed	2025-07-05T17:26:50Z
_version_	1836828758401613824
fulltext	ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1176 РАСТЕНИЯ В УРБАНИЗИРОВАННОЙ СРЕДЕ УДК 582.29: 581.52: 581.522.4 (477.60) А.С. Аверчук ЛІХЕНОІНДИКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ В УМОВАХ МІСТА ДОНЕЦЬКА лишайники, ліхеноіндикація, ліхеноіндикаційне картування, індекс чистоти повітря, Донецьк, південний схід України Вступ Навколишнє середовище, що є еволюційним джерелом здоров’я людини, на сучасному етапі розвитку цивілізації втратило свої вихідні природні якості через активну промислову діяльність людини. За даними Державного комітету статистики України, на частку Донецької та Луганської областей припадає більше 40 % загальної кількості викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел у країні. Ця кількість викидів забезпечується більш ніж 1200 підприємствами різних га- лузей промисловості [9]. Останнім часом є тенденція зростання валових викидів шкідливих ре- човин у регіоні, особливо в його промислових центрах. У зв’язку із цим, починаючи з 2000 року, спостерігається погіршення стану атмосферного повітря у містах Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Горлівка тощо. Стан повітряного басейну є однією із найбільш гострих екологічних проблем регіону. Використання лишайників у якості ефективних індикаторів стану навколишнього середови- ща набуває як у світі, так й в Україні все більшого поширення, однак на відміну від централь- них регіонів країни, на південному сході України вивченість можливості ліхеноіндикації не була реалізована повною мірою, подібних досліджень не проводилося ні з метою вивчення видово- го складу лишайників антропогенно порушених екотопів, ні біоіндикаторної їхньо можливості в умовах урбаноекосистем та техногенно трансформованого середовища [1 – 3, 6, 12]. Мета та завдання Мета досліджень – встановити можливість ліхеноіндикації забруднення повітря в умовах міста Донецька. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: дослідити особливості поширення видів лишайників у різних антропогенних місцезростаннях на території міста Донецька; на основі даних розрахунків інтегрованих показників чистоти повітря провести картування ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон; провести екологічний аналіз видового складу лишайників антропогенно трансформованих територій; встановити можливість ліхеноіндикації техногенного забруднення антропогенно трансформованого середовища. Об'єкти та методика досліджень Збір та гербаризацію зразків лишайників проводили відповідно загальноприйнятих методик [10, 13, 16, 25] у 24 пунктах, що охоплюють екотопи територій з різним рівнем техногенного за- бруднення (табл.). Види лишайників визначали стандартним порівняльно-морфологічним методом за визначни- ками та флорами [14, 15, 17 – 24]. Камеральну обробку зібраного матеріалу проводили на базі До- нецького ботанічного саду НАН України. Для кількісної оцінки стану забруднення екотопу було використано індекс чистоти повітря (ІЧП) Де Слувера та Ле Блана у модифікованому вигляді [26 – 29], показник якого зворотно-пропорційний до стану забруднення повітря. Екологічний аналіз видів лишайників проводили згідно схеми екоморф рослин О.Л. Бельгарда [7], оптимізованої для цілей фітоіндикації екотопу і біотопу [11]. Ступінь забруднення повітряного басейну у різних районах м. Донецька характеризували за офіційними даними управління екологічної безпеки у Донецькій області [8]. © А.С. Аверчук ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 77 Результати досліджень та їх обговорення На основі даних розрахунку ІЧП, на території міста Донецька було виділено чотири ізотоксичні ліхеноіндикаційні зони (ЛЗ). Територія сильно забрудненої ЛЗ (ІЧП = 0 – 5) корелює з місцем поширення найбільш розповсюдженого лишайника Lecanora dispersa (Pers.) Sommerf., названого нами як токсикотолерантний, виявленого на усіх досліджених територіях (№№ 1, 2, 10 – 12, 18 – 20). Очевидно, осередок цієї зони пов’язаний як з викидами Донецького металургійного заводу (№№ 10 – 12), тут зафіксовано найнижчі показники ІЧП (0 – 0,5), так і з шкідливим впливом атмосферних викидів автотранспорту (№№ 2, 9, 18 – 20). Дуже забруднена ЛЗ займає майже цен- тральну частину міста, у межах якої плямами розташовані відносно чисті осередки. Територія локалізована навколо залізничної станції Донецьк-2 (№ 1) і розташована з південного сходу на північний захід у напрямку центра міста (рис. 1), що повністю відповідає картуванню, проведе- ному за інструментальними методами (рис. 2). Згідно екологічного аналізу, на території забрудненої ЛЗ спостерігається перевага епіфітних ацидофільних видів лишайників (6 видів з 10 зібраних епіфітних видів у цій зоні) (рис. 3), що пояснюється надлишком забрудненості полютантами автомобільного транспорту та регіональними особливостями ліхенофлори. Базофіли нараховують 3 види, що в невеликій кількості зростають на форофітах територій №№ 18 – 20, 22, 23, присутній один вид-нейтрофіл (№№ 2, 11, 18 – 20). Щодо режиму освітленості, то в цьому випадку переважають групи сціофітів та сціогеліофітів (1 і 5 видів, відповідно) (рис. 4), оскільки у міських умовах з багатоповерховими забудовами ре- жим сонячної інсоляції змінюється у бік затінення (групи геліофітів та геліосціофітів: 1 і 3 види, відповідно). Території забудов характеризуються підвищеною сухістю повітря, що зумовлює ксерофітизацію ліхенофлори, кількість ксерофітів та ксеромезофітів налічує 6 та 1 вид, відповідно (рис. 5). Повітряні потоки збільшують свій рух між забудовами, тим самим посилюють процеси вивітрювання та висушування. Останні групи – 3 види мезофітів і мезоксерофітів було знайдено біля основи форофіту. Таблиця. Досліджені території міста Донецька № пункту Місця збору лишайників Антропогенно трансформовані території 1 ст. «Донецьк-2» залізниці 2 вул. Артема автошляхи 3 вул. Жовтня 4 вул. Пінтера 5 вул. Зверькова 6 вул. Комунарів 7 вул. Вуглигірська 8 вул. Комуністична 9 теплотраса (вул. Рози Люксембург) трубопроводи 10 Донецький металургійний завод промислові майданчики 11 промислові пустирі 12 шлакові відвали 13 шахта Чулковка відвали вугільних шахт 14 шахта Кучерова 15 шахта Калініна 16 шахта Ганзівка 17 шахта ім. Леніна 18 вул. Щорса зелені захисні смуги19 вул. Університетська 20 вул. Рози Люксембург 21 вул. 50-ої Гвардійської дивізії 22 парк ім. Ленінського комсомолу культурфітоценози23 центральний парк культури та відпочинку ім. О.С. Щербакова 24 Донецький ботанічний сад НАН України ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1178 Рис. 1. Ізотоксичні ліхеноіндикаційні зони на території м. Донецька, визначені за індексом чистоти повітря: А – сильно забруднена зона, Б – помірно забруднена зона, В – слабко забруднена зона, Г – незабруднена зона Рис. 2. Зони різного ступеня забруднення повітря на території м. Донецька, визначені за інструментальними методами: А – небезпечний рівень забруднення, Б – сильний рівень забруднення, В – помірний рівень забруднення, Г – слабкий рівень забруднення, Д – умовно чиста зона ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 79 Рис. 5. Групи видів лишайників щодо зволоження місцезростань сильно (І), помірно (ІІ), слабко (ІІІ) забрудненої та незабрудненої (ІV) ліхеноіндикаційних зон на території м. Донецька: 1 – ксерофіти, 2 – ксеромезофіти, 3 – мезофіти, 4 – мезоксерофіти Рис. 3. Групи видів лишайників щодо pH субстрату місцезростань сильно (І), помірно (ІІ), слабко (ІІІ) забрудненої та незабрудненої (ІV) ліхеноіндикаційних зон на території м. Донецька: 1 – ацидофіли, 2 – базофіли, 3 – інцертофіли, 4 – нейтрофіли Рис. 4. Групи видів лишайників щодо освітленості місцезростань сильно (І), помірно (ІІ), слабко (ІІІ) забрудненої та незабрудненої (ІV) ліхеноіндикаційних зон на території м. Донецька: 1 – геліофіти, 2 – геліосціофіти, 3 – сціофіти, 4 – сціогеліофіти ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1180 Помірно забруднена (ІЧП 5 – 10) ЛЗ (№№ 3, 13, 14, 21) у межах міста представлена неве- ликими ізольованими осередками (див. рис. 1), де зустрічаються лише декілька видів епіфітних лишайників, переважно індикатори пилового забруднення Parmelia sulcata Taylor, Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix et Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th. Fr. тощо. Зрідка зустрічається ток- сикотолерантний [24] лишайник Scoliciosporum chlorococcum (Stenh.) Vězda. Осередки помірно забрудненої ЛЗ на території Донецька зазнають техногенного наванта- ження від антропогенних новоутворень – відвалів вугільних шахт (№№ 14, 17), що знаходяться на території міста та у безпосередній близькості до цієї ЛЗ. Слід підкреслити, що осередок помірно забрудненої зони відображає й стан атмосферно- го повітря у Донецьку внаслідок шкідливого впливу викидів автотранспорту, так території № 5 (вул. Жовтня) та № 54 (вул. 50-ої Гвардійської дивізії) характеризуються високим ступенем по- току автомобільного транспорту. Найбільш поширеним видом у цій зоні є листуватий лишайник Parmelia sulcata, його проективне покриття здебільшого становить до 10 %. У південно-східній частині міста, що щільно забудована, встановлено найбільший осере- док помірно забрудненої ЛЗ (див. рис. 1). Протяжність цього осередку з північного заходу на південний схід, очевидно, зумовлено розою переважаючих вітрів, характерною для Донецька. Сумарний шкідливий вплив викидів автотранспорту та відвалів вугільних шахт має відбиток не- великий осередок цієї зони на території №№ 13, 14 (відвали шахт «Чулковка» та «Кучерова»). Крім того, виявлені невеликі осередки помірно забрудненої ЛЗ (№№ 3, 5, 8) на значній відстані від цих об’єктів свідчать, що основним фактором, який погіршує стан повітряного середовища цієї зони, є автотранспорт. Домінуючі екоморфи лишайників у помірно забрудненій ЛЗ представлені, як й у першій ЛЗ, ацидофільними видами ліхенофлори (8 видів із 13), базофіли та нейтрофіли представлені по 2 види, присутній інцертофіл – Evernia prunastri (L.) Ach. Групи сціофітів та сціогеліофітів налічують 3 та 4 види, відповідно, геліо- та геліосціофіти – 2 та 3 види, відповідно (див. рис. 3, 4). Отже, має місце тенденція збільшення природних екоморф видів лишайників у екотопах антро- погенно трансформованих територій різної трансформації, поступово збільшується кількість геліофітних видів, що характерно для природних ареалів лишайників на південному сході України, та зменшується група сціофітних. Група ксерофітів налічує 7 видів, що майже у два рази більше мезофітів (4 види, причому два з них – види Evernia prunastri та Caloplaca pyracea (Ach.) Th. Fr. є ксеромезофітом та мезоксерофітом) (див. рис. 5). Значну частину території міста займає слабко забруднена ЛЗ (ІЧП 10 – 15) (див. рис. 1). На ній, поряд із вже названими, трапляються також високо- та середньочутливі види, що характерні для природної епіфітної ліхенофлори околиць Донецька (Caloplaca pyracea, Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, Ph. tenella (Scop.) DC., тощо). Однак, група кущистих видів, найбільш чутливих до атмосферного забруднення (представники родини Parmeliaceae Zenker), відсутня. Слабко забруднена ЛЗ виявлена у районах розташування територій №№ 4, 6, 7. Завдяки рівнинному рельєфу міста, що сприяє рівномірній циркуляції повітря, а також широкій щільній мережі зелених захисних смуг уздовж автомобільних шляхів цих територій спостерігається поліпшення атмосферного повітря. Осередок слабко забрудненої ЛЗ виявлено у північно- західній частині м. Донецьк. Він утворений, очевидно, в результаті поєднання шкідливого впливу атмосферних викидів автотранспорту, однак в незначній кількості у порівнянні з вище- розглянутими ЛЗ. За даними екологічного аналізу ліхенофлори слабко забрудненої ЛЗ, було встановлено, що найбільш розповсюдженими групами екоморф є все ж ацидофіли (7 з 12 видів ліхенофлори) (див. рис. 3). За режимом освітленості переважають сціо- та сціогеліофіти (3 та 4 види, відповідно), останні – геліофіти (2 види) та геліосціофіти (3 види) (див. рис. 4). Стосовно відношення лишайників до зволоження субстрату, то у цій зоні у порівнянні із попередніми йде тенденція збільшення частки мезофітних гігроморф, оскільки з домінуванням багатоповерхівок та недостачі світла підвищується вологість субстрату, що створює придатне середовище для роз- витку пліснявих грибків та патогенної мікрофлори. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 81 За даними розрахунку ІЧП, незабруднена ЛЗ виявлена лише на околицях міста (значення варіюють від 15 до 18). Найхарактернішою особливістю ліхенофлори цієї зони є багате видо- ве різноманіття епіфітних лишайників, значне проективне покриття високо- і середньочутли- вих до атмосферного забруднення видів, а також наявність кущистого виду – Cladonia foliacea (Huds.) Willd. Як видно з рис. 1, незабруднена ЛЗ на території Донецька найбільшу площу займає у південній частині міста, де, з одного боку, розташована найменша кількість промислових підприємств, з іншого – сильно розвинута мережа садів та оброблюваних ділянок. У східній частині міста осередки незабрудненої ЛЗ знаходяться на території Донецького ботанічного саду НАН України (№ 74) та крупних парків (№№ 22, 23). Великий рослинний масив створює біологічний фільтр для полютантів повітря, тим самим дозволяє розповсюджуватись листуватим та кущистим видам лишайників. За даними екологічного аналізу, простежується тенденція збільшення частки базофільних видів (4 види з 16), однак домінуючим залишається група ацидофілів (9 видів), що пов’язано з сильним атмосферним впливом викидів автотранспорту. Інші види віднесено до групи нейтрофілів. Крони дерев парків та ботанічного саду створюють щільний полог, тим са- мим обумовлюють розповсюдженість сціо- та сціогеліофітів (по 5 видів кожний), геліо- та геліосціофітів (по 3 види). Дев’ять видів віднесено до групи ксерофітів та 1 вид – ксеромезофіт (Physcia adscendens), що більш відбиває регіональні риси ліхенофлори пів- денного сходу України. Чотири види – мезофіти та мезоксерофіти (див. рис. 3, 4, 5). Отже, використання показників ІЧП та співвідношення екоморф видів лишайників дозволяє надати комплексну інтегровану оцінку екологічного стану урбаноекосистем, а про- ведення картування – простежити процеси забруднення та розповсюдження полютантів на території. Висновки Таким чином, нами проведене картування на основі індексу чистоти повітря на території міста Донецька, де виявлено ізотоксичні ліхеноіндикаційні зони. Отримані дані екологічного аналізу ліхенофлори відносно ступеня забруднення повітря підтверджуються та співпадають із даними, отриманими інструментальними методами. На ступінь забруднення екотопів урабанотериторій впливає стан інтенсивності забудови: у міських умовах з багатоповерхівками режим сонячної інсоляції змінюється у бік затінення, а території забудов характеризуються підвищеною сухістю повітря (повітряні потоки збільшують свій рух між будинками, тим самим посилюють процеси вивітрювання та висушування), що зумовлює ксерофітизацію сціофітних фракцій ліхенофлори. Всі ці фактори зумовлюють змен- шення видової різноманітності й кількості видів лишайників та частки геліофітів (оскільки при підвищенні ступеня забруднення повітря двооксидом сірки та важкими металами відбувається зміна клітинних мембран та руйнація хлорофілу, що веде до зміни відношення організму до сту- пеня освітлення) при збільшенні ступеня забруднення міського повітряного басейну, а також збільшення кількості ацидофілів та ксерофітів. Використання показників ІЧП та співвідношення екоморф видів лишайників дозволяє на- дати комплексну інтегровану оцінку екологічного стану урбаноекосистеми, а проведення кар- тування – простежити процеси забруднення та розповсюдження ксенобіотиків по території. Роботу виконано в рамках досліджень цільової комплексної міждисциплінарної програми на- укових досліджень Віділення загальної біології НАН України «Збереження біорізноманіття та його відтворення на основі біомаркерів, геноміки та біотехнологій» за темою «Виявлення серед ліхенофлори біомаркерів стану антропогенно трансформованого середовища на півден- ному сході України» (ДР 0111U005499). ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1182 1. Аверчук А.С. Можливості ліхеноіндикації в умовах промислового Донбасу / А.С. Аверчук, Н.А Хиж- няк // Сучасні проблеми екології: всеукр. конф. молод. вчених 7 – 9 жовт. 2004 р. – Запоріжжя, 2004. – С. 109 – 110. 2. Аверчук А.С. Эколого-биохимические особенности лишайников в условиях Донбасса / А.С. Авер- чук, А.В. Машталер // Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природ- них ресурсів: V міжнар. наук. конф. аспір. та студ., 11 – 13 квіт. 2006 р. – Донецьк, 2006. – Т. 1. – С. 203 – 204. 3. Аверчук А.С. Видовой состав лишайников на первичных эдафотопах отвалов угольных шахт Донбасса / А.С. Аверчук, Н.А. Хижняк // Промышленная ботаника. Сборник научных трудов. – Донецк, 2008. – Вып. 8. – С. 24 – 28. 4. Агарков В.И. Атлас гигиенических характеристик окружающей среды Донецкой области / В.И. Агар- ков, С.В. Грищенко, В.П. Грищенко. – Донецк, 2001. – 140 с. 5. Агарков В.И. Гигиена экологической среды Донбасса / В.И. Агарков, С.В. Грищенко, В.Я. Уманский, В.И. Денисенко, М.Н. Гамов. – Донецк, 2004. – 167 с. 6. Белова М.В. Лихеноиндикация среды в условиях промышленного Донбасса / М.В. Белова, А.С. Авер- чук, А.И. Сафонов // Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природ- них ресурсів: III міжнар. наук. конф. аспір. та студ., 13 – 15 квіт. 2004 р. – Донецьк, 2004. – Т. 2. – С. 22 – 23. 7. Бельгард А.Л. Лесная растительность юго-востока УССР / Александр Люцианович Бельгард. – Киев: Изд-во Киевск. гос. ун-та, 1950. – С. 28 – 45. 8. Доклад о состоянии окружающей природной среды города Донецка в 2006 – 2007 годах / Под ред. А. Лукьянченко. – Донецк, 2008. – 112 с. 9. Земля тривоги нашей. По материалам доклада о состоянии окружающей природной среды в Донецкой области в 2006 году / Под. ред. С. Третьякова, Г. Аверина. – Донецк, 2007. – 116 с. 10. Кондратюк С.Я. Індикація стану навколишнього середовища України за допомогою лишайників / Сергій Якович Кондратюк. – К.: Наук. думка, 2008. – 336 с. 11. Матвеев Н.М. Оптимизация системы экоморф растений А.Л. Бельгарда в целях фитоиндикации эко- топа и биотопа / Н.М. Матвеев // Вісник Дніпропетровського університету. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропет. ун-ту, 2003. – Т. 2, № 11. – С. 105 – 113. 12. Надєіна О.В. Епіфітні лишайники Донецького кряжу і можливість їх використання для моніторингу стану лісових масивів / О.В. Надєіна, С.Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. – 2008. – Т. 65, № 3. – С. 398 – 407. 13. Окснер А.Н. Неморальный элемент в лихенофлоре Советской Арктики / А.Н. Окснер // Материалы по истории флоры и растительности СССР. – М.: Изд-во АН СССР, 1946. – Вып. 2. – С. 275 – 490. 14. Окснер А.М. Флора лишайників України / Альфред Миколайович Окснер. – К: АН УРСР, Ін-т ботаніки, 1956. – Т. 1. – 495 с. 15. Окснер А.М. Флора лишайників України / Альфред Миколайович Окснер. – К.: Наук. думка, 1968. – Т. 2, вип. 1. – 450 с. 16. Окснер А.Н. Определитель лишайников СССР. Вып. 2. Морфология, систематика и географическое распространение / Альфред Николаевич Окснер. – Л.: Наука Ленинг. отд., 1974. – 284 с. 17. Окснер А.М. Флора лишайників України / Альфред Миколайович Окснер. – К.: Наук. думка, 1993. – Т. 2, вип. 2. – 541 с. 18. Определитель лишайников СССР. Вып. 1. Пертузариевые, Леканоровые, Пармелиевые. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1971. – 412 с. 19. Определитель лишайников СССР. Вып. 3. Калидиевые – Гиалектовые. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1975. – 275 с. 20. Определитель лишайников СССР. Вып. 4. Веррукариевые – Пилокарповые. – Л.: Наука, 1977. – 344 с. 21. Определитель лишайников СССР. Вып. 5. Кладониевые – Акароспоровые. – Л.: Наука, 1978. – 305 с. 22. Определитель лишайников России. Вып. 6. Алекториевые, Пармелиевые, Стереокаулоновые. – СПб.: Наука, 1996. – 203 с. 23. Определитель лишайников России. Вып. 8. Бацидиевые, Катиляриевые, Леканоровые, Мегалариевые, Микобилимбиевые, Ризокарповые, Трапелиевые. – СПб.: Наука, 2003. – 277 с. 24. Определитель лишайников России. Вып. 10. Agyriaceae, Anamylopsoraceae, Aphanopsidaceae, Arthrorhaphidaceae, Brigantiaeaceae, Chrysotrichaceae, Clavariaceae, Ectolechiaceae, Gomphillaceae, Gypsoplacaceae, Lecanoraceae, Lecideaceae, Mycoblastaceae, Phlyctidaceae, Physciaceae, Pilocarpaceae, Psoraceae, Ramalinaceae, Stereocaulaceae, Vezdaeaceae, Tricholomataceae. – СПб.: Наука, 2008. – 515 с. 25. Скворцов А.К. Гербарий. Пособие по методике и технике / А.К. Скворцов. – М.: Наука, 1977. – 199 с. 26. Трасс Х.Х. Частные методы лихеноиндикации / Х.Х. Трасс // Биогеохимический круговорот веществ: симпозиум по биоиндикации Всесоюз. конф., 7 – 9 дек. 1982 г.: тез. докл. – Таллин, 1982. – С. 33 – 34. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 83 27. Трасс Х.Х. Классы полеотолерантности лишайников и экологический мониторинг / Х.Х. Трасс // Про- блемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – Т. 7. – C. 144 – 159. 28. Трасс Х.Х. Лихеноиндикационные индексы и SO2 / Х.Х. Трасс // Биогеохим. круговорот веществ в био- сфере. – М.: Наука, 1987. – C. 111 – 115. 29. Kondratyuk S.Ya. Lichen indication mapping of air pollution in Ukraine / S.Ya. Kondratyuk // Ukr. bot. j. – 1994. – Vol. 51, № 2/3. – P. 148 – 153. Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 12.11.2011 УДК 582.29: 581.52: 581.522.4 (477.60) ЛІХЕНОІНДИКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ В УМОВАХ МІСТА ДОНЕЦЬКА А.С. Аверчук Донецький ботанічний сад НАН України Уперше на основі показників індексу чистоти повітря здійснено інтегральне оцінювання екологічного стану урбаноекосистем, проведено картування забруднення повітря на територіях індустріального міста південного сходу України – Донецька. Виділено ліхеноіндикаційні зони: сильно (ІЧП 0 – 5), помірно (ІЧП 5 – 10), слабко (ІЧП 10 – 15) забруднена та незабруднена (ІЧП > 15). Проведене картування ізотоксич- них ліхеноіндикаційних зон за показником ІЧП підтверджується даними управління екологічної безпеки у Донецькій області. UDС 582.29: 581.52: 581.522.4 (477.60) LICHENOINDICATION OF AIR POLLUTION IN CONDITIONS OF THE CITY OF DONETSK A.S. Averchuk Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine For the first time the integrated assessment of environmental condition of urban ecosystems based on the values of air pollution index has been accomplished, the air pollution levels on the territories of Donetsk – the industrial city in the south-east of Ukraine have been charted. The following liсhenoindicational areas have been distinguished: heavily (API 0 – 5), moderately (API 5 – 10), slightly (API > 10 – 15) polluted and unpolluted (API > 15). The conducted charting of isotoxic liсhenoindicational areas by the API value is confirmed by the data of the environmental safety management in Donetsk region.

Ліхеноіндикація забруднення повітря в умовах міста Донецька

Репозитарії

Схожі ресурси