Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі

Проведено вивчення фітонцидної активності узимку, навесні та влітку 11 видів деревно-кущових рослин, що зростають на ділянках з різним ступенем забруднення повітря у м. Донецьку. Встановлено залежність фітонцидної активності від фенофази деревно-кущових рослин. Відмічено вплив техногенного середовищ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Володарець, С.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Донецький ботанічний сад НАН України 2011
Schriftenreihe:	Промышленная ботаника
Schlagworte:	Растения в урбанизированной среде
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67391
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі / С.О. Володарець // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 84-89. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-67391
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-673912014-09-07T03:02:00Z Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі Володарець, С.О. Растения в урбанизированной среде Проведено вивчення фітонцидної активності узимку, навесні та влітку 11 видів деревно-кущових рослин, що зростають на ділянках з різним ступенем забруднення повітря у м. Донецьку. Встановлено залежність фітонцидної активності від фенофази деревно-кущових рослин. Відмічено вплив техногенного середовища на фітонцидну дію летких виділень досліджених видів дерев та кущів. The study of the phytoncide activity of 11 species of woody and shrub plants, growing at the areas with different degree of air pollution in Donetsk, during winter, spring and summer has been conducted. The dependence between the phytoncide activity and phenological stage of woody and shrub plants has been stated. It should be noted that the technogenic environment has an influence on the effects of volatile compounds of the trees and shrubs under consideration. 2011 Article Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі / С.О. Володарець // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 84-89. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1728-6204 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67391 628.5:634.942:581.135 uk Промышленная ботаника Донецький ботанічний сад НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Растения в урбанизированной среде Растения в урбанизированной среде
spellingShingle	Растения в урбанизированной среде Растения в урбанизированной среде Володарець, С.О. Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі Промышленная ботаника
description	Проведено вивчення фітонцидної активності узимку, навесні та влітку 11 видів деревно-кущових рослин, що зростають на ділянках з різним ступенем забруднення повітря у м. Донецьку. Встановлено залежність фітонцидної активності від фенофази деревно-кущових рослин. Відмічено вплив техногенного середовища на фітонцидну дію летких виділень досліджених видів дерев та кущів.
format	Article
author	Володарець, С.О.
author_facet	Володарець, С.О.
author_sort	Володарець, С.О.
title	Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі
title_short	Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі
title_full	Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі
title_fullStr	Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі
title_full_unstemmed	Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі
title_sort	сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі
publisher	Донецький ботанічний сад НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Растения в урбанизированной среде
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67391
citation_txt	Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі / С.О. Володарець // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 84-89. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Промышленная ботаника
work_keys_str_mv	AT volodarecʹso sanuûčafunkcíâderevnokuŝovihroslinvurbanízovanomuseredoviŝí
first_indexed	2025-07-05T17:26:52Z
last_indexed	2025-07-05T17:26:52Z
_version_	1836828760749375488
fulltext	ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1184 УДК 628.5:634.942:581.135 С.О. Володарець САНУЮЧА ФУНКЦІЯ ДЕРЕВНО-КУЩОВИХ РОСЛИН В УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ деревно-кущові рослини, фітонцидна дія, урбанізоване середовище Вступ Рослинність набуває провідної ролі в оздоровленні середовища за умов складної екологічної ситуації. Зелені насадження міста виконують різноманітні санітарно-гігієнічні функції: поглина- ють газоподібні викиди, затримують пил та інші тверді частки, змінюють мікрокліматичні умо- ви, тощо [2, 5, 14]. На стан здоров’я мешканців промислового центру впливають не лише викиди промислових підприємств і автотранспорту, але й різноманітні мікроорганізми, більшість з яких є патогенними. Дерева та кущі в процесі життєдіяльності виділяють в повітря антибактеріаль- ні, протистоцидні та фунгіцидні леткі органічні речовини [3, 4, 15]. Дані речовини – фітонциди відіграють регуляторну роль у взаємодії організмів в урбанізованих фітоценозах, підтримуючи баланс патогенної мікрофлори у повітрі міста [7]. Фітонцидні властивості рослин змінюються залежно від погодних умов, фенофази, ста- ну рослини, забруднення середовища та ін. [2, 3, 13]. За даними Н.М. Верейкіної, В.В. Сліпих [1, 9], за період вегетації у листопадних деревних рослин спостерігаються два піка фітонцидної активності – літній та осінній, тоді як у хвойних – зимовий та літній. Навесні у них починається збільшення виділення летких органічних речовин порівняно з зимовим періодом. В умовах м. Донецька фрагментарні дослідження фітонцидності деревно-кущових рослин проводили більше 40 років тому [8, 12]. Однак, визначення впливу урбанізованого середовища на фітонцидні властивості рослин залишається актуальним, тому є необхідність подальших до- сліджень в цьому напрямку. Мета та завдання Метою роботи було виявити фітонцидну дію деяких видів дерев та кущів в умовах м. Донець- ка. У зв’язку з цим були поставлені такі завдання: визначити динаміку фітонцидної активності деяких видів хвойних та листопадних рослин у різні пори роки, вивчити вплив урбанізованого середовища на протистоцидну дію рослин. Об’єкти та методика досліджень Об’єктом дослідження були 11 видів деревно-кущових рослин: клен гостролистий (Acer platanoides L.), клен-явір (Acer pseudoplatanus L.), гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), черемха звичайна (Padus avium Mill.), тополя китайська (Populus simonii Carrière), верба біла (Salix alba L.), бузок звичайний (Syringa vulgaris L.), липа звичайна (Tilia cordata Mill.), ялина колюча (Picea pungens Engelm.), туя західна (Thuja orientalis L.) та магонія падуболиста (Machonia aquifolium (Pursh) Nutt.). За системою А.Л. Тахтаджяна [10], досліджені види відносяться до 8 родин (Pinaceae, Cupressaceae, Aceraceae, Salicaceae, Tiliaceae, Rosaceae, Hippocastanaceae, Oleaceae, Berberidaceae) відділів голонасінних та покритонасінних рослин. Для дослідження було відібрано саме ці види дерев та кущів, тому що вони адаптовані до умов техногенного забруднення та широко використовуються в озелененні промислових міст Укра- їни, в тому числі м. Донецька [9]. Перша (І) дослідна ділянка знаходиться вздовж Київського проспекту, друга (ІІ) ділянка розташована у парку ім. Щербакова. У якості умовного контр- олю використовували рослини, які зростають у Донецькому ботанічному саду НАН України (ДБС). Фітонцидні властивості видів визначали, згідно методики Б.П. Токіна [11], за часом загибелі найпростіших (Paramecium caudatum Ehr.) у хвилинах. Матеріали збирали у сонячну, безвіт ряну погоду протягом зими, весни та літа 2010–2011 рр. Статистичну обробку проводили за загальноприйнятими методиками [6]. © С.О. Володарець ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 85 Результати досліджень та їх обговорення Досліджені види деревно-кущових рослин виявили виражену протистоцидну дію. Залежно від часу загибелі інфузорій види рослин умовно розділили на три групи: 1 – види з високою фітон- цидною дією (ФД), загибель найпростіших під дією летких речовин рослин відбувалась за термін до 10 хв.; 2 – види з середньою ФД – від 10 до 20 хв.; 3 – види з низькою ФД – більше 20 хв. Фітонцидні властивості досліджених трьох видів вічнозелених рослин у зимовий пе- ріод були нижчими порівняно з їхньою фітонцидністю навесні та влітку (табл. 1). За даними Г.Д. Лялюк-Вітер [7], саме на лютий у представників родини Pinaceae припадає найнижча фі- тонцидна активність, що пов’язано зі змінами фізіологічних процесів у рослин в зимовий період. За нашими даними, у грудні ялина колюча проявила високі показники ФД. Час загибелі найпрості- ших під дією летких виділень хвої ялини колючої та туї західної склав 7,62±0,51 хв. та 10,35±0,78 хв. у контролі, відповідно. Дані види можна віднести до групи з високою ФД. Магонія падуболиста у грудні показала середню фітонцидність. Таблиця 1. Фітонцидна дія вічнозелених деревно-кущових рослин в умовах м. Донецька (хв.) Місяць Picea pungens Engelm. Thuja orientalis L. Machonia aquifolium (Pursh) Nutt. дослідна ділянка контроль дослідна ділянка контроль дослідна ділянка контроль І ІІ І ІІ І ІІ M±m грудень 9,46 ±0,65 8,21 ±0,47 7,62 ±0,51 8,12 ±0,47 9,86 ±0,62 10,35 ±0,78 10,12 ±0,42 11,38 ±0,54 12,24 ±0,52 січень 14,24 ±0,41 13,25 ±0,58 12,84 ±0,65 12,90 ±0,66 13,48 ±0,25 14,00 ±0,69 14,35 ±0,42 15,42 ±0,37 16,86 ±0,64 лютий 40,31 ±0,81 37,48 ±0,74 33,65 ±0,69 35,58 ±0,89 36,58 ±0,56 38,43 ±0,62 26,22 ±0,47 28,33 ±0,58 29,26 ±0,75 березень 37,42 ±0,35 35,48 ±0,52 28,25 ±0,56 27,16 ±0,58 30,28 ±0,67 33,34 ±0,45 23,05 ±0,47 25,12 ±0,75 27,33 ±0,42 квітень 25,48 ±0,62 22,08 ±0,59 20,15 ±0,32 19,52 ±0,45 22,48 ±0,54 24,35 ±0,62 20,43 ±0,52 23,49 ±0,47 25,51 ±0,36 травень 19,58 ±0,45 17,25 ±0,39 14,47 ±0,44 7,18 ±0,52 12,88 ±0,51 16,02 ±0,41 13,50 ±0,50 14,25 ±0,36 16,45 ±0,53 червень 14,03 ±0,54 12,37 ±0,38 11,41 ±0,39 7,35 ±0,42 9,65 ±0,47 11,59 ±0,48 12,25 ±0,65 13,48 ±0,72 14,49 ±0,64 липень 11,53 ±0,56 9,37 ±0,35 5,02 ±0,47 5,90 ±0,30 7,24 ±0,41 10,24 ±0,49 9,25 ±0,58 10,34 ±0,67 12,05 ±0,35 серпень 14,30 ±0,37 11,86 ±0,58 7,19 ±0,45 6,39 ±0,38 8,08 ±0,54 11,28 ±0,35 11,37 ±0,62 12,36 ±0,81 13,45 ±0,76 Примітка. M±m – середнє арифметичне значення ± похибка У січні спостерігалось зменшення фітонцидної дії летких виділень рослин, проте вона за- лишилась на середньому рівні. У лютому при значному зниженні температур летальна дія летких речовин P. pungens, T. orientalis та M. aquifolium змінювалась від 40,31±0,81 хв. до 26,22±0,47 хв., у цей термін вони мають низьку ФД. У березні та квітні P. pungens, T. orientalis та M. aquifolium на усіх ділянках проявили низь- ку протистоцидність. У травні фітонцидна дія дослідних видів хвойних збільшилась. P. pungens та M. aquifolium було віднесено до групи з середньої ФД, тоді як T. orientalis на ділянці вздовж Київського проспекту проявила високі фітонцидні властивості. В літні місяці фітонцидна дія P. pungens, T. orientalis та M. aquifolium збільшилась порівняно з весняною. P. pungens на ділянці вздовж Київського проспекту протягом літа виявила середні фітонцидні властивості, однак у липні в парку та в липні–серпні у ДБС, фітонцидна активність ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1186 летких виділень хвої була високою. Фітонцидна активність T. orientalis у червні перевищила у 1,3 рази та у 1,4 рази травневі показники у парку та ДБС. У липні та серпні T. orientalis на до- слідних ділянках віднесена до групи з високою протистоцидною дією. Протистоцидні властивос- ті летких виділень листків M. aquifolium протягом літа значно не змінювались. Завдяки високим та середнім фітонцидним властивостям дані види вічнозелених рослин зменшують кількість мі- кроорганізмів у повітрі. Умови зростання неоднаково вплинули на фітонцидні властивості дослідних рослин. Так, найменший термін загибелі найпростіших від летких органічних виділень хвої P. pungens спостерігали у контрольному варіанті, тоді як T. orientalis та M. aquifolium кращі показники ви- явили на ділянці з забрудненим повітрям вздовж Київського проспекту. Отримані нами дані узгоджуються з результатами робіт, проведених М.В. Григорьєвою та Н.М. Верейкіною з визначення протистоциних властивостей деревно-кущових рослин у м. Во- ронежі [1, 2]. Дослідні види листопадних деревно-кущових рослин виявили виражену протистоцидну дію навесні та влітку (табл. 2). Для летких виділень набубнявілих бруньок клена гостролистого встановлено середню та низьку фітонцидну дію залежно від дослідної ділянки, з її зниженням у екземплярів, що зростають у парку ім. Щербакова та у ДБС порівняно з деревами вздовж авто- траси. У травні термін загибелі інфузорій від дії летких виділень молодих листків A. platanoides був вищим і коливався від 11,62±0,49 до 15,80±0,52 хв. у дерев вздовж Київського проспекту та у ДБС, відповідно. Можливо, це пов’язано з підвищенням температури повітря у травні порів- няно з квітнем. У a. pseudoplatanus фітонцидна активність як бруньок, так і листків була ниж- чою порівняно з A. platanoides. У літні місяці спостерігалось збільшення фітонцидної активності в обох видів кленів. Максимум фітонцидної дії летких виділень листків кленів на усіх ділянках був відмічений у липні. Набубнявілі бруньки дерев гіркокаштану звичайного, що зростають вздовж Київського про- спекту, виділяли малоактивні леткі речовини порівняно з рослинами у парку ім. Щербакова та на контрольній ділянці. У травні він проявив нижчу фітонцидну активність, ніж у квітні. Фітон- цидні властивості молодих листків гіркокаштану характеризувались низькою дією на усіх ді- лянках. Протягом червня та липня протистоцидна активність листків збільшилась до середніх показників. У серпні, коли листки гіркокаштану пожовкли, через враження мінуючою міллю, їхня фітонцидна дія знизилась у 1,6 рази у дерев вздовж Київського проспекту, 1,1 рази – у парку та 1,8 рази – у ДБС . Черемха звичайна проявила високу фітонцидну активність як у квітні, так і у травні. Про- тистоцидна дія летких виділень набувнявілих бруньок P. avium була нижчою, ніж у листків на початку розпускання. Найбільш інтенсивні виділення спостерігали у рослин на ділянці вздовж Київського проспекту – загибель інфузорій протягом 5,83±0,38 хв. у квітні та 3,84±0,30 хв. у травні. У червні протистоцидні властивості летких виділень листків черемхи звичайної на усіх ділянках залишаються високими. У липні та серпні фітонцидна активність листків знижується до середніх показників. У квітні набубнявілі бруньки Populus simonii виявили більші протистоцидні властивості, ніж молоді листки у травні. На ділянці вздовж Київського проспекту протягом літа, у парку в липні та серпні, а в контролі лише в серпні P. simonii виявила високі протистоцидні властивості. Середня та висока фітонцидна активність тополі китайської протягом вегетаційного періоду, враховуючи її високі пило- та газоутримуючі властивості, свідчить про значну роль P. simonii в очищені по- вітря міста. Бруньки верби білої характеризувались низькою фітонцидною дією на дослідних ділян- ках: час загибелі найпростіших становив від 21,95±0,43 хв. (вздовж Київського проспекту) до 33,78±0,54 хв. (у ДБС). У травні, з розпусканням молодих листків, у S. alba починається ви- ділення більш активних летких речовин. Протягом червня фітонцидна активність листків верби звичайної збільшується, досягаючи максимуму у липні. У серпні спостерігається її зниження. Бузок звичайний був віднесений нами до групи з середньою фітонцидною дією протягом квітня та травня на усіх дослідних ділянках. Набубнявілі бруньки S. vulgaris виявили меншу про- тистоцидну дію порівняно з листками. Влітку ФД бузку звичайного збільшилась, проте високою була лише на ділянках з забрудненим повітрям, вздовж Київського проспекту. Максимум проти- стоцидної дії листків S. vulgaris на усіх ділянках припав на серпень. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 87 Та бл иц я 2. Ф іт он ци дн а ді я ли ст оп ад ни х де ре вн о- ку щ ов их р ос ли н в ум ов ах м . Д он ец ьк а (х в. ) В ид и К ві те нь (б ру нь ки ) Тр ав ен ь Че рв ен ь Л ип ен ь С ер пе нь до сл ід на ді ля нк а ко н- тр ол ь до сл ід на ді ля нк а ко н- тр ол ь до сл ід на ді ля нк а ко н- тр ол ь до сл ід на ді ля нк а ко н- тр ол ь до сл ід на ді ля нк а ко н- тр ол ь І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ M ±m Ac er p la ta no id es L . 15 ,3 0 ±0 ,8 0 24 ,3 5 ±0 ,6 3 28 ,4 2 ±0 ,5 2 11 ,6 2 ±0 ,4 9 13 ,8 9 ±0 ,5 5 15 ,8 0 ±0 ,5 2 5, 86 ±0 ,3 1 10 ,2 3 ±0 ,4 7 11 ,8 4 ±0 ,6 5 3, 97 ±0 ,2 0 8, 84 ±0 ,5 7 10 ,6 0 ±0 ,7 8 8, 12 ±0 ,2 0 11 ,5 1 ±0 ,5 0 15 ,0 1 ±0 ,6 0 A. p se ud op la ta nu s L . 19 ,9 5 ±0 ,6 3 31 ,3 5 ±0 ,9 1 32 ,7 4 ±0 ,6 0 12 ,8 9 ±0 ,6 4 16 ,3 1 ±0 ,3 4 18 ,2 1 ±0 ,5 7 11 ,2 7 ±0 ,4 9 14 ,9 0 ±0 ,4 7 16 ,0 5 ±0 ,4 3 6, 97 ±0 ,6 2 7, 49 ±0 ,8 5 11 ,6 6 ±0 ,4 5 10 ,3 0 ±0 ,4 5 11 ,7 9 ±0 ,6 8 13 ,3 2 ±0 ,3 2 Ae sc ul us h ip po ca st an um L . 23 ,0 5 ±0 ,4 3 17 ,2 5 ±0 ,8 6 16 ,2 5 ±0 ,4 6 34 ,0 9 ±1 ,2 8 27 ,6 5 ±0 ,8 6 23 ,9 8 ±0 ,6 7 28 ,8 5 ±0 ,5 2 26 ,0 6 ±0 ,6 5 17 ,4 4 ±0 ,8 1 16 ,3 6 ±0 ,3 9 21 ,6 6 ±0 ,6 7 11 ,7 5 ±0 ,3 2 25 ,6 9 ±0 ,6 0 23 ,0 8 ±0 ,4 9 20 ,7 2 ±0 ,5 4 Pa du s a vi um M ill . 5, 83 ±0 ,3 8 7, 17 ±0 ,4 8 8, 90 ±0 ,5 7 3, 84 ±0 ,3 0 6, 85 ±0 ,2 6 8, 07 ±0 ,4 3 4, 25 ±0 ,3 2 7, 50 ±0 ,4 0 8, 57 ±0 ,4 8 11 ,1 0 ±0 ,5 0 13 ,0 5 ±0 ,4 9 15 ,8 2 ±0 ,6 3 14 ,0 9 ±0 ,5 5 15 ,8 8 ±0 ,6 0 19 ,6 2 ±0 ,4 4 Po pu lu s si m on ii C ar riè re 10 ,8 2 ±0 ,7 0 14 ,2 7 ±0 ,4 9 16 ,0 1 ±0 ,4 1 18 ,9 3 ±, 44 20 ,6 4 ±0 ,4 1 21 ,3 4 ±0 ,4 8 6, 68 ±0 ,4 2 11 ,8 1 ±0 ,6 6 13 ,2 6 0, 34 4, 19 ±0 ,3 2 5, 90 ±0 ,6 0 7, 04 ±0 ,9 0 8, 06 ±0 ,5 6 9, 08 ±0 ,5 2 12 ,7 9 ±0 ,6 3 Sa lix a lb a L. 21 ,9 5 ±0 ,4 3 31 ,8 9 ±0 ,6 5 33 ,7 8 ±0 ,5 4 17 ,0 5 ±0 ,3 9 19 ,1 2 ±0 ,5 3 21 ,5 5 ±0 ,5 3 14 ,8 4 ±0 ,7 2 16 ,3 8 ±0 ,8 2 18 ,8 4 ±0 ,6 8 9, 64 ±0 ,3 8 12 ,0 6 ±0 ,4 2 14 ,1 7 ±0 ,3 4 14 ,0 8 ±0 ,4 4 18 ,6 7 ±0 ,6 3 22 ,4 1 ±0 ,9 2 Sy ri ng a vu lg ar is L . 14 ,2 5 ±0 ,4 5 15 ,4 6 ±0 ,5 4 17 ,2 9 ±0 ,6 8 10 ,9 7 ±0 ,4 4 13 ,2 8 ±0 ,3 7 15 ,7 0 ±0 ,6 3 9, 60 ±0 ,6 2 12 ,6 6 ±0 ,8 3 13 ,5 6 ±0 ,7 1 9, 43 ±0 ,4 0 11 ,3 1 ±0 ,7 1 13 ,2 7 ±0 ,3 6 9, 23 ±0 ,3 4 10 ,7 0 ±0 ,6 9 12 ,9 4 ±0 ,6 6 Ti lia c or da ta M ill . 28 ,0 4 ±0 ,4 0 25 ,3 1 ±0 ,4 1 22 ,3 3 ±0 ,3 5 16 ,2 1 ±0 ,6 2 14 ,5 1 ±0 ,3 9 13 ,5 4 ±0 ,5 3 24 ,1 0 ±0 ,5 7 19 ,5 8 ±0 ,9 5 16 ,0 9 ±0 ,4 5 12 ,5 9 ±0 ,4 3 9, 25 ±0 ,4 2 7, 32 ±0 ,3 1 18 ,0 0 ±0 ,5 4 11 ,7 1 ±0 ,6 1 8, 35 ±0 ,3 9 П ри мі тк а. M ±m – с ер ед нє а ри фм ет ич не зн ач ен ня ± п ох иб ка ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 1188 Набубнявілі бруньки T. cordata виділяють малоактивні речовини. У травні фітонцидна ак- тивність листків збільшується, зростаючи у червні та досягає піку у липні. За отриманими результатами досліду, ФД досліджених видів вічнозелених рослин зміню- валось залежно від пори року. Протягом зими фітонцидна активність P. pungens, T. orientalis та M. aquifolium знижувалась, досягаючи мінімуму у лютому. Навесні та влітку ФД збільшувалась. Набубнявілі бруньки усіх досліджених листопадних видів, за винятком P. simonii, A. hippocastanum та S. vulgaris, характеризувались меншою фітонцидною активністю порівняно з листками на по- чатку розпускання. У літні місяці спостерігалось зростання ФД листків досліджених видів рос- лин, з піком при максимальних температурах повітря у липні та серпні. Забруднення повітря спри- яло збільшенню протистоцидної дії летких виділень восьми досліджених видів деревно-кущових рослин, проте A. hippocastanum, P. pungens, T. cordata найкращі показники проявили на відносно чистій контрольній ділянці у ДБС. Дана закономірність може бути пояснена мобілізацією сил рослинного організму по відношенню до стресогенних факторів. У зв’язку з тим, що досліджені види є декоративними, газостійкими та характеризуються високою та середньою фітонцидною активністю у період вегетації, їхнє використання в озелененні міста є доцільним для очищення міського повітря не лише від забруднюючих речовин, але й від шкідливих мікроорганізмів. Висновки У листопадних видів деревно-кущових рослин фітонцидна дія летких виділень в умовах міс- та Донецька знижується протягом зими та зростає навесні та влітку. У хвойних видів спостері- галось два піки фітонцидної активності – у зимовий період, в грудні та влітку, у липні. Пік фі- тонцидної активності у більшості досліджених листопадних видів припав на липень, крім Padus avium та Syringa vulgaris, пік антимікробної дії яких спостерігався у серпні. Забруднення повітря промисловими викидами стимулювало виділення летких речовин у восьми видів дерев та кущів (Thuja orientalis, Machonia aquifolium, Acer platanoides, A. pseudoplatanus, Padus avium, Populus simonii, Salix alba, Syringa vulgaris) тоді, як у трьох видів (Aesculus hippocastanum, Picea pungens, Tilia cordata), навпаки, фітонцидна активність пригнічувалась під дією шкідливих речовин за- брудненого повітря. 1. Верейкина Н.Н. Фитонцидная активность интродуцентов в условиях ботанического сада БелГУ / Н.Н. Верейкина, Р.М. Маслов // Актуальні проблеми ботаніки та екології : матер. міжнар. конф. моло- дих вчених ботаніків України (Одеса, 21 – 22 березня 2003 р.) – Одеса, 2003. – С. 120 – 122. 2. Григорьева М.В. Фитонцидные свойства насаждений лесопарковой части зеленой зоны города Воро- нежа : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук : спец. 03.00.16 «Экология» / М.В. Гри- горьева. – Воронеж, 2000. – 24 с. 3. Гродзинский А.М. Фитонциды в эргономике / А.М. Гродзинский, Н.М. Макарчук, Я.С. Лещинская. – Киев: Наук. думка, 1986. – 188 с. 4. Исаева Р.Я. Фитонцидная активность растений в условиях техногенной среды / Р.Я. Исаева, А.П. Шве- чикова, Т.М. Косогова // Вісник Луганськ. ун-ту. – 2010.– Т. 2, вып. 15 (202),– С. 58 – 62. 5. Кочергина М.В. К проблеме усиления средозащитных функций насаждений промышленных терри- торий г. Воронежа / М.В. Кочергина, М.В. Пожидаева // Урбоэкосистемы: проблемы и перспективы развития : матер. международ. научн.-практ. конф. (Ишим, 26 – 27 марта 2010 г.) – Ишим, 2010. – С. 21 – 25. 6. Лакин Г.Ф. Биометрия / Георгий Филиппович Лакин. – М.: Высш. шк., 1990. – 325 с. 7. Лялюк-Вітер Г.Д. Дослідження санітарно-гігієнічних функцій лісових екосистем Карпатського націо- нального природного парку / Г.Д. Лялюк-Вітер, Р.М. Вітер // Вісник Львів. нац. лісотех. ун-ту. – 2009. – Вип. 9.10. – С. 78 – 82. 8. Синельщиков Р.Г. Фитонцидная активность древесных пород в условиях городской среды Донбасса / Р.Г. Синельщиков, В.Н. Мекель // Тез. докл. VIII совещ. по проблеме фитонцидов. – Киев, 1979. – С. 78 – 86. 9. Слепых В.В. Природные и антропогенные факторы и фитонцидная активность древесных пород / В.В. Слепых // Лесн. хоз-во. – 2004. – № 6. – С. 17–19. 10. Тахтаджян А.Л. Систематика магнолиофитов / Армен Леонович Тахтаджян. – Л.: Наука, 1987. – 439 с. 11. Токин Б.П. Целебные яды растений. Повесть о фитонцидах / Борис Петрович Токин. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1980. – 280 с. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 89 12. Хижняк Н.А. Фитонцидная активность древесных пород в условиях городской среды Донбасса / Н.А. Хижняк, К.А. Фельдберг // Тез. докл. VIII совещ. по проблеме фитонцидов. – Киев, 1979. – С. 65 – 69. 13. Davison B. Concentrations and fluxes of biogenic volatile organic compounds above a Mediterranean macchia ecosystem in western Italy / B. Davison, R. Taipale, B. Langford [et al.] // Lancaster Environment Biogeosciences. – 2009. – № 6. – Р. 1655–1670. 14. Duka R. Phytoncides and phytoalexins – vegetal antibiotics / R. Duka, D. Ardelean // Journal medical aradean (Arad medical journal). – 2010. –№ 8 (3). – Р. 19–25. 15. Li D.W. Volatile organic compound emissions from urban trees in Shenyang, China / D.W. Li, Y. Shi, X.Y. He, W. Chen [et al.] // Botanical studies. – 2008. – № 49. – Р. 67–72. Донецький національний університет Надійшла 30.05.2011 УДК 628.5:634.942:581.135 САНУЮЧА ФУНКЦІЯ ДЕРЕВНО-КУЩОВИХ РОСЛИН В УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ С.О. Володарець Донецький національний університет Проведено вивчення фітонцидної активності узимку, навесні та влітку 11 видів деревно-кущових рослин, що зростають на ділянках з різним ступенем забруднення повітря у м. Донецьку. Встановлено залежність фітонцидної активності від фенофази деревно-кущових рослин. Відмічено вплив техногенного середовища на фітонцидну дію летких виділень досліджених видів дерев та кущів. UDC 628.5:634.942:581.135 THE SANITATION FUNCTION OF TREES AND SHRUBS IN URBAN ENVIRONMENT S.A. Volodarez Donetsk National University The study of the phytoncide activity of 11 species of woody and shrub plants, growing at the areas with different degree of air pollution in Donetsk, during winter, spring and summer has been conducted. The dependence between the phytoncide activity and phenological stage of woody and shrub plants has been stated. It should be noted that the technogenic environment has an influence on the effects of volatile compounds of the trees and shrubs under consideration.

Сануюча функція деревно-кущових рослин в урбанізованому середовищі

Institution

Ähnliche Einträge