Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу

Проведено дослідження щодо укорінюваності стеблових живців відповідно фаз росту і розвитку пагонів представників роду Viburnum L., інтродукованих у Донбасі. Показано перспективність використання досліджених видів і культиварів у зеленому будівництві регіону....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Довбиш, Н.Ф., Хархота, Л.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Донецький ботанічний сад НАН України 2011
Schriftenreihe:	Промышленная ботаника
Schlagworte:	Интродукция растений и зеленое строительство
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67407
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу / Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 180-184. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-67407
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-674072014-09-07T03:02:19Z Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу Довбиш, Н.Ф. Хархота, Л.В. Интродукция растений и зеленое строительство Проведено дослідження щодо укорінюваності стеблових живців відповідно фаз росту і розвитку пагонів представників роду Viburnum L., інтродукованих у Донбасі. Показано перспективність використання досліджених видів і культиварів у зеленому будівництві регіону. The implanting capacity of stem-cuttings in accordance with phases of growth and development of sprouts of the specimen of Viburnum L. genus introduced in Donbass has been investigated. The prospects of the use of the investigated species and cultivars in the greenery planting of the region have been proved. 2011 Article Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу / Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 180-184. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1728-6204 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67407 581.165:635.948:634.942 uk Промышленная ботаника Донецький ботанічний сад НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Интродукция растений и зеленое строительство Интродукция растений и зеленое строительство
spellingShingle	Интродукция растений и зеленое строительство Интродукция растений и зеленое строительство Довбиш, Н.Ф. Хархота, Л.В. Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу Промышленная ботаника
description	Проведено дослідження щодо укорінюваності стеблових живців відповідно фаз росту і розвитку пагонів представників роду Viburnum L., інтродукованих у Донбасі. Показано перспективність використання досліджених видів і культиварів у зеленому будівництві регіону.
format	Article
author	Довбиш, Н.Ф. Хархота, Л.В.
author_facet	Довбиш, Н.Ф. Хархота, Л.В.
author_sort	Довбиш, Н.Ф.
title	Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу
title_short	Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу
title_full	Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу
title_fullStr	Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу
title_full_unstemmed	Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу
title_sort	результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду viburnum l. в умовах донбасу
publisher	Донецький ботанічний сад НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Интродукция растений и зеленое строительство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67407
citation_txt	Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу / Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Промышленная ботаника. — 2011. — Вип. 11. — С. 180-184. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Промышленная ботаника
work_keys_str_mv	AT dovbišnf rezulʹtatirozmnožennâtaperspektivivikoristannâvidívíkulʹtivarívroduviburnumlvumovahdonbasu AT harhotalv rezulʹtatirozmnožennâtaperspektivivikoristannâvidívíkulʹtivarívroduviburnumlvumovahdonbasu
first_indexed	2025-07-05T17:27:29Z
last_indexed	2025-07-05T17:27:29Z
_version_	1836828799690342400
fulltext	ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11180 УДК 581.165:635.948:634.942 Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота РЕЗУЛЬТАТИ РОЗМНОЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ВИДІВ І КУЛЬТИВАРІВ РОДУ VIBurnum l. В УМОВАХ ДОНБАСУ Viburnum, види, культивари, стеблові живці, ризогенез, ритми росту і розвитку Вступ Підвищений попит населення на декоративні рослини потребує не тільки збільшення кіль- кості садивного матеріалу, але і значного розширення асортименту екзотичних і малопоширених рослин у регіоні. Найцікавішими для декоративного садівництва є саме види і культивари ку- щових рослин, що вирізняються за габітусом крони, розміром, формою та забарвленням лист- ків, квіток і плодів. Оновлений за останні десятиріччя ринок рослин дозволяє значно розшири- ти асортимент видів і культиварів для впровадження їх в культуру регіону. Слід звернути увагу і на ті види, що представлені в міських насадженнях поодинокими екземплярами, але заслу- говують більш широкого використання. Однією з причин нестачі високодекоративних рослин для якісного озеленення промислових міст регіону є відсутність садивного матеріалу, що деякою мірою обумовлено недостатньо вивченими особливостями їх росту, розвитку та вегетативного розмноження. Насіннєве розмноження, водночас із його біологічними перевагами, має певні осо- бливості і труднощі. До того ж, при насіннєвому розмноженні декоративних культиварів формові ознаки материнських рослин неповністю успадковуються сіянцями. Слід також відмітити, що ряд садових культиварів взагалі не дає плодів. Так, не утворюють насіння більшість рослин, що мають махрові квітки, ослабленим плодоношенням відрізняється більша кількість жовтолистих культиварів тощо [4]. Тому важливим є пошук ефективних методів їх розмноження, оскільки саме ці інтродуценти мають велику перспективу в зеленому будівництві. Метою наших досліджень було визначення особливостей регенераційної здатності та пер- спектив використання інтродукованих на південному сході України видів і культиварів роду Viburnum L., які є декоративними, стійкими до несприятливих факторів середовища. Об’єкти і методи досліджень На території України інтродуковано 24 види та 11 форм роду Viburnum різного географічно- го походження, що складає лише десяту частину світового обсягу родини. Найбільша кількість інтродуцентів – це види із Східноазійської та Атлантично-Північноамериканської флористичних областей [3]. Об’єкт дослідження – малопоширені у регіоні види і культивари Viburnum carlesii Hemsl., V. fragrans Bunge, V. lantana L. ´Aureovariegata´, V. opulus L., V. opulus ´Nanum´, V. opulus ´Roseum´, V. rhytidophyllum Hemsl. Фенологічні спостереження проводили за загальноприйнятими методиками спостережень у ботанічних садах [5, 6]. При цьому враховували основні фенологічні фази розвитку кущових рослин: бубнявіння бруньок; розбруньковування; початок облиствіння; початок росту пагонів; ріст пагонів; закінчення росту пагонів; визрівання пагонів; повне здерев’яніння пагонів; бутоні- зація; початок та кінець цвітіння; початок достигання плодів; повне достигання плодів. Живцювання проводили протягом вегетаційного періоду залежно від розвитку маточних рос- лин в онтогенезі та змін в пагонах стебловими живцями без листків (ранньовесняні) і стебловими живцями з листками (напівздерев’янілі, «з п’яткою»). В якості стимуляторів ризогенезу використовували β-індолілоцтову (ІОК) та β-індолілмасляну (ІМК) кислоти в спиртовому та водному розчинах (спиртові розчини – в концентрації 2000 мг/л із експозицією 20 секунд і водні розчини – в концентрації 150 і 100 мг/л, відповідно, та експозицією 5 годин), водні розчини нафтилоцтової (НОК) і янтарної (ЯК) кислот в концентрації 150 мг/л і 1 г/л, відповідно, з експозицією 5 і 18 годин, відповідно, та циркону в концентрації 1 мл/л ИНТРОДУКЦИЯ РАСТЕНИЙ И ЗЕЛЕНОЕ СТРОИТЕЛЬСТВО © Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 181 з експозицією 18 годин. Вперше експериментально досліджували термостресову стимуляцію (ТС) ризогенезу стеблових живців (нарізані зелені стеблові живці з листками витримували при t° +4°С протягом 24 – 72 годин) кущових рослин [7]. Регенераційну здатність рослин оцінювали за укорінюваністю та тривалістю вкорінення живців, розвитком кореневої системи, приростом надземної частини вкорінених живців. Результати досліджень та їх обговорення Viburnum opulus – рослина, приваблива в будь-яку пору року: гарна своїм пишним цвітінням, розмальованим осінніми барвами листям, яскраво-червоними ґронами плодів, лікарські власти- вості яких відомі з давніх часів. Можливо завдяки цьому в українців саме з калиною пов’язана велика кількість ритуалів, ліричних пісень та художніх творів. Це листопадний кущ із широ- кокулястою формою крони до 4 м заввишки. Має красиві крупні на довгих черешках три-, іно- ді п’ятилопатеві темно-зелені листки з серцеподібною основою, що восени змінюють своє за- барвлення на багряно-червоне. Цвіте в травні білими дрібними квітками, зібраними в зонтики. У вересні – жовтні достигають соковиті червоного кольору кислуваті плоди з гірчинкою, яка зни- кає після перших морозів. Кращі показники ризогенезу виявили стеблові живці «з п’яткою», їхня укорінюваність без використання стимуляторів становила 100%, тривалість вкорінення – 22 дні, вкорінені живці мали розгалужену кореневу систему з коренями І – ІІІ порядків загальною довжиною 67,5±1,7 см (табл.). Обробка живців стимуляторами дозволила скоротити тривалість їх вкорінення до 18 днів, а також поліпшити показники розвитку кореневої системи (загальна довжина коренів у живців, що були оброблені водним розчином ІМК, складала 191,0±0,7 см). Таблиця. Ризогенез напівздерев’янілих стеблових живців видів і культиварів роду Viburnum L. Вид, культивар Стимулятор Укорінюваність, % Тривалість вкорінення, діб Загальна довжина коренів, см Viburnum carlesii Hemsl. ІМК** 57 28 75,5±0,6 ТС 22 28 25,9±1,6 ТС + ІМК* 87 27 29,0±1,8 V. fragrans Bunge ІМК* 53 24 78,5±0,8 ІМК 87 21 82,4±0,9 V. lantana L. ´Aureovariegata´ ІОК 40 23 49,5±2,3 ІМК** 60 20 139,3±4,9 V. opulus L. контроль 100 22 67,5±1,7 ІМК* 100 20 138,9±1,1 ІОК 100 18 155,8±1,3 ІМК 100 18 191,0±0,7 V. opulus ´Nanum´ контроль 100 18 41,7±1,4 ІМК* 100 14 129,9±1,7 V. opulus ´Roseum´ контроль 83 19 54,9±0,4 ІОК* 86 17 136,1±0,8 ІМК 100 16 70,0±1,3 ЯК 100 16 90,8±2,1 V. rhytidophyllum Hemsl. контроль 42 26 23,9±0,8 циркон 45 24 86,0±1,4 НОК 80 23 102,2±2,1 ІМК 90 20 91,6±1,7 Примітки: контроль – без використання стимулятору росту рослин; ІМК, ІОК – спиртові розчини; ІМК, ІОК – водні розчини; ТС – дія на живці низьких позитивних температур протягом 24 год.; ТС + ІМК* – сумісна дія на живці термостресору та спиртового розчину ІМК. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11182 Цей вид має багато декоративних культиварів, які заслуговують широкого впровадження в зелене будівництво. V. opulus ´Nanum´ – даний культивар відрізняється щільною компактною за структурою кро- ною кулястої форми до 1 м заввишки. Дрібні трилопатеві листки мають темно-зелений колір, в умовах регіону не цвіте. Ріст пагонів розпочинається з третьої декади квітня і триває до кінця червня. Зелені стеблові живці, особливо живці „з п’яткою”, укорінювалися на 100% без обробки їх стимуляторами росту (див. табл.). Коренева система їх була досить розгалуженою (з коренями І – ІІ порядків) із загальною довжиною коренів 41,7±1,4 см, живці мали приріст надземних па- гонів до 1,2±0,2 см. Використання спиртових і водних розчинів ІМК та ІОК доцільне для скоро- чення тривалості вкорінення живців та поліпшення розвитку кореневої системи, що забезпечує подальшу кращу їх приживлюваність після пересаджування на дорощування. Декоративні за формою крони рослини даного культивару значно прикрасять рівні зелені газони та вишукані архітектурні композиції. V. opulus ´Roseum´ – декоративний насамперед за будовою квіток культивар. Рослина має цілком кулясті крупні суцвіття, утворені лише з крупних стерильних квіток. Такі численні біло- сніжні кулі вкривають кущ під час цвітіння у другій половині травня. Без використання стимуляторів росту укорінювалося 83% зелених стеблових живців, трива- лість їхнього вкорінення складала 19 днів, а загальна довжина коренів 54,9±0,4 см (див. табл.). Оброблені водними розчинами ІМК, ІОК, янтарною кислотою живці вкорінювалися на 100 %, а тривалість вкорінення становила 16 днів. За ритмами росту пагонів V. opulus та його культивари віднесено нами до групи рослин з ранніми строками початку і кінця росту пагонів [2]. Рослини зимостійкі, ростуть досить швидко, декоративні, витримують умови промислового міста із забрудненням повітря димом і газами. V. carlesii – середньорослий кущ (до 1,5 м заввишки) із ширококулястою формою крони. Вегетація розпочинається рано: розбруньковування відбувається залежно від погодних умов з кінця березня – першої декади квітня, ріст пагонів – з другої – третьої декади квітня і триває до першої декади липня, цвітіння – з третьої декади квітня. Суцвіття – щитки до 5 – 7 см в діа- метрі, складаються з дрібних білих, ззовні рожевуватих квіток із дуже приємним ароматом. Кущ декоративний компактною формою крони і, особливо, раннім ефектним цвітінням. Даний вид віднесено до рослин із низькою регенераційною здатністю [1]. Без обробки стиму- ляторами росту стеблові живці не вкорінюються. Тривалий час ми проводили експериментальні роботи, спрямовані на пошук ефективних засобів його розмноження. Обробка стеблових живців «з п’яткою» водним розчином ІМК дозволила отримати 78 % вкорінених живців, живці мали добре розвинену кореневу систему із коренями І – ІІ порядків загальною довжиною 75,5±0,6 см (див. табл.). З використанням запатентованого нами способу термостресової стимуляції ризоге- незу стеблових живців [7] укорінилося 22 % живців з листками, що мали загальну довжину ко- ренів 25,9±1,6 см, після стресової дії на них низьких позитивних температур протягом 24 годин; 87% живців укорінилося в результаті сумісної дії термостресору і спиртового розчину ІМК. За ритмами росту пагонів в умовах Донбасу даний вид віднесено до групи рослин з ранні- ми строками початку і кінця росту пагонів, рослина зимо- і посухостійка, добре росте в умовах промислового міста. В Україні культивується поки що тільки в ботанічних садах, але заслуговує впровадження в міські парки, зони відпочинку. V. fragrans – кущ до 2,5 м заввишки та до 1,5 м в діаметрі. Листки мають яскраво-зелене за- барвлення, молоді листки – червонуватий колір. Ще з пізньої осені на безлистих пагонах розвива- ються квіткові бруньки, які розпускаються з настанням стійких позитивних температур. Рожеві, дуже духмяні суцвіття складаються з трубчастих квіток у формі дзвоників, що вкривають кущ ще до облистнення. Без обробки стимуляторами вкорінювалися поодинокі стеблові живці. Після обробки спир- товим розчином ІМК укорінилося 53 % стеблових живців, водним розчином ІМК – 87 %. V. lantana ´Aureovariegata´ – надзвичайно декоративний кущ до 2 м заввишки. Листки дуже мальовничі, до 12 см довжиною, зелені з численними золотисто-жовтими розводами і пляма- ми, мають бархатисте опушення. Вегетацію розпочинає рано: розбруньковування відбувається в кінці березня – першій декаді квітня, ріст пагонів залежно від погодних умов – з другої декади ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11 183 квітня і триває до середини червня. Цвітіння починається з першої – другої декади травня. Су- цвіття – щільні щитки до 10 см в діаметрі, складаються із дрібних кремових квіток без аромату. В серпні починають достигати плоди, на початку достигання вони мають яскраво-червоне, зго- дом – чорне забарвлення. Водночас на кущі на фоні чудово розмальованих листків спостеріга- ються плоди червоного і чорного кольорів, що приваблює і вражає погляд. Стеблові живці без обробки їх стимуляторами росту не вкорінювалися. Укорінилося 60 % зелених живців «з п’яткою» після обробки їх водним розчином ІМК, живці мали міцну кореневу систему загальною довжиною 139,3±4,9 см (див. табл.). При використанні водного розчину ІОК період вкорінення живців був більш тривалим, вкорінилося 40% живців із загальною довжиною коренів 49,5±2,3 см. За ритмом сезонного росту річних пагонів рослину віднесено до групи рослин з ранніми строками початку і кінця росту пагонів. Зимо- і посухостійка, добре витримує міські умови, дуже декоративна для поодиноких посадок і створення групових композицій [8]. V. rhytidophyllum – вічнозелений кущ до 3 м заввишки. Міцні пагони ростуть прямо, мають густе опушення. Листки зморшкуваті, соковито-зеленого кольору, опушені, до 20 см дов жиною. Розбруньковування починається в перших числах квітня, ріст пагонів – з другої половини квітня і триває до другої декади серпня. Квіткові бруньки з’являються восени, цвітіння настає наступ- ного року в другій половині травня. Дрібні кремово-білі квітки зібрані в суцвіття – щитки. Плоди дрібні, блискучі, спочатку червоного, а при повному достиганні чорного кольору. Лише 10 % здерев’янілих стеблових живців вкорінювалось без обробки їх стимулятора- ми росту. При використанні корневіну, чаркору укорінюваність здерев’янілих живців зростала до 40 %, а водного розчину ІОК – до 50 %. Напівздерев’янілі живці мали кращі показники ризоге- незу (див. табл.): в контролі вкорінювалося 42 % живців, загальна довжина їхніх коренів складала 23,9±0,8 см, після обробки живців цирконом укорінюваність живців зростала до 45%, водними розчинами нафтілоцтової кислоти та ІМК – до 80 % і 95 %, відповідно. Загальна довжина коренів у вкорінених живців, що були оброблені водним розчином ІМК, складала 91,6±1,7 см. Рослина високодекоративна, росте досить швидко, невибаглива. За ритмами росту пагонів вид віднесено до групи з ранніми строками початку і середніми строками кінця росту пагонів. Серед вічнозелених видів роду є найбільш зимостійкою, але в суворі зими у рослин підмерзають однорічні пагони та відбувається вимушений листопад. Ефектно виглядає в поодиноких посад- ках, а також при створенні композицій. Висновок Запропоновані розробки щодо вегетативного розмноження та впровадження видів і культи- варів роду Viburnum основані на біоекологічних дослідженнях ритмів росту і розвитку маточних рослин та їхніх пагонів у кліматичних та антропогенно порушених умовах промислового Донбасу. Встановлено оптимальні терміни живцювання та визначено ефективні стимулятори ризогенезу живців для кожного виду і культивару. Досліджені рослини завдяки своїй високій екологічній пластичності, стабільності фенофаз, високій декоративності придатні для широкого використан- ня в зеленому будівництві регіону для створення аналогів природних насаджень, живоплотів, декоративних моносадків. 1. Глухов О.З. Прискорене розмноження малопоширених деревних листяних рослин на південному сході України / О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш. – Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2003. – 162 с. 2. Глухов О.З. Біоекологічні особливості малопоширених деревних рослин у зв’язку з прискореним їх розмноженням в умовах південного сходу України / О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Інтро- дукція рослин. – 2009. – Вип. 3. – С. 42 – 48. 3. Демченко Е.А. История интродукции видов Viburnaceae Dumort. в Украине / Е.А. Демченко // Биологи- ческое разнообразие. Интродукция растений: матер. Третьей междунар. науч. конф.). – СПб., 2003. – С. 192 – 194. 4. Колесников А.И. Декоративная дендрология / Александр Иванович Колесников. – М.: Лесн. пром-сть, 1974. – 704 с. 5. Колісніченко О.М. Сезонні біоритми та зимостійкість деревних рослин / Олексій Миколайович Коліс- ніченко. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 176 с. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2011, вып. 11184 6. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. – М.: Гл. ботан. сад АН СССР, 1975. – 27 с. 7. Пат. 42241 UA, МПК (2009) А01G 7/00. Спосіб термостресової стимуляції коренеутворення стебло- вих живців для прискореного розмноження декоративних деревно-кущових листяних рослин: Патент на корисну модель / І.І. Коршиков, О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота. – № u 2009 01050; заявл. 10.02.09; опубл. 25.06.09. – Бюл. № 12. – 8 с. 8. Kollmann J. Viburnum lantana L. and Viburnum opulus L. (V. lobatum Lam., opulus vulgaris Borkh.) / J. Kollmann, P.J. Grubb // Journal of Ecology. – 2002. – T. 90, № 6. – С. 1044 – 1070. Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 05.07.2011 УДК 581.165:635.948:634.942 РЕЗУЛЬТАТИ РОЗМНОЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ВИДІВ І КУЛЬТИВАРІВ РОДУ VIBuRNuM L. В УМОВАХ ДОНБАСУ Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота Донецький ботанічний сад НАН України Проведено дослідження щодо укорінюваності стеблових живців відповідно фаз росту і розвитку пагонів представників роду Viburnum L., інтродукованих у Донбасі. Показано перспективність використання до- сліджених видів і культиварів у зеленому будівництві регіону. UDC 581.165:635.948:634.942 THE RESULTS OF PROPAGATION AND PROSPECTS OF THE USE OF SPECIES AND CULTIVARS OF THE VIBuRNuM L. GENUS IN THE CONDITIONS OF DONBASS N. F. Dovbysh, L.V. Kharkhota Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine The implanting capacity of stem-cuttings in accordance with phases of growth and development of sprouts of the specimen of Viburnum L. genus introduced in Donbass has been investigated. The prospects of the use of the investigated species and cultivars in the greenery planting of the region have been proved.

Результати розмноження та перспективи використання видів і культиварів роду Viburnum L. в умовах Донбасу

Institution

Ähnliche Einträge