Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.

Досліджений стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за інфікування фітопатогенним грибом Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Установлено різний ступінь патогенності штамів H. annosum по відношенню до рослин. У інфікованих проростків P. sylvestris спостерігався підвищений вміст Н₂О...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Чемеріс, О.В., Бойко, М.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Донецький ботанічний сад НАН України 2012
Назва видання:	Промышленная ботаника
Теми:	Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67449
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. / О.В. Чемеріс, М.І. Бойко // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 172-176. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-67449
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-674492014-09-07T03:02:39Z Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Чемеріс, О.В. Бойко, М.І. Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде Досліджений стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за інфікування фітопатогенним грибом Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Установлено різний ступінь патогенності штамів H. annosum по відношенню до рослин. У інфікованих проростків P. sylvestris спостерігався підвищений вміст Н₂О₂ на початку розвитку хвороби та зберігався у рослинах, що заражені штамами середньої патогенності. Активність антиоксидантних ферментів у проростках P. sylvestris залежала від патогенності штамів H. annosum: штами гриба з середнім ступенем патогенності викликали більш інтенсивні зміни активності каталази, а активність пероксидази у проростках підвищувалась впродовж патогенезу, але максимальні значення активності ферменту виявлені саме за дії високопатогенного штаму. The state of antioxidative system in Pinus sylvestris L. seedlings infected with Heterobasidium annosum (Fr.) Bref., a phytopathogenic fungus, has been studied. The different degrees of patogenicity of H. annosum strains in relation to plants have been detected. The high content of H2O2 was noted in P. sylvestris seedlings at the beginning of pathogenesis and was preserved at the same level in plants infected with strains of medium levels of pathogenicity. The activity of antioxidative enzymes in P. sylvestris seedlings depended on pathogenicity of H. annosum strains. Fungal strains with a medium degree of pathogenicity caused more intensive changes in the activity of catalase and increase in the activity of peroxidase during pathogenesis, but the maximum values of peroxidase enzymatic activity were detected in plants infected with strains of a high degree of pathogenicity. 2012 Article Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. / О.В. Чемеріс, М.І. Бойко // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 172-176. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 1728-6204 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67449 581.19:632 uk Промышленная ботаника Донецький ботанічний сад НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде
spellingShingle	Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде Чемеріс, О.В. Бойко, М.І. Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Промышленная ботаника
description	Досліджений стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за інфікування фітопатогенним грибом Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Установлено різний ступінь патогенності штамів H. annosum по відношенню до рослин. У інфікованих проростків P. sylvestris спостерігався підвищений вміст Н₂О₂ на початку розвитку хвороби та зберігався у рослинах, що заражені штамами середньої патогенності. Активність антиоксидантних ферментів у проростках P. sylvestris залежала від патогенності штамів H. annosum: штами гриба з середнім ступенем патогенності викликали більш інтенсивні зміни активності каталази, а активність пероксидази у проростках підвищувалась впродовж патогенезу, але максимальні значення активності ферменту виявлені саме за дії високопатогенного штаму.
format	Article
author	Чемеріс, О.В. Бойко, М.І.
author_facet	Чемеріс, О.В. Бойко, М.І.
author_sort	Чемеріс, О.В.
title	Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.
title_short	Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.
title_full	Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.
title_fullStr	Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.
title_full_unstemmed	Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.
title_sort	стан антиоксидантної системи проростків pinus sylvestris l. за дії гриба heterobasidion annosum (fr.) bref.
publisher	Донецький ботанічний сад НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Генетические и физиолого-биохимические особенности растений в антропогенно трансформированной среде
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67449
citation_txt	Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. / О.В. Чемеріс, М.І. Бойко // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 172-176. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Промышленная ботаника
work_keys_str_mv	AT čemerísov stanantioksidantnoísistemiprorostkívpinussylvestrislzadíígribaheterobasidionannosumfrbref AT bojkomí stanantioksidantnoísistemiprorostkívpinussylvestrislzadíígribaheterobasidionannosumfrbref
first_indexed	2025-07-05T17:29:17Z
last_indexed	2025-07-05T17:29:17Z
_version_	1836828913346543616
fulltext	ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12172 УДК 581.19:632 О.В. Чемеріс, М.І. Бойко СТАН АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ПРОРОСТКІВ PINUS SyLVeSTRIS L. ЗА ДІЇ ГРИБА heTeROBASIdION ANNOSUM (FR.) BREF. пероксид водню, пероксидаза, каталаза, Pinus sylvestris L., Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Вступ Ураження рослин грибами або бактеріями викликає посилення генерації активних форм кис- ню (АФК), що призводить до розвитку «окиснювального спалаху», за рахунок якого рослина може знешкодити патоген [1, 13, 20, 22]. Пероксид водню, що генерується під час окиснюваль- ного спалаху під впливом біотичних стресорів, має різні механізми дії. З одного боку, шляхом збільшення міцності клітинної стінки, синтезу фітоалексинів і PR-білків (pathogenesis related), Н2О2 підвищує стійкість рослини [16]. З іншого боку, за взаємодії з патогеном H2O2 може вби- вати патоген або викликати індукцію захисних генів, які обмежують його розвиток [18]. У свою чергу реакція посилення утворення АФК викликає зміну активності антиоксидантних ферментів [2, 20]. Для нейтралізації АФК важливе значення мають ферменти, здатні до ліквідації Н2О2, – каталаза (КФ 1.11.1.6), пероксидаза (КФ 1.11.1.7) [3]. Дія цих ферментів спрямована на зниження рівня окиснювального стресу, що в свою чергу запобігає або усуває негативні наслідки його дії. Каталаза залучається в сигнальні трансдукційні шляхи рослини, які включаються за розвитку системної набутої стійкості. Це свідчить про те, що багато компонентів, які індукують експресію генів PR-білків і стійкості, прямо чи опосередковано зв’язані з каталазою [15]. Пероксидаза ре- гулює реакції у відповідь на грибну інфекцію [5], крім того, показана позитивна кореляція між активністю пероксидази й рівнем індукованої стійкості до патогена [23]. Досить детально вивчені стійкість і прооксидантна-антиоксидантна рівновага трав’янистих рослин за дії абіотичних факторів навколишнього середовища [7] і за взаємодії з патогеном [18]. Питання адаптивних реакцій хвойних рослин за дії патогенних грибів досліджені менше. Серед фітопатогенів, що паразитують на хвойних деревах, особливо небезпечний гриб Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Цей гриб завдає значної шкоди лісовому господарству багатьох країн різних континентів Землі, в тому числі України. Хвороба, яку він викликає, призводить до зниження про- дуктивності деревостанів і поступової загибелі лісу [10, 14]. Pinus sylvestris L. – домінуюча хвой- на порода лісових насаджень Південного Сходу України і інтенсивно інфікується H. annosum. Для створення стійких хвойних насаджень необхідно вивчення у порівнянні фізіолого-біохімічних процесів, що відбуваються у хворих та здорових рослинах, а також пізнання механізмів їхньої стійкості до цього патогена [4]. Мета і завдання дослідження Метою роботи було визначити зміни стану антиоксидантної системи у інфікованих різними штамами гриба Heterobasidion annosum проростків Pinus sylvestris. Для досягнення мети провес- ти дослідження з визначення ступеня патогенності штамів гриба H. annosum, зміни вмісту Н2О2 і характеру зміни активності антиоксидантних ферментів у рослинах на різних етапах розвитку хвороби. Об’єкт і методи дослідження Насіння P. sylvestris після промивання під проточною водою впродовж 1,5 години і стери- лізації в 15 % розчині Н2О2 протягом 30 хв. висаджували на агаризоване живильне середовище Чапека-Докса [6] з вмістом глюкози 3 г/л [4] у пробірки 20 × 200 мм. Проростки P. sylvestris у віці 21 доби інокулювали міцелієм штамів НА-6-96, НЦСГ-1м, НЦСГ-2м і ВЕ-08 гриба H. annosum. Патогенність штамів H. annosum визначали за кількістю уражених рослин. Ураження проростків P. sylvestris фітопатогеном визначали за втратою тургору, підсиханням хвоїнок і розвитком некрозів © О.В. Чемеріс, М.І. Бойко ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 173 на рівні кореневої шийки у порівнянні зі здоровими рослинами. Вміст пероксиду водню, зміну активності антиоксидантних ферментів у проростках P. sylvestris визначали на 4-ту, 7-му і 10-ту добу після інфікування в порівнянні зі здоровими (контрольними) рослинами. Вміст пероксиду водню в інфікованих і здорових проростках визначали феротіоціанатним методом [21]. Для дослідження використовували рослини без корінця. Наважку рослинного мате- ріалу гомогенізували на холоді в 5%-ному розчині трихлороцтової кислоти (ТХО) і центрифугу- вали 10 хвилин при 5000 об./хв. До 3 мл супернатанту додавали 0,4 мл 50% розчину ТХО, 0,4 мл 10 мм Fe(NH4)2(SO4)2, 0,2 мл 2,5 M KSCN. Оптичну густину розчинів вимірювали на спектро- фотометрі СФ-46 за довжини хвилі 480 нм. Концентрацію пероксидів водню розраховували за ка лібрувальною кривою, побудованої за Н2О2. Активність каталази визначали за методом C.N.M. Kumar, N.R. Knowles [19]. Оптичну гус- тину розчинів вимірювали за довжини хвилі 240 нм. Фіксували зменшення значень оптичної густини за 1 хв. Коефіцієнт екстинції дорівнює 39,4 мМ-1см-1. Вивчення зміни активності пероксидази в інфікованих і здорових проростках P. sylvestris ви- значали методом А.Н. Бояркіна [9] за швидкістю реакції окиснення бензидину пероксидом водню. Досліди проводили у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих даних прово- дили методом двофакторного дисперсійного аналізу якісних і кількісних ознак, а множинне по- рівняння середніх арифметичних величин – методом Дункана [12]. На графіках наведено середні арифметичні величини та їх стандартні помилки Результати дослідження та їх обговорення Штами H. annosum відрізнялись один від одного ступенем патогенності (табл.). Штам НА-6-96 виявив більшу патогенність до проростків P. sylvestris, ніж штами НЦСГ-1м, НЦСГ-2м і ВЕ-08. Кількість уражених штамами H. annosum проростків сосни на початковому етапі захворювання була досить низькою – від 0 до 7%. В цей період дуже важко візуально виявити ураження пророст- ків. Кількість інфікованих штамами H. annosum рослин підвищувалась на 7-му добу: найбільшу кількість інфікованих проростків P. sylvestris виявлено за дії штамів НА-6-96 і НЦСГ-1м; наймен- шу – за інфікування штамами НЦСГ-2м і ВЕ-08. На 10-ту добу після інфікування штамами гри- ба H. annosum кількість уражених проростків P. sylvestris збільшувалась. Найбільш патогенним штамом виявився штам НА-6-96 – кількість інфікованих проростків P. sylvestris складала близько 80%. Середній рівень патогенності виявляють штами НЦСГ-1м і НЦСГ-2м, найменшу кількість інфікованих рослин – 43,3% визначено за дії штаму ВЕ-08. Одержані дані свідчать про те, що до- сліджені штами гриба H. annosum відрізнялись за патогенністю щодо проростків P. sylvestris. Таблиця. Кількість уражених (%) штамами Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. проростків Pinus sylvestris L. Доба після інфікування Штами НА-6-96 НЦСГ-1м НЦСГ-2м ВЕ-08 Кількість інфікованих і загиблих проростків, % 4 6,3±0,41 7,0±0,7 0,0±0,0 0,0±0,0 7 37,7±2,16 38,0±2,5 28,3±2,3 23,0±0,7 10 82,7±1,1 74,0±3,1 65,3±2,2 43,3±1,1 Інфікування штамами гриба H. annosum викликало відповідні реакції антиоксидантної системи проростків P. sylvestris. Найбільш високий вміст Н2О2 встановлено в інфікованих проростках P. sylvestris на 4-ту добу, незалежно від патогенності штамів (рис. 1). На 7-му добу розвитку хвороби підвищений вміст Н2О2 спостерігався тільки у проростків, інфікованих штамами НЦСГ-1м і НЦСГ-2м, але був нижчим порівняно з 4-добовими пошкодженими рослинами. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12174 При цьому вміст Н2О2 у заражених штамами НА-6-96 і ВЕ-08 проростках P. sylvestris зменшу- вався до рівня контролю, а за інфікування штамами НЦСГ-1м і НЦСГ-2м – значно його переви- щував. У 10-добових проростках P. sylvestris, інфікованих штамами НЦСГ-1м, НЦСГ-2м і ВЕ-08 H. annosum, вміст Н2О2 достовірно зростав порівняно з 7-мою добою. У проростків P. sylvestris, інфікованих штамом НА-6-96, вміст Н2О2 залишався на рівні 7-мої доби, але був достовірно ви- щим за контрольний варіант. Посилення утворення Н2О2 у проростках P. sylvestris, інфікованих штамами H. annosum, викликало достовірні зміни активності антиоксидантних ферментів, що знешкоджують його. Підвищення активності каталази майже в 3 рази, порівняно з контролем, у проростках P. sylvestris спостерігалось вже на 4-ту добу, за винятком інфікування штамом НА-6-96 H. annosum (рис. 2). Це зростання активності ферменту може бути пов’язано з виконанням функції нейтралізації Н2О2, що накопичувався в цей період у рослинах. Впродовж розвитку захворювання рослин активність ферменту підвищувалась у варіантах НА-6-96 і НЦСГ-1м. Зниження активності каталази відбу- валось у варіанті НЦСГ-2м на 10-ту добу і ВЕ-08 – на 7-му добу. Збільшення активності пероксидази у проростках P. sylvestris за інфікування найбільш па- тогенним штамом НА-6-96 спостерігалось вже на 4-ту добу і досягало максимальних значень на 10-ту, а за іншими варіантами інфікування сосни – лише на 10-ту добу (рис. 3). Рис. 1. Зміна вмісту пероксиду водню в інфікованих штамами Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. Тут і на рис. 2 та 3: * – р≤0,05 різниця достовірна по відношенню до контролю Рис. 2. Активність каталази в інфікованих штамами Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 175 Рис. 3. Активність пероксидази в інфікованих штамами Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. проростках Pinus sylvestris L. Досліджені штами гриба H. annosum мали різний ступінь патогенності по відношенню до проростків P. sylvestris: штам НА-6-96 викликав найбільше ураження рослин, штами НЦСГ-1м і НЦСГ-2м вражали меншу кількість проростків, а за дії штаму ВЕ-08 виявлено найменшу кіль- кість пошкоджених рослин. Активність каталази у рослинах найвища за інфікування штамами H. annosum середньої патогенності, саме у них спостерігалась і генерація Н2О2. За інфікуван- ня штамом з високим ступенем патогенності реакція підвищення активності каталази у пророс- тках P. sylvestris менше виражена, що, можливо, пов’язано з перехопленням антиоксидантної функції пероксидазою – ферментом, що бере участь у формуванні стійкості рослин за рахунок його активації біотичним чинником [11]. Саме у варіанті інфікування сильнопатогенним шта- мом H. annosum активність пероксидази максимальна. Зростання пероксидазної активності може сприяти біосинтезу фенольних речовин [1], що призводить до інгібування росту патогена в рос- лині. Це вказує на важливу роль пероксидази у формуванні стійкості P. sylvestris проти патоген- ного гриба H. annosum. Висновки На основі проведеного дослідження можна зробити висновки: штами H. annosum відрізня- лись за ступенем патогенності до проростків P. sylvestris; інфікування штамами H. annosum різної патогенності призводило до генерації пероксиду водню і підвищення активності каталази і пе- роксидази у проростках P. sylvestris. Динамічні зміни антиоксидантного стану заражених рослин P. sylvestris лежать в основі їхньої стійкості до патогенного гриба H. annosum. 1. Андреева В.А. Фермент пероксидаза: участие в защитном механизме растений / В.А. Андреева. – М.: Наука, 1988. – 128 с. 2. Барабой В.А. Механизмы стресса и перекисное окисление липидов / В.А. Барабой // Успехи сов. био- логии. – 1991. – Т. 111, вып. 6. – С. 923–932. 3. Барабой В.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / В.А. Барабой, Д.А. Сутковой; Под общ. ред. Зозули Ю.А. – Киев: Наук. думка, 1997. – 420 с. 4. Бойко М.І. Фізіолого-біохімічні особливості системи Pinus sylvestris L. – Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. і перспективи практичного використання екзометаболітів деяких дереворуйнівних грибів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора біол. наук: спец. 03.00.12 «Фізіологія рослин»; 03.00.24 «Мікологія» / М.І. Бойко. – К., 1996. – 51 с. 5. Власова Т.А. Влияние заражения Verticillium dahilae Kab. на активность пероксидазы и фенолоксидазы и содержание фенолов в изолированных корнях хлопчатника / Т.А. Власова // Вестн. Московск. гос. ун-та. – Сер. 16. – 1993. – № 1. – С. 49–57. 6. Гродзинский А.М. Краткий справочник по физиологии растений / А.М. Гродзинский, Д.М. Гродзин- ский. – Киев: Наук. думка, 1973. – 592 с. 7. Колупаев Ю.Е. Активные формы кислорода в растениях при действии стрессоров: образование и возможные функции / Ю.Е. Колупаев // Вісн. Харків. нац. аграрн. ун-ту. Сер. Біологія. – 2007. – Вип. 3 (12). – С. 6–26. 8. Максимов И.В. Про/антиоксидантная система и устойчивость растений к патогенам / И.В. Максимов, Е.А. Черепанова // Успехи сов. биологии. – 2006. – Т. 126, № 3. – С. 250–261. 9. Методы биохимического исследования растений / [Под ред. А.И. Ермакова. 3-е изд., перераб. и допол.] – Л.: Агропромиздат, 1987. – С. 279–280. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12176 10. Негруцкий С.Ф. Корневая губка / Сергей Федорович Негруцкий. – М.: Агропромиздат, 1986. – 196 с. 11. Пероксидаза как компонент сигнальной системы клеток картофеля при патогенезе кольцевой гнили / [Граскова И.А., Боровский Г.Б., Колесниченко А.В. и др.] // Физиология растений. – 2004. – Т. 51, № 5. – С. 692–697. 12. Приседський Ю.Г. Статистична обробка результатів біологічних експериментів / Юрій Георгійович Приседський. – Донецьк: Кассиопея, 1999. – 210 с. 13. Тарчевский И.А. Элиситор-индуцированные сигнальне системы и их взаимодействие / И.А. Тарчев- ский // Физиология растений. – 2000. – Т. 47. – С. 321–331. 14. Федоров Н.И. Корневые гнили хвойных пород / Николай Ильич Федоров. – М.: Лесн. пром-ть, 1984. – 160 с. 15. Dempsey D.A. Salicylic acid, active oxygen species and systemic acquired resistance in plant / D.A. Dempsey, D.F. Klessig // Trends Biochem. Sci. – 1994. – Vol. 4. – P. 334–338. 16. Dempsey D.A. Signal in plant disease resistance / D.A. Dempsey, D.F. Klessig // Bull. Inst. Pasteur. – 1995. – Vol. 93. – P. 167–186. 17. Hydrogen peroxide in plant: a versatile molecule of the reactive oxygen species network / [Quan L.-J., Zhang B., Shi W.-W., Li H.-Y.] // Journal of Integrative Plant Biology. – 2008. – Vol. 50, № 1. – P. 2–18. 18. Induction of an antioxidant enzyme system and other oxidative stress markers associated with compatible and incompatible interactions between chickpea (Cicer arietinum L.) and Fusarium oxysporum f. sp.ciceris / [Garcia-Limones C., Hervás A., Navas-Cortés J.A. et al.] // Physiol. and Molec. Plant Pathol. – 2002. – Vol. 61. – P. 325–337. 19. Kumar C.N.M. Changes in lipid peroxidation and lipolitic and free-radical scavenging enzyme during aging and sprouting of Potata (Solanum tuberosum L.) / C.N.M Kumar, N. R. Knowles // Plant Physiol. – 1993. – Vol. 102, № 1. – P. 115–124. 20. Omran R.G. Peroxide levels and the activities of catalase, peroxidase, and indoleacetic acid oxidase during and after chilling cucumber seedlings / R.G. Omran // Plant Phisiol. – 1980. – Vol. 65. – P. 407–408. 21. Sagisaka S. The occurrence of peroxide in a perrenial plant, Populus gelrica / Plant Physiol. – 1976. – Vol. 57, № 2. – P. 308–309. 22. The involvement of hydrogen peroxide in the differentiation of secondary walls in cotton fibers / Potikha T.S., Collins C.C., Johnson D.I. [et al.] // Plant Phisiol. – 1999. – Vol. 119, № 3. – P. 849–858. 23. Ye X.S. Activity, isozyme pattern, and cellular localization of peroxidase as related to systemic resistance of tobacco to blue mold (Peronospora tabacina) and to tobacco mosaic virus / X.S. Ye, S.Q. Pan, J. Kuć // Phytopathology. – 1990. – Vol. 80. – P. 1295–1299. Донецький національний університет Надійшла 10.09.2012 УДК 581.19:632 СТАН АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ПРОРОСТКІВ PINUS SYLVESTRIS L. ЗА ДІЇ ГРИБА HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF. О.В. Чемеріс, М.І. Бойко Донецький національний університет Досліджений стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за інфікування фітопатогенним грибом Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Установлено різний ступінь патогенності штамів H. annosum по відношенню до рослин. У інфікованих проростків P. sylvestris спостерігався підвищений вміст Н2О2 на початку розвитку хвороби та зберігався у рослинах, що заражені штамами середньої патогеннос- ті. Активність антиоксидантних ферментів у проростках P. sylvestris залежала від патогенності штамів H. annosum: штами гриба з середнім ступенем патогенності викликали більш інтенсивні зміни активності каталази, а активність пероксидази у проростках підвищувалась впродовж патогенезу, але максимальні зна- чення активності ферменту виявлені саме за дії високопатогенного штаму. UDC 581.19:632 THE STATE OF ANTIOXIDATIVE SYSTEM IN PINUS SYLVESTRIS L. SEEDLINGS INFECTED WITH HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF. O.V. Chemeris, M.I. Boiko Donetsk National University The state of antioxidative system in Pinus sylvestris L. seedlings infected with Heterobasidium annosum (Fr.) Bref., a phytopathogenic fungus, has been studied. The different degrees of patogenicity of H. annosum strains in relation to plants have been detected. The high content of H2O2 was noted in P. sylvestris seedlings at the beginning of pathogenesis and was preserved at the same level in plants infected with strains of medium levels of pathogenicity. The activity of antioxidative enzymes in P. sylvestris seedlings depended on pathogenicity of H. annosum strains. Fungal strains with a medium degree of pathogenicity caused more intensive changes in the activity of catalase and increase in the activity of peroxidase during pathogenesis, but the maximum values of peroxidase enzymatic activity were detected in plants infected with strains of a high degree of pathogenicity.

Стан антиоксидантної системи проростків Pinus sylvestris L. за дії гриба Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.

Репозитарії

Схожі ресурси