Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України

В результаті досліджень нами були виявлені особливості сезонного ритму розвитку видів і сортів роду Hіbіscus L. в умовах інтродукції. Встановлено, що H. esculentus та H. manіhot характеризуються тривалим прегенеративним періодом і тривалим періодом вегетації. Було визначено оптимальні строки сівби н...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Третьякова, О.Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Донецький ботанічний сад НАН України 2012
Schriftenreihe:Промышленная ботаника
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67459
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України / О.Ю. Третьякова // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 234-240. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-67459
record_format dspace
spelling irk-123456789-674592015-05-16T22:47:34Z Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України Третьякова, О.Ю. Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе В результаті досліджень нами були виявлені особливості сезонного ритму розвитку видів і сортів роду Hіbіscus L. в умовах інтродукції. Встановлено, що H. esculentus та H. manіhot характеризуються тривалим прегенеративним періодом і тривалим періодом вегетації. Було визначено оптимальні строки сівби насіння досліджуваних сортів H. esculentus та видів H. manіhot, H.trionum. Визначено календарні терміни початку фенологічних фаз, тривалість фаз і міжфазних періодів, тривалість вегетації, встановлена залежність настання фенофаз від загальної суми ефективних температур за період вегетації у досліджуваних видів в умовах Південного Сходу України. In the course of investigations we have detected the features of the seasonal development rhythm of Hibiscus L. species and varieties under the conditions of introduction. We have found out that H. esculentus and H. manihot were characterized by a protracted pregenerative and vegetative periods. The optimum sowing terms of the investigated species, and namely H. esculentus, H. manihot and H. trionum have been determined. We have specified the calendar terms of the phenological phases beginning, duration of the phases and interphase periods, vegetation duration, dependence of the phenological phases beginning on the sum of effective temperatures during vegetation period in the studied species under the conditions of the South-East of Ukraine. 2012 Article Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України / О.Ю. Третьякова // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 234-240. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1728-6204 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67459 581.143:581.543:631.53.04(477.60) uk Промышленная ботаника Донецький ботанічний сад НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе
Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе
spellingShingle Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе
Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе
Третьякова, О.Ю.
Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України
Промышленная ботаника
description В результаті досліджень нами були виявлені особливості сезонного ритму розвитку видів і сортів роду Hіbіscus L. в умовах інтродукції. Встановлено, що H. esculentus та H. manіhot характеризуються тривалим прегенеративним періодом і тривалим періодом вегетації. Було визначено оптимальні строки сівби насіння досліджуваних сортів H. esculentus та видів H. manіhot, H.trionum. Визначено календарні терміни початку фенологічних фаз, тривалість фаз і міжфазних періодів, тривалість вегетації, встановлена залежність настання фенофаз від загальної суми ефективних температур за період вегетації у досліджуваних видів в умовах Південного Сходу України.
format Article
author Третьякова, О.Ю.
author_facet Третьякова, О.Ю.
author_sort Третьякова, О.Ю.
title Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України
title_short Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України
title_full Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України
title_fullStr Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України
title_full_unstemmed Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України
title_sort сезонний ритм розвитку видів роду hibiscus l. (malvaceae) в умовах інтродукції на південному сході україни
publisher Донецький ботанічний сад НАН України
publishDate 2012
topic_facet Интродукция и перспективы использования растений в индустриальном регионе
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67459
citation_txt Сезонний ритм розвитку видів роду Hibiscus L. (Malvaceae) в умовах інтродукції на Південному Сході України / О.Ю. Третьякова // Промышленная ботаника. — 2012. — Вип. 12. — С. 234-240. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Промышленная ботаника
work_keys_str_mv AT tretʹâkovaoû sezonnijritmrozvitkuvidívroduhibiscuslmalvaceaevumovahíntrodukcíínapívdennomushodíukraíni
first_indexed 2025-07-05T17:29:44Z
last_indexed 2025-07-05T17:29:44Z
_version_ 1836828941827964928
fulltext ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12234 УДК 581.143:581.543:631.53.04(477.60) О.Ю. Третьякова СЕЗОННИЙ РИТМ РОЗВИТКУ ВИДІВ РОДУ Hіbіscus L. ( MALVACEAE) В УМОВАХ ІНТРОДУКЦІЇ НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ УКРАЇНИ Hibiscus L., інтродукція, сезонний ритм розвитку, Південний Схід України Вступ В умовах високоіндустріального Донбасу та подібних до нього регіонах введення нових господарсько-цінних культур вкрай актуальне, що дозволяє значною мірою забезпечити збалан- соване різноманітне харчування та задоволення потреби організму людини у необхідних речови- нах. До таких малопоширених рослин з високою харчовою, лікарською, технічною цінністю, що заслуговують широкого введення у практику вирощування на Південному Сході України, відно- сяться види роду Hibiscus L. ( Malvaceae): H. esculentus L., H. manihot L., H. trionum L. . Hibiscus esculentus (бамія) – однорічна трав'яниста рослина, батьківщина – Західна тропіч- на Африка, ймовірно Ефіопія та Судан. H. manihot (аїбіка) – багаторічна (у культурі однорічна) трав'яниста рослина, батьківщина – Єгипет, тропічна Азія. У регіоні бамія та аїбіка, являють со- бою нові високобілкові культури. Важливою корисною властивістю бамії і аїбіки є загальнозміц- нююча дія на організм людини, тому доцільно рекомендувати вживання цих овочів у техногенно забруднених регіонах України для зміцнення імунітету та профілактики багатьох захворювань [2, 9– 12]. Hibiscus trionum (гібіскус трійчастий) – однорічна рослина, що широко розповсюджена у сте- пових і лісостепових районах України. Вона може використовуватись як цінний лікарський засіб, що має антибіотичні властивості у відношенні золотого стафілококу, окрім того, вона широко використовується у народній медицині [7, 8]. Всі досліджувані види мають великі красиві квітки і можуть використовуватись як декора- тивні рослини [7–10]. При інтродукції рослин до нових для них кліматичних умов необхідно вивчити їхню реакцію на чинники зовнішнього середовища та провести аналітичне оцінювання стану рослин у невласти- вих для їхньої генетичної природи умовах існування. Цикл сезонного розвитку видів рослин відо- бражає їхню еволюцію, екологічні властивості та здатність реагувати на зміни умов навколишнього середовища [1, 4–6]. Фенологічні спостереження є основою для оцінювання успішності інтродукції рослин. Hibiscus esculentus та H. manihot – види рослин південних широт з тривалим періодом веге- тації, з вимогою до середньодобової температури не нижче 12º C, з потребою до освітленості, достатнього зволоження і родючості ґрунту. Бамія – теплолюбна культура, не витримує навіть незначних заморозків, аїбіка – більш холодостійка, характеризується більш тривалим періодом вегетації, ніж бамія. Дефіцит будь-якого з зазначених чинників призводить до пригнічення росту і розвитку цих рослин [3]. Hibiscus trіonum –невибаглива рослина до середньодобової темпе- ратури повітря і зволоження ґрунту, але для її нормального росту і розвитку необхідні сонячні місце зростання та родючі ґрунти. Мета та завдання досліджень Метою нашої роботи було виявлення особливостей сезонного ритму розвитку видів і сортів роду Hіbіscus в умовах інтродукції на Південному Сході України. Для досягнення поставленої мети передбачалось виконання наступних завдань: встановлення оптимальних термінів сівби насіння; визначення календарних термінів початку фенологічних фаз, тривалості фаз і міжфаз- них періодів; виявлення залежності настання фенофаз від суми ефективних температур за період вегетації. © О.Ю. Третьякова ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 235 Об’єкти та методи досліджень У дослідженнях були використані інтродуковані у Донецькому ботанічному саду НАН Украї- ни ( ДБС) види і сорти роду Hibiscus: H. esculentus сорти ‘Високоросла 100’, ‘К-209’, насіння яких було отримане з Кишинівського ботанічного саду в 1985 р., а також отримані насінням за делек- тусами H. manihot з Австрії (Інсбрук, 2008 р.), H. trionum з Німеччини (Берлін-Далем, 2008 р.), H. esculentus сорти ‘Emerald’, ‘Clemson spineless’, отримані від фермера з м. Дніпропетровська у 2008 році. Фенологічні спостереження проводили за загальноприйнятими методиками [1, 4–6]. Відмі- чали календарні терміни початку і масового проходження основних фаз розвитку: поява сходів, поява справжніх листків, бутонізація, цвітіння, плодоношення, пожовтіння листків, кінець веге- тації. Загальну тривалість вегетаційного періоду (сівба насіння – дозрівання) і міжфазних пері- одів (сівба насіння – сходи, сівба насіння – цвітіння, цвітіння – дозрівання, сходи– дозрівання) визначали на основі календарних термінів у днях. Статистичну обробку проводили за стандарт- ними методиками [3] . Результати досліджень та їх обговорення Фенологічні спостереження за досліджуваними видами проводили впродовж всього періо- ду вегетації протягом трьох років (2008–2010 рр.). Ці роки відрізнялись між собою погодними умовами: рівнем забезпечення вологою, температурним режимом. З квітня до жовтня відмічали температуру повітря, кількість опадів та мінімальну температуру поверхні ґрунту. Найвищі по- казники температури повітря були характерні для 2010 р. при найменшому забезпеченні воло- гою, найнижча температура при кращому забезпеченні вологою була у 2008 р. Середньомісячна мінімальна температура поверхні ґрунту була найнижчою у 2008 р., а 9 – 10 травня спостерігали заморозки до – 2,6 °C. Зниження температури поверхні ґрунту негативно вплинуло на польову схожість насіння бамії і зовсім не вплинуло на польову схожість насіння аїбіки, яка є більш холо- достійкою рослиною і витримує заморозки до – 5 °C. Гібіскус трійчастий добре пристосований до умов Південного Сходу України, тому пізньовесняні заморозки не вплинули на польову схо- жість його насіння. Сівбу насіння видів і сортів роду Hіbіscus проводили у першій, другій та третій декадах травня (табл. 1). Таблиця 1. Строки і температурні умови сівби насіння видів і сортів роду Hіbіscus L. протягом трьох років, 2008–2010 рр. Роки 2008 2009 2010 Дата сівби насіння 3.05 14.05 30.05 4.05 14.05 29.05 3.05 14.05 31.05 Середньодобова температура повітря, ºC 11,6 12,3 15,4 12,3 11,7 15 16,3 18,8 20,5 Мінімальна температура поверхні грунту, ºC 3 8,7 5 10,5 4 12,1 2,5 11,0 12,6 Нами виявлено, що строки сівби впливають на ріст та розвиток досліджуваних видів рослин ( табл. 2). Аналізуючи показники польової схожості та висоти рослин у фазі цвітіння залежно від строків сівби насіння, нами встановлено, що у всіх досліджуваних сортів H. esculentus оптималь- ний строк сівби – друга декада травня. При сівбі насіння цього виду у першій декаді травня по- льова схожість його відрізнялась у різні роки залежно від погодних умов. Так, у 2008 році польо- ва схожість була низькою, що вплинуло на середні показники за три роки. Вони значно нижчі, ніж при сівбі у другій декаді травня. При сівбі у третій декаді травня внаслідок високої температури повітря і недостатнього зволоження ґрунту насіння бамії сходило дуже тривалий час і в незначній кількості, у рослин відбувалось прискорення проходження етапів онтогенезу. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12236 Встановлено, що для H. manihot оптимальні строки сівби насіння – перша декада травня, це більш холодостійка культура і нетривале зниження температури ґрунту не вплинуло на схожість її насіння. При сівбі насіння H. manihot у другій декаді травня середні показники польової схо- жості та висоти рослин у фазі початку цвітіння значно нижчі. При сівбі у третій декаді травня насіння зовсім не сходило через високу середньодобову температуру. Для H. trionum встановили, що він має приблизно однакову схожість насіння при сівбі у різні строки, це найбільш пристосована до умов регіону рослина, витримує заморозки та посуху. Таким чином, в ході досліджень визначили, що для сортів H. esculentus найбільш оптималь- ний термін сівби насіння – друга декада травня, для виду H. manihot – перша декада травня, для виду H. trionum строки сівби насіння майже не впливають на його польову схожість, можна рекомендувати сівбу насіння цього виду в кінці квітня – на початку травня для більш тривалого періоду вегетації. Оцінювання ступеня адаптації рослин до умов регіону можна провести за результатами аналі- зу тривалості їхніх основних фенофаз, особливо цвітіння, плодоношення та дозрівання насіння. Нами були досліджені особливості сезонного ритму розвитку видів і сортів роду Hіbіscus в умовах Південного Сходу України протягом 2008 – 2010 рр. при сівбі насіння у визначені опти- мальні строки (табл. 3–5). Для досліджуваних видів характерне одночасне проходження фаз цвітіння, плодоношення та дозрівання насіння, цей період у H. esculentus та H. manihot триває до настання перших осінніх заморозків, коли температура повітря знижується до 0 °C і рослини гинуть. Аналізуючи отримані дані, встановили, що серед видів і сортів роду Hіbіscus найбільша три- валість фази «сходи» була у сортів H. esculentus, найбільшу тривалість фаз «поява справжніх листків» та «бутонізація» має H. manihot, що пов’язане з особливостями онтогенезу даного виду. Найменшу тривалість фенофаз спостерігали у H. trionum. Дані тривалості міжфазних періодів у видів і сортів роду Hіbіscus (табл. 5) співвідносяться з даними тривалості фенофаз (табл. 4). Найбільшу тривалість періоду між сівбою насіння та сходами спостерігали у сортів H. esculentus, найменшу – у H. trionum. Визначили, що цвітін- ня і плодоношення у сортів H. esculentus відбувалось: ‘Високоросла 100’ – через 60–65 днів, ‘К-209’ – через 65–70 днів, ‘Clemson spіneless’ – через 70–75 днів, ‘Emerald’ – через 75– 80 днів. Цвітіння і плодоношення у H. manіhot відбувалось після сівби через 95– 98 днів, а у H.trionum – через 30–35 днів. Тривалість прегенеративного періоду у H. esculentus становить 52,7 ± 5,5 днів, у H. manihot – 72,6 ± 6,7 днів, у H. trionum – 23,2 ± 5,2 днів. Тривалість вегетації у H. esculentus становить 132,5 ± 5 днів, у H. manihot – 155,3 ± 5,5 днів, H. trionum – 125,6 ± 5,7 днів. Отже, для досліджуваних видів H. esculentus, H. manihot характерний тривалий прегенеративний період та тривалий період вегетації на Південному Сході України. Нами встановлена залежність настання фенофаз досліджуваних рослин від суми ефективних температур (табл. 6). Так, у сортів H. esculentus і H. manihot перехід до кожної наступної фенофа- зи спостерігається при більшій сумі ефективних температур, ніж у H. trionum. Встановлено, що у сортів H. esculentus для настання фази «сходи» необхідна більша сума ефективних температур, ніж у H. manihot, який є більш холодостійкою рослиною, але для настання у H. manihot фази «цві- тіння» необхідна більша сума температур, ніж у сортів H. esculentus, тому для нього характерний більш тривалий прегенеративний період. У H. trionum настання фенофаз «сходи» та «цвітіння» відбувається при найменшому накопиченні суми позитивних температур. Встановлено, що у всіх досліджуваних сортів H. esculentus середні показники суми ефектив- них температур за період вегетації (2008–2010 рр.) майже однакові. Для H. trionum характерні найменші середні показники суми ефективних температур за період вегетації. З’ясовано, що для H. manihot ці показники найбільші, чим обумовлене більш тривале проходження фенологічних фаз (поява справжніх листків, бутонізація, цвітіння, плодоносіння, дозрівання насіння) порівняно до сортів H. esculentus та виду H. trionum. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 237 Та бл иц я 3. С тр ок и на ст ан ня ф ен ол ог іч ни х фа з в ид ів і со рт ів р од у H іb іs cu s L . в зв ’я зк у з с ів бо ю н ас ін ня в о пт им ал ьн і с тр ок и ( 2 00 8– 20 10 р р) Ф аз а ро зв ит ку H іb іs cu s e sc ul en tu s L . (с ів ба у д ру гі й д ек ад і т ра вн я) H іb іs cu s m an ih ot L . (с ів ба у п ер ш ій д ек ад і тр ав ня ) H іb іs cu s t ri on um L . (с ів ба у п ер ш ій де ка ді т ра вн я) ‘В ис ок ор ос ла 1 00 ’ ‘К -2 09 ’ ‘C le m so m sp in el es s’ ‘E m er al d’ M ± m С хо ди по ча то к 2. 06 ±3 3. 06 ±3 4. 06 ±3 4. 06 ±3 15 .0 5± 3 8. 05 ± 2 ма со ве 24 .0 6± 3 25 .0 6± 3 25 .0 6± 3 25 .0 6± 3 27 .0 5± 3 15 .0 5± 3 П оя ва с пр ав ж ні х ли ст кі в по ча то к 29 .0 6± 3 29 .0 6± 3 29 .0 6± 3 29 .0 6± 3 28 .0 5± 3 17 .0 5± 3 ма со ве 2. 07 ±3 4. 07 ±3 7. 07 ±3 8. 07 ±3 8. 07 ±3 27 .0 5± 3 Бу то ні за ці я по ча то к 5. 07 ±3 9. 07 ±3 14 .0 7± 3 17 .0 7± 3 14 .0 7± 3 28 .0 5± 3 ма со ве 17 .0 7± 3 22 .0 7± 3 29 .0 7± 3 2. 08 ±3 4. 08 ±3 8. 06 ±3 Ц ві ті нн я по ча то к 20 .0 7± 2 25 .0 7± 3 2. 08 ±3 7. 08 ±3 5. 08 ±3 10 .0 6± 3 ма со ве 9. 08 ±3 11 .0 8± 3 17 .0 8± 3 22 .0 8± 3 25 .0 8± 5 15 .0 6± 3 П ло до но ш ен ня по ча то к 22 .0 7± 2 27 .0 7± 3 4. 08 ±3 9. 08 ±3 6. 08 ±3 11 .0 6± 3 ма со ве 11 .0 8± 3 16 .0 8± 3 18 .0 8± 3 23 .0 8± 3 27 .0 8± 3 21 .0 6± 3 Д оз рі ва нн я на сі нн я по ча то к 12 .0 8± 3 17 .0 8± 3 22 .0 8± 3 26 .0 8± 3 5. 09 ±3 22 .0 6± 3 ма со ве 1. 09 ±3 6. 09 ±3 10 .0 9± 3 11 .0 9± 3 20 .0 9± 5 27 .0 6± 3 К ін ец ь ве ге та ці ї 12 .1 0± 5 12 .1 0± 5 15 .1 0± 5 15 .1 0± 5 17 .1 0± 5 15 .0 9± 3 Та бл иц я 2. В пл ив с тр ок ів с ів би н ас ін ня н а сх ож іс ть і рі ст р ос ли н до сл ід ж ув ан их в ид ів (2 00 8– 20 10 р р. ) Ст ро ки сі вб и на сі нн я В ид , с ор т H ib is cu s e sc ul en tu s L . H ib is cu s m an ih ot L . H ib is cu s t ri on um L . ‘В ис ок ор ос ла 1 00 ’ ̀‘К -2 09 ’ ‘E m er al d’ ‘C le m so n sp in el es s’ по ль ов а сх ож іс ть , % ви со та ро сл ин и в фа зу по ча тк у цв іт ін ня , см по ль ов а сх о ж іс ть , % ви со та ро сл ин и в фа зу по ча тк у цв іт ін ня , с м по ль ов а сх ож іс ть , % ви со та ро сл ин и в фа зу по ча тк у цв іт ін ня , см по ль ов а сх ож іс ть , % ви со та ро сл ин и в фа зу по ча тк у цв іт ін ня , см по ль ов а сх ож іс ть , % ви со та ро сл ин и в фа зу по ча тк у цв іт ін ня , см по ль ов а сх ож іс ть , % ви со та ро сл ин и в фа зу по ча тк у цв іт ін ня , с м M ± m I де ка да т ра вн я 8 ,5 ±2 ,5 1 8, 5± 2, 2 65 ,5 ±3 ,4 16 ,5 ± 1, 5 60 ,5 ±2 ,5 17 ,8 ± 2, 26 63 ,5 ± 2, 2 17 ,5 ±1 ,5 8 55 ,3 ±2 ,5 26 ,5 ±1 ,8 1 8 3, 7± 2, 52 15 ,3 ± 2, 12 II д ек ад а тр ав ня 85 ,7 ±2 ,3 2 4, 5± 1, 35 8 3, 4± 2 ,4 22 ,5 ±1 ,2 3 80 ,4 ±2 ,7 20 ,1 ±1 ,2 7 79 ,4 ± 3, 2 20 ,3 ±1 ,2 5 39 ,5 ±3 ,9 17 ,7 ±1 ,3 8 8 4, 5± 2, 35 15 ,3 ±1 ,1 1 II I д ек ад а тр ав ня 3 5, 6 ±4 ,2 14 ,4 ±1 ,7 3 8, 5± 4 ,2 13 ,9 ± 1, 51 35 ,5 ±3 ,8 13 ,5 ±2 ,5 8 34 ,5 ± 4, 2 13 ,7 ±1 ,5 1 0 0 8 5, 6± 2, 32 15 ,2 ±2 ,1 4 П р и м і т к а. Т ут і в та бл иц ях 3 – 5 : M ± m – с ер ед нє а ри фм ет ич не з на че нн я ± п ох иб ка ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12238 Та бл иц я 4. Т ри ва лі ст ь ф ен ол ог іч ни х фа з у в ид ів і со рт ів р од у H іb іsc us L . в зв ’я зк у з с ів бо ю н ас ін ня в о пт им ал ьн і с тр ок и ( 2 00 8 – 20 10 р р. ) Ф ен ол ог іч ні ф аз и H іb іs cu s e sc ul en tu s L .( сі вб а у др уг ій д ек ад і т ра вн я) H іb іs cu s m an ih ot L . ( с ів ба у п ер ш ій де ка ді т ра вн я) H іb іs cu s t ri on um L . ( с ів ба у п ер ш ій де ка ді т ра вн я) ‘В ис ок ор ос ла 1 00 ’ ‘К -2 09 ’ ‘C le m so m sp in el es s’ ‘E m er al d’ Тр ив ал іс ть ф ен оф аз , д ні , M ± m сх од и 28 ,5 ±3 ,2 27 ,3 ±3 ,4 26 ,8 ±4 ,8 25 ,5 ±3 ,5 13 ,8 ±3 ,5 8, 7± 2, 5 по яв а сп ра вж ні х ли ст кі в 7, 8± 3, 3 7, 5± 3, 5 8, 5± 3, 1 9, 2± 3, 4 35 ,2 ±3 ,2 8, 9± 3, 2 бу то ні за ці я 13 ,8 ±3 ,2 15 ,5 ±3 ,2 19 ,4 ±3 ,2 20 ,5 ±3 ,2 22 ,8 ±3 ,2 10 ,2 ±2 ,8 цв іт ін ня , п ло до но ш ен ня 22 ,3 ± 3 ,3 23 ,2 ±3 ,5 22 ,5 ±3 ,3 21 ,9 ±3 ,3 32 ,4 ±3 ,3 11 ,2 ±2 ,2 цв іт ін ня , п ло до но ш ен ня , д оз рі ва нн я на сі нн я 83 ,2 ±3 ,2 79 ,3 ±3 ,4 75 ,4 ±3 ,4 73 ,4 ±3 ,2 69 ,4 ±3 ,1 10 5, 4± 3, 5 тр ив ал іс ть в ег ет ац ії 13 2, 2± 5, 8 13 1, 8± 6, 2 13 3, 5± 5, 3 13 3, 4± 5, 2 15 5, 3± 5, 5 12 5, 6± 5, 7 Та бл иц я 5. Т ри ва лі ст ь м іж фа зн их п ер іо ді в у ви ді в і с ор ті в ро ду H іb іs cu s L . пр и с ів бі н ас ін ня в о пт им ал ьн і с тр ок и ( 2 00 8- 20 10 р р. ) М іж фа зн і п ер іо ді в H іb іs cu s e sc ul en tu s L . (с ів ба у д ру гі й д ек ад і т ра вн я) H іb іs cu s m an ih ot L . (с ів ба у п ер ш ій д ек ад і тр ав ня ) H іb іs cu s t ri on um L . (с ів ба у п ер ш ій д ек ад і тр ав ня ) ‘В ис ок ор ос ла 1 00 ’ ‘К -2 09 ’ ‘C le m so m sp in el es s’ ‘E m er al d’ Тр ив ал іс ть м іж фа зн их п ер іо ді в, д ні , M ± m сі вб а – сх од и 17 ,5 ±3 ,2 18 ,5 ±3 ,5 19 ,5 ±3 ,8 19 ,3 ±3 ,6 14 ,8 ±3 ,7 7, 5± 2, 5 сі вб а – цв іт ін ня 62 ,5 ±2 ,7 68 ,4 ±2 ,2 75 ,6 ±2 ,4 79 ,8 ±2 ,5 97 ,4 ±2 ,3 35 ,3 ±2 ,1 цв іт ін ня – д оз рі ва нн я 22 ,8 ±3 ,3 23 ,2 ±3 ,5 21 ,8 ±3 ,3 21 ,9 ±3 ,3 32 ,4 ±3 ,3 11 ,2 ±2 ,2 сх од и – до зр ів ан ня 63 ,5 ±2 ,1 68 ,7 ±2 ,2 74 ,9 ±2 ,3 79 ,8 ±2 ,2 10 3, 9± 5, 7 43 ,5 ±2 ,9 ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12 239 Таблиця 6. Залежність настання фенофаз розвитку видів і сортів роду Hіbіscus L. від суми ефективних температур при інтродукції на Південному Сході України (2008–2010 рр.) Вид, сорт Фенофази Кінець вегетаціїсходи бутонізація цвітіння плодоношення дозрівання насіння дати фенофаз* сума ефективних температур, °С** Hibiscus esculentus L. ‘Високоросла100’ 2.06 – 24.06* 5.07 – 17.07 20.07 – 9.08 22.07 – 11.08 12.08 – 1.09 12.10 459,35 996,35 1490,05 1520,9 1946,5 2137,55 Hibiscus esculentus L. ‘К-209’ 3.06 – 25.06 9.07 – 22.07 25.07 – 11.08 27.07 – 16.08 17.08 – 6.09 12.10 474,1 1107,8 1489,7 1607,5 2005,35 2237,85 Hibiscus esculentus L. ‘Clemsom spineless’ 4.06 – 25.06 14.07– 29.07 2.08 – 17.08 4.08 – 18.08 22.08 – 10.09 15.10 465,1 1261,25 1651,25 1675,15 2109,35 2274,55 Hibiscus esculentus L. ‘Emerald’ 4.06 – 25.06 17.07– 2.08 7.08 – 22.08 9.08 – 23.08 26.08 – 11.09 15.10 465,1 1332,55 1732,4 1753,2 2106,9 2272,1 Hibiscus manihot L. 15.05 – 27.05 14.07 – 4.08 5.08– 25.08 6.08 – 27.08 5.09 – 20.09 17.10 177,8 1354,55 1754,9 1795,9 2312,5 2605,15 Hibiscus trionum L. 8.05 – 15.05 28.05 – 8.06 10.06 – 15.06 11.06 – 21.06 22.06 – 27.06 15.09 78,65 576,35 627,55 749,25 890,25 2028,05 П р и м і т к а. * В чисельнику – дати ;** в знаменнику – сума ефективних температур. Висновки 1. Встановлено оптимальні строки сівби насіння видів і сортів роду Hіbіscus на підста- ві аналізу показників польової схожості та висоти рослин у фазі цвітіння залежно від погод- них умов. Оптимальний строк сівби насіння для сортів H. esculentus – друга декада травня, для H. manіhot, H. trionum – перша декада травня. 2. Визначено, що H. esculentus та H. manіhot мають тривалий прегенеративний період і період вегетації. Для них характерне одночасне з цвітінням проходження фаз плодоношення та дозріван- ня насіння, що триває до перших осінніх заморозків і закінчується масовим відмиранням рослин. 3. Встановлена залежність настання фенофаз від суми ефективних температур за пері- од вегетації у досліджуваних видів в умовах Південного Сходу України. За роки спостережень (2008–2010 рр.) нами виявлено, що у сортів H. esculentus та виду H. manihot перехід до кож- ної наступної фенофази відбувається при більшій загальній сумі ефективних температур, ніж у H. trionum, який добре адаптований до умов регіону. 1. Бейдеман И.Н. Изучение фенологии растений / И.Н. Бейдеман // Полевая геоботаника: в 5-ти т. – М.; Л.: Изд-во АН СССР. – 1960. – Т. 2. – С. 333–366. 2. Глухов О.З. Рідкісні овочеві рослини та перспективи їх використання на південному сході України / О.З. Глухов, Д. Р. Костирко, З.С. Горбачова. – Донецьк: Мультіпрес, 1998.– 149 с. 3. Зайцев Г.Н. Обработка результатов фенологических наблюдений в ботанических садах / Г.Н. Зайцев // Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. – 1974. – Вып. 94. – С. 3–10. 4. Лапин П.И. Значение исследований ритмики жизнедеятельности растений для интродукции / П.И. Ла- пин // Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. – 1974. – Вып. 91. – С. 3–8. ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2012, вып. 12240 5. Лапин П.И. Определение перспективности растений для интродукции по данным фенологии / П.И. Лапин // Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. – 1968. – Вып. 69. – С. 14–21. 6. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР – М.: Гл. ботан. сад АН СССР. – 1975. – 27 с. 7. Флора УРСР: В 12-ти т. / [ за ред. М.І. Котова] – К.: Вид-во АН УРСР, 1960. – Т. 9. – 670 с. 8. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР) / С.К. Черепанов– СПб.: Мир и семья, 1995. – 991 с. 9. Anand P. T. Cytogenetics and Reproductive Biology of some BELE (Abelmoschus manihot Linn., Medic Sub- Species manihot) Cultivars / P.T. Anand // S. Pac. J. Nat. Sci. – 2002. – Vol. 20. – P. 4–8. 10. Harvey Felter Hibiscus esculentus. – Okra / Felter Harvey, John Uri // King's American Dispensatory. – 2007.– March 23. – P. 1–6. 11. Omonhinmin C. A. Morphological characterization of two species of Abelmoschus: Abelmoschus esculentus and Abelmoschus caillei / C. A. Omonhinmin, M. E. Osawaru // Genetic Resources Newsletter. – 2005. – № 144. – P. 51–55. 12. Rewatkar K.K. Landmark Approach to Aphrodisiac Property of Abelmoschus manihot (L.) / K.K. Rewatkar // International Journal of Phytomedicine. – 2010. – P. 312–319. Донецький ботанічний сад НАН України Надійшла 30.05.2012 УДК 581.143:581.543:631.53.04(477.60) СЕЗОННИй РИТМ РОЗВИТКУ ВИДІВ РОДУ HIBISCUS L. (MALVACEAE) В УМОВАХ ІНТРОДУКЦІЇ НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ УКРАЇНИ О.Ю.Третьякова Донецький ботанічний сад НАН України В результаті досліджень нами були виявлені особливості сезонного ритму розвитку видів і сортів роду Hіbіscus L. в умовах інтродукції. Встановлено, що H. esculentus та H. manіhot характеризуються тривалим прегенеративним періодом і тривалим періодом вегетації. Було визначено оптимальні строки сівби насіння досліджуваних сортів H. esculentus та видів H. manіhot, H.trionum. Визначено календарні терміни почат- ку фенологічних фаз, тривалість фаз і міжфазних періодів, тривалість вегетації, встановлена залежність настання фенофаз від загальної суми ефективних температур за період вегетації у досліджуваних видів в умовах Південного Сходу України. UDC 581.143:581.543:631.53.04 (477.60) SEASONAL DEVELOPMENT RHYTHM OF HIBISCUS L. (MALVACEAE) SPECIES AND VARIETIES UNDER CONDITIONS OF INTRODUCTION IN THE SOUTH-EAST OF UKRAINE O.Yu. Tretyakova Donetsk Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine In the course of investigations we have detected the features of the seasonal development rhythm of Hibiscus L. species and varieties under the conditions of introduction. We have found out that H. esculentus and H. manihot were characterized by a protracted pregenerative and vegetative periods. The optimum sowing terms of the investigated species, and namely H. esculentus, H. manihot and H. trionum have been determined. We have specified the calendar terms of the phenological phases beginning, duration of the phases and interphase periods, vegetation duration, dependence of the phenological phases beginning on the sum of effective temperatures during vegetation period in the studied species under the conditions of the South-East of Ukraine.