Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)

Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)

У червні цього року виповнюється 100 років з дня народження доктора технічних наук, професора, академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці Василя Сергійовича Будника (1913–2007) — піонера ракетно-космічної техніки в Радянському Союзі й Україні, одного із засновників КБ «Південне» і Південног...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
Hauptverfasser: Дегтярев, О.В., Новиков, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Люди науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67474
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника) / О.В. Дегтярев, О.В. Новиков // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 89-95. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-67474
record_format dspace
spelling irk-123456789-674742014-09-07T03:02:37Z Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника) Дегтярев, О.В. Новиков, О.В. Люди науки У червні цього року виповнюється 100 років з дня народження доктора технічних наук, професора, академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці Василя Сергійовича Будника (1913–2007) — піонера ракетно-космічної техніки в Радянському Союзі й Україні, одного із засновників КБ «Південне» і Південного машинобудівного заводу. Він зробив величезний особистий внесок у становлення й розвиток Дніпропетровського ракетно-космічного центру й усієї ракетно-космічної галузі України. В.С. Будник брав участь у розробленні й передачі на озброєння перших радянських балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5. Під його керівництвом було створено принципово нову балістичну ракету Р-12 (SS-4) на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування. Сформований і очолюваний ним колектив згодом став основою створеного в 1954 р. Особливого конструкторського бюро ОКБ-586 (КБ «Південне»). Під керівництвом і за безпосередньої участі В.С. Будника розроблено балістичні ракети середнього радіуса дії Р-12 (SS-4) і Р-14 (SS-5), першу в світі міжконтинентальну балістичну ракету важкого класу Р-16 (SS-7), потужні бойові балістичні ракети Р-36 (SS-9) і Р-36М (SS-18), ракети-носії «Космос» і «Космос-2». 2013 Article Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника) / О.В. Дегтярев, О.В. Новиков // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 89-95. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67474 629.7(092) uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Люди науки
Люди науки
spellingShingle Люди науки
Люди науки
Дегтярев, О.В.
Новиков, О.В.
Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
Вісник НАН України
description У червні цього року виповнюється 100 років з дня народження доктора технічних наук, професора, академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці Василя Сергійовича Будника (1913–2007) — піонера ракетно-космічної техніки в Радянському Союзі й Україні, одного із засновників КБ «Південне» і Південного машинобудівного заводу. Він зробив величезний особистий внесок у становлення й розвиток Дніпропетровського ракетно-космічного центру й усієї ракетно-космічної галузі України. В.С. Будник брав участь у розробленні й передачі на озброєння перших радянських балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5. Під його керівництвом було створено принципово нову балістичну ракету Р-12 (SS-4) на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування. Сформований і очолюваний ним колектив згодом став основою створеного в 1954 р. Особливого конструкторського бюро ОКБ-586 (КБ «Південне»). Під керівництвом і за безпосередньої участі В.С. Будника розроблено балістичні ракети середнього радіуса дії Р-12 (SS-4) і Р-14 (SS-5), першу в світі міжконтинентальну балістичну ракету важкого класу Р-16 (SS-7), потужні бойові балістичні ракети Р-36 (SS-9) і Р-36М (SS-18), ракети-носії «Космос» і «Космос-2».
format Article
author Дегтярев, О.В.
Новиков, О.В.
author_facet Дегтярев, О.В.
Новиков, О.В.
author_sort Дегтярев, О.В.
title Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_short Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_full Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_fullStr Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_full_unstemmed Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника)
title_sort академік василь сергійович будник — один із засновників ракетно-космічної галузі україни (до 100-річчя з дня народження академіка нан україни в.с. будника)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2013
topic_facet Люди науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67474
citation_txt Академік Василь Сергійович Будник — один із засновників ракетно-космічної галузі України (до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника) / О.В. Дегтярев, О.В. Новиков // Вісн. НАН України. — 2013. — № 6. — С. 89-95. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT degtârevov akademíkvasilʹsergíjovičbudnikodinízzasnovnikívraketnokosmíčnoígaluzíukraínido100ríččâzdnânarodžennâakademíkananukraínivsbudnika
AT novikovov akademíkvasilʹsergíjovičbudnikodinízzasnovnikívraketnokosmíčnoígaluzíukraínido100ríččâzdnânarodžennâakademíkananukraínivsbudnika
first_indexed 2025-07-05T17:30:23Z
last_indexed 2025-07-05T17:30:23Z
_version_ 1836828982620717056
fulltext 89ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ У червні цього року виповнюється 100 років з дня народження доктора технічних наук, професора, академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці Василя Сергійовича Будника (1913–2007) — піо- нера ракетно-космічної техніки в Радянському Союзі й Україні, одного із засновників КБ «Південне» і Південного машинобудівного заводу. Він зробив величезний особистий внесок у становлення й розвиток Дніпропетровського ракетно-космічного центру й усієї ракетно-космічної галузі України. В.С. Будник брав участь у розробленні й передачі на озброєння перших радянських балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5. Під його керівництвом було створено принципово нову балістичну ракету Р-12 (SS-4) на висококипля- чих компонентах палива з автономною системою керування. Сформований і очолюваний ним колектив згодом став основою створеного в 1954 р. Особливого конструкторського бюро ОКБ-586 (КБ «Півден- не»). Під керівництвом і за безпосередньої участі В.С. Будника розроблено балістичні ракети серед- нього радіуса дії Р-12 (SS-4) і Р-14 (SS-5), першу в світі міжконтинентальну балістичну ракету важ- кого класу Р-16 (SS-7), потужні бойові балістичні ракети Р-36 (SS-9) і Р-36М (SS-18), ракети-носії «Космос» і «Космос-2». © О.В. Дегтярев, О.В. Новиков, 2013 УДК 629.7(092) О.В. ДЕГТЯРЕВ, О.В. НОВИКОВ Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» вул. Криворізька, 3, Дніпропетровськ, 49008, Україна АКАДЕМІК ВАСИЛЬ СЕРГІЙОВИЧ БУДНИК — ОДИН ІЗ ЗАСНОВНИКІВ РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ до 100-річчя з дня народження академіка НАН України В.С. Будника Біографія Василя Сергійовича Будника характерна для багатьох людей його поко- ління. Він народився 24 червня 1913 р. у селі Семенівка Чернігівської області в сім’ї агроно- ма. У 1932 р. закінчив Мінський архі тек турно- бу дівельний технікум і працював у Москві техніком-будівельником, виконробом. За два роки Василь Будник став студентом Москов- ського авіаційного інституту. Закінчивши студентський аероклуб МАІ, він літав на пла- нерах і літаках, а потім як льотчик-інструктор навчав льотної справи інших курсантів. У 1940 р., отримавши диплом з відзнакою, інженер-механік з озброєння літаків Василь 90 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ Будник прийшов працювати до авіаційного конструкторського бюро Сергія Володими- ровича Іллюшина. Штурмовики Іл-2 з по- тужними моторами й посиленим озброєн- ням увійшли до історії Другої світової війни під назвою «літаючий танк», або «чорна смерть». За роботи з озброєння Іл-2 Василя Будника в 1941 р. було нагороджено медал- лю «За трудову доблесть». У 1943 р. він отримав від Головного конструктора С.В. Іл- люшина персональне завдання: встановити на Іл-2 ракетні снаряди. Відтоді В.С. Будник працював у НДІ-1 (на базі Реактивного науково-дослідного інституту, РНДІ) над проектами літаків-штурмовиків з ракетним озброєнням. Після закінчення війни в СРСР і США значно зріс інтерес до розвитку ракетної тех- ніки і ракетно-реактивного озброєння, було вжито заходів щодо вивчення досвіду розро- блення балістичних ракет у Німеччині. Фа- хівці розуміли, що в перспективі балістичні ракети далекої дії з ядерним зарядом можуть стати ефективною стратегічною зброєю. До Німеччини було направлено групу радян- ських фахівців із завданням ознайомитися з конструкцією ракети «Фау-2», вивчити тех- нологію її виготовлення, відновити креслен- ня ракети та скласти елементи конструкції. До складу бригади особливого призначення увійшли знані фахівці, які згодом стали ви- датними вченими, конструкторами, органі- заторами і забезпечили бурхливий розви- ток вітчизняної ракетно-космічної техніки: М.К. Тихонравов, Ю.О. Побєдоносцев, С.П. Ко- рольов, В.П. Глушко, Ю.О. Мозжорін, М.О. Пи- люгін, В.І. Кузнєцов, В.П. Бармін та багато інших. Для вивчення трофейної техніки в окупаційній зоні Радянського Союзу було створено інститут «Нордхаузен». До складу спеціальної міжвідомчої комі- сії з вивчення німецької ракетної техніки включили також молодого перспективного конструктора Василя Будника, і впродовж 1945–1946 рр. він працював у Німеччині. У результаті діяльності комісії було відновле- но технічну й технологічну документацію, зібрано 19 екземплярів ракет, відтворено на- земне устаткування. Отже, роботи над ракетами великої даль- ності в СРСР і США почалися з одного рівня, а саме з освоєння німецької ракети «Фау-2». 13 травня 1946 р. у СРСР було прийнято основоположну Постанову Ради Міністрів СРСР про розвиток ракетного озброєння в країні, підписану особисто Й.В. Сталіним. Згід- но з нею, для координації розроблення реак- тивних снарядів з рідинним реактивним двигу- ном (РРД) було створено головний НДІ ракет- ного озброєння — НДІ-88 (згодом ЦНДІмаш). НДІ-88, заснований на базі артилерійського за- воду № 88 у м. Підлипки під Москвою, став комплексною науковою, конструкторською і виробничою організацією. За прямою вказів- кою Й.В. Сталіна під керівництвом С.П. Коро- льова в НДІ-88 створювали вітчизняну копію «Фау-2» під назвою Р-1. І хоча ракета Р-1 ціл- ком відтворювала німецьку «Фау-2», виготов- ляли її за власними кресленнями з викорис- танням вітчизняних матеріалів і технологій. Старший лейтенант В.С. Будник. Німеччина, 1945 р. 91ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ З 1946 по 1951 р. В.С. Будник працює в ЦНДІмаш заступником Головного конст- руктора Сергія Павловича Корольова з кон- струкції бойових ракет і бере безпосередню участь у розробленні, випробуваннях і пере- дачі на озброєння ракет Р-1, Р-2, Р-5. Перший ракетний комплекс з ракетою Р-1 мав серйозні недоліки: низька точність стріль- би (±1,5 км на дальності 300 км), складність і тривалість підготовки до пуску, гро міздкість пускового технологічного устат кування, не- можливість тривалого перебування ракети в заправленому стані через випаровування окисника — рідкого кисню. Незважаючи на явні недоліки першої бойової ракети, її при- йняли на озброєння в 1950 р. для відпрацю- вання військової експлуатації ракет та їх бо- йового застосування. Уже через рік з’явилася ракета Р-2 Головного конструктора С.П. Ко- рольова, в якій було усунено ряд недоліків ракети Р-1 та істотно поліпшено тактико- технічні характеристики: збільшено даль- ність стрільби, вагу головної частини, поліп- шено точність стрільби. Після прийняття на озброєння ракети Р-1 гостро постала проблема серійного виготов- лення бойових ракет у масовій кількості для нарощування військового потенціалу краї- ни. Потужностей дослідного заводу в під- московних Підлипках для масового вироб- ництва ракет було недостатньо, а можливос- ті розширення обмежені. З метою вибору відповідного заводу для серійного виробни- цтва перших радянських бойових ракет було створено Урядову комісію на чолі з міні- стром озброєння Дмитром Федоровичем Устиновим. До складу цієї комісії, за пропо- зицією С.П. Корольова, було включено його заступника з конструкції ракет Василя Сер- гійовича Будника. За задумом Д.Ф. Устинова потрібно було знайти на периферії потужний і перспектив- ний завод будь-якого відомства, а потім пе- репрофілювати його для серійного вироб- ництва ракет. Розглядаючи потенційні місця дислокації ракетного виробництва, комісія об’їхала багато міст на Уралі, в Сибіру, в Україні. Врешті-решт, вона спинила свій ви- бір на новому автомобільному заводі в Дні- пропетровську, будівництво якого було роз- почато в середині 1944 р., а вже в 1948 р. він почав випускати готову продукцію — ван- тажні автомобілі типу ЗІС-150 у кількості 70 тис. за рік та автомобілі-амфібії. Сам Дні- пропетровськ також мав низку переваг. Міс- то ще в довоєнні роки стало центром мета- лургійного виробництва. Навкруги були розташовані заводи — постачальники сиро- вини, була потужна енергетична база. Про- мисловий центр мав велику кількість квалі- фікованих робітників, багато вузів і техніку- мів, де можна було організувати підготовку інженерів і робітників потрібних спеціаль- ностей. Йосип Сталін схвалив вибір Урядової ко- місії всупереч запереченням міністра авто- мобільної промисловості. Сталін сказав, що якщо в нас будуть ракети, то вантажівки, напевно, будуть теж, а якщо ракет не буде, то, можливо, не буде й вантажівок. Долю Дні п ропетровського заводу було вирішено, і 9 травня 1951 р. вийшла Постанова Ради Міністрів СРСР «Про передачу Міністер- ству озброєння Дніпропетровського автомо- більного заводу», а 10 травня — відповідний наказ міністра озброєння Д.Ф. Устинова. У тому, що ракетна техніка прийшла в Україну і згодом тут було створено ракетно- космічну галузь, є чимала заслуга В.С. Буд- ника, який у складі Урядової комісії активно обстоював думку про вибір Дніпропетров- ського автомобільного заводу для виробни- цтва ракет. Вибір комісії визначив долю за- воду й міста Дніпропетровська. Маловідо- мий у країні автомобільний завод з часом перетворився на відоме всьому світу най- більше ракетобудівне підприємство — Пів- денний машинобудівний завод, а Дніпропет- ровськ став космічною столицею України. Після ухвалення урядових рішень Василя Сергійовича Будника призначили на посаду Головного конструктора серійного ракетно- го заводу в Дніпропетровську. Його ключо- вим завданням була організація серійного виробництва перших радянських бойових ракет конструкції С.П. Корольова. Василь 92 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ Сергійович ретельно готувався до виконан- ня цього доручення, відібрав групу провід- них фахівців з ракетної техніки з ОКБ-1 С.П. Корольова та двигунного ОКБ-456 В.П. Глушка, склавши список з 25 осіб, і за- просив їх до себе. При цьому він навмисне включив до списку не лише конструкторів, а й проектантів і теоретиків, маючи намір у перспективі працювати на новому заводі над власними розробками. Це викликало різкі заперечення С.П. Корольова, який про- сто викреслив прізвища всіх теоретиків і проектантів із поданого списку. Будучи лю- диною наполегливою та цілеспрямованою, а також розуміючи, що кадри вирішують усе, В.С. Будник домігся свого через керівни- цтво Міністерства. Відібрана ним група фа- хівців стала ядром серійного конструктор- ського бюро (СКБ) заводу, а згодом ОКБ- 586 (КБ «Південне»). Серійне КБ було створено на правах відді- лу Головного конструктора нарівні з іншими службами заводу. Колектив СКБ поповню- вався молодими фахівцями — випускниками провідних вищих навчальних закладів краї- ни: МАІ, МВТУ ім. Баумана, ЛВМІ та ін. По- становою уряду було встановлено високі тем- пи нарощування серійного виробництва ра- кет Р-1: у 1952 р. — 230 ракет, у 1953 р. — 700, у 1954 р. — 2500. Напружена робота, що про- водилася на заводі, успішно завершилася. Перший успішний пуск виготовленої на заво- ді ракети Р-1 відбувся в листопаді 1952 р. Приймаючи призначення на посаду Го- ловного конструктора заводу, Василь Сергі- йович не сумнівався в тому, що рано чи пізно СКБ розпочне самостійну творчу діяльність. Це було й потребою часу. Ракети Корольова літали на низькокиплячих компонентах па- лива (рідкому кисні та спирті), що було ве- ликим недоліком для бойових ракет: кисень безперервно випаровується, і важко забез- печити постійну бойову готовність. Ідея створення власної ракети, яка за експлуата- ційними характеристиками перевершила б ракети С.П. Корольова, Головного конструк- тора балістичних ракет, визнаного монопо- ліста ракетної техніки в країні, розбурхува- ла уми фахівців СКБ. В.С. Будник доручив групі конструкторів розпочати проектні розроблення власної ракети, привабливої для військових, яка б не мала специфічних недоліків ракет С.П. Корольова, — ракети на висококиплячих і довгозбережуваних ком- понентах палива з автономною системою керування. Під час розроблення власної ракети в СКБ за прототип узяли останню ракету Р-5 ОКБ-1 С.П. Корольова, ескізний проект якої було випущено в жовтні 1951 р. Якщо ракети Р-1 і Р-2 мали як прототип ракету «Фау-2», то ракета Р-5 була по-справжньому першою радянською балістичною ракетою, яка разюче відрізнялася зовнішнім вигля- дом, конструкцією і характеристиками від своїх попередників. Одноступенева ракета з моноблоковою головною частиною масою 1350 кг; несівні баки являють собою тонко- стінну конструкцію з алюмінієвого сплаву, підкріплену шпангоутами; комбінована сис- тема керування з автономним керуванням дальністю й радіосистемою корекції боково- го відхилення тощо. Молоді проектанти під час вибору нових проектних і конструкторських рішень ви- користовували результати науково-до слід- них робіт, проведених у НДІ-88. У роботі «Дослідження варіантів ракет далекої дії із застосуванням палив на основі висококип- лячих окисників» зазначалося, що вико ри- стання висококиплячих окисників хоча і В.С. Будник у робочому кабінеті 93ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ призводить до певного зниження питомої тяги РРД, але дає ряд переваг, голов ні з яких — можливість тривалого зберігання заправленої ракети без втрати палива на ви- пар і значне скорочення часу на підготовку ракети до пуску. Використання висококи- плячих агресивних компонентів палива (азотної кислоти й гасу) вимагало вирішен- ня цілої низки проблем, пов’язаних із пошу- ком нових конструкційних матеріалів, ви- вченням і забезпеченням їх стійкості під час впливу агресивного середовища, забезпе- ченням стабільності компонентів палива при тривалому їх знаходженні в баках раке- ти тощо. При цьому потрібно було знайти такі проектні та конструкторські рішення, які б забезпечували кращі енергетичні й інші тактико-технічні характеристики, ніж у ракети Р-5. С.П. Корольов вважав за недоцільне й не- перспективне застосування висококипля- чих компонентів у балістичних ракетах з ве- ликою дальністю стрільби. В.С. Будник і його колектив фактично розпочали бороть- бу з «альма-матер» (ОКБ-1) і самим С.П. Ко- рольовим — єдиним і незаперечним автори- тетом у ракетній техніці. Визначивши вигляд ракети, а також ко- операцію суміжних підприємств, СКБ на- правило свої пропозиції до Міністерства оборони й одержало там підтримку. У той самий час С.П. Корольов і його заступники, В.П. Мішин і К.Д. Бушуєв, різко негативно поставилися до проектних розроблень СКБ і почали послідовно доводити в різних дер- жавних інстанціях недоцільність розроб- лення ракети на висококиплячих компо- нентах палива. Проте очікувані результати для військових мали таке велике значення, що 13 лютого 1953 р. вийшла постанова уря- ду, якою СКБ заводу доручалося розроблен- ня ескізного проекту власної ракети Р-12. Серійному КБ, що мало величезне заван- таження із серійних ракет і без проектних підрозділів, надзвичайно складно було ви- пустити повноцінний і якісний ескізний проект ракети Р-12. Значною мірою завдяки нескінченному ентузіазму молодих конст- рукторів нова ракета, зрештою, з’явилася на світ у матеріальному втіленні. Це була велика перемога колективу, очолюваного В.С. Будником. Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР у 1954 р. серійне конструкторське бюро заводу було перетворено на Особливе конструкторське бюро № 586 (КБ «Півден- не»), головним завданням якого було визна- чено розроблення бойових балістичних ра- кет на довгозбережуваних (висококиплячих) компонентах палива. Відтепер відкриваєть- ся нова сторінка розвитку вітчизняної ракет- ної техніки. В країні з’явилася друга після ОКБ-1 С.П. Корольова проектно-кон струк- торська організація з розроблення бойової ракетної зброї, яка заявила про свій новий, перспективніший для озброєння напрям, що надалі дав змогу істотно здешевити й спрос- тити виробництво та експлуатацію ракетно- космічних комплексів, підвищити їх боєго- товність. Це означало кінець монополізму С.П. Корольова в ракетній техніці і початок відкритої боротьби двох напрямів бойового ракетобудування. 9 червня 1954 р. наказом міністра обо- ронної промисловості СРСР Головним кон- структором і начальником ОКБ-586 було призначено Михайла Кузьмича Янгеля. Йо го першим заступником стає Василь Сергійо- вич Будник. До цього часу В.С. Будник уже сформував молодий творчий колектив КБ «Південне», розробив ескізний проект ра- кети Р-12. Величезний особистий внесок В.С. Будника в цю революційну розробку полягає в тому, що під його керівництвом, врозріз з існуючою концепцією, незважаючи на різко негативне ставлення та протидію С.П. Корольова, було розроблено ескізний проект принципово нової стратегічної раке- ти на висококиплячих компонентах палива і з автономною системою керування. З приходом М.К. Янгеля проектні роботи набули подальшого розвитку. Михайло Кузьмич запропонував доопрацювати вже створений ескізний проект ракети Р-12 з урахуванням двох істотних змін: збільши- ти дальність польоту ракети до 2000 км і 94 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ передбачити встановлення на ракету голов- ної частини з ядерним зарядом. У березні 1955 р. ескізний проект ракети Р-12 та її макет було надано замовникові. Рішеннями уряду її повномасштабному роз- робленню дано зелене світло. 22 червня 1957 р. відбувся перший і успішний запуск ракети Р-12. Ракета Р-12, завдяки порівняній просто- ті, надійності і високій боєготовності, стала най масовішою ракетою середньої дальності, прийнятою на озброєння. Створення страте- гічної ракети Р-12 з ядерним зарядом, даль- ністю польоту 2000 км, здатної стояти в за- правленому стані, готової до пуску цілий мі- сяць, з урахуванням її дешевизни та простоти у виготовленні було таким величезним про- ривом у галузі стратегічного озброєння, що за цю розробку ОКБ-586 і завод-виробник були удостоєні найвищої наго роди — ордена Леніна, а Головному конструктору М.К. Ян- гелю і його першому заступникові В.С. Буд- нику було присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці. З появою нових стратегічних ракет роз- робки КБ «Південне» завдяки їхній порів- няній простоті в експлуатації з’явилася можливість їх швидкого й широкого розгор- тання у військах. Відповідно до цих можли- востей було створено нову військову док- трину СРСР, центральне місце в якій посіли балістичні ракети, що стали вирішальним чинником впливу на супротивника. У 1959 р. було створено новий вид Збройних Сил СРСР — Ракетні війська стратегічного при- значення (РВСП). Перша стратегічна раке- та РВСП Р-12 побила всі рекорди за часом перебування в експлуатації (понад 30 ро- ків). Її було знято з бойового чергування в 1989 р. при ліквідації всього класу ракет се- редньої дальності відповідно до Договору між СРСР і США. Під керівництвом і за безпосередньої учас- ті В.С. Будника було розроблено та здано на озброєння стратегічні ракети Р-14 і Р-16. Ра- кета Р-14 стала подальшим розвитком й удо- сконаленням ракети Р-12 і продемонструва- ла максимальні можливості одноступеневої ракети на висококиплячих компонентах па- лива (дальність ~4500 км). Її здано на озбро- єння в 1961 р. Ракета Р-16 — принципово нова двоступенева ракета з між кон ти нен- тальною дальністю (понад 13000 км) — при- йнята на озброєння в 1962 р. Ракети Р-14 і Р-16 розробляли в умовах конкурентної боротьби з ОКБ-1 С.П. Коро- льова. Двоступенева міжконтинентальна ба- лістична ракета (МБР) Р-9А на низькокипля- чих компонентах палива (рідкий кисень і гас) розроблення ОКБ-1 була видатною на той час за своєю конструктивною досконалістю раке- тою. Ураховуючи непримиренне ставлення ОКБ-1 до створення МБР на висококиплячих компонентах палива, уряд прийняв рішення про проведення спеціальної наукової експер- тизи ескізного проекту ракети Р-16, розробле- ного КБ «Південне». Експертну комісію очо- лив академік М.В. Кел диш. Головними опо- нентами були заступники С.П. Корольова В.П. Мішин і К.Д. Бушуєв. Технічні рішення КБ «Південне» захищала група проектантів на чолі з В.С. Будником. Зрештою, експертна комісія дійшла висновку про можливість створення МБР Р-16 із заявленими характе- ристиками. Хоча надалі постановою уряду МБР Р9-А С.П. Корольова було прийнято на озброєння, це була остання бойова ракета роз- роблення ОКБ-1, оскільки військові експерти вважали рішення про створення МБР Р-9А помилковим. КБ «Південне» посяде провідне Зліва направо: М.Ф. Герасюта, О.О. Негода, В.С. Будник, Л.Д. Кучма 95ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 6 ЛЮДИ НАУКИ положення в країні щодо створення бойових ракетних комплексів і фактично надасть С.П. Корольову цілковиту свободу мати справу тільки з космічними проблемами, внаслідок чого СРСР стане провідною світо- вою космічною державою. У КБ «Південне» також приділяли серйозну увагу вирішенню космічних проблем. На базі бойових ракет Р-12 і Р-14 під керівництвом і за безпосе- редньої участі В.С. Будника було створено ра кети-но сії «Космос» і «Космос-2». Василь Сергійович Будник зробив вели- чезний особистий внесок у становлення й розвиток КБ «Південне» як потужного нау- кового й конструкторського підприємства. КБ «Південне» разом з кооперацією створи- ло 4 покоління бойових стратегічних комп- лексів, які не мали аналогів у світі і становили основу Ракетних військ стратегічного при- значення Радянського Союзу, 7 типів косміч- них ракет-носіїв, 40 типів рідинних і твердо- паливних ракетних двигунів, понад 400 кос- мічних апаратів власного розроблення. За розроблення та здачу на озброєння унікальних зразків ракетно-космічної тех- ніки B.C. Будника нагороджено багатьма урядовими нагородами: орденом Трудового Червоного Прапора (1956, 1976), орденом Леніна (1959, 1961), йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці (1959), прису- джено Ленінську премію (1960). Василь Сергійович завжди надавав вели- кого значення науковому забезпеченню ро- біт, підготовці інженерних і наукових кадрів. За його безпосередньої участі в Дніпропе- тровському університеті в 1954 р. було ство- рено фізико-технічний факультет для підго- товки фахівців з ракетно-космічної техніки, який за час свого існування підготував понад 20 тис. фахівців. З 1962 р. В.С. Будник — про- фесор цього Університету. У 1964 р. його об- рали членом-кореспондентом, у 1967 р. — ака деміком Академії наук України. З 1972 р. В.С. Будник працював в Інсти- туті технічної механіки Академії наук Укра- їни, де керував дослідженнями щодо опти- мального проектування ракетно-космічних систем. Він підготував цілий ряд кандидатів і докторів наук. У 1983 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Української РСР». В.С. Будник — один із творців дніпропетровської наукової школи ракетобудування. Василя Сергійовича Будника завжди ви- різняли величезна енергія та цілеспрямова- ність, вимогливість і організаторський та- лант, ретельність, системність у роботі й на- полегливість у досягненні мети, широкий науковий і технічний кругозір, сміливість у прийнятті рішень та вміння запроваджува- ти їх у життя. Усі ці особисті якості допомогли Василю Сергійовичу Буднику стати першопрохід- цем у розробленні унікальних ракетно- космічних комплексів, відіграти історичну роль у створенні Дніпропетровського ра- кетно-космічного центру й ракетно-кос- мічної галузі України.

Ähnliche Einträge