До 90-річчя Б.А. Шрамка
Вітчизняна археологічна наука знає значну кількість славетних імен вчених, які плідно і самовіддано донині працюють на ниві вивчення і відтворення давньої історії нашої країни. Початок 2011 року приніс нам 90-річний ювілей відомого українського археолога, доктора історичних наук, Заслуженого професо...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67507 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 90-річчя Б.А. Шрамка / Ю.В. Буйнов // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 136-138. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-67507 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-675072014-09-08T03:01:54Z До 90-річчя Б.А. Шрамка Буйнов, Ю.В. Хроніка Вітчизняна археологічна наука знає значну кількість славетних імен вчених, які плідно і самовіддано донині працюють на ниві вивчення і відтворення давньої історії нашої країни. Початок 2011 року приніс нам 90-річний ювілей відомого українського археолога, доктора історичних наук, Заслуженого професора Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Почесного громадянина Харкова, Заслуженого діяча науки і техніки України Бориса Андрійовича Шрамка. 2010 Article До 90-річчя Б.А. Шрамка / Ю.В. Буйнов // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 136-138. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67507 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Буйнов, Ю.В. До 90-річчя Б.А. Шрамка Археологія |
| description |
Вітчизняна археологічна наука знає значну кількість славетних імен вчених, які плідно і самовіддано донині працюють на ниві вивчення і відтворення давньої історії нашої країни. Початок 2011 року приніс нам 90-річний ювілей відомого українського археолога, доктора історичних наук, Заслуженого професора Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Почесного громадянина Харкова, Заслуженого діяча науки і техніки України Бориса Андрійовича Шрамка. |
| format |
Article |
| author |
Буйнов, Ю.В. |
| author_facet |
Буйнов, Ю.В. |
| author_sort |
Буйнов, Ю.В. |
| title |
До 90-річчя Б.А. Шрамка |
| title_short |
До 90-річчя Б.А. Шрамка |
| title_full |
До 90-річчя Б.А. Шрамка |
| title_fullStr |
До 90-річчя Б.А. Шрамка |
| title_full_unstemmed |
До 90-річчя Б.А. Шрамка |
| title_sort |
до 90-річчя б.а. шрамка |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67507 |
| citation_txt |
До 90-річчя Б.А. Шрамка / Ю.В. Буйнов // Археологія. — 2010. — № 4. — С. 136-138. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT bujnovûv do90ríččâbašramka |
| first_indexed |
2025-07-05T17:31:46Z |
| last_indexed |
2025-07-05T17:31:46Z |
| _version_ |
1836829069135577088 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 136
2000—2007 рр., проведених у м. Белз, в долині
р. Іква, на Закарпатті, Західному Поділлі, Бу-
ковині та Волині, а також у Польщі, зокрема, у
Любельському воєводстві. Слід відзначити до-
повіді про історичну топографію Белза (О. Ла-
зурко); про виробничі споруди ХІ—ХІІ ст. на
поселенні Дудин ІІ (Я. Онищук); дослідження
поселення в Чулчицах на Любельщині (С. Ґо-
луб); ранньосередньовічні житла на Розточчі та
Західному Поділлі (Я. Погоральський). На дру-
гому засіданні були виголошені доповіді про
давньоруські пам’ятки Буковини (С. Пивова-
ров), рятівні роботи в Ужгородському райо-
ні (О. Бандровський, Й. Кобаль), опалюваль-
ні споруди давньоруського часу на Західному
Поділлі (М. Ягодинська). Польські науков-
ці представили доповіді про розкопки ратуші
у м. Краснистав (Й. Кусьнєж) та дослідження
ранньосередньовічного кургану в Колонії Де-
пултиче Крулєвскі біля Хелма (А. Броніцкі).
На підсумковому пленарному засіданні голо-
вували М. Филипчук та А. Розвалка. Загалом на
цьому засіданні було виголошено шість допо-
відей. Виступили: П. Довгань з доповіддю про
дослідження літописного Бужеська; Б. При-
щепа з інформацією про дослідження серед-
ньовічних волинських міст; А. Розвалка з пові-
домленням про особливості поселень у межи-
річчі Вісли і Бугу VІІ—ХІІІ ст. Також цікавими
були виступи М. Филипчука про досліджен-
ня літописного Плісненська; Ю. Лукомського
про археологічно-архітектурні дослідження у
Львові та М. Пьотровского про методи дослі-
джень багатошарового поселення в Лукавиці
Любачівського повіту.
Активність учасників проявилася також під
час завершальної дискусії. Були виголошені ак-
туальні тези про необхідність вдосконалення
законодавчої бази, яка регламентує археоло-
гічні дослідження, про «чорну археологію» та
методи її подолання. Йшлося також про важ-
ливість продовження таких зустрічей археоло-
гів і природознавців, про організацію наступ-
них міжнародних конференцій та необхідність
популяризації результатів цих заходів.
Учасники Конференції відвідали стародав-
ній Свірж та його замок, відбулася також екс-
курсія по Львову.
Надійшла 15.12.2009
Вітчизняна археологічна наука знає значну
кількість славетних імен вчених, які плідно і са-
мовіддано донині працюють на ниві вивчення і
відтворення давньої історії нашої країни. Поча-
ток 2011 року приніс нам 90-річний ювілей відо-
мого українського археолога, доктора історич-
них наук, Заслуженого професора Харківського
національного університету ім. В.Н. Каразіна,
Почесного громадянина Харкова, Заслужено-
го діяча науки і техніки України Бориса Андрі-
йовича Шрамка. Його ім’я — патріарха сучас-
ної скіфології і фахівця з первісної історії Євро-
пи — добре відоме науковцям України та поза її
межами. Коло наукових інтересів нашого юві-
ляра таке широке, що всі їх важко перелічити.
Тож зауважимо, що Б.А. Шрамко — провідний
фахівець у справі дослідження стародавньої ме-
ДО 90-річчя
БОРИСА АНДРІЙОВИЧА ШРАМКА
талургії, історії землеробства, ідеологічних уяв-
лень, соціальної структури та етногеографії Лі-
состепової Скіфії.
Народився Борис Андрійович 17 січня
1921 року в Гомелі (Білорусь). Через кілька ро-
ків його батьки переїхали до Харкова, де він
закінчив середню школу, а 1939 року вступив
на історичний факультет Харківського дер-
жавного університету. Вже на першому курсі
Б.А. Шрамко зацікавився археологією і вліт-
ку 1940 р. під керівництвом І.М. Луцкевича
вперше взяв участь у розкопках курганів біля
с. Старий Мерчик на Харківщині.
Продовжити ці дослідження наступного
року не судилося — розпочалася війна. Бойові
дороги Бориса Андрійовича пролягли від пере-
дової Західного фронту під Воронежем до Ру-
мунії, Угорщини, Чехословаччини та Австрії. В
боях за визволення Харкова він був тяжко по-© Ю.В. БУЙНОВ
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 137
ранений, що давалося взнаки все життя. Вій-
ну завершив у званні старшого лейтенанта. За
мужність та героїзм Б.А. Шрамко нагородже-
ний двома орденами «Червоної Зірки» і медал-
лю «За бойові заслуги».
Як радів, коли повернувся після Перемо-
ги на рідний історичній факультет, який блис-
куче закінчив у 1949 р. З яким запалом від-
роджував знищений воєнним лихоліттям
університетський Археологічний музей, як
відшукував експонати на згарищах! У пово-
єнні роки майбутній вчений під керівництвом
С.А. Семенова-Зусера брав участь у розкопках
курганів скіфського часу на околицях м. Лю-
ботин і ранньосередньовічного Верхньосалтів-
ського могильника. Його перша наукова пуб-
лікація у вигляді тез про знаряддя виробни-
цтва та зброю салтівської культури вийшла в
1949 р. Наприкінці 40-х і на початку 50-х років
Б.А. Шрамко розпочав самостійні досліджен-
ня пам’яток різного часу в Харківській обл.,
результатом того стала кандидатська дисерта-
ція «Пам’ятки скіфського часу в басейні Сі-
верського Дінця», успішно захищена в Москві
1953 року. Серед своїх перших учителів Борис
Андрійович називає визначного російського
археолога, академіка Б.О. Рибакова.
Надалі вчений керував Сіверськодонець-
кою та Скіфо-Слов’янською експедиціями
Харківського університету. Виконаний ними
обсяг робіт просто вражає. Польові досліджен-
ня охоплювали Харківську, Полтавську, Доне-
цьку, Сумську, Чернігівську, Вінницьку області
в Україні та Білгородську і Курську в Росії. Здій-
снено розкопки на більше ніж 40 пам’ятках:
городищах, селищах, курганних і ґрунтових
могильниках від неоліту до козацької доби.
Неперевершеними є підсумки його 40-річних
розкопок найбільшого в Європі Більського го-
родища і Люботинського скіфської доби та се-
редньовічного Донецького городища (літо-
писне місто Донець). Понад 20 років учений
провадив охоронні розкопки на новобудовах у
Харківській і Полтавській областях.
Головними науковими підсумками цих гран-
діозних польових досліджень стали відкрит-
тя бондарихинської культури фінальної пори
бронзового віку, ідентифікація Більського го-
родища з містом Гелон, згаданим «батьком іс-
торії» Геродотом, визначення його як значно-
го адміністративного, торговельного, ремісни-
чого і релігійного центру раннього залізного
віку Східної Європи, атрибуція сіверськодо-
нецької групи пам’яток скіфського періоду з
меланхленами Геродота, вирішення питання
про замешкання стародавнього Харківського
городища переселенцями з літописного м. До-
нець ще в золотоординський час.
Особливий інтерес у Б.А. Шрамка викли-
кали питання господарської діяльності старо-
давнього населення Східної Європи. Він був у
числі найперших вітчизняних вчених, які по-
чали використовувати різноманітні археоме-
тричні методи — результати металографічного,
хімічного, спектрального, рентгеноструктур-
ного та інших аналізів. Саме Борис Андрійович
виявив перші в Східній Європі вироби з мете-
оритного і металургійного заліза в матеріалах
доби ранньої бронзи та залізоплавильні гор-
ни скіфського часу, а також розпочав вивчення
металургії заліза, ковальської справи, бронзо-
ливарного та ювелірного виробництва племен
Лісостепової Скіфії. Водночас вчений всебіч-
но досліджував і продовжує вивчати проблеми
техніки найдавнішого орного землеробства,
історії рільництва, тваринництва, ремесел, до-
машніх промислів, торговельно-економічних
зв’язків племен скіфського періоду. Всі здобуті
і оброблені на вищому науковому рівні архео-
логічні, етнографічні та писемні джерела стали
основою докторської дисертації «Господарство
лісостепових племен Східної Європи скіфської
доби», захищеної 1969 року.
Б.А. Шрамко — послідовний у обстоюванні
своїх наукових ідей, позицій та концепцій, по-
стійно запрошуючи наукових опонентів до дис-
кусій, особисто підтримує полеміку. Зазначимо,
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 4 138
що практично всі гіпотези вченого підтвердже-
ні матеріалами його експедиційних досліджень.
Загалом же його науковий доробок налічує
шість монографій та понад 150 інших друко-
ваних праць. Ювіляр плідно працює донині.
У 2005 р. вийшла його монографія «Рождение
Харькова». Разом з монографією «Древности
Северского Донца» (Харків, 1962) ця книжка
склала основу відповідних розділів навчальної
дисципліни «Харківщинознавство».
Професор Б.А. Шрамко — талановитий пе-
дагог: багато десятиліть він читав лекції з іс-
торії первісного суспільства, археології, етно-
графії, історіографії археології, керував архео-
логічною практикою студентів факультету,
студентськими курсовими та дипломними ро-
ботами. Серед його учнів — два доктори наук і
п’ять кандидатів наук з археології, сотні й тися-
чі не лише фахівців-археологів, істориків, але
й шкільних учителів, керівників адміністра-
тивних, громадських і господарських органів
29 серпня 2010 р. відзначила свій ювілейний
день народження відомий український архео-
лог, кандидат історичних наук, старший науко-
вий співробітник відділу античної археології
Інституту археології НАН України, начальник
Ольвійської експедиції Валентина Володими-
рівна Крапівіна.
Валентина Володимирівна народилася в
сім’ї військовослужбовця у Дніпропетров-
ську — місті, відомому своєю історією, з ньо-
го походить чимало визначних діячів науки,
культури і політики. Дитинство Валентини
було типовим для покоління дітей 50—60-х ро-
ків, які виховувалися в інтелігентних роди-
нах, — затишок и тепло в сім’ї, багато книг, які
читалися запоєм. Валентина вирізнялася сер-
йозністю, різносторонніми інтересами, жадо-
бою до знань, організованістю, відповідальніс-
тю старшої доньки. Згодом, змінивши декілька
військових містечок, родина переїхала до Киє-
ДОСЛІДНИК УКРАЇНСЬКОЇ АНТИЧНОСТІ
(до ювілею Валентини Володимирівни Крапівіної)
ва. І хоча в школі дівчинка проявила особливі
здібності до точних наук, вона все ж з п’ятого
класу твердо вирішила стати археологом.
Шлях до цієї мети був непрямим. Закінчивши
середню школу з золотою медаллю, Валенти-
на у 1967 р. вступає до Київського державно-
го педагогічного інституту ім. О.М. Горького
і весь навчальний рік вивчає англійську мову.
Цей рік був незайвим у житті майбутнього ар-
хеолога — зараз Валентина Володимирівна гід-
но представляє українську археологію на між-
народній арені.
У 1968 р. Валентина (відмінниця!) вирішує
піти з інституту і заново долає конкурс — те-
пер уже на історичний факультет Київсько-
го державного університету ім. Т. Шевченка.
Молода допитлива студентка пірнула у не-
трі історії — в археологію. Першим її провід-
ником до таємниць науки історії став Лазар
Мойсейович Славін — завідувач кафедри му-
та установ, краєзнавців. 11 років Б.А. Шрамко
очолював кафедру історії стародавнього світу
та археології. Заслужений фундатор і керівник
солідної наукової школи дослідників ранньо-
го залізного віку Східної Європи, до якої на-
лежить чимало відомих у країні та поза її меж-
ами фахівців, професор Б.А. Шрамко гідно
представляв Україну в ЮНЕСКО, був членом
міжнародних комітетів з вивчення стародав-
ньої металургії заліза, активно співпрацював в
Міжнародному комітеті з історії землеробства
та землеробських знарядь (Данія) тощо. Ім’я
Бориса Андрійовича фігурує в багатьох енци-
клопедичних виданнях і підручниках з істо-
рії та археології для вищих і середніх навчаль-
них закладів. Наукова та педагогічна діяльність
Б.А. Шрамка продовжується.
Ми щиро вітаємо ювіляра, зичимо йому
міцного здоров’я, творчого неспокою та дов-
гих років життя і нових здобутків на теренах
дослідження минулого Батьківщини.
Ю.В. БУЙНОВ
|