Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України

Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України

Йдеться про особовий архівний фонд та книжкове зібрання визначного вітчизняного вченого Ф. Вовка, що зберігаються в архіві та бібліотеці Інституту археології НАН України. Досліджується історія їхнього надходження в Україну та історія створення Музею антропології та етнології ім. професора Хв. Вовк...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Черновол, І. В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2011
Назва видання:Археологія
Теми:
Історія науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67523
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України / І.В. Черновол // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 110-117. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-67523
record_format dspace
spelling irk-123456789-675232014-09-08T03:01:46Z Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України Черновол, І. В. Історія науки Йдеться про особовий архівний фонд та книжкове зібрання визначного вітчизняного вченого Ф. Вовка, що зберігаються в архіві та бібліотеці Інституту археології НАН України. Досліджується історія їхнього надходження в Україну та історія створення Музею антропології та етнології ім. професора Хв. Вовка. В статье рассмотрена история поступления в Украину книжного собрания и архивных материалов выдающегося ученого и общественного деятеля Ф.К. Вовка (Волкова), которые хранятся в фондах Института археологии НАН Украины. Освещен процесс создания Музея антропологии и этнологии имени проф. Хв.К. Вовка при ВУАН как первого фондодержателя научного наследия ученого. Автором отобраны книги из частной библиотеки Ф. Вовка, проведена их научнобиблиографическая обработка, осуществлен историкокниговедческий анализ, исследованы книговедческие источники. Реконструкция части книжного собрания позволяет четко разделить книжное наследие по направлениям профессиональной деятельности ученого, ярко доказывает своеобразие и значимость этой библиотеки в историкокультурном и научном наследии. Изучение личной библиотеки дает возможность проникнуть в мир интересов ученого и его увлечений, привлечь внимание к культурным формам и институтам, в которых проходит формирование научных интересов и осуществляется процесс научного творчества. В личном архивном фонде выделены основные группы документов: биографические, научные и творческие, а также подготовительные материалы к научным трудам, рецензии, документы общественной, служебной и археологической деятельности, переписка и т. п. Они имеют значительную источниковедческую ценность и их необISSN 0235-3490. А !"#, 2011, № 1 117 ходимо ввести в научный оборот. Это позволит получить доступ к источникам информации по истории развития археологии, антропологии и этнологии. The article deals with the history of arrival to Ukraine of the book collection and archival materials, which are kept in the funds of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, of F.K. Vovk (Volkov), an outstanding scholar and a public figure. The process of foundation of the Khv.K. Vovk Museum of Anthropology and Ethnology at the VUAN (FUAS) as the first institution were scientific heritage of this scholar was kept is highlighted. The author selected books from the private library of F. Vovk, scientifically and bibliographically processed them, conducted the historical and bibliological analysis, and studied bibliological sources. Reconstruction of a part of the book collection allows the author to divide distinctly the book heritage into the areas of professional activity of the scholar; it clearly proves the value and originality of this library in cultural and scientific heritage. Study of a private library allows the author to fathom the world of interests and ardours of the scholar, to draw attention to cultural forms and institutions where the development of scientific interests is being formed, and the process of scientific creation is underway. In the personal archival fund the main groups of documents are identified: biographical, scientific, and creative; also there are preparatory materials for the scientific works, reviews, documents of public, official, and archaeological activity, correspondence, and so on. They are of a significant value for a source study and should be presented to the scientific circles. This will provide the access to the sources of information on history of development of archaeology, anthropology, and ethnology. 2011 Article Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України / І.В. Черновол // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 110-117. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67523 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія науки
Історія науки
spellingShingle Історія науки
Історія науки
Черновол, І. В.
Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України
Археологія
description Йдеться про особовий архівний фонд та книжкове зібрання визначного вітчизняного вченого Ф. Вовка, що зберігаються в архіві та бібліотеці Інституту археології НАН України. Досліджується історія їхнього надходження в Україну та історія створення Музею антропології та етнології ім. професора Хв. Вовка.
format Article
author Черновол, І. В.
author_facet Черновол, І. В.
author_sort Черновол, І. В.
title Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України
title_short Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України
title_full Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України
title_fullStr Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України
title_full_unstemmed Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України
title_sort спадщина федора вовка в інституті археології нан україни
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2011
topic_facet Історія науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67523
citation_txt Спадщина Федора Вовка в Інституті археології НАН України / І.В. Черновол // Археологія. — 2011. — № 1. — С. 110-117. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT černovolív spadŝinafedoravovkavínstitutíarheologíínanukraíni
first_indexed 2025-07-05T17:32:25Z
last_indexed 2025-07-05T17:32:25Z
_version_ 1836829110020603904
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 110 Історія науки Вивчення життєвого шляху та наукового до­ робку діячів, які своєю багатогранною діяль­ ністю сприяли становленню і розквіту націо­ нальної культури і науки, займає чільне місце в історичних студіях. Дослідження внеску окре­ мих осіб у розвиток науки і культури сприяє, з одного боку, персоніфікації історичного про­ цесу, а з іншого — реконструкції діяльності особистості в контексті епохи. До таких діячів, безперечно, належить один з найкращих пред­ ставників наукової еліти кінця ХІХ — початку ХХ ст. — етнограф, антрополог, археолог, іс­ торик, музеєзнавець, громадсько­політичний діяч Федір Вовк. Федір (Хведір) Кіндратович Вовк (Волков) народився 17 березня 1847 р. в с. Крячківка (нині Пирятинський р­н Полтавської обл.). Життя його було непросте й бурхливе. Закін­ чивши Університет Св. Володимира, Ф. Вовк став членом Київської громади, брав активну участь в археологічних експедиціях на Київ­ щині та Волині, в роботі Південно­Західного відділу Імператорського російського геогра­ фічного товариства, а також співпрацював з П. Чубинським, був одним з помічників В. Ан­ тоновича в організації і проведенні ІІІ Архео­ логічного з’їзду, з О. Русовим підготував до друку «Кобзар» Т. Шевченка. Через переслідування Ф. Вовк змушений був виїхати з України і понад чверть століття пе­ ребував у еміграції: в Румунії (1879—1882 рр.), Швейцарії (1883—1887 рр.), Франції (1887— 1905 рр.), де студіював антропологію, порів­ няльну етнографію та археологію. Він захистив дисертацію в Паризькому університеті, співп­ рацював з визначними вченими, викладав ан­ тропологію (Франко 2001). У 1905 р. вчений отримав можливість повернутися, проте в’їзд до України лишався забороненим, і він зупи­ нився в Санкт­Петербурзі, де працював храни­ телем у Руському музеї. Наукові ступені, отри­ мані у Франції, не визнавалися в Росії, тому становище Ф. Вовка було нелегким. І лише в 1907 р. він за рекомендацією О.О. Іностранце­ ва починає викладати в Петербурзькому уні­ верситеті курс антропології та доісторичної ар­ хеології, отримавши звання приват­доцента (Тихонов 2003, с. 117). З часом Петербурзь­ кий університет почав клопотатися про при­ судження Ф. Вовкові ступеня доктора антро­ пології та етнографії, проте тому чинився опір. Вченому знадобилося докласти дуже багато зу­ силь, аби нарешті 1917 року, наприкінці життя, підтвердити докторський ступінь і звання про­ фесора. У 1918 р. Ф. Вовка запросили до Києва на посаду завідуючого кафедри географії та етно­ графії Київського університету (НА ІА НАНУ, ф. 1, оп. 1, спр. 429е; Франко, Франко 1990, с. 93), а також до Комісії для вироблення законо­ проекту щодо заснування Української акаде­ мії наук, працювати над статутом якої він по­ чав ще в Петрограді (НА ІА НАНУ, ф. 1, оп. 1, спр. 304). Ф. Вовк дуже хотів повернутися в Україну, працювати для української науки, тож на початку червня 1918 р. він полишив Петро­ град. Проте подорож на Батьківщину стала для нього фатальною. Застудившись дорогою, Федір Кіндратович помер 29 червня (Франко 2001, с. 128), за іншими джерелами — 30 черв­© І.В. ЧЕРНОВОЛ, 2011 І.В. Черновол СПАДЩИНА ФЕДОРА ВОВКА В ІНСТИТУТІ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ Йдеться про особовий архівний фонд та книжкове зібрання визначного вітчизняного вченого Ф. Вовка, що зберігаються в архіві та бібліотеці Інституту археології НАН України. Досліджується історія їхнього надходження в Україну та історія створення Музею антропології та етнології ім. професора Хв. Вовка. К л ю ч о в і с л о в а: історія науки, історія археології, персоналії, Федір Вовк, особовий архівний фонд, книжкове зі­ брання. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 111 ня 1918 р. (НА ІА НАНУ, ф. 1, оп. 1, спр. 429). Його поховали біля білоруського м. Жлобин, на березі Дніпра. Матеріали вченого лишилися в Петрограді, він не віз їх із собою. Серед них були колекції, зібрані під час археологічних та етнографічних експедицій, значна кількість документів, що накопичувалися впродовж життя й діяльності Ф. Вовка, бібліотека, яку вчений почав збира­ ти ще в Парижі та продовжував у Петербурзі. Ще за життя Федір Вовк виказував бажан­ ня передати свої особисті книги, матеріали й колекції в Україну. У заповіті він зазначив: «мои рукописные заметки и научные материалы, если они не будут поручены еще при жизни моей кому­нибудь для обработки и издания, все кни­ ги моей библиотеки, за исключением не отно­ сящихся к антропологии, археологии, истории, этнографии, фольклору и Украине, и коллекции доисторических предметов и амулетов — заве­ щаю предоставить в пользование для научных целей какому­нибудь ученому учреждению г. Ки­ ева по выбору и усмотрению лиц, которым по­ ручается исполнение этого завещания. Таким учреждением могла бы быть основанная каким­ нибудь из Киевских ученых обществ Антрополо­ гическая лаборатория, или Украинский антро­ пологический институт для независимых от государственных и административных органов научных работ и исследований в области антро­ пологических наук, главным образом в примене­ нии их к Украине и по возможности для доступ­ ного преподавания этих наук» (НА ІА НАНУ, ф. 1, оп. 1, спр. 429). Душоприказчики вченого С. Єфремов і П. Стебницький вирішили, що це міг би ста­ ти заклад, створений у межах УАН. У листі до комісії з організації УАН від 19 липня 1918 р. вони зазначили: «1. Ми передамо зазначені в заповіті проф. Вовка матеріали, книжки та колекції Україн­ ській академії наук, якщо при ній буде утворено Інститут антропології та етнографії для на­ укових дослідів переважно в пристосованні до України. 2. В цім інституті бібліотека, наукові ма­ теріали і колекції проф. Вовка повинні складати собою особливий кабінет чи лабораторію імені проф. Хв. Вовка, призначений для наукової праці дослідників по антропології та етнографії. 3. Академія наук, з свого боку, бере на себе клопіт по організації можливо негайного виво­ зу заповідженого наукового майна проф. Вовка з Петрограду до Києва, для чого має бути коман­ дирований в порозумінні з нами і з удовою небіж­ чика один з його учнів або взагалі фаховий чоло­ вік» (Історія... 1993, с. 141). Голова комісії В. Вернадський звернувся з проханням до голови Української мирної деле­ гації С. Шелухіна про можливе сприяння щодо перевезення книг і колекцій Ф. Вовка до Киє­ ва (Історія... 1993, с. 50). Поза тим, на прохан­ ня П. Стебницького було прийняте звернення до Неодмінного секретаря Російської академії наук С. Ольденбурга з Академії щодо заходів з охорони бібліотеки і колекцій Ф. Вовка (Істо­ рія... 1993, с. 34). Російською академією наук було видане посвідчення на ім’я Ф. Вовка про недоторканність його квартири, «де знаходять­ ся рукописи і анкетні листи по племінному скла­ ду населення Росії, єдині в свойому роді (уніки) і бібліотека з спеціально підібраними відділами». Останній рік родина вченого жила в кварти­ рі при Російському музеї на Інженерній вули­ ці (Франко 2001, с. 127). Можливо, саме тому є відомості, що бібліотека Ф. Вовка до переве­ зення її в Україну (близько двох з половиною років) зберігалася в Російському музеї (НА ІА НАНУ, ф. 1, оп. 1, спр. 430а, арк. 2). Для перевезення до Києва бібліотеки і ко­ лекцій Ф. Вовка до Петрограда мали відряди­ ти спеціаліста, яким міг бути О. Алешо, учень покійного. А при пакуванні речей була потреба в присутності Олександри Юріївни Вовк, вдо­ ви покійного. Витрати на поїздку до Петрогра­ да мала взяти на себе Академія наук (Історія... 1993, с. 50). Того ж 1918 р. до комісії для вироблення за­ конопроекту щодо організації і програми Му­ зею антропології й етнології при УАН надійшли записки від М. Кащенка та О. Алешо (Історія... 1993, с. 86—92) з викладом програми і пропо­ зиціями стосовно організації музею. Проте лише в листопаді 1920 р. на Спільному зібран­ ні ВУАН було прийняте рішення «видати акад. М.В. Птусі, який їде в наукове відрядження че­ рез Москву до Петербурга 200 тис. крб. на пере­ везення тих книгозбірень, які належать Україн­ ській Академії наук, а саме — колишньої бібліо­ теки А.Ю. Кримського... та бібліотеки покійного Ф.К. Вовка в Петербурзі» (Історія... 1993, с. 460) та відрядити до Росії академіка М. Птуху, про­ фесора М. Макаренка та О. Алешо для переве­ зення спадщини Ф. Вовка до Києва (Історія... 1993, с. 461). Серед матеріалів архіву зберігається деталь­ ний звіт О. Алешо про відрядження до Петро­ града. З нього бачимо, що наукові матеріали Ф. Вовка зберігались одночасно за кількома адресами. Їх привозили з різних кінців міс­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 112 та й ретельно упаковували протягом декіль­ кох місяців (грудень—лютий), чимало часу за­ йняло і їх перевезення (лютий—березень) (НА ІА НАНУ, ф. 1, оп. 1, спр. 433). Нарешті, в бе­ резні 1921 р. О. Алешо привіз спадщину вче­ ного до Києва, а вже наприкінці березня того ж року при Академії наук був заснований Му­ зей антропології та етнології ім. проф. Хв. Вов­ ка. В документах Президії зазначено: «Головна його основа — це той музей із книгозбірнею, який Академія наук дістала по заповіту од шановного професора Хв.К. Вовка» (Історія... 1993, с. 300). Музей (пізніше Кабінет) розташовувався за адресою вул. Жертв революції (тепер Трьох­ святительська). Очолив його вже згаданий О. Алешо, а після його смерті (1922 р.) дирек­ тором музею став А. Носов, теж учень Ф. Вов­ ка. Книгозбірнею Музею керував Є. Дзбанов­ ський (Історія... 1993, с. 472), він же опікував­ ся і бібліотекою Інституту археології АН УРСР до 1954 р., пройшовши разом з установою крізь усі структурні перебудови. Спочатку Музей перебував у безпосередньо­ му підпорядкуванні Спільного зібрання ВУАН. У 1933 р. Кабінет антропології та етнології ім. Ф. Вовка був переданий до ІІ відділу ВУАН (АП НАНУ, ф. Р­251, оп. 1, од. зб. 55). У тому ж році Кабінет разом зі Всеукраїнським архео­ логічним комітетом та низкою інших установ гуманітарного профілю став структурною час­ тиною Секції історії матеріальної культури (СІМК) (НА ІА НАНУ, ВУАК — СІМК, № 451). Як перехідна структура СІМК існувала не довше року. 1934 р. був створений Інститут історії мате­ ріальної культури (ІІМК) (АП НАНУ, Протокол № 1 засідання Президії ВУАН від 14.01.1934 р.). Виявлено документи, які підтверджують, що і бібліотека, і архів ІІМК увібрали в себе бібліо­ течні зібрання установ, які увійшли до її скла­ ду. Так, у «Короткому звіті за роботу Інститу­ ту історії матеріальної культури ВУАН в 1934 р. йдеться: «Бібліотека скупчила розрізнені раніш книжкові фонди Етнографічної комісії ВУАН, Ка­ бінету антропології й деяких інших ліквідованих установ ІІ­го відділу ВУАН. З бібліотечною ро­ ботою пов’язана й робота над науковим архівом. Архів цей складається з архівних наукових мате­ ріалів майже всіх бувших компонентів Інститу­ ту: ВУАК, Етнографічна комісія тощо» (НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 618). У 1938 р. ІІМК був реорганізований в Інститут археології АН Укра­ їни (Історія... 2003, с. 39), під цією назвою він існує й нині. Сьогодні наукова спадщина Ф. Вовка збері­ гається в кількох установах. Проте саме в На­ уковій бібліотеці Інституту археології НАН України знаходиться найвагоміша частина книжкового зібрання Ф. Вовка, а в Науково­ му архіві Інституту зберігається його особовий фонд, що був зібраний впродовж життя і ді­ яльності вченого. Джерелознавчий аспект цих матеріалів досі не був предметом спеціального дослідження. Книжкове та архівне зібрання Ф. Вовка є од­ ним з оптимальних для здійснення книгознавчо­ археографічних досліджень. Воно включає не лише матеріали його власної багатогранної ді­ яльності, але й містить численні документи, що характеризують історико­культурний розвиток України кінця ХІХ — початку ХХ ст. Архівний і бібліотечний фонди є достовірним джерелом інформації про життєвий і творчий шлях учено­ го, його світогляд, наукові зв’язки та родинні взаємини. Загальний комплекс зібрання стано­ вить близько 10 тис. одиниць зберігання (бібліо­ тека — понад 3 тис., архів — понад 6 тис.). У 2008 р. в бібліотеці ІА НАНУ розпочалося дослідження з метою виокремити видання, які в минулому належали до книжкового зібрання Ф. Вовка, і надати йому статус окремої колек­ ції. На цей час уже встановлений фонд вітчиз­ няних видань, триває дослідження зарубіжних видань, вітчизняної та зарубіжної періодики, на черзі — опрацювання особового фонду вче­ ного, що зберігається в архіві ІА НАНУ. Крім того, вже досліджено історію створення біблі­ отеки ІА НАНУ (Колеснікова та ін. 2008), іс­ торію надходження до України книжково­ рукописних матеріалів Ф. Вовка, їхню долю, низку фондовласників книжкового зібрання. В ході дослідження виявлені нотатки Є. Дзбановського — коротка довідка про бібліо­ теку Ф. Вовка, де він характеризує її як книжко­ ве зібрання, в якому «багато іноземних видань, комплектів іноземних журналів і рідкісні моногра­ фії». З­поміж іншого він вказує, що бібліотека Ф. Вовка при переїзді нараховувала 3804 книж­ кові одиниці, з них 2215 становили журнали і серійні видання, з антропології — 420 примір­ ників, археології — 280, етнографії — 615, істо­ рії України — 90, «varia» (тобто, інших) — 284 примірники (НА ІА НАНУ, ф. 1, оп. 1, № 430а, арк. 3). Є. Дзбановський зазначав, що «книжки Хв. Вов ка мають на собі прикмети його власної праці: підкреслення, риски /дві/ на полях, іноді короткі позначення змісту на полях. Книжок з такими позначками є близько 300 із загальної кількості книжок, що залишилися. Є 406 кни­ жок з присвятами Хв. Вовку різних західньо­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 113 європ., америк. та вітчизняних авторів. З вітчиз­ няних авторів назвемо: Анучин Д., Ковалевсь­ кий М., Шахматов О., Третьяков Д., Багалій Д., Хвойко В., Ляскоронський В., Іванівський О., Біля­ шівський М., Єфименко П., Данилевич В., Новиць­ кий О., Макаренко М., Шероцький К., Криштафо­ вич Н., Бяльницький­Бируля Ф., Яцута К., Арсень­ єв В., Федоровський А. і багато інш. З іноземних авторів відзначимо: Huernes M., Dechelette I., De­ ni ker J., Manowrier L., Niederle L., Mategka, Mon te­ lius, Mortillet A., Sebillot ..., de Baye, Andree R., Stolyhwo К., Fiala F., Tylor Е., ... Talko­Hryncewicz J. ... і багато інших» (НА ІА НАНУ, ф. 1, оп. 1, № 430а, арк. 5—6). Тож видання, що відносяться до книжково­ го зібрання Ф. Вовка, в бібліотеці ІА були ви­ явлені за низкою ознак, а саме: екслібрисом, автографом власника чи дарувальника книги, власницьким знаком на корінці книжки «Х. В.» або «Т. V.», помітками на полях, які є цінним матеріалом для реконструкції книжкового зі­ брання Ф. Вовка. Поза тим, на книжках має бути штамп фіолетового кольору з написом по центру «Книгозбірня», а по колу — «Музей Ан­ тропології та Етнології ім. проф. Хв. Вовка», оскільки після перевезення бібліотеки вчено­ го до Києва саме ця інституція стала першим фондовласником його книжкового зібрання. Таким чином, у фонді вітчизняних виявле­ но 311 видань з книжкового зібрання вченого: книжки, відбитки, навіть статті з газет, оправ­ лені в палітурку в ході подальшого користуван­ ня. В зібранні — монографії, збірки наукових праць, довідкові видання, словники, навчальні посібники. Є в ньому і власні роботи Ф. Вовка, видані за життя автора під власним прізвищем (Вовк або Волков) чи псевдонімами (в нашо­ му випадку — Кондратович), або криптоніма­ ми, а також праці, які вчений редагував чи пе­ рекладав. Основну частину фонду становлять видан­ ня з етнографії — 129 примірників, антропо­ логії — 55, історії та археології — 81, вказуючи на наукові інтереси Ф. Вовка. Книжки містять дарчі написи на форзацах, титульних аркушах і посторінкові записи, які свідчать про особис­ ті контакти власника з вченими різних країн світу, з якими Ф. Вовк мав нагоду працювати чи був знайомий. Завдяки науковим контак­ там бібліотека вченого поповнювалася: він не лише купував книги, а й отримував їх у дару­ нок, авторськими примірниками міг обміню­ ватися з колегами. Зосереджена в автографах книжкового зі­ брання інформація засвідчує широкі науко­ ві контакти Ф. Вовка з вченими багатьох кра­ їн. Їхні дарчі написи розміщені на форзацах чи титульних аркушах видань. У виокремленій частині книжкового зібрання виявлено імена 44 автографодателів, що дещо відрізняється від такого ж списку, складеного Є. Дзбановським (НА ІА НАНУ, ф. 1, оп. 1, № 430а). Проте саме завдяки складеному ним переліку стає зрозу­ міло, що вдалося виокремити не всі видання та в яких напрямах продовжувати пошук. Комплектуючи свою книгозбірню, Ф. Вовк не обійшов увагою дослідження В. Антонови­ ча, Д. Анучина, О. Спіцина, М. Драгоманова, В. Ляскоронського, Г. Вейса, Л. Нідерле, Г. Обер­ майера. Також до його зібрання ввійшли такі видання як багатотомна праця «Этно графи­ ческое обозрение», «Труды этнографическо­ста­ тистической комиссии в Западно­русский край, снаряженной Императорским Русским Геогра­ фическим обществом» за редакцією П. Чубин­ ського, «Сборник отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук», «Труды Восточно­Сибирского отдела Импера­ торского Русского географического общества», «Записки Императорского Русского гео графи­ ческого общества по отделению этно гра фии» та багато інших. Аналіз книжкового зібрання Ф. Вовка, здійснений на основі фонду вітчизняних ви­ дань бібліотеки ІА НАНУ, допомагає зрозумі­ ти рушійні сили творчого наукового процесу вченого, висвітлити деякі сторони його світо­ гляду. Спроба реконструкції книжкового зі­ брання дає можливість чітко розділити книж­ кову спадщину за напрямами професійної діяльності вченого, яскраво доводить своєрід­ ність і значимість цієї книгозбірні в історико­ культурній та науковій спадщині. Архівний особовий фонд Ф. Вовка, як уже зазначалося, зберігається в архіві Інституту ар­ хеології НАН України (фонд 1). Цей основний масив документів охоплює період від 1870­х рр. до 1918 р. (рік смерті Ф. Вовка). Окрім того, фонд містить документи, пов’язані з історією надходження спадщини вченого, організацією Музею (Кабінету) та документи, пов’язані з ді­ яльністю Музею в 1920­х рр. і різних інститу­ цій того часу — вітчизняних і міжнародних. Цей особовий фонд нараховує 6085 од. зберігання. Зібрані документи містять інформацію про осо­ бистість Ф. Вовка та його діяльність. У ньому зберігаються особисті документи вченого, ма­ теріали інших осіб, установ, товариств, творчі та біографічні матеріали, документи службової та громадської діяльності, листування. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 114 В основу систематизації особистих архів­ них фондів і матеріалів, виробленої на початку 1950­х рр., покладений принцип розподілу ма­ теріалів за їхніми родо­видовими характерис­ тиками: творчі матеріали, особисті документи, листування, матеріали інших діячів. Докумен­ ти були укладені за принципом походжен­ ня — всі вони були зібрані як особовий архів, що утворився в результаті діяльності вченого впродовж життя. Архів Ф. Вовка описаний дуже поверхово. Споріднені матеріали, пов’язані з його пра­ цею, опинилися в різних частинах фонду, а родо­видова класифікація без предметного ви­ значення змісту ускладнює вивчення його біо­ графії та напрямів діяльності вченого і прак­ тично повністю виключає використання його архіву за категоріями. Археографічний опис документів іноді не відображає їхній зміст. Опис архівного фонду має винятково обліко­ вий характер. Саме тому в наукових роботах, одним з основних джерел для підготовки яких був означений фонд, не могло повною мірою використовуватися це цінне джерело. Чільне місце серед наукових і творчих мате­ ріалів фонду займають рукописні праці Ф. Вов­ ка, машинописні тексти, відбитки, коректури українською, російською, французькою та ні­ мецькою. Серед них нотатки майбутніх науко­ вих статей, матеріали конференцій, доповіді, матеріали археологічних експедицій, списки власних наукових досліджень. Це також чис­ ленні нотатки вченого з етнографії, антропо­ логії, археології, уривки статей, чернетки, за­ рисовки, схеми, таблиці антропологічних вимі­ рювань, археологічної класифікації, по рів няльні таблиці з етнографії та антропології, плани, статистичні матеріали, картотека антропоме­ тричних вимірів, а також різноманітні матеріа­ ли до курсів лекцій, численні конспекти лекцій Г. та А. Мортільє, E. Амі, М. Ерве, які супрово­ джуються малюнками Ф. Вовка. Архівні матеріали свідчать про прагнення вченого до популяризації в різних наукових і науково­популярних журналах Франції праць В. Антоновича, Д. Багалія, Б. Ханенка, Д. Ану­ чина, Ф. Брікнера, Л. Нідерле. Він був не лише редактором, а й перекладачем. Зокрема, Ф. Вовк переклав з чеської на російську пра­ цю Л. Нідерле «Человечество в доисторичес­ кие времена», про що свідчать коректурні лис­ ти. Велику увагу дослідник приділяв відкрит­ тям В. Хвойки в Україні, публікуючи матеріали про його археологічні дослідження у Франції, виступаючи з доповідями та експонуючи серію фотознімків знахідок В. Хвойки. Він пропагу­ вав матеріали досліджень з археології, етногра­ фії та антропології, які проводились у той час на території Росії та України, на міжнародних конгресах, конференціях, виставках, у яких йому доводилося брати участь як організатору й учаснику. Серед документів архіву багато підготовчих матеріалів — вирізок з газет і журналів різними мовами та власних заміток, коментарів, пла­ нів, чернеток, бібліографічних списків. Вра­ жає кількість зібраних матеріалів з етнографії, антропології, археології: нотатки, виписки з літератури, чернетки, бібліографічні списки праць, розроблені анкети для збирання етно­ графічних відомостей та опитувальник «Ве сільні звичаї, пісні». Також значна кількість корек­ тур: вчений був редактором багатьох видань, зокрема журналів «L’anthropologie», «Мате ріали до українсько­руської етнології» та окремих видань. Такі документи є свідченням величезно­ го обсягу попередньої роботи, що її провадив учений перед написанням своїх праць, підго­ товкою доповідей, лекцій. Матеріали архіву містять багато рецензій і відгуків вченого на труди інших дослідників, а також окремі видання та рецензії різних авто­ рів на його праці. Серед них рецензії Ф. Вов­ ка на І і ІІ випуски роботи Б. Ханенка «Древ­ ности Поднепровья», окремі номери «Запи­ сок Наукового товариства ім. Т. Шевченка», рецензії на роботи таких вчених як Д. Багалій, Г. Обермайєр, Ф. Брікнер, Мендіаров, відгуки на збір ку під редакцією П. Чубинського «Труды экспедиции в Юго­западный край», книжку Г. і А. Мортільє «Предистория» та ін. Зберіга­ ються в архіві і рецензії на праці Ф. Вовка, ба­ гато з яких друкувалось у французькій пресі. Упродовж життя Ф. Вовк брав активну участь в археологічних дослідженнях. Про це свідчать документи, пов’язані з роботою в ар­ хеологічних експедиціях, зокрема звіти про розкопки палеолітичної стоянки поблизу Мі­ зина Чернігівської губ., Кирилівської стоянки, курганів на Херсонщині. Є також щоденни­ ки експедицій, описи археологічних знахідок, рисунки, схеми, фотознімки. Значний науко­ вий інтерес Ф. Вовка до археологічних дослі­ джень в Україні підтверджує його листування з В. Хвойкою, М. Біляшівським і В. Щербаків­ ським. Вагомою складовою особового фонду є ма­ теріали, які висвітлюють факти біографії вче­ ного, зокрема записники, характеристики, спо­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 115 гади сучасників, як то О. Русова, ювілейні матеріали. Окремий науковий інтерес викли­ кають щоденники вченого, які він вів протя­ гом життя (Добрудж, Плоешти, Женева, Па­ риж, Санкт­Петербург), автобіографія, заповіт (копія 1921 р.) та свідоцтво про смерть. Матеріали службової та громадської діяль­ ності теж становлять значний за обсягом комп­ лект документів. Ці матеріали проливають світ­ ло на діяльність вченого, допомагають глибше зрозуміти епоху та обставини, в яких він жив і працював, вказують на надзвичайно різнобіч­ ні інтереси вченого, свідчать про його актив­ ну життєву позицію. Серед документів: запро­ шення на засідання Антропологічного товари­ ства, Міжнародного географічного конгресу, матеріали стосовно роботи над «Уставом Киев­ ского географического института», «Устав Об­ щества им. Т. Шевченка» в Петрограді, «Устав Общества вскрытия», «Устав Московского об­ щества друзей Музея этнологии, антропологии и археологии при Императорском Москов­ ском археологическом институте им. Импера­ тора Николая ІІ» та ін. Документи висвітлю­ ють діяльність Ф. Вовка в Науковому товари­ стві ім. Т. Шевченка у Львові та в Петрограді, у Російському географічному та антропологіч­ ному товариствах. В архіві виявлено численні запрошення до участі в конгресах, протоколи та витяги з протоколів різних наукових това­ риств, квитки на виставки, службові записки, як от «Записка про необхідність заснування кафедри з антропології та етнографії при Укра­ їнському університеті». Викликає інтерес до­ кумент «Грошові розрахунки за розкопки біля с. Мізин. 1909—1916 рр.». Крім того, серед до­ кументів Ф. Вовка зберігаються: відгук про ді­ яльність Літературного громадського гуртка ім. Герцена, звіт Комітету літературного фонду за 1915 р., повідомлення до членів Добродій­ ного товариства видання корисних і дешевих книжок і ін. Переважна більшість матеріалів фонду Ф. Вовка складається з епістолярної спадщи­ ни вченого: приватного та офіційного листу­ вання. В цьому фонді зосереджені документи, які розкривають важливі аспекти діяльності вченого, відображають коло його наукового та культурного спілкування, дають уявлення про задуми щодо втілення наукових планів, висвіт­ люють і допомагають уточнити біографічні ві­ домості. Всього налічується понад п’ять з по­ ловиною тисяч листів до нього від 755 адреса­ тів (кореспондентів) — визначних політичних і громадських діячів, учених, письменників, по­ етів та ін. Серед них листи Д. Анучина, М. Бі­ ляшівського, Л. Нідерле, М. Сумцова, О. Фо­ тинського, О. Шахматова, В. Щербаківського, Д. Яворницького та багатьох інших. Особли­ вий науковий інтерес становлять листи Ф. Вов­ ка (чернетки) до діячів науки та культури кінця ХІХ — початку ХХ ст., таких як В. Вернадський, І. Франко, М. Драгоманов, М. Грушевський, С. Петлюра, О. Русов та ін. На окрему увагу за­ слуговує листування з французькими вчени­ ми Г. Мортільє та Л. Манувріє. Науковий ін­ терес викликає листування Ф. Вовка зі своїми учнями О. Алешо, А. Носовим, В. Гнатюком, С. Руденком, П. Єфименком, М. Рудинським, Л. Чикаленком та ін. Офіційний епістолярій представлений лис­ туванням з установами, організаціями, науко­ вими товариствами, видавництвами. Оскільки Ф. Вовк брав участь у роботі організаційних ко­ мітетів археологічних з’їздів i різних конгресів, серед документів архіву виявлені запрошення на участь у них, повідомлення про їхнє про­ ведення. Значний науковий інтерес становить листування вченого з Імператорською Акаде­ мією наук, Науковим товариством ім. Т. Шев­ ченка, переписка з іноземними фірмами з при­ воду замовлення антропометричних інстру­ ментів, антропологічних муляжів і моделей, листування з приводу скликання ХІІІ з’їзду російських природознавців і лікарів у Тифлі­ сі 16—24 червня 1913 р. Заслуговують на увагу матеріали, що стосуються його обрання заві­ дуючим кафедри географії та етнографії Київ­ ського університету. Це й листування з Київ­ ським університетом і, зокрема, прохання за­ нести його до списку осіб, які бажають взяти участь у конкурсі на вільну кафедру географії та етнографії цього навчального закладу. Листів, адресантом яких був власне сам Фе­ дір Вовк, збереглося близько сотні. Це чернет­ ки листів ученого до інших осіб. Є також лис­ тування інших осіб між собою. Листування, окрім уточнення біографічних відомостей, розкриває особистість вченого, взаємини з учнями, колегами, родиною, є дже­ релом інформації про задуми, плани, пробле­ ми наукових досліджень, надає імпульсу до но­ вих пошуків. Окремий комплекс документів становлять скляні фотопластини та фотографії Ф. Вов­ ка й інших осіб — портретні фото, в колі дру­ зів, однодумців­колег, студентів, членів това­ риств, визначних діячів у галузях антрополо­ гії, етнології, археології та інших наук. У фонді містяться фото вітчизняних і закордонних ді­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 116 ячів, серед яких: І. Франка, М. Грушевсько­ го, Т. Шевченка, В. Антоновича, О. Герцена, Р.Л. Моргана, Г. Мортільє й ін. Є також чис­ ленні фотографії, що стосуються наукової ді­ яльності Ф. Вовка: з розкопок у Гінцях і Мізи­ ні на Чернігівщині, Петренах, Більче Злотому на Тернопільщині, Кукутені в Румунії. Значна кількість фото відображає розкопки В. Хвой­ ки та знахідки з них, антропологічні та етно­ графічні дослідження, музейні експозиції Від­ ня, Стокгольма, Трокадери, Британського му­ зею і т. д. Крім того, в архіві зберігаються образо­ творчі матеріали: портрети, зарисовки та ес­ кізи, виконані олівцем, тушшю, аквареллю чи пастеллю. Серед них портрети самого Ф. Вов­ ка, а також Г. Квітки­Основ’яненка, Г. Морті­ льє, П. Мартиновича та інших. Є значна кіль­ кість рисунків, зокрема різноманітних архео­ логічних знахідок: знарядь з каменю, кістки, зразків орнаментів кераміки, багато зарисовок краєвидів, планів місцевості тощо. Отже, архівні документи Ф. Вовка надзви­ чайно різнобічні, численні та актуальні. Вони мають значну джерелознавчу цінність і конче потребують введення до наукового обігу. Це до­ зволить отримати доступ до джерел інформа­ ції з історії археології, антропології, етнології тощо, розкриє нові аспекти життя і діяльнос­ ті вченого, дасть можливість по­новому оціни­ ти його внесок у розвиток української науки та культури, допоможе науковцям у дослідженні багатоаспектної наукової та творчої діяльнос­ ті Ф. Вовка. Бібліотека й архів вченого — це єдиний ма­ сив документів, який відкладався протягом життя Ф. Вовка, тому і вивчати їх слід комп­ лексно, доповнюючи одне одним. Книгознавчо­археографічні дослідження книжково­рукописної спадщини як чинника розвитку духовності суспільства — справа дуже важлива, перспективна і корисна. Завдяки та­ ким дослідженням здійснюється впорядкуван­ ня книжкового зібрання та архівних докумен­ тів особового фонду, вивчення видового скла­ ду документів архіву та бібліотеки, створення електронного каталогу книжкового зібрання та архівних документів. АП НАНУ. — Ф. Р­251, оп. 1, од. зб. 55; Протокол № 1 засідання Президії ВУАН від 14.01.1934 р. НА ІА НАНУ — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 304; Спр. 429 (varia); Спр. 429е; Спр. 430а; Спр. 433; Ф. ВУАК — СІМК, № 451. Протокол засідання Президії СІМКу від 10.04.1933 р.; Ф. ВУАК. — Спр. 618. Історія Академії наук України. 1918—1923. Документи і матеріали. — К., 1993. Історія Академії наук України. 1938—1941. Документи і матеріали. — К., 2003. Колеснікова В.А., Михайлова Н.Р., Черновол І.В., Науменко Н.В. Історія Наукової бібліотеки Інституту археології НАН України // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 104—111. Тихонов И.Л. Археология в Санкт­Петербургском университете: историографические очерки. — СПб., 2003. Франко А.Д., Франко О.Е. Федор Кондратьевич Вовк (Волков). Биографический очерк // СЭ. — 1990. — № 1. — С. 86—95. Франко О.О. Федір Вовк — вчений і громадський діяч. — К., 2001. Надійшла 02.03.2010 И.В. Черновол НАСЛЕДИЕ ФЕДОРА ВОВКА В ИНСТИТУТЕ АРХЕОЛОГИИ НАН УКРАИНЫ В статье рассмотрена история поступления в Украину книжного собрания и архивных материалов выдающегося ученого и общественного деятеля Ф.К. Вовка (Волкова), которые хранятся в фондах Института археологии НАН Украины. Освещен процесс создания Музея антропологии и этнологии имени проф. Хв.К. Вовка при ВУАН как первого фондодержателя научного наследия ученого. Автором отобраны книги из частной библиотеки Ф. Вовка, проведена их научно­библиографическая обра­ ботка, осуществлен историко­книговедческий анализ, исследованы книговедческие источники. Реконструкция части книжного собрания позволяет четко разделить книжное наследие по направлениям профессиональной деятельности ученого, ярко доказывает своеобразие и значимость этой библиотеки в историко­культурном и научном наследии. Изучение личной библиотеки дает возможность проникнуть в мир интересов ученого и его увлечений, привлечь внимание к культурным формам и институтам, в которых проходит формирование научных интересов и осуществляется процесс научного творчества. В личном архивном фонде выделены основные группы документов: биографические, научные и творческие, а также подготовительные материалы к научным трудам, рецензии, документы общественной, служебной и архео­ логической деятельности, переписка и т. п. Они имеют значительную источниковедческую ценность и их необ­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 1 117 ходимо ввести в научный оборот. Это позволит получить доступ к источникам информации по истории развития археологии, антропологии и этнологии. I.V. Chernovol HERITAGE OF FEDIR VOVK IN THE INSTITUTE OF ARCHAEOLOGY OF THE NAS OF UKRAINE The article deals with the history of arrival to Ukraine of the book collection and archival materials, which are kept in the funds of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, of F.K. Vovk (Volkov), an outstanding scholar and a public figure. The process of foundation of the Khv.K. Vovk Museum of Anthropology and Ethnology at the VUAN (FUAS) as the first institution were scientific heritage of this scholar was kept is highlighted. The author selected books from the private library of F. Vovk, scientifically and bibliographically processed them, conducted the historical and bibliological analysis, and studied bibliological sources. Reconstruction of a part of the book collection allows the author to divide distinctly the book heritage into the areas of professional activity of the scholar; it clearly proves the value and originality of this library in cultural and scientific heritage. Study of a private library allows the author to fathom the world of interests and ardours of the scholar, to draw attention to cultural forms and institutions where the development of scientific interests is being formed, and the process of scientific creation is underway. In the personal archival fund the main groups of documents are identified: biographical, scientific, and creative; also there are preparatory materials for the scientific works, reviews, documents of public, official, and archaeological activity, correspondence, and so on. They are of a significant value for a source study and should be presented to the scientific circles. This will provide the access to the sources of information on history of development of archaeology, anthropology, and ethnology.

Схожі ресурси