Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.)

Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.)

Аналіз фібул, знайдених на південносхідній ділянці некрополя Неаполя скіфського у 1947—1948 рр., дозволяє уточнити датування могил.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Кропотов, В.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2011
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67549
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.) / В.В. Кропотов // Археологія. — 2011. — № 3. — С. 31–35. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-67549
record_format dspace
spelling irk-123456789-675492014-09-08T03:01:54Z Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.) Кропотов, В.В. Статті Аналіз фібул, знайдених на південносхідній ділянці некрополя Неаполя скіфського у 1947—1948 рр., дозволяє уточнити датування могил. В 1947—1948 гг. В.П. Бабенчиков исследовал участок грунтового некрополя, расположенный в 750 м к юговостоку от Неаполя скифского. Здесь было раскопано 28 погребальных сооружений: три склепа и 25 подбойных могил (23 с одной и две с двумя камерами), в которых выявлено 27 фибул: 22 бронзовых и пять железных. Анализ этих изделий позволил уточнить датировку изученного В.П. Бабенчиковым могильника и отнести его к последней четверти или концу II — первой половине III вв. и связать его появление с необходимостью освоения для погребений новых участков изза перегруженности в это время двух основных некрополей городища — Восточного и Западного. In 1947 and 1948, V.P. Babenchykov studied an area of the ground necropolis situated 750 m to the southeast from Scythian Neapolis. 28 burial structures were excavated here: three crypts and 25 undercut graves (23 with one or two rooms), where 27 fibulae were discovered: 22 made of bronze and five made of iron. Analysis of these items allowed the author to specify the dating of the burial ground studied by V.P. Babenchykov and to refer it to the period from the last quarter or the end of the 2nd c. to the first half of the 3rd c., and also to relate its occurrence with the need to occupy new areas for burials because of overflow of two main necropolei of the hillfort, the Eastern and the Western ones, in this period. 2011 Article Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.) / В.В. Кропотов // Археологія. — 2011. — № 3. — С. 31–35. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67549 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Кропотов, В.В.
Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.)
Археологія
description Аналіз фібул, знайдених на південносхідній ділянці некрополя Неаполя скіфського у 1947—1948 рр., дозволяє уточнити датування могил.
format Article
author Кропотов, В.В.
author_facet Кропотов, В.В.
author_sort Кропотов, В.В.
title Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.)
title_short Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.)
title_full Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.)
title_fullStr Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.)
title_full_unstemmed Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.)
title_sort фібули з південно-східної ділянки некрополя неаполя скіфського (за матеріалами розкопок в.п. бабенчикова 1947–1948 рр.)
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2011
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67549
citation_txt Фібули з південно-східної ділянки некрополя Неаполя скіфського (за матеріалами розкопок В.П. Бабенчикова 1947–1948 рр.) / В.В. Кропотов // Археологія. — 2011. — № 3. — С. 31–35. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT kropotovvv fíbulizpívdennoshídnoídílânkinekropolâneapolâskífsʹkogozamateríalamirozkopokvpbabenčikova19471948rr
first_indexed 2025-07-05T17:33:28Z
last_indexed 2025-07-05T17:33:28Z
_version_ 1836829176629297152
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 31 В.В. Кропотов ФІБУЛИ З ПІВДЕННО­СХІДНОЇ ДІЛЯНКИ НЕКРОПОЛЯ НЕАПОЛЯ СКІФСЬКОГО (ЗА МАТЕРІАЛАМИ РОЗКОПОК В.П. БАБЕНЧИКОВА 1947–1948 рр.) Аналіз фібул, знайдених на південно­східній ділянці некрополя Неаполя скіфського у 1947—1948 рр., дозволяє уточнити датування могил. К л ю ч о в і с л о в а: Неаполь скіфський, некрополь, фібула, датування. © В.В. КРОПОТОВ, 2011 Під час комплексного вивчення столиці пізньо­ скіфського царства, проведеного у 1945—1950 рр. Тавро­скіфською експедицією Інституту історії матеріальної культури АН СРСР та Державного музею образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна під загальним керівництвом П.М. Шульца, було досліджено низку цікавих об’єктів. Серед них — комплекс суспільних споруд (так зв. «Півден­ ний палац»), мавзолей і «поховання аланського воєначальника» на території городища побли­ зу центральних воріт; група вирубних склепів, курган і ґрунтовий могильник на східному схи­ лі; таврське поселення та декілька пізніх похо­ вань на нижній терасі біля Алуштинського шосе тощо (Шульц 1957). З цих пам’яток тільки перші три — «Південний палац», мавзолей і «похован­ ня аланського воєначальника» — були опублико­ вані більш­менш повно (Щульц 1953; Погребова 1961; Высотская 1979, с. 58—71, 202—204; Зай­ цев 1997; 1998; 2002; 2003; Зайцев, Мордвинце­ ва 2007 та ін.), інші об’єкти введені до наукового обігу частково (Бабенчиков 1949; 1957; Дашев­ ская 1951; 1951а). З­поміж них — ділянка ґрунто­ вого некрополя, виявлена за 750 м на південний схід від городища та за 200 м на південь від розко­ паного у 1956—1958 рр. Е.О. Симоновичем Схід­ ного могильника (Сымонович 1983, с. 8—10). Тут у 1947—1948 рр. невеликий загін під ке­ рівництвом В.П. Бабенчикова дослідив 28 по­ ховальних споруд, а саме три склепи та 25 під­ бійних могил (23 з однією та дві з двома похо­ вальними камерами), пронумеровані у порядку їх виявлення як 1—291. Поховання були розта­ 1 Номер 10 отримала прямокутна в плані неглибока яма, забита бутовим камінням. Оскільки в ній не ви­ явлено жодних слідів поховання, відносити її до чис­ ла могил не варто. Крім того, два номери — 21 і 21а — В.П. Бабенчиков присвоїв різним поховальним ка­ мерам однієї підбійної могили. Через це загальне число досліджених у 1947—1948 рр. комплексів, вка­ зане в короткій попередній публікації дослідження пам’ятки (Бабенчиков 1957, с. 120), дорівнювало 30. шовані на схилі двома рядами: вище — могили 1—12, 15, 17, 21 і 23—29, нижче — могили 13, 14, 16, 18—20 і 22. Вони збереглися в непотри­ воженому стані. Підбійні могили були орієн­ товані по лінії північний захід—південний схід, тобто поперек схилу, що нехарактерно для цьо­ го типу поховальних споруд, і містили від одно­ го до чотирьох скелетів, розташованих зазвичай один над одним. Надзвичайно цікавими є роз­ копані В.П. Бабенчиковим склепи. Вони орієн­ товані перпендикулярно відносно підбійних мо­ гил, мали підпрямокутну в плані поховальну ка­ меру та вміщували від восьми до 15 небіжчиків: найпізніші поховання розташовувались у цен­ трі камери в анатомічному порядку, а кістки ра­ ніше похованих були перемішані та зсунуті до її віддаленої стіни. У склепах долівка камери була глибша за дно вхідної ями на 0,2—0,3 м. У двох склепах (13 і 14) простежено короткий коридор­ дромос, що з’єднував вхідну яму та камеру. Мож­ ливо, дромос був і в склепі 16, вхідна яма якого в пошуках поховань була обкопана В.П. Бабенчи­ ковим по периметру. Перераховані ознаки різко відрізняють ці склепи від досліджених на Схід­ ному могильнику та споріднюють їх з поховаль­ ними спорудами Нейзацького некрополя, які автори розкопок пов’язують із переселенням до Криму з Північного Кавказу аланських племен (Храпунов, Мульд 2004, с. 310—313). Попри ці особливості, добре збереження та виразний інвентар вказана ділянка некрополя Неаполя скіфського мало відома широкому за­ галу дослідників. Окрім двох коротких повідом­ лень (Бабенчиков 1949; 1957, с. 119—131), що дають лише загальне уявлення про могильник, В.П. Бабенчиков докладнішої інформації не на­ дав, хоча пам’ятка представляє значний інте рес для висвітлення заключного етапу життя сто­ лиці пізньоскіфського царства та заслуговує на повну публикацію. Тут вводиться до наукового обігу тільки одна категорія знахідок з некропо­ ля — металеві застібки­фібули, які дозволяють чітко визначити час його функціонування. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 32 Всього у розкопаних В.П. Бабенчиковим могилах виявлено 27 фібул: 22 бронзові та п’ять залізних. За загальними типологічними особли­ востями їх можна розділити на п’ять груп: луч­ кові підв’язні фібули (21 екз.), провінційні дуже профільовані (2 екз.), смичкові, з завит­ ком на кінці приймача та шарнірні з суцільним пластинчастим приймачем (по 1 екз.). Тип од­ нієї залізної фібули (з могили 29) невідомий, оскільки вона не збереглася. Лучкові фібули — одночленні. За наявніс­ тю верхньої або нижньої тятиви поділяють­ ся на дві серії. Вироби І серії — круглодротя­ ні з чотиривитковою пружиною та верхньою тятивою (рис. 1; 3, 3; 4, 3) — домінують за чи­ сельністю (13 бронзових зразків і залізний). У більшості дужка вкрита простою або фігурною обмоткою. За ступенем вигину спинки — ко­ лінчасто (рис. 1, 1—10; 3, 3; 4, 3) або так різко, що її верхня частина ніби нависає над пружи­ ною (рис. 1, 11, 12), — вони відносяться до ва­ ріантів 4 та 5, за класифікацією А.К. Амброза, датованих ученим, відповідно, другою полови­ ною ІІ — початком ІІІ ст. та кінцем ІІ—ІІІ ст. (Амброз 1966, с. 50—51). Нові дослідження доз­ волили синхронізувати обидва варіанти виро­ бів і віднести їх до останньої чверті або кінця ІІ — першої половини ІІІ ст. (Кропотов 2010, с. 80, 333). Лучкові застібки ІІ серії («інкерманської») — круглодротяні або вузькопластинчасті з три­ або чотиривитковою пружиною та нижньою тятивою (рис. 2, 1—3; 3, 1, 2; 4, 4) — менш чис­ ленні (чотири бронзові екземпляри та два за­ Рис. 1. Неаполь скіфський. Бронзові фібули з південно­східної ділянки не­ крополя: 1 — могила 11, західна камера; 2 — могила 5; 3 — могила 20; 4 — мо­ гила 22; 5 — могила 18; 6 — могила 27; 7, 8 — могила 16; 9 — могила 11, східна камера; 10 — могила 17; 11 — могила 25; 12 — могила 14 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 33 лізні) та представлені двома формами. Фібули першої форми — круглодротяні без додаткових декоративних деталей (рис. 2, 3; 3, 1; 4, 4), дру­ гої — мають вузьку пластинчасту спинку, що поступово розширюється до ніжки, два зразки прикрашені накладною дротяною «змійкою» (рис. 2, 1, 2; 3, 2). Обидва різновиди застібок використовувались одночасно. А.К. Амброз датував їх другою половиною ІІ—ІІІ ст. (Амб­ роз 1966, с. 52). Нові знахідки дозволили дещо звузити цю дату. Стійке поєднання їх з лучко­ вими застібками І серії варіанта 4 (в дослід­ жених В.П. Бабенчиковим могилах з такими застібками трапилося п’ять із шести зразків «інкерманської» серії) дозволяє віднести ці фі­ були в основному до останньої чверті або кін­ ця ІІ — першої половині ІІІ ст. (Кропотов 2010, с. 132 і далі). Визначити одну лучкову фібулу (рис. 4, 2) важко, оскільки вона дуже фрагментована, од­ нак, вірогідно, вона теж відноситься до однієї з описаних серій. На користь цього свідчать два інші знайдені разом із нею зразки — лучкові фібули І та ІІ серій варіанта 4 (рис. 4, 3, 4). Фібули інших типів в описаній колекції одиничні. Лише одним екземпляром представ­ лено широко розповсюджені у Передгірському Криму так зв. смичкові застібки з високим та вузьким пластинчастим приймачем, прямою дротяною спинкою та короткою три­ або чо­ тиривитковою пружиною (рис. 2, 6). А.К. Амб­ роз датував їх кінцем І—ІІІ ст. (Амброз 1966, с. 47), і нові знахідки не перечать цьому (Кро­ потов 2010, с. 169—170). Рідкісними для Криму є дві литі бронзо­ ві двочленні дуже профільовані фібули. Такі вироби найбільш характерні для дунайських провінцій Римської імперії. Одна має масив­ ну напівкруглу в перетині голівку, профільо­ ваний поперечний гребінь на корпусі та віді­ гнуту вверх кнопку на кінці пластинчастого приймача (рис. 2, 4). Ідентичні вироби відо­ мі в римських провінціях Верхня Паннонія та Дакія. Паннонські зразки Р. Кошцевич відно­ сить до першої половини ІІ ст. (Koščević 1980, s. 22, tabl. XVI, 110). Для дакійських аналогів С. Кокіш пропонує іншу дату — переважно тре­ тя чверть ІІ ст. (Cociş 2004, S. 68, pl. XXXVII, 571, 572). Неапольський екземпляр трапився разом з лучковою фібулою І серії варіанта 4 і на цій під­ ставі може бути датований останньою чвертю або кінцем ІІ — першою половиною ІІІ ст. Друга дуже профільована застібка має пряму трикутну в перетині спинку, відділену від голівки опорною пластиною; низький поперечний гре­ бінь зміщений до ніжки; суцільний пластинчастий приймач — високий і вузький — прикрашений на кінці фігурною кнопкою (рис. 2, 5). В. Йобст Рис. 2. Неаполь скіфський. Бронзові фібули з південно­східної ділянки не­ крополя: 1 — могила 22; 2 — могила 17; 3 — могила 19; 4 — могила 18; 5 — мо­ гила 4; 6 — могила 9; 7 — могила 16 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 34 у класифікації фібул із Лауріакума об’єднує по­ дібні вироби у варіант В групу 10 і датує їх кінцем ІІ — першою третиною ІІІ ст. (Jobst 1975, S. 56— 57). Ранішу дату передбачає для них С. Кокіш — в основному перша половина та третя чверть ІІ ст. (Cociş 2004, s. 61). Східноєвропейські знахідки ймовірніше відповідають визначенням В. Йобста ніж С. Кокіша, оскільки предмети, що трапля­ ються з ними, а саме вузькогорла світлоглиняна амфора типу С, шарнірна брошка складної форми з емаллю, лучкова фібула І серії варіанта 4, орна­ ментоване дзеркало­підвіска та ін., вказують на побутування таких виробів наприкінці ІІ — пер­ шій половині ІІІ ст. (Кропотов 2010, с. 260). Схоже, завиток на кінці суцільного при­ ймача мала крупна залізна пружинна фібула з могили 26 (рис. 4, 1). Подібні застібки у Перед­ гірському Криму трапляються нечасто та від­ носяться в основному до ІІ — першої полови­ ни ІІІ ст. (Кропотов 2010, с. 204). Унікальна бронзова фібула з пластинчастою спинкою та суцільним приймачем без завитка на кінці походить з могили 16 (рис. 2, 7). Вона збе­ реглася частково: втрачені пружинний механізм з голкою та частина дужки. Вціліла частина при­ крашена гравійованим орнаментом, ніжка фасе­ тована. Повних аналогій на півдні Східної Євро­ пи застібка не має, але можна думати, що вона мала шарнірний пристрій. За супутнім інвента­ рем, а саме двома лучковими фібулами І серії ва­ ріанта 4, прикраса датується останньою чвертю або кінцем ІІ — першою половиною ІІІ ст. В.П. Бабенчиков датував розкопану ним ді­ лянку некрополя І—ІІІ ст. Аналіз фібульного матеріалу, знайденого в 17 із 28 могил, нині до­ зволяє звузити це датування до останньої чвер­ ті або кінця ІІ — першої половини ІІІ ст. Тако­ му визначенню не перечить і інший інвентар могильника (Кропотов 2009, с. 135—140). Однакові набори простого червонолаково­ го посуду, однотипні бронзові прикраси, східні набори намист та ін., що походять із могил, за майже повної відсутності виробів з дорогоцін­ них металів (єдиний виняток — золота дротяна сережка з могили 7), дозволили В.П. Бабенчи­ кову інтерпретувати відкриту ним пам’ятку як некрополь найбідніших верств населення Неа­ поля скіфського, на що вказувало й периферій­ не його розташування. Такий висновок значною мірою спирався і на порівняння цих могил з ві­ домими на той час розкішними вирубними скле­ пами на східному схилі та в Петровській балці, а також царськими похованнями мавзолею. Але досліджені пізніше синхронні поховання Схід­ ного некрополя Неаполя скіфського та інших пам’яток Центрального та Південно­Західного Криму в цілому дали ті самі добірки поховально­ го інвентарю. На всіх кримських могильниках у похованнях кінця ІІ — першої половини ІІІ ст., за нечисленності виробів з дорогоцінних мета­ лів, ми фіксуємо такі ж форми червонолакового та ліпного посуду, прості бронзові (рідше залізні) прикраси — фібули, браслети, кільця, дзеркала тощо, що відображають побут населення Крим­ ського півострова напередодні готських походів середини ІІІ ст. Периферійне ж розміщення відкритого В.П. Бабенчиковим могильника пояснюється не належністю його біднішим верствам мешканців Неаполя скіфського, а загальним перевантажен­ ням наприкінці ІІ — в першій половині ІІІ ст. двох основних його некрополів — Східного та Західного, а, відтак, і необхідністю освоєння під поховання нових ділянок. Рис. 3. Неаполь скіфський. Залізні фібули з південно­ східної ділянки некрополя: 1 — могила 14; 2 — могила 11, західна камера; 3 — могила 1 Рис. 4. Неаполь скіфський. Фібули з південно­східної ділянки некрополя (за рисунками з польового щоден­ ника В.П. Бабенчикова): 1 — могила 26; 2—4 — могила 28 (1 — залізо; 2—4 — бронза) ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 3 35 Амброз А.К. Фибулы юга Европейской части СССР II в. до н. э. — IV в. н. э. — М., 1966 (САИ. — Вып. Д1­30). Бабенчиков В.П. Новый участок некрополя Неаполя скифского // ВДИ. — 1949. — № 1. — С. 111—119. Бабенчиков В.П. Некрополь Неаполя скифского // История и археология древнего Крыма. — К., 1957. — С. 94—141. Высотская Т.Н. Неаполь — столица государства поздних скифов. — К., 1979. Дашевская О.Д. Земляной склеп 1949 г. в некрополе Неаполя скифского // ВДИ. — 1951. — № 2. — С. 131—135. Дашевская О.Д. Раскопки Симферопольского поселения кизил­кобинской культуры // КСИИМК. — 1951а. — XXXIX. — С. 110—119. Зайцев Ю.П. Южный дворец Неаполя скифского // ВДИ. — 1997. — № 3. — С. 36—50. Зайцев Ю.П. Керамика с лаковым покрытием из слоя пожара 1 Южного дворца Неаполя скифского // Эллинистическая и римская керамика в Северном Причерноморье. — М., 1998. — С. 52—60 (Труды ГИМ. — 102). Зайцев Ю.П. Скульптура и рельефы Южного дворца Неаполя скифского // Боспорский феномен: погребальные памятники и святилища. — СПб., 2002. — Ч. 2. — С. 70—78. Зайцев Ю.П. Неаполь скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). — Симферополь, 2003. Зайцев Ю.П., Мордвинцева В.И. Элитный некрополь II в. н. э. у центральных ворот Неаполя скифского // Древняя Таврика. — Симферополь, 2007. — С. 81—108. Кропотов В.В. Подбойные могилы Юго­Восточного участка некрополя Неаполя скифского // РА. — 2009. — № 2. — С.135—141. Кропотов В.В. Фибулы сарматской эпохи. — К., 2010. Погребова Н.Н. Погребения в мавзолее Неаполя скифского // МИА. — 1961. — 96. — С. 103—213. Сымонович Э.А. Население столицы позднескифского царства (по материалам Восточного могильника Неаполя скифского). — К., 1983. Храпунов И.Н. Мульд С.А. Склепы с погребениями III в. н. э. из могильника Нейзац // Боспорские исследова­ ния. — Симферополь; Керчь, 2004. — VII. — С. 299—326. Шульц П.Н. Мавзолей Неаполя скифского. — М., 1953. Шульц П.Н. Исследования Неаполя скифского (1945—1950 гг.) // История и археология древнего Крыма. — К., 1957. — С. 61—93. Cociş S. Fibulele din Dacia Romană. — Cluj­Napoca, 2004. Jobst W. Die römischen Fibeln aus Lauriacum. — Linz, 1975 (Forschungen in Lauriacum. — Bd. 10). Koščević R. Antičke fibule s područja Siska. — Zagreb, 1980. Надійшла 31.05.2011 В.В. Кропотов ФИБУЛЫ С ЮГО­ВОСТОЧНОГО УЧАСТКА НЕКРОПОЛЯ НЕАПОЛЯ СКИФСКОГО (ПО МАТЕРИАЛАМ РАСКОПОК В.П. БАБЕНЧИКОВА 1947—1948 гг.) В 1947—1948 гг. В.П. Бабенчиков исследовал участок грунтового некрополя, расположенный в 750 м к юго­ востоку от Неаполя скифского. Здесь было раскопано 28 погребальных сооружений: три склепа и 25 подбойных могил (23 с одной и две с двумя камерами), в которых выявлено 27 фибул: 22 бронзовых и пять железных. Анализ этих изделий позволил уточнить датировку изученного В.П. Бабенчиковым могильника и отнести его к последней четверти или концу II — первой половине III вв. и связать его появление с необходимостью освое­ ния для погребений новых участков из­за перегруженности в это время двух основных некрополей городища — Восточного и Западного. V.V. Kropotov FIBULAE FROM THE SOUTH­EASTERN AREA OF NECROPOLIS AT SCYTHIAN NEAPOLIS (ON THE MATERIALS OF EXCAVATIONS BY V.P. BABENCHYKOV IN 1947 AND 1948) In 1947 and 1948, V.P. Babenchykov studied an area of the ground necropolis situated 750 m to the south­east from Scythian Neapolis. 28 burial structures were excavated here: three crypts and 25 undercut graves (23 with one or two rooms), where 27 fibulae were discovered: 22 made of bronze and five made of iron. Analysis of these items allowed the author to specify the dating of the burial ground studied by V.P. Babenchykov and to refer it to the period from the last quarter or the end of the 2nd c. to the first half of the 3rd c., and also to relate its occurrence with the need to occupy new areas for burials because of overflow of two main necropolei of the hill­fort, the Eastern and the Western ones, in this period.

Ähnliche Einträge