Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем

Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем

Знахідки з шарів і «умовно закритих» комплексів із поселень черняхівської культури дніпро-донецького лісостепу поділено на хроноіндикатори першого рівня та другого, що дозволило визначити час побутування пам’яток....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Любичев, М.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2011
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Статті
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67556
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем / М.В. Любичев // Археологія. — 2011. — № 4. — С. 7–20. — Бібліогр.: 74 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-67556
record_format dspace
spelling irk-123456789-675562014-09-08T03:02:05Z Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем Любичев, М.В. Статті Знахідки з шарів і «умовно закритих» комплексів із поселень черняхівської культури дніпро-донецького лісостепу поділено на хроноіндикатори першого рівня та другого, що дозволило визначити час побутування пам’яток. Относительная и абсолютная хронология строится на основе закрытых комплексов погребений. Наличие их в черняховской культуре, оформленных в хронологические системы, позволяет «контролировать» хроноиндикаторы из поселений. Датирующие находки на черняховских поселениях в лесостепной зоне между Днепром и Северским Донцом (проанализировано 35 поселений) систематизированы в хроноиндикаторы первого уровня с твердой и до-20 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 вольно узкой датировкой изделий (фибулы, стеклянные сосуды, пряжки и костяные гребни) и второго — с широкой датировкой (фрагменты амфор). Хроноиндикаторы первого уровня присутствуют в комплексах фаз 3—5 хронологии черняховских могильников украинской лесостепи в системе Е.Л. Гороховского, более всего — в фазе 4 (350—400 гг.). На могильнике, прилегающем к поселению Войтенки с большим количеством хроноиндикаторов, выделено две фазы (фазы 4 и 5, по Е.Л. Гороховскому, или ступени С3/D1 и D1, по Тейралу, периоды 4 и 5 в системе О.А. Гей—И.А. Бажана). Характерные для них хроноиндикаторы первого уровня встречены и на поселении. Черняховские поселения в регионе появились не ранее фазы 3 (330—380 гг.), однако большинство их, вероятнее всего, относится к фазам 4 и 5 (370/380—410/420 гг.). The relative and absolute chronology is based on closed complexes of burials. Issued into chronological systems, they allow «controlling» the chronological indicators from the settlements. Dating finds from Chernyakhiv culture settlemenrs in the forest-steppe area between the Dnipro and the Siverskyi Donets Rivers (35 settlements analyzed) are systematized into the first level chronological indicators with definite and quite narrow dating of the items (fibulae, glass vessels, buckles, and bone combs) and the second level ones (amphorae fragments). There are first level chronological indicators at complexes of the phases 3—5 in Ye.L. Horokhovskyj’s chronological system of Chernyakhiv culture burial grounds in Ukrainian forest-steppe zone, while most of them are in the phase 4 (350—400). There are two phases of development at the burial ground adjacent to Voitenky settlement with a considerable number of chronological indicators (phases 4 and 5, by Horokhovskyj, or steps С3/D1 and D1 by Tejrala, or periods 4 and 5 in O.A. Hei and I.A.Bazhan’s system). Chronological indicators peculiar for them are also found at the settlement. Chernyakhiv culture settlements in the region appeared not earlier than the phase 3 (330—380), however, their majority most probably refer to the phases 4 and 5 (370/380—410/420). 2011 Article Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем / М.В. Любичев // Археологія. — 2011. — № 4. — С. 7–20. — Бібліогр.: 74 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67556 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Любичев, М.В.
Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем
Археологія
description Знахідки з шарів і «умовно закритих» комплексів із поселень черняхівської культури дніпро-донецького лісостепу поділено на хроноіндикатори першого рівня та другого, що дозволило визначити час побутування пам’яток.
format Article
author Любичев, М.В.
author_facet Любичев, М.В.
author_sort Любичев, М.В.
title Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем
title_short Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем
title_full Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем
title_fullStr Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем
title_full_unstemmed Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем
title_sort хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між дніпром та сіверським дінцем
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2011
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67556
citation_txt Хронологія поселень черняхівської культури в лісостепу між Дніпром та Сіверським Дінцем / М.В. Любичев // Археологія. — 2011. — № 4. — С. 7–20. — Бібліогр.: 74 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT lûbičevmv hronologíâposelenʹčernâhívsʹkoíkulʹturivlísostepumíždnípromtasíversʹkimdíncem
first_indexed 2025-07-05T17:33:46Z
last_indexed 2025-07-05T17:33:46Z
_version_ 1836829194654318592
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 7 Статті Поселення як один з видів археологічних дже­ рел є негативною добіркою через відомі обста­ вини і цим принципово різняться від поховань і скарбів (Eggers 2006, S. 267). Ця специфіка по­ селень відображається, в першу чергу, на ролі їхніх матеріалів у вибудові хронології. Відомо, що відносна та абсолютна хронологія базуєть­ ся на закритих комплексах поховань. Матеріа­ ли поселень є другорядними, оскільки датую­ чі знахідки трапляються в змішаному контек­ сті, тож повинні бути під «контролем» закри­ тих комплексів могильників (Lutz 2010, S. 26). Особливу вагу на поселеннях мають знахідки датуючих матеріалів у ямах і напівземлянках. Такі комплекси можна вважати умовно закри­ тими (Обломский 1991, с. 9). Складніше з за­ лишками наземних глинобитних будівель у шарі чорнозему: в простір між шматками ви­ паленої глини хроноіндикатори могли потра­ пити механічно в процесі оранки. Передуючі черняхівській культурі в облас­ ті дніпро­донецького лісостепу пізньозару­ би не цько­ранньокиївські пам’ят ки (приблиз­ но кінця — середини III ст.) та горизонту Бо­ ром ля (близько середини III — початку IV ст.) не мають закритих комплексів з наборами хроноіндикаторів і репрезентовані лише посе­ леннями. За нечисленними датуючими речами неможливо визначити час існування кожної пам’ятки, її можна лише співвіднести з хроно­ логічним етапом у цілому (Обломский, Терпи­ ловский 1991, с. 13). У черняхівській культурі є і поселення з умовно закритими комплексами, і могильни­ ки з закритими, що дозволило, спираючись на М.В. Любичев ХРОНОЛОГІЯ ПОСЕЛЕНЬ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В ЛІСОСТЕПУ МІЖ ДНІПРОМ ТА СІВЕРСЬКИМ ДІНЦЕМ Знахідки з шарів і «умовно закритих» комплексів із поселень черняхівської культури дніпро­донецького лісостепу поді­ лено на хроноіндикатори першого рівня та другого, що дозволило визначити час побутування пам’яток. К л ю ч о в і с л о в а: черняхівська культура, дніпро­донецький лісостеп, поселення, хроноіндикатори. © М.В. ЛЮБИЧЕВ, 2011 центральноєвропейські хронологічні системи римського часу — початку доби Великого пе­ реселення народів (Eggers 1955; Godłowski 1970; Tejral 1986; 1992; 1997), вибудувати систему від­ носної та абсолютної її хронології (Гороховский 1988; Шаров 1992; Гей, Бажан 1997 та ін.). Наяв­ ність багатьох закритих комплексів, об’єднаних у систему, дозволяє «контролювати» хроноінди­ катори з поселень, особливо тоді, коли могиль­ ник відноситься до конкретного поселення. Цю публікацію присвячено огляду та сис­ тематизації хроноіндикаторів, що походять з черняхівських поселень регіону. Застосовано термін, який використовується винятково для закритих комплексів, — «хроноіндикатор пер­ шого рівня», що позначує речі, які побутували відносно короткий відрізок часу та мають ви­ хід на достатньо тверді фіксовані дати (Шаров 1992, с. 163). Він дозволяє виділити на посе­ ленні групу датуючих знахідок: фібули, пряж­ ки, фрагменти скляного посуду та кістяні гре­ бінці. До хроноіндикаторів другого рівня — з широким датуванням — належать фрагменти амфор і намистини (табл. 1—3). При датуванні деяких поселень пізньо­ римського часу регіону слід звертати увагу, що вони, зазвичай, мають два горизонти: черня­ хівські селища перекривають поселення гори­ зонту Боромля, для яких характерні виключно напівземлянки, перевага ліпної та наявність черняхівської кружальної кераміки, наявність світлоглиняних амфор Шелов D, фібул Альм­ грен 157 і групи VII О. Альмгрена (Любичев 2008; 2008а; 2010). До таких відносяться Піща­ не, Боромля 2, Гочево 3 і 4, Огульці, Мамрої 2, Війтенки 1 (ділянка А) та Головіно 1. Знахідки амфор Шелов D у закритих комплексах Барба­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 48 рікума (Градешка, курган 7 — амфора поряд з фібулою Амброз 15­III/1 і пряжкою типу Вар­ пелєв: Васильев 2002, с. 133) і датування амфор Шелов D другою половиною III—IV ст. (Абра­ мов 1993, с. 8, 49—50), IV — початком V ст. (Кро­ потов 1998, с. 131) дозволяють стверджувати про період співіснування амфор Шелов D і F (Васи­ льев 2002, с. 133). На користь того свідчать і ма­ теріали житла 2 поселення Рідний Край 3 (Баш­ катов, Дегтярь, Любичев 1997, табл. V, 13, 15; Об­ ломский 1999, с. 26, рис. 5, 11, 12). У Головіно 1 знайдено фрагменти амфор Шелов D і F (Об­ ломский 2001—2002, рис. 12, 11—13; 22, 15). На декількох поселеннях (рис. 1) відомі лише фрагменти амфор з шару та умовно закритих комплексів. У Максимівці та Новолипівському, відповідно, в споруді 1 (Костюченко 1959, с. 17) і споруді 2 розкопу 1 (Махно 1957, с. 7—8) зна­ йдено фрагменти світлоглиняних амфор. Улам­ ки подібних, зокрема Шелов D, а також частина червоноглиняної амфори Зеєст 100 (Делакеу) походять із Радуцківки (Абашина, Обломский, Терпиловский 1999, с. 89—90). Горло світлогли­ няної та ціла амфора Шелов D знайдені в шарі під завалом наземної будівлі у Беседівці (Мах­ но 1955, с. 82, рис. 5, 9). Фрагменти світлогли­ няних амфор знайдені на поселеннях Косов­ щина 1 (Журко 1990а, с. 70; 1994, с. 210), Вели­ кий Бобрик (Журко 1990а, с. 72), Краснопілля 1 (Журко 1990а, с. 71; 1994, с. 212—213), Барбара (Башкатов 2008, с. 46; 2008а, рис. 4, 17—20, 23) і Савченків Яр (Терпиловський 2010, с. 80). З Грабарівки 1 і Давидівки походять фраг­ менти світло­ та червоноглиняних амфор (Лю­ бичев 1998, с. 13, 15). У Халимонівці знайде­ но фрагмент нижньої частини світлоглиняної амфори типу Шелов Е і фрагмент червоногли­ няної типу Зеєст 100 (Делакеу) (Любичев 2004, с. 284, рис. 6, 23). У Новоберецькому фрагмен­ ти амфор Шелов F походять з шурфів 2—4, 7 і 8 (Любичев, Мызгин, Варачева 2008, рис. 323), розкопу 1 (Любичев, Мызгин, Варачева 2009, рис. 254, 4—7; 2010, рис. 238). У Снагості 2 також знайдено фрагменти подібних амфор (Сымонович, Сокол 1978). У Піщаному частини амфор походять не тільки з шару — фрагменти червоноглиняної широкогорлої амфори та вінця вузькогорлої Рис. 1. Карта поселень черняхівської культури дніпро­донецького лісостепу з дату­ ючими матеріалами: 1 — Новолипівське; 2 — Максимівка; 3 — Радуцківка; 4 — Єр­ ківці; 5 — Хлопків 1; 6 — Соснова; 7 — Артюхівка; 8 — Беседівка; 9 — Косовщина; 10 — Вознесенське 1; 11 — Головчино; 12 — Піщане; 13 — Колосівка; 14 — Хохло­ во 2; 15 — Дмитрівка 3; 16 — Боромля 2; 17 — Мамрої 2; 18 — Гочево 3 і 4; 19 — Огульці; 20 — Шлях 2; 21 — Халимонівка; 22 — Війтенки 1; 23 — Лозова 2; 24 — Ко­ лісники; 25 — Тимченки; 26 — Пересічна; 27 — Снагость 2; 28 — Новоберецьке; 29 — Барбара; 30 — Грабарівка; 31 — Давидівка; 32 — Великий Бобрик; 33 — Крас­ нопілля 1; 34 — Головино 1. Умовні позначки: I — лише зі знахідками амфор; II — з хроноіндикаторами першого рівня та амфорами; III — кордон степу та лісостепу ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 9 Рис. 2. Хроноіндикатори з черняхівських поселень: 1—7 — Хлопків 1 (за: Баран, Некрасова 1983; Некрасо­ ва 1988); 8—10 — Лозова 2 (за: Скирда 2000); 11 — Тим­ ченки (за: Любичев 1998). 1, 2, 11 — скло; 3—9 — брон­ за; 10 — глина світлоглиняної (Журко 1990, рис. 23; 43, 10), але й з умовно закритих комплексів: верхня частина світлоглиняної вузькогорлої амфори з житла 1 (Журко 1990а, с. 11, 17, рис. 49; 1994, с. 216), горло вузької світлоглиняної амфори зі споруди 4 (Журко 1990а, с. 13, рис. 59), ниж­ ня частина амфори Шелов F із житла 5 (Журко 1990а, с. 14, рис. 63, 5; 1994, рис. 8, 5). Амфора, знайдена поблизу розвалу наземного глино­ битного житла, визначена як тип Шелов D, на підставі чого поселення віднесено до ранньої фази черняхівської культури в регіоні (Облом­ ский 2002, с. 42). Але ця амфора не є типовим зразком «танаїських» з яйцеподібним тулу­ бом на невеликій ніжці та чітким переходом до вузького горла. Найвірогідніше, перед нами — пізній варіант амфори Шелов D з нестійкою морфологією: корпус набув біконічних рис, зникла чітка межа між горлом і плечем1. Ця амфора стоїть ближче до посуду з моги­ ли 20 і склепу 21 могильника Дружне (Юроч­ кин, Труфанов 2007, с. 362—366, рис. 4), похо­ вань 16 і 86 черняхівського могильника Оселівка (Никитина 1988, табл. 10, 3; 48, 5), поховання 7 могильника Градешка (Васильев 2002, с. 133). Еволюційний ряд від цих амфор веде до посуду варіанту 1 типу Шелов F, що датується першою половиною — серединою IV ст. (Кропотов 1998, с. 129, рис. 1, 1—3; с. 131). За хронологією мо­ гильників Центрального та Південно­Західного Криму комплекси з Дружного відносяться до фази II — підфази IIIа і датуються в межах близько 260/270—310/320 рр. (Юрочкин, Тру­ фанов 2007, с. 362—366, рис. 4). Амфора з по­ ховання 86 Оселівки була разом зі скляним ке­ лихом типу Варпелєв­Сакрау першої полови­ ни — другої чверті IV ст. (Rau 1972, S. 128—129, 167, Fig. 15). Все це дозволяє відносити амфо­ ру з житла 1 Піщаного до часу не раніше IV ст., найвірогідніше — до першої його чверті. Із шару та умовно закритих комплексів низ­ ки поселень походять хроноіндикатори першого рівня, іноді з фрагментами амфор (табл. 1—3). У Єрківцях по одній двочленній підв’язній фібу­ лі знайдено в печі 1 розкопу 1 і напівземлян­ ці розкопу 4 (Даниленко, Столяр 1952, с. 227— 228). У споруді 1 Соснової виявлено фрагмент скляного келиха типу Straume VII (Гавритухин 2007, с. 11, рис. 8, 5). З шару поселення Голов­ чино походить фрагмент скляного келиха ва­ 1 Висловлюю щиру подяку за консультацію ст. наук. співр. археологічних фондів Національного музею історії України С.В. Діденко. ріанту Сетвердт серії Сетвердт типу Лугі (там само, с. 16, рис. 6, 13). У Хлопкові 1 залізна рамка пряжки серії Го­ роховський В (рис. 2, 6) походить з ями 9 (за публікацією — яма 4: Некрасова 1988, рис. 7; 8). У шарі знайдено дві бронзові підв’язні фі­ були, одна з яких може бути віднесена до серії Б3б (рис. 2, 3), срібна пряжка серії Гороховський Г3б (рис. 2, 4), рамка подібної бронзової пряжки (рис. 2, 7), бронзова пряжка Гороховський Ж2а (рис. 2, 5) (Баран, Некрасова 1982, рис. 14, 2; Не­ красова 1988, рис. 7, 5, 7, 9). Фрагмент скляно­ го келиха з овальними та круглими фасетка ­ ми (рис. 2, 1) може бути віднесений до серії 1В Straume (Straume 1987, Taf. 3, 92, 25, 61). Ниж­ ня частина скляного келиха (рис. 2, 2; Некрасо­ ва 1988, рис. 7, 4) належить посудині особливого варіанту серії Козлувко типу Хегом (Гавритухин 2007, с. 16). Амфори репрезентовані посудинами Шелов F (зокрема з діпінті), а також червоно­ глиняними з шару, ям і споруд (Баран, Некрасо­ ва 1982, с. 4—5; 1983, с. 2, 6, 9, 13; табл. XV, 8). ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 410 Рис. 3. Поселення Війтенки 1. Хроноіндикатори з ді­ лянки А : 1—10 — культурний шар; 11 — вогнище 1 (за: Любичев, Мызгин, Варачева 2006; 2007). 1, 2 — скло; 3, 4, 7—11 — бронза; 5 — залізо; 6 — кістка З ями 3 в Колосівці походить бронзова пряжка серії В (Кропоткін, Обломський 1991, рис. 4, 4). У Хохлово 2 з умовно закритого комплексу відомі лише фрагменти амфор Ше­ лов F, у шарі знайдено рамку залізної пряжки та частину ніжки подібної амфори (там само, рис. 4, 5; Обломский 2002, рис. 57, 11, 22). За­ значимо, що хроноіндикатори з поверхні тут відзначаються значно більшим розмаїттям (там само, рис. 57, 1, 9, 10, 15, 16, 19—21). З поселення пізньоримського часу Дмитрівка 3 походять, зокрема, підв’язні та «воїнські» фі­ були декількох типів, фрагменти світлогли­ няних амфор, частина бронзового люстерка та залізний черешковий наконечник стріли (Башкатов 2010, с. 14; Башкатов, Шита 2010, с. 149, рис. 2). З розвалу глинобитної наземної споруди 1 Артюхівки відома мала двочленна «воїнська» фібула з прямою ніжкою (Горю­ нов, Усова 1974, с. 17, рис. 98; Романова 1989, с. 59), близька до типу Schulze 48 (Schulze 1977, Taf. 4, 48). Зі споруди 2 в Боромлі 2, що належить до другого періоду існування поселення, похо­ дить бронзова підв’язна фібула серії Б2д (Не­ красова 2006, рис. 27, 3). У будівлі 1—2 селища Мамрої 2 знайдено фібулу серії Б2а (Петрен­ ко 1982, табл. XIV, 17, с. 14; Обломский 2002, рис. 59). У напівземлянці 8 селища Гочево 3 ви­ явлено фрагмент багаточастинного кістяного гребеня Нікітіна I,2a (Обломский 2002, с. 33, рис. 28, 12; Никитина 2008, с. 203, рис. 16), а з льоху наземної глинобитної споруди 1а Го­ чево 4 походить бронзова пластинчаста фібула Амброз 21, 1бб (Обломский 2002, рис. 28, 18). У шарі Огульців знайдено залізну підв’язну фі­ булу серії Б2б, фрагменти амфор Шелов D і F (Любичев, Мызгин, Варачева 2008, рис. 287; 290, 2). У шарі поселення Шлях 2, де зафік­ совано дисперсію глиняної обмазки, знайде­ ні бронзові фібула Б3е і пряжка В2б, фрагмент скляного келиха групи Eggers 230 (Eggers 1951, Taf. 16, 230), фрагменти амфор Шелов F (Люби­ чев 2005, с. 279, рис. 5, 14—16). З розвалу назем­ ної глинобитної споруди 1 в Колісниках похо­ дить мала «воїнська» фібула, близька до Schulze 48 (Schulze 1977, Taf. 4, 48), Амброз 17,1,1,б (Амброз 1966, с. 70) або Петраускас тип 2 (Пе­ траускас 2010, с. 195). Уламки світлоглиняних амфор дуже невиразні (Обломский 2002, с. 43), але деякі можна віднести до типу Шелов F (Лю­ бичев 2007, с. 220—221, рис. 13, 1, 4). У шарі Тимченків знайдено фрагмент скля­ ного келиха (рис. 2, 11), що, можливо, на­ лежить до серії VIIB Straume (Straume 1987, Taf. 7, 65,1,53). З Пересічного походять брон­ зова фібула серії Б3е та кістяний гребінь Нікі­ тіна III,1 (Луцкевич 1948, табл. 1, 1, 5). У ямі 4 Лозової 2 виявлено дериват бронзової фібули Альмгрен 188 (Almgren 1923, Taf. VIII, 188), що має прямокутний щиток на голівці, трикутну в перетині спинку, прикрашену перекрученими дротинками, та прямокутну масивну рельєфну ніжку (рис. 2, 8; Скирда 2000, рис. 2). Фібула відноситься до щиткових типу 2 варіанту 1, за Петраускасом—Синицею (Петраускас, Синица 2010, с. 248—251). Щиткові фібули з’явилися наприкінці ступеню С2 — на початку С3 і по­ бутували до кінця культури (там само, с. 251). З ями 9 походить залізна фібула серії Б3 (рис. 2, 9; Скирда 2002, рис. 1, 1). У шарі знайдено фраг­ мент світлоглиняної амфори зі сферичним ви­ ступом на денці (рис. 2, 10). Цей досить рідкіс­ ний для черняхівських поселень зразок амфори відноситься до варіанту 1, за Сазановим, амфор типу Шелов Е (Сазанов 1993). На ділянці А поселення Війтенки 1, біля вогнища 1, що було складовою наземної гли­ нобитної споруди, знайдено бронзову «воїн­ ську» фібулу, близьку до Schulze 48 (рис. 3, 11). Зі споруди 2/1, що перекривала споруду 2/2 (напівземлянку), яка відноситься до горизонту ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 11 Рис. 4. Поселення Війтенки 1. Хроноіндикатори з ді­ лянки А, культурний шар (за: Любичев, Мызгин, Ва­ рачева 2010). 1, 2, 5—8 — бронза; 3, 4 — скло Боромля, походить залізна фібула серії Б3а, а з шару — фрагменти світлоглиняних амфор (зо­ крема з діпінті), підв’язні бронзові фібули се­ рій Б2б, Б2а, Б3а, Б3б, Б3е (рис. 3, 7, 9; 4, 1, 6—8) і з ромбічною ніжкою (рис. 3, 4), залізні серій Б3а, Б3б, Б3е, «воїнські» залізна (рис. 3, 5) і бронзові: близька до Schulze 48 (рис. 3, 8) з трапецієподібною ніжкою, мініатюрна з ром­ бічною ніжкою, що нагадує Schulze 207 (рис. 3, 10). Тут знайдено також Bügelknopffibel: без верхньої частини (рис. 3, 3) і зразок з масивною спинкою, «рослинним» викарбуваним орна­ ментом, прямокутною ніжкою та напівсфе­ ричним виступом (кнопкою) з викарбуваними лініями (рис. 4, 2). Ця фібула не має аналогій у класифікації Е. Майєра (Meyer 1960). Заліз­ ні пряжки відносяться до серій А, Б, Г2в, Д1в, В1а, В1б, Б3б, а кістяний гребінець з плоскою голівкою та вигнутими плечиками близький до типу Нікітіна II2 (рис. 3, 6). Знайдено фрагмен­ ти скляного посуду: групи Eggers 230 (рис. 4, 3), тонкостінного з овальними фасетками (рис. 3, 2), з відігнутими вінцями (рис. 3, 1) і вкритих орнаментом «зі стільників» (рис. 4, 4). На ділянці В поселення поки що відкрито два умовно закриті комплекси. З каркасної спо­ руди 1 походять: а) нижня частина скляного ке­ лиха з орнаментом «зі стільників» та округлим дном (рис. 5, 1), який близький за орнамента­ цією, але не за профілем денця до келихів типу Лугі (Кенігсбрух) серії Лугі (Гавритухин 1999, с. 52, рис. 7, 22) або варіанту Тиргшор 179 (Rau 1972, S. 136, 167); б) частина бронзової фібули серії Б1б (рис. 5, 2). У напівземлянці 1 знайдено кістяний гребінь типу Нікітіна I,1 і бронзову фі­ булу серії Б2в (рис. 5, 3, 4). З шару ділянки похо­ дять фрагменти світлоглиняних амфор (зокре­ ма з діпінті), бронзові та залізні фібули серій Б2 і Б3 (рис. 5, 7—9), «воїнська» фібула, близька до Schulze 152, а також бронзові пряжки серії Ж2а (рис. 5, 10), язички­«хоботи» від пряжок (рис. 5, 11), фрагменти скляного келиха з овальними фасетками (рис. 5, 6), верхня частина бальзама­ рія (рис. 5, 5), денце скляної посудини, ймовір­ но, групи Eggers 227—229 (Eggers 1951, Taf. 16, 227—229). Наведений матеріал (табл. 1—3) свідчить, що хроноіндикатори першого рівня на посе­ леннях зводяться до груп, які характерні для фаз розвитку черняхівських могильників укра­ їнського лісостепу в системі Є.Л. Гороховсько­ го (Гороховский 1988, с. 44—45), а саме: Рис. 5. Поселення Війтенки 1. Хроноіндикатори з ді­ лянки В: 1, 2 — каркасна споруда 1; 3, 4 — напівзем­ лянка 1; 5—11 — культурний шар (за: Любичев 2006; Любичев, Мызгин, Варачева 2006). 1, 5, 6 — скло; 2, 4, 7, 9—11 — бронза; 3 — кістка; 8 — залізо ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 412 Поселення Локалізація Умовно закриті комплекси хроноіндикатори першого рівня амфори фібули пряжки скляний посуд кіст. гребені Єрківці р. 1, піч 1 підв’язна розвал, з діпінті р. 4, напів­ земл. підв’язна світло­ та чер­ воноглин. Соснова буд. 1 стінка кели­ ха типу VIIA Straume Воскресен­ ське 1 Головчино Хлопків 1 житл. 1 фр­т горла типу F р. 1, ділянка 3 р.1, напів­ земл. 2 буд. 3 фр­т яма 3 фр­т траншея 3 яма 6 світлоглин. Хлопків 1 траншея 4 яма 9 зал., Горохов­ ський В яма 10 яма 12 фр­т горла чер­ воноглин. яма 26 фр­т ручки світлоглин. р. 2, траншея 7 розвал обмаз­ ки у кв. 36Д частина горла Шелов F житло 4 фр­т тон­ кост., тип ? Піщане житло 1 верхня частина особливої фор­ ми Шелов D Таблиця 1. Хроноіндикатори з поселень черняхівської культури дніпро­донецького лісостепу ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 13 Шар Джерелохроноіндикатори першого рівня амфори фібули пряжки скляний посуд кіст. гребені світлоглин. Даниленко, Столяр 1952 Там само Гавритухин 2007 зал. та бронз. фр­т Терпиловський 2010 фр­т скл. келиха вар. Сетвердт се­ рїї Сетвердт типу Лугі Гавритухин 2007 Некрасова 1988 2 бр. підв’язні, 1 — Горохов­ ський Б3б рамка бр. Го­ роховський Б + Ж2а Баран, Некрасова 1982; Некрасова 1988 частина типу F з діпінті Баран, Некрасова 1982 Баран, Некрасова 1982 Баран, Некрасова 1982 фр­т келиха Straume IB Баран, Некрасова 1983 Баран, Некрасова 1983 світло­ й чер­ воноглин. Баран, Некрасова 1983 Некрасова 1988 світлоглин. Баран, Некрасова 1983 Баран, Некрасова 1983 Баран, Некрасова 1983 срібна, Горо­ ховський Г3б фр­т дна келиха вар. серії Козлув­ ко типу Хегом Некрасова 1988; Гавритухин 2007 Баран, Некрасова 1983 Баран, Некрасова 1983 фр­ти червоно­ глин. широко­ горл. і вінця вузькогорл. світлоглин. Журко 1994 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 414 Поселення Локалізація Умовно закриті комплекси хроноіндикатори першого рівня амфори фібули пряжки скляний посуд кіст. гребені Піщане споруда 4 горло вузько­ горл. світло­ глин. житло 5 нижня частина Шелов F Колосівка яма 2 бр. , Горо­ ховський В Хохлово 2 яма 1 частина ніжки Шелов F будівля 1 частина горла Шелов F Дмитрівка 3 Артюхівка житло 1 «воїнська», Schulze 48/50 Боромля 2 споруда 5 (період 2) бр. Б2д споруда 8 (період 2) світлоглин. споруда 2(період 3) ручка амф. Мамрої 2 споруда 1—2 бр. Б2а Гочево 3 напівземл. 8 фр­т, Нікіті­ на I,2а Гочево 4 споруда 1а бр., Амб­ роз 21, 1бб Огульці Шлях 2 Колісники житло 1 «воїнська», Амброз 17,1,1,б світлоглин. D? Тимченки Пересічна Лозова 2 яма 4 бр. дери­ ват, А.188 яма 9 зал., Б3 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 15 Шар Джерелохроноіндикатори першого рівня амфори фібули пряжки скляний посуд кіст. гребені Журко 1990 Журко 1994 Кропоткін, Обломський 1991 зал. рамка частина ніжки світлоглин. Шелов F Кропоткін, Обломський 1991; Обломский 2002 Обломский 2002 підв’язні та «воїнські» світлоглин. Башкатов 2008; 2010; Башкатов, Шита 2010 Горюнов, Усова 1974; Романова 1989 Некрасова 2006 Некрасова 2006 Некрасова 2006 Петренко 1983; Обломский 2002 Обломский 2002 Обломский 2002 зал., Б2б світлоглин. типів D, F Любичев, Мызгин, Варачева 2008 Б3е бронз., В2б фр­т, Eggers 230 світлоглин., тип F Любичев 2005 світлоглин., тип F Любичев 2007 фр­т, Straume VIIB ? світлоглин., тип F Любичев 2007 Б3е Нікітіна IIIВ1 Луцкевич 1948 Скирда 2000 частина світло­ глин. Е Скирда 2002 Продовження табл. 1 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 416 Ділянка поселення Умовно закр. комплекс Хроноіндикатори Джерело фібули пряжки кіст. гребені скляний посуд амфори А вогнище 1 «воїнська», Schulze 48 Любичев, Мызгин, Варачева 2005 споруда 2/1 зал., Б3а Любичев 2008а В каркасна споруда 1 фр­т бр. Б1б фр­т, тип Лугі, серія Лугі Любичев 2006; Шуль­ тце, Любичев 2009 напівземл. 1 бр. Б2в Нікітіна I,1 Любичев 2006; Шуль­ тце, Любичев 2009 Таблиця 2. Війтенки 1. Хроноіндикатори з шару поселення Таблиця 3. Війтенки 1. Хроноіндикатори з умовно закритих комплексів поселення Ділянка посе­ лення Розкопи 2004— 2007 рр. Фібули Пряжки Кіст. гребені Скляний посуд Амфори Джерело підв’язні «воїнські» Bügel­ knopffibel А розкоп I зал., Б2б, Б3е; бронз., Б2д; Б2е; Б2а; Б3е Schulze 51; з тра­ пецієпод. ніжкою; з ромбіч. ніжкою зал., В1б, В2б, Б3б, В2 зокре­ ма фр­ти групи Еггерс 230 Любичев, Мызгин, Варачева 2005 траншея 1 (2005) бронз., Б3е Нікіті­ на II/2 Там само траншея 2 (2005) зал., Б3е Там само парц. А бронз., Б2б залізна «воїнська», Schulze 48 нижня части­ на Bügel­ knopffibel фр­ти тонко­ стін. з овальн фасет­ кою та тонко­ стін. світло­ глин. Любичев, Мызгин, Варачева 2007 парц. D, Е світло­ глин. Любичев, Мызгин, Варачева 2008 парц. F Б3е зі сферич. виступом на голівці Любичев, Мызгин, Варачева 2009 парц. С 2 — Б2б; Б2а; Б3б фр­т тон­ костін. з орнамен­ том «зі стільни­ ків» світло­ глин. Любичев, Мызгин, Варачева 2010 В розкоп 1 Б2б, Б3б, Б3в Schulze 152 з язичком­ «хобо­ том» зокре­ ма фр­ти групи Ег­ герс 230; фр­т дна посуди­ ни групи Эггерс 226—229 Любичев 2004; Любичев, Мызгин, Варачева 2005 ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 17 1) скляний посуд: а) група Eggers 237 або Strau­ me VII (фаза 4); б) група Eggers 230 або Straume Ia, Ib (фази 3, 4); в) тонкостінний дзвоноподібний; г) можливо, Eggers 226—229 (фази 3, 4); 2) фібули: а) бронзові та залізні підв’язні се­ рій Б2 (фази 3—5) і Б3 (фази 4, 5), менше Б1 (фази 2, 3, 5); б) «воїнські», близькі до Schulze 48 (фази 3, 4), 50 і 51 (фаза 3), 152 (фаза 4) або подібні до Schulze 207 (фаза 5); в) пластинчасті Амброз 21 1 бб (фаза 4); г) щиткова як дериват А.188; д) Bügelknopffibel (від фази 3); 3) пряжки серій Б (фаза 3), В (фази 3—5), Ж (фаза 5), Г (фази 3, 4), зокрема з язичком­ «хоботом»; 4) кістяні гребені Нікітіна I,1 (фази 3, 4), I,2а (фаза 4), II,2 (фаза 3), III,1 (фаза 4). Як бачимо, хроноіндикатори з поселень відно­ сяться до фаз 3—5, найбільше — до фази 4. З дери­ ватом фібули А.188 пов’язана амфора Шелов Е1, що відноситься до кінця IV — початку V ст. На прилеглому до поселення Війтенки 1 мо­ гильнику виділено дві фази розвитку (Шультце, Любичев в печати), які відповідають фазам 4 і 5 Є.Л. Гороховського (Гороховский 1988, с. 44— 45), періодам 4 і 5 в системі О.О. Гей—І.А. Ба­ жана (Гей, Бажан 1997, с. 43—45, табл. 69; 70) або ступеням С3/D1 і D1 системи Я. Тейрала (Tejral 1986, S. 185—187, 196—198; 1992, S. 235— 238; 1997, S. 323—324, 331—334, Abb. 1, 18—21; 2, 16, 19—23; 3, 1, 5; 9). Виділені для кожної фази хроноіндикатори першого рівня (фібули серій Б1, Б2, Б3, Bügelknopffibel, пряжки серії В, Г, кістяні гребені Нікітіна I,1, дзвоноподіб­ ні келихи з тонкого скла, келихи групи Straume 1A, 1B) трапилися і на поселенні. Усе це свідчить на користь того, що черня­ хівські поселення в регіоні з’явилися не раніше фази 3 (близько 330—380 рр.), однак їхня біль­ шість, найвірогідніше, належить до фаз 4 (близько 350—400 рр.) і 5 (близько 370/380—410/420 рр.). Абашина Н.С., Обломский А.М., Терпиловский Р.В. К вопросу о раннеславянских элементах культуры на черняхов­ ских памятниках Среднего Поднепровья // РА. — 1999. — № 4. — С. 78—97. Абрамов А.П. Античные амфоры. Периодизация и хронология // Боспорский сборник. — М., 1993. — С. 4—135. Амброз А.К. Фибулы юга европейской части СССР. — М., 1966 (САИ. — Вып. Д1­30). Баран В.Д., Некрасова А.Н. Отчет о раскопках Среднеднепровской славяно­русской экспедицией черняховских поселений у с. Хлопков Барышевского района Киевской области в 1982 г. // НА ІА НАНУ. — 1982/26. Баран В.Д., Некрасова А.Н. Отчет о раскопках Среднеднепровской славянcкой экспедицией поселения черняховской культуры у с. Хлопков (Хлопков 1) Барышевского р­на Киевской обл. в 1983 г. // НА ІА НАНУ. — 1983/35. Башкатов Ю.Ю. Матеріали пізньоримського часу півдня Полтавської області // АЛЛУ. — 2008. — № 1—2. — С. 45—49. Башкатов Ю.Ю. Поселение позднеримского времени Барбара 1 на юге Среднего Поднепровья // The turbulent epoch. New materials from the Late Roman Period and the Migration Period. — Lublin, 2008а. — 2. — Р. 7—20. Башкатов Ю.Ю. Нові дослідження черняхівських пам’яток на півдні Середнього Подніпров’я // Черняхівська культура. Актуальні проблеми досліджень. — К., 2010. — С. 13—16. Башкатов Ю.Ю., Дегтярь А.К., Любичев М.В. Селище позднеримского времени Родной Край 3 в бассейне Северского Донца // Древности. 1996. — Харьков, 1997. — С. 111—121. Башкатов Ю.Ю., Шита Т.М. Нові дослідження пам’яток черняхівської культури на півдні Середнього Подніпров’я // Археологія Правобережної України. — К., 2010. — С. 146—151 (Археологія і давня історія України. — 2). Васильев А.А. К вопросу о датировке узкогорлых светлоглиняных амфор позднеримского времени (типы D и F, по Шелову) // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження. — Одеса, 2002. — 3. — С. 132—133. Гавритухин И.О. Хронологические индикаторы финала черняховской культуры // 100 лет черняховской культу­ ре. — К., 1999. — C. 48—86. Гавритухин И.О. Финал черняховской культуры // Восточная Европа в середине I тыс. н. э. — М., 2007. — С. 9—24. Гей О.А., Бажан И.А. Хронология эпохи «готских» походов (на территории Восточной Европы и Кавказа). — М., 1997. Гороховский Е.Л. Хронология черняховских могильников лесостепной Украины // Труды V МКАС. — К., 1988. — Т. 4. — С. 34—46. Горюнов Е.А., Усова Г.А. Отчет о работе Днепровского левобережного отряда ЛОИА АН СССР в 1974 г. // НА ІА НАНУ. — 1974/51. Даниленко В.М., Столяр А.Д. Переяславська маршрутна експедиція // АП УРСР. — 1952. — 3. — С. 223—230. Журко А.И. Отчет об археологических раскопках поселения черняховской культуры у с. Песчаное Сумского райо­ на Сумской области в 1990 г. // НА СДКМ. Журко А.И. Некоторые итоги археологических исследований на Сумщине в 1986—1988 гг. // Питання археології Сумщини. — Суми, 1990а. — С. 69—73. ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 418 Журко А.И. Памятники черняховской культуры в лесостепном Днепровском Левобережье // РА. — 1994. — № 4. — С. 207—218. Костюченко И.П. Отчет Максимовского отряда Древнерусской кременчугской экспедиции 1959 г. (раскопы II, III) // НА ІА НАНУ. — 1959/1—6. Кропоткін А.В., Обломський А.М. Про етнокультурну ситуацію у районі вододілу Дніпра та Дону в III—V ст. н. е. // Археологія. — 1991. — № 1. — С. 75—89. Кропотов В.В. Світлоглиняні вузькогорлі амфори «інкерманського» типу // Археологія. — 1998. — № 4. — С. 128—134. Луцкевич І. Матеріали до карти поширення пам’яток культури полів поховань на території Харківської області // Археологія. — 1948. — 2. — С. 164—178. Любичев М.В. Отчет об археологических исследованиях на территории Харьковской и Полтавской областей в 1998 г. // НА ІА НАНУ. — 1998/93. Любичев М.В. Отчет об исследованиях славянской археологической экспедиции Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2004 г. // НА ІА НАНУ. — 2004/38. Любичев М.В. Поселения черняховской культуры Шлях 2 и Халимоновка на Мже // Древности. — Харьков, 2005. — С. 276—287. Любичев М.В. О постройках на селище черняховской культуры Войтенки 1 (по раскопкам 2004—2005 годов) // АЛЛУ. — 2006. — 2. — С. 79—89. Любичев М.В. Черняховская культура бассейна Мжи (Cеверский Донец) по материалам поселений // Верхнедон­ ской археологический сборник. — Липецк; СПб., 2007. — 3. — С. 219—236. Любичев М.В. Киево­черняховские контакты ступеней С1b­C2 на территории днепро­донецкой лесостепи в свете выделения «горизонта Боромля» // Germania­Sarmatia. Древности Центральной и Восточной Европы эпохи римского влияния и переселения народов. — Калининград, 2008. — С. 44—67. Любичев М.В. Об этнокультурных процессах позднеримского времени в зоне днепро­донецкой лесостепи (в све­ те исследований археологического комплекса Войтенки) // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. — Тула, 2008а. — С. 257—290. Любичев М.В. Горизонт Боромля как область «праславянской» культурной провинции середины III — начала IV вв. (ступени С1b­С2) // Germania­Sarmatia. Древности Центральной и Восточной Европы эпохи римско­ го влияния и переселения народов. — Калининград, 2010. — С. 101—129. Любичев М.В., Мызгин К.В., Варачева К.Г. Отчет о работе Германо­Славянской археологической экспедиции Харь­ ковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2005 году // НА ІА НАНУ. — 2005/156. Любичев М.В., Мызгин К.В., Варачева К.Г. Отчет о работе Германо­Славянской археологической экспедиции Харь­ ковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2006 году // НА ІА НАНУ. — 2006/70. Любичев М.В., Мызгин К.В., Варачева К.Г. Отчет о работе Германо­Славянской археологической экспедиции Харь­ ковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2007 году // НА ІА НАНУ. — 2007/137. Любичев М.В., Мызгин К.В., Варачева К.Г. Отчет о работе Германо­Славянской археологической экспедиции Харь­ ковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2008 году // НА ІА НАНУ. — 2008/92. Любичев М.В., Мызгин К.В., Варачева К.Г. Отчет о работе Германо­Славянской археологической экспедиции Харь­ ковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2009 году // НА ІА НАНУ. — 2009. Любичев М.В., Мызгин К.В., Варачева К.Г. Отчет о работе Германо­Славянской археологической экспедиции Харь­ ковского национального университета имени В.Н. Каразина в 2010 году // НА ІА НАНУ. — 2010. Махно Є.В. Розкопки на поселеннях першої половини I тис. н. е. в верхній течії Сули // АП УРСР. — 1955. — 5. — С. 77—85. Махно Е.В. Отчет о раскопках на черняховском поселении у с. Ново­Липовское в 1957 г. // НА ІА НАНУ. – 1957/2. Некрасова Г.М. Поселення черняхівської культури Хлопків 1 // Археологія. — 1988. — 62. — С. 70—79. Некрасова А.Н. Памятники черняховской культуры Днепровского Левобережья // Готы и Рим. — К., 2006. — С. 87—200. Никитина Г.Ф. Черняховская культура Поднестровья. — М., 2008. Обломский А.М. Этнические процессы на водоразделе Днепра и Дона в I—V вв. н. э. — М.; Сумы, 1991. Обломский А.М. О времени появления черняховского населения на территории Днепровского Левобережья // Сто лет черняховской культуре. — К., 1999. — С. 26—38. Обломский А.М. Новый черняховский памятник на территории России // Stratum plus. — 2001—2002. — 5. — С. 27—52. Обломский А.М. Днепровское лесостепное Левобережье в позднеримское и гуннское время. — М., 2002. Обломский А.М., Терпиловский Р.В. Среднее Поднепровье и Днепровское Левобережье в первые века нашей эры. — М., 1991. Петраускас О.В. Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України) // Археоло­ гія Правобережної України. — К., 2010. — С. 191—207 (Археологія і давня історія України. — 2). ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 4 19 Петраускас О.В., Синица Е.В. Фибулы «щиткового типа» черняховской культуры // Germania­Sarmatia. Древности Центральной и Восточной Европы эпохи римского влияния и переселения народов. — Калининград, 2010. — С. 243—263. Петренко Е.Н. Отчет об исследованиях Черняховской экспедиции в 1982 г. // НА ІА НАНУ. — 1982/113. Романова Г.А. Черняховские поселения у с. Артюховка // Проблемы археологии Сумщины. — Сумы, 1989. — С. 58—60. Сазанов А.В. Поздние типы узкогорлых светлоглиняных амфор // МАИЭТ. — Симферополь, 1993. — 3. — С. 16—21. Сымонович Э.А., Сокол К.Ф. Поселения черняховской культуры у с. Снагость в Посеймье // АО 1977 г. — М., 1978. — С. 88. Скирда В.В. Дослідження нового селища черняхівської культури поблизу м. Богодухова // АДУ 1999 р. — К., 2000. — С. 148. Скирда В.В. Розкопки поселення черняхівської культури // АДУ 2001 р. — К., 2002. — С. 242—243. Терпиловський Р.В. Дослідження нових пам’яток черняхівської культури у межиріччі Удаю і Сули // Черняхівська культура. Актуальні проблеми досліджень. — К., 2010. — С. 79—83. Шаров О.В. Хронология могильников Ружичанка, Косаново, Данчены и проблема датировки черняховской кера­ мики // Проблемы хронологии эпохи Латена и римского времени. — СПб., 1992. — С. 158—207. Шультце Э., Любичев М.В. Керамика черняховской культуры из участка «В» поселения Войтенки 1 (по раскопкам 2004—2006 годов) // Древности. — Харьков, 2009. — С. 218—236. Шультце Э., Любичев М. Хронология могильника черняховской культуры Войтенки 1 (Восточная Украина) (по материалам раскопок 2005—2009 гг.) // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских вли­ яний и Великого переселения народов. — Тула, в печати. Юрочкин В.Ю., Труфанов А.А. Хронология могильников центрального и юго­западного Крыма III—IV вв. н. э. // Древняя Таврика. — Симферополь, 2007. — С. 359—382. Almgren O. Studien über Nordeuropäische Fibelformen der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berücksichtigung der provinzialrömischen und südrussischen Formen. — Leipzig, 1923 (Mannus­Bibliothek. — 32). Eggers H.J. Der römische Import im Freien Germanien. — Hamburg, 1951. Eggers H.J. Zur absoluten Chronologie der Römischen Kaiserzeit im Freien Germanien // Jahrbuch des Römisch­Germa­ nischen Zentralmuseums Mainz. — 1955. — 2. — S. 196—252. Eggers H.J. Einführung in die Vorgeschichte. — Berlin, 2006. Godłowski K. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Periods in Central Europe. — Kraków, 1970. Lutz L.H. Die Insel in der Mitte. Bornholm im 2. — 4. Jahrhundert. Regionale und vergleiсhende Untersuchungen der jün­ gerkaiserzeitlichen Grabfunde. — Berlin, 2010 (Berliner Archäologische Forschungen. — 9). Meyer E. Die Bügelknopffibel // Arbeits­ und Forschungsberichte zur Sächsischen Bodendenkmalpflege. — Leipzig, 1960. — 8. — S. 216—349. Rau G. Körpergräber mit Glasbeigaben des 4. nachchristlichen Jahrhundert im Oder­Weichsel­Raum // Acta Praehistorica et Arcaeologica. — 1972. — 3. — S. 109—170. Schulze M. Die spätkaiserzeitlichen Armbrustfibeln mit festem Nadelhalter (Gruppe Almgren VI, 2). — Bonn, 1977 (Anti­ quitas. — 19). Straume E. Gläser mit Facettenschliff aus skandinavischen Gräbern des 4. und 5. Jahrhunderts n. Chr. — Oslo, 1987. Tejral J. Fremde Einflüsse und kulturelle Veränderungen nördlich der mittleren Donau zu Beginn der Völkerwanderungs­ zeit // Archaeologia Baltica. — 1986. — VII. — S. 175—238. Tejral J. Einige Bemerkungen zur Chronologie der Späten Römischen Kaiserzeit in Mitteleuropa // Probleme der relativen und absoluten Chronologie ab Latenezeit bis zum Frühmittelalter. — Kraków, 1992. — S. 227—248. Tejral J. Neue Aspekte der frühvölkerwanderungszeitlichen Chronologie im Mitteldonauraum // Neue Beiträge zur Erfor­ schung der Spätantike im mittleren Donauraum. — Brno, 1997. — S. 321—362. Надійшла 31.05.2011 М.В. Любичев ХРОНОЛОГИЯ ПОСЕЛЕНИЙ ЧЕРНЯХОВСКОЙ КУЛЬТУРЫ В ЛЕСОСТЕПИ МЕЖДУ ДНЕПРОМ И СЕВЕРСКИМ ДОНЦОМ Относительная и абсолютная хронология строится на основе закрытых комплексов погребений. Наличие их в чер­ няховской культуре, оформленных в хронологические системы, позволяет «контролировать» хроноиндикаторы из поселений. Датирующие находки на черняховских поселениях в лесостепной зоне между Днепром и Северским Донцом (проанализировано 35 поселений) систематизированы в хроноиндикаторы первого уровня с твердой и до­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2011, № 420 вольно узкой датировкой изделий (фибулы, стеклянные сосуды, пряжки и костяные гребни) и второго — с широ­ кой датировкой (фрагменты амфор). Хроноиндикаторы первого уровня присутствуют в комплексах фаз 3—5 хро­ нологии черняховских могильников украинской лесостепи в системе Е.Л. Гороховского, более всего — в фазе 4 (350—400 гг.). На могильнике, прилегающем к поселению Войтенки с большим количеством хроноиндикаторов, выделено две фазы (фазы 4 и 5, по Е.Л. Гороховскому, или ступени С3/D1 и D1, по Тейралу, периоды 4 и 5 в системе О.А. Гей—И.А. Бажана). Характерные для них хроноиндикаторы первого уровня встречены и на поселении. Черняховские поселения в регионе появились не ранее фазы 3 (330—380 гг.), однако большинство их, вероят­ нее всего, относится к фазам 4 и 5 (370/380—410/420 гг.). M.V. Lyubychev CHRONOLOGY OF CHERNYACHIV CULTURE SETTLEMENTS IN THE FOREST­STEPPE ZONE BETWEEN THE DNIPRO AND THE SIVERSKYI DONETS RIVERS The relative and absolute chronology is based on closed complexes of burials. Issued into chronological systems, they allow «controlling» the chronological indicators from the settlements. Dating finds from Chernyakhiv culture settlemenrs in the forest­steppe area between the Dnipro and the Siverskyi Donets Rivers (35 settlements analyzed) are systematized into the first level chronological indicators with definite and quite narrow dating of the items (fibulae, glass vessels, buckles, and bone combs) and the second level ones (amphorae fragments). There are first level chronological indicators at complexes of the phases 3—5 in Ye.L. Horokhovskyj’s chronological system of Chernyakhiv culture burial grounds in Ukrainian forest­steppe zone, while most of them are in the phase 4 (350—400). There are two phases of development at the burial ground adjacent to Voitenky settlement with a considerable number of chronological indicators (phases 4 and 5, by Horokhovskyj, or steps С3/D1 and D1 by Tejrala, or periods 4 and 5 in O.A. Hei and I.A.Bazhan’s system). Chronological indicators peculiar for them are also found at the settlement. Chernyakhiv culture settlements in the region appeared not earlier than the phase 3 (330—380), however, their majority most probably refer to the phases 4 and 5 (370/380—410/420). З­поміж слов’янських старожитностей почат­ ку раннього середньовіччя фібули мають чи не найбільшу історію дослідження, що налі­ чує понад сторіччя. Та вони знову і знову при­ вертають увагу дослідників. Мета статті — сис­ тематизувати фібули, що походять з дніпров­ ських лісостепових скарбів VII ст., адже саме вони як єдині закриті комплекси, де є фібули, дозволяють простежити поєднання різних їх­ ніх зразків і художньо­стилістичний та куль­ турний контекст. Нині фібули відомі принай­ мні в 12 скарбах: з Мартинівки, Козіївки, Суд­ жі, Колосково, Трубчевська, Нижньої Сиро­ ватки, Углів, Нової Одеси, Мени, Курилівки та © А.В. СКИБА, 2011 Блажків. В семи з них поєднувалися різні типи застібок. Загалом же фібули в скарбах пред­ ставлені шістьма типологічними групами: зоо­ морфні, зооантропоморфні, з дугою з орлиних голівок, пальчасті дніпровської та східногер­ манської груп і підв’язні широкопластинчасті. Серед «старожитностей антів», безпереч­ но, найсамобутнішими є фібули зоо­ та зоо­ антропоморфного типів. Виділяючи ці два типи, я скористався підходом, запропонова­ ним О.М. Приходнюком. На думку вченого, до першого належать фібули зі щитоподіб­ ним нижнім щитком і двома голівками тва­ рин, другий тип (названий «багатоголові ажур­ ні фібули») об’єднує застібки з двома чи трьо­ ма парами пташиних чи звіриних голівок і А.В. Скиба ФІБУЛИ З ДНІПРОВСЬКИХ СКАРБІВ VII ст. Висвітлено проблеми типології, еволюції та поєднання фібул у скарбах, а також художньо­стилістичні паралелі між ними та іншими категоріями речей. К л ю ч о в і с л о в а: раннє середньовіччя, слов’яни, скарби, фібули.

Ähnliche Einträge