Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст.

Стаття присвячена дослідженню і реставрації фрагментів одягу з поховання під Миколаївською церквою у м. Глухові початку XVII ст.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Ящик, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2010
Назва видання:Сіверщина в історії України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67792
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст. / Н.В. Ящик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 144-145. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-67792
record_format dspace
spelling irk-123456789-677922014-09-11T03:01:58Z Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст. Ящик, Н.В. Польсько-литовська доба та Гетьманщина Стаття присвячена дослідженню і реставрації фрагментів одягу з поховання під Миколаївською церквою у м. Глухові початку XVII ст. Статья посвящена исследованию и реставрации фрагментов одежды из захоронения под Николаевской церковью в г. Глухове наала XVII ст. Article is devoted to research and restoration of fragments clothes from grave under the Saint Nicolai Church in Hlukhiv (at the beginning of the 17-th century). 2010 Article Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст. / Н.В. Ящик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 144-145. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67792 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Польсько-литовська доба та Гетьманщина
spellingShingle Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Ящик, Н.В.
Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст.
Сіверщина в історії України
description Стаття присвячена дослідженню і реставрації фрагментів одягу з поховання під Миколаївською церквою у м. Глухові початку XVII ст.
format Article
author Ящик, Н.В.
author_facet Ящик, Н.В.
author_sort Ящик, Н.В.
title Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст.
title_short Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст.
title_full Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст.
title_fullStr Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст.
title_full_unstemmed Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст.
title_sort реставрація археологічного текстилю першої половини хvii ст.
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2010
topic_facet Польсько-литовська доба та Гетьманщина
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67792
citation_txt Реставрація археологічного текстилю першої половини ХVII ст. / Н.В. Ящик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 144-145. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv AT âŝiknv restavracíâarheologíčnogotekstilûperšoípolovinihviist
first_indexed 2025-07-05T17:46:19Z
last_indexed 2025-07-05T17:46:19Z
_version_ 1836829984889503744
fulltext Збірник наукових праць 144 Н.В. Ящик РЕСТАВРАЦІЯ АРХЕОЛОГІЧНОГО ТЕКСТИЛЮ ПОЧАТКУ XVII ст. Стаття присвячена дослідженню і реставрації фрагментів одягу з поховання під Миколаївською церквою у м. Глухові початку XVII ст. Упродовж тисячоліть людство намагалося зберегти та передати майбутнім поколінням свої знання, звичаї, культуру. В різні часи по-різному ставилися до проблеми збереження надбання цивілізацій. Під час лихоліть хтось руйнував та знищував, а хтось, навпаки, доклав неймовірних зусиль, щоб по крихтах зібрати та зберегти для нащадків те, що віддзеркалює історію та культуру. Зберегти матеріальну пам’ятку, продовжити її життя, донести інформацію першоджерела до прийдешніх поколінь – основні завдання наукової консервації та реставрації. Однією з відомих особистостей, хто зробив великий внесок у розвиток теорії та технології реставрації музейних тканин був науковець і практик реставраційних майстерень Ермітажу Н.Н. Семенович. Він приділяв багато уваги вивченню причин руйнування тканин, розробці методів реставрації і консервації різних видів текстильних матеріалів, установив оптимальні умови їх зберігання [4]. В наш час над цими питаннями плідно працюють реставратори Національного науково-дослідного реставраційного центру України Т.В. Мінжуліна і Центру наукової реставрації та експертизи Національного Києво- Печерського історико-культурного заповідника І.О. Чорнокапська [3]. Написати цю статтю спонукала рідкісна знахідка, виявлена завідувачем науково-просвітницького відділу Національного заповідника «Глухів» Ю.А. Коваленком. У 2003 р. під час досліджень підвалів Миколаївської церкви (1693-1695) у Глухові ним було знайдено поховання у цегляному склепі, яке він датує першою половиною-серединою XVII ст. У похованні під залишками зотлілих дошок та будівельним сміттям були виявлені рештки одягу. Невеликі фрагменти не дозволяли достеменно відтворити костюм небіжчиці [1]. Кілька років про знахідку майже не згадували, аж у 2009 р. під час прибирання будівельного сміття під Миколаївською церквою було знайдено ще дев’ять фрагментів шовкової тканини, ідентичної до знайденої Ю.О. Коваленком у 2003 р. Тепер з впевненістю можна сказати, що у обох випадках ми маємо справу з рештками тканин від одного й того ж вбрання. Перші кроки дослідження фрагментів шовкового одягу були зроблені в 2008 р. реставратором Т.Н. Крупою [2, 54]. Вона, виходячи з морфологічних ознак, уже в процесі первинного візуального огляду виявила декілька груп органіки, а саме: шовкова тканина з рослинно-еклектичним орнаментом, шовкова тканина гофре, фрагменти рукава, центральна застібка розпашного одягу і металізований шнур. Шовкова тканина має комбіноване переплетення ниток основи та піткання, що утворює узорний атлас. Т.Н. Крупа, аналізуючи тканину за класифікацією О.І. Давида (за сумою ниток основи та піткання), відносить її до 1 сорту (100 нит./кв.см). Металізований шнур складної скрутки відноситься до третього порядку, тобто складається із 3-х основних ниток. Фрагмент застібки розпашного одягу представляє собою ряд металевих шароподібних ґудзиків на ніжці (13 штук), пришитих до шовкового полотнища; петлі виконані із шерстяного шнура в чотири нитки технікою «плетешок». Загалом і тканина з її орнаментом, і декор (шнур, застібка) відповідають тогочасній моді XVII ст. [2, 56]. Наступним етапом робіт стала розробка програми та підбір методів реставрації і консервації, необхідних для археологічного текстилю. Теоретичну допомогу у розробці програми надала І.О. Чорнокапська (реставратор творів з тканин вищої категорії), згідно якої була проведена реставрація та консервація знахідки. Під час реставрації проведено пластифікацію тканини водно-спиртовим розчином гліцерину (гліцерин : спирт : вода – 1: 3 : 6), механічну чистку від залишків дерева, демонтаж металевої фурнітури, водну очистку в розчині трилону-Б (5 %). Було очищено металеву фурнітуру від забруднень та корозії розчином лимонної кислоти (8 %) з проміжним механічним очищенням та глибоким промиванням. Після просушування та знежирення металеву фурнітуру законсервовано акриловим лаком на водній основі. Тканину оброблено закріплювачем-апретом та здубльовано на нову основу (тоновану природнім барвником). Остаточно фрагменти було змонтовано шовковими нитками з Фрагменти археологічного текстилю до реставрації «Сіверщина в історії України» 145 відтворенням авторських швів. Тепер із впевненістю можна сказати, що ми маємо справу з жіночою шовковою сукнею золотаво-коричневого кольору. Подальша робота буде зосереджена на реконструкції і використання її в музейній експозиції. Збереження матеріальної пам’ятки і продовження її життя сприяє глибшому вивченню, доступу більшого кола науковців до першоджерела, що дасть змогу побачити і зрозуміти суспільно-економічний і культурний розвиток міста Глухова в XVII ст. зокрема і Сіверської землі загалом. Посилання 1. Коваленко Ю.О. Поховання XVII ст. під Миколаївською церквою у м.Глухові // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини (Матеріали другої науково-практичної конференції). – Глухів, 2003. – С. 27-29. 2. Крупа Т.Н. Предварительные исследования археологического текстиля первой половины XVII в. из раскопок Свято-Николаевской церкви в Глухове // Сіверщина в історії України (Матеріали Сьомої науково-практичної конференції). – Суми, 2008. – С. 54-56. 3. Мінжуліна Т.В. Дослідження й реставрація музейного текстилю. – К., 2004. – С. 176. 4. Семенович Н.Н. Реставрация музейных тканей. – Л.,1961. – С. 148. Ящик Н.В. Реставрация археологического текстиля начала XVII в. Статья посвящена исследованию и реставрации фрагментов одежды из захоронения под Николаевской церковью в г. Глухове наала XVII ст.. Yaschik N.V. The restoration of the archeological textiles at the beginning of the 17-th century Article is devoted to research and restoration of fragments clothes from grave under the Saint Nicolai Church in Hlukhiv (at the beginning of the 17-th century). С.В. Щербина З ІСТОРІЇ РЕМІСНИЧИХ ЦЕХІВ ПІВНІЧНОГО ЛІВОБЕРЕЖЖЯ У ХVІІ-ХVІІІ ст. Стаття присвячена регіональним особливостям цехового устрою Північного Лівобережжя ХVІІ – ХVІІІ ст. На прикладі перепечайського цеху Чернігова проаналізовано законодавчу базу, висвітлено традиції, права та обов’язки ремісничих корпорацій. Поява цехів на території Північного Лівобережжя була пов’язана із запровадженням у регіоні магдебурзького права. Перша половина ХVІІ ст. характеризувалася значним піднесенням міст, що спричинило інтенсивний розвиток ремесла та поглиблення його спеціалізації. Так, якщо у першій половині ХVІІ ст. у містах України було зафіксовано понад 270 ремісничих спеціальностей, то наприкінці ХVІІІ ст. кількість їх зросла до 300. На той час снувало 34 спеціальності в галузі деревообробки, 17 – у виробництві одягу, 25 – у харчовій та винокурній промисловості [1, 154]. Цехова форма організації ремесла, запозичена на Заході Європи, була насичена суто українським змістом. Спочатку кількість ремісничих корпорацій у містах Чернігово-Сіверщини була незначною, і вони зазвичай об’єднували ремісників різних, подекуди і неспоріднених спеціальностей. У «Книзі Мглинського цехового товариства» [2] зазначено реєстр братчиків різних професій – калачників, різників, музик та могильщиків. У невеликих містечках зазвичай існував один цех, до якого вступали усі тамтешні ремісники. Так, у Літках на Чернігівщині до одного цеху належали ковалі, бондарі, римарі, млинарі, теслярі, пильщики і музики [3, 100]. Важливою особливістю ремісничих об’єднань Північного Лівобережжя була відсутність станової замкнутості. До цехів могли записуватись Фрагменти археологічного текстилю після реставрації