Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі)
22 липня 2013 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася лекція лауреата Нобелівської премії в галузі хімії, директора японського інституту фізико-хімічних досліджень «RIKEN» доктора Рьоджі Нойорі на тему «Наука формує наше майбутнє». У заході, організованому Посольством Японії в Україні...
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68127 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) / Р. Нойорі // Вісн. НАН України. — 2013. — № 9. — С. 108-111. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-68127 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-681272014-09-18T03:01:47Z Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) Нойорі, Р. Новини науки 22 липня 2013 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася лекція лауреата Нобелівської премії в галузі хімії, директора японського інституту фізико-хімічних досліджень «RIKEN» доктора Рьоджі Нойорі на тему «Наука формує наше майбутнє». У заході, організованому Посольством Японії в Україні та Відділенням хімії Національної академії наук України, взяли участь представники наукової громадськості, засобів масової інформації та іноземні гості. 2013 Article Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) / Р. Нойорі // Вісн. НАН України. — 2013. — № 9. — С. 108-111. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68127 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Новини науки Новини науки |
spellingShingle |
Новини науки Новини науки Нойорі, Р. Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) Вісник НАН України |
description |
22 липня 2013 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася лекція лауреата Нобелівської
премії в галузі хімії, директора японського інституту фізико-хімічних досліджень «RIKEN» доктора
Рьоджі Нойорі на тему «Наука формує наше майбутнє». У заході, організованому Посольством Японії в
Україні та Відділенням хімії Національної академії наук України, взяли участь представники наукової
громадськості, засобів масової інформації та іноземні гості. |
format |
Article |
author |
Нойорі, Р. |
author_facet |
Нойорі, Р. |
author_sort |
Нойорі, Р. |
title |
Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) |
title_short |
Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) |
title_full |
Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) |
title_fullStr |
Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) |
title_full_unstemmed |
Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) |
title_sort |
наука формує наше майбутнє (лекція лауреата нобелівської премії доктора рьоджі нойорі) |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Новини науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68127 |
citation_txt |
Наука формує наше майбутнє (лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі) / Р. Нойорі // Вісн. НАН України. — 2013. — № 9. — С. 108-111. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT nojorír naukaformuênašemajbutnêlekcíâlaureatanobelívsʹkoípremíídoktorarʹodžínojorí |
first_indexed |
2025-07-05T18:02:00Z |
last_indexed |
2025-07-05T18:02:00Z |
_version_ |
1836830971466350592 |
fulltext |
108 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 9
НОВИНИ НАУКИ
22 липня 2013 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася лекція лауреата Нобелівської
премії в галузі хімії, директора японського інституту фізико-хімічних досліджень «RIKEN» доктора
Рьоджі Нойорі на тему «Наука формує наше майбутнє». У заході, організованому Посольством Японії в
Україні та Відділенням хімії Національної академії наук України, взяли участь представники наукової
громадськості, засобів масової інформації та іноземні гості.
НАУКА ФОРМУЄ НАШЕ МАЙБУТНЄ
лекція лауреата Нобелівської премії доктора Рьоджі Нойорі
22 липня 2013 р. у Великому конференц-
залі НАН України відбулася лекція лауреа-
та Нобелівської премії в галузі хімії, дирек-
тора японського інституту фізико-хімічних
досліджень «RIKEN» доктора Рьоджі Нойо-
рі (Ryoji Noyori) на тему «Наука формує
наше майбутнє». Організаторами заходу ви-
ступили Посольство Японії в Україні та Від-
ділення хімії Національної академії наук
України.
Відкриваючи засідання, академік-секретар
Відділення хімії НАН України академік Вла-
дислав Володимирович Гончарук коротко
представив гостя. Рьоджі Нойорі — видатний
японський хімік, 2001 р. його було удостоєно
Нобелівської премії з хімії разом із Вільямом
Ноулзом (William Knowles) та Баррі Шарп-
лессом (Barry Sharpless) «за дослідження, що
використовуються у фар мацевтичній про-
мисловості, — створення хіральних каталіза-
торів окисно-відновних реакцій». Того ж 2001 р.
він здобув престижну премію Вольфа з хімії.
У 2010 р. йому присуджено найвищу нагороду
Російської академії наук — Велику золоту ме-
даль ім. М.В. Ломоносова.
Наукові інтереси Р. Нойорі лежать у га-
лузі органічної й металоорганічної хімії, ка-
талізу, асиметричного синтезу, створення
нових середовищ для проведення хімічних
реакцій, «зеленої» хімії. Основний внесок
Р. Нойорі в хімію пов’язаний із розроблен-
ням і синтезом хіральних каталізаторів, що
має особливе значення для виробництва
нових ліків, феромонів, харчових добавок,
вітамінів, пестицидів тощо.
Завершуючи свій виступ, академік В.В. Гон-
чарук підкреслив ту надзвичайну увагу, яку
уряд Японії приділяє розвитку науки в краї-
ні. «Цей зал бачив багато всесвітньо відомих
учених, але я не пам’ятаю, щоб іще яка-небудь
лекція супроводжувалася такою потужною
політичною підтримкою», — зазначив він.
Далі до слова було запрошено віце-пре-
зидента НАН України академіка Антона
Григоровича Наумовця. Він щиро привітав
усіх присутніх, наголосивши, що нинішня
подія — це справжнє свято науки, і подяку-
вав Посольству Японії в Україні за організа-
цію лекції цього видатного вченого сучас-
ності. Академік А.Г. Наумовець пригадав
один епізод із книги Б.А. Маліцького «При-
кладне наукознавство»: на початку ХХ ст.
відомий хімік В. Оствальд на замовлення
109ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 9
НОВИНИ НАУКИ
уряду Японії виконав першу наукознавчу
працю, в якій розглянув питання, як має
розвиватися наука, яке її значення для дер-
жави, довів необхідність підготовки висо-
кокваліфікованих наукових кадрів. І з цього
прикладу стає зрозумілим, чому Японія до-
сягла сьогодні таких вражаючих успіхів.
З вітальним словом виступив також Над-
звичайний і Повноважний Посол Японії в
Україні Тоічі Саката. Він зауважив, що по-
чинаючи з 2005 р. доктор Рьоджі Нойорі
обіймає посаду голови комітету з науки й
технологій при Міністерстві освіти, культу-
ри, спорту, науки і технологій Японії і тому
має значний вплив на формування політики
держави у науковій сфері. Посол висловив
сподівання, що ця лекція стане важливою
подією в історії двосторонніх українсько-
японських відносин, а також сприятиме по-
дальшому розвитку співробітництва між
Японією та Україною у сфері науки.
Лейтмотивом лекції нобелівського лауре-
ата Рьоджі Нойорі стало його висловлюван-
ня: «Наука абсолютно необхідна для вижи-
вання людства, і з часом її значущість лише
зростатиме». За традицією він почав з ко-
роткої розповіді про власний шлях у науці.
Народився Р. Нойорі 3 вересня 1938 р. у пе-
редмісті Кобе. На дитинство припало все
лихоліття війни, голод і важкі післявоєнні
часи. Він добре запам’ятав нищівні амери-
канські бомбардування 1945 р., коли його
місто було майже вщент зруйновано.
З раннього дитинства Рьоджі Нойорі мрі-
яв стати вченим. Інтерес до науки передався
йому від батька, талановитого дослідника,
який обіймав керівну посаду у великій хіміч-
ній компанії. У них удома часто збиралися
видатні науковці, зокрема фізик Хідекі Юка-
ва, який першим з японців отримав Нобелів-
ську премію. Однак справжню магію хімії
юнак відчув у 14-річному віці, коли батько
взяв його на міжнародний конгрес, присвя-
чений новому волокну — нейлону. «Допові-
дач з гордістю пояснював, що це волокно
можна отримати з вугілля, повітря та води і
при цьому, будучи тоншим за павутинку,
воно міцніше за сталевий дріт. Мене це дуже
вразило. Я бачив новий матеріал, створений
за допомогою хімії практично з нічого. І я
почав мріяти про кар’єру хіміка, щоб винай-
ти найрізноманітніші й такі потрібні для
економіки післявоєнної Японії речі».
Далі було навчання в Університеті Кіото,
де Рьоджі Нойорі визначився з фахом — ор-
ганічна хімія і де захистив дисертацію, по-
тім трирічна робота у Гарвардському уні-
верситеті, де він познайомився з Баррі
Шарплессом, а наступні 30 років працював
як дослідник і викладач в Університеті На-
гоя, зосередивши свої зусилля на створенні
Рьоджі Нойорі під час вручення йому
Нобелівської премії. 2001 р.
Лекція Рьоджі Нойорі
110 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 9
НОВИНИ НАУКИ
металоорганічних каталізаторів для реакцій
стереоселективного гідрування.
Проте саме у Кіотському університеті в
1966 р. було зроблено відкриття в галузі
асиметричного каталізу. Однак у той час
ніхто ще не розумів його важливості, оскіль-
ки воно не мало практичного втілення. На
це знадобилося понад 20 років, і нині на
основі реакцій спрямованого стереоселек-
тивного синтезу розроблено багато різних
технологій, від виробництва хірального мен-
толу і антибактеріального препарату лево-
флоксацину до створення протимоскітної
сітки для боротьби з малярією.
«Хочу відзначити, що випадковості є на-
ріжним каменем дослідження. Великі науко-
ві відкриття неможливо здійснити за допо-
могою однієї лише логіки. Дуже часто ми
відкриваємо щось нове саме в процесі пошу-
ку чогось абсолютно іншого. Проте Луї Пас-
тер одного разу сказав, що шанс випадає
тільки підготовленому розуму. Я повністю з
цим згоден. Ключовим у цій фразі є слово
«тільки». Наукові відкриття ніколи не ро-
блять просто випадково».
Під час лекції доктор Р. Нойорі неодно-
разово наголошував на важливості тісного
зв’язку між фундаментальними дослідження-
ми і прикладним аспектом науки. Він коротко
розповів про діяльність найбільшого в Японії
науково-дослідного інституту «RIKEN», який
він очолює з 2003 р. З-поміж найвизначні-
ших досягнень цього центру він відзначив
створення рентгенівського лазера на віль-
них електронах SACLA з рекордно короткою
довжиною хвилі у 0,12 нм і проект «K-com-
puter», який у 2011 р. посів перше місце у
TOP-500 суперкомп’ютерів світу з продук-
тивністю понад 8 петафлопс. Обидва ці про-
екти, як зазначив Р. Нойорі, стали можливи-
ми завдяки підтримці нинішнього Посла
Японії в Україні Тоічі Саката, який раніше
був директором «RIKEN».
Добрим початком співробітництва з Укра-
їною Рьоджі Нойорі вважає підписання ме-
морандуму про співпрацю з НТУУ «КПІ» та
заплановані спільні дослідження з Фізи ко-
технічним інститутом низьких температур
ім. Б.І. Вєркіна НАН України.
Другу частину своєї лекції Рьоджі Нойорі
присвятив ролі науки у вирішенні глобаль-
них проблем нашої цивілізації. На його дум-
ку, фундаментальна наука є першоджерелом
людських знань і тому має незмінну куль-
турну цінність. Технології, які ми розробля-
ємо на основі здобутих знань, — основа ци-
вілізованого суспільства. У свою чергу інно-
вації, отримані за допомогою науки і
технологій, забезпечують конкурентоспро-
можність окремої країни на міжнародному
ринку. Отже, інновації є невід’ємним аспек-
том міжнародного внеску в забезпечення
виживання всього людства. Без інновацій
ми не змогли б побудувати нинішнє багате й
цивілізоване суспільство. Переваги сучас-
них технологій абсолютно очевидні.
Проте яскраве світло породжує густу
тінь. З погляду екології людство не адапту-
ється до сучасної цивілізації. Навпаки, ми
рухаємося вперед завдяки якомусь проти-
природному зворотному зв’язку. У резуль-
таті ми стаємо клонами, приреченими на
самознищення. Рьоджі Нойорі зауважив,
що він погоджується з відомим етологом
Конрадом Лоренцом, який звинувачує су-
часну цивілізацію у восьми смертних гріхах.
До них він відносить перенаселення (змен-
шення життєвого простору збільшує агре-
сію); варварське ставлення до природи; над-
високий темп життя, нав’язаний загальною
конкуренцією; зростання нетерпимості до
На зустрічі з керівництвом НАН України
111ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 9
НОВИНИ НАУКИ
дискомфорту; генетичне виродження; роз-
рив із традицією (молодше покоління не
розуміє старших); індоктринованість (вплив
на суспільство — певна інформація стає
доктриною, в яку беззаперечно вірить біль-
шість людей) і ядерну зброю (до речі, вче-
ний вважав, що цій загрозі запобігти най-
простіше).
Рьоджі Нойорі вважає, що негативні ас-
пекти пов’язані насамперед з вибухоподіб-
ним зростанням населення, глобалізацією
економіки, надмірним рівнем індустріальних
технологій і величезними змінами в стилі
життя. Неконтрольована і невиправдана ді-
яльність людини призводить до зміни кліма-
ту, довкілля, виснаження ресурсів. Разом усі
ці фактори ведуть суспільство до глобальної
кризи. Людство має бути скромнішим у своє-
му споживанні, жити у більшій злагоді з при-
родою. Іншого рішення, наприклад енерге-
тичних проблем, у нас просто немає.
Саме за допомогою науки ми можемо про-
тистояти цим глобальним викликам, для
чого необхідно усвідомити, як загалом функ-
ціонує наша планета. Крім того, раніше всі
впроваджувані технології та інновації були
спрямовані на забезпечення економічної ви-
годи або комфортного стилю життя. Ця тен-
денція зберігається й досі, але вона швидко
змінюється. Згідно з новим поглядом, наука
і технології мають використовуватися пере-
дусім для досягнення сталості нашої цивілі-
зації. Однією з найгостріших проблем люд-
ства на сьогодні є бідність — половина насе-
лення Землі живе на менш як 2 долари на
день, і навчання в галузі науки надзвичайно
важливе для її вирішення.
Рьоджі Нойорі переконаний, що роз в’я-
зання основних цивілізаційних проблем ви-
магає тіснішого міжнародного наукового
співробітництва, більш злагодженої коорди-
нації дій, організації наукових досліджень,
що виходять за межі державних кордонів.
Він закликав українську молодь активніше
долучатися до міжнародних проектів.
«Минуле століття було століттям конку-
ренції, що супроводжувалося війнами й еко-
номічним суперництвом. У цьому столітті,
враховуючи обмежені ресурси нашої плане-
ти, для забезпечення виживання нашого
виду необхідна співпраця. Жодна, навіть
найбільш розвинена країна не може існува-
ти сама по собі. Все починається із взаємо-
розуміння на рівні конкретних людей, тому
дружні відносини між людьми різних країн
є наріжним каменем міжнародної безпеки.
Різні люди, групи, верстви суспільства ма-
ють різні цінності, але наука і технології од-
наково важливі для всіх. Вони стоять вище
економіки і незамінні для виживання люд-
ства. Ми просто зобов’язані об’єднатися, на-
лагодити якнайтісніші зв’язки між наукови-
ми спільнотами різних країн і регіонів для
забезпечення сталого майбутнього».
|