Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг

Сформульовано визначення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг. Визначено практичні завдання його реалізації. Обґрунтована доцільність впровадження нормативів забезпеченості територій об’єктами рекреаційно-туристичної інфраструктури. Визначено...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Стеченко, Д.М., Безуглий, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут регіональних досліджень НАН України 2013
Schriftenreihe:	Регіональна економіка
Schlagworte:	Наукові повідомлення
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68259
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг / Д.М. Стеченко, І.В. Безуглий // Регіональна економіка. — 2013. — № 4(70). — С. 157-166. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-68259
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-682592014-09-21T03:01:43Z Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг Стеченко, Д.М. Безуглий, І.В. Наукові повідомлення Сформульовано визначення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг. Визначено практичні завдання його реалізації. Обґрунтована доцільність впровадження нормативів забезпеченості територій об’єктами рекреаційно-туристичної інфраструктури. Визначено основні напрями розробки містобудівних нормативів для потреб рекреаційно-туристичної сфери. Розкрито основні функції організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг та методи їх реалізації. Сформулировано определение организационно-экономического механизма регулирования сферы предоставления рекреационно-туристических услуг. Определены практические задачи его реализации. Обоснована целесообразность внедрения нормативов обеспеченности территорий объектами рекреационно-туристической инфраструктуры. Определены основные направления разработки градостроительных нормативов для нужд рекреационно-туристической сферы. Раскрыты основные функции организационно-экономического механизма регулирования сферы предоставления рекреационно-туристических услуг и методы их реализации. The definition of organizational-economic mechanism of regulation sector of the provision of recreation and tourism services is formulated. Practical problems of its implementation are determined. Expediency implementation of security standards of territory by objects of recreation and tourism infrastructure is grounded. The main directions of the development of urban standards for the needs of recreation and tourism sector are defined. The basic functions of organizational-economic mechanism of regulation of the provision of recreation and tourism services and methods to implement them are disclosed. 2013 Article Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг / Д.М. Стеченко, І.В. Безуглий // Регіональна економіка. — 2013. — № 4(70). — С. 157-166. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1562-0905 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68259 338.48 uk Регіональна економіка Інститут регіональних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові повідомлення Наукові повідомлення
spellingShingle	Наукові повідомлення Наукові повідомлення Стеченко, Д.М. Безуглий, І.В. Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг Регіональна економіка
description	Сформульовано визначення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг. Визначено практичні завдання його реалізації. Обґрунтована доцільність впровадження нормативів забезпеченості територій об’єктами рекреаційно-туристичної інфраструктури. Визначено основні напрями розробки містобудівних нормативів для потреб рекреаційно-туристичної сфери. Розкрито основні функції організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг та методи їх реалізації.
format	Article
author	Стеченко, Д.М. Безуглий, І.В.
author_facet	Стеченко, Д.М. Безуглий, І.В.
author_sort	Стеченко, Д.М.
title	Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг
title_short	Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг
title_full	Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг
title_fullStr	Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг
title_full_unstemmed	Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг
title_sort	наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг
publisher	Інститут регіональних досліджень НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Наукові повідомлення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68259
citation_txt	Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг / Д.М. Стеченко, І.В. Безуглий // Регіональна економіка. — 2013. — № 4(70). — С. 157-166. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Регіональна економіка
work_keys_str_mv	AT stečenkodm naukovíaspektiudoskonalennâorganízacíjnoekonomíčnogomehanízmuregulûvannâsferinadannârekreacíjnoturističnihposlug AT bezuglijív naukovíaspektiudoskonalennâorganízacíjnoekonomíčnogomehanízmuregulûvannâsferinadannârekreacíjnoturističnihposlug
first_indexed	2025-07-05T18:07:14Z
last_indexed	2025-07-05T18:07:14Z
_version_	1836831300217995264
fulltext	ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 157 Н а у к о в і п о в і д о м л е н н я УДК 338.48 Д. М. Стеченко, І. В. Безуглий Науков³ аñпекòи удоñконалення орган³зац³йно- еконоì³чного ìехан³зìу регулювання ñфери надання рекреац³йно-òуриñòичних поñлуг Сформульовано визначення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг. Визначено практичні завдання його реалізації. Обґрунтована доцільність впровадження нормативів забезпеченості територій об’єктами рекреаційно-туристичної інфраструктури. Визначено основні напрями розробки містобудівних нормативів для потреб рекреаційно-туристичної сфери. Розкрито основні функції організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг та методи їх реалізації. Ключові слова: організаційно-економічний механізм, рекреаційно-туристичні послуги, функції організаційно-економічного механізму, нормативи забезпеченості об’єктами інфраструктури.1 Постановка проблеми. У національній економіці потрібна особлива увага щодо реалізації запропонованих управлінських рішень. Це має орієнтувати на розробку організаційних механізмів їх реалізації. Мета таких розробок полягає, насамперед, у з’ясуванні змісту організаційних механізмів, формуванні об’єкта, суб’єкта, виборі методів та форм управлін- ня національною економікою чи утворюючих її галузей, організаційному, інфор маційному, кадровому, науково-методичному та матеріально- технічному забезпеченні. Важливою умовою активізації розвитку рекреаційно-туристичної сфери України є залучення інвестицій. Вирішення цього завдання можливо на основі удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг. Його впровадження у практичну діяльність органів влади та бізнесу сприятиме забезпеченню розбудови інфраструктури сфери відпочинку необхідними кредитними, інвестиційними, матеріальними та іншими ресурсами. Ефективність функціонування такого механізму залежить від обраних регуляторних інструментів та методів. Аналіз останніх публікацій. П.В. Ґудзь запропонував концеп цію роз робки та впровадження організаційно-економічного механізму роз- витку територій, яка враховує закономірності соціально-економічного функціонування конкретного регіону, передбачає вибір управлінської мо делі та відповідної організаційної структури, розробку, адаптацію нових форм, методів, інструментів та засобів регулювання. Обов’язковою складовою запропонованого механізму є оцінка ефективності його функ- ціонування та розробка заходів коригування соціально-економічного роз витку території [7, с. 5]. Проте поза увагою дослідника залишилися фінансові аспекти розвитку рекреаційно-туристичних територій. © Д. М. Стеченко, І. В. Безуглий, 2013. 158 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 Д. М. Стеченко, І. В. Безуглий А. В. Матвієнко запропонував шляхи удосконалення еколого-еко- номічного та фінансового механізмів регулювання розвитку рекреаційно- туристичної сфери через впровадження нових інструментів їх реалізації, зокрема оптимізацію планування, прогнозування розвитку територій з цінними оздоровчими властивостями та лінійного програмування. Зазначено, що розробка та впровадження фінансового механізму мають бути спрямовані не тільки на нарощування пропускних можливостей території, але і на фінансування маркетингових заходів та рекламно- інформаційного забезпечення. Серед конкретних практичних заходів пропонується видання базового пакету інформаційно-рекламних матеріалів щодо можливостей ринків рекреаційно-туристичних послуг, участь в організації та проведенні найбільших міжнародних і вітчизняних виставок, розробка інформаційних баз даних засобів розміщення, проведення рекламних компаній [12, с. 3-15]. Проте, М. В. Ґудзь вважає, що реалізація стратегії ефективного використання рекреаційно-туристичних територій має передбачати розробку та впровадження відповідного організаційно-управлінського механізму, складовими якого є кадрова, організаційна та управлінська компоненти [6, с. 5]. Формування інноваційної стратегії розвитку рекреаційно-туристичної сфери має спиратися на організаційно-економічний механізм, який роз- криває комплекс причинно-наслідкових заходів і зв’язків. Представлений механізм складається із методологічної, нормативно-законодавчої, інсти- туційної, інформаційної, виконавчої компонент [5, с. 41-43]. Більшість підприємств, які функціонують у сфері надання рекреаційно- туристичних послуг, належать до малого бізнесу. Це обмежує можливості державного регулювання у цій сфері. Формування корпоративних утворень у сфері надання рекреаційно-туристичних послуг дозволить розширити інструментарій державного регулювання, сприятиме збільшенню зай- нятого населення та зростанню надходжень від господарської діяльності. Корпоративні об’єднання спроможні реалізувати існуючи тенденції до концентрації, інтеграції та диверсифікації у виробництві рекреаційно- туристичних послуг. Механізм формування інтегрованих корпоративних структур у рекреаційно-туристичній сфері представляє систему взаємо- пов’язаних форм управління, методів використання діючих законодавчих актів, використовуючи особливості та можливості організації корпоратив- них структур [15, с. 307]. Для удосконалення державного управління розвитком рекреаційно- туристичної сфери пропонується впровадження цілісного організаційно- економічного механізму. Його складовими розглядаються підсистеми, які сприяють регулюванню окремих напрямів розвитку рекреаційно- туристичної діяльності. Одним із практичних заходів пропонується створення асоціації туроператорів екологічних зон [17, с. 10-15]. Створення таких громадських організацій сприятиме підвищенню рекреаційного іміджу територій з цінними оздоровчими та лікувальними ресурсами, що збільшить кількість відвідувачів. Постановка завдання. Удосконалення організаційно-економічного ме ханізму може спиратися на нормативний підхід, практичне вико- ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 159 Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг ристання якого має бути спрямовано на розбудову рекреаційно- туристич ної інфраструктури. З цим пов’язана потреба у розробці комплексу місто будів них нормативів. Процес удосконалення орга- нізаційно-еко номічного механізму регулювання сфери надання рек- реаційно-туристичних послуг потребує чіткого формулювання його структури та практичних завдань. Виклад основного матеріалу. У фаховій літературі рекреаційно- туристичного спрямування розглядаються організаційно-економічні [1; 3; 10; 15; 17], управ лінський [6], еколого-економічний [12], фінансовий [12], організаційно-управлінський [5] механізми, а також адміністративний механізм державного регулювання, механізм державного управління [2; 4] та ін. Термін «механізм» трактується як система, яка визначає послідовність виконання будь-якого виду діяльності [11, с. 306]. Найбільш поширене трактування визначає механізм управління як сукупність організаційних, економічних, технологічних, соціально-психологічних і правових засобів виробництва рекреаційно-туристичних послуг із властивими для нього формами та методами впливу, спрямованими на реалізацію обґрунтованих цілей. Механізм управління розглядається також як цілі та критерії, фактори, структура, методи управління. До елементів механізму управління територією чи галуззю можуть відносити і сукупність прогнозно-програмних документів, форму та методи управління. Можна стверджувати, що складовими механізму управління є інструменти стратегічного планування. Але на сучасному етапі розвитку національної економіки недостатньо тільки інструментарію стратегічного планування. Нинішня система прийняття рішень у сфері територіального управління має бути удосконалена у напрямі підвищення ефективності реалізації обґрунтованих завдань. У цьому сенсі особливого значення набуває розробка теорії й методів аналізу потенціалу економічних систем. Основним завданням є створення інструментальних засобів, що дозволяють виявити, проаналізувати, оцінити, зреалізувати природно-рекреаційний потенціал і розробити систему стратегічного управління на основі оцінки та прогнозу рівня його використання. Важливим завданням активізації сфери рекреаційно-туристичних послуг є удосконалення організаційно-економічного механізму – сукупнос- ті форм і методів, за допомогою яких здійснюється організація суспільного виробництва у сфері відпочинку, узгоджується економічна доцільність рекреаційної діяльності її як єдиного цілого, визначаються джерела фінансування регуляторних заходів. Організаційно-економічний механізм має спиратися на сукупність коротко – й довготривалих регуляторів, використовувати їх залежно від соціально-економічного стану країни. Організаційно-економічний механізм покликаний забезпечити вико нання наступних практичних завдань: створення інноваційної системи управління розвитком рекреаційно-туристичної сфери на основі поєднання централізованої та децентралізованої моделей, сприяти налагодженню вертикальних та горизонтальних управлінських зв’язків; оптимізувати територіальну організацію сфери рекреаційно-туристичних 160 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 Д. М. Стеченко, І. В. Безуглий послуг на основі критерію підвищення соціально-економічної ефективності її функціонування; досягнення науково-обґрунтованих стандартів у рівні обслуговування відпочивальників, зокрема за рахунок впровадження та дотримання нормативів фінансування і мате ріально-технічного забезпечення некомерційного сегмента цієї сфери; забезпечити розробку містобудівних нормативів, які враховують перспективні потреби населення та приїжджих відпочивальників у територіях для організації відпочинку. Структура організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг має включати три основні підсистеми: державне регулювання на загальнодержавному, регіональному та локальному рівнях, яке включає механізм фінансово-бюджетного, кредитного та цінового регулювання; саморегулювання, яке спирається на максимальне використання внутрішніх резервів підприємств сфери рекреаційно-туристичних послуг, взаємодії з ринковим середовищем, що проявляється у включенні в контури фінансового управління вільних ринкових цін та конкуренції; громадське регулювання впливає на процес прийняття управлінських рішень, забезпечує контроль за якістю послуг та використанням природного середовища. Такі складові організаційно-економічного механізму надають фор му, яка влас тива соціально-орієнтованій економіці та поєднує елементи державного регулювання з можливостями саморегуляції. Про цес удосконалення орга нізаційно-економічного механізму потребує співставлення оцінки сучасного стану та прогнозів розвитку сфери надання рекреаційно-туристичних послуг, включаючи наявні та необ- хідні в перспективі ресурси. Це надасть змогу визначити сукупність конструктивних заходів з активізації розвитку сфери рекреаційно-турис- тичних послуг. У практиці вітчизняної статистики для діагностики сфери послуг виділяють групи показників, які характеризують [8, с. 131]: фінансові показники функціонування сфери послуг та фінансовий стан комерційних підприємств; рівень розвитку та використання інфраструктури; обсяг та структуру наданих послуг; контингент населення, що обслуговується; чисельність зайнятих у сфері послуг та їх освітньо-кваліфікаційний рівень. Існуюча у практиці вітчизняної статистики система показників недостатня для виваженого співставлення сучасного стану та прогнозів сфери рекреаційно-туристичних послуг. Так для визначення обсягів та структури наданих рекреаційно-туристичних послуг необхідно додатково скористатися діючими нормативними документами, зокрема «Методикою розрахунків обсягів туристичної діяльності» [16]. Реалізація соціально-орієнтованої економічної політики в Україні має спиратися на впровадження соціальних нормативів, які є комплексом взаємозв’язку планово-управлінських індикаторів, які сприятимуть погодженню цілей розвитку сфери послуг з необхідними матеріально- фінансовими ресурсами [8, с. 133]. Впровадження соціальних нормативів у сфері послуг має позитивно вплинути на активізацію рекреаційно-туристичної діяльності. Це спрямовує діяльність бюджетних організацій на продукування доступних широким верствам населення послуг. Але використання бюджетних коштів має спиратися на ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 161 Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг нормативні показники забезпеченості інфраструктурою. Для розрахунку нормативних параметрів інфраструктури використовуються тенденції у зміні кількості населення, його статевовікової структури, сімейного стану та потужності існуючих господарських об’єктів сфери послуг. Обґрунтовані стандарти та нормативи дозволяють порівнювати існуючи потреби населення (мінімальні чи оптимальні) з пропозицією послуг у сформованій структурі економіки. Використання нормативного підходу не втратило своєї актуальності і в період існування різних форм власності. При нормативному підході наука не тільки описує явища, які вивчаються, але і пропонує рекомендації щодо облаштування та функціонування соціально-економічних сис- тем. Нормативи потрібні для формування орієнтирів перспективного планування сфери рекреаційно-туристичних послуг як регулюючий інструмент для розробки інвестиційних програм розвитку інфраструктури, зокрема у містобудівних проектах. Такі нормативи мають враховувати: необхідну кількість місць для організації відпочинку місцевого населення; просторо-часові радіуси доступності міста-центра і зон відпочинку населення; склад і потужність закладів рекреаційно-туристичного та комунального обслуговування; розрахунок площі автостоянок біля підприємств сфери обслуговування та в’їзних транспортних вузлах у головне місто-центр; площу та функціонально-просторову структуру зон масового відпочинку за межами населених пунктів з урахуванням їх типів і розміщення на території групових систем розселення; щільність транспортної мережі різного призначення, пропускну здатність та інші характеристики дорожнього руху; прогресивні характеристики інженерних мереж і споруд міжселищного значення; збалансоване навантаження на природний ландшафт з урахуванням природоохоронних та рекреаційно- туристичних вимог; орієнтовно-розрахункові характеристики національних природних і регіональних ландшафтних парків. Використання нормативів фінансування сфери надання рекреаційно- туристичних послуг можливе тільки для державного сектора економіки. Регулювання недержавного сектора у цій сфері потребує використання непрямих засобів державного впливу. Одним із таких засобів можуть бути спеціальні економічні зони рекреаційно-туристичного спрямування. Світова практика свідчить щодо створення таких зон у Болгарії, Польщі, Югос лавії [14, с. 128-130]. У Російській Федерації функціонують 6 промислово-виробничих, 5 техніко-впроваджувальних, 3 портові та 8 рекреаційно-туристичних особливих економічних зон (табл. 1). У Молдові функціонують 9 спеціальних економічних зон промислового та транспортного спрямування: «Бельці», «Otaci Business», «Валканеш», «Унгель-бізнес», «Твардіца», «Тараклія», «Експо-бізнес-Кишинів», «Міжнародний вільний порт Джурджулеш», «Міжнародний вільний аеропорт Маркулеш». Республіка Білорусь реалізовує інвестиційні проекти у 6 вільних економічних зонах: «Брест», «Вітебськ», «Гомель-Ратон», «Гродінвест», «Могильов», «Мінськ». Грузія задекларувала створення вільної економічної зони рекреаційно-туристичного спрямуван ня «Ка- булетті». В Україні вважаємо також необхідним наукове переосмислен ня процесів становлення спеціальних економічного зон різного спрямування. 162 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 Д. М. Стеченко, І. В. Безуглий Організаційно-економічний механізм регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг призначений проводити послідовну реалізацію трьох основних функцій: прогнозування, планування, програмування. Функція прогнозування надає можливість з’ясувати перспективні потреби суспільства в рекреаційно-туристичних послугах на довготривалий, середньостроковий та короткотривалий періоди. Прогнозування має передбачати не тільки оцінку можливого стану економіки, але і розробку альтернативних варіантів соціально-еконо- мічного розвитку. Таблиця 1 Особливі економічні зони рекреаційно-туристичного призначення в Російській Федерації* Назва особливої економічної зони, місцезнаходження Пріоритетні інвестиційні напрями «Острів Русский», Приморський край Розвиток готельних комплексів, эко- туризму, спортивного та екстремаль- ного, рекреаційного, бальнеологічного, водного видів туризму, бізнес-туризму, SPA-туризму «Ворота Байкалу», Іркутська область Розвиток ділового, спортивного, екскурсійного, лікувально-оздоровчого, водного, круїзного видів туризму «Гранд Спа Юца», Ставропольський край Розвиток розважального, спортивного, екскурсійного, лікувально-оздоровчого, археологічного видів туризму, єкотуризму «Бірюзова Катунь», Алтайський край Розвиток готельного бізнесу, суспіль- ного харчування, туристично-екскур- сійного обслуговування, сфери надання спортивно-оздоровчих послуг «Байкальська гавань», Республіка Бурятія Розвиток лікувально-оздоровчого, круїзного, гірськолижного, екскурсійного, релігійного видів туризму «Алтайська долина», Республіка Алтай Розвиток екологічного, гірськолижного, водного, культурно-розважального, лікувально-оздоровчого, активного, екстремального видів туризму, сімейного курортного відпочинку «Ведучі», Чеченська республіка Розвиток спортивного туризму Туристичний кластер на територіях Краснодарського краю, Інгушетії, Пів- нічної Осетії, Адигеї, Кабардино- Балкарії, Карачаєво-Черкесії і Чечні Розвиток готельних комплексів, еко- туризму, спортивного, екстремального, рекреаційного, водного, бальнеоло- гічного видів туризму, SPA-туризму, бізнес-туризму *Складено за даними Міністерства економічного розвитку Російської Федерації. ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 163 Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг Вибір методів прогнозування залежить від конкретного виду пос- луг. Так при прогнозуванні соціально-орієнтованих послуг (послуг закладів культури, охорони здоров’я, санаторно-курортного лікування) враховуються демографічні особливості території. Основними аналітичними методами є такі, що використовуються у демографічних дослідженнях (метод пересування років, балансовий). В їх основу покладений рух населення. Послуги страхових компаній, бюро подорожей та екскурсій, фінансові, оренда, транспорт, зв’язок тісно пов’язані із доходами населення і можуть бути визначені у перспективі екстраполяційними методами (використовуючи зв’язок між прогнозованим доходом населення та попитом на відповідний вид послуг). Процес планування сфери рекреаційно-туристичних послуг передбачає розробку взаємопов’язаних прогнозів та планів у різних часових періодах. У довгострокових планах визначаються завдання розширення масштабів і глибини обслуговування населення, підвищення ефективності та якості відповідних підприємств, закладів, установ, організацій. Значне місце має бути приділено впровадженню інвестицій, розширенню інфраструктури та залученню інвестицій. Середньо- та короткострокові плани спрямовані на уточнення та коригування довгострокових завдань в межах національної економіки, окремих регіонів України, міст, інших населених пунктів. Їх зміст полягає у визначенні етапів реалізації поставлених завдань, розрахунку необхідних інвестиційних, матеріально-технічних та інших ресурсів відповідно до термінів виконання планових завдань [8, с. 142]. Планування розвитку сфери рекреаційно-туристичних послуг здійс- нюється на основі нормативного, балансового, програмно-цільового ме- тодів, екстраполяції, інтерполяції, факторного, матричного аналізів, еко номіко-математичного моделювання й оптимізації планових рішень. В умовах різних форм власності галузеве планування має орієнтуватися на кон’юнктуру ринку рекреаційно-туристичних послуг, передбачаючи попит та пропозицію, розробку моделей поводження підприємств сфери відпочинку при зміні фінансової ситуації. При плануванні попиту на ринку рекреаційно-туристичних послуг необхідно враховувати, що першочергові витрати населення пов’язані із повноцінним харчуванням і придбанням товарів повсякденного та тривалого користування, а потім з послугами відпочинку. Тому підвищення цін на основні товари чи підняття вартості відпочинку без відповідного збільшення доходів населення веде до різкого зменшення попиту на рекреаційно-туристичні послуги. Це має орієнтувати на виявлення тенденцій у витратах населення і відповідному коригуванні пропозиції. Для обґрунтування орієнтирів розвитку сфери рекреаційно-турис- тичних послуг можна запропонувати аналіз структури споживання «випереджальних» та «середніх» груп населення. Використання цього методу сприятиме впровадженню нормативів рекреаційно-туристичного споживання в конкретному плановому періоді та встановленню мінімаль- них гарантованих державою норм обслуговування населення. Реалізація функцій прогнозування, планування, програмування має спиратися на стимулювання інвестиційної привабливості територій, саморегулювання їх розвитку та оптимізації використання природно-рекреаційних ресурсів. 164 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 Д. М. Стеченко, І. В. Безуглий Організаційно-економічний механізм регулювання рекреаційно- туристичних послуг є складовою частиною інноваційної політики розвитку рекреаційно-туристичної сфери. Світовий досвід активізації інноваційної діяльності спирається на низку фінансових інструментів, які спрямовані на зменшення податкових зобов’язань в розмірі коштів, які витрачені в межах НДДКР (науково-дослідних та дослідницько- конструкторських робіт) [13, с. 35-36]: податковий дослідницький кредит, прискорена амортизація; звільнення (повне чи часткове) від податку при реалізації акцій інноваційних підприємств; податкові знижки (або знижені відсотки) для наукових працівників із суми прибуткового кредиту; податковий кредит на інвестиції; податковий зарплатний дослідницький кредит; зменшення оподаткованого прибутку на частину суми заробітної плати іноземних наукових працівників; звільнення від податку на прибуток (або зменшення його ставки) для науково-дослідних асоціацій; зменшення ставки податку на прибуток економічних суб’єктів, які розробляють та впроваджують інноваційні розробки; компенсація витрат на придбання ноу-хау при оподаткуванні прибутку від реалізації інноваційної продукції чи послуг; звільнення від податкового навантаження при здійсненні господарських операцій, які пов’язані з виплатою роялті чи сплатою за придбання патентів; зменшення обсягу податкових зобов’язань для господарських суб’єктів, які фінансують науково-дослідні розробки вузів та спеціалізованих наукових установ; зменшення суми податку на прибуток в розмірі обсягу інвестицій в НДДКР; зменшення суми податку на прибуток господарських суб’єктів в розмірі добровільного фінансування науково- дослідних установ; зменшення суми податку на прибуток господарських суб’єктів в обсязі інвестицій, освоєних у межах НДДКР. Перелічені інструменти обумовлені особливостями соціально-еко- номічного та науково-технологічного розвитку країн. Але відсутність податкових преференцій негативно впливає на об’єми науково-дослідних розробок [9, с. 174]. Це пояснюється значними ризиками, які виникають при впровадженні інновацій, значним проміжком часу від початку розробки до отримання прибутку, багатоетапністю реалізації, недосконалістю попередньої оцінки ефективності проектів та іншими факторами. Тому завдання державних органів влади полягає у зменшені дії перелічених факторів та створенні сприятливих умов для розвитку інноваційних процесів. Вирішення цього завдання можливе завдяки нарощуванню обсягів фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності, а також розроблення системи фіскально-економічних преференцій [13, с. 43]. Висновки. Результати дослідження практики реалізації державної інноваційної політики України доводять необхідність подальшого вдосконалення базових наукових основ формування її галузевих складових із використанням зарубіжного досвіду активізації національних економік. Негативним наслідком затягування з вирішенням цієї проблеми буде подальше збільшення розриву між виїзними та в’їзними потоками відпочивальників, зниження конкурентоздатності вітчизняних рекреа- цій но-туристичних послуг, втрата дієвих регулюючих механізмів та інструментів впливу держави на рекреаційно-туристичні процеси. Докорінна зміна такої ситуації потребує формування та реалізації ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 165 Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг інноваційної політики розвитку рекреаційно-туристичної сфери України, складовою якої є організаційно-економічний механізм регулювання розвитку рекреаційно-туристичних послуг. Список використаних джерел: 1. Біль М. М. Організаційно-управлінський механізм забезпечення розвитку туристичної галузі країни / М. М. Біль // Державне будівництво. – 2008. – №1. – Режим доступу : http://www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/n_1_2008/doc/2/13.pdf. 2. Біль М. Механізм державного управління туристичною галуззю (ре гіональний аспект): наук. розробка / М. Біль, Г. Третяк, О. Крайник. – К. : НАДУ, 2009. – 40 с. 3. Бойко М. Г. Організаційно-економічний механізм формування національного бренду / М. Г. Бойко // Теоретичні та прикладні питання економіки. – 2010. – Вип. 21. – С. 304–311. 4. Гостєва Н. П. Адміністративний механізм державного регулювання туристичної галузі України / Н. П. Гостєва // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2012. – № 12. – Режим доступу : http:// www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=513. 5. Гринів Л. С. Організаційно-економічний механізм формування інвестиційної стратегії розвитку рекреаційного господарства / Л. С. Гринів, Р. В. Славик // Вісник ДІТБ. – 2011. – № 15. – С. 39–45. 6. Ґудзь М. В. Механізм формування та реалізації еколого-економічних стратегій розвитку туризму / М. В. Ґудзь // Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2012. – № 3(15). – С. 16–21. 7. Ґудзь П. В. Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах: Автореф. дис… д-ра екон. наук: 08.10.01 / П. В. Ґудзь ; НАН України. Ін-т екон.–правов. дослідж. – Донецьк, 2003. – 36 с. 8. Данилишин Б. М. Сфера та ринок послуг у контексті модифікації суспільства : монографія / Б. М. Данилишин, В. І. Куценко, Я. В. Остафійчук. – К. : ЗАТ «Нічлава», 2005. – 328 с. 9. Заклекта О. І. Сучасний стан розвитку інноваційної сфери в Україні / О. І. Заклекта, Г. Ф. Хартоняк // Сталий розвиток економіки. – 2011. – № 4. – С. 173–177. 10. Казачковська Г. В. Удосконалення організаційно-економічних меха нізмів функціонування рекреаційно-туристичного госпо- дарства / Г. В. Казачковська // Держава і регіони. – Серія: Економіка та підприємництво. – 2010. – № 4. – С. 69-72. 11. Лопатников Л. И. Экономико-математический словарь: Словарь современной экономической науки / Л. И. Лопатников. – 5-е изд. перераб. и доп. – М. : Дело, 2003. – Режим доступу : http://slovari. yandex.ua/~книги / Лопатников / Нор мативный% 20подход. 12. Матвієнко А. В. Еколого-економічні механізми управління територіальним рекреаційним комплексом в умовах глобалізаційних процесів : Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.00.06 / А. В. Матвієнко ; Міжнар. ун-т бізнесу і права. – Херсон, 2011. – 20 с. 13. Одотюк І. В. Сучасна інноваційна політика України: передумови, основні підходи та напрями реформування / І. В. Одотюк, О. М. Фащевська, 166 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №4 Д. М. Стеченко, І. В. Безуглий С. М. Щегель // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 7. – С. 32-46. 14. Пила В. І. Особливі територіально-господарські утворення: СЕЗ і ТПР : навч. посібник / В. І. Пила, О. С. Чмир ; Київ. держ. торг. -екон. ун- т. – Хмельницький : ХІУП, 2000. – 312 с. 15. Поклонский Ф. Е. Особенности развития организационно- экономического механизма интегрированных корпоративных туристических структур / Ф. Е. Поклонский // Вісник ДІТБ. – 2010. – № 14. – С. 304-309. 16. Про затвердження Методики розрахунку обсягів туристичної діяль ності: Наказ державної туристичної адміністрації України та Державного комітету статистики України № 142/394 від 12.11.2003 року. – Режим доступу : http://uazakov.com. 17. Чечель А. О. Удосконалення державних механізмів управління розвитком туризму в Україні: автореф. дис… канд. наук з державного управління: 25.00.02 / А. О. Чечель ; Донецька державна академія управління. – Донецьк, 2004. – 23 с. Стеченко Д. Н., Безуглый И. В. Научные аспекты усовершенствования организационно- экономического механизма регулирования сферы предоставления рекреационно- туристических услуг. Сформулировано определение организационно-экономического механизма регули- рования сферы предоставления рекреационно-туристических услуг. Определены практические задачи его реализации. Обоснована целесообразность внедрения нормативов обеспеченности территорий объектами рекреационно-туристической инфраструктуры. Определены основные направления разработки градостроительных нор мативов для нужд рекреационно-туристической сферы. Раскрыты основные функ- ции организационно-экономического механизма регулирования сферы предоставления рекреационно-туристических услуг и методы их реализации. Ключевые слова: организационно-экономический механизм, рекреационно-туристичес- кие услуги, функции организационно-экономического механизма, нормативы обес- печенности объектами инфраструктуры. Stechenko D. M., Bezugly I. V. Scientific Aspects of Improvement of Organizational-Economic Mechanism of Regulation Sphere of the Provision of Recreation and Tourism Services. The definition of organizational-economic mechanism of regulation sector of the provision of recreation and tourism services is formulated. Practical problems of its implementation are determined. Expediency implementation of security standards of territory by objects of recreation and tourism infrastructure is grounded. The main directions of the development of urban standards for the needs of recreation and tourism sector are defined. The basic functions of organizational-economic mechanism of regulation of the provision of recreation and tourism services and methods to implement them are disclosed. Keywords: organizational and economic mechanism, recreation and tourism services, functions of organizational and economic mechanism, standards of provision in infrastructure objects. Надійшло 31.07.2013 р. re201304

Наукові аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання сфери надання рекреаційно-туристичних послуг

Institution

Ähnliche Einträge