Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб
У хворих на одновузловий нетоксичний зоб була проведена порівняльна оцінка впливу стандартного (субтотальна резекція долі щитоподібної залози) та комбінованого (із застосуванням локального кріовпливу) хірургічного лікування на структуру та об'єм щитоподібної залози (ЩЗ) за даними ультразвуковог...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Проблемы криобиологии и криомедицины |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68729 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб / В.В. Хазієв, О.В. Тяжелова, В.О. Македонська // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2013. — Т. 23, № 3. — С. 240-246. — Бібліогр.: 19 назв. — укр., англ. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-68729 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-687292014-10-06T22:11:38Z Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб Хазієв, В.В. Тяжелова, О.В. Македонська, В.О. Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология У хворих на одновузловий нетоксичний зоб була проведена порівняльна оцінка впливу стандартного (субтотальна резекція долі щитоподібної залози) та комбінованого (із застосуванням локального кріовпливу) хірургічного лікування на структуру та об'єм щитоподібної залози (ЩЗ) за даними ультразвукового дослідження у післяопераційному періоді. Інтраопераційний дозований кріовплив виконували за допомогою автономного кріоінструмента з діаметром кріоаплікатора 0,2 см та температурою контактної зони наконечника –140…–180°С. Кріовплив проводили на тканину оперованої долі ЩЗ об'ємом не менше 1 см3 одноразово впродовж 1 хв. Це забезпечувало достатній об’єм залишкової тиреоїдної паренхіми, що не була ушкоджена кріонекрозом. Виявлено, що стандартне хірургічне втручання призводить до довготривалого реактивного запалення в залишковій тканині ЩЗ. Сонографічне дослідження впродовж 12 місяців вказувало на розвиток ознак, характерних для виникнення та прогресування аутоімунного тиреоїдиту у 70% хворих після стандартних операцій та у 30% хворих після застосування інтраопераційного дозованого кріовпливу. Отримані дані свідчать про імунокоригуючий та профілактичний ефекти локальної кріодеструкції щодо розвитку аутоімунної агресії проти ЩЗ у післяопераційному періоді. У больных одноузловым нетоксическим зобом была проведена сравнительная оценка влияния стандартного (субтотальная резекция доли щитовидной железы) и комбинированного (с применением локального криовоздействия) хирургического лечения на структуру и объем щитовидной железы (ЩЖ) по данным ультразвукового исследования в послеоперационном периоде. Интраоперационное дозированное криовоздействие выполняли с помощью автономного криоинструмента с диаметром криоаппликатора 0,2 см и температурой контактной зоны наконечника –140...–180°С. Криовоздействие проводили на ткань оперированной доли ЩЖ объемом не менее 1 см3 однократно в течение 1 мин. Это обеспечивало достаточный объем неповрежденной крионекрозом остаточной тиреоидной паренхимы. Выявлено, что стандартное хирургическое вмешательство приводит к долговременному реактивному воспалению в остаточной ткани ЩЖ. Сонографическое исследования в течение 12 месяцев указывало на развитие признаков, характерных для возникновения и прогрессирования аутоиммунного тиреоидита у 70% больных после стандартных операций и у 30% больных после применения интраоперационного дозированного криовоздействия. Полученные данные свидетельствуют о иммунокорригирующем и профилактическом эффектах локальной криодеструкции относительно развития аутоиммунной агрессии против ЩЖ в послеоперационном периоде. Comparative ultrasonic assessment of the outcomes of standard (subtotal resection of thyroid gland (TG) lobe) and combined (involving local cryoexposure) surgical treatment on TG structure and volume in the patients with uninodular non-toxic goiter was performed. Intraoperative controlled cryoexposure was carried-out using autonomous cryosurgical instrument with applicator diameter of 0.2 cm and temperature of tip contact area of –140 ...–180°C. Cryoexposure was performed in the tissue of TG lobe subjected to surgery; volume of the tissue was at least 1 cm3, the exposure was single, and lasted 1 minute, which provided a sufficient amount of intact residual thyroid parenchyma not exposed to cryonecrosis. It was revealed that the standard surgical intervention led to a long-lasting reactive inflammation in the residual thyroid tissue. Sonographic observation during 12 months revealed the signs of autoimmune thyroiditis appearance and progression in 70% of patients after standard surgery and in 30% of patients after administration of application of intrasurgial cryoexposure. The findings suggested that local cryoablation exhibited immunocorrecting and preventive influence on the development of autoimmune aggression against thyroid gland in the post-surgical period. 2013 Article Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб / В.В. Хазієв, О.В. Тяжелова, В.О. Македонська // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2013. — Т. 23, № 3. — С. 240-246. — Бібліогр.: 19 назв. — укр., англ. 2307-6143 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68729 577.422:612.111:57.043 uk Проблемы криобиологии и криомедицины Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология |
| spellingShingle |
Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология Хазієв, В.В. Тяжелова, О.В. Македонська, В.О. Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб Проблемы криобиологии и криомедицины |
| description |
У хворих на одновузловий нетоксичний зоб була проведена порівняльна оцінка впливу стандартного (субтотальна резекція долі щитоподібної залози) та комбінованого (із застосуванням локального кріовпливу) хірургічного лікування на структуру та об'єм щитоподібної залози (ЩЗ) за даними ультразвукового дослідження у післяопераційному періоді. Інтраопераційний дозований кріовплив виконували за допомогою автономного кріоінструмента з діаметром кріоаплікатора 0,2 см та температурою контактної зони наконечника –140…–180°С. Кріовплив проводили на тканину оперованої долі ЩЗ об'ємом не менше 1 см3 одноразово впродовж 1 хв. Це забезпечувало достатній об’єм залишкової тиреоїдної паренхіми, що не була ушкоджена кріонекрозом. Виявлено, що стандартне хірургічне втручання призводить до довготривалого реактивного запалення в залишковій тканині ЩЗ. Сонографічне дослідження впродовж 12 місяців вказувало на розвиток ознак, характерних для виникнення та прогресування аутоімунного тиреоїдиту у 70% хворих після стандартних операцій та у 30% хворих після застосування інтраопераційного дозованого кріовпливу. Отримані дані свідчать про імунокоригуючий та профілактичний ефекти локальної кріодеструкції щодо розвитку аутоімунної агресії проти ЩЗ у післяопераційному періоді. |
| format |
Article |
| author |
Хазієв, В.В. Тяжелова, О.В. Македонська, В.О. |
| author_facet |
Хазієв, В.В. Тяжелова, О.В. Македонська, В.О. |
| author_sort |
Хазієв, В.В. |
| title |
Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб |
| title_short |
Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб |
| title_full |
Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб |
| title_fullStr |
Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб |
| title_full_unstemmed |
Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб |
| title_sort |
сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Криомедицина, клиническая и экспериментальная трансплантология |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68729 |
| citation_txt |
Сонографічні зміни структури та об’єму щитоподібної залози після локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб / В.В. Хазієв, О.В. Тяжелова, В.О. Македонська // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2013. — Т. 23, № 3. — С. 240-246. — Бібліогр.: 19 назв. — укр., англ. |
| series |
Проблемы криобиологии и криомедицины |
| work_keys_str_mv |
AT hazíêvvv sonografíčnízmínistrukturitaobêmuŝitopodíbnoízalozipíslâlokalʹnogoíntraoperacíjnogokríovplivuuhvorihnavuzlovijeutireoídnijzob AT tâželovaov sonografíčnízmínistrukturitaobêmuŝitopodíbnoízalozipíslâlokalʹnogoíntraoperacíjnogokríovplivuuhvorihnavuzlovijeutireoídnijzob AT makedonsʹkavo sonografíčnízmínistrukturitaobêmuŝitopodíbnoízalozipíslâlokalʹnogoíntraoperacíjnogokríovplivuuhvorihnavuzlovijeutireoídnijzob |
| first_indexed |
2025-07-05T18:32:19Z |
| last_indexed |
2025-07-05T18:32:19Z |
| _version_ |
1836832878263009280 |
| fulltext |
УДК 577.422:612.111:57.043
В.В. Хазієв1*, О.В. Тяжелова1, В.О. Македонська2
Сонографічні зміни структури та об'єму щитоподібної залози після
локального інтраопераційного кріовпливу у хворих на вузловий
еутиреоїдний зоб
UDC 577.422:612.111:57.043
V.V. Khaziyev1*, O.V. Tjazhelova1, V.A. Makedonskaya2
Sonographic Changes in Structure and Volume
of Thyroid Gland after Local Intrasurgical Cryoexposure
in Patients with Nodular Euthyroid Goiter
Реферат: У хворих на одновузловий нетоксичний зоб була проведена порівняльна оцінка впливу стандартного (суб-
тотальна резекція долі щитоподібної залози) та комбінованого (із застосуванням локального кріовпливу) хірургічного лікування
на структуру та об'єм щитоподібної залози (ЩЗ) за даними ультразвукового дослідження у післяопераційному періоді. Інтра-
операційний дозований кріовплив виконували за допомогою автономного кріоінструмента з діаметром кріоаплікатора 0,2 см
та температурою контактної зони наконечника –140…–180°С. Кріовплив проводили на тканину оперованої долі ЩЗ об'ємом
не менше 1 см3 одноразово впродовж 1 хв. Це забезпечувало достатній об’єм залишкової тиреоїдної паренхіми, що не була
ушкоджена кріонекрозом. Виявлено, що стандартне хірургічне втручання призводить до довготривалого реактивного запа-
лення в залишковій тканині ЩЗ. Сонографічне дослідження впродовж 12 місяців вказувало на розвиток ознак, характерних
для виникнення та прогресування аутоімунного тиреоїдиту у 70% хворих після стандартних операцій та у 30% хворих після
застосування інтраопераційного дозованого кріовпливу. Отримані дані свідчать про імунокоригуючий та профілактичний
ефекти локальної кріодеструкції щодо розвитку аутоімунної агресії проти ЩЗ у післяопераційному періоді.
Ключові слова: щитоподібна залоза, вузловий зоб, ультразвукове дослідження, кріовплив.
Реферат: У больных одноузловым нетоксическим зобом была проведена сравнительная оценка влияния стандартного
(субтотальная резекция доли щитовидной железы) и комбинированного (с применением локального криовоздействия)
хирургического лечения на структуру и объем щитовидной железы (ЩЖ) по данным ультразвукового исследования в
послеоперационном периоде. Интраоперационное дозированное криовоздействие выполняли с помощью автономного
криоинструмента с диаметром криоаппликатора 0,2 см и температурой контактной зоны наконечника –140...–180°С. Крио-
воздействие проводили на ткань оперированной доли ЩЖ объемом не менее 1 см3 однократно в течение 1 мин. Это обес-
печивало достаточный объем неповрежденной крионекрозом остаточной тиреоидной паренхимы. Выявлено, что стан-
дартное хирургическое вмешательство приводит к долговременному реактивному воспалению в остаточной ткани ЩЖ.
Сонографическое исследования в течение 12 месяцев указывало на развитие признаков, характерных для возникновения
и прогрессирования аутоиммунного тиреоидита у 70% больных после стандартных операций и у 30% больных после
применения интраоперационного дозированного криовоздействия. Полученные данные свидетельствуют о иммунокорри-
гирующем и профилактическом эффектах локальной криодеструкции относительно развития аутоиммунной агрессии против
ЩЖ в послеоперационном периоде.
Ключевые слова: щитовидная железа, узловой зоб, ультразвуковое исследование, криовоздействие.
Abstract: Comparative ultrasonic assessment of the outcomes of standard (subtotal resection of thyroid gland (TG) lobe) and
combined (involving local cryoexposure) surgical treatment on TG structure and volume in the patients with uninodular non-toxic
goiter was performed. Intraoperative controlled cryoexposure was carried-out using autonomous cryosurgical instrument with
applicator diameter of 0.2 cm and temperature of tip contact area of –140 ...–180°C. Cryoexposure was performed in the tissue of TG
lobe subjected to surgery; volume of the tissue was at least 1 cm3, the exposure was single, and lasted 1 minute, which provided a
sufficient amount of intact residual thyroid parenchyma not exposed to cryonecrosis. It was revealed that the standard surgical
intervention led to a long-lasting reactive inflammation in the residual thyroid tissue. Sonographic observation during 12 months
revealed the signs of autoimmune thyroiditis appearance and progression in 70% of patients after standard surgery and in 30% of
patients after administration of application of intrasurgial cryoexposure. The findings suggested that local cryoablation exhibited
immunocorrecting and preventive influence on the development of autoimmune aggression against thyroid gland in the post-surgical
period.
Key words: thyroid gland, nodular goiter, ultrasonography, cryoexposure.
*Автор, якому необхідно надсилати кореспонденцію:
вул. Артема, 10, м. Харків, Україна 61052;
електронна пошта: khaziev@mail.ru
*To whom correspondence should be addressed:
10, Artema str., Kharkov, Ukraine 61052;
e-mail: khaziev@mail.ru
1Department of Surgery, V. Danilevsky Institute of Endocrine Pa-
thology Problems of the National Academy of Medical Sciences of
Ukraine, Kharkov, Ukraine
2Department of Low Temperature Preservation, Institute for Prob-
lems of Cryobiology and Cryomedicine of the National Academy
of Sciences of Ukraine, Kharkov, Ukraine
1Хірургічне відділення, ДУ «Інститут проблем ендокринної
патології ім. В.Я. Данилевського» НАМН України, м. Харків
2Відділ низькотемпературного консервування, Інститут проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків
Надійшла 28.08.2013
Прийнята до друку 15.09.2013
Проблемы криобиологии и криомедицины. – 2013. – Т. 23, №3. – С. 240–246.
© 2013 Институт проблем криобиологии и криомедицины НАН Украины
Received August, 28, 2013
Accepted September, 15, 2013
Problems of Cryobiology and Cryomedicine. – 2013. – Vol. 23, Nr. 3. – P. 240–246.
© 2013 Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine
оригинальное исследование research article
проблемы криобиологии и криомедицины
problems of cryobiology and cryomedicine
том/volume 23, №/issue 3, 2013
241
Одновузловий еутиреоїдний зоб (ОEЗ) – клініч-
не поняття, яке поєднує всі осередкові новоутво-
рення щитоподібної залози (ЩЗ), що виявляються
загально-клінічними і спеціальними методами
дослідження, мають різні морфологічні характерис-
тики і протікають на фоні нормальної тиреоїдної
функції. За прогнозами фахівців кількість захворю-
вань ЩЗ буде зростати головним чином за рахунок
вузлових форм зобу та рака ЩЗ [7, 11, 17, 18]. Ві-
домо, що хірургічне лікування ОЕЗ, навіть при орга-
нозберігаючих операціях, приводить у 5–40%
випадків до розвитку післяопераційного гіпотиреозу
внаслідок розвитку в залишках ЩЗ спочатку осе-
редкового, а потім дифузного аутоімунного тиреої-
диту (АІТ) [2, 3, 5, 19].
Доведено, що імуномоделююча та імунокори-
гуюча дії – найважливіші ефекти впливу низьких
температур на організм людини. Існують пере-
конливі дані, які свідчать про можливість керованої
кріодеструкції ЩЗ у заданому об’ємі як при зло-
якісній, так і доброякісній патології. При застосу-
ванні методу при АІТ та дифузному токсичному
зобі спостерігалася довготривала нормалізація
структури і тиреоїдної функціональної активності,
що свідчить про імунокоригуючий вплив дозованої
кріодеструкції на процеси репаративної регенерації
ЩЗ. Крім того, відзначалася виразна загальна
імунологічна ремісія [9, 10, 16]. Враховуючи високий
рівень гіпотиреозу при операціях з приводу ОЕЗ,
залишається актуальним пошук методів імуноко-
рекції, які б гальмували процеси аутоімунізації ЩЗ
у післяопераційному періоді. Наразі відсутні дані
щодо можливості використання дозованої кріодест-
рукції при ОЕЗ, що робить актуальними такі до-
слідження.
Ультразвукове дослідження ЩЗ залишається од-
ним з ефективних неінвазивних методів, який дозво-
ляє проводити як скринінг тиреоїдної патології, так
і спостереження за станом тиреоїдної паренхіми у
післяопераційному періоді [1, 8, 12,13].
Метою даного дослідження була порівняльна
оцінка впливу стандартного та оптимізованого (із
застосуванням локального кріовпливу) хірургічного
лікування на структуру та об'єм ЩЗ за динамікою
ультразвукових показників ЩЗ хворих на ОЕЗ у піс-
ляопераційному періоді.
Матеріали та методи
Для дослідження було сформовано дві групи:
група А – 20 хворих на ОЕЗ, яким проводили хірур-
гічне лікування за стандартною методикою; група
B – 20 хворих на ОЕЗ, яким додатково проводили
інтраопераційний дозований кріовплив (ІДК). У всіх
пацієнтів отримано інформовану добровільну згоду
на проведення такого лікування (форма №027/о
Uninodular euthyroid goiter (UEG) is a clinical term
that combines all focal neoplastic diseases of thyroid
gland (TG), revealed by general or special clinical tests,
have different morphological characteristics and take
course amidst normal thyroid function. According the
expert forecasts the occurence of TG disorders would
increase mainly due to nodal forms of goiter and TG
cancer [7, 11, 16, 18]. It is known that surgical treatment
of UEG, even after organ-preserving surgeries, results
in 5–40% of cases to the development of post-surgical
hypothyroidism due to the development of initially focal
and then diffuse autoimmune thyroiditis (AIT) in TG
remnants [2, 3, 5, 19].
It is shown that the immune-modulating and immu-
ne-correcting actions are the most important effects
of low temperature exposure on human organism. The-
re is a strong evidence to suggest the possibility of
controlled cryoablation of TG in a chosen amount both
in the case of malignant and non-malignant pathologies.
Applying of the method in the case of AIT and diffuse
toxic goiter a long-lasting normalization of TG structure
and functional activity was observed, indicating that
the controlled cryodestruction exhibited immune-cor-
recting impact on the processes of reparative regenera-
tion of TG. Furthermore, a significant overall immuno-
logical remission was reported [9, 10, 16]. Taking into
account the high degree of hypothyroidism appearance
after UEG caused surgeries, there is a need for me-
thods of immune correction, which could arrest post-
surgical autoimmune processes. Nowadays, there are
no data on possible application of controlled cryoabla-
tion in case of UEG, that makes relevant such studies.
Ultrasonography of TG is one of the most effective
non-invasive methods that allows both assessment of
thyroid disorders and observation of post-surgical state
of thyroid parenchyma as well [1, 8, 12, 13].
The aim of this study was comparative assessment
of the outcomes of standard and optimized (using local
cryoexposure) surgical treatment in terms of structure
and volume of TG assessed by ultrasound parameters
of TG in patients with UEG during post-surgery period.
Materials and methods
The study was performed in two groups: group
A consisted of 20 patients with UEG, which under-
went standard surgical treatment; and group B comp-
rised 20 patients with UEG, which had an additional
intrasurgical controlled cryoexposure (ICC). All the
patients gave the informed consent for the treatment
(Ref. Nr. 027/o according the Order of the Ministry of
Health Care of Ukraine № 110 of 14.02.2012).
Uniformity of groups was achieved by selecting
the patients according to the following criteria: age 20
to 40 years; presence of uninodular pathology of the
TG; euthyroid state according to the hormonal tests;
242 проблемы криобиологии и криомедицины
problems of cryobiology and cryomedicine
том/volume 23, №/issue 3, 2013
згідно з Наказом МОЗ України №110 від
14.02.2012).
Для досягнення однорідності груп хворі відби-
ралися за такими критеріями: вік 20–40 років;
наявність одновузлової патології ЩЗ; еутиреоїдний
стан за результатами гормонального дослідження;
відсутність аутоімунного процесу у ЩЗ за даними
дослідження рівня аутоантитіл до тиреопероксида-
зи. Усім хворим виконано субтотальну субфасціаль-
ну резекцію однієї долі із видаленням вузла в межах
здорової тканини (за умов доброякісності процесу
за даними експрес-біопсії заморожених зрізів).
Об’єм залишку оперованої долі ЩЗ становив не
менше 1 см3. Усі видалені зразки тиреоїдної ткани-
ни підлягали обов’язковому патоморфологічному
дослідженню. У групі А виявлено 15 одновузлових
колоїдних вузлів, 5 фолікулярних аденом ЩЗ, у групі
Б – 17 одновузлових колоїдних вузлів, три фоліку-
лярні аденоми. Сонографічно визначалися структу-
ра та загальний об’єм ЩЗ до операції, а також за-
гальний об’єм ЩЗ з урахуванням кожної з долей
через 3, 6 та 12 місяців після операції.
Інтраопераційний дозований кріовплив викону-
вали за допомогою автономного кріоінструмента
КАС-01 (Росія) з діаметром кріоаплікатора 0,2 см
і температурою контактної зони наконечника
–140… –180 °С. Кріовплив проводили на тканину
оперованої долі ЩЗ об’ємом не менше 1см3 одно-
разово впродовж 1 хв (рисунок), що забезпечувало
достатню кількість залишкової тиреоїдної паренхіми
без ушкодження кріонекрозом [14, 15].
Сонографічне дослідження ЩЗ при вузловій
тиреоїдній патології проводили за допомогою діаг-
ностичного ультразвукового комплексу АLOKA
SSD-3500 (Японія).
Дані статистично обробляли із застосуванням
програмного забезпечення «Microsoft® Excel 2000»
та «AtteStat» (Version 4.03). Показники представ-
ляли у вигляді середніх величин та статистичної
похибки середнього (Х ± Sх). Дані у вибірках мали
нормальний характер розподілу. Для оцінки значу-
щості отриманих даних використовували критерій
дисперсійного аналізу τ (Стьюдента). Розбіжності
вважали статистично вірогідними при значенні
р < 0,005 [4, 6].
Результати та обговорення
Ультразвукове дослідження після оперативного
втручання на ЩЗ є одним з найбільш складних
розділів ехографії цього органа. Нерідко після опера-
ції залишається рубцева деформація шкіри, що ус-
кладнює нормальний контакт з робочою поверхнею
датчика. Крім цього, дослідження утруднюють
деформація і фіброзні зміни м’яких тканин, які
absence of autoimmune process in the TG according
to level of autoantibodies against thyreoperoxidase. All
the patients underwent subtotal subfascial resection
of one lobe with excision of node within the healthy
tissue (in provision that the disease process was non-
malignant according to the express biopsy of frozen
sections). The volume of post-surgical residue of TG
was not less than 1 cm3. All the samples of excised
thyroid tissue were subjected to a pathomorphological
study. In group A we revealed 15 uninodual colloid
nodes, 5 thyroid follicular adenomas, and in group B
we found 17 uninodular colloid nodes, 3 follicular
adenomas. Sonography was used to assess the struc-
ture and total volume of TG prior to the surgery and
total amount of TG considering each lobe in 3, 6 and
12 months post surgery.
Intrasurgical controlled cryoexposure was perfor-
med by autonomous cryosurgical instrument KAS-01
(Russia) with a cryoapplicator diameter of 0.2 cm, and
temerature of tip contact zone of –140...–180°C. Cryo-
exposure was performed in the case if volume of the
tissue was at least 1 cm3, the exposure was single,
and lasted 1 minute (Figure), which provided a suf-
ficient amount of intact residual thyroid parenchyma
not exposed to cryonecrosis [14, 15].
Sonography of TG with nodular thyroid pathology
was performed using diagnostic ultrasonic complex
ALOKA SSD-3500 (Japan).
The data were statistically processed using Micro-
soft® Excel 2000 and AtteStat (Version 4.03) soft-
Проведення локального дозованого кріовпливу на щи-
топодібну залозу: 1 – трахея, 2 – кукса щитоподібної
залози, 3 – кріоаплікатор, 4 – зона кріовпливу.
Performing local controlled cryoexposure in thyroid gland:
1 – trachea; 2 – thyroid gland stump; 3 – cryoapplicator;
4 – zone of cryoexposure.
3
2
1
4
проблемы криобиологии и криомедицины
problems of cryobiology and cryomedicine
том/volume 23, №/issue 3, 2013
243
оточують залозу, а також розвиток післяоперацій-
ного АІТ у залишковій тиреоїдній тканині (зазвичай
через 6–12 місяців). Відомо, що вірогідність роз-
витку АІТ зростає при збільшенні обсягу вилученої
тканини і віку хворого [12, 13].
У всіх пацієнтів, які досліджувалися, кукси ЩЗ
через 3–5 діб після субтотальної резекції долі мали
наступний вигляд: контур неоднорідний, ехогенність
тканини знижена, визначалася ущільнена капсула,
тканина мала неоднорідну структуру за рахунок
чергування дрібних та/або крупних гіпо- і гіперехо-
генних ділянок. Зокрема, у 50% пацієнтів були вияв-
лені функціонально розширені фолікули до 0,5–
1,0 мм. Тканина ЩЗ у 25% випадків мала сполучно-
тканинні прошарки, ехонегативні доріжки від ущіль-
неної капсули в місцях перетину. Жодних ознак
«хибних» рецидивів захворювання, тобто «забутих»
вузлових новоутворень, виявлено не було.
У пацієнтів групи А (після стандартного хірур-
гічного втручання) спостерігалося вірогідне змен-
шення об’єму оперованої долі ЩЗ через 6 місяців
після операції з наступним його збільшенням протя-
гом 12 місяців спостереження (таблиця). У той же
час об’єм неоперованої долі був більшим за перед-
операційний аж до 3-го місяця після втручання, що
можна пояснити зберіганням післяопераційного на-
бряку тканини ЩЗ.
Через 12 місяців визначалося вірогідне збільшен-
ня об’єму як оперованої, так і неоперованої долі
ЩЗ. Сонографічно у 14 хворих (70%) цієї групи
реєструвалася наявність лінійних гіперехогенних
включень, які були характерними для тканини обох
часток ЩЗ і свідчили про розвиток аутоімунно-
рубцевого процесу у тиреоїдній паренхімі [1, 8].
У пацієнтів групи B (після ІДК) через 12 місяців
спостереження загальний об’єм ЩЗ був вірогідно
меншим порівняно з групою хворих після стандарт-
ного хірургічного втручання. Крім того, динаміка
об’єму долей ЩЗ мала інший характер. Так, об’єм
долі ЩЗ після операції та ІДК вірогідно зменшився
через 6 місяців і зберігався протягом року. Об’єм
ЩЗ вірогідно не змінювався, наймовірніше за наяв-
ності меншої запальної реакції, а відтак – меншого
реактивного набряку в неоперованій долі в порів-
нянні з групою А. Ознаки аутоімунного процесу
було виявлено у 6 хворих (30%) у залишковій тка-
нині оперованої долі ЩЗ тільки через 12 місяців.
Відомо, що для ультразвукового симптомокомп-
лексу АІТ характерні основні ознаки: 1) зниження
ехогенності залози, 2) наявність гіперехогенних ді-
лянок; 3) рівень сумарного об’єму залози. Вираз-
ність усіх вказаних ультразвукових ознак при АІТ
широко варіабельна, але поєднання двох ультра-
звукових ознак (зниження ехогенності залози та
наявність гіперехогенних включень) є визначаль-
wares. The data were presented as mean ± statistical
error of the mean (X ± Sx). The data in the samples
had normal distribution. To assess the significance of
the differences we used Student’s t-test. Differences
were considered as statistically significant at p < 0.005
[4, 6].
Results and discussion
Ultrasonic examination after TG surgery is one of
the most difficult parts of the ultrasonography. The
surgeries are often followed by scarring of the skin in
the affected area, that impairs the contact with the
operating surface of the sensor. Moreover, the assess-
ment is complicated by deformation and fibrotic chan-
ges appeared in the soft tissues surrounding the gland
as well as by development of post-surgical AIT in
residual thyroid tissue (usually in 6–12 months). It is
known that the probability of AIT increases with the
rise of amount of tissue excised and the patient’s age
[12, 13].
In all the patients studied, TG stumps in 3–5 days
after subtotal resection of lobe had the following cha-
racteristics: contours were heterogeneous; tissue echo-
genicity was reduced; indurated capsule was revealed;
tissue structure was non-uniform due to the presence
of alternating small and/or large hypo- and hyperecho-
genic areas). Particularly, in 50% of patients functio-
nally enlarged follicles of 0.5–1.0 mm were found. In
25% of cases, thyroid tissue had connective tissue
layers and echo-free tracks of indurated capsule in
the intersection areas. There were no signs of ‘false’
relapses, i. e. ‘lost’ nodal neoplasms.
In the patients of group A (after standard surgery)
a significant reduction of the amount of thyroid lobe
which underwent surgery was revealed in 6 months
post treatment, and following increase to the 12th month
(Table). At the same time the volume of non-treated
lobe was expanded (comparing to pre-treatment one)
till the 3rd month after the intervention, which can be
explained by the presence of postsurgical TG tissue
edema.
In 12 months we revealed a significant increase of
the volume of both treated and non-treated TG lobes.
Sonographic data showed the presence of linear hyper-
echogenic inclusions in 14 patients (70%) of this group,
that were characteristic for the tissue of both TG lobes
and testified to the development of autoimmune cicat-
ricial process in the thyroid parenchyma [1, 8].
In the patients of group B (after ICC) a total volume
of TG was significantly lower after 12 months post
treatment if compared with the group of patients after
standard surgical intervention. Moreover, the dynamics
of the volumetric changes in TG lobes was different.
The volume of treated TG lobe was significantly de-
creased after 6 months and was unchanged up to one
хировхапурГ
stneitapfopuorG
яннежеретсопскортC
mretnoitavresbO
йинчитситатС
кинзакоп
lacitsitatS
ytilibaborp
мє'бО
їонаворепо
мс,ілод 3
foemuloV
,eboldetaert
mc 3
мє'бО
їонаворепоен
мс,ілод 3
foemuloV
detaert-non
mc,ebol 3
йиньлагаЗ
мс,ЗЩмє'бо 3
GTlatoT
mc,emulov 3
1
ибосоівородЗ
snosrepyhtlaeH
43=n
− − − 68,0±56,01
2
інаддіп,ЗЕОаніровХ
їіцарепойінтраднатс
)Аапург(
GEUhtiwstneitaP
yregrusdradnatstnewrednu
)Apuorg(
02=n
їіцарепооД
tnemtaertotroirP Р 2-1
29,0±86,01
−
34,0±69,4
−
04,1±46,51
100,0<
3 їіцарепоялсіпіцясім3
tnemtaert-tsopshtnom3 Р 3-2
22,0±45,2
100,0<
47,0±16,5
100,0<
37,0±51,8
100,0<
4 їіцарепоялсіпвіцясім6
tnemtaert-tsopshtnom6 Р 4-2
Р 4-3
21,0±23,1
100,0<
100,0<
55,0±22,5
401,0
660,0
38,0±45,6
100,0<
100,0<
5 їіцарепоялсіпвіцясім21
tnemtaert-tsopshtnom21 Р 5-2
Р 5-4
64,0±31,2
100,0<
100,0<
68,0±56,6
100,0<
100,0<
57,0±87,8
100,0<
100,0<
6
ялсіпЗЕОаніровХ
атїіцарепоїонтраднатс
увилпвоірк
)Bапург(
GEUhtiwstneitaP
yregrusdradnatstnewrednu
erusopxeoyrchtiwdenibmoc
)Bpuorg(
02=n
їіцарепооД
tnemtaertotroirP Р 6-1
Р 6-2
58,1±22,11
−
452,0
65,0±21,5
−
713,0
64,1±43,61
100,0<
031,0
7 їіцарепоялсіпіцясім3
tnemtaert-tsopshtnom3 Р 7-3
Р 7-6
13,0±83,2
760,0
100,0
45,0±82,5
511,0
363,0
37,0±66,7
040,0
100,0<
8 їіцарепоялсіпвіцясім6
tnemtaert-tsopshtnom6
Р 8-4
Р 8-6
Р 8-7
70,0±47,0
100,0<
100,0<
100,0<
97,0±81,5
458,0
387,0
346,0
67,0±29,5
610,0
100,0<
100,0<
9 їіцарепоялсіпвіцясім21
tnemtaert-tsopshtnom21
Р 9-5
Р 9-6
Р 9-8
80,0±58,0
100,0<
100,0<
100,0<
06,0±22,5
100,0<
985,0
958,0
56,0±70,6
100,0<
100,0<
605,0
244 проблемы криобиологии и криомедицины
problems of cryobiology and cryomedicine
том/volume 23, №/issue 3, 2013
ними в ультразвуковій діагностиці аутоімунних
захворювань ЩЗ [12, 13].
Спостереження протягом одного року після опе-
рації показало, що сонографічні ознаки, властиві АІТ,
були більш характерними для хворих після стан-
дартного хірургічного втручання. Подібне явище
можна пояснити впливом хірургічної травми на іні-
ціацію аутоімунного запалення в тканині ЩЗ, при
чому процес аутоімунізації ушкоджує не тільки
оперовану, а і контрлатеральну долю ЩЗ [2, 8]. Це
свідчить про системний характер патологічного
процесу. Тому наявність сонографічних ознак АІТ
після інвазивного лікування вузлової неаутоімунної
патології необхідно враховувати з точки зору по-
дальшого зниження функціональної активності ЩЗ
і розвитку післяопераційного гіпотиреозу.
Хірургічне видалення патологічно зміненої ти-
реоїдної паренхіми у комбінації з локальним дозова-
ним кріовпливом на залишки ЩЗ не призводило до
year of observation. Inflammatory reaction in non-trea-
ted lobe was less pronounced if compared with group
A, reactive edema was thus lower and TG volume
was not changed significantly. Symptoms of autoimmu-
ne process were found in residual tissue of treated
lobe of 6 patients (30%) only after 12 months of obser-
vation.
It is known that ultrasonographic symptoms charac-
teristic for AIT are as follows: 1) reduced echogenicity
of the gland; 2) presence of hyperechogenic areas;
and 3) value of total volume of the gland. All these
ultrasonographic features are highly variable at AIT,
but the combination of two ultrasonographic charac-
teristics, reduced echogenicity of the gland and the
presence of hyperechogenic inclusions, is crucial for
the ultrasonographic diagnosis of autoimmune thyroid
diseases [12, 13].
Observation, conducted within one year after treat-
ment, showed that sonographic features inherent to
Показники ультразвукового дослідження хворих на одновузловий нетоксичний зоб після стандартної операції
та операції з використанням інтраопераційного дозованого кріовпливу
Ultrasonic data of patients with uninodular euthyroid goiter, treated with standard surgical method
and that combined with intrasurgical controlled cryoexposure
Примітка: Р – вірогідність різниць показників груп, що порівнюються.
Note: P – probability of differences between the values of the groups under comparison.
проблемы криобиологии и криомедицины
problems of cryobiology and cryomedicine
том/volume 23, №/issue 3, 2013
245
розвитку подібних сонографічних ознак у біль-
шості хворих.
На сьогодні експериментально і клінічно дове-
дено, що кріодеструкція патологічної пухлинної або
запаленої тканини призводить до стимуляції специ-
фічного імунітету, що можливо завдяки відсутній
денатурації патологічних білків і нуклеїнових кислот
за умов кріодеструкції. Цим структурам притаман-
ні основні характеристики етіологічних чинників
патологічного процесу і вони стають антигенами.
Наступний синтез специфічних антитіл і фагоцитозу
спрямований проти елементів, подібних тим, що
були піддані кріохірургії. Крім того, стимуляція
імунної реактивності після низькотемпературних
впливів обумовлює загальнооздоровлюючі ефекти
кріотерапії і кріохірургії [9, 10].
Отримані дані вказують як на можливість іму-
нокоригуючого впливу локального застосування
наднизьких температур при лікуванні захворювань
ЩЗ неаутоімунної природи, так і на профілактичну
дію щодо розвитку АІТ в післяопераційному періоді.
Для підтвердження такої гіпотези необхідним є
співставлення даних ультразвукового дослідження
та результатів гормонального і імунологічного до-
сліджень, а особливо – визначення рівня антити-
реоїдних аутоантитіл у післяопераційному періоді.
Висновки
1. Виявлено, що хірургічне втручання призво-
дить до довготривалого реактивного запалення в
залишковій тканині щитоподібної залози.
2. Результати сонографічного дослідження ти-
реоїдних залишків на протязі 12 місяців вказують
на розвиток ознак, характерних для прогресування
антитиреоїдного аутоімунного процесу у 70% хво-
рих після стандартних операцій у об'ємі субто-
тальної резекції долі щитоподібної залози.
3. Застосування інтраопераційного дозованого
кріовпливу при виконанні органозберігаючих опе-
рацій попереджає виникнення негативних запа-
лювальних та аутоімунних процесів у більшості
хворих.
AIT were more pronounced in patients after standard
surgery. This fact could be explained by the influence
of surgical trauma on initiation of autoimmune inflam-
mation of the thyroid tissue, and occuring of autoim-
minisation caused injury not only in the lobe subjected
to surgery, but in the contralateral TG lobe as well [2,
8]. This indicated a systemic character of the pathologi-
cal process. Therefore, the presence of sonographic
signs of AIT after invasive treatment of non-autoim-
mune nodal pathology should be considered in terms
of further reduction of functional activity of the TG
and development of postsurgical hypothyroidism.
Surgical excertion of pathologically altered thyroid
parenchyma in combination with the local controlled
cryoexposure performed in the TG remnants did not
result in the development of mentioned sonographic
signs in most patients.
To date, it was shown both experimentally and in
clinics that cryoablation of pathological tumor or infla-
med tissue initiated the mechanism of specific immu-
nity, due to fact that cryoablation did not cause the
denaturation of proteins and nucleic acids specific for
the pathology. These specific structures carry the basic
characteristics of the etiopathological factors and be-
come antigens. As a result, synthesis of specific anti-
bodies and phagocytosis occur, which are directed
against pathological elements similar to those subjected
to cryoablation. In addition, stimulation of immune reac-
tion after low temperature exposure underlie the thera-
peutic effects of cryotherapy and cryosurgery [9, 10].
The obtained data suggest the local application of
low temperatures as possible immune correcting agent
during treatment of thyroid diseases of non-autoimmu-
ne nature, and as the one exhibiting preventive action
on the development of AIT in the post-surgical period.
To confirm this hypothesis a comparison of ultrasono-
graphic data and the results of hormonal and immunolo-
gical studies is needed, and in particular, an assessment
of antithyroid autoantibodies in the postsurgical period.
Conclusions
1. Surgical intervention was found to cause long-
term reactive inflammation in the residual thyroid tissue.
2. Sonographic observations in thyroid remnants
during 12 months testified to the development of the
features characteristic for progression of antithyroid
autoimmune process in 70% of patients after standard
surgery in terms of subtotal resection of the thyroid
gland lobe.
3. The use of intrasurgical controlled cryoexposure
during organ-preserving surgeries prevents the adverse
inflammatory and autoimmune processes in the majo-
rity of patients.
Литература
1. Александров Ю.К., Агапитов Ю.Н., Кудрявцев Б.А., Урыв-
чиков А.В. Ультразвуковая диагностика узлового зоба,
дооперационный и интраоперационный этапы // Актуаль-
ные проблемы заболеваний щитовидной железы: Ма-
териалы 2-го Всерос. тиреоидолог. конгресса. – М., 2002. –
С. 123–124.
2. Аристархов В.Г., Кириллов Ю.Б., Строев Е.А. Проблема
выбора лечения при аутоиммунных заболеваниях
щитовидной железы. – Рязань, 1998. – 121 с.
246 проблемы криобиологии и криомедицины
problems of cryobiology and cryomedicine
том/volume 23, №/issue 3, 2013
3. Борисова Т.А., Курникова И.А. Показатели иммунной регу-
ляции в диагностике гипотиреоза // Фундаментальные
исследования. – 2010. – №9. – С. 72–75
4. Гланц C. Медико-биологическая статистика. – М.: Практика,
1998. – 459 с.
5. Гребнев А.Г., Четвертных В.А., Заривчацкий М.Ф. Морфо-
логические аспекты послеоперационного гипотиреоза //
Совр. аспекты хирург. эндокринологии: Материалы 15-го
Рос. симпозиума по хирург. эндокринологии. – Рязань,
2005. – С. 113–116.
6. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распоз-
навания патологических процессов. – М.: Медицина,
1978. – 294 с.
7. Дедов И.И., Трошина Е.А., Юшков П.В., Александрова Г.Ф.
Диагностика и лечение узлового зоба: Метод. рекомен-
дации. – М., 2001. – 69 с.
8. Заболотская Н.В., Кондратова Г.М. Ультразвуковая диаг-
ностика щитовидной железы // Практическое руководство
по ультразвуковой диагностике. Общая ультразвуковая
диагностика / Под ред. В. В. Митькова. – М.: Видар, 2006. –
С. 607–636.
9. Караченцев Ю.I. Аутоімунні тиреопатії та низькі темпера-
тури // Проблемы криобиологии. – 1998. – №3. – С. 11–17.
10.Караченцев Ю.І., Гопкалова І.В., Хазієв В.В. Функціональна
активність щитоподібної залози у хворих на ДТЗ після хі-
рургічного лікування із застосуванням дозованого кріо-
впливу // Матеріали ХХ з'їзду хірургів України. – Тернопіль,
2002. – Т. 2. – С. 531–533.
11.Ларин А.С., Черенько С.М. Дифференцированный рак
щитовидной железы в Украине: опыт клиники в лечении
2000 больных и современные мировые тенденции // Вест-
ник хирургии им. И.И. Грекова. – 2008. – №3. – С. 54–58.
12.Харченко В.П., Котляров П.М., Могутов М.С. Ультразву-
ковая диагностика заболеваний щитовидной железы. –
М.: Видар, 2007. – 232 с.
13.Эпштейн Е.В., Матящук С.И. Ультразвуковое исследова-
ние щитовидной железы: Атлас-руководство. Изд. 2-е. –
К.: «КВІЦ», 2004. – 382 с.
14.Пат. 48626 А Україна, МПК7 А61В17/36. Спосіб проведення
операції на щитовидній залозі / Ю.І. Караченцев, В.В. Ха-
зієв, І.О. Лях, В.М. Дубовик (UA); Інститут проблем ендо-
кринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України
(UA). – № 2001107296; Заяв. 26.10.01; Опубл. 15.08.02,
Бюл. № 8.
15.Пат. 47182 А Україна, МПК6 А61В18/00. Спосіб лікування
дифузного токсичного зоба / В.В. Хазієв, Ю.І. Караченцев,
І.О. Лях, В.М. Дубовик (UA); Інститут проблем ендокринної
патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (UA). – №
2001107296; Заяв. 26.10.01; Опубл. 17.06.02, Бюл. №6.
16.AACE clinical practice guidelines for the diagnosis and
management of thyroid nodules // Endocrine Practice. – 2006. –
Vol. 2, №1. – P. 78–84.
17.Pomorski L.Thyroid cryotherapy in an experimental rat model –
topography of temperature during therapy and functional
results // Cryobiology. – 2000. – Vol. 41, №1. – P. 51–57.
18.Rojeski M.T., Gharib H. Nodular thyroid disease. Evaluation
and management // N. Engl. J. Med. – 1985. – №313. – P. 428–
436.
19.Takashima S., Matzuzuka F., Nagureda T. Thyroid nodules as-
sociated with Hashimoto's thyroiditis: assessment with US //
Radiology. – 1992. – Vol. 185. – P. 125.
References
1. Aleksandrov Yu.K., Agapitov Yu.N., BA Kudryavtsev B.A.,
Uryvchikov A.V. Ultrasound diagnosis of nodular goiter, pre-
surgery and intra-surgery stages // Current problems of thyroid
gland diseases: Proceedings of the 2nd All-Russian Thyroido-
logic Congress. – Moscow, 2002 . – P. 123–124.
2. Aristarkhov V.G., Kirillov Yu.B., Stroyev E.A. The problem of
choice in the treatment of thyroid gland autoimmune disea-
ses. – Ryazan, 1998. – 121 p.
3. Borisova T.A., Kournikova I.A. Indicators of immune regulation
in the diagnosis of hypothyroidism // Fundamentalnye
Issledovaniya. – 2010. – N9. – P. 72–75.
4. Glantz S. Biomedical statistics. – Moscow: Praktika, 1998. –
459 p.
5. Grebnev A.G., Chetvertnykh V.A., Zarivchatsky M.F. Morpholo-
gical aspects of post-surgical hypothyroidism // Modern as-
pects of the surgical endocrinology: Proceedings of the 15th
Russian symposium of surgical endocrinology. – Ryazan,
2005. – P. 113–116.
6. Gubler E.V. Computational methods of analysis and recognition
of pathological processes. – Moscow: Meditsina, 1978. – 294 p.
7. Dedov I.I., Troshina E.A., Yushkov P.V., Aleksandrov G.F. Diag-
nosis and treatment of nodular goiter: Method. recommen-
dations. – Moscow, 2001. – 69 p.
8. Zabolotskaya N.V., Kondratova G.M. Ultrasonic diagnosis of
thyroid // Practical guide to ultrasound diagnostics. General
ultrasound diagnostics / Ed. by V.V. Mitkov. – Moscow: Vidar,
2006. – P. 607–636 .
9. Karachentsev Yu.I. Autoimmune thyreopathies and low tempe-
ratures // Problems of Cryobiology. – 1998. – N3. – P. 11–17.
10.Karachentsev Yu.I., Gopkalova I.V., Khaziyev V.V. Functional
activity of thyroid gland in patients with diffuse toxic goiter
after surgery and controlled cryoexposure // Proceedings of
the 20th Congress of Surgeons of Ukraine. – Ternopil, 2002. –
Vol. 2. – P. 531–533.
11.Larin A.S., Cherenko S.M. Differentiated thyroid cancer in
Ukraine: the experience of the clinic in the treatment of 2000
patients and modern world trends // Vestnik Khirurgii im.
I.I. Grekova. – 2008. – N3. – P. 54–58.
12.Kharchenko V.P., Kotlyarov P.M. Mogutov M.S. Ultrasonic
diagnostics of thyroid diseases. – Moscow: Vidar, 2007. –
232 p.
13.Epshteyn E.V., Matyaschuk S.I. Ultrasonic studies of thyroid
gland: Illustated guide. 2nd Ed. – Kyiv: KVІTs, 2004. – 382 p.
14. Pat. 48626A of Ukraine, IPC7 A61V17/36. Method of surgery
in thyroid gland / Yu.I. Karachentsev, V.V. Khaziyev, I.A. Lyakh,
V.M. Dubovik (UA); V.Ya. Danilevskiy Institute of Endocrine
Pathology Problems of Academy of Medical Sciences of
Ukraine (UA). – N2001107296 ; Filed 26.10.01, Publ. 15.08.02,
Bull. N8.
15.Pat. 47182A of Ukraine , IPC6 A61V18/00. Method of treatment
of diffuse toxic goiter / V.V. Khaziyev, Yu.I. Karachentsev,
I.I. Lyakh , V.M. Dubovik (UA); V.Ya. Danilevskiy Institute of
Endocrine Pathology Problems of Academy of Medical
Sciences of Ukraine (UA). - N2001107296; Filed 26.10.01,
Publ. 06.17.02 , Bull. N6.
16.AACE clinical practice guidelines for the diagnosis and
management of thyroid nodules // Endocrine Practice. – 2006. –
Vol. 2, N1. – P. 78–84.
17. Pomorski L.Thyroid cryotherapy in an experimental rat model –
topography of temperature during therapy and functional
results // Cryobiology. – 2000. – Vol. 41, N1. – P. 51–57.
18.Rojeski M.T., Gharib H. Nodular thyroid disease. Evaluation
and management // N. Engl. J. Med. – 1985. – N313. – P. 428–
436.
19.Takashima S., Matzuzuka F., Nagureda T. Thyroid nodules as-
sociated with Hashimoto's thyroiditis: assessment with US //
Radiology. – 1992. – Vol. 185. – P. 125.
|