Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові
Досліджували вплив пептидів ембріонального мозку (ПЕМ) щурів (Е17) на життєздатність клітин експериментальної гліоми 101.8, внутрішньомозкових пухлин людини та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові. Виявили, що ПЕМ щура мають пряму цитотоксичну дію на клітини пухлин та нормалізую...
Збережено в:
Дата: | 2008 |
---|---|
Автори: | , , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2008
|
Назва видання: | Проблемы криобиологии и криомедицины |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69062 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові / М.І. Лісяний, Л.М. Бєльська, В.М. Семенова, В.Д. Розуменко, Л.П. Стайно // Проблемы криобиологии. — 2008. — Т. 18, № 4. — С. 441-444. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-69062 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-690622014-10-05T03:01:59Z Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові Лісяний, М.І. Бєльська, Л.М. Семенова, В.М. Розуменко, В.Д. Стайно, Л.П. Секция «Современные проблемы выделения, культивирования, дифференциации и криоконсервирования стволовых клеток. Клеточная и тканевая терапия» Досліджували вплив пептидів ембріонального мозку (ПЕМ) щурів (Е17) на життєздатність клітин експериментальної гліоми 101.8, внутрішньомозкових пухлин людини та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові. Виявили, що ПЕМ щура мають пряму цитотоксичну дію на клітини пухлин та нормалізують показники спонтанної та стимульованої продукції супероксидного радикала мононуклеарів периферичної крові нейроонкологічних хворих. Рівень даного впливу має дозозалежний характер. Исследовали влияние пептидов эмбрионального мозга (ПЭМ) крыс (Е17) на жизнеспособность клеток экспериментальной глиомы 101.8, внутримозговых опухолей человека и функциональную активность мононуклеаров периферической крови. Выявили, что ПЭМ крыс оказывают прямое цитотоксическое действие на клетки опухолей и нормализуют показатели спонтанной и стимулированной продукции супероксидного радикала мононуклеаров периферической крови нейроонкологических больных. Уровень данного влияния имеет дозозависимый характер. The effect of embryonic brain peptides (EBP) of rats (E17) on viability of experimental cells of 101.8 strain glioma, human intracerebral tumors and functional activity of mononuclears of peripheral blood was studied. There was revealed that EBP of rats rendered a direct cytotoxic effect on cells of tumors and normalized the indices of spontaneous and stimulated production of superoxide radical of mononuclears of peripheral blood of neurooncological patients. The rate of this effect is of dose-dependent character. 2008 Article Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові / М.І. Лісяний, Л.М. Бєльська, В.М. Семенова, В.Д. Розуменко, Л.П. Стайно // Проблемы криобиологии. — 2008. — Т. 18, № 4. — С. 441-444. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0233-7673 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69062 611-013.7/.8-018.8:616.831-006.484:616.155-092.9.259 uk Проблемы криобиологии и криомедицины Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Секция «Современные проблемы выделения, культивирования, дифференциации и криоконсервирования стволовых клеток. Клеточная и тканевая терапия» Секция «Современные проблемы выделения, культивирования, дифференциации и криоконсервирования стволовых клеток. Клеточная и тканевая терапия» |
spellingShingle |
Секция «Современные проблемы выделения, культивирования, дифференциации и криоконсервирования стволовых клеток. Клеточная и тканевая терапия» Секция «Современные проблемы выделения, культивирования, дифференциации и криоконсервирования стволовых клеток. Клеточная и тканевая терапия» Лісяний, М.І. Бєльська, Л.М. Семенова, В.М. Розуменко, В.Д. Стайно, Л.П. Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові Проблемы криобиологии и криомедицины |
description |
Досліджували вплив пептидів ембріонального мозку (ПЕМ) щурів (Е17) на життєздатність клітин експериментальної гліоми 101.8, внутрішньомозкових пухлин людини та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові. Виявили, що ПЕМ щура мають пряму цитотоксичну дію на клітини пухлин та нормалізують показники спонтанної та стимульованої продукції супероксидного радикала мононуклеарів периферичної крові нейроонкологічних хворих. Рівень даного впливу має дозозалежний характер. |
format |
Article |
author |
Лісяний, М.І. Бєльська, Л.М. Семенова, В.М. Розуменко, В.Д. Стайно, Л.П. |
author_facet |
Лісяний, М.І. Бєльська, Л.М. Семенова, В.М. Розуменко, В.Д. Стайно, Л.П. |
author_sort |
Лісяний, М.І. |
title |
Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові |
title_short |
Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові |
title_full |
Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові |
title_fullStr |
Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові |
title_full_unstemmed |
Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові |
title_sort |
дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові |
publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Секция «Современные проблемы выделения, культивирования, дифференциации и криоконсервирования стволовых клеток. Клеточная и тканевая терапия» |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69062 |
citation_txt |
Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові / М.І. Лісяний, Л.М. Бєльська, В.М. Семенова, В.Д. Розуменко, Л.П. Стайно // Проблемы криобиологии. — 2008. — Т. 18, № 4. — С. 441-444. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
series |
Проблемы криобиологии и криомедицины |
work_keys_str_mv |
AT lísânijmí doslídžennâvplivupeptidívembríonalʹnoínervovoítkaniniŝurívnaklítinivnutríšnʹomozkovihpuhlintafunkcíonalʹnuaktivnístʹmononuklearívperiferičnoíkroví AT bêlʹsʹkalm doslídžennâvplivupeptidívembríonalʹnoínervovoítkaniniŝurívnaklítinivnutríšnʹomozkovihpuhlintafunkcíonalʹnuaktivnístʹmononuklearívperiferičnoíkroví AT semenovavm doslídžennâvplivupeptidívembríonalʹnoínervovoítkaniniŝurívnaklítinivnutríšnʹomozkovihpuhlintafunkcíonalʹnuaktivnístʹmononuklearívperiferičnoíkroví AT rozumenkovd doslídžennâvplivupeptidívembríonalʹnoínervovoítkaniniŝurívnaklítinivnutríšnʹomozkovihpuhlintafunkcíonalʹnuaktivnístʹmononuklearívperiferičnoíkroví AT stajnolp doslídžennâvplivupeptidívembríonalʹnoínervovoítkaniniŝurívnaklítinivnutríšnʹomozkovihpuhlintafunkcíonalʹnuaktivnístʹmononuklearívperiferičnoíkroví |
first_indexed |
2025-07-05T18:47:53Z |
last_indexed |
2025-07-05T18:47:53Z |
_version_ |
1836833858369093632 |
fulltext |
441 PROBLEMS
OF CRYOBIOLOGY
Vol. 18, 2008, №4
ПРОБЛЕМЫ
КРИОБИОЛОГИИ
Т. 18, 2008, №4
УДК 611-013.7/.8-018.8:616.831-006.484:616.155-092.9.259
М.І. ЛіСЯНИЙ, Л.М. БєЛЬСЬКА*, В.М.СЕМЕНОВА, В.Д. РОЗУМЕНКО, Л.П. СТАЙНО
Дослідження впливу пептидів ембріональної нервової тканини щурів
на клітини внутрішньомозкових пухлин та функціональну активність
мононуклеарів периферичної крові
UDC 611-013.7/.8-018.8:616.831-006.484:616.155-092.9.259
M.I. LISYANYY, L.M. BELSKA*, V.M. SEMENOVA, V.D. ROZUMENKO, L.P. STAJNO
Study of Effect of Rat Embryonic Neural Tissue Peptides
on Intracerebral Tumor Cells and Functional Activity
of Peripheral Blood Mononuclears
Досліджували вплив пептидів ембріонального мозку (ПЕМ) щурів (Е17) на життєздатність клітин експериментальної
гліоми 101.8, внутрішньомозкових пухлин людини та функціональну активність мононуклеарів периферичної крові. Виявили,
що ПЕМ щура мають пряму цитотоксичну дію на клітини пухлин та нормалізують показники спонтанної та стимульованої
продукції супероксидного радикала мононуклеарів периферичної крові нейроонкологічних хворих. Рівень даного впливу має
дозозалежний характер.
Ключові слова: пептиди ембріонального мозку, гліома, мононуклеари периферичної крові.
Исследовали влияние пептидов эмбрионального мозга (ПЭМ) крыс (Е17) на жизнеспособность клеток экспериментальной
глиомы 101.8, внутримозговых опухолей человека и функциональную активность мононуклеаров периферической крови.
Выявили, что ПЭМ крыс оказывают прямое цитотоксическое действие на клетки опухолей и нормализуют показатели спонтанной
и стимулированной продукции супероксидного радикала мононуклеаров периферической крови нейроонкологических больных.
Уровень данного влияния имеет дозозависимый характер.
Ключевые слова: пептиды эмбрионального мозга, глиома, мононуклеары периферической крови.
The effect of embryonic brain peptides (EBP) of rats (E17) on viability of experimental cells of 101.8 strain glioma, human
intracerebral tumors and functional activity of mononuclears of peripheral blood was studied. There was revealed that EBP of rats
rendered a direct cytotoxic effect on cells of tumors and normalized the indices of spontaneous and stimulated production of
superoxide radical of mononuclears of peripheral blood of neurooncological patients. The rate of this effect is of dose-dependent
character.
Key-words: peptides of embryonic brain, glioma, peripheral blood mononuclears.
Нейроонкологічні захворювання − важливa неви-
рішена медико-соціальна проблема, пов’язана з
прогресуванням пухлин ЦНС, особливо найбільш
злоякісних форм, та незадовільними результатами
їх лікування традиційними методами хірургічного
втручання і хіміо- та променевої терапії [9, 13].
Останнім часом одним із перспективних підхо-
дів до підвищення ефективності комбінованого ліку-
вання нейроонкологічних хворих вважається терапія
фетальними тканинами, окремими клітинними по-
пуляціями та біологічними чинниками цих тканин
[18, 20].
В експерименті встановлена протипухлинна ак-
тивність клітин ембріональної та постнатальної нер-
вової тканини відносно гліом, трансплантованих під
капсулу нирки мишей [11]. Виражена цитотоксична
активність клітин ембріональної нервової тканини
щурів виявлена також по відношенню до експери-
ментальної гліоми 101.8 на моделі їх сумісного куль-
тивування [14]. Показана можливість використання
нейральних стовбурових клітин як терапевтично
ефективного засобу при лікуванні гліоми С6 та N29
[18, 20].
На сучасному етапі вивчається можливість ви-
користання клітин фетоплацентарного комплексу
як терапевтичного лікувального засобу при онкопа-
тології та тканинних регуляторних пептидів, які ви-
являють протипухлинні (в тестах in vitro та in vivo
ДУ “Інститут нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України”,
м. Київ
* To whom correspondence should be addressed: 32, Manuil-
skogo str., Kiev, Ukraine 04050; tel.: +380 44 4838193, e-mail:
adsg@ukr.net
Institute of Neurosurgery named after Acad. A.P. Romodanov of
Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine
* Автор, якому необхідно направляти кореспонденцію:
вул. Мануїльського, 32, м. Київ, Україна 04050; тел.: +38 (044)
483-81-93, електронна пошта: adsg@ukr.net
MODERN PROBLEMS OF ISOLATION,
CULTURING, DIFFERENTIATION
AND CRYOPRESERVATION
OF STEM CELLS.
CELL AND TISSUE THERAPY
СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ВЫДЕЛЕНИЯ,
КУЛЬТИВИРОВАНИЯ, ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ
И КРИОКОНСЕРВИРОВАНИЯ
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК. КЛЕТОЧНАЯ
И ТКАНЕВАЯ ТЕРАПИЯ
442 PROBLEMS
OF CRYOBIOLOGY
Vol. 18, 2008, №4
ПРОБЛЕМЫ
КРИОБИОЛОГИИ
Т. 18, 2008, №4
[1, 2, 5, 17]) та імуномодулюючі властивості, що
важливо у зв’язку з наявністю порушень в ланці
протипухлинного імунітету у нейроонкологічних
хворих [10, 12 ].
Мета роботи − дослідження впливу пептидів
ембріонального мозку (ПЕМ) щурів (Е17) на жит-
тєдіяльність клітин внутрішньомозкових пухлин в
короткострокових суспензійних та довгострокових
первинних культурах і на функціональну активність
мононуклеарів периферичної крові донорів та
нейронкологічних хворих in vitro.
Матеріали та методи
Матеріалом дослідження були біоптати (25
зразків) внутрішньомозкових пухлин різного ґенезу,
отримані у хворих під час нейрохірургічних опе-
рацій; клітини експериментальної перевивної гліоми
(штам 101.8); гепаринізована кров здорових донорів
та нейроонкологічних хворих. Гістологічна діагнос-
тика пухлин головного мозку проводилась відпо-
відно до міжнародної гістологічної класифікації пух-
лин ЦНС.
Мононуклеари виділяли за загальноприйнятими
методиками [15 ].
Пухлинну тканину із біопсійного матеріалу заби-
рали під час оперативного втручання в середовище
Ігла. Фрагменти пухлини дисоціювали та збагачу-
вали життєздатними клітинами за методикою [19].
Життєздатність клітин оцінювали в стандартному
тесті за допомогою вітального фарбування розчи-
ном 0,2% трипанового синього [4].
Пептиди ембріонального мозку щурів отриму-
вали за оригинальною методикою шляхом обробки
тканини головного мозку хімічними розчинами з
наступним діалізом та висушуванням надосадової
рідини [17], стандартизували за вмістом білка.
Визначення впливу ПЕМ на пухлинні клітини
in vitro оцінювали в тесті з 0,1% розчином трипано-
вого синього та в МТТ-тесті [16] після короткост-
рокового культивування в повному поживному се-
редовищі протягом 24 год без додавання ПЕМ
(контроль) і присутності в культуральному сере-
довищі ПЕМ (дослід) в концентраціях 100 та 10 мкг.
Ефективність дії ПЕМ на клітини суспензійних
культур визначали за цитотоксичним індексом (ЦІ)
[16].
Дисоційовані фрагменти пухлин головного моз-
ку вирощували у чашках Петрі на покривних скель-
цях із адгезивним субстратом у повному пожив-
ному середовищі №199 та ДМЕМ. Культури утри-
мувались в СО2-інкубаторі при постійних темпе-
ратурі, вологості та вмісті СО2. За культурами
прижиттєво щоденно спостерігали в інвертованому
мікроскопі. Після отримання поширеної зони росту
(10–12 доба) до культур додавали ПЕМ (дослід) в
концентраціях 100 та 10 мкг. Після інкубації культур
з ПЕМ на протязі 24 год для гістологічного дослід-
ження контрольні і дослідні культури фіксували в
10%-му формаліні і фарбували гематоксиліном Ка-
раччі [4 ].
Фагоцитарну активність мононуклеарів (спон-
танну і стимульовану) вивчали в НСТ-тесті [7], піс-
ля культивування клітин у повному поживному
середовищі протягом 24 год без додавання ПЕМ
(контроль) і в присутності в культуральному середо-
вищі ПЕМ (дослід) у концентраціях 100 та 10 мкг.
Математична обробка отриманих результатів
проводилася з використанням пакета програм
“Statistica 5,0”.
Результати та обговорення
Дослідження впливу ПЕМ щурів (Е17) на клітини
перевивної експериментальної гліоми 101.8 в тестах
in vitro показало, що початкова концентрація ПЕМ
10 мкг суттєво не впливала на їх життєздатність.
Збільшення концентрації ПЕМ до 100 мкг викликало
достовірне (р<0,01) пригнічення життєздатності
клітин експериментальної гліоми 101.8 (таблиця).
Присутність у культуральному середовищі ПЕМ в
концентрації 100 мкг супроводжувалась значною
цитотоксичною дією на клітини гліоми. Цитоток-
сичний індекс складав 43,30±10,8% (таблиця).
При дослідженні дозозалежного впливу пептидів
із нейроклітин щура Е17 в тестах in vitro на клітини
внутрішньомозкових пухлин людини різного ступеня
анаплазії виявлено, що добова інкубація суспензії
клітин пухлин ЦНС з ПЕМ в концентрації 100 мкг
зменшує кількість життєздатних клітин на 43,1±14,5%
в суспензії гліом ІІ ступеня анаплазії та на 26,6±9,2% −
в суспензії гліом ІІІ ступеня анаплазії. ПЕМ також
індукують цитотоксичний вплив на клітини суспензії
гліом ІІ–ІІІ ступенів анаплазії. У цих групах спос-
тережень ЦІ складав в середньому 31,9 та 37%
відповідно, що, можливо, обумовлено імунобіо-
логічними властивостями даних клітин. Цитоток-
Примітка: * – за показниками вітального фарбування
трипановим синім; # – за показниками МТТ-тесту; & –
вірогідність різниці показника відносно контролю (р<0,01).
Цитотоксичний вплив in vitro ПЕМ на клітини гліоми
штам 101.8 (M+m; n=8)
яiцартнецноК
МЕП
икинзакоП
,нитiлкьтсiкьлiК
01 6 лм/
котосдiВ
ттиж є iтсонтадз *
йинчискототиЦ
скеднi #
гкм01 51,0±57,1 53,01±65,45 03,4±09,01
гкм001 02,0±55,1 02,9±15,73 & 8,01±03,34
ьлортноК 0,0±0,2 52,41±04,56 -
443 PROBLEMS
OF CRYOBIOLOGY
Vol. 18, 2008, №4
ПРОБЛЕМЫ
КРИОБИОЛОГИИ
Т. 18, 2008, №4
сична дія цієї концентрації ПЕМ була менш вираже-
ною в тесті з клітинами гліобластом (рис.1).
Слід зазначити, що ПЕМ в дозі 10 мкг не вияви-
ли значної цитотоксичної дії на пухлинні клітини різ-
ного генезу, оскільки в жодному випадку дослід-
жень ЦІ не перевищував 25% (рис.1).
Подібний характер цитотоксичного впливу ПЕМ
на пухлинні клітини гліом спостерігався також в
первинних культурах. У контрольних культурах
гліом в перші 24 год відзначалися розрідження пер-
винних мікроагрегатів та міграція біполярних фібро-
бластів і гістіоцитів, які з 2–3 доби поступово деге-
нерували та десквамувалися. В той же час навколо
мікроексплантатів формувалася зона росту пухлин-
них гліоцитів з поодинокими клітинами у стані дист-
рофії та некробіозу. В дослідних культурах астро-
цитом (ІІ ступеня злоякісності) після 24-годинної
інкубації з ПЕМ у концентраціях 10 та 100 мкг
кількість дегенеруючих клітин збільшувалася. В
їх цитоплазмі спостерігалися ознаки ліпідної та
гідропічної трансформації. Через 48 год деструк-
тивні зміни в культурах охоплювали переважну
більшість клітин, які поступово десквамувалися .
На відміну від культур астроцитом у дослідних
культурах гліобластом після 24-годинної інкубації
з ПЕМ загальна структура зони росту не зазнавала
грубих змін, лише в деяких пухлинних клітинах виз-
началися закруглення цитоплазми з втратою від-
ростків та накопичення ліпідних включень у цито-
плазмі. Після 48-годинної інкубації цих культур з
ПЕМ спостерігалася лише поява осередків розрід-
ження зони росту за рахунок десквамації дегенеро-
ваних клітин, але на більшому просторі зона росту
гліобластом зберігала звичайну будову.
Таким чином, ефективність цитотоксичного
впливу ПЕМ виявилася більшою в культурах астро-
цитом ІІ ступеня анаплазії порівняно з гліоблас-
томами.
Відомо, що розвиток пухлинного процесу суп-
роводжується значними порушеннями в системі
імунітету [3, 7, 10, 12], яким належить значна роль
у формуванні протипухлинної резистентності орга-
нізму. Тому використання препаратів, які поряд з
протипухлинною дією мають імуномодулюючі влас-
тивості та здатні відновлювати активність імунних
реакцій організму-пухлиноносія, може приводити до
покращення результатів лікування нейроонколо-
гічних хворих.
Відповідно даним рис. 2 виявлено, що у нейро-
онкологічних хворих пригнічується спонтанна про-
дукція супероксидного аніона (О2
–) мононукле-
арами периферичної крові (рис. 2, а). При цьому у
хворих з гліомами ІІІ–IV ступенів анаплазії відміча-
ється також зменшення продукції токсичного ради-
0
10
20
30
40
50
60
70
0
50
100
150
200
250
300
Рис. 2. Вплив ПЕМ щура (Е17) на фагоцитарну активність периферичних мононуклеарів: спонтанну (а) та
стимульовану (б) продукцію супероксидантного аніона мононуклеарами периферичної крові. – групи порівняння;
– ПЕМ.
П
ро
ду
кц
ія
с
уп
ер
ок
си
дн
ог
о
ан
іо
на
,
%
П
ро
ду
кц
ія
с
уп
ер
ок
си
дн
ог
о
ан
іо
на
,
ум
.о
д.
Контроль Гліома I-II Гліома III-IVКонтроль Гліома I-II Гліома III-IV
0
5
10
15
20
25
30
35
40
Рис. 1. Цитотоксичний вплив in vitro ПЕМ щура (Е17) на
клітини пухлин ЦНС (за даними МТТ-тесту). – 10 мкг;
– 100 мкг.
Гліома II Гліома III Гліома IV Інші
пухлини
Ц
ит
от
ок
си
чн
ий
ін
де
кс
, %
а б
444 PROBLEMS
OF CRYOBIOLOGY
Vol. 18, 2008, №4
ПРОБЛЕМЫ
КРИОБИОЛОГИИ
Т. 18, 2008, №4
кала кисню у відповідь на додатковий стимул −
зимозан, що свідчить про пригнічення функціо-
нально-метаболічного резерву клітин моноцитар-
но-макрофагального ряду (рис. 2, б). Аналіз резуль-
татів дослідження залежності „доза-ефект” пока-
зав, що застосування ПЕМ в концентрації 100 мкг
вірогідно (р<0,05) підвищує спонтанну продукцію
супероксидного радикала мононуклеарами нейро-
онкологічних хворих (рис. 2) та сприяє нормалізації
стимульованої продукції О2
–.Таким чином, проведені
дослідження показали, що пептиди, отримані з
нервової тканини ембріонів щурів (Е17), дозозалеж-
но підвищують активність клітин неспецифічного
імунітету у нейроонкологічних хворих і в більшості
випадків справляють цитотоксичний вплив на клі-
тини гліальних пухлин in vitro в короткостроковій
суспензійній культурі та довготривалих первинних
культурах. Подальше експериментальне дослі-
дження біологічної дії пептидів із ембріонального
мозку на ріст перевивної гліоми мозку щурів та в
умовах культивування пухлин надасть можливість
розробити показання для клінічного використання
ПЕМ в нейроонкології та при лікуванні нейродегене-
ративних захворювань ЦНС.
Висновки
1. В тестах in vitro ПЕМ щура (Е17) мають
пряму цитотоксичну дію на клітини експеримен-
тальної гліоми (штам 101.8) та пухлин головного
мозку людини. Рівень протипухлинного впливу має
дозозалежний ефект.
2. В концентрації 100 мкг ПЕМ щура (Е17)
посилюють спонтанну продукцію супероксидного
радикала мононуклеарів нейроонкологічних хворих
у тестах in vitro.
Література
Анисимов В.Н., Мирецкин Г.Н., Морозов В.Г., Хавинсон В.Х.
Влияние полипептидных факторов Тимуса и Эпифиза на
радиационный канцерогенез // Бюл. эксперим. биологии
и медицины.– 1992.– №7.– С. 80–82.
Авходиев Г.И., Кузьмина О.В. Современные представ-
ления о цитомединах // Судебно-медицинская экспер-
тиза.– 2004.– №3.– С. 40–43.
Бережная Н.М., Чехун В.Ф. Иммунология злокачест-
венного роста.– Киев: Наукова думка, 2005.– 791 с.
Божкова В.П., Брежестовский Л.А., Буравлев В.М. и др.
Руководство по культивированию нервной ткани. Методы.
Техника. Проблемы.– М: Наука, 1988.– 318 с.
Веснина Л.Е, Кайдашев И.П. Особенности воздействия
пептидного комплекса почек на экспрессию детерминант
лимфоцитов, обработанных интерлейкином-2 и гидрокор-
тизоном // Иммунология.– 2000.– №2.– С. 17–21.
Гордиенко С.М. Сравнительная оценка результатов вос-
становления нитросинего тетразолия при микроскопи-
ческом и спектрофотометрическом варианте метода с
различными солями тетразолия // Лаб. дело.–1983.–
№2.– С. 21–27.
Зозуля Ю.П., Лісяний М.І. Нейрогенний імунодефіцит при
вогнищевих ураженнях головного мозку та його клінічне
значення // Журн. АМН України.– 1998.– Т. 4, №1.– С. 44–
63.
Кайдашев И.П., Картушов А.В., Цебрижский О.И.,
Мищенко В.П. К механизму действия тканевых полипеп-
тидов // Физиология и патология гемостаза: Тез. Всесоюз.
конф.– Полтава, 1991.– С. 32–34.
Лісяний М.І., Бєльська Л.М. Імуносупресуючий вплив зло-
якісних пухлин // Український нейрохірургічний журн.–
2007.– №1.– С. 4–9.
Лисяный Н.И., Маркова О.В., Главацкий А.Я., Бельская Л.Н.
Содержание FcгRIII-положительных клеток в глиомах раз-
ной степени злокачественности // Иммунология.– 1999.–
№4.– С. 56–58.
Лісяний М.І., Маркова О.В., Семенова В.М., Олейник Г.М.
Вивчення in vitro та in vivo протипухлинної дії клітин
головного мозку різного віку // Журн. АМН України.– 1999.–
Т. 5, №2.– С.328–337.
Лісяний М.І., Бичкова С.А., Гнєдкова І.О., Любич Л.Д.
Застосування індукторів інтерферона в комбінованому
лікуванні гліом головного мозку // Імунологія та алерго-
логія.– 2004.– №1.– С. 38–39.
Розуменко В.Д. Нейроонкология: современное состояние
проблемы // Онкология.– 2006.– №2.– С. 188–191.
Семенова В.М., Цымбалюк В.И., Стайно Л.П. и др. Изу-
чение противоопухолевых свойств различных популяций
клеток головного мозга в культуре нервной ткани in vitro: В
кн. Иммунная система головного мозга.– Киев, 1999.–
С. 136-146.
Фримель Г. Иммунологические методы.– М.: Медицина,
1987.– 474 с.
Щелканов М.Ю., Сахурия И.Б., Бурунова В.В. и др. Де-
гидрогеназная активность ВИЧ-инфицированных клеток
при анализе результатов МТТ-теста // Иммунология.–
1999.– №1.– С. 37–41.
Патент №4170643/28-14. Способ получения из сыворот-
ки крови иммуностимулирующего вещества / Н.И. Лися-
ный, Л.В. Курганова. Заявлено 14.11.86. Опубл. 22.12.88.
Гос. комитет по изобретениям и открытиям при ГКНТ
СССР.
Staflin K., Honeth G., Kalliomäki S. et al. Neural progenitor
cell lines inhibit rat tumor growth in vivo // Cancer Res.–
2004.– Vol. 64, N15.– Р. 5347–5354.
de Vries J.E., van Benthen M., Rümke P. Separation of viab-
le from nonviable tumor cells by flatation a ficoll friosil mixture //
Transplantation.– 1973.– Vol. 15, N4.– P. 409–410.
Yang S.Y., Liu H., Zhang J.N. Gene therapy of rat malignant
gliomas using neural stem cells expressing IL-12 // DNA Cell
Biol.– 2004.– Vol. 23, N6.– P. 381–389.
Надійшла 01.07.2008
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
|